автореферат диссертации по технологии продовольственных продуктов, 05.18.15, диссертация на тему:Товароведческая оценка мяса, при производстве которого использовались новые кормовые и ростостимулирующие добавки

На правах рукопису

ЛЕВИЦЬКА Ніна Петрівна .

ТОВ/РОЗНАВЧА ОЦІНКА ГЯСА, ПРИ^ВИРОБНИЦГВІ ЯКОГО ВИКОРИСТОВУВАЛИ НОВІ КОРМОВІ ТА

РОСТОСТИШВЮЧІ ДОБАВКИ '

'Спеціальність 05.18.15 - Товарознавство харчових

продуктів

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

Київ - 1993

Дисертацією є рукопис. ■

Робота виконана в лабораторії хімії та експертизи харчових продуктів Науково-дослідного інституту гігієни харчування Українського наукового гігієнічного центру Міністерства охорони здоров"я України

Науковий керівник - доктор біологічних наук,

професор Левінтон їанна ; Борисівна

.Офіційні опоненти - доктор технічних наук,

. професор, заслужений діяч

науки Хук Юрій Тимофійович

- кандидат технічних наук, доцент Ваасенко Валентина Іванівна

Провідна, установа - Донецький комерцііктй

інститут

Захист дисертації відбудеться 23 грудня 1993 року

о 14-00 год. на засіданні спеціалізовано! ради К 131.01.02 Київського торговельно-економічного інституту за адресов: 253156, м.Київ, вул.Кіото, 19.

З дисертаціє» можна ознайомитись у бібліотеці Київського торговельно-економічного інституту.

Автореферат розісланий 23 листопада 1993 р.

Вчений секретар

спеціалізованої ради

К 131.01.02, кандидат 'УА

технічних наук, доцент • Є.В.Тищенко

■ - об- ■

- -З .

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми» Задоволення потреби населення у білках е здні ею з головних проблем харчування, вирішення якої пов"язане з зоціальниии, економічним! та медичними аспектами і має велике значення для майбутнього України.

В основі цієї проблеми лекать пошуки найбільш ефективних та економічно виправданих фори виробництва продуктів харчування. Завину актуальність набувають питання збільшення продуктів тваринного походження як джерела найбільш важливого нутрієнта - білка. Вирішення даної проблеми дозволить забезпечити населення додаткової) кількістю м"яса, а м"ясну промисловість та громадське харчування - сировиною, що особливо важливо в період складного еко-

»

комічного становища в Україні.

Одним з найбільш ефективних шляхів збільшення продуктивності тваринництва -- е застосування кормових добавок та ростоотюоглистах препаратів.

Дослідження, що виконані науково-дослідними інститутами Української Академії аграрних наук, Міністерства сільського госпо-гарства та Академії наук України, вияеиди перспективність використання при відгодівлі тварин вуглеамонійних солей (ВАС) - препаратів комплексної дії, яхі забезпечують консервуючий ефект та ібільшення в кормах засвоюваного азоту та сприяать приросту продуктивності в середньому на 6-8 %, що і перерахунку на І т кор-

іів становить 20-25 кг я"яса. ■

: ' "і

Білоцерківським сільськогосподарським інститутом рекомендова-іі та випробувані як стимулятори росту водомісткі амінокислотні ірепаратя - бетазки та ді йодтирозин, пі забезпечують прмрівт твої маси оідьоьжегослодарсьянх тварин а середньому на 10-15 %.

Вплив вуглеамонійних сполук т» йодоміотхих амінокислотна препаратів на якість м"яса сільськогосподарських тварей досліджено в основному в зоотехнічному аспекті, тому показники якості продукції висвітлені односторонньо, не вивчена, зовсім її нешкідливість, контамінація ^ухоріднхми речовинами, атакож вплиі нових кормових добавок на товарознавчу характеристику м"яса. Разим з тим дані вітчизняної та зарубіжної літератури свідчать про неоднозначну дію різних кормових добавок та ростостимулюо-чих препаратів на харчову, біологічцу цінність продукції тваринництва та її здатність до зберігання. .

В зв'язку з цим при виріпенні питання про можливість широкого використання нових кормових добавок та ростостицулюючих . препаратів у народному господарстві провідна рйль відводяться вивчвннЬ якості м"яса. Особливо актуально це в умовах переходу до ринково! економіям, коли вростав необхідність одержання високоякісної продукції з максимальним збереженням її споживчих властивостей. ,

Виходячи а цього, метри нашої роботи була комплексна оцінка якості м"яса сільськогосподарських тварин, при виробництві якого використовували нові кормові та роотостмцулюючі добавки, на основі вивчення його харчової та біологічної цінності, здатності до зберігання, а також безпеки для організму людини.

