автореферат диссертации по технологии продовольственных продуктов, 05.18.03, диссертация на тему:Лежкость лука-репки в зависимости от минерального кормления растений и температурно-газовых режимов хранения

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕИШНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису ТРЕТЯК Сергій Васильович

ЛЕНКІСТЬ ЦИБУЛІ-РІПКИ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН І ТЕМПЕРАТУШО-ГАЗСШХ РЕЖИМІВ ЗБЕРІГАННЯ

Спеціальність 05.18.03 - первинна обробка, зберігання зерна та іншої продукції рослинництва

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Робота виконана на Київській дослідній станції Інституту овочівництва і баштанництва Української академії аграрних наук

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук С.Ф.ПОЛІЩУК

Офіційні опоненти: академік АТНУ, доктор сільськогосподарських наук, професор В.А. КОЛТУНОВ .

кандидат сільськогосподарських наук,

. доцент Л.Ф. СКАЛЕЦЬКА

Провідна організація - Носівська селекційна дослідна станція Інституту агроекології та біотехнології

Захист дисертації відбудеться "24" березня 1994 року

о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 01.05.01 в Українському державному аграрному університеті за адресою: 252041, Київ-4І, вул. Героїв оборони, 15,

корпус 4, аудиторія З?.

Прохання взяти участь в обговоренні дисертації під час захисту або надіслати відгук на автореферат, завірений гербовою печаткою, на адресу: 252041, м. Київ-4І, вул. Героїв оборони,

15, сектор захисту дисертацій.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Українського державного аграрного університету.

Автореферат розісланий "/6" /Ц'ОЛ О <-0 1994 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат с ільськогосподарських/йауй

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Для забезпечення населення цибулею-ріпкою протягом року велике значення має лежкість вирощеної продукції, якій би були властиві мінімальні втрати якості і маси. Втрати цибулі-ріпки під час тривалого зберігання становлять 20-25 %, а в окремі роки досягають 35 % і більше.

Швидкий ріст виробництва продукції шляхом широкого застосування мінеральних добрив сприяє підвищення врожайності культури. Спеціалізовані я овочеві господарства в нинішніх умовах економічно заінтересовані в тому, щоб використовувати результати наукових досліджень, спрямованих лише на одержання максимального врожаю. Але багаточисельні дослідження показали, и,о застосування високих доз і норм мінеральних добрив, особливо при незбалансованому співвідношенні елементів живлення, призводить до зниження якості- продукції та її природної лежкості /Дьяченко B.C., 1973, 1930; Сокол П.&., 1979, 1967 ; Колтунов В.А. и др., ІЗо9 й ін./. ,

Відомо, цо використання рослинами азоту із де ‘?ив не пере-вицує 40-50 & /ііинеев В.Г., Ремпе Е.Х., 1990/. При цьоі.«у певна кількість його втрачається внаслідок промивання в нижні горизон ти грунту і денітрифікації в квітні - травні, коли рослини цибулі засвоюють до 10 % елементу від загальної їх потреби. Роздрібнене внесення азоту дозволить ііідвиіцити ефективність викори стання добрива, одержати продукцію кращої якості. У зв"язку з цим виникає потреба оптимізації забезпечення рослин сіркою-як неодмінної умови засвоєння азоту цибулеп.

За аналізами грунтових зразків овочевих сівозмін, де вносилась значна кількість органічних добрив, визначено середній і низький вміст рухомої сірки. Тому шляхом знесення сіркорих добрив підвищується вміст сульфатної форми елементу до високого рівня /не нижче 12 мг/кг/, внаслідок чого забезпечується більа інтенсивне засвоєння азоту, внесеного роздрібнено у підживлення От.та, в умовах дефіциту мінеральних добрив і їх високої вартості оптимізація азотно-сіркового живлення рослин цибулі-ріпки, в результаті якої підвищуються ефективність використання мінеральних добрив, урожайність, якість продукції та її лежкість, е актуальною проблемою овочівництва. ,

Розробка температурно-газових режимів зберігання цибулі-ріпки з використанням нового /на рівні світових зразків/ способу створення регульованого газового середовища /РГС/ з допо- . йогою пустотілих синтетичних волокон с також актуальною проблемою, спрямованої) на зниження втрат продукції і більш широке застосування в народному господарстві прогресивного екологічно чистого способу зберігання в іГС. Крім того, такий спосіб ство-реішя контрольованої атмосфери дає можливість підтримувати ' оптимальну вологість повітря в герметичній холодильній камері, цо с особливо важливим при зберігаїші цибулі від механізованого збирання та післязбиральній доробці її, особливо за несприятливих погодних умов. '

' Мета і завдання досліджень. Враховуючи орієнтацію сільського господарства України на раціональна використання мінеральних добрив та економію енергоносіїв’, метою проведених досліджень було удосконалення елементів технології вирощування та температурно-газових режимів тривалого зберігання цибулі-ріпки з мінімальними втратами якості і маси врожай.

іікя досягнення цієї мети буди поставлені на дослідження такі завдання:

- вивчити вплив мінерального живлення рослин цибулі-ріпки

на врожайність і якість продукції 'з метою .тривалого її зберігання ; ■ '

визначити кращий за лежкістю цибулин варіант, виходячи з умов вирощування та температурно-газових режимів зберігання;

- вивчити зг :ни та вплив хімічного складу цибулин на вихід

стандартної продукції після зберігання ; .

