автореферат диссертации по технологии продовольственных продуктов, 05.18.03, диссертация на тему:Научное обоснование и разработка технологических приемов оценки и улучшения качества семенного зерна основных зерновых культур

одеській технологічний інститут харчової ПРОМИСЛОВОСТІ їм. М. В. Ломоносова

На правах рукопису

Крестінков Іван Спиридонович

НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРИЙОМІВ ОЦІНКИ ТА ПОЛІПШЕННЯ ЯКОСТЕЙ НАСІННЄВОГО ЗЕРНА ОСНОВНИХ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР

Спеціальність: 05.18.03 - первинна обробка, зберігання зерна та другої продукціІ рослинництва; 06.01.05 - селекція та насінництво

Автореферат дисертаці ї на здобуття наукового ступеню доктора технічних наук

Одеса, 1994

Роботу виконано б Одеському технологічному інституті харчової промисловості ім. Ы. В. Ломоносова

Офіційні опоненти:

доктор технічних наук, професор

МЕРКО І.Т.

доктор сільськогосподарських наук, професор Рилєєва 0. І.

Ведуча організація -

Український державний аграрний університет

Захист дисертації відбудеться 1994 р. о

на засіданні спеціалізованної Ради Д 068.35.03 при Одеському технологічному інституті харчової промисловості ім. М. Б. Ломоносова за адресою: Україна, 270039, м. Одеса, вул. Свердлова, 112. '

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ОТІХП Автореферат розіслано "?3" Р5 1994 р. ■

Вчений секретар

СПЄЦІ""!

доктор біологічних наук

Бовчук С. В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. Збільшення виробництва сільскогосподарскої продукт і є одним з основних завдань агропромислового комплексу. Важлива роль в підвищенні врожайності належить якості посівного матеріалу, до якого ставляться все більш високі вимоги. Врожаї та валові збори зерна піДЕИшукються на 20-25 7. за рахунок посіву доброякісним насінням нових районованих сортів. Разом з тим, результати щорічних обстежень показують, що якість посіяного насіння дуже часто не відповідає зростаючим Еимогам сільскогосподарского виробництва (Гуляев Г. В. , 1991; Никитенко Г. Ф. , 1991).

Насіння є найголовнішою генетичною системою, формування та розвиток якого визначає життєздатність та характер развитку рослин (Со-зинов A. A. 19S5). Сортові властивості насіння в більшості випадків визначають його врожайні якості (КиндрукЕА. , 1988). Існуючі методи сортового контролю не дозволяють надійно оцінювати оригінальність, чистоту, а для деяких перехреснозапильних культур, і рівень гібридності насіння.

Стандарти, які регламентують вимоги до посівного матеріалу, не дають можливості прогнозувати ступінь зниження посівних якостей в процесі їх короткочасного, або тривалого зберігання (Лесик В. В. , 1977; Лихачев B.C., 1985). Це обумовлює низьку рентабельність підприємств системи хлібопродуктів при їх роботі з насінням.

Насіння - найважливіший об’єкт біологічних досліджень. Вплив різних факторів зовнішнього середовища на насіння багато в чому визначає його біологічні властивості (Строна И. Г. , 1974; Колоша 0. І. , 1986 Ефективність передпосівної обробки насіння залежить від його фізіологічного стану, через те на перший план виступає необхідність розробки' сучасних експресних методів діагностики посівних властивостей.

Зерно з низькою активністю фізіологічних процесів має не тільки низькі посівні якості, але і низькі технологічні показники. Процес гідротермічної підготовки зерна до помолу є ферментативним по своїй суті (Мерко К Т., 1979, 1985). Ферменти алейронового шару виконують корисну роботу разіцеплювання ендосперму в процесі тривалого зволоження зерна, в результаті чого значно знижуються затрати енергії на його розмел та підвищуються показники якості борокна (Дробот В. И. , 1984; Моргун Е А., 1991). Це свідчить про необхідність вдосконалення

систем;! оцінки якості як посівного матеріалу, так і товарного зерна, яке заготовляється підприємствами системи хлібопродуктів.

Посівний материал і товарне зерно є біологічні об’єкти., через ікр необхідна науково обгрунтована б іонізована технологія приймання, сушіння, зберігання, передпосівної підготовки насіння до посіву та підготовки зерна до помелу, яка б використовувала інформацію про фізіологічні процеси в зерні. '

. Актуальність проблеми розробки нових підходів до оцінки та поліпшення сортових та посівних властивостей насіння обумовлена необхідністю створення засобів контролю і автоматизації для створення і функціонування біонізованих технологій та датчиків показників їх якості.

Ефективним в цьому відношенні може виявитися використання досягнень ві льнорадикальноі біології, нового напрямку, який інтенсивно розвивається, виникши на стику фізіології, біохімії і біофізики.

Дачу проблему вирішували в відповідності з планом наукових робіт по реалізації міждержавного науково-технічного проекту 012.03.012 ДКТП "Високоефективні процеси виробництва продовольства”. Окремі розділи дисертації пов’язані з виконанням НДР за замовленням промисловості.

Об'єкт досліджень. Дослідження проведені з використанням насіннєвого зерна основних зернових культур - озимої пшениці, озимого та ярого ячменю, кукурудзи та соняшника. '

Ділі та завдання досліджень. Ціль роботи - розробка технологічних прийомів оцінки та поліпшення якостей насіння основних зернових культур на основі використання методів ві льнорадикальної біології і вдосконалення способів обробки, які покращують його зберігання.

В відповідності з цим визначені слідуючі задгїчі:

• - дослідити сортовий поліморфізм супероксиддисмутази (СОД) у

озимого та ярого ячменю, озимої пшениці, ліній та гібридів кукурудзи, соняшника; ■

- на основі виявлених генотипічних розбіжностей розробити електрофоретичні методи встановлення сортової належності та сортової чистоти насіння;

- встановити можливість використання електрофорезу досліджуваних ферментів для контролю рівня гибридності насіння перехреснозапильних культур на етапах їх виробництва, заготівлі, зберігання та реалізації;

- розробити нові способи визначення рівня гібридності насіння кукурудзи, засновані шляхом реєстрації інтенсивності вільнорадикаль-них процесів в насінні;

- вияснити зв”язок відмінностей за локусами, які кодують алель-ні варіанти СОД, з формуванням врожайних якостей і посівних властивостей насіння;

- встановити можливість прогнозування зміни врожайних якостей у різних генотипів, вирощених в різних умовах, а також посівних властивостей насіння в процесі зберігання;

- на основі досліджень коррелятивних ЗЕ”ЯЗКІВ між біофізичними

показниками та схожістю насіння розробити нові методи діагностики їх фізіологічного стану; '

- запропонувати нові способи підвисання господарської довговічності насіння, його врожайних якостей. ■

Наукова новина результатів досліджень. 3”ясовано, що Еільнора-дикальні реакції в живих системах приймають саму безпосередню участь в регулюванні метаболічних процесів універсального значення. Показано, що поліморфізм ферментної системи, яка регул»; інтенсивність ві-льнорадикальннх процесів в тканинах, забезпечу?, адаптацію рослинних організмів до несприятливих умов зовнішнього середовища.

Встановлено, що генотипічні відмінності даної системи дозволяють використовувати електрофорез СОД для ідентифікації - визначення сортової належності у цілого ряду культур.

Розроблені методи контролю рівня гібридності, які базуються на реєстрації інтенсивності вільнорадикальних процесів в насінні гібридів та самозапиленних ліній кукурудзи біохімічними та біофізичними методами.

