автореферат диссертации по технологии продовольственных продуктов, 05.18.12, диссертация на тему:Совершенствование процессов и устройств для хранения и подготовки зерна к солодоращению

... 1"’

Міністерство освіти України Український Державний університет харчових технологій

На правах рукопису

ОЛІЗАРОВСЬКИЙ Анатолій Броніславович

УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСІВ І ПРИСТРОЇВ ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ

І ПІДГОТОВКИ ЗЕРНА ДО СОЛОДОПРОРОЩУВАННЯ

Спеціальність 05.18.12. - процеси та апарати харчових виробництв

Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук

Роботу виконано в Українському Державному університеті харчових технологій і на Бердичівському солодовому заводі.

Наукові керівники - доктор технічних наук, професор Кашурін Олексій Миколайович.

- кандидат технічних наук, доцент Соколовський Антон Теодорович

Науковий консультант - кандидат технічних наук, доцент . Бесараб Олександр Семенович

Офіційні опоненти - доктор технічних наук, професор Гришин Михайло Олександрович

- кандидат технічних наук, доцент

- ' Гавриленков Олександр Михайлович

Провідна організація - Укрдіпрохарчопром

Захист відбудеться "¿2" '/р(1 ¿/-/¿і1996р. о ^ ~ год, на

засіданні спеціалізованої вченої ради Д 01. 15 04 в Українському

Державному університеті харчових технологій за адресою: 252017 м.Киів, вул.Володимирська,68, корп. А, ауд. 311.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці УДУХТ. Автореферат розіслано " " /'< ІіТ/№ 1996р.

. Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, кандидат технічних наук *-

В.Л.Зав’ялов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Зерно, яке надходить до солодових підприємств не завжди відповідає вимогам стандартів. Якщо солодове зерно в період заготівлі і відповідає якісним показникам, то в процесі зберігання його якість значно змінюється і при несприятливих умовах зберігання може остаточно зіпсуватися. В період заготівлі на солодові підприємства надходить зерно підвищеної вологості , терміни зберігання якого дуже обмежені.

У зернопереробній практиці жито і ячмінь при вологості 17% і температурі 20' С можна зберігати без втрат не більше 20 діб, а при вологості 16% і температурі 15’С процес стійкого зберігання збільшується до 85 діб. Враховуючи, що при підвищеній вологості зерно, як живий організм, здатне до створення осередків самозігрівання стає очевидним, що забезпечення належних умов зберігання зерна вимагає відповідного технічного забезпечення. Різноманітність способів зберігання зерна (бурти, склади, бункери, силоси елеваторів і т.п.) обумовило велику кількість засобів активного впливу на зернову масу: механічне

переміщення, пропускання крізь ситоповітряні сепаратори, активне вентилювання і т.п. Однак, засоби активного впливу на стан якості зерна, що забезпечують найменші втрати та можуть бути пристосовані до конкретних умов солодових підприємств ще недостатньо обгрунтовані, що призводить до низької ефективності процесів зниження вологості та температури зерна при зберіганні. Тому наукове обгрунтування і розробка режимів та пристроїв для збереження і підготовки зерна до солодо -пророщування є дуже актуальною проблемою.

Метою роботи є наукове обгрунтування способів, режимів та пристроїв для зберігання і підготовки солодового зерна до солодопроро-щування, які забезпечують виробництво солоду високої якості.

Основні завдання дисертації:

- створити теоретичну та практичну моделі зберігання зерна при різних

параметрах його вологості і температури та умовах навколишнього середовища; .

- розробити оптимальну технологію зберіганння зернової сировини для виготовлення високоякісного солоду;

- сконструювати пристрої для забезпечення високої ефективності і рівномірності зниження температури і вологості зернового шару;

- здійснити виробничу перевірку розроблених способів і режимів зберігання та підготовки зерна до солодопророщування і визначити їх технічну доцільність та економічну ефективність.