Для досягнення вказаної мети вирішували такі завдання:

- вивчити вплив ВАС та амінокислотних препаратів, цо міс-

тять йод, на органолептичні властивості м"яса, його хімічний склад: білки, жири, амінокислоти, жирні кислоти, мінеральні речовини та вітаміни; .

- визначити біологічну цінність м”яса сільоькогосподар-

. • . . ■ 6 . ' зьких тварин, які одержували корки, консервовані вугле&монійки-!£Н солями, л тіло* були імплантовані бетазином та ді йодтирози-10ы, а сам*: отупінь атакувкості білків м*яса протеолітичними {»раеят«шй in vitro «а встановити акаболічну ефективність іротеїнів в досліді на модельних тваринах на основі вивчення ізоткетого балансу ва ростовими та балансовими критеріями;

- встановити незгідливість м"яса за tan чи важливим лохаани-

іок безпеки , як рівень забруднення його токсичними речовинами, радіонуклідами; , .

- вивчити характер ді! на організм лабораторних тварин м"я~ :я, ори виробництві якого використовували нові кормові та росто-іпцулввчі добавки;

- дослідити вдатність до зберігання м"кса, одержаного в ва-

ітосуванням вугле&ионійних сполук та йодомістккх амінокислотних ірепаратів; - •

- встановити можливість використання в харчуванні населеній м"яса сільськогосподарських тварин, які одержували водомісткі *і но кислотні препарати та корми, консервовані ВАС;

- розробити рекомендації з впровадження кормових та росто-ітицулшчих добавок у тваринництві.

Нвдяава-кааизна-та тоорегачна значимість роботи. Вперше нау-ово обгрунтовано можливість та доцільність використанні у хар-уванні населення м"яоа, при виробництві якого застосовували одомісткі амінокислотні препарати та вуглеамоніАні солі. Отри-ано експериментальні двні в хімічного складу м"яса: вміст ос-овних нутрівнтів, амінокислот, хирних кислот, мінеральних ре-овин, вітамінів.

Виявлено, цо вклпчення у раціон тварин кормів, консервова-

них ВАС, неоднозначно впливав на небілкову фракцію азоту та ліпіди м"яса, що найбільш проявляється в процесі зберігання. Встановлено, що вміст токсичних речовин у дослідному м"ясі нижчий гранично-допустимих концентрація.

Вперше одержано відомості про біологічну цінність м"яса сільськогосподарських тварин, імплантованих бетазинон та дійод-тирозином, а також тварин, що отримували корми, консервовані ВАС.

.Запропоновано критерії оцінки доброякісності м"яса за вмістом кінцевого продукту розпаду білків - аміаку. Результати нашої роботи переконливо свідчать про необхідність проведення товарознавчих та гігієнічних досліджень при вирішенні питання щодо можливості застосування нових кормових добавок та роето-стимулюючих препаратів.

Практична значимість роботи. Проведені дослідження з вивчення органолептичних властивостей, хімічного складу, біологічної цінності, зберігання та нешкідливості м'яса, при виробництві яхого використовували вуглеамонійні солі та Водомісткі амінокислотні препарати, дозволили вирішити питання про можливість використання його в харчуванні населення.

Застосування нових консервантів кормів та ростостимулто-чих препаратів у тавринництві спрямовано на збільшення виробництва м'яса, і таким чином, - поліпшення структури харчування населення.*

Економічна ефективність від застосування вуглеамонійних солей для консервації кормів складав 40-50 тис.крб. иа І т кормів. При використанні Водомістких амінокислотних препаратів загальний економічний ефект становить 13,2 млрд.хрб.

На основі дослідних даних встановлена доцільність використання в тваринництві вуглеаманійних солей та Водомістких амінокислотних препаратів.

З метою широкого впровадження в сільськогосподарське виробництво нових засобів для відкорму тварин розроблено "Рекомендації щодо застосування бетазину та дійодтирозину для стимуляції м'ясної продуктивності великої рогатоТ :;удоСи та свиней (1987) та "Тимчасові вказівки щодо застосування вуглеамонійнік сполук - консерванту зерна підвищеної вологості" (1967), які

*

використовуються а господарствах України.

Апробація роботи. Основні положення дисертації викладені у.доповідях на Всесоюзній конфервнці ї молодих вчених та спеціалістів "Удосконалення технологічних процесів виробництва нових видів харчових продуктів та добавок* (Київ, 1989), 1У Всесоюзній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми товарознавства продовольчих товарів та підготовки товарознавців з період перебудови" (Київ, 1989); П Сибірській конференції з метрологічного забезпечення аналітичних методів у сільському господарстві" (Новосибірськ, 1590}і

Республіканській конференції "Ветеринарна медицина: економічні,, зоцвіьні та екологічні проблеми’* (Харків, 1990); Республікан-зький науковій конференції "Харчування та здоровая" (Таллінн, [991), а також їй наукових конференціях Науково-дослідного ін-зтитуту гігієни харчування УНГЦ Міністерства охорони здоров"* України (1965-1992).