Встановлено, що життєздатність насіння залежить від Емісту в ньому вільних радикалів. Насіння з вмістом радикалів 1.5*10"15-2. 5*1СГ15 спін/г характеризуються більш високими посівними якостями, ніж насіння зі значно вищою та нижчою концентрацією вільних радикалів.

Встановлено зв’язок відмінностей за локусами, які кодуюють але-льні варіанти СОД, з формуванням врожайних якостей та посівних властивостей насіння, що дозволяє прогнозувати змінювання врожайних якостей в різних генотипів'і умовах впрошування та посівних властивостей насіння в процесі зберігання, а також розробляти методи ранньої діагностик!! життєздатності насіння.

Показано, що фактори, які підсилюють вільнорадикальні процеси в насінні, можна використовувати для моделювання процесів прискореного їх старіння, що відображає справжній стан складних змін в процесі їх тривалого зберігання.

З’ясовано, що антиоксиданти можуть бути використані для підвищення господарської довговічності насіння, його посівних та врожайних якостей.

Пріоритетність напрямків проведених нами досліджень, захищена 8 авторськими свідоцтвами. '

Практична цінність. Розроблені нами методи апробовані в. Селекційно-генетичному інституті У А АН (м. Одеса) та НВО "Подмосковье", були запропановані Міністерству хлібопродуктів СРСР для втілення на лідпріємствах галузі. П’ятьом кукурудзообробним підприємствам передані ' інструктивні материали, аналітичне обладнання для визначення рівня гібридності насіння, підготовлені спеціалісти. .

В селекційних програмах створення сортів ячменю з підвищеною адаптивністю до несприятливих умов вирощування відділу селекції та насінництва ячменю Селекційно-генетичного інституту добір з гібридних популяцій проводиться з використанням генетично контрольованих варіантів СОД. В результаті реалізації цих програм створені сорти Геліос і Палі дум 107, які за результатами державного випробування включені в реєстр сортів, допущених для вирощування в степовій та лісостеповій зонах України. • '

■ Апробація результатів досліджень. Результати досліджень за темо» дисертації доповідались на.Міжнародній координаційній нараді РЕВ "Разработка физиолого-биохимических основ отбора на продуктивность”

(Прага-Рузине, 1978), Всесоюзній конференції "Биологические аспекты изучения и рационального использования животного и растительного мира” (Рига, 1981), регіональній нараді ’’Повышение устойчивости растений к низким температурам” (Дніпропетровськ, 1982), Республіканській конференці ї "Физиологические основы повышения продуктивности и устойчивости зерновых культур” (Цілиноград, 1984), Міжнародній нараді РЕВ "Теоретические и прикладные аспекты селекции и семеноводства пшеницы, ржи, ячменя, тритикале (Прага-Рузине, 1986), Всесоюзній конференції "Физиолого-генетические основы повышения продуктивности зерновых культур (Алма-Ата, 1987), VI Всесоюзній нараді з застосування прискорювачів заряджених частинок в народному господарстві (Ленінград, 1988), III Всесоюзній конференції "Виоантиоксидант" (Москва, 1989), робочій нараді Міністерства хлібопродуктів СРСР (Мінск, 1989), Всесоюзному робочому семінарі Міністерства хлібопродуктів СРСР (Одеса, 1990),

І Міжнародній нараді по молекулярно-генетичним маркерам (Киів, 1994), науково-практичних конференціях ОТІХП ім. М. В. Ломоносова (Одеса, 1988

- 1994).

Результати досліджень узагальнені: в програмах науково-дослід-

них робіт на конкурсній основі з селекції ячменю на період до 2005 р.; програмах науково-технічної ради Держхлібопродуктів України на 1993-1995 рр.; міждержавному науково-технічному проекті 012.03.012 ДКТП "Високоефективні процеси виробництва продовольства” на 19911997 рр.: .

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані в 52 роботах загальним обсягом 20 друкованих аркушів. ■

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається з вступу, семи розділів, загальних висновків, списку використано і літератури та додатків. Робота викладена на 292 стор. машинописного тексту, містить 56 малюнків, 61 таблиць та 26 таблиць додатку. Список літератури містить 520 назв, з них 210 зарубіжних джерел. ■

Основні положення, які виносяться на захист:

_ - концепція про конструктивну роль вільнорадикальних реакцій в функціонуванні систем, які забеспечують життєдіяльність організму;

- положення про адаптаціону значущість поліморфізму СОД в формуванні продуктивності, врожайних якостей насіння, різної їх довговічності в процесі зберігання; ‘

- технологічні прийоми оцінки та поліпшення якостей насіння основних зернових культур, які базуються на використанні методів і підходів вільнорадикальної біології.

ЗМІСТ РОБОТИ

У вступній частині обгрунтована актуальність, викладені основні завдання, цілі досліджень та коротка характеристика роботи.

Перший розділ.присвячений аналізу даних про вільнорадикальні процеси в біологічних системах. Багато питань проблеми вільних радикалів вивчені достатньо грунтовно: виявлені вільнорадикальні процеси в біологічних об'єктах (Согшопег В., 1954; Блюменфельд Л. А. , 1957; Тарусов . Е, 1962; Гродзинский Д. М. , 1965; Владимиров Ю. А. , 1967); ■ визначена їх роль в розвитку патологічних станів (Прайор У., 1979; Шрзляк М. Е , 1989); відкриті системи, які забезпечують захист живих організмів від дії вільних радикалів (МсСогп , РгісіоуісЬ і., 1968); розроблені методи досліджень вільних радикалів (Завойский Е. К , 1945: СопіЬгізбоп Р., 1954; Владимиров Ю. А. , Львов О. Ф. 1964; Мерзляк М. Е , 1978). На основі аналізу літератури автором запропоновані фізіолого-генетичні підходи до вивчення вільних радикалів, які відкривають нові перспективи в теоретичних обгрунтуваннях та розробці нових технологічних прийомів оцінки та поліпшення насіневих якостей зерна на

етапах вирощування, приймання, зберігання та реалізації.

В другому розділі "Матеріал та методи досліджень" дана характеристика об'єктів та методів досліджень.

Об’єктом досліджень були більше 500 партій насіннєвого зерна основних зернових культур - озимої пшениці, озимого та ярого ячменю, кукурудзи та соняшника.

В роботі використовували, наряду з загальнопринятими, спеціальні методи досліджень - електронний парамагнітний резонанс (ЕПР), хемолюмінисценцію, флюоресценцію, диск-електрофорез, денси-тометрирування, ІЧ-спектроскопі ю.

В експериментах використовували антиоксидантні препарати, синтезовані інститутом хімічної фізики АН Росії (м. Черноголовка)

Математичну обробку отриманих даних проводили на персональному комп’ютері, з використанням пакетів програм "ЗЬаЬдгаГ’, "Сагуагсі егарІїісБ”, кореляційного та статистичного аналізу.

В третьому розділі "Дослідження поліморфізму ферментів, регулкн ючих інтенсивність проходження вільнорадикальних процесів, та його використання в сортовому контролі зернових культур" визначені найбільш прийнятні для досліджуваних об’єктів методи електрофоретичного поділу ізоферментів СОД та виявлення їх активності в гелі, що дозволило отримати чіткі гєнотипічні відмінності у сортів озимого та ярого ячменю (мал. 1), озимої пшениці, ліній та гібридів кукурудзи і соняшнику. Показано, що поліморфізм СОД можна використову-вату для встановлення сортової належності (табл. 1) та чистоти насіння досліджуваних культур. •

Встановлено,' що електрофорез СОД можливо використовувати для контролю рівня гібридності насіння перехрестнозапильних культур на етапах їх'виробництва, заготівлі, зберігання та реалізації. Для цьо доцільно застосовувати електрофорез естераз та амілаз (мал. 2).