- вивчити інтенсивність дихання та тепловологовиділення' цибулинами під час зберігання. •

■ Наукова новизна, -ііізначено процес оптииізщії аоотно-сірлового живлення рослин, внаслідок якого підвищується врожайність, поліпшується якість й покрадеться лежкість цибулі-ріпки.

Вперше виявлено вплив роздрібненого внесення азоту і сіркових добрив на накопичення ефірної олії, вмісту інзих хімічних речовин і їх співвідношення у цибулинах та встановлено взаємозв'язок між хімічним складом і лежкістю цибулі.

Науково обгрунтована і експериментально доведена доцільність застосування низьких позитивних температур / 2 °С'/ при зберіганні гострих сортів цибулі-ріпки в оптимальних параметрах РГС.

Проведені дослідження і статистична обробка експериментальних даних дозволили встановити закономірні процеси впливу сіркових добрив і вмісту ефірних олій на вихід стандартної продукції після зберігання. .

Практична цінність роботи полягає в удосконаленні технології вирощування цибулі-ріпки, призначеної для тривалого зберігання. Запропонований спосіб зберігання з врахуванням трьох факторів лежкості /температура, вологість повітря і склад газового середовища/ дозволить знизити загальні втрати до мінімуку і реалізувати населенню доброякісну продукцію у еєсііяний період, коли недостатньо споживаються свіжі овочі в зв’язку з їх відсутністю та низькою якістю. ■

Умовно чистий прибуток в цінах врсни 1991 року від запровадження наших розробок становив би 64,7-72,1 крб/т. .

Реалізація результатів досліджень.Рекомендовані прийом:: вирощування цибулі-ріпки призначеної для зберігання перевірені у виробничих умовах цеху овочівництва учбового господарства "Великоснітинський" Українського державного аграрного університету. Зберігали цибулю,вирощену за даною технологією,на плодоовочевій базі Фастівського оптово-роздрібного плодоовочевого комбінату Київської області.

Апробація роботи. Основні результати досліджень доповідались на засіданнях вченої ради Інституту овочівництва і базтан-ництва Української академії аграрних наук в 1939-1993 роках,-науково-техні^іій раді Київської дослідної станції Інституту овочівництва і баштанництва /1993 рік/, які схвалені та рекомендовані до впровадження у виробництво.Матеріали, представлені в дисертації, були використані на республіканських нарадах агрономів і обласних, семінарах /1990-1992 роки/.

По тоні дисертації опубліковано 2 наукові праці, 3 - підготовлені і прийняті до друку.

Обсяг та структура роботи. Дисертація викладена на 149 сторінках машинописного тексту і складається із вступу, отлг.р.у

літератури, умов і методики досліджень, експериментальної частини, висновків і пропозицій виробництву. Робота містить 22 таблиці, їй рисунків, 19 додатків. Список використаної літератури включає 243 джерела, з них 93 іноземних.

У30ВИ ТА МЕТОДИКА ПРОЩДЕНЩ ДОСЛІДдІШЬ

Експериментальні дослідженій виконувались на Київській дослідній станції Інституту овочівництва і баштанництва УААН в 1989-1992 роках.

Дослідні ділянки розміщували б овочевій сівозміні на опід-золеному чорноземі легкосуглинкового механічного складу з вмістом гумусу 2,22 % і реакціє» грунтового розчину /рН/ в орному шарі - 5,5. Рівень вмісту рухомих форм фосфору і калію в грунті - середній.

Погодні умови в роки проведегіня досліджень були різними, та дещо відпилялися від багаторічних і в цілому сприяли оптимальному росту і розвитку рослин. Проте нерівномірність і ливне-вий характер опадів за вегетаційний період дещо знизили товарний врожай цибулі. '

За об”єкт досліджень були взяті гострі сорти цибулі-ріпки

- Стригунівська носівська та Сквирська. Дослідження проводили згідно з методикою польового досліду /Доспехов Б.А., ІЗВо/та методичними вказівками проведення науково-дослідних робіт по оберігання овочів /ВЛСХНіїЛ, 19^2/. Площа посівної ділянки становила 32 и2, а облікової - 22 м2. Повторення - чотириразове.

Розрахунко: і доза мінеральних добрив, за методичними рекомендаціями по вирощуванню лежких овочів, становила %о^90^І50’ ■

В тому числі зи формами: азотні - у вигляді аміачної селітри, фосфорні - амофосу, калійні - хлористого калію. Гній 40-50 т/га вносили під попередник /огірки, гарбузи/.

На варіантах а роздрібненим внесенням азоту аміачну селітру вносили до посіву $20 разом з фосфорним добривом та у два підживлення: в кінці травня - на початку червня К'зд і в кінці червня

- на початку липня відповідно у фази 3-5 та 7-8 листочків. ' З сіркових добрив використовували самородну /пороиковидну/ сірку

і гіпс в пе едпосівний обробіток грунту. Дози сірки були розраховані на Основі літературних джерел та попередніх досліджень з

даної проблеми /Хоменко А.Д., 1933 ; Смирнов Ю. А., 1935 та інші/.

' Посів проводили рядковий в другій декаді квітня за допомогою експериментальної овочевої сівалки СІІ-І6 І£.і конструкції Інституту механізації і електрифікації сільського господарства УААН. Збирали цибулю-ріпку вручну. Інші агрозаходи відповідали технології, яка прийнята в, даному агрокліматичному регіоні.

