автореферат диссертации по транспорту, 05.22.10, диссертация на тему:Теоретические основы программированной эксплуатации автомобилей

доктора технических наук
Левковец, Петр Романович
город
Киев
год
1994
специальность ВАК РФ
05.22.10
Автореферат по транспорту на тему «Теоретические основы программированной эксплуатации автомобилей»

Автореферат диссертации по теме "Теоретические основы программированной эксплуатации автомобилей"

>ге од з

ЛЕВКОВЕЦЬ Петро Романович

ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ ПРОГРАИОВАНОТ ЕКСПЛУАТАЦП АВТО МО БIJI IB

05.22.10 — експ.луатац1я автомобильного транспорту

Автореферат дисертацп на здобуття наукового ступени доктора техн1чних наук

Кй'зськкй а270У.оС1Ль:-:о-дорожн1Й 1нстятут

На правах рукопису

Khïb

1нститут «¡бернетики ¡MeHi В. М. Глушкова АН Украши

1994

Дисертащею е рукопнс

Робота виконана в КиУвському автомобшьно-дорожньому ¡н-ститут1

Науковий консультант: заслужений д1яч науки Украши,

лауреат Державно! прем1\' Украши, академш, доктор техшчних наук, професор КАНАРЧУК Вадим Свгенович.

Офщшш опоненти: доктор техшчних наук, професор

КОРЧАГ1Н Вжтор Олексшович,

академш, доктор техшчних наук, професор ВАСИЛЬЕВ Всеволод Вжторович,

доктор техшчннх наук ТЕРЕШКО Семен 1ванович.

Провщна оргашзащя: 1нститут юбернетикн ¡меш

В. М. Глушкова АН Украши.

Захист в ¡дбу деться «о^-» 199*^ р. о ^

год. на засианш спещал1зова!Ю1 вченоТ ради Д. 068.09.02 при Кщвському автомобшьно-дорожньому ¡нституп за адресою: 252010 КиТв 10, вул. Суворова, 1.

3 дисертащею можна ознайомитися у 616л 1отец1 КиТвського автомоб1льно-дорожнього шституту.

Автереферат роз1сланий —^^ ^^199^

Р-

Учений секретар спещал1зовано1 учен-

ТР16В М. М.

ЗАГЛЛЬНА ХЛРАКТШ1СПША ГОБОТИ

Актуальнгсть проблем«. Одною з оаиовних проблем оучапноо-в значне тдвшцаняя техшчного р1ння виробничо-техн1чноХ бази виробництва, пори за усе за рахунок перебудови пшести-ц!йно1 1 структурно: нолхтнки, концентраци ресурс I в на важли-вих напрямках науково-технхчного прогрееу - розянтку комплексно! автоматизмыI га хн;{орнатизац11 виробництва I управления, эпровадження но в их хнформашйних г виробничих технологий, от-ворення нових маторхалёв ! об'ектёп ново! техшки, оргентова-них на ханцехп енономхчш результат«.

Шдвяс;ення е^ективаостё роботи автомобильного транспорту /АТ/ в юл агат; комплексного виргшення не тхльки внутрших задач АТ, а I зовнмшх, тобто задач на шзтомобхлебуд1ишхх пгд-приемствах г пхдприсмствах, котрё корнстуються по с лотами АТ, налрнклад будгвсльного виробництва,

Послхдовна 1ндустр1ал1зац1Я буд1вельного виробництва ви-магас перетворення його в сдиний процес будгвництва об'вк?1в на основ: елеыентхв заводе ького виготоэлення, переходу на комплектно транспортусшшя-на буд1вл! хкженерного 1 технологичного обладнашш, прискореннл процесхз стаорення 1 упровадження прогресквно1 технолог11, системи машин I »/ехашзмгв, котрх по-виннг забезпечувати високу ефектившсть 1 якхсть буд1вшштва, пол1пшення органхэацп працх, виробництва I управл!ння.

Баяливою ланкоо сучасного будхвельного конвейера е авто-мобьтьннй транспорт, якиЯ забезпечуо якхсть перевезень в задайте обсягах X в уеталовленг строки на будгвельнх майданчики иа?ерёал1в, вирзб1в 1 ашп зобетоших констхукщй. Досвхд роботи автомобхльного транспорту в будгвництв1 м.Киева та Ьипих регхохпв Украхни показус, що ще нодостаткьо використовуетъся рухомкй склад /РС/ через: низысий рхтквнь його тахнхчнох хчэтов-ност! ; В1дсутн1сжь автомобхлхв в1Дпов1дно1 епешамзаци ; розкищення РС в яалих кеспен1ал1зованих буд1вельних организациях ; недостатки виробничо-тсхнхчну базу, яка забпзпечуо е^ектизну технхчну експлуатацхв РС ; В1дсутн1с»ь спец1ал1от1в необххднох квалп]'хкац11 ; нее^ектшзну органхзппг- виробничих пронес I в ремонту х гохн1чного обслуговувашш, а 1.шож нерапхо-нальна використалня РС за прианачонпям. Цг та птп <} як тори недостатньо! е$ективност1 роботи АТ винликыц, нерп за усе,

нес потешим розглядом 1 Еирпяенняы задач цгледосягнення I ц!ле-спрямувалня, як! формуьться на ус!х оталох життевого хшклу Д'Д/ РС, як об'ектхв транспортно! тзкнхки, так 1 процес!в його ви-кор ':ташш за призначенням.

Го лоз! 1а !дея диеертахнйнох роботи полягае у тому, що для уттевого гндвищення ефективностх викоризгання РС необх!дно комплексно в^шуватн задач1 шлсдосягнемня I и}леспрямування на ус1х еталах ЕЦ /науково-дос/..дн} роботи, проектування, виго-товлення, експлуаташя/, той то на ^дпн1й мето,долог1чн1й I теоретичной основх забезпечити програгювахн'.Г- розвиток об'ект1в I проиесхв АТ. Науковими задачами прсблеми гпдвкщення ефективнос-т1 роботи АТ е задач! розробки метод!в, моделей I алгоритмхв програмоваиох експлуатацхх автомобШв »¡а основ! створення ! широко! реагйзацГх у прантичнхй дхяльиост! засоб!в !нформатиза-ш! та обчислювальнох техшки /ОТ/.

У робей здхйснено теоретичне узаг&льнення знакь 1 практичного д0св1дув обласй побудови оргашзашйно-технологхчних автоматизованкх систем логхко-динашчного класу, як одного !з оасобхв ефективного ргаення задач програмоваиох експлуатаиН агтокобтв. Запропоноваиий п!де«д базуеться на системних принципах реалхзалхх ххШ на ВЦ об'вктхв I процесс в АТ, при яхкх 1н?ормащйнх технолог!I дослхджень виступають компонентами штегрованох автоматязовано1 системы управл!ння /¡АСУ/.

Щллю данох робот с вирхиення важливо1 народногосподарсь-ко1 проблеми: пхдвищення ефектавност1 використшшя РС 1 якост1 транспортного обслуговування буд1вельного конвейера за рахунок розробки принимав, метод1в, орган!зашйних х функц!онально-ви-робничих структур програмоваиох експлуаташI I управлхння АТ в сучасних умовах комплексно1 авточатизаш1, а такол:£ормал! заш I проиес!в виршення задач коделювання ! оптишзаи11 на един!й системно-методичшй основ I.

Основна теза, шо виноситься на з ах ко т? полягае в узагалъ-ненш Грозробш методологхчних, теоретичних I прикладних аспек-Т1в програмованох ексгшуатаххх I автокобхлхв, як1 забезпечують необх!дний рхвень ефективносн I якост1 створення, використання за призначенням, адаптаци х розвитку РС.

Об 'ектом дослхджень е виробнич1 прошей, АТ, пронеси ! системи управлхння ними, а також автокоб1Л1 як'об'екти транспорт-нох техшки,

Методи досл^джень базуються на методолог! I програ^угвання життевих ииклгв, теорН граф1в, системно! оптим{заит1, досл1д-хеныя операи!й, економ1чн1й теор! I.

При виргшенн! окремих завданьбули використаь^ апарат тео-р!Х управлшня, гдентиф1каш2 I методи числового анал1г>у.

Досл{дження проведен! зг1дно э трьома аспектами: методоло-г!чним, математичним г прикладним, ар 1 обум^вило задач1 роботи.

Наукова новизна полягас у розробц! основ програмовано! експдуатал!1 автомобхлгв, як одного 1з основних йапрямкгв п!д-вищення ефективност1 використання РС у сучасних умовах.

Намгчена проблема забезпечення необхгдного ргвня якостг 1 ефективност! використання у га^зях матер1альногс виробниптва РС представлена у склад! задач, при виршеннх як их о гримам} нов1 результата, цо виносяться на захист:

1. Методолог!чна концепц!я програмовано! експлуатацН авто-ыоб{л!в, яка базуеться на д!алектичшй едност1 автомоб1л!в I процесгв IX експцуатацН, як цгльовог категорп,! систем автома-тизованого управлхння в умовах 1нтеграпп ДАСУ/ як категорП эасоб!в досягнення ц!л1.

2. Системн! принципи I акс10матика побудови оргашзащйно-технолог1чних систем як основи для ефективнох реалхзашг мето-д!в, моделей } алгоритм!в програмоваж>1 експ^атацгх автомоб!л!в у сучасних умовах.

3. Моделг I алгоритми для опису ресурсно? динамгки автомо-б!л!в I проиесгв IX програмованоI експ;уаташ1 у реально^ сере-довищ! ([ункшонування.

4. Системш критерП для ошнки якостг I ефективностг РС.

5. Системн! моделг I критер1Г управлшня * оптим{ зацм про-цес!в I об'ектгв АТ в умовах 1нтеграш'г по ЖЦ.

6. Модел{, прингшпи, органтзашйно-виробнич1 I функшоналъ-Н1 структурн! утворення для реал!зац{г наукових основ програмовано: експлуаташг автомобхлгв у ринкових вгдносинах.

7. Приншпи побудови 1АСУ автотраяспортним пхдприемствои в умовах реалгзащх моделей, методгв I алгоритмгв програмовано! експлуатащх автомобхлгв.

Постовтрнтсть основних наукових результатов, висновкхв { пропозицгй,викладених у дисерташ1,перевгрен1 шляхом теоретичних досл!джень, моделювання на ЕОМ пгд час експериментальних досл!д-жень, портвняння отриманих результатгв з в!домими методами 1

алгоритмами, а також при виршеннх практичних задач безпосеред-ньо в виробничих умовах авготранспортних гпдприемств I об'од-мань.

Практична значим!сть г реал1зашя результате. На основ 1 аалропонованих методхв 1 алгоригм1в розроблена штегрована АСУ ЛТ, яка забеэпечуе програмовану експлуаташю РС I високу ефек-тив1псть його Бикористання у народному господарств1.

