автореферат диссертации по транспорту, 05.22.07, диссертация на тему:Формирование антифрикционных процессов контактноговзаимодействия высоконагруженных триботехнических элементов тяговых приводов тепловозов.

СХ1ДН0УКРА1НСЬКИИ ДЕРЖАВ НИИ УНГВНРСИТЕТ

Г Г Б ОЛ

На правах рукопису ГОЛОВШОВ Геннадай ГеоргШовин

ФОРМУВАННЯ АНТИФРИКЩЙНИХ ПРОЦЕСШ ' КОНТАКТНО! ВЗА€МОДЙ ШСОКОНАВАНТАЖЕНИХ ТРИБОТЕХНГЧНИХ ЭЛЕМЕНТ® ТЯГОВИХ ПРИВОДШ ТЕПЛОВОЗЕ

Спещальшсть - 05.22.07 - Рухомий склад зшпзниць

1тягап01здав

Автореферат-дисертащ'1 на здобутгя наукового ступеня доктор?, техгечних наук

Луганськ -1997

Дисертац1ею е рукопис.

Робота виконана в СхщноукраГнському державному ун1верситет1

Науковий консультант: доктор технтних наук, професор

Коняев ОлекС1Й Миколайовйч.

ОфМйн! опоненти: доктор техниних наук, професор

Коротенко Михайло Леонщович.

доктор технмних наук, професор Беляев Анатол^. 1ллн.

доктйр техжчних наук, професор Зарубицький бвген Улянович.

Провщна органйацю: Дн1пропетровський державний

техн1чний уншерситет зал1зничного транспорту.

Захист вщбудеться .1997 р. о / ^годиж нг

зас!данн1 спец1ал1зовано1 ради Д 18.02.01 при Сх|Дноукра1нському державному ун1верситет1 за адресою: 348034, м. Луганськ, кв. МолодЬкний, 20 а.

3 дисертац1ею можна ознайомитися в бЮлютец! ун!верситету. Автореферат роз1слан " С ,5~ 1997 р.

Вчений секретар спещалгаованоТ ради

Ю.1.0сен!н

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ,

АКТУАЛЬНОСТ! I СГУПЕНЯ ДОСЛ1ДЖЕНОСТ1 ТЕМАТИКИ

«

Сучасж тенденцп розвитку I техш'чного удосконалення эалюничного транспорту передбзчають збтьшення секцмноТ потужносл 1 швидкосл руху, що обусловлюе пщвищеш вимоги до експлуатац!йно! над'1йност'| та довгов'1чност'| вузл'ю I агрегалв рухомого складу. Важливе значения у виршенж цих задач выводиться гидприемствам \ науковим орган1зацтм УкраТни, яка е одним з крупнших виробниюв I експортер!В мапстральних локомотивге, пош'гсн експлуатування яких росповсюдже-нийЛОс! шматичш зони.

На тдстав! доев ¡да тривало! експлуатацм установлено, що значна частина пошкоджень еюпажноТ частини локомотив1в викликана низкою триботехн1чною ефективнгстю ег.еменлв тертя тяговых • привоев (ТП). В кра!н! I за кордоном виконан великий обсяг дослщжень в галуз1 вивчен-ня макро 1 мкрогеометри контактуючих тш, методш анал1зу \ розрахунку трибосопряжань , ф1зико-х1м'1чних процесс в поверхневих шарах, ство-рення прогресивних трибоматер1ал1в та ¡нших напрямках Практична ре-алгаац1я отриманих результата ускладнюеться багатьма факторами, пов'язаними з'| спецификою експлуатацм 1 техннного обслуговування локомотива.

Дуже актуальною е проблема пщвищення роботоздатносл вузл1в тертя (ВТ) тяговых приводе в зимовий перюд, оск'шьки бтя 70 % пол^она експлуатацн тепловоз1в в кра?нах СНД вадноситься до репон!в з холодним I пом¡рним кл¡матом. <

Теоретична 1 практична значимють >риботехн1чних розробок грун-туеться показниками для основних видщ транспортних засоб1в, де вит-рати на ремонт в середьому за р!к складають 10 ... 15 % вщ Гх вартосл, в процес! експлуатування 80 ...85 % деталей виходять з ладу внасл'щок ¡нтенсивного зносу I задйру, а тшьки обраховзна доля витрат складае б!ля 2 % национального прибугку.

Одним з найбшьш перспективних шлях1в виршення дано! про-блеми в ¡нтенсифкацю антйфрйкцжних процес!в в триботвхнмних системах (ТС) тяговых привоев, що забеспечюе суггеве полтшення технжо-економ1чних показниш за рахунок зниження енергвтичних утрат, витра-чання дефщитних трибоматер1ал1в, витрат на проведения поточних \ по-запланових видт ремонту.

1/ЕТА I 0СН0ВН1 ЗАДАЧI Д0СЛ1ДЖЕННЯ

Метою дисертац'1йно1 роботи е наукове обгрунтування, розробка ! впровадження ефективних засоб'т формування антифрикцжнмх процест контактно! взаемод» високонавантажених трибоелемежпз тяговых приводив тепловозш, яю експлуатуються в репонах ¡з жарким, пом'|рним I холодним шнматом.

Для досягнення поставлено? .мети виршувалися иаступн1 задач!':

- досл)дження мехамзм® трибологмного руйнування поверхго тертя, характера поижодженнь I вплив визначальних фактор1в на роботоз-датнють елемент ТП в рЬних юиматичних умовах;

- розробка методики оценки параметра тертя I критер1альних характеристик сермних I досладних трибосистем э урахуванням конструктивна особливостей, режим1в функцюнування 1 мастильного середовища;

- побудова моделей взаемоди високонавантажених елемекпв контакт но! зони 1 вплив основних триботехн1чних характеристик на формування ангифр|'кцшних процесш в широкому дгалазож експлуатацшних ре-жимш;

- розвиток метод'т трибоанал'1зу багатофункц'юнапьних повйрхньо-активних компонент, легуючих елеменпв, депресорних (низько-температурних) присадок, мастильних матерга^в (ММ), як! володють покращеними в'язкютно-температурними, антифрнсцйними I службови-ми власти востями;

- обгрунтування ефективност! застосування 1 оц(нка впливу твердомас-тильних компоненте з дисульф1дмол1бденовою основою на ¡нтенсивн1сть угворювання самовщбудовлюваних промЬкних шарю, терм^чний стан I ревень збитюв на тертя;

- моделювання I оптим1зац(я процесге утворення регулярних м1крорельефш збшьшення маслоемкост1 поверх^ ковзання ос1 колпари I формування стойких металом[стки* захисних пл(вок;

- дослщження процессе взаемод» депресорних композиций э масти (ль -ним середовищем I впливу антифризових мЬдиф1кац1й на граничш резкими мастилоподач! I забвспечення стабшьного режиму змащеню вузл!в тертя в низысотемпературних умовах .експлуатаци;

- розробка комплексу модельного I натурного стендового обладнання експериментальна перев1рка результат теоретичного аналюу пара-метр'т функцюнування трйбоелементт I запропонованих засоб!в зни ження ушкоджень вузлш тертя ( ВТ );

- проведення пор'щняльних експлуатацшних випробувань сер'1йних т; досл1Дних_трйботехн1чнЫ систем в зонах пом1рних I екстремальних умов

впровадження розробок в практику тепловозобуд1вельних пщприемств I мереж! зап1зниць.

ОБГРУНТУВАННЯ ТЕОРЕТИЧНО! I ПРАКТИЧНО!

Ц1ННОСТ1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ ТА ЙОГО НАУК0В01 НОВИЗНИ

Теоретична шкжсть дослщження полягае в отриманн! науково об-грунтованих рекомендацм для розробки високоефективних засобш ¡нтенсиф|каци антифрикщ'йних процесс з урахуванням конструктивна, мехажчних, теплоф|'зичних параметра ТП 1 . диференщйного спектру трмботехнмних характеристик масти л ы юга середовища.

Практична ижнють дисертащйно! роботи полягае в можливост1 на п1дстав1 всеб1чного аналЬу конструкивних особливостей , режимш функщонуванкя , характеру переважних вид(в зноса I задирщ, а також по результатах теоретико - експериментальних ! експлуатацмних дослщжень вйкористовувать прогресивн'1 науково - техж'чн1 ршення, яи забеспечать ефективнэ формування . антифрикцйних процеа'в в триботехжчних системах ТП рухомого складу. Результати упровадження розробок на 22 затзницях по вс!х зонах св!дчать про практичну зна-чимють виконаних дослщжень. В техж'ко - економмному вщношенж важливою е можливють реатзац|Т основних положень I висновюв ди-сертацмно! роботи ( на ршж вшаходт ) без суттевих конструкторсько -технолопчних змш сер1йних вузлт тертя в процос! Гх виробу I умовах експлуатаци.

