автореферат диссертации по транспорту, 05.22.10, диссертация на тему:Теоретические основы программированной эксплуатации автомобилей
Автореферат диссертации по теме "Теоретические основы программированной эксплуатации автомобилей"
>ге од з
ЛЕВКОВЕЦЬ Петро Романович
ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ ПРОГРАИОВАНОТ ЕКСПЛУАТАЦП АВТО МО БIJI IB
05.22.10 — експ.луатац1я автомобильного транспорту
Автореферат дисертацп на здобуття наукового ступени доктора техн1чних наук
Кй'зськкй а270У.оС1Ль:-:о-дорожн1Й 1нстятут
На правах рукопису
Khïb
1нститут «¡бернетики ¡MeHi В. М. Глушкова АН Украши
1994
Дисертащею е рукопнс
Робота виконана в КиУвському автомобшьно-дорожньому ¡н-ститут1
Науковий консультант: заслужений д1яч науки Украши,
лауреат Державно! прем1\' Украши, академш, доктор техшчних наук, професор КАНАРЧУК Вадим Свгенович.
Офщшш опоненти: доктор техшчних наук, професор
КОРЧАГ1Н Вжтор Олексшович,
академш, доктор техшчних наук, професор ВАСИЛЬЕВ Всеволод Вжторович,
доктор техшчннх наук ТЕРЕШКО Семен 1ванович.
Провщна оргашзащя: 1нститут юбернетикн ¡меш
В. М. Глушкова АН Украши.
Захист в ¡дбу деться «о^-» 199*^ р. о ^
год. на засианш спещал1зова!Ю1 вченоТ ради Д. 068.09.02 при Кщвському автомобшьно-дорожньому ¡нституп за адресою: 252010 КиТв 10, вул. Суворова, 1.
3 дисертащею можна ознайомитися у 616л 1отец1 КиТвського автомоб1льно-дорожнього шституту.
Автереферат роз1сланий —^^ ^^199^
Р-
Учений секретар спещал1зовано1 учен-
ТР16В М. М.
ЗАГЛЛЬНА ХЛРАКТШ1СПША ГОБОТИ
Актуальнгсть проблем«. Одною з оаиовних проблем оучапноо-в значне тдвшцаняя техшчного р1ння виробничо-техн1чноХ бази виробництва, пори за усе за рахунок перебудови пшести-ц!йно1 1 структурно: нолхтнки, концентраци ресурс I в на важли-вих напрямках науково-технхчного прогрееу - розянтку комплексно! автоматизмыI га хн;{орнатизац11 виробництва I управления, эпровадження но в их хнформашйних г виробничих технологий, от-ворення нових маторхалёв ! об'ектёп ново! техшки, оргентова-них на ханцехп енономхчш результат«.
Шдвяс;ення е^ективаостё роботи автомобильного транспорту /АТ/ в юл агат; комплексного виргшення не тхльки внутрших задач АТ, а I зовнмшх, тобто задач на шзтомобхлебуд1ишхх пгд-приемствах г пхдприсмствах, котрё корнстуються по с лотами АТ, налрнклад будгвсльного виробництва,
Послхдовна 1ндустр1ал1зац1Я буд1вельного виробництва ви-магас перетворення його в сдиний процес будгвництва об'вк?1в на основ: елеыентхв заводе ького виготоэлення, переходу на комплектно транспортусшшя-на буд1вл! хкженерного 1 технологичного обладнашш, прискореннл процесхз стаорення 1 упровадження прогресквно1 технолог11, системи машин I »/ехашзмгв, котрх по-виннг забезпечувати високу ефектившсть 1 якхсть буд1вшштва, пол1пшення органхэацп працх, виробництва I управл!ння.
Баяливою ланкоо сучасного будхвельного конвейера е авто-мобьтьннй транспорт, якиЯ забезпечуо якхсть перевезень в задайте обсягах X в уеталовленг строки на будгвельнх майданчики иа?ерёал1в, вирзб1в 1 ашп зобетоших констхукщй. Досвхд роботи автомобхльного транспорту в будгвництв1 м.Киева та Ьипих регхохпв Украхни показус, що ще нодостаткьо використовуетъся рухомкй склад /РС/ через: низысий рхтквнь його тахнхчнох хчэтов-ност! ; В1дсутн1сжь автомобхлхв в1Дпов1дно1 епешамзаци ; розкищення РС в яалих кеспен1ал1зованих буд1вельних организациях ; недостатки виробничо-тсхнхчну базу, яка забпзпечуо е^ектизну технхчну експлуатацхв РС ; В1дсутн1с»ь спец1ал1от1в необххднох квалп]'хкац11 ; нее^ектшзну органхзппг- виробничих пронес I в ремонту х гохн1чного обслуговувашш, а 1.шож нерапхо-нальна використалня РС за прианачонпям. Цг та птп <} як тори недостатньо! е$ективност1 роботи АТ винликыц, нерп за усе,
нес потешим розглядом 1 Еирпяенняы задач цгледосягнення I ц!ле-спрямувалня, як! формуьться на ус!х оталох життевого хшклу Д'Д/ РС, як об'ектхв транспортно! тзкнхки, так 1 процес!в його ви-кор ':ташш за призначенням.
Го лоз! 1а !дея диеертахнйнох роботи полягае у тому, що для уттевого гндвищення ефективностх викоризгання РС необх!дно комплексно в^шуватн задач1 шлсдосягнемня I и}леспрямування на ус1х еталах ЕЦ /науково-дос/..дн} роботи, проектування, виго-товлення, експлуаташя/, той то на ^дпн1й мето,долог1чн1й I теоретичной основх забезпечити програгювахн'.Г- розвиток об'ект1в I проиесхв АТ. Науковими задачами прсблеми гпдвкщення ефективнос-т1 роботи АТ е задач! розробки метод!в, моделей I алгоритмхв програмоваиох експлуатацхх автомобШв »¡а основ! створення ! широко! реагйзацГх у прантичнхй дхяльиост! засоб!в !нформатиза-ш! та обчислювальнох техшки /ОТ/.
У робей здхйснено теоретичне узаг&льнення знакь 1 практичного д0св1дув обласй побудови оргашзашйно-технологхчних автоматизованкх систем логхко-динашчного класу, як одного !з оасобхв ефективного ргаення задач програмоваиох експлуатаиН агтокобтв. Запропоноваиий п!де«д базуеться на системних принципах реалхзалхх ххШ на ВЦ об'вктхв I процесс в АТ, при яхкх 1н?ормащйнх технолог!I дослхджень виступають компонентами штегрованох автоматязовано1 системы управл!ння /¡АСУ/.
Щллю данох робот с вирхиення важливо1 народногосподарсь-ко1 проблеми: пхдвищення ефектавност1 використшшя РС 1 якост1 транспортного обслуговування буд1вельного конвейера за рахунок розробки принимав, метод1в, орган!зашйних х функц!онально-ви-робничих структур програмоваиох експлуаташI I управлхння АТ в сучасних умовах комплексно1 авточатизаш1, а такол:£ормал! заш I проиес!в виршення задач коделювання ! оптишзаи11 на един!й системно-методичшй основ I.
Основна теза, шо виноситься на з ах ко т? полягае в узагалъ-ненш Грозробш методологхчних, теоретичних I прикладних аспек-Т1в програмованох ексгшуатаххх I автокобхлхв, як1 забезпечують необх!дний рхвень ефективносн I якост1 створення, використання за призначенням, адаптаци х розвитку РС.
Об 'ектом дослхджень е виробнич1 прошей, АТ, пронеси ! системи управлхння ними, а також автокоб1Л1 як'об'екти транспорт-нох техшки,
Методи досл^джень базуються на методолог! I програ^угвання життевих ииклгв, теорН граф1в, системно! оптим{заит1, досл1д-хеныя операи!й, економ1чн1й теор! I.
При виргшенн! окремих завданьбули використаь^ апарат тео-р!Х управлшня, гдентиф1каш2 I методи числового анал1г>у.
Досл{дження проведен! зг1дно э трьома аспектами: методоло-г!чним, математичним г прикладним, ар 1 обум^вило задач1 роботи.
Наукова новизна полягас у розробц! основ програмовано! експдуатал!1 автомобхлгв, як одного 1з основних йапрямкгв п!д-вищення ефективност1 використання РС у сучасних умовах.
Намгчена проблема забезпечення необхгдного ргвня якостг 1 ефективност! використання у га^зях матер1альногс виробниптва РС представлена у склад! задач, при виршеннх як их о гримам} нов1 результата, цо виносяться на захист:
1. Методолог!чна концепц!я програмовано! експлуатацН авто-ыоб{л!в, яка базуеться на д!алектичшй едност1 автомоб1л!в I процесгв IX експцуатацН, як цгльовог категорп,! систем автома-тизованого управлхння в умовах 1нтеграпп ДАСУ/ як категорП эасоб!в досягнення ц!л1.
2. Системн! принципи I акс10матика побудови оргашзащйно-технолог1чних систем як основи для ефективнох реалхзашг мето-д!в, моделей } алгоритм!в програмоваж>1 експ^атацгх автомоб!л!в у сучасних умовах.
3. Моделг I алгоритми для опису ресурсно? динамгки автомо-б!л!в I проиесгв IX програмованоI експ;уаташ1 у реально^ сере-довищ! ([ункшонування.
4. Системш критерП для ошнки якостг I ефективностг РС.
5. Системн! моделг I критер1Г управлшня * оптим{ зацм про-цес!в I об'ектгв АТ в умовах 1нтеграш'г по ЖЦ.
6. Модел{, прингшпи, органтзашйно-виробнич1 I функшоналъ-Н1 структурн! утворення для реал!зац{г наукових основ програмовано: експлуаташг автомобхлгв у ринкових вгдносинах.
7. Приншпи побудови 1АСУ автотраяспортним пхдприемствои в умовах реалгзащх моделей, методгв I алгоритмгв програмовано! експлуатащх автомобхлгв.
Постовтрнтсть основних наукових результатов, висновкхв { пропозицгй,викладених у дисерташ1,перевгрен1 шляхом теоретичних досл!джень, моделювання на ЕОМ пгд час експериментальних досл!д-жень, портвняння отриманих результатгв з в!домими методами 1
алгоритмами, а також при виршеннх практичних задач безпосеред-ньо в виробничих умовах авготранспортних гпдприемств I об'од-мань.
Практична значим!сть г реал1зашя результате. На основ 1 аалропонованих методхв 1 алгоригм1в розроблена штегрована АСУ ЛТ, яка забеэпечуе програмовану експлуаташю РС I високу ефек-тив1псть його Бикористання у народному господарств1.
Науково-пршгладнг результат» упровадкенг в АТЛ виробничого об'еднання "Кигвбудтранс" I Саранськоиу аЕ£0И0б1льнсшу аавод1 са-иоокид1в. Загальний економгчний е(|ект вхд упровадкення стано-вить больше Ь,0 млн.крб /ц1ни 1934 - 1590 р р./,
Науково-мстодичш результати виконаних дослтджень викорис-товувались також в науково-дослгдному ■ методичному центр} 1нститугу кибернетики хменг В.М.Глушкова АН Укратни при вир1-шеннг эавдань програмування життевих циклгв об'ектхв новоЧ техники.
