автореферат диссертации по строительству, 05.23.05, диссертация на тему:Теплоизоляционный и звукопоглощающий шлакощелочной пенобетон

КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ. , .

РГ8 ОД Буд1шиц™ 1 АРх1ТЫ{ТУРИ

ї г* На правах рукопису

і :; і „■^ -

ЧИОіИЦЬКА Олена Василівна

УДК 691.327:666.973.6

ТИІЛОІЗОЛЯЦІЙНШ 1 ЗВУКОВБИРНИЙ ШЖШУЖНИЙ ПІНОБЕТОН

Спеціальність: 05.23.05 - Будівельні матеріали та вироби

- Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеню кандидата технічних наук

Київ 1993

■Робота виконана у Науково-дослідному інституті в’яжучих речовин та матеріалів при Київському державному технічному університеті будівництва і архітектури.

Науковий керівник - кандидат технічних наук І’.Ь.Румина.

Офіційні опоненти: - доктор технічних наук, професор

0.В.Ушеров-Маршак;

- кандидат технічних наук О.Є.Алексенк

Провідна організація - корпорація "Київміськбуд". .

Захист відбудеться

"Лі/сЯ'ЯОрЧ’1993 р. о /з годині на засіданні спеціалізованої ради К 068.05.06 "Будівельні матеріали та вироби", "Основи та підвалини" Київського державного технічного університету будівництва і архітектури за адресою: 252037, м.Київ-37, Ловітрофлотський пр., ЗІ.

. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці університет

Автореферат розісланий "О "^ 1993 р.

Вчений секретар .

спеціалізованої ради, ,

кандидат технічних наук А.В.Голубничий

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Раціональне використання виробів з іздрюватого бетону дозволяє поєднати оптимальні значення тем-ератури, вологості, рівня шуму і створити так звані зони ком-орту у приміщеннях.

Підвищення якості пінобетонів, удосконалення їх компози-ійних складів та технологічних режимів приготування з метоп міцнення міжлорових перегородок і створення пористої структу-и з рівномірним розподілом пор в об’ємі матеріалу є проблемою учасною, яка вважається особливо актуальною для України, де кісні ефективні теплоізоляційні і акустичні пінобетони майже е виробляються.

Одним з засобів модифікування ніздрюватих, бетонів є заснування в’яжучих речовин високої активності, до яких належать і апропоновані В.Д.Глуховським шлаколужні в’яжучі.

Метою роботи є отримання і дослідження шлаколужних пінобе-онів з високими фізико-механічшми, теплофізичними і акустич-ііми властивостями.

Автор захищає: ' . ■

- встановлені деякі закономірності направленого формування труктури шлаколужних пінобетонів;

-розроблені склади і параметри технологічних процесів ви-обництва теплоізоляційних і звуковбирних пінобетонів;

- результати експериментальних досліджень фізико-механіч-их і функціональних властивостей розроблених матеріалів;

- виробниче підтвердження результатів досліджень та бгрунтування їх економічної ефективності. .

Наукова новизна роботи:

- вперше встановлена можливість управління властивостями теплоізоляційних і звуковбирних пінобетонів за рахунок зміни характеристик піни й введення волокна різної природи, що дозволило отримати матеріали з середньою густиною 270...500 кг/м: на основі широкого спектру алюмосилікатних компонентів;

- доведено, що в шлаколужних пінобетонах, як і в традиційних, найбільш щільне упакування пор досягається введенням наповнювачів різного роду, що сприяє переведенню одинарних решіток у бінарні й потрійні з поступовою трансформацією пор з сферичних в овальні й многогранні відкритого чи закритого тигц

- ствсірені ефективні матеріали на пінах низької кратності і стабільності; модифікування пін волокнистими добавками дозволяє отримати пінобетони з поліпшеними теплоізоляційними і звуковбирними властивостями;

- за допомогою методі в математичного планування експерименту визначені і підтверджені оптимальні параметри приготування піномас і ніздрюватобетонних сумішей, а також встановлені найбільш ефективні умови тверднення.

Практичне значення роботи полягає у розробці складів і технології виробництва теплоізоляційних і звуковбирних шлаколужних пінобетонів з високими фізико-технічними властивостями.

Реалізація у промисловості.