Науково-пршгладнг результат» упровадкенг в АТЛ виробничого об'еднання "Кигвбудтранс" I Саранськоиу аЕ£0И0б1льнсшу аавод1 са-иоокид1в. Загальний економгчний е(|ект вхд упровадкення стано-вить больше Ь,0 млн.крб /ц1ни 1934 - 1590 р р./,

Науково-мстодичш результати виконаних дослтджень викорис-товувались також в науково-дослгдному ■ методичному центр} 1нститугу кибернетики хменг В.М.Глушкова АН Укратни при вир1-шеннг эавдань програмування життевих циклгв об'ектхв новоЧ техники.

Апробашя робота. Ос нов н} результати дисерташ йж>'< роботи алробоваш на бхлыпе нгж 16 загальносоюзних, республ!канських { в 1домчих конференшях, сем1 нарах, школах в 1976-1993 роках: сьомхй Загальносоюзнхй нарад* з теорп 1нвар1антност1 I чутли- • рсстг /Баку, 1987 р./; заеданиях загальносоюзно: школи "Проектування автоматизованих систем контроля ! управления складними об 'ектами"Дарк1в41986-1988 р р./; заседаниях семхнару "Прик-ладна информатика автоматизованих систем проектування, управ-Л1ння, програмовано! експлуатаиЛГ' /Калпгёнград 1987-1988 р р./; регхональн1й науково-технIчнгй конференшг "1нтеграшя автоматизованих систем проектування \ управлгння" Д1ова Каховка, 1988 р./ ; засгданнях тколи-семшару "Шляхи гпдвищення ефектив-ностх створення I використашя САПР в машинобудуванш" /Ки?в 1986-1987 р р./» на конференцН "Проблеми розробки 1нформа-шйного забезпечення САПР складнях впроб:в ново! техн!ки" /Севастополь, 1987 р./; на вагальносоюэних семинарах "Оитим!-заихя автоматизованих систем I технолоНчних пронес 1в"/Ки^ 1976-1978 р р./; на конференциях професорсько-викладаиького складу КАД1 ; на сем1нарах науково? ряди э проблеми 'ТОбернети-ка" АН УРСР /1985-1989 р р./; другчй мгжнароднгй науково-тех-н1чн1й конференш т! "Методи управления системною ефоктивн1стю функшонування елентрифткованих ! ш лотапю-нягагаихйних комплексов" /Ки1в5 1993 р./ ; мгжрегтоналыюму н^уково-техн}чному

сем{нар1 "Використання комп'ютерних технологий х систем для вирЬпення сучасних науково-техтчних 1 економ1чних задач" /Черкаси, 1993 р./.

Результате дало? роботи використовувались в значнгй кгль-костт НДР, виконаних як шд науковим кергвництвом автора, так I безпосередньо як Б1дпов1дального виконавця в 1985-1991 р р., упровадженг I Еикористовуються в виробничому об'сднанн1 "Ки?в-будтраис", на авто транс портних гпдприемствах гнших ведомств 1 структурных утворень. с

Основт роботи виконувались аазагальносоюзними, республ!-конськиии,рзг1ональними програмами 1 лематичними планами.

Публткац!?. Матер1али проведених дослхджень в1дображенх у 48 олублхкованих роботах, де викладзнг основнг положения г ре-эулътати дисертацН. Серед них статт1, допов1д1, броптури, пре-принти, монография.

Змхст роботи

Вступ. Показала актуальность розробки теоретико-методоло-ггчних основ програмпваноК експлуаташ? автомоб1Л1в. Представлен! загальна характеристика сформульованих { виртених у ди-серташ! задач I отринаних результа^в, а також структура i анотований змгст окремих роздгл1В.

Проблема гпдвиыоння ефективностг використалня РС г якост1 транспортного обслуговування буд1вельного конвейера

Проанал1эован1 основнх фантори, що впливають на ефектив-Н1сть використалня РС у буд1вниитв1, а також пгдходи до вир!-шення задач шлеспрямування г шледосягнення на АТ у сучасних умовах. Показано, що недостатня ефектившсть використання РС у будхвниптв{ приэводить до значних матерталышх втрат, як! можна згрупувати у три основнг типи: втрати,пов'язанг з незабезпечен-ням необхгдних перевезень вантажгв в заданих обсягах I у в1дпо-вгдний час ; втрати, зумовленг зниженням /незабезпеченням/ необ-хгдного ргвня якосгг будгвгльних вантак!в птд час трянспорту-вання ; втрати, пов'язаш з недостатнгм використанням потужнос-тей перевезень вьаслхдок нерашонального використання РС I низького р1вня його техшчно? готовности.

Втрати перших двох типтв. бхлоте впливають на економ!чн!

результати дхяльност1 буд1вельного виробнштва I на показниках виробничо-господарсько? дгяльностг автотранспортного п}дприем-ства /АТП/ менше позначаються. Втрати третьего типу у эначн1Й м1рх залежать вгд результате д!яльност! АТП !, як правило, потребують комплексного виршення, включаючи: розробку метод!в ! моделей оптимального формування с тру к тури РС« адекватно'1 номенклатур! 1 обсягам перевеэень ; модершзашю виробничо-техн!ч-но2 бази АТП з урахуванням оптимального стввхдношення М1к хнвестицхйною дгяльмстю I результатами Зункшонування пхдприем-ства /модульне наросування виробничих потужностей/ ; удоскона-лення виробнмчо'1 I оргашзашйно-$ункц1онально1 структур авто-транспортних шдрозд1лхв у ринкових в1дносинах ({ункшонування галуэевих I предметних областей дгяльностх ; удосконалення система управления АТ у буд^вництв! з урахуванням 1НтеграиП по ИЦ буд1вельного конвейера.

Показано, що ефективнгсть використання РС у бупдвниигв! у эначнгй М1р1 залежить В1Д комплексного /запрограмованого/ вир1-шення задач як на р1вш АТ I предметно'! облает! матер1ального виробництва /будгвництво/, так I на ргннг автомоб! лебудгвнкх Л1дприемств.

Концептуально передбачено, а практичними д1ями пхдтвердже-но, що значка частина слешал1 зованого РС може бути успшно ви-готовлена у реггональних автомоб1льних I буд1вельних комплексах. Так, на протяз! 1980-1993 р р. в об'еднанн1 "Кихвбудтранс" на-лагоджений випуск 61льш як десяти моделей ! модиф1кац!й спеша-лхзованого РС /причгпи I налгвпричгпи/, шо обумовило зростання якостг транспортного обслуговування будхвельного конвейера, продуктивност 1'перевеэень вантажхв I зниження соб!вартост1 ро-61т. Створення I постгйне удосконалення машинобуд:вного комплексу у регхоналъних транспортних утвореннях базуеться на програ-муванш процес1в перевеэень у буд1вництв1. Такий П1дх1д системно враховуе властивостх, вагов1 I технологии характеристики об'ектгв транспортування /будгвельш вантади/, а також тормгн мокливост1 РС I системи його шдготовки до як1сного виконання пэревезень.

Кониепшя програмовано1 експлуятаиП пвтомобЬ'Цв. полнгае у комплексно^ виргтпенн1 задач шледосягнення I шлсопрвцуьашш на АТ в умов ах 1нтеграпп по '¿'Ц.

кЦ буд1вельного виробництва, як багатаетапна 1 Йагаторхвне-

ва технхко-економгчна'I оргашзашйно-({унк1лональна структура, яка упорядковуе у часг г просторг систему взаемно-пов'язалих проиесгв виготовлення буд1вельних конструкшй, матер1ал1в, виро-б1в, !х тралепортувалия I будтвнинтоо об*ект1в у рамках яко! реал'зуються проиеси шлеспрямованос™, управлтш, розпод1лу ресурс 1В { игледосягнення.

Основними принципами програмовано! екстуатапи РС с: тех-нологгчний принцип, що эабеэпечуе виб1р РС у в1дпов1дност1 э технологгею виробниитва, яке користуеться послугЬми АТ ; орга-лхзашйно-економгчний принцип, який базувться на рашональноцу сполученн1 оргатзаци I ефективностх використання РС э техно-лог1чними I орган:зашйними особливостями роботи пгдприемств I оргашзашй, що користуються послугами АТ.

Органгзашйною основою виршення задач програмовано! експ-луаташ! автомоб1л!в е логгчна схема вэаемодП рхвнгв прийняття ршень, яку можна представити гакою фор^лою системного ана-

лгзу: <об'скт як шльова категоргя>-<проиес як кате-

горгя засобгв досягнення мети>-^система, яка реалгзуе

пронес> . Зг1дло э етапами ЖЦ /отворения, експлуатап!я/ у дашй роботг в системпй едноот: послхдовно викладенг об'екти розгляду: автомобгл1 /РС/ як деякг ф1зичн1 об'екти игльового призначення ; проиеси програмовано? експлуаташ! автомобглгв /перевезення вантамв, ремонт 1 техн1чне обслуговування автомо-б1Л1в, виготовлення спешалхзованого РС/; 1АСУ як орган!эа-пгйно-технолог1чна система, що реалхзуа проиеси програмовано! експлуаташ! автомоб1л}в.

Засоби ¡нформатизацп на основ1 створення I реал! заш I 1АСУ дозволяють ефективно виргшувати задачг програмованог експ-луаташ: автомобглгв. В основу створення 1АСУ покладений акс!о-матичний шдххд: ^ормування вихтдних положень /концептуалъних основ/, фзрмування георетичних основ, розробка системи моделей 1нтеграп11 АСУ ргзного функционального призначення. Конпептуа-льн1 основи 1нгеграии АСУ базуються на • гаких . принципах: об'еитноыу, який передбачае створення АСУ окремими пропесами АТП ; технолог1чно\у т об'ектно-технолог1чному. Об'ектно-техно-лог1чний принцип 1нтеграпг1 базузться на дгалектичнгй едностх об'екта автоматиэашI ■ як шльово! категорг! I проиес!в автома-тизацЯ . як засоб1в досягнення шл1. Основними принципами створення 1АСУ на АТ е принпипи: системно! ортенташ! на к1ниев!

результаты ефективностч <}ункшонування виробничих процес1в } якост! результате иих процес!в по ус1х етапах ИЦ; лог1ко-1н-формашйно! реал1 зованостг, який характеризуе посл}довну реал!-аашю стратегий "хз минулого в сучасне" /анал1з/ I "13 майбут-нього в сучасне" /синтез/ в пронеси створення 1АСУ; унгфхка-1Й1 I тгнэашх програмно-методичного эабезпечення 1АСУ.

На основ} сформульованих приншгпв визначенх задач} прог-рамовано! експлуаташх автомоб!л!в, якх у залежност1 вхд хх фхзично! суг! розд1лен1 на зовншнг I внутршн}. Внутршн} задач! включають комплекс задач удосконолення орган! заиН вироб-ниитва, праш, управлтш, модернхзаии виробничо-техшчнох ба-зи } т.п. I виршуються безпосередньо вгдповхдними структурними п1дроэд1лами АТ. Зовншн} задач}, що включають: форлування опти-мальних виробничих 1 оргашзашйних структур АТ у будхвниитв} ; розробку е^ективних критер11в для ошнки Д1ялыюст1 структурних П1дроздхЛ1В АТ ; розробку основ системно! взаомодп АТ з птаи-ми птдрозд1лаии будхвельного конвейера ; створення матинобуд1в-ного комплексу, який забезпечував би виробниитво спеигалхзова-них транспортних эасоб1в ; системне прогнозування нових поко-лшь РС, необххдного для перевезень ванталив ; $ормування влас-тивостей прогресивного РС I т.п.

