автореферат диссертации по транспорту, 05.22.14, диссертация на тему:Научные основы повышения эффективности системы управления охраной труда авиапредприятия

М1Н1СТЕРСТВ0 0СВ1ТИ УКРА1НИ Ки1'вський и1янародний ун!верситет цив1льноК ав1ац1Т

Р Г Б ОД

"й 0!П"

На правах рукопису

РЕВУК 0лекс1й Григорович

НАУКОВI ОСНОВИ ПШЩЕННЯ ЕФЕКТИВН0СТ1 СИСТЕМИ УПРАВЛ1ННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦ1

АВ1АПIдприемство

05.22.14 - експлуатац1я пов1тряного транспорту OS.-26.Oi - охорона прац1

Автореферат

дисертацП' на здобуття наукового ступеня доктора техн1чних наук

КиУв 1995

Дисертац1ею е рукопио

Робота виконана в КМвськоыу м1жнародному ун1верситет1 цив1льио1 ав1ац11

НаукоЫ консультант и:

- Заслуженно д!яч науки 1 техн1ки УкраКни, акадеШк Академ! К вв'язку УкраИни, д. т. н., професор Л. Я 1дышцький,

- академ1к АкадеиП 1нхенврних наук Укра1ни, д.т.н., професор IX е. Шаыар1н

0ф1ц1йн1 опонентш

1. Заслуженна д!яч науки 1 техн1ки УкраКни, доктор ?ехн1чних наук, професор а С. Швиков

2. Доктор техн1чних наук, професор & I. Доиенко

3. Академик Акадеш! наук нетраДвдШшх технолог^, доктор геолого-м!нералог4чншс наук, професор Г.М.Крикунов

Пров1дне п1дприемство - и1жнародний державний аэропорт "БориспИь"

Захист в1дбудеться . "26" аовтня 1995 р. на зас1данн1 спец1ад1эовано1вчэно1 Ради Д 01.35.04 при Швському м1жнародноц ун1верситет! цив1лъно$ ав1ацП ва адресов:

252601, ы. КШв-58, проспект Космонавта Комарова, 1.

3 дисертац1ею южна оэнайоыитись у 010л1отец1 уШверситету..

• ^

Автореферат роз 1сланий " 1 ^ " 1995 р.

Вчения секретарспец1ал1зовано1

вчено! Ради д. т. н., с. н. о.

Загадьна характеристика роботи

ЛктуалыМсть пробленн. УсШине вир1иення проблеми забезпечен-щя безпечних умов прац1, виклвченн^ профес!йних захворювань, своечасне попередяення авар1йних 1 екстремальних ситуац!й немов-ливо без автоматизованого управл1ння охоронов прац1 п!дприемств з використанням 1нформац1йн0-вим!рввальноу системи оперативно!' дП.

На сучасному етап1 розвитку виробничих процес!в, незвававчи на загал'ьну економ!чну кризу, визвану об'ективними причинами пе-рех!дного пер1оду. в ус!х галузях вбачаеться тенденц!я в !нтенсиф!кац!У прац!, п1дви«ення 1нФормац!йного та психолог 1чного навантавення на лидину*-виконавця, збШвення енергоозброення ро-бочнх ы!сць, зростання питомого об'ему ивидкозм1нних процес!в, ао викликае необх1дн1сть в Шткому нагляд! (контролП умов прац!. прогнозувания основних параме*р!в в1дносно р!вня безпеки з метою охорони здоров'я роб!тник!в I слуябовц1в та забезпечення 1х висо-коУ виробничо!'д!яльност!,

На працвшчу лвдину д!ить несприятлив1 р1зн! Факторн, в тому числ1: иум, в!брац|я. 1он1зуюч1 та електромагн!тн! випром1нвван-яя, недостатке осв!тлеяня робочих м!сць 1 слувбових прим^ень, забруднення (газами I олаиои), висок! чи низьк! температури та вйлог1сть пов!тря, накопичёння заряд!в статично!' електризацП', небезпечний р!вень напруги в електричному кол1 1 т.п.

Значения когного з цих параметра, як! вийшли за мея1 комфортно!' зони, а такоа 1'х сполучен1 та комплексн! д!1' приводить до пог1ршання самопочуття Сздоров'я), працездатност!; виникнення по-милок в робот 1 Фах1вц1в 1, як насл!док, до появи нещасних ви-падк1в, професШшх захворювань, створения авар!йних та екстре-мальних ситуаЩй. 3 Шдвищенням техн1чного р!вня виробництва зростае варт1сть помилки .людини, в тому числ1 зб1льшуються еко~ ноы1чн! витрати у зв'язку з! зривами при виконанн1 функц1йних обов'язк1в, нев!рними д!ями та втратаыи робочого часу 1з-за несп-риятливих вплив1в по орган1зац1йним, техн!чним. пси-хоф!з!олог!чним та Пшим причинаи.

Вим1р параметра, формуичих умови прац! в робочих зонах Шдприемств, виконуеться !зольовано кожного окреыо 1 з великою пер1одичн1стю за плановими перев!рками, атестацП м1сць прац1 та обладнання, частково .при виконанн1 третьего ступени адм!н!стра-тивно-гроыадського контроля, цо не в!дпов!дае високим вимогам по

оперативности до системи управл!ння 1з-за низькоУ II' 5нфорнова-ностю та з Беликов П 1нерц1йн1стю.

Використання пристроив еп1зодичност1 д!1 не дае об'ективних показник1в про значения впливових фактор1в в час! технолог1чних цикл!в та зм1н праЩ.

Кр1м того, з р1зков 1нтенсиф!кац1ев та автоматизац!ев вироб-ництва, ускладненням технолог!чних процес1в 1стотно зм1нились ви-моги до засоб1в вим!рввання. Ц1 вимоги пов'язан1 головним чином з переходом до одеряання та використання насл!дк1в не окреиих вим1-р!в, а поток!в вим1рювально! та контрольовано! 1нформацП, тому що оперативн1сть по стабШзацП умов прац! мояе бути досягнута на засадах пост!йного мон!тор1нгу за впливавчими на умови прац1 факторами, частина з яких залиыаеться не доступное для прямих вим1рювань.

Травматизм у сучасних виробничих процесах залииаеться на высокому р!вн! 1 приносить сусп1льству в!дчутних соц!альних 1 кат тер!алышх збитк!в.

Висок! психоф1з!олог1чн! навантаяення в. технологШних процесах . п1дприемств призводять до високо! питомо! ваги людського Фактору та йог.о значному впливу на ступ!нь авар!йност!.

Тому створення . найб1льш сприятливих умов прац!, пЦвищення р1вня II безпеки, зниження виробничого травматизму 1 профес1йних захворювань, попередкення неиасних випадк1в, авар1йних та екстре-мальних ситуац!й е найвакливЮим завданням на сучасному етап1. Д1юча в, п1дприемствах кра'1'ни адм!н!стративно-правова (ор-гаи1зац1йно-розпррядкувальна) система управл!ння охороною ,прац1 мае ряд суттевих недол1к1в 1 в першу чергу низьку факторну 1нфор-матившсть виробничого 1 навколишнього середовища, Це призводить до того, ио створення кер1вних команд для пол1пшення умов прац1 на рооочих м1сцях проходить з великим зап!зненням, тому що вико-.нуеть'ся на основ! к1льк!сних показник!в под!й, як1 в!дбулися за певний календарний'пер!од (показниках травматизму та 1нших). Кр1ы того, В1дсутн1сть автоматизованного контролю з пристроят, облад-неними запоб!шною сигнал!зац1сю вимагае Шдготовлених фах!вц1в, вид!ленних для процес!в вин!рювання та опрацювання 1х результатов. ■•.•••'''"'. -.■'-'.'.'.•.''

Доциьно в!дзначити, цо 1.з-за небезпечних або шк!дливих умов 1 при експериментальних роботах (в зон!- д!1 впливаючих на 61олог1чний орган1зм фактор!в) присутнхсть лвдини-оператора взат недопустима. 2 . . -' ' " "' ' " '

Перспективное для системи управл1ння охороною праЩ е структура вим1рввально-1нформац1йно1' системи паралельно-посл1довноГ д1Y з набором вим1рювальних та 1нформац1йних перетворювач1в, адаптивного пристрою збору данних э, да^чик1в та оц1нки ступеня втомлення лвдини при вим1риванн! умов прац! в поточному час]. Охорона прац1, як одна з найважлив1ших стор 1н виробничоГ д!яль-ност1, вимагае нет просто удосконалення 1снувчо\' адм1н!стративно-Нормативно1' системи управл!ння, а переходу до принципово ново1' системи' автоиатизованого управл1ння охороною прац1. основи яко1' висувавться в диеертац!йн1й робот!.

В дисертацП вирЮуеться наукова проблема, яка мае велике соц1альне i народногосподарське значения, тому цо ставить своею метов створення безпечних I здорових умов прац|, попередхення авар!йних та екстремальних ситуац!й у виробничих процесах пГдприемств на ochobI Шдвиценна ефективност1 системи оперативного управл1ння охороною праЩ.

Зв'язок тени досл1дхень з планани основних НДР КНУЦА. К1ПК Шннашпроиу VKpalHH

Теоретичн1 I експериментальн! досл1днення, що складають основний зм!ст роботи, виконувались у в1дпов1дност1 з планами на-уково-дослЦних робIт "Разработать безопасные методы труда и способы защиты окрухаюцей среды в условиях применения авиационной Техники" та "Исследование опасности статической электризации в технологических.процессах.обслуживания и ремонта авиационной техники", а таков в рамках договор1в про науково-техн1чну сп1вдружн1сть м1в КМУЦП (КП1Ш, КШК Шнмаипрому Укра'1'ни 1 CEC М1нздоров'я, ав!ап1дприемствами (аеропорт "Ки1'в", завод N 20 Цй та 1н,).