ЙйШвйїІІ* За результатами виконаних досліджень опубліко-іано 14 друкованих робіт.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 228 сторінках машинописного тексту; складається з вступу, огладу літератури, дослідної частини, заключения, висновків, бібліографічного покажчика, що включає 311 джерел, в точу числі 85 іноземних,

і 19 додатків. Робота проілюстрована 40 таблицями, 17 малюнками.

ЗМІСТ РОБОТИ '

У вступі обгрунтовано актуальність теми та напрям досліджень.

Огляд літератури. В огляді літератури знайлли відображення питання, які стосуються харчової цінності м"яса, використання препаратів, призначених для підвищення продуктивнорті сільськогосподарських тварин, впливу різних кормових добавок на якість м"яса, а також зміни його хімічного складу при тривалому зберіганні . .

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА .

Обпекти Л» методи, досліджень. Об'єктами досліджень бую м"я-со сільськогосподарських тварин, вирощених в умовах тваринницьких комплексів (в 7 серіях експерименту), 2 раціон яким вводили різні рослинні корми - силос, зерно, буряковий жом, сіно, консервовані ВАС в концентраціях від 2,5 кг до 40кг на тонну кормів, при цьоцу кількість препарату коливалась в широких межах від 80 г . до 350 г на голову на добу.

Для вивчення впливу йодомістких амінокислотних препаратів на харчову та біологічну цінність м"яса бичків та свиней використовували на^овший м"яз тварин, імплантованих бетазином та діЕодти-розином за такими регламентами: бетазин в дозі 0,8-1,0 мг/кг живої маси вводили великій рогатій худобі за 2-3,5 місяці до забою

i в дозі І,2-2,0 мг/кг живої маси свиням за 1,5-2,0 місяці до забое; дійодтирозин вводили в кількості 0,8-1,0 мг/кг живої маги еєликій рогатій худобі за 2-3 місяці до забою та в дозі 22,5 мг/кг живої маси свиням за 1,5-2 місяці до завершення відкор-ау. Контролем служило м"ясо тварин, що виросли в аналогічних /мовах без використання кормових добавок та ростостішулюючих ірепараті ь,

При вивченні харчової цінності м"яса проведено дослідження гакими методами: органолептичних властивостей - сенсорним з* іпятибальнсв систеиов, вмісї білка - за К"ельдалвм, жиру - за ?олчем, білкового азоту - за Барштейном-Штуцером, небілкового -юзрахунковим методом, аміно-аміачного азоту - об"ємним методом, шіаку - за методом Броуна та Дуда в нашій модифікації, аміно-іислотний склад - за методикою Б.Мооге та ї.Згвіп в модифі-іації Ю.Б.Алахова, І.А.Єгорова, А.Д.Решетова на аміноаналізато-

ii віоігоп:к (ФРН), триптофану - колориметричним методом з па->адіметиябензальдегідоч, оксіпроліну - за ГОСТ 23041-78, ясирно-ислотний склад - газорідинною хроматографією на хроматографі Хром-5".

При встановленні якості ашру визначала: величину кислотного йола - титрометрично, величину тіобарбітурозого числа - зе еакціев з 2~тіобарбітуровою кислотою; рівень альдегідів - беь-идинопик иатодом, летючі хирні кислоти - за ГОСТ 23222-76,

Вміст золи визначали масовим методом; натрію та калію - по-/м"яною фотометрією; фосфору» кальцію, магнію, заліза - атомно-5сорбційним методом на приладі фірми ’ї’егкіп-ЕІпвг "(США). '

Крім того, аинчали вміст рибофла*ину - флуорометрично, тіа-іну - тіохромник методом, ніацину - родан-бромідним, токофаро-

лі в - колориметрично; ретинолу та /-каротину - колориметричк після розділення на оксиди алюмінію.

З метою виявлення впливу кормових добавок та ростостиму-люючих препаратів на здатність мияса до зберігання його зберігали на протязі 12 місяців в умовах промислового холодильника при температурі мінус 18 °С. Після закінчення указаного строку провадили вивчення стану білкового та ліпідного комплексів дослідного ы"яса за такими методами: вміст білка - за К"єльда~ лем, білкового азоту - за Барштейном-Штуцером, небілкового -розрахунковим методом, аміно-аміачного азоту - об"емним методо» аміаку - за методом Броуна та Дуда в нашій модифікації, величину кислотного числа - титрометрично, величину тіобарбітурового числа - за реакцією з 2-ті обарб і туровою кислотою; рівень альдегідів - бензидиновим методом. .