Наукова новизна роботи полягає у наступному:

- вперше створено теоретичну модель оптимальних умов зберігання зерна для виготовлення високоякісного солоду; .

- розроблено нові принципи технології сушіння, вентилювання та охолодження зернової маси в процесі довготривалого зберігання;

- виведено нову формулу для визначення аеродинамічного опору в масі зерна і побудовано графіки залежності аеродинамічного опору від висоти зернового шару і швидкості фільтрації повітря;

- експериментально встановлено фізичні параметри повітря, які виключають можливість підвищення вологості маси зерна, що вентилюється.

Практичне значення роботи. Висновки та рекомендації , що найшли відображення у дисертації дали змогу:

- визначити питомі витрати тепло- і холодоносія для зниження вологості і температури зерна і рівномірність розподілу повітряного потоку;

- запропонувати зпрощений і зручний у виробничих умовах метод розрахунку втрат тиску при вентилюванні зерна в силосах елеваторів;

Впровадження результатів роботи.

Результати дисертаційної роботи покладено в основу розробленої автором “ Інструкції з експлуатації системи активного вентилювання

зерна.” їх впроваджено в системі солодових заводів Держхарчопрому України та деяких підприємствах Мінсільгоспу України. Масове застосування розробок і рекомендацій, що містяться у дисертації, на Бердичівському солодовому заводі дало змогу знизити витрати зерна до 3940 т. і збільшити вихід солоду до 0,012% на рік.

Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на 2-й Міжнародній конференції з сушки ( Київ, 1992р.), Ювілейній науковій конференції ОТІХП ім. Ломоносова (Одеса, 1952р.) і щорічних наукових конференціях Українського Державного університету харчових технологій (Київ, 1989, 1991 р.р.)

Публікації. З теми дисертації опубліковано 7 наукових статей та одержано патент України на винахід “Пристрій для зберігання насіннєвого зерна.” за N2 94010076 від 28.05.1994 р.

Структура та обсяг роботи. Дисертація обсягом 157 сторінок машинописного тексту, включає 26 малюнків, 15 таблиць і складається із “Вступу”, 4 розділів, “Висновків" та слиска літератури , який містить 104 найменування.

Особистий внесок автора полягає у конкретному визначенні наукових завдань і проведенні аналітичних та експерементальних досліджень, а також практичній реалізації результатів роботи.

Головні положення для захисту: .

1. Доведено, що при температурі від -3°С до +9° С і вологості до 18% забезпечуються найбільш оптимальні режими зберігання солодової сировини у зерносховищах.

2. Встановлено, що розроблений автором пристрій, який забезпечує

високу ефективність і рівномірність продування в процесі зберігання та підготовки зерна до солодопророщування, значно підвищує ефективність обробки зернового шару. •

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В першому розділі наведено основні характеристики зернової маси жита та ячменю, які надходять на солодові підприємства, охарактеризовано технологічну ефекгивность способів зберігання і підготовки-зернової маси до солодопророщування, проаналізовано передумови вдосконалення режимів зберігання зерна, описано пристрої для його продування повітрям, сформульовані мета та завдання роботи. Показано можливі технологічні схеми для продування зернової маси в залежності від способу зберігання, якості зерна та характеристик повітря, і переваги та недоліки підготовки зерна до солодопророщування шляхом продуву шару зерна по висоті силосу. На основі аналізу нормативних матеріалів по розрахунках виходу солоду показано доцільність застосування рекомендованого способу періодичного продування зернової маси при підготовці її до солодопророщування.

Конструкції пристроїв для підведення повітряного потоку в силоси елеваторів здебільшого науково не обгрунтовані, тому ті з них, які серійно виготовляються, працюють не зовсім ефективно.

Аналіз існуючих теоретичних передумов процесу продування шару сипкого матеріалу показав, що вони дають якісне бачення механізму взаємодії повітряного потоку з шаром зерна, але ними неможливо користуватися для кількісної оцінки режимів продування та визначення конструктивних параметрів пристроїв для підведення і розподілу повітря.