1яея роботи — розробка основних полокень автоматизованного управл!ння охороною прац!.

Нета роботи - розробка теоретичних основ 1 науково обгрунто-ваних методик визначення характеристик та 1няенерних розрахунк!в систем оперативного управл!ння охороною прац1 для вир!иення вак-ливих наукових ! практичних проблем Шдвищення р1вня безпеки на робочих м1сцях сучасних } перспективних п1дприемств 1 на ц1й основ! продовяенна ст[Лж1в працездатносг1 та трудовоУ активност!, покрацення якост1 роботи, досягнення високоГ над!йност1 ФУнкЩональних р1шень фах1вц1в.

Поставлена мета досягасться вирЦаеннян вастущшк задач*.

- теоретичним узагальненням та анал1зом п1дход1в побддови систем управл!ння охоронов праЩ, д1вчих в р1зних галузях:

- досл1д»енням 1 розробков критерПв оц!нки умов прац1 п1д впливом на лядину множини небезпечних та вк1дливих виробничих фактор1в, структур п1дсистем. як1 виконувть 1нформац1йн1 I коре-гуюч! д11 в динам1ц1 швидкозм!нних технолог1чних процес1в:

- побудовов математично* кодел1, яка описуе процес в1добра-кення на орган1зм людини та його самопочуття мноаини фактор1в ро-бочо! зон»: •

- розробков нових вим1рювальних перетворювач1в та бага-том1рного ун1версального функц1йного " перетворввача, обладнання для контролю окремих параметра (особливо специф1чних):.пристроКв с блок 1в> оперативно! оШнки ступеня втоми людини при зм1н! умов прсц1 та автоматичного збору даних з датчик!в вим1рювальних величин; ..'•'.''•'■'. ; . ■

- розробков системи оперативного управл1ння умовами прац1 з1 зворотним зв'язком та елементани автоматичного регулввання, алгоритм^ унравл1ння, методики 1 критерП'в ефективност1 та оператив-

ноет! саоп:

- досл!дкенням можливост! використання в СНОП запроваджених виробничо-службових л!н1й зв'язку пиприемств. , ■

Обгрултован1сть та достов1Рн!сть наукових подожень, висвовк1в та реконсндап!й Шдтверджуеться використанням при Тх теоретичному обгрунтуванн1 фундаментальних полояень теорП' мноаини, теор!5 в1рогиност1 та теорП систем; техн1чно1' експлуатацИ', ерго-ном1ки, ¡нженерноУ психологП'1 охорони прац1; врахуванняи реаль-них умов 1 проф!лю п1дприсмств, 1'х тери'тор1альногорозташування V структур«, метод1в 1 засоб1в вим1рювання фактор1в робочо!' зони; з!ставленням теоретичних досл1двень оц1нки психоф!зичного стану Фах1вц1в та експериментальннх досл!днень при змШ умов прац1.

• Б процес! досл1джень використан! методи математично! статистики, граф1в, автоматичного управл!ння, функционального та Факторного анал1зу, теорП' наближення,функц1й.

Об'сктаии досл1джеш!я вибран1 робоч1 зони 1 виробниШ пронеси п1дприемств, умов'и прац1 в яких формуються п1д впливом особли-еостей технологи та фактор!з середовица 1 для,яких характерно висоис нерЕоио-псих!чне навантаження оператора. '

НЗукову новизну роботи складають: i

- розроблена 1м1тац1йно-анал1тична модель системи оперативного управл1ння охоронов npayi динам1чних виробництв, з використан-нйи двор1вневого 1нфориац1йно-виы1рвваяьного комплексу:

- вперше одеркан1 критерП' оЩнки умов прац! п1д бпливоы на робочу лвдину мнохини небезпечних та ак1длизих виробничих фак-• TopiB:

- висунут! методики визначення кГльк1сних показник!в опера-тивностi" та ефективност1 управл1ння охоронов прац!, иодел1 та ал-горитми управляла мноеиной фактор1в, як! характеризую™ реальний стан ергонон!чно!' систем:'

- розроблон! 1 захищен! азторсъшши св!дотстваки нов1 прист-ро\" та блоки для АСУ ОП, чин в значШй alpi усувавтьея недол!ки ноШтор1нгу охороии орац1;

- виконане теоретична узагальнення 1 вир!вена проблема стзо-рекня основ ! клвчових ланок АСУ ОП,- зо кае' ванлкзе науксве та кародногосподарське значения.

На загпст впвосяться пауков! полоиеяня:

1, КрнТерИ' оц!нки умов прац1 п!д впливом мнокини фактор!з робочоУ зони.

2, Алгоритм» та модел! управл!ння иноаиною фактор!в, як1 характеризуют реальний стан ергонон1чно!' системи.

. 3,. Структурна схема системи оперативного управл1ння охорсноз праШ.

. 4. Структура двор1внезо'Г 5н0ориац1йно-вим1ривальиоТ систеки охорони npaul (IDC Oil) Шдприемства - основи АСУ ОП.

5. Модель uinpiBHesoro зв'язку на основ! д1вчих внробня-чо-слуябовнх мерен з урахузанняа динам^чних приор!тет1в.

8, Спос!б визначення строк!в 1 форни показу 1нформац1I нз ро-бочих Mlсцях.

7. Ддаптивний а'втонатизований лристр!й збору !н(?ормацГ\ з первйнних перетворявач1в._

8. Структурна схема автоиатизованого пристрою оц!нкн втом.ч людини-виконавця при зн1н1 умов прац!.

9. Методики !нгенерного розрахунку оперативное?! та.ефектив-ност! СУОП.

10. Алгоритма обробки 1нформацii ! прийняття-р1шень (команд) на оперативне втручання в умови прац1.

,1!. Методика оц!нки оптим!зацГ1 СУОП.алгоритме функцншцг-гинз.

Ь

12. Концепц1я оЩнки над1Яност! 1 ефьктивност! АСОИ.

практична а!1ш1сть роботи полягае в т1и. во за тематикйв ди-сертацП' п1д кер1вництвом автора та при його безпосередн1й дчаст! проведен1 дослШення дали мовлив1сть розробити критер!альн! ос-нови при багатофакторному вплив! на умови прац! в робочих зонах.

Запропсноваи1 критерП оц!нки е п!дгрунтям для створення алгоритм^ побудови 1ВС ОП, Розроблений комплекс нових 1ехн1чних засоб!в для оперативного контролю р!знор!диих параметра небез-печних та пк!дливих фактор 1в. ' управл1ння 'охорспою прац1 п1дприенств: "

- пристр1й для автоматизованого контролю параметра, як! впливають на умови прац! на робочих м1сцях, шляхом збору та попе-реднього опрацювання 1нфорнац11', яка надходить в1д виШривальних леретворввач!в:

: - пристр1й. для вим1рювання параметров при робот! длерел НВЧ-вилром1некь: а) в!дхилення части в!д.ном!нального значения при НВЧ-випром1неннях: б) кое'ф!ц1ента в1дбиття Н8Ч-еленент1в;

' - прилади для вин!ршвання напруаеност! електростатичного поля: а) для розширення Функи1оналышх мояливостей датчика та змен-¡вення його габарит1в, цо дозволить проводити контроль даного параметру в пррокнинах невеликих рози1р!в та забезпечити 1ндикац!в нзпрямку вектору напруяеност1; б) для п1двищенпя ч1ткост! вин!рв-вань'за рахунок усунення похибск, пов'язаних з нестаб1льн1ств частоти генератор1в;

' -'запропонований новий спос1б Шдвицення достов1рност! вим1-рювання параметр!в.випром!нення гл!садного рад!омаяка !нструмен-, тальноУ; систеыи посадки лЯак1в, який дае монлив1сть запоб1гти опром1нення обслуговувчого персоналу: для його реал1зац!1' розроб-лена'стоуктура контрольНо-вим1ривального комплексу: \ автоматизований пристр!й контролю психоф1з1олог!чного стану : спец!ал!ст1в П'-ч зм1а1 умов прац1:

- ун1версаль'ний багатом!рний ФункцЮнальний перетворявач, призначений для використання в 1В С ОП.

йвтомагизована система доззолить-Шдьивдти ефективн1сть схорони прац].. поиирити питания екологН. своечасно адаптуватись до р!зних зм1н техчолог1чних про"вс!в I т.п.

•Рсал1зац1я та виробииче впровадзещм. На основ! проведених теоретичних. експерииенталышх досд!дхень 1 розробск розв'язана валлива соц1альна .та народчо^сподарська проблема Шдвищення

р1вня безпаки на робочих и!сцях • д1вчих 1 перспективних Шдприемств за рахунок якост! та оперативност1 дП' СУОП з вико-ристанням ,двор1вневого 1нформац1йно-ви111рйвального комплекса.

В складн!й багатокомпонентн1й , та^ багатзаспектн!й проблем! розвиткц СЫОЯ зд1йснено (без перебудови д1вчо1' орган!зацП вироб-ництва) поетгтне впровадяення ланок 1 пояояень автсиатизсзаного управл!ння.