Біологічну цінність білків встановлювали методом розрахунку амінокислотного скору, вивченням атакуємості білків протеолітичними ферментами за О.О.Покроаським та І;Д.Єртанозим; визначенням анаболічної ефективності білків за ростовими критеріями: коефіцієнт ефективності білка (КЕБ), коефіцієнт чистої ефективності білка (КЧЕБ) та балансовими: чиста утилізація білка (ЧУБ), біологічна цінність (БЦ), порівняльний показник біологічної цінності (ППБД), параметр потенціальної біологічної цінності білків (БЦн) та коефіцієнт компенсації (К) - за М.П.Черніковим. Як тест-об"єкт .були використані білі відлучені щури, які одержували напівсинтетичний раціон,вміст білка в якому становив 9 % від загальної енергетичної цінності. Білок <5ув представлений білком дослідного м"яса. Для визначення метаболічних втрат азоту була введена група щурів, що отримували безбілковий раціон. При постановці біологічних експериментів

для вивчення впливу дослідного м"яса на організм щурів використовували показники, які характеризують обмінні процеси та відображають функціональний стаз окремих органів та фізіологічних систег . Лабораторні тварини одержували напівсинтетичний раціон, в якому бідак, що становив ІЗ % загальної енергетичної цінності, був пр*. ■ ставлений протзгном дослідного м'яса.В досліді вивчали динаміку маси *іда, шіст в сироваші крові загального білка (біуретоьиі *<зїсдом) та білкових фракцій (методом електрофорезу на папєгр. вміст сечовини - кодсримезштапо за реакціє» з діацетиямоноксимоь-а також активність амінотрансфераз (Адї гн ACT) в їнаїданах печінки та сироватці крові (за Райтманом та Френкелем), холінестеряям в сироватці крові (за Хестріном), холестерину (за Ількои), загальних ліпідів (за Цалнвром).

З метою з'ясування функціонального стану нирок визначали добову кількість та відносну щільність сечі, екскрецію креатинину та сечовини, кліренс сечовини. Проведено морфогіотологічні дослідження печінки, нирок, надниркових з»лоз, селезінки. Вивчали репродуктивну функціє тварин шляхом визначення астрального цикл;-самок та показників стану гонад самців, відносної маси передміху рової та пузаркової залоз і сім'яників, резистентності сперматозоїдів до ИаОі , час рухлиьості сперматозоїді я та кількість рухливих форм. Визначали мутагенний та цитогенетичний ефекти дослїи-них продук-і й .’іаринництза.

Серед чужорідних речовин досліджували вміст радіонукліді!»

Sr9°,Cs’157,K4° , важких металів: свинцю, кадмію, цинку, мід

атомноабсорбці йнйй нетиАом на приладі фірми "Perkin-Elmer "(США), ртуті - на фотометрі-приставці "илія-2”, миш'яку - ?а ГОСТ 26930-60.

Результати досліджень оброблено методой варіаційної статистики.

Вірогідність розходжень між середніми величинами встановлювали за критерієм Стыодента при 5 % рівні значимості (Рг£ 0,05).

Математична обробка одержаних даних провадилась на ПЕОМ "Роботрон 1715" та на Пік-286 за програмами, розробленими в лабораторії хімії та експертизи харчових продуктів.

Схема досліджень подана на мал. І.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛЩШЬ

Харчова щнн;сть дослідного м"яеа. Методом сенсорного аналізу встановлено, що відварене м"ясо та бульйони дослідних зразків за органолептичними властивостями - смак, запах, консистенція - практично не відрізнялись від контрольних.

Вивчення хімічного складу м"яса показало, що використання нових препаратів, які підвищують продуктивність тваринництва практично не впливає на вміст основних нутрієнтів. Так, рівень білка у всіх зразках становив 20,06+21,93 г/100 г, величина зольного залишку в дослідному м"ясі знаходилась в межах

0,93*1,20 гДОО г при 0,97тІ,25 г/100 г в контрольному, що можна розглядати як норму. Загальний вміст внутрішньом"язового жиру, найбільш лабільного компоненту м"язової тканини, варіював у широких межах в залежності від складу кормів та імплантованих препаратів, однак не досягав достовірних розбіжностей з контрольними величинами.

Амінокислотний склад м"яса дослідних бичків та свиней практично не відрізнявся від контролю, що свідчить про відсутність впливу на якість білка вуглеамонійних солей та йодомістких амінокислотних препаратів, і був представлений повним набором не-

■і ОБ "6КТ ДОСЛІДДЕНЬ

І Органолептичні властивості

Харчова цінність

Чужорідні

речовини

Анаболічна ефективність Перетравність Загальний білок

І

ЧУВ КЕБ т Рвтекція Білкові фракції

ЕДе КЧ£Б Засвоюваність Активність транс-аміназ

ШЕЦ Істинна Сечовина СіїроЕа-тки крові

У явна

обмін

Загальні

ліпіди

Е

Добовий діурез

Відновна щільність сечі

Холестерин

дкскреція

кре&тинину

гліренс сеч:

Мал.І Схема досліджень

замінних та замінних амінокислот. Основну масу незамінних амінокислот складали лізин та лейцин, замінних - гдутамінова та аспарагінова кислоти.