Апробашя робота. Ос нов н} результати дисерташ йж>'< роботи алробоваш на бхлыпе нгж 16 загальносоюзних, республ!канських { в 1домчих конференшях, сем1 нарах, школах в 1976-1993 роках: сьомхй Загальносоюзнхй нарад* з теорп 1нвар1антност1 I чутли- • рсстг /Баку, 1987 р./; заеданиях загальносоюзно: школи "Проектування автоматизованих систем контроля ! управления складними об 'ектами"Дарк1в41986-1988 р р./; заседаниях семхнару "Прик-ладна информатика автоматизованих систем проектування, управ-Л1ння, програмовано! експлуатаиЛГ' /Калпгёнград 1987-1988 р р./; регхональн1й науково-технIчнгй конференшг "1нтеграшя автоматизованих систем проектування \ управлгння" Д1ова Каховка, 1988 р./ ; засгданнях тколи-семшару "Шляхи гпдвищення ефектив-ностх створення I використашя САПР в машинобудуванш" /Ки?в 1986-1987 р р./» на конференцН "Проблеми розробки 1нформа-шйного забезпечення САПР складнях впроб:в ново! техн!ки" /Севастополь, 1987 р./; на вагальносоюэних семинарах "Оитим!-заихя автоматизованих систем I технолоНчних пронес 1в"/Ки^ 1976-1978 р р./; на конференциях професорсько-викладаиького складу КАД1 ; на сем1нарах науково? ряди э проблеми 'ТОбернети-ка" АН УРСР /1985-1989 р р./; другчй мгжнароднгй науково-тех-н1чн1й конференш т! "Методи управления системною ефоктивн1стю функшонування елентрифткованих ! ш лотапю-нягагаихйних комплексов" /Ки1в5 1993 р./ ; мгжрегтоналыюму н^уково-техн}чному
сем{нар1 "Використання комп'ютерних технологий х систем для вирЬпення сучасних науково-техтчних 1 економ1чних задач" /Черкаси, 1993 р./.
Результате дало? роботи використовувались в значнгй кгль-костт НДР, виконаних як шд науковим кергвництвом автора, так I безпосередньо як Б1дпов1дального виконавця в 1985-1991 р р., упровадженг I Еикористовуються в виробничому об'сднанн1 "Ки?в-будтраис", на авто транс портних гпдприемствах гнших ведомств 1 структурных утворень. с
Основт роботи виконувались аазагальносоюзними, республ!-конськиии,рзг1ональними програмами 1 лематичними планами.
Публткац!?. Матер1али проведених дослхджень в1дображенх у 48 олублхкованих роботах, де викладзнг основнг положения г ре-эулътати дисертацН. Серед них статт1, допов1д1, броптури, пре-принти, монография.
Змхст роботи
Вступ. Показала актуальность розробки теоретико-методоло-ггчних основ програмпваноК експлуаташ? автомоб1Л1в. Представлен! загальна характеристика сформульованих { виртених у ди-серташ! задач I отринаних результа^в, а також структура i анотований змгст окремих роздгл1В.
Проблема гпдвиыоння ефективностг використалня РС г якост1 транспортного обслуговування буд1вельного конвейера
Проанал1эован1 основнх фантори, що впливають на ефектив-Н1сть використалня РС у буд1вниитв1, а також пгдходи до вир!-шення задач шлеспрямування г шледосягнення на АТ у сучасних умовах. Показано, що недостатня ефектившсть використання РС у будхвниптв{ приэводить до значних матерталышх втрат, як! можна згрупувати у три основнг типи: втрати,пов'язанг з незабезпечен-ням необхгдних перевезень вантажгв в заданих обсягах I у в1дпо-вгдний час ; втрати, зумовленг зниженням /незабезпеченням/ необ-хгдного ргвня якосгг будгвгльних вантак!в птд час трянспорту-вання ; втрати, пов'язаш з недостатнгм використанням потужнос-тей перевезень вьаслхдок нерашонального використання РС I низького р1вня його техшчно? готовности.
Втрати перших двох типтв. бхлоте впливають на економ!чн!
результати дхяльност1 буд1вельного виробнштва I на показниках виробничо-господарсько? дгяльностг автотранспортного п}дприем-ства /АТП/ менше позначаються. Втрати третьего типу у эначн1Й м1рх залежать вгд результате д!яльност! АТП !, як правило, потребують комплексного виршення, включаючи: розробку метод!в ! моделей оптимального формування с тру к тури РС« адекватно'1 номенклатур! 1 обсягам перевеэень ; модершзашю виробничо-техн!ч-но2 бази АТП з урахуванням оптимального стввхдношення М1к хнвестицхйною дгяльмстю I результатами Зункшонування пхдприем-ства /модульне наросування виробничих потужностей/ ; удоскона-лення виробнмчо'1 I оргашзашйно-$ункц1онально1 структур авто-транспортних шдрозд1лхв у ринкових в1дносинах ({ункшонування галуэевих I предметних областей дгяльностх ; удосконалення система управления АТ у буд^вництв! з урахуванням 1НтеграиП по ИЦ буд1вельного конвейера.
Показано, що ефективнгсть використання РС у бупдвниигв! у эначнгй М1р1 залежить В1Д комплексного /запрограмованого/ вир1-шення задач як на р1вш АТ I предметно'! облает! матер1ального виробництва /будгвництво/, так I на ргннг автомоб! лебудгвнкх Л1дприемств.
Концептуально передбачено, а практичними д1ями пхдтвердже-но, що значка частина слешал1 зованого РС може бути успшно ви-готовлена у реггональних автомоб1льних I буд1вельних комплексах. Так, на протяз! 1980-1993 р р. в об'еднанн1 "Кихвбудтранс" на-лагоджений випуск 61льш як десяти моделей ! модиф1кац!й спеша-лхзованого РС /причгпи I налгвпричгпи/, шо обумовило зростання якостг транспортного обслуговування будхвельного конвейера, продуктивност 1'перевеэень вантажхв I зниження соб!вартост1 ро-61т. Створення I постгйне удосконалення машинобуд:вного комплексу у регхоналъних транспортних утвореннях базуеться на програ-муванш процес1в перевеэень у буд1вництв1. Такий П1дх1д системно враховуе властивостх, вагов1 I технологии характеристики об'ектгв транспортування /будгвельш вантади/, а також тормгн мокливост1 РС I системи його шдготовки до як1сного виконання пэревезень.
Кониепшя програмовано1 експлуятаиП пвтомобЬ'Цв. полнгае у комплексно^ виргтпенн1 задач шледосягнення I шлсопрвцуьашш на АТ в умов ах 1нтеграпп по '¿'Ц.
кЦ буд1вельного виробництва, як багатаетапна 1 Йагаторхвне-
ва технхко-економгчна'I оргашзашйно-({унк1лональна структура, яка упорядковуе у часг г просторг систему взаемно-пов'язалих проиесгв виготовлення буд1вельних конструкшй, матер1ал1в, виро-б1в, !х тралепортувалия I будтвнинтоо об*ект1в у рамках яко! реал'зуються проиеси шлеспрямованос™, управлтш, розпод1лу ресурс 1В { игледосягнення.
Основними принципами програмовано! екстуатапи РС с: тех-нологгчний принцип, що эабеэпечуе виб1р РС у в1дпов1дност1 э технологгею виробниитва, яке користуеться послугЬми АТ ; орга-лхзашйно-економгчний принцип, який базувться на рашональноцу сполученн1 оргатзаци I ефективностх використання РС э техно-лог1чними I орган:зашйними особливостями роботи пгдприемств I оргашзашй, що користуються послугами АТ.
Органгзашйною основою виршення задач програмовано! експ-луаташ! автомоб1л!в е логгчна схема вэаемодП рхвнгв прийняття ршень, яку можна представити гакою фор^лою системного ана-
лгзу: <об'скт як шльова категоргя>-<проиес як кате-
горгя засобгв досягнення мети>-^система, яка реалгзуе
пронес> . Зг1дло э етапами ЖЦ /отворения, експлуатап!я/ у дашй роботг в системпй едноот: послхдовно викладенг об'екти розгляду: автомобгл1 /РС/ як деякг ф1зичн1 об'екти игльового призначення ; проиеси програмовано? експлуаташ! автомобглгв /перевезення вантамв, ремонт 1 техн1чне обслуговування автомо-б1Л1в, виготовлення спешалхзованого РС/; 1АСУ як орган!эа-пгйно-технолог1чна система, що реалхзуа проиеси програмовано! експлуаташ! автомоб1л}в.
Засоби ¡нформатизацп на основ1 створення I реал! заш I 1АСУ дозволяють ефективно виргшувати задачг програмованог експ-луаташ: автомобглгв. В основу створення 1АСУ покладений акс!о-матичний шдххд: ^ормування вихтдних положень /концептуалъних основ/, фзрмування георетичних основ, розробка системи моделей 1нтеграп11 АСУ ргзного функционального призначення. Конпептуа-льн1 основи 1нгеграии АСУ базуються на • гаких . принципах: об'еитноыу, який передбачае створення АСУ окремими пропесами АТП ; технолог1чно\у т об'ектно-технолог1чному. Об'ектно-техно-лог1чний принцип 1нтеграпг1 базузться на дгалектичнгй едностх об'екта автоматиэашI ■ як шльово! категорг! I проиес!в автома-тизацЯ . як засоб1в досягнення шл1. Основними принципами створення 1АСУ на АТ е принпипи: системно! ортенташ! на к1ниев!
результаты ефективностч <}ункшонування виробничих процес1в } якост! результате иих процес!в по ус1х етапах ИЦ; лог1ко-1н-формашйно! реал1 зованостг, який характеризуе посл}довну реал!-аашю стратегий "хз минулого в сучасне" /анал1з/ I "13 майбут-нього в сучасне" /синтез/ в пронеси створення 1АСУ; унгфхка-1Й1 I тгнэашх програмно-методичного эабезпечення 1АСУ.
На основ} сформульованих приншгпв визначенх задач} прог-рамовано! експлуаташх автомоб!л!в, якх у залежност1 вхд хх фхзично! суг! розд1лен1 на зовншнг I внутршн}. Внутршн} задач! включають комплекс задач удосконолення орган! заиН вироб-ниитва, праш, управлтш, модернхзаии виробничо-техшчнох ба-зи } т.п. I виршуються безпосередньо вгдповхдними структурними п1дроэд1лами АТ. Зовншн} задач}, що включають: форлування опти-мальних виробничих 1 оргашзашйних структур АТ у будхвниитв} ; розробку е^ективних критер11в для ошнки Д1ялыюст1 структурних П1дроздхЛ1В АТ ; розробку основ системно! взаомодп АТ з птаи-ми птдрозд1лаии будхвельного конвейера ; створення матинобуд1в-ного комплексу, який забезпечував би виробниитво спеигалхзова-них транспортних эасоб1в ; системне прогнозування нових поко-лшь РС, необххдного для перевезень ванталив ; $ормування влас-тивостей прогресивного РС I т.п.
