автореферат диссертации по транспорту, 05.22.07, диссертация на тему:Разработка динамических моделей поезда и программного обеспечения для анализа аварий при переходных режимах движения поездов

Р г п п л

' 1 U U Н " M1KICTEPCTBÛ ТРАНСПОРТУ- УКШШ

í 'РП ДШПРОГШТРОВСШШ ДЕККЛВИИИ 'ХЕШЧНИй

— i н>п lOwd

УН1ВЕРСМТ2Т ЭАЛ13ИИЧК0Г0 ТРАНСПОРТУ

УДК 656.2.08:631.3 ка правах рукопису

ГРАНОВСЬКА НАТАЛ1Я ИССУШЕНА

Р03Р0БКА ДШШ.ЦЧНЮС МОДЕЛЕЙ ГО!ЕДА ТА ПГОГРАМШГО ЗАБЕЗПЕЧЕКН Я ДЧЯ АНШ5У ABAPIft ПРИ íIEPEKIiuütX FTOWAX РУХУ П0ГЗД1В

05.22.07. Рухомий склад, рал (зшщь та тяга по1зд1в •

АВТОРЕФЕРАТ дасертацП на' здооуття вченого ступеня кандидата те'хнпг.их наук

'V

Дк1иропетровсък' -

Робота -виконана у Дн1пропетровському державному техн$иному у«1вврситот! зал!зшшгого транспорту.

Яаукоый! кор!в;н1к _ - доктор техн1чних паук,

нрофесор л.а.машкш

ОфШйн! споненти - дсктор техн'чнлх наук,

старик:! науковий сп4вроб1тник *

- -БОГйУДЗ ГЛ.

- кандидат техн1чяих наук,

доцзиг

РЕЗДЕ-ЕйСТЕР Г.Б.

Пров1дно п1дгфиемстео - Мар!упольсыагл нзуково-

досл1д?шй про&ктно-конс-трухторський технолог! ч-1гл?1 1исг1!туг концерну "Азовмаи"

Захиот дксертацП в1д5уде?ься ГЭувр. о год.

00 хз. яа засгдаши сдац!ал150ЕЗК02 рад{ Д 03.0¡.02 прл Дн! прокатровськсуу доравноку техл1 чвему уп! герелте г 1 зал1з;вгчлого транспорту (ДПТ) за вдрэсоз: Й20700, Ш1, ы.Дк1проштрозш;, гуя.Лкадвм1ка -Лазордиа, к, ауд.224.

3 дке&игецгез когаа огаш^тися в 01бя1отвц1 уШверсктвту.

Автореферат роз1слеко ^

. В!дгуки нь автореферат у дсог. пр.г/.гр^ьйх, як! ззв1-рон{- айчаткию, правою пидсидао: у сисц1ол1соииу рад:-у:11ЕйрСИ9Ту.

ЬчзмиЯ ськ'ротар

спошвл15оаако1 рада _/--

г.андопт техя!чя?.х наук, ¿о;;--:? Л:В.¿Т^.П'ОПЦЧ

загаль1{л характеристика роботы

Ак.туады^сть те?я1. идШе&.з проз!дикх задач, ио стоять перед poOlTinmawi ззд1зшчного транспорту 1 вчеяими, як! пра-цюють у ц!й галуз!, е заОсзпэченнл безавзрШтостГ руху по!з-д!в I мановрових ро31т. Иезважапчи на вс! заходи, повн!етю виклвчити зварП на зал1зиичкому транспорт! практично кекок-ливо. У зв'язку 1з склада!стэ чкспериментальийх доШдкень эвар!йдах ситуэц!й I розглядом Is причин вякорястанкл мате-/¿згичнйх моделей, eto дозволяють оц1ншати значения р!зних фактор!в, як! прмводять до аварШ и вгшшзють на проходжеши аварийное rrpoueciB, е осиовнш методом досл!дшия.

Мета, робота. РозроСкз кетод!в иатематичного модолюаняя дзех ти1з auapift, ь сзые:

- stTKHeiib (паГзд(в) по!зд1б (.без впяонекня причин, да приводить до для прогнозузаняя касл!дк1в для рухоюго

складу; !

- СХОДК'ЗНЬ ЕЭГ0Н12 з ре tec п1д вшшвом великих '¿MtHffiBC поздовтаих сил i внроотвкня рексмэндац1Д ДДл зз:гой1гання под1бких яа.да. ■ •

b оеюнньечу вкладку не прийчзЕЛься до у ваги стзц!онар-я1 к<мм«ашя, г: j е:псдик?н! взз(з?'од1 см реально! колИ I колес з осиозиа увглп пр?1Д;лнетьсл поредуковэм сходяонь, я,ч1 игеяркте! .зше достагньо вчлнкимн ке<ггац!оиарчк«к поз-до ко ведугь до о0узвжтяжэк!Я кодйсних пар,

Микнп« ц1<г! зодэч! потрооувало: -розрооки кагекатачшх моделей I прогрзмного заОезке-чття, .яле! дтоьоллгсть з дсстатиьсю для практики точн1стю t жжлм» s/kkskmk читратахк мапп* иного часу !м!тувати за дополотою ый ряяччн! ява/ШШ сктуацП'; .

- резглядошл прте.чад'в вжормстокня розрсОлоягд. моделей для '¡кач'з: sskiiIShjc: с!туац1й ". мзто-о розреокч рекотдеШй во плагин» чг;одп в:д авар J й.

удюдл досл!д!е9кь. Для доел! дх.зкь паздовжних 1 плоски (у вертикал; KiЯ гюздокшМ плотин!) колйвян* вагон!в i вая-TzriH <зула к'дкорястэн! даферошиалып р!еяяння руху у пигля-д! система зг.найних дифйррга«!ельник р!вкяш>, !ктегрування як.« г,ройодитося м«тодсм Адамса-БааЦсрта з розговом за кзто-

дои Рукго-Кут?а.

Результат;? pobpsxyjsclB cyja cirlsrasíetU з экспзрЛиен-гашими датами,. одарявши у дабормор!" д»ш1кй 1 ткаос-tl- рухомого складу ДШу.

Наукава новизна. -розра&лйно швяя. 8ягарй?м ойчкодгвенш: оял у »ахвагаязях з'едашйх, як! ойвздюа! $р»чтгт по-гляяаячзда аларзтамд, врз?:спуе yí осгюшП осой^ьс-'Л íx робота, ею й катеыакршз «здздь, цо p^iíu asa мае яорХжяно з кев бЦад коротку rjp;-rpsKñy po&gírs&w.

Розроблено вар1анг {¿зтематичноХ кодзлг фрикиапз: яогда-каччих anapastE, в яхоэд ЕелШйнз í'fipsKi'oprxTKcn штаагзаезн! Формустьой 1ктогруварняч хускою-сгзлсГ СУ-^-1-<да9реед!альао* «opewjcyt а'едвааня), ю дозволь ¿«азьзг.: napsMsspa бвэпосврвдаьо фртаЦ'йюяс поглжй^тас ¿хч-гж^е.

РсароШн! алгоршм t прогргмь ¿да ¿лдолкемяк рсйои* з'еднаю» ваго«1в, облалнаяих- г1драм»чкю*{ (?шу гд-йоо) t фршШйиш тгоглиааоткиа: шарагами»

теарозденз махемахична недель пкэеклг. RüBtsau. s'-roHíi.; у tloísí!» sto дозволяв КрИ ксфэдтшх'у SS.iií^SlttU UÍvH^OC-fl дафорзащальянк ршивь рух? доигауяьо точно еяга,

як! д!»яь 'кз ватой п!д час руад когздть.

