автореферат диссертации по технологии продовольственных продуктов, 05.18.03, диссертация на тему:Научные основы совершенствования сушки зерна и кормовых средств

MitïicTepCTBo осшти УкраТни ОДЕСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМ1Я ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОПЙ

Р Г Б ОД

MtH 1QQ7

Станкевич Георпй Миколайович

УДК [664.723+636.085] .001

НАУКОВ1 ОСНОВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СУШ1ННЯ ЗЕРНА ТА КОРМОВИХ ЗАСОБ1В

Спещальшсть 05.18.03— первинна обробка та збер1гання

продуюпв рослинництва

Автореферат дисертаци на здобутгя наукового ступеня доктора техшчних наук

Одеса — 1997

Дисертащя е рукописом.

Робота винонана в Одесыай державной академн харчових технолопй (ОДАХТ) Мш^стерства осв1ти Укра'щи

Науковий консультант— доктор техшчних наук, професор

Осгапнук Мнкола Васильович, ОДАХТ, професор кафедри пронесли та апаратш.

Офщшш' опоненти — доктор техшчних наук, професор

Загоруйко Василь Онисимович, Одеський державний морський ушверситет, професор кафедри суднового енергетичного устаткування та техшчно! експлуатаци флоту;

— доктор техшчних наук, професор

Федоров Володнмир Гаврилович, Украшський державний ушверситет харчових технологий, професор кафедри теплотехшки;

— доктор техшчних наук, професор Безусов Анатолий Тимофшович, ОДАХТ, завщуючий кафедрою технологи консервування.

Пронина усганова — ]мститут техшчно! теплофпнки'АН УкраТни,

вцщшення тепломасообм1нних процес1в та устаткування, м. Кшв.

Захист в1дбудеться

и.

пру^г-и, _1997 р. в № ~ год.

на зас1данш спешал130ван01 вчено! ради Д 05.16.03 при ОдеськШ державши академп харчових технолопй за адресою:

270039, м. Одеса, вул. Канатна, 112.

3 дисертащею можна ознайомптись у б1бл!0тещ Одесько! державно!" академн харчових технолопй за адресою:

270039, м. Одеса, вул. Канатна. 112.

Автореферат роз'юано " " ^.иодца^ 1997 р.

Вченнй секретар спешад!зовано1 вчено! ради

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальтсть теми. До складу комбшорм1в га бшково-вггамшних добавок здебшьшого входить 60...80 % зернових компонентов 1 до 40 % кор-мових продуктов харчових виробництв. Залучаюгь та використовують та-кож нов! видк снровини, часпше всього вщходи АПК, волопсть яких скла-дас 70...80%. Тобто бшышсгь зернових культур та високоволоп вщходи по-вишн при первиншй обробщ та зберЬанш пщлягати однш з паигодовншшх опсрацш — штучному сушшшо.

Одкак, тешюве сушшия — це дуже енергом!сткий процес. Варпсть па-лива та електроенергн складають бтя 60 % загальних витрат, при чому па-ливо займае бшьше 90 % в1д загальних енерговитрат. Тегаговий к.к.д. су-часних сушарок складае биш 50 %. Незважаючи на те, що процеси сушшня безперервно вдоскокалюються, можливосп зменшення витрат палива на сушшня далеко не вичерпаш. Процес сушшия проходить з великою рвни-цею М1Ж припустимою та фактичною температурою награтиня матер1алу, що значно змешнуе ефектившсть сунлння, а значна нер1вномфшсггь оброб-ки матер1алу в сушарках не дозволяе повшстю використати потенщальш можливосп сушильного агенту. Недостагньо уваги надано питаниям оп-ттпзацп робота топки та тепловентиляцшно! системи сушарок. Наявш ме-тоди визначення режшдав сушшня та конструктивних елеметлв сушарок засноваш, як правило, на ршнянлях статики пронесу, без урахування кше-тичних 1 динам1чиих характеристик. Використання в розрахунках вщомих , анал1тичних залежностей, до яких входять коефииентн внутршнього переносу, з-за недостатньо! точности !х визначення призводить до похибок в Ю0...300%.

Математичний опис кшетики сушшия не враховуе змшшсть характеристик сушильного агенту та матер1алу. Вщсутшсть надшного математич-ного опису процеав не дозволяе визначити оптимальш режими та конструктивы! параметри сушарок. Велика кшьшстк недостатньо надшних техшчних засоб1в контролю та регулювання значно ускладнюе систему ке-рування сушарками та не дозволяе пщгримувати режими сушшня на нормативному або оптимальному р1внт

Таким чином, способи та засоби вдосконалення процесу сушшня зерна 1 кормових засобш, що спряиоваш на тдвищення його ефективносгп, е ак-туальними.

Зв'язак роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисерта-цшна робота мае зв'язок з планами держбюджетних та госпрозрахункових роба' ОДАХТ, зокрема, з темами № 66/89 "Розробити ресурсозбер1гакш технологи в виробнишш комбшорм1в на оснорл вщход1в АПК", № 35/91 "Розробитн технологпо одержання кормових продукт!« з вщхода Х1Мжо-фармацевтичних та консервних завод!в" та № 4/96 "Впровадження еконо-

м1чно та сколопчно ефективних технологш сушшня зерна з коректуванням, затвердженням та виданням ново! шструкци".

Мета « задача досшдження. Основною метою роботи с наукове обгрун-тування тдвшцення ефективносгп рсжнмт \ технолопчних схем сушильних агрегат!в для сушшня зерна та кормових засоб!в, що забезпечують знижен-ня вс^х ВИД1В витрат на сушшня.

Конкретними задачами роботи е:

— визначення ф1зичних властивостей та теплоф13ичних характеристик ноьи.х кормових засоб^в;

— уточнения та систематизащя законом1рностей кшетики сушшня зерна та кормових засобт;

— розробка системи математичних моделей (ММ) процеав сушшня зерна та кормових засоб1в, що вадповщають наявним структурам технолопчних схем сушарок;

— обгрунтування узагальненого алгоритму синтезу оптимальних бага-тоступеневих режим!в сушшня зерна та кормових засобт;

— теоретичне обгрунтування та визначення заходов по зниженшо нер1вном!рносп сушпшя зерна в сушильних агрегатах 1 п'щвшцення ефек-тивносп 1х роботи;

— розробка технолопчних схем сушильних агрегат1в з шдвищеною над1шйстк> функцюнування;

— складання банку початкових даних та пакету прикладних програм для автоматизованного розрахунку оптимальних режимних та консгрук-тнвних параметр!?, сушильних агрегатгв;

— розробка рекомендаций промисловосп.

Наукова новизна одержаних результате полягае в:

— визначенш ф1зичних властивостей та теплоф1зичних характеристик нових кормових засоб1в;

— розвитку нових модельних уявлень про инешку сунпння, встано-вленш "Л законом1рностей при сушшш зерна 1 кормових засоб1в при змшних режимах та створенн! 1х математичного опису;

— складенн! системи ММ. що дозволяе дати мльккну оцшку процесам сушшня та сушилышм агрегатам;

— розробщ алгоритм'1в синтезу багатоступеневих режимов сунпння, за-снованих на нових модельних уявленнях та 1х математичних моделях, щс забезпечують одержання кормових часошв заданно! якосп при знижеши енерговитратах;

— обгрунтувашп технолопчних схем сушильних агрегатов з елемента-ми саморегултавання та режиьт багатоконтурного сушшня зерна з ре-гульованим його охолодженням.

Прзктичне значения одержаних результатов. Розроблено, спроектова-но та частково впроваджено у виробництво нов! технолопчш схеми супин-

ня зерна, запропоновано нов1 вузли обладнання для реконструкц'н ддачих та створення нових консгрукцш сушильних агрегатш.

Результата роботи реалповаш в

— рекомендащях по вдосконаленню режим1в сушшня зерна та кормо-вих засоб)в та переведению сушарок на битып ефективш метода сушения;

— розроблених режимах сушшня зерна в прямоточних \ рециркуляцш-них сушарках;

— техшчних. умовах, технолопчних "1нструкц1ях 1 режимах сушшня нових кормових засоб1в на баз! високовологих вщходгв АПК та х1мшо-фармацевтичних шдприемств;

— В 110В1Й В1Д0МЧШ "1нструкци по сушшшо продовольчого, кормового зерна, насшня олшннх культур та експлуатащГ зерносушарок", затвержено! та введено! в дно ДАК "Хл'16 УкраТни" з 01.04.97 р.

Результата роботи впроваджено при сунпнш зерна на одинарних та спарених сушарних агрегатах на баз! шахтних сушарок типу ДСП на Ко-мратському КХП (Молдова), Вигодянському, Березинському та Весело-Кутському КХП Одеського предсгавницгва ДАК "ХлШ УкраТни".

Особистий внесок здсбувача. В опублшованих роботах, що надруко-ваш в сшвавторстм, дисертанту належать основш 1де1, науков1 обгрунту-вання головних теоретичних положень, розробка математичних моделей та алгортлнв IX реал1зацн, постановка та науковий анализ результате дослщжень, формулювання I узагальнення основних висновив та пропо-зишй.

Апробащя результатов дисертацИ Головш результата теоретичних 1 експериментальних дослщжень доповщались та одержали позитавну ощнку на:

IX Мглснародшй конференци "Удосконалення процеав та апарата х1м1чних, харчових та нафтсшмнних виробництв" (Одеса, 1996);

першш та другой нацшнальних науково-практичних конференциях '"Хлебопродукты-94" (Одеса, 1994) 1 "Хлебопродукты-97" (Одеса, 1997);

всесоюзних наукових конференщях "Технология сыпучих материалов -химтехника 86" (Россия, Белгород, 1986), "Технология сыпучих материалов" (Россия, Ярославль, 1989), "Проблемы индустриализации общественного питания страны" (Харюв, 1989), "Проблемы влияния тепловой обработки на пищевую ценность продуктов питания" (Харюв, 1990);

республканських науково-техшчних конференциях "Повышение эффективности, совершенствование процессов и аппаратов химических производств", (Львов, 1988), "Интенсификация технологий и совершенствование оборудования перерабатывающих отраслей АПК" (Киев, 1989);

области м1жвуз!вськш науково-практичнШ конференци "Социально-экономическое и научно-технические проблемы агропромышленного комплекса" (Одесса, 1989);

науково-техшчних конференциях професорсько-викладацького складу ОДАХТ (1981...1997).

Публгкаци. Результата дисертацшно! роботи вщображеш в 64 наукових працях, як] опублшоваш в навчальному поабнику, в наукових журналах (22 стагп), в матер!алах конференцш (28 тез), в шформацшному листку, оформлен! як авторов евщоцтва (4) та депоноваш (8 статей).

Структура та обсяг роботи, Дисертащя складаеться ¡з вступу, семи глав, загальних висновюв 1 рекомендации списка використано! Л1тератури та додатйв- Робота викладена на 597 сторшках машинописного тексту, ¡з них 287 сторшок займаюгь змгст, 52 рисунка, 71 таблиця, 54додатка та список лггератури з 273 найменувань, в тому чиин 33 шоземних.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ У вступ! обгрунтована актуальность роботи, показане и народногоспо-дарське значения.

В глав! 1 викладено акалп способт, режим1в 1 технолопчних схем су-шарок для зерна та кормових засобш.

Розглянута структура кормових засоб1в, викладено аналп матер!ал1в як об'екпв сушшня за основними трупами показнишв: структурно-мехашчш та пгроскошчш властивосп, тегагофхзичш характеристики (ТФХ), а також технолопчш характеристики (х1М1Чний склад, припустима температура нагревания тохцо). Пор1Внял1.ний анал1з чисельних лпературних даних за пгроскошчними властивостями та. ТФХ показав, що вони мають супере-члиний характер, а формул» для н обчяслення не мгють узагальненого характеру 1 подаш у вузьких дшазонах змши початкових (первишшх) умов сушшня. Показано, що для деяких зернових культур та багатьох вид!в тра-дишнних 1 нетрадищйних кормових засобхв пгроскошчш властивосп та ТФХ не вщоми взагал!. Биплшсть властивостей 1 характеристик зерна та кормових засоб1в наведеш в л1тератур! в табличному виглвд 1 лише для деяких показншав (гусгина, об'емна маса, шпаруват1сть тощо) е емшричш, здебшьшого лш»йн1, залежносп вщ 1х вологосл. Надшш узагальшоюч"1 звязки М1Ж х^ьичним складом, волопстю та припустимою температурою названия зерна В1дсутш.