Для виршення мнокини внутршшх I зовншнгх задач програ-мованох ексллуатацп аьтомобШв розроблена системна модель, узагальнюючий алгоритм якох реал1зусться згхдно з формулою системного аналгзу: <глобальна цтль>-<локальн} шл} прог-
рамовано! експлуатаип>--«4ункци>-<задач1 —•»•
<методи виршення задач > »■ <алгоритми >-*>-<програми>——
—»»■ <шдсистеми /сисгеми/, що реалгзують алгоритма >—— —«*> <реэультаги виршення задач >
С^орыульован} ооновн1 шл1, ¿[ункш!, задач}, методи ! ал-горитми програыовано'! експлуатаип автомобохв у сучасних умо-вах на основ! хнфорыагйзашI.
Сфсрмулъоваш основн1 аспекта системного птдходу до вир!-шення проблеми програмовано! ексилуаташ'г автомобхлхв е 'методо-жнччною основою для роаробки методичлих, теорвтичних I приклад-них аспектхв, а запрононована системна модель створкю базу для постановки'} виршення, у вигляд} сцс^лнох оптадаащ?радач и!яеспрямування /плаиуьання, нрог.но:;у»дння/ 1 .и! додоодг^одде /управления/ як багатопланоро.го дци$л<*,'-цюго провесу црий^яггл
ртшень.
Методичц{ основи програмовано? екеплуатац! Ï рухомого складу автомобоы'чго транспорту
Виртення задач програмоват • "ксплуатпшг PC у середовиш! фуикпгонування вимагае необхгдностг створеннч системних процедур, якт базуються на втдповтдних моделях i методах, що ïx реале зують.
Створення г пост1йний розвиток сучасних поколгнь автомоб}-лгв г ïx використання у галузях народного господарства вимагаз виршення задач тнформатизашё виробничих пронес ёв ИЦ PC, фор-мування системних властивостей автомобёлёв, розробки моделей ИЦ i структур ёнформатики для ïx реалёзаиП.
Автомобёль, як об'ект тралспортноё технёки, може бути ouf-нений за допомогою множини властивостей, якё включають: власти-востё побудови, функшонування, розвитку i адалташё /присюсовн я!сгь до середовища i умов експлуаташï/. Кожна ёэ перелёченюс груп властивостей ноже бути опгнена за допомогою змённих, шо включають пёльовё показники, якё виступають як системнё характеристики автомобёля.
Побудова автомобёля може бути охарактеризована гакицй ' показниками: матерёаломёсткёсть ; енергонасиченёсть ; коефёшент" використання маси ; витрати палыгого на одиниию пробёгу i трат портнос робота ; ресурс до первого калёталъного ремонту ; тех-нёчна досконалёсть конструкте /компоновка, кузов, рама, кабё-на/ ; ефективнёсть конструктореько-технологгчних рёшень /коефг-цёенти збёрностё., використання раигональних матерталёв, контроле придатностё, взабмозамённостё, ремонтопридатностг, питомё показники трудомёсткостё виготовлення i эабезпечення праиездат-ностё у npoueci експлуатаигё/; естетичнёсть конструкиёё /ори-гёнальнёсть, шлёс-шсть, вё дповёднёсть. середовииу i стилю ё т.п./; ергономёчнёсть, яка ураховуе комплекс гёгхенёчних, антропологёчних, фёзёологёчних i ёнших психслогёчних властивостей людини, що виявляютьоя у виробничих умовах ; рёвень стандар-тизашё' i унёфёкашё, що характеризус пристосованёсть, к о не тру к тивну спадкосмнёсть, патентну чистоту; безпеку ; прохёд-HÏCTfa i т.п.
Зункпёонування автомобёля характеризуемся такими покаэни-ками, як надгйнгсть /технхчна готовнёсть, безв1д«овнгсть. яорго-
В1чн1сть/; системна ефектившсть ; економ1чшсть ; екологхч-н{сть ; продуктивность ; трудом I с пасть х т.п.
Адапташя автомоб1ля характеризуемся властив1стю задоволь-няти вимоги багатошльового, багаторекимного використання, а такок пристосовашстю конструкиН до середовища 1 умов експдуа-таш!.
У 1снуюч1й систем! ЖЦ РС значна частина системних властивостей формуеться на етап! проектування, а р1вень /показник/ цих властивостей визначастъся локально, не будучи у повному ро-эум1№и програмованою категоргею. Щ обставини приводять до ани-ження експдуаташйних характеристик РС I ефективност! його використання у народному господарств1. Досягнутий ргвень системних властивостей РС тим вище, чим повнше сформована база таких властивостей на раншх етапах 1Ц.
Формування системних властивостей РС на раннгх еталах про-екоування забезпечуе створення системноI бази властивостей, оптимгзашю '¿х ртвнгв I пгдвищення ступени вирхшення загально1 задач1 комплексно-шльового планування I програмовано1 експлуа-таш!.
Системн} властивостг РС формуються на раншх етапах 8Щ /науково-досл^дн!, дослгдно-конструкторсып роботи/, реал1зують-ся на етапт виготовлення г проявляються на еташ експлуатанп. Формування системних властивостей вимагао розробки метод1в, як{ доэволяють увести категоргю шлей у прошей $ункшонування РС, представити пронеси ресурсно! динамки I взаомодп середовищ функшонування х гпледосягнення.
Результатом таког взаемодн с виб1ркова адапгац!я р^хоиого складу до середовищ I середовищ до лерспективних моделей РС, що програмно розвиваються.
Основним аспектом прогнозування I системного планування е задач1 програмування ШЦ поколжь РС, формування план!в виготовлення, програмовано1 експлуаташ! х в1дновленнд системних ресурсов.
Ш^програмуванням! ¡Щ РС сшд розум1ти пронес прогнозування I системного планування досягнення задания пхльових показник{в РС у сервдовиин функшонування шляхом:
оптимального розподглу ресурсгв по усгх етяпах КЦ ;
досягнення максимально'! ефектнвност! систем 1 пронес!в розробки, виготовлення 1 експлуатанп РС.
У. и{льовому_аспект}., програмувення ШЦ РС - ив проиес оптимального планування I управляя розрсбкою, виготовленням 1 експлуаташею поколшь РС на основг реалхзашх системних крите-рпв ефективност1 на ус1х етапах ШЦ. Щльовими задачами управ-Л1ння у структур} ШЦ РС е задач1: формування системних критерНв ефективностх для ус1х етап}в 1Ц РС, оптимального розподглу ре-сурсхв по ус}х етапах ЖЦ г рхвнях !ерарх1?, ..рограмовано1 експ-луаташх РС.
органя н х й но - тех^ологтчному аспектё НЦ Р6 розглядаеться як багаторгвнева I багатоетапна техн}ко-економ{чна структура, що упорядковуе у част систему взаемнозв'язаних проиес!в роэроб-ки, виготовлення 1 експлуаташх РС.
Програмно-ц{льова спрямованхсть ЕЦ РС дозволяв забезпечити на едишй логшо-шформашйнхй основ! сднхсть вимог до ус1х структурно-^ункц}ональних елемент1в,неэалежно вгд вхдомчо! п!д-порядкованост1 шдприемств^орган1зашй г закладгв, як1 приймають участь у ?х реалгзаш!.
Необх}дн1сть штеграш! зусиль вгклинаяа у першу чвргу склад-н1стю реалхзашх усгх проиес1в ВД РС, комплексним урахуванням особливостей усгх учасникгв единого пропесу створення перспек-тивних моделей I модиф1кашй РС, як: роздхленх В1домчою п}дпо-рядковашстю /процеси експлуаташх реал1 зуються у зовншньому середовищх по вхдношенню до розробки х виготовлення РС/, що пред'являе ос об лив г вимоги до систем /1АСУ/, як г забезпечують системну компенсацию результат дх 2 на процеси НЦ зовнЬпнього середовища.
Основна их ль програмування ШЦ РС на баз! 1АСУ - шлеспрямо-ване забезпечення широкого використання засоб1в ОТ для вир}шен-ня науково-технхчних, технологхчних, орган1зашйно-управл{нсь-ких, економхчних х сошальних задач створення перспективних моделей I модифхкашй РС на ус1х етапах НЦ, забезпечуючих високу ефективхисть х як!сть перевезень вантаж1в.
Дерево их лей створення перспективних моделей РС } систем для хх реалхзаххИ /IАСУ/ формуеться на основ1 морфологгиного аналхзу задач предметно! областх д1яльност} х лог1ко-1нформа-шйно! посл1довностх IX реал}заиН /хабл.1 /.
Структура задач I метод:в хх виртення формуеться виходя-чи ! з с тру к тури шлей г е II оргашзашйно-технхчним } формализован!™ вгдображенням у виглядх деяких конструктивних рхшень.
Таблиця I
Сгрукхурна схема формования основних задач програмовано! екснлуа:тцП авюмоб!л1в
чЕа'а .пи
Розробка
Виробницкво
Експлуахац1я
Оормувапя сукупнос-II ПрООК1НИХ р1Ш011Ь програмовано! експлу-аиоцН авгомоб1л1в
Орган1зац1я процо-^в реал!зац1! проеки них р1шень програмовано! ексялуахацИ автоыобШв
Виб1р харакм-рисшк 1 власхи-
В0С16Й 18ХН1К0-1в'
хнолог1чного кои-гиоксу виробниц-хва авиоыоб1л1в
Формования да -них про середовяща ц1льового викорис-хання авхомобЫв /уыови експлуа1:ац11/
о,— ЕН со
о<о МО О И
Формування процэс1в ц!леспряыування 1 сис-хвиоухворення
Розробка программ ц!ледосягнення Шдгоювка сисгеыи
ц!льово1 1нформац1I
Форыування сгру-кхурвого складу 1 процас1в управл1н ня виробницхвом Форыування про-Ц901в складання авиомоб!л!в
Селокц1я !нформа-цН,необх1дно1 для опхии1зац11 процесс програмовано! експлуахац!I авю-моб!л1в
ш со и
о н и и
•к* (К
с>1 оа
0 аз
1 со о и эд (о
«3
о
щ
в! о а
Формования ц!яьових нормахив!в { оптшль-ного план:/ ФункцЮну-вання проц0с(в проек-хування Моделввання проце-с!в проекшо! д!яль -носг!
Адапз:ац1я 1 роэви-юк процес!в проекту— вання перспока'ивних моделей ] модиф! кац! ¡1 автмоб! л! в
Форыування за-соб!в забезпече-ня виробницхва авиоыобШв Моделювання иро-цас1в ылробниц!ва ав!'оыоб1 л1в
Форыування ЮХ' полог!I 1 орган 131 ц11 виробницхва пвхомоб! л ¡в
Моделювання про-цес1в програиовано1 експлуахацН авхоно-б!л1в
Розробка 1 опшд1-зац!я схрахегШ програмовано! експлуаг'а-цп авхоиобШв Забезпечення оптимального функцЮну-вання процесс в ек-сплуахацП анхомо-й 1 л 1 в
Для ошнки зв*язк1в М1ж показниками, якг характеризуете властивостх РС,1 основними факторами, що забвзпечують !х реал!-заигю на ус1х етапах КЦ,може бути прийнята системна модель, як математичне ядро програмування 2Ц РС. Використання для програ-мування Щ РС моделей даного класу забезпечуе посднання у сди-Н1 й критергальшй систем1 р1зних показник1в якостг РС на ус1Х еталах ШЦ, що доэволяе отримувати I оперативно реалхзовувати оптимальнг управлшськ1 ргшення /Табл.2/. Системна модель являе собою модель, сформовану шляхом об'еднання по эа^аному алгоритму окремих локальних моделей пронес I в виробниитва 1 управлгння по ус1х еталах ЖЦ. Побудова системно! модел1 РС забезпечуе ви-бгр методгв I розробку алгоритм1В для виршення задач оптимального управлшня прочесами створення I використання у народному господарств1 РС.
