автореферат диссертации по технологии продовольственных продуктов, 05.18.03, диссертация на тему:УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ТЕХНОЛОГИЧЕСКОГО ПРОЦЕССА ОЦЕНКИ КАЧЕСТВА ЛЬНА-СЫРЦА

А-з тз

УКРА1НСЬКЦЙ ДЕРЖА ВНИИ АГРАРНИЙ УН1ВДРСМТЕТ

На правах рукопицу САЫКЕВИЧ ТЕТЯНА IBAHIBHA

Л?^

УДОСКОИАШЕНЯ ТЕХНОЛОГ 1ЧН0Г0 ПРОНЕСУ ОЦ1ННИ ЯКОСТI льоносигошни

KbotbZ-tLtiJX aaJiuém^ iMW -ChipL^b,

Г Спвц1альн1сть 05,18,03 - первшша обробка, абер1гання зернА

та 1НШ01 продукт i роедишшцтва

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацп на едобуття паукового ступени кандидата clлъеъкогосподарсъких наук

Kniii -

Робота виконака в 1нституп с1льського государства Полюся в 1388-1992 р. р/

Науковий кер1вник - доктор с(льськогосподарських наук, професор 1ваи Панкратович Карпець 0Ф1ШЯН1 опоненти: доктор технг-ших наук, професор Людмила Андрпвна Чурсина; кандидат с!льськогосподарських наук . Анетол1й Миколайович Сеньков Пров1ДНа орган (вашя - Укрльоноконоплепром

Захист В1лбудеться '»¿^ " 1994 р. о

годин 1 на вас1дашп спешал1эовано1 вчено! ради Д 01. ОБ. 01 при Укратському державному аграрному ун1верситет1 за ал рее о ю: £62041, К»1в - 41, вул. Геро1в оборони, 16, сектор эахисту диоертацЮ.

3 дисертшием можна огнайомитись в б^блютеш агроун1верси-

т.ету.

Автореферат роеюланий р.

В1 дгуки на автореферат в двох пркшрниках, ■ 8ав1рених гербовом печаткою, просимо над 1 с лат и вченому секретарю ради.-

Ъчений секретар слеш ал 1 зовано1 ради, кандидат о1дьрькогосподарських

наук, доцент ----7ас. Хилевич

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

1 1 дк^алыпсть теш,, Пробелов ють первинно! переробки луб-ЯНИк культур прагне до на^льш новнего використашя ' твхна-допчних властивостей волокнисто1 сировики, вакрош. абиькнля . виходу довгого волокна та лдоищення його якости

Волокно у лляному стеол! находиться Т1льки у Ьигляд1 рое го-го. а коротка в насл1дком пошкодяення довгого у процес! його ' видишння 13 стебел при механ!Чй1й перероет останшх.

' причиною' утворення У процесс переробки сировини велико! к1дькоот! короткого волокна е такок тюикод^ння 1 навить псування

стебел у продаж пр«готування трести. шд час п регшзаци та тимчасового збер1гання перед обробкою.

Осташим часом у виробництв! освоиться в«еошшхак1зовшшй 1 прогресивний метод тдняття трести рулонним Прёс-п(д<зирачем. який доеволяе прйокореними тешами здШснювати вбирания волокнисто! сировини з поля 1 тим самим максимально вберегти його „ерв1сну шасть та домогтися п!д час пере робки шеокого виходу

довгого волокна.

На жаль, вказака технологпов!льна освоюеться у вирой-ництв1 1 головними причинами такого стану в В1Дсутн1сть надШюго 1 нетрудом 1ст ко го методу виеначення якосп сировиш в рулонах, неэвична форма згацаного пэкування ; значне "затирания" й рогмо-цалгавания стебел у верх1вков1й та гузирев*« часттшх рулона робо-чими органами прес-тдбирача й 1нш1 пошкодиення стебел.

Низький коеф!Шеят використаиня волокнисто! сировини шд час овреройки на волокно поясняться ш й недостатшм вивченгам вэае-

Ц"-¡ТРАЛЬНАЯ НАУЧ: 1'Я Е^й Л ПОТЕКА ;.(С>:к. ачадамии

и-.. К. Д.,

Инн. N9,

мовв"яэку mix волопстю стебел та результатами ix отнки.

Лишаеться складним й недосконаяим 1снуючий стандарт на виа-начення я коси волокнисто1 сировини, а тому е велика потреба -у розробш принципово нового национального стандарту.

Все ие св1дчкть про необхинють проведения новик досл1д*ень, спрямованих на- удосконалення технолог1Члого процесу ошнют сировини. Треба домогтися такого стану, шоб дерлавн1 стан-дарти на сировину лъону-довгунця були вэаемопов"язаними з виходом волокна, по отримуеться о конкретного номера грести, -а такок яшстю волокна. Стандарт и i эакладен! в мил методи повшш бути гранично прост ими, иад1йними, ерозумыими як для загот1вельника, так i в пробника продукт 1.