Показано, що зниження рівня гібридності супроводжується змінен-ням співвідношення інтенсивності забарвлення компонентів, за якими відрізняються батьківські форми гібрида (мал. 3). В разі зниження рівня гібридності (збільшення домішок насіння, які утворилися в результаті самозапилення) збільшується інтенсивність "материнського гібридного" компонента, інтенсивність виявлення активності "батьківського гібридного" компонента при цьому зменьшується. ■

Запровадження додаткового етапу - денситометрування гелей дозволяє в 25-50 раз підвищити продуктивність електрофоретичних методів визначення гібридності насіння.

шшшш

ШШШШ

шшшш

1

шшшш

ш

шшшш === 1 2

Мс

шшшш

1

шшшш

шшхш шшшш

шшшш

шшшш 2 3 4

МЬ

шшшш

11МІ11И

1

11ИШИІІ

шшшш

2

шшшш шшшш Мз 1

Іі] 1ь IIIIII

ШШШЦ1

шшшш

1

шшшш

3

шшшш

шшшш

4

шшшш

шшшш

5

шшшш

шшшш

шшшш

6

шшшш

шшшш

7

Мал. 1. Алельні варіанти супероксиддисмутази (СОД) озимого та ярого ячменю На основі Еивчення інтенсивності віліворадикальних процесів запропоновано простий біохімічний метод визначення рівня гібридності насіння кукурудзи, який грунтується на використанні "індикаторних ло-вушок" вільних радикалів. Зрізи зерен самозапиленнях ліній, для яких характерний більш інтенсивний рівень протікання вільнорадикальних процесів в розчині нітратетразольного синього, забарвлюються більш інте-

2

хххх хххх

шшшш шшшш

ПШТГ1ТТТТ шшшш

ШШШШ шшшш ** - шшшш шшшш шшшш

шипиш шшшш ПИШЕШ ===== .ї,‘== = я ===== шшшш їПШШШ ШШІНЇЇ

===== ' ===== ттттттшт шшшш шшшш шшшш шшшш

ГІЇШИЇЇ ПІШЛИ питан 1ТІГЇЇЇІПІТ ІШЇЇЇІП1Г Н?МП!ПІ) шшшш шшшш

кваа _!==,=! = шшшш шшшш ===== шшшш шшшш шшшш шшшш

шшшш ШШШШ' шшшш [ЇІЇПНЇІ шшшш іЮІІН! Н!и!!ЇІЇ!І П!!!Г1!!!! 1ІГГІПІЇЇТТ

шшшш шшшш • тт шшшш шшшш шшшш шшшш

ПЇЇТЇЇГПІТ ТТЇЇТТГТПТЇ інмїіптт шшшш ==== * ЇТЇТІПУЇТТТ

ІТЇЇТЇЇТЇЇТТ ПТТТПТЇЇТТ ТТТТТТТТЇЇТТ шшшш шшшш шшшш ===== шшшш шшшш шшшш шшшш шшшш

шшшш ==== шшшш ЯЇЇ'ПІПІГ ПЇЇ?ЗІП!І ПП1ЇЇ1ПП

авв> шшшш

шшшш шшшш шшшш іЛ иішиї иІШІЛЩ

- « = =.» ===- ====

==== ===== =====

НІТТТПТШ ШИН ТЇЇЇІПТІИ

1 о 3 4 5 б •У р 9 10 ■ ' 1 і. і. 12

Уал. 3. Електрофореграми деяких ферментів батьківських форм та гібридів кукурудзи: 1,2,3 - сутіероксиддисмутаза пилку; 4,5,6 - супероксиддисмутаза каливакзчогсся зерна; 7,8,9 - зстераза зрілого зеота; 10,11,12 - амилаза проростаючого зерна; 1,4,7,10 - материнські сЬорми пбридіЕ; 2,5,8,11 - батьківські сЬорми гібридів; 3,6,9,12 - гібриди

Таблиця 1.

Характеристика деяких сортів ярого ячменю за ізоферментним складом СОД

■ Сорт ! 1 . Локус СОД

Sod F 1 Sod Ма 1 Sod Mb | Sod Kfc | Sod Md I Sod S

Чорноморець 1 2 2 1 1

Палі дум 32 1 2 ' 1 1 ' 2

Ельг і на 1 1 2 1

Славутич 2 2 2 1

Дружба 1 2 2 1 1

Вінер 4 2 2 1

Носівський 6 1 2 1 1 1

Носівський 9 1 2 2 2 ' 1

Нутанс 106 1 1 3 2

Московський 121 1 2 1 2 1

Харківський 70 3 2 2 1 1

Омський 13709 1 2 1 1

Донецький 650 1 1 1 1 1

Степовий 1 2 1 1 1

Bonus' . ' 1 1 2 2 1

нсивно, чим зрізи гібридних зерен.

Розроблено новий біофізичний спосіб визначення рівня гібридності насіння кукурудзи, який грунтується на реєстрації у них методом електронного парамагнітного резонансу (ЭПР) інтенсивності вільнора-дикальних процесів (мал. 4). Спосіб може бути використано при створенні автоматизованної системи "Насінінформаналіз”.

В четвертому розділі "Фізіолого-біохімічні основи формування високої продуктивності, технологічних та врожайних якостей насіння зернових культур” викладені результати досліджень в галузі розробки фізіоло-го-біохіміних критеріїв оцінки селекційного та насіннєвого матеріалу. '

Підтверджено існування двох шляхів відновлення азоту в рослинах - класичної нітратредуктазної та пероксидазної нітратвідновлкю-чих систем і вказують на наявність конкурентно-компенсаційних вза-

Відносні ОДИНИЦІ'

'.’5,0 і------------------------

І

І

І І

ЮІ---------------------—-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------1

І І

І • •• І

СІ____________________________.__________________________.__________________________._________________________і_____________________________!

50 60 70 60 90 100

■Гібридність, %

— батьківський материнський

ї.іал. 4. Спектри МІР насіння батьківських форм та гібридів кукурудзи.

ємовідносин між ними. До регуляції активності цих систем мають відношення вільнорадикальні інтермедіати кисню. Встановлено, що генетичними ВІДМІННОСТЯМ! ферментних систем, регулюючих інтенсивність проходження вільнорадикальних реакцій, обумовлюється різка ефективність відновлення нітратів в різних агроекологічних ситуаціях. Поліморфізм СОД'можливо використовувати для розробки методів оцінки генетично обумовленої здатності засвоювати азот та формувати на цій основі високий потенціал продуктивності. Встановлено, що вільнора-дикальні інтермедіати кисню здатні також регулювати активність ряду ферментів білкового та вуглеводного обміну (мал. 5). ' Генетичні відмінності СОД причетні до регуляціі протеолітичної та амілазної активності в зерні ячменю. Механізм регуляції полягає в тому, що супероксидні радикали, являючись ефективними відновлюючі!!.»! агента- ( ми, перешкоджають утворенню фермент-інгібіторних комплексів та призводять до зниження інгібіторної активності у відношенні протеаз та амілаз. ■

Аналогічна зміна в активності зазначенних ферментів може мати безпосереднє відношення до формування технологічних якостей продовольчого зерна пшениці. Наслідки проведеннях досліджень свідчать про вплив вільних радикалів на білковий комплекс пшеничної муки. Збільшення концентрації вільнорадикальних інтермедіатів кисню веде до зниження вмісту високомолекулярних білкових компонентів - глютелінів, збільшенню низькомолекулярних фракцій - альбумінів, глобулінів, гліадінів. Обумовлено це явище в першу чергу тим, що віль-норадикальні інтермедіати кисню будучи активними відновлюючими агентами перешкоджують утворенню дісульфідних }звязків, змінюючи структуру клейковинного білку, технологічних якостей муки. Ці уявлення покладено в основу розробки нової технології виробництва хліба. ' ■ . ' _