Для виршення мнокини внутршшх I зовншнгх задач програ-мованох ексллуатацп аьтомобШв розроблена системна модель, узагальнюючий алгоритм якох реал1зусться згхдно з формулою системного аналгзу: <глобальна цтль>-<локальн} шл} прог-

рамовано! експлуатаип>--«4ункци>-<задач1 —•»•

<методи виршення задач > »■ <алгоритми >-*>-<програми>——

—»»■ <шдсистеми /сисгеми/, що реалгзують алгоритма >—— —«*> <реэультаги виршення задач >

С^орыульован} ооновн1 шл1, ¿[ункш!, задач}, методи ! ал-горитми програыовано'! експлуатаип автомобохв у сучасних умо-вах на основ! хнфорыагйзашI.

Сфсрмулъоваш основн1 аспекта системного птдходу до вир!-шення проблеми програмовано! ексилуаташ'г автомобхлхв е 'методо-жнччною основою для роаробки методичлих, теорвтичних I приклад-них аспектхв, а запрононована системна модель створкю базу для постановки'} виршення, у вигляд} сцс^лнох оптадаащ?радач и!яеспрямування /плаиуьання, нрог.но:;у»дння/ 1 .и! додоодг^одде /управления/ як багатопланоро.го дци$л<*,'-цюго провесу црий^яггл

ртшень.

Методичц{ основи програмовано? екеплуатац! Ï рухомого складу автомобоы'чго транспорту

Виртення задач програмоват • "ксплуатпшг PC у середовиш! фуикпгонування вимагае необхгдностг створеннч системних процедур, якт базуються на втдповтдних моделях i методах, що ïx реале зують.

Створення г пост1йний розвиток сучасних поколгнь автомоб}-лгв г ïx використання у галузях народного господарства вимагаз виршення задач тнформатизашё виробничих пронес ёв ИЦ PC, фор-мування системних властивостей автомобёлёв, розробки моделей ИЦ i структур ёнформатики для ïx реалёзаиП.

Автомобёль, як об'ект тралспортноё технёки, може бути ouf-нений за допомогою множини властивостей, якё включають: власти-востё побудови, функшонування, розвитку i адалташё /присюсовн я!сгь до середовища i умов експлуаташï/. Кожна ёэ перелёченюс груп властивостей ноже бути опгнена за допомогою змённих, шо включають пёльовё показники, якё виступають як системнё характеристики автомобёля.

Побудова автомобёля може бути охарактеризована гакицй ' показниками: матерёаломёсткёсть ; енергонасиченёсть ; коефёшент" використання маси ; витрати палыгого на одиниию пробёгу i трат портнос робота ; ресурс до первого калёталъного ремонту ; тех-нёчна досконалёсть конструкте /компоновка, кузов, рама, кабё-на/ ; ефективнёсть конструктореько-технологгчних рёшень /коефг-цёенти збёрностё., використання раигональних матерталёв, контроле придатностё, взабмозамённостё, ремонтопридатностг, питомё показники трудомёсткостё виготовлення i эабезпечення праиездат-ностё у npoueci експлуатаигё/; естетичнёсть конструкиёё /ори-гёнальнёсть, шлёс-шсть, вё дповёднёсть. середовииу i стилю ё т.п./; ергономёчнёсть, яка ураховуе комплекс гёгхенёчних, антропологёчних, фёзёологёчних i ёнших психслогёчних властивостей людини, що виявляютьоя у виробничих умовах ; рёвень стандар-тизашё' i унёфёкашё, що характеризус пристосованёсть, к о не тру к тивну спадкосмнёсть, патентну чистоту; безпеку ; прохёд-HÏCTfa i т.п.

Зункпёонування автомобёля характеризуемся такими покаэни-ками, як надгйнгсть /технхчна готовнёсть, безв1д«овнгсть. яорго-

В1чн1сть/; системна ефектившсть ; економ1чшсть ; екологхч-н{сть ; продуктивность ; трудом I с пасть х т.п.

Адапташя автомоб1ля характеризуемся властив1стю задоволь-няти вимоги багатошльового, багаторекимного використання, а такок пристосовашстю конструкиН до середовища 1 умов експдуа-таш!.

У 1снуюч1й систем! ЖЦ РС значна частина системних властивостей формуеться на етап! проектування, а р1вень /показник/ цих властивостей визначастъся локально, не будучи у повному ро-эум1№и програмованою категоргею. Щ обставини приводять до ани-ження експдуаташйних характеристик РС I ефективност! його використання у народному господарств1. Досягнутий ргвень системних властивостей РС тим вище, чим повнше сформована база таких властивостей на раншх етапах 1Ц.

Формування системних властивостей РС на раннгх еталах про-екоування забезпечуе створення системноI бази властивостей, оптимгзашю '¿х ртвнгв I пгдвищення ступени вирхшення загально1 задач1 комплексно-шльового планування I програмовано1 експлуа-таш!.

Системн} властивостг РС формуються на раншх етапах 8Щ /науково-досл^дн!, дослгдно-конструкторсып роботи/, реал1зують-ся на етапт виготовлення г проявляються на еташ експлуатанп. Формування системних властивостей вимагао розробки метод1в, як{ доэволяють увести категоргю шлей у прошей $ункшонування РС, представити пронеси ресурсно! динамки I взаомодп середовищ функшонування х гпледосягнення.

Результатом таког взаемодн с виб1ркова адапгац!я р^хоиого складу до середовищ I середовищ до лерспективних моделей РС, що програмно розвиваються.

Основним аспектом прогнозування I системного планування е задач1 програмування ШЦ поколжь РС, формування план!в виготовлення, програмовано1 експлуаташ! х в1дновленнд системних ресурсов.

Ш^програмуванням! ¡Щ РС сшд розум1ти пронес прогнозування I системного планування досягнення задания пхльових показник{в РС у сервдовиин функшонування шляхом:

оптимального розподглу ресурсгв по усгх етяпах КЦ ;

досягнення максимально'! ефектнвност! систем 1 пронес!в розробки, виготовлення 1 експлуатанп РС.

У. и{льовому_аспект}., програмувення ШЦ РС - ив проиес оптимального планування I управляя розрсбкою, виготовленням 1 експлуаташею поколшь РС на основг реалхзашх системних крите-рпв ефективност1 на ус1х етапах ШЦ. Щльовими задачами управ-Л1ння у структур} ШЦ РС е задач1: формування системних критерНв ефективностх для ус1х етап}в 1Ц РС, оптимального розподглу ре-сурсхв по ус}х етапах ЖЦ г рхвнях !ерарх1?, ..рограмовано1 експ-луаташх РС.

органя н х й но - тех^ологтчному аспектё НЦ Р6 розглядаеться як багаторгвнева I багатоетапна техн}ко-економ{чна структура, що упорядковуе у част систему взаемнозв'язаних проиес!в роэроб-ки, виготовлення 1 експлуаташх РС.

Програмно-ц{льова спрямованхсть ЕЦ РС дозволяв забезпечити на едишй логшо-шформашйнхй основ! сднхсть вимог до ус1х структурно-^ункц}ональних елемент1в,неэалежно вгд вхдомчо! п!д-порядкованост1 шдприемств^орган1зашй г закладгв, як1 приймають участь у ?х реалгзаш!.

Необх}дн1сть штеграш! зусиль вгклинаяа у першу чвргу склад-н1стю реалхзашх усгх проиес1в ВД РС, комплексним урахуванням особливостей усгх учасникгв единого пропесу створення перспек-тивних моделей I модиф1кашй РС, як: роздхленх В1домчою п}дпо-рядковашстю /процеси експлуаташх реал1 зуються у зовншньому середовищх по вхдношенню до розробки х виготовлення РС/, що пред'являе ос об лив г вимоги до систем /1АСУ/, як г забезпечують системну компенсацию результат дх 2 на процеси НЦ зовнЬпнього середовища.

Основна их ль програмування ШЦ РС на баз! 1АСУ - шлеспрямо-ване забезпечення широкого використання засоб1в ОТ для вир}шен-ня науково-технхчних, технологхчних, орган1зашйно-управл{нсь-ких, економхчних х сошальних задач створення перспективних моделей I модифхкашй РС на ус1х етапах НЦ, забезпечуючих високу ефективхисть х як!сть перевезень вантаж1в.

Дерево их лей створення перспективних моделей РС } систем для хх реалхзаххИ /IАСУ/ формуеться на основ1 морфологгиного аналхзу задач предметно! областх д1яльност} х лог1ко-1нформа-шйно! посл1довностх IX реал}заиН /хабл.1 /.

Структура задач I метод:в хх виртення формуеться виходя-чи ! з с тру к тури шлей г е II оргашзашйно-технхчним } формализован!™ вгдображенням у виглядх деяких конструктивних рхшень.

Таблиця I

Сгрукхурна схема формования основних задач програмовано! екснлуа:тцП авюмоб!л1в

чЕа'а .пи

Розробка

Виробницкво

Експлуахац1я

Оормувапя сукупнос-II ПрООК1НИХ р1Ш011Ь програмовано! експлу-аиоцН авгомоб1л1в

Орган1зац1я процо-^в реал!зац1! проеки них р1шень програмовано! ексялуахацИ автоыобШв

Виб1р харакм-рисшк 1 власхи-

В0С16Й 18ХН1К0-1в'

хнолог1чного кои-гиоксу виробниц-хва авиоыоб1л1в

Формования да -них про середовяща ц1льового викорис-хання авхомобЫв /уыови експлуа1:ац11/

о,— ЕН со

о<о МО О И

Формування процэс1в ц!леспряыування 1 сис-хвиоухворення

Розробка программ ц!ледосягнення Шдгоювка сисгеыи

ц!льово1 1нформац1I

Форыування сгру-кхурвого складу 1 процас1в управл1н ня виробницхвом Форыування про-Ц901в складання авиомоб!л!в

Селокц1я !нформа-цН,необх1дно1 для опхии1зац11 процесс програмовано! експлуахац!I авю-моб!л1в

ш со и

о н и и

•к* (К

с>1 оа

0 аз

1 со о и эд (о

«3

о

щ

в! о а

Формования ц!яьових нормахив!в { оптшль-ного план:/ ФункцЮну-вання проц0с(в проек-хування Моделввання проце-с!в проекшо! д!яль -носг!