Зібрану цибулю сортували за ГОСТом 1723-36, проводячи обліки товарної і нетоварної фракцій цибулин. Підготовляли її до зберігання методом просушування - спочатку при температурі 30-35 °С, згодом температуру вентиляційного повітря підвищували до 45 °С і витримували цибулини протягом 20 годин, цо сприяло висушуванню зовнішніх лусок до чологості 16 %. Зразки цноулі-ріпки в ящиках місткістю 25 кг закладали в холодильні камери іи~6Ю. Паса облікового дослідного зразка становила 10 кг. Повторність - триразова. .

Регульоване газове середовище створювали за допомогою пристрою, розробленого Інститутом штучних волокон НЭД "Хімволокно". З роботі його використано метод мембранного розподілу атмосферного повітря на основі селективної дифузійної проникливості компонентів через пустотілі синтетичні волокна. Задані параметри об"ємного вмісту кисню /4 %, а решта - азст 96 %/ в дослідному газовому потоці на виході на виході газорозподіль-чого пристрою контролювали системою вентилів із застосуванням манометрів та ротаметра РМ-2,о /ГОСТ 13045-67/, Особливістю роботи газорозподільчого пристрою /ТОЇ/ е те, що поруч з екологічно чистою технологією створення РГС проходить усулка повітря. За даними Інституту газу АН України, при використанні газової суміші з вмістом кисню 4 % кількість вологи на виході ГРП зменшується в 5,6 раза /Пух Н.Н. и др., 1930/.

Протягом періоду зберігання /8 місяців/ провадили обліки температури, газового складу та вологості повітря в холодильниках.

. Аналізи грунту в дослідах проводили за методиками: нітратний азот - з дисульфофеноловою кислотою за Грандваль-Ляжу, рухомий фосфор - за Труогом, обмінний калій - за Ьровкіною, рухому сірку - за методом ЦІІЬ',0 /ТОСТ 26-490-85/.

Аналізи рослинних зразків проведено в лабораторії масових анал-ізів інституту овочівництва і баштанництва перед занладан-

ням і наприкінці зберігання: азот - з реактивом Несслера, фосфор - за Труогом, калій - на полум"яному фотометрі, суху речовину - методом висуиування, цукор - за Еергранои, аскорбінову кислоту - за Дуррі, ефірну олію - за Джогером в модифікації

Н.І1. Корабльової і Л.іьі. Потапової, нітрати - іонометричним методом.,

Інтенсивність дихання цибулин визначали кожного місяця приладами І.&і. Тс.чмачоьа. ’

Експериментальні дані оброблені методом кореляційного і дисперсійного аналізів згідно з існуючою методикою / Доспе- . хов Б. А., 1965 /. _

. РЕЗУЛЬТАТІ ДОСЛІДШІЬ

І. Оптимізація мінерального живлення рослин -агрохімічний фактор поліпшення врожайності, якості та лежкості цибулі-ріпки

Для оцінки агротехнічної ефективності впливу на якість і лежкість цибулі-ріпки сіркових добрив та способу внесення азотних проводився '.ольовий дослід з визначенням динаміки вмісту З, №, Р, К в орному шарі грунту.

• Роздрібнене застосування азотних добрив порівняно з контрольний варіантом призводить до зниження кількості нітратів в ■' грунті у фазі сходів, але значно підвицуе їх вміст у більш пізніші фази розвитку рослин, що покращує живлення їх азотом протягом .вегетаційного періоду фібулі /рис./.

Застосування сіркових добрив із збільшенням дози діючої речовини сірки від ЗО до ЬО кг/га зшиує вміст нітратного азоту в грунті незалехшо від фаз розвитку рослин і способу внесення азотних добрив. Очевидно, сіркові добрива покращують засвоєння г,,оту рослинами, особливо при роздрібненому його внесенні.

Динаміка рухомого фосфору і обмінного калі» в орному шарі грунту мени вираженії, ніж азоту, а їх вміст не залежав від способу внесення лзотних добрив. Проте при збільшенні дози сіркових добрив, особливо гіпсу, від ЗО до 60 кг/га діючої речовини простежується чітка закономірність підвищення вмісту рухомих форь: фосфору за рахунок переведення важкорозчинних фосфатів з 3-ї групи в легкорозчинні 1-ї та 2-ї груп.

Ш’/кГ

Динаміка змісту нітратного азоту і рухомої сірки в орному шарі грунту /1969-1991 рр./

1 - варіант № 2 - Рдо&щд - ф°ч +ндо /контроль/

2 - варіант № З - іон + *Гд0 /роздрібнено/

3 - варіант > 9 - іюн +ндо /роздрібнено/ + в /гіпс/

Сіркові добрива підвищували вміст рухомої сірки в грунті на 6,2-14,1 мг/кг залежно від дози внесення і фази розвитку рослин. У варіанті 3, де азот вносився роздрібнено і створювалися добрі умови росту та розвитку рослин, потреба в сірці різко зростає порівняно з контролем. Тому ь цьому варіанті сірка, безперечно, була лімітуючим фактором мінерального живлення, що і зумовило найнижчі її показники за вмістом протягом вегетації цибулі . У {язі початку утворення цибулин вміст сірки в цьому ж таки варіанті знижувався до 5,2-9,1 мг/кг, що відповідає за значенням низькому та середньому показникам за градацією, прийнятна

- а -

М.П. Нікель /1988/. •

Таким чином, пр;: застосуванні роздрібненого внесення азоту спостерігається дефіцит рухомої сірки в грунті, особливо в пізніші фази розвитку рослин цибулі, коли, як відомо, закладаються основи яхості та лежкості продукції.