У автомобгл! одним гз основнюс вгднояень при формуваннг морфологхчнох моделг поб^дови е "частина-шле", яке могла вира-зити теоретико-мношнною операшзю об'еднання А- , де
I- 1ндексна инокина 3 , що представляе сукупшсть деталей, вуэлхв 1 агрегатов, як! об'еднуються в автомобтлъ Д . як еди-не шле. Для багатократного вложения операшй об'еднання мор-фолог1чну модель РС моят представити у вигдядг графа ЦКДР), у якому мнокина вергаин Д-ф г ребер 1Д , НИХ ^ Ф ^ будуть характеризувати структуру об'еднання, а гншвдентор Р буде визначати упорядкувалня трьох елементтв X , ^ , I] , для яких Л , у Л , Ц £ "\Г . Враховуючи, що М = Ц , \л € ЛГ . дерево буде оргентовним /ордеревом/. Пехай I- — (Х,Ы) - ордере-во, яке росте 13 Хо . Вважаемо, що вершини К? <с-А знахо-дяться на В1ддал1 ^(^.^О) вгд Хй . утворюють ярус
дерева . Стосовно до автомобиля мокна вид1лити чотири
яруси: деталь, вузол /система/, агрегат, автомобгль. Найбгльше {С- , при якому {с-й ярус не пустий, наэивазться висотою дерева.
Морфологгчна модель дао можливхсть с^ормувати структуру автомобгля у вигляд^ придатнему для азтоматизованого його проек-тування, виршення на ЕОМ задач пгдготовки конструкторсько! до-кументацн, вибору 13 банку данях ушфгковачих деталей, вузлгв I т.п.
Модель формування системних властивостей РС моке бути представлена у вкгляд! графа О- ( М«„, ¿кп).
Таблипя 2
Структура основних моделей РС, як1 реалтзуютьсн по станах 1Ц
\Етали МодеЧ Розробка Виробництво Експдуаташя
л! \
£ Морфологхчна модель Машинобуд1вна Модель серадо-
побудови РС модель РС вищв ц1льо-
& № О 5 Модель форму в алия системник власти- Модел1 технгко-економхчно? I БОГО викорио-тання авюмо-61 л1в
«8 воотей техшчно? реа-лхзаиН РС
Модел1 функшональ- Модел1 функшо- Модел1 ¿[унк-
ног I ресурсно! ди- нально! динам!- шонування РС,
нашки ки технолог1ч- систем 1 про-
§ с5 1 о Модел1 функн1онуван-ня пронесIв х систем проектування них ! виробни-чих пронес Iв виготовлення РС нес! в, що його обслуговують МоделI дина-
М1ки автомо-бхлхв МоделI динамки експлуа-ташИного пщприемства
Вершини графа Мки включають множину властивостей, якё характеризують РС /побудову, функшонування,-розвиток I адол-тапхю/.
Дуги графа 2км характеризуют взасмну залежнёсть власти-вост°й РС мёж собою ё з зовнёшнгм середовищем.
Отримати граф С(Мкп, 2гКп) можна або за допомогою методу експертних опёнок, або за допомогою факториях моделей, по-будованих за апсстерёорною I н(]ормаи1ео) яка характеризуе взаемо-зв'язок властивостей аналогёчного РС, що експлуа'гуоться.
Значения показнмкёв, що характеризують властивостё РС,мо-жуть бути отримаш за допомогою методу дииамёчного програмуван-ня
т)п[1 I ^киГткп-ткЛ^ки'Мкп, /I/
Икп £ (г(Мкп,2к^;
де ^КП , И]
КИ - заданг I фактичнё значения показкикёв, шо характеризують властивостё РС;
ТКП » ^КМ - ваговг коефёшенти;
Ы ки - управления, якё забезпечують досягнення оп-тимальних значень показникёв, що характеризують властивостё РС,
Комплекснё показники ефективносте побудови / Ки^ /, функ-цёонування /К<р| /, розвитку х адалтаиё! / ^р^ / автомобхлёв молуть бути^ знайденё за допомогою виразу
; /з/
К<|>^I йиГПгп ; ИИ,2,..,,N2.; /4/
Кр^=£(Уьп гжп ; и = (, 2,..., Из/в/
де .)Т1гИ I ШзИ ~ В1Дпов1дно показники, що характери-
зують в ластив осп побудови, ^ункшонуваяня, розвитку I адапта-цН автомоб1ля;
^(И »< ^ЛИ ~ вагов1 коефгшенти значимое« показ-ник1в, що характеризують властивосг1 автомоб1 ля ;
N/1 » N2, . N3 - вхдповгдно кхлькхсть показникхв побудови, функшонувоння, розвитку I адапташ!, що характеризують властивост1 автомобхля.
Комплекснг показники якост! побудови, <{ункш онуи алия, розвитку I едалташ I автомоб!ля но путь бути анайдеш 13 виразу
ы
* 1 пм ' 44 < №¿1, * 1 тли
Л" ^
де », ГП311 - В1ДП0В1ДН0 задаш /базов\/ показни-
ки, що характеризують властивостх побудови, функшонування, розвитку I адапташ I автомобтк
1нтегральний- показник якостт г е$ективност1 автомоб1ля /Ки) / кожна знайти за допомогою виразу I П Ф Р
Ц - Ц + щ + к^;
К^ и т< п • ; Ки] ЛУгп К)2П ■ Кап ; /8/ 0 П=1 <1 пи
д МЗ 9
Кр]=1^3П тзИ-К^. /9/
Аналх зуюта КЦ РС,можна сказати, що для забезпечення зада-них властивостей автомобхля як об'екта ново? технпш необх1д-но системно розглндувати I комплексно вир1шувати множину вэазмо-
зв'язаних задач на етапах проектування, виготовлення I експ-луаташI.
Автомобхлъ /РС/ у описувться за допомогою моделх, що
розвиваетьса/А[Мн ,Мб * М ф} • Де Мп .Мб , 1Л<р
в!дпов1дно модел1 проектування, виготовлення I функшонування автоноб1 ля. На. перших етапах НЦ /проектування, виготовлення/ автомобг ль виробляетьея органхза1нйно-технолог1чними системами як проект, представлений МИ > г як конкретна конструкшя, представлена Мф . Органгзахийно-технологхчт системи реалт-
зують пронеси проектування I зиготовлешгя автомоб1лл /РС/.
Моделями оргашзашйно-тэхнологхчнюс систем е вгдповхдн! • «<оГС 1\07с модел1 для двох етшив и , .
Пасивним елементсм на шх етапах виступае азтомоб I ль, активными системами -^ргшпааигт^но-технолог1чи1 системи, ар опи-суються моделями ^^ г М & .
Цгл: х пронеси, що забезпеч^ють хх д^сягнення
на них еталах ЕЦ, описуюгься математичними моделями 1*\ М & .
Для моделей М П I Мб характерною е •можлив1сть де-композищх автомобхля зггдно э його морфологхчною структурою "шд структуру процесса" орган г сайг йно-технолог г чних систем, а П0Т1М-композит I автомобглл як одного шлого.
На еталх.експлу&ташI автомоб1 ль виступае як активний еле-мент. Його модель е багатогранною математичною катего-
ргею, яка представляе слюдукш динашчш пронеси: цгледосягнен-ня /, витрати ресурс1в у динам1чних операшях вгднов-
лення ресурс!в, пдалтаиг I до нових функшональних задач ! т.п.
Оргашэашйно-технологгчна система на етапг експлуатанп эабезпечуе реалхзашю функцгй ефективного викорг.стання автомобхля /рс/. отс 07С
Структура моделей Мб , ¡л6 , М<р ,Мф може бути представлена множиною окремих моделей, якг "покривають" ус1 задач!, що утворюють пронеси розвитку РС I шлеспрямованого його використання.
У загальному вигляд! тале "покриття" характеризуе функшо-нальну повно1у систеыи моделей.
Одними гз основних моделей на етал! експлуатацхх е модел1 ^нкцхонування М<£> , для яких можна ввести простхр прошс!в с[ункшоналъно1 динамЬси . На основ! пари моделей<|/\^
будуеться модель ресурс но I динам г ки М р^ , засобами яко'1 описуються пронеси витрат I вхдновлення ресурс 1В РС—
1^0оцес К (г) описуеться функшею, що мае верхню грани-цю К ^ , тобто
, /ю/
1:о
де швидкгсть витрат ресурсу.
Динашка И (и) представлясться модоллто
Пронеси вхдновлення гехнхчних ресурств предотлв-
ляшьоя у п1доис1вм1 ТО I ПР авюыоб1л1в нодаллю Ыр ; фор-
иування 1 викорисгання грудових ресурс!в - у п!дсис-
1еи1 кадрового забеапачения - йк ; наявносг! ыа1ер!альиш: ресурс1в /запаси ца!вр1ал1в ,запасних части 1 1.п./ иодэллю М8 ; формуваннп I викорксгання ф1нансових расурс1в {^-ыодоллю ЫфЛ.
Одною 1з основних задач програмовано! аксплуаяацП РС /авмиоб! д!в/ е баланоування програи 1х викорисхання / Рв/, юхн1чного обслуговування /Р10 /, роиоагу/Рр / а урахуванням обиокэнь на ><а1вр!альн!,грудов1 1 $1наноов1 ресурси 1 1н1внсив-н1схь вилраг юхн1чного ресурсу.
Процео функц!оиуваиня РС М* являе собою порядок зи1ни функц!ональнюс и1крос1он1в , як! ыокуть буш описан! авхоиахниин ка1вгор1яыи.
Для прийняи'я ефекхивних консхрукхивцих р1иань ояриман! подал! взаеиозв"пз!су основыих показник!в , цо характеризуют влас-1ивос11 авюмобШв. Для 1соеф1ц!ен1а викоримавня маси / Кц^/ 1 енергонасиченосх! авхоыоб1ля / К0}/ ц! модал! иавхь вигляд :
К^в 0,541 + 0,046 Ом - 0,044^} - 0,025(5*3 +
+ 0,0025 + 0,00082(^5 + 0,00082 (^Д С^ »' /П/
ка, » 58,998 + 10,59Мз - 24,1170,} - 0,131 +
2 IЧ 5
* М1С£ * 0,000575 ЫЗ - 0,138^--
- 0,00045 - 0,000011 /
Д® » Ог'з I А/з -в1дпов!дно власна иаса,ван1акоп!дйои~ н1с!ь 1 похукн!охь двигуна авгоыоб1ля 3 - I модел!.
Проведен! , на основ! огриманих моделей , досл1джеиня св1дча1ь про нэрац!ональне викорисгання на ряд! моделей 1 цоди-ф!кац!Й ' авюмобШв поаукносв! двигуна ! як насл!док неафак-1'ивне викорисхаиня паливно-ыасхильних иахер!ал!в , подорожания експлуамц!! РС , затруднения навколишаього саредовшца хок-сичними.речовинами вихлопних газ!в.
