автореферат диссертации по технологии продовольственных продуктов, 05.18.03, диссертация на тему:Совершенствование технологического процесса оценки качества льносырья

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ .

РГБ ОД .

. ' На правах рукопису

СЛМКЕВИЧ ТЕТЯНА ІВАНІВНА

УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ОЦІНКИ ЯКОСТІ ЛЬОНОСИРОЕШМ

Спеціальність 05.18. 03 - первинна обробка, аберь-

та іншої продукції рослннн.

. АВТОРЕФЕРАТ

дисертаціі на ндобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Київ - Ю'.и

Робота виконана в Інституті сільського господарства Полісся в 1988-1092 p.p.

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук,

, професор Іван Панкратович Карпець

Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор

Людмила Андріївна Чурсина; кандидат сільськогосподарських наук ■

. . Анатолій Миколайович Сеньков

Провідна організація - Укрльоноконоплепром

~ Захист відбудеться 1994 р. 0

годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 01.05.01 при Українському державному аграрному університеті за адресою:

252041, Київ - 41, вул. Героїв оборони, 15, сектор захисту дисертацій. .

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці агроуніверси-т.ету. _ ■

Автореферат розісланий "/¿п " 094 р.

Відгуки на автореферат в двох примірниках,, завірених гербовою печаткою, просимо надіслати вченому секретарю ради.

Вчений секретар спеціалізованої ради, кандидат сільськогосподарських

наук, доцент fjff/ В. С. Хилевич

1.1. Актуальність томи. Промисловість пєрвинноі переробки луб’яних культур прагне до найбільш повного використання технологічних властивостей волокнистої сировини, зокрема, збільшення виходу довгого волокна та підвищення його якості.

Волокно у лляному стеблі знаходиться тільки у ьигляді довгого, а коротке е наслідком пошкодження довгого у процесі його виділення із стебел при механічній переробці останніх.

Причиною утворення у процесі переробки сировини великої кількості короткого волокна е також пошкодиення і навіть псування стебел у процесі приготування трести, під час і і реалізації та тимчасового зберігання перед обробкою.

Останнім часом у виробництві освоюється високомеханізовашій і прогресивний метод підняття трести рулонним прес-підбирачем, який дозволяє прискореними темпами здійснювати збирання волокнистої сировини з поля і тим самим максимально зберегти його первісну якість та домогтися під час переробки високого виходу довгого волокна.

На жаль, вказана технологія повільно освоюється у шіроб ництві і головними причинами такого стану е відсутність надійного і нетрудомісткого методу визначення якості сировини в рулонах, незвична форма згаданого пакування , значне "затирання” й розмочалювання стебел у верхівковій та гузиревій частинах рулона робочими органами прес-підбирача й інші пошкодження стебел.

Низький коефіцієнт використання волокнистої сировини під час переробки на волокно пояснюється ще й недостатнім вивченням взае-

- г -

мозв"язку між вологістю стебел та резулітатами їх оцінки.

Лишається складним й недосконалим існуючий стандарт на визначення якості волокнистої сировини, а тому е велика потреба -у розробці принципово нового національного стандарту.

Все це свідчить про необхідність проведення нових

досліджень, спрямованих на удосконалення технологічного процесу

оцінки сировини. Треба домогтися такого стану, щоб державні стандарти на сировину льону-довгунця були взаємопов'язаними а виходом волокна, що отримується із конкретного номера трести, а також

якістю волокна. Стандарти і закладені в них методи повинні бути гранично простими, надійними, зрозумілими як для заготівельника, так і виробника продукції.

1.2. Мета та завдання досліджень. Мэтою нашої роботи було проведення поглиблених досліджень щодо невирішених питань,

пов’язаних з оцінкою льоносировини, і на іх основі удосконалення процесу визначення якості льонотрести у напрямку зниження трудомісткості аналізу, підвищення достовірності отриманих даних. Всі дослідження прив’язувалися до сучасного механізованого потокового рулонного способу збирання льонотрести з поля.