Технологія підготовки зерна до солодопророщування дозволяє виробляти продукцію високої якості, однак не може забезпечити гарантоване зберігання зерна без втрат через низьку ефективність існуючих способів зниження температури і вологості зерна в процесі зберігання в силосах елеваторів. '

Дуже часто, в період заготівлі, на солодові підприємства надходить зерно з високим вмістом вологи, що веде до значного скорочення термінів зберігання зерна без спеціальної його обробки.

На основі аналізу якості сировини, що надходить на солодові підприємства, існуючих способів і режимів підведення та розподілу повітряного потоку сформульована доцільність роботи.

У другому розділі викладено методику, програму -і план експериментальних досліджень (табл. 1), якими передбачено встановлення залежності зміни температури і вологості зерна від характеристик та режимів роботи повітродувних машин, а також залежність тиску і витрат повітря від характеристик зернового шару. Описано експерементальну установку для проведення дослідів, вимірювальні прилади і способи вимірювання параметрів, методи та порядок проведення досліджень. Викладено особливості методики встановлення кінетичних закономірностей зниження вологості і температури зернової маси при різних способах зберігання та режимах повітродувних машин.

На малюнку 1 приведена схема сконструйованої автором установки для проведення експериментальних досліджень по визначенню аеродинамічного опору шару зерна у виробничих умовах Бердичівського солодового заводу, яка складається з вентилятора високого тиску 4, повітряних заслінок 5, для змінювання витрат повітря, пневмометричних трубок 6 та манометрів 3 в магістральних повітрегіроеодах для виміру витрат повітря, яке подається в силоси 1 та 7, де встановлено манометри 2 для виміру витрат тиску повітря по висоті в силосах.

Порядок виконання експериментальних досліджень такий: товщину зернового шару від 5м до 30м в основному силосі, площею поперечного перерізу 25,5м2 та “зірочці" - 7,4м2 змінювали шляхом періодичного рівномірного заповнення зерном.

Швидкість фільтрації регулювали за допомогою зміни витрат повітря заслінками 5 від 0,01 м/с до 0,04 м/с в основному силосі та від

0,04 м/с до 0,2 м/с в “зірочці". Показання манометрів заносилися до журналу. Вологомісткість і температуру повітря, а також вологість зерна вимірювали стандартними методами. Температуру зернин визначали по температурі шару зерна. Інші показники якості зерна - у відповідності з

вимогами Державних стандартів 5060-86 та' 3040-86. Густину зерна визначали пікнометричним методом, а шпаруватість та еквівалентний діаметр - розрахунками.

Мал.І. Схема дослідно-виробничої установки.

І- "зірочка"; 2 - манометри для виміру тиску в ємностях;

З- манометри в магістральних повітряних трубопроводах; 4- вентилятор високого тиску; 5- повітряні заслінки;

6- трубки "Піто"; 7- залізобетонний силос; 8-датчики системи дистанційного контролю температури.

Таблиця 1

№№

гіп

Завдання екс-периментальн их досліджень

Об’єкт

дослід-

джень

Параметри

постійні змінні контро- льовані розрахуй кові

4 5 6 7

Характе- ристики- партіі у;і \Л/;0;Ж

у;( W;Q;Ж

W;Q '^оУ3;р0;р3; сі,;є

W;Q \/о;\Л;р3;р3; с^;є

Ь; Н

Ь; ¡Є W;Q

>-;с;Н с _| с X

Х;;;Н Н„;і-П

2

З

Визначення . жито

властивостей

жита в процесі

природнього

зберігання

Те ж для ячмінь

ячменю

Визначення жито

властивостей

зернової маси

жита в процесі

зберігання

Те ж для ячмінь

ячменю

Визначення жито,

аеродинаміч- ячмінь

ного опору

Визначення жито,

вологості і ячмінь

температури

зерна при

активному

вентилюванні

Попереднє жито,

визначення ячмінь

витрат в

мережі вен-

тилятора І

витрат повіт-

ря/характе-

ристика вен-

тилятора/

аналітичним

методом

Те ж експери- жито,

ментально ячмінь

1

6

7

Де: у - відносна вологість повітря,%;