На основ! махемахичних моделей взаенозв"язку основних по-казник!в а'в1!омоб1ля ! кринерИв йога нкосх1 ! ефекхивносх! ефор-мульован! 1 вир1аон! задач! огшш1эацЦ власхивосхай у клас!
задач математичиого програмування /динам!чне, лхнхйле та нел1-н1йне програмування/, що дозволяе рашонально вирхшувати ироб-леми тдвищення ефективност1 i HicocTi PC на етапах просктуван-ня i виготовлення.
Показано, ир Тдвищення ефективностг i якост1 автомоб1л!в досягаеться за рахунок цхдеспрямованих швестишй на етапах проектування i виготовлення эгхдно з результатами моделювання npoueciß i об'ехшв AT. Незначш швестиш! на pannix етапах ШЦ значно збхльиують системну ефективнгеть PC.
Отримаш математичнх модел1, що характеризуют залежи }стъ ефективностх використання PC на еташ експлуатаххН в!д власти-востей, якх фг муються на б}льш раннгх стадиях /проектування, изготовления/. Для забезпечешш иесбххдного р1вня якост! i ефек-гмвносм як об'ектгв, так!процесхв AT залропонован1 мотоди ix сертиф1каш1 i сформульоват бгдповтдш системш вимоги. Талий П1ДХ1Д в умовах птдомчох роззосередженостх пхдприемств i орга-хйзашй, якх приймають участь у роялхзаш! 11Щ аитомобглхи, дозволяе найбхлыа оптимально BupiuiynaTH систем!« зодач1 забезпечен-ня необххдних властиоостсй PC у серсдовищх його експлуаташх.
Для виртення практичних задач планування i управлимя АТП отримана залежихоть
oCrl = 0, 622 f О,OCMZH Kl 1 -0,00027 Xil -
/13/
-0,0145 НО, 000062X^4-0,0000^51,
де ,^21 Дз(. Дб1 - вхдпов1дно чисельшсть ре-
монтного персоналу, фонд його зароб1тно'г плати, середит й в in PC, варт!сть основних виробничих фонд1в, витрати на ТО i ПР на L -му BiflpioKy часу.
Чисельшсгь ремонтного персонаду залежить вхд трудомхет-костх виконуваних poÖiT, фонду 'ix 3apo6iTOoi плати i в умовах широкого упровадлення штенсивних форм i методхв господарюпання установлюеться колективом ремонтного виробниптва, що забезпечус ортенташю на досягнення високкх KiimeDire результата, розпивно самост1йнхсть колективу i вхдпов1дальнгсть його за результати виробннчо'х д1яльност! i сприяе знатий участх праиюючих в управ-
ЛШШ ПХДПрМСМСТБОМ.
Модель, що характеризуй динамгку змхни чисельнттх римонт-^ого персоналуt маа вигляд —
X*L ® 0,99Л<1-« + Ы
/14/
Реал1зашя принш1п| системно? opieHTaui'f виконавц!в на до-сягнення високих гйнцевих результатов у робот1 АТП /АТО/ зайез-печуе необхщшй рхвень технгчнох готобностх i заробгтно! плати ремонтного персоналу;
lli= 1,03^5 /15/
Збгльшення вхку РС приводить до эникення Йопо техн!чно1 i ctobhoctí , значниХ просто.!® в ТО i ПР, зростання експлуаташй-них витрат. За рахунок проведения шлее прямо в аних заход!в по форцуванню структури PC i своечасному Його обновлению в конкретному ATII забезпэчуеться тенденшя до зниження середнього bí-»У РС:
Хзь —0,959 Хз1—i 4 Ыъ. Дб/
Управадження прогресивного гарайяо-технологгчного сблад-иання i пристрохв, засоб1в аэтоыатизаиН i MexaHisauíi, рекон-струкшя i технхчне переозброення виробничо-техн!чно1 бази АТП /АТО/ забезпечуе зростання техшчно? готовностг РС.
Математична модель, що описуе динамiку омiни вартоси ос-новних виробничих фонд i в /технолог! чне обладнання, засоби авто-мптизашх, споруди, буд1влх/, мае вигляд
Динампса эмхни витрат на ТО i ПР описуоться виразом
Х?1 = 0,95бЫи + í*5. W
0триман1 вмрази /13/-/18/, що характеризуете змгну кое$!~ iiiRiiTfi TOXHÍ4HDÍ готовностх РС в эалежност! В1д факторхв, щойого
., о пЦормаиШю-методичною основою комплексно-uiльо-рпт'п илянування i управлншя пронес о.чи ТО i ПР автомобхгтв.
1'дшм ia ооновних кпщевих показникхв робота PC е кое$1-шигг яикоряоташш парку.
¿'•.«длуя^гь mí». коеф!шентэки тзхшчнох готовност! i вико-
ристания парку описуеться виразом
де сС?>1 - коефёиёент використання парку на I -му промёжку часу.
Доходи, пр забезпечують фор*!увйння фёнансово-економёчних управлёнських дёй I $ункшонування АТП у решмё самофёнансувалия, залетать у значитй мёрё вёд коефёпёента використання парку I для пёдприемства, що розглядяеться; описупться виразом
2К ^--5716,5+ 1395,бЗъСви /20/
де _ доходи, що отримало АТП на 1-му промёжку часу.
На основё моделей /13/,/19/,/20/ поставлен! I вирёшенё задач ё оптимального управлёння виробничими процесами АТП у клаоё задач математичного програмування, отриманё умови самофёнансу-вання пёдприемства при реалёзаш I моделей х методёв програмова-ноё експдуатацёё автомобёлёв.
Системна ефективнёсть програмованох експлуатацёх РС дося-гаеться шляхом оптимального вибору едино! сукупностё властивос-тей як прогресивних моделей I модифёкашй автомобёлёв, так ё процесёв ё систем хх реалёзуючта по етапах ¡КЦ. Величина системной ефективностё оцёнюеться за допомогою виразу
• Эс1 =есг [(ц, /21/ „ .....
де Кс.) , Рч - вёдповёдно фактично ё нормативне /планове/ значения трудових, матерё альних, ёнформацёйних 1 фёнансових ре-сурсёв -го найменування, витрачених на реалё занёю »дюжини задач на 1_гну промёжку часу ;
Р1 , Р(_ - вёдповёдно величини, що характеризуете фак-тичну ё задану пролуктивнёсть працё на (, -му промёжку часу ;
К и I К и1' ~ вёдповёдно фактичний ё заданий рёвнё якостё виконуваних робёт /пролукып / на I -му промёжку часу.
Ефективнёсть використання методологёё програмоБаноё експ-луатацёх автомобёлёв полягаз в оптимёзацё? ресурсё¡- ня >-.1Чги ЖЦ
"створения", п}двищенш íexjiiко-економх чних показник1в i зни-кенн! собхвартосг} транспорте! робоги на етал} "шльового ви-корнстання",
Основи Teopií побудови оргашзащйно-технолог1чних систем
Шдвщення ефективностг nponeciB програмованох екепдуата-uií автомобхлхв эдхйсиюеться у рамках оргашза1ийно-технолог!ч-нох системи / <СТС? /, яка рахпоналъно поеднуе у собх як ке-руючу, так i керовану шдс истоми, тобто yei процеси i техноло-ri'i виробничох дхяльност1 АТП. На ochobí системного пхдходу стосовно АТ розроблеш акс10матичм} основи i сформульован! прин-птш i б лас tiiboctí побудови i ^ункшонування <0ТС> .
До основних властивостей <ОТС> необххдно взнести влас-theoctí: побудови, $утш10нування, розвитку i адаптахйх.
Кожна Í3 перелхчених груп властивостей ошнюеться за допо-могою 3MÍHHHX, що включають хцлъовх показники, як i виступають як системш характеристики <СКС> .
До властивостей побудови можна вхднести: оригхналыпеть ; niлеспрямовангсть ; шл1с-н:гсть ; херарзачнхеть структури ; ергономхчшеть ; автономшеть ; е^ективтеть i т.п.
До властивостей ^ункигонування <РГС> можна ьхднесги: cTiflKicTb, надхйнгсть, оптимальность, сиогемнУ ефективн!сть, неозначенхеть i т.п.
Властивост1 розвитку i адаптахл! характеризуют здагшеть С ОТС > задовольняти вимогам багатохп льовего i багаторежимного функшонувашя.
Щлеспрямовашсть характеризуе здатшеть /у заданих ио - -ках / < ОТС > управляти своею енгропхев при дх! на не! середо-вита. Ця власгкв1сгь забезпечуе "прагнення" системи до намхче-iio'i шлЬ < ОТО > , як i imi клали систем,мають життевий цикл,
ио вклвчаз етапи: < пауков i дослхдесння). --< проектування
ОТО—Спобудова ОТО-<Гексплуаташя ОТО .
Щлеспт>ямоватсть базуеться на npmnnmi вибору, який характеризуй вплив на результата функшоцутзання <0ТС> зовншнього середооиша. Цсй. принцип мае два аспект;;.
Порпип передбачас стго.улювання i етримання вибору на ycix emnnx 5!!Ц. lía сгапах дослхдження i проектування можлишеть вибору повинна Сути максимальною, а на етапах побудови i екепдуата-
цП цоалив1о1ь вибору повинна бу?и у ыежах поставлено! задач!.
Другий аслокг харамариэ^/е адаква1ни(1 опис процедури пидору побудову ыашыашчно! модел! вибору I вир1швш1я ц!е! задач! ефективними сучасними методами.
Позначиио ииожину 01аи!в4 01С> ипожину сщуацИ £ = {Ги\ »множину рвакц1й Я .Ножна записан* (у<отс>кз«р) с^д^-^г.г^й; -онь-раюр в!дображення ; (V <0ТС >)(ЭЦг)(г<>Хг>1ъ> ■ -• 'М)>
I. - правило унорядкування.1снуе ыIра унорядку-
ванн# / ступ!нь ¿юрэваги Я(^) -адихивна ,ю(5хи
1«.011 /И(10-Х ^ОМ • Принцип вибору у процас! сгворання <01С> забез1ьчуе наШльш повну риал1аац1ю иласшвосюй , парад бачоних сислемоою ,виходячи 1з ц1леспряиоианосг1.
Ц1 л!сн!с1ь < 010 полягае у иоиу , то складна сислеиа поьишы (взгляда 1ись нк едшш ц1ло. Фориил1зований опис процесхв в<01С> пока буни прадсяаьлопий у виглнд! коиплоксного алгорнщу ,рвал!-зоваиого у рамках людицо-иаишшо! система управл1шш А Т.
У загалыПй постанови! с01С>мом бум прадсхавлана в!добрГ|-кзнняи } ,До {К1 -мнокииа вход1в ; {.У} -мноасшш
виход!в ,У«} » Н'! -инокипа опора юр 1 в в1дображаинп
ииожини{А}на шншшу{у} . Як було сказано пище, <(ДС ? вклю-чае сисгену упрзвл!ннн 1 1АСУ / I об'екх управл1ння /ОУ/ 1 п в «¡лому иожна рогглндцги нк об'сднання даяких иноаин , юбю
(£=1,2,...,р; Де А;.,А}, -в ми о я ¡дно мнот.ини об»егс1!в, сисх'ац 1 процеЫв управяИиш. Таким чиной, ! Гс<сАч^
.....т; УЫ,2.....и; У»с =1,2,..., Р.