Розройпеяа Asa чмеалшо! раазки^П w>sa i&.ro»6ivmi8 модель фрмушш шргшатая сал í masvin гзагкзяс деох cyotsaix EaroaJB через a$xos4ía, bí^iíhuo-o cco&khíc«! яио! s врахувакаа коаашвосм нарекши аюсьчШа нч o'ast <зшракня в ympsy штат «и кмнк. Яргг ц)-с»у н-.пх»|ыо?озук1Ься умови ctlfficoc?! в!вроваП1 автозчхпу в. ta жр'здедкпш.

Розровлаиа машатачив. «одаль t к1.>дэв1днз нрогрзшо заОездечошя да досяЩйнь нваантагайд-ч скро:л;я. :гагоп2в с по!зд1 без smíkii часошх характерней: едя, ка! ДНить на вагона, lipis гшкпенн1 к1лькос?! ди^и-чтиельикх j>is¡mu> руху скстеми. оцпюна пашЗгсэ дадэл!.

Практичка 1Цтие?ь роботе. Довалено шторы чяселшого ексдаремэату *а з вакорястонк^м да'ш:>: яетураге г.ослГд:-:еиь, як! одержан! 1кааш aatcpai.au. во к1льк1сгь wcnlú, ру>: НОООХ1ДНО роах'лядахи як плоский, гтэви^и:;- oytn 1л ' ¿.."to:;u Oijihmsa. доажгнв эчвщг, який досз^ г ы;я,

Проведено гр1ьия:шя р!знах cnoncou ni.!?,>s>.rír.¡{!fa зоеиШаиа. сад, як! • , на нагони з по?:«;!. пи;! •л!й\:-„'»п1 1К>рядяу twrma: ди^»рекд1альи5Х pU-iwbí. г.о

по1гдз. Доведено, що, в зэлеЕност! в?д вицу еир1иувано? задач! , чожлйео знияегам порядка вях!дао1 система у 4-16 рзз{в нрк и1драхуЕан!11 зовн1ин:а сил, як! д!етть на всю групу ВУГОЧ1Е в ц1дому» цо дозволяло датн рекомендац1Г при разроет да»йзм1чко1 моде л 1 по!гдз, який лрацач в натуральному масктаб^ часу, для тргкжра мзпкн!ста.

ГсзроЗлеНо програму для досл!джэ:пш аварШ-их сп!вудар!в цистерн, у.тему чксд! удар?в евтсзч1псм у дакда растерян;.елзкэнти пакета "ПОГЗд" ! СЛЯР "ВЛГОИ"» п1дсистома АРМ для ров!зоря Оегпегл»

Для по"зд1в !з вагонамя а-не<2езп?чнима каптажами е;;-знеченя и1льх!сть жобхЗдтыс вагон 1й щняфпття для виконактш оорвних уко» безтеге!, прискорбии вагон'в ! дянгм!чн1 назач-тауеяйй, 350 д!пть на вантах з авар!йних ситуациях, для проведения його випробувэкь.

Дореде.чэ, що а.мортизац|я зчеп!в вагоя'1в г!дравл1чни?.»я' ггоглкнэткя5 впарзтеми !стотно знаку-: р!вень сил, 'до дЮТь на вагон* 1 рудом! ваитак!, розтаковэн! б них, при з1ткион~ пх зчеп!п I пусках в х!д поТзд!в з такими зчегтл, а такой зменшуе прискорэккя вагонш 1 вантзху.

Еизнйчен! каЛО!лып сприят/лнз! за р|вием яоздовжних лм розпод!л'эш!я ездоея дозговадиових пороки!я по1зд!в вагон?в 3 гзлмаки, цо еичтакнут!, 1 р!рлкь розря.ст.ения г'алыЛвноХ мзг!страл1.

Реэл!зац!я результат!з- За договорами, лк! оу.ги тшснак! ДПТом,

- СЛПР "В-згоН" передний у МИТ, (м.Москва) ! на Уралвагонзавод, (м. Ни.та! Я ?а?1л);

-ПШ "ШЛЗД" первдшшй у ВНД'ЗТ, (м.Москва); -Швденно-УральськМ зэлШшц! , еидйн! рекошждзцИ по розиод1лу вагон!в з птескутагк гяльмг.:«: вздовж по!зду 1 по р!шо ступеня роэрядаення гальм!вгга1 ш?!страл1;,

-АРМ рэв!5ора бззпеки передан Првдн!прозскс!й зал!зга"ц!.

Результата досл^дкош- з транспгартувакая вагон! в з1'спз-ц!зльники контейнерами, як! одержан! за прохэнням зангазного в!дд!леачя ВЦДТЗТ, передан! туди га вккорпстан! при розрооц! цкх контейнер! в ! складом! 1яструкц1й не формувашда аоЕзд1 ь, да м!стять изгони з такт; контейнерами.

Програнт для Еизначення навантажень,' що дЮТь на цистерлл при позаштатних ситуац!ях, розроЗлеия на замовлвкня

ШЩШШ та передана для вккористовуващш.

Осооиста участь автора в одержали! результата, ¡yo вшишден! в дисертацП, виявляетьсл в слЧдукному:

- учесть з розробц! математшюк моделей поглшаючих апарат1э,

- участь в розробц! математкчш! моде л 1 плоских коливэш. вагона в по!зд1;

- участь в розробц: алгоритм!в Шдрахувашш сил, tío д!»ть на окрем1 вагони в по1зд1;

- роэробка програм для реал!зацп математи<шкх • моделей на ЕОМ;

- пропедешя «этемэгцчних екслерименИв длл вкзначешш навангажуваност! вагон!в i вантаж!в дри перзх!дш!х реумах РУ*У# У тому "И1сл1 аварпыш-:.

Алролатя рооотк. Результат робота були викдаден! 1 соговорен! на Всасоюзних наукозтсс коиференцппс "Проблей! изхан!ка зал1зш;чногс транспорту" im. ДнПгропетровсьи, íftsü, 1934, 1988.pp.), Веесоган1Й кауково - тезиичиИг кошйрвШ!! "Перспектцви розвитву вагаюбудувадая" ^н.Мос.таэЛйЗр.>, ВсэсоюзяШ Hayitoso-sexHl'niií! конверсии! 1 "¿'»года i suco-'" д!агяостуэаная 'техв!чних зосо01в . зал!зш1чного трзцсисргу" (Ы.0«ськД939р.), ВсесоРзЩ!: пауков!й хооддопцП "Иодздйкш-ня систем i íipoueciB кэрувашш из транспорт!" и.:.Москва, I9SIp.), VIII наукоб!Е коифзренцП "Проблема .v.^xauis-.u зал!з-ничного транспорту (м.Дкепроцетровськ, 1992р.), М!м;ароднс;.1у с.импог1уШ "Возпека перевкатк прсцоЫв" (м.?.1ос;:ва,I££6p;, м1ському cetííaap! я меуариж (M.^ilitpoiieípoBctit, iywSp. >, ся1льйому ceulfiapt кафедр "Теорегичкз кехзтий" : "Буд!ве;;ь-на мехаЕ1кг>" .Лаырслзтровського державного те sai «того университету ;зал1'31ичного транспорту (м.Да«иропе?ро&сх,>írjoj», )-

HyftntKaulI. За. темою дасертьцП onyc-xtKOEUHo 12 друковашх роб!т.