Впровадження результатів досліджень здійснено у БО "Запо-ріжзалізобетон", СП "держава", Дніпропетровському облрембуд-тресті. Фактичний економічний ефект від використання теплоізоляційних і звуковбирних плит склав 345,6 тис. крб. / у цінах листопада 1992 р. /.

Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися й обговорювалися на Щ Ьсесоюзній науково-практичній конференції "Шлаколужні цементи, бетони і конструкції", ц.Киїр, 1989 р.; Всесоюзній науково-практичній конференції "Використання вторинних ресурсів і місцевих матеріалів у сільському будівництві", м.Челябінськ, 1991 р.; ХХІУ Міжнародній конференції по бетону і залізобетону "Кавказ-92", 1992 р.

Публікації. По темі дисертаційної роботи опубліковано 8 робіт / у тому числі 3 авторських свідоцтва / і одержано 2 позитивних рішення по заявках на винахід.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота викладена на 180 сторінках машинописного тексту, складається із вступу, шести розділів, основних висновків, списку літератури з 158 найменувань, 5 додатків, містить 14 таблиць і ЗІ малюнок.

ЗМІСТ РОБОТИ

Аналіз наукових розробок і промислового виробництва теплоізоляційних і акустичних матеріалів на основі ніздрюватих бетонів показує, що удосконалення пористої структури здійснюється, як правило, шляхом додаткових механічних впливів на ніздрювато-бетонну суміш і створенням умов для інтенсивного проходження процесів тверднення, тобто пов’язане з підвищеною витратою . енергетичних ресурсів, що призводить до збільшення собівартості продукції. Можливість регулювання товщини й щільності між-порових перегородок обмежена через вичерпані резерви підвищення фізико-механічних властивостей традиційних в'яжучих систем. Зміцнення ніздрюватого бетону може бути досягнута за рахунок

дисперсного армування матриці волокнистими матеріалами. У цьому напрямку відомі роботи Ю.І.Пухаренка, Д.Л.Бірюковича,

Ю.І.Мустафіна та інших.

В той же час, В.Д.Глуховським була встановлена принципова можливість отримання ніздрюватих бетонів на основі в’яжучих речовин підвищеної активності, до яких відносяться й шлаколуж-ні. Було доведено, що рідке скло може використовуватись як компонент в’яжучого і, одночасно, як стабілізатор піни, одержаної за допомогою поверхово-активних речовин /ПАР/. Подальший розвиток ідея шлаколужних ніздрюватих бетонів отримала у роботах О.М.Сикорського, Б.0.Багрова та інших вчених.

На основі існуючих уявлень про формування структури ніздрюватих бетонів підвищеної якості і відомих досліджень у галузі шлаколужних пінобетонів, а також розроблених 11.В.Кривенком принципів управління фазовим складом і структурою лужних алюмосилікатних в’яжучих і бетонів була висунута така гіпотеза: при наявності високої міцності міжпорових перегородок, що створюються цими в’яжучими, можна отримати теплоізоляційні і звуковбирні пінобетони із середньою густиною 270...600 кг/м3, які мають необхідні фізико-технічні властивості за рахунок формування оптимальної структури з полідисперсними, деформованими у многогранники порами відкритого чи закритого типу.

Для встановлення загальних закономірностей була використана широка гама шлаків / основний, нейтральний, кислий - доменні гранульовані; ультракислий ваграночний; ультракислий силікомар-ганцевий; високоосновний сталеплавильний / і наповнювачів / керамзитовий, кварцевий, шлаковий пісок; зола-винесення; мінеральна вата; базальтове і складе штапельне волокно; тирса і деревна

мука; відходи виробництва азбестового картону, капронових ниток, синтетичних тканин, полістиролу /. Питома поверхня шлаків складала 320...550 м'т'кг. Як лужний компонент використовували рідке скло, як піноутворювачі - речовини природного походження і продукти переробки нафти.

Фізико-технічні випробування розроблених матеріалів проведені згідно нормативній документації, а також за спеціальними, нестандартизованиш методиками, які використовуються при дос-підаенні ніздрюватих бетонів.