Струкхура мнохини опора юра ^ вклвчае яри п!динокани ^<1 /Гг , оск!льки 1х лвг1чн8 об'еднания мае ьигляд Л)=(АI.)и (Лз)ич11 (А»с.) .Кокниа об'ск! управл!ння у мнояин! Аи ,1=1,2,-
Еключае 1, М^ , ОI 31); № Ф1, М 1,01,ЭI -
в! дпов! дно 111($ориац1йне ,алгоритм 1 чпо,иатаиакичне,орган 1 зац! йно-могодична 1 1ехн1чна забозничиння.
<0 I С> мае 1ерпрх1чну структуру. Слосовно ашомоб ¡лыюго а: ран спорту , А'Л1 Л ТО/ як <0'1С> мояо буш нродогавлоно садкгуроп, яка включае ври р!вн!, у ному чмел! : гих1мчний,орга[|1аац1йно-1аа--нолог1чииИ 1 ор1,ан!оац!йно-око;,.0!ичнйй.
Тохн1чшП! р! вень являе собою 1вхн!чи! об'ек*и / п^мио^Нл! ,
гарашо-технолог1чне обладнання, ОТ, I т.п./, тобто тут реал!-зуються вхдношення ^Засоби виробниитва>-«-»-¿засоби праи!> .
0ргашзашйно-технолог}чний р}вень в!дображае множину опе-рашй 1 перетворень по забезпеченню, налриклад, перевезень ван-тажхв, шдтриманню РС у нраиеэдатному стат I т.п. На иьому р!в-
нх реалхзуються в}дношення < Оуб'ект праш>-«-»-<спос{б
праш > .
Оргашэашйно-економхчний -гвень вхдображае реалхзаихю вхдношення < пронес праш> —а»-< предмет прап1> . < ОТО у прошс1 функшонування реалхоуе слгдукш вшютення: < ОТО-—
—»-¿засоби виробтштва I працх>-*—»«'<суб,ект прап1> *-
р~<сггос1б прац1>-^—< пронес праш>~*—^предмет прап}>
Ергоном1чн1сть < 0ТЗ> вгдображае комплекс г1г!ен1чних, ОНТрОПОЛОГХЧНИХ, ф1з1ОЛ0Г1ЧНИХ i 1нших психолоИчних властивос-той людини, що появляються у внробничих г побутових умовах.
Автономмсть <0ТС> вгдображае наявн1сть у систем} групи перетворень г инутр^тньосистеыних законов збероження, ян: виэла-чаються ф1зичним зм!стом I особлив}стю побудови системи.
Властивоет1 ст1Йкост1, надгйностг, хнвархантност!, оптимальное^, системно! ефективност1 I т.п. ошнюються за допомогою В1дп0В1дцгос критерпв, як! формуються для рхзних класхв < ОТО з урэхуванням хх спеокфг чних особливостей.
Виклзден1 властивоот1 < ОТО у конкретних умов эх формуються згхдно з формулою системного анал1зу:
< Цхль> -ч—»<властивост1>-<-<< функих1>-«—<зада-
чх».<-_ <1пдсистеми> -в-е~ <результат 4 .
Длл эм1стовного формулюваиня задач хнлеепрлмувпння, системного планування I ц}ледосягнення властивост1 <0ТС> дошльно ропглядувати по етапах КЦ. Декомпозишя системно? ч{лг при цьо-му пдпЧснюсться за формулою системного алашву:
Не - Ц;^^; Ы,2,...,К;
: ; 1,2,...,к;д.д};
ки,2,...,к; ]и.2.....з);
.....3);
да Цс ~ системна шлъ функшонування <ОТС> ;
- мнокина локальних шлей по етапах ЖЦ;
" 1 101Ш1а властипостеЯ об'ектхв 1 процесгв праш { виробкицтва по етапах ВЦ;
- множима 4ункшй, що забезпечують <|ункшонування об'ектхв I процесгв праш I виробниитва по етапах КЦ;
З^К - множина задач, що забеэиечуе реалгзащю гп дпорл дти (}ункцгй по етапах ШЦ;
~ пхдсистеми, ар реал1зують множииу функшй I задач вхдпов1дно > ;
- множина характеристик /результатгв функц1онуваннн/
пхдсистем.
Багаточиселын властивостх < 0ТС> ыо*<уть бути кл&сифх-ковшп за жакиии ознаками: спос!б установления /зовншн!, внутршш/; причинний зв 'яэв5с /вхтднг '£, нослхдки/; значи-м1сгь /вакливг, дуке важливг, мепга ваишт/; фгзична суть /виробнич!, окопом! чм, естетичнг, технологччнг, конструктивнх
1 Т.п./.
При створеннг < ОТО гх властшост1 по етапах ШЦ формуешься э урахувашшм конкретних особливостей предметно? областг ДХЯЛЬНОСт1 .
Для забезпечення заданих властивостей в < ОТС > формуоться множина функщй - .
Сункшя являо собою эдаписть системи при заданих умовах перетворювати вхгдну величину у необхгдну них¡дну величину на основх використпння таких категор1й як лкдина, матер1я, енерг!я - I хнформашя, Мнокину функшй <0ТС> у залежноот! В1Д хх пшату
I призиачення можна умовно розд!лити на три групи: техшчн!, техно логIчнх, оргшп заяг йно-економ!чнх.
Техн1чн! функиН полягають у пхдтримашп РС, гаражно-тех-нолоНчного обладнання { хнптх тех1ичних об'ек^в /ЕОМ, ПМК/ у прзиездатному сташ I викориетанш !х у В1,цлов1ДНост1 з задали -ми алгоритмами.
Оргашзашйно-технологгчн! функш! забезпечують ефективну
реалгзаш» вгдношень <суб,ек'" прахл> -«•-<спос!б праш> ,
тобто рангональне використання людей х эасоб!в виробниитва за рахунок розробки I упровадження вгдповгдних технолог^ /ТО, ПР» РС, перевезень ванта*ив I тли./.
0рган1зашйно-економхчн! фуншхП забезпечують реал!эац}ю в1дношень <0ТС>-«—»--«^асоби виробниитва х пра^ > —
я^<суб'ект праш>-«-— <спос!б праш> -<проиес пра-
ц1 > —-<предмет праш> за рахунок ефективнох орга-
нхзаиН 1 розпорядчо-економхчно! дхяльност!. Ч!тких мех М1ж 1 рупами функшй нема. Основним фактором декомпозипН множини фуикшй Г^к, на групи е види виробничо? д1яльност! I сфери компетентность
Кожна конкретна функшя може бути оц{нена за допомогою. ступеня складност1, р!вня абстрактност1 I призначення.
Досл1даення, проведет на рядх п}дприемств автомобхльного транспорту,показали, що техн1чн1 I орган1зашйно-технолог1чн1 фушшп нетворчого характеру на етап1 експлуатацН становлять 50—'70%,' вгд загально! к!лькост1 ; до 20% становлять економхчн! ! розпорядч1 функиН I т1льки до займають *ункш1, пов'яза-ш з виршенням 1нтелектуальних задач оптим1зацГ1, планування } управл1ння. На шдприемствах автомобх лебуд1ВН01 промисловост! /етап проектування/ до 705? В1Д загально? кхлькосТ1 становлять техшчнх 2 орган:зашйно-технолог1чн1 $ункиН творчого характеру ; до 20% займають оргатзашйно-економхчн! I розпорядч} <{унк-иП 1 до 10% - ^уикш! не творчого характеру.
Множима органхзашйно-економгчних функшй для АТП, налрик-лад, включав $ункш?: прогнозування х планування ; орган!заиН робхт ; мотиваш1 х стимулювання ; контролю, обл1ку I анал!зу.
0ргаь1заи7йно-технологг чн1 $ункш1 включають: управл1ння технолог}чними проиесами ; формування нових хнформашйних I ви-робничих технологхй I т.п.
Для реал!заш! множини ¡{ункшй ' ^ К. в <0ТС> зд{йснюеть-
ся постановка ё вирёшення множини задач З^К. • На множинё заданё /Л ,7 » £> » К > ^о характеризуют^ для кожноё зада чх&К&З^с , - модель задачё
метод вирёшення задачё ; В^К-^'к.) - обмеження, що машть ыёсце при виршеннё задачё ; К^кД^гО ~ результата вирёшешш задачё.
Пёдсистеми ^-¿К. < реалёзують мнокину функцёй Я^к I задач Э\»с , фэрцуються декомпозицёею < ОТС > на пёдсистеми за некими ознаками.що включать: д}1 на усё сфери дёяльнос -тё, на окремё етапи ШЦ, на окремё фактори.
На основI аксёоматичних основ побудови ё функиёонування <СТС> розроб.енё математичнё законом!рностё ё сформульованё системнё вимоги до вирёшення прикладних задач, якё включають вимоги до якостё ё динамёки проиеств, яаданих ресурсёв. Здёйс-нена постановка задачё системного виршення задач у < ОТС> на АТ.
Розробленё математичнё моделё.що реалёзуються у < ОТС> ё включають моделё: засобёв виробниитва х праиё / Мсп / ; суб'екта праш / /Лет/; способёв праиё /Мот/; процссёв праш / Мпг/; предметёп /результатёв/ праиё /Мпрт/.
Запропонованё ё реалёзованё методи ё алгоритми оптимёзацёх вёдповёдних параметрёв /цёльових характеристик/ системних моделей <0ТС > .
Показано, що реалёзацёя системних моделей Мея , Мет , МоТ, Мпт . ГАПРТ у рамках <0ТС> забезпочуе комплексне вирёшення задач иёлеспрямування ё хп ледосягнення з максимально« ефективнёстю.
Сформульованё теорема ё умови вирёшення загально1 задачё створення <0ТС> по ресурсах, проиесу I результату, що ство-рюють науковё передумови для оптимёзаиёХ пронесёв на АТ як по рёвнях ёерархёг, так по етапах 1Ц.
Принципи ё методи розробки ё оптимёзацё'ё засобёв забезпечення працездатностё рухомого складу
На основё теоретичних аспектёп побудови <0ТС> розроблена системна модель дёял!>ностё конкретного автотранспортного об'сд-нання у виглядё
/Щи 0,¿i3Ko (í) 1f36 Ра (i)--18,71 Kon(i)-
0,0000 9Ы\ Ko(t)-f 0r000188 PvV) 4- 000(54 PCT(L)4 /23/ » O,003§ Kon (l) i
i>« «C)(t) - доходи AHI;
К (i ) - витрати матергальних ресурс íb ; KoCl)- BepricTb основних виробничих фонд1в ; PcT^h чиселы^ст , персоналу ; Ког»(Ъ - величина, що характеризуй знотення основних
Fllpofílill'lilX фоНД1Р •
1з виразу /23/ видно, що зростання вартостг основних вироб-пичих фондхв i збхльшення чисельност1 виробничого персоналу приводить до зростання доходов, отркманях за перевезення ванта-ив. Обновления виробничих фо1уйв, íx модернхэац}я í технгчне иереозброеиня дозволяв тдви!цити доходи AHI f вхдповгдно вир!-П1увэти задачх удосконалення гнфраструктури транспорту. Ьшести-шйний фонд при иьому формуегъся зНдно з вираэом
!1(0-~- фчоС;Ч)Шо(1)]+^?0)4 КкрСЬ /24/
Л" хнвестишйний фонд ;
í?(i)~ прибуток АТП; КЪСО- сума банк1вського кредиту ;
Ю - норматив вгдрахування на повне В1Дновлення основних зв^гобíb внробниптва;
Jls - норматив вгдрахування В1Д прибутку у Ьтестихпйний
фонд.