Адапз:ац1я 1 роэви-юк процес!в проекту— вання перспока'ивних моделей ] модиф! кац! ¡1 автмоб! л! в

Форыування за-соб!в забезпече-ня виробницхва авиоыобШв Моделювання иро-цас1в ылробниц!ва ав!'оыоб1 л1в

Форыування ЮХ' полог!I 1 орган 131 ц11 виробницхва пвхомоб! л ¡в

Моделювання про-цес1в програиовано1 експлуахацН авхоно-б!л1в

Розробка 1 опшд1-зац!я схрахегШ програмовано! експлуаг'а-цп авхоиобШв Забезпечення оптимального функцЮну-вання процесс в ек-сплуахацП анхомо-й 1 л 1 в

Для ошнки зв*язк1в М1ж показниками, якг характеризуете властивостх РС,1 основними факторами, що забвзпечують !х реал!-заигю на ус1х етапах КЦ,може бути прийнята системна модель, як математичне ядро програмування 2Ц РС. Використання для програ-мування Щ РС моделей даного класу забезпечуе посднання у сди-Н1 й критергальшй систем1 р1зних показник1в якостг РС на ус1Х еталах ШЦ, що доэволяе отримувати I оперативно реалхзовувати оптимальнг управлшськ1 ргшення /Табл.2/. Системна модель являе собою модель, сформовану шляхом об'еднання по эа^аному алгоритму окремих локальних моделей пронес I в виробниитва 1 управлгння по ус1х еталах ЖЦ. Побудова системно! модел1 РС забезпечуе ви-бгр методгв I розробку алгоритм1В для виршення задач оптимального управлшня прочесами створення I використання у народному господарств1 РС.

У автомобгл! одним гз основнюс вгднояень при формуваннг морфологхчнох моделг поб^дови е "частина-шле", яке могла вира-зити теоретико-мношнною операшзю об'еднання А- , де

I- 1ндексна инокина 3 , що представляе сукупшсть деталей, вуэлхв 1 агрегатов, як! об'еднуються в автомобтлъ Д . як еди-не шле. Для багатократного вложения операшй об'еднання мор-фолог1чну модель РС моят представити у вигдядг графа ЦКДР), у якому мнокина вергаин Д-ф г ребер 1Д , НИХ ^ Ф ^ будуть характеризувати структуру об'еднання, а гншвдентор Р буде визначати упорядкувалня трьох елементтв X , ^ , I] , для яких Л , у Л , Ц £ "\Г . Враховуючи, що М = Ц , \л € ЛГ . дерево буде оргентовним /ордеревом/. Пехай I- — (Х,Ы) - ордере-во, яке росте 13 Хо . Вважаемо, що вершини К? <с-А знахо-дяться на В1ддал1 ^(^.^О) вгд Хй . утворюють ярус

дерева . Стосовно до автомобиля мокна вид1лити чотири

яруси: деталь, вузол /система/, агрегат, автомобгль. Найбгльше {С- , при якому {с-й ярус не пустий, наэивазться висотою дерева.

Морфологгчна модель дао можливхсть с^ормувати структуру автомобгля у вигляд^ придатнему для азтоматизованого його проек-тування, виршення на ЕОМ задач пгдготовки конструкторсько! до-кументацн, вибору 13 банку данях ушфгковачих деталей, вузлгв I т.п.

Модель формування системних властивостей РС моке бути представлена у вкгляд! графа О- ( М«„, ¿кп).

Таблипя 2

Структура основних моделей РС, як1 реалтзуютьсн по станах 1Ц

\Етали МодеЧ Розробка Виробництво Експдуаташя

л! \

£ Морфологхчна модель Машинобуд1вна Модель серадо-

побудови РС модель РС вищв ц1льо-

& № О 5 Модель форму в алия системник власти- Модел1 технгко-економхчно? I БОГО викорио-тання авюмо-61 л1в

«8 воотей техшчно? реа-лхзаиН РС

Модел1 функшональ- Модел1 функшо- Модел1 ¿[унк-

ног I ресурсно! ди- нально! динам!- шонування РС,

нашки ки технолог1ч- систем 1 про-

§ с5 1 о Модел1 функн1онуван-ня пронесIв х систем проектування них ! виробни-чих пронес Iв виготовлення РС нес! в, що його обслуговують МоделI дина-

М1ки автомо-бхлхв МоделI динамки експлуа-ташИного пщприемства

Вершини графа Мки включають множину властивостей, якё характеризують РС /побудову, функшонування,-розвиток I адол-тапхю/.

Дуги графа 2км характеризуют взасмну залежнёсть власти-вост°й РС мёж собою ё з зовнёшнгм середовищем.

Отримати граф С(Мкп, 2гКп) можна або за допомогою методу експертних опёнок, або за допомогою факториях моделей, по-будованих за апсстерёорною I н(]ормаи1ео) яка характеризуе взаемо-зв'язок властивостей аналогёчного РС, що експлуа'гуоться.

Значения показнмкёв, що характеризують властивостё РС,мо-жуть бути отримаш за допомогою методу дииамёчного програмуван-ня

т)п[1 I ^киГткп-ткЛ^ки'Мкп, /I/

Икп £ (г(Мкп,2к^;

де ^КП , И]

КИ - заданг I фактичнё значения показкикёв, шо характеризують властивостё РС;

ТКП » ^КМ - ваговг коефёшенти;

Ы ки - управления, якё забезпечують досягнення оп-тимальних значень показникёв, що характеризують властивостё РС,

Комплекснё показники ефективносте побудови / Ки^ /, функ-цёонування /К<р| /, розвитку х адалтаиё! / ^р^ / автомобхлёв молуть бути^ знайденё за допомогою виразу

; /з/

К<|>^I йиГПгп ; ИИ,2,..,,N2.; /4/

Кр^=£(Уьп гжп ; и = (, 2,..., Из/в/

де .)Т1гИ I ШзИ ~ В1Дпов1дно показники, що характери-

зують в ластив осп побудови, ^ункшонуваяня, розвитку I адапта-цН автомоб1ля;

^(И »< ^ЛИ ~ вагов1 коефгшенти значимое« показ-ник1в, що характеризують властивосг1 автомоб1 ля ;

N/1 » N2, . N3 - вхдповгдно кхлькхсть показникхв побудови, функшонувоння, розвитку I адапташ!, що характеризують властивост1 автомобхля.

Комплекснг показники якост! побудови, <{ункш онуи алия, розвитку I едалташ I автомоб!ля но путь бути анайдеш 13 виразу

ы

* 1 пм ' 44 < №¿1, * 1 тли

Л" ^

де », ГП311 - В1ДП0В1ДН0 задаш /базов\/ показни-

ки, що характеризують властивостх побудови, функшонування, розвитку I адапташ I автомобтк

1нтегральний- показник якостт г е$ективност1 автомоб1ля /Ки) / кожна знайти за допомогою виразу I П Ф Р

Ц - Ц + щ + к^;

К^ и т< п • ; Ки] ЛУгп К)2П ■ Кап ; /8/ 0 П=1 <1 пи

д МЗ 9

Кр]=1^3П тзИ-К^. /9/

Аналх зуюта КЦ РС,можна сказати, що для забезпечення зада-них властивостей автомобхля як об'екта ново? технпш необх1д-но системно розглндувати I комплексно вир1шувати множину вэазмо-

зв'язаних задач на етапах проектування, виготовлення I експ-луаташI.

Автомобхлъ /РС/ у описувться за допомогою моделх, що

розвиваетьса/А[Мн ,Мб * М ф} • Де Мп .Мб , 1Л<р

в!дпов1дно модел1 проектування, виготовлення I функшонування автоноб1 ля. На. перших етапах НЦ /проектування, виготовлення/ автомобг ль виробляетьея органхза1нйно-технолог1чними системами як проект, представлений МИ > г як конкретна конструкшя, представлена Мф . Органгзахийно-технологхчт системи реалт-

зують пронеси проектування I зиготовлешгя автомоб1лл /РС/.

Моделями оргашзашйно-тэхнологхчнюс систем е вгдповхдн! • «<оГС 1\07с модел1 для двох етшив и , .

Пасивним елементсм на шх етапах виступае азтомоб I ль, активными системами -^ргшпааигт^но-технолог1чи1 системи, ар опи-суються моделями ^^ г М & .

Цгл: х пронеси, що забезпеч^ють хх д^сягнення

на них еталах ЕЦ, описуюгься математичними моделями 1*\ М & .

Для моделей М П I Мб характерною е •можлив1сть де-композищх автомобхля зггдно э його морфологхчною структурою "шд структуру процесса" орган г сайг йно-технолог г чних систем, а П0Т1М-композит I автомобглл як одного шлого.

На еталх.експлу&ташI автомоб1 ль виступае як активний еле-мент. Його модель е багатогранною математичною катего-

ргею, яка представляе слюдукш динашчш пронеси: цгледосягнен-ня /, витрати ресурс1в у динам1чних операшях вгднов-

лення ресурс!в, пдалтаиг I до нових функшональних задач ! т.п.

Оргашэашйно-технологгчна система на етапг експлуатанп эабезпечуе реалхзашю функцгй ефективного викорг.стання автомобхля /рс/. отс 07С

Структура моделей Мб , ¡л6 , М<р ,Мф може бути представлена множиною окремих моделей, якг "покривають" ус1 задач!, що утворюють пронеси розвитку РС I шлеспрямованого його використання.

У загальному вигляд! тале "покриття" характеризуе функшо-нальну повно1у систеыи моделей.

Одними гз основних моделей на етал! експлуатацхх е модел1 ^нкцхонування М<£> , для яких можна ввести простхр прошс!в с[ункшоналъно1 динамЬси . На основ! пари моделей<|/\^

будуеться модель ресурс но I динам г ки М р^ , засобами яко'1 описуються пронеси витрат I вхдновлення ресурс 1В РС—

1^0оцес К (г) описуеться функшею, що мае верхню грани-цю К ^ , тобто

, /ю/

1:о

де швидкгсть витрат ресурсу.

Динашка И (и) представлясться модоллто

Пронеси вхдновлення гехнхчних ресурств предотлв-

ляшьоя у п1доис1вм1 ТО I ПР авюыоб1л1в нодаллю Ыр ; фор-

иування 1 викорисгання грудових ресурс!в - у п!дсис-

1еи1 кадрового забеапачения - йк ; наявносг! ыа1ер!альиш: ресурс1в /запаси ца!вр1ал1в ,запасних части 1 1.п./ иодэллю М8 ; формуваннп I викорксгання ф1нансових расурс1в {^-ыодоллю ЫфЛ.

Одною 1з основних задач програмовано! аксплуаяацП РС /авмиоб! д!в/ е баланоування програи 1х викорисхання / Рв/, юхн1чного обслуговування /Р10 /, роиоагу/Рр / а урахуванням обиокэнь на ><а1вр!альн!,грудов1 1 $1наноов1 ресурси 1 1н1внсив-н1схь вилраг юхн1чного ресурсу.

Процео функц!оиуваиня РС М* являе собою порядок зи1ни функц!ональнюс и1крос1он1в , як! ыокуть буш описан! авхоиахниин ка1вгор1яыи.

Для прийняи'я ефекхивних консхрукхивцих р1иань ояриман! подал! взаеиозв"пз!су основыих показник!в , цо характеризуют влас-1ивос11 авюмобШв. Для 1соеф1ц!ен1а викоримавня маси / Кц^/ 1 енергонасиченосх! авхоыоб1ля / К0}/ ц! модал! иавхь вигляд :

К^в 0,541 + 0,046 Ом - 0,044^} - 0,025(5*3 +

+ 0,0025 + 0,00082(^5 + 0,00082 (^Д С^ »' /П/

ка, » 58,998 + 10,59Мз - 24,1170,} - 0,131 +

2 IЧ 5

* М1С£ * 0,000575 ЫЗ - 0,138^--

- 0,00045 - 0,000011 /

Д® » Ог'з I А/з -в1дпов!дно власна иаса,ван1акоп!дйои~ н1с!ь 1 похукн!охь двигуна авгоыоб1ля 3 - I модел!.

