автореферат диссертации по технологии продовольственных продуктов, 05.18.12, диссертация на тему:Гидролиз пектиновых веществ и яблочного сырья с применением УВЧ-энергии

V, о

О ^ •-,-;} 1.

! " Л\1Н1СТЕРСТВ0 ОСВПИ УКРМНИ

УКРАГНСЬКИЙ ДЕРЖЛВНИИ УН1ВЕРСИТЕТ ХЛРЧОВИХ ТЕХНОЛОГИЙ

На правах рукопису КУЯ НО В Юрш ЮрШович

УДК 664.292.01 1

Г1ДРОЛ13 ПЕКТИНОВИХ РЕЧОВИН 13 ЯБЛУЧНОТ СИРОВИНИ 3 ВИКОРИСТАННЯМ НВЧ-ЕНЕРГ1Т

05.18.12 — процеси \ апарати харчових виробництв

Автореферат дисертацГ/ на здобуття наукового ступеня

Кшв — 1996

Дисертац'ею е рукопис.

Роботу виконачо в Укра1нському державному университет* харчсвих технологий.

Науке б* коровники: дсктср техч^чмих наук.професор академик /ЛИ Укра1чи .

[Карпович Мкколг. Соргтйович! камдндст техчтичих наук,доцент Сорокол*т Кикгла 1ванович

Офтцтйч* рпгненти: доктор техч'чних наук.професор Купчик Михаиле Петрович кандидат техн^ччих наук.старший науковий сптврсбттчик Сегай Олександр Михайлович

Про в ♦дна орган*зац*я:1нсгитут технично* теплофизики НА" Укра!ни/ м.КиГв/

Зрхист дисертац** в*д5удеться 12 лютого 1997 р. о 14 годин' в аудитор* * А-ЗП на зас'дачч* спец*пл*зо-вано-1 .вченок ради Д 01.15.04 УкраГчського державного уит-верситету харчовнх технологий за одресРю:252017,м.КиТв, вул.Золодимирська,68.

• 3-дисертац'ою можио ознайсмитися у б*бл*отец* УДУХТ.

Автореферат роз*слано "/О" 0'{_1997 р.

Вчений секретар спец*ал*зовано! вченс! ради, кандидат техн*чних наук,доцент

С"

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалыпсть робот». У зв'язку ¿в складними еколог1Чними умова-ми в багатьох регюнах Укра!ни 1 кра!нач СНД поряд з традицппшм ви-користанням пектину в кондктерсыай та харчовп! промисловоот! питаниям сьогоденкя стае виробництво пектину для лгкування й профхлактики населения. Це пов'язано э властив1стю пектину утворювати комплексы! сполуки з !онами важких метал!в, що сприяе виведенню радюнуши-д1в з оргшазыу 1 позитивному б юлог очному впливу на людину. При про-ф1лактичн1й норм1 3-4 громи пектину в день потреба його для населенна Укра!ни Д0р1внмв 30 тисячам тоня на рш. Проблема виробництва пектину 1 продукт1в, як1 мютять пектинов! речовини, як визначено в Указх Президента Укра!ни "Про Нацюнальну програму 'ТЦти Украпш" (Ки'1в, 18 грудня 1996 р., N 63/96), стала национальною.

Роэповсюдження та можлив1сть зб^льшення потужностей виробництва пектину стримуються недосконал1стю !снуючо! технолог!!, яка потребуе складного паро-, водо-, пов1тряного забезпечення ! значних витрат х1-м1чних реагент1в для зд1йснення технолог1чних операций, а також ви-готовл'ення техн1чного обладнання в термо- 1 кислотостшкому виконан-нь Де стимулюв розробку нових технологи! вилучення пектину 1з рос-линно'1 сировини 1 пошук шлях1в шдвищення ефективност1 операций, як1 дорого коштують, еокрема таких як кислотний термог1Дрол1а.

В1дом1 науковщ нажн кра!ни та за П межами здгйснюють пошуки нових х1м1чних реагент1в для вдосконалення технологи кислотного термог1дрол1зу. Кр1м того, в1дом1•дослхдження, яка спрямован1 на И1-тенсиф1кац1ю цього процесу за рахунок внкорнсганкя додаткових впли-В1В р1зноман1тних ф1зичних пол1в, наприклад, накладення на сировину в процесс Пдрол1зу механ1чних коливань, електричного отруму, опро-м1нювання. тощо. У цьому напрямку можливостх влкористання НВЧ елект-ромагн1тного д1апавону рад1охвиль для спрямованого пол1пшення технолог 1чних характеристик процесу г1дрол1зу протопектину з яблучного жому залшаються не визначеними.

Ераховуючи останШ досягнення у Еиробництв1 пектину з яблучного жому та 1снуючий досвхд впкористання НВЧ-нагр1вання у харчов1й про-мисловост1, питания хнтенсифакацП технолог1чних процесав вилучг-ння пектину з використанням НВЧ-енергП в актуальним як з науково!, та!? 1 з практично! точки зору.

Мота 1 завдання досл1джень. Мета роботи полягае в анаитичному та експёриментальному дослхджешп вплиьу основних технолог1чних факторов из процес г1дрол1зу протопектину у двофазн1й систем! о малим значениям гидромодуля 1 на основ1 здобутих результатов розробки 1Н-тенсивного способу вилучення пектинових речовин з використанням НВЧ-енергП.

В1дпов1дно до цього визначено так1 завдання:

- вивчити ф1зико-х1м!чн1. характеристики пектинових речовин 1 клИпн рослинно! тканини при терм1чн1Й обробЦ1;'

- досл1дити вплив основних технолог1чних фактор1в процесу г1д-рол1эу протопектину на повноту перетворення його в розчинену форму 1 визначити меж1 IX чисельних эначень;

- роэробити- математичну модель процесу г1дрол1зу протопектину в умовак малих эначень Г1др0>.юдуля;

- досл!дити витрати тепла для процесу г1дрол1эу пектинових речовин рослинно! сировини при ем1н1 гадромодуля системи;

- досл!дити реакцию середовища р1дшшо1 фази яблучного жому при р1зних значениях г1дромодуля;

- визначити 1 досл1дити Д1електричн1 властивосН яблучного жому;

- дослхдити як1сть 1 властивост1 пектину, вилученого з пекти-новм1сно"1 сировини з використання НВЧ-енергП;

- розробити спос1б 1 апаратурно-процесну схему виробництва пектинового .екстракту 'з використанням НВЧ-енергП.

Наукова новизна роботи.