У зв'язку з поставленою метою в програму досліджень входило:

1. Порівняти.спосіб відбору середніх проб трести у ПОЛІ із стрічок комбайнового збирання перед підняттям у рулони з безпосереднім відбором таких же проб із сформованих рулонів.

2. Встановити зв’язок між виходом довгого волокна 1 во-

логістю трести, ступенем її вилежування та результатами оцінки цієї сировини. '

3. Вивчити взаємозв'язок основних фізико-мехашчних власти-

- з -

востей стебел з показниками виходу і якооті волокна При переробці трести на виробничому льонопереробному агрегаті і розробити на цій базі принципово новий спосіб оцінки вказаної сировини.

4. Вивчити вплив способів підняття трести на іі фізйко-ме-ханічні властивості, технологічні показники та наслідки оцінки..

б. Встановити вплив тривалого вберігання трести у різних формах пакування на вихід і якість довгого волокна.

1.3. Наукова новизна. Запропонований простий, надійний і ма-лотрудомісткий спосіб відбору середніх проб трести для визначення її якості при рулонному способі збирання і реалізації льонотрести з поля. Встановлена роль вологості і ступеня вилежування льонотрести на результати і і оцінки. Розроблено спосіб оцінки льонотрести, заснований на кореляційній залежності показників виходу довгого волокна із станка СМТ-200М з фактичними результатами переробки на виробничому агрегаті.

1.4. Праісгична цінність. Впровадження запропонованого методу на льонозаводах України зменшіть трудомісткість та підвищить точність аналізів при оцінці якості трести, а виробники сировини виграють від більш об’єктивної оцінки і і продукції.

1.5. Апробація роботи. Результати досліджень оприлюднені на

науково-практичних конференціях молодих вчених Інституту сільського господарства Полісся УААН /1986, 1987/, конференції

аспірантів та молодих наукових працівників інституту землеробства УААН /1991/, науково-виробничих нарадах відділу льону інституту землеробства УААН /1987, 1989, 1993, 1994/.

1.6. Публікації.^еп^ьтаті_в__досліджєііьОсноені положення дисертації опубліковані у 8 наукових працях.

■ '

- 4 - .

1.7. Структура і об'єм роботи.~ Дисертація включає загальну характеристику роботи, огляд літератури, методику і результати досліджень, висновки й пропозиції виробництву, бібліографічний показник використаної літератури. Робота викладена на 123 сторінках машинописного тексту, у тому числі містить 32 таблиці. Список літератури включає 222 джерела, у тому числі 8 іноземних.

2. УМОВИ, ОБ’ЕКТ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Польові 1 технологічні досліди проводили у дослідному господарстві інституту сільського господарства Полісся УААН та на Ко-ростенському льонозаводі Житомирської області. Поглиблені дослідження матеріалу здійснювали у технологічній лабораторії якості волокнистої сировини згаданого інституту.

Для закладання польового досліду по вивченню впливу способів відбору середніх проб льонотрести при рулонній технологи збирання а поля на точність результатів оцінки підбирали рівномірну ва стеблестоем ділянку льону. На ній, після збирання врожаю комбайном, виділяли площу, на якій відбирали згідно схеми і методики проведення досліду середню пробу льонотрести із стрічок, а також відмічали рулони .для відбору з них проб при розмотуванні на льонозаводі.

Для дослідів по вивченню впливу вологості льонотрести на 11 фізико-механічні властивості, вихід і якість волокна із стебел набирали потрібну кількість сировини безпосередньо із стрічок у полі. При цьому підбирали ділянку з однорідною, добре вилежаною сировиною.

- б -

Аналогічним способом діяли і при відборі трести для виявлення ролі ступеня вилежування стебел в показниках виходу і якості волокна. Різниця полягала у тому, що на одній і тій же ділянці, відбір потрібної маси трести здійснювали кілька разів - уперюд' недолежаності, оптимального ступеня вилежування та перележаності.

Досліди по вивченню взаемозалежностей між фізико-мехашчними властивостями трести 1 показниками виходу та якіс:ю довгого волокна здійснювали на сировині одного сорту, однакових умов виро-' щування і збирання.