Показано, що під впливом факторів, підсилюючих вільнорадикальні процеси, відбувається зниження вмісту пігментів та пригнічення фотохімічної активності хлоропластів. Разом з тим ступінь відміченого зниження неоднакова у генотипів з різниш! варіантами СОД. але поло-женя проливає світло на фізіологічну природу властивостей інтенсивності - екстенсивності генотипів. Пігментний комплекс хлоропластів здатний в певних умовах брати на себе функцію неферментноі анти-

ЙООО

трипсин, амілаза

інгібітор трипсина

1500 1-----------

і

і________

юоо

500

0.20 0 .40 0.60 0 .60 1.00

концентрація супероксидного радикала

-трипсин ■

інгібітор

ЙООО

^ уиоо

сооо

\ 5000

4000

зооо

—І 2000 і

—І 1000 І

•І.

120

а-амілаза

Мал. 5.. Залежність активності деяких ферментів від концентраціі супероксид-кого радикала

Відносні одиниці

/

/

/ /

• Строк зберігання/-років \Ш І Сод 1 И Сод 2

Мал. -6. .'.Активність СОД насіння ярого ячменю різних строків зберігання

оксидзнтної системи, коли супероксиддисмутазна ферментна система виявляється недостатньо ефективною. Висока активність ферменту в екстенсивних генотипів, з одного боку обумовлює значну СТІЙКІСТЬ до несприятливого стану факторів середовища вирощування, з другого - є тормозом на шляхах формування досить високого рівня продуктивності. Цим і пояснюється низька продуктивність інтенсивних генотипів при Еирошуванні їх в несприятливих умовах та достатньо висока - в оптимальних умовах. В зв’язку з тим, що більшість реакцій фотосинтезу являються одноелектронними, висока активність СОД спроможна негативно впливати на ефективність роботи електроннотранспортных ланцюгів фотосинтезу. ' ■

Виявлено зв’язок ізоферментного складу СОД з фізіологичним ефектом дії фітохрому на проростки ярого ячменю, що може СВІДЧИТИ про причетність вільних радикалів до регуляції фітохромної системи та правомірності мембранно-біологічної концепції механізмів її дії. При розробці практичних способів світової дії на насіння з метою покращення посівних та врожайних якостей необхідно враховувати ге-нотипічні особливості систем, регулюючих інтенсивність ві ліворадикальних реакцій в мембранах.

Експериментально оцінена адаптивна значущість поліморфізму СОД у ярого ячменю. На гібридному матеріалі, ідентифікованному на основі дослідження ізоферментного складу СОД, встановлено зв'язок відмінностей за локусами, кодуючими алельні варіанти фермента, з

формуванням різних рівней продуктивності, білковості та врожайних

якостей насіння. Це дозволяє використовувати одержанні результати в процесі реализаціі селекційних програм, а також прогнозувати змінення врожайних якостей насіння у різних генотипів в неоднакових

умовах вирощування. ■ ' ' ' ■

В пятому розділі '"Вільнорадикальні аспекти проблеми стійкості генотипів зернових культур до' несприятливих факторів зовнішнього середовища" викладені результати досліджень суті фізіологічних механізмів, забезпечуючих адаптацію рослин до різних екстремальних умов. Подані в цьому розділі результати є однією з спроб використання підходів, які грунтуються на дослідженні фіз іолого-генетичних аспектів проблеми вільних радикалів, для розробки методів діагностики стійкості генотипів до несприятливих факторів зовнішнього середовища.

Провідну роль в порушенні життєздатності клітин при дії на них низьких негативних температур відіграють пошкодження мембранних

- 16 - • структур. Як інтегральний показник, що характеризує інтенсивність протікання ві ліворадикальних процесів, і ступень зруйнування структури мембран, за данними проведеннях дослідів, мода виступати рівень вмісту одного з продуктів перекисного (вільнорадикального) окислення ліпідів (ППОЛ) - малонового діальдегіда (МДА).

До систем, ідо відрізняються, еисокою чутливістю ДО МІНЛИВИХ умов зовнішнього середовища,, відносяться пігментний комплекс хлоропластів рослин. Встановлено, ідо окислювальна деградація хлорофілів та кароті-ноїдів при дії низьких негативних'температур пов’язана з підсиленням вільнорадикальних процесів в мембранах хлоропластів, порушенням структурної організації їх ліпопротеїдного комплексу.

Відмінності в інтенсивності протікання вільнорадикальних процесів, а. внаслідок, і рівня морозостійкості обумовлені різною ефективністю функціонування ендогенних антиоксидантних систем. Зменшити інтенсивність утворення продуктів ві льнорадикального окислення, підвищити таким чином морозостійкість рослин озимих культур можливо за рахунок використання екзогенних антиоксидантів. Показано, що обробка насіння антиоксидантами суттєво впливає на фізіолігичний стан посівів озимого ячменю. Встановлено, що ефект дії антиоксиданта залежить від сортових особливостей, дози та виду препарату.

' Результатами проведених досліджень показано, що стійкість генотипів до несприятливих факторів, діючих в зоні коренів, пов"язана з ізоферментним складом кореневої СОД. Встановлено, що різні варіанти СОД по-різному забезпечують захист мембранних структур клітини від шкідливої дії вільнорадикальних інтермедіатів кисню. .

Виявлена залежність покладена в основу розробленого нами нового способу добору форм, стійких до кислих грунтів та засолення. Враховуючи, що ізоферментний склад СОД не залежить від умов вирощування , рослин, добір рослім за ізоферментним складом ферменту виявляється більш ефективним, ніж прямі методи добору. В цьому випадку є можливість добирати гомозиготні константні форми рослин в більш ранніх поколіннях, що дозволяє прискорювати селекційний процес, підвищувати його ефективність. Спосіб знайшов практичне застосування в процесі селекції ярого ячменю на підвищену адаптивність. В селекційних програмах створення сортів ячменю для кислих та засолених грунтів добір з гібридних популяцій ведеться з використанням генетично контрольованих варіантів СОД. В результаті реалізації цих програм в Селекційно-генетичному інституті (м. Одеса) створені сорти Геліос та Палідум 107 які за результатами державного випробування впроваджені в виробництво

В конкурсному випробуванні відділу селекції та насінництва ячменю цього інституту перебувають 12 ліній ярого ячменю, добір яких з складної популяції провадився з врахуванням ізоферментного складу кореневої СОД.

В основі механізмів гербіцидності лежіть виникнення хімічно активних форм кисню, ініцюючих процеси окислювальної деструкції, віль-норадикзльного окислення компонентів рослинної клітини, пошкодження структури її мембран. Результатами проведених досліджень показано, що ступінь пригніченості ростових процесів у проростків ячменю при їх обробці фізіологічно активними речовинами залежить як від відмінностей в ізоферментному складі СОД, так і від виду використаних гербіцидів.