Завдяки проведении теоретичним 1 експериментальним досл1дженням:

встановленх д1електричн1 характеристики яблучного жому залежно в1д частоти НВЧ-випром1нювання, вологостГ 1 температуря сировини;

визначен1 параметри нагр1ву яблучного жому в процес1 г1дрол1зу протопектину з використанням НВЧ-енергП;

досл1джен1 технолог1чн1 параметри г1дрол1зу протопектину яблучного жому з використанням НВЧ-енергП в умовах малих значень Мдро-модуля 1 встановлений оптимальний режим процесу.

Запропоновано математичну модель процесу Пдролхзу протопектину а використанням НВЧ-енергП в умозах малих эначень.Г1дромодуля.

Установлено можлив1сть проведения безкислотного процесу г1дро-л1зу протопектину рослинно} тканини, в яко1 власна реакц!я середови-ща. рН < 3,2,з використанням НВЧ-нагр1ву сировини.

Практична щтасть роботи полягав в ровробщ технологи лроцесу Г1дрол!зу пектинових речовин э використанням НВЧ-енергП в середови-прх э одромодулем, р1вним вологосп яблучного жому. Вперше роэроб-лено спос1б !нтеноиф!каци вилучення пектинових речовин в яблучного жому э використанням НВЧ-енергп (на спосхб отримано авторське св1-доцтво).

Апробований спос1б 1нтенсиф1кац:и вилучення пектинових речовин в -використанням НВЧ-енергП дозволяв органгзувати безвгтходну пере-робку яблучно! сировини 1 отримати еколог1чно чист1 яблучн1 пектино-в1 екстракти. Обгрунтовано еконскпчну доц1льн!сть його використання у промисловость

Методолог1я д0сл1джень включав сучасн1 методи термодинам!ки, теплофизики 1 електродинатки НВЧ радЮхвиль, методики досл1джень 1 анал1эу продукт!в г1дрол1еу речовин тощо.

В1рог!дн1оть одержаних результат!в, висновклв 1 рекомендащй аабезпечена застосуванням сучасних метод1в теоретичних 1 експеримен-тальних дослгджень та ыиирювальних припадав, апробованих метод!в математичного'моделювання, плануванням експеримент!в 1 математично! статистики для обробки результате, достатн!м зб1гом результат1В лабораториях 1 промислових дослхджень.

«

Оообистий внесок автора полягав в загальнш постановц? завдань для досл1дженъ, проведенн! експеримент1в, обробц1 1 анал1а1 резуль-таИв, формулюванн! встановлених законом1рностей, безпосереднш п1д-готовц1 1 у част! у промислових- випробуваннпх. Висновки 1 рекоменда-ци роботи автор одержав особисто.

Реал1зац1я результат!в досл1джень. Висновки 1 рекомендацп роботи стали основою для виготовлення техн1чних засоб1в НВЧ-теплово! обробки яблучного жому як сировини для отримання пектину з метою проведения процесу г1дрол!ау протопектину без використання х1м1чних реагенмв.

НВЧ-установка, обладнання 1 спос1б !нтенсиф!кацп вилучення пектинових речовин без використання х1м!чних реагент!в були випробувшй 1 рекомендован! для використання в промислових умовах на АСП "Кслос" Смхлянського району Черкасько! облает!.

. Результата Д0СЛ1Джень мають економ1чний ! сощальний ефект 1 сприяють виконанню завдань Нацгонально! програми "Д!ти Украйни".

Дпробац1я результатов роботи. 0сновн1 положения дисертащйно! роботи було викладено 1 обговорено на М1жнародн1Й науково-те.хн1чн1й конференцП "Ровробка та впровадження нових технологий 1 обладнання у харчову Та Переробну галуз1 АПК" (м.Ктв, 1993 р.), Всеукра'1нськ1й науково-техМчнз.й конференцП "Розробка та впровадження прогресивних технолог 1.й та обладнання у харчову та переробну промиолав1сть" (м.Ки1В, 1995 р.). науково-практичному се>,пнар1 "Електротехнолог1я у харчовий промисловост!" (М.КИ1В,1995 р.).

ПубПкацП. За темою дисертацП опубликовано 6 наукових роб1т, у тому числ! одпе авторське св1доцтво на винах1д.

Структура 1 обсяг роботи. Дисертащя складавться 1з вотупу, шести глав-, висновнлв 1 рекомендации, списку б1блшграф1чних найме-нувань та додатмв. Роботу викладено на 141 стор1нках основного тексту, во-на мхстить 25 малюшйв, 12 таб^иць, б1бл1ограф1я мае 125 найменуванъ Мтчивнйних 1 гаруб!жних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМЮТ РОБОТИ

У першш глав! в'икояан! .огляд 1 аналгз Опасного стану технжи 1 технологи вилучення пектинових речовин г рослинно* сировини 1 проведено анализ можливих шлях1в 1нтенсиф1кацй виробництва, вокре-ма з метою забезпечейня пектинопроф1лактики населения Укра5ни.

Огляд науково'1 1нформац:и вказуе, що у св1тов1й практик най-01льше розповсюдження отримав кислотно-терм1чний метод виробництва пектину. 'Найб1льша увага надавться удосконапеннк) його окремих операций на етапах Мдготовки сировини, г1дрол1зу протопектину, екотрагу-вання пектину, очистки та концентрацп отриманого екстракту за раху-нок оптика зацП технолог 1чних 'параметр!в цих процес!в при еменшеши витрат 1 эниженнг вартост1 робочих агент1в - кислот, спирт1в, солей.

Кр1м того, для активацп вищенаэвзних процеслв в1дом1 способи, як1 включаюгь додатков1 мехатчн!, електричн1 або Х1м1чн1 методи впливу. Так., у деякйх роботах визначено позитивний вплив електромаг-гитннх полхй, «акладеиих при г!д[роя1э1 та екстрагуванн1, який толя-г^в у скороченн! тривалост! процесу до 30...90 хвилин та еб1лше®я1' обсягу отримуваних щльових компон&нтхв 1э забезпеченням 5х сгерлл!-эацП.

- Б -

У зв'язку з низьким вкастом у сировин1 цхлъоеого компоненту отримання пектину за кислотно-терм1чною технологхею. взноситься до виробництв, як1 дорого коштують. Для завдань профалактики мае слуш-н1сть використання пектину, отриманого за допомогоп харчових кислот, частина витрат на як1 дор1внюв понад 707. у собхвартост! продукци.

Використання мшеральних кислот эотсть орган1чних дешевше, але потребуе додаткових численних операщй промивки та нейтрал!защ1.