Структура тв обсяг роботп. Дисе-р rauta впелядоиг на 1С-? CTopiretsx тишотшеного тексту, складас?ься а их»ст/. рззад-лor, biichockís, списка лПератури с jut« нйзвь ta-«!s I таблкць у гексг! днсуртацП.

ОСЮьШ SMICl'PCKW.

У nepsoay струна..- у ¿-i:. 'чс?-, а.-.;. ч! с:

ыпсоркстакл'; мигакоддого го;',-;-tv'.: анарпиип: с>лту.\-ц:>\ lain иегьл 1дн;'.>. г--.о: ¡ v:y '.■.!.! l, v.

виюшкаи! белкк»« sMtœnàot поздов^эпзж сил?ш;

У другому р'аздш даоться огляд л! герэг^фп, проведено йшл!з досл1дг®1!ь у гмуз! дша.ч1к;г поУзд!в, еформульоЕан! мата та задач! робота.

Bel авар!йн! ептузцп на залгзгапному транспорт!, мояиз под1я1ТН на дв! велик! груди. До пергао!•груйи -в!дгюояться з!ткнэ1шя поГзд'з, цо рухаютьсл по один? кол!', на!зда по!з-д? на поГзд (зчегс), :р ctoîtb, то ударя п!сля спуску ваго-н!в з г! рок з веяссоя ев'-ед!:!ста..До друга! груш авар!й надавать сходаекня колес з р?йок, причиной e ггакуть' буте дэфэкта колП та ходевк: чзотгш вагону, втрата ctHîkoct! руху вагоШв .внасл!до.'с пэрэтдэггяя агидюст! руху, п токозс колпгазшя вагон! в при дП велипж зм!нкщ. шздовтк. емл.-кю шипкають при порох!днюс рогамэх руху. В робот! розглядч-ються т!лькя так! авзр1йн! _сигуацМ, причинп яких поз'язач! з д!»чкми на русский склад поздовлк.'.ц сйлвми.

Г;ерох!да1. регезд: _руху но!зд1п досл!джувзлнся багатьма вченкхи-мэхзнIка;жшчинаачи з М.й.Хуковськсго. основнкЛ вп-эсок у розвиток катэматкчтк г.отод!в досл!даення поздовя-Ш1Х коливань вагой!s депомогею £0М Оув зроблэи пчошм: днигронэтрозсько! ыколи мзхан!к!в на чол'1 з акпдш.Яком В.Л.Лазаряком. У його роботах t роботах його учн1з БлохШэ fc'.Ii., Богомаза ГЛ., Каблукова В.А., Конапенка С.И'., Маиаш-к!на Л.л., йгеова и.В., Стзмолера е'.Л., Стукалова АЛ., Ха-чаиур1дзв М.М. га !нпкх поХзд дарогпгяо розглядався як лап-, цкжок ТБэрдих т!л, цо з'еднан! толШйяжи зв'яками ! зд!йс-нянть поздовзи!- колг.ващш. У роботах Галесва А.У.Паныс1кз М.А., Гк'рнаня 0.1. та !х посл!доешш!в буля викоркстаи! Irai! математечн! тлел! поТэду. В.А.Лааарян впэршэ почав врахову-вати пружн! Н'здоско.чгшэст! та иаяЕН!сть зазор!в в автозч!-паг. 3 полном ЕС 8.1 стало можливим . врзховувати нел!и!Гл!сть характеристик'.; . навактзкешш поглдаагок ariaprirlB, шпадкевий характер ïx робота, явида ''схопляпшшя" ; "зр>л»у"', вп.тив векякост! стаску аяа{>ат!.в на Тх робот/, Ьолшш. к!льк1сть роб!т, н яких проведен! досл1д.те)шл тэ розребка фрккц!йлих пенмшзших эпарат1в, виконана у В1ТМ1. 11э роботе Л.М.Н1-кольського, Б.Г.Кегл!на. ча !ншх," В Д1Ш оули розрео.чек! мате'ПТЕ'снв моделввзния робота- $-рккц!Яних погдинчглга апа-рггг'в р го1зд!, тоор!я г!дрога?оуи'. пог-ш.'аючи* .чп9рат!в велико! потукност! (вклотзгки мрг.юданч»1чн! аспекта) î ме-

толика моделввання роботи з'едаань вагон!в, обладнашис по- ' глшаючики штграташ р1зноги типу, а також методока глжжетш порядку система, цо дозволяе досить точка визночэти ыакси- 4 малн:! знаЧ0ШШ сил у гаХзд!.

Порзд- 3 рОЗЕИТКО« катёматично! модэл! по1зду в ц!лому розвнаадас'» 1 угскдадшозалася модель колигаш» оярэклх одяшщь рухомого складу при pyct Кого з пост!йною ешвдк!стю. Тэоретнчняш досл$дабкяяма вимувеюа колмвань вагон Je, екс-горимвнтака з .ist1,и: та по£здама в роальнлх у нов ах зайызлися- í ггродош'.уоть займатися Оагзтс в1тшзн>;{цгх та закордонних вче-шп (В.А.Дазаряи, €.П,Бдок!н, В.Д.Данович. Ы.Л.Коротенко, Л.А.Ызь'иггс!«, О.И.Савчук, га !ш! у Д1Ш; ГЛ.Богомаз, !9.В.Дьоы1п, Л.У.Резаков, С.Ф.Редько, В.Ф.Увкалов та lnuií в Ж! HAH Укра|иа; О.Л.Голубешсо, А.Л.Коняев та !на! у ЛМ1, С.а.Куцзняо та !нз! у УМ; Бубнов В.М., М.Е.Ь'елър1х у Mapíy-гол!; Ahícímoe П.С., • I .B.B!p¡ocos, Г.П.Бурчак, НЛЛсаэв, В.Б.Медэль, У.А.ПацьнШ, ЛЛД.СавосыШ;, А.А.Хохлов, В.Д.Ху-с!дов, Л.А.Ы!адур та 1нш! у MII11; Ы.Ф.Вер1го, С.В.Ворвянсь-киа, П.Т.Грэбеюок, Л.О.Грачова, В.Н.Дажслос, В.ГЛиозекцев, О.Я.Коган, Г.В.ЙостШ, А.Д.Кочнов, М.Н.Кудрявцев, О.Д.Льзс», А.Д.Налов, й.С.Гомен, Ю.ы.Чбркааш та Unat у BffiUSTt; А.Д.Кузьмич, В.С.11лотк1н, АЛ.Речкалов та licat у ВйД1В£; Ю.П.Еоронэкко, м.ы.Соколов, IЛ.Челноков та !ш! у Л1ШГ!; Л.М.Школьськй, Б.Г.Кегл1н, Н.А.Костешсо, Е.К.Школьський та íwst в'Б1Тт;ЛЛ.Еучетпч, О.Ц.Грая!е у Риз!; К!м, Купа-рзйдер, Лоу, Ийцудаара, де Патер, У!ккенс та !нш!).

Шсля огляду формулшеться мота досл!дкення í виннкаюч! при lí р!ше;га! задач!, вшспаден! ран1ве.

У туеъьы? уоздхл! списан! ыатематичн! ко дел! дпя до-сл!даення поздовккх коливань вагон!в у по1зд1, в тому числ! з урахуванияы вгшшу ругомост! вентаку, а такой новкй алгоритм оочислошш сил у ¡Лагвегошая. з'зднанкях з урахуианням мсжли£осг1 облздкадая вагокхо поглкнашиш апаратамл р!зншс тал!в t плвстечши де<£ормац!й конструкц!I кузова вагону.

