автореферат диссертации по транспорту, 05.22.08, диссертация на тему:Совершенствование технологии работы систем управления сортировочным процессом на основе рациональной организации информационных потоков на станциях

Дншропетровський держав мин техшчшш ушверснтет зал13шиного транспорту Мшстерства транспорту Украйш

w Г 3 с л

i liv'íl

Пахомова Шктор'ш МиколаХвна

УДК 658.012.011.56:656.212.5:681.323

УДОСКОНАЛЕКНЯ ТЕХНОЛОГИ РОБОТИ СИСТЕМ УПРАВЛННЯ СОРТУВАЛЬНИМ ПРОЦЕСОМ НА OCHOBI РАЩОНАЛЬЖЙ ОРГАН13АЩ! ШФОРМАЩКНИХ ПОТОК1В НА СТАНЩЯХ

05.22.Qit - сксплуатащя та ремонт sacoóis транспорту

Автореферат дисертацй' на здобутгя наукового ступеня кандидата техшчних наук

Дншропетровськ 2000

Диссртащею ерукопис

Робота виконака на кафедр! «Електронш обчислювальш машшш» Дшпропетровсь-кого державного техшчного ушверситету зашзничного транспорту Мш;стерства транспорту Украши

Науковнй кср!вник":

доктор техшчних наук, прзфесор Шафгг Свген Миронович, Дшпропетровськик державний техшчний ушверситет зашзничного транспорту, профссор кафедри иЕлекгрокш обчислювальщ машини»

Офщидй опоненгн:

доктор техшчних наук, професор. завщувач кафедри «Електрошка та обчислюва-льна техшка>> Нацюнально! прничо! академи Украши, заслужений противник народно! оев^ти Украши Кузнецов Георгш Впалшович

кандидат техшчних наук, доцент, завщувач кафедри «Станци та вузли» Дншропет-ровського державного техшчного ушверситету заткичяого транспорту Мгшстерс-тва транспорту Украши Муха Юрш Афанасшович

Провина установи: <

Схщноутфашський державний ушверситет, кафедра транспортних технологш, Мшштерство оевпп Укршни, м. Луганськ.

Захист дисертаци в1дбудеться _2000 р. о ГОДИН1 на заещашн

спещатзовано! вчешм ради Д 08.820.02 при Дшпропетровському державному тех-шчному ушверситет! зал;зки'шого транспорту Мгастерства транспорту Украши за адресою: 490Ш, м. Дшпронетровськ, вуп. Акад. Лэларяна. 2, зал засщань.

3 диссртацкю мзжна ознайомитксь у 5]'блютещ дшпропетровського державного техючкого университету зашзничного транспорту Миистерстаа транспоргу Украши

Л5~ -/о

/автореферат розихланий «__» 7 _2000 р.

Вчений секрегзр сгешагазоБано! вчено» ради, / /

доктор теха1Ч1шх наук /-¿I Жуковицький I. В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалынсть теми визначаеться наступними причинами:

По-перше, стан автоматизованих систем управлшня технолопчними процесами на станщях характеризуеться необхщшстю замши морально 1 фпично застарьтих систем сучасними ¡нтегрованими системами управлшня сортувальним процесом.

По-друге, останшм часом на сортувальних станщях вщбувався перехщ В1Д централиованих систем до децетратзованих, побудованнх на багатомашинних комплексах. Ниш е техшчна та технолопчна можливють розвитку децентрашзаци на основ! використання мережевнх шформацшних технология.

По-трете, розвиток обчислювально! техшки виходить на новий р1вень арх1текту-ри шформащйно-керуючих обчислгавалытх систем - локальш обчислювальш мерена (ЛОМ). Традищшн методи проектування мереж не враховують технолопчних особливостей робота сортувально! станин 1 потребують додаткових дселщжекь.

Зв'язок теми з науковими програмами. Дисертащйна робота виконана у вщ-повщносп з роздшами Галузевих програм колишнього СРСР:

-0.54.01.12. «Створення та впровадження засобш комплексно! мехашзацц та автомати-зацп виробничих процеав на сортувальних станщях»;

-0.54.01.02. «Розробши та впровадити високоефективш технологии пронеси у господарс-тв1 руху та автоматизовану систему упрангпння переввним процесом».

В1дпсв1дно до Державно! програми реструктуризади на загозничному транспорта Украши:

-03.3.1. «Формування ¡нформацшного середовища для забезпечення функцюну-вання нових шформацшних технолопй»;

-03.3.3.1. «Комплекс шформацшних технолопй управлшня процесом перевезень».

Мета дослщженъ: удосконалювання ексшгуатацшно! робота сортувально! станцн шляхом ращонального застосування шформацшних мережевих технологш у системах управл1ння сортувальним процесом. Для реалваш мета на тдспш комплексных наукових та експериментапьних дослщжень на аптацшних моделях необхщно розв'язати наступш задач!:

• Вибрати ращональну технолопю оргашзацн обмшу шформац?(Ю на нижньому р> вш мереж1 (виб1р методу доступу до фвичного каналу), що зв'язуе окрем1 контроле-ри системи управлшня в технолопчних зонах сортувально! станцн.

• Розробити методику вибору параметр ¡в мepeжi вшповщно умовам робош автоматизо-вано! системи управлшня розформуванням состав!в (АСУ РС) на сортувальнш станш у масштаб! реального часу.

• Вибрати метод доступу до ф(зичного каналу, що забезпечуе мипмальнш час реакщ! мереж! архггекгури Юпенг-Сервер у системах управлшня технолопчними процесами на сортувальнш станцц.

• Ощнити вплив часу реакцц АСУ РС з мережевою технолопоо Кгаент-Сервер на екс-плуатацшш показннки сортувально! станцн, у тому чист на швидгасгь розпуску состав!в

на сортувальнш прш.

Об'ект дослщження: процес розформування-формування состав 1в на сортувалы станци.

Предмет дослщження: шформащши потоки, яга зв'язуклъ окрем1 компонента с стеми управлшня розформуванням состав ¡в на сортувальнш станци.