• Складна технолог1я 1 специф1чн1 вимоги до обладнання стимулюють розробку альтернативних метод1в так званого безкислотного термоггд-рол1эу. У цьому випадку головними факторами, як1 потребуют^ досл1д-жень, 6 природна кислот!ПСть сировини (рН середовшца), температура, гидромодуль 1 тривалхсть процесу.

Вадомий поэитпений досв1д використання безкислотного термог1д-ролХзу, де за робочого агента мають кглька фермент!», або беруть воду теля 11 електромембранно! обробки ЕАВС. Також в!Дом1 спроби використання електро1мпульс1в 1 постншого електричного струму для ор-гащзацП 1 управл1ння тепловими процесами при г1дрол1о1 1 екстрагу-вашй в технологи виробництва пектину. Мсшивост! НВЧ-енергетики у цьо!.<у напрям1 не дошйджен!.

3 л1тературних- джерел в1дома про усщхи у термообробц! сировини 1 продукт!в для харчово! промисловостг, як! досягнут; завдяки вико-риотанню НВЧ-метод1в нагревания, тобто випромгнюванню надвисокочас-татного диапазону електромагн1тних хвиль. Цьому напряму присвячено роботи I.А.Рогова, А.С.Некрутмана, В.Я.Адаменко, Г.В.Лисава, Г.Пюш-нера, Э.Окреса, Ю. О. Архангельского, 1.1.Дев'атк1на та хнших. Серед переваг НБЧ-обробки матер1ал1в мають м1сце в1дсутн1сть беепосереднь-ого контакту з джерелом нагр1ву, об'емний проникаючий характер дн, широка можливост1 управл!ння швидк1стю проходження теплових 1 х1м1Ч-них процес!в, екологхчна чистота технологи.

Розвинута практика використання НВЧ-техн1ки у харчстй промис-ловост1, а також анал1э в1домих способов 1нтенсиф1кацп вилучення пектину спонукають дошпдити можливост1 НВЧ-нагр1ву для эднюнення процесш його отримання, зокрема для реапзацП процесу безкислотного Г1Дрол1зу. 3 вищезазначеним визначен! завдання досл1джень.

У друг1й глав! визначен1 об'вкти 1 методи дооиджень, вккладен1 методи втирювань ¿целектричних характеристик сировини, проведено 1хн1й анал1з.

За об'екти дослщжень мали яблучний жом, пектиновий ексхракт та яблучний пектин. Були визначен1 методики випробування цих продукта на emict сухих речовин (CP), болог1сть (W,%), реакцию середовища (рН), вм1ст пектинових речовин (ПР), желюючу здатн!сть отриманих екатракт1в (JK3) (за Сосновським). У в1д!браних для досл1джень сортах яблук BMicT ПР дор1внював 1,35...1,46% маси св1жо! сировини, у тому числх протопектину 1,19.. .1,28%, титрована кгслотн1сть обмежу-валась 0,13...1,72% до маси сиро! речовини.

Третя глава присвячена анал1ву головних фактор1в процесу Пдро-Л1ву протопектину яблучного жому, таких як г1дромодуль, значения рН середовища i температури та ix впливу на клльклсть i якють отрга,1уваиих продукт1в.

Враховуючи .те, що р1динна фаза г1дрол1зно1 маси являв ' собою 0,5... 1,5% розчин морально! кислоти, то на кожну одиницю гз.дромо-дуля у промисловому реактор1, який BMiuiye, наприклад, 500 кг сировини, у перер&хунку на суху маоу припадав в1д 2,5 до 7,5 кг кислоти. У эв'яэку э цим эниження Пдрсмодула поряд is еменшенням водопотреби сприяс зменшенню юлькост! xiMi4Hiix реагентов i, як наслгдок цього, збитк1в, ' пов'язаних з подальшою очисткою продукт1в пектинового ви- ' робництва. При переробцх св1жо1 сировини (W 80%) 1снуюче обладнання не дозволяв едшснити процес г1дрол!зу, якщо' г1дромодуль менте 4 (narpiB до 348...358 К). Це пов'язано в nepiBHOMipHicTH рсзподл.лу pifliiHHo'i фази кислоти у реакцпиий зон1, ' внасл1док чого виникав ровклад пектинових речовин до галактураново! кислоти. Таким чином, необх1дн1сть виоокого гидромодуля не 6 ■ ¡.статною потребою технологii. Його'можливо енизити (шляхом сушння або в1джимання до CP-30... 35%), яюцо забезпечити умови ефективного тепло- i масообм1ну у середовипц, що доладно обгрунтовувтьоя в експериментальн1й частин1 роботи.

Вивчення впливу рН середовища клд.тинного соку на ступшь Пдро-л1зу ijnocTpyioTb данх таблиц! 1, як1 пЛдтверджують можливЮть проведения процесу при .малих г1дромодулях i за рахунок природной кислот-ност1 сировини. HKicHi показники суттево валежать В1Д рН соку (рН-2,75.. .4,68). Враховуючи, що природна реакщя середовища мае-об-межене значения, виникав потреба в'ясувати стутнь впливу третьего головного фактора - температури,на показники процесу г1дрол1ву протопектину.

На тдприемствах, звичайно, HarpiB виконуюгь- шляхом передач! тепла через станку парово! сорочки реактора до сировини э одночасним

О

И перемшуванням. Тобто эд1йснюються процеси термодифузП 1 концен-трац1йно'1 дифувп, як1 суттево одне в1д одного не валежн!.У дисерта-цШпй робот1 доведено, що для полегшення процесу одержання пектино-. вого екстракту необх1дно, щоб температура г!дроагента (води) була б менша на 291...293К, н1ж температура нагр1того яблучного жому. У цьому випадку явще термодифузп посилить теч!га концентрац1йно"1 дифу-31,1 1 ивидклсть екстрагування пектинових речовин зросте.

При цих досл!дженнях теоретично 1 експериментально отриманий розпод1л (за часом) температурного поля у яблучному жом1 при тради-Ц1иному нагр1в1 1 розглянут1 процеси перемщення капглярно! вологи Шд д1бю температурного град1ента. Не тдлягае сумн1ву виб1рков1сть нагр1ву компонент!в об'екта у НВЧ-пол1 (зокрема на це вкаэугать вим1-ри д1електричних характеристик сировини у пор1внянн1 з водою), тому можлив1сть досягнення вказаного град1внта температур сировини 1 агента надал1 тдлягае перев1рц1.

Для того, щоб прогнозувати ефективн!сть обробки яблучного жому електромагн1тною енерг1ею НВЧ, необх1дне визначення д1електричних характеристик' об'екта Оцелектричне проникненняЛ тангенс кута дге-лектричних збитк1в . 1х добуток визначае так званий фактор збит-к1в у формуд1:э яко'1 видно, що максимальному уведенню енергП сприяв зростання або частоти ,або напруженост1 електромагн1тного поля вип-ром1нювання.