Шостий розділ "Дослідження фізіолого-біохімічних причин зни- . ження жлттєздатності насіння культурних рослин при зберіганні та розробка експресних методів контролю їх посівних якостей” присвячений з”ясуЕанню внутрішніх фізіолого-генетичних механізмів, що лежіть в основі процесів, які обумовлюють довговічність насіння. Встановлено, що в процесі зберігання насіння проходять зміни активності ферментних систем вуглеводного, білкового та ліпідного обміну. Ці ЗМІНИ пов”язані з зміною інтенсивності вільнорадикальних процесів, переводом відновлювальних процессів на альтернативний Еільнорадикальний механізм. •

Показано, що в процесі зберігання насіння в ньому відбувається зниження активності СОД (мал. 6). Встановлено, що ступінь такого зниження активності у різних генотипів неодинакова та генетично детермінована поліморфізмом супероксиддисмутазної системи. Характеризуючи рівень активності СОД, можливо передбачувати довговічність насіння (мал. 7) (г = 0.92). '

В період зберігання насіння найбільш інтенсивних змін в них зазнає ліпідний комплекс (мал. 8). Проведені дослідження показали, що між вмістом ППОЛ та довговічністю насіння ячменю, кукурудзи та. соняшнику спостерігається високий негативний корреляційний зв"язок.

Збільшення строків зберігання насіння призводить до підсилення протеолітичної активності у всіх досліджуваних нами культур. На зміни досліджуваного показника впливає температурний фактор. Збільшення температури обумовлює ріст протеазної активності, причому ступінь дії цього фактора підсилюється з збільшенням строку зберігання насіння. Підсилення протеолітичних процесів пов"язано не з збільшенням актиз-

Схожість" %

і" ----------1-----'-----1-----------1------------1----- г

І 2 3 4 5 6

Строк зберігання, років Ш сод і ШШШ сод г

Мал. 7. .Довговічність насіння, що відрізняються ізоферментним складом СОД сортів озимого ячменю

Строк -зберігання,- міс.

---- т 5 'С —т 15 *С т 25 *С

Мал. 8. Вміст ППОЛ в насінні середньої фракції гібриду соняшнику Одеський 106 •

ості протеаз, а збільшенням іх кількості б результаті розпаду фер-іент- інгібіторного комплексу.

Дані корреляційного аналізу показують, ідо між рівнем активності іротеаз та довговічністю насіння ячменю, кукурудзи та соняшнику має (іеце негативна залежність (-0.88, -0.55, -0.90, відповідно).

• Характер денситограм із'оферментних спектрів естераз у насіння я зниженою польовою схожістю відрізняється від денситограм у насін-ія з більш високими посівними якостями. Ізоферментний спектр (ком-юнентний склад) у них не змінюється. Проте насіння з зниженною життєздатністю має більш низьку активність ізоформ в малорухомій зоні [юреграм. В цілому запровадження додаткової операції - денситоме-грування дозволяє розширити інформативність електрофоретичних методів аналізу, дає можливість визначити, що дуже важливо, одночасно аортову належність, чистоту, рівень гібридності та посівні якості насіннєвого матеріалу.

Підходи, основані на дослідженні особливостей протікання віль-норадикальних реакцій в насінні, відкривають перспективи розробки принципово нових експресних методів ОЦІНКИ посівних якостей насіння, які можуть бути створені на базі біофізичних методів аналізу, електроніки та комп'ютерної техніки. Метод ЕПР дозволяє, ке руйнуючи клітини, практично не втручаючись у вихідний їх стан, в природних умовах досліджувати молекулярну структуру, слідкувати за ходом окислювально- в і дновлювальних реакцій, вивчати кінетику накопичення та зникнення вільних радикалів при різноманітних діях на досліджувані об’єкти. Встановлено, що життєздатність насіння залежить від вмісту в них нативних вільних радикалів. Насіння зі значно більш низьким вмістом вільних радикалів характеризується нижчею життєздатністью, ніж насіння з оптимальною для них концентрацією вільних радикалів (мал. 9). Залежність між схожістю насіння та величиною сигналу ЕПР у сорта ярого ячменю Одеський 115 описується рівнянням 1, а у сорта Прерія рівнянням 2.

у - 69,25 + 3,61х - ОДІх-'г (1)

■ у = 83,49 + 1,24х - 0,03х~2 (2)

Один і той же рівень концентрації радикалів в залежності від ефективності антиоксидантних систем може чинити різний негативний вплив на фізіологічний стан насіння. Це вказує на необхідність обліку сортових особливостей при використанні біофізичних методів реєстрації концентрації вільних радикалів для діагностики посівних

.Схожість,' %

Величина сигналу ЕПР . '

Одеський 115 Прерія

Мал. 9. Залежність між інтенсивністю сигналу ЕПР насіння ярого'ячменю та його схожістю

і?

іКоефІЦІ ЄНТ-’.:В ідбйття ішенергія’ прорастання'-+- схож1стьг:%

Мал. ••.■10. Залежність між коефіцієнтної; дифузійного відбиття насіння та їх : схожістю

04

СІ

властивостей.

Безумовно, що все це реалізується структурно на молекулярному рівні. Нові можливості для вивчення цих змін відкривають флюоресце-нтні методи досліджень. . ’

. Визначалися спектри флюоресценції насіння, які відрізняються за . фізіологічним станом, посівними якостями. Насіння з більш низькими

. показниками посівних якостей має довжину хвилі реєстрації максималь-

ної флюоресценції в межах 435-445 нм. Покращення якостей насіння характеризується зміщенням максимума флюоресценції в короткохвильову ' та довгохвильову частини спектру.

Кінетика затухання флюоресценції характеризується величинами часу існування збужденого стану. Ці показники дають додаткові відомості про конформаційний стан білків. Спектри флюоресценції насіння ' включають мінімум три компоненти (табл. 2). Погіршення насінних якостей супровождується зниженням часу життя І та П компонент та збільшенням тривалості життя Ш компоненти спектру флюоресценції. Такі зміни можуть свідчити про якісні та кількісні зміни в білковому компле-

- • ксі насіння, яке погіршало свої посівні якості. ......... • • -

Таблиця 2

Посівні якості насіння ячменю та кінетичні характеристики їх спектрів флюоресценції

Енергія | проро- .| стання, 7.1 Схожі - | сть, % | .. 1 Час життя компонент флюоресценції, не

І -1 І. 1 . II | III

90 94 0,609 ± 0,040 2,78± 0,07 6,768 ± 0,9

85 90 0,424 + 0,040 2,35 + 0,10 8,997 ± 2,0

■ 60 65 0,361 + 0,035 2,12 ± 0,07 9,876 ± 1,1

Для технічного прогресу в галузі хлібопродуктів необхідні методи та підходи, які дозволяють гарантувати отримання певної якості продукції та з необхідною точністю формувати в виробничих умовах потоки поступаючого зерна та насіння в відповідності з їх технолог і-

чною вартістю.

Універсальні аналітичні системи подальшому повинні знайти широке застосування і на підприємствах галузі хлібопродуктів. Тому вивчення можливості використання спектрофотометричних методів аналізу для оцінки якості насіннєвого матеріалу є досить актуальним.

Показано, що погіршення показників посівних якостей повітряно-сухого насіння супровождується збільшенням у них коефіцієнта дифузійного відбиття (мал. 10). Корреляційна залежність між коефіцієнтом дифузійного відбуття та показниками посівних якостей насіння ячменю досить висока і обумовлена, мабуть, спектральними особливостями поглинання випромінення біологічно активними формами фітохрому.

В сьомому розділі "Розробка способів обробки насіння, які забезпечують покращення його збереження" розглядаються прийоми дії на насіння з метою підвищення їх довговічності, стимулювання проростання, подальшого росту та розвитку рослин.

Перед виробництвом стоіть завдання не тільки захисту страхових фондів, але й розробки методів направленої дії, уповільнюючих процеси старіння насіння. Одним з перспективних підходів його вирішення є уповільнення старіння з допомогою антиоксидантів. ....................