Проведен! , на основ! огриманих моделей , досл1джеиня св1дча1ь про нэрац!ональне викорисгання на ряд! моделей 1 цоди-ф!кац!Й ' авюмобШв поаукносв! двигуна ! як насл!док неафак-1'ивне викорисхаиня паливно-ыасхильних иахер!ал!в , подорожания експлуамц!! РС , затруднения навколишаього саредовшца хок-сичними.речовинами вихлопних газ!в.

На основ! махемахичних моделей взаенозв"язку основних по-казник!в а'в1!омоб1ля ! кринерИв йога нкосх1 ! ефекхивносх! ефор-мульован! 1 вир1аон! задач! огшш1эацЦ власхивосхай у клас!

задач математичиого програмування /динам!чне, лхнхйле та нел1-н1йне програмування/, що дозволяе рашонально вирхшувати ироб-леми тдвищення ефективност1 i HicocTi PC на етапах просктуван-ня i виготовлення.

Показано, ир Тдвищення ефективностг i якост1 автомоб1л!в досягаеться за рахунок цхдеспрямованих швестишй на етапах проектування i виготовлення эгхдно з результатами моделювання npoueciß i об'ехшв AT. Незначш швестиш! на pannix етапах ШЦ значно збхльиують системну ефективнгеть PC.

Отримаш математичнх модел1, що характеризуют залежи }стъ ефективностх використання PC на еташ експлуатаххН в!д власти-востей, якх фг муються на б}льш раннгх стадиях /проектування, изготовления/. Для забезпечешш иесбххдного р1вня якост! i ефек-гмвносм як об'ектгв, так!процесхв AT залропонован1 мотоди ix сертиф1каш1 i сформульоват бгдповтдш системш вимоги. Талий П1ДХ1Д в умовах птдомчох роззосередженостх пхдприемств i орга-хйзашй, якх приймають участь у роялхзаш! 11Щ аитомобглхи, дозволяе найбхлыа оптимально BupiuiynaTH систем!« зодач1 забезпечен-ня необххдних властиоостсй PC у серсдовищх його експлуаташх.

Для виртення практичних задач планування i управлимя АТП отримана залежихоть

oCrl = 0, 622 f О,OCMZH Kl 1 -0,00027 Xil -

/13/

-0,0145 НО, 000062X^4-0,0000^51,

де ,^21 Дз(. Дб1 - вхдпов1дно чисельшсть ре-

монтного персоналу, фонд його зароб1тно'г плати, середит й в in PC, варт!сть основних виробничих фонд1в, витрати на ТО i ПР на L -му BiflpioKy часу.

Чисельшсгь ремонтного персонаду залежить вхд трудомхет-костх виконуваних poÖiT, фонду 'ix 3apo6iTOoi плати i в умовах широкого упровадлення штенсивних форм i методхв господарюпання установлюеться колективом ремонтного виробниптва, що забезпечус ортенташю на досягнення високкх KiimeDire результата, розпивно самост1йнхсть колективу i вхдпов1дальнгсть його за результати виробннчо'х д1яльност! i сприяе знатий участх праиюючих в управ-

ЛШШ ПХДПрМСМСТБОМ.

Модель, що характеризуй динамгку змхни чисельнттх римонт-^ого персоналуt маа вигляд —

X*L ® 0,99Л<1-« + Ы

/14/

Реал1зашя принш1п| системно? opieHTaui'f виконавц!в на до-сягнення високих гйнцевих результатов у робот1 АТП /АТО/ зайез-печуе необхщшй рхвень технгчнох готобностх i заробгтно! плати ремонтного персоналу;

lli= 1,03^5 /15/

Збгльшення вхку РС приводить до эникення Йопо техн!чно1 i ctobhoctí , значниХ просто.!® в ТО i ПР, зростання експлуаташй-них витрат. За рахунок проведения шлее прямо в аних заход!в по форцуванню структури PC i своечасному Його обновлению в конкретному ATII забезпэчуеться тенденшя до зниження середнього bí-»У РС:

Хзь —0,959 Хз1—i 4 Ыъ. Дб/

Управадження прогресивного гарайяо-технологгчного сблад-иання i пристрохв, засоб1в аэтоыатизаиН i MexaHisauíi, рекон-струкшя i технхчне переозброення виробничо-техн!чно1 бази АТП /АТО/ забезпечуе зростання техшчно? готовностг РС.

Математична модель, що описуе динамiку омiни вартоси ос-новних виробничих фонд i в /технолог! чне обладнання, засоби авто-мптизашх, споруди, буд1влх/, мае вигляд

Динампса эмхни витрат на ТО i ПР описуоться виразом

Х?1 = 0,95бЫи + í*5. W

0триман1 вмрази /13/-/18/, що характеризуете змгну кое$!~ iiiRiiTfi TOXHÍ4HDÍ готовностх РС в эалежност! В1д факторхв, щойого

., о пЦормаиШю-методичною основою комплексно-uiльо-рпт'п илянування i управлншя пронес о.чи ТО i ПР автомобхгтв.

1'дшм ia ооновних кпщевих показникхв робота PC е кое$1-шигг яикоряоташш парку.

¿'•.«длуя^гь mí». коеф!шентэки тзхшчнох готовност! i вико-

ристания парку описуеться виразом

де сС?>1 - коефёиёент використання парку на I -му промёжку часу.

Доходи, пр забезпечують фор*!увйння фёнансово-економёчних управлёнських дёй I $ункшонування АТП у решмё самофёнансувалия, залетать у значитй мёрё вёд коефёпёента використання парку I для пёдприемства, що розглядяеться; описупться виразом

2К ^--5716,5+ 1395,бЗъСви /20/

де _ доходи, що отримало АТП на 1-му промёжку часу.

На основё моделей /13/,/19/,/20/ поставлен! I вирёшенё задач ё оптимального управлёння виробничими процесами АТП у клаоё задач математичного програмування, отриманё умови самофёнансу-вання пёдприемства при реалёзаш I моделей х методёв програмова-ноё експдуатацёё автомобёлёв.

Системна ефективнёсть програмованох експлуатацёх РС дося-гаеться шляхом оптимального вибору едино! сукупностё властивос-тей як прогресивних моделей I модифёкашй автомобёлёв, так ё процесёв ё систем хх реалёзуючта по етапах ¡КЦ. Величина системной ефективностё оцёнюеться за допомогою виразу

• Эс1 =есг [(ц, /21/ „ .....

де Кс.) , Рч - вёдповёдно фактично ё нормативне /планове/ значения трудових, матерё альних, ёнформацёйних 1 фёнансових ре-сурсёв -го найменування, витрачених на реалё занёю »дюжини задач на 1_гну промёжку часу ;

Р1 , Р(_ - вёдповёдно величини, що характеризуете фак-тичну ё задану пролуктивнёсть працё на (, -му промёжку часу ;

К и I К и1' ~ вёдповёдно фактичний ё заданий рёвнё якостё виконуваних робёт /пролукып / на I -му промёжку часу.

Ефективнёсть використання методологёё програмоБаноё експ-луатацёх автомобёлёв полягаз в оптимёзацё? ресурсё¡- ня >-.1Чги ЖЦ

"створения", п}двищенш íexjiiко-економх чних показник1в i зни-кенн! собхвартосг} транспорте! робоги на етал} "шльового ви-корнстання",

Основи Teopií побудови оргашзащйно-технолог1чних систем

Шдвщення ефективностг nponeciB програмованох екепдуата-uií автомобхлхв эдхйсиюеться у рамках оргашза1ийно-технолог!ч-нох системи / <СТС? /, яка рахпоналъно поеднуе у собх як ке-руючу, так i керовану шдс истоми, тобто yei процеси i техноло-ri'i виробничох дхяльност1 АТП. На ochobí системного пхдходу стосовно АТ розроблеш акс10матичм} основи i сформульован! прин-птш i б лас tiiboctí побудови i ^ункшонування <0ТС> .

До основних властивостей <ОТС> необххдно взнести влас-theoctí: побудови, $утш10нування, розвитку i адаптахйх.

Кожна Í3 перелхчених груп властивостей ошнюеться за допо-могою 3MÍHHHX, що включають хцлъовх показники, як i виступають як системш характеристики <СКС> .

До властивостей побудови можна вхднести: оригхналыпеть ; niлеспрямовангсть ; шл1с-н:гсть ; херарзачнхеть структури ; ергономхчшеть ; автономшеть ; е^ективтеть i т.п.

До властивостей ^ункигонування <РГС> можна ьхднесги: cTiflKicTb, надхйнгсть, оптимальность, сиогемнУ ефективн!сть, неозначенхеть i т.п.

Властивост1 розвитку i адаптахл! характеризуют здагшеть С ОТС > задовольняти вимогам багатохп льовего i багаторежимного функшонувашя.

Щлеспрямовашсть характеризуе здатшеть /у заданих ио - -ках / < ОТС > управляти своею енгропхев при дх! на не! середо-вита. Ця власгкв1сгь забезпечуе "прагнення" системи до намхче-iio'i шлЬ < ОТО > , як i imi клали систем,мають життевий цикл,

ио вклвчаз етапи: < пауков i дослхдесння). --< проектування

ОТО—Спобудова ОТО-<Гексплуаташя ОТО .

Щлеспт>ямоватсть базуеться на npmnnmi вибору, який характеризуй вплив на результата функшоцутзання <0ТС> зовншнього середооиша. Цсй. принцип мае два аспект;;.

Порпип передбачас стго.улювання i етримання вибору на ycix emnnx 5!!Ц. lía сгапах дослхдження i проектування можлишеть вибору повинна Сути максимальною, а на етапах побудови i екепдуата-

цП цоалив1о1ь вибору повинна бу?и у ыежах поставлено! задач!.

Другий аслокг харамариэ^/е адаква1ни(1 опис процедури пидору побудову ыашыашчно! модел! вибору I вир1швш1я ц!е! задач! ефективними сучасними методами.

Позначиио ииожину 01аи!в4 01С> ипожину сщуацИ £ = {Ги\ »множину рвакц1й Я .Ножна записан* (у<отс>кз«р) с^д^-^г.г^й; -онь-раюр в!дображення ; (V <0ТС >)(ЭЦг)(г<>Хг>1ъ> ■ -• 'М)>

I. - правило унорядкування.1снуе ыIра унорядку-

ванн# / ступ!нь ¿юрэваги Я(^) -адихивна ,ю(5хи

1«.011 /И(10-Х ^ОМ • Принцип вибору у процас! сгворання <01С> забез1ьчуе наШльш повну риал1аац1ю иласшвосюй , парад бачоних сислемоою ,виходячи 1з ц1леспряиоианосг1.