Результати роботи дали моялив!сть запропонувати промисловсст1 основи п'обудови ЙСН ОП. створити та впровадити в практику блоки, пристроУ, як1 внконан! из сучасн1й елементн1й баз1 електрон1ки„ вим!ритальноУ та обчислввальноУ техн'.ки i в!дзначавться ефэк-тивн1стга, над1йн1ств. спромонн1ств працювати на протяз! довгих 1нтервал1в часу без виклвчення, як!сниеи характеристиками по точ-

hoctl,

Науков1 дисягнення роботи еикориг.тан! Борисп1льськиы, Дн!про-потровським та концерну "Якутав!а" (м, Якутськ) ав1ап1дприемства-ми. заводом Но 20 ЦП (м. Ки1в), ОКБ ГШ "П1вдень" (м. ХиГв). ВИДIЕН (м. Москва) для оперативно! оцИши к1льк1сних показник1в НИВФ, ïx впливу на здоров'я та орган1зац!в захисту фах1вц!в0 а такок в навчальномц заклад! в/ч 32823 (м. Купянськ) при профвибор! та пЦготовц! ав!аспец1ал1ст1в (оператор!в, член!в ек!паау), в учбових пос!бниках, навчальному процес! по курс "Охорона прац!" ШЦА i Kl ПК М1нмашпрому 9кра1'ни. На Шдприемствах.ЦЯ Rie "Инструкция по снижении статического электричества в технологических процессах обслуаивания и ремонта авиационной техники" (М., изд. ИГА, 1386г., с. 28. Впроваджекня П!дтверджено в!дпов!дшши актами, що наведен! в додатку до дисер-таШУ.

Натер!али дисертацП, незваяаючи на ïx ав!ац1йну спрямо-ван!сть, аожуть бути використан! практично п!дприемствами sclx галузей.

Апробашя роботе. Основн! результати допов!дались i сбгозорс-вались на I Республ!канськ!й науково-техн!чн!й ко'нфгренцП "Електромагнина сум!сн!сть 1 г.ристроУ НВЧ (Ки1'в, 137? p.), III Всесоюзна м!авуз!всьК1й конференцИ з проблем охорони прац! СКи-шин1в, i978 р,), Республ1канськ!й конференцП' "П1двищення р1вня орган1зацН та ефективност1 використання засоб1в механ!зац!У тех-нолоИчних процес1в аеропорт!в" (КиУв, 1378 р.), Республ1канськ1й Кауково-техн1чн!й конференцП "Використання 1нформац!йно-вим1рп-

7

валъних систем при експлуатацП ав1ац1йно!' техн1ки" СКи1'в. 197Э р.), IU Всесоюзному симпоз1ум! "Проблеми створення перетворювач1в форми 1нформацП" CKhYb. 1S80 р.), . III Всесоюзн1й науко-во-техн!чн1й конференцП "Захист в1д шк1дливого впливу статич«!)!" електрйзацП' у народному господарствР (П1вн!чнодонецьк, 1984 р.). Республ1каксьи1й наукрво-техн1чн1й конференцП "Проблеми проектування. буд!вництва, механ!зацП та експлуатацП аеро-порпв" (Ки"13, . 1985 р.). Республ1канськ1й науково-техн1чн1й конференцП "Актуальна питания, охорони прац! та природокористування при ав!атранспортних процесах".(Кидв, 1Э8?■р.). Всесоюзна науко-во-практичн1й конференцП по впровадженнв системи управл1ння охо-рэною прац! на Шдприемствах (Москва, 1988 р.), Всесоюзн1й науко-Ес-техи1чн!й конференцП "Проблеми удосконалення рад1оелектронних комплеис!в ! систем забезпечення польот1в" , (Ки1'в, 1989р.), Всесоюзному симпоз1ум1 , "Використання ЕОЙ, в охорон! працГ (Херсон, 1389 р.), Республ1канськ1й науков.о-техн!чн1й конференцП'' "Безпека життсд!яльност! (охорона прац!,. здоров'я, навколииньогр середовища' з технолог1чних процесах цив1льно! ав1ац1Н"(Ки1'в, 1990 р.), Республ1канськ!й науково-техн1чн1й конференцП" "йвтома-Т1'зац!я д1яльиост1 • служб охорони праЩ" (Ки1'ь. 1991 р.); на Рад1 факультету аеропорт!в. на наукових сек'нарах: загальноун!верси-' тетському, факультету ав!ац1йноГй^ обладнання, кафедри охорони npaui та навколиинього середовица КМУЦй. кафедри охорони працГ та захисту навколиинього середовица К1ПК"й1нмавпрому Укра)'ни, кафед-pi; аерологН ! охорони прац! ДЛГб УкраТнн. институту проблем ио-делвванка в енергетиц1 Ш1 УкраТни. \

Особистий внс-сок автора. ОсковнЗ полоаення та результат« ди-сертац1йно1 робота отриман! автором самост1$но. Роботи по експе-. ринентально'му досл!д«еншв та впровадженнв розроблених засоб1в уп-равлишя умовами прац!, контролю фактор1в. цо вшшваать на р1вень безпекн рабочих .мiсць виробничих процес!в, виконувались разом з глйкаиторами, пр!звица яких иаведен1 в.- пгрел!ку публ!кац1й. ]з poDiT. во опубл!кован! у сп1вазторств!, викоритовуються результа-ти. налегать особисто повукувачу. ' • '. . "..

публжацгя результат! в роботя. ОсновнЛ результату роботи вик-.ладен! в 51 пауковой прац!, опубл!кованвд центральними-■та рес-пу!Шканськими викавництвами. Серед епубл!кованих роб 1 т 3 иав-чальних пос1бника.' 7 авторських св1доцтв на винаходи, .статт1„.те-' зи доп.ов1дей на Ёсесоюзних та Республ!канських ко'нференц1ях-, сим-г!03 i умах. ; : :'• - -:' 8 .-'•.'•' '••'■'• ' "

• Структура I обсяг. Дисертатйна робота складасться 1з вступи, шести глав. висвовк!в, списку л1тератури 1э 160 найменувань. За-' гальний обсяг роботи - 274 стор!нки, ^'тому числ! 54 ма.ггнки 1 5 таблиць. Кр1ч того, додаеться додатор обсягом 90 стор!нок, який об'еднуе 11 налкшк!в та 19 таблиць.

Йвтор висловлюе щиру подяку заслуненому д!ячев1 науки та техШки УкраУни, академ1ку АкадемП" зв'.чзку УкраУни, д.т.н.. про-Фесору Л.ЯЛльнпцькону, акадек!ку йкадемП' !наенерних наук УкраУни. д.т.н. . профегору Ю. Г.1амар1ну за допоногу 1 пост1йну ува-гу до роиоти, а такоа зав1дуачону кафедрою охорони прац1 та нав-колианього ■ середовица КМУЦП профэсору Л,Й.Бур1ченку та сп!вроб1т1шкэк кгфедри за консультацП. . виявлення моральноУ Шдтримки при виконанн! досл1дазнь та Ух сформлеин!.

ОсношшЛ зл!ст гоботл У вступ! обгрувтовуегься актуалм!1сть теми досл!даень, висловлюеться 1дея, визиачаеться мега 1 задач1 дисертац!йноУ роботи, сфорнульован! оснавн! полонення, як! виносяться на захист, вказана УУ наукова новизна 1 практична ц!нн!сть.

V пераий глав! назедений пор!вняльний анал!з д!ючих систем управл!ння охоронои прац!. Показано, цо теоретичн! досл!даення I практичний досв!д п!длриемств та окремих галуэей краУни доводять необх1дн1сть управл1ння охоронои прац! для забезпечення безпечних умов прац! на робочих н1сцях. виключення випадк!в виробничого травиатизау 1 профес!йних захворьвань. Зараз стае гостров проблемою розп!знавання та попередкення авар!йних ! екстремальних еиту-ац!й. Це п!дтверднуеться тиы. цо системи охорони прац!, як! стлались до нин1енього часу, давть ыоялив!сть робити висновки про безпеку прац! та визначати ефективн1сть самоУ системи лише по к1льк1сн1Ш показникам травматизму,, захворювань та . явиц, як1 в1дбулися.. Але статистичн! п'оказники для визначення р!вня та динамки виробничого травматизму не.забезпечують достов1рноУ оц!нки Фактичного стану безпеки. Кр!я того, так! показники не дозволяить своечасно 1 оперативно пол!пыити умови прац! та п!двищити безпеку на робочих м1сцях, тому ко у зв'язку з ускладненням технолог1чних процес!в та зростаиням Ух швидкодП' наобх!дно контролювати десятки параметр!в. до впляваить на як!слу сторону роботи вс!х ланок пШриемств.

На робсчих к1сцях Шдприемств викорисювуеться змЮана праця Фах1вц1в, яка характериьуеться прийняттям кер1вних р!вень, тобто розумовоУ д1яльност1 S одночасно виконанням мускульних робН. Так, наприклад, до ав1ац!йних Фзх1вц1в пред'являвться висок1 ви-моги в!дносно сприймання 1нфорнац11. витривалост! емоц1йного стану та 1нших психоф1з1олог1чних нонливостей лвдини.' Прац1вник ав1-атранспортного лроцесу - це фах1вець. який виконуе управл1ння складними ергатичними комплексами, машинами, автоматизованими та обчислювальними системами та забе-пвчус наглзд за ix роботов. Б1лыИсть 1з фах1вц1в переносить вел»к1 нервово-псих!чн1 навантэ-исння. як1>обумовлен1 виконанням Трудових операц1й в умовах деф1-циту часу, вимуаеними контактами з 1нвими праЩвникави. Як правил ло, д!яльн1сть фах!вц1в транспортних, енергетичних та 1наих под1бних систем зв'язана з високим 1нтелектуальним 1 емоц1йним напружснням. Перевантакення приводить до помилкових Д1й, внасл1док яких виникавть аварП 1 ка.астрофи. Так по даниа 1СЙ0 00-85 в1дсотк1в ав1акатастроф 1 предумов до них спричиняються з вини лидського фактору,

В сучаских уиовах досягти безпечних високопродуктивних умов прац! фах!вЦ)в Шдприецств монливо т!льии удосконаленням, розвит-ком то автоматизацию системи управлИшя охороноа прац! (СНОП).