Методи досщдження. Для ршення поставлених задач було обрано 1мггашйнс \ делювання. При розробщ шпащйних моделей та анашзу результата моделювання е користовувалися методи теорц ймов1рносп та математично! статистики. У розроблен шгтацшних моделях використат вщом1 методи завдання системного часу: метод фш ваного кроку 1 метод до наступно! поди. Для моделювання потоку сигнашв з напшьнс обладнання викорисгаш методи теорц масового обслутовування. На ¡мгсацшних мо; лях посггавлеш експерименти з використанням метода теорп планування експеримен Для обробки результата машинних експеримента використовувалися метода регрес ного анашзу. Для ршення оптимшцшних задач (визначення максимально можтг довжини даних у мереиа, при якш немае наросгання черги запита) використовуваш чисельш методи.

Наукова новизна отриманих результата.

I,. На основ! запропояоваккх автором вар!аш1в дааграм канального рлвпя ЛС розроблеш ¡мзтацшт модел1 робота нижшх р1вшв мереш в АСУ ТП сортувалы станци, за допомогою яких вперше встановлено, що максимально можливу довжи даиих, при якш немае наростання черги зашгпв у мереяа (1 попршешш експл тацшних показнимв), дае маркерний метод доступу в поршнянш з колективним ^ стулом з розтзнаванням несучо11 виявленням кол1зш.

11а шдстам розроолепо! автором ОагаторхБнево! тптацшно! модсш мереж! ■ мтектури Кшент-Сервер в АСУ РС вперше встановлено, що при час! обслуговуваг запита сервером вище деякого граничного значения, мшшальне математичне очи вання часу реакцц системи (1 покращення експлуаггашйних показниюв) дае випадков метод; при чаа обслутовування нижче цього граничного значения, метод доступу надае практичного впливу на час реакцц системи.

3. Показано, що зменшення часу реакцц АСУ РС,.на основ! використання ! режево! технологи Юиент-Сервер, дозволяе збшьшити швидисть розпуску соста на сортувальнш првд; знайдена вщносна залежшсть такого збшьшення.

Практичне значения одержаних результатов:

- розроблеш вартнти локального, зонного та комбшованого розмццення контро рш стршочних переводпз на сортувальних прках р13Н01 галужносп, яю дають мшмаш число контролер1в мереж1 стршочно1 зони, що забезпечують прадездатшсть системи I реальному потоку запштв (послщовшсть сигнашв з нашльного обладнання);

- розроблена методика вибору технологи оргашзаци обмшу шформаци на ш ньому П1ВН1 мереш АСУ ТП сортувапьно! станци, яка забезпечуе потр!бш характе; стики шформацшних потогав (штснсившсть потоку запита, довжина запиту та ¡нг що визначають ягасть робота взаемозв'язаних систем управлшня сортувалъноТ станци:

-розроблена методика вибору параметров мереяа вщповцшо умовам робота системи равлшня сортувалшим процесом у масштаб! реального часу;

-розроблено комплекс програм для практично! реатзацй авторських штациших |делей, що дозволяють розв'язати поставлен! задач!;

- на баз! розроблених методик наведен! практичш рекомендацн щодо проекту-кня структури ЛОМ у перспектившй систем! автоматизаци сортувально! станин.

Впровадження результате роботл. Розроблеш модсл1 та отримаш висновки ви-ристаш при розробщ шформащйно-керуючого комплексу на сортувальнш сганш (ПСК

1), прийнятого в промислову експлуатацио; при розробщ техшчного завдання на систему гоматизованого управлтння позфбрмуванням состагнп на сортувальнш станиц (АСУ "), виконаного за завданням Укрэал131шгц, а також у звггах за темами:

92.16.87.87 «1ифср?,;ап;Г!;;о-г!тта;тупрлт,;тп с::стг:,;а для сортувальних станцш (ШС

2). Техшчне забезпечення 1 пщсистема д!агностики». Зв1т по НДР, № 870049625, кер. Шаф1т С.М., ДПТ, 1987 р. (автором виконаний анал13 ¡нформацш-¡х потокхв, математичних моделей, методш 1 алгорнтм!в реэл1захш основних функ-5 д1агоностикн ЛОМ АСУ);

«1нформащйно-керуючий комплекс сортувально! системи (ПЖ СС)». Звп- по № 02900008855, кер. З^брова Т.М., ДПТ, 1990 р. (автором розроблена методика врахунку ¡нформащкних потоков м!ж окремими шдсистемами ПСК-СС);

99.01 «Розробка структури, теоретичних основ 1 алгоритм1в функшонування си-еми автоматизованого керування процесом розформуванш потяпв на сортуваль-[х станщях». Звгги по НДР, кер. Шафге С.М., ДПТ, 1993-95 р.р. (автором розробле-вар1анти ф13ично! архиектури системи АСУ РС на сортувальнш станцц на основ! формацшних мережевих технологш, а також методика розрахунку параметр1в ло-льно! обчислювально! мереж1 в АСУ РС);

99.2 «Розробка теоретичних основ 1 шетрументапьних засоб!в системного анаш-1 проектування архитектур и перспективних глобальних 1 локальних обчислюваль-

к мереж для зашзниць Украши на спещально створеному лабораторному полнот, ¡ладнаному сучасними апаратними 1 програмними засобами». Звгг по НДР, кер. [аф!т £.М., ДПТ, 1998 р. (автором розроблеш математичш й ¿мггашйш модел! мар-:рного методу доступу до шини 1 колективного доступу з розгазнаванням несучо! I [явлениям конфгшшв);

«Система автоматизованого контролю виконання технолопчного процесу 1 эрмування повщомлень у АСУ СС 1 АРМи оперативного персоналу сортуваль-н сташш (СКАТ-СС)». Звгг по НДР, кер. Шаф1т С.М., ДПТ, 2000 р. (автором роз->блеш постановка Й алгортъпзащя задач шдсистеми «Парк вщправлення», принт оргашзацп шформашйноГ взаемоди ¿з системами верхнього р!вня).

Кр1М того, матер1али дисертацшно! робота використовуються в навчальному юцеш в курс! «Локальш обчислювальш мереж!», який викладаеться на кафедр! ЭМ ДПТу. За матер!алами дисертацн видано мэтодичпий гтос;б!ги:с «Дослщження .рактеристик локально! обчислювально! мере>га методом ¡мпшийного моделюван-

I».

Особистий внесок здобувача. У роботах [1]-[3] здобувачем розроблен! ¡мг шит модел1 ЛОМ в АСУ РС при випадковому та маркерному методах доступу шини. У роботах [6], [9] здобувачем наведена методика та результата експеримен-льних доотджень характеристик ЛОМ в АСУ РС на сортувальнш станци.