1.2. Пэта та завдання досл1джень. Метою нашо! роОоти було проведения поглиОлених досл!джень шодо кевирипених питань, пов'яэаних а отнкою льопосировики, i на ix основI удосконалення процесу визначення ■ hkocti льонотреети у напряыку зииження трудом iсткост 1 акакпзу, [Идвищення достов1риост1 отриманих даних. Ш1 досл!дження прив'явувалися до сучасного мехашзованого потокового рулонного способу зОирання льонотреети з поля.

У эв'язку а поставлено» метою в програму лосл1Джень входило;

1. Шр1вняти.спос1б в!дбору се ре дн IX проб трести у пол1 13 стр1чок комбайнового збирання перед шдняттям у руло ни з без посереди В1д0ором таких же проб 1з сформованих рулон!в.

2. Встановити эв'язок мгж виходом довгого волокна 1 волопстю трести, ступеней и вилелування та результатами отнки тегсировини.

3. Еиичиги взаемозв'яоок основних ф1зико-мехашчних власти-

востей стебел 8 показникама виходу 1 якоот! волокна При перероет трести на вироОничому льонопереробному агрегат! 1 розробити на цШ бае) принципово ковий спосЮ ощнки вкавано! сировини.

4. Вивчити вплив способ¡в П1дняття треонина п ф!вИко-ме-хашчн! властивост!,. технолог1чнх показники.та насл!дки ощнки..

6. Встановити волив тривадого вбер1гання трест и у р1зних. формах пакування на вих!д 1 яюсть довгого волокна. '

1.3. Наукова новизна. Запропонований простив, над(йний i иа.-' лот рудом.1 сткий опое ¡6 в1дбору е ере дни проб трести для виэначоння И якоот1 при рулонному способ! вбирання '1 реалтац! 1 льонотрести а поля. Ветановлена роль вологост1 1 ступеия вилежування льокот-рести на результат» ощнки. Роароблеко спосЮ ощнки льонот-рести, вас новая нй на кореляц1йН1й еалежноси показник!в виходу' довгого волокна 1з станка СМГ-гош г фактичними результатами пере робки навиробничому агрегат 1.

1.4. Практична шнн1сть, Впровзджання эапрбпонов&ного методу на льоноэаводах Укра1ни эменшить трудом!стк!сть та шдвшцить точнють анад1а!в при 0Ц1нц1 я гост! .трести, а вироОнтси сировини в играют ь в! д 61 льш об' ективно1 оцтки 11 продукци.

1.5. Апробатя роботи. Ревулътати досл!Джень оприлюднен! не науково-пракгичних конференциях молодик вчених 1нституту С1льеь-кого господарства Полюся УААН /1986, 1087/, конферешш асп1рант)в та молодих наукових прашвннюв шетитуту землеробства УААН/1991/, науково- в ироб >! кчнх народах в1дд > лу льону нютитуту землеробства УААН /1987, 1989, 1993, 1094/.

1. 6, Нубжкащл ревультат)в доел! джень. Оековн1 положения дисертощ 1 опублшоваш у 8 наукових пращи:, Я-4-4^40 ■

1.7. Структура 1 об'ем роботи.' Дизертащя вюгочае вагальну характеристик/ роботи, огляд Д1тератури, методику 1 результат» дослдшень, висновки й пропоеиц! 1 виробннцтву, С1Сл1ограф1чний показ ник використано! лиератури. Робота викладена на 123 стортках машинописного тексту, у тому числи мютить 32 таблиц 1. Список Л1?ератури вкиочае £22 дмерела, у тому чнсл1 8 1ноземних.

2. УУОВИ, ОБ' ЕКТ I МЕТОДИКА Д0СЛ1ДЖЕНЬ

Польов1 1 технолог 1чн1 досл!ди проводит у досл1дному госпо-дарств1 1 нетитугу с1льського государства Шл1сся УААН та на Ко-ростенському лъоновавод! Житомирсько! облает!. Поглиблен! досл1доення матер 1 алу зд1Йснотали у технолог 1ЧН1Я лабораторп якост1 волокнисто1 сировини агаданого 1нституту.

Для вакладання польового доел1ду по вивченню впливу способ!в в!двору середк проб льонотрести при рулошпй технологи вбирания в поля на точнють ревультат 1 в оц 1 нки щдбиради р1вно«1рну ва стеблестоем дипнку льону. На н1й, шеля вбирания в рожаю комбайном, в ид 1 ля ли площу, на як!й в 1 дбирали эпдно схеми 1 методики проведения досл1ду середню пробу льонотрести (а стр1чок, а також В1дшчали рулони для в1дбору в них проб при роемотувэдш ва льо-новавод1.

Для ДОСЛ1Д1В ко вивченню впливу вологост1 льонотрести на и ф!8ИКо-механ1чн1 властивост!, вих1Д 1 якють волокна 1в стебел ' набирали потр1бну шльк1сть сировини беепосередньо 18 стр1чок у пол1. При цьому щдбирали д!лянку в однорютою, добре вилеханою сировиною.