Встановлено, що врожайність цибулі-ріпки значно залежала від мінерального живлення рослин. Так, роздрібнене внесення азотних добрив /варіант 3/ підвищує товарну врожайність сорту Стригунівська носівська на 1,7 т/га, Сквирська - на 1,3 т/га порівняно з контролем /табл. І/.

Застосування сіркових добрив підвищувало врожайність без зниження її товарності. При використанні однакової дози діючої речовини гіпс мав перевагу за впливом на продуктивність культури порівняно з порошковидною сіркою. Це можна пояснити тим фактором, що він на відміну від самородної /порошковидної/ сірки використовуються рослинами не лише як сіркове мінеральне добриво, але і як кальцієве, цо впливає на поліпшення фізико-хіміч-них властивостей грунту.

Максимальнії" врожай цкбулі-рілки /15,0-15,1 т/га/ був отримати у поєднанні роздрібненого внесення азоту і гіпсу /з /. Товарність стандартних цибулин за цих умов підвищувалась у сор-. ту Стригунівська носівська на 7,1 Сквирська - на 2,8 %. :

. Ми встановили, що оптимальне співвідношення азоту, фосфору Я калію в цибулинах /51-55 : 10-13 : 21-22/ має варіант 9, до спостерігалися і'пймениі втрати продукції під час зберігання. Сіркові добрива збільшували винос"калію цибулинами до 22 % незалежно від сорту і року проведення досліджень порівняно з '

контрольними варіантами. .

2. Лежкість цибулі-ріпки в залежності зід мінерального живлення рослин та температурно-газових режимів зберігання

Статистична обробка експериментальних даних проводилася з використанням дисперсійного аналізу трифакторного досліду.

В результаті були встановлені найменші істотні різниці /НІРд»/ впливу на лсмскіеть-.кожного фактора: А /температура зберігання/

- 0,9 %, В /газове середовище/ - 0,9 %, С /добрива/ - 1,9 %

' Таблиця І

Вплив мінерального живлення на урожайність цибулі-ріпии

• / І939-І99І рр. / ■

Сорт Стригунівська носівська

---------------Т-----

І Сорт Сквирська

1 . . , ітовар- і урожайність, .товао-|ИІсТЬ./а{ т/га _________(НІСТЬ,%

товар-! '+ - дрІ+ '; {товар-,* - до 1+; "

на Іна '

І Без добрив /абсолютний контроль/ 5,2 - - 6,6 - -

2 *90^150 “ Ф011 + к 90 /контроль/ .11,0 - ' - 12,1 - -

3 ІОН +Ндд /роздрібнено/ 12,7 1,7 -0,9 13,4 1,3 0,3

4 іон + Н дц + г зз / самородна , сірка/ 11,3 0,3 0 12,4 0,3 -2,0

5 £ш + N03 + 360 / самородна сірка/ 11,8 0,8 2,9 12,4 0,3 0,3

о іон + Идо + З30 /гіпс/ 11,9 0,9 3,2 12,2 0,1 -1.4

7 Оон і- н50 + 3С0 /гіпс/ 12,6 1.6 2,9 13,9 1.8 0,6

3 ион + Нду /роздрібнено/ + 3 ЗД /гіпс/ 12,2 1,2 2,0 ІЗ,Є 1.7 0,2

9 •ІОН + Ндо /роздрібнено/ + Б /гіпс/ 15,0 4,0 7,1 15,1 3,0 2,3

Ні?0^, т/га 1.2 ‘ 0,9

і

0

1

у сорту Стригунівська носівська, а для сорту Сквирська - відповідно 0,6 %, 0,6 %. і 1,3 %.

Температура зберігання істотно спливала на лежкість цибулі-ріпки, При зниженні її з 2 до мінус 2 °С вихід стандартної продукції б середньому збільшився у сорту Стригунівська носівська на ІЗ,5-10,0 %, сорту СкБирська - на 5,4-9,6 % /табл. 2/.

При зберіганні в РГС проявляється 'гака ж законе,мірність, але абсолютні величини збільшення виходу стандартної продукції децо нижчі. Пояснюється це певним впливом регульованого газового середовища /РГС/- на хід фізіологічних процесів у цибулинах.

Зберігання цибулі-ріпки в РГС при температурі'2 °С порівняно до звичайної атмосфери сприяло підвищенню виходу кількості стандартнюс цибулин у сорту Стригунівська носівська на 8,5 -13,6 %, сорту Сквирська - на о,9-І2,2 %, а при температурі мінус .2 °С - відповідно на 2,6-7,2.і 4,3-7,1 %.

В наших дослідженнях, в основний період зберігання у РГС відносна вологість повітря була оптимальною і становила 74-78 %, Таким чином, застосування РГС створює оптимальні параметри збе-рігаиія цибулі-ріпки по відносній вологості повітря /ВЗІ/ та газовому середовищі. Отже, дія температурного фактора / А / на лежкість цибулі була в медах ЗО %, тоді як спільний вплив РГС та ЗШ /фактор Д/ був значно вищій і становив в середньому 50 % р і більше. . '

- Дія фактора мінерального живлення / С / під час вегетації рослин була істотною, але. значно.менше вона впливала на лежкість цибулі і становила в середньиму 4,9 %. Дослідженнями встановлено, що застосування азоту у підживлення для сорту Стригунівська носівська, а в дощове літо і для сорту Сквирська - недоцільне, тому цо, незважаючи на підвиї^ення врожаю, збільшується кількість недозрілих, з тоестсю шийкою цибулин, а в цілому дещо знижувалась їх легкість при зберіганні навіть у звичайній атмосфері.