Р1зн1 аспекти та принципа побудозк системи орган!зацП 1 $jn-г;авл1ння охороною прац! аосл1дхрч! в роботах Бур1ченка Л.й. та Протоерейського О.С., Ыльсона О.Г., Вишийського В,В. та Чер-нявського В,Е.. Гог1таыЕl.-ii Г.Г;. Гол1нька B.I.. Давидова В.Г. та Кузьм1на Й.И.. Комарова A.O.-, КоротковоУ И.О., Крикунова Г.Н.. Новикова B.C.; Руб1на B.C.» Ткачука К,Н.. Kiebaia L., Fuller К.Н. та 1нших. Результат цих дослЦзень використовуаться прн розробц! системи управл1ння охоронов прэц1 р1зних галузей. йле б1льв1еть 1з них розглядаатъ окрзк! сторони СНОП t лр1ентован! на той р!вень вирабнш'.тва, який.був досягнутвй на момент проведения досл1д8?ння,- '.

В зв'язку з цим запровадхена д1»ча едиШстративно-правова (орган1зац1ино-розпоряд1уваяьна) структура СЭОВ. з суттевими до-датками окоемих стор1н П ФункЩонуваиня по галузяи» ив виконде. поставлених перед нею завд*нь, не еФективна для промисловйх п1дпр» мсТв Икра1'ни. ;

Недол1ки д1вчо! СУ полагавть такоа i-в т*и, ло метода поце-редгення травматизму нац1лен1 на- Л1кв1дац1ю ташй врвчии неиасних

10

випадч1в та виявлених профес1йних захворювань, ко вже в1дбулись.

1з-за в1дсутност1 безперервного контролю параметр^ небе?печ-них та ик1дливих фактор1в лииааться "непом1ченими" Ух вик-зи, як1 мохуть привести дс авар1й та неиасних випадк1в.

Тому виходом 1з цього становища е побудова автоматизованоУ системи управл!ння охоронон прац1 (АСУ ОП) з .використанням двор!вневого 1нформац!йно-вим1рвеальноги комплексу.

Розробка та реал1зац1я систеки з повною чи частковою автоматизации етап1в управ/Линя дозволить запровадити перех1д в1д профилактика травматизму до профилактики небгзпечних ситуац1й в дот-равматичний перЮд.

Таким чином, задачу могна сформулввати так: система управляя охоронои прац! повинна ц!лкок в1дпоз1дати сучесним технологиям 1 ирган1зац11' вн^обничих процес!в, тобто вона повинна бути ввидкодЮТою, об'ективнов. своечаско реагувати на зм!ни характеру виробничих процес!в 1 уиоз прац|.

Задач1 досл!дяення та розробки наукових основ п1двлчення ефективност! СУОП повинн1 базуватися на засадах Закону УкраУни "Про охорону прац!" та передбачати:

а) обов'язкове забезпечення безпеки лвдини;

б) приор!тет ииття 1 здоров'я прац!вника по в!дношенню до ре-зультат!в еиробничоУ д1яльност1 п!дгтриеыства.

в друг1й глав! роботи розкпивааться досл1двення умов прац! ав!ап1дприемств п1Д впливом киокини фактор!в, як! формують р1вень безпеки фах1вц1в наземних слуаб при виконанн1 функц!йних обов'язк1в по техн!чн!й експлуатац!У ав1ац!йноУ техШки ! забезпечення регулярност1 та безпеки польот1в. Формал'.зований зв'язок умов прац1 в робочих зонах з безпекоа польот!в. К1льк!сно безпека польот!в оц!нюеться !мов!рн1стя виникнення льотноУ пригоди за визначений пром!яок часу (або визначеноУ по к1лькост! виконаних польот!в чи окреиих етап1в польот1в).

Критер!й безпеки вм!щае складов!:

8 = 5, +5,1-8>+54 , (2.1)

де 5, - 1мов1рн1сть ав1апригоди, обуыовленоУ понилками фах!вц1в аеропорту (кер1вництво"та управл1ния польотами);

бг- !мов!рШсть ав!апригоди, обуновЛеноУ помилками !наенерно-техн1чного складу, занятого забезпеченнян нормального функц1ону-вання рад!отехн1чних, св1тлотехн!чних та 1ниих систен забезпечен-на польотГв; И

5, - 1ков 1рн1сть ав!апригоди. обумовленоХ понилкаки екШаяа (льотного склада);

8, - 1нов1рн1сть ав!апригод, обамовлених техн!чними 1 коиструк-тивниыи недол1ками ав1ац!йно1' техн1ки.

Обменим анал!з вплива умов прац1 на безпеку польот1в т!льки Фах1вщв слукб, як! в!дносяться до аеропорту. виключивши 1з розг-ляду 5, 15, . Складов1 г, та 5г визначаються за формулами (2.2) та (2.3) в!дпов1дно;._.- ...........

5

де. п - число оператор!в, як1 приймають участь в забезпечен1 розглядаемого.етапу польот!в;

- 1нов!рн!сть помилки Б-го оператора; ря(0- умовна 1мов!рн!сть виншшення ав!апригоди 1з-за понилки

5-го оператора. .......

^р^М-ГаЛЬУ-^О,) , (2.3)

де..,га ''.- число оператор1в 2-01 групп технолог!чних процес!в; 1ыов1рн1сть помилки Б-оператора; ... Рж^г)" 1моа!рн!сть вЦкови 5-системи забезпечення польот1в 1з-за помилки оператора;

,.' 1ыов1рн1сть ав!апригоди за умов вШови 5-оУ системи.

Основн! складов1 1мов1рност1 помилок оператор!в I 1 II груп за пер1од часу Т'розпод1ляються на'три складов!:

. . ^ . /ад^РиСП+^т+^СГ) , (2-4)

де •. РЕСП - 1мов!рн!сть помилок.• зв'язаних з про®ес1йною нев1д-пов!даль'н1стш оператора; :

¡'«СП т 1мовГра1сть помилок, зв'язаних з профес!йноы неп!д-готовлпн!стю .. та нетренован,1ств. неп1дготовков до д!й в екстре-мальних умовах; .. - ' • \ '

• .-.У* СП1-' !'",в!рн»сть помилок, зв'язаних з психоф1з!олог1чшш ;станом Фах1вця 1.зале2них,в1д умов прац! та обставин на робо-чих н1сцях. , . ' ...

;Теоретично третв складову мовна визначити 1з наступних м!рку-вань.Нехай й - нноаина помилок, як1 моке ско1"ти оператор в момент часу ^ .\, .В - мновина параметра, характеризуачих психо-ф1з1олог1чний . стан; оператора. Тод1 за в1домин.в1добракенняы мнояини В в мнояину А

< (2.5)

для будь-якого моменту часу т мсиназнапти моклив1 помилки Фах1вця.

В своп чергу кножича параметра В «вляеться воображениям аножини р факторов, визначасчих уновл прац1

<?j:F-» В . (2.6)

' ТодГелеиент многини Я (поыиякаatAJ коме бути знайдений як «=Ф|(Ч>1(Г))еА та f еР .

Таким чином, як«с знайти воображения ч»=ч>|*<л . то мошна безпосередиьо no множин! зпливозих Фактор1в визначити появу по-нилок фах1вця та розрахувзти РВ(Т) .

Значн! проблени зиникавть при доелUieiini 1 обчисленн1 кри-терП'в оц!нки умов прац! при вплив! на льдину-прац1вника множини фактор1в виробничого та навколиинього середовива.

По к1лькост! Фактор 1п, визначавчих умови прац! на робочому м1сц1, критерП оц1нки розд1лявться на однопараметрлчн1, двопара-метричнГ I багатопараметричн!. Кожному сполученню значень вплива-ючих фактор!в в!дпов1дае ц1лком певний п^ихофШолоПчний стан лвдини.

Позначивии множину психоф!з1олог1чних стан!в лвдини через W , поставим у в1дпов1дн1сть кожному стану лвдини багато-н!рний вектор. Формал1зац1я множини w i методика визначеш його елеиент1в в!дноситься до б1мог1чних проблем. Тому, не роз-кривавчи noBHtcTB зм1сту множини W , ыожемо записати:

~«~= Цх) , «ееW та f(x)={f(x),xeX} . (2,7) п!дрозд1ляеться на п!дмножини

W

(мал.2.i).

w, v4 w¡

- '

Ч /

wf / « xе , >

г. а.

' , Нал.2.1

Так. w, в1дпов!дае стану комфортност! I тривал1сть трудового пер 1 оду моме установлюватись виногами виробництва: психоф!з!о-лог1чний ста« W, в!дпоз1дае стану понижено!" комфортност1 i трива-

13

л1сть робочого дня обме«укться 7-ки чи 6-ми годинахк: V/, - стан дискомфорту 1 трудовий перЮд повинен скерочуватися 1 т.п. Иожна такое розглядати 1 ^тани. як! не допустим! з точки зору охорони здиров'я, приймати р1вення до зи1ни умов прац! та застосування засо5!в 1ндив1дуальнсго захисту.