Аналог1чним способом д1яли 1 при В1дбор1 трести для виявлйн-ня рол1 ступеня вилежування стебел в покавникая виходу 1 якост1 волокна Р13НИШ полагала у тому, ю на одк!й 1 Т1й же д!лянц1 В1яв1р потр1бко1 маси трести зд1йснювали к!лька раэ1в - у'перюд^ иедолежаносП, оптимального ступеня вилежування та перелеланост!.

Доел1ди по вивченню взаемоэалежностеЯ шж ф!зико-механ1чними властивостями трести 1 покаеаиками виходу та як!с?ю довгого волокна зд1йснювали на сировин1 одного сорту, одкакових умов виро-' щування 1 збирання. ■

ПОД1бНИМ ЧИНОМ Д1ЯЛИ 1 при В1Д0ОР1 СН0П1В 1 РУЛ0Н1 в для вив-ченяя р18них строев вОер1гання в умовах .сировинного складу льоноааводу. *

Анал1зи досл1дного матер!аду вд)йснювали в1дпов!дно а юную-чими ГОСТами на тресту 1 волокно льону та ровробленими, апробова-ними 1 рекомендованный методиками, котр1 висвилен! у Градах ВНД1Л. ЩЩЛ 1 1кпеи)с наукових установах, щд працюютъ в дьоном довгунцем.

3. РЕЗУЛЬТАТ И Д0СЛ1ЛШНЬ

3.1. Залежн1сть виходу довгого волокна 1 результата ощнки в!д методу в!ДОору середн!х проб, вологост).! ступеня виле*ування трести.

За результатами етатистично! обробки отриманих далих мояна зробити висновок, щр В1дб!р проб трести по однIй д!агонал1 сутте-во не впливае на ошнку якост! трести у пор!внянн1 9 в1Дбором проб по двох д1аго([алях. Шмер льонотрести залежить В1д киькост!

вшбраних для ошнкн проб. "

Встановлено, оэ досить точн1 показяики результат!в ощнки ямост! трести одержан! при набор 1 6-ти проб стебел по однШ Д1агонал1 ров1слано! стр1чки, а тому немае необх1дност! В1дбирати 61 льщу к!льк1сть проб, так як вони не эаСезпечутоть б!лм високу достов1рнють покагник!в.

При 0Ц1НШ льоносировини у рулонах достатньо в1д!брати проби В1д перших половин двох типових рулой i в для дано! лартп трести.

Результатами досд!джень доведено, то номер сировини виаиаче-ний га пробами, вшбрдними у пол1 1 при роэмотуванн! контроль них рулон i в перед переробкою трести, практично однаковий 1 обидва щ способи можуть бути рекомендован! для виеначення якост! трести у процес1 рулонноi технологи збирання льонотрести э поля /табл. 1 /.

Однак, на наш погляд, б!дыл технолог!чно придатним е спос1б в1дбору проб бе a noce ре днъ о у пол! перед щдняттям стр1Ч0К.

Вих1д довгого волокна при переробц! трести на станку СМТ-200М зале лить Bí л И вологост 1.

Максимальний вих!д довгого волокна ib станка СМТ-200М був при вологост! трести 14-18Z - в1д 28,2 до 30.4£. Як зниження так 1 шдвищення вологост i стебел знижувало показ ник виходу довгого волокна. Так, при зншкенн! вологостI трести до 12, 10 1 81 вих1д довгого волокна аменшувався в i ддав í дно на 5,3; 7,5 1 9,4Х. Шдви-йення вологост1 до 20 1 25 абсолютних процент!в привело до внн-мення виходу довгого волокна В1дпов1дно на 2,0 1 7,IX.

Иэыер сировини виявився найвишим за абсолшно1 вологост 1 трести В!Д 14 до 18Х - 1,87-2,12 одиниць /табл.2/.

Пор1вняльна характеристика трости при р1эних способах в1дбору проб

Таблиця 1.

Ш пробах, В1д1Сраних | По пробах, вшОранизс I у лол1 - | в|д контрольных рулонih )

-:--(—->-,-Ч

Роки

т

|Оеред) Нне ваН

Р о к и

IСеред} Нее аа]

19331199011901]1992|4рокн|19691199011991|199£|4poraij

номер ■■ г.о е,1й 1,93 i,e& 1,96 г.оо 1,93 i,8i 1,93 i.ee Засшче-

Шстъ. X 6,1 7.1 8,0, 7,3 7,3 6,9 8,6 8,6 8,6 8,2

Водопсть.Х 11,6 12,0 15,3 13; 3 13,3 12.1 12.4 15,2 15,6 13.8

ТаОлиця 2.

Эалежшсть якост! трести 1 ф1эико-механ1чних властивостей чесаного волокна в1Д вож)гост1 стебел (середне аа 1989-1992 p.p.)