Подібним чином діяли і при відборі снопів і рулонів для вивчення різних строків зберігання в умовах сировинного складу льонозаводу. '

Аналізи дослідного матеріалу здійснювали відповідно з існуючими ГОСТами на тресту і волокно льону та розробленими, апробованими і рекомендованими методиками, котрі висвітлені у працях ВНДІЛ, ІЩЦІЛ і інших наукових установах, що працюють з льоном довгунцем.

• 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ■

3.1. Залежність виходу довгого волоісна і результатів оцінки від методу відбору середніх проб, вологості і ступеня вилежування трести.

За результатами статистичної обробки отриманих даних можна зробити висновок, що відбір проб трести по одній діагоналі суттєво не впливає на оцінку якості трести у порівнянні з відбором проб по двох діагоналях. Номер льонотрести залежить від кільїсості

- 6 - . відібраних для оцінки проб. ' .

Встановлено, що досить точні показники результатів оцінки якості трести одержані при наборі 6-ти проб стебел по одній діагоналі розісланої стрічки, а тому немае необхідності відбирати більшу кількість проб, так як вони не забезпечують більш високу достовірність показників.

При оцінці льоносировини у рулонах достатньо відібрати проби від перших половин двох типових рулонів для даної парти трести.

Результатами досліджень доведено, що номер сировини визначений за пробами, відібрдними у полі і при розмотуванні контрольних рулонів перед переробкою трести, практично однаковий і обидва ці способи можуть бути рекомендовані для визначення якості трести у процесі рулонної технологи збирання льонотрести з поля /табл. 1/.

Однак, на наш погляд, більш технологічно придатним е спосіб відбору проб безпосередньо у полі перед підняттям стрічок.

Вихід довгого волокна при переробці трести на станку СМТ-200М залежить від і і вологості. .

Максимальний вихід довгого волокна із станка (ЖГ-200М був при вологості трести 14-18% - від 28,2 до ЗО,4%. Як зниження так і підвищення вологості стебел знижувало показник виходу довгого волокна. Так, при зниженні вологості трести до 12, 10 1 87. вихід

довгого волокна зменшувався відповідно на 5,3; 7,5 і 9,4%. Підвищення вологості до 20 і 25 абсолютних процентів привело до зниження виходу довгого волокна відповідно на 2,9 і 7,1%.

Номер сировини виявився найвищим за абсолютної вологості трести від 14 до 18% - 1,87-2,12 одиниць /табл. 2/. '

Порівняльна характеристика трести при різних способах відбору проб

Таблиця 1.

По пробах, відібраних у полі ■

По пробах, відібраних від контрольних рулонів

Показники Ь

Роки

т

1 Ь IСеред І Чне заН

1----------------------------1

Роки І Серед t

-т------Jне за|

т

1198911990119911199214роки 11989 і 1990119911199214рскіі | і______________і____і_____і____і_____і_____і_____і____і_____і і_______і

Номер 2,0 2.12 1,93 1,96 1,96 2,00 1,93 1,81 1,93 1,92

Засміченість, X 6,1 7,1 8.0 7,3 7,3 6,0 8,6 8.8 8,6 8,2

Вологість,* 11,6 12,0 15,3 13,3 13,3 12,1 12,4 15,2 15,6 13,8

Таблиця 2.

Залежність якості трести і фізико-механічних властивостей чесаного волокна від вологості ' стебел (середне за 1989-1992 p.p.)

Треста

Чесане волокно

І

Вологість,І

г- і

Вихід І І Розривне І

довгого І Номер по І наванта- І Гнуч-

шлокна, !ГОСТу Іжешгя, |кість,

% |24383-89| кгс І мм

• І І І.