Але пз.двшцення /Е? обмежують явища пробою, локального перегргву 1, як насл1док цього, деградацп 1 депол1меризацП молекул роолинно1 тканини, що знижув як!сть к1нцевого продукту. У зв'язку в цим для процесу Д1електричного нагр1ву эдаеться доц!льним п1двищення частоти, тобто перех1д у надвисокочастотний д1апазон електромагн1тних хвиль.

У дисертацп ровглянуто вплив частоти випром1нгавання на зм!ну

✓ > . # г>

д1електричних характеристик яблучного жому . Досл1дження

Щэоведен! в використайням трьох р1зйих методик в1дповЛдно до.д1апа-" зсШв (0,1В...0,25 ГГЦ), (0,8*..0,63 ГГЦ), ( 0,6...3,0 ГГц). Вико-ристовуваний автоматизований СтеВД■обладн^ний куметром Е4-БА, вим1- . рювальними мережами Р1-11, Р1-17, генераторами типу ГЗ-22, Г4-129 тощо. . .

V/

Результата вюлрювань (рис. 1, 2) показали, що в д1апаэон1 частот 0,1 - 0,5 ГГц величина д1електрично! проникност! вначодиться в

- а -

межах 10...70 од. в1дносно до вологост! зразка 1 мав досить слабку за-

леж1псть в1д частота випром1нювання. Тангенс кута дзелектричних ьбитив вм1нювтьоя В1д 0,05 до 0,7 1 зростав у верхнш частшп вико-ристовуваного дхапавону частот.

(рис. 3, 4) св1дчать, що починаючи э температури 310...320К, величи-ни д!електричних характеристик вростають, причоыу зростання б1льш татенпивне в низькочастотнта облает!. 3 одного боку, це вкаэуе на гадвищення фактора збиткав енергп в сировши, з другого - на емеи-шьння глпбини проникност!. Останне потребув при роаробц! технологи передбачити процеси перем1щування матер1апу або вмшувальних пристрой для НВЧ-енергП.

Результата-виэначення д1електричних характеристик дозволяють роаробити процес НВЧ-обробки яблучного жому 1 надал1 використан! в досл1дженнях.

"На завершения глави 3, эг1дно з планрм повного факторного екс-перименту, розроблено магематичну модель 1 отримано регресайне р1в-няння виходу пектинових речовин при екстрагуванн!, що дозволяв а'ясувати вэавмодш вищероаглянутих фактор1в:

У четверт!й глав! наведено результата анал!тичних досл!джень процес1в вваемодп електромагн^тних полхв з обмеженими обсягаш сировини з метою встановити структуру електромагн!тного поля I умови, як! забезпечують концентрацш енерги в об'вкть Проведен! розрахун-ки глпбин проникнення га балансу енерги.

У числённих публ!кац!ях визначаються наступи! режими обробки НВЧ-випромшювання в сировиною: в1дкритого, нап1вв1дк.ритого 1 закри-того д!електричного резонатора (ЗДР). В останньому випадку забезпе-чуються найбгльш упорядкован! структури поля, але хх вивчення стри-муеться тим фактором, що дгелектричний резонатор частково заповнений сировиною. Нами посл1довно виршувалися два завдання: перше - а'ясувати структуру поля м!ж випрстнрвачем 1 об' ектом .обробки ! друге -виэначення структури поля в обмеженсыу середовищ1 яблучного жому.

За випром1гаовач використовувався Ыдр!зок прямокутного хвилево-ду з хвилею нижчого типу коливань ТЕ /о. Маючи в1доые значения поля на роэкрнгг! хвилеводу, енаходимо поле у довхльнш точц! поверхн! в

Експериментально отриман1 температурн! валежност!

сз;

0,5- 1,5 1,5 £ГГН Рис. 1

0,5 V V ¿/Гц Рис. 2

Залежност1 д1електричних характеристик яблучного жому в!д час-тоти при вологост! оировини: 1-3,347., 2-1СЖ, 3-30%, 4-507., Б-707., 6-90% в1дпов{дно.

6'

■ — 6;

V — »'"

У г

1

Рис. 3

аго зю э5а т,К

Рис. 4

Залежност! д1електричних характеристик яблучного жому ц!д температуря-(волог1стъ эразк1в сировини 1...6 та ж сама, як для эалеж-ностей рис. 1, 2).

ТасЗл.1

ЯК1СН1 ПОКАЗНИКИ

пектинових екстршснв, одержаних при г1дрол131 яблучного жому. СВ01М соком та соком, розчиненши водою при умовах:

Т = 353 К, -7Г = 70 хв.,

9-

пдролхзу

.3, ^-екстрагування = 3

: Вмхст ! I "ПР-у га

I ЖОМ1, »нлпищ ! % паси!кого '

Сорт яблук.

Г1ДР0Л13 свохм соком Г-

в к с т р а к т т

; пи! и : * Т !

!соку !РН !СР,т?Шв,?1Ае,мСг,%

ГХДР0Л13 соком 3 водою

рн ; рн {

соку¡роз-;

е к с т р а к т

¡чину | ^

1 ! ! ! \С?,%Шэ,% !Ае

Кнхвськх аимовх .2,2

Антсншиф звичайна 2,2

М1НСЬК1 2,0 Йлоруськ!

малиновх , 1,8

Тел1сааре 1,9

Норхс 1,8

Ренет курсъкий 1,7

2.42 2,75 4,54 0,29 6,38 93 2,42 2,72 3,05 2,2 0,2 9,09 63,6

2,65 2,98 4,33 0,25 5,77 80 2,65 2,95 3,15 1,85 0,18 9,73 57,2

2,8 3,13 4,02 0,22 5,47 78 2,8 3,1 3,42 1,68 0,14 8,33 49,0

3.6 3,93 3,8 0,18 4,73 70 3,6 3,95 4,22 . 1,58 0,13 8,22 50,5

3.7 4,03 3,6 0,17 4,72 65 3,7 4,1 4,30 1,50 0,1 6,66 35,8 4,2 4,53 3,1 0,13 4,33 50 4,2 4,62 4,81 1,45 0,08 5,51 31,1 4,35 4.68 2,7 0,1 3,7 45 4,35 4,68 4,85 1,5 0,08 5,33 32,9

0

1

залежносп в1д в1дстат до випромпшвача (&), яке перетворювться у вшидну функцш на площ розкриття (що доповнюв в1дом1 розв'явання аналог1чних задач). За допомогою подв1йного Фур'в-перетворення от-римано вираэ поля киж випромпшвачем 1 поверхнею у впгляд1 1нтегралу: ХА

С*)р СЗ)

о

> ¿кг ;

ск + * Г _ ^^

= С , ]з

Отримано чисельний розв'язок ргвняння (3) для наступних умов:

О ^ * ^ 9 0°, О 2 *' / о ; а-= $ Л = /2, 93 е^с , - V В/е^

(що в1дпов1дав густин1 потоку погужност1 на розкритт1 випромхшовача 74 Вт/с»^. Визначено мШмум енергп поля на В1дстан1 3-6 см в1д внпромшювача. Ргвняння (3) дозволяв вдобути параметр« квшп, яка падав на поверхню об'вму, незалежно В1Д його розм1р1в. .