Для подальшого розвитку проблеми отримання піноматеріалів з використання!* рідкоскляних піномас необхідно було визначити :юведінку у водних розчинах силікатів натрія низькомолекуляр-п'.х ПАР, які за хімічними властивостями розподіляються на дві "рупи: І/ катіоноактивні і неіоногенні; 2/ аніоноактивні. Пі-юутворювачі І групи, які обмежено знижують поверхневий натяг зоди, ще меті ефективно працюють у в'язкому середовищі, тому їх застосування для отримання шлаколужних пінобетонів не е доїльним. Проте, на основі ПАР П групи отримані піни низької і ’.ередньої кратності / К= 2...10 /, причому найбільшою стабіль-іістю / до 905? / відрізнялися композиції з милонафтом і ПО-І. ’ізниця у дії піноутворювачі в однієї групи пов’язана з різною

*

нтенсивністю взаємодії рідкої фази й аліфатичного ланцюга ПАР.

Введення 1% волокнистих наповнювачів, таких як азбест, :апрон, у практично сформовану структуру низькократних пін доз-юлило підвищити їх стабільність на 5...1% без зміни товщини іідинних прошарків, в наслідок чого, текучість таких пін зали-іалася незмінною / мал. І /. Волокна, введені у кількості ...5%, стають додатковою механічною перешкодою для рідини, що

Мал. І. Вплив вмісту волокнистих наповнювачів на кратність / І...4 / і стійкість / 5...8 / піни:

І, 5 - вихідний склад; 2, 6 - з домішкою 1% волокна;

З, 7-3% волокна; 4, 8 - 5% волокна '

рухається, інтенсифікують процес роз’єднання каверн і, таким чином, підвищують кратність піни.

Порівняння традиційних засобів отримання пінобетону з методом сухої мінералізації піни виявило переваги останнього, що пов’язано із збереженням цілісності рідинних прошарків, відсутністю ефекту переформування структури піномас. Це забезпечує

отримання матеріалів з високими фізико-технічними властивостями. '

Істинна пористість ніздрюватих бетонів на низькократних пінах змінюється від 77,1% / при 510 кг/м3 / до 86,9$

/ для ^ = 270 кг/м3 /, що перевищує максимальне значення для сферичної, недеформованої пористості при гексагональній П-мірній упаковці пор. Очевидно, це пов’язане з деформацією сферичних пор у многогранники. Інтервал зміни відкритої пористості / 37,6.. .73,155 / значно ширший відомих теоретичних даних.

Зниження відкритої пористості, а також характерного розміру пор до І0"^...І0"^м при використанні більш основних доменних шлаків демонструють диференційні криві розподілу пор за гідравлічними радіусами, отримані методом диференційної гідродинамічної порометрії. Введення різних наповнювачів сприяє більш цільній упаковці пор за рахунок переведення решіток з одинарних / кубічних чи гексагональних / у бінарні / наповнювач - керамзитовий пісок /, а потім у потрійні / азбест, капрон, тирса / з поступовим зростанням границі пористості / мал. 2 /. Таке, відносно щільне, упакування пор виникає при використанні різних алюмосилікатних, компонентів, що встановлено за допомогою електронного мікроскопу. Ступінь трансформації пор а овальні і много-■■ранні збільшується одночасно із зниженням середньої густини . пнобетону.

для матеріалів, що містять азбестові, хімічні волокна, ха->актерною є наявність пор, які сполучуються. Виходячи з літера-?урких даних та виконаних електронно-мікроскопічних досліджень, юлсна припустити, що це є результатом коалісценції повітряних іульок, яка призводить до стоншення мілшорових перегородок й

(Я'§ся]

Мал. 2. Диференційні криві розподілу пор за гідравлічними радіусами у шлаколужному пінобетоні в залежності від типу наповнювача: .

' І - азбестове волокно; 2 - суміш хімічних волокон; 3 - тирса; 4 - шлак силікомарганця; 5 - доменний граншлак з ¿пит. = 200 м^/кг; б - керамзитовий пісок; 7 - те* саме і двоводний гіпс

б

утворення наскрізних отворів у стінках пор. Поряд з тим, відмічено зниження розміру пор при зменшенні діаметру хімічного волокна. Дисперсні азбестові волокна стають центрами створення додаткових дрібних пор, що надає припоровому шару ніздрюва-тоїбудови. При однаковій дисперсності компонентів у шлаколуж-них і традиційних пінобетонах міжпорова перегородка перша є у 2...3 рази тоншою.