Апробащя результата дисертацй". Основы! положения робота доповщалися обговорювалися: на шюш-семшар! «Мкропроцесорш системи зв'язку ! управлш на залвничному транспорт!» (Алушта, 1993); на семшар! науково! ради АН Украш! проблем «Теоретична електротехшка 1 електронне моделювання» (Дншропетровс] 1994); на 1-й м1жнароднш науково-техшчнш конференци «Акгуальш проблеми р( витку затзничного транспорту» (Москва, 1994); на 9-13-й м1жнародшй шко семшар1 «Перспективш системи управлшня на зал1зничному, промисловому 1 ми кому транспорт!» (Алушта, 1996-2000); на 1-й мЬкнародшй науково-практичшй кс ференцп «1нфотранс-96» (Санкт-Петербург, 1996); на 4-7-й Украшських конферен ях по автоматичному управлшню (Черкаси, 1997; Кшв, 1998; Харгав, 1999; Льв!в, 200С

У повному обсяз! робота доповщалась ! д!стала схвалення: на сушсному за данш наукового семшару «Обчислювальна технша ! автоматичне управлшня на за зничному транспорт!» ! кафедри електронних обчислювальних машин Дшпропетр ського державного техн!чного ушверситету зал!зничного транспорту; на об'еднано науковому семшар! Нацюнально! прничо! академд (м. Дншропетровськ).

Пу.блисацН. За результатами викоканих доотджень опубл!ковано 9 друкован роб!т, !з них 5 - ¿з ствавторами. У тому числ! 5 статей у наукових журналах, 4 зб1рниках наукових праць.

Структура та об'ем дисертаин. Дисертащйпа робота складасться !з встут п'яги роздапв та висновив, яга викладенш на 767 сторшках, у тому числ! на 18 с ршках розташоваш 3 таблищ та 20 рисунив, яи повшстю займають плоту сторш] на 14 сторшках - список лггератури з 757 назви. Представлеш окремою книгою 51 датюв на 738 сторшках.

ОСНОВНИЙ ЗМТСТ РОБОТИ

У встуш обгрунтован1 актуальшсть теми, сформульовано мету ! задач! дос дження, основы! положения, що захшцаються автором, вщомост! щодо впровадж! ня результата

У першому позлил виконаний анашз систем автомагизаци соргувальних сташ та шформацшних потоив м!ж окремими технолопчними зонами.

1з рис. 1 видно, що в парку прибутгя (ПП) приймаються потяги, яи поступи до розформування. ГВсля вщповщно! обробки состав!в у ПП ! виконання необх!дн операцш з документами подаеться прковий локомотив, який насувае состав на сс тувальну прку (СГ) та розпускае вагони на коли сортувального парку (СП). Не накопичення вагошв ! заюнчення формування в район! формування (РФ) соста витягують у парк вщправлення (ПВ), де з ними виконують вщповщш операцп з в правки. Переробка шформацп, що стосуеться зазначених технолопчних зон сташ

виконуеться в АСУ сортувально! станци (АСУ СС), а останшм часом - у HOBifi систем! КС ЕОД (комплексна система електронного обмшу даними), яка В1др!знясться застосуванням нових техшчних засобт та шформацшних технологш, зокрема ICni-ент-Сервер.

НЛ

Ирибуттяг-

АСУ СС (КС ЕОД)

Повщом-лення про прибуття потяга

1 А

ПР HB

HB

Даш про

вагошв

ITII Обрабка i СЕ Групи РФ Сформо-ваний ПВ

Гнформащя про стан ПВ

Оброб-

HJI - натурний лист; ПР - протокол робота;

sl

—^

тер1алоНих шформадшних iiuiüKiB в АСУ PC: HB - накопичувальна в1дом1Сть; СД - сортувальний лист;

технолопчний процес обробки потяпв i состав!в; шформацшний зв'язок з АСУ СС; шформацшннй зв'язок з АРМами; щгЬопмахця з нашльного обладнання

Основам джерелом шформацн, яка вводиться в АСУ СС (КС ЕОД) на даний час к дюдина-оператор, але- пср'С-пскгивш системи автоматнзаци (нцпршшад, АСУ PC) повинт бути обладнаш засобами автоматизацп вводу шформацн в систему вер-хнього pioiLH. Прикладом тако! системи е шформашйно-керуючий комплекс сортува-льно! станци (ПСК СС). Показано, що основним середовищем, яке зв'язуе головш компонент АСУ PQ е ЛОМ.

Вщмшт особливосгп технолопчного пропесу на сортувальшй сташш: територь альна розосередженють на сташш технолопчних дальниць, р'зноманптпсть викорис-таного колшного обладнання, обмеження часу на прийняття ршення, висои вимоги до надшносп виконання окремих технолопчних операцш та imni, визначають необ-хщшсть досл1дження ЛОМ з метою забезпечення заданих показниюв якос-ri систем управлшня технолопчними процесами.

У другому роздцп визначено мкце ЛОМ у загальшй архггектур! АСУ PC. Як показано на рис. 2 АСУ PC складаегься i3 ряду локальних шдсистем: АСУ парком прийому (АСУ ПП), АСУ швидюстю розпуску (АСУ IUP), АСУ маршрутами пряму-вання (АСУ МП), АСУ 1нгервального регулювання (АСУ IP), АСУ прицшьного ре-гулювання (АСУ ПР), АСУ районом формування (АСУ РФ), АСУ парком вщправ-аення (АСУ ПВ). Багатор1внев1сть комплексу техшчних засоб1в, наявгасть системного серверу та використання загальних баз даних дозволяе рекомендувати apxiTeiaypy Кгпент-Сервер для побудови ЛОМ в АСУ PC.

Рис. 2. Структура АСУ РС: РЛ - рельсов! ланцюги, КД - колшш датчики, СТР - стршки;

Св - свгглофор, ГЛ - прковий локомотив, РЛШ - радюлокацшний швидком1р, ФД - фотодатчики, ВУ - вагоноуповшьнювач

У даному роздш обгрунтована необхщшсть постановки та рнлення задач! ангин зу локально! мереяа в АСУ ТП на сортувально! станцн. На основ! анашзу моделей методов.! засоб!в дослщження ! проеетування обчислювальних систем 1 мереж поста влено 1 в наступиих роздшах розв'язано комплекс задач дисертацшно! робота, якш показано на рис. 3. Нижнщ ртенъ автоматизацн технолопчного пронесу розгляда еться в задач1 А, яка розбита на тага задач!: задача А1 (виб!р !стотаих факгоргв), за дача А2 (виб!р вар!анта розмнцення конгролер!в), задача АЗ (дослщження нерегуля рно! структури мереж1 для прок р!зно! потужносп), задача А4 (дослщження регуля рно! структури мереяа для прок роно! потужност!). Дослщження часу реакцц снс теми середнього р^вня автоматизацн (АСУ 1Р) виконано в задач! Б, а саме: в задач Б1 (при час! обслуговування запиту сервером менш 1 мс)! в задач! Б2 (при час1 об слуговування зашпу сервером менш 10 мс) при рпних методах доступу. Дослщжен ня часу реакщ! системи верхнього р!вня автоматизацн (АСУ РС) вирипуеться в задач В. Для вирннення цих задач розроблеш ¡мггашйш модела ЛОМ.