і_____________________________і____і__

ч—1—-------

І Лінійна

Іщіль-

Іність,

І текс

І Відносне І розривне Інаванта-Іження,

І гс/текс

8 21,0 1,62 17,1 56 3,03 14,7

10 22,9 1,75 19,2 61 3,74 15,5

12 25,1 1,75 20,4 61 3,77 15.8

14 ' 28,2 1,87 21 ,8 64 3,92 16,1

16 . 30,2 2,00 24,6 67 4,12 16,8

18 ЗО, 4 о І о 26,7 70 4,18 17.4

20 27,5 1,87 24,5 73 4,25 17,3

■ 23, .3 1,73 19,2 77 4,32 IV. 3

з -4-'.за

І

І

І

Суть виявленої закономірності' підзищення розривного навантаження із зростанням вологості матеріалу від 14 до 18% пояснюється тим, що, зволожуючись, елементарні волокна у технічних комплексах набрякають, внаслідок чого і тиск між ними збільшується, що веде до збільшення сили тертя між елементарними волокнами і стійкості до розривного 8УСИЛЛЯ.

Зростання показника гнучкості волокна можна пояснити його "пом’якшенням" при зволоженні.

Результатами досліджень встановлено, що достовірність оцінки якості трести різних ступенів вилежування еалежить також від і і вологості. Виявлена закономірність збільшення виходу волокна при Підвищеній вологості стебел 8 8-10% до 14-16% відноситься лише до трести нормального ступеня вилежування (відокремлювавість 4,6). Якщо треста перележана, то найвищий вихід волокна із неї можна одержати при пониженій вологості - 10-14% (відокремлюваність б,б), а із зовсім ослабленої трести (відокремлюваність 6,7) - при вологості 8-10%. .

Таким чином, ступінь вилежування трести суттєво впливає на і і якість. Тому за нашими даними е недоцільним передчасне підняття трести, до якого змушені іноді удаватися льоносіючі господарства, щоб уникнути негативного впливу дощовоі погоди на якість сировини, так як переробка такоі трести не дозволяє отримати волокно високої якості. Воно виходить із машини лубоподібним, 8 високим вмістом недоробки. Перележаність трести теж негативно впливає на вихід довгого волокна. Крім того волокно із перележа-ноі трести слабке і пухляве, з низькими фізико-механічними властивостями чесаного волокна (табл. 3).

• Таблиця 3. Вплив ступеня вилежування трести на фізико-механічні властивості чесаного волокна (середне за 1989-1991 p.p.)

|Відокремлювані сть “і— І Розривне І навантажен- Іня, кгс 1 і і І Гнучкість, І мм 1 1 1 І Лінійна | щільність, І текс 1 і і І Відносне J І розривне на-| ¡вантаження, | | гс/текс | 1 1

3,5 18,2 48 3,73 14,02

4,6 16,6 53 3,08 14,94

7,6 10,0 ■ 68 2,89 14,38

Гнучкість волокна у всі роки проведення дослідів неухильно зростала з підвищенням ступеня відокремлюваною і волокнистого шару від деревини. Протилежна закономірність спостерігалась відносно лінійної щільності.

3.2. Взаємозв'язок основних фіаико-механічних властивостей трести з показниками виходу і якості волокна. Нині якість трести оцінюють за методикою ГОСТа 24383-89, але іноді для порівняння номер визначається 1 по ГОСТу 2975-73. Фізико-механічні властивості, які покладені в основу визначення якості льонотрести по ГОСТу 2975-73, взаємопов’язані одна з одною. Причому значення однієї ознаки зумовлено впливом двох-трьох інших. Наприклад, розривне навантаження трести залежить від довжини стебел трести, вмісту в них волокна і відокремлюваності. Збільшення показника з*

довжини стебел і вмісту в них волокна супроводжується підвищенням роаривного навантаження і поліпшенням якості трести.

Результати переробки льонотрести на м’яльно-тіпальному агрегаті залежать ще й від інших, не врахованих цим методом овнак. Часто льонотреста при оцінці по ГОСТу має однаковий номер, а обробка її на льонозаводі покавуе рівні технологічні ревультати. Це можна пояснити тим, що якість 1 кількість волокна, отриманого при обробці трести на 8аводі, визначається сполученим впливом фівико-механічних властивостей трести, а не сумою ознак и якості.

В основу ГОСТ 24383-80 покладена залежність номера лляної трести від виходу довгого волокна і його кольору, який визначають шляхом порівняння паем волокна їв стандартними зразками. Він менш трудомісткий, ніж ГОСТ 2975-73. ’

У той же час ГОСТи 24383-80 і 24383-89 мають ряд недоліків, які призводять до необ’ективності в оцінці. У ГОСТ 24383-80 було введено 19 доповнень і змін, які ускладнили процес визначення якості трести. .