5 загальничу випадку встановлюеться сп1вв)дноиення значень параметра впливового фактору п1дмножин1 стан1в уг, .

В1добра*енняч2.7) мо«на розглядати як двкартовий др(5уток мномин х( та вд ------

Елементами иновики е пари ________ .... ...

2=((х<, <»}:Х|е X, л <и е V/} .

Одвопараметричний критер1й на практиц1 задаеться точками в1дл!ку - точковий.

При двофакторному вплив! мояна записати, цо

— - Х-*,**, . ■ (2.8)

Поклавши ,! = 1 та } = 2.вираз (2,8) приведемо до виду

X = х, х х, ={(х„х,>х, 6V*, 6Х^ , (2.9)

Елементй инохиниХмохна в!добранати точками на площин1, на як'.й коердинатн! о^сГпроградуйован! в в1дносних значениях елемент!в х,сХ, 1 х, еХа . ; ; Розглянемо мнохкну-Т', до^ визначаеться як ; •; •

V ; '•/. 7: ■ ■ г=ХхУ/ (2.10)

I в!добраяаеться точками в трьохм!рному про?тор1.

П1дмножина ; ' , , вихедячи з П визначення .

; 2f{(X/. w):3coeWAf(x)=oj} , ( 2.11)

утворить в_ простор! - x„x2,w . .поверхню, проекц1я.якоУ на плокину ОС ■'чоз'во«ить знзйти критер1й для оц1 нки умов прац1.-

' За значениями м1норант.та мааорант будуеться критер1й, названий л1и1йнин. Граф!чно його мояна зобразити в двом1рному простор1 кусочно-л!н1йнйм контуром. • який м1сить точки граничних стан!в. Тому мновина стан!в, розташована на внутр1вн1й плоц! контура, яв-ляеться .допустимою 1 :'хар?ктеризуе : нормальн1 уиови прац1 (мал.„.2). Г • .

Bel точки за контуром являвться замегиими 1 засвЦчуоть про недопустим! , уиови прац! . При Ильи,складному вялив! Фактор1в на ■• ' J'. . ■ - 14 -, ■ '

орган*зн лядини необх1дно переходити до квадратичного критер1в, який враховуе, умовно каяучи, "енергетичнГ впливи фактор!в на орган1зм. При цьому доваина вектор1в еплквоыих фактор1в визначае пш8^нна_1йЧок^впподтор;_(_нал, 2.3). ____

х,

1 г л

и*.

л, X,

_________

— ■ Йал.2.2 Б1лья вдосконалениы являеться пол(понаалыюя критер1й. який визначаеться зближенням кокгура 4 (нал.2.2) криво» другого порядку. Д1лянка контуру для одного квадранта записуеться виразом

+ (-2а,5х,+2аах,+аи (2.12)

I для визначення налеаност1 умов прац1 до умов, стан , потр1бно^задовольняти в1дноиення

V X. л V X» о Г.фа,») 0 <= X 6 X"

(тут 0 - оптимальний елемент иножини При трифакторноиу вплив!

X' ).

X ={(*,,ха,х,у.х, еХ, лх, еХ,лх, еХ3}

забезпечувчих

(2.13)

(2.14)

елементи мнотом в1добраяапться точками в чотирьохи1рноиу простор1. При числ!Xфактор1в б!льае трьох сл1д розглядати як г1перпрост1р.

Запропонован! нов1 критер1\' оц1нок умов прац1, дозволяють б1льи правильно враховувати вплив д1енаправленних небезпечних та вк1дливих фактор1в виробничого 1 навколишнього середовища.

Залииивии незм1нну мету слувб охорони прац! - збереаення здо-ров'я прац1вник1в при пост1йному п1двшценн! продуктивное 1 -настала необх1дн1сть переходити в1д традиц1йних метод1в уп-равл!ння умовами прац! до автоматизованих систем управл1ння охо-ронов прац! (АСУ ОП).

На мал.2.4 показано м1сце слуаби охорони прац1 в систем! су-часного виробництва Шдприемства. Робоче м1сце характеризуемся

15

уиовами проц1, як1 у в1дпов!дя1й м!р! заленать в 1д проф1лв вироб-ництва та вироОляемр! на робочому ы!сц1 продукцП.

Лаяла гарувдня ?Ю(С1И грид!

Г"

"ГоОочв" И1С1»

ТайгавйросйГ керуютих В1ш«1п

114>одукт I 8::ро0ниитва 1

I

Ланка «бору та оаровки 1аФзжаа11 ■» + -I

Сеула о/ороик прац!

X.

Прааоочия (рооняик,

суачкт. |кдив:лууы)

Мал.2.4

Прац1вник (особа), прийиавчий участь у випуску продукцН", в1дчувае вплив умов прац! на робочому м1ец1.та д1в характера ритму, спеииф!ки виробництва.

Слуяба охорони прац! керуеться 1нформац1ега про унови на робочому м1сц1, нормативними документами 1 т.п. ВнаслЦок опрацввання 1нформац1 V. приймае рвения про в1дпов!дн1сть чи нев1дпов1дн1сть умов на.робочому м1ец! та розробляються пропозицП про з«1ну умов прац1. ■•

3 урахуванням Функц1йного зв'язку. структурну схвну, вЦоСра-яену на мал.2,4 подаемо в абстрактн!й форм! графом (мал.2.5).

• _ ' Мал.2.5

Тут х - мноаина параметра, як! Харайтериэувтъ уновй прзц1 на робо"~чу нюцк У - мнояина параметра, но характв-ризувть продуктивн!сть; г — мноаина параметра, характери-'зувчих здоров'я лгсдини,- його психсФ1з1олог1чмй стан: 1 -мнояина сигнал1в. кодувчих 1ь'Ооркац1&; А -мноаина алгоритмов. цо_розв'язують задач! про стеорення необх!дних умов пращ;

- Функц1я дП впливу умет прац1 на здоров'а лвдкни; в," -ино_»и-.и багатом!рних вектор1в киифортних, нормальних умов прац1;

9 - мноаина кс-р!вних д!евостей. •

ФункЩйн! зв'язки пом!к етемеитаки нкокии вШавайтьса

10

передачею г1лок (. ф.«.ф«пфм- 1 т.п.).

В1добраяення умов прац! на психоф1з1олог1чний стан людини мае таком 1 зворотн1 зв'язки

ф.^х -> у,

В1добраяення .

Ф„:х->1,;

Ф,. :у -»г.

ф,1 Гу -»I,;

4>.г* -»Г,

Фа:г-» I,

е б!ективними (взаемно-однозначнини). Об'еднання п!дмно«ини сигнал1в

(2.15)

утворве повну множину 1нформац1йних сигнал!в,

Алгоритм Л вибираеться таким чином. . цоб одерхати сюр'ективне в1добракення I на В:

%:Г-»В, (2:16)

де <й;£А , в, с в ! в~УПг . В - мнозина багато-м!рних всктор1в, що характеризую^ реальний стан ергоном1чно! систёми.

Абстрактний опис СНОП дае момлив!сть показати П як систему автоматичного регулввання (мал.2.6).

Програши> грктрШ

Шлсшмал Ы1»-:.» ре^ ю-ркьчия га >икета8-чка пригтрю

Т^иЙрПЕ

озровкк

Ш4ориацИ

МроезниЛ оО'еет (Ю

"КйТГмаНнйЗ" приетрШ

Нал.2.6

Керована ланка характеризуемся Сагатом1рним вектором параметра МТут иногшна.-М е декартовий добугок м>=ХхУх2 , а об'ектом регулввання являвться умови прац1» продукганкть та стан здоров'з лвдини-виконазця.

V третей глав! приводятся вимоги до виа!рввач1з небезпечних

1?

та ик!дливих виробничих фактор!в. Сьогодн! пЦприемства не »авть достатньо1' к1лькост! цих пристроУв як по вс1й номенклатур! пара-метр1в охорони прац!, так 1 по точноскиы та експлуатац!йним характеристикам. . '

При побудов1 СУОП оперативно! д!У п!дприе*ств 1 галузей задач! контролю та управлПшя факторами, впливаючими на эдоров'з працввчих 1 р1вень безпеки Ух прац! вимагавтьнеобх1дност! вир1вувати ц! питания на сучасному р!вн! вии1рввальних структур. Для цього доц1льно використовувати переТворввач! модульного виго-товлення стацЮнарного, нестац!онарного та пересувного Ссканувчо-го) типу. Використачня блочно-модульного принципу, з урахуванням полокень ергоном!ки, побудови моноблочно!" системи датчцк1в, засоб!в збору, кодування та опрацювання даних дозволить мати ввидкод1ючу, гнучку 1нформац1йно-вим1рювальну структуру, .

Контроль умов прац! в робочих зонах буде виконуватися автома-тизовано в час1 технолог!чних. процес1в на основ! об'ективних оц1-нок фактор!в, впливово д!вчих на лвдину. ОШнки виконувться за допомогов виы!рпвальних пристроУа неперервноУ чи пер1одичноУ д1У. Для цього доречно використати вим1рввальн1 датчики, як! е в про-мисловост1 краУни. Для поповнення парку вим1рювач1в небезпечних та вк!дливих виробничих фактор!в (МВФ). в1дсутн1х в промисло-вост1 або незадовольняючих висунутиы вимогам, при виконанн! дисертацШюУ роботи винайден! та впровадвен1 на п!дприемствах нов1 блоки 1 пристроУ: адаптивний пристр!й автоматичного зняття 1 опрацювання сигнал!в з вим1рювальних датчик1в; ун1версальний ба-' гатом1рннй Функц!ональний перетворввач: метод та пристроУ для вим!ру пара«етр1в при робот! дкерел НВЧ-випром!нювань, иакопичен-ня потенц!ал1в статично!' електрики, як! дозволять.мати к1льк!сну оц1нку впливових фактор1в.в зонах специФ1чних динам!чних виробничих процес!в !, цим самим, своечасно застосувати захист в!д икЦлизих врахень.