Розглянуто також характеристики 1 особливосп нетрадицшних кормових засоб^в як об'пшв сушшня. Це велика група вщхошв вщ переробки Л1карських рослин на х1мкофармацевтичних шдприемствах — шрот1В Л1карських рослин (ШЛР): плоди шипшини, чабрець (тим'ян повзучий). кв1тки ромашки аптечноТ, напдки лйсарсыи (календула), валер!ана Л1карська, женьшень, м'ята перцева, пустирник сердечний, чорнушка Да-маська. Розглянуто також вщходи харчоконцентратних (кавовий ишам) та цукрорафшадних (фшьтращйний осад — цукровий дефекат) завод1В.

Анал1з способ1в 1 режимов сушшня зерна та кормових засоб'ш показав, шо для 1х сушшня застосовуються конвективш та комбшоваш способи 1з

застосуванням рвннх сушилышх arperaTiB (шахтш, барабанш прямоточш, пневмобарабанш, crpiMKOBi та in.). Широко використовуються також ре-циркуляцшш сушарки для зерна. Режими супнння нетрадицшних кормових засоб1в практично в лггератур! не висвгглеш. Встановлено, що наявш режими сушшня в бтыносп випадклв не оптимальш, не враховують Bce6i4ni фактори та способи супнння, призначення продукта сушшня тощо. Анал13 технолопчних схем сушильних агрегата показав, що можливоот штен-сифшацн конвективного та комбшованого сушшня далеко не вичерпаш.

У друпн глав! коротко викладеш теоретичш основи процеав сушшня та шляхи Ix удосконалення.

На основ! анал1зу критернв skoctl процесу супнння показано, що мета пронесу може ¡мдр'внятись i оцшюватись р1зними показниками якосп, що не дозволяе дати ш однозначну оцшку. Анал1з р1зннх форм опису кшетики супнння показав, що в силу значно! нелшшносп систем диференщальних ршнянь тепло- i масопереносу на практиц! використовують приблизш аналтшш р1вняння кшстики супнння, а коефщ1СНти, яю входять до них, визначають емшрично. Проте, методика визначення юнетичних коефписн-Tie заснована на викорисганш переважно граф1чних методов, що зумовлюе значну похибку в Ix визначеши.

Встановлено, що загальш принципи i метод и розрахунюв процесу сушшня, викладеш в роботах В.Н. Стабнжова, H.G. Федорова, A.C. Пн-збурга, B.C. Сажина, B.I. Муютаева, М.В. Ликова i ¡н., стосуються в основному проектування нових Timopo3MipiB i конструктивних пар а метр in сушильного устаткування, але nepeBipo4Hi розрахунки, як! мають важливе практичне значения, практично не висв'ллеш.

Питания оптимизацн npouecii! сушшня зерна розглядались багатьма дослщниками, однак, найбшьш систематизовано вони гшкладеш в працях М.В. Остапчука. Для оптимизацн та оцшки ефективносг"1 npouecii! сушшня критернв, що вщповщали б одночасно вимогам однозначности ушверсаль-Hocri, сгатистично! ефективносп, простоте, ясного ф1зичного 3Micry тощо, не ¡снуе. Через те, задач! оптимгзацп сушшня являються багатокритер!аль-ними, а для ix розв'язання необхщна розробка виповщних алгоритмш та i'x програмового забезпечення.

На основ! теоретичних уявлень про процес супнння нами була запро-понована класифжащя метода в його штенсиф'жацн, яка систематизуе ix на OCHOIS1 вщомих наукових ноложень, упорядковуе уявлення про потешнальш можливосп штенсифшацн i дозволяе визначити найбшьш доступш методи розрахунку. Найбшьшого ефекту можна досягти накладенням штенсифку-ючого впливу при оптимальних режимах кожного методу ¡нтенсифшацн або спрямовапим послщовним з'еднанням р1зних методдв. Тому оптимиза-щя може мати суттеве, а школи й першорядне значения при штенсифшаци технолопчних процессе сушшня. Наведена класифшащя моделей.

В третей глав'| наведено результата дослщження i математичного моде-лювання процеав та об'екпв сушшня.

Складення математичних моделей проводили зпдно i3 запропоиова-ною нами угаверсальиою структурною схемою. Для складення i анал1зу ре-гресшних математичних моделей на ochobî експериментальних даних, розробили систему алгоритм!« i програм PLAN для персоналышх ЕОМ, яка включае 10 програмних блоюв для реашзацн методу найменьших квадрате, поелгдовного регресшного та статистичного анашзу, виводу на друк коефщшщтв perpeciï, ïx сгатистичних характеристик та результат обробки дослцйв i одержаного р!вняння perpeciï, а також екстремального анал1зу та побудови ловерхш вщгуку за регресшними моделями. Вказаш та подалbini програмн! продукта написаш на MOBi програмування Turbo Pascal i можуть бутн викорлстоваш на IBM-сумкних персоналышх комп'ютерах. Описана система алгоритм!в i програм опублжовапа в навчальному поабнику [1] i використовусгься нами бшьше 10 рок1в в наукових досл'щженнях, а також в навчальному npoueci.

Пор1вняльний анашз наведених в Л1тератур1 емшричних р1внянь для визначення параметрщ стану повггря, водяноГ пари та сушильного агенту показав, шо вони дають розб1жшсть в 10...12 i бшьше вщеотыв, оскшьки в них не завжди врахована залежшеть окремих коефщенпв в1д температуря пов1тря та шших фактор!в. Для зменшення похибок та зручносп проведения теплових розрахунк1в на ЕОМ в даному роздш наведено математичш вирази для визначення параметр ¡в сухого i Бологого повггря з урахуванням ïx уточнения, яю зведеш в загальну гадпрограму JD-FUNK, що включае формули дня обчислення параметр1в стану повггря (сушильного агенту): парщального тиску Pn(t), кПа; вологовм'югу d(B,t,<p), г/кг; вщносно! воло-roerri q>(B,t,d), %; питомого об'еиу ип(В,1,ф) i rn(B,t,d), м3/кг; питомо'1 тепло-ти пароутворення r(t), кДж/кг; ентальпн вологого поштря Jen (t,d), кДж/кг; питомoï геплосмлосп с, кДж/(кг-К), коефйдент1в температуропровщносп а, ы-/с, теплопровщност! X, Вг/(м К) i кшематично! в'язкосп v(t), м2Ус сухого повпря. При пьому для обчислення характеристик сухого повггря рекомендовано систему формул, що одержана апроксимацкю лггературних даних: с= 1.004161+0.000053t, кДяс/(кг-К), а = ( 1,876827+-1,25337- 10_2t+1,442398- ÎO'V)-10-5. м2/с, X = 2.376274+7,0588-10~3t-l.583324-10-6!2, Вт/(м-К), (1)

v = 13,77414+9,061342- 10А+1,04652-10-4t2, м2/с,

Формула для визначення с справедлива в д^апазош температури по-впгря t=0...800 °С, а останш — для t=0... 180 °С при атмосферному тиску.

Вщповино до задач дослщження нами були встановлеш ф1зичш та тех-нолопчш властивосп нетрадицшних' кормових засоб1в. Для ШЛР були визначеш об'емна маса у, густина р, крупгасть частинок d, гранулометрии-

ний склад, кут природнього нахилу а, коефвдслти внутршшього I зовшш-нього тертя та ряд шших (табл. 1).

Лналп результат ¡в дослщження ф13ико-технолопчних властивостсй КШ 1 ФО показав, то за рядом показниюв КШ аналопчний шротам 1 виавкам, але внаапдок значно! р1знищ в анатомоморфологн 1 грануломег-ричному склад! — у них ршп розпорошувашеть та коефоденти зовшшньо-го тертя. Щоб уникнути втрат через високу розпорошувашеть, ФО не по-тр1бно пересушувати нище 8... 10%. На основ! узагальнення лпгературних даних та результат проведених дослщжень нами розроблено техшчш умо-ви на КШ 1 ФО.

Таблипя 1.

Ф1зико-технолопчш властивосп ШЛР

Шроти лкарських рослин % У. кг/м3 Р> кг/м3 а, град <1, мм Коефщ. тертя

внутр. зовн.

Ромашка аптечна 8.7 341 475 50 1,63 0,623 0,154

Коршня валертни 12.1 460 460 45 2,55 - -

Шипшина 5.0 261 1075 48 5,45 0,938 0,117

Чорнушка Дамаська 7.2 282 1449 55 2,35 0,725 0,250

Суцв1ття календули 10.1 170 - 60 0,75 - -

Чабрець 7.3 77 - 62 3,82 0,558 0,126

Шалфей 10.0 162 - 67 3,20 1,154 0,175

В зв'язку з В1дсутшстю лгтературних даних по пгроскошчних власти-востях кормових засоб1в — вщходт р1зних виробництв, нами експеримен-тально визначеш ш властивосгп, що необхщш для обгрунтування режимов 1х сушшня та збер!ганля. Р1вноважну волопсть визначали тензиметрич-ним методом при температур! повпря 1=18 °С. Зглажування експеримен-тальних даних по кшегищ зволожування ШЛР проводили апроксимацш-ним виразом вигляду \У=т/(а+Ьт), а для кавового шламу I фшьтрацшного осаду \У=а-ехр(Ьт). _Як1сть апроксимацн залежносп ощшовали по

середньоквадратичному вихиленню е. За вказаними апроксимашйними виразами можна прогнозувати волопсть ШЛР, або визначати тривал1сть 1х безпечного збер!гання. Узагальненш результата дослщжень пгроскошч-них властивосгей по деяким видам нетрадицшних кормових засоб1в наведено в табл. 2.

АналЬ отриманих даних, а також проведених м1кробюлопчних дослщжень показав, що шроти перел!чених лжарських рослин можуть зберь гатися в диапазон! вцщосно! вологосп пов!тря <р=0...80 % протягом 1...2 мкящв, оскигьки !х р1вноважна волопсть Wp при цьому е безпечною й не призводить до розвитку гшюлевих хрибш.

Визначення ТФХ матер!ал1в проводили зондовим методом вистигаю-чо1 пластини. Для шдвищення точносп обробку експериментальних даних

виконували на ЕОМ за опрацьованими нами програмами в деюлька етагив, як! включають апроксимацшие зглажувашш, розрахунки екстремальних та ¡нших характерних тонок, розрахунки значень питом о! теплоемност! с, коефщотв температуропров1дпост1 а, теплопровщносп А. 1 теплово! активности с, узагальнення даних за допомогою регресшного аналпу та ста-тнстичну оцшку отримаиих результат. Так, буди отримаш узагальнеш емшричн! залежносп ТФХ вщ вологостх XV1 температур» 0 навуту при W = = 11,09... 21,9 % та в = 14,1... 40,0 °С с = 1701,520 + 1,718 XV 9, Дж/(кг К);

а = (17,982 + 3.373 в - 0,074 92 + 0,114 V/ 0 )10-9, мг/с; (2)

^ = 0,064 + 0,000284 XV 6 , Вт/(м-К); е = 312,900 + 0,634 в , Дж/(м2-Юс0-5).

Таблиця 2.

Пгроскогичш властивосп деяких кормових засоб!в

Кормов! засоби Ф, \УР, Тр> Коефкиенти 5,

% % д1б а Ь %

Шрот шш1шини 50 5,54 15 0,1487 0,1705 0,0900

60 7,32 14 0,0729 0,1314 0,1100

80 10,19 22 0,0965 0,0940 0,2100

90 14,00 23 0,0544 0,0692 0,1600

Шрот женьшеню 50 0,41 14 0,0583 0,1149 0,2600

60 10,63 15 0,0393 0,0914 0,4200

90 19,21 31 0,0530 0,0503 0,3700

Кавовнй шлам 50 7,40 16 6,8000 0,0063 0,1965

60 8,20 12 7,7900 0,0046 0,1710

90 16,00 11 13,010 0,0160 0,5220

Фшьтрацшний 50 0,73 13 0,7000 0,0019 0,0051

осад 60 0.83 12 0,6700 0,0186 0,0550

90 0,94 11 0,9200 0,0013 0,0110

Аналопчш формули отримаш для борошна томатного кормового при \\'=6...18 % 1 8=20...60 °С та для кавого шламу при \У=8,3...77,6 % \ 6= = 17.1...43.8 °С. Були визначеш також ТФХ фшьтрацшного осаду при =7.2 " и та 6=18°С

Умовы дослццв та розрахунков! значения теплоф1зичних показнимв ШЛР зведеш у табл. 3.