Наукова новизна :

- розроблена методика розрахунково - теоретичного I «экспериментального анал1зу трибосистеми "вузол тертя - ММ - оточую-че середовище" з урахуванням реолопчних, адгез!йних, в'язкютно -температурних I акомальних процесс;

- запропоноваж математичн! модел! , "яи описують вплив теплового режиму, п'езокоеф^ента мастильного середовища I' геометро -юнематичних параметр]в на* несучу зд|бжсть високонавантажених трибоелемэнтт ТП;

- отримаж анал!тичн1 залежность виконан регресйвний айалга процесш подач1 в зону тертя твердомастильного материала (ТММ) I угворення стШких металотримаючих мастильних шарю;

- введен"! уточнен! параметри критершльальноТ оцшки граничних режим!в тертя I юнетики Гх зм1ни в залежност1 вщ навантаження контактно! зони ТП, дйференцфованого спектру в'язкютно-температурних \ антифрикцмних властивостей мастильного середовища; -

- виршена задача оптиЫзаци режима в1бронакатування по фор-муванню регулярного м1крорельефу у вигляд! синусощальноГ гармонии, яка забеспечуе рацюнальнэ сп;вв|'дношення опорноГ поверхн! тертя ков-зання ой коллари, и маслоемкосп' г несучоГ зд1бностг ллшки;

- визначеж залежноет} епливу параметры вйроосцтяц» I критернв акумулювання мастильного середовища на шьюсн) I ямем характеристики пар тертя в галуз! застосування сезонних тип!в мастил на мЫеральнм основу

- обгрунтован1 антифрикфйний вплив : ефективна сумюнють бага-тофункцюнапьних поверхньо-активних диалк1лдит|офосфатщ 1 депре-

сорних модйфкацм з1 штатними мастильними матер1алами з низьким ¡ндексом в' язкосл;

- виявлений ефективний в низькотемпературних умовах валив подач! бгиленгж'колавси осиови в систему мастилопостачання на процеси ¡нтенсиф|кацн I транспортування мастильного середовища в контактну зону I утворання стаких граничных плшок;

- розроблений I захищений авторським евщоцтвом зааб знижен-ня утрат на тертя шляхом попередження за допомогою ети-ленглколеаих модиф|'кац1й процесу спонтанного утворення активних ядер кристал!зацн неравнов!сноТ обводнено! фази мастильного середовища ( стаб1л1заци режиму змащування в зон1 низьких температур;

- запропоноваш науково-практичн! р!шення, в тому числ1 на р!вн1 винаходю, з реал1зац|| комплексного п'дходу до формування ан-тифрикцйних процесш за рахунок рацганального використання поверхньо-активних компонентов, депресорних присадок '/ композиций, мета-ломютких элементе, три5оматергал)в специального призначення, про-гресивних засоб'щ Тх впровадження.

Р1ВЕНЬ РЕАЛ13АЦ1Т, ВПРОВАЖДЕННЯ НАУКОВИХ РОЗРОБОК

Основ™ положения дисертац1йно! роботи \ розроблена методик оцмки параметров тертя сер!йних 1 дослщних трибосистем тяговых привод!^ виксристовуються ВНДТ1 (Рост, м.Коломна) I ДХС "Луганськтепловоз" при створен« нових I модерн!зацн локомотивт, як находяться в експлуатацн.

Легируван) штатн! а дослщж мастильн1 материли ¡з полшшеним^ в'язю'стно-температурними I антифриецшними властивостями впро важдего на БАМи ДонецькШ, Льв1всьюй I ШвшчнЮ затзницях на 61 секц1ях мап'стральних тепловоза.

Твердомастильн) комлоненти в систем! змаидення ТП впроваждеж 1а Донецью'й, Середньоаз1атськ!й, Свердловсьюй I П!вн!чн!й зал!зницях 1а 1300 секшях.

Тягов! електродвигуни з в1бронакатаними осями колесних пар троваждеж на Алма-Атинсьюй, З-Казахстансыай, Приволжсыай I Се-юдньо-азгатсьюй зал!зницях (15 секцШ).

Депресорж модйфкацн впроваджеж на С-Сиб1рськ1й, Горьктсыай, Далекосх'|дн1й , Забайкальсьюй, 3-Сиб!рсьюй, Казахстанськ1й, Середнь->аз'1атськ!й, Свердловсьюй, ГПвн1чн(й ! П-Уральскж зал1зницях на 2000 ;екц1ях тепловоз1в.

Ичний оконом1чний ефект в!д впроваждення результата 50сл'|джень складае 2850 гривжв на одну секцга локомотива. Обсяг ¡проваждення виконаних науково-дослщних розробок може бути значно газширений за рахунок ?х практично? реалгаацн в ¡нших галузях проми-:ловост'|.

Результати теоретичних та експериментальних дослщжень дисер-гац!йно! роботи використовуються в учбовому процеа при навчанж ;тудвнт!в за фахом 7.090.202 I 7.090.225 в СхщноукраТнському держав-юму университет!.

1НФОРМАЦ1Я ПРО АПРОБАЦ1Ю I ПУБЛ1КАЦ1Ю РЕЗУЛЬТАТ!В ДОСЛ1ДЖЕННЯ, СТРУКТУРУ ТА ОБСЯГ ДИСЕРТАЦЙ

Основж положения 1 результати дисертац!йно! роботи доклада-1ись ! обговорювались на Республ¡канських, Всесоюзних I МЬкнародних науково-тахжчних конференциях: "Керування над1йн!стю машин" (м.КиТв, 1978 р.); "Створення локомотив1В велико! потужноСт! I п!двищення !х гехжчного р|'вня'* (м.Ворошиловград, 1981 р.); "Пластичн! мастила" 'м.Бердянськ, 1985 р.); "Створення I технмне обслуговування локомо-гив!в велико! потужностГ (м.Ворошиловград, 1985 р.); "Забеспечення над'1йност'| вузлгв тертя машин" (м.Ворошиловград, 1988 р.); "Наукоа» досягнення ! дослщ галузей машинобудування - народному госпо-царству" (м.Харк!в, 1990 р.); "Проблеми розвитку локомотивобудування" [Крим, 1993 р.); "Проблеми транспорту та шляхи 1х вир!шення" (м.Ки!в, 1994 р.); "Автоматизацю проектування I створення виробт в машинобу-[\уваннГ (м.Суми, 1995 р.); "Проблеми розвитку локомотивобудування" [м.Алушта, -1995 р.); "Проблеми мехажки зал!зничного транспорту" ¡м.Джпропетровськ, 1996 р.), а також на наукових семжарах I науково-гехн!чних конфервнц!ях професорсько-викладацького складу ^»дноукраТнського державного ун!верситету (м.Луганськ, 1980 ...1996

рр.), Донбасько! державно! машинобудавно! академП ( м.Краматорськ, 1997 р.)! Сумського державного ушверситету, 1997 р.).

За матер'1апами дисертацжно! роботи опублковано 49 наукових робот, в тому числи одна монограф1я.

Дисертацш складаеться ¡э введения, 6 роздш'ш, висновк'ш, списку використаноТ л1тератури I додаткш. Бона мютить 260 сторЫок друкова-ного тексту, 107 мапюнюв л таблиць, 299 найменувань лпгературних джерел.

ДЕКЛАРАЦ1Я КОНКРЕТНОГО ОСОБИСТОГО ВНЕСКУ ДИСЕРТАНТА У РОЗРОБКУ НАУКОВИХ РЕЗУЛЬТАТ1В, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НАЗАХИСТ

Дисертантом виконан'г основа етапи-висунутих завершених комплексна досл1джень:

- роэробка методики розрахунково-теоретичноТ I експеркменталь-ноГ оцЫки параметрш тертя сер1йних I дослщних антифрикцмних трибоелеменлв 1 систем ТП для р'кзних шматичних зон, в тому числ!, ек-стремальних режимш;

- вщпов1дно до критер!альних характеристик визначен! рацюнальн1 конструктивн'|, механ1чн1, теплофйичн! параметри I режими надЮного функц|"онування трибосистеми "вузол тертя - ММ - оточуюче середови-ще" в широкому дшпазом температур, швидкостей та навантажень;

- виршена задача тдвищення мастилоемкост! контактно! зони шляхом формування I оптимЬацп режим1в вЮроосцтяцй регулярного м'крорельефу осей колесних пар; •

- виконан пор!внял1»ний трибоанал!3 в'язюстно-температурних, антифрйкц'|йних I службових характеристик штатних ММ I дослщни> зразкш, дана оцжка сумюност! легуючих елемент I робочи> мастильних композицм;

• встановлен! критерп гриботехшчно! ефективносп в систем змащення ТП високомолекулярних багатофункцтних диалюлдитхс фосфатш, ТММ - компонент, дослщних зразюв масткп, а та ко» отиленглколевих депресатор1в в низькотемпературних умовах;

- розроблен) рацюнальн! заходи стабшюацн режиму эмащення поведения в зону контакта трибоелеменШ ТП мастильного середовища яке метить твердомастильж матерали, поверхнево-активн! присадки депресорн! модифкацн; ,

- науков! разультати дослщжвнь I запропонован1 техн1чн'| р1шенн$ захищен'| авторськими св!доцтвами I практично реал1зован1 пр1 будуванн! \ модоржзацП рухомого складу на мереж1 зал^зниць.

Автор висловлюе валику подяку праиувникам тдприемств ) орган!зац!й за надання науково-практичного сприяння при проводонн! дослщжень I впровадженн1 розробок.

ХАРАКТЕРИСТИКА МЕТОДОЛОГ», МЕТОД1В ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПРЕДМЕТА I ОБ'вКТА

Оптимйацт параметрт тертя ( оц|'нка впливу основних фактор|'в на триботехнГчну ефективжсть ТП виконувалась за допомогою метода математичного опису процеа'в шляхом реагн'заци план ¡а першого I другого порядив. Доолщження антифрикц|йних характеристик I режим!в функцЮнування трибоелемент|'в проводились ¡з засгосуванням теорК лод1бност!! методт моделювання процесс, узагальнен1 параметри яких подавались з критер1альн|'й форм! у вигляд! сймплексш модел! та натурного вузла.

Для визначення механо-ф1зико-»м|'чних характеристик ТС в зон1 низьких температур як хладагенне обладнання використовувалась камера холоду Т\/ - 1000 "ЕВЕНАКО" (Н!меччина), що дае змогу п'щтримувати температуру оточуючого середовища з високоточною фксац1ею до мшус 60 С.

Результати дослджень контролювались I обробляпись 1з еикористанням теоретико-ймовфностного аналгзу дослщних данних. Систематичм помилки результат^ виявлялись \ усувались вщповщною настройкою вим'|рювального комплексу. Визначення I виключення випадкових помилок виконувалось ¡з застосуванням дов1'рчо! оц!нки емЫрмного стандарту.