Співвідношення суми незамінних амінокислот та загального азоту (в грамах амінокислот на І г азоту), що є критерієм оцінки якості білка, у вивченому м"ясі наближається до трьох - величини, що характерна для повноцінних білків. Величини скорів та інших індексів есенціальних амінокислот, порівняння їх з стандартними шкалами "ідеальних" білків ФА0/В003 показали добру збалансованість та відсутність у білках дослідного м"яса амінокислот, які лімітують біологічну цінність.

‘ При оцінці м"яса та м”ясопродуктів широке розповсюдження здобув якісний показник, який відображав відношення між вмістом триптофану та оксипроліну. В дослідному і контрольному м"ясі він знаходився в межах 5,0, що притаманне молодим сільськогосподарським тваринам.

Важливим критерієм якості м'яса в рівень аміаку, який утворюється при всіх видах дезамінування та декарбоксилування амінокислот. На сьогодні в літературі описано ряд методів визначення аміаку, однак більшість з них складні, деякі недостатньо специфічні, хрін того, в основному це біохімічні методи для визначення аміаку в біологічних середовищах. Нами вперше був модифікований та запропонований метод визначення аміаку в продуктах тваринного походження; проведено експериментальні дослідження щодо підбору наважки, часу та умовах екстракції. Накопичені дані щодо рівня аміаку дозволили рекомендувати як додатковий критерій доброякісності м"яса вміст цієї сполуки - не більше 25 мг на 100 г продукту.

Аналіз азотистої фракції небілкової природи м"яса бичків, що одержували корми, консервовані ВАС, показав, що рівень аміаку ■?а аміно-аміачного азоту варіював в залежності від виду кормів і'а достовірно перевищував контрольну величину в І-ІУ серіях, тоді як зменшення дози консерванту в кормах не приводило до між-групових розбіжностей. Достовірне збільшення вмісту аміаку було

і з м”ясі свиней, що отримували корми, консервовані ВАС. Застосування при інтенсивній відгодівлі сільськогосподарських тварин ?%>зомістких амінокислотних препаратів спричиняло незначне збільшення а м"ясі кількості промітних та кінцевих продуктів розпаду білків, яке залежало від виду імплантанту (мал, 2).

В складі ліпідів дослідного та контрольного м"яса виявлено аирні кислоти як насиченого, так і ненасиченого ряду: від капринової до арахідонової кислоти. Незначні зміни жирнокислотного складу м"яса бичків, які одержували корми, консервовані ВАС, не мали різко вираженого характеру, загальна жирнокислотна формула . була в межах величин, встановлених для м"яса великої рогатої худоби.

йодомісткі амінокислотні препарати, які використовувались у вигляді стимуляторів росту сільськогосподарських тварин, не справляли негативної дії на харчову цінність ліпідів.

Застосування вуглеамоні йиих солей неоднозначно впливало на якість яловичини та свинини. Так, в ліпідах, екстрагованих з м"яса дослідних свиней, виявлено збільшення в 2 рази кислотного числа, а вміст альдегідів досягав 0,77 мг/100 г при 0,13 мг/100 г в контролі. В ліпідах м"яса бичків спостер' 'али тенденцію до . підвищення кислотного числа, тоді як вменшання дози ВАС (У та .

УІ серії) приводило до зниження несприятливого опливу пропяряту

Міх. 2. Поважна пасті ааопспі фрмціі шкса бвчш п

смпА іишинтоиикх *ГГіЗ»*ОИ Ті Ді»олт»гоз«*ом

на ліпідну фракцію.

При введенні бетазину та дійодтирозину великій рогатій худобі та свиням ліпіди м"яса за показниками якості практично не відрізнялися від контролю (кал. 3).

Встановити закономірний зв"язок між вмістом макроелементів та видом кормів, консервованих ВАС, не вдалось. Кількість мінеральних речовин в дослідному м"ясі знаходилась в межах ве-личин^ що звичайно виявляються в мнясі великої рогатої худоби та свиней.

Як позитивний вплив Йодомістких амінокислотних препаратів на якість м"яса можна розцінювати тенденції) до підвищення вмісту калію, кальцію, магнію.

Використання ростостицулюючих препаратів та консервантів кормів не впливало на вміст вітамінів та не знижувало харчової цінності продуктів тваринництва.