Як модель для визкачанна яоздоежних сил, с;о д!ють на нагони кри рус! потзду, обраао sGo ланщшюк твердях т!л, як! св'язаШ в$л1к}&сш Е'едаашями, котр! модэлшггь роботу по-гдикыочих ariapaTíi; явтэзчШя, аба розрахункова схема у вп-глад! ланиюжа т'л, до кожюго з яках козко бути пркеднано одкэ т!лс, що &д!йсн»е шздовзш! коливання (рухошш зантаж).

8

Взгляд залегностей сил в авгозч!пнх I у з'едкашях вагошв I вантах!в 5,£ в!д велгеш в!дпов!дтш: де<$ормэц{й та 1х свидкостей' <?.:(ди> > 1

^п^т'Яи ; > внзначасться типом I млгематачними моделями погдлнаючнх зпграт!в вагой!в 1 амортизатор!в вгнтаж!в.

Вважаеться, ¡до пошлинаюч! апарзти р!зио1 ф1з!!чко1 приводи вклэтаються у з'едяання вагон!в посл!довно. Розглянуто Еар!ант математичноХ модел! фржШйних помкаотп апаратЧв, у якому кел!н!йна характеристика при нявантакокн! фсрмуеться Штегруванням, кусково - стало! ■ функц£? (дифэренц! адыю* короткое?! з'еднэння), ™о дозесляе задавать параметр;! оезпосередньо фрикцИ'.ких поглгавючих агтрат!». Вводиться допом!гнз Ееличкна д';1:

(О, ' якпо 0<£},-з .<0,;

I п* Э

= ]?(7 а^г,9<цп 7{-ог6;!{, якцо З.-о'^Л

- С" якьо <}{-бз,<и,

¡¡1 д^-деформэц!я „'-го г!дроапарчту, е{-вел;!Чйна зазору, п*-к!льк!сть тил'в г!дрса,пэрат!в у з'еднанШ, а, - к!льк!сть г!дрсапзрзгГв кохкого тяту, величина залишково?

деформац!I {-го з'еднання, яка Шдраховуеться у момент, коли функц!я | пераходить через максилум за удавою, що (д^рД* вбо \2\>3*. Гут $* ! д". - .значений с:;л ! подокюнь, ¡до

1 3 2 3

в1дпов1дй!оть грз!С:д1 прукност!, а 1 Д - аналог!чи! велкч'.т у вкладках» коля залкаков! деФормацИ бд1 дор!вн;зкть кул». 'Год!

л, + °о<1 - ->.0 3s^■s3,íA1!эisГiíS6«,i• V < - ¿у - й.. д. (2)

;;е к - корсткють кснструкцИ у 'гон! плзсткчких деформац!й; э'орстк!сть кояструкнП У зон! пруяя!х деформаЩй. Величина де^орнацП часта! з'едяання, що вклвчаюс у себе т1льк! фрикц!йний погллнавчнй агара?, п!драховуеться як

¡0, яка;о qiqll < О;

<&г *** >0- {3)

Шсля цього и!драховуються сила Я,: 5(£;г да

с,

I

тп ятао л

Я,

1

5 - 'С*

надо ; ¡3!) -М •

• Останв» указу у ьараз1 <4> отрамадо у щяшуирни!» то материал деформуетъся аг1дао з кодадка Праидтля 1з аьЦцнэи-шм та прц.цьому'.нкяаисгьса е^зкг Бауцнгцчзра.

В И): - сада; що-'д!е у £ршЩ|вому апора?! в момент часу г; 1 ^ ~ с'гкск 1 квпдкЮть стнск^ <£ркгсШЯного по-

гяиеичого апарату у ксммг? чьсу г; I - 'те ж в-ко-кет' чазу (г-П); й- иа&биызФ х!д поглцнашого апарату;

5н = ~ V'- '-К - V*

5 =5

(5)

№ + Йк"?ф " V * " V в1ВЛ

яи ' &тГ вв-гач®® жорстассхей погллчакчохю ьпарзту на оталах наэа;гаки1ам та розрртшхютш, в1дяов№ю; лк - горсткКя'ь олеизиту, що • моделяз роботу- конструкцИ вагону; -кс0ф£ц1ент в'язкаст! цього олемецгу, ^ - значения у комзат часу с х-п); к ~ крок розрахуцку.

* <зираз1 (6) й51 вкзначазться корстц1ста . вс!х включении: поел!доило &г.емзиг1ь фржцШюго щшрату, со дефор'муються, I глрскЦсгю конструкт! вагону, тосто

¡Уздачкнз ■ зярсткосу! аогдиютюго апарату к* на е стала». фа-? эдЦршш шдпчша апрошшуБзти • кусково -стало» фуш:ц!са \ иряиусяздги, крок !ктегрува}Щ р1внянь руку но!зде Н гашй»'' ко у гфс:«ажку ! 1-Н,г) величина • зи!ийеи.ся иадо,.уо а»розгс|с®ь ¡¡¿, в (Ь) коашво визначати як

Г' ; А-'

)

(6)

да - д1{;а!з Зг:орсте1с?ь коисгрукЩ 1 вагону.

Х1д ^риадШюго шарату шцйжтьоя такта «петой:

Л,

де

«а»"

¡??зда Ютишю А;

яшо 1сиошо В; IV)

лзд Ютшвго С» Шакшо Ц^О, Ю

с = <дфа--д ms^j. Проведен! 11ор!йняння показують, ао запропоновак! кодел! дозволяють вкзначати накскмальк! скли у м!жзагоняих з'еднаняях з Пею s: тачн!гтю, в;о J в!дом! раи!ш.

В четвертому розд!л! наведено опкс матемэтично! моде л! для вкЕчекня ко.чивань выгон!в в íx • поздоваИй площкн! ст.'етр! I. При цьому прийнят! сл!дуючк пркпугцэния:

-кол1я пряма у плен! з переломами поздоежного проф!лм, при цьому рад!уси сполучення похилкх д!лянок колП достатиьо велик! для ■ того, ¡цоо можна Оуло знехтувати в!даойояням геометричних розм!р!в вагону до цих рзц!ус!в;

-ресорнэ П1ДВ13УЕ8НКЛ ГфужНЬС<5рИКЦ1ЯЯ9, поел t ДОЕНО 3 ким включена пругкна, що 1м1туе податлнв1сть неооресорених частая в!зк!в та кол!! Шд оОома колесними парам«. в1зк1к. Прухньов'язк1 Еластивост! колП прнПмзються до уваги Пльки тод!, коли рэсорне гг1дз!шування не працнз.

Ёибрана розрахункова схема складаеться з трьох твардих т!л: кузова та двох'2!ьк!в. Кузов вагону та в!зки здМснпють плоско-царалельшь'! рух у pyxo.vt:r систем! коорданэт, що руха-еться вздовх осt колП. При цьому ггоступальнкй рух иеогёреео-ре Них частин в!зк1в бздовх вертикально! ос! та оОертальнж рух наьколо поперучних осей вважэкться зэдзнкмх, Екзначяихми геомятричкими нер1в.чостям1 колII та снмэтричтмя дефзктамл кол!сш1х пар. Маси ооресорэиих частин в!зк1в при вертикальных порем!щокнях гважаються пркзднанимк до кузову вагону. Нэдресор.ч! оолкл разом з гПдп'яткпками нэ ооертзються навко-ло choíx горпзонтальних осей, а т!льки е!днос!ю неос>р<зсоре--ко! частили в!'"к!з. Пр:п>мгь'ться да увиги гортодкэ кузову на п'ятн/.-сах нр:; неоднакоккх ьГдяосках цсиорэтчх куясь." i надр^сорннх Озлок íiskis, 3kebs:ri,!¡:""m.-: рчеерчкх тш»»яг1в, врчховуеться тертя п'зтгака по пов-зрхн! сцирання та по вкут-pli;:Hlít иокерхн! Оурт.ч пЬэд'нтникп.