Анал1з цих даних показав, що теплсЦшичш характеристики дослщже-них ШЛР мають нелшшну залежшсть в!д !"х вологосн та температури. Характер що залежносп для р1зних ШЛР неодинаковий, що зумовлено рпни-мн формами зв'язку вологи з матер1алом, його структурою, Х1м1чним складом та шшими факторами. Сумюне використання цих даних з табличними

значениями с, а, Л, та е для води дозволяе за формулою змйнування розра-хувати теплофпичш характеристики ФО при будь-якш вологость

Була встановлеиа також термостпшсть деяких бобових культур. До-слщжували вплив початковоТ вологосп зерна навуту, со1, кормових 6061В I сочевищ та температури сушильного агенту на змйповання деяких показ-ник1в !х якост1 (в залежносп вщ призначення). Визначали вм1ст сирого протешу, перетравлюваносп бшку та вмкту шпбггора трипсина. Кр1м того, визначали розколешсть, яка мае суттсве значения для зерна, що призначене для тривалого збсрнання. Аншпз закономфностей змши показниюв якосгп було використано в подальшому для уточнения гранично-припустимих температур нагревания бобових культур. Спос1б ошнки поживноТ щнносп зерна бобових культур захищено а.с. 1354107.

Таблица 3.

Теплоф1зичн1 характеристики ШЛР

Шроти УМОВИ ДОСЛ1ЩВ Тепло ф!зичш показники

лкарських ШЛР ЗОНД С, а-10\ е,

рослин ЧУ, 0, и д* мУс Вт Дж

% °С °С (кг-К) (м-К) (м2-К-с0'5)

Плоди 0,2 3 23 556,8 43,20 0,0108 51,10

шипшини 10.2 18 37 1553,9 74,50 0,0521 190,90

0,2 25 49 1723,8 100,09 0,0450 142,34

10,2 41 59 1848,8 104,30 0,0872 269,30

Насшня 8,0 20 40 3858,0 93,74 0,1020 333,10

чорнушки 8,0 26 50 2403,4 108,70 0,0737 223,45

ДамаськоГ 8,0 34 60 2228,8 82,59 0,0519 180,62

Ромашка 12,4 17 41 2277,8 123,08 0,0956 272,49

аптечна 12,4 27 47 2252,9 103,21 0,0793 246,81

12,4 36 56 1779,9 92,77 0,0563 184,86

У глав1 4 викладсш результата дослщжень проиеав нагр!вання, суипн-ня 1 охолодження зерна та кормових засоб1в за допомогою складених нами моделей кшетики [ дннамнш.

Спочагку визначили пор1вняльш характеристики факторхв, як1 впли-вають на кшетику сушшня зерна в пильному шарк температури I 1 швид-кост1 V сушильного агенту та товщини шару зерна Ь. Спшьний вплив, а також кшьюсну оцшку м1ри взаемного впливу фактор1в I, V та Н на кшетику процесу сунйння зерна пшеииш проводили за середшми швидкостями сушшня 1 нагр1вання

Ы«=(\Уп-\Укут; Иш^п-^Ут,; Ы№=0^|^к)/т2; Ы0=<Вк-ОлУт, де Wп, и Wк - значения вологовм1сту зерна, вщповщно з початку, в к'шщ першого етала та в кщщ сушшня, % на абсолютно суху масу =30,15 %,

Wt=21,40 %, WK =16,00 %); 0п га 9к — температура зерна на початку та в kíhij.í сухшнпя, °С; ti, тг, х — тривашсть сушшня i нагр1вання, яка вщповщае Bo.ioroBMicrry на першому i другому етапах та загальна, хв.

Шел я обробкк результата доелдав i статистичного анализу здобутих даних за програмою PLAN отримали р'тпшня:

Nw =0,6191+0,2414x1+0,1084Х2-0,2376ХЗЧ-0,0516X1X2-0,1259X1X3;

Nwi =0,7237+0,2467х1+0,1015х2-0,2840хз-0,1045х2Хз;

Nw2=0,5053+0,2230xi+0,1102x2-0,1903ХЗ+0,0675Х1Х2-0,0133х1хз;

N0 =3,0522-0,2950xi+0,7325xix2-0,3075xix3, де ai, X2, хз - кодоваш значения фактор1в t (°С), v (м/с) та Ь(мм): xi=(t-120)/30; Х2=(и-0,55)/0,25; x3=(h-150)/50.

Наявшсть значущих ефектш взаемодп bij в одержаних р1вняннях ре-rpecií вщповщае суперечливому характеру взаемовпливу фактор1в t, v та h на процес сушшня. Аншш дього впливу був прослдосований за квазшдно-факторними моделями вигляду

к

z¡=(b, + Zb¿Jxj)':r'> 1=1

що отримаш з piBiMHb для кожного i-ro фактору. Анал13 квазюднофактор-них. моделей показав, що ефект взаемодп bij змшюе значения лшшного ефекту b¡. Отже, швидюсть змши Nw, Nwi, Nw2 i Nq залежить вщ р1вня (k-1) (¡lajcropÍB x¡ i не e сталою характеристикою впливу фактора xi. Сдину число-ву оцшку \iipii впливу íx на критерш Y не можна дата доти, доки не будуть вказаш pÍBiii сгабшзащ! решти (k-1) факгор1в. Таким чином, вплив кожного з розглянутих факторов на кшетику сушшня та нагр1вання зерна пшениц1 залежить вщ р1вяя решти. Це не дозволяе дати однозначну вцщовщь на питания про вплив фак-TopÍB t, v i h, що вщображае д1алектичш суперечносп реальних сушильних процеав.

Для пщвшцення tohhoctí експериментального опису кривих сушшня та нагр1вання розробшш алгоритм аналппчно! оптимально! щекгифжацн Koet|)iiiienTÍB кшегшеи (коефшенти А, р та m в р1внянш Г.К.Фшоненко, ко-еф'идент К в рпшянш А.В.Ликова, коефкценги A i В в р1внянш Н.Д.Докучаева i М.С.Смирнова тощо), який базуеться безлосередньо на дослщних даннх, р1вняннях анал1тично! геометра, метод! найменших квадратов та статистичному анал1з1, а не на суто граф1чних методах. Розроблений нами метод дозволив, зокрема, використовувати узагальнену форму лшеаризую-чого виразу в р'шнянш кшетики Г.К.Фшоненко та визначити оптимальш значения коефщкпту ш, а не одне ¡з його дискретних значень, кратних 0.5, тобго 0.5, 1.0, 1.5 або 2.0. Кр!м того, алгоритмом передбачено i В1зуальну оцшку результата щентифкаш!. Виконаш на ЕОМ обчислення по складе-них програмах FILON, LYKOV та DOK-SM показали значне пщвшцення tohhoctí визначення кшетичних коефшагпв.

Для визначення Wpb д1апазош температур повггря 60... 100 °С, яке входить до багатьох р1вняш» кшетики, нами запропонований отриманий апроксимащею л!тературних даних вираз

WP = 8,727 - 0,0204 t - 0,000628 t2, %, (3)

який дае добре узгодження з даними М.О.Гришина та ¡нших автор1в.

Використовуючи опис кшетики процеав сунпння р1зними типами рш-нянь, що зображують у явному чи неявному вигляд1 функцюналый залеж-hocti W=f(t) або dW/dt=f(W) можна визначити триваллсть процеав сушшня т в1д Wn до WK при сталих протягом всього процесу температурних режимах сушшня. Це накладае обмеження на застосування р1внянь кшетики для розрахунку тривалосп сушшня в реальних сушарках, що працюють, як правило, за багатоступеневими температурними режимами. KpiM того, ба-гато cnocoöiB опису кшетики сушшня представлен! трансцендентними та ¡ррацюнальними р1вняннями i для визначення т вимагають застосування спешалышх обчислювалышх процедур та 1х програмного забезпечення.

Один ¡з способ1в, що дозволяс визначити т при багатоступеневому cymiHHi, пов'язаний ¡з зображенням коефвденпв кшетики у вигляд1 функ-шональних залежностей вщ режим1в сушшня. Так, наприклад, якщо вели-чини N, А, Ь, а також Wp i WKp в р1вняшп кшетики сунпння Г.К.Фшоненко або величин« К, WP та WKp в р!внянш А.ВЛикова зобразити у вигляд1 функшоналышх залежностей

N, А, ß, WP, WKP, К = f (t, h, v,...), (4)

то, задаючи значения режимних параметр1в (т, h, v та iura.) на кожшй сту-neni суинння, можна визначити вщповщш значения т, а nOTiM i загальну тривалзсть сушшня тзаг в1д Wn до WK.

1з запропонованого нами пщходу та вщомого р1вняння кшетики Г.К.Фшоненко одержано математичний опис кшетики багатоступеневого сунпння пророщеного ячменю. Для визначення сталих N, А, ß та Wnp, яю входять у р1вняння Г.К. Фшоненко, провели cepiio досл1д1в на лабораторшй установи!, що моделювала умови супшшя у гцшьному uiapi. Дат, були одержан! регресшш залежносп перерахованих кшетичних параметр!в (N, WKp, А та Р) в1д режим1в сушшня (температуря сушильного агенту t та пи-томого навантаження q), складена система piBimnb та алгоритм i програма TAUFIL для ЕОМ, як! були використаш в подальшому при розробщ мате-матично! модел1 для розрахунку тривалосп суинння при ступеневш 3MiHi температури t в стршковй*! сушарщ.

Були встановлеш законом1рносп кшетики суинння навуту, кормових 6o6ie, со! i сочевищ та отримано Ix математичний опис у виглядд р1внянь М.В.Ликова

W=Wp+(Wrr-Wp )-ехр(-Кт), t={ln[(Wn-WP)/(W-WP)]}/K. (5)

Для визначення тривалосп сушшня бобових при змшному ступеневому режмн, що характерннй для шахтних зерносушильних агрегат1в, коефщент

суш'шня К в р'тиянщ кшетики (5) був зображений у вигляд! функцюнально! залежност! вщ початкових та режимних параметр1в сушшня

К = f(Wo,t) = b0+bixi+b2x2+bi2xix2 = bo+biWo+b2t+bi2Wot, (6) де bi — косфщ1(:нти perpeci'i.

Значения товщини шару зерна було прийняте h=0,l м, а швидость сушильного агенту f=0,3 м 1ч, що ендпошдэс умоваи сушшня в шахтних су-шарках типу ДСП з ддагональним розташуванням короб1в.

Оскйп.ки визначення залежносп (5) проводить на ochobi дослццшх да-них. то з метою скорочення кшькосп досладв, пщвшцення в1ропдносги от-римуваних результатов застоеували метода планування багатофакторних експернмештв га вщповщш розроблеш нами программ (PLAN, LYKOV, GRAFIK та ш.). Шсля реал1заци дослццв, ix постадшно! обробки та уза-гальнення з виристанням регресшного аналпу були озримаш р!вняння для К типу (6). Зведет даш по коефщкнтах в ршняннях perpecil в кодованих та натур ал ьних змшних, а також деяш статистичш характеристики отриманих р^внянь наведен! в табл. 4.

Таблиця 4

Зведсш даш з р1внянь регресн для залежносп K-103=f(Wo,t)

Характеристики Культура

навут соя кормов! боби сочевиця

Коефщенти для змшних:

кодованих bo 22,0410 28,0581 14,7218 52,0768

b, -7,6960 10,7285 -4,0670 0

b2 14,7218 - 2,0250 6,3160 0

Ь12 -4,0670 0 0 0

натуральних bo -23,5134 22.8097 0 -25,7560

bi 0,6088 -1,3297 -0,2713 - 0,7826

b2 0,7599 0,3989 0,2279 1,0561

Ь12 -0,0183 0 0 0

Середьоквадратичне

. вщхнлення Sy 1,3410 1,4720 0,9042 1,2560

Бнеад. 0.5344 1,2519 1,3927 1,6909

KpHTepin Фшера Fp 6,2964 1,3848 2,737 1,8125

Fkp 199,5 19,0 19,0 19,0

Анал1з яаведених даних показав, що при сушиий вах культур стагис-тично пезначущ! квадратично ефекти. Характер впливу фактор1в Wo та I на К для вс1х культур в центр! експерименту одинаковий — ¡з зменшенням Wo та збшьшенням г коеф!щент сушшня зростае (а час сушшня вщповщно зменшуеться ). У вах випадках вплив температуря сушильного агенту I на К вищий, шж вплив на нього початково! волого(гп зерна У/о. Вплив У/о та I на К лнййний. I лише для навуту виявився значущим коефщкнт парно!