Рівень важких металів та мипГяку не перевищував граничнодопустимих концентрацій, які перебачені "Медико-біологічниш вимогами та санітарними нормами якості продовольчої сировини та харчових продуктів" 9 5061-89.

йая. З Пмажпга 9к»<п!і шгідая каса бгга» ч

свваїй. шшілвтошшнх вітлаязо* т» .щйадтяро-'чяом

Вивчена радіоактивність знаходилась в межах, обумовлених природним вмістом калію-40, стронцію-90 та цезію-137 в продуктах тваринного походження.

Біологічна цінність білків дослідного м"яса. Бі олог ічна цінність залежить від структури та хімічного складу протеїнів,, атакуємості їх протеолітичними ферментами та ступеня засвоєння в організмі. Швидкість розщеплення протеїнів проаналізованого м"яса була різною та залежала від виду кормів та дози консерванту.

Динаміка гідролізу білків м"яса бичків, при годівлі яких використовували зерно та силос зі зменшеноюкількістю препара-?у (У-УІ серії), не відрізнялась від контролю.

Характер розщеплення протеїну м"лса бичків та свиней, імплантованих водомісткими амінокислотними препаратами, практично співпадав з динамікою акатуємості протеолітичними ферментами білкія контрольних груп. ,

.Імплантація бегаэином та діРодтидоином лільськогосподар--.ї>>кик ™.»арин по милинуля на ступінь зикористамчя ;іроге:>п' :.т.

росту організму, що підтверджено показниками КЕБ та КЧЕБ, які суттєво не відрізнялись від контрольних зразків (шиї. 4).’

Май 4- РостОЕІ Ч*«ЦІ біологічної Ц^ОСГІ

білків каса

Такі пошниіш анаволічної фпшгоі, т т,іщіт ■

«*». «тоном. біологічна цінність бі.кі, бичків, які одержували а раціоном зерно та силос (у те

І О.РІІ) Оі зм„м„ к1ЛИІСІ0 Ш' а ^ ^ ішцшііоїм.

■»доМо,«,« «НОИО.О,™»» „ренаратам, „ідч>11> ор<, _

Щ.0 .«соку анаболізацію організвд, про„ІНІ, ^ Одераані результати зг1я10 о радіо,,^*,,,

харчових білків, зішропоно.ан»а.П.Чер„іко.іш, дозволянь ,і«-».«» б,т дослідного н-,са „о другого (званого) класу Сіл...» ородукті,, які відрізняється вксокнш „„«„„каш, а.

(-60). а „„„„„ в<ицшсои нвзиііяии ^яоами^

практичної) відсутністю феномену компенсації (К^О).

, 19

' Вплив зберігання на якість дослідного м"яса. Зміни, що виникають в білкових та ліпідних комплексах іГяса, одержаного з застосуванням кормових та ростостимулюючих препаратів, в процесі зберігання в умовах промислового холодильника при температурі мінус ІУ°С протягом року були неоднозначні та залежали від дози консерванту та імплантанту.

Результати досліджень показали, що в м"ясі тварин, які одержували корми, консервовані ВАС (І-ІУ серії) відбувалась активізація процесів накопичення сполук небілкової природи, разом з тим .зниження дози консерванту в раціонах великої рогатої худоби (У-¥1 серії) уповільнювало накопичення аміна-аміачного азоту та азоту аміаку (мал. 5, 6).

Імплантування сільськогосподарських тварин йодовмісткими амінокислотними препаратами не впливало на здатність одержаної продукції до зберігання.

Нешкідливість м"яса. Важливим критерієм оцінки м"яса сільськогосподарських тварин, в раціон яким включали корми, консервовані ВАС, с вивчення його нешкідливості.

Дослідження, проведені на білих щурах, які одержували дослідне м"псо свиней, дозволили виявити в організмі лабораторних тварин такі зміни: тенденцію до зниження рутовоїактизності, порушення кровотворної функції, дисглобулінемію, підвищення вмісту сечовини в сироватці крові, пониження екскреції креатшыну та порушення гістоструктури печінки; встановлено несприятливий вплив продукту на репродуктивну функцію двох поколінь Сілих :цурів. Результати досліджень стали підставою для : Зоронення виксристан-пл у раціонах моногасгричних тварин кормів, консервованих вугле-ЙІШ.Ч5 солями. ‘

Над. 5 Волав зберіганні на вміст аміаку в місі бачків, ш

- одоштля корм иовскрвоваввВ вас

Маяв Валів уберіганні на ашао-ашачну фракції» маса бічкії

ІП ОДЕРЖУ ВАШ КОРЫ КОНСЕРВОВАНИЙ ВАС

21 . . ' ' ‘

При відгодівлі щурів м"ясом бичків, в раціон яких включали

корми І-ІУ серії дослідів, в більшості випадків відмічено ЭНИ-яення приросту маси тіла щурів, зміну рухової активності, кровотворної функції, гемодинамічні та дистрофічні порушення в тканинах печінки, селезінки.