Достов'|рн1сть наукових положень, висновюз I рекомендащ'й п1дтверджуеться задовшьною зб^жжстю результат розрахунково-теоретичного анап'зу ( експерим ентальноГ перев!рки на модельному та натурному обладнанш, а також данними експлуатац!йних юпит!в ! впроваджень.

ЗМ1СТ РОБОТИ

У введен! обгрунтована актуальнють теми дисертац!?, доведен! структура I загальна характеристика, сформульован! наукова I практична значим!сть досл!джень.

Пеоший ооздш присвячен огляду досладжень в краж! ! за кордоном, обгрунтуванню цшей ! задач дисёртацШно? роботи.

Проблем! удосконалення потужних вагомих харэктериоти екшажш зал(зничного транспорту присвячеж труди вщомих вчени) АХБеляева, А.Л.Голубенка, А.С.6встратова, В.Н.1ванова, 1.П.1саевг А.Н,Коняева, МЛ.Коротенка, А.А.Камаева, С.М.Куценка, А.Я.Коганг ВАЛазаряна, М.М.Машньова, Н АМалозьомова, Ю.Шсеншг М.П.Пахомова, А-Н.Савосьюна, Е.Д.Тартаковського, Н.А.Фуфрянськогс ВАЧетвергова та ¡н.

В галуз1 трибонм актуальж задач'| вир1шен1 А.С.Ахматовиь 0.1.Богдановим, НАБуше, . КЕ.Вшоградовою, Н.Д.Гаркуновии, Н.Д.Голего, Б.ВДеряпним, . Ю.Н.Дроздовим, Н.Б.Дьомкшик ЮАввдоюмовим, А.Ю.1шл1'нським, 1.В.Крагельським, БЛ.Костецьшл Д.С.Коджром, М.В.Коровчинсьшм, Л.М.Кулгёвим, Ю.М.Лужновик Р.М.Матвесвським, Г.Д.Меркур'евим, Н.М.Ммним, А.1.Петрусев|'чел А.С.Прожковим, М.В.Райко, Ю.А.Розенбергом, ПА.Реб'гндерок Л.Н.Сентюр1х1ною, Ф.П.Снеговським, ААСтаросельським, К.В.Фролс вим, М.М.Хрущовим, 1.Г.Цурк- ном, НЛ.ЧорнОжуковим, А.В.Ч|ч1надз< Ю.Г.Шнейдером, Ф.Барвеллом, Ф.Боуденом, Г.Бекманои А.Зоммерфельдом, А.Камероном, .Ф.Майснером, , О.Рейнольдсок АЛейбором, Н.Инеем, Р.Фтном, Г.Фогельполем та ¡ншими.

Питаниям удосконалення важлив1ших характеристик Т придаеться велико! уваги в частиж конструкторсько-технолопчног спрямування I в значно меншш М1'р1 - комплексному вивчвкнк створенню I тдвищенню ефективност! антифрикцшних трйботехн!чн* систем, яю забеслечують надШну роботу рухомого складу в широко\ дгапазож навантажень, швидкостей I шматичних умов.

Одним з найбшьш вщповщальних елеменлв ектажноГ частин локомотивш е триботехшчш системи, експлуатащя яких здшснюетьс вкрай несприятливих умовах вн^слдок високих дйнам)'чних навантажеь В1Д впливу шляху, значних коливань температур навколишньог середовища I недосконалоТ системи змащювання. Функцюнуваж високонавантаженних вузл!в тертя колесно-моторних блоюв (КМЕ ускладнюеться в перюд зимовоТ експлуатацП у районах ломаного холодного клииату, коли конструктивы I експлуатац|'йж фактор обусловлюють зб'шыиен.чя утрат потужносл на тертя, ¡нтенсивний зное зниження моторесурсу трйбосопряжень.

Наявж розрахунково - теоретичж I експерментально - аналггич методки по визначенню параметр1в гертя I критер!а^,ьН1 характеристик вщбивають переважно фундаментапьж трибололч принципи ! не розглядають важлив1 стадП процаЫв, обумовлен; специф'1Кою функц'юнування трибоелемент'ш ТП, що е стримуючи

фактором в проблем! дослщжання I формування антифрйкц'йних процес!в в зон1 високонавантаженого контакта, в тому числ!, в режим1 недосконалого мастила.

Разультати всьобмного анал!зу в!тчизняних 1 закордонних досл1джень свщчать, що на сучасному етат розвитку локомотивобудування одним з найбшьш ефективних шлях1в п!двищення експлуатац!йноТ надЮност! I довгов1чност1 елеменпв тертя ТП е !нтенсиф|кац1я антифрикцйних процесш в систем! "вузол тертя - ММ -оточуюче середовище". Техжко-економЫно важливою е можлив1сть впровадження таких розробок без суггевих конструктивних зм!н I в пороняно короткий час на локомотивах, що випускаються I находяться в експлуатацм.

Грунтуючись на стан1 проблеми, сформульован! наведен!- ражше ц1ль I задач! дисертацшноТ роботи.

В другому роздм'! приведен! результати розрахунково-теоретичного анал!зу характеристик вузл!в тертя ковзання та ковзання !з качшням. В якост! першого розглянут! моторно-осьов! п'щшипники (МОП), другого- тягова зубчаста передача.

В!дом! методи розрахунку трйботехжчних процес!в базуються на рзноман!тних передумовах ! моделях, в основу яких покладен! результати чисельних теоретичних та експериментальних дослцркень, як!, однак, не враховують всю складнють ! р1зномажтнють фактор!в, що визначають технко-економЫну ефективн!сть роботи високонаванта-жених ВТ. Опрацьована модель (мал. 1а) м!стить пару тертя ось-вкладиш, мастильний матера 1 оточуюче середовище. Температурив поле в зон'1 тертя приймаеться як узагальнюючий фактор, який безпосередньо впливае на процес тертя ! зносу елеменп'в опори ковзання. Вжито припущення про пост1йн1сть температури завдовж зони контакту, лМйност! ! напрямку теплового струму Wт.п по нормал! до поверхн1 тертя при формуванш температурного град!ента. При встановленому тепловому режим! температура поверхн! ос1 в окружному "I рад!альному напрямках, а також в'язюсть в будь як!й крапц!

мастильного шару приймаються Фо и ц=сопз!.

Процес д{ссгпац{Т теплового струму ¡з мастильного резервуару польстерноТ системи змащення в оточуюче середовище описуеться залажн!стю

X

шш

i 4 ' -i ' ■ . У I \ j'РшЛ. '

—•--

Vw Л

б)

Мал. 1. Модел! пар твртя ковэання (а) та ковзання з кач1нням (б).

f'"> Se К 0,466 Ooc + e,5 )-doc]

W =-r

23 1/otm + 5 c /Хм + 1/ac

де St - площа тепловцг,водящо! noeepxHi; 90c - температура оточуючого середовища; cu.ac - коефщ!ент тепловуздач! мастила i ctihok; 5С - товща стжки; Хм - ковф(ц!ент теплопровюност! матер(алу резервуара.

Максимальна значения загального теплового струму вщповщае зоч1 м!нусових температур зовншнього повпря i складае 7...35 кВт., що з одного боку свщчить про ¡нтенсивний в!дв|'д теплоти в навколишне середовище, з другого - про п|двищення в'язкосл мастила i пов'язаним з цим зниженням мастилоподач! в зону тертя. Величина несучо! спроможност1 опори ковзання в режимах р1динного-нап!вр1динного вид|'в тертя, виражене через приведений критерм характеристичного числа Зоммерфельда, получена у вигляд1

S0' = \|i Р / цр ©о [ Son - Ьо'о I cos (ф - a + arcsin — ) | ], I dg

де Pi - сумэрне навантаження; vy •- вщносний рад»альн^й зазор; too -кутова швидк!сть; цр - дйнаммна в'язкгсть з умов тиску р; ар . пьезокоефМент; Son

- площа опорно! поверхм; bo,'о ~ геометричн! параметри мастильного окна; <р,а - кути, як1 враховують напрям дм навантаження; dB - д!аметр вкладиша.

Одержан! результат виявляють (мал.2), що обмеження реалЬацн руинного тертя в п>дшипнику ковзання пов'язана ¡а побудовочними зазорами на "масгило", величина яких перевищуе оптимально а також з недостатньою в'язкгстю мастильного середовища, яка знижуе несучу зд1бн1сть мастильного шару.

В процес! експлуатар! деформацн конструкгивних елементю i збшыиення рад1альних зазорт в опорах тертя ковзання, яке эбусловлене накопиченим спрацьовуванням, призводять до перекосу эсей зубчасто! передач! i неравном!рному розпод!пенню навантаження в юн! зачеплення, при цьому зннження утрат в парах тертя ковзання з сачЫням визначаёться опйкклю мастильних tuapio п!д вплйвом

и

3

2 # х --1- 1 1.....

Щ/ 05дасть н/р терта Ль I_1_I__]_

О АО 80 120 /60 во Мал.2. Вплив режим1в роботи на реал1зац1ю нашвриинного тертя.

розтягуючих напруг. в(д торкаючих сил при вщносному переиищенш контактуючих поверхнь. На вЫх сер!ях локомотив1в, нвзалежно вщ напрямку руху, захоплення мастила \ подача в контакту зону тяговой передач! здмснюеться веденим колесом, причому непрацюючою боковою поверхнею зуба, що негативно в&биваеться на режим! змащення ТП. Основн!- утрати потужносл для зовншнього тертя евольвентного зачеплювання, як! характеризуюгься р1зницею швидкостей шестерж, колеса й зростають в м1ру того, як змщуеться крапка контакту В!д полюса зачеплення. При порушенж тепловго балансу можливо застосування ММ меншо! в'язкосл, або введения ефективних присадок, а використання бшьш в'язкого мастила викликае збшьшення енергетичних витрат г температури трибоелеменлв.