У третьому роздш! на основ! анал!зу топологи об'екгу автоматизацн визначен Дйщг1ьв1сш> иикорисганш! дгы даних систем шинноТ гииологи, розроблеш формальн та ¡мггацшщ модел! ЛОМ.

На даному еташ розглядаеться нижнш ршень ЛОМ, що зв'язуе контролери ниж нього р!вня АСУ ТП (контролери стршочно! зони, ^повшьнювач1в, зшмання ¿нфор мацц з напшьного устаткування парив сортувально! станцн й !н.). Таю контролер] будемо називати станщями ЛОМ, а сигнали, що надходять на контролери вщ наги льного устаткування, заявками.

Автоматизащя верхнього

р!вня техно- (АСУ логичного розформуванням пронесу состав1в■)

Автоматизащя середнього р1вня технолопчного процесу

Задача Б1 -—

Задача Б2

(АСУ штервалъного

Задача Б

.1

Багатор1внева

!м!тацшна модель ЛОМ архггектури Ктент-Сервер

ПФЕ Ч 2x3x4 / М4\

ПФЕ ,2x4

а1 а2 «с* аз-

АКТОМ а; I Г) ащя нижнього р!вня технолопчного процесу

1м1ташйна модель нижшх рштв

ПФЕ

23

.........

(А. С У стр.риючноТ зоны)

"ГТГГ^ 11ФЬ *

т»

д7...........

V

Рис. 3. Комплекс експериментальних задач дослщження: ск - максимально можлива довжина даних, при яий немае наростання черги запита; - час реакцц системи з мережевою технолопею;

V - випадковий метод доступу; М - маркерний метод доступу;

' ПФЕ - повний факторний експеримент

На основ! виконаноТ класифшацп методов доступу, що використаш у ЛОМ, для подалыпого дослщження вибраш методи, яза в1Дпов1дають загальноприйнятим м!ж-народанм стандартам. На рис. 4 наведет формальш модел! колективного доступу з розшзнаванням несучо'!! виявленням ко.т'зш (в подалъшому — випадкового метода) та маркерного метода доступу до шини, для яких розробле::! авторсьи !м!тац!йн! модель 1м!тацшн! модел! представлеш програмами, де випадковий потш заявок мо-делювався з заданим законом розподшення.

У ход! експериментальних дослщжень весь перюд моделювання Тщол було роз-бито на ряд однакових часових пром!жюв ДГ(ДГ0,ДГ,.....ДГ;,...,ДГМ) На кожному з таких пром!жив було визначено середне число заявок у черз1, що надходять за законом Пуассона (рис. 5).

Середне число заявок у черз! Мср визначалось за наступною формулою:

т

кср(Т) = 2-

т

(1)

де N (Т) - число заявок в черз!.

а)

/ ПРИЙОМ Кол;з>яЛКАДРУ

Кадр прийнято

Витримка завершена

У ОЧ1КУ- N Середо-) \ ВАННЯ Л вищ.

ЛВИПАДКОВЛ с --з&о

вище вшьне^^ ^ч.

/пропуск^

^ ' Пропуск завершено

/ В1КНО \КОНФЛ1КТУ;

чВИТРИМКА. Процеду конфликту заверше;

'юзпопс4

IКОНФЛ1КТУ,

Ко;п'з1я

/ЙРОСЛУХО-\ВУВАННЯ

Немае ииши

Рис. 4. Формальна модель канального ргвня: а) - випадкового методу; б) - маркерного методу

чПрийшли "чужГ'

Завершено

прнйом

аних

|Немае / даних

Завершена МАРКЕРА у передача

даних

Тому що N (0 е кусочно-лшшною функщею, то можиа перейти вщ формули (1) о формули

¿У/См "'/)

А Т,

(2)

N.

°Р1

■ середне число заявок у черз1 на¡-му часовому гтром1жку;

1Л

ну

д Тп а Ъ

■Ш

'Ш1

- число змш довжини черги на]-му часовому пром1жку.

На шдстав1 викорис-тання ¿мгёацшнш модел! розроблено методику знаходження максимально можлнво! спромож-нссп мереж!, на шдстав! яко! визначено тенден-цпо до зростання черги заявок, а також методику знаходження середньо! довжини черги заявок, середнього та максимального часу оч!КУвання

Л,

лТк.,

Тш

запиту в черз1.

V ТТ^ТПРПТПМ'У ПОЗЩ-

вихщ заявки теля обслуговування

Рис. 5. Дигампш. змши черт заявок: I- наз^аяя'Енкя заявки до черги,

га на розроблених ¡мгга-цшних моделях виконано гослщження мереж! в перспективних системах автоматизаци стршочно! зони (систе-1а автоматизаци нижнього р1вня). У перспективних системах автоматизаци стршоч-го! зони головною технолопчною дшьницею е стршочна дшьниця (рис. 6).

Основою дослхдження е розроблена методика визначення максимально можли-!01 довжини даних заявок, що надходять до станцш мереж1 (контролер1в)

¿4(^„Л,Г)->тах , (3)

1е N ^ число станщй ЛОМ у систем! автоматизаци; А - вектор ¡нтенснвностей потоюв заявок, що надходять на станци ЛОМ;

V - ф!зична швидгасть передач! даних, —д . д—I-{- при дотриманш обмеження

Рис. 6. Стршочна дшьниця: - фотодатчик (ФД), Л - колшний датчик (КД), I—{ - рейков! ланцюги (РЛ)

(4)

де К3кр - критичне значения коефшента заванта-ження,

К3 =tg(a),a - кут нахилу прямо!, що апрокси-мують значения Иср на ос! часу моделювання.