Друга задача а? снована на в1дшукуванн1 власних тигав коливань в обмеженому об'вм1 середовища як суми однор1дних плоских хвиль дво-м1рного д1електричного резонатора з в1домими коефЩ1ентами в1дбиття на гранях С^')- Отркмашга розв'язок в1дрюняеться в1д вхдомих тим,що

вм!нюеться у широких межах В1Д О до 1:

4- J - +Л и) + с/У ] а-

г9 и; и/7 ' ^

^ ' 1 /у

Сукупне розв'язання ргвнянь (3), (4) дас вмогу впзначити амши-туду поля Ер^для будь-яких тшпв коливань та обрати для викориотання тип коливань а найСальшою ачшитудою. У дисертац1нн1н робот1 наведе-1п роврахунки та трагично зобракення структур» електромагн1тного поля д!електричного резонатора в яблучним жомом р1зно1 вологост1 для р1аних тип1в коливань. Еизначен! найб1льи ефектпвн! для нагр1ву структури поля, в використанням хвиль перпендикулярно! поляризац!! для вб!лыпення к!лькост! впровзджено! енерг!!.

Безпооередн!ми вш.ирами (зондуЕанням поля у жокп), а також роз-рахунклми на основ! отриманих величин £ С ¿^доведено, цо викориотання НВ'Ч-випром!нювання в довжиною хеиль 10... 100 см забезпечус глиби-ну проникнення в середовище у межах до 40 см.

Роарахунки балансу бнергН при НВЧ-нагр!ванн! однакового об'ему жому - 0,0023 . . * лл^в!д 293К до 358К покззали, що для тривалоот! процесу 1,5 1 10 хв. в1дпов1дно необх!дна НВЧ-потужн1сть 3,32; 0,66 1 0,332 кВт. НВЧ-генератори в такими-характеристика}«! (довжина хвиль ! потужн1сть) у безперервному режим! генерац!! добре освоен! у ви-робництв!.

У п'ят!й глав! _досл1джен! технолог1чн1 режш.га НВЧ-нагр!вання при г!дрол!з1 протопектину яблучного жсму в- малнм г1дромодулем.

1. Визначен! показники процеоу иведення НВЧ-енерг!! в об'ект переробки для режим!в б1гучо! та стоячо! електромагн1тно1 хвил!. Для цього обгрунтовано викориотання НВЧ-установки типу "Хурма" (частота 2375 ± 50 МГц, потужнЮть регульована 0...5 кВт), виготовлено експе-риментадьний стенд для зд!йснення НВЧ-обробки яблучного жому, який вюиочае В1др1зки прямокутних хвилевод!в э двома в1дгалуженнями на вим!рювач! МЗ-1А для падаючо! 1в!дбито1 хвил!, а також комплект оп-ром1нювач!в. Камера обробки мала габарити 2x2x2 (м) з Енутр!шн!м покриттям рад!опоглинаючим матер1алом ХВ-10,6. Роароблена методика випробувань на низькому р1вн! НВЧ-потужност!, так зван! "холодн!" виьири параметр1в уведення енерг1! (на в!дм1ну в1д "гарячих", як! потребують високу потужн!сть для вотановлення параметр!в НВЧ-нагр!-взння).

Вотановлено, що оптимальн! умови введения НВЧ-енерг!! у зрааки яблучного жому з ¿олоПстю 10...80% забезпечен1 при м1н!мальних ена-ченнях коеф!щбнта стоячо! хвил! Но йайруз1 (КСХН). Щоб 8адов1льнити

цю вимогу, вгдстань Mi*. опромишвачем i зразком жому повинна flopis-нювати уТ^о /У • . • 3 /g , Гакож для досягнення щлей як1с-

ного уагодження та уведеиня енергп обгрунтовано використашш за випромхнювач вадкритого кищя регулярного прямокутного хвилеводу (у nopiBHaiiHi з внпроьшиованням а круглого хвилеводу та а рупор!в). По-ряд а можливютю досягти впсоких piEiiiB густини потоку випромгнюван-ня, для прямокутного хвилеводу легше эабеэпечити поле в перпендикулярною поляриэахдею, вимога якого вотановлена в ища.

2. 0триман1 температуря! задежност! процеоу НВЧ-нагр1вання яб-лучного жому.

Досл1джеи1 два кар1анти нагревания: у пол1 Ыжучо! хвшп i у резонатор! (поле стоячих хвиль). Описа.!:с приладдя та методика Еипробу-вань (э урахуванням статнстичних методin).

В!дпов1дно до щлей досл1д«энь переважна увага надавалася з безпеченшо piBHOMipHOCTi теплово! обробки об'вкта. Еизначено, що режим! б1жучо1 xBiui це досягазться або забезпеченням необх1дно типу коливань, або перемещениям матергапу.

IHnpiiii можлнвост! -б для резонаторних метод1в нагр!вання для яких Еипробуван!: а) збуджування к!лькох TiiniB коливань;' б) елементи типу оберталышх fliceKTopiB; в) к!лька збуджувач!в (петель зв'язку) у pieHHX частинах камери; г) перемщення (обертання) предметного стола. Проведен! внм!ри розпод!лу температури ввдовж зразклв яблуч-ного жому (за piBHiix inmux умов) дозволили вибрати режим обертально-го руху зразк1в у резонаторнхй камер1, що ншхбАлыпе сприяе piBira-MipHifi обробц1. Для цих умов установлен! залежносг1 температури в1д часу опромшювання для р1зних piEHia НВЧ-потужносг1 при 3MiHi ф1зич-них та д!е1лектичних характеристик зразк!в жому, наприклад наведен! на рисунку 5.

3, Досл1джен1 тривал^сть обробки та необх1дна НВЧ-потужн1сть для аабезпечення умов г1дрол!эу протопектину з малим г1дромодулем.