Розрахунок вузл'ш тертя ТП по в'щомим методикам оправедливий в обмеженому дгапазош I не ураховуе ряд важливих характеристик, пов'язаних з навантажувально-швидкосними I температурними режимами роботи, в тому числ1, в екстремальних умовах. В запропоноваим розрахунков!й модел! (мал.1 б) передбачеИ певн! допущения \ обмеженостк Мастильне середовище приймаеться за неньютоншську р'щину, рад|ус пружнього контакту прир1внюеться до радусу герцевського майданчика. Початков! - умови записуються V

еигляд1 9| = 0 при х = 0, тобто вся маса мастильного середовища, яка стикаеться з поверхнею зубш, мае посп'йну температуру при нульовом>

/ 1 :Сг ■

'II '¡Г ' 1 / /1 / ? у

V«/ .из

Г О5АО С! 77£> н/р ГП1 1 >РП79

юмент! часу, а кЫьмсть выведенного тепла не заложить вщ об'ему юдаючого ММ, доки в1н не стане менш лотрйного в^пов'щно ¡з агальним тепловим балансом.

. Виконання умов ЭЭ| I дх = 0 при х = И вщповщае в ¡д в оду тепла «астильним шаром- певно! площи по висот! зуба. При урахуванн1 ерм1чного фактора приймаеться повний роздш зубга мастильною ш1вкою. Розглядаеться, що юлькють мастильного середовища, яке юступас в зону зачеплення, вщпов1дае об'ему геометричного простору, I надм1р ММ видавлюеться з боку торцю зубш. Якщо в'язкклгш I 1нтифрикц1йн! властивост! мастила близю до оптимальних, то ця умова >уде в1дпов!дати реал1зац1Т р(динного тертя. Защемления ММ початково одбуваеться в западен! зуба по лшн защеплення до м!н!мального 1начення. Частина мастила, яка залишилась в западен! I зазор), виконуе ластильну I демпф|руючу функц'|1. Вплив адгез<йних властивостей ММ юсить тут подвмний характер. 3 одного боку, вони сприяють ^ормуванню ст!йкоТ мастильно? плюки, з другого - пщвищують збитки <а внутрише тертя. "Чисте" качшня поверхш зуб1в в полюс) зачеплення : ¡деал!зованим випадком, коли тта в зосередженному контакт! мають >динаков{ швидкост! I .тягов! зусилля на мастильну пл!вку не д1ють.

.Зг1дно прийнят1й схемй ' для герцевського майданчика час !ит1кання мастила складае

Тем. =2(8РК-/Е'7Г)1/2УК"1»

1е Р - погонне навантаження; № - приведений рад1ус кривини; Е* -приведений модуль пружносп; ук - швидк!сть качЫня.

Аналогична оцшка св!дчить, що при в!днос ному перем!щенн1 юверхн! зубш величина Тек ¡нтенсивно знижуеться уже в д1апазон1 ивидкостей руху тепловозу до 10...15 м/с, порушуюч! стаб!льний режим шащування при важких режимах роботи ТП.

В рамках запропонованих моделей I на гидстав1 адгез1онно! сарактеристики товща мастильного шару, який утримуеться на поверхн! »уб!в , визначаеться по залежност!

Над = 1,4 УА - В1ёТ [ + .

: ' . 17шш2

де А, В - постен! величини для кожного гатунку мастила-, Т абсолютна температура; (ош. сок - кутов! швидкосн шестерш I колеса; перюдичнють попадания мастила на зуб; 2 ш. 2 к - кшыасть зу< шестери) I колеса.

Величина Ьад враховуеться для обох зубш, що зачтляються всьому спектр1 швидкостного режиму згщно з в'язкютно температурною залежнютю мастильних матер1ал1в. Характер змши ^ св1дчить про рюьке утонення шара мастила I з зб'тьшенням швидко руху тепловоза. Для штатних сезонних мастил понад ут= 15м/с велич^

Изд досягае мМмальних значинь.

Вплиа . еластог!дродйнам1чного шару та ього деградацн протизадирну стейюсть розглянуго з використанням безрозм1рнс показника питомо! товщ1 мастильного шару

Акр = 2 Иэгд / ( + ),

де Эщ, Эк - середня квадратична шорсткють поверх^ шестерж1 колес Критериальна оцтка режимш тертя по питом1Й товщ1 €ГД-ша виповнена з врахуванням адгезйних" I реологиних властивос" мастильного середовища, показала (мал. 3), що зона змшаного те| при установленому температурному режим'1 мютить швщкиа^ д1апазон 5...20 м/с.

Ьэгя, нкм

5

>,Я

О 6 и II 3*1 ХГТ~М/С

Мал. 3. Залежнють режим!в тертя вщ питомо? толщ) мастильного ша

че т ерта <>*

Змииане У * 7////

тя * ^^

у* / 1

Чдееа. (у////' йнис г. . л/тс

При швидкостях руху тепловоза, ям но перевищують нижн|'й ршень, в зубчастом зачеплеш реал!зуеться граничив, а при перевищенн|< верхнього - рщинне тертя. У зв'язку з обмеженою зоною -¡дродинамнного режиму тертя для пщвищення ресурса I нэдайност! тягово« передач! виконан комплекс науково - пошукових роб1т по зтворенню ( застосув.нню лепрованих ММ ¡з заданими мастильними I эксплуатац1йними вля/'.тивостями для роботи в р1зних ктматичних зонах.

В тоотьому оодлт! наведвж результати трибоанал1зу по оц!нц1 в'язкютно - температурних I антифрикц1йних характеристик сермних, лепрованих I досл'щних мастильних материлш.

Для ст зорення перепаду мвханмних параметра в зож фрикц1йного контакту, зниження збитш на тертя I забеспечення ефективно! мастильно! дп адйснеж комплекса досл1ждення по застосуванню у важконавантажених опорах ковзання твердомастильного середовища. 3 урахуванням конструктивних особистостей, умов експлуатацн покомотивю, а також на падстав! результат^ поперэднЫ досл1джень в я кос™ ТСМ в систем) змащування МОП прийнят дисульфщ молЮдена МоЭ?), який волод1е комплексом важливих властивостей для роботи за умов високих навантажень, в широкому д'1апазон1 температур, в агресивних сердовищах. Експерименталька перев1рка триботехжчно! эфективност1 використання МоЭ: виконувалась 1з застосуванням теорИ 1 методов моделювання процеав, узагальнеж характеристики яких наводились в критор1альн1'й форм|" модел1 I натурного вузла у вигляд!

:ймплекс'1в 7Гн / Лм = Сл I масштабного коефщенту переходу Рм = Рн С.

Розглянуп таю константи под1бност1: Тм = Тц - часового; V* = •

швидкост! ковзання; Рм = Рн > Сг - навантаження; пм = пнС| - частоти

эбертання осц 1м = ?н - коефщ!ента тертя; 9м = Эн - температури в зон1

гертя; рм = рн - питомого тиску; ам = С£н - твпповлдач!; Хм = Хн / Сг -геплопровщност1. На спец1альнШ модельной установи! розроблен зас(б введения М082 в зону тертя шляхом обробки середжх гнот ¡в польстерного пакету, що сприяе зниженню сили тертя, при цьому з пщвищенням режиму навантаження ефект посилюеться.

Для оц1Нки впливу основних фактор|'в на оптим1защ'ю процеса формування спйких металомгстких шнвок виконан аналга математично? модол1 шляхом реал!зацн некомпозитного плану другого порядка. Як

параметр оптим1зацн прийнятв критична пвредзад!рнэ навантаження Ркр - f ( h, с, п ) , де фактори: h - глибина насичання гнотш; с • сп'1вв1дношення об'ем!в M0S2 i осьового мастила; п • кшькюи оброблених moTie.

По ходу проведения експеримента контрольна замори а и кону вал ис* на створеному специальному натурному стенд!. Перед кохним циклом досладжень проводився попереднм приробггок пари тертя дс стаботзацн температурного режиму i моменту тертя.

Математична модель у вигляд1 апрокамуючого полЫома другогс порядку теля визначення коефщюнпв приймае вигляд

л

у = 170.173 + 6,7Х, - 15.313X2 + 3,798ХЭ + 12,005XiX3 + + 1,25X3X3 - 0,465Хг1 + 1.52Хг2 - 3.38 Х23 .

Анал'о р'ганяння регресс покаэуе статистичну вагомють yci: трьох факторт i двох ефекп'в Гх взаемодИ. Встановлення факторт Xt т; X;, ям чинять протилежний вллив на параметр олтимгаацн, вШпов1дно т верхньому i нижньому р1внях, сприяе пщвищенню несучоТ здатнос! вузла тертя.

В практищ затосування трибоматеркмв актульною е проблем нового п'1дходу до розробки мастил до конкретних умов роботи вуал! тертя. Об'ектом дослщжень були серШж осьов! мастила "лп'не" "зимове", а також доел щи зразки БОНМЗ N2 1, БОНМЗ № 2, БОНМ: № 3, розроблеж на п'щстав1 аналюу констуктивних особливостей i умо експлуатацп, а також результате попередн'х дослщжень ловерхнэвих об'емних властивостей мастильних матер1алш з метою эабеспеченн в'щпов'щного рюня xiMiKO-фгаичних i антифрйхцйних характеристик.