Поставлена i вир!тена,у клесi задач матемагичнсго програ-м\'Рпн1ш,задачаоптим1за.ш! матерхальних pecypcÍB, необх1ДИИх для составного виршення на piBHi ЛТП /АТО/ задач програмовано? гксплувтаии автомоб1лхп.
3 метою пгдвиюення ефективност1 виробниитва, змешлення вире: б ничих ситро,т дошльно увести показиик, який характчтетуе
»{дногаення прибутку до чиселыюот1 виробшчого нероонаиу, тобто
^""Ра(1Г Рсг(1) ^
_ КМ(1) ВА(С) Яси_
Рст(0 Рст (с) РстО) Рсг^)
ксцу
Рст(1)' М('
Рст (I) '
С/М
/гЫ
Дв^зп(1) , ?См(1) • &С.(1) ~ вгдшлпдно коефЬ
шенти, ир характеризують трудомхсткгсть, ухх:урсом1стк{сть, хнвестищйшсть, керовашсть гранспортна'1 роботи.
Дослгдження цього питания на деяких АТП показали, що мант», ьпсце розс1ювання величин кщ ([) > (I) . к/ч^ > »
Це лвище обумовлено в1дсу"тн1стю шлеспрямонало1 иолггики у област1 и1ноутворення,двф1ци1!ои комплектую«« на матер! альному ринку значна частика засобхв використовусться на оплату прахй . На формування пшестишйного фонду приходиться незначна кгль-клсть грогаових засоб!в, що е небажанш явищем.
Розглянемо взасмозв'язок величин» !(п(1) 3 фондов 1,ада -чею I фэндоозброенгстю працг, як£ визначаються {а виразхв
. ».= 12,...^ ; /ге/
гу
Ui,Z,...fN, /27/
Kct(_l)
де Рад Л6 CI) - вгдповгдно фондов¡¡дпача i фондоозброе-IliCTb.
1з виразу /26/ маемо
/28/
Шдствлляючп /28/ у /25^ отримаемо
ttail) - l^jyib-aiiL = ktfl) Нт -
I XT (t) T ' Гст(и)
Влёвставляши вирази /29/ t /25/, маемо
= /30/
При формуванн! механхзмёв управлшня автомобёльним транспортом у будгвництв1 доцёльно використовувати критергй /25/ для ошнки трудом1сткост1, ресурсомгсткостё i i нших характеристик i розробки на 111Й основ: единих вимог до сист.ми оплати npaui /вр&ховуючи i'i кхлыасть i якёсть/, формування шн за виконану роботу i т.п.
Залропоноваш методи i алгоритми формування догов!рних тариф! в на автоперевезення у ринкових вгдносинах, як{ забеэпечують оптимальне функшонування ДТП э урахуванням потреби i пропозицёх на автотранспортн{ послуги. Показала е<}ективн1сть реал1зац{1 системно! моделх програмованох експдуатаиП автомоб1л!в у реалъ-них умов ах будёвельного автотранспорту.
Поставлена i виршена у и л act задач управл!ння задача за-безпечення необх!дного р}вня праиеэдаткостё PC.
Розроблена системна модель для оптимгэаиг? npouecie ТО i ПР автомобёлёв, яка являе собою сёмейство пхдсистем, якё ёнтерпре-тукть р{зн! piенх npouecfB ТО i ПР автомоб!Л!в.
Постановка i виршення задач! системно! оптим!заи!! доэво-ляе вибирати оптимальн! Bapianm технолоНчних проиесхв ТО I ПР автомобijiiв, як^сний склад i структуру бригад ремонтник!в i т.п., що дуже важливо при реал!заи!1 стратег!i ремонту ТО ! ПР техн!чним станом".
Розроблена математична модель ресурсно! динам!ки автимоб!-ля, яка дозволяв оц!нити ступ!нь впливу р!эних $актор1в /конст-рукшйних, технолог!чних, експдуатац!йних/ на пронеси витрат ресурсу, а також рояробляти t реал!зовувати на и!й основ! ефек-тивнг орган!эашйно-техн!чт заходи. Запропонован! критерН для оитнки !нтенсирност! витрат ресурсу автомоб!ля у реальному сере довит! {унки! онування.
Отримащ методи i моделг забеэпечення необх!дного р!вня праиездатност! рухомого складу становлять алгоритм!чну основу для виршення задач автоматизаш! проиес!в програмовано? експлуа таи!! автомоб!л!в.
Автоматизаи!я проиес!в програмовано! експлуатаи!! автомоб!л!в
Одним Í3 основних «({ективиих нвлрямк!в вир!шоннп задач програмовано! експлуатаии автомобШв е подальший розвиток ! удосконалення 1 АСУ, як! базуються на iHTerpaiiif об'ект!в, про-иес!в i систем по Щ.
1нтеграшя по ЖЦ о новим нопрямком управ л! не ыю! дтяльнос-т!,не властиво! !снуючому механ!зму упранлЬтя^! вимагас введения нових ^ункшй, оргошяашйних структур, технолог!! управлпшя ! !! орган!зашйно-правового забезпечення.
Основою тако! !нтеграиН в конпепшя црограмування життевих цикл!в об'ект!в, пронес!в ! систем автоматизаш! на АТ.
У облает! практичного використання iHTerpaui'í на АТ ефект досягаеться за рахунок:
взасмозв'яэку шлей управляя по етапах И ! р!внях iepap-xtT i ui леспряшваного вибору критерии он!яки ефпнгиг.ного <|унк-и!онування окремих систем /п1дсистсм/ у в!дпов!дност! з ням!че-ними ufляыи ;
едност! баз i банк ib дан-их I знань, як! використопуються у р!зних системах /п!дсистомах/;
уагодженоси! п!дсистем /систем/ IАСУ у орган!зап!йно~тех-н!чному, програмному i !нформап!Иному аспектах ;
прагнення до максимально! автоматизангг виробничих пропе-с Iв ; . ..„
широко? можливост!, } високо"? над!йност1 техн1чних засоб1в, шо викорисговуюгься.
Побудова 1 АСУ АТП повинна задовольняти так1 вимоги: охоплюваш усх етапи МЖЦ пронес1в програмованот експлуата-иIт ГС ;
вклвчати на рхзних рпвнях поийняття ршень пльтернативн} алгоритм« з Б1дп0вгдними крИтергями, як1 дають ыожлив!сть в!д-носно конкретно! задачх, що вирнпуеться ;
формування оптимального варганту 'И Еир1шення ; передбачати можливхсть розширення системи за рахунок роэ-робки нових АСУ;
мати достатш можливост1 моделгаання об'ектхв I проиес!в програмовано? експлуаташ! РС на р1зних етапах ТКЦ.
Основу IАСУ АТП на орган1зашйно-економ}чному рхвн1 ста-н^влягь еконошчнI модел1 г мегоди орган^заитг виробниитва \ управлгння, що забезпечують його функихонування у режим1 само-окупност1 I самофптнсування. Оргашзашйно-трудовий контур IАСУ функшонуе зг1дно э реалхзашею моделей Меи I (^ст , Мот. Мпт,
пр-т . нрогресивних метод1в г форм орган1зацп пранх } виробниитва, що забезпечують оптимальн1 роэподгл I кооперашю праи}, раи{ональне сп1вв1дношення мхж колективними I особистами 1нтере-сэми, ефективний розподо функшй м!ж виконавнями I використання економхчного стимулквання?зор1внтованого на кгниевт результата. Економгчний механтэм управлгння виробничими пргнесами АТП реа-л!зуеться эНдно з методами I моделями програмовано? експлуата-ш? автомобхл1в.
Па органгпапШго-технологхчному р1вш реалгзуеться методология комплексно-шльового планування I управл1ння, науковог основою яко! е оттеши моделI, методи,. алгоритми г програмно-методичн} засоби у вигляд1 систем моделювання I оптимхзаш? характеристик < ОТС > , 1дентиф1каи1я, акторипашя I прогнозуван-ня характеристик, що характериэують прохтеси програмованог експ-луатяш! РС у реальному середовипй.
Технгчний р1вень IАСУ являс собою розгалукену структуру прогромно-технЬшого комплексу /забегпечення/, який забезпечуе нормяльне функихонування прохюсхв АС оргшпзашйно-технолог1чно-го I орган1эаи1Йно-економ1чного р1Рнгв на единтй лог1ко-1нформа-нгйнтй основ1.
IАСУ АТ11 включай так! ■ основн1 системи: автоматизовану систему обробки данних /АСОД/, автоматизовану систему управя!н~ ня виробництиои /АСУП/, автоматизовану !нформа1ИЙно-дов!дкову систему /Л1ДС/, автоматизовану систему управлпшя як!стю /АСУЛ/.
АСОД являо собою мережу шкро ЕОМ, оснащених необх}дним програмним !нформаш йним I орган!заи!йно-методичним забезпечен-ням. Значна час тина Щормаш! для шиих АС формуеться у рамках АСОД за допомогою унгфхкаш! форм статистично! I бухгалтерсько'х зв1тпостх, використання одиних галузевих ! виробничих клясифх-катор1в технхко-е'кономхчно? !н<}ормаш?, пакетов прикладних прог рам, зор!снтованих на непрофесхИного користувача.
Автоматиз иана система управлпшя виробничтвом включая у себе дв1 п!дсистеми: П1дсистему перевезет, та пхдсистему ремонту ! техн1чного обслуговування РС.
У п!дсистеьп перевезень вантанав реал}зуються гак! основн1 задач!: формуваннл структури рухомого складу; оптим1-зашя марфутхв ппрепезень ; прогнозування попиту на перевезен-ня ; формування та оптимтзашя тари!}тп на аптопсревеясння ; пла-нування та оптимтзашя ресурсгв ; оптимгзяшя реэультатгв д!яль-ност! /доход!в, собгпартост!, прибуткхв, технхко-експлуаташйних показникхв 1 т.п./; оптимтзашя пронести управл!ння перевезен-нями вантаж1в I т.п.
У П1дсистем1 ТО I Г1Р автомобгл1в рталхзуються задач!: опти мального управлшня прочесами ТО автомобохв ; оптим!зац{? про-иес1в ресталраш? деталей в умовах АТГ1 та зпм!ни вузл1в ! агре-гат!в ; оптимального управлхння обмхнним фондом залпсних частин, вузлхв х агрега^в.
Автоматизована система управлпшя як!стю реал1зуе передба-чен! нею задач! ! забезпечуе формування шформаи!!, що характеризуй як!сть виконання в1дпов!дних робхт.