Показано, що в залежності від концентрації антиоксиданти можуть мати властивості інгібіторів, стимуляторів проростання насіння та явними прооксидантними (підсилюючими вільнорадикальні процеси) властивостями (мал. 11). Встановлено, що ефект дії препаратів залежить від їх концентрації та фізіологічного стану насіння. Низькі антиоксидантні концентрації вповільнюють вільнорадикальні процеси і можуть використовуватись для підвищення господарскої довговічності насіння, підвищені концентрації приводять до підсилення в них віль-норадикальних реакцій. Ці зміни, якщо вони не виводять біологічні системи за межі їх стаціонарного стану, обумовлюють підсилення синтетичних процесів, поліпшення показників посівних та врожайних якостей насіння (мал. 12). Передпосівна обробка насіння такими концентраціями препаратів може бути використана для підвищення схожості та збільшення врожаю. Гранично високі, прооксидантні концентрації препаратів визивають підсилення деструктивних явищ та можуть бути використані для моделювання процесів прискореного старіння насіння, діагностики їх довговічності. Фізіологичний стан насіння, ефективність роботи ендогенних антиоксидантних систем багато в чому визначають їх порогову чутливість до дії різних концентрацій анти-

Концентрація препарату, МФК — '.Енергія прор< схожість-*- сила росту

Мал. 11. Вплив анфену натрію на показники посівних якостей насіння ярого ячменю Одеський 115

1-3 польова схожість, % 4-6 врожай зерна, ц/га

-1 .'"Сувенір в 2.'- Од Ма 310 сз 3.'-Зміна ешз 4.-Сувенір а 5. Од Ма 310 ш 6. Зміна

іМал.' 12. Вплив анфену натрію на показники посівних та врожайних якостей насіння ліній та гібридів кукурудзи .

оксиданта. Ці показники повинні враховуватися при розробці виробничих прийомів підвищення господарської довговічності, посівних та врожзйних якостей насіння.

Зміни, пов’язані з травмуванням насіння, торкаються особливостей протікання у них вільнорадикальних реакцій та особливостей функціонування ендогенних антиоксидантних систем. Враховуючи, що ефект дії синтетичних антиоксидантів залетать від фізіологічного стану насіння’, вивчали вплив антиоксидантів на посівні їх якості, пов'язані з різним ступенем травмованості. ’

Добавлення при інкрустації низьких концентрацій антиоксиданта анфену натрію обумовлювало збільшення лабораторної схожості насіння практично у всіх досліджуваних їх партій. При значному ступені травмування обробка насіння антиоксидантами дає негативний ефект.

Показано, що обробка насіння антиоксидантами є ефективним засобом зниження кількості різних груп бактериальноі та грибкової мікрофлори насіння і може бути запроваджена в технологічний процес інкрустації насіння.

' ' ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Встановлено сортовий поліморфізм, тканинна та вікова специфичность СОД у сортів озимого та ярого ячменю, озимої пшениці, ліній та гібридів кукурудзи та соняшнику. Отримані чіткі генотипичні відмінності за алельними вариантами фермента, ідо дозволило розробити прийоми встановлення сортової належності та сортової чистоти насіння вказаних культур.

2. Електрофорез СОД можна використовувати для контролю рівня

гібридності насіння перехреснозапильних культур на етапах його виробництва, заготівлі, зберіганні та реалізації. Розроблено, саме, простий, ефективний метод визначення рівня гібридності насіння кукурудзи, оснований, в одному випадку,- на використанні "індикаторних ловушок” вільних радикалів, а в другому випадку, - на реєстрації з допомогою ЕПР інтенсивності вільнорадикальних процесів. Запропоновані методи рекомендовані Міністерством хлібопродуктів СРСР для втілення на підприємствах галузі. •

3. Під дією факторів, підсилюючих вільнорадикальні процеси, проходить зменьшення вмісту пігментів та в деякій мірі пригнічення фотохімічної активності хлоропластів. Вільнорадикальні інтермедіа-

ти кисню здатні регулювати активність ряду ферментів білкового та вуглеводного метаболізму. Ступінь змін цих процессів неодинаковий в генотипів з різними варіантами СОД.

4. Встановлено зв"язок відмінностей локусів, кодуючих алельні варіанти СОД, з формуванням різних рівнів продуктивності рослин та врожайних якостей насіння. Це дозволяє використовувати дані, що характеризують виявлений зв’язок, при реалізації селекційних програм, а також прогнозувати змінення врожайних якостей насіння у різних ' генотипів в різноманітних умовах виршиування рослин.

5. Стійкість генотипів до несприятливих факторів зовнішньго середовища зв'язана з ізоферментним складом СОД. Виявлена залежність покладена в основу розробки нового способу добору форм рослин, стійких до грунтів із підвищенною кислотність» і концентрацією солей, використання якого сприяло створенню нових сортів ярого ячменю Гелі ос та Палі дум 107.

6. В процесі зберігання насіння відбувається зменьшення актив-

ності СОД, шр супроводжується зниженням е ньому показників ПОСІВНИХ якостей (г=0,92). Збільшення строків та погіршення умов зберігання підсилюють процеси перекисного (вільнорадикального) окислення ліпідів в насінні, ступінь проявлення якого залежить від генетичних відмінностей СОД. При цьому спостерігаються зміни активності ферментних систем вуглеводного, білкового та ліпідного метаболізму і переведення відновлювальних процесів на альтернативний вільнорадикальний механізм. .

7. На основі аналізу ізоферментних спектрів СОД можливо прогнозувати змінення посівних властивостей насіння в процесі зберігання, розробляти методи діагностики їх довговічності, що дуже важливо для правильної організацї зберігання посівного матеріалу в сільскогоспо-дарському-виробницьтві .і переробній промисловості.

8. Встановлена можливість проводити оцінку схожості насіння використовуючи спектри дифузійного їх відбиття в ближній ділянці інфрачервоного випромінювання. Високі значення коефіцієнтів корреля-ції (0.78), отриманих оптичних показників з посівними якостями насіння* обумовлені спектральними особливостями поглинання вип-ромінення біологічно активними формами фітохрому.

9. Життєздатність насіння залежить від вмісту в них вільних радикалів. Насіння зі значно вільні високим та більш низьким вмістом вільних радикалів мають нижчу життєздатність, ніж насіння з опти-

мальною для них концентрацією вільних радикалів (1.5*1СГ15 -

2. 5*10'15). Фізіологичний стан насіння, ефективність роботи ендогенних антиоксидантних систем багато в чому визначають порогову їх чутливість до дії різних концентрацій антиоксидантних препаратів і повинні враховуватись при розробці виробничих прийомів підвищення господарської довговічності, посівних та врожайних якостей насіння.

10. Синтетичні антиоксиданти, які вповільнюють деструктивні вільнорадикальні процеси, вчиняють на насіння як інгібіруючий, так і прооксидантний вплив. Низькі концентрації антиоксидантних препаратів вповільнюють вільнорадикальні процеси, в зЕ”язку з чим можуть бути використані для підвищення господарської довговічності насіння (у обробленного насіння після 2 років зберігання практично не спостерігається зниження посівних якостей насіння, тоді як у не ' обробленного насіння зниження схожості досягає 6%). Збільшення концентрації препаратів приводить до підсилення в них вільнорадикальних реакцій, зростанню деструктивних процесів. В випадку, коли застосована .концентрація не виводить біологічні системи із стаціонарного стану, то обумовлює покращення показників посівних та врожайних якостей насіння озимого ячменю (анфен'натрію - 11.6, юглон -157.). В гибридів кукурудзи підвищення польової схожості досягає 27.77., урожайності - 7.7%).