Додатково дослЬкдеш як лег1руюч'| компоненти багатофункцж! присадки типу диалк1 лдитюфосфалв бар'т (ДТФБ) i цинка (ДТФЦ Сттюсть адсорб|рованих плавок проти стирання в значн!й Mipi залежт

В1Д температури в эож тертя, оск'шьки при Э * 200°С вщбуваетьс порушення ор1ентаци молекул, пов'язане ¡з зниженням сил поздовжньо? когеэн, i адсорб1рован) плшки втрачають сво! захис властивостк В той же час, пщвищення тиску в контактной зо подшипника сприяе п'щвищенню температури спалаху мастил. Вжигчну ММ з високим ¡ндэксом в'язкост! в певних умовах е недоцшьно, так s вони мають низький п'езокоефадент в'язкосл.

Антифрикцткн поверхнево-активн! присадки включають жирн1, смолян! ! нафтенов1 кис лог и, ям мютять карбоксильну трупу. Вказа ш компоненти внасл1док Тх хЫмноГ активност! зд1бн! визивати пщвищений зное елеменлв ТС, тому склад ММ повинен передбачати оптймальн! сп!вв1дношення. 3|'стгплення результате експеримента евщчать, що найб!лыш величини ».оефЩента тертя f в!дносяться до серШних мастил "Л" ) "3". Кращйми поозниками володють зраэки БОНМЗ №1, БОНМЗ № 2, БОНМЗ № 3 к черз{ 1х пере лису, при цьому по м!р! зб1льшення режиму навантаження ефективнкэть Тх дн зростае.

В 1д нос но доцшьност! застосування багатофункц!йних присадок необх1дно в!дзначити, що в процес! експлуатування в1дбуваеться вичерпування присадок в мастил! внаслщок витрат на утворення продукт взаемодй з матер1алами пари тертя ось-вкладиш, впливу температур I навколишнього середовища. Вказаж фактор» негативно вадбиваються на функц!онуванн! вузла тертя, тому лепрування штатних мастил присадками ДТФБ I ДТФЦ, як! е активаторами хлоромкпхих компоненте, дас змогу покращити мастильн I службов! властивост! осьових мастил.

Дослцркення приробгтних властивостей ММ проводились на спецально розроблемй лабораторной установи!, яка дае змогу фксувати в якост1 контрольних параметр!в коеф!ц!ент тертя I Л1'нейний зное зразк!в. Для виключення недолив, притаманних машинам тертя Амслера, в модернюовному вар1ант! навантажуючий пристр!й обладнано г!дрокамерою з плунжерною парою I електродвигу!юм поелйного струму, встановлен! додатков! блок'узоч! * Та запобЬкн! пристроТ, ¡ндекатори для вим!ру эпосу без демонтування ВТ.

Величина 1 за установленими режимами в ур'1новноважвнному стан! пар тертя визначалась ¡з в!дношення

♦ = Рур1/РтрЧ.,

до Рур - ур!вноваженне навантаження; I - в!дстань мЬк осями вала I

вантажа; Ртр - навантаження в зом тертя.

Одержан! залежностГ (мал.4) п!дтверджують доц!льнк;ть процесу прироб!тку опори ковзання по припущенйй* швидкост! зростання ! ргеню навантаження замгсть попередньо реиламентованного режиму, при цьому вони будуть близью до оптимальних значень, як! вщпов'щають несучим зд1бностям п'щшипника. По вс!м розглянутим

покаэникам дослщж мастильн! матергали типа БОНМЗ 1 сер;йн1, лепрованж диалкядйпофосфатами, перевищують штатн! сезонн! мастила.

НевЦиювщжсть редукторних мастил до пред'явлених вимог викликае необюднють в коректуванж рецептурного складу, розробц! нових тип!в ММ з л жращенними мастильними, службовими I еколоп чними показниками. Експериментальна перев!рка мютила сер'|йн'| мастила ТАп - 15 В, трансол 200, штатну СТГ1-Л, а також дослщж зразки СТП-У № 1, СТП - У N2 2, СТП - У № 3, СТП - У № 4, СТГ) - У № 5 1 СТП - У № 6, розроблеж для тягов их передач локомотива, яю експлуатуються в умовах пом1рних температур зовжшнього середовища.

В результат! дослщжень виявлена в1дсутн!сть корозжного впливу дослщних ММ (за вийнятком СТП - У № 2), що мае важливе значения в умовах експлуатацп, де вони п!длягають пер!одичному або пост!йному обводнению. По логар'фшчнш номограм) в'язюстно-температурно! характеристики установлена перевага мастил СТП - У № 5 I СТП - У № 6.

в

25

20

16

10

° ' * 3 4 г, ю\

Мал.4. 'нтеисивнють процессу приробп-ку пари тертя: 1 - "Л"\ 2 - "3"; 3 - "Л" з присадками; 4 -'"3" з присадками; 5 - БОНМЗ № 3; 6 - БОНМЗ № 2; 7 - БОНМЗ №

/03Н

?> V

в /// /7 ■У ^^^ 0 ттт г2

—// ' •/ о и ч

у г

Портняльна оценка антифрикцмних властиоостей ММ для матер1ал1в натурних зразюв шесторш' I зубчастого колеса ТП також показала максимально зниження величини коеф1ц!ента тертя до визначених вищв мастил ( мал. 5). Аналопчн1 розулыати получен! при визначенн! протизносних властивостей у режим! качЫня ¡з ковзанням, що дае пщс^аву рекомендувати дослвдн! трансмюйн! мастила СТУ • У N2 5 IСТП - У N2 6 до експлуатац1йних випробувань.

Мал. 5 . Залежжсть коефщюнта тертя вщ параметра навантаження.

В четвертому роэдш1 мютяться результат дослщжень по формуванню I оптимЬацм процеса пщвищэння маслоемкост1 поверхж коазання оЫ колпари за рахунок утворення регулярних мжрорельефш.

На параметри тертя I розподш мастила в зон! контакту опори ковзання зокрема температурного ! навантажно-швидюстного режим!в чинять також вплив фактори, пов'язан| з розм!рами, формою I взаемним роэташуванням м'/кронвр'шноствй поверхн) тертя. Складн!сть вибору оптимально! макро I мжрогеометрН ос1 колесно! пари I вкладишт

лолягае в протирки! мастильних I геометричних характеристик, коли при бшьилй шорсткосп' поверхнь, що тругься, 1х маслоемккзть пЦдеищуеться, але при цьому знижуеться опорна поверхнд пари тертя. Основною схемою мкрорельефа до осей колпар тепловоз1в прийнята симетрична регулярна синусощальна гармошка (мал. 6), яка задовольняе рацюнальному поеднанню вимог контактно! взаемоди I змащення впвмвнт'т опори ковзання, вЩносно простому технолоНчному лроцесу обробки в заводських I деповських умовах.

\р ^ •

Мал. б. Юнематична схема в1бронакатування.

Як 1сходн1 кмематичн! параметр» прийнят^ а - розмах осц!ляцм; в - поздовжня подача; Р - зусилля вЮронакатування; рад ¡ус I Д1аметр В1бронакатно1 кул1; И* -

глибива мастипоулоалювально! канавки; По - частота обертання ос(; пч-кшыс'сть цикяю осЩляцм на одиницю часу, Яо. 00 - рад1ус Гд1амвтр ос< колпари; а - центральний куг; 1 - крок канавки; гк, (¡к - рад!ус I диаметр плями контакту; г глибина проникнення пластично! деформацП

Зусилля вгбронакатування пов'язане ¡з контактшмИ параметрами залвжн)спо

Р = "

НВяв1ш

[«. <?ш т (<1ш »па / 2 )2 ^

Деформуюч! елементи з малим рад!усом, як! розвивають висок! питом! тиски, ефективн! за обробкою нетвердих заголвок,. однак 1х застосування ускладнюе конструкц!ю в1'бронакатного пристроя. 31 зб!льшенням д!амвтру кул! площа його контакту ¡з осью зростае з одночасним зниженням питомих тисюв. Площа перер1зу кул( по глибин! укор!нювання визначасться ¡э виразу

Загальна площа в1бронакатаних канавок по вс!й довжин! шийки буде дорюнювать

В д!апазон! режимш, який дослджуеться, в1дповщно основному р!вню вар'Трування фактор!в, величина в1бронакатано! поверхн! складае бшя 25 % вщ номшапьноь Формування регулярного м!крорельефу м!стить пластично деформування поверхневого щару матер1алу ос! колпари, розташованого нижчэ р!вня м!кронер!вностей (сходно! поверхн! (мал. 7.).

я а

Бщ 3 0,5 - 2 Гш в'па 12 (Гш - И ) .

I- 180° ^

8к =

Зэ

2 00 ^

Мал. 7. Розрахункова схема контактно! взаемоди.

До умови, коли пляма контакта обмежена рад!усом Ок/2, р!вняння глибини . проникноння пластично! деформац» трансформуеться до виглщу

/ НВС1Ш ((1 ш " зШа/2 )2) 1/2

= - 1,42 (гш э^ш'г )2

V 4 5т ) '

де 8т - межа текучост! матершла.

Величина Ьэ до основних типорозм|'р|'в деформуючих елемента складае не бшьше 0,85 мм, отже при д1аметр1 ос1 колпари 215 мм процес пластичного деформування поверхневого шару при в1бронакатузанн1 ¡стотного значения на фазов! перетворювання I об'емш ефекти в материал! не подае. В той же час, в'|бронакатана поверхня за рахунок здр|бнювгчня зернин I формування залишкових стислювальних напруг в бшышй м1р1 перещкоджае протканню процеса проникнення ММ до мкропор ! адсорбш'йного зниження мщност1 матер1ала.

Збшьшення маслоемкооп тертьово! поверхн! МОП та ¡нтенсиф1кац1я транспортування мастильного середовища в область

И

тертя е важливою трШотехжчною вимогою при важких режимах роботи I мастильному "голодуваннГ ВТ тягового привода. Для оптимгаацн параметр1в вШронакатування реал!зован повний факторний експер!мент (ПФЕ) типу 25. Функцюнальний зв'язок параметру оптим1зацн з домЫуючими факторами наведен залежнютю

Р=Г(з,Р.По.а,с1и,).