Треста

Чесане волокно

I

Волог1сть,|Вшпд | |Розривне|

Z■ [довгого |Номер по|навакта-|Гнуч-|волокна, |ГОСТу (жешш, |к!сть, | % )£43йЗ-891 кто 1 мм I I I I

т-

|Л1н1йна

|Щ1ЛЬ-(HiCTb, I текс I

1-1

[В1дносне| Iрозривне| Iнаваита-| |зюпня, .1 I гс/текс I

8 10 12 14 16 18 20

21.0 £2,9

25.1

28.2

30.2 SO. 4 27.5

23.3

1,62 1,75 1,75 1,87 2,00 С.12 1.07 1.73

17.1

19.2

20.4 21,8

24.6

26.7

24.5 19,2

56 61 61 64 67 70 73 77

3,03 3,74 3.77 3,92 4,12 4,18 4,25 4.32

14.7 15,5

15.8 16,1 16,8 17.4 17,3 17,3

Суть виявлено1 закономtpaocTi' п1дзицення ровривного навав-тамення ts эростанням вологост! матер1алу в1д 14 до lex поясни еться тим, да, вволожуючиеь. елементарн! волокна у техн1чних комплексах каорякають, внаслдок чого 1 тиск м1ж ними вбиьнуеть-ся. по веде до 8<Нлыпенвя с или тертя м1ж ехементарнит волокнами

I ст1йкост1 до розривного вусилля.

Зростання показника гнучкост» волокна можна пояснити яого "пом' якоеиняМ" при вволоженв1.

Результатами дослджень встановлено, т достов1рн!сть осинки я пост 1 трести р1вних ступени вилежуванвя вале жить також в!Д 11 вологост1. Виявлена' .ваконом1рнють вб1лывення виходу волокна при Л1ДВИШН1Й вологост! стебел в 8*101 до 14-161 в 1 вноситься лише до трести нормального етупеня вилежування (в1докремливанi сть 4,6). Якда треста перележала, то вайвиоий вюид волокна is aei можна одержати при понижен1й вологост1 - 10-14t (В1докремлюаак!сть Б,Б), а 1э sobcIm ослаблено! трести (вiдокреьшшан1сть 6,7) - при вологост! 8-10%.

Таким чином, ступ1нь вилежування трести суттево впливае на

II як 1 сть. Том/ аа нашими даними е недощльним передчасне шдвят-тя трести, до якого эмупен! 1Н0Д1 удаватися льонос1юч1 господаре-тва, иоб уникнути негативного впливу додаво1 погоди на ятсть ои-ровини, так як переробка таюя трести не довволяе отримати ВОЛОКНО ВИС0К01 ЯК0СТ1. Воно виходить 19 машини лубопод 1 бним, в високим bmictom недоробки. П&рележан1сть трести тем негативно впливае на вих1д довгого волокна. Крш того волокно 19 перележа-но1 трести слабке 1 пухляве, в ниеькими ф1вико-механ1чними влас-тивоотями чесаного волокна (табл. 3).

ТаСлиця 3.

Вплив ступени вилежування трест и на ф1вико-ыехан1чш властивоот! чесаного волокра (середне ва 1089-1991 р. р,)

\

Г"'-' ■ 1 1 1 —г \ -г 1 '1

! [Ровривне " 1 ' 1 Л1н1йна |В1дносие ,|

|В1локрем- [навантажен- |гнучк1сть, 1 ш1льн1сть, |розривне на-|

]люван1сть '|вя, КГС I мы 1 ' текс Iзантаження, |

1' Г 1 ' 1 . 1 1 г I гс/текс | • (

3,6 18,2 48 ' 3,73 ' 14,02

4,6 16,6 63 3,08 14,94

■ . 7,6 - 10,0 ' .68 2,89 14,38 .

Гнучк1сть волокна у во! роки проведения досл(д1в неухильно е рос тала г шдвиаденням ступени в1докре млюваност 1 волокнистого пару В1д дере вши. Протилежна ваконоьцрнють спостер1галась вспоено Л1Н1ЙН01 Щ1ЛЬН0СТ1.

3. 2. Вваешев' язок основних ф!вико-ыехан1чних вдастивостей трести а покааниками виходу 1 якост! волокна, Нин] як!сть трести ощшжть за методикою ГОСТа 24383-89, але 1нод1 для пор!внйння номер виэначаеться 1 по ГОСТу 2975-73. Ф1эико-мехашчк1 властивост!, як1 покладен! в основу вианачення я коси льонотрести по ГОСТу 2375-73, вэаемопов'язан1 одна а одном; Причому значения оди1е1 ознаки зумовлено впливоы двох-трьох 1нших. Наприклад, роа-ривне наваКтажеяня трести эалежить в1д довжини стебел трести, вмюту в них волокна 1 в I докремлюваност 1, Э01лыиення покаэника

довжини стебел 1 вшсту в них волокна супроводжуетъея щдвщенням ровривного кавантатння t полпвенням *якост1 грести.