Лк,^,?рег:ц|альн! р.'вняння руху ко:шого ек!паку с;ули склэдед! у вигляд!. р!енянь /шгрзняа .другого роду та введу.ч! до нормально! форж Кош«., до правил ч,-ierra яких йхолять узагэльнен! сили вза^моди сус!дн!х вагон!в - псздокул! та вертккальн! сили í íx момента, а -такса сили !крц! t та

рэькцН ресорнхх комплектов.

При плоских поливаниях вагону вкникають вертшсальн!

ЗШ!Д9ННЯ ÏX'CVMlSKKX К!НЦ!В (ВЗДОВг: OCt 2). Ц! ЗМ1щеК1Я А„,

* a t

вкклакадагь зэргшсяльн! сила взаемодП Р , як! мозуть матн р!зну ф!зичау природу. Сили Р вннгасають т!льки при взаенодП евгсн!в одночасно з ноздовкньою силою St-З'еднаная нежорсткщ чи катвиорстких авгозч!п!в з кузовами сум'ыпх earoHiB при нэ ду&э веяяшх ïx si дно сап-: зк!цзкнях ЯЕДЯЮТЬ собою Щ1Л!НДРКЧНШ! иарн1р, ¡до дозволяв поворот т!льки в!дносно oci 2. Пр;! цШ умов! сила взйскод! ï сум!зцшх вагон! в вздовзг ос! s оОукоБлеиа дес?ормац!ялог конструкцШ еэгои!в та силами тергл ц (S |, щ,- коеф!ц!е:гг терт«;, паралальдами ос! зчеллешш аЕ*гозч!п!Е та внкикавчкма: пра дiï сили S при коЕэаш! позерхопь автозчШс ода! вхд-яосно одного, î позначана Р*,.

Сила P*Bt npyxHLOï взагаодН двсх cyMîsanac вагсп!в лнзначаеться за допамогов формула, яку складано для одэрхзшя р!шон1Я методами чисэлького ■ !нтегруванкя дофэранц!алышх р!внянв руху,

Р* - Р* t'V - /I 1 + С >' Т ! - А /г - h ¡1 (f,j

ast ai* t^ °квr St' ailt '

де nt - ¡срок ».ктсгруваккя, î - час, i - шдкосне зм!цекня

точек пркеднакая автозч!п!в до (i-î)-ra î i-го вагоя!в, яке

гадекпть в!д вертккалызгх перемИцеиь cyuîs-jaix точек сус!дч!х

вагон!в,

При не дуко велшшх в!дносше з?.!!цешшх ездовэ: ос! 2 осей зетозч!шв сшт Р"t взаомодп вагон!в шзначагтьед за допомогоы алгоритму

О , ЯК35Р St= О ;

ElïliP^, Ца|5{1>. кадо f £>' {* OJ П (Да( > 0]; (9)

Ш{Р'3(, якщо (Sf О) a (t.., OJ.

Кр1"м сила P*t, y цьо.чу влггадку на хусоз д!е пара сил s моментом М* , 2(0 дсоЮшоа

* S - Р*,1а , U0)

xe i - довзаща явтозчИту.

Як тКчьки величина цього моменту Суде перев;::^уват.'! значения ¡5 ¡ri - ексотэ перетану хвостоккь автоа-аву), в!дс;удаться -трбюл^чя" автозч!пу та ¡сагши "гочкобо", иарн)рно з'«дначкя• йс-го з кузовом з! оддоиззд в'дпосно ос!

• О

до Gst= d^Ki/jSjj. У н:фЭ31 (il)

якг'.о (i't! > »наказ <p =• u. (12)

При t<pn+ip|( S <p,j (<{>„„ - найОхльЕй кут wist автозч!пом та кузеном, що вкзкачаэться зазором в м1ж повзрхнями КБостовжу та розетки чи цаятрувчоГ оааачкк, ф{-кут поворота ¿-го нагочу; aapnip, со утворився при "перекидашП" азтозч!пу, знов закриеться. Остаточно одеркуено:

j' , ятецо ; (13)

раГ 1 ' ®«0 'v lS(lda> Л ПЧ>а«Р|4 <- %Jl

l > |StjcV л Ич»а*р|г > vaJ;

( - Kth r^^t " 0: I striat • я;";о 0 Пф3+ф|,.< (W

Stdai-PatV2 ' ЯКД0 IV'Pli58^ ' ДЭ /l3 *

В останн1х рядках вираз!з (I3)-(I4) використоаузтъся слйч-эшм <p отркман® за допоногою формул™ (12). При «ьсчу, якдо !<ра{| > <рад, то <?з{ =• %r_'Stsn <ра{.

В аварЮлглх Бипадках pisimtU plEKiB осей аЕтозч!п!э мехуть дооягй'Ш значних, Ееягпш. тому в алгоритм! обчаспення нартикалыкта: сил моделювться явздв езморозчеплення (ягадо р!зкиця вкссчин осей автсзчШв з!д головок рейок досягаз 150мм IПри ссморогчешюкн! *зм!екзйься характеристики сил яоздовжяо! взаемодИ вагон!в (при ударах зм!нветься короткость чи >.л. при pyct - аоздовжкя сила стаз р!вноп нули).

РзакЩ! Iinji опор в!зк!з типу 18-100 обчислюються за досомогои того х самого алгоритму, що ft сили, як! Ёшпгарють ар« стисяу £>;акц!Кних ггоглииевтах шарат!в, а поздовян! _ сили изаех-д!I и'ятязку та п!дп'ята1жу - зз допомогою алгоритму, аналсг!'шого до того, що запкеаний вирззом (9; з урзхувекням гого, що п'ятник вягену мох» и!д1йматися вкще оуртз П! ^П'ЯТЧККЗ та КО MOJOXlBili! злом ШКЕОрКа.

Проведен! пор!шрння результата моделизакня з

S3

використанням розроолено! модел! та доел! днях даних говорять про дастов!рн!сть uiel математично? модели

У п'стоиу р&здШ розглядаються проблема знккзння порядку система даференц1апышх р!внянь, ¡до опйсуе поздовжн! ни плоек! коливання- вагон!в у по!зд!.

Ран!ш Оуло розроблено метод знмження порядку систем: р!внянь при Ешчеш! поздовглИх коливань вагон!в. При цьому зовн1шня сила, д!»ча на т!ло, до !м!туе рух групи вагон!в, Шдраховувалась як сума зовн!шн!х сил, що д!ють ка кокни!* вагон (перший спос!б). Другий- спосЮ полягае у току» ко вкзначае-хьсй оезпосередньо результущв говн!иня сила, що д!е на деяку групу з n е килах:! в (тобто на в!дпов!дне т!ло скорочено! модел! поТзду}, у залежной:! в!д положения центра мае сказано! групи в по!зд! та ка д1лянц! кол!!, а також в1д швэдкостI руху центра мае utel групп. Сумарна гальм1вна сила пропорШйна загальному числу гальм!внкх колодок в груп! I вкзкачаеться иеидкЮтв руху центра мае групп та величиною сше: натаску гальм!вноГ колодки на колесо вагону, розтэшова-ного у центр! груш.