В(дпов1Дно до розроблено! матриц! кшьюсно! I яюсно! оц'шки вказаних факторов получена математична модель

А

у = 60,478 + 9,322X1 - 7,102Х2 + 14,734X3 - 11,609X4--3,872X5- 1,091ХгХз - 0,797ХгХ4 - 0,984X2X5--0,778ХзХ4 + 1,715X1X2X3 + 0,678X1X3X5-- 0,878X2X3X4 - 0,728X2X3X5 - 0,741X2X3X4X5 + + 1.478X1X2X3X4X5.

За результатами оптимальных ршень I призначених режимт обробки вЮронакатаними осями обладнаш парти сермно виготовлених малстральних тепловоз1в для експлуатацн в р'ганих кл'|матичних зонах.

П'ятий роздш присвячений дослщженням, яю спрямоваж на пщвищення ефекгивносп функцюнування ТС тягових привода в умовах низьких температур навхолишнього середовища.

В перюд зимово? експлуатацп в районах ломаного I холодного шмату робота ВТ здшснюеться вкрай несприятливих умовах, яю характеризуються рюьким попршенням в'язкютно-температурноТ характеристики, ,конденсац1,сю вологи I обводнениям мастильного середовища, що призводить до порушення стабшьного режиму змащення, пщвищеному зносу ; зниженню моторесурса тягоаих привод1в. Негативним наслщком обводнения ММ е також пдролга присадок, що ¡нтенсифщируе утонення або руйнування масляно? гиивки, призводить до зростання адгеЫйних сил в контактнш зож I розриву когезШних зв'язкт матер'|алш пари тертя.

Досл'щженням пщлягали мастильн'| композицп, яю м'ютять штатнэ мастило осьове "зимове" в поеднанж з »птймальним сшввщношенням штиобледен1пих засоб1в (Тосол - А , Тосол - 40, Тосол - 65, Антифриз "65", етилцелоэольв). Додатково в низькотемпературних умовах оцЫювалась ефективнють' антифрйкцЮних присадок Мовг, ДТФБ, ДТФЦ..

Анал'га экспериментальних даних вказуе, що застосування антифризових модифкацЮ дае змогу знизити температурку напруженють вузла тертя МОП в бшышй ступеж, н1ж для ¡нших антиобледенггел!в. Вщносно обводненного мастила "зимового" таке зниження за мМмальних температур навколишнього середовища складае б ¡ля 15°С. Обмежена розчиннють депресаторю на етиленглколевм основ! у водомастильнШ емульсм 1 транспортування його молекул в зону тертя в даному випадку е позитивним фактором, оскшьки активж пдроксильж групи сприяють утворенню. гранйчних мастильн'их шар1в ! покращенню антифрййуйних властивостей трибссопряжень. Пщтверджена також ефективнють антифрййуйних присадок в област м1нусових температур навколишнього середовища, що дав змогу 1х сп'шьного застосування з >нтиобледен1твяьними добавками. Додаткове введення в систему змащення МОП твердозмащувального матер!алу незначно вщбиваеться на мастилоподавальН здбносгп, причому з1 зниженням температури композицП цей вплив монотонно убувае.

Застосована в пер1од зимовоТ експлуатаци серена мастипо СТП -3 роботоздатнв в д1апазож температур '- 50 ... 5°С. За бшьш високих температур мастило розжижуеться, що призводить до поИршеннп умов змащування зубчасто! передач!, пщвищеному зносу. зб'шьшенню в1брацм 1 шуму, забрудненню навколишнього середовища вщходами мастила. Нижня температурна межа мастила також не вщповщае вимогам експлуатацИ, оскшьки в районах з суворими кл'матичними умовами мае м!сце зниження температури навколишнього середовища до минус 60°С, що може короткочасно призвести до р1зького пщвищення ушкодження ¡тягов их приводи.

Об'ектом пор!вняльних досл'щжень були сер1йн1 транмюйн! мастила ТС з - 9ГИП, ТСп - 10; СТП - 3, а також дослщн! зразки мастильних матвр1ал!в "В", "Е" ! "У". Виконана оцжка показала, що в облает! низьких температур г!ршими показниками м!кропенетрац!Т волод!ють штатне СТП - 3 1 доел ¡дне "Е" мастила, ям мають близью характеристики. Досл!дний зразок "Б" з в'язк!стно - температурних властивостей перевищуе серШн! та ¡нш1 мастильн! матер!али.

Юлькюна оц!нка вм!сту Ре3* в продуктах зносу при натурних випробуваннях здмснювалась вщповщно до методики, розроблено! стосовно дослщжень триболопчних характеристик мастильних матер!ал1в для ' тягових передач, и>. на стадп экспериментально? ■ перевфки, так ! в процес1 експлуатаци в умовах деповських анал!з!в проб мастил. Бшьш висок! протизносн! властивост! дослщного мастила "Б" пщтверджуються в 2,5 ... 3 рази меншою мютюстю трьохвалентного зал1за, нис в аналог!чних пробах штатного мастила.

Ощнка звуково! потужност!, яку випромЫуе ТЕД, проводилася за методом огинаючого простору при вшьному розповсюдженн! звукових хвиль. Експериментальн! зам1ри ршня шуму показали його зниження при використанн! мастила в ус!х крапках, що контролюються, не меньШ' Н1ж на 30 % .

В результат! виконаних дослщжень встановлено, що за комплексом таких важлив!ших характеристик, як имко-фзичн!, короз!йн1, в'язкютно-температурн! та антифрйкцЮн! властивост! дослщний зразок "Б" перевершуе !нип мастильн1 матер!али 1 може бути рекомендован до проведения експлуатац1йних випробувань.

В шоотому роздМ наведен! результати експлуаташйно! перев1рки ! впроваждення науково-практичних розробок в рег!оьах жаркого, пом!рного 1 холодного кл'1мату. На п'щетав! позитивних результате теоретико-експериментальних досл1джень проведен! великомасштабн!

експлуатащйн! випробування в р1зних клЫатичних зонах, охоплюючих полной Воркута - Душанбе - Тинда - Брест. Ком!Ыйн1 огляди, контрольн! обм(ри елеменл'в трибосистем I експлуатацмн! спостереження здШснювалися в опорних локомотивних депо та пунктах оберту тепловоз1в. Оцшка величини зносу грибосопряжень виконувалась з використанням мкрометражу, як одного з найбшьш доступних при техжчному обслуговуванж1 деповських видах ремонту ТР-1, ТР-2, ТР-3. Для об'ективноГ оц(нки ефективносл розробок випробування проводились в перюд л1тньо! та зимовоТ експлуатацИ вщповщно в твденних I птжчних реИонах.

Портняльний анализ ймов1рно - статистичних результат м'крометрування сер1йних I дослщних вузл1в вказуе на трйболопчну ефективнють виконаних досл1джень, що дае змогу знизити зное I пошкодження элементе ТП в 1,5 ... 3 рази. На пщстав1 позитивних результат комплексних дослЦркень розроблеж науково-практичн1 рИыення впроваджеж при експлуатацн тепловозш сер1й ТЭ-3, 2ТЭ10Л, 2ТЭ10В, 2ТЭ116, М62, ЗТЭ10М, 4ТЭ10С та Ы. на Алма-Атинсьюй, Байкапо-Амурсьюй, Бторусыай, С-Сиб1рсьюй, Горьтсьюй, Далекосхщнм, Донецьюй, Забайкальсыай, 3-Сиб|'рсыяй, 3-Казахстансьюй, Казахстансьюй, Кемеровськм, Красноярсьюй, Куйбищевсьюй, ЖовтневШ, Приволжсью'й, Свердловсьюй, Пшн1чн1й, Середньоа?!атськ/й, Целмжй, П-Сх1днж та П-Уральсью'й зал!зницях.

ЗАКШЧЕННЯ

Результата досл'щжень триболопчного руйнування деталей I вузл1в транспортних засобт, незважаючи на Тх значний обсяг в краТж та за П межами, не можуть бути достатньо " ефективно систематизован! та використан! внасл1док специфиних умов експлуатаци ! техжчного обслуговування локомотив1в. Узагальнення та анализ конструктивних особливостей, режим1в роботи, характера превалюючих вид1в зносу I пошкоджень евщчать, що фЬрмування антифр1кц!йних процеав з високим захисним ефектом е одним з найбшьш перспективних шляхш пщвищення над^йносл I ресурсу триботехжчних систем ТП рухомого складу.

1. На пщстав1 результата комплексних дослщжень триботехн1чнмх аспеклв формування ! актив1зацн антифрикщ'йно1 взаемодн високонавантажених елементщ тертя ТП • в якосл визначних прийнял кумулятивж процоси попередження виникнення I розвитку активних осередюв зносу ! "катастрофиного" задировиникнення адгез!йного

типу, обумовлен| факторами конструктэосько-технояопчного характера I незадовшьними параметрами мастильного середовища.

В цих умовах, у зв'язку з р13номанггн1Спо I складнютю взаемодн значних факторш, для формування стойких граничних пл|"80к, забеспечення ефективноТ змащувально? дп, зниження ¡нтенсивност! деградацп мастила I втрати ?м захисних властивостей концептуально прийнял пщходи, псв'язан! з вводом в комтактну зону ТП тр1боматер|'ал|'в рщинноТ, консистентноТ I твердо? фаз з урахуванням 1х диференцмного спектра механо-ф1зико-х!"ммних характеристик I вантажно-швидюстного режиму функц'юнузання трибслопчних систем.