Стійкі ніздрюватобетонні суміші, а потім й пінобетони із середньою густиною 300...500 кг/м3, можна отримати при використанні натрієвого розчинного скла із силікатним модулем Мс =

= 2,0...З,2, середньою густиною 1250...1300 кг/м3 при розчинно-твердому відношенні Р/ї = 0,60...0,6?.

Експериментальні дослідження впливу параметрів приготування пінобетону / часу і швидкості перемішування піни і ніздрюва-тобетонної суміші / узагальнені у математичні моделі й ізопара-метричні діаграми, що сприяють отриманню матеріалів з низькою середньою густиною при зміні швидкістних характеристик обладнання і в залежності від особливостей технологічного циклу. Оптимальним є режим, при якому швидкість перемішування піни й суміші складає 400 об/хв, час приготування піни - 3 хвилини, зуміші - 6 хвилин. Пінобетон у цьому випадку має 435 кг/м3, Яст. = 2,0 МПа.

Рівняння регресії дозволили оцінити ступінь впливу факторів на процеси зменшення середньої густини і зростання відкритої пористості й розмістити їх за важливістю у такому порядку: витрата піноутворюпача і волокнистого наповнювача, довжина во-юкна. Для отримання пінобетону із середньою густиною 270...

300 кг/м3 і відкрнгзй пористістю 66,0...69,2% концентрація ПАР

повинна складати 4,8...5,0% від об’єцу рідкого скла, низькосортного азбесту чи капронового волокна довжиною до 5 мм -3,0...3,2%. При дисперсному армуванні полістирольними голками довжиною до 3 мм, їх кількість складає 1,4...2,2% /мал. З/.

Проведені дослідження по вивченню впливу органічних і силікатних волокон різної дисперсності на властивості пінобетону визначили ефективність використання мінеральної вати для одержання матеріалів із середньою густиною 350...500 кг/м3 і тирси у ніздрюватих бетонах з середньою густиною 450...500кг/м3.

Інтенсивне проходження процесів структуроутворення у шла-колужних пінобетонах дозволяє скоротити тривалість попереднього витримування матеріалів до теплової обробки до 2...6 годин при Ь= І8...20°С в залежності від активності системи.

Нагрів пінобетону із швидкістю 15 град/г дозволяє знизити інтенсивність деструктивних процесів, пов’язаних з виникненням температурно-вологістного градієнту. Загальна тривалість циклу ТЮ / 9 годин / може бути збережена за рахунок скорочення періоду ізотермічної витримки при Ь= 90 + 5°С з 6 до 4 годин.

Тверднення виробів також можливе при автокларній обробці чи у природних умовах. При чому, матеріали, що витримувались у різних умовах, з часом плавно набирають міцність.

За значенням коефіцієнту паропроникності й сорбчійному зволоженню при різній відносній вологості повітря шлаколужні пінобетони відповідають вимогам нормативної документації.

Пінобетони з різною середньою густиною і вологістю характеризуються високими теплозахисними властивостями. Це пов’язане з наявністю рівномірного розподілу замкнутої мілкої пористості й підвищеним вмістом гелевидної фази і дрібнокристаліч-

:Лал. 3. Ізопараметричні поверхні середньої густини /а/ і відкритої пористості /б/ шлаколужного пінобетону з добавкою капронового волокна:

С - вміст ліноутворювача, %;^- вміст волокна, %\

І - довжина волокна, мм '

них продуктів гідратації у міжпорових перегородках. Коефіцієнт теплопровідності знижується при введенні деревних і силікатних волокон. Напевне, рівномірно розподілені у ніздрюватій структурі, волокнисті наповнювачі складного хімічного складу роблять більш ламаним шлях теплового потоку при його переміщенні від однієї площини до іншої.

Звуковбирні властивості матеріалу оцінювали за коефіцієнтом звуковбирання і значенням вхідного імпедансу при нормальному падінні звуку. Частотні характеристики нормального імпедансу демонструють збереження загальних закономірностей, притаманних традиційним пористим звуковбирним матеріалам. Імпеданс на низьких частотах суто уявний, що призводить до незначного пог-

линання в цьому діапазоні / мал. 4. /. У пінобетонів, що містять азбестове чи капронове волокно, реактивна складова одноманітно зростає й обертається у нуль на частоті 1250, 4000 Гц, що свідчить про максимальне поглинання у цих точках.