На пркклад! ткггавих розрахунк!в було визначено меж! за-СТОСУБаННЯ розглянутих Е!ПЦО CiTOC00!b оо-шелювакня зовн!шн!х сил, а також залзкн1сть величкни похибки в1д ступени знизкешя порядку вкх!дно! системл р!ваянь.

Пор!внящя рузудьтат!в розрахунк!в найб!лы;шх поздовкаих сил рооиться на прикладах р!аення трьох основных задач, для яких визначаитьск поздоекн! сели:

I) для оШнки з.а р!внвм сил у по!зд! якост! поглинаючих апарат!в, гальм!внях систем, а .тахож одного чи другого способу вод!ння по!зду по довг!!! Д1ЛЯИЦ! коли ( в тому чкел! ! при виконанн! тяговнх розрахунк'в); 2> для оц!нки повторю-ваност! сил, д1ючих ка взгонк у по1'?.дэх; 3) для оЩнки наа-01льшмх сил б явтозч1п:1Х з mstod штлоал.ч умов нава.чта&ення вагону у визнгнепих м!аых но1:-:ду.

Иззрахунки шшзумгь, uso и* я допустим!й тахкец! ьизкз-«10НЯЯ поздоыашх сил, що дор!вн<сз юл, перакя cuocio п!дра-хування зовн!ин1х сил при рог.в'кз&нп! задач першого типу дозволяв знизатк порядок вих!дно£ систем! ди{йренц1альних р!внянь у 16 раз1в, а друпй - у 6. Ькграти машиного часу змешуыться при цьому, е!дпое!д!ю, у 42 рази та 56 раз!в.

Ней результат ' оуло використапо при розрооц!

прогрз'ляого забезгшетш тренажера мапш^ста, в якому и'.тах'рувйнкя piEmwis руху по!зду павшею проводиться у нзтуралыюму мосатаб! часу.

Для задач другого типу визначались частота пояеи у р!з-зшх Штервзлзх на£0!.чь'ша пзлтн елл, цо розтягують та сти-скувть, для длох вгпэдк1в отчисления aoBHlisnix сил. розра--хушш показали, що частота появя сил, ко перевияуэтъ грашща BTCi.useiiOCTt 1!.'Л, • попадешь у нэд!Яя1 Ьчтервалл, що одорааи! для поегю! сжте.'Ш, .якцо скорочешгд систем! нэ перввииув 8 для сил, як! розтягувть. 1 4 для сил, як! стискують, Пр-.5 енкористаач! обох засосЯа обчислюзтшя зоеиШкх сил.

при розв'язгнн! задач третгого типу такок ефзктивзМшэ Еикоркстовуязги у процесс! Штзгрування~ окорочено! система ди$еренц1альн15х р!енякь руху поЗСзду' друглй эас!б оотаслювашш зовн!шшх сил.

При 'роарооц! ново! котодакя зиякешя порядку системи р1Е-!Ш!ть руху по!зду враховувалося, ¡до;

1> частота колаваяь скремлх едемонт}в вагона, що досл!д":уйться, у к1дька р?з1в нкда с!д частота властних колнвань дао.ч вагон!в, як! вааемод1ють; 2) ишгоои коливань одного вагону на. коливааця еле«онг!в iksoro. вагону мозиа зцехгуват», тому ц;о вагшп розд1лявться ,бШ»в цгддаиашимк (,пср!Енявд з sopcmctcm конструкт! кузову) ПОГЯЙЯаЮЧКМН апаратаги. '

Поблязу вагона, ¡«о домцдгкувтъея, модель по1зда будувться так, щоби сили, д!юч! из нього, буди достатньо' близькими по а;шл! тудаам та часовни характеристикам до тих, я,к! 0Ч1куэтЬСЯ у В!ДПОВ!Д!'.ОСТ! 3 едх1дж>8> М9ХЭД1ЧН0Ю ШД8ЛЛИ цо!зду, тобто'но змшюсться. Ноза цкм ojtijio« вагошг з'едну-вться у групп по п вагонtв так, як ! у рзн1п е!до?лтх методиках. а фарму/л для оцИпот шайка: Д'4>5ра1щ1алы!0-р!зт?цввих р1вняиь 31 SMirahiM кроном одэркуемо, що порэх!дна зона-при припусттШ «охиби! S-5% складае n*-(2ri-t)вагон, а при 6=105 - п-.-н яагеи. ■ '

¡.-уло 'розроблэно алгоритм та прогрзвду для атгрування рШть руху ыедел! ;:о!зда, яка складаеться з 5 д!дяюк: дсох д!лянок, па яких кегле т!ло нодадюз рух групп з п еегоШв, двох nepexUHtix зон га д1лякки, на як!Й ланцяжок т!д м<дал»в погдошИ коливгная гтонструкц!S вагону. Штегру-вашгя д'лр^рш:Ц1вльнах р!шшнь руху т!л на коший д!лянц!

io

здШснюеться з! сеоХй кроком.

Пор!вняння результатов розрахуш!в сил, що д!ють на елемэнти вагону для перевзння сЯтуму, при використвнн! тра-диц!йно1 модэл!, цс описана в розд.З, 1 модел! даного параграфу, показуе, що.-максшальн! сз:ли при вжористакн! скоро-чено! системи визаачакяься з похиОкою не 01льш 10^ 1 майке в 9 раз скорочуються нитрат машинного часу.

Ери вквчанн! плоских чи просторових коливакь вагону у по*зд! р!швння задачи розд!ляеться на два етагш: пераий етап - визиачення поздовжшх сил так, як описано в розд.з та зз-пам'ятовування -1х зи1вн за часом у перетинах, що оомекують деякий ск!л досл!дауемого' вагону; другая етап - розглядзння плоских аоо просторових коливань зч!пу вагон!в, в яно.му доел!дкуемий е середн!м, п!д д!ею гм1нних поздовжШх сил, цо прмсладакп^ся до звтозчШв на к-зках, зч!яу, Гх г.кменПв ! вертикальчкх сил, в;о ооуковлзн! вертиквльтв.т з.'Шценняь'Д ме-. жоенх автозчШв.

Похкоки назначения поодэвжШх та Ейртккалынх сил не первкицують ХШ» у Вшадку, кодк розглядаються плоек! колнвання п'ятлззгшкого зч!пу, • середнШ з яких с той, цо досл!дхувгься.

Описана математйчна модель та методика розрахунку реа-л!зовак! у вигляд! програлного комплексу.

У еостому роздал! наведен! результат« ыоделгаанкя дея-ких авар1йша сатуацт з вдаэркстаниям роэрооленого матекс-тичного забеза«ченка:

1.Розглодаетьск задача про шзначаняя числа сыггшаых вагол1в прякрнтгя для по"здз з 24 вагон!в !з спец!алып^ш контейнерами, неоОх!дяого для того, щоО при з1тккенн! цього поГзда !з вантахпим <з! ввоШстю 72км/год) айо пасагмр-ськдм (з! швидкЮтю 100км/годУ по!здом для нэйолюиого до м!сця удару вагона вкксауеаласъ сл!дуача умова: задников! дефоркацП, г;о припадають на один СИк (консоль) вагона, не переьищувть по довжин! приолизнэ 1,4м (стосоено до вагона моде л! 11-260). Другим гритер1егл Оезпеки е зоерекенкя умов спирання кузова на в!зки, тоого п'ятнш: кузова не повинен в!дриватися в!д пШ'яткика 0!льы, н!ж на височину оурту п!дп'ятш1ка. Якщо п'ятнж Шдишеться над оуртом п!дп'ятни-кз, то иоздозжи! зусилля взэсмодП в!зка та кузова не повинн! зруйнувати шкворень.