Вихід довгого волокна із станка СМТ-200М, що визначається при продажі-купівлі партій трести, е ознакою 11 якості. Але станок дає підвищений, .у порівнянні 8 заводським агрегатом, вихід довгого волокна. . Проведені нами дослідження дозволили встановити кореляційні залежності між виходом довгого волокна з агрегата МГА -1Л та з станка СМТ-200М, на основі яких були розроблені формули для визначення виходу довгого і вмісту всього волокна у виробництві за результатами переробки середніх проб трести на станку СМТ-20011 '

- 11 -

В1 - 21,0 + 0,261 • В2; де:

В1 - вихід всього волокна у виробництві, 7.;

21,0 - постійний додаток;

0,261 - постійний коефіцієнт

В2 - вихід довгого волокна із станка СМТ-200М. 7..

Вз - 2,62 + 0,623 • В2, де:

Вз - вихід довгого волокна у виробництві, %;

2,62 - постійний додаток; -

0,623 - постійний коефіцієнт; .

В2 - вихід довгого волокна 18 станка СМТ-200М, 7..

Удосконалений ГОСТ 24383-89 має суттєві недоліки. Якість трести визначається по номерах, яких одинадцять. Це зумовлює складність визначення якості, бо номери не мають чітких мед. Нами спільно з кафедрою первинної обробки, зберігання зерна та іншої продукції рослинництва Українського державного аграрного університету і відділом льону Інституту збмлеробства УЛАН пропонується якість трести визначати за чотирма сортами: супер (вищий), пер-

ший, другий, і третій. Кожен сорт має межі показників вмісту волокна в стеблах та проценто-номерів довгого волокна у виробництві (табл. 4).

При оцінці партій недолежаної трести завищується її номер, бо вихід ■ довгого волокна в станка СМТ-200М з частково або повністю недообробленими жменями більший, ніж із трести нормального ступеня вилежування.

При оцінці недоЛежаноі трести пропонуємо відібрані для • аналізу 10 жмень попарно обробляти на станку 0МТ-Г.00М. Іа отрима-

Сорти трести та 12 - показники їх Таблиця 4. ЯКОСТ1

Вміст і І Число проценто- 1 1 1 . 1

волокна. Iномерів довгого Сорт І Номер по |

* І волокна у ви- трести | ГОСТу 24383-89 |

робництві, 7. N 1 1 1 і -і

31 і вище 251 і вище супер 2,0 і вище

29-30 201-250 перший 1,50-1,75

26-29 151-200 другий 1,00-1,25

10-26 40-150 третій 0,50-0,75

ного волокна відбирається лише чисте від костриці волокно і зважується. Недолежане волокно обробляється на станку вдруге, а при необхідності 1 третій раз. Все оброблене волокно складається разом і визначається бихід довгого волокна із станка СМГ-гооМ, потім вираховується вихід довгого волокна-і вміст волокна у виробництві по запропонованій методиці і по таблиці 4 визначається сорт трести. •

3.3. Вплив способів підняття трести на и фізико-механічні властивості, номер і технологічні показники волокна. Порівняння ручного підняття трести у снопи та механізованого у рулони показало, ідо за ручного підняття пошкодження стебел сировини дещо нижчі, ніж за рулонного. Однак це не е доказом того, що цей спосіб більш вигідний у виробництві. У широкій'виробничій прак-

тиці він не забезпечує своєчасного підняття сировини в великих площ, а ' це призводить до . втрати врожаю і різкого погіршення якості.

Основна доля пошкоджень припадає на ровплющення стебел, яке відбувається у середній частині та на верхівках. За комбайнового збирання льону притискні паси льонокомбайна розплющують стебла посередині, шо прискорює у цьому місці процес вилежування.. Верхівки стебел теж розмочалюються гребенями очісувального барабана і вилежуються швидше. Лише гузирева частина залишається практично без суттєвих деформацій. При ручному збиранні верхівка завжди відставала у вилежуванні від середньої частини стебла і особливо від гузиревої, бо вміст пектинових речовин зростає від гузиря до верхівки'стебла Розплющування стебел відбувається і при формуванні рулонів пресуючими пасами по середині стебла, що призводить до зниження розривного навантаження на 10-15%.