При наявності азбесту нормальний коефіцієнт звуковбирання має яскраво виявлений резонансний характер у середнє- й високочастотному діапазоні. Введення капронового волокна дозволяє розсунути нижню границю поглинання. На частоті 1250 Гц вбирається уся звукова енергія, що падає на поверхню зразка. Це пояснюється створенням додаткових повітряних каналів навколо волокна, яке у незначній мірі взаємодіє з в’яжучим. При введенні полістироль-них голок поглинання перестає бути резонансним й інтенсифікується на низьких частотах.

Параметри поширення / хвильовий опір та стала поширення / .характеризують шлаколужкий пінобетон як акустичне середовище. Хвильовий опір падає із зростанням частоти, при 2000 Гц стає чисто дійсним і визначається структурнім фактором та пористістю. Стала згасання збільшується із зростанням частоти й прямує до постійної' величини, що свідчить про зменшення прозорості матеріалу для звукових хвиль. ■

У порівнянні з відомими звуковбирними матеріалами типу "Акмінит", "Акмігран", "Силакпор" шлаколужні пінобетони відрізняються підвищеними звуковбирними властивостями у діапазоні середніх і високих частот.

Сукупність характеристик розроблених теплоізоляційних і звуковбирних шлаколужних пінобетонів наведена у таблиці.

Промислове випробування результатів експериментальних досліджень здійснене у Ю "ЗапорІЕзалізобетон", СП "Держава",

&5 ієо Єоо гіо ¡/5 іса гоо по воо юно іг.$о ішмеогш аго ^алі/лк єіоо

. Час/лот ^/у

Мал. 4. Вплив волокнистого наповнювача на значення нормального коефіцієнту звуковбирання /а/ і нормального імпедансу /б/ шлаколужного пінобетону,' що містить:

І - азбест; 2 - капронове волокно;

З — тез* саме, шар 2 &о; 4 - полі-стирольні голки;

Я - активна, складова імпедансу;

У - реактивна складова імпедансу

ІЗ

ВЛАСТИВОСТІ ТНШОІЗ(МЦІЙ№іХ І ЗЬУ.КиВБШШХ ¡ШіАКШУЖНИХ ПІНОБЕТОНІВ

Найменування карка бетону за середньою густиною

п/п показників { теплоі золяційного } звуковбирного

}2>3001^350'¡25400 ¡2*500 ¡#300 { £>350

І. Границя міцності бетону при стискуванні, МНа: - автоклавного , 1,0 1*2 1,9 3,1 0,7 0,8

- безавтоклавного 0,8 1,0 1,7 2,,8 0,5 0,6

2. Границя міцності при вигині, МПа /для автоклавних бетонів/ - _ 0,3 0,7 -

3. Коефіцієнт, теплопровод-ності, Вт/м.К, наповнювач: . - зола-винесення 0,075 0,077 0,083 0,094 -

- волокно 0,077 0,081-, 0,087 0,092 0,080 0,091

4. Коефіцієнт паропроник-ності, мг/м.ч.Па, наповнювач: - зола-винесення 0,28. 0,27 0,24 0,19 -

- волокно . 0,32 0,31 0,28 0,22 0,33 0,32

5. Сорбційна вологість,%, при відносній вологості повітря, %: - 75,5 2,6 2,8 3,1 3,3 2,3 2,7

- 98 8,6 8,8 9,3 9,4 8,6 8,7

6. Нормальний коефіцієнт звуковбирання на частоті, І'ц: ' ■ - 250 • - - 0,20 0,48

і № І Дніпропетровського облрембудтресту. Економічний ефект І впровадження розробок за рахунок використання шіаколужного -юбетону в акустичних конструкціях і теплоізоляційних пок-гтях склав 345,6 тис.крб. / у цінах листопада 1992 р. /.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Аналіз робіт у галузі створення теплоізоляційних і акус-їних ніздрюватих бетонів, а також теорії і практики лужних центів показав, що формування оптимальної пористої струкіури

и наявності міцних міжпорових перегородок, що створюються шла-лужними в'яжучими, визначає високі функціональні і будівельно-сплуатаційні якості піноматеріалів.