Ревультати пере робки льонотрести на м* я льно-т 1 падьному arpe- . гат! еалеяать т й в!д 1яших, не врахованих цим методой оенак. Часто льояотреста при оцищ! по ГОСТу ме» однаковиЯ нсжр, а об-робка и на льоноеавод] покаеуе pisHt темолопчн! ревультати. Де момна пояснит« тим, до якють 1 кньтеть волокна, отриманоГо при обробщ грести не еавод!, виэначаеться еполученим впливом ф1вико-механшних властивостей трести. а не сумою овнак и яkocti,

В основу ГОСТ 24383-80 покладена еааежпсть номера хжяно< трести в1д виходу довгого волокна 1 його кольору, який вивначаюгь кляхэм пор1вняння пасм волокна te стандартннми арааками. Bu ыево труд0м1сткий, н1ж ГОСТ 2075-73.

У той же час ГОСТи £4383-80 1 24368-89 мають ряд недоЖК1й,'. як1 приэводять до иеоб'ективност1 в ощнщ, У ГОСТ 24363-80 було введено 19 доповкень 1 зм1и, як! ускладииди процес вив качения якост! трест ,

Вих1д довгого волокна 1э станка СИГ-гООЫ, що вквначаеться при продам-кушвл1 оарпй трести, е оакакою И якоот!. Але станок дае тдвишений, у пор1внянн! в ааводським агрегатом. вих!Д довгого волокна. . Проведен! нами доел!даюнкя дозволили ветановити кореляшйн1 эаяежност1 мик виходом довгого волокна э агрегата UTA -1J! та в станка СМТ-200И, на основ! яких буди роероСлен1 форму-ли для виэначення виходу довгого i вм1сту всього волокна у вироб-иицтв! эа реаультатами переробки середн1Х проб трести на станку СМГ-200М.

- и -

И - 21,0 + 0.В61- В2; де: . И - внх1д всього волокна у вироОництв!, X;

21,0 - поотШний дойаток;

0,261 - пост 1 йний коефЩ1ент

В? - внх1д довгого волокна 18 станка СИТ-200М. X.

Вэ - 2.62 + 0,623 • В2. де;

Вв - ВИХ1д довгого волокна у виробнищв1, X;

2,62 - пост1йний додаток;

0,623 - пост1йкий к«фЩ1внт;

В2 - вих1д довгого волокна 18 станка СМГ-800Ы, X.

Удоеконалеиий ГОСТ 24383-80 мае суттев! н®дол!ки. Яисть трести виэначаеться по номерах, якик одикадцять. Не гумовлюе складнють вивначення якскт, оо номери не мать Ч1тких меж. Нами сп1лык> в кафедрою первинно1 оСробки, збер1гання верна та 1Н»01 продукци рссликництва Украшського державного аграрного уя!вер-ситету 1 в1дд1лом льону 1нституту вемлероботва УМН пропонуеться якють трести виз начат и ва чотирма сортами: супер (виший), перший, лругий, 1 трет!й. Колен сорт мае меж! покавщшв вмюту волокна в стеблах та проценто-номер1в довгого водокяа у вироОництв 1 (табл. 4).

При ошнш ларпй недолеяано! трести аавиоувтьон И иошр, 6о вих)д ■ довгого волокна в стайка СИГ-ЙООМ а частково аСо повн1стю недообробденими жменями больший, Шж 18 трести нормального ступени вилежування.

При отит недоле жано 1 трести пропонуемо В1д1бран1 для ' анал!ву 10 жмень попарно оброСляти на станку ОМГ-ЯООМ. 1а отрима-

Тайлиця 4.

Сорти трести та показникя 1х якост!

) | ВМ1СТ Т----■ I Число проценто- , , , .... -----т —-... ... —1 1

| волокна, |номер1в довгого Сорт I Номер по 1

1 1 |волокна у ви- трести | ГОСТу 24363-89 [

1 ■ |робництв1, %Ы * 1

31 1 вице 261 1 вище супер 2,0 1 вище

£0-30 . 201-260 ■ перший 1,50-1,75

26-29 161-200 другий 1,00-1,25

10-26 : 40-160 треий 0,50-0,75

кого волокна В1дбираеться лиие чист» в!д кострищ волокно 1 зва-

. деться. Недоле жале волокно оброСляеться на станку вдруге, а при необх1дност! 1 трет1Й раз. Все оОроОлене волокно складаеться разом 1 виеначаеться вих1Д довгого волокна 1з станка СИТ-ЁООМ, пот1м вираховуеться вих1д довгого волокна-1 вм!ст волокна у ви-роСництв 1 но валропоновашй методищ 1 по таблиц! 4 виэначаеться сорт трести. - . ■

3.3, Вплив способ1в шдняття трести на ; п ..Ф1зико-механ1чи1 властивост!. номер 1 технолог!чн! показники волокна. ГЬр!вняння ручного п1дняття трести у снопи та механ!вованого у рулони показало, що аа ручного П1дняття пошкодження стебел сировиии дещо нижч1, Н1ж за рулонного. Однак це не е доказом того, що цея СПОС16 61ЛЫ0 випдний у виробницты. У широк!й' ВИробНИЧ1Й прак-

тиц1 В1н не вабевпечуе своечасного щдняття сировини а великих площ, а це приэводить до. втрати врожаю 1 р1вкого попртекня