• Сіркові добрива поліпшували лежкість цибулі-ріпки у всіх варіантах досліду. Прн збільшенні дози їх від 3 ^ до Б ^ •виявлено підвиарння виходу стаццартної частини цибулин у сорту . Стригунівська носівська на.0,2-1,8 %, у сорту Сквирська - до 1,3 %. В цілому між сірковими добривами і виходом стандартної продукції незалежно' від способу внесення азоту існує тісний кореляційний зв"язок. Коефіцієнт кореляції становив г = 0,02, рівняння регресії для сорту Стригунівська носівська

Вплив мінерального живлення рослин на кількісний вихід стандартних цибулин залежно від температурно-газових

• режимів зберіганая, % .

/1589-1992 рр./ '

вар.

шріанти досліду з внесенням добрив . /фактор С/

Стригунівеька носівська

Тешепатура зберігання _____/фактор А/________

-2 сС

2 °С

Газове середовищ ' /Фактор В/

.Сквирська

Температура зберігання /гёактор А/______________

2 °С

Газове середовище 'ьактор

І 1 . І І конт- роль 2 І і 2 ! І І І І контроль ! 2 ! ! ! 1 І І 1 1 і 2 1 !

І Без добрив /абсолютний контроль/ 90,1 93,7 80,1 92,2 89,9 94,2 80,3 92,3

2 *90^150 ' Ф°н + к 90 /контроль/ 89,3 93,4 79,5 91,9 68,7 93,0 80,7 92,2

3 ';он +^9о /роздрібнено/ 86,4 93,5 73,2 91,8 88,8 *95,9 82,0 94,2

4 йон + Ндд + Б зц / самородна , сірка/ £9,9 93,4 82,6 91,1 89,5 94,5 82,0 92,3

•5 шон + НдС + / самородна ; сірка/ 90,Б 93.С 83,1 92,9 89,5 94,7 82,8 92,9

6 іон + к5о + З30 /гіпс/ ‘ 90,0 95,2 83,4 92,5 89,0 95,3 82,9 92,И

7 цон + + Зб0 /гіпс/ • 90,2 95,4 84,7 93, а 90,3 95,7 84,2 93,1

8 І-ОН + Ндд /рОЗДрІб./ + Б /гІПс/ 90,0 95,4 84,3 92,8 90,1 95,8 83,4 94,4

9 ІОН + /роздріб./ + з/гіпс/ 91,9 96,2 иб,о 94,6 91,0 96,6 8о,6 95,2

ціп аг 3,7 2,4

Примітка. І - ЗЕИча-Лна атмосфера ; 2 - регульоване газове середовище

У = 0,028* + В9,4 ; для сорту Сквирська у = 0,026х + 88,7.

Найкраще зберігалася цибуля від варіантів з внесенням азоту у підтсивлення разом з гіпсом /в ^ /. Тут вихід стандартної частини цибулин в ІТС коливаБСя в межах 94,6-96,6 %.

Під час оберігання цибулі-рілки вивчалось тако* питання фізіологічного стану її за показниками проростання. Роздрібнене енєсєння азотних добрив підвицук вихід цибулин із стану спокою у сорту Стригунівська носівська незалежно від температурно-газових режимів зберіганій /табл. З/. Це пояснюється подовженням процесу росту, розвитку рослин із-за більи пізніх строків внесення азотних добрив. У сорту Сквирська така закономірність кас місце лише при температурі зберігання мінус 2 °С у звичайній атмосфері. ■

Сіркові добрива істотно знижували кількість пророслих цибулин за період зберігання. Але чіткого взаемозв"язку між дозами і видами сіркових добрив та кількістю пророслих цибулин не встановлено. • ' .

Зниження температури зберігання з 2 до мінус 2 °С зменшувало кількість пророслої цибулі в 2,3-2,8 рази, а прк застосуванні РГС - в 5,4-10,0 разів. Встановлено, що при температурі мінус 2 °С в умовах РГС цибулини обох сортів взагалі не проростали. Отже, найефективніше гальмування процесу виходу цибулі-ріпки з глибокого фізіологічного стану у весняний період відбувається під впливом регульованого газового середовища /фактор В/, коли паралельно створюються оптимальні умови відносної вологості повітря у холодильній камері. ■

Отримані нами дані свідчать, ер зниження температури зберігання також зменшувало ураженість цибулин хворобами / Вс^гугів аіііі, ИЬгорие ьіетісеав / в середньому на 0,1-2,6 %, • .

Застосування РГС при зберіганні мало істотний вплив і зменшувало ураженість хворобами на І,9-3,6 %.

■ Внесення азоту у підживлення рослин погіршувало стійкість до хвороб вировіених цибулин сорту Стригунівська носівська, а у сорту Сквирська, навпаки, - підвищувало їх стійкість.

Сіркові добрива, внесені під цибулю, незалежно від способу застосування азотних добрив і року досліджень сприяли зниженні) уротеності цибулин на І,4-2,9 ' ' •

Вихід цибулин із стану спокою та ураження їх хворобами за період зберігашш б різних умовах /1969-1992 роки/, %

вар.