Автоматизована НиЗормашйно-довтдкова система дозволяз от-римувати вхдповхдну хн<}ормац!г) на основ! формування ! обробки баз знань. У систем! реал!зуютьсн зпдачт грогнозування основних показник!в дхяльност!, побудови моделей виробничих функп!!!, ресурсно! динам!ки ! т.п.
Розроблен! методи, модел! I алгоритми програмовано! експлуа тац!1 автомоб!л!в реалхэогаш на етап1 пнготовлення ! експлуата-и!? РС з еконошчним е^ектом понпд 0 млн.крб, ню пЬш">рп*уо г'х актуальн!сть, наукову новизну ! пряктичиу значимтст? .
Висновки
В дисертаи!! представлен! результат«, направлен! на вир!-шення значно? народногосподарсько! проблеми п!двищення якост! ! ефективност! використання автомоб1л!в за рахунок реал!заи!! ме-ТОД1В, моделей ! алгоритмгв хх програмовано! експлуатаи! I.
Дослхдкення проведен! зНдно з трьома аспектами: методоло-г!чним, теоретичним ! прикладним.
У проиесх досл!джень отриман! гак! результати:
1. На основ! розгляду д!алек1ично! едност! автомоб!ля /РС/ як П1льово! категор!! I пропес!в його створення ! експлуатаи!! як категорИ эасобхв досягнення и!лей розроблена кониепи!я ! залропонований п!дх!д до чир!шення задач програмовано! експлуатаи!! автомоб!л!в.
2. На основ! комплексного шдходу сформульована багатопла-нова задача системно! оптим!заш! програмовано? експлуатаи!? е^томобхл!в, яка забезпечуе ефективне Бир!иення проблеми експлуатаи!? РС ! системний зв'язок техн!чних, техно лог! чних, орга-нхзаи!йно-економ!чних ! сои!альних аспектхв управл!ння на АТ у буд!вниитв!.
3. Запропонован! системн! принпипи декомпозии!! сформульо-вано! проблеми на лог!чпу множину шлей ! задач, як1 иабезпе-чусть виршення останшх за рахунок ^ощтвяня ! реал!зац!! ие-хан!зм!в змхни властивостей автомобЬ-пв ! проиес!в !х створення ! експлуатахп? на КЦ ! використання ефективних хнформашйних технологий.
4. На основ! методолог!чних основ э поэишй системного ана-л1зу сфор&ульоваш основш поняття г визначення, як! хараятери-эують акс1оматичну основу створення орган! заш йно-технолоНчних систем як засобхв для реал!заи!! на ЕЦ метод!в ! моделей програмовано! експлуатаи!! автомоб!л!в.
5. Отрималт системнх вимоги побудови орган!захпйно-техноло-г!чних систем, п;о включакть вимоги: до якост! проиес!в, заданих ресурс!в I динашки проиес!в.
6. Для структури ЖЦ у розр!з! окремих елемент!в, шо включаете засоби виробнштва I праи!, суб'скт праи!, способи праи!, проиеси праш ! предмет» праш^ побудовеж системн! модел!, як! в!дображають у просторх виробничих ! ресурсних покааник!в стан пронес!в I об'скт!в оргащзашЙно-технолоНчно? системи.
7. Отриман! умови можливост1 вирхшення загально? задач! по-
'дови орган1заии1но-1охнолог1чно1 сио1вня,як1 включаюхь мом-1в1с1ь вир1шпння по разулыгаху.можлшМсхь аир!тонн« но лроцо-I I ресурсах.
8. Сформульонан! пршщипи 1 запропонова1а орган!зац! Нпо-:01Г!.нч1П мпхан!зии реал1зац!1 приШшхнх цIлеи,ые 1'од 1 модо-)!1 програмовано! сксплуахац!I авт.юбШв , рис! е подальшим шсхрукхивним рознихком програмно-ц!льових /(!О1'0д1в управл!ння
I авюноб1лыюму хранспорг!.
9. Показана нсобх!дн1сгь I практична догилз/Шсхь !нхегра-
! обслуговуючих систем , як одного 1з основних напрятав побу-1зя сучаспих АСУ , I запропоноваиа !ерарх1чна схрукхура 1АСУ Л, яка в1добрамае скрукхуру зв»яз1с!в р!в1пв,фу;:кц1й 1 етап1в НИ
10. Побудована оконои^ко-махекахичиа модель д!яльносх! ав-хранспорхного шдприсмсгва 1 сформулъован) нов! задач! опхим!-,П виробницхва ! схрукхури РС, Я!с1 роал^зуагь нов! хехнологи '!рогресиг\н1 орга^пзацИ'.н! форм и прац1 I виробницхва у сучас-
х умовах <рункц!онування 1 забезпочуюхь необх!дниЯ р!вень рои-бильносх!, продуктивное!! прац! ,а хшеож даэхь моклив!с1'ь активного розвихку I модерн! зацП за рахунои самоф!напсування.
11. Розроблен! ! реал!зован! принцип»,модол! ! меходи опхи-льного функц!онузання А'Ш ! його п1дрозд1л!з в уиовах реал!-цП запропоновано! методологи програмовано! експлуахацП хомоб! л!в.
12. Запрононован! основи побудови IАСУ ,реал1зац!я яких на у буд1внищв1 забезпечнла високу ефок1Ивн!с1Ь виробницхва ! оном!чш1й едекх пинад 3,0 млн.крб /ц!ни 1984-1990 рр./.
Основн! положения днсерхацП опублпеован! в 48 роботах ред яких хак! :
1. Б!дняк !;1.К.,Левкозець П.Р.,Ручко О.М.,Шоцышй П.М. Ко-шивний п!дряд на авхоиоб!льному транспортI у буд!вницхв!-К.! Мведьншс,1990-120 с.
2.Гриценко В.Г..,Тимченко А.А.,Левковоц П.Р. Информацион-т технология управления рвыонхнпм проиэводсхвом. Авхомахизи-занная система управления качеством ремонта авхомобилей-Киев-с. - (Препр./АН УССР.Ин-2 кибернетики им. В.М.Глушкова;88-9).
3. Гриценко В.I!.,Тимченко А.А.,Левковец П.Р. Инфориацион-I технология управления ромонхним производством.Организацион-экономические и технологические аспекты управления автохран-рхным предприятием— Киев- 30 е.- (Прзпр./АН УССР. Ин-х кибер-ики им.В.М.Глушкова ; 88-49).
Гриценко E.Н.Д'ииченко А.А.,Левковец 11 .Р. Информационная тех пологая управления ренонтныц производством. Социально-экономически аспекгы-1{И0ВГ25 с. -ЧПренр./АН УССР.Ин-т кибернетики им.В.М .Глушко на '89 - '|0).
о. Гриценко В.11., Тимченко A.A.,Левковоц П.Р. Информатизация про изводственных процессов на транспорто-Киов,- 20 е.-(Прспр./АН УССР Ид-2 кибернетики им .Б .М.Глушкова J 90-48.).
6.Курников И.П ,,Левковец П.Р.,Городиский В.Н. Управления произв emu l'D и ремонта автомобилей в условиях коллективного подряда // Автодорожник Украшидг19В9.- 1йЗ г 0.29-31.
7.Левковоц ПЛ>.,Городиский В .Н., Калита П.Я. Качество pouoma и кехпического обслуживания автомобилей в А Т П.-К.: Тохпчка, 1990,-1
в.Левковец II.Р. Совершенствовании управления качеством на АШ// las .докл. Сов .-Чей.icoнф. "Ноше тенденции,мотоди и сродства управл ния качеством промкции".-Киов : 0 -во Знание,1989.-с.27.
9. Левковоц ПЛ. Управление производством в сложных социально-экономических условиях // Тез.докл. Всэсоюз .ик."Проектирование ав ыагизированных систем контроля и управлении сложными объектами".-Харьков.1990.- с.112.
Ю. Левковоц П .Р. Инфооматизация процессов управления автотранспортным предприятием // Тез.докл. Х1У объединенного семинара" При ладная информатика автоматизированных систем проектирования,управления,программировании и эксплуатации".-Калининград,1989.-с.17.
11. Левковоц П .Р. Информатизации процессов эксплуатации слонных транспортных средств ¡J Тез.докл. II Йокдунар. науч.-техн.кейф, "методы управления системной адеклшшетыо функционирования элект риФицированных и пилотажно-навигационных комплексов "-киев; 1СИИГА. 1993.-с .2?.
12. Леысоъец П ,Р„,!,!агв'лИчук А.Е.,Кирпа H.A. Организация юхниче кого обслуживания автомобилей в сельском хозяйстве-К.;Урокай,1977,-93 с.
13. Левковоц П .Р.,Сергойчук U.M. Основные направления интеграци новых информационных технологий управления процессами создания объ 1'ов новой техники.-Киев: 0 - во Знание,1988.-20 с.
14. Ловковсц 11 .Р.,Тимченко A.A. Системное проектирования компыо тизировашшх интегрированных производств,-Деп.в ЦНТ.1 'Поиск"
JS 035 - 4673. - 90.
15. Системная эффективность программированной эксплуатации ново техники. Формирование системной эффективности процессов эксплуатац проектируемых логико-динамических систем управления воздушными су-дами./В,Я.Вопобъвв,А.А.Тимченко,Г1.Р Левковоц ц др.-Киев,-32 с. -Cilpenp./AH У ССР. 11 н-2 кибернетики им .В .М.Глушкова ; 90-49.).
16.Системная эффективность программированной эксплуатации объек тов новой техники.Реализация системной эффективности логшео-динами чэских комплексов воздушных судов на базе раскрытия их внутренних свойств на жизненном цикле /В .М.Воробьев,A.A.Тимченко,П.Р.Левковоц и Др.-Киов,-27 е.-С При пр./АН УССР.Йн-т кибернетики им .В.!.! .Глуижова
17. Лшченко А .А.Девковец П.Р. Реализация метода инвариантное! в системах управления производственники процессами органиаацнонно-технологического класса // Кибернетика и внчисл.техника .-1991.-ßun .89 .-с .97-101.
-
Похожие работы
- Повышение устойчивости автомобиля с блокированным силовым приводом при торможении
- Оптимизация количества постов текущего ремонта с учетом неравномерности поступления автомобилей
- Улучшение устойчивости движения трехосного полноприводного автомобиля при торможении на поверхности с низким коэффициентом сцепления
- Улучшение разгонных свойств и топливной экономичности легковых автомобилей с гидромеханической передачей
- Разработка методов и средств для поиска неисправностей при диагностировании пневматических тормозных систем автотранспортных средств
-
- Транспортные и транспортно-технологические системы страны, ее регионов и городов, организация производства на транспорте
- Транспортные системы городов и промышленных центров
- Изыскание и проектирование железных дорог
- Железнодорожный путь, изыскание и проектирование железных дорог
- Подвижной состав железных дорог, тяга поездов и электрификация
- Управление процессами перевозок
- Электрификация железнодорожного транспорта
- Эксплуатация автомобильного транспорта
- Промышленный транспорт
- Навигация и управление воздушным движением
- Эксплуатация воздушного транспорта
- Судовождение
- Водные пути сообщения и гидрография
- Эксплуатация водного транспорта, судовождение
- Транспортные системы городов и промышленных центров