Визначен! вище залежност! 1(2") дають п1дставу досл!дити необ-х1дну НВЧ-потужн!сть для аабезпечення технолог!чного темпу названия. Як св1дчать дан1 рис. 6, з п!дв!1щенням потужност! (Р) к1льк!сть випаровувано! вологи зростае експонещцально, тобто s можлив!сть за рахунок 3MiHii Р отримати п1сля НВЧ-обробки г1дромодуль процеоу г1д-рол1зу в межах 0,2 < q < 4. Пунктирна л!тя рис. 6 в1дпов!дна часо-

Т}с 340

а 4 ь 1см

Рис. б. Розпод1л поля температур вздовж зразк!в яблучного жому при обертальному руо1 1 частот! випром1нюван-НЯ 2375 МГЦ 1,2,3 - Ч - 307.; \\ Ч.', з'- V/ - 14"

Ш 80

40 0

4/ / ..

£

й 0,5" 1,0 Л,О Т'Ю,С

Рис. 6. Зм1на вологост1 яблучного жому за часом опро-м1мовання при р1зних р!внях ЫВЧ-потужноот1 Р: • 1 - 0,5 кВт; 2 - 1,5 кВт; 3 - 3. кВт, 4-5 кВт.

т,к

эя? ъга

а 3.0

--^

И"""-

г-М^с

й,5 ^

Рис. 7. Характер змгни температури ва час НБЧ-нагр1вайня яблучного жому та П1сля/дП (х - момент вймйкання . генератора); 1,1 - НБЧ-потужнхстъ 3 кВт; 2,2-5 кВт; 1,2 - у центр1 зразк1в; ■1 ,2 - на середши рад1уса цил!кдричних зразк!в (Ф - 10 см)

в1, коли яблучний жом досягав стабильно! температурн г1дрол1зу 350...355К. Таким чипом, для швидкого нагр1вання жому (1...3 хв.) потр1бна потужн1сть 3...5 кВт (пор1вняемо залешюст1 1, 2 з 3, 4 рис. 6).

Шсля установления оптимально! температури 350...355К П пот-р1бно тдтримувати протягом 15...20 хвилин для здшснення г!дрол1зу при малому г1дромодул1 (гл. 3 дисертацП). Для цього необх1дно або вимкнути НВЧ-генератор, або перемкнути на дуде малу потужтпсть, що б1льш технолог1чно, бо це збереже ресурс роботи магнетрона.

Досл1ди часу температурно! пхслядп (рис. 7) завбачзють можли-в1сть реаизацП циюпчного опромйшвання. З'ясовано, що п!сля вими-кання температура еменшувться експоненц1ально. Так, наприклад, для залежност1 2 рис. 7 при опромшюввпн! до температури 350К 1 вимн-канн1 генератора за 10 с. температура досягае 356К 1 за той же час (10 с.) энову спадав до 350К, теля цього готр1бний наступили цикл нагр1вання. Таким чином, обгрунтована доц1льн1сть циклично! НЕЧ-об-робки, що поряд з ус1м сприяв енергозбереженню.

У дисертащйШй ро£ют1 наведет результата НВЧ-Нагр1ваиия зраз-к1в жому р1зно1 маси (0,2...5,О кг) 1 вологост1 (80...10%). Отрима-Н1 дан1 дозволяють рекомендувати режим цикл1чно1 НБЧ-обробки з обер-тальним рухом об'екта у резонатор!, при цьому при вологост1 сировини 10...80^, для Т - 350...355К потрхбний чао 7?- 1...3 хв., потуж-н1сть Р - 3...5 кВт. Визначет технолог1чн1 параметри потребугать ко-ректування для конкретних техн1чних ршень, зокрема конструкцП ка-мери обробки (форма 1 розм!р), а також транспортуваиня сировини (по-точне чи разове); первинна волог1сть та температура.

Шоста глава вм1щув результати розробки способу та НВЧ-устатку-вання для вилучення пектину та.1Х випробування в умовах АСП "Колос" Смд.лянського. району Черкасько! областх.

Розроблен! дв1 апаратурно-технолог1чн1 схеми Г1Дрол1зу протопектину: з безперервним режимом (транспортуваиня сировини завдяки цшпндричному конвейеров!) та циюпчним режимом

НВЧ-нагрхвання сировини. В останньому випадку робочими реакторами для г1дрол1зу 1 екстрагування були 3-л1тров1 склян1 смкост1 (що не дошку-ляе процесов1, бо скло досить прозоре для НЕЧ-випромншвання: ¿> ~

вузл1в цих двох конструкций та IX компонування, а також моменти виго-товлення, монтажу 1 налагоджування.

Докладно висв1чен! розв'язки техн1чни;

Випробувапьний першд для роэроблено! технологи та устаткування тривав понад 8 м1сяц1в, що дозволило эробити досить обгрунтован1 вио-новки щодо використання. Для подальшого розповсюдження рекомендована схема цикл1чно1 НВЧ-обробкид ака найб1льш приваблива з точки зору екс-плуатац1Йно'1 над1йност1.

Эг1дно з розробленил способом обеергджена сировина завантажуеться

у 3-л1тров1 smkoctí при cniBBiflHomeHHi мае 2,0...2,5, при цьому у се-

редовицЦ збер1габться рН природно'1 яблучно'1 сировини 2,5...3,0. Завдя-

ки цикл1чному вмиканню НВЧ-генератора (3-5 paaie) температура сировини

встановлювться 343...358К. ТривалЮть г1дрол1зу сягав 0,6...1 год.,

я

використовувана густина потоку НВЧ-потужносИ - 70...150 Вт/см, одне вмикання тривав 3...5 с.

При цьому слз.д в1дзначити, що максимальна ступ1нь г1дрол1зу яб-лучного жому спостер1габться при нагр1ванн1 до 361...353К, але якють отриманих екстрактхв у 60% випздк!в недостатня. Тому доц1льно зднкзиовати г1дролхэ п,>и температур! 343...353К i рН середовишд 2,5...3,0 (останнв вадов1льняв вшоги по кислотност1 екстракту для харчових тдпривметв). Ступ1нь г!дрол1зу при цьому досягав 90%.

Дал1 встановлено, ща чим нижча температура екстрагування (яка знаходиться в межах 345...363К), тим вища желююча здатнЛсть екстракту, але це супроводжуетьса зменшенням к1лькост1 отримуваних пектино-вих речовин. Щоб запоб1гти цьому, а також зменшити густину екстракту для наступного ф1льтрування, у сировкну добавляли воду Т 313...323К (тобто гхдромодудь доводиться до g - 5...8), при цьому bmíct пектинових речовин у экстракт! сягав 0,3. ..0,5%. Щсля ф1ль-трацп ощиовапи якхсть екстракту в1дносно кллькостх сухого порошку, Еид1леного в рхдинно! фаги методом спиртового осаджування. Дослхди показали, що середня к!льк1сть сухих речовин в екстракИ не ыенша 2,5%, у тому числх спиртоосаджуваних речовин не менш, як 0,5%, рН середовищз екстракту складае 3,2...3,4.