взасмодП Ь|2=-4,О670Т0"3. Однак вш змшюе лише силу впливу Wo та I на К, а не IX характер:

Ь 1г-103=(—7,6960 - 4,0б70хг)х|; Ь1'-103=(Ю,7285 -4,0670х|)х2. Кр1м кшетики сушшня в цих же сершх дослщёв всгановлено закономерности нагрнвапня зерна навуту, кормових боб1в, со! та сочевищ в процей !х сушйшя в ицльному шаре, що характерний для шахтних зсрносушарок. Для зглажування експериментальних даних по нагр1ванню зерна та узагальнен-ня закономерностей кёнетики провели апроксимацно кривих нагревания по модифжованому нами р1внянню Н.Ф.Докучаева та М.С.Смирнова:

6 = Оо + т/(А + Вт) (7)

Прийнята форма рёвняння кшетики нагрёвання дала задовёльну збёж-нёсть з експериментальними даними. Дан1 з кшетики нагрёвання були уза-гальненё та отриманё рёвняння регресёё для залежностей коефёцёентёв А та В вед факторш Wo 11 вигляду (3).

Спёльний аналёз кривих нагрёвання дослёджуваних бобових та показни-кёв !х якосп дозволив уточнит граннчно-припустимё температури нагревания. Для збереження якосп зерна, що йде на зберёгання та кормовё цёлё, температура нагрёвання зерна не повинна перевищувати 40 °С для навуту, со! 1 сочевищ та 35 °С для кормових бобёв. Це може бути забезпечене при температурах сушильного агенту до 60 °С при одкобёчному продуваннё. При змёен напряму продувки або вёдлежуваннё зерна можуть бути застосо-ванё бёлын високё значения I, однак при цьому треба визначити тривалёсгь продувания в одному напрямку т на сновё одержаних нами рёвнянь кёнетики нагрёвання. Вказаний способ сушшня з чергуваншш напрямкёв продувания забезпечуеться в шахтних зерносушарках, для яких в подальшому нами бу-ла обгрунтована рацёональна робота випускних пристроТв.

Для одержання ктькюно! оцёнки кёнетики сушшня та нагревания зерна кукурудзи у щёльному шарё кёнетичне закономёрностё також були представлен! описании вище способом з введениям поняття зведено! вологостё, що дозволяе врахувати вплив на кёнетику суппння поглиблення зони випарову-вання \ подолати несумёснёсть фактор ¡в при експериментальному визна-чееенё необхёдних коефщёеетв у рёвняннях кёнетики сушёння. В цьому ви-падку кёнетика процесу зображуеться у виглядё фунхцёональних залежностей вёдносних коефёцёентёв сушшня та нагрёвання

К№ = ЛО^о, 0о, I, V/*), Кл = {2(У/о, Wi *. Эо, I, >У*), де Кл - вёдносен коефёцёенти суш!ння та нагрёвання:

= 1/Ы = (т - Т1 )!(Ш - Л\0, Ке = (9 - Оо)/(\¥! - XV);

*, W* - чведан значения вологостё, що характеризують ведповёдно початок кожное зони сушшня та кёнетичний параметр:

\Уё* = -V/, )/(\У, - Wк ); V/* = (\\'1 - \*/)/(\У, - Wк ). Експозицёя сушёння та нагрёвання зерна визначаються зарёвняннями

т =т, + K№(Wi-W); 9 = 0i+Kt(Wi-W).

Для експериментального визначення вказаних ршнянь кшетики була проведена серю досладв за D-оптимальним планом Бокса типу Bs i, теля ïx обробки, одержан! р^вияння в натуральних знамениях змшних: К„ = 9,9102 + 7,1803Wi* - 0,0816ôi - 0,0498t + 3,0645W* - 0,0004514Wo2 + + 0,00007450t2+ 1,0208(W*)2+ 0,04031WoW*+ 0,0001148Wot + 0,01112WoW*+ + 0,04805Wi*9i - 0.03953Wi*t- l,7100Wi*W* + 0,000l9559i t + 0,0224I9i W*- O.OI935tW*;

Kt = -9,2824 + 0,08980Wo + 14,4756Wi* - 0,0689601 + 0,07961t + 5,9981W* --7,2036(Wi*)2— 0,09449WoWi*+ 0,001308Wc9i -0,0009602Wot -0,04082WoW* + + 0,03172Wi*Qi - 4,8769Wi*W* -0,00027759it - 0,003313tW*.

Р1вняння справедлив! при товщиш шару зерна 6=200 мм, швидкост! сушильного агента v=0,4 м/с. Область змши фактор!в Wo , Wi*, Gi , t та W* обмежена нер!вностями

18 % <W0<36 %; 0<Wi*<0,8; 45 °C<0 i<65 °C; 80 °C<t<200 °C; 0<W*<1,0.

Одержан! штерполяцшш формули с вигщною формою для розробки процедуры оптим!зацн, оскшьки така форма запнсу !нвар1антна вщносно лочаткових умов ! кшетичних парамстр1в. Розрахунки, проведет з викори-станням наведених р!внянь, показали задов!льну 301жшсть з експеримен-тальними даннми.

Охолодження зерна в зерносушарщ з шдомими конструктивними характеристиками ощшоегься двома показниками якосп продукту — кшце-вою температурою 9к i волопстю ик, як! визначаються вхщними температурою 9п i волопстю ип зерна, температурою t, вщносною волопстю (р та швпдк!стю V зовшшнього пов!тря, атакож часом охолодження т, тобто

9к= fl(Un , вп, t, и, <р, т), ик = fl(Un, вп , t, v, ср, т).

Особлив1стю кшетики охолодження зерна в охолоджувальнш зон! шахтноТ зерносушарки е велика кшьюсть фактор1в, що впливають на не!, та незначна змша вологост! при охолодженш зерна. Тому кшетику суш!ння та охолодження можна описати звичайними регресшними р!вняннями, отри-маними обробкою експериментальних даних, не удаючись до загаль-ноприйнятих piBHHHb кшетики сушшня. Кшькюш зв'язки Mi ж uK i 0к зерна пшениц! та змшними параметрами, що ïx обумовлюють, були визначен! на основ! реал1заци багатофакторного насиченого плану Рехтшафнера Re та обробки експериментальних даних за програмою PLAN

ик = 0,5307 + 0,9828 un- 2,0952v - 0,008893т + 0,0001933t2 4- 2,4698v2 + +0.0001188 x2 - 0,000878 un6n + 0,0001503 unt- 0,0003005 ипт - 0,0003554 0nt-- 0.01727 0n и + 0,003842 9П <p-0,0001786 впт + 0,0212 tu-0,006865 tcp + + 0.000222 tT + 0,006606 ш + 0,001067 т<р; (8)

0к= 6,8729 +0.64709п+ 0,3734t-0,2593т- 28,7629и-0,002394-г2+32,1051и2-

- 0,002486 - 0,004565 впт - 0,4293 0пи + 0,0005427 1т + 0,4959^ + 0,1297ти.

Р^вняння справедлив! в такш облает! визначення фактор1в: 15 % < ип < 18 %; 35 °С < 6П < 55 °С; 5 °С < I < 30 °С;

10 хв < т < 75 хв; 0,1<ер<0,7; 0,2 м/с < V < 0,5 м/с.

Як видно ¡з розглянутого вар!анта зображення кшетики охолодження зерна на основ! дослщних даних, для випадку иавгть насиченого плану треба виконати пор1Пняно велику кшьюсть досшд!в — 29. Тому б!льш доцшь-ними е анаштичш методи опису к!нетики охолодження зерна. Для цього використали згадане вяще модифжоване р!вняння (7), коефвденти якого визначаються виразами

А = 1 ЛМг, В = 1/(9п - 0.

Максимальну швидк!сть охолодження № , що вщповщае початковому моменту процесу охолодження (т=0), визначали за формулою

N1 = [Цсв + сп с!) 0П + г + ШООсп 9п р + СЬч> ]/(1000с3 Ур).

Математичш модел1 охолоджувально! зони шахтно! зерносушарки з використанням наведених експеримснтальних та аналпичиих залежностей, були реал!зоваш нами при визначенн! режимов охолодження зерна (глава 5).

Використавши диферешиальт р!вняння, що описують к!нетичн! та ди-нам!чш законом1рност! процесу суш!ння вологих сипких матер!ал!в в тов-стому шар!, спрощений мехашзм тепло- та масообмшу в тонких ("елемен-тарних") шарах, була складена система вщомих алгебрашних р!внянь, як! в!дображують закони збереження енергн ! речовини в прочей суш!ння, а також розроблен! алгоритми ! программ БЬОУ для чисельного визначення тривалост! процесу, полей вологосп та температури матер!алу ! сушильного агенту як по висо'п шару, так 1 в час! при рЬних. способах сушншя:' в тов-стому нерухомому шар1, з\ змшою напрямку продувок, з перемшуванням матер!алу тощо.

Кондуктивне нагревания матер!алу зустр!чаеться в р!зних типах суша-рок. При постшних теплоф!зичних характеристиках ! в1дсутносгп внут-р1шшх джерел теплоти для математичного опису нестащонарного процесу теплопровщносп в дисперсних матер!алах застосовують т'1 ж вщом1 дифе-реншальш р!вняння теплопровщност! Фур'е, що ! для суц!льного тша. Тому, розв'язати задачу несташонарноТ теплопередач! у випадку, коли теп-лоемшеть спнки коробу мае кшцеве значения, яке В1др1зняеться вщ нуля, а температура стшки значно змшюеться, можна на основ! принципу суперпо-зицн, використовуючи в!дом! методи розв'язання елементарних задач.

Для розрахунку температури поверхш спнки коробу 11 в кшц! кожного ¡нтервалу часу т1 та температури 01 на р!знш вщетат х в1д поверхн! коробу в момент часу -п нами було одержано таи рекурентш вирази

£г = {«(2- 4ос - ¿о - Ц) ■ 1. + (2Е / л/%)(2©0 + +

(Ю)

о, = ©0 +■ 2 Д0; =©0 + ¿(ё; - «77)0 - ©*),

Н

де 1 - номер штервалу часу, на яга подшено тривал1сть циклу тц (т-1 ,...п); j -номер теплового джерела, яке д1с на ¡-тому штервал! часу 0-2, ..л); АВ] - до-датков! лрирощення температури зерна вщ джерел.).

Використовуючи методику розрахунку температури зерна, побудовану на принципах суперпозицн, складен! нами рекурентш вирази (10), а також наведеш рашше формули для розрахунку теплово! активносп зерна, склали алгоритм 1 програму, що регинзус математичну модель нестащонарно!" теп-лопровщносп. Це дозволило визначити температури! поля при кондук-тивному лагр!ванш зерна пшениц! 1 насшня навуту в шахтних сушарках.

В глаш 5 описано розроблеш нами математичш модел1 для визначення тривалост! сушшня (часу перебування) зерна та кормових засоб1в в р1зних типах сушарок.

Задача визначення тривалосп ступеневого сушшня за р1вняннями кшетики з урахуванням конструктивних особливостей сушарок була сфор-мульована так: при заданих темгтературних режимах сушшня визначити за в1до\1Им р'тнянням кшетики сушшня т=Г(\¥) загальну тривал1сть сушшня т3 вщ початковоУ Wп до кшцево! XVк вологосп, а також розподш вологостей матер1алу та часу сушшня т^ в кожшй 1з п зон сушарки з урахуванням конструктивно заданих ствв'щношень хи гг. хк хп-1: хп .

Для розв'язання шеГ задач1 розроблено спещалышй алгоритм числового розрахунку та складена програма К11\'ЕТ1КА з пщпрограмами TAUWC 1 WCT.AU, перша з яких роз'вязуе пряму задачу розрахунку тривалосп сушшня Т1 материалу в кожшй ¡з сушильних зон в залежносп вщ його вологосп на входа та виход1 Wi сушильно! зони, а друга — зворотню, тобто визначае волопсть матер1алу на виход1 Wi сушильно! зони при задашй тривалосп сушшня XI в нш. Для забезпечення необхщно! точносп обчислень, скорочепня юлькосп ггерацшних перерахунюв за трансцендентними та ¡р-рацюнальними р1вняннями кшетики \ забезпечення швидко! збжносп об-■тел ¡овально! процедур» був застосованлй метод дихотомн.

Розрахунки за розробленими програмами кшетики сушшня проведен! стосовно сушшня пророщеного ячменю на стр1чковш сушарш типу СПК-90. Крш того, вказаш програми буди апробоваш при розрахунках реяаиив сушшня шпинату 1 шдтвердили добру зб1ж!нсть розрахункових та виробни-чих данях.