ю

Запропоноваш вар1анти локального, зонного та комбшованого розмщення кон-тролер1в стршочних перевод1в (рис. 7). На базг ¡мггащшюго моделювання мереж! стршочно! зони встановлеш ¡стотт фактори, яю впливають на роботу ЛОМ: число контролер!в у мереж!, швщдасть передач! даних, штенсившсть входного потоку.

Наприклад, дослщження на ¡штацШнш модел! мереж! стршочно! зони прки середньо! потужност! показало, що змша числа контролер!в з 12 до 8 при збшьшенш ¿нтенсивносп з 20 запита/с до 40 загашв/с (запит -сигнал, який надходить з напшьного обладнання) впливае на довжину блоку даних, але не веде до наростанш черги загвгив.

На розроблених Ш1тащйних моделях проведен! два експерименталь-них дослщження нерегулярно! струю тури ЛОМ системи автоматизаш стршочно! зони прок середньо (ГСП), велико! (ГВП) та пщвищено! (ГПП) потужност!. Так, наприклад, мета перше го дослщження «К-М;»: виб!р методу доступу на баз! максимально можливо! довжи ни блоку даних (¿4), коли не вщбуваеться наростання черги при р!зномаштних вхщ них параметрах мереш: числ! контролеров у мережг (Л\,); швидкосп передач! дани; (5<И < 10 Мб ¿т/с); щгенсивносп входного потоку (наприклад, 20 2 А < 40 запитЛ для ГСП). Так для маркерного методу коефиценти р!внянь регреси визначеш в пе редбаченш, що мае М1сто парна та потршна взаемод!я фактор!в:

л

¿Ь=Ьа+ Ь1х1 + Ьгхг + Ь?Хп + Ь12хух2 + Ь^Х^о + ¿2.3*2*3 + 61,2,3*1*2*3; (5 де "а ■ оцшки вщгугав; А,- коефпценти модел!; х, - кодоване значения /-го фактора.

Для знаходження коефшенпв взято один ¿з методав теорп планування експери менту - повний факторний експеримент (ПФЕ) 23. Знайдеш за вщомого формулок математично! статистики 6-коефцденти у (5) зведеш в табл. 1.

Дослщження показало, що маркерний метод доступу в пор!внянш з випадковш методом дозволяе використати бшьшу максимально можливу довжину блоку дани> при якш немае наростання черги зашшв.

У друтому досл!дженш «М?» одержан! залежнос-р середньо! довжини черги за пит!в, середнього та максимального часу очшування затгпв у черз! в!д довжин блоку даних, при р!знш швидкосп передач! даних, при рпшй штенсивносп поток запита для маркерного методу. Отриман! залежносп дозволяють перейти до ршег ня питания про необх!дн! характеристики ЛОМ (юльюсть станцш - Л«, ¡нтенсившст]

ЧЕЙ ~

Рис. 7. Розмнцення конлролер!в стршочних переводш на ГМП (нерегулярна структура): а) - локальне; б) - зонне; в) — комбшоване ■ □ - м!сце розташування контролера

11 1 -

Таблиця 1

Значения ¿-коефппеппв_

Тип СГ Модель ШМД

Ьо ь, ъ2 ь, Ь,г Ь,з Ь?з Ъ\23

\гсп К 3523 -797 1209 -1209 -367 367 -475 236

гвп К 1368 -268 471 -195 -90 44 -65 44

гпп 691 -155 245 -245 -56 56 -89 19

потоку зашгпв - Л, швидюсть обмшу - V), яга забезпечують необхшп показники яко-сп системи автоматизахш стршочно!' зони. Для цього був зроблений зворотний переход вад кодованих значень фактор1в до натуральних. Знайдено область припустимих значень фактор!«, при яких виконуються у?.;оси ёксплуатац!йно-техн!чних вимог до ЛОМ стршочно!' зони. На рис. 8 показано область припустимих значень (Ы,Х) при У=10 Мб!т/с, що обмежена кривими = /Х(Я), = /2(Д), - /3(Л-), яю 'за- ■ безпечують обмеження характеристик ЛОМ: середньо!" довжини черги заготв (/}), середнього (/¿) та максимального часу оч!кування запита у черз! (/}).

У цьому роздш виконано також дослщжен-ня регулярно! структурл мереж системи азтома-тизанй стршочкс! зони. Рекомендовано зихсрис-тати регулярну структуру ЛОМ стршочно!' зони для прок р13Ш{х потужностей (число контролер!в може бути зменшено до п'яти).

У п'ятому роздш розроблена багатор1внева ¡мпашйна модель мереж! архггекгури Юиент-Сервер в системах автоматизацн сортувального процесу та проведено ряд експерименпв на цш Рис. 8. Перетин обласи припус- модель На рис. 9 наведена структура ще! модел!, тимих значень /V.. и Л. площиною п ¡^ ззпропонована схема пересилки залету вхд У=/0Мб1т/с кшента до серверу, навпаки, вщповш сервера

юненту, через «поштов1 скриньки» (п/с), що дозволяють емулювати взаемодш р1знкх рпзшз моле;:;. У розробленш модел! ЛОМ архггектури Юнент-Сервеп в АСУ РС дощлько с1м рштв модел! взасмозв'язку в!дкритих систем подати у вигляд! трьох р1вшв ¡ерархи - гажнього (НР), середнього (СР) 1 верхнього (ВР), таке зображення вщповщае реапьним протоколам робота мережа. Модель верхнього р1вня ЛОМ пере-!дбачае технологию Юпент-Сервер, у рамках яко! запити В1д ус!х станцш мерена, сформоваш при найда колеса вщчша на колшний датчик, спрацьовування фотодатчика на стршочно!' дальний!, вЧзд вщч!пу на рейковий ланцюг й ¡п., надходять у сервер, де обробляються в порядку надходження. Розроблеш формальш модел! юпента! серверу на верхньому р1вн!. На середн!х мережевих р!внях для моделювання вибрано протокол ГРХ/БРХ, розроблен! модел! каналу-передавача! каналу-приймача.

Рис. 9. Багаторгвнева модель ЛОМ архггектури Юпент-Сервер в АСУ ТП на сортувальнш станци

В АСУ ТП одним з основних показниюв е час реакци системи, що впливае як на перероблювальну спроможшсть технолопчного об'екга, так 1 на виконаяня вимог техшки безпеки.