На основ* пронедеиях розрахунк!в було рекомендовано формувати спец1алы.чи1 по!Езд з трьо.ма вагонами прикриття у голоен!3 чзспет! (п!сяе локомотива) та с!и'и вагонами лрнжриття у хвостов!!! час'пш!, М!цн!сть крШлення спэц!альнкх контейнер! в до рэг.ш вагона поеиннв розрзхозуватнся (3 певним запасом) на перевантаяення у 10$.

2.РозреОка рзконепдогйй щодо беспечного транспортувашщ всяткйа, що легко■ погпсодхувгься. Об'ектом досл!давння оула счкц!я вэгоя!в, 'до складазться з чотирьох повн!стю назактзжешх вантаетих восьмиз1севпх вагон!в з емортизировашзга вантаками та одного авцчайного вагону, розтааованого у оэредин1 секцИ. Оц!нввалися силн та прдскорекня, що викихаюгь при з!тккенн! ц!е! секцП з! зчепсм, цо снладаегьоя з десяти чогарив!оввих п!ввагон!в, та при пуску по!здз з х!д. Результата розрахунк!в локазують, що еморт:«ац!я вагон!в та ваитахЦз г!дравл!чними поглинаючиш апзрате.-.'л та амортизаторам зшпсують сиди, що д!ють на вагон:-!, у 1,5-2 рази, а пркскорекня Еагон!в та вантак!в -0!лш у 2 рази.

Досл*дкэння назантакэнь, втпжаючих при пуску а х!д стиснутого' по*зда вагою 450Ст, ио склад,аеться з локомотива йЛ-8 та 47 взгоз!в. проводнлкся. у нападках, коли одна абс чотаря сенцП Суля розташовак! у хвостов!!! чэсткн! потягу аба безпосвредньо п!сля локомотиву. Розрахушш показують, що ойладнзння сэкЩй та зантаж!в г!дрогззовими поглинашими аиаратами типу ГА-500 дозваляе в 1,5- 2 рази знизити р!веш/ сил, д!ючих на вагони, та крискорень вагон!в та вактах!в при пуску стиснутого ло!зда в х!д.

3.Сц1ика умов вод1кня донговалксанх порсззгёх по!зд!в з точки зору Сезпекя руху. При комплексгах. в1шрооуваннях довговалкового порокнього по1зда, як! <5ули проведен! ДИТом, Еиявлеио, до при його рус! 9!дбувавться ойезЕантажедая• ре-спр-.г"' комплектов як внасл!док втрати ст!£кост! руху, так 1 в результат! вшшкнензд великих поздовкн!х сил при перех1д-нпх рветмах руху, що моке привести до вкочення колесних пар на рейки. У за'язву з циы розглядалася задача про визначешя сил, д!ючнх на вагона лгорокких дсвговялкоеих по!зд!в при ре-гулкцалыюму гальмувакн!, як перех!дяо«у режим!, що яайчяс-т!яе зустрНаеться в експлуатацИ, та про зкахлдгиния наС-о!льа рчц!опального, за величиною поздоьая!х сил, роздад!лу

17

вагон13 з вклачеиними гальмаки у склад! порозкнього поТзда та величина розрядки галой1вног магастрал!.

. ПроанаМзувевшп одеркаа! результата, овчкмо, то най-кращим з розглянутпх вар{Ект1в при гадькуванн! з розрадкен-ням 0,07Ша вййвявей той, у яксму йа пзрзпх tiS-ти вагонах галька булл вшдоюеШ у каяюго: другого; а у 33 хвостозл.- -включен! - Якщр гильмузашя по!зд& проюдкти з росряданнш 0,05Ша,' то ¡.юнпа дооитшгоезпэчкого р£вня поздовеюхх сил i при 1шкх capiантах роаподЦашя'гаикИшх вегои!в, особливо яяео вагона з в1дклачэ1пэо г&яьыемя Судуть" розтазован! у головякх ДБох третиках''йовжшш поезда.

У amioaisax': стжая&' . сформульовап! тах! основа! результати роботе: ,

I.Розроолен! нов1- алгоритшгобчислювэння cvji у ы!квагон-них з'еднаннях,-цо оОладнан!- $ршсц1йшша поглинаычимя апара-тами, та алгоритм t прогрема дли иодэлжвшшя роботи з'еднакь вагон1в,' ойш.э 'якиХ'Ьблздаэкйй г!дравл!чнх?ла 1Т»шу ГА-500), а 1ший - фрикШ&вак порлййэьчшг аиаратзш.

г.Розроодена изтемгтша модель плоских ¡соливань вагон!в в но!зд!-, що дсзеолнз ггрк корзк'Х'ному ёмениенгл числа р!ьшшь достатньо. точно визнечзти спли»'д!кч! из деяния вагон при рус! по!зда. У, 'прогршШ! реал!зац!1 • вккористака нова матемаягша. модельфорлувснкя' дертшс&лыок сил 1 моментtв взавмод!1 двод сус!дн!х вагон 1в '. чорез эвтозчт, в як1й врзховуеться кождав*сть трееалкк. автозч!пу на п'ят! йоге егмракня в 'уггорлу плиту- абоклин. •

3.Розроояси! математкчна модель та програча для досл!д-кешш навзнтааеност! окреьшх вагоШВ у ноХзд! дозволяють визначаги ноздовжн! скита,' д!кч! на вагон, при зииикк! порядку система дкференц!зльннх рИшнь рулу ио!здз о«з спэт-воре.чня часових-характеристик.-. Оц!нено похкбку модел!.

4.Показано, що к!льк!сть .вагои!в, рух яких насох!дно розглядатн ях плоский,'повинна оути на <1 зах'они ошшзы, ittx довжлна зчепу, що досл!днуеться. '

5.Показано, то, у ' ззлежнэст! в!д типу задач1, яка вир1шуеться, кожлкво зшкелня порядку еих!дао! смстуми р1внянь руху у л - 16 раз!в при п1драхув'аин! зоенк'нкх сил, д!й;ш нз вси групу вагон!в у ц!лому.

6.РозрсбдэяБ програма для дэсл1«:*нак агр.р!Ян«х 31tkhokl цксаерн, у тсуу чесл! удар!в jjETcb'iinom у деде 1-лс-г«ркк;

елгдента пакету "¡КЛЗД" t САПР "ВАГОН", п1дсистема АРМ для реп {пора оезпекм.

Y .Для по1зд!в, то м!стять вагони з небезпечними вантах:;®!, гжгиачеш к!льк1сть вагон t в прикриття (3 у голов! поГзду та 7 у хгост!), пеобхШшх для вгасонання умов оезаеки, прискорштя вагон!в та сил;;, що д!ють на кантая при авьрШгах «ayant ях, для проведения Кого Еипробувань нв втовашш при a&aptax.

■í.Показано, ¡-Но амортизация зчеп!з вагон!в г1дравл1чнимя поглинаючкул апаратамн зшжуе р!вэнь сил, д!вчих на вагони та рухом! вяитах!, що розташован! в них, при з!гкнеинях зчеШк та пусках у х!д по!зд!е з такими зчепами, у 1,5- 2 рази, а тако:к змепиуе прискорегшя г?агон!в та sairrasln.

í>.Показано, до для пороетIx довговалкових по!зд1в застосування ступени розрядаения галы/йвно! кагистрал!