В розвиток фундаментальних триболопчних принцигпв щодо конкретних умов роботи ВТ при оцшюванж впливу нершновагомого стану мастильного середовища на ¡мобт1зац'ио малов'язко! фази, угворення активних ядер кристал1заци 1 антифрикщйний вплив досл'щжена ефективна сумюн'ють багатофункцюнального призначення поверхнево-активних та депресорних модиф'кацм.

2. Розроблена методика розрахунково-теоретичноТ I експеримен-тально-анал1тично! ощнки параметр!в тертя ТС "вузол тертя -мастильний матершл - оточуюче середовище" з урахуванням реолопчних, адгезшних, в'язюстно-температуриих \ екстремальних процесш. На п"щстав1 критер1альних характеристик в широкому дапазон1 температур, швидкостей 1 навантажень установлен! критерП перех'щних процесс натвр'щинного тертя та граничного режиму, який передув мастильному "голодуванню" I триболопчному руйнуванню контактуючих поверхнь. У зв'язку з обмеженою облаете гщродйнамЬшого тертя дана оцшка впливу домЫуючих фактор'ш на формування ЕГД - шнвки I слйких граничних шарт, а також дга 1х деградацП на протизадирну слйюсть тр|боалеменлв ТП.

3. Запропоноваш математичнг модел! впливу геометро-юнематичних параметрш , термнних процесш I п'езокоефщюнта мастильного середовища на несучу зд1бнють пар тертя, при цьому

. розходження резулыалв обчислювального процесу I експериментальних даних не перевищув 20 %. АналЬ функционального стану ТС показуе, що для суттввого п'щвищення трибогехничних якостей ТП необхщно використання твердомастильних матер1ал1в, багатофункщйних поверхнево-активних компонентш, депресопних композищй I нових мастильних матер1ал1в з високим захисним ефектом.

4. За результатами досл1Джень на (щстав! теорй под'йносл I методов моделювання щодо важконавантажених пщшипникт ковзання в якосл ТСМ - компонента в систем! змащування прийнят "дисульфщ

мол1бдена. 0птим1зашя процесу ввода М082 в область тертя, розглянута шляхом реал'1зацм некомпозицшного плана другого порядка I ¡нтерпротацн ртняння регреси математично! модел^ показали статистичну значимють прийнятих конструкторсько - технолопчних I експлуатзц|йних фактор1в у формуванж стшких металом!стких плток. Несуча зд!бн!сть натурного вузла тертя ¡з застосуванням твердомастильного материала перевищуе вщпов'дай показники щодо штатаних мастил на 12...20%.

5. Трибоаналкз диференц1йованого спектру в'язюстно-температур-них \ антифрикц]йних властивостей мастильних матер1ал'ю типу БОНМЗ виявили Тх бшьш висом показники, при цьому э пщвищенням параметра навантаження захисний ефект вщносно сершних сезонних мастил зростае. Обгрунтована ефективнють лепруоання мастильних матерев високомолекулярними багатофункц1ональними поврехнево-активними присадками типу ДТФБ I ДТФЦ, яю обладають важними яюсними характеристиками, що в'щпов'щають умовам експлуатацп тягоаих привод1в. 1нтенсиф1кащя процеав по запоб1ганню зниження захисно! рол1 I деградацн ММ в поеднанж ¡з досягнутим покращенням приробггних та протизносних якостей дослщних трибоматер1ал1в (на 40 ... 50 %) набувають перворядне значения за разукомплектацюю пар тертя на р1зних стад1ях експлуатацп в ход» проведения поточних та позапланових вид1в ремонту. Розробка 1 застосування до трйбосистем

тягов их привод'^ синтетичних ММ в найближч! роки не може розглядатись як альтернативно ршання, оскшьки хЫЬшо активы компоненти, яю входить до рецептурного складу таких мастил, чинять неоднозначний вплив на матер1али трибосопрпжень, при цьому стримуючим фактором б також б1пыи висока (в кшька разш) вартють лор'юняно з м\неральними мастильними матер1алами.

6. 3 метою збшьшення мастилоемкост1 контактно! зони виршзна задача утворення регулярного м1крорэльефу поверхж тертя ос1 колпари за рахунок формування правильно зоргёнтованих мастило-уловлювальних канал1в у виглйд1 синусо'щально? гармошки, яка забеспечюе оптимальна сшвв'щношення опорно! поверхж контактування, нмайтилоемкост! та пдродйнамнно! пщйомноТ сили мастильного середовища, акумульованого в зон! в1бронакатаного профиля. Для оц'шки впливу режиме в'гёроосц'шяцп на зниження втрат на тертя в пщшипниках ковзання реапгаован ПФЕ з використанням багатофакторноТ полшом1ально! модели ¡нтерпретащя ! статистичний анализ яю! дали змогу огттим'1зувати основа параметри процесу в1бронакатування. В(дповщно до розрахунково! схеми встановлеж

критери мастилоемкосп ВТ, а також зроблений висновок, що процес пластичного деформування поверхневих шарю ос! колпари при формуванн1 регулярного мжрорельефу суттевого значения га об'емн! ефехги матер!алу не чинить. Пщвищення несучо? зд^бност! дослщних опор ковзання (по критичному передзадирному навантаженню) в пор1внянн1 з серийними складае 20 ... 25 % . Розрахунков1 параметри 1 юнематика процесу в1бронакатування припускають його реалЬацю в виробничих умовах 1 виконанн] ремонту ТП в опорних локомотивних депо.

7. ЗдШснен трибоаналЬ дослщних трансмюшних мастил типу СТП - У, призначених для роботи " .тягових передач тепловоза в регюнах ломаного шмату. Результати портняльних досл'щжень свщчать, що по комплексу в'язкютно-температурних, антифрйкцЮних та службових властивостей зазначеж ММ переважають штатж мастила. Вщпов'щно до вимог еколоМчно! чистоти забеспечуеться зниження у виробничому цикл! - за рахунок коректування рецептурного складу забруднення оточуючого середовища шкщливими компонентами, особлжво. ос|ркованим октолом, а також зменшенням токсйколопчного, резорбтивного ! сансибсгозуючого впливу на обслуговуючий персонал в процеа виготовлення та застосування дослщних мастил.

8. Виконан спец!альний цикл досл'щжень, ураховуючий. особливосп функц!онування вузл!в тертя ТП в низькотемпературних умовах експлуатаци. 3 використанням хладагенного устаткування IV-1000 "ЕВЕНАКО" (Шмеччина) обгрунтован! антифрйкц!йна д1я та ефективна сумюнють ДТФБ, ДТФЦ, М082 ! двпрвсорних модиф!кац!й !з мастильними матер!алами з низьшм ¡ндексом в'язкост!. Використання ТММ • компонент« в мастильному середовищ! неэначно в)дбиваеться на мастилоподаюч1" зд'|бност1 системи смащування I з'| зниженням температури робочо? композици . цей вплив монотонно убувае. Обмежена розчмнють етиленгл!колево1 основи в водомастильн!й емульсн та П транспортування беспосередньо в контактну зону з подальшим утворенням стмких граничних мастильних шарю при використанж антифризових композицм сприяють зниженню терммного режиму I стабМзаци стану змащення. •'....

9. Вщпов'щно з розробленою методикою оцтки вмюту продукт зносу в мастильному середовищ1 виявлено зменшення концентрацп' трьохвалетного зал ¡за в досл'щному мастил! СТП - Б в 2,5 ... 3 рази у пор'шнянж ¡з сер!йним. Встановлено також зниження температурно! напруженост!,, р1вня шуму, 1 втрат потужносп в тягловш передач!. Експлуатац'1йнГ випробування на Байкало-Амурськ!й зал1зниц1

п1дтвердили ефективнють дослщного мастила в зон! суворих кл!матичних умов роботи ТП. На п1дстав1 лозитивних результат^ комплексних дослщжень низькотемпературн1 ММ I депресорн! композицн рекомендован! до застосування в пер!од зимово? експлуатаци в регюнах пом1рного та холодного кл!мат!в.

10. Результати тривалих (бшьш н!ж 15 рою'в) спостережень поетапного упровадження I подальшого розвитку запропонованих науково-практимних ршень на 22 зал!зницях для мапстральних локомотив1в серш ТЭ 3, 2ТЭ10Л, 2ТЭ116, М62, ЗТЭ10М, 4ТЭ10С та !н. св!дчать про ефективнють виконаних досл!джень, що дало змогу знизити зное I пошкодження трибоелементш тягових привода в 1,5 ... 3 рази. Важливою в техн!ко-економ1чному в!дношенн! е принципова можливють практично! реагнзацЛ досягнутих результате в ¡нших галузях протисловост! щодо вузл1в ! агрегалв, працюючих в аналог!чних умовах.

Основн! положения дисертацп опубл!кован! в наступних роботах:

1. Головинов Г.Г. Трение и смазка тяговых приводов локомотивов. Монография. - Киев: Научное издательство, 1996. - 116с.

2. Головинов Г.Г. Экспериментальные исследования смазочных материалов моторно-осевых подшипников тепловозов // Конструирование и производство транспортных машин.Киев,-1994.- Вып.24. -С.193-194.

3. Головинов Г.Г. Оценка коррозионных свойств редукторных смазок.УкрНТИ.Луганск, 1993. - 4с.

4. Головинов Г.Г. Разработка эффективных смазочных материалов моторно-осевых подшипников тепловоза // Конструирование и производство транспортных машин. - Харьков, 1994. -Вып.23 -С.61-64.

5. Головинов Г.Г. Исследования смазочных материалов для тяговых редукторов тепловозов. -УкрНТИ, Луганск, 1993. - 4с.

6. Головинов Г.Г. Экспериментальные исследования параметров вибронакатывания моторно-осевых подшипников // Конструирование и производство транспортных' машин.- Харьков, -1993. - Вып.22. - С. 51-54.