{ - температура повітря, С;

, УУ - вологість зерна, %; _

". ' 8 - температура зерна, С; V

' ■■■"'■: Ж' - життєздатність, %;

Х/3;\/о - об'єми зерна і повітря, м3; ’

Рз!Ро - густина зерна та повітря, тис. м ; ___ ;

с)5 - еквівалентний діаметр частинок, м; ’ є - шпаруватість (коефіцієнт шпаруватості),.%; Ь - висота зернового шару.м; у - швидкість фільтраціі повітря, м/с;

, , Є - маса вентилюємого зерна, т;

Н - аеродинамічний опір шару зерна, Па;

X. - коефіцієнт аеродинамічного опору;

\ - коефіцієнт місцевого опору;

Нп - втрати тиску в мережі вентилятора, Па;

- витрати повітря, м3/год. ■

Дослідження рівномірності розподілу повітря в силосі елеватора виконували на основі теоріі подібності за допомогою інтегратора ЕГДА, що уявляє собою вимірювальний міст постійного струму з випрямлюва-чем для живлення від мережі. В схему інтегратора входять потенціометричні датчики напруги, необхідні для реалізації конкретних умов, ампер-вольтметр для виміру режиму роботи і визначення електричних параметрів моделі. Елеістричну схему установки показано на мал.2. .

З

Мал.2. Принципова схема установки ЕГДА для моделювання рівномірності розподілу повітряних потоків.

<б 6000

і

Мал.З. Масштабні моделі розподільчих пристроів.

2000

Хід експерименту:

З електоропровідного паперу було виготовлено фігури в масштабі • 1:10, що геометрично подібні досяіджувапьним присто'роям для розподілення ловітрянного потоку. Живлячі шини 2 з напругою ЮОУ підведено у вхідну частину пристрою, а 0\/ - у вихідну частину (мал. 2). Шини 2, зв'язані з джерелом живлення 3. Виміри здійснювалися за допомогою реостата 4, нульгальванометра 5 та голки 6. Для визначення ліній постійного електричного потенціалу встановлювали у відповідне положення реостат і за допомогою голки 6 фіксували лінію, по якій стрілка нульгальванометра не відхиляється. .

Таким чином було одержано лінії рівних потенціалів (пунктирні ) і перпендикулярні їм лінії струму (суцільні). '

На основі описаної моделі визначався коефіцієнт швидкості повітряного потоку в заданій точці за формулою:

І. - загальні витрати повітря;

Эгм- площа заданого еквіпотенціалу.

Для визначення кривих рівноважноі вологості пивоварного ячменю використано вакуумну термостатичну сорбційну установку, яка дозволяє встановити значення рівноважної вологості ячменю в діапазоні зміни температур від 0* С до +60- С(Мал.4).

Установка уявляє собою термостатичну камеру І, в середині якоі розміщені сорбційні труби 2 із вмонтованими в них сорбційними терезами

З, які уявляють собою відградуйовані сорбційні пружини 4, на кінцях яких закріплені скляні чашки 5 для розміщення досліджуваного зразка.

І - довжина заданого еквіпотенціалу;

Д.1 - відрізок еквіпотенціалу між сусідніми силовими лініями; п - кількість силових ліній.

Швидкість рівномірного руху повітря вираховано за формулою:

Мал.4 Схема вакуумної сорбційної установки.

І - термостатична камера; 2 - сорбційні труби; 3 - сорбційні терези;

4 - кварцеві пружини; 5 - скляні чашки; 6 - катетометр; 7 - нагрівач грубої настройки; 8 - нагрівач точного регулювання;

9-термометр опору; 10 - ємність з водою; 11 - манометр.