Час реакцн системи арх!тектури Юпент-Сервер при поят /—го запиту може бути знайдений за формулою:

_ VСГп ОиМ , -->

гГ| = Т'К1 + Тг.у. , ф

де тг1 - час реакцн системи на г-й запит;

час установления каналу при обробщ г-го запиту;

обм

- час обмшу «загшт-вщповщь» при обробщ ;-го запиту.

Тодх ощнка математичного оч1кування часу реакци буде знайдена за наступнок формулою:

п

Г1 -

Г,

- , (7)

г п

де г г - час реакци для /-го запиту; п - число запита.

На багатор1вневих ¡мпацшних моделях проведет експериментальш дослщження часу реакци системи з мережевою технолопею в АСУ 1Р (задача Б) та АСУ РС (за дача В). Метою третього дослщження «К-А/;» в рамках задач 1 Б е виб1р методу до ступу в л о архггектури Юнент-Сервер при ртзкому час! обслуговувания запит! сервером. Метою четвертого дослщження «М^» в рамках задач1 В е виб1р швидкост передач! даних у ЛОМ архп-еетури Юпент-Сервер при маркерному метода Для об

У=]ОМбгг/с

эбки результат експеримитв було використано апарат ортогональних полшохив 1 ланування багатортневих експерименпв: у третьому дослшженш використовувався :ФЕ 2x4 (для прикладу на рис. 10 наведена поверхня, яка побудована при випадко-эму метод! доступу), у четвертому - ПФЕ 2x3x4.

Одержан! залеж-носп можна викорис-тати при заданих параметрах мереж! (чис-л! станцш, швидкосп передач!) з метою ви-значення характеристики сервера (часу об-слутовування запигу), яка забезпечуе задан! показники якосп робота АСУ РС (зокре-маАСУ П>).

мс

40 60

X ,запит/с

[□0-100 а 100-200 □ 200-300 В 300-400) ис. 10. Залежшсгь математичного очжування часу реакци истеми АСУ 1Р (тт ) вщ штенсивносп потоку заштв (Л) ! часу обслуговування запиту сервером )

Ь

о»»оггтатття ттоот ; лаомп»

СУ РС зментпусться ¡нтервал ¡ж вщривами вщчинв, отже )шьшуегься швидюсть розпус-! (рис. 11) та зменшусЬся час гребування составш на станцй. эоблено розрахунок еконошч-эго ефекту за рж для сортува->них станцш р13но! перероб-овально! спроможносгп вна-пдок скорочення часу вико-шня окремих технолопчних о„„ 11 тр;™, ,,,д,„,„ пттл.™

аз ! скорочення часу реакцн внаслщок зменшення часу реакцн системи АСУ РС 1стеми управл!ння.

ВИСНОВКИ

У дисертацшшй робот! виршена наукова задача анал!зу, вибору та рашонапь-зго застосування шформацшних мережевих технолопй в системах управлшня сор-.'вальним процесом, що дозволяе удосконалити експлуатац!йну роботу сортувально! ганцн.

Основш науков! результата, висновки та практичш рекомендацн дисерташйно! зботи полягають у наступному.

1. Стан автоматизованих систем управлшня технолопчними процесами на стш щях характеризуеться необхадшстю замши застарших систем сучасними системам управлшня сортувальним процесом з використанням мережевихтехнолопй.

На основ! аншпзу топологи об'екту автоматизаци установлена доцшьтсть вик( ристання шинно! топологи ЛОМ в АСУ ТП на сортувальнш станцп. На основ! нав! дено! класифжаци метода доступу в ЛОМ з шинною тополопею, для дослщжет обран! випадковий метод (колективний доступ з розшзнаванням несучо! та виявле] ням ксшзш) 1 маркерний метод доступу до шини, що вщповщають м!жнародни стандартам.

2.Через складшсть математичного опису структури мерема та стохастичного х рактеру потоку зашгпв для анашу ЛОМ вибрано метод ¡мггашйного моделюванш вперше розроблеш щпащйш модел1 мсрсж1 в системах автоматизаш! технолопчно] процесу нижнього, середнього та верхнього р1вшв, що дозволяе при ыдеушост! ре льних систем з ЛОМ на сортувальних станшях проводити понередш дослщжеаня.

3. Зн-лСЛ! лок наукових досл!джень та експеримеяпв на розроблеких !м!тапшш моделях ЛОМ перспективно! системи автоматизаци стршочно! зони на сортувал них прках:

3.1. Запропоновано вартнти локального, зонного та комбшованого розмпцен: контролера стршочних перевода для регулярно! 1 нерегулярно! сгруктури. Рашон льним визначено вар1ант комбшованого розмнцення, який забезпечуе мнпмальне ч ело сганцш мереж! при !х достаткьо блнзькиму зава!ггажуванщ для регулярно! стр ктури стршочно! зони. При цьому число контролер!в може бути зменшено до п'яти.

3.2. На основ! проведених побних факторних експеримештв на ьчпашйних м делях робота нижшх р!вшв ЛОМ для р!зних вхцщих парам етр!в мереж (чист а ют них станщй, швидкосп передач! даних, ¡нтенсивност! поступу запит!в) встановле залежност!:

- максимально можливо! довжини блоку даних, при якш не наростае черга запит

- впливу вхщшх параметр!в ЛОМ на характеристики !х фуккщонування: середь та максимальнии час оч1куванкя запиту в черз! та ш.

Одержат результата моделювання дозволяютъ зробити виб!р метод!в досту до ф!зичного середовшца в ЛОМ для р!зних райошв АСУ РС у залежносп вш !х кс кретних екс п лу ата г и й них характеристик, так, наприклад для стршочно! зони дощ! но використати маркерний метод доступу, осгальки вш дозволяе використати бло даних майже в 9 раз!в бшыдо! довжини - 4500 октет (при кшькосп станщй в мере 12, швидкосп передач! даних 10 Мбгг/с, ¡нтенсивност! потоку 80 затшв/с) прота 5 октет - ш випадковий. Бшьша довжина блоку даних запиту дозволяе бшьш ¡нф< мативно характеризувати стан технолопчного процесу.

3.3. На основ! отрямаиих з«л2уКностсй розробЛ2Н<х мстодккй вибору парамет ЛОМ технолопчних зон сортувально! п'рки. Так, наприклад, при штенсивносп по ку запит!в вщ напшьного обладнання 35 запиг!в/с (що вщповщае вибранш структ

гршочно! дшьнищ та допустимо! швидкосп руху' В1дчша) 1 швидкосп передач! да-их 10 Мбп/с число станцш ЛОМ стршочно! зони не повинно перевищувати 7 при гхнолопчних обмеженнях на середнш та максимальний час оч!кування.