Про вплив окремих видів пошкоджень стебел трести ва рулонного способу підняття на вихід волокна можна довідатись із даних таблиці 5. .

Як видно із даних таблиці відкритий перелом стебла з розривом волокна призводить до втрати довгого волокна. Загальна пош-кодженість стебел у снопах ручного в’язання становила 13%, а в рулонах - 27%.

Горсткова довжина стебел трести у різних формах пакування практично не змінюється.

Відбувається помітне зниження придатності трести до переробки, що пояснюється більшим вичесом пошкоджених стебел. Дещо 8НИ- •

- 14 -

■ Таблиця 5.

Вплив пошкодженості стебел за рулонного способу ПІДНЯТТЯ на вихід довгого волокна (середне ва 1989-1992 p.p.)

1 1 1 1 г — ІВага отриманого Т” І 1 Вихід волокна, 7. 1

1 Види 1 Вага 1 волокна. Г 1 і 1

1 пошкоджень 1 трести, 1 і Ндовгого 1 чесаного 1

1 1 г 1 довгого 1 чесаного 1тіпаного |від ті- "1

І 1 tтіпаного 1 |В1Д Іпаного 1

1 1 1 1 1 трести 1 волокна 1

1 1 і 1 1 і і

Стебла нєпошкод-

Кйііі /контроль/ 225,6 72,1 42,9 32,0 59,4

Сильно СЯВД5НІ 200,2 Б6,4 32,4 28,2 57,4

СлаВосшвдйН! £17,3 62,1 36,4 £8,5 58,6

В надламом дере-

вний без ічмриву

волокна 234,6 68,0 37,5 ' 28,9 55,1

жується розрявие навантаження волокна (на • о,7-2,0 кгс) у порівнянні е ручним підняттям. Кагалом якість трести із рулонів була нижчою в середньому на 0,25 номера, ніж із снопів.

Тасим чином піднагта трести рулонним прес-підбирачем ПРП-1,6 зниадааїо фіаико-жханічш іюкиашииі та інші технологічні властивості сиротій. Однак, ик покапали дані виробничої перевірки, застосування рулонного споооОу ио тільки не вішжуе, а й значно підвищує якість сиршшіш Ра рахунок амеїішсшш строків збирання !

реалізації трести.

. 3. 4! Залежність технологічних якостей льонотрести від тривалості зберігання її у снопах та рулонах. Збереження сировини залежить від вологості, форми пакування, характеру сховиша і умов його середовища.

При зберіганні під залізобетонним дахом заводського сховища на протязі першого року якість трести як у снопах ручного в’язання, так і у рулонах знизилась на 0,19- та 0,25 -номера. Зниження відбувалося в основному за рахунок зменшення розривного навантаження, що вірогідно,- е результатом життєдіяльності різноманітної мікрофлори. Вказаний показник після першого року зберігання снопів знизився на 1,3 кгс, а у рулонах - на 1,5 кгс. За другий рік зберігання зниження було більш значним як у снопах, так і в рулонах - відповідно на 3,б і 4,0 кгс. Тенденція до більшої втрати розривного навантаження і вмісту волокна у тресті в процесі зберігання у період від 12 до 24-х місяців можна пояснити тим, що вказаний період зберігання припадає на березень-вересень, тобто на періоди часу, коли підвищені температура і вологість повітря. Такі умови сприятливі для розвитку епіфітної мікрофлори, у тому числі і целюлозоруйнуточих бактерій. . -,

Статистична обробка отриманих даних показала, що збереження якості трести незначною мірою залежить від пошкодженості закладеної льоносировини (12%), зниження якісних показників відбувається в основному за рахунок строків зберігання (64%).