2. Застосування принципів спрямованого регулювання проце-в структуроутворення і використання механізму управління фа~ вим складом новоутворень дозволяє отримати пінобетони на осно-

широкої номенклатури шлаків й рідкоскляних піномас з різними рактеристиками, у тому числі і на базі пін зниженої кратності стабільності..

3. Встановлено, що при введенні волокнистих наповнювачів, чинагачи з етапу приготування піни, можна спрямовано змінювати руктуру шлаколужного пінобетону з метою отримання деформованих многогранники, полідисперсних пор з переважанням відкритого

закритого типу в залежності від функціонального призначення теріалу.

4. Вивчено вплив піноутворювачів різного типу на власти-сті рідкоскляних піномас й визначено, що застосування повер-во-активних речовин /ПАР/ аніоноактивного класу / милонафт,

-І / у кількості І...8% від об’єму рідкого скла сприяє ство-

ренню пін кратністю К = 2...10, стійкістю С = 20...90$.

Доведена можливість отримання пінобетонів із середньою густиною 400...600 кг/м3 й задовільними фізико-механічними характеристиками на основі пін низької кратності / К =

= 3,5...4,0 / і стабільності / С = 60...80% /.

Домішок 3..,Ь% волокнистих часток дозволяє покращити властивості піномас.

5. Розроблені математичні моделі й ізопараметричні діаграми, які ураховують вплив технологічних параметрів приготування ніздрпЕатобетонної суміші, визначають зону отримання теплоізоляційних і акустичних матеріалів з низькою середньою густиною на основі натрієвого рідкого скла із силікатним модулем Мс = 2,0...З,2, густиною 1250...1300 кг/м3 при P/Î = 0,60...0,6/ і дозволяють виробляти пінобетони з бажаниід фізико-механіч-ними властивостями при зміні характеристик обладнання.

6. Надано оцінку впливу тривалості і темперааурно-вологісї-ного ратаму періоду попереднього витримування й умов теплової обробки на фізико-механічні властивості пінобетону і показано, що створення.міжпорових перегородок при вживанні шлаколужних в’яжучих, які відрізняються інтенсивними процесами структуроутворення, дозволяє в залежності від активності системи скоротити попереднє витримування до 2...Ь годин при t= 18...20°С.

Вироби тверднуть у природних умовах, при тепловологістній й автоклавній обробці. Оптимальна швидкість зростання температури - 15 грод/г. Загальна тривалість циклу ТЮ, що складає 9 годин, зберігається за рахунок зменшення періоду ізотермічної витримки до 4 годин при t= 90 + 5°С.

7. Розроблені склади пінобетонів теплоізоляційного і зву-

овбирного призначення із середньою густиною 270...500 кг/м3 :а основі різних мінеральних і волокнистих наповнювачів.

За допомогою рівнянь регресії оцінений вплив факторів витрати і довжини хімічного волокна, вмісту піноутворювача /

:а середню густину і відкриту пористість й встановлено, що кон-;ентрація ПАР повинна складати 4,8...5,0% від об’єму рідкого кла, низькосортного азбесту чи капронового волокна /¿=5 мм /,0...3,2%. При введенні полістирольних голок / ¿¿З мм / кіль-ість наповнювача зменшується до 1,4...2,2%.

8. Переважний вміст у міжпорових перегородках продуктів ідратації, представлених гелевидною і дрібнокристалічною фа-ами, висока однорідність розподілу пор в обсязі матеріалу за-езпечують низьку теплопровідність шлаколужних пінобетонів, яка одатково зменшується введенням волокнистих наповнювачів склад-ого хімічного складу / деревних, мінераловатних /, що дефор-ують траєкторію теплового потоку, і складає Л = 0,092 Вт/м.К ри j3 = 500 кг/м3. Так само, як у ішшх ніздрюватих бетонів, зплоізоляційні властивості зменшуються із зростанням середньої щетини і вологості.

Значення коефіцієнту паропроникності і сорбційне зволоженні при різній відносній вологості повітря розроблених пінобето-ів відповідають вимогам нормативної документації.'