0.0Ь'!Па га Е1д!ш>чешш ra.uwía на одиШ третин! Baronía повянн* óyr.t сбоз'язковтгми. Запропоноваио схем розтэиуваит

з згдклтегодеи гальчами» при яках ноздовкн! спли, що .Siö.-v -i КЭГ0Ш, SHB'ütO ГМЗКВУСТЬСЯ.

'jcram! ■ положения i результата дттсер?ац!йно1 робот;; воображения у tamtr пуол1коц1ях:'

1. и псшгггггоя тргздоеесгеа поездов / Е.П.Блохот, ..чанац/син, К.Л.Оегв.'Омр :t др. ; Год р-зд. Е.П.Ьлохша. - М.

: .■Jpanciwp'ï, !йо, - 263с.

й.Ма'лгаята Л.Л., Рзтиер B.C., юрчонко Л..В., Грановская Ií,rt.' ¡!селедованка с ломоть» ЦВМ нагрузок, действукцях на вагош и аморткзароваяиыо грузи при соударениях сцепов и пуске в ход грузов« поездов / Д'втауз.сЗ.нзуч.тр. /ДИМТ.-1970.- Бия.199/ хйгйройлеш дквамшат п прочности жэлезподорошгого подшга-401-0 состава. -С.87-УЗ.

З.Мйуаязскн Л.А.,Ьрченко • л.3.,Погребной А. II..Грояовская H.Ü. Accxejmam* усилии, дойствукках на вагон для перевозка битум'. арн пврягодлнх рожккзх движения поездов //Можвуз. сб. >::::/'!. • /ДШ'. - Ъип.220/2д: Нроолеку динамики л

ir-í:;^3!:oj;opo:¡::icro подвжяого ссстапа. -С.26-29. -i.v.-ví-!j'u4i .¡¡.a.. ¡'патпетая и'.й. «лтечатячвсксч модель по»з~ „■'•' д.".: лаоле/иа ана:; ч*и р/^инастн аагона // ^'ех.чуз.сб.науч. '."•а, ' Г.- U-Прзу.О'г.ч »; -хяникк тигяозиодсрег-■:•. :: . г: сс.'.-.за. ■

5. Иаваикад Л.Л., Ыаслеева Д.Г., Грановская Н.й. о ы.1шсли-нии'внешних сил при интегрирований: сокр&вузняоа скстеш дед-• фервкдайльних уравнений движения поезда // Нроблеащ динэжй-

ки» прочное;:! в. устойчивости дешйжя келезнодорэуаюго нодвихдого cocrsss./.ДШГ.- IS8S. - С.27-35.

6.Йаяаакш Л.А.» Грановская Н.И.,Шсоьския Л.д. Продольно'; взаш>дейс?в»'.а пятника и подпятника четарохоенэго полувагона //Макзуз.сО.нэуч.тр./ДйШ'.- 1987.1ш .255/10: Вопроси удуч-вония ходовых частой и обслузшаашя вагонов. -c.í¡4-3ü.

7. .Математическая модель для исследования нагрулмнности пят-шагового узла грузового вагона яр;- колеоаниях в юртакалнюя продольной плоское та / Манаакия Л.А.» Грановская ¡¡¡.И., fe¡-' ковский А.Д. и др.// ¡¿алшуз. сб. науч. тр./ ДЖТ.- It€á.-Динзшчвсг.ая Иагрукенность келезкодоротазго подвижного состава. - C.5íw59»

в. Еиохиз £.П»,Цзитат Л.Д.» Грановская К.И. Ыатемзгичэское моделирований обеагруживаиня телекек грузовых вагонов // вестник ВШЕКТа.- I93£4-ííó.-C.26-¿8.

9.Ыаншсйн Л.А,,Грановская Н.И.,Урсуляк Л.В. о пгалжаш! порядка уравнений движения псезда при определении продольных ускорений в длинносостаиых поездах // Мэквуз. сб. на/ч. тр. /ДИйТ.-1увЭ. Вып. 266/36:Колобаш!я к динамические качества явлезкодорохаого подаюкного состава.- 0.25-3«;.

10. У.анзакик Л.А., Грановская Н.И, Колоун В.В. Продольные и вертикальные силы в поездах из дарожнкх полувагонов прл переходных pesabas движении //, изквуз.со.науч.тр./ДЖг кэханиха транспорта: вес поезда, скорость, безопасность движения. -С.25-33.

IX. Доследования движения одномерных многомасссжых скоте« твердыхтел с кесткими характеристиками соединений при пуске в ход / Лазарян В.Л., Манаапож Л.Л., Грановская ii.il. и др. / ДИйТ.- Днепропетровск, 1978.-125с.-Деп. в íi>¡X¡ü"ЗЛ >M¿ wj.ío. 76, .*7tf7-7tí.

12.Малоз Л.Д., Манешкин Л.А.. Грановская h.irt. йсс.вддозэгае ' столкновений поездов при транспортировке опасных грузов, 'Ь-зиш VIII конференции "Проблемы да ханжи железнодорожного транспорта", Днепропетровск.-С.16.

лнкотлш

Грпювскзд Н.л. ¡'•'.зр:'г?отка „глет.ачэскпх моделей: поезда ц тфоррп^мнсго ос-есп-эчочуя для анализа аварий при переходных ре'.з'мзх поездов.- рукопксь. - Диссертация на

сотскк.'.та учэкок степени кандидата тэзшлчеекшс наук по сяо18Р!ли:оста 05.22.0? "ПодвкхпсЯ состав хояезкых дорог и тяга ПОДЛОГ;". Д1:О.ТООГ!'ЭГрОЕ'С1С!Й государственный техвпчоскиЛ УяРЕОрскт-эт г^лознолор-клсго трггохгсрта, Днепропетровск, 1995.

Разрйсотгян математические • молода и программное обеспечена, позн-л/.япг^ге с достаточной для практических точность» кчгиЕЯровчиа» с домозыэ 2ЕМ авяряйныэ ситувца» да;1" тисл: сто.'мсв^кия поездов или сцепов и сходи вагонов с рдеьсзв псд дайствяам оолыягх переменных яродолышх сил. Рзесмэтркш примера использования рэзрчботашшх модедай для йьлргсйакх сагуаул? с цель?) выработки рекомендаций по уг<8!Я-к.-т»?> укорОз от авзркЛ,

Н.ечо!П сдоьа: тгам&япкэ кодаяь , яогллюотий агтзра?, к'л"-л:!к-ч, шг->стичн! дс^о'л'гЩТ, г^татшшя, переходи! ро5за<и.

AD3T.x-:icr

•.rc.ovsR^a í.i. Development oí l-ratu- Dynamical f'o-i-iís -r.a litó "oftwnro for» tí» ánaiysís of Accidents during r-;«rJltiG.a5i Medí:; oí feins fío Uva. - The manuscript. -C?r.diü'íte oí' tectaftical sotc-ncA.a in tha "Railway Boiling ó took «tí. drains Trsctlcr." speciality 05. ¿2.07.' Dnapn?peti*ov«sc State (Tfohnlcal University oí íteilway 'A-raiiop^vt. feeprope tróvale, 1996.

'üh¡: zathematieal modela and the soíware, allowing tha oonpucer aímuUtion oí the two types oí accidents, namely tra'ne collision and wagon derailment have boen designed, ihs .examples ui the created model's use for tho accidents analysts m order to v)qrK out tiia recommendations on the n!a3r»tsblRg the aetrlthont oí. such cas&a have boen ooriiiiaered.