яксст1 •

Осиовна доля пошкодшнь припадав на ровплященкя стебел, яке в1дбуваеться у середн!й частю» та на верх1вках. За комбайнового ебираяня льону лритискн1 паси льонокомбайна роеплощуюгь стебла поеередин1, да прискорюе у цьому micui процее вилекування. Верх!вки стебел теж ров мочалишься гребенный оч1сувального бара" бана 1 виле«уються от ид не. Лише гуаирева частива валишеться практично Сев суттевих деформац1й. При ручному вбиранн! верх1вка эавади в!дставала у виле*уванн1 ыд середньо! частики стебла 1 особливо в1д гузирево1, бо вмют гоктинових речовин аростае вц гувиря до верх1вки'стебла. Ровплкхцування стебел вщбуваеться i при формуванк! рулон t в пресуючими пасами по середин! стебла, по призводитъ до анижння роарнвного.кавантаження на 10-1EL

Про вплив окремих вид1в пошкоджяь стебел трести еа рулонного опособу п1дняття на вих1д волокна мояна доВ!датись 18 дан их таблит 5.

Як видно ,is даких таблиц1 в1дкрятий перелом стебла а роври-вом волокна привводить до втрати ховгого волокна. Загальна по»-кодхен1сть стебел у снопах ручного в' язанкя ставовила 13Х, а в рулонах - 27Z.

Горсткова довхина стебел трести у ptsnoc формах пакувакяя практично не зшнюеться.

В1д0уваеться пом1тне вниження лридатност1 трести до переробки, да пояснюеться б|льшиы вичесом аошкодквхих отебел. Лева эни-

Таблиця 6.

Вплив повшдмвност 1 стебел аа рулонного способу шдняття на ви*1д довгого волокна (се ре дне аа 1089-1998 р. р.)

Г --Г 1 1 ------ |Вага отриманого -г— - — -» | Вн*1д волокна, X 1

1 ШЛИ | Вага I волокна, г 1- "Г --1

) повкодмень | трести. f-г Чдовгого |чесаного |

г Iдовгого t <мсаного |Т1паного |в1д ti-

|Т1паного | |В1Д 1явного |

1 ■ ) t 1 ■ [трести 1 (волокна | > '

Смйда неловкод-

жн1 /контроль/ 226. Б 72,1 42, в 32; 0 69,4

Сильно оплошен i 800.2 &е,« 32,4 28,2 67,4

СмОоспвдеш 217,3 62,1 36,4 28,6 68,6

В надломом дере-

вини бее роариеу

волокна 234.6 68.0 37,6 28,9 65,1

«уоться роврнвне ншштшення волокна (на • 0,7-2,0 кто) у itoptвиямнI в ручипм шдняттям, кагалом яюсть трест« ib ружшв була ннжчою в середньому на 0,25 номера, н1ж is сноп!в.

Таким чином шдаяття трестм рулонним прес-шдбирачем прп-1,6 анюф&мо ф)8ИК0-мехаВ1чн1 пока»инки та Ihwi теиюлопчш власти-воетt смроммм. Одна«, як покааам дан» вара0нич01 перешрки, вастосуюння рулонного способу не пдьки не анииуе, а а знпчко щдвюдо як1сть с*рае*нм pa рахужж змехшвння строк! и збирашгя i

- 1Б - 4

реал1зацн трести.

. 3.4; Залежи! сть техно дог 1чних я костей дьовотрести в!д трива-дост! эОер!гання и у снопах та рулонах, Зберемення сировини ва-лежить в1д вологост1, форми пакуваяня, характеру сховиша 1 умов його середовидр.

При вбер1ганн1 П1Д аал1зобетонним дахом ваводеького сховища на протяв1 первого року як¡сть трести як у снопах ручного в'яаан-. ня, так 1 у рулонах вонзилась на 0,10- та 0,25 номера. Знишння в!дбувалося в основному ва рахунок вменкння ровривного наванта-жекня, иэ в 1 рог!дно,- е результатом житеед1яльност) р1вноман!тно! М1крофлори. Вказаний показ ник шсля первого року еОер!гаиня сношв эниаився на'1,з кгс, а у рулонах - на 1,6 кгс. За другий р1к йберзгання зниження було б!льш значимы як у снопах, так 1 в рулонах - В1ДПОВ1ДНО на 3,6 1 4,0 кгс. Тенденщя до 61лыю1 втрати ров равного навантамення 1 вмюту волокна у трест! в процес! вбер1гання у перюд В!д 12 до 24-х М1сящв можна пояс нити тим, то вказаний перюд збер!гання припадав на березевь-вересень, тобто на перюди часу, коли П1двищен1 температура I волопсть повиря. Так! умови сприятлив1 для розвитку еп1ф1Тно1 м!крофлори, у тому чиол1 1 целюлозоруйнуючих бактерШ. ,

Статистичиа оброока отриманих даних показала, по вбеременна якост 1 трести незначною м!рою зале жить В1д пошодменост! вакладе-но! льоносировини (12Х), зниження якювих покавыик!в в!дбуваеться в основному за рахунок строк1в збер!гання (64Х).