Катетометр 6 служить для фіксування-пружини, довжина якої змінюється в залежності від вологості матеріалу. .

Задану температуру підтримували нагрівачем грубого настроювання 7 з точністю 0,1...0,2 К, а також нагрівачем точного регулювання 8, який керується регулятором мосту ЕРМ. За датчик температури використали термометр опору 9.

В кінці розділу наведена методика математичної обробки отриманих даних на ЕОМ.

В третьому розділі обгрунтовано необхідність та доцільність використання активного вентилювання зерна в силосах елеватора, який забезпечує його зберігання за методикою автора.

Виконано розрахунки характеристик зерна і зернового шару, які визначають режими сушіння і охолодження в процесі зберігання. Експериментально визначено фізичні характеристики зерна жита і ячменю, що надходить на Бердичівський солодовий завод, розміри зернин, густина, маса 1000 зернин, що дозволило розрахувати еквівалентні діаметри, щільність укладки, об’єми і масу зерна в силосах.

Складені варіаційні ряди змін розмірів зернин по довжині, ширині і товщині і показано спосіб складання ряду.

Побудовано гістограми і полігони розподілу розмірів зернин ячменю та жита. Аналіз гранулометричного складу зернин ячменю і жита дозволив, при відомих законах розподілу основних розмірів зернин, одержати вірогідні значення характеристик, що небхідні при встановленні закономірностей процесу активного вентилювання.

Експериментально визначені вологість, температура і енергія пророщування зерна, яке надходить та закладається на зберіганя в силоси елеватора.

В четвертому розділі наведено експериментальні дані автора по визначенню витрат повітря, які забезпечують завдані значення вологості і температури зерна в сипосах елеватора.

Витрати повітря на випарування вологи та зниження температури зерна визначалися за відомими рівняннями матеріального та енергетичного балансу:

^Лп+Сп'Сп^СЗп+УУп'СвЮпігІ.Ок+Ок'Ск'СІк+М/^Св'Ок+Овтр, де:

І - витрати повітря, куб.м/сек;

Лп; Л - початкове і кінцеве значення ентальпії повітря, кДж/кг;

Є,,; Є, - початкова і кінцева маса зерна, кг;

\/7, - початкова і кінцева вологість зерна, %;

С„; С, - початкова і кінцева теплоємність зерна, кДж/кг, К;

0„; О, - початкова і кінцева температура зерна, 'С;

Св - теплоємність води, кДж/кг, К;

ОаТр - втрати теплоти, кДж.

Для цих розрахунків були визначені сорбційні криві рівноважного стану ячменю при температурах +20’ С, +30* С, +40’ С і + 50’ С(мал.5).

Поєднання ізотерм сорбції з І - сі діаграмою вологого повітря дозволило встановити залежності між вологістю висушуваного зерна, відносною вологістю та витратами повітря, що необхідні для завданого зниження вологості зернової маси.

В результаті досліджень автором було побудовано номограми, які відображають залежність між поточною і рівноважною вологістю шару зерна, що продувається, відносною вологістю і витратами теплоносія, необхідного для зниження вологості однієі тони зерна на 1%.

На мал.6 приведена номограма для теплоносія з температурою +40*С, а на графіку наведено приклад визначення витрат повітря, що необхідне для зниження вологості тони зерна від 16,5% до 14,5%, при відносній вологості теплоносія 50%.

Мал.5. Ізотерми сорбції ячменю при різних температурах .

Використовуючи наведені дані залежності припустимої температури теплоносія від вологості зерна, а також дані про терміни безпечного зберігання зернової маси при різній її вологості, було визначено характеристики вентиляційної установки, яка забезпечує завдані витрати повітря у розраховувані терміни зберігання. Це дало змогу вибрати два вентилятори марки Ц4-76 №12, продуктивністю 50х103 куб.м/год. кожний.