ДоброякЛсн^сть отриманого пектинового екстракту ( (ПР/СР)' 100, %) ощнювться у межах 20. ..30%. Bmíct moho- i дисахари-дхв сягав до 0,9. Ф1зико-х1м1чний склад пектинового екстракту в1дпо-в1дав вимогам до пектинопродукт!в проф1лактичного призначення.

За результатами досл1джень, у тому числх промислових випробувань, оц1нено економ1чш!Й ефект в1д вживання НВЧ-технологii вилучення пектину i пектинопродукт1в. У пор!внянн1 э традиц!йним способом виробництва (Í3 вживаниям лимонно1 кислоти) економ!чна ефективн1сть розробки на 1996 piK дор1внюе приблизно 250 млн.крб.( на початок 1996 року) на одну оНЕЧ-установку ном1нально1 потужност1 Б кВт э обсягом виробництва 250 кг п^ктнну зз piK.

- 17 -ВИСНОВКИ I РЕКОМЕНДАЦП

У дисертац1йн1Л робот! дано нове ршення актуального паукоЕого завдання !з визначення характеристик 1 залежностей в процес.1 обробки яблучного жому НВЧ-енерг16Ю при Г1дрол1з1 1 екстрагуванн1 сировшш власним соком ¿з малки Ндромодулем без викориотання додаткових кис-лотних резгент1в, що дозволило розробити спос1б хнтенсифжацГ! проц*3 С1В г1дрол1зу та екстрагувзння, техкологш 1 устаткувачня з викорис-танням НВЧ7енерг11 для його зд!йснення з метою виробництва пектпно-продукпв в умовах малих йдприБМств, як1 забезпечуть потреби пек-тинопроф1лактики населения.

0оновя1 результат!! досл1джень, прппедених в1дпов1дно до висуну-тих завдзнь, полягають у наступному:

1. Для процесу г1дрол1зу протопектину яблучного жому власним соком (його розчином у вод!) при малих г1дромодулях системи дослужен! вплив рН середовпщз, гидромодуля, температури 1 тривалост! про-цесу на поеноту 1 як1сть перетворення протопектину у розчшшу форму та встановлен1 границ! !х чисельних значены 2,75 < рН < 4,68; 0,2 < ц < 4; 343 < Т < 363, К; 0,5 < 'У 1, год. Розроблено нап1вемп1рич-ну модель процесу г1дрол1зу протопектину 1 отримано регрес1йне р1в-няння виходу пекптнових речовин у залежност1 в1д вказаних парамет-р1в.

2. На п1дстав1 в-имьрювання д!електричних характеристик ераз-к1в яблучного жому гз волог1С1-ю вз.д 3,5 до 90% зроблено висновок про можлив1сть його ефективяого яагр1вання у вищеназЕан1м температурн1м д1апазон1 з вико^истанням «яектроматяхтно! енерП! НВЧ. Установлено, що для частоти-випромшювання 0,5...2,5 ГГц у залежност1 в1д воло-гост1 сировини д!електричиа нрон«юшв!сть зм1нювться в1д 10 до 70 од. тангенс кута д1електричних втрат - в1д €,05 до 0,7 од. В1дпов1дно до цього фактор втрат (ощнюючий переведену у тепло ЗВЧ-потужн1сть) сягае до 50 од., а глибкна проникнення становить до 40 см для пов1т-ряно-сухих враеадв тому.

3. Виконано теоретичн! дослвдження теплових процео1в у яблучно-му жом! г.ри традицшному нагр1ванн1. Установлено, що для п1двищення виходу пектинових. речовин температура г1дроагента повинна бути на 291...293К нижча, н!ж температура яагр!того яблучного жому. При ць-ому концентрацпша дифуз1я посилюеться термодифузгею, це сприяс швидкост1 г1дрол1зу та екстрагувзння.

4. Р1шенням е1дпов1дних задач дослужено процеси ровповсюдження електромзпптно!. енергП в систем! випро1.анювач - поверхня кому -

яблучний жом. Визначено ефективн1 структури електромагштного поля для НВЧ-нагрхвання жому в резонаторному режим1, яким в1дпов1дн1 Mi-ншальнх значения iHfleKCiB типхв коливань. Вказано моютв1сть зб1ль-шення к1лькост1 введено! в сировину enepri'i за рахунок використання хвиль з перпендикулярною поляриващвю.

5. Експериментальпо досл1джено процеси уведення НВЧ-енергп в сировину. Установлено, що використання метод1в узгодження випром1ню-вач1в а навантаженням (сировиною), зокрема шляхом з>Лни в1дстан1. у npocBiTi, дае вмогу досягти КСХН не б1льш 1,2%, що в1дпов1дае коеф1~ HiBHTOBi уЕедення енергх! - до 95% в1д п1дведено! потужност1.

6. Дослужено процеси НЕЧ-нагр1вання яблучного жому. Установле-н1 залежност1 для визначення швидкостх нагр1вання сировини з р1зною ьолог1стю при 3MiHi потужност1. Для spasKiB сировини з масою 0,5...5,0 кг при 'ix HarpiBaHHi до 350К визначено тривалхсть Harpi-вання в1д ьеличини потужност1. Досл1джено розвиток температурних полхв у cnpoBiiHi у от ииф. та при обертальному pyci зразк1в. Реко-ыендовшшй обертальний рух 1з швидйстю 1...3 об./хв для забезпечен-ня plBHOMipHoro нагр1вання. Досл1джено ефект температурно! тсля-ди, що дозволило рекомендувати цикл1чн!сть НВЧ-опром1нювання сировини для пхдтримки температури протягом г1дрол1зу та екстрагування.