Варіанти досліду з внесення:.; ДООрі і В

Температура зберігання -2 °С Г Температура зберігання 2 °С

звичайна атмО'„-,

Фера /контр -:ь/і

РГС

звичайна і

атмоз^вра і

' РГС

пророс-Іурцхеніїпророс-Іуражені І пророс-і уражені пророс-!уражені лі ци- Іхворо- !лі ци- Іхворо- !лі ци- Іхвора- !лі ци- Іхворо-Ібулини Ібами ібулиня Ібами ібулини Ібами Ібулини Ібами

*90^150 ' 3°к + 90 /контроль/

.ІОН + дд /роздрібі'ено/ іон + до + /гіпс/ іон + дд /роздрібнено/* + 60/гіпс/

■ , НІГоь. Й

Р90ХІ50 " $°и + 90 /контроль/

УОН + дд /роздрібнено/

20Н + 90 + 60 /‘"іпс/ ІОН + дд /роздрібненод

і- 60 /гіпс/

НІР,

Сорт Стригунівська носівська

05’

2,6 4,2 0 2,3 6,0 6,8 0,6 3,2

3,6 5,0 0 2,4 6,3 7,7 0,9 2,9

т,6 3,0 0 1,0 4,9 5,0 0,0 1,6

1,6 1,7 0 0,9 3,6 3,9 0,4 1,0

0,7 1,2 0,7 1,2 0,7 1.2 0,7 1,2

Сорт Сквирські а

2,3 6,1 0 2,6 5,6 6,9 1,2 3,1

2,4 3,7 0 2,0 5,3 6,0 1,1 1,1

2,2 4,4 0 0,Р 5,5 5,8 1,1 1,6

1,7 3,6 0 0,5 4,8 4,6 0,6 0,6

0,Ь 0,3 0,5 0,8 0,5 ; 0,8 0,5 0,8

3. Зміни хімічного складу цибулі-ріпхи при зберіганні

Роздрібнене внесення азоту під час вегетації підвищувало у дослідних цибулинах вміст сухої речовини, цукрів, покращувало співвідношення цукрів до моноцукрів, але знижувало вміст аскорбінової кислоти, ефірної олії та нітратів порівняно з контрольним зразками.

Сіркові добриви поліпшували хімічний склад цибулі у обох сортів. Вміст сухої речовини збільшувався на 0,6 %, сума цукрів

- на 0,05-0,35 %, співвідношення цукор : моноцукор було вищим на

0,81 відносно до контролю. Особливо збільшувався вміст ефірної олії - у сорту Стрмгуніїзська носівська на 1,9-6,9 %, сорту Сквир-ська - на 0,6-20,6 %. При цьому виявлена пряма пропорційна залежність накопичення сірковмісної олії від дози сіркових добрив. Збільшення внесення ЇХ З 8 20 ДО 3 50 сприяло підвищенню вмісту олії в цибулинах у середньому на 4,0 %.

. Цибулини, які накошчували 'більше ефірних олій, мали краду лежкість /табл. 4/.

' Таблиця 4

Вміст ефірної олії в цибулинах і вихід стандартної продукції в залежності від мінерального живлення рослин /1969-1992 ур./

вар.} І

Варіанти досліду з внесенням добрив

І Ефірна І Вихід

! олія, І стандартної

І мг% ! продукції, %

Сорт Стригунівська носігська

2 Рд0^150 - фон +н90 /контроль/ 16,0 69,3

3 ІОН + Кдд /роздрібнено/ 15,2 86,3

7 Ф°н + їїдд + Б £0 /ГІПС/ 17,1 90,2

9. Сон + Кдд /роздрібнено/ + /гіпс/ 17,7 91,9

Сорт Сквлрська

2 Р9СЛі50 “ + кдо /контроль/ 14,9 88,7

3 іон -є Ндд /роздрібнено/ 14,6 60,8

7 ЇОН + ТГд0 + 360 /гіпс/ 17,3 90,3

9 ІОН + "дд /роздрібнено/ + /гІПс/ 16,4 , 91,0

Коефіцієнт кореляції становив: для сорту Стригунівська носівська г * 0,66 /рівняння регресії У » 1,52* -64,36/, для сорту Сквир-ська г я 0,68 / у = 0,35х -83,32/. Такий чином, виходячи з коефіцієнту детермінації, 74 % змін у виході стандартної продукції сорту Стригунівська носівська і 46 % - сорту Сквирська зумовлено кількістю ефірної олії в цибулинах. Очевидно, сірковмісні ефірні олії, маючи фітонцидні властивості, певним чином впливають на стійкість продукції до фітопатогенних організмів, а також на хід фізіологічних процесів, які пов"язані з глибоким фізіологічним спокоєм цибулин. '

Температурний фактор і газове середовищ у холодильній камері мали значний вплив на зміну хімічного складу цибулі. Так, підвищення температури з мінус 2 °С до 2 °С наприкінці вберігання знижувало у цибулинах вміст сухої речовини до 5,7 %, цукрів -до 7,8 %. Втрати сухо! речовини в 3-Ю разів і цукрів в 1,3-І,7 раза скорочуються при зберіганні цибулі в РГС. Такі закономірності спостерігалися у обох сортів по всіх варіантах польового досліду.

4. Динаміка інтенсивності дихання та тепловологовиділення цибулинами при зберіганні'

У цибул”нах під час зберігання основою життєдіяльності є процес дихання. Продукція, вирощена при внесенні роздрібненого азоту і сіркових добрив, на початку зберігання кала підвищену інтенсивність дихання цибулин порівняно о контрольними зразками. Однак з листопада і по квітень /кінець .зберігання/ в цибулинах, вирощених, із застосуванням гіпсу /б/.пошиуєтьсі інтенсивність дихання порівняно з контрольним варіантом.