Осоиливе значения мае поданий в робот! блок автоматизованого контролю психоф!з!олог!чного стану фах1вц1в при змШ! умов прац!. 3 його допомогоы воана встановити сп1вв!дноиення м1х параметрами ф1з1олог!У прац! ! параметрами виробничого да навколивнього сере-довива.

Четверга гда . присвячена розробЩ. та ДОСлЦненню. 1нфор-мац!йно-вин1рввально!' системи охорони лрац1 (1ВС ОП) - осноаи АСУ ОП. Для контроле 1 управл1ння небезпечними та вк!дливими фактора-

18

ии, цо формувть умови прац! 1 граничн1 значения яких оЩивпться нормативно» базов ССБП та 1н«ими нармувально-кер1вними документами. необх1дно вивористати 1ВС ОП.

Виб1р двор1внево)'(двосгупенево!) систени визначаеться не-обх1дн1етв забезпеченна задано* «видкодН 1 точность п1двищення над1йност! роботи, спроцения процесу експлуатацИ". К1льк1сть Р1вн1й визначаеться к1льк!етв посл1довно розтаиованих вузл1в, в яких виконуеться зм1на числа 1нфориац1йних канал!в в 1ВС.

Залропонована СУОП. на осиов1 двор1вневоУ 1ВС ОП. на верхнШ р1вн! мае ланку вводу зовн1иньо! (нормативно! та сигнальноТ) уп-равляючоГ 1нформац11', пристр1й довгочасно! пам'ят1, прямий зв'-язок з централышм пристроен (1ШВС), га обчислввальним центром п1дйри£»ства.

1!игн1й р1вень 1ВС являе собои систему перифер1йних пристроУа СПЯ), обладнаних засовами в1добра»ення 1нформацП (ЗВ1) 3 зв'яза-вих 3 пристроями.верхнього р1вня -центральной частинов. Основна задача ПП полягае в поточному контрол! умов прац1 на окремому ви-робничому об'скт1 п1дприемства, попереднього опрацовання 1нФор-мэц)! 1 передач1 в ЦП1ВС I. паралельно. 1нформуванна праЦ1вник1в об'екту. На об'сктах встановлювться_вим1ргавальнГ пристррТ для контролв множинк параметр!в х,(1Д..»Л) .

На основ 1 знятоГ 1нформац11' по задании алгоритмам визначаеться каялив!сть виконання сво1'х обов'язк1в працвячим при даних уновах в плинноку - промИку часу т : =

о

Граничн! значения функц!онал1в ч»„,Л»У эбер1гавться в пам'ят! СНОП.

0дн1ев 1з к1льк1сних характеристик 1ВС, визначавчих >'1 як1сну сторону, являеться ефективн!сть. При розробщ методики оц1нки останньо! введений 1нтегральний критер1й, який буде визначати . як!сть дов1льно взято! СНОП в пор1внвваних одиницях в1дносно 1де-

ально!: ^_ _

Ч=А0В , (4.1)

д'в Пъ ~ абсолютна ефективн1сть реально!" СУОЛ: л0 - Щна виграву при використанн1 1деально! СУОП: 3 - ц1на збитк1в в одиницв часу при використашИ реально! СУОП.

3 урахуванням (4.1) знаходимо критер!й оЦносно! еоектив-

19

hocti

4 = > (4.2)

дб В, - збитки в одиницв часу при використанн! базовоУ СНОП: в,- збитки в одиницв часу при використанн) досл1д«уваноГ СГОП.

В нормованому вигляд! (максимум Ц приведено до одиниц1) (4.2) мае вигляд:

. C4.S)

Прогресивною СУОП Суде тод!., коли задоврльняеться умова;-

Виходячи з призначення IBC доц!льно ввести параметр -повнота обл1ку ( z ) фактор!в. впливавчих на умови прац!. який мохе зм1нвватись в1д 0 до 1. При вим!рах сто в1дсотк!в фактор1в, присутн1х на робочому м1сц1, х дор1внпс одиниц1. а як«о не вим!рветься н! один 1з Фактор1в повнота сбл1ку до-р1внюе нуле.

Повнота обл1ву визначаеться Формулою

(4.4)

дв - число елемент!в п!дмножини вим!ряних фактор!в;_

число елемент1в мноиюи реально д,!вчих фактор1в; -промиок часу, через який потр!бно контролввати 1-фактор: пер!одичн!сть вим!ру пзраметр!в в конкретному випадку (взагал! ): «< - вагова фунмЦя, яка характеризуе

в!дносний вплив 1-го фактору на здоров'я прац1вника; <д -

математичне спод!вання 1-го фактору на робочому м!сЩ.

^^ ' (4'5)

ле ф< - вим1ряний фактор;

Я,»- гранично допустима значения фактору, х йоге оути оптим!зован по критер1ам: м1н1мально! вартост1. )»1н1мальних апаратлрних ввтрат та ыШмальнаго психоф1з!олог!ч-.ного впливу умов прац1 на лрац!вника. ■

Для розв'язання ду*е непросто! задач! бц!нки багатофакторного впливу обмехуетьгя область г!перпростору X, ам1на параметра в середин! якоТЕ буде знаходитись в границах встановлених норм 41а

20

(4.6

(при х,<й«х, та <Дт\У, , де ч = 1.5 _)

методами екстрополяцП' знаходиться полоаення поверхн1, що вЦокремлве п1дпрост!р допустимих параметра при Ух одночас-нону вплие1. •

Як складов! вектору Н використовуються прям1 та непрян! по-казники працездатност! - тривал!сть сенсорномоторноУ реакцП, ст1йк!сть уваги 1 т.п. "

Запропоиована методика визначення мея областей допустимих значень паранетр1в X, за дек1лькона складовимй вектора Н з ви-користанням !нтерполяц!йного багаточлена .Лагранна та метод1в матенатичноУ статистики.

П'ята глава прнсвячена досл1дяенни моаливост! використання слунбових л!н!й зв'язку, тому що духе ваяливош фупкЩйжЗю части-ноя СУОП е мережа передач1 !нформац1йних сигнал!в, параметричних даних, виробленних команд та 1нв. Мережа зв'язку об'еднуе вс! ланки оперативного управл!ння I мае структуру, яка в1дпов!дае прийнят1й технолог!!" процесу цлравл!ння. Структура управл!ння та структура 1нформац!йноГ иереж1 взаемозв'язан1, при чому перса визначае характер, спрямованЮть, склад, об'еми та 1нтенсивн1сть поток1в 1нформац1У в мере:«!. Експериментальн1 дан! навантанення канал1в зв'язку ав!ап1дприемств показувть нестац!онарн!сть по-ток!в пов!домлень на протяз! доби. Добовий траф!к в системах, обслуговуючих технолог!чн1 процеси, мае ч1тко виразний б1нодаль-ний характер.

Для використання в СУОП п!дприемства службових л!н!й зв'язку розглядаеться мозлив!сть просто!' апрсксимацН' б!модального роз-под!лення добового завантааення. придатного для побудови анал!тичноУ модел!.

Отриман! в робот! анал!тичн! модел1 взаемод!У динам1чних ре-версивних приор!тет!в ножуть служити основой для розробкя 1н1таи1йних моделей та методики 1нженерноУ оц1нки 'оперативност! передач! пов1домлень.

в шосий глав» розглянут1 основи управл!ння умовами прац1. В1дзначено, що багатом1рний вектор Н психоф1э!блог1чного стану вклвчае в себе 1 п1днно2!ину, яка ■ характеризуе латолог!чний стан 1ндив1дууна, Основною задачей СУОП являеться створення таких

21

умов прац! або 1нвими словами.здбезпечити кев! зм1ни фактор 1 в х, <=х таким чином, цоб було виконано сп!вв1дношення;

де мнохина V являе собою мновину параметр1в $-м!рного простору психоФ1з1олог1чного стану, цл забезлечуе працездатний (нормальний) р1вень здоров'я людини.

1з (6.1) випливае мета призначення СУОП. IV д1яльн1сть повинна бути скерована на управл1ння факторами, так цоб

Х^о'Л^еХо^Е» г (6 2)

тобто впливов! параметре обмежувались як знизу, так 1 зверху допустимими значениями.

Ряд параметра мновини У . . характеризуючих продуктив-н1сть прац1 мовуть таков слувити непрямими показниками психо-ф1зЮлог1чного стану прац1вника.