Тривал1сть сушшня матер1алу в!д початково! \\| до кшцево! вологосп, що визначена згщно з законом1рностями тепло-масообмшних про-цес!в за ришянням кшетики, повинна забезпечуватись вщповщною кон-

струкщао сушарки, тобго повинна бути рёвшсть (»¡дповщшсть) часу, виз-наченого з урахуванням кшстики 1 часом фактичного перебування матер1а-лу в сушарцк Використовуючи даш про конструктивш розм1ри шахт, шдвщних та вщвщних коробёв, 1х кшьюсть, а також ряд ¡нших параметрёв, стосовно шахтних зерносушарок були отримаш вирази для визначення умовного середньоштегрального часу перебування в них зерна т,:

_ Ут (71 +7г)( 100-\\'2) _ Уга (П+У2)( 1 00-\У2) __ Уга (у1+7г)( \V1-W2)

Т ~ С|(200-\¥!-\У2) С/2(200-ЛУ,-ЛУ2) ЛУ(200 ЛУ,-\\'2) '

де 71, у?, С], Сг - вщпов1дно об'емна маса зерна та продуктившсть на вход! I виход1 сушарки (зони); W - продуктивнёсть сушарки по випаренш волозё; V,, - об'ем, що займас зерно в шахтах сушарки

=гВ АН- а| |>ш- + ](0.5Л, + й, + 0.25а18а) .

х - число шахт; А, В та Н - габаритш розмёри шахт; а - кут природнього нахилу зерна; пщ, пв! - кшыйстъ шдвщних та в1двщних короб'т в шахт! сушарки: Ы - розм1р короба; к-юлыасть зон в сушарщ (для ДСП-32от к=3).

Використовуючи лггературш даш, отримали емшричний вираз для за-лежносп 7=^) при вологосп зерна пшенши \\'=10...35 %, що був викорн-станий при розрахунках т:

у = 990 - 22,2 + 0,36 \у2, кг/м3; 5=5,9 кг/м3. (12)

Виходячи ¡з конструктивних особливостей сушарок ДСП-32от, час перебування зерна в кожнш сушильшй (т1, тз) або охолоджувалынй (тз) зонах у першому наближенш можна визначити п наступних вцшошеннь т1:т2:тз = 1.8:1,0:2,8. Бин.ш точне значения часу перебування зерна в зонах сушарки можна визначити ¡з системи р1внянь, складених з урахуванням конструктивних характеристик щахт 1 закономерностей зм'ши параметров зерна (XV, у, а та ¡н.) в процесс сушшня.

На завершения була проведена чисельна оцшка впливу розглянутих фактор1в в, 7 та а на величину т, що дозволила дата ряд рекомендащй по експлуатацн шахтних зерносушарок.

Стосовно стр1чкових (конвейерних) сушарок були отримаш так! фор-мули для визначення т

т = 1/бОис = 60ЬЬ1у/С = 60qЫ/G = 120qЫ/(G, + Ог), (13)

де Ь, Ь, 1 - розхнри шару продукту на стрёчщ: ис - швидисть стрёчкц; q - пи-томе навантаження на стршку; в!, Сг, в - продуктившсть сушарки по Бологому 1 просушеному продукту та середня; 7. - середня об'емна маса продукту.

В реальних сушарках (наприклад, типу СПК, КСК) стр|чки 1, 3 та 5 пов'заш загальним приводом з вщповцшим передаточним сшввщношенням М1ж ними. Стрёчки 2 та 4 також конструктивно пов'язаш мёж собою. Тому

достатньо знати чи задати швидюсть руху першо! та друго! стршки, щоо визначити по них т| 1 тг, а пот1м, з урахуванням конструктивно заданих пе-редаточних сшввщношень, ъ на шших сгр1чках сушарки та хзаг= 2x1.

Для визначення тривалосп перебування матер1алу в барабаннш су-шарщ також було отримано кшька вираз1в

_ УбР/ _ 2Уб-р-у (ууо - уук ) _ 2-Р"у(ууо-\ук) г С W[200 - (\Уо + wк )] А[200 - («о + \ук )]

де Уб - об'ем барабану, м3; Р - коефиценти заповнення барабану матер1а-лом; С - усереднена продуктившсть сушарки, кг/г; V/ - продуктившсть сушарки по випару вологи, кг/г; у - усереднена об'емна маса матер1алу, кг/м3; А - вологонапруга барабану по волоз1, кг/(и3-г).

В пневмобарабаних сушарках, на вдомну вщ барабанних, сушильний барабан встановлено горизонтально. Тому частинки матер1алу по довжиш барабану премщуються виключно п'щ д1ею швидосиого напору сушильного агенту та обертання барабана. Для визначення тривалосп сушшня, яка залежить вщ властивостей матер1алу (швядаи<гп зваження гь), режимних (частота обертання барабана ю та швидкост! сушильного агенту ии) 1 кон-структивних (довжини барабана Ь, висоти падшня Ь та кута вдаежування ©в) параметр1в, нами модифжовано р^вняння В.Ю. Валушиса, яке набуло такого вигляду

Ъ(Кхп+0в/\У)

Кхп^са?^

(14)

де g - прискорення вшьного падшня, м/с2; хп - час падшня частин ¡з лопапв барабана, с; К - поправочний коефвдент, що враховуе змшу величини тп в залежност! шд Ь 1 ув.

Емшричне ртняння для поправочного коефвдента К в диапазонах змшення 11=0...3,2 м та гъ=1,85...7,5 м/с було одержане нами на основ! гра-ф1чних залежностей В.Ю. Валушиса

К = 1,Ш8 + 0,2677Ь-0,0180из-0,0355ЬУз (15)

Оскшьки ьз змшюеться в залежносп вщ вологосп матер ¡алу w в розра-хунках потр1бно приймати усереднене (середньозважене) значения «3.

Внкористовуючи наведений математичний опис, склали алгоритм I програму ТАиРИЕУ для розрахунку х. Отриман! результата розрахунюв задовшьно погоджуються з експерименталышми даними В.Ю.Валушиса.

На багатьох пщприемствах при одинарних або спарених сушарках типу ДСП-32от з рециркуляцшним способом сушшня встановлеш конвек-тнвн1 теплообшнники каскадного типу (наприклад, комплекту обладнання У1-УКЗ-50), що використовуються для попереднього нагртання зерна або Гюго регульованого охолодження. Внаслщок короткочасносп проходження тепломасообмшних процеав (бшя 8... 15 с), експериментальне визначення

часу обробки зерна в таких теплообмшниках утруднене. Грунтуючись на в1домих законах ф1зики (закони кшематики для вшьиого падшня тш i руху тша, кинутого горизонтально, закони динамки, що описують рух тш по нахилених плотинах) для кожноТ з видшених 7 характерних дшянок були складеш р1вняння руху зернового потоку, ям дозволили визначити час пе-ребування зерна в теплообмшнику в залежносп вщ його конструктивних особливостей, культури i початкових параметрш зерна та сушильного агенту. OcuoBHi вирази отримано! системи р1внянь таю: T = K„Jlghjg) Kv =(v3 - vc

2Zcoscp _ J 2Zcos$

I <7sin(a - ер)' ^двЦр-ф)'

ß = et +• o; 5 = aresia {G/(2-3600 bly(uK -vn))};

де t - час руху зерна на pÍ3HHX дшянках теллообмшника; Kv - коеф1щент аеродинам1чного гальмування; g - прискорення вшьного падшня; h - висо-та падшня, м; vi, vea - вщповщно зважена швидюсть зерна та сушильного агенту; / - довжина похнлих плотин гальм1вних елеметзв гратчастих по-лиць; a - куг нахилу площини до горизонту; р - кут динам1чно утвореноУ noBepxni шару зерна; ф- найменьший кут, при якому шар зерна piBHOMÍpuo рухасться rio похилш площиш; 8 - npupicr куга динам1чно утворено! по-верхш шару зерна вщносно кута нахилу полищ; G - продуктившеть тепло-обмшника; b - ширина розгшно! nonepxni; у - об'емна маса зерна; vn, vv-1K -початкова та шнцева швидкосп руху зерна.

При рециркулящйному cnocoói суниння проходить безперервне iMÍiuy-вання потоку зерна Go, який надходить в сушарку, з частиною уже просу-шеного GP в шй. Це практично виюночае можлив1сть експериментального визначення тривалосп знаходження зерновоГ маси i окремих зернин в ре-циркуляцшному контур!. В зв'язку з цим, середня тривал1сть обробки (сушшня) зерна в рециркуляцшних контурах сушарок була визначена нами анал1тично. Так, трикал1сть перебування окремих зернин в i-тому KOHTypi рециркуляц1йно1 сушарки. шо пройшли j pa3¡B через головну плку (камеру нагрншння, сушильну шахту тошо), складас

Tij=jrii +(j T)tp¡,

де i - номер рениркулящйного контура (l<i<k); к - число контур!в в сушильному arperari; j - число про\од1в зернин через головну плку i-го ре-циркуляцшного контура (j = 1, 2, 3,...,«); tri та tpí - тривал1сть перебування зерна в головнш та рециркуляцшнш гшках i-ro контору.

Виходячи з означения математичного спод1вання, середня тривашеть обробки продукту в i-тому контур! дор1ВШое: — т 00 1 i ^ = T^jPij = Е Лгг +0 - l)vl(N< - l) № = WiTri + (Ni - 1)тр„ м м

де Pij - ÜMOB¡pHÍCTb знаходження в вихщному погод i зернин, що пройшли i-тий контур j разёв

P^iNi-iy^/NÍ;

N¡ - коефщ1ент рециркуляцП в i-тому контура який уявляе собою вщношен-ня потоку cyMiuii зерна Geni до вхщного потоку Gi

N¡ = Gcmí /Gí-i = (Gn+Gp )/Gí-i, (16)

Загальне значения середньо! тривалосг! обробки дисперсного матер1а-лу в arperaTi з к послщовними контурами буде к к

i = Xii = Zfrii* + {Ni - Obi]=Nxr +iN~ fyp

¡=i 1=1

Практично визначення Ni в рециркуляцшних контурах за формулою (16) важке ¡з-за складности безпосереднього вим1рювання витрат зерна в го-ловних i рециркуляцШних гшках юнуючих зерносушильних агрегатёв. Тому, для обчислення коефнцентш рециркуляцп можна використати íhhií сшввщ-ношення, наприклад, засноваш на результатах вим1рювання вологосп чи температури зерна

Ni = (Wi-i - Wo)/(Wcmí -'W¡) = (9¡ - 9i-i)/( 9i- Gcmí), де Wí-i та 0i-¡ - волопсть та температура зерна на вход1 в i-тий контур; WCMi та 0смi - волопсть та температура зерна в головшй пльш i-того контуру (до обробки в KOHTypi); Wi та 9, - волопсть та температура зерна на виход! з i-того контура.

Тод! взаемозв'язок М1Ж волопстю зерна, його температурою i тривалк-тю обробки в i-тому KOHTypi буде визначатись стввщношеннями

Тер = (Sw Tri+Aw Tpi )/(Aw+5w ) = (5X Тп+Дт tpí )/(от-Дт ),

де Sw =Wi_i-Wi; Aw =Wí_i-Wcmí ; o,=0,-0,-1; Л, =9шг-вм.

Одержан! аналггичш вирази дозволяють визначити тривашеть сушшня окремих зернин i зерново! маси при рециркуляцп.

В глав! 6 викладено результата анашу i синтезу оггпшальних режимш сушшня та конструктивних елементш сушарок.

Для визначення штенсивних режимт сушшня MarepianiB в будь-якш багатозоннш прямоточной або рециркулящйшй cyuiapui та проведения П TexHÍKO-eKOHOMÍ4HOÍ оцшки за разними критер1ями оптимальности нами роз-роблений узагальнений алгоритм, в основу якого покладено: система ба-лансових р!внянь теплоти га вологи, доповнених ревняннями кшетики сушшня; початков! та граничш умови сушшня при температур! матер!алу, близько! до гранично-припустимоё; принципи ¡нвар1антност1 вщносно по-чаткових i граничних умов, илькосп зон, структура та пдродинамжи ре-циркуляцшних noTOKÍB. Суть розрахунку режимов суцпння полягас в тому, що шляхом розв'язання системи кшетичних та балансових рёвнянь, допов-неними в випадку рециркуляцшного суш!пня балансовими р1вняннями

змпиування по теплот! та волози знаходять розподш температур сушильного агента по зонах сушильного агрегату з урахуванням заданих граничних умов. Числове piineita сисгеми р1внянь побудовано на ггерацшних принципах, як! дозволили на кожному erani забезпечити необхщну точшсть розра-

XyHKÍB.