9. Доведено, що застосування азбестового і хімічного волок-і дозволяє регулювати частотні характеристики пінобетона й пок-іщити, порівняно з традиційними акустичними матеріалами, погли-іння звукової хвилі у зоні середніх і високих частот, де нор-иіьний коефіцієнт звуковбирання досягає: c/o = 1,0 при j) *

1250 Гц; о(о= 0,96 при = 4000 Гц. Визначені параметри

/ хвильовий опір і стала поширення /, які описують акустичні властивості шлаколужного пінобетону як середовища,незалежно від типу звуковбирної конструкції.

Встановлено, щр для розроблених матеріалів дійсні традиційні засоби управління процесом звукопоглинання шляхом, зміні конструктивних параметрів акустичного покриття.

10. Результати досліджень були випробувані на ЗЗВК-І Ш "Запоріжзалізобетон" і впроваджені у виробництво у малому спільному українсько-словацькому підприємстві "держава" /м.К{ вий Ріг /.

Фактичний економічний ефект від впровадження теплоізоляційних і звуковбирних плит в РБУ № І / м.Кривий Ріг / дніпропетровського облрембудтресту склав 345,6 тис.крб. / у цінах листопада 1992 р. /.

Основні положення дисертації викладені у наступних роботах:

1. Ячеистые композиции на основе шлакощелочных вжсущих / Шлакощелочные цементы, бетоны и конструкции: Тез. докл. Ш Все союзн. науч.-практ. конф.- Киев: КИСИ, 1989.- Т.П.- С.ІІ4-ІІ6 / соавторы Б.И.Гоц,*В.П.Омельчук /.

2. О структуре ячеистых шлакощелочных бетонов // Шлакоще лочные цементы, бетоны и конструкции: Тез. докл. Ш Всесоюзн. науч.-практ. конф.- Киев: КИСИ, 1989.- Т.П.- С.ІІ6-ІІ7 / соаі торы і.В.Лавриненко, В.П.Омельчук /.

3. Управление процессами структурообразования и свойств.-ми шлакощелочных легких бетонов // Использование вторичных рі сурсов и местных материалов в сельском строительстве: Матерш

Всесоюзн. науч.-практ. конф.- Челябинск, 1991.— С.18 / соавторы Г.В.Рушна, В.И.Гоц, В.П.Омельчук /.

4. Особенности формирования структуры безавтоклавных ячеистых бетонов на шлакоіцелочном вяжущем // Цемент.- 1991_____

№ ІІ-І2.- С.49-53 / соавторы Г.В.Румына, В.И.Гоц, В.П.Омельчук/.'

5. Ячеистые шлакощелочные бетоны // Материалы XXІУ Международной конференции по бетону и железобетону "Кавказ-92".- М.: Стройиздат, 1992.- С.41-42 / соавторы В.И.Гоц, В.П.Омельчук, В.С.Салий /.

6. A.c. I692I24 СССР, МКИ4 С 04 В 40/00. Способ приготовления ячеистобетонной смеси / соавторы В.Д.Глуховский, Г.В.Ру-/нна, ВІИ.Г'оц, В.П.Омельчук, В.А.Дорошенко /.

7. A.c. 1700925 СССР, МКИ5 С 04 Б 38/08// С 04 В 38/10;

Сырьевая смесь для изготовления пористого строительного материала / соавторы В.Д.Глуховский, Г.В.Румына, В.И.Гоц, В.А.Дорошенко, И.П.Бабийчук /. '

8. A.c. I7I9377 СССР, МКИ® С 04 В 38/02. Комплексная добав-<а для ячеистобетонной смеси // Открытия. Изобретения,- 1992.-

Р 10,- С.91 / соавторы Г.В.Румына, В.И.Гоц, В.П.Омельчук /.

9. Заявка № 4740294/33, МКИ5 С 04 В 28/08. Сырьевая смесь VIя изготовления теплоизоляционного бетона // Решение ВНИИГПЭ о зыдаче а.с. от 17.09.90 / соавторы В.Д.Глуховский, Г.В.Румына,

З.И.Гоц, В.П.Омельчук, В.А.Дорошенко, Л.А.Шейнич /.

10. Заявка № 4868065/33, МКИ5 С 04 В 38/I0//C 04 В 40/00. Способ приготовления ячеистобетонной смеси // Решение ВНИИГПЭ о выдаче а.с. от 28.03.91 / соавторы П.В.Кривенко, В.И.Гоц, Г.В.РУ-шна, В.П.Омельчук /. ,