Ц1 л!сн!с1ь < 010 полягае у иоиу , то складна сислеиа поьишы (взгляда 1ись нк едшш ц1ло. Фориил1зований опис процесхв в<01С> пока буни прадсяаьлопий у виглнд! коиплоксного алгорнщу ,рвал!-зоваиого у рамках людицо-иаишшо! система управл1шш А Т.

У загалыПй постанови! с01С>мом бум прадсхавлана в!добрГ|-кзнняи } ,До {К1 -мнокииа вход1в ; {.У} -мноасшш

виход!в ,У«} » Н'! -инокипа опора юр 1 в в1дображаинп

ииожини{А}на шншшу{у} . Як було сказано пище, <(ДС ? вклю-чае сисгену упрзвл!ннн 1 1АСУ / I об'екх управл1ння /ОУ/ 1 п в «¡лому иожна рогглндцги нк об'сднання даяких иноаин , юбю

(£=1,2,...,р; Де А;.,А}, -в ми о я ¡дно мнот.ини об»егс1!в, сисх'ац 1 процеЫв управяИиш. Таким чиной, ! Гс<сАч^

.....т; УЫ,2.....и; У»с =1,2,..., Р.

Струкхура мнохини опора юра ^ вклвчае яри п!динокани ^<1 /Гг , оск!льки 1х лвг1чн8 об'еднания мае ьигляд Л)=(АI.)и (Лз)ич11 (А»с.) .Кокниа об'ск! управл!ння у мнояин! Аи ,1=1,2,-

Еключае 1, М^ , ОI 31); № Ф1, М 1,01,ЭI -

в! дпов! дно 111($ориац1йне ,алгоритм 1 чпо,иатаиакичне,орган 1 зац! йно-могодична 1 1ехн1чна забозничиння.

<0 I С> мае 1ерпрх1чну структуру. Слосовно ашомоб ¡лыюго а: ран спорту , А'Л1 Л ТО/ як <0'1С> мояо буш нродогавлоно садкгуроп, яка включае ври р!вн!, у ному чмел! : гих1мчний,орга[|1аац1йно-1аа--нолог1чииИ 1 ор1,ан!оац!йно-око;,.0!ичнйй.

Тохн1чшП! р! вень являе собою 1вхн!чи! об'ек*и / п^мио^Нл! ,

гарашо-технолог1чне обладнання, ОТ, I т.п./, тобто тут реал!-зуються вхдношення ^Засоби виробниитва>-«-»-¿засоби праи!> .

0ргашзашйно-технолог}чний р}вень в!дображае множину опе-рашй 1 перетворень по забезпеченню, налриклад, перевезень ван-тажхв, шдтриманню РС у нраиеэдатному стат I т.п. На иьому р!в-

нх реалхзуються в}дношення < Оуб'ект праш>-«-»-<спос{б

праш > .

Оргашэашйно-економхчний -гвень вхдображае реалхзаихю вхдношення < пронес праш> —а»-< предмет прап1> . < ОТО у прошс1 функшонування реалхоуе слгдукш вшютення: < ОТО-—

—»-¿засоби виробтштва I працх>-*—»«'<суб,ект прап1> *-

р~<сггос1б прац1>-^—< пронес праш>~*—^предмет прап}>

Ергоном1чн1сть < 0ТЗ> вгдображае комплекс г1г!ен1чних, ОНТрОПОЛОГХЧНИХ, ф1з1ОЛ0Г1ЧНИХ i 1нших психолоИчних властивос-той людини, що появляються у внробничих г побутових умовах.

Автономмсть <0ТС> вгдображае наявн1сть у систем} групи перетворень г инутр^тньосистеыних законов збероження, ян: виэла-чаються ф1зичним зм!стом I особлив}стю побудови системи.

Властивоет1 ст1Йкост1, надгйностг, хнвархантност!, оптимальное^, системно! ефективност1 I т.п. ошнюються за допомогою В1дп0В1дцгос критерпв, як! формуються для рхзних класхв < ОТО з урэхуванням хх спеокфг чних особливостей.

Виклзден1 властивоот1 < ОТО у конкретних умов эх формуються згхдно з формулою системного анал1зу:

< Цхль> -ч—»<властивост1>-<-<< функих1>-«—<зада-

чх».<-_ <1пдсистеми> -в-е~ <результат 4 .

Длл эм1стовного формулюваиня задач хнлеепрлмувпння, системного планування I ц}ледосягнення властивост1 <0ТС> дошльно ропглядувати по етапах КЦ. Декомпозишя системно? ч{лг при цьо-му пдпЧснюсться за формулою системного алашву:

Не - Ц;^^; Ы,2,...,К;

: ; 1,2,...,к;д.д};

ки,2,...,к; ]и.2.....з);

.....3);

да Цс ~ системна шлъ функшонування <ОТС> ;

- мнокина локальних шлей по етапах ЖЦ;

" 1 101Ш1а властипостеЯ об'ектхв 1 процесгв праш { виробкицтва по етапах ВЦ;

- множима 4ункшй, що забезпечують <|ункшонування об'ектхв I процесгв праш I виробниитва по етапах КЦ;

З^К - множина задач, що забеэиечуе реалгзащю гп дпорл дти (}ункцгй по етапах ШЦ;

~ пхдсистеми, ар реал1зують множииу функшй I задач вхдпов1дно > ;

- множина характеристик /результатгв функц1онуваннн/

пхдсистем.

Багаточиселын властивостх < 0ТС> ыо*<уть бути кл&сифх-ковшп за жакиии ознаками: спос!б установления /зовншн!, внутршш/; причинний зв 'яэв5с /вхтднг '£, нослхдки/; значи-м1сгь /вакливг, дуке важливг, мепга ваишт/; фгзична суть /виробнич!, окопом! чм, естетичнг, технологччнг, конструктивнх

1 Т.п./.

При створеннг < ОТО гх властшост1 по етапах ШЦ формуешься э урахувашшм конкретних особливостей предметно? областг ДХЯЛЬНОСт1 .

Для забезпечення заданих властивостей в < ОТС > формуоться множина функщй - .

Сункшя являо собою эдаписть системи при заданих умовах перетворювати вхгдну величину у необхгдну них¡дну величину на основх використпння таких категор1й як лкдина, матер1я, енерг!я - I хнформашя, Мнокину функшй <0ТС> у залежноот! В1Д хх пшату

I призиачення можна умовно розд!лити на три групи: техшчн!, техно логIчнх, оргшп заяг йно-економ!чнх.

Техн1чн! функиН полягають у пхдтримашп РС, гаражно-тех-нолоНчного обладнання { хнптх тех1ичних об'ек^в /ЕОМ, ПМК/ у прзиездатному сташ I викориетанш !х у В1,цлов1ДНост1 з задали -ми алгоритмами.

Оргашзашйно-технологгчн! функш! забезпечують ефективну

реалгзаш» вгдношень <суб,ек'" прахл> -«•-<спос!б праш> ,

тобто рангональне використання людей х эасоб!в виробниитва за рахунок розробки I упровадження вгдповгдних технолог^ /ТО, ПР» РС, перевезень ванта*ив I тли./.

0рган1зашйно-економхчн! фуншхП забезпечують реал!эац}ю в1дношень <0ТС>-«—»--«^асоби виробниитва х пра^ > —

я^<суб'ект праш>-«-— <спос!б праш> -<проиес пра-

ц1 > —-<предмет праш> за рахунок ефективнох орга-

нхзаиН 1 розпорядчо-економхчно! дхяльност!. Ч!тких мех М1ж 1 рупами функшй нема. Основним фактором декомпозипН множини фуикшй Г^к, на групи е види виробничо? д1яльност! I сфери компетентность

Кожна конкретна функшя може бути оц{нена за допомогою. ступеня складност1, р!вня абстрактност1 I призначення.

Досл1даення, проведет на рядх п}дприемств автомобхльного транспорту,показали, що техн1чн1 I орган1зашйно-технолог1чн1 фушшп нетворчого характеру на етап1 експлуатацН становлять 50—'70%,' вгд загально! к!лькост1 ; до 20% становлять економхчн! ! розпорядч1 функиН I т1льки до займають *ункш1, пов'яза-ш з виршенням 1нтелектуальних задач оптим1зацГ1, планування } управл1ння. На шдприемствах автомобх лебуд1ВН01 промисловост! /етап проектування/ до 705? В1Д загально? кхлькосТ1 становлять техшчнх 2 орган:зашйно-технолог1чн1 $ункиН творчого характеру ; до 20% займають оргатзашйно-економхчн! I розпорядч} <{унк-иП 1 до 10% - ^уикш! не творчого характеру.

Множима органхзашйно-економгчних функшй для АТП, налрик-лад, включав $ункш?: прогнозування х планування ; орган!заиН робхт ; мотиваш1 х стимулювання ; контролю, обл1ку I анал!зу.

0ргаь1заи7йно-технологг чн1 $ункш1 включають: управл1ння технолог}чними проиесами ; формування нових хнформашйних I ви-робничих технологхй I т.п.

Для реал!заш! множини ¡{ункшй ' ^ К. в <0ТС> зд{йснюеть-

ся постановка ё вирёшення множини задач З^К. • На множинё заданё /Л ,7 » £> » К > ^о характеризуют^ для кожноё зада чх&К&З^с , - модель задачё

метод вирёшення задачё ; В^К-^'к.) - обмеження, що машть ыёсце при виршеннё задачё ; К^кД^гО ~ результата вирёшешш задачё.

Пёдсистеми ^-¿К. < реалёзують мнокину функцёй Я^к I задач Э\»с , фэрцуються декомпозицёею < ОТС > на пёдсистеми за некими ознаками.що включать: д}1 на усё сфери дёяльнос -тё, на окремё етапи ШЦ, на окремё фактори.

На основI аксёоматичних основ побудови ё функиёонування <СТС> розроб.енё математичнё законом!рностё ё сформульованё системнё вимоги до вирёшення прикладних задач, якё включають вимоги до якостё ё динамёки проиеств, яаданих ресурсёв. Здёйс-нена постановка задачё системного виршення задач у < ОТС> на АТ.

Розробленё математичнё моделё.що реалёзуються у < ОТС> ё включають моделё: засобёв виробниитва х праиё / Мсп / ; суб'екта праш / /Лет/; способёв праиё /Мот/; процссёв праш / Мпг/; предметёп /результатёв/ праиё /Мпрт/.

Запропонованё ё реалёзованё методи ё алгоритми оптимёзацёх вёдповёдних параметрёв /цёльових характеристик/ системних моделей <0ТС > .

Показано, що реалёзацёя системних моделей Мея , Мет , МоТ, Мпт . ГАПРТ у рамках <0ТС> забезпочуе комплексне вирёшення задач иёлеспрямування ё хп ледосягнення з максимально« ефективнёстю.

Сформульованё теорема ё умови вирёшення загально1 задачё створення <0ТС> по ресурсах, проиесу I результату, що ство-рюють науковё передумови для оптимёзаиёХ пронесёв на АТ як по рёвнях ёерархёг, так по етапах 1Ц.