Тод1. <р\У*Х-»У (6.3)

за допомогои датчик!в перетворювться р1знор1дн! фактори та параметри в ынокину 1нформац1йних сигдал1в

<р,!: х -> 1Ж ^ <(.„,: \У ; У -> 1у , . (6.4)

Процес анал1зу записуеться в загальному вид1

г (6.5)

де Вц - багатом1рний вектор, який визначае стан ергоном1чно!' систем« для заданого пром1.кку часу. Користуичись значениями елемент1в мионини К та в*

кер1вний орган виробляе управляюч! д 11'

¥»:Е1-»Е>1 , (6.6)

«о надходять до виконувчого органу, за допомогою якого нор-мал1зувться значения X

„ (6.7)

Для оЩнки впливу мновини НИВФ на лвдину в процес! прац! досдЦхення проводились з трупами фах!вц1в" р1зного проф!лв. в1ку та ставу роботи. . ,

ГЬ ишндкост1 реакШГ (непрямий 1нтегральний параметр) обсте-здваиого судили про його втому п1д впливовимн д!ями в1дояих фак-тор!в на робочому и1сц1. . -• '

"-•'' 22 '

Для оц1нки багатофакторного впливу розроблено пристр1й ви«1р»вання 1нгегральноУ. характеристики психоф1з1олог1чного стану лвдини - ивидкост1 реакц1У. Запропонований вим!рввач придатний для фах!вц1в розумовоу. моторноУ та зм1шаноУ д1яльност5, корисний при профв1дбор$а такоя допуску до роботи (наприклэд, п!лот1в. водП'в, оператор1в складних пульт1в та 1нвих). Гтг1чне пор1вчяння поточних , 1нфориац1йних даних з нормативними значениями дозволить мати динам1ку зя!н в орган!зм1 кояного члену колективу за певний пер!од, прогнозувати тривал1сть трудового процесу, визначати строки проведения пер1одичних медогляЩв за часом з урахуванням профес!й. груп по в1ку 1 т.д.

Суттевов як1сною характеристикою СНОП е оперативн1сть, яка являе собою д!ев1сть системи управл1ння. Запропонований к1льк!сний критер!й оперативное^ г 1мор1рк1сть стандартних умов прац1, п!д яков розун1еться 1мов1рн1сть того, цо при зикористанн1 даноУ управляючоУ . системи на протяз1 заданого терм1ну часу на Вс1х робочих м1сцах, охоплених СНОП, значения контрольованих фак-тор!в. як1 характеризуют умови прац1. будуть знаходитися в до-пустиних (стандартних) незах. В загальному випадку ця 1мов1рн1сть визначаеться як --------- ----------

Р-М-ПР^О) г с6-8)

|»|

Де - 1мов1рн1сть стандартних умоз • прац! на 1-му

робочому м1сц1; I - к1льк1сть робочих м!сць, охоплених СУОП: 1 - пром1яок часу, за який визначаеться оперативн1сть.

В робот! доведено, що методика оц!нки .оперативност1 уп-равл1ння охоронэв прац1 базуеться на модед1 умов прац! та СНОП 1 визначаеться динам1ков фактор1в, як1 контролювться та регулювться ц1ев системою.

Над1йн1сть СНОП визначаеться над!йн1ств окремих ланок 1 пристроУв. на яких будуеться система, мережев зв'язку, яка об'еднуе вс1 ланки системи, точн!ств мон!тор1нгу умов прац1, його оп?ративн!сти, своечасн1ств психолог 1чного контроля оператора та 1нших праЩвник!в та деякими 1ниими обставинаки.

Розглянуто иетоди побудови 1нтегрованоУ автоматизованоУ СНОП, використання д!вчих структур, а такса впровадяенпя у виробництво. матер1ал!в. дисертац1йноУ роботи, як1 давть соц1альний, техн!чний та еконон1чниЙ ефект.

У додала* вмЗщен! акти про впровадяення рй^робок автора на

23

п!дприемствах, установах р1зних галузей та учбовому процес!. Наведен! дан! про досл!д$ення умов прац! (особливо специф!чних зон) ав!ап!дпригмства. його структурн! особливост! виробничо! д1яль-ност1: пор1вняльний анал1з виробничого травматизму в Цй; експери-ментальн! дан! апробац!V алгоритму управл!ння, визначення як1сних показник1в СУОП оперативност! та ефективност!; добову занят!сть мерех! -зв'язку.

ОсношИ результата I висновки Внасл!док виконаних досл1дкень отримано розв'язання науко-во-техн!чноУ проблеми, цо мае ваиливе соц1альне та народногоспо-дарське значения. Ця проблема полягае в пЦвиценн! ефективност! СНОП, яка досягаеться аляхом розробки основ системи по зникеннв виробничого травматизму, виключенню профес1йних захворювань, по-передженнв аварШшх та екстромальних ситуац1й в виробничих про-цесах п!дприемств.

Основн! науков! результати, та практична значим!сть роботи полягають у нэступному:

1. Запропоновано новий п!дх!д оц!нок умов прац!, як! форму-ються п1д вплнвом ынокини несприятливих фа!5тор1в виробничого та навколишнього середовивд. При цьому п1дход! враховуеться зростаю-чий з часои к!льк!сний склад фактор!в, вплив одного фактору при наявност! дек1лькох несприятливих !ииих фгктор1в, мо!влив!сть п!дсилення шк1дливо1 дП окромого фактору на орган!зм при наявност! впливу !ниих фактор!в." Розроблсн! методики визначення ыек комфортного стану умов прац!,по значениям кр!тер!альних оц!нок.

Розроблон! математичн1 модел! залежносп психоф!з!олог!чного стану в!д фактор1в,'як1 набликен1 до реального стану ергоном1чио'1 системи. Ц! модел! пов'язують умови прац!, працездатн!дть, фактора здоров'я прац1вника та продуктивн!сть прац1.

Ка засадах теор!У мнокин сфориульован! критерП" оц!нок умов прац1. В умовах недостатньоУ вивченност! технолог1чних процес1в реконендуеться використовувати найб!льи простий критер!й - точко-вий. 3! збагаченням досвЦу та появою достатньоУ к^лькост! ста-тистичних даних пропонуеться переходити до 61льи складних. але б!лы» точних критерП'в, таких як л1н1йний, пол!нон!альний та квадратичний.

Розроблен!. мь.одики розрахунку крйтер!альних оЩнок, як! да-ють иоелив!сть встановити к1льк!сн1 показники впливу умов прац! та виробничих процес1в.на психоф1э!олог1чний стан лвдини-виконав-

24

ця. При цьому визначаеться внесок коаНого несприятливого фактору в пог!риення самопочуття оператора, цо дозволяе правильно розста-вити акценти на досл!дауваних факторах, отримати Ух рангов1 характеристики !. прйписати Ум в1дносн1 вагов! коеФШинти.

2. Для визначення психоф1з!олог!чних стан!в ! умов прац1, за-довольняючих певним-виногам, створена-методика розрахунку просто-рових границь. ,багатом!рних вектор1в. що в!добранавть . фактори впливу. При цьому рекомендуется використати непрям! показники психоф1з!олог!чного стану людини-фах!вця. Застосування анал1тич-ного методу 1листруеться побудовой мея допустиних значень фактор^', що впливамть на умови прац1, за допом'огою 1нтерполяц!онних пол1ном1в Лагранка.

Проведено експериментальне доел1дзення по виксристання такого показника ; як. ивидк!сть реакцГГ оператора для оц1нки пси-хоф!з!олог!чного стану та його-залеяност! в!д умов, прац!. Запро-. пон.ована методика обробки експериментальних даних. за допомогов акоУ встановлгаться.дов!рч! !нтервали для допустимих зы!н р1зних Фактор1в в залеяност! в!д тривалост! робочого дня. . '•

3. Показано', цо нов 1 системи управл!ння охороиою прац1 поясни!', будуватися з використанням 1нформац1йно-вим1рввальних систем. Запропоновано для'розгалуаених. розтаиованих на значних територ1ях виробництв (пГдприемств) створювати С90П на баз! двор1вневоУ ' !нфоркац!йно-вим!рювадьноУ системи паралель-но-посл!довноУ Д1У, терм!нали шшъого'р!вня якоУ встановлвються■ на окремих об'ектах, ,1 зв'язуяться з термШалами виного р!вня засобами зв'язку; Розроблен!. алгоритма Функц!онування IВ С та систека'нон1тор1нгу умов. прац!. Виведен1 основн1 заленност! обробки сигнаиНз.з 1ВС: для створення безпечних умов прац! 1 створена ц!лашта датчик 1в для. контрола фактор1в. зо впливають на .уяовипрац1.- Створен! ФУнкцЮнальн! пристроУ для обробки 1нфср-иац!!' в 1ЭС Гзахищен! авторськиии св!доцтвами.

. 4. Запропонов'ано зв'язок м!8.терн!налами СУОП. ао розтаиован! ■ на.Ыдприеисгвах-,'; ркрея!. об'екти ¡ших рози!13уитьса на значних в!астан'ях/в ' мезах, виробинчоУ територЗУ. як це спостер1гаеться, йапрйклад, в- аеропортах, зд!йснввати за .допомогоч виробничо-елуа-бо'зоУ.телефонноУ мерея!. Проведено дослЦзетт завантаяення слуя-ббв.их'л!н!й ав1ап!д'приемств ! 'встановлено, цо зПдно з розрахун-1ШЯ ,Ямов!риочасЬвих; характеристик - тривала ! над!йна робота по "передач! даних для, СУОЛ моялива для будь-якоУ години' доби. Перед-

Сачен с встановлввати ранги пр1ор!тет!в для 1нформацП елухбового призначення та 1нформацГУ для системи охорони прац1, иоб в повн!й м!р! використати пропускну властив!сть слухбовоУ мере»1 зв'язку.

5. Запропонован! новI показники якост! систеыи управл1ння охороною прац! - ефективн1сть, оперативн!сть та повнота обл!ку Фактор!в. цо формують умови прац1. Використання таких показник!в дае змогу вибирати ту чи !ншу структуру СУОП, яка буде найкращим чинок в1дпов1дати особливостяи п1дприемства,' де встановлюеться нова СУОП. Запропонован! показники дозволять при проектуванн! СУОП оптим1зувати П структуру та забезпечити найдоц1льн1ие використання матер1альних ресурс!в.