7. За результата)«! проведених ,цосл1джень: »

- розроблено "Спос1б сушки пектиновм1стко! сировини" (Заявка N 94051455 Bifl 25.05.93 N В3503538/4/1452/МКВ 5 А23В7/02) (Куянов Ю.Ю., Гулий I.C., Карпович М.С. та iHffli);

- запропоновано технолог1чну схему вилучення пектинового екс-тракту i пектину при малих г1дромодулях системи з використанням НВЧ-нагр1вання яблучного жому при г1дрол!з1 та екстрагуванн1;

- розроблено, виготовлено та випробувано двх принципово pi3Hl конструкцП (перюдично! та безперервно! fli'i) для здхйснення технологи г1дрол!зу i екстрагування з використанням НВЧ-електромагнхтного поля. . _ ■

8. Промисловх випробування розроблено! технологii та устатку-вання пхдтвердили можлив1сть одержалня пектину i пектинопродуктхв, як1 задовольняють вимогам пектинопрофхлактики населения, i дозволили рекомендувати для використання в умовах малих пхдприемств НВЧ-уста-новки nepiofliWHo'i fli'i. У nopiBHHUHi а традицшною технолог1ею вироб-ництва пектину, використання ревультат1в розробок дозволить при по-

тулност1 НВЧ-генератора 5кВт i обсяз! виробництва 250 кг пектину за piK отримати еконсшчний ефект близько 250 млн.крб. (за ц1нами на 1996 piк) на одну установку.

ПОЗНАЧЕИНЯ

KpiM тих, що пояснен1 в текст!, використан1 так1 поэначення: Рп - питома потужн1сть 86iitkîb НБЧ-енергП, яка поглнназться матер1алом, Pm/'см ;

f - частота випрга.шювоння, Гц; /модуль вектора напруженоот1 електромагн1тного поля, В/см; Y~np ~ вих1д пектиновнх речовин, X; рН - киатсшпсть середовища, од-Т - температура, К;

_- TpiiBanicTb обробки, хв;

Пе - Ki ль клеть ровчинювансго пектину, %'; Пр - кЛльк1сть протопектину в сировшп,

Ае - в1дношення к1лькост! пектину до сухих речовин в р1динн1й фаз1, %;

Сг - ступ1нь Г1дрол1зу, %;

КОХН - коефндвнт стоячо! хвил1 по напруз1 елегстромапптного

поля;

Ео - ампл1туда електричних компонент1в електромагн!тно'1 хвил1 на розкритт1 випрсм1кювача;

а - poBMip широко'! ctîhkh випром1нювача вздовж координати X; К - хвильовий вектор, piBHini 2П/Д^; i - довжина хбил1 генератора НВЧ;

J. - кут Mi» вектором К (або Е) та Biccio ¿У ; А, В - posMipn резонатора;

p,q - суц1льночисельн1 1ндексл тип! в коливань, од.; \La - довжина XBMi генерацП; Р - густина потоку потужност1, Вт/см^; S - г1дромодуль npoqeciB г1дрол1зу та екстрагування.

СПИСОК ОПУБЛIКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Куянов Ю.Ю. Установка для НВЧ-оброблювання пектиново! сиро-ьшш /Теэ.доп.м1жн.н.-т.конф. "РоэроСЗка та впровадження нових технологий i облэднання у харчову та nepepoöni ranysi АПК". - Ки!в, 1993.-0.97.

2. Oi3iiKQ-xiMi4Hi аспекти вилучення пектинових речовин. / Дон-ченкоЛ.В., Гулий I.C., Карпович М.С., Крапивницька 1.0., Куянов Ю.Ю., Гурська О.Ф.// Наукова ripaqi Укра!нського державного ун1верси-тету харчових технологи"!. - Kn'iB, 1993. - N 1. - С. 125.

3. Теоретическое обоснование использования СВЧ-анергии для сушки пектиносодержадцего сырья. / Куянов Ю.Ю. // Деп. в УкрНТЭИ. -25.01.95 г., М 203 - 9к 95.

4. Cnoci6 сушки neKTiiHODMicTKOi сировини. / Куянов Ю.Ю., Гу-' лий 1.С., Карпович М.С. та ih./ / Заявка N 94051455, МКВ А23В7/02, Bifl 25.05.93 N В3503538/4/1452.

5. Cnoci6 виробництва пектинопродуктхв в умовах .малих пхдпри-емств / Куянов Ю.Ю., Сорокол1т M.I., Карпович М.С. та iHiui/ Тез.доп.всеукр. н.-т. конф. "Розробка та впровадження прогресивних технологи! та обладкання у харчову та переробну промислов1сть". Ки!в, 1995.

6. Гранично допустим! концентрац!! /ГДК/ токсичних речовин у буря-ковому пектин! та !х эниження /Л.Д.Еобр1вник, М.С.Карпович, М.I.Copo-колИ, Ю.Ю.Куянов та iH./ /Цукор УКра!ш1.1995, N 3. - С.31-33/.

АННОТАЦИЯ

Куянов И.В. Гидролиз пектиновых веществ из яблочного сырья с использованием СВЧ-энергии.

диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.18.12 - Процессы и аппараты пищевых производств, Украинский государственный университет пищевых технологий, Киев, 1996 г.

Защищается диссертация, содержащая результаты теоретических и экспериментальных исследований по совершенствованию технологии и оборудования для производства пектина, в частности для обеспечения нужд пектинопроФилактики населения. Разработана технология гидролиза яблочного жома собственным соком (его водным раствором) при гидромодуле 0,2 < q < 4 и использовании СВЧ-нагрева сырья в течение гидролиза и экстрагирования". Предложен способ гидролиза и разработано оборудование для его осуществления в периодическом и непрерывном режимах работы. Результаты исследований прошли испытания в промышленных условиях ДСП "Колос" Смнлянского района Черкасской области, которые -подтвердили возможность использования разработок в условиях малых предприятий для нужд пектинопрофилактики. Kuyanov U.U.

Annotation

Pectin •îubsW.Cflti hytoulyain of npple гл iratori il

UC-ir.f, Г01? ^ TIC Vf "J.

ïho tliosio for obtaining tho candidate's technical ecioncoa dogroo, speciality 05.18.12 - Ггосозооо and apparatus of food production, Ukrainian, Stato University of Food Technologie a, Kiev, 1990.

Tho thoaia containing the thoorotical and experimental rosoarches concerning technology perfection and equipment for poctin production apocifically to coot tho roquiromonta in pootin preventive» inspection of population is defended.

Tho technology of applo hucka hydrolysis by ooana of ita own juico (ita aquooua solution) with 0,2.* ^hydromodulus and tho usago of SH3? raw materials heating within hydrolysis and extracting ia worked up.

A hydrolysia way ia off'orod and tho equipment for Its realization in porioditt and continuous rate of work is worked up.

Tho racult3 of this rosoarch stood tho tosto under indus-, trial conditions In AJV "Kolos", Smjlyanaky district, Cherkassy rogion and the tosts confirmod tho possibility of using these reooarchos under the ctnditiono of small enterprises for the noeds of pectin preventive inspection.

Клкчов! слова: пектин, г!др&л1з, екстрагування, п*ктичовий икс-тракт, КРЧ-поле, яблучний жом.