Проведен1 розробки по вбер1ганню трести у снопах та рулонах показали, ко в лодовМенням строку абер1гання трести спостер1га-еться тенденщя до зменоення виходу 1 номера волокна (табл.6).

Таблица 6.

Залехнють виходу i якост1 волокна В1Д форми пакування при тривалому вбер1ганш трести (оередне ва 1969-1992 p.p.)

|Трива- |Вшст | Довге | Коротке |Сума I

Форш |л1еть | волокна! волокно [ волокно |процен-|.

пакування |а0ер1- | X |-1-(——-—|-|токоме-1

|гання | |вих1д,Х|номер|вих1д,Х|номэр|р1в |

Скопи ручного в'яа&ння Рулони

О 12 24 О 12 24

28,4 26,2

27.3 88,6 27,9

27.4

16,6

14.7

12.8 16,3 14,6 13,2

11,7 10,3 9.7 11.0

9.5

6.6

11.8 13.5 14.Б

12,3 13,3 14,2

3 3 2 3 3 2

229,6 191,9 163,2 216,2 178,6 141.9 ■

Вих1д довгого волокна черев рш з0ер1гання у сноцах ручного в'яаання 1 рулонах енивився в1дпов!дно в 18,6 до 14,7Х 1 а 16,3 до 14,6Х. Законом] рно, ир 1э вменвюнняы виходу довгого волокна в!дбувалось аб1льпвння виходу короткого волокна. Пояснюеться це тим, шр у процес! вОер1гання волокно стар!е,, деякою м1рою втрачае сво! первюи1 властивост(, При цьому послаблюеться ев'явок м>ж елементарними волокнами, аменшуетъся ступ!нь поЛ1меризацп целю-лози та спор1днених речовин. Тому при первиннш обросц! трести чаетина довгого волокна потрапляе у коротке. Сл1д в1дм¡тяти 1 те, цо аб1лывення виходу короткого волокна не супроводжуетьея шдви-щенням номера.

ОСНОВЫ I висновки

1. ГОСТ 24363-89 по визначенню якост! льонотрести лмюеться складним й недосконалим, а тому е велика потреба у роэробц! прин-ципово нового стандарту. Проведения ощнки якостI по вапропонова-ному стандарту в градащею по чотиръох сортах: супер (вииий), перший, другий 1 трепй дозволяв скоротнти час та шдвишити точн!сть анал!в!в при ошнц!, а вкробники сиройкни виграюгь В1Д "б1дьш об'ективно! ощнки IX продукци.

г. Надежн1сть до того чи !нгого сорту визначають ва иоказни-нами проценте-номер!в довгого волокна 1 вм1сту волокнистих речо-вин у вироОництв!, вирахуваних за результатами переробки трести на м" я ль но- т 1 пальному станку СМТ-200М.

3. Проведения анал1зу на як!сть при вологоси трести 14-16Х дае б1льв об'екгивн! покааники, шх при вологост! 16-20Х в дос-тов!рн1стю 95Х, що дозволяв уточнити пункт Деристандарту по цьому покаэнику.

4. На результат и ощнки трести сильно впливае стушнь 11 ьи-ледування. Недолежан!сть (в1докрешцован1сть 3,6) приэводить у пор1внянн! а оптимальним ступеней вилежуьання (4,5-5,0) до вии-ження якост1 трести на 0,64 номера по ГОСТ 24383-89, а переле-жанють (в!докремлюван1сть 7,6) - на 0,76 номера. В!дпов1*но вни-жуеться покааники виходу 1 якост1 виробленого в не! найб1лып тнвого довгого волокна.

6. В1ДС1Р проб для ощнки якост 1 трести у рулонах дажна зд1йснювати, як у пол1'1в стр1ЧОК роеюланих стебел перед « щ дняттям, так 1 18 сформован их рулон! в. Р1вииця в результатах

внаходиться в межах ошейки досл(ду.

6. Проведения анаизу на якють трести у рулонах при в!дбор1 проб В1д периих частии двох типовых рулон!а покавують 61лые дос-тов1рн1 покавники, шж при в!дбор1 проб В1д одного рулону парт!1 сировини вагою до 5 тон.

7. Рулонний спосЮ щдняття льонотрести а поля приз водить до деякого пошсодиення стебел, яке у к1нцевому рахунку не впливав не зниження якост! сировини за рахунок своечасного виконання роб1т 1 максимального збереиення 1х перв1сяих аначень.

8. Швалелшо В1д форми пакувания у процес! тривалого збер!гашя трести (1-2 роки) в!дбуваеться энижепня текнолопчних властивостей, а саме; розривного навантаження на 0,9-2,6 кто, вм1сту волокна в стеблах на 0,2-1,2%. При цьому. вбер!гання в рулонах ефективн1ше, и1* у снопах.

РБКОМЕЦДАЦП БИРОБНЩТВУ .