Включення до раціону білих щурів м"яса великої рогатої худоби (У-УІ серії), яка одержувала знижені до 60-120 г доаи вугле-амонійних солей, не викликало на протязі всього хронічного експерименту змін функціонального стану органів та систем тварин та мікроструктури їх внутрішніх органів.

Результати вивчення репродуктивно! функці ї щууі а, які одержували м"ясо У та УІ серій, а також дослідження Його мутагенної активності в експериментах in vitro та in vivo свідчать про відсутність гонадотоксичного, ембріотоксичного, тератогенного та мутагенного ефектів цього продукту.

Результати експерименту, які підтвердили нешкідливість тако-, го м”яса, його досить високу харчову, біологічну цінність та пцатність до тривалого зберігання стали основою для дозволу використання м"яса бичків, до раціону яких включали ВАС у кількості 80-120 г на добу, в харчуванні населення.

ВИСНОВКИ

І. Вперше вивчено вплив нових консервантів кормів - вуглс-змонійних солей, а також ростостимулюючих йодомістких амінокислотних препаратів на товарознавчу характеристику, харчову значимість м"яса бичків та свиней: Його органолептичні властивості, -ще? основних нутрієнтів: білків, жирів, зольних елементів, а ‘.'лко* амінокислот, кирних кислот, мінеральних елзмчнтіч та доячі’? н'аміні;:.

; 2. Доведено, що включення до раціону сільськогосподарських

тварин нової кормової добавки - консерванту та імплантація йодо-місткими амінокислотними препаратами не впливає на біологічну цінність білків, яку визначали в дослідах in vitro за показниками перетравності під дією протеаз, а також в дослідах in vivo за ростовими та балансовими критеріями.

3. Встановлено, що вміст окремих екзогенних забруднювачів -свинцю, кадмію, міді, ртуті, цинку, миш"яку, а також радіонуклідів не перевищує максимально допустимих рівнів для м"яса.

4. Комплексними дослідженнями науково обгрунтована можливість використання в харчуванні населення м”яса сільськогосподарських тварин, імплантованих водомісткими амінокислотними препаратами,

а також м"яса великої рогатої худоби, до раціону якої включали вуглеамоні йні солі в строго обмеженійрозі - 80-120 г на добу.

5. Встановлено, що включення консервантів в корми сільськогосподарських тварин та використання ростостицулюючих препаратів в рекомендованих дозах, нешкідливих для організму, не скорочують прийняті • промисловості строки зберігання свинини та яловичини.

6. Науково обгрунтовано додатковий критерій; 4° характери-зуе свіжість або доброякісність мияса - вміст.,аміаку, який в м"ясі незалежно від виду тварин не повинен перевищувати 25 мг на 100 г продукту.

7. Виконане широкомасштабна комплексне дослідження виявило

вплив консерванту кормів - вуглеамонійної солі та водомістких амінокислотних препаратів на харчову та біологічну цінність м"яса сільськогосподарських тварин, здатність його до зберігання; це е переконливим доказом необхідності проведення детальних товарознавчих досліджень при впровадженні у виробництво ^ будь-якої нової кормової добавки або препарату. '

"• ' 23 • .

’ ВПРОВАДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ В ПРАКТИКУ '

З метою широкого впровадження в сільськогосподарську практику - а

нового способу відгодівлі тварин розроблено "Тимчасові наставления

тиодо застосування вуглеамонійних солей - консерванту зерна підвищеної вологості", які використовують в господарствах України.

Відсутність негативного впливу"Йодомістких амінокислотних препаратів на харчову та біологічну цінність тваринницької продукції дозволило разом із спеціаліста-ми Біііоцерковського сільськогосподарського інституту та НДІ ендокринології та обміну речовин розробити "Рекомендаці ї щодо застосування бетазину та дійодтирози-ну для стимуляції м"ясної продуктивності великої рогатої худоби та свиней", які схвалені Ветфармрадою.

Метод підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин ростостимулгачими препаратами впроваджений в 405 господарствах; від 1202 тис.голів імплантованих тварин додатного одержано м"яс~ ної продукції в м"ясній масі 7026 т, а загальний економічний еф^ (рект становив 13,2 млрд.крбЛв цінах 1991 р.). Застосування зуг-леамонійних солей як консерванта кормів забезпечує одержання 40-45 тис.крб.прибутку на І т зернофуражу (в цінах І99І р.).

Основні матеріали дисертації опубліковано в таких роботах:

1. Левинтон Ж.Б,, Роговая А.Б., Химич Т.Л., Комиссаренко З.Г., Левипкая Н.П. Влияние углеаммонийшх солей на качество мяса квач-

Я ' ' • .