Незалежно від варіанту польойого досліду і особливостей сорту, інтенсивність дихання цибулин у перзі місяці зберігання різко падає. Потім, розпочинаючи а грудня і до лютого наступай певна стабілізація - мінімплізація показників, що становлять

2-3 мг-кг/год СОр при температурі зберігання мінус 2 °С. У весняний період /березень - квітень/ спостерігається різке підвищення інтенсивності дихання при температурі 2 °С і поступове - нрн мінус 2 °С. Очевидно, більш різке зростання інтенсивності дихання, посилення активності- окислювальних процесів о наслідком початку проростання цибулин, тоді 'коди більи поступове підвищення її свідчить про момент закінчення глибокого'фізіологічного спокою,

коли рослини вступають у фазу підготовки до проростання.

Тепловологовиділення під час зберігання проходило аналогічно інтенсивності дихання цибулі і становило: тепла -.від 20,3 до 107,7 Дж.кг/год, вологи - від 2,1 до 5,9 кг/100 кг.

5. Економічна ефективність зберігання цибулі-ріпки, вирощеної на різних фонах мінерального живлення

В зв"язку з нестабільні ста реалізаційної ціни на продовольчу цибулю-ріпку /ТОСТ 1723-86/ в роки проведення досліджень для розрахунків була взята ціна весни 1591 року, яка становила 2,5 крб. за І кг.

Собівартість продукції розраховували, виходячи із затрат при вирощуванні та зберіганні, поділених на кількість збереженого вролаю в перерахунку на гектар площі посіву.

Розрахунки економічної ефективності зберігання цибулі-ріпки контрольних та кращих варіантів польового і досліду по зберіганню показують, що зниження собівартості цибулі від дослідних варіантів у обох сортів мохи а поясни™ підвищенням врожайності /на 3-4 т/га/ та скороченням витрат електроенергії за період зберігання на 158,4 кВт/год на Іт. Тобто, електроенергії витрачалося холодильним обладнанням іЛІС-1,5 більше на контролі

з температурою мінус 2 °С, нід у дослідному варіанті з температурою 2 °С за умови додаткової витрати її на створення регульованого газового середовища. ■ .

Таким чином, застосування роздрібненого внесення азоту, сіркових добрив / Б вд / і зберігання цлбулі-ріпки а РГС при,

2 °С дає змогу отримати чистий прибуток 64,7-72,1 крб/т. Рівень рентабельності при цьому підвищується на 9-12,1 %.

висновки

1. Роздрібнене застосування глотник добрив /до посіву Н Нг^о та відповідно у фази З-о та 7-8 лиоткіг;/ знижує нітратну форму елементу в орному зарі грунту у фаті сходів і одночасно сприяє значному підвкщонмс її вмісту у пізніші фази розпитку, цо покращує езотиз живлення рослин цибулі-рігіки.

2. Сіркові добрива /30-60 кг/га діючої речовини/ подішіупть рухливість фосфору я ка’ір, іч* яг/,.- и.^оть вкі ст рукомог сі (гм в грунті на 6,2-14,і «р/кг о»лс:гу і• ?;ч-л і 8№;.*с:!ня і фг^і:

розвитку рослин. На варіантах з роздрібненим ьнесенням азоту,

де сірка не вносилася, вміст її рухомих форм у фазі початку ут-

ворення цибулин знижувався до середнього Я низького показники /5,2-9,3 мг/кг/, ар визначає лімітуючу роль її у мінеральному

живленні цибулі-ріпки. '

3. Застосування азоту з підчсивлення - 90 кг/га і сіркових добрив - 60 кг/га діючої речовини покращувало ріст рослин цибу-лі-ріпни під час вегетації, підвицувало врожайнісїь культури на

3-4 т/га і товарність продукції на 2,6-7,1 %. Дані агрозаходи знижували винос азоту на 1,7-12,4 %, а із збільшенням дози сірки від ЗО до 60. кг/га д.р. підвищували винос калію з продукцією на 5-16 %, що, очевидно, свідчить про їх позитивний вплив на за’сво-' єння рослинами калію із добрив та поліпшення якості проекції.

4. Сіркові добрива покращують лежкість цибулі-ріпки, про

140 свідчить істотність кореляційного зз"язку / г = 0,82/. Рівняння регресії для сорту Стригунівська носівська У с 0,028х + 69,4

і для сорту Скзирська - у = 0,02ох + 88,7.

5. Найкраще зберігалася цибуля-ріпка з варіанту, де був внесеш» азот сумарною дозои 90 кг/га діючої речовини одночас-

но з гіпсом /S /. Вихід стандартної частики проекції при температурі зберігання мінус 2 °С і застосуванні РГС коливався

в межах 91,3- їо,І %. '

о. Тривалість стану фізіологічного споксю та урженіеть фітохворобами цибулі /Botrytls allii, RMaopas nigricans / менаою мірою залежали від мінерального ї.иядення рослин, а більше

- від температури зберігання і особливо ьід газового середовища в холодильній к£«ері, коли в умовах РГС /0g - 2-4 %, GO^j - 0-2 If2 ~ 91-98 Го/ створавалися оптимальні параметри відносної боло-. гості повітря /74-78 %/.