4. Виконано теоретичт та експериментальш (на шгсацшнш модел!) досдщжен-я архкектури та шформащйних потаив системи АСУ РС, яка представлена ком-лексом взаемозв'язаних шдсистем АСУ ТП технолопчними зонами сортувально! ганцй.

4.1. Багатор1внев1Сть комплексу техтчних засоб1в, наявшсть системного серве-у та використання загальних баз даних в АСУ РС дозволяе рекомендувати мереже-у архиектуру Юпент-Сервер для побудови та' системи. Залропоноваш можлив1 ар!анта архтгектури АСУ РС на сортувальнш станин.

4.2. Вперше побудована багатор!внева ¡мпацшна модель ЛОМ АСУ РС на основ! ¡азово! модсл! взаемоди в!дкратих систем. Розроблеш д!агра?>ги становищ, яга показують )ункщонування мереж! на рйних ргвиях.

4.3. На багатор!вневш ¿мтацшнш модел! мереж! арх!тектури Юнент-Сервер в \.СУ РС визначеш показники робота мережа при р!зних характеристиках обслугову--ання мереж!! потоюв затгпв, методах доступу. При цьому вперие встановлено, що ти час! обслуговування запито сервером вище деякого граничного значения, мтш-азльке математичпе оч!кування часу реакц!! системи дае випадковий метод. Так, на-фиклад, знайдено, що при ¡нтенсивносп потоку 100 запита/с 1 час! обслуговування 10 мс математичне оч!кування часу реакцп при маркерному метода становить бшя ¡30 мс, а при випадковому метод! - близько 270 мс.

На ше! же модел! ^найдено, що максимально припустимнйчас очжування запи-у в чер31 забезпечуе маркерний метод доступу.

Таким чином, в щдсистемах з некритичним часом реакщ! доцшьно використо-зувати випадковий метод доступу, але в щдсистемах з критичшгм часом обслугову-зання необх!дно використовувати маркерний метод доступу, який дае гарантований чаксимальний час реакщ!.

5. Знайдено копкретшш вшшв використання мережево! технологи в системах ав-гоматизацц сортувально! станци:

5.1. 1з зменшенням часу реакщ! системи автоматизацп соргувального пронесу зменшуеться ¡шервал м!ж вщривами б!дч!п!в, отже зб!лынуеться швидистъ розпуску га зменшуеться час перебування состав!в на станци. Наприклад, при шзидкосп розпуску 3 м/с зменшення часу реакцп на 0,5 с приводить до збшыпування швидкост) розпуску на 0,36 м/с.

5.2. Використовування мережево! технологи в систем! автоматизацп прискорюе виконання окремих фаз у парках сортувально! станци, що скорочуе час перебування состав1в на станци та веде до прискорювання обороту вагон!в.

Розрахунок показус, що для станци з перероблювалъною спроможн!стю 5000 вагон!в у добу(без урахування транзитних потяпв)економ!чний ефекг за рш складе бшып швмшьйона гривень внаслщок скорочення часу виконання окремих техноло-

пчних фаз i скорочення часу реакцй системи керування.

flocToeipHicTb результатов виконаних дослмжень полягае в тому, що викор стат вщом]' математичш методи; методи ¡лптацшного моделювання (поошдовне подшне завдання системного часу); стандартизован! методи доступу до середовш в ЛОМ; моделювання ЛОМ на основ! еталонно! модел1 взаемодп вщкритах систс теоретичш' положения та методи Teopii планування експерименту, теорн ¡MOBipHOC Teopii' математично'1 статистики, а також в апробаш пропозишй при ix практич! реатзацц в техшчних завданнях на системи IKK СС, АСУ PC.

Нерел1к pooiT, в яких опублжоваш пауков! результат»:

1. Жуковидкий И.В., Пахомова В.Н. Имитационное моделирование методов i ступа в локальных вычислительных сетях (ЛВС) в системах автоматизации сорти] вочкого процесса на станциях // Инфотранс-96. Информационные технологии на я лезнодорожном транспорте, Санкт-Петербург.- 1996. - с. 313-327;

2. Жуковицкий И.В., Пахомова В.Н. Имитационное моделирование маркернс метода доступа к шине для ЛВС информационно-управляющих систем сортиров! ной станции // 1нформацшно-керуюч1 систсми на зашзничному транспорт!. - 199 < jw j/о. - с. М-эа;

3. ШафитЕ.М., Пахомова В.Н. Использование сетевых информационных тех] логий в системе автоматизации технологического процесса на сортировочных ст; циях железнодорожного транспорта // Пращ 5-1 Украшсько! конференцц з автомат ного управлшня «Автаматика-98» - Том 4,- Кшв: КШ, 1998. - с. 360-365;

4. Пахомова В.Н. Имитационное моделирование ЛВС архитектуры Клие: Сервер в системах автома

газации сортировочного npousccii и и1ш0ртаЦш110*кср}'1 системи на залЬничному транспорп.-1998. - № 2. - с.71-75;

5. Пахомова В.Н. Планирование эксперимента в системах автоматизации ст лочной зоны // 1нформащйно-керуюч! системи на зашзничному транспорт!. - 199' № 4,- с. 9-12;

6. Жуковицкий И.В., Пахомова В.Н. Экспериментальные исследования на ш тационной сетевой модели информационных потоков в системах автоматизации тервального и прицельного регулирования на сортировочной горке // Вкник Ха ивського державного полггехшчного ушверситету - Вип. 73. - Харкав: ХВПУ, 199

/ л

С. 04- — ОУ,

7. Пахомова В.Н. Экспериментальные исследования на имитационной мод< случайного метода доступа к среде в системах автоматизации маршрутами движе! на сортировочной станции // Пращ 7-1 Украшсько! конференцп з автоматичного упр лшня «Автоматика-2000» - Том 4,- Льв1в: ЛП1, 2000. - с. 73-78;

8. Пахомова В.Н. -Принципы организации структуры локальной вычислитель! сети в системах автоматизации стрелочной зоны на сортировочных горках // 1нф машино-керуюч! системи на зашзничному транспорт!.-2000. - № 2. - с. 7 -10,

9. Жуковицкий И.В., Пахомова В.Н., Луханин Н.И. Исследование структу ЛВС в перспективных системах автоматизации стрелочной зоны на сортировочг

горках различных типов (часть 1) // 1нформацшно-керуюч1 системн на зал1знпчному транспор-п. - 2000. - № 4,- с. 85 - 90.