них тавотных // Развитие производства аммонийно-карбонатньк соединений й’их использование в сельском хозяйстве. - К.-.Наукова думка, 1966. - С.І48-І54. ,

2. Левицкая Н.П., Левинтон К.Б., Ззенк родская И.Д., Ятчен- -:<о Е.А., Флис Л.Н., Бозбсродыа З.Д. Влияние углэамчонийных солей .» ш пищевую ценность мяса и молока // Консериирсзанич н обогащение азотом продуктов растениеводства аммо.-шйно-карСонатними препара-, . •■пии. - К;Наукова думка,. 196с. -• 0.7;:-?^.

3. Крышевич Л.П., Роговая А.Б., Николенко Т.В., Химич Т.Л., Левицкая Н.П.. Морфологические показатели при гигиенической оценке мясной продукции, полученной с применением кормов, консервированных углеаммонийными солями // Консервирование и обогащение азотом продуктов растениеводства аммонийно-карбонатными препаратами. - К.:Наукова думка, 1988. - С.79-81.

4. Левицкая Н.П. Пищевая ценность мяса, полученного от сель-

скохозяйственных животных, имплантированных антитиреоиднши препаратами // Совершенствование технологических процессов производства новых видов пищевых продуктов и добавок : Тезисы Всесоюзной конференции. - К., 1969. - С.35. .. .

5. Левицкая Н.П., Химич Т.Л., Комарова £.М. Пищевая ценность

и храни неспособность мяса животных, получавших с кормом небелковые азотистые соединения // Рациональное питание. - К.:3доров*я, 1989. - Вып. 24. - С.83-88. ' •

- о. Левицкая Н.П.,, Левинтон Х.6., Химич Т.Д. Метод определения аммиака - критерий доброкачественности продуктов животного происхождения // Актуальные проблемы товароведения продовольственных товаров и подготовки товароведов в период перестройки: Тезисы 1У Всесоюзной научно-практ.конференции. - К. ,1989.-С. 191-192. :

• -

7. Левицкая Н.П., Химич Т.Л., Левинтон Ж.В. Содержание ам-

миака в продуктах животного происхождения как критерий оценки их доброкачественности // Тезисы П Сибирской конференции по метрологическому обеспечению аналитических методов в сельском хозяйстве. - Новосибирск, 1990. - С.48. ,

8. Левицкая Н.П., Левинтон Х.Б. Особенности химического состава мяса бычков, полученного от сельскохозяйственных кивр*-ных, имплантированных дийодтирозином // Тезисы Республиканской

конференции "Ветеринарная медицина. Экономические, социальные и

9. Левинтон Я.Б., Химич Т.Л., Оноприенко Е.Н., Левицкая Н.П.

Медико-биологические аспекты использования аммонийно-карбонатных препаратов в кормопроизводстве // Тезисы Республиканской конференции "Ветеринарная медицина. Экономические, социальные и эколо гические проблемы". - Харьков, 1990. - С.156. ’ ,

10. Левицкая Н.П., Звенигородская И.Д., Матвиенко й.Н., Комарова Е.М. Пищевая ценность продуктов животноводства, полученных с использованием антитиреоидных препаратов // Рациональное питание.-К.:Здоров"я, 1990. - Вып. 25. - С.55-59.

11. Левицкая Н.П., Химич Т.Л., Матвиенко И.п., Рочняк А.А. Качество животноводческой продукции в связи с химизацией сельского хозяйства // Питание и здоровье : Тезисы Республиканской научной конференции. - Таллинн, 1990. - С.70-71.

12. Левицкая Н.П., Флис Л.Н., Дядечко Е.В. Аминокислотный и

жирнокислотный состав мяса бычков, в корм которых вводили дийод-тирозин // Рациональное питание. - К.:Здоров"я, 1991. - Вып.26.-С.100—III. '

13. Левицкая Н.П., Левинтон Ж.Б., Звенигородская И.Д.,Флис Л.Я. Дядечко Е.В., Дейнека А.М., Химич Т.Л. Характеристика мяса и молока жвачных, получавших корма с углеаммонийными солями //Использование аммиаксодержащих соединений в сельскохозяйственном производстве. - К.:Наукова думка, 1992. - C.IS7-I9I.

14. Левицкая Н.П., Пономаренко Е.В., toe Л.Н., Ятченко Е.А., Дязечко Е.В. Влияние различных доз угл «аммонийных солей, используемых для консервирования кормов, на качество мяса сельскохозяй- .

. . . * ственных животных// Рациональное питание. - К. :Здоров"я,1992,-

Вып.27. - 0.72-75. ' ‘

экологические проблемы” - Харьков, 1990. - С.157