7. Роздрібнене внесення азоту підвищувало в цибулинах вміст сухої речовини на 0,1-0,2 %, цукрів - на 0,01—0,23 %, співвідношення цукрів до моноцукрів - на 0,02-0,28, але зшічузаю .вміст аскорбінової кислоти на 0,39-0,69 мгД, ефірної олії - на 0,1 -0 ° }іі% « нітратів - на 4,5-11,5 мг/кг. Сіркові добрива покращували хімічний склад цибулин.■Особливо збільшувався вкіст ефірної олії - на 1,9-20,8 % прямо пропорційно до внесеної дози сір-

кових добрив, що в кінцевому результаті вплинуло на покращення лежкості цибулі. Встановлено прямий тісний кореляційний зв"язо« між вмістом ефірної олії в цибулинах та виходом стандартної про-

дукції після зберігання /Стригунівська носівська 0,86, Сквирська г<= 0,68/, ідо дає змогу прогнозувати лежкість цибулі. Виявлена тенденція, яка не підтверджується статистично про те, що цибулини, у яких виший показник співвідношення цукрів до моноцукрів, краіце зберігаються. .

Ь.Підтверджена закономірність про те, що наприкінці зберігання знижується в продукції вміст сухо! речовини, цукру, співвідношення цукор : моноцукор, нітратів, але в той же час підвищується вміст аскорбіново! кислоти й ефірної олії. Найменші втрати кількості хімічних речовин у цибулинах під час зберігання виявлено у варіанті з застосуванням азоту у підживлення й сіркових добрив. При зберіганні в температурі мінус 2 °С з регульованим газовим середовищем також спостерігались найменші втрати речовин б цибулинах.

9. Встановлено, цо інтенсивність дихання цибулі в перші мі-

сяці зберігання різко знижується - з 5,12-7,65 до 3,09-3,91 мг*кг за І год С0/}. В січні - лютому вона стає відносно сталою, а показники її мінімальні. У весняний період спостерігається активізація дихальних процесів, особливо при температурі зберігання 2 °С на 4-5 мг.кг/ год С0^. Вирочзна цибуля з внесенням сіркових добрив, починаючи з листопада, мала інтенсивність дихання на .

0,10-1,58 мг-кг/год СО2 меншу від контрольних варіантів незалежно від сорту і температури зберігання. ■ .

10. Хід процесу тепловологовиділекня цибулею відбувався аналогічно до інтенсивності дихання з ьаділенннм тепла від 20,3 до 107,7 Дц.кг/год, вологи - від 2,1 до 5,9 кг/100 кг.

11. Встановлено, що зниження температури зберігання з 2 °С

до мінус 2 °С зменаує втраіи маси продукції на 1,1-3,о, а застосування РГС - на 0,5-3,1 кг/Ю0 кг. В дослідах частка вологови-ділення становила 67-65 % від втрат маси, а втрата сухої речовини - відповідно 15-33 %. '

• 12. Вироцеку цибулю-ріпку із застосуванням роздрібненого

внесення азоту, сіркових добрив економічно вигідно зберігати в . РГС /2-4 'й 0£, 0-2 % СО^, 94-93 % Н,,/ при температурі 2 °С.

За цих умов рівень рентабельності збільшується на 9-12 %.

. • РЕКОіЕВДЛЦхІ ЕіРШНИЦТВУ

1. В зоні Правобережного Лісостепу на опідзолених чорноземах з метою одержання якісної продукції з високою врожайністю та з підвищеною природною лежкістю цибулю-ріпку сортів Стригунівська носівська й Сквирська рекомендується вирощузати із застосуванням азоту у підживлення загальною дозою ЗО кг/га діючої речовини і внесенням сіркових добрив у дозі 00 кг/га д.р.

2. Розрахункову дозу азотних добрив необхідно вносити роздрібнено: перзд посівом - 22 % та в .',ва підживлення. Перше -

в кінці травня - на початку червня - 56 %, друге - в кінці червня - на початку липня -22%, цо відповідає фазам розвитку рослин 3-5 та 7-8 листків.

3. Сірку потрібно застосовувати у вигляді сірковмісних добрив або гіпсу /Зц/га/ та вносити їх весною перед посівом.

4. Для використання продовольчої цкбулі-ріпкл у квітні -травні зберігати її потрібно при температурному режимові холодильника 2 °С у регульованому газовому середовдіяі - 2-4 % 0 0-2 % С02, 94-96 % и2, створюваному новим екологічно чистим, мембранним способом розділення атмосфері.

' СПИСОК РОБІТ ЗА МАТЕРІАЛШ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Полыцук О.й., ійельник В.Н., Третяк С.В., Кириченко В.Н., Рожанчук В.Н. Хранение лука в регулируемой газовой среде // Картофель и овоци..- 1530 - ї 6. - С. 33-34.

2. Хареба В.В., Третяк С.В. Мінеральне живлення і лежкість цибулі-ріпки. - Вінниця. 1993. - А с. /ІД/ІіШТІП/.

3. Третяк С.В., Поліщук С.й. Вшшб азотно-сіркового живлення. на урожайність, якість і лежкість цибулі-ріпки //

36. Овочівництво і бадтанництво. - К.: Урожай. - 1994.

- Вип. 39 /прийнято до друку/. ,

4. Третяк С.В., Поліняк С.а. Зберігання цибулі-ріпки в ре-

гульованому газовому середовищі // 36. Овочівництво і бсштанництво. - К.: Уражай. - 1994. - Бип, 39 /прийнято до друку/. ’ -

5. Поліщук С.<Ь., Уіхаліна І.Г., Третяк С.В. Інтенсивність дихання'овочів при тривалому зберіганні // 36. Овочівництво і баштанництво. - К.’: Урожай. - І99и. - йяі.. 40 /прийнято до друку/. .

■ УЬК- 70 гу>. 'ео -