11. Обробка насіння антиоксидантами призводить до значного зменшення в них чисельності бактеріальної (3.0-3. 5 раза) та грибкової (5. 3-5.7) мікрофлори, і може бути включена, як компонент технологічного процесу їх інкрустації. Ефективність обробки насіння антиоксидантами багато в чому визначається ступенем його травмованості. Бри високому ступеню травмованості така обробка насіння може обумовлювати негативний ефект.

Основний зміст дисертації опубліковано у наступних роботах: Авторські свідотцтва •

1. А. с. 1425880 СССР. Способ отбора форм ярового ячменя,

устойчивых к засолению / Крестников И. С. , Нецветаев К П., Бирю- •.

ков С. Е - 1988,

2. А. с. 1517859 СССР. Способ идентификации родительских и

гибридных форм кукурузы / Крестинков И. С. , Ступа Л. Я. 1989. Б. II N 40.

3. А. с. 1658926 СССР. Способ определения цитогенетических

феноменов /Крестников И. С. , Ступа Л Я , Данилачук П. В. , и др. -

1991. Б. И. N 24.

4. А. с. 1664200 СССР. Способ определения чистоты и гибрид-

ности семян подсолнечника / Крестников И. С. , Кецветаев В. П. , Да-нильчук П. Е и др. - 1991. Б. И. N27. ' . ■

5. А. с.' 1746953 СССР. Способ определения гибридности семян

кукурузы / Крестинков И. С., Кузьмин И. И. , Воронцов Г. О. и др. -

1992. Б. И. N 26. :

6. А. с. 1750509 СССР. Способ определения-гибридности семян

подсолнечника / Нецветаев Е П. , Крестинков И. С. , Попереля Ф. А. и др. - 1992. Б. И. N 28. ■ .

7. ■ А. с. 1761056 СССР. Способ определения гибридности семян

кукурузы / Крестинков И. С. ,'Дан иль чу к ЕЕ - 1992. Б. И. N 34.

8. Способ определения посевных качеств гибридных семян кукурузы. / Крестинков И. С. , Данильчук П. В. , Телеганенко Т. М. и др. -Положит, реш. от 20.07.92 по заявке 5024197/13.

ПубЛ1кац1I

9. Бабенко Е И. , Крестинков И. С. Активность ферментов первичной ассимиляции азота в проростках озимой пшеницы при изменении уровня азотного питания // Научно-технический бюллетень ЕСГИ. -Одесса: ВСГИ, 1977,- 28. С. 46-50.

10. Бабенко ЕЛ, Крестинков И. С. Содержание свободных амино-

кислот в проростках озимой пшеницы при изменении уровня азотного питания // Научные доклады высшей школы. Биологические науки. -1978.- 9. С. 95-98.

■ 11. Бирюкове. Е, . Бабенко .Е И. , Крестинков К С. Изменение ак-

тивности ферментов первичной ассимиляции азота под влиянием красного и синего света // Научно-технический бюллетень ВСГИ. -1978. 31. С. 47-52. ' . .

12. Бирюков С. Е , Бабенко Е И., Крестинков И. С. Активность ферментов первичной ассимиляции азота у различающихся по продуктивности сортов озимой пшеницы при облучении красным и синим светом // Сборник научных трудов. Разработка физиолого-биохимических основ отбора на продуктивность. Прага-Рузине. -1978,- С. 81-90.

13. Крестинков И. С., Бирюков С. Е Изменение содержания азота и крахала в зерне озимой пшеницы в зависимости от обеспеченности нитратами в фазе наливз // Научно-технический бюллетень ВСГИ. -Одесса: ВСГИ, 1980,- 35. С. 45-47.

14. Бирюков С. В. , Крестинков И. С. , Комарова В. П. Влияние ка-

чества света на морозостойкость растений озимо!'! пшеницы //' Доклады ВАСХНИЛ. -1980. - 12. С. 2-4.

15. Крестинков И.О., Бирюков С. В. Температурно-световая регуля-

ция активности ферментативных процессов первичного восстановления азота у различных сортоЕ озимой пшеницы // Тезисы докладов Всесоюзной конференции "Биологические аспекты изучения л рационального использования животного мира. Рига. -1981.- С. 261-262. ;

16. Бабенко С. В. , Бирюков С. В. , Крестинков И. С. Активность нит-

ратвосстанавливающих ферментов в онтогенезе различающихся по продуктивности сортов озимой пшеницы // Сельскохозяйственная-биология. -1981.- 15, 6, С. 855-857. .

17. Бирюков С. В. , Крестинков И. С. Влияние гербицидов и ретадан-

тов на способность растений озимой пшеницы противостоять действию оттепели // Тезисы докладов регионального совещания "Повышение устойчивости растений к низким температурам". - К.: Наукова думка, 1982.- С. 79-80. •

18. Крестинков И. С. , Бирюков С. В. Действие экзогенных регуляторов роста на устойчивость озимой пшеницы к оттепели // Научно-технический бюллетень ВСГИ. - Одесса: ВСГИ, 1982. - 44. С. 24-28.

19. Крестинков И. С. , Бирюков С. В. К вопросу об использовании показателей активности нитратвосстанавливаюших ферментов в качестве критериев оценки селекционного материала на продуктивность /'/ Сборник научных трудов. Селекция и особенности агротехники пшеницы. Мироновский НИИ селекции и семеноводства пшеницы. -1983. - 8. С. 15-17.

20. Крестинков' И. С. , Комарова К П. , Бирюков С. В. Динамика фо-тосинтетического потенциала и активность нитратвосстанавливающих систем у разных сортов озимой пшеницы // Тезисы докладов Республиканской конференции "Физиологические основы повышения продуктивности и устойчивости зерновых культур. Целиноград. -1984. - С. 82-83.

21. Бирюков С. К , Крестинков И. С. Особенности ассимиляции азота

озимой пшеницы при различных температурах // Доклады ВАСХНИЛ -1984,- N 12. С. 13-15. .

22. Бирюков С. К , Крестинков И. С. Характеристика нитратвосста-

навливаицих систем у различных генотипов озимой пшеницы // Сборник научных трудов "Физиологические аспекты продуктивности и устойчивости озимой пшеницы к стресовым воздействиям. Одесса. -1984. - С. 51-60. '

23. Бирюков С. R , Хангиладин В. В. , Крестников И. С. Выявление

связи нитратЕосстанавливакщей активности флагового листа с продукционными признаками у сортов и гибридов озимой пшеницы в сеязи с созданием сортов интенсивного типа // Научно-технический бюллетень ВСГИ. - Одесса: ВСГИ, 1985.- 56. С. 24-28.

■ 24. Бирюков С. В. , Хангильдин В. В.,' Комарова В. П. , Крестников

И. С. Взаимосвязь между продуктивностью и физиологическими параметрами ассимиляционного аппарата растений озимой пшеницы в связи с созданием сортов интенсивного типа // Сельскохозяйственная биология. - 1986,- И 12. С. 8-13.

25. Бирюков С. В. , Ханг иль дин В. В. , -Комарова В. П. , Крестников

И. С. Влияние ассимиляционных параметров флагового листа на урожай

зерна и его компоненты у озимой пшеницы // Тезисы докладов международного совещания "Теоретические и прикладные аспекты селекции _ и семеноводства пшеницы, ржи, ячменя, тритикале. Прага-Рузине. -1985,- С. 31.