1. Пропокуем ошнку якост! трести проводити по чотирьох сортах: супер (вищий). перший, другий ! третШ. Для цього потрЮно на льнозаводах Украши провести виробничу перев!рку залролонова-ного проекту стандарту.

г. У д!ючий ГОСТ 24383-89 включити поправку до пушету 3.2.2: вивначення якост! льонотрести оптимального ступеня вилежування сл1д вд!йснювати при вологост! стебел 14-18%. При понижен(Я воло-гост1 12 1 13Х користуватися поправочними коеф!Ц1енташ 1,06 1 1,05.

3. Вивначення.якостI переломано! трести 1 п наст умну пере-

робку необхщко эдШснювати при понижен 1й вологост! 10-142.

4. Лаборатор1ям льоновавод1в при виеначенн! якост! трести у рулонах проОи сл1Д В1дбирати В1д перших половин двох типових ру-лок1в для парт11 сировини вагою до Б тон.

Основн1 ревультати диоертац! 1 в1добршкв1 у сл1дуючих друко-ваник працях;

1. Самкевич Т. I. Залежнють ревульгапв ошнкн льонотрести В1Д метода в!дбору середн1х проб для анал18а//Внесок молодих вче-них у 1нтенсиф1кац1ю с!льеького господарства УРСР. Теви допов)дей науново-техн1чно1 кокференцп молодик вчених. - Чвбани. 1991, ч. Ш - С. 102.

2. Саже вич Т; I., Рибак Ы. % , Острик Е М, Вюначенкя якоет1 льонотрести у рулонах//Наукове вабвлечения АПК в умовах центрального Шлюся 1 люостелу Укра1 ни. Эб1рник наукових праць. -Житомир; Льонок, 1092. - а 311-312.

3. Сам1давич Т. I., Коб'яков С. К. ЯК1сть льонотрести валежно В1д ступеня и вилежування//Науков1 оенови ведения с!льського господарства Укра1ни. теэи допов1дей науково-техн1чно1 конфе-ренцп молодих вчених. - Чабани, 1894, ч. 1. - с. 00.

4. Карпець I. Д ; Сажевич Т. I., Бовсун] вський Ы. Е Эшнеяня технолопчних властивостей льонотрести при тривалому абер1ганн1 у снопах та рулонах// 1нформац1йний лист. - Житомир: ЦНТЕ1, 1904.- с. 1-3.

5. Вовальов & Б., Самкевич Т. 1., Бакаиова О.М. Вваемовв*явок основних ф1 вико- механ 1чних влаотивостей трести в шжааниками ви-ходу 1 якост1 волокна//1нформац1йиий лист.- Житомир: ЦНТВ1, 1994.

- С. 1-4,

6. Самкевич Т. I.. Карпець I. И , Головенко В. Г. Вплив воло-госи трести на результат и и оц! нки//Лляне д1ло, - N2.- с. 28-29.

7. Карпець Г. П. . Самкевич Т. I,, Баканова О. М. Вплив засоб1в в!Дбору Середн1х проб на результати и ошнки у снопах та рулонах' /Лнформащйний лист, - Житомир: ЩГГЕ1, 1994, - С. 1-4.

8. Карпець I. IL . Самкевич Т. 1. Залеюисть якост1 трести В1Д 11 вологост1//1нформац1Яний лист,- Житомир: ЦВТЕ1, 1994.- С, 1-3.

До матер1алах- попередн!х досл1д*ень опубл1кован! так1 роботи:

1. Острик М. Ц, , Рибак U. Ф., Самкевич Т. I. Способи суяпния трести та ix вв' явок a íl мдькюними t як1 сними показника-МИ//В1СНИК с 1 льськогосподарсько! науки,- 1987.- N4,- С.80-81.

2. Острик И. U., Са»жевич Т. Г., Рибак М. Ф., Канон ¡шека Т. I. Удосконалення технолог 1Чно1 ощнки льо носировини//1 нте н с иф ¡ кацi я технологи виробництва та абер1гання технíчних культур на Украпи /Зб1рник наукових праць УСГА,- Кин\, 198а- С.38-40,

3. Бовсун!вський Ы. Е , Баканова О. М. . Самкевич Г.-1, Вплив aacoClB приготування i отрок1 в реал!эац1Г льонотрести на 11 як i ст ь//1нформал!йний лист.- Житомир: ШГШ, 1994,- С. 1-3.

4. Коб'я ков С. Ы., Самкевич Т. I. Удоскопалення'промиалових эасо01в приготування льонотрести//Пауков i основи ведения с!льсь-кого госнодарства Укра1ни у су час них умовах. Тези допов!дей Чабани, 1994,- 4.1.- С. 88.

|1!дп. до друку il , форм» «ХМ

tlanip друк. Л * . Cnoci« аруку офшккИ. Умош. «рук. яра. /с . Ун«н. ф»р6и-»1ав. til . 0&л.->ид. apt. <.г> . Тнрзж . Зам. ¿É f V3V?

Ф1рн> «BII)OJI> '

¡ÍS2I51, Кит, «ул. Волнжш*. SO.