7. Головинов Г.Г. Повышение работосдособности тяговых передач в низкотемпературных условиях. - УкрНТИ, Луганск, 1993. -4с.

8. Головинов Г.Г. Совершенствование системы смазки подшипников скольжения в низкотемпературных условиях. - УкрНТИ, Луганск, 1993. -4с. *

9. Головинов Г.Г., Деркач С.А., Мухаметчин А.Т. Параметры смазочных материалов моторно-осевых подшипников тепловозов //

Конструирование и производство транспортных машин.- Харьков, 1989. - Вып. 21.- С.130-132.

10. Головинов Г.Г. Оценка содержания продуктов износа в смазочных материалах. - УкрНТИ, Луганск, 1993. -4с.

11. Голованов Г.Г., Малахова Т.Н., Деркач С.А. Исследование низкотемпературных условий эксплуатации моторно-осевых подшипников тепловозов // Конструирование и производство транспортных машин.-Харьков, 1988. - Вып. 20.- С.34-36.

12. Головинов Г.Г. Совершенствование процесса приработки подшипников скольжения путем вибронакатывания. - УкрНТИ, Луганск, 1993. -4с.

13. Головинов Г.Г. Исследование работоспособности узлов трения колесно-моторных блоков тепловозов // Конструирование и производство транспортных машин. -Харьков, 1986.-вып.18. - С.83-85.

14. Головинов Г.Г., Малахова Г.И. Повышение эффективное™ смазочных материалов для подшипников скольжения Ц Конструирование и произвидство транспортных машин. -Харьков, 1987. - Вып.19. • С.63-65.

15. Головинов Г.Г. Исследования приработочных смазочных ма териалов. УкрНТИ, Луганск, 1993.-4с.

16. Головинов Г.Г., Меренко Н.Д., Малахова Г.И. Исследовани< низкотемпературных смазок для тяговых редукторов тепловозов / Конструирование и производство транспортных машин. Харьков. 1985 - Вып.17 -С.77-80.

17. Головинов Г.Г., Коропец А.П., Меренко Н.Д. Исследовани! работоспособности системы смазки моторно-осевых подшипников теп ловозов//Конструирование и производство транспортных машин. Харьков,1984. -Вып.16. -С .30-33. ;

18. Головинов Г.Г., Коропец А.П.,Г Тарасюк С.З. Повышение на дежности моторно-осевых подшипников тепловозов // Конструиро вание и производство транспортных машин.-Харьков, 1983. -Вып. 15 С.20-21. .,.•.;'...'•

19. Головинов Г.Г. Исследование твердосмазочных материало для моторно-осевых подшипников тепловозов. УкрНТИ, Луганск, 199С

20. Головинов Г.Г., Евстратов A.C., Коропец А.П. // Эксперимеь тальные исследования температурной напряженности моторно-осевы подшипников//Конструирование и производство транспортных мг шин.-Харьков.-1982. -Вып.14.- С.31-34. >

21. Головинов Г.Г., Найш М.Н., Коропец А.П., Назаренко В.Г. t Обеспечение надежной работы моторно-осевых подшипников 3t мой. -Железнодорожный транспорт,1980-N 1.-С.57-58.

22. Меренко Н.Д., Назаренко В.Г., Головинов Г.Г. Снижение износа подшипников скольжения. -ВЦНТИ. Ворошиловград. -1С81. -4с.

23. Назаренко В.Г., Новикова Т.Н., Головинов Г.Г. Приработка пар трения и выбор материала вкладышей моторно-осевых подшипников тепловозов//Конструирование и производство транспортных ма-шин.Харьков,1979.-М1. -С.59-62.

24. Головинов Г.Г. Повышение эффективности смазочных материалов для моторно-осевых подшипников скольжения. - УкрНТИ, Луганск, 1993. -4с.

25. Назаренко В.Г., Головинов Г.Г., Меренко Н.Д. Вибронакатывание регулярных р9льефов-ВЦНТИ,Ворошиловград.-1981.-4с.

26. Головинов Г.Г., Коропец А.П. Повышение работоспособности подшипников скольжения при низких температурах. -ВЦНТИ. Ворошиловград, 1987.-ЗС.

27. А.с.642228 СССР.МКИ В 61 17/10.Способ смазывания подшипника скольжения/Г.Г.Головинов и др. -1987. -Зс.

28. А.с.1399200 СССР.МКИ В 61 17/36.Смазочный узел моторно-осевого подшипника/Г.Г.Головинов и др. -1988. -Зс.

29. А.с.1439001 СССР.МКИ В 61 17/06,17/36.Устройство для смазки моторно-осевого подшипника/Г.Г.Головинов и др. -1988. -4с.

-30. А.с.1461670 СССР.МКИ В 6117/22.Устройство для смазки моторно-осевого подшипника/Г.Г.Головинов и др. -1989. -Зс.

31. A.c. 1505822 СССР.МКИ В 61 17/36, 1629/02.Устройство для смазывания моторно-осевого подшипника локомотива/Г.Г.Головинов и др. -1989. -Зс.

32. Положительное решение на патентование по заявке 95020616 "Смазочный узел моторно-осевого подшипника скольже-ния"/Г.Г.Головинов, С.А.Деркач. Приоритет от 13.02.95.

33. Головинов Г.Г. Повышение эффективности смазочных материалов в моторно-осевых подшипниках тепловозов. Ворошиловград,1986. -60с.Деп. в ВИНИТИ N2629-YK.

34. Головинов Г.Г. Трение и смазка элементов колесно-моторных блоков тепловозов. -Ворошиловград, 1986. -58с.Деп. в ВИНИТИ Ы2630-УК.

35. Головинов Г.Г.,- Меренко Н.Д., Найш М.Н. и др. Повышение надежности и долговечности моторно-осевых подшипников теплово-зов.-Тезйсы докл.Респ.науч.-техн. конференции "Управление надежностью машин". Киев, 1978.-С.192-193.

36. Головинов Г.Г. Исследования по повышению работоспо соб-ности узлов трения колесно-моторных блоков тепловозов. -Тезизы докл. Всесоюзн. Науч.-техн. конференции "Создание и техническое

обслуживание локомотивов большой мощности". Ворошиловград,1985. -С.191

37. Головинов Г.Г., Коропец А.П., Каличевская Е.А. Исследование низкотемпературных смазок для тяговых редукторов. - Тезисы докл. Респ. Науч.-техн. Конференции по пластичным смазкам , Бердянск, 1985. - С. 52.

38. Головинов Г.Г., Деркач С.А., Мухаметчин А.Т. Повышение эффективности смазочных материалов моторно-осевых подшипников тепловозов. -Тезисы докл. Всесоюзн. Науч.-техн. Конференции " Обеспечение надежнности узлов трения машин". Ворошиловград, 1988. - С,65.

39. Головинов Г.Г. Повышение надежности тяговых приводов тепловозов в низкотемпературных условиях. - Тезисы докл. Республ. науч.-техн.конференции "Научные достижения и опыт отраслей машиностроения - народному хозяйству." Харьков,1990. -С.72-73.

40. Головинов Г.Г. Повышение износостойкости узлов трения. -Тезисы докл.Международной научной конференции "Проблемы транспорта и пути их решения. "Киев.1994. -С.108.

41. Головинов Г.Г. Трибологические аспекты повышения работоспособности узлов трения.-Тезисы докл. V Международной науч.-техн. конфеенции "Проблемы развития локомотйвостроения." Алушта, 1995.-С.41-42,

Голов1нов ГеннадТй Георг1йович

ФОРМУВАННЯ АНШРИКЦТЙНИХ ПР0ЦЕС1В КОНТАКТНО! ВЗАСМ0Д1I ВИСОКОНАВАНТАНЕНИХ ТРИБОТЕХНТЧШ ЭЛЕМЕНТ1В ТЯГОВИХ ПРИВОДIВ ТЕПЛОВОЗIВ

. 05.22.07 - Рухомий склад залТэниць I тя

Шдписано до друку 22.05.97. Формат 60x84 1/16 ■ 2,1 д.а. Тираж 120. Замсвл. 217

та 1нш1

Ротапринт СУДУ. 348034, м.Луганоьк, кв.МолодТжниЙ, 201

ABSTRAKT

Golovihov G.G. The formation of antifrictional processes of contact interaction of high - loaded trybo - technical elements of locomotives pull -drivers. '

Thesis for a doctor's degree ( engineering ) In speciality - 05.22.07 -Railway rolling stock and diesel locomotives traction. Eact - Ukrainian State Unfversrti, Lugansk, 1997.

49 scientific ; papers, one monograph, five cert ificates of inventions and the patent are defended. The papers deal with the results of the calculated - theoretical and experimental - analytical ! evaluation of commercial and experimental trybo - systems friction parameters. Scientific and practical decisions on anti - frictional processes wigh protective effect formation for different climate zones and extreme conditions of maintenance are proposed.

АННОТАЦИЯ

Головинов Г.Г. Формирование антифрикционных процессов контактного взаимодействия высоконагруженных триботехнических элементов тяговых приводов тепловозов.

Диссертация на соискание ученой степени доктора технических наук по специальности 05.22.07 - Подвижной состав железных дорог и тягя поездов, Восточноукраинский государственный университет, Луганск, 1996 г.

Защищается 49 научных работ, в том числе, монография, пять авторских свидетельств и положительное решение по заявке на патентование, в которых содержатся результаты расчетно-теоретического и экспериментально-"- аналитической оценки параметров трения серийных и опытных трибосистем. Предложены научно-практические решения по формированию антифрикционных процессов с высоким защитным эффектом в различных климатических зонах и экстремальных условиях эксплуатации.

КЛЮЧ081 СЛОВА: с-тепловоз, тяглов! приводи, параметри тертя, антифрикц!йний процес, експлуатац|'я.