При використанні для охолодження зернової маси зовнішнього повітря, за експериментальними даними побудувано графік, який дозволяє вирахувати витрати повітря, що необхідні для зниження температури тони зерна на 1 С в діапазоні від -6 С до+9 С (мал.7).

Враховуючи те, що при вентилюванні зернової маси вологим повітрям може відбутися підвищення її вологості зерна, побудувано

графік параметрів повітря, які виключають можливість підвищення вологості зерна, що вентилюється (мал. 8).

При визначенні аеродинамічного опору шару зерна в силосі автор виходив з розрахованих раніше величин загальної маси зерна (500 і 120т), площі поперечного перерізу (25,5 і 7,4 кв.м), висоти зернового шару (ЗО м), об’ємної маси зерна (750 кг/куб.м) та прийнятого в практиці діапазону зміни швидкості повітряного потоку відносно загальної площі поперечного перерізу шару зерна, що продувається у =0,01...1,0м.

Залежність аеродинамічного опору від швидкості фільтраціі повітряного потоку і висоти зернового шару визначалася як за базовою формулою: Н=Г(Н,7), так і експеріментально, що дозволило побудувати відповідні графіки (мал. 9), та визначити нову формулу їхньої залежності _

Математична обробка результатів досліджень показала, що ця залежність з точністю до 0,96 описується таким рівнянням:

Н = 36,386 И0’97- ,

В результаті виконаних досліджень двох типів розподільчих пристроїв, за допомогою інтегратора ЕГДА автором одержано експериментальні дані, які дозволили встановити конструктивні параметри вмонтованої в силос зерносушарки (мал. 10) дл?і зберігання або зниження вологості партії зерна в процесі тривалого періоду підтримування високих показників якості.

Мал.6. Номограма для визначення питомих витрат теплоносія (тис.куб.м) на 1т. ячменю при температурі +40' С.

температура охолоджуючого повітря,

Мал.7. Залежність витрат повітря, що необхідне для зниження температури 1 т.зерна на 1* С, від температури охолоджуючого повітря. (При початковій температурі зернової маси не меньше 14 С і вологості12% -18%).

'ос/іїшосідииді

Відносна вологість повітря, у %.

Мал.8. Параметри повітря, які виключають підвищення вологості вентилюємо)' зернової маси.

Мал.9. Залежність аеродинамічного опору Я (кПа) від висоти зернового шару (м ) і швидкості фільтрації повітря (м/с) для ячменю.

Мал. 10. Пристрій для сушіння зерна в силосі.

1 - залізобетонний силос; 2 - конусна частина силоса; 3- патрубок для подавання теплоносія, 4 - патрубок для випуску сухого зерна; 5 - повітряні канали для виходу теплоносія ; б - кільцева шахта.

висновки

1. Доведено, що при температурі від -3° С до +9° С і вологості до 18% забезпечується найбільш оптимальне зберігання зернової маси у зерносховищах. Визначено фізичні властивості теплоносія, а також встановлено, що рівноважна вологість повітря лінійно залежить від вологості висушуваного або охолоджуваного зерна і обернено пропорційна температурі теплоносія, питомі витрати якого прямо пропорційні його відносній вологості.

2. Встановлено, що пристрій, який забезпечує високу ефективність

і рівномірність продування в процесі зберігання та підготовки зерна до солодопророщування значно підвищує ефективність обробки зернового шару. Розроблено конструкцію вмонтованої в силос зерносушарки, яка забезпечує високу ефективність розподілу повітряного потоку і дає змогу в умовах солодових заводів формувати партії зерна по термінах переробки. .

3. Вперше запропоновано зпрощений і зручний виробничних умовах спосіб визначення втрат тиску при вентилюванні зерна в силосах елеваторів в залежності від висоти зернового шару та швидкості фільтрації повітря, на основі якого розроблено інструкцію з експлуатації системи активного вентилювання повітря.

4. Нові експериментальні дані дозволили побудувати номограми та графіки, які дають змогу визначити питомі витрати тепло- і холодоносія для зниження вологості і температури зерна до визначених стандартами ( або технічними умовами ) значень.

ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ ОПУБЛІКОВАНІ ТАКІ РОБОТИ:

1 .Олизаровский А.Б., Дмитренко В.И. Повышение качества пивоваренного ячменя при сушке во время хранения. В кн.: 'Тезисы докладов Международной конференции по сушке { секция 8 ) JI- го Международного форума по тепло- и массообмену". 25-29 мая 1992 г. ИТТФ АН Украины, с.210.

2. Остапчук Н.В., Олизаровский А.Б. Методика определения аэродинамического сопротивления слоя зерна. В кн.: "Юбилейная научная конференция института". Одесса. ОТИПП им. М.В.Ломоносова.1992. с.142.

3. Олизаровский А.Б., Салиев З.К., Альхаган Адель, Тастанбеков

С.Т., Овсянникова Л.К. Расчет режимов активного вентилирования зерна в силосах. Москва. Информационный сборник ЦНИИТЭИ хлебопродуктов. Выпуск 4.1993.-29с. .

4. Олізаровський А.Б. Патент України на винахід "Пристрій для зберігання насіннєвого зерна". № 94010076 від 28.05.1993р.

5. Олизаровский А.Б., Кашурин А.Н. Выбор критериев оптимизации режимов сушки пивоваренного ячменя. Киев. И7ТФ АН Украины. 1992.7с. Деп. в УкрИНТЭИ 29.04.92г. № 540 - Ук.92.

6. Олизаровский А.Б. Определение аэродинамического сопротивления слоя зерна при активном вентилировании в производственных условиях.Киев. ИТТФ АН Украины. 1992. - 6с. Деп. в УкрИНТЭИ 29.04.92. № 541 - Ук.92.

7. Олизаровский А.Б. Устройство для равномерного распределения потоков воздуха при активном вентилировании. Киев. ИТТФ АН Украины. 1992.-6С. Деп.в УкрИНТЭИ 29.04.92. № 542. - Ук.92.

8. Олизаровский А.Б. Снижение травмирования при хранении солодовенного сырья. Киев. ИТТФ АН Украины. 1992 - 5с. Деп. в УкрИНТЭИ 29.04.92. № 549. Ук,- 92.

АННОТАЦИЯ

Олизаровский А.Б. Совершенствование процессов и устройств для хранения и подготовки зерна к солодоращению.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.18.12- процессы и аппараты пищевых производств, Украинский Государственный университет пищевых технологий , Киев , 1995 .

Защищается : 7 научных работ и один патент Украины , которые содержат научное обоснование , разработку режимов и устройств , обеспечивающих минимальные затраты на хранение солодовенного сырья при улучшении качества сырья и увеличении выхода солода.

Впервые определены кинетические закономерности снижения влажности и температуры солодовенного сырья при различных характеристиках зернового слоя и рабочего агента , предложены устройства , обеспечивающие равномерное распределение воздушного потока при продувании зерна в силосах . Приведены данные о работоспособности , экономической эффективности и технической целесообразности разработанных устройств.

ANNOTATION

Olizarovsky А.В. Improvement of the processes and devices for keeping and preparation for malting.

The Thesis for the degree of candidate of technical science , speciality 05.18.12 - processes and apparatuses of food technology . Ukrainian State University of food Technology , Kiev 1995.

There presented for defence 7 scientific works and one patent of the Ukraine, containing substantial working out routines and devices, ensuring minimum expenditures to keep malt raw material at improving quality of raw material and increasing output malt.

For the first kinetic conformity has been fixed with lowing humidity and temperature of malt raw materials at various characteristics of grain stratum and working agent . Devices to provide uniform motion of air flood by ventilation of grain into silages are recommended. There are some facts about work capacity economic effectiveness and industrial expedience of the invented devices.

Ключові слова: зерновий шар, солод, аеродинамічний опір, повітряний потік, вологість, температура, сушіння, силос.