Розроблен! методики розрахунку показник!в СУОП, як! дають момлив1сть на !ниенерному р1ви! оц!нювати СУОП та сп1вставляти р!зн! Шдходи до 1'х побудови. Показано, то оперативн!сть визначае д1ев!сть СУОП та характеризуе в1дпов!дн!сть СУОП ц!льовоыу приз-начеинв. Нов1 показники враховують як варт!сн! характеристики функцЮнування СУОП. так I характеристики стохастичних процес 1в, як! визначавть умови ФункцЮнувацня ерготичних систем.

'6. Запропонован! модел1- та методи побудови АСУ ОП з вико-ристанням двор!внево1" 1ВС дають момив!сть перетворити охорону йрац! в активний автоматизований процес, забезпечення оптимальних умов виробничо! д1яльност1 людини. Впроваднення системи в. практику покладе початок зд1йсненшо переходу в!д принципу "проф1лактика травматизму" до принципу "проФ1лактика травмонебезпечних ситу-ац!й" в дотравмувчий пер!од, а виасл!док цього попередження не-йасних випадк1в, профес1йних захворювань та авар!й 1.катастроф.

Основа! результата дисертадИ опубл!копай! у роботах:

а) павчальн! пос1бишси

1. Ревук А.Г. Комплексная система управления охраной труда предприятия гражданской авиации. - К.: КИИГй. 1991. - 96 с.

2. Ревук Й.Г., Павлыи В.Д. Метрологическое обеспечение охраны труда г.ри технической эксплуатации и ремонте авиационной техники. - И.: КНИГА. 1991. - 76 с.

3. Франчук Г.М., Ревук А.Г. Статическое электричество при технической' эксплуатации авиационного радиоэлектронного оборудования. - К.: КНИГА. 1992. - 60 с.

б) дтатт1

4. Ревук А.Г., Малахов Л.П. Комбинированный метод исследования качества воздуха в производственных зонах и понеиениях азро-

' 26

портов гражданской авиации.//Техническая эксплуатация зданий и сооружений аэропортов. - К.: Знание, 1975. - с.20-21.

5. Ильницкий Л.Я.. Голего А.Г.. Ревук Й.Г. Функциональный преобразователь, аппроксимирующий моделируемую зависимость функциональным рядом.//Электроника и моделирование. Сб.научн.тр. Вып.10. - К.: Наукова думка, 1975. - с.57-58.

6. Ильницкий Л.Д., Голего А.Г., Рев'ук Й.Г. Последовательный нелинейный преобразователь,//Решение краевых задач средствами математического моделирования. Сб.научлр. - К.: Изд-во инс-та математики АН 9ССР. 1976. - с.64-68.

7. Ильницкий Л.Я., Голего А.Г.. Ревук А.Г. Анализ разомкнутого функционального преобразователя на нелинейных элементах параболического типа.//Электронное математическое моделирование и оптимизация процессов. Сб.науч.тр. -К.: Наукова думка, 1976. -с.42-47.

8. Ревук А.Г.. Белец А.И. Трехмерный Функциональный преобразователь с дробно-рациональной аппроксимацией.//Специализированные и комбинированные вычислительные устройства. Нежвуз.сб.науч.тр. Вып.4,- Рязань: РТИ, 1976. - с.105-108,

9. Ильницкий Л.Я., Ревук А.Г., Белец А,И. Дробно-рациональная аппроксимация трехмерной функции.//Вопроси кибернетики. Сб.науч.тр. - Ташкент. Редиздат АН 93.ССР, 1977, - с.94-102.

10. Ильницкий Л.Я., Буриченко Л.А., Ревук А,Г.. Становкий Н.Г. Информационно-измерительная система охраны труда предприятий гражданской авиации//Проблемы охраны труда в гражданской авиации. Сб.научлр. - К.: КНИГА. 1982. - с.3-8.

И. Ильницкий Л.Я., Ревук А,Г., Шишкин В.П. Параметрический измеритель статического электричества используемый при эксплуатации РЭО.//Прогрессивные методы радиоэлектронного оборудования аэропортов и воздушных трасс гражданской авиации. Сб.науч.тр. - К.: КНИГА. 1982. - с.74-78.

12. Ильницкий Л.Я., Ревук А.Г., Павлыа В.Д. Двухуровневая ин-_ формационно-измерительная система//Ноделирование электрофизических и электроэнергетических систем и устройств. СБ.науч.тр. -К.: Наукова думка, 1983. - с.123-128.

13. Ильницкий Л.Я., Ревук А.Г.. Белец А,И. Периферийное устройство информационно-измерительной системы охраны труда ключевого объекта авиапредприятия.//Оптимизация систем охраны труда в грэядйнской авиации. Сб.науч.тр. - К.: ШГА. 1^85. - с.6-10.

27

14. Ильницкий Л.Ревун Й.Г; Точечный, и линейный критерии оценки условий труда.//Эргономические проблеми профотбора,.подготовки и адаптации на производстве авиаспециалистов. Сб.науч.тр."-К.: КИНГА. 1985. - с.60-6?, .

15. Ильницкий Л.Я,. Ревук Й.Г. Полиномиальный и квадратичный критерии оценки условий труда . на рабочем месте специалистов предприятия гражданской авиации,//Проблеми охраны труда и окруаа-вмей среды при интенсификации производства гражданской авиации, Сб.научн.тр. - К.: КИИГЙ, 1980. - с.7-15.

16. Ильницкий О.. Ревук Й.Г. Система управление условиями труда.//Методы эргономической эксплуатации и обслуживания авиационной техники, Сб.науч.тр. - И,: КНИГА, 1986. - с.81-87.

17-. Инструкция по сниненив влияния статического электричества в технологических-процессах обслугивания и ремонта авиационной техники. Нтв.зам.министра ГА ti 7/И. Ü.: ИГА. 1986. - 26.с,

18. Ильницкий Л.3., Ревук.Й.Г. Определение областей физических параметров, влияющих на условия.труда, по косвенным показателям психофизиологического состояния человека-оператора//Эргр-номические вопросы безопасности полетов, Сб.науч.тр.',-К.: КИИГД, .198?. с.51-54. : ' - . ,'

19. Ревук Й.Г.', Цензура H.Ö. Влияние температуры внешней среды на работоспособность авиаспециалистов//Системц безопасности труда в технологических процессах гражданской.авиации. Сб.науч.тр. - К.: КИИГЙ, 1988. - с.6-13, /;.,„• ;

20. Ильницкий Л.Я,., Ревук А.Г. Периодичность оценки факторов..' определзвцих условия труда на- рабочем несте.//Эргономические" метода аттестации и рационализации рабочих мест' и производственных ; процессов в гранданской авиации, Сб.науч.тр. - И.: КИИГЙ. 1988. -с.31-36. . •',•'.'.•.. ' •:.,; ■

21. Ильницкий Л.Я.. Павленко В.Ф., Ревук Й.Г, Позншение объ-" ективности контроля психофизиологического состояния человека-оператора при изменении условий труда.//Предотвращение, авиационных происиествий в гражданской авиации. • Сб.науч.тр. - К.: НИИГП, . 1988, - с.80-85. ... " , .. \ ■ ■

22. Ильницкий Д.Э., Паук С.М., Ревук Й.Г. Аппроксимация информационного трафика в диспетчерских системах ' улравлення/Мурнал . "Электронное моделирование" т.11. Н 1. -К.: Наукова думка, 1939. .

С.81-В4. • V ' • .

. 23. Ильницкий Л.Я.. Ревук Й.Г, Критерий эффективности системи .

. . 28' . . ./

управления охраной труда.//Проблемы охраны труда и окружающей средн. в производственных процессах гражданской авиации. Сб.науч.тр. - К. : КИИГА. 1989. - с.3-7.

24. Ильницкий Л.Я.. Ревук А.Г. Охрана труда и безопасность полетов.//Эргономические особенности первоначального этапа освоения авиационной техники. Сб.науч.тр. - К.: КНИГА, 1989. -с.65-70.

25. Куцаков А.Д.. Ревук А.Г. Информационно-измерительная система авиаремонтного цеха параллельно-последовательного типа.//Эргономическая оценка эргатических систем "экипаж-самолет" и "экипаж-тренажер". Сб.науч.тр. - К.: КИИГА. 1990. - с.75-79.

26. Ревук А.Г. Учет Факторов среды при аттестации рабочих мест авиаспециалистов.//Вопросы охраны труда и окружающей среды в процессах технического обслуживания и ремонта авиационной техники. Сб.науч.тр. - К.: КИИГА. 1990. - с.3-8.

27. Ильницкий Л.Я., Паук.С.М,, Ревук А.Г. Модели обслуживания с динамическими приоритетами. Журнал "Электронное моделирование" т.12. N 6 - К.: Наукова думка. 1990. с.17-20.

28. Ильницкий Л.Я., Ревук А.Г. Оперативность системы управления охраной труда//Средства управления охраной труда и окружающей среды на предприятиях гражданской авиации. Сб.науч.тр. - К.: КИИГА. 1992. - с.7-14.

29. Ревук А.Г. Оценка эффективности и надежности системы управления безопасностью труда.//Обеспечение безопасности полетов при летной эксплуатации воздушных судов. Сб.науч.тр. - К.: КИИГА, 1993. - с.28-32.

30. Паук С.И.. Пушенко А.Н., Ревук А.Г., Рыбин B.C. Особенности моделей информационных потоков в диспетчерских системах. /Математическое моделирование в энергетике. - К