Проведені розробки по зберіганню трести у снопах та рулонах показали, що з подовїкенням строку зберігання трести спостерігається тенденція до зменшення виходу і номера волокна (табл. 6).

- Таблиця 6.

Залежність виходу і якості волокна від форми пакування при тривалому вберіганні трести (середне ва 1989-1092 p.p.)

---------г

Вміст І волокнаІ % Ь

І |Трива-

I Форма Ілість

І пакування Іабері-I Ігання

Довге

волокно

І

І

Коротке

волокно

І Сума І Іпроцен-1.

І--------1-----1--------1------1 тономе-1

І вихід,%|номер|вихід, Х|номер|рів [

Снопи 0 28,4 16,6 11.7 11,8 3 229,6

ручного 12 28,2 14,7 10,3 13,5 3 191,9

в'язання 24 27,3 12,8 9.7 14,5 В 163,2

Рулони 0 28,6 16,3 11,0 12,3 3 216,2

12 . 27,9 14,6 9,5 13,3 3 178,6

24 27,4 13,2 8,6 14,2 2 141,9

Вихід довгого волокна через рік вберігання у сноцах ручного в’язання і рулонах знизився відповідно з 16,6 до 14,7% 1 з 16,3 до 14,6%. Закономірно, що із зменшенням виходу довгого волокна відбувалось збільшення виходу короткого волокна Пояснюється це тим, щр у процесі вберігання волокно старіє, деякою мірою втрачає свої первісні властивості. При цьому послаблюється зв’язок між елементарними волокнами, зменшується ступінь полімеризації целюлози та споріднених речовин. Тому при первинній обробці трести частина довгого волокна потрапляє у коротке. Слід відмітити і те, щр збільшення виходу короткого волокна не супроводжується підвищенням номера. '

- 17 -ОСНОВНІ висновки

1. ГОСТ 24383-89 по визначенню якості льонотрести лишається

складним й недосконалим, а тому е велика потреба у розробці принципово нового стандарту. Проведення оцінки якості по запропонованому стандарту з градацією по чотирьох сортах: супер (внпшй),

перший, другий і третій дозволяє скоротити час та підвишлги точність аналізів при оцінці, а виробники сировини виграють від більш об'єктивної ОЦІНКИ їх продукції.

2. Належність до того чи іншого сорту визначають за показниками процєнто-номерів довгого волокна і вмісту волокнистих речовин у виробництві, вирахуваних за результатами переробки трести на м’яльно-тіпальному станку СМТ-200М.

3. Проведення аналізу на якість при вологості трести 14-18% дає більш об’єктивні показники, ніж при вологості 16-20% з достовірністю 95%, що дозволяє уточнити пункт Держстандарту по цьому показнику.

4. На результати оцінки трести сильно впливає ступінь и вилежування. Нецолежаність (відокремлюваність 3,5) призводить у порівнянні з оптимальним ступенем вилежування (4,5-5,0) до зниження якості трести на 0,54 номера по ГОСТ 24383-89, а переле-жаність (відокремлюваність 7,6) - на 0,76 номера Відповідно знижуються показники виходу 1 якості виробленого з неї найбільш цінного довгого волокна

5. Відбір проб для оцінки якості трести у рулонах можна здійснювати, як у полі' із стрічок розісланих стебел перед їх підняттям, так і із сформованих рулонів. Різниця в результатах

анаходиться в межах помилки досліду.

6. Проведення аналізу на якість трести у рулонах при відборі проб від перших частин двох типових рулонів показують більш достовірні показники, ніж при відборі проб від одного рулону парти сировини вагою до 5 тон.

7. Рулонний спосіб підняття льонотрести в поля призводить до деякого пошкодження стебел, яке у кінцевому рахунку не впливає на зниження якості сировини за рахунок своєчасного виконання робіт і максимального збереження їх первісних значень.

8. Незалежно від форми пакування у процесі тривалого

зберігання трести (1-2 роки) відбувається зниження технологічних властивостей, а саме: розривного навантаження на 0,9-2,6 кге,

вмісту Еолокна в стеблах на 0,2-1,22. При цьому, вберігання в рулонах ефективніше, ніж у снопах. •

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ .

1. Пропонуєм оцінку якості трести проводити по чотирьох сор-

тах: супер (вищий), перший, другий 1 третій. Для цього потрібно на льонозаводах України провести виробничу перевірку запропонованого проекту стандарту. .

2. У діючий ГОСТ 24383-89 включити поправку до пункту 3.2.2:

визначення якості льонотрести оптимального ступеня вилежування слід здійснювати при вологості стебел 14-18%. При понижен їй вологості 12 1 13Х користуватися поправочними коефіцієнтами 1,06 і

1,05. '

3. Визначення якості перележаноі трести і ії наступну пере-

робку необхідно здійснювати при пониженій вологості 10-14Х.

4. Лабораторіям льонозаводів при визначенні якості трести у рулонах проби слід відбирати від перших половин двох типових рулонів для парти сировини вагою до б тон.

Основні результати дисертації відображені у слідуючих друкованих працях: .

1. Самкевич Т. І. Залежність результатів оцінки льонотрести

від метода відбору середніх проб для аналіза//Внесок молодих вчених у інтенсифікацію сільського господарства УРСР. Тези доповідей науково-технічної конференції молодих вчених. - Чабани, 1991, ч. III

- С. 102.

2. Самкевич Т; І., Рибак М. Ф. , Острик М. М. Визначення якості льонотрести у рулонах//Наукове забезпечення АПК в умовах центрального Полісся і Лісостепу України. Збірник наукових праць. -Житомир: Льонок, 1992.- С. 311-312.

3. Самкевич Т. І., Коб'яков С. М. Якість льонотрести залежно

від ступеня 11 вилежування//Наукові основи ведення сільського господарства України. Тези доповідей науково-технічної конфе-

ренції молодих вчених. - Чабани, 1994, 4.1. - С. 90.

4. Карпець І. П., Самкевич Т. І., Бовсунівський М. В. Змінений

технологічних властивостей льонотрести при тривалому зберіганні у снопах та рулонах//Інформаційний лист. - Житомир: ЦНТЕІ, 1994,- С. 1-3.

5. Ковальов В. Б., Самкевич Т. І., Баканова 0. М. Взаємозв'язок основних фізико-механічних властивостей трести з показниками виходу і якості волокна//Інформаційний лист.- Житомир: ЦНТЕІ, 1994.

- С. 1-4.

6. Самкевич Т. I., Карпець І.П. , Головенко В. І. Вплив вологості трести на результати її оцінки//Лляне діло, - N2.- С.28-29.

7. Карпець ¡.11, Самкевич Т. І., Баканова О. М. Вплив засобів

відбору середніх проб на результати і і оцінки у снопах та рулонах'

//Інформаційний лист. - Житомир: ЦНТЕІ, 1994,- С. 1-4.

8. Карпець І. П., Самкевич Т. І. Залежність якості трести від

а вологості//Інформаційний лист.- Житомир: ЦНТЕІ, 1994.- С. 1-3.

По матеріалах попередніх досліджень опубліковані такі роботи:

1. Острик М. М., Рибак М. Ф., Самкевич Т. І. Способи сушіння трести та їх зв'язок з іі кількісними 1 якісними показника-МИ//В1СНИК сільськогосподарської науки. - 1987.- N4,- С. 80-81.

2. Острик М. М., Самкевич Т. І. , Рибак М. Ф. , Канонішена Т. І. Удосконалення технологічної оцінки льоносировини//Інтенсифікація технології виробництва та зберігання технічних культур на Украіні /Збірник наукових праць УСГА. - Кін», 1988.- С.38-40.

3. Бовсунівський Ы. Е , Баканова О. М. , Самкевич ТЛ. Вплив васобів приготування 1 строків реалізації льонотрести на і і якість//Інформаційний лист. - Житомир: ЦНТЕІ, 1994,- С. 1-3.

4. Коб’яков С. М., Самкевич Т. 1. Удосконалення промислових засобів приготування льонотрести//Наукові основи ведення сільського господарства України у сучасних умовах. Тези доповідей .-Чабани, 1994,- ч. 1.- С. 88.