Використовуючи в1дом1 сшпп'щношенпя матер'1алыюго i теплового балансе процссу сушншя та охолодження, отриман! нами математичш описи стану гювпря (JD-FUNK) та розраху!гку зривалост! сушшня, складена универсальна статична теплова модель зони сушарки для визначення в íiifl параметр1в матер!алу, сушильного агента та повггря, а також ïï техшко-eKOHOMÍ4Hiix показшшв. Розрахунки, що проведен! за запропонованою мо-деллю та програмою ZONA стосовно кнуючих тигав зерносушарок, адекватно вщображають процес сушшня i задовшьно сшвпадають з лггератур-ними даними та техшчними характеристиками зерносушарок.

Для визначення парамещв зерна при його обробщ в каскадних тепло-обмшниках складена математична модель та програма KASKAD, яка включае р1вняння кшетики тепловологообмшу в розпушеному iiiapi зерна, що каскадно рухаеться, та сисгеми р!внянь для визначешгя тривалосп його обробки.

Матсматичн! модело для розрахунку процесу охолодження зерна в шахтних зериосушарках складено на ochobí р^внянь кинетики, що отримаш експериментально та анаштично (глава 4), з урахуванням р!внянь ма-TepiaübHoro i теплового баланав та конструктивних параметров охолоджу-вальних зон сушарок. Для обчисленпя параметр!в стану пов!тря (dea, Jn, Jk, рн, фк) була використана лщпрограма JD-FUNK, а для визначення часу знаходження зерна т в охолоджувачьнш 30HÍ сушарки - наведет panime р!вняння. Оскшьки в такш систем! вщеугн! формальн! зв'язки м1ж параметрами зерна, поштря i консгруктивними параметрами охододжувальних зон сушарок, то розв'язання системи р!внянь з декш-кома невщомими було одержано методом послщовних наближень. Розроблеш модел! реал!зують розв'зання як прямо!, так ! зворотньо! задач!. Програми розрахунку режимов охолодження Z0NA-0-A i ZONA-O-E можуть бути використаш при епшьних розрахунках сушарних i охолоджувальних зон шахтних зерносушарок. Проведен! за вказаними моделями охолоджувальних зон обчислен-ня показали, що максимальна вщносна розб!жн!сть розрахованих та експе-риментальних значень параметр!в складае 6 % по температур! зерна та 2 % по вологосп зерна. Це вказуе на цшком задов'ыьну иадшшеть даних, одер-жаних за розробленими моделями.

Складено також математичну модель для визначення режим1в охолодження навут-у в охолоджувальшй колонщ теля його вологотеплово! обробки (ВТО). За початков! даш взяли параметри навуту, зовн!шнього потнтря та параметри, що характеризуготь конструкц!ю охолоджувально! колонки Бб-ДГВ-Ш. Розрахунок проведено на ЕОМ з використанням вщомих ба-

лансових сшввщношень, що складен! за вихщними даними. Теплоф13ичш характеристики навуту на вход! та вяход1 ¡з охолоджувача в залежност! вщ \У 1 6 визначали за отриманими нами формулами (2). 1з ршняння теплового балансу гпсля певних перетворень було отримано вираз для визначення температури вщпрацьованого повпря

г>={ 1000[С2С2(в|-в2) + Л\¥(с,91-я„гТ)] + ЦЛ-2,5ё2)}/Ь(са + 0,001842ё2), °С при р!зних вихщних параметрах зовшшнього повггря — температури и = =5...20 °С та його вадносно! вологост) (ра = 60...90 %. Одержаш результата показали, що для вах розглянугих значень параметр1в зовншшього повпря забезпечуеться охолодження навуту до нормованих величин (02= =го+5...!0°С), а температура вщпрацьованого в колоти повггря знаходить-ся в рекомендованних межах, тобто 1р<12<вСр (де 1Р - температура точки ро-си, °С; вер - середня температура навуту в охолоджувач1, °С). При цьому продуктившеть колонки по охолодженню навуту складас Сг—2,97 т/год, тривашеть охолоджеши т=27,2 хв., а питом! витрата зовшшнього повпря \ !=5000 кг повпря на 1 кг навуту.

В зв'зку з тим, що в усьому да'апазош змши параметров зовшшнього пов!тря не в повшй м!р1 викорисговуеться вологопоглинна здабшеть повггря, нами була вгоначена продуктившеть вентилятора колонки Б6-ДГВ, що необхадна для забезпечення нормативних та рекомендованих показни-К1в зерна ! вщпрацьованого повпря теля охолодження, яка склала 450...500 м3/год зовшшнього повпря.

Використовуючи узагальнений алгоритм розрахунку режимов сушшня зерна в багатозонних сушарках 1 сгатичну теплову модель зони сушарки, розроблено математичш модел» для визначення техшко-економ1чних показ! шюв шахтних зерносушарок при сушшш зерна як в прямотощ (БНАСНТА), так I з його рециркуляцию (БНСН-КХ), а також з рецирку-ляшею сушильного агента (ЭНСН-Лг). Отримаш модега дозволяють виб-рати економ1чно доцшьш режими сушшня зерна, що забезпечують високу штенсившсть процесу при збереженш якосп зерна.

Проведеш за математичною моделло шахтноТ прямоточно! зерносу-шарки розрахунки показали, що для снижения питомих витрат палива, шдвищення терм!чного к.п.д. сушарки та полшшення других техшко-еконолпчних показнишв ц робота необхщно в залежносп ш'д початкових параметр!в зерна вщрегулювати до необхщних значень подачу сушильного агента в сушильних зонах.

Дослщження математично! модел1 шахтно! рециркуляцшно! зерносу-шарки показало, що при сушшш зерна з його рециркуляшею пщвищуеться продуктившеть сушарки, полшшуеться стушнь викорисгання сушильного агента. Однак, як I для прямоточно! сушарки, юнують резерви шдвищення терм1чного к.п.д. та снижения питомих витрат палива шляхом регулювання витрат сушильного агента в сушильных зонах.

Комп'ютерне моделювання сушншя зерна в шахтпнх зерносушарках з рпними вариантами рециркуляцп в'шпрацьованих сушильного агента i повпгря показало, что повне повернення в топку вщпрацьованого в зош охолодження зерна зовшшнього повггря, а також повне або часткове (в за-лежносп вщ початкових параметр1в зерна) повернення вщпрацьованого у другш 30HÍ сушильного агента пщвшцуе термгпшй к.п.д. сушарки при од-ночасному зниженш питомих витрат палива на сушшня. Це шдтверджус доцшынсть переведения зерносушарок на cnoc¡6 сушшня з рециркулящею вщпрацьованих сушильного агента та пов[тря.

Грунтуючись на запропонованому узагальненому алгоритм! розрахун-ку режим1в сушшня, отриманих р1вняннях юнегики багато ступ i н ч aro г о сушшня i нагргвання зерна нами стосовно зерносушарок типу ДСП розроб-лено спрощену методику, алгоритм та програму SHCH-KIN для визначен-ня температури сушильного агента та тривалосп суыиння в окремих зонах, що задовольняють в комплекс! задании умовам по досягненню вологосп i нагр1вання зерна в сушарках.

Використовуючи математичний опис к'шетики багатоступеневого сушшня з урахуванням конструктивних особливостей сушарок, шдпрогра-ми для обчислення параметров стану повггря i для розрахунку тривалосп сушшня з урахуванням конструктивних стввщношень mí ж швидкостями окремих стр1чок, а також ряд других отриманих нами стввщношень, скла-дено математичну модель стр1чковоГ сушарки (LENTA), що дозволила ви-конати проекпи розрахунки режим!в сушшня, витрати сушильного агента, теплота та необхщних для цього парамещв калорифер1в i вентилятор!в. Отримаш режими сушшня пророщеного ячменю i листових obo4Íb були шдтверджеш в промислових умовах.

На ochobí розробленнх нами математичшгх моделей i програм бара-банних та пневмобарабанних сушарок (BARABAN) було проведено на ЭВМ чисельне дослщження i визначеш режими сушншя нетрадицшних кормових 3aco6ÍB (вщход1в) в сушарках вказаного типу с урахуванням да-них, отриманих при вивчешп íx ф13ико-технолопчних властивостей та теп-лоф13ичних характеристик. Встановлено, то при вологосп в'щходав в межах 70...75 % число oocpTÍB барабану сушарки повинно дорпшговати 5...6 хв.~', а при вологосп 35...38 % — 4...5 хвг1. Температура сушильного агента при цих режимах буде знаходитнсь в межах 295...337 "С, а питом! витрати теплота складугь 4510...3657 кДж/кг вщповщно. 3i змешпенням початково! вологосп вщход1в питом! витрати теплоти на íx суипння збшынуються, що викликане бшып мщним зв'язком вологи у сухих в1ходах.

Алгоритм синтезу оптималышх за рпними критериями ступеневих ре-жим1в сушшня розроблено на основ! запропонованого нами методу опису кшетики багатосгупеневого суппння та принцигав динам!чного програму-вання. Суть розробленого алгоритму полягас в тому, що процес сушшня подшяють на ряд N окремих зон i. використавши описаш в глав! 4 матема-

тичш модел1 кшетики сушшня W=f(Wo, 0, t,T...), в кожшй з них визначають скалярш величини q® (j)=f(t>x)> як' виражають витрати теплота на сушшня матер»алу при рпних значениях керуючих параметров (температуря t та ш.), Rojiorocri W i температури 6 матер1алу на вход1 в зону та на вихода з не!. Запитый витрати теплоти Q усього процесу сушшня визначають як адитивну функщю витрат Q=Zqj,s (j)- У вщповцшосп з принципом оптимальности, що покладений в основу динамичного програмування, для j-то! зони справед-ливе рекурентне споввщношення

qj" U = min[qiiS(J) + Яо/"Щ 0=1,2,... N),

яке дозволяе визначити оптимальш значения на кожному erani qo,sont(j). t(j) та точки (s,k), що вщповодають оптимальному ведению процесу сушшня вод початкового Wo до кшцевого WK стану з урахуванням р1зних обмежень (на як!сть матер!алу 0, на область змши режимних napaMerpie та ш.), тобто от-риманню просушеного продукту з заданими показниками якосп при мннмалышх BinpaTax теплоти Q. 3aMicTb витрат теплоти можуть бути ви-користаш будь-яш онпй критерп оцшки процесу сушшня.

В maai 7 викладено перспективно напрямки удосконалення сушшня зерна та кормових засоб1в. Перша частина П м1стить рекомендацй по удо-сконаленню сушшня зерна.

В результат! анал!зу побудованих за експерименталышми даними ста-тичних характеристик контура попереднього нагр1вання i рециркуляцп зерна з каскадними нагр1вачами, обладнаними лопатевими (шлюзовими) та безприводними живильниками, було встановлено, що в основному диапазон! змши параметров 35°С<ек<65°С, 10°С<еСм<30оС, I40°C<t<200 °С, 14% <Wo<28% живилышки лопатевого типу менш чутлив! до 3MiH витрат та температури початкового зерна, а 1х статично характеристики Ок = f'(\Vo), 0К = f(0cw ) та Ок = f(t) мають лшшний вигляд. Це забезпечуе бшьш сталу роботу всьото рециркуляцшного агрегату, полегщуе анализ динам^чних власти-востей процесу та синтез автоматично! сисгеми управл!ння процесом.

Для забезпечення сталосгп температурних режимов в кожной i3 пара-лельних гшок тепловентиляцшноо мереж1 реконструйованих зерносушарок необхщно забезпечити постшшсть аеродинам!чного опору нагр'овача ре-тельним регулюванням витрат сирого i рециркулюючого потоюв зерна з застосуванням для ш'еГ мети засобо'в саморегулювання або автоматики; ви-користовувати для регулювання температури сушильного агенту (шляхом шдсмоктування атмосферного пов1тря) гшки з найменшими в!ггратами сушильного агенту; застосовувати в патрубках для шдсмоктування атмосферного повггря та газоходах вщ топки crxapeHi дросельш заслонки; застосовувати автоматичне регулювання температури сушильного агенту в кожной плщ з урахуванням !х динам1чних властивосгей; реконструювати топку з установкою в камеро змошування перегородок, що зменшують об'ем газоход!» тепловентиляцшио! мережь Рекомендовано також змшу схеми

руху сирого та рециркуляцшного зерна з оргашзащею в вщключеному вщ топки нагр!вач1 ¡нтенсивного регульованого охолодження зерна в розпуше-ному шарь

Для анашзу р1вном1рност! обробки сипучих матер ¡ал ¡в в рсциркуляцш-них сушарках на основ! ймсшршсного шдходу з урахуванням потокового графу функцюналышх зв'язюв елематв сушарки, було складено матема-тичний опис процест змннування ё розподшу рециркуляцшних потошв в умовах нагрёвання та сушншя. Отримаш вирази для визначення в багато-контурних агрегатах ймовфносгп знаходження в вихщному потоц! ¡-го контура зернин з середшм часом обробки тер, а гакож загально! ймов1рност! знаходження в вихщному потощ зернин з тер

Р^-^/м»'-, Р = П[(^-1У'-'/^] при

Для випадку N=^N1 останнш вираз набувае вигляду

\ЛМ

рп[((м.--О"'')/"'"'^ —ЙУ!!-

(Я-1)!