Принципи ё методи розробки ё оптимёзацё'ё засобёв забезпечення працездатностё рухомого складу

На основё теоретичних аспектёп побудови <0ТС> розроблена системна модель дёял!>ностё конкретного автотранспортного об'сд-нання у виглядё

/Щи 0,¿i3Ko (í) 1f36 Ра (i)--18,71 Kon(i)-

0,0000 9Ы\ Ko(t)-f 0r000188 PvV) 4- 000(54 PCT(L)4 /23/ » O,003§ Kon (l) i

i>« «C)(t) - доходи AHI;

К (i ) - витрати матергальних ресурс íb ; KoCl)- BepricTb основних виробничих фонд1в ; PcT^h чиселы^ст , персоналу ; Ког»(Ъ - величина, що характеризуй знотення основних

Fllpofílill'lilX фоНД1Р •

1з виразу /23/ видно, що зростання вартостг основних вироб-пичих фондхв i збхльшення чисельност1 виробничого персоналу приводить до зростання доходов, отркманях за перевезення ванта-ив. Обновления виробничих фо1уйв, íx модернхэац}я í технгчне иереозброеиня дозволяв тдви!цити доходи AHI f вхдповгдно вир!-П1увэти задачх удосконалення гнфраструктури транспорту. Ьшести-шйний фонд при иьому формуегъся зНдно з вираэом

!1(0-~- фчоС;Ч)Шо(1)]+^?0)4 КкрСЬ /24/

Л" хнвестишйний фонд ;

í?(i)~ прибуток АТП; КЪСО- сума банк1вського кредиту ;

Ю - норматив вгдрахування на повне В1Дновлення основних зв^гобíb внробниптва;

Jls - норматив вгдрахування В1Д прибутку у Ьтестихпйний

фонд.

Поставлена i вир!тена,у клесi задач матемагичнсго програ-м\'Рпн1ш,задачаоптим1за.ш! матерхальних pecypcÍB, необх1ДИИх для составного виршення на piBHi ЛТП /АТО/ задач програмовано? гксплувтаии автомоб1лхп.

3 метою пгдвиюення ефективност1 виробниитва, змешлення вире: б ничих ситро,т дошльно увести показиик, який характчтетуе

»{дногаення прибутку до чиселыюот1 виробшчого нероонаиу, тобто

^""Ра(1Г Рсг(1) ^

_ КМ(1) ВА(С) Яси_

Рст(0 Рст (с) РстО) Рсг^)

ксцу

Рст(1)' М('

Рст (I) '

С/М

/гЫ

Дв^зп(1) , ?См(1) • &С.(1) ~ вгдшлпдно коефЬ

шенти, ир характеризують трудомхсткгсть, ухх:урсом1стк{сть, хнвестищйшсть, керовашсть гранспортна'1 роботи.

Дослгдження цього питания на деяких АТП показали, що мант», ьпсце розс1ювання величин кщ ([) > (I) . к/ч^ > »

Це лвище обумовлено в1дсу"тн1стю шлеспрямонало1 иолггики у област1 и1ноутворення,двф1ци1!ои комплектую«« на матер! альному ринку значна частика засобхв використовусться на оплату прахй . На формування пшестишйного фонду приходиться незначна кгль-клсть грогаових засоб!в, що е небажанш явищем.

Розглянемо взасмозв'язок величин» !(п(1) 3 фондов 1,ада -чею I фэндоозброенгстю працг, як£ визначаються {а виразхв

. ».= 12,...^ ; /ге/

гу

Ui,Z,...fN, /27/

Kct(_l)

де Рад Л6 CI) - вгдповгдно фондов¡¡дпача i фондоозброе-IliCTb.

1з виразу /26/ маемо

/28/

Шдствлляючп /28/ у /25^ отримаемо

ttail) - l^jyib-aiiL = ktfl) Нт -

I XT (t) T ' Гст(и)

Влёвставляши вирази /29/ t /25/, маемо

= /30/

При формуванн! механхзмёв управлшня автомобёльним транспортом у будгвництв1 доцёльно використовувати критергй /25/ для ошнки трудом1сткост1, ресурсомгсткостё i i нших характеристик i розробки на 111Й основ: единих вимог до сист.ми оплати npaui /вр&ховуючи i'i кхлыасть i якёсть/, формування шн за виконану роботу i т.п.

Залропоноваш методи i алгоритми формування догов!рних тариф! в на автоперевезення у ринкових вгдносинах, як{ забеэпечують оптимальне функшонування ДТП э урахуванням потреби i пропозицёх на автотранспортн{ послуги. Показала е<}ективн1сть реал1зац{1 системно! моделх програмованох експдуатаиП автомоб1л!в у реалъ-них умов ах будёвельного автотранспорту.

Поставлена i виршена у и л act задач управл!ння задача за-безпечення необх!дного р}вня праиеэдаткостё PC.

Розроблена системна модель для оптимгэаиг? npouecie ТО i ПР автомобёлёв, яка являе собою сёмейство пхдсистем, якё ёнтерпре-тукть р{зн! piенх npouecfB ТО i ПР автомоб!Л!в.

Постановка i виршення задач! системно! оптим!заи!! доэво-ляе вибирати оптимальн! Bapianm технолоНчних проиесхв ТО I ПР автомобijiiв, як^сний склад i структуру бригад ремонтник!в i т.п., що дуже важливо при реал!заи!1 стратег!i ремонту ТО ! ПР техн!чним станом".

Розроблена математична модель ресурсно! динам!ки автимоб!-ля, яка дозволяв оц!нити ступ!нь впливу р!эних $актор1в /конст-рукшйних, технолог!чних, експдуатац!йних/ на пронеси витрат ресурсу, а також рояробляти t реал!зовувати на и!й основ! ефек-тивнг орган!эашйно-техн!чт заходи. Запропонован! критерН для оитнки !нтенсирност! витрат ресурсу автомоб!ля у реальному сере довит! {унки! онування.

Отримащ методи i моделг забеэпечення необх!дного р!вня праиездатност! рухомого складу становлять алгоритм!чну основу для виршення задач автоматизаш! проиес!в програмовано? експлуа таи!! автомоб!л!в.

Автоматизаи!я проиес!в програмовано! експлуатаи!! автомоб!л!в

Одним Í3 основних «({ективиих нвлрямк!в вир!шоннп задач програмовано! експлуатаии автомобШв е подальший розвиток ! удосконалення 1 АСУ, як! базуються на iHTerpaiiif об'ект!в, про-иес!в i систем по Щ.

1нтеграшя по ЖЦ о новим нопрямком управ л! не ыю! дтяльнос-т!,не властиво! !снуючому механ!зму упранлЬтя^! вимагас введения нових ^ункшй, оргошяашйних структур, технолог!! управлпшя ! !! орган!зашйно-правового забезпечення.

Основою тако! !нтеграиН в конпепшя црограмування життевих цикл!в об'ект!в, пронес!в ! систем автоматизаш! на АТ.

У облает! практичного використання iHTerpaui'í на АТ ефект досягаеться за рахунок:

взасмозв'яэку шлей управляя по етапах И ! р!внях iepap-xtT i ui леспряшваного вибору критерии он!яки ефпнгиг.ного <|унк-и!онування окремих систем /п1дсистсм/ у в!дпов!дност! з ням!че-ними ufляыи ;

едност! баз i банк ib дан-их I знань, як! використопуються у р!зних системах /п!дсистомах/;

уагодженоси! п!дсистем /систем/ IАСУ у орган!зап!йно~тех-н!чному, програмному i !нформап!Иному аспектах ;

прагнення до максимально! автоматизангг виробничих пропе-с Iв ; . ..„

широко? можливост!, } високо"? над!йност1 техн1чних засоб1в, шо викорисговуюгься.

Побудова 1 АСУ АТП повинна задовольняти так1 вимоги: охоплюваш усх етапи МЖЦ пронес1в програмованот експлуата-иIт ГС ;

вклвчати на рхзних рпвнях поийняття ршень пльтернативн} алгоритм« з Б1дп0вгдними крИтергями, як1 дають ыожлив!сть в!д-носно конкретно! задачх, що вирнпуеться ;

формування оптимального варганту 'И Еир1шення ; передбачати можливхсть розширення системи за рахунок роэ-робки нових АСУ;

мати достатш можливост1 моделгаання об'ектхв I проиес!в програмовано? експлуаташ! РС на р1зних етапах ТКЦ.

Основу IАСУ АТП на орган1зашйно-економ}чному рхвн1 ста-н^влягь еконошчнI модел1 г мегоди орган^заитг виробниитва \ управлгння, що забезпечують його функихонування у режим1 само-окупност1 I самофптнсування. Оргашзашйно-трудовий контур IАСУ функшонуе зг1дно э реалхзашею моделей Меи I (^ст , Мот. Мпт,

пр-т . нрогресивних метод1в г форм орган1зацп пранх } виробниитва, що забезпечують оптимальн1 роэподгл I кооперашю праи}, раи{ональне сп1вв1дношення мхж колективними I особистами 1нтере-сэми, ефективний розподо функшй м!ж виконавнями I використання економхчного стимулквання?зор1внтованого на кгниевт результата. Економгчний механтэм управлгння виробничими пргнесами АТП реа-л!зуеться эНдно з методами I моделями програмовано? експлуата-ш? автомобхл1в.

Па органгпапШго-технологхчному р1вш реалгзуеться методология комплексно-шльового планування I управл1ння, науковог основою яко! е оттеши моделI, методи,. алгоритми г програмно-методичн} засоби у вигляд1 систем моделювання I оптимхзаш? характеристик < ОТС > , 1дентиф1каи1я, акторипашя I прогнозуван-ня характеристик, що характериэують прохтеси програмованог експ-луатяш! РС у реальному середовипй.

Технгчний р1вень IАСУ являс собою розгалукену структуру прогромно-технЬшого комплексу /забегпечення/, який забезпечуе нормяльне функихонування прохюсхв АС оргшпзашйно-технолог1чно-го I орган1эаи1Йно-економ1чного р1Рнгв на единтй лог1ко-1нформа-нгйнтй основ1.

IАСУ АТ11 включай так! ■ основн1 системи: автоматизовану систему обробки данних /АСОД/, автоматизовану систему управя!н~ ня виробництиои /АСУП/, автоматизовану !нформа1ИЙно-дов!дкову систему /Л1ДС/, автоматизовану систему управлпшя як!стю /АСУЛ/.

АСОД являо собою мережу шкро ЕОМ, оснащених необх}дним програмним !нформаш йним I орган!заи!йно-методичним забезпечен-ням. Значна час тина Щормаш! для шиих АС формуеться у рамках АСОД за допомогою унгфхкаш! форм статистично! I бухгалтерсько'х зв1тпостх, використання одиних галузевих ! виробничих клясифх-катор1в технхко-е'кономхчно? !н<}ормаш?, пакетов прикладних прог рам, зор!снтованих на непрофесхИного користувача.

Автоматиз иана система управлпшя виробничтвом включая у себе дв1 п!дсистеми: П1дсистему перевезет, та пхдсистему ремонту ! техн1чного обслуговування РС.