25. Крестников И. С. , Нецветаев В. П. , Бирюков С. В. Генотипи-

ческая изменчивость корневой супероксиддисмутазы у ярового ячменя // Научно-технический бюллетень ВСГИ. -Одесса: ВСГИ, 1987,- 62. С. 35-40. . ■

27. Крестников И. С. , Шеремет А. М. , Линчевский А. А. , Бирюков

С. В. Геногеографические особенности распределения изоферментов супероксиддисмутазы, выделенной из корней озимого ячменя // Доклады ВАСХНИЛ. -1987.- N 4. С. 10-13.

28. Крестников И. С., Бирюков С. В. , Нецветаев В. П. , Линчевский

A.А. Полиморфизм ярового ячменя по зерновой супероксиддисмутазной системе // Научно-технический бюллетень ВСГИ. -Одесса: ВСГИ, 1987. -63. С. 22-25.

29. Нецветаев Е П. , Крестников К С. Генетический контроль изо-

ферментов супероксиддисмутазы ячменя // Тезисы докладов Всесоюзной конференции "Физиолого-генетические основы повышения продуктивности зерновых культур. Алма-Ата. -1987. - С. 254.

30. Нецветаев В. П. , Крестников И. С. Белковость и продуктивность

ярового ячменя в зависимости от изофермектного состава супероксиддисмутазы // Научно-технический бюллетень ВСГИ. - Одесса: ЕСГИ,

1987,- 66. 50-53.

31. Крестников 51 С., Нецветаев ЕЕ, Возжгов В. Ф., Науменко

B. И. Физиолого-биохимические изменения различных по локусам СОД ге-

нотипов ярового ячменя под действием нейтронного облучения // Научно-технический бюллетень ВСГИ. - Одесса: ВСГИ, 1938. - 70. С. 23-27.

32. Вожков В. Ф. , Крестинков И. С. , Нецветаев В. Е Использование

генератора нейтронов НГ-150 для активационного определения азота белка и изучение мутагенного эффекта в процессе анализа // Тезисы докладов VI Всесоюзного совещания по применению заряженных частиц в народном хозяйстве. Октябрь 11-13, Ленинград. '- Ы.: ЦНИИ Атомин-форм, 1988.- ' ■

33. Крестинков И. С. , Кузьмин И. И. , Воронцов Г. О. Генетические

методы контроля качества семенного материала кукурузы, заготавливаемого предприятиями системы хлебопродуктов // Тезисы докладов областной межвузовской научно-практической конференции "Социально-экономические и научно-технические проблемы агропромышленного комплекса. Одесса. -1989. - С. 51. •

34. Жеребин Ю. Л , Панасюк 0. И. , Козлов Г. Ф., Крестинков И. С.

Биоантиоксиданты и создание новой технологии приготовления пшеничного хлеба // Тезисы докладов Ш Всесоюзной конференции ’’Биоанти-оксидант" Т. 1, 1989. . .

35. Нецветаев В. II , Крестинков И. С. Изоферментный состав супе-

роксиддисмутазы зерна и продуктивность растений ярового ячменя' // Цитология и генетика. - 1989. - 6. С. 33-37. '

36. Крестинков И. С. , Шеремет А. М. Изменение продуктов свободно-

радикального окисления липидов и их связь с морозоустойчивостью озимого ячменя // Научно-технический бюллетень ВСГИ. - Одесса: ВСГИ, 1989. - 72. С. 23-27. . .

37. Крестинков И. С. Аспекты свободнорадикал^ной регуляции ак-

тивности' протеолетических ферментов // Доклады ВАСХНИЛ. - 1990.-

12. С. 5-8. . ' '. .

33. Крестинков И.С. . Жизнеспособность семян ячменя в процессе хранения в связи с различиями по супероксиддисмутазной системе // Сборник научных трудов. Селекция ячменя на повышение адаптивности с целью увеличения и стабилизации урожая. Одесса. -1990. - С. 61-64.

39,- Крестинков И. С. , Нецветаев В. П. , Возжжов В. Ф., Науменко

B. И. Реакция различающихся по супероксиддисмутазе генотипов ячменя на нейтронное облучение малыми дозами // Радиобиология. - 1990. - 4.

C. 523-525.

. 40. Крестинков И. С. , Телеганенко Т. Электрофоретические методы контроля уровня гибридности семян подсолнечника // Тезисы докладоз

юбилейной 50 научно-практической конференции ОТИПП им. М. В. Ломоносова "Научно-технические проблемы развития агропромышленного комплекса". Одесса. -1990.- С. 99.

41. Крестинков И. С., Дзннльчук Е В. , Артюшенко Е Е Зизиоло-го-генетические аспекты устойчивости растений и жизнеспособности семян зерновых культур // Тезисы докладов юбилейной 50 научно-практической конференции ОТИПП им. М. В. Ломоносова "Научно-технические проблемы развития агропромышленного комплекса". Одесса. -1990. - С. 101. . . •

42. Крестинков И. С., Шеремет А. М. , Бирюков С. В. , Диденко Л. Н. Реакция сортов озимого ячменя, различающихся по изоферментному составу супероксиддисмутазы на действие гербицидов // Научно-технический бюллетень ВСГИ. -Одесса: ВСГИ, 1990.- 90. С. 35-39.

43. Крестинков И. С. , Нецветаев В. Е , Поморцев А. А. и др. Продуктивность ярового ячменя в различных почвенно-климатических зонах в зависимости от изоферментного состава супероксиддисмутазы // Доклады ВАСХНИЛ. -1991.- 3. С. 2-5.

44. Крестинков И. С., Евдокимова Г. И. , Шеремет А. М. Влияние антиоксидантов на микрофлору семян ячменя // Науково-технічний бюлетень СГІ. - Одеса: СГІ, 1992.- 82. С. 42-45.

45. Крестинков И. С. , Нецветаев К Е , Шеремет А. М. , Ступа Л. Я.

Возможности использования полиморфизма супероксиддисмутазы в сортовом контроле // Науково-технічний бюлетень СГІ. - Одеса: СГІ,

1992,- 83. С. 39-44.

46. Крестинков И. С. Современные методы сортового контроля зер-

новых культур // Известия вузов. Пищевая технология. -1992. - 5-6.

С. 79-81. -

47. Крестинков К С. , Евдокимова Г. И. Влияние антиоксидантов на

изменение фитосанитарного состояния семян в процессе их хранения //. Тезисы докладов 53 научной конференции ОТИПП, Одесса. -1993. - С. 27.

48. Крестинков КС. Замедление процессов старения семян синте-

тическими антиоксидантами // Тезисы докладов 53 научной конференции ОТИПП, Одесса. -1993,- С. 14.

49. Данильчук Е К , Манатов Е А., Крестинков К С. Влияние препаратов, применяемых при протравливании и инкрустации, на изменение посевных сеойств при кратковременном и длительном хранении семян кукурузы // Тезисы докладов 53 научной конференции ОТИПП, Одесса. -1993.- С. 13.

50. Nets','etaew V. P. , Krestinkov I. S. Chromosomal position of

superoxide disinutase locus, Sod 1 (=Sod E), in barley // Barley

Genetics Newsletter. - 1993.- 22. P. 357.

51. Нецветаев В. П, Поморцев А. А. , Крестинков И. С. Распространение аллелей локуса Sod S у сортов ярового ячменя, районированных на территории СССР (бывшего) // Тезисы докладов I Мездународного сове-, щания по молекулярно-генетическим ызркерам растений, Киев. -1994.-

52. Крестинков И. С. Разработка методов оценки и улучшения качества семян зерновых культур // Тезисы докладов 54 научной конференции ОТИПП, Одесса. -1994. .