Нерёвномёрн^сть обробки матер ¡ал у в рециркуляцшному контур! ош-нювали коефнцентом вар1ашТ, який являе собою вщношення стандартного вщхилення до математичного спод1вання середньо! тривалосп обробки ма-терёалу в агрега^

Як показуе анал13 цього виразу, найбшыне зростання коефийента вар1ацн V вщбуваеться при збшьшенш коефниснта рециркуляцн N з 1 до 4. Подальше збкьшення N незначно гадвищуе коефщент варёацн.

Таким чином, власгиву зерносушаркаи з рециркулящею зерна нер^в-иом1ртсть сушнтя та нагр1вання окремих зернин, спричинену ршшм часом знаходження !х в голошпй плщ агрегату, можна зменшити шляхом подр!бнення контура рециркуляцн зерна на ряд промёжних контуров.

Анатз схеми продувания зерна у шахтних зерносушарках при рядовому I д!агональному розшташуванш коробЬ дозволив обгрунтувати для перюдичних випускних мехатзмёв величину порцш зерна, що випускають-ся ¡з сушарки та при яких забезпечуеться найбшьш рашоиальне продувания зерна з р'шном1рним чсргуваннням пер ¡од¡в ¡нтенсивного питомого енер-гошдведення з перюдами вщлежування, що сприятливо впливае на умови сунпння зерна та його яюсть.

Для реал1зацн описаного вшце багатоконтурного сушшня зерна з еле-ментами саморегулювання р'тня зерна в уах бункерах апарата, з можливк-тю регулювання ступеню охолодження просушеного зерна, нами запропо-новано споаб теплового сушншя 1 технолопчна схема рециркуляцшно! зер-носушарки (а.с. 1128070, 1241044), яка мае два сушарних рециркуляцшних

контура з щшьшш шаром та один охолоджувальний рециркуляцшний контур з розпушеним шаром. Вказаний cnoci6 сушшня зерна усувае загальний нсдо]пк багатьох рециркуляцшних зерносушарок з камерами нагревания зерна, в яких на стад!!' попереднього названия зерна вщокремлюються важкосипк] легковап вщходи та щупле зерно тдвищено! вологосп, KOTpi придатш для кормових потреб, але вимагають сушшня в спещальних су-шарках.

Виробнича nepeBipxa реконструйованих зерносушарок показала, що поряд з пщвищенням ix продуктивноси, зниженням питомих енерговитрат, пщвищусться яюсть просушеного зерна завдяки бшьш piBHOMipnifi обробш. Pinna економ!я вщ реконструкди сушарок складала 856,8...5465,0 крб. на piK (в щнах до 1992 р.).

Для утшнзацй теплота вщпрацьованих сушильного агента та повггря нами запропонована та захищена а.с. 1210029 схема ix руху в рециркуля-цшнш зерносушарш з камерою нагревания (наприклад, типу РД-2х25). При цьому питом1 витрати палива знижуються на 16...21 % (в залежносп вщ температури зовшшнього повпря), продуктившсть сушарки зросгае на 35...38 %, спроицуеться и управлшня та обслуговування, зумовлене простотою конструкцн i зниженням числа контрольованих параметр ¡в.

При визначенш ефективносп роботи сушильних установок, розрахун-ках оптимальних режимов суш1ння, вибор1 оптималышх конструкгивних pinieiii, необх!дно враховувати комплекс техншо-економ1чних показншав (критерпв оптимальноси): продуктившсть зерносушарок, прям! витрати на сушшня, mrroMi витрати палива та електроенергн i ш. Стосовно дночих сушарок узагальнений критерш ефективносп Е

Г ГТ s, 0.58 0.41 0.67

¿=1

де ei - комплексний груповий або одиничний показник; Si - коефодент ва-roMOcri; i — номер показника; п - шльк!сгь показниив; eg, ег, eq , ее - показ-ники, що харакгеризують вщповщно кшьккн! результата функцтовання, р!вень використання ресурав, збереження якосп зерна при сушшш та piBciii, контролю i управл1ння процесом сушшня.

Оцшка значущосп показншав (коефкйснтт вагомосл! si), що введен! в узагальнений критерш ефективносгп, одержана за звшшми даними хл!бо-приймальних шдприемств Одесько! облает! методом рсгресшних залежно-стей для середньозважених геометричних показник!в.

В другш частит uiei ж глави наведено принципов! технолопчш схеми лжи сушшня нетрадищйних кормових засоб1в з барабанною та пневмоба-рабанною сушарками. Перша схема краща при сушшш невеликих партш високовологих, схилих до налипания вщход1в (плоди шипшини тощо), а друга — для великих партш сипких в!дход!в. У виробничих умовах на про-мислевому агрегате АВМ-1,5 були просушен! дослщщ партй КШ та ФО, а пот!м проведена Гх зоотехнична оц1нка як кормового засобу. Розрахунок

економ1чноГ ефективноси показав, що сума р!чпого народногосподарсько-го екошмчного ефекту при використашн в комбкормах просушеного КШ складала 662,2 тис. крб., а для ФО — 350,9 млн. крб. (в шнах 1990 р.)

Розроблеш режими сушшня ШЛР ввнЧшли складовою частиною в тех-нолопчний регламент виробництва комб1Норм1в та кормових концентро-ваних добавок. В результат! виробничих випробувань зпдно з технолопч-ним регламентом на промисловому агрегат! АВМ-1,5 було просушено шрот шипшини, визначено його х1м1чний склад 1 ряд показншав поживност!, а також проведено зоотехшчш випробовування комбшорм1в, що вироблеш з сухими ШЛР. Сума piчнoгo екопомшного ефекту т'шьки в1д використання сухих ШЛР Одеського х1мфармоб'еднання (близько 300 т на рш) складала 25694 тис. крб. (в цшах 1992 р.). На заюпочному еташ дослцдження були влвчеш пгроскошчш властивост! кормових добавок та комбкормгв 31 ШЛР, на основ! яких визначеш режими Гх зберкання.

Висновки.

1. Теоретично обгрунтовано та запропоновано нов! методи штенсифг кацн сушшня зерна 1 кормових засоб1в та методики визначення режтанв та консгруктивних парамецнв сушарок, що засноваш на нових та вдоскона-лених кшегичних закономерностях.

2. Визначено фезичш властивосп та теплоф1зичш характеристики зерна деяких бобових культур та нових кормових засоб1в, яы е високовологими вщходами АПК. Отримано емшричш В1фази для визначення цих характеристик в залежносгп 1Йд во лого та температуря вщходов.

3. Складено новё форми опису законом1рностей кшетики нагревания, сушшня \ охолодження зерна та кормових засоб1в, а також встановлеш1х кшьккш характеристики для р1зних форм сушильних шар!в в умовах прямоточного та рециркуляцшного сушшня.

4. Складено узагальнену структуру формал130ваних технолопчних схем зерносушильних агрегат1в та дослщжено найбшьш важлив1 П елементи (функщональш шдсистеми), удосконалення яких дае найбшыний ефект.

5. Розроблено методики, алгоритми та синтезоваш багатоступшев1 режими прямоточного 1 рециркуляцшного сушшня зерна.

6. Розроблено методику та складено алгоритм розрахунку оптимально! стратега керування багатостадшним процесом суш!ння, який заснований на принципах динамичного програмування та дозволяе здшснити послщовне перебнрання обмеженого числа вар!ант!в при дискретн!й змш параметр"1в процесу га характеристик висушуемого матер1алу за р!зними функщонала-ми оптимальность

7. Розроблено систему ММ процесу сушшня зерна, що охоплюе р!зно-маштш вар1анти технолопчних схем прямоточного та рециркуляцшного сушшня. Адекватшсть ММ реальному процесу перев!рено в виробничих умовах. Система ММ реашзоваиа в пакетах прикладных програм на мов1

програмування Turbo Pascal для персональних ЕОМ та може служили основою для створення САПР.

8. За допомогою цих систем ММ, що зв'язують режимш параметри та техшко-економ1чш показники сушарок, встановлено шляхи зниження pi3-них вид1в витрат на сушшня зерна та кормових засоб1в.

Основний 3MÎCT дисертаци опублжовано в 64 роботах, головними з яких е таю:

1. Математическое моделирование процессов пищевых производств: Сб. задач / Н.В. Остапчук, В.Д. Каминский, Г.Н. Станкевич, В.П. Чучуй У Под ред. Н.В.Остапчука — К.: Вища шк., 1992. - 175 с.

2. Станкевич Г. Оптималышй режим сушшня вщходав // Харчова i пе-реробна npoMHOioBicTb. - 1992. - № 8. - С. 26.

3. Станкевич Г. Узагальнений алгоритм розрахунку режимов сушшня зерна II Харчова i переробна промисловнггь. - 1995. -№ 5,-С. 12-13.

4. Станкевич Г.М. Алгоритм щентифнсацп параметрiB рёвнянь юнети-ки сушшня // Наук. пр. ОдеськоТ держ. акад. харчових технологш. — Одеса.

- 1996. - Вип. 16. - С. 263-268.

5. Станкевич Г.М. Поршняльна характеристика фактор!в, що визна-чають кшетику сушшня зерна в щшьному uiapi И Наук. пр. ОдеськоГ держ. акад. харчових технологш. — Одеса. - 1996. - Вип. 17. - С. 325-328.

6. Станкевич Г.М. Вдосконалення зерносушарок // Проблеми та пер-спективи розвитку та споживання хлёбопродуюзв: Наук. пращ. — Одеса ОДАХТ. - 1997.-С. П-13.

7. Станкевич Г. Багатоконтурне суш1ння зб1жжя. // Зерно i xjiiö. - 1997

- №4. - С. 28.

8. Алейников В.И., Станкевич Г.Н. Расчет температуры теплоносителе при сушке зерна кукурузы с предварительным подогревом. // Сб. "Хранен!« и переработка зерна", серия "Элеваторная промышленность". — М. ЦНИИТЭИ Минзага СССР, 1981, вып. 4, с. 7-10.

9. Особенности планирования экспериментов для получения описанш кинетики нагрева и сушки термолабильных продуктов. / Г.Н.Станкевич Н.В.Остапчук, В.А.Одиноков, П.Д.Федунец // Технология и оборудована пищевой промышленности и пищевое машиностроение. — Краснодар: по литехн. ин-т. - 1986. - С. 115-120.

10. Остапчук Н.В., Станкевич Г.Н., Чучуй В.П. Методические основь изучения методов математического моделирования на ЭВМ II Опыт приме нения ТСО и ЭВМ в активизации учебного процесса вузов: Методически рекомендации для преподавателей вузов / Под ред. A.B. Васильева. — К. УМКВО, 1991. - С. 65-69.

11. Исследование теплофизических свойств муки томатной кормовой /Соловых С.И., Станкевич Г.Н., Макаров А.П., Кочетова A.A. // Совершенствование и повышение эффективности использования средств механизации в сельскохозяйственном производстве юга Украины: Сб.научных трудов. - Одесса: Одесский СХИ. - 1990. - С. 43-49.

12. Остапчук Н.В., Станкевич Г.Н. Обобщенная структура системы управления сушильными процессами // Вопросы повышения эфективности систем управления технологическими процессами. — Ереван: АРМТЕГ -1991.-С. 33-36.

13. Шроти лшарських рослин, як сировина для комбшормово! про-мисловосп i ix ф1зико-технолопчш властивосп / А.О.Кочетова, М.М.Ма-даш, Г.М.Станкевич, Л.Д.Дмитренко // Наук. пр. ОдеськоУ держ. акад. хар-чових технологш.—Одеса.- 1996.-Вип. 16.-С. 9-15.

14. Дослщження кшетики сушшня навуту / Г.М.Станкевич, Альхоган Адель, Л.К.Овсянникова, ОЛ.Станевський // Наук. пр. Одесько! держ. акад. харчових технолопй. — Одеса. - 1996. - Вип. 16. - С. 258-263.

15. Остапчук Н.В., Шашкин А.Б., Станкевич Г.Н. Устойчивость температурных режимов. // Мукомольно-элеваторная и комбикормовая промышленность. - 1985. -№6. - С. 27.

16. Отходы пищевой промьпнленности /АЛевицкий, А.Кочетова, Г.Станкевич, Л.Дмитренко, И.Магисгрова, И.Маршгенкова, С.Носкачева, Л.Звягинцева //Комбикормовая промышленность. - 1991. - № 6. - С.25-27.

17. Фильтрационный осадок — компонент комбикорма / А. П. Левицкий, A.A. Кочетова, Г.Н. Станкевич, В.М. Турчинская, Л.Д. Дмитренко, И.Б. Магистрова, С.Ю. Носкачева // Сахарная промышленность. - 1992. -№2.-С. 23-24.

18. ГПсля спещально! обробки /значно зростае поживна цшшсть зерно-бобових /О.Левицький, А.Кочетова, Г.Станкевич, Л.Дмитренко, А.Дьяконова, В.Семешок //Харчова i переробна промислов1сть - 1993. -№ 6. - С. 29.

19. Исследование кинетики многоступенчатого процесса сушки шпината /Л.Н.Пилипенко, Г.Н.Станкевич, М.А.Гришин, Л.Д.Зеленская //Известия вузов. Пищевая технология. - 1993. - № 3-4. С. 72-74.

20. Шроти з лкарсько! сировинн /О.Левицький, В.Шерстобитов, А.Кочетова, Г.Станкевич, Л.Дмитренко, М.Ратушна//Харчова i переробна промислов!сть. - 1995. - № 2. - С. 26.

21. Шаповаленко O.I., Станкевич Г.М., Страхова Т.В. Особливосп ново! ¡нструкцп по сушшню зерна // Проблеми та перспективи розвитку та споживання хлШопродукпв: Наук. пр. - Одеса: ОДАХТ. - 1997. - С. 9-10.

22. A.c. 1128070 СССР, МКИ F 26 В 3/06. Способ тепловой обработки зерна в рециркуляционном режиме / В.И. Жидко, Н.В. Остапчук, Г.Н.

Станкевич, А.Б. Шашкин, И.А. Богомолов, В.Д. Каминский (СССР). - Заявка № 3636277/24-06; Заявл. 2t.97.83; Опубл. 07.12.84. Бюл. №45.

23. A.c. 1210029СССР, МКИ F26 В 17/12. Рециркуляционная сушилка/ Н.В. Остапчук, В.И. Жидко, А.Б. Шашкин, Г.Н. Станкевич, В.Д. Каминский (СССР). - Заявка № 3800266/24-06; Заявл. 11.10.84; Опубл. 07.02.86. Бюл. № 5.

24. A.c. 1241044 СССР, МКИ F 26 В 17/12. Способ обеспечения постоянного расхода сыпучего материала через аппарат в процессе обработки / Н.В. Остапчук, В.И. Жидко, Г.Н. Станкевич, А.Б. Шашкин, В.Д. Каминский (СССР). - Заявка № 371066/24-06; Заявл. 15.05.84; Опубл. 30.06.86. Бюл. № 24.

25. A.c. 1354107 СССР, МКИ G 01N 33/10. Способ оценки питательной ценности зерна бобовых культур / Б.В. Егоров, A.B. Егорова, А.П. Левицкий, В.В. Шерстобитов, И.К. Чайка, Г.Н. Станкевич (СССР). - Заявка № 4031206/30-13; Заявл. 03.03.86; Опубл. 23.11.87. Бюл. N 43.

26. Алейников В., Станкевич Г., Пизик А., Бульченко Н. Подработка зерна в зимних условиях через подогревательную колонку. Информационный листок. — Одесса: ОЦНТИ, 1978, № 114-78.

27. Жидко В.И., Шашкин А.Б., Станкевич Г.Н. Статические характеристики подогревателей для зерна. - Одесса, 1982. - 8 с.// Депонированные научные работы: ВИНИТИ, 1983, № 5, с. 89.

28. Шашкин А.Б., Шашкина Т.Б., Станкевич Г.Н. Комплексная оценка эффективности использования зерносушилок. - Одесса, 1984. - 6 с. - Деп. в ЦНИИТЭИ Минзага СССР 24.12.84 г. № 517зг-Д84.// Реф. ж. Оборудование пищевой промышленности. — М.: ВИНИТИ, 1985, №4, с. 14-15.

29. Оптимизация процесса сушки на основе уравнений кинетики I Г.Н. Станкевич, Н.В. Остапчук, В.А. Одинокое, П.Д. Федунец. - Одесса, 1985. -11 с. - Деп. в ЦНИИТЭИ Минзага СССР 1.02.85 г., № 529зг-Д85. // Депонированные научные работы — М.: ВИНИТИ, 1985, №5, с. 108.

30. Анализ процессов смешивания зерна при сушке в рециркуляционных сушилках / Н.В. Остапчук, А.Б. Шашкин, Г.Н. Станкевич, Т.Н. Гросул. -Одесса, 1985.-7с.-Деп. в ЦНИИТЭИ Минзага СССР 1.02.85 г. № 530зг-Д85. // Депонированные научные работы. -М.: ВИНИТИ, 1985, № 5, с. 108.

31. Статические и динамические характеристики тепловентиляционной сети зерносушилок. / Н.В.Остапчук, В.И.Жидко, Г.Н.Станкевич, А.Б.Шаш-кин.-Одесса, 1984.-8с. Деп. в ЦНИИТЭИ Минзага СССР 11.05.85г. № 551зг-Д85. // Депонированные научные работы - М.: ВИНИТИ, 1985, № 8, с. 121.

32. Математическое моделирование процесса охлаждения зерна / В.Т. Бадай, В.П.Чучуй, Г.Н.Станкевич. -Одесса, 1988. -21 с. -Деп. в ЦНИИТЭИ Мннхлебопродукта 27.01.88, № 884. // Депонированные научные работы. — М.: ВИНИТИ, 1988.№5, с. 151-152.

33. Математическое описание процесса охлаждения зерна в зерносушилках шахтного типа. / В.Т.Бадай, Н.В.Осгапчук, Г.Н.Станкевич, А.Б. Шашкин, В.П. Чучуй. - Одесса, 1988. - 32 с. - Деп. в ЦНИИТЭИ Минхле-бопродукта 27.01.88, № 885. // Депонированные научные работы. — М.: ВИНИТИ, 1988, №5, с. 152.

34. Модели для определения режимов обработки сыпучих материалов в рециркуляционных агрегатах. /Н.В.Осгапчук, Г.Н.Станкевич, А.Б.Шаш-кин, Т.Н. Гросул // Тез. докл. Всес. конф. "Технология сыпучих материалов -химгехника 86", ч. 2.-Белгород, 1986. - С. 10-11.

35. Бадай В.Т., Станкевич Г.Н. Система математических моделей для расчета процесса сушки зерна. // Тез. докл. 7 Респ. конф. "Повышение эффективности,совершенствование процессов и аппаратов химических производств", ч. 2. — Львов, 1988. - С. 57-58.

36. Станкевич Г.Н. Особенности расчета режимов сушки зерна в агрегатах с рециклами. И Тез. докл. обл. межвузовской научно-практич. конф. ' Социально-экономическое и научно-технические проблемы агропромышленного комплекса". — Одесса, 1989. - С. 65.

37. Оста п чу к Н.В., Станкевич Г.Н. Устойчивость режимов сушки и качества зерна в рециркуляционных сушилках. II Тез. докл. респ. научно-техн. конф. "Интенсификация технологий и совершенствование оборудования перерабатывающих отраслей АПК" / Под ред. П.С. Циганкова. — Киев: КТИПП, 1989.-С. 215.

38. Станкевич Г.Н., Остапчук Н.В. Оптимизация режимов тепловой обработки пищевых продуктов. II Тез. докл. 2-й Всес. научной конф. "Проблемы индустриализации общественного питания страны". — Харьков, 1989.-С. 415.

39. Бадай В.Т., Станкевич Г.Н., Шашкин А.Б. Оценка качества рециркуляционной обработки сыпучих материалов. // Тез. докл. Всес. конф. "Технология сыпучих материалов", том 2. — Ярославль, 1989. - С. 107.

40. Станкевич Г.Н. Оптимизация режимов тепловой сушки пищевых продуктов. II Тез. докл. Всес. научной конф. "Проблемы влияния тепловой обработки на пищевую ценность продуктов питания". — Харьков, 1990. -С. 463-464.

41. Станкевич Г.Н. Оптимизация режимов сушки зерна в зерносушиль-ных агрегатах. //Тез. докл. юбилейной 50-й научно-практич. конф. ОТИПП им. М.В. Ломоносова "Научно-технические пробемы развития агропромышленного комплекса". — Одесса, 1990. - С. 98.

42. Станкевич Г.Н. Совершенствование сушки зерна и кормовых средств. // Тез. докл. 52-й юбилейной научной конференции института. — Одесса: ОТИПП. -1992. - С. 32.

43. Кочетова A.A., Станкевич Г.Н., Ратушна М.М. Аминокислотный состав шротов лекарственных растений. // Тез. докл. 53-й научной конференции института. - Одесса: ОТИПП. - 1993. - С. 30.

44. Станкевич Г.М., Шашкш А.Б. Техшка i технология рециркуляцш-ного сушшня зерна. // Тез. докл. Первой национальной научно-практич. конф. "Хлебопродукты-94". - Одесса, 1994. - С. 174.

45. Макаров О.П., Станкевич Г.М. Вивчення теллофезичних власти-востей зернових культур. И Тез. докл. Первой национальной научно-практич. конф. "Хлебопродукты-94".—Одесса, 1994. - С. 175.

46. Станкевич Г.М. Математична модель ступеневого сушшня продукте. II Тез. доп. IX М'жнародно! конф. "Удосконалення процеав та апарапв х1М1Чних, харчових та нафтох1М1чних виробництв". - Частина 5. — Одеса: ОДАХТ. - 1996.-С. 42.

Станкевич Г.М. Науков1 основи вдосконалення сушшня зерна та кор-мових засоб1в. — Рукопис.

Диссерташя на здобуття на здобутгя наукового ступеня доктора тех-шчних наук по спешалыюсп 05.18.03 — первинна обробка та зберёгання продуктов рослинництва, Одеська державна академш харчових технолопй, Одеса, 1997.

Доагйджеш ф'вичш, тешюфпичш та технолопчш властивостх зерна г нових кормових засобш як об'екпв сушшня та зберггання. Розроблена система математичних моделей процессе нагрёвання, сушшня I охолодження та рвномаштних тигав сушарок, яка дозволяс синтезувати оптимальш редкими сушшня зерна та кормових засобгв. Запропоноваш ефективш технологи I тсхшка сушшня зерна та кормових засоб1в. Промислова апробация пщтвердила економ1чну ефектившсть результат роботи.

Ключов! слова:

зерно, кормош засоби, сушшня, кшетика, моделюва!шя, алгоритм.

Станкевич Г.Н. Научные основы совершенствования сушки зерна и кормових средств. — Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора технических наук по специальности 05.18.03 — первичная обработка и хранение продукции растениеводства, Одесская государственная академия пищевых технологий, Одесса, 1997.

Исследованы физические, теплофизические и технологические свойства зерна и новых кормовых средств как объектов сушки и хранения. Разработана система математических моделей процессов нагрева, сушки и охлаждения н различних типов сушилок, которая позволяет синтезировать опти-

малыше режимы сушки зерна и кормовых средств. Предложены эффективные технологии и техника сушки зерна и кормовых средств. Промышленная апробация подтвердила экономическую эффективность результатов работы.

Ключевые слова:

зерно, кормовые средства, сушка, кинетика, моделирование, алгоритм.

Stankevitch G.N. Scientific foundations of grain drying and fodder means improvement. — Manuscript.

Thesis for a doctor's degree in the technical sciences by specialiti 05.18.03 -primary treatment and storage of plant products. Odessa State Academy of Food Technologies, Odessa, 1997.

Physical, heat engineering and technological properties of grain and new fodder means, as objects of drying and storage, have been investigated. The system of mathematical model of heat, drying and cooling processes and different types of dryers, which allows to synthesize optimum drying conditions of grain and fodder means has been developed. Effective technologies and the technigue of grain and fodder means drying have been offered. The industrial approvement has confirmed economical effectiveness of the results of the work.

Key words: grain, fodder means, drying, kitetics, modeling, algorithm.

Подписано n.Q друку 28.11.1997 p. Формат 60x90/16. Обл.-ввд. арк. 2,0. Тираж 100 прим. Зам. № 436. Одеська державна акадешя харчових технологий. 270039. м. Одеса, вул. Канатна, 112.