У п!дсистеьп перевезень вантанав реал}зуються гак! основн1 задач!: формуваннл структури рухомого складу; оптим1-зашя марфутхв ппрепезень ; прогнозування попиту на перевезен-ня ; формування та оптимтзашя тари!}тп на аптопсревеясння ; пла-нування та оптимтзашя ресурсгв ; оптимгзяшя реэультатгв д!яль-ност! /доход!в, собгпартост!, прибуткхв, технхко-експлуаташйних показникхв 1 т.п./; оптимтзашя пронести управл!ння перевезен-нями вантаж1в I т.п.

У П1дсистем1 ТО I Г1Р автомобгл1в рталхзуються задач!: опти мального управлшня прочесами ТО автомобохв ; оптим!зац{? про-иес1в ресталраш? деталей в умовах АТГ1 та зпм!ни вузл1в ! агре-гат!в ; оптимального управлхння обмхнним фондом залпсних частин, вузлхв х агрега^в.

Автоматизована система управлпшя як!стю реал1зуе передба-чен! нею задач! ! забезпечуе формування шформаи!!, що характеризуй як!сть виконання в1дпов!дних робхт.

Автоматизована НиЗормашйно-довтдкова система дозволяз от-римувати вхдповхдну хн<}ормац!г) на основ! формування ! обробки баз знань. У систем! реал!зуютьсн зпдачт грогнозування основних показник!в дхяльност!, побудови моделей виробничих функп!!!, ресурсно! динам!ки ! т.п.

Розроблен! методи, модел! I алгоритми програмовано! експлуа тац!1 автомоб!л!в реалхэогаш на етап1 пнготовлення ! експлуата-и!? РС з еконошчним е^ектом понпд 0 млн.крб, ню пЬш">рп*уо г'х актуальн!сть, наукову новизну ! пряктичиу значимтст? .

Висновки

В дисертаи!! представлен! результат«, направлен! на вир!-шення значно? народногосподарсько! проблеми п!двищення якост! ! ефективност! використання автомоб1л!в за рахунок реал!заи!! ме-ТОД1В, моделей ! алгоритмгв хх програмовано! експлуатаи! I.

Дослхдкення проведен! зНдно з трьома аспектами: методоло-г!чним, теоретичним ! прикладним.

У проиесх досл!джень отриман! гак! результати:

1. На основ! розгляду д!алек1ично! едност! автомоб!ля /РС/ як П1льово! категор!! I пропес!в його створення ! експлуатаи!! як категорИ эасобхв досягнення и!лей розроблена кониепи!я ! залропонований п!дх!д до чир!шення задач програмовано! експлуатаи!! автомоб!л!в.

2. На основ! комплексного шдходу сформульована багатопла-нова задача системно! оптим!заш! програмовано? експлуатаи!? е^томобхл!в, яка забезпечуе ефективне Бир!иення проблеми експлуатаи!? РС ! системний зв'язок техн!чних, техно лог! чних, орга-нхзаи!йно-економ!чних ! сои!альних аспектхв управл!ння на АТ у буд!вниитв!.

3. Запропонован! системн! принпипи декомпозии!! сформульо-вано! проблеми на лог!чпу множину шлей ! задач, як1 иабезпе-чусть виршення останшх за рахунок ^ощтвяня ! реал!зац!! ие-хан!зм!в змхни властивостей автомобЬ-пв ! проиес!в !х створення ! експлуатахп? на КЦ ! використання ефективних хнформашйних технологий.

4. На основ! методолог!чних основ э поэишй системного ана-л1зу сфор&ульоваш основш поняття г визначення, як! хараятери-эують акс1оматичну основу створення орган! заш йно-технолоНчних систем як засобхв для реал!заи!! на ЕЦ метод!в ! моделей програмовано! експлуатаи!! автомоб!л!в.

5. Отрималт системнх вимоги побудови орган!захпйно-техноло-г!чних систем, п;о включакть вимоги: до якост! проиес!в, заданих ресурс!в I динашки проиес!в.

6. Для структури ЖЦ у розр!з! окремих елемент!в, шо включаете засоби виробнштва I праи!, суб'скт праи!, способи праи!, проиеси праш ! предмет» праш^ побудовеж системн! модел!, як! в!дображають у просторх виробничих ! ресурсних покааник!в стан пронес!в I об'скт!в оргащзашЙно-технолоНчно? системи.

7. Отриман! умови можливост1 вирхшення загально? задач! по-

'дови орган1заии1но-1охнолог1чно1 сио1вня,як1 включаюхь мом-1в1с1ь вир1шпння по разулыгаху.можлшМсхь аир!тонн« но лроцо-I I ресурсах.

8. Сформульонан! пршщипи 1 запропонова1а орган!зац! Нпо-:01Г!.нч1П мпхан!зии реал1зац!1 приШшхнх цIлеи,ые 1'од 1 модо-)!1 програмовано! сксплуахац!I авт.юбШв , рис! е подальшим шсхрукхивним рознихком програмно-ц!льових /(!О1'0д1в управл!ння

I авюноб1лыюму хранспорг!.

9. Показана нсобх!дн1сгь I практична догилз/Шсхь !нхегра-

! обслуговуючих систем , як одного 1з основних напрятав побу-1зя сучаспих АСУ , I запропоноваиа !ерарх1чна схрукхура 1АСУ Л, яка в1добрамае скрукхуру зв»яз1с!в р!в1пв,фу;:кц1й 1 етап1в НИ

10. Побудована оконои^ко-махекахичиа модель д!яльносх! ав-хранспорхного шдприсмсгва 1 сформулъован) нов! задач! опхим!-,П виробницхва ! схрукхури РС, Я!с1 роал^зуагь нов! хехнологи '!рогресиг\н1 орга^пзацИ'.н! форм и прац1 I виробницхва у сучас-

х умовах <рункц!онування 1 забезпочуюхь необх!дниЯ р!вень рои-бильносх!, продуктивное!! прац! ,а хшеож даэхь моклив!с1'ь активного розвихку I модерн! зацП за рахунои самоф!напсування.

11. Розроблен! ! реал!зован! принцип»,модол! ! меходи опхи-льного функц!онузання А'Ш ! його п1дрозд1л!з в уиовах реал!-цП запропоновано! методологи програмовано! експлуахацП хомоб! л!в.

12. Запрононован! основи побудови IАСУ ,реал1зац!я яких на у буд1внищв1 забезпечнла високу ефок1Ивн!с1Ь виробницхва ! оном!чш1й едекх пинад 3,0 млн.крб /ц!ни 1984-1990 рр./.

Основн! положения днсерхацП опублпеован! в 48 роботах ред яких хак! :

1. Б!дняк !;1.К.,Левкозець П.Р.,Ручко О.М.,Шоцышй П.М. Ко-шивний п!дряд на авхоиоб!льному транспортI у буд!вницхв!-К.! Мведьншс,1990-120 с.

2.Гриценко В.Г..,Тимченко А.А.,Левковоц П.Р. Информацион-т технология управления рвыонхнпм проиэводсхвом. Авхомахизи-занная система управления качеством ремонта авхомобилей-Киев-с. - (Препр./АН УССР.Ин-2 кибернетики им. В.М.Глушкова;88-9).

3. Гриценко В.I!.,Тимченко А.А.,Левковец П.Р. Инфориацион-I технология управления ромонхним производством.Организацион-экономические и технологические аспекты управления автохран-рхным предприятием— Киев- 30 е.- (Прзпр./АН УССР. Ин-х кибер-ики им.В.М.Глушкова ; 88-49).

Гриценко E.Н.Д'ииченко А.А.,Левковец 11 .Р. Информационная тех пологая управления ренонтныц производством. Социально-экономически аспекгы-1{И0ВГ25 с. -ЧПренр./АН УССР.Ин-т кибернетики им.В.М .Глушко на '89 - '|0).

о. Гриценко В.11., Тимченко A.A.,Левковоц П.Р. Информатизация про изводственных процессов на транспорто-Киов,- 20 е.-(Прспр./АН УССР Ид-2 кибернетики им .Б .М.Глушкова J 90-48.).

6.Курников И.П ,,Левковец П.Р.,Городиский В.Н. Управления произв emu l'D и ремонта автомобилей в условиях коллективного подряда // Автодорожник Украшидг19В9.- 1йЗ г 0.29-31.

7.Левковоц ПЛ>.,Городиский В .Н., Калита П.Я. Качество pouoma и кехпического обслуживания автомобилей в А Т П.-К.: Тохпчка, 1990,-1

в.Левковец II.Р. Совершенствовании управления качеством на АШ// las .докл. Сов .-Чей.icoнф. "Ноше тенденции,мотоди и сродства управл ния качеством промкции".-Киов : 0 -во Знание,1989.-с.27.

9. Левковоц ПЛ. Управление производством в сложных социально-экономических условиях // Тез.докл. Всэсоюз .ик."Проектирование ав ыагизированных систем контроля и управлении сложными объектами".-Харьков.1990.- с.112.

Ю. Левковоц П .Р. Инфооматизация процессов управления автотранспортным предприятием // Тез.докл. Х1У объединенного семинара" При ладная информатика автоматизированных систем проектирования,управления,программировании и эксплуатации".-Калининград,1989.-с.17.

11. Левковоц П .Р. Информатизации процессов эксплуатации слонных транспортных средств ¡J Тез.докл. II Йокдунар. науч.-техн.кейф, "методы управления системной адеклшшетыо функционирования элект риФицированных и пилотажно-навигационных комплексов "-киев; 1СИИГА. 1993.-с .2?.

12. Леысоъец П ,Р„,!,!агв'лИчук А.Е.,Кирпа H.A. Организация юхниче кого обслуживания автомобилей в сельском хозяйстве-К.;Урокай,1977,-93 с.

13. Левковоц П .Р.,Сергойчук U.M. Основные направления интеграци новых информационных технологий управления процессами создания объ 1'ов новой техники.-Киев: 0 - во Знание,1988.-20 с.

14. Ловковсц 11 .Р.,Тимченко A.A. Системное проектирования компыо тизировашшх интегрированных производств,-Деп.в ЦНТ.1 'Поиск"

JS 035 - 4673. - 90.

15. Системная эффективность программированной эксплуатации ново техники. Формирование системной эффективности процессов эксплуатац проектируемых логико-динамических систем управления воздушными су-дами./В,Я.Вопобъвв,А.А.Тимченко,Г1.Р Левковоц ц др.-Киев,-32 с. -Cilpenp./AH У ССР. 11 н-2 кибернетики им .В .М.Глушкова ; 90-49.).

16.Системная эффективность программированной эксплуатации объек тов новой техники.Реализация системной эффективности логшео-динами чэских комплексов воздушных судов на базе раскрытия их внутренних свойств на жизненном цикле /В .М.Воробьев,A.A.Тимченко,П.Р.Левковоц и Др.-Киов,-27 е.-С При пр./АН УССР.Йн-т кибернетики им .В.!.! .Глуижова

17. Лшченко А .А.Девковец П.Р. Реализация метода инвариантное! в системах управления производственники процессами органиаацнонно-технологического класса // Кибернетика и внчисл.техника .-1991.-ßun .89 .-с .97-101.