Аноташя

Пахомова В.М. Удосконалення технологи робота систем управлшня сортувапьним процесом на ochobí рацюнально! оргатзаци шформацшних потоив на станшях. - Руко-пис.

Дисертшвд на здобуття наукового ступеня за спещальшстю 05.22.20 - експлуа-тащя та ремонт sacoóie транспорту, Дншропетровський державний техшчний университет затзничного транспорту, Дщпропетровськ, 2000.

Дисертацшна робота присвячена питаниям дослщження характеристик локаль-них обчислювальних мереж (ЛОМ) в автоматазованих системах управлшня (АСУ) на сортувальних сташцях. Розроблеш ¿мггацшш моделг колективного доступу з роз-газнаванням несучо'1 та виявленням ко.тош (КДРН/ВК), маркерного методу доступу до шини (ШМД) i багатор1внева модель ЛОМ архггектури Клгапг-Сервер. У ЛОМ стршочно1 зони визначена максимальна довжина даних, при якш не наростае черта запит. Установлеш основш стати стичш характеристики часу реакци ЛОМ архггектури Кшент-Сервер в умовах експлуаташ АСУ розформуванням cocTaBÍB (АСУ PC). Результата робота використаш у типовому техшчному завданш на АСУ PC.

Kjuohobí слова: сортувальш станцп, розформування составив, ЛОМ, КДРН/ВК, ШМД, LMÍTaiiiiíHÍ модели Кшент-Сервер.

The summary

Pahomova V.N. The perfection of work technology of management systems of sorting process on the basis of rational organization of information flows on stations. - Manuscript.

The dissertation on a technical science candidate's degree by the speciality 05.22.20 -exploitation and repair transport means. - The State Technical Railway Transport University, Dnepropetrovsk, 2000.

The dissertation is devoted to questions of research of the characteristics of Local Area Networks (LAN) in management automatic systems (MAS) on sorting stations. The imitation models of Carrier Sense Multiple Access and Collision Detection (CSMA/CD), Token Access to Bus (TAB) and multilevel models of; LAN architecture the Client-Server ire developed. The maxi length of data (when is not growing turn) is determed in LAN of joints zone. The main statistical characteristics of time reaction the LAN architecture Client-Server under operating conditions the MAS of disbandment of trains (MAS DT) are established. The results of the work are used in the Typical Technical Projects on MAS DT.

Key words: sorting stations, disbandment of trains, LAN, CSMA/CD, TAB, imitation nodels, Client-Server.

Аннотация

Пахомова В.Н. Совершенствование технологии работы систем управления сортировочным процессом на основе рациональной организации информационных потоков на станциях. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.22.20 - эксплуатация и ремонт средств транспорта, Днепропетровский государственный технический университет железнодорожного транспорта, Днепропетровск, 2000.

Диссертация посвящена вопросам исследования характеристик локальных вы числительных сетей (ЛВС) в автоматизированных системах управления (АСУ) нг нижнем, среднем и верхнем уровнях автоматизации технологического процесса н; сортировочных станциях.

Разработаны имитационные модели нижних уровней ЛВС для коллективное! доступа- с опознаванием несущей и обнаружением коллизий (КДОН/ОК) и маркер ного метода доступа к шине (ТТТМД) с целью оценки максимально возможной длинь блока данных, при которой не происходит нарастания очереди запросов. На разрабо тайных имитационных моделях ЛВС проведены исследования регулярной и нерегу лярной структуры сети в перспективных системах автоматизации стрелочной зонь (нижний уровень автоматизации) для сортировочных горок различной мощности I использованием методов теории планирования эксперимента.

Для систем автоматизации среднего (А.СУ интервальным регулированием) I верхнего уровней автоматизации (АСУ расформированием составов) разработан! многоуровневые имитационные модели ЛВС архитектуры Кляб^гг-Ссрвер. ГТосколь ку эти системы являются системами реального времени, то на разработанных много уровневых имитационных моделях ЛВС архитектуры Клиент-Сервер проведены эк спериментальные исследования возможности использования флэш-дисков (хранени наиболее часто используемых компонентов базы данных) и влияния времени обслу живания запроса сервером при различных методах доступа к физической среде Установлены основные статистические характеристики времени реакции ЛВС архи текгуры Клиент-Сервер в рассматриваемых системах автоматизации.

С уменьшением времени реакции системы автоматизации сортировочного прс цесса за счет применения сетевой технологии уменьшается интервал между отрыва ми отцепов на вершине сортировочной горки, что ведет к увеличению скорости рос пуска и к сокращению времени простоя подвижного состава на станции. К сокраще нию времени простоя подвижного состава на станции приводит также и ускорени выполнения отдельных технологических фаз в парках сортировочной станции з счет использования сетевой технологии в системах автоматизации.

гМУТТ^Т^ТТ-' Т"^О^ПТТТ т//"»п<лт олп'»!»!! т» 1тЛлп»*от?т»лттли'ЛП'»п'татлп1о«I т.*/"»» «гт ггвту-г»

А лД 1 С* ри^О! (1.1 .!->_>.и<¿-11x21 и у иии 1X1,V1»!

сортировочной станции (ИУК-СС) и в типовом техническом задании на автомата:» рованную систему управления расформированием составов (АСУ РС).

Ключевые слова: сортировочные станции, расформирование составов, ЛВС, КДОН/ОК, ШМД, имитационные модели, Клиент-Сервер.

Пахомова Впстороя Миколашна

УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГИ РОБОТИ СИСТЕМ УПРАВЛЕНИЯ СОРТУВАЛЬНИМ ПРОЦЕСОМ НА ОСНОВ1РАЦЮНАЛЬНО! ОРГАШЗАЦП ШФОРМАЦ1ЙНИХ ПОТОК1В НА СТАНЩЯХ

Автореферат

Щцписано до друку 20.10.2000. Формат 60x84 1/16, Патр для множних апаралв. Р1зограф. Умовн. друк. арк. 1,0. Обл. вид. арк. 1,0. Тираж 100 прим. Зам. //65. : . Безкоштовно.

Дшпропетровський державний техшчний ушверситет загизиичного транспорту

Адреса ушверситету та дтънищ оперативно! полхграфй: 49010, Дцтропетровсък, вунАкад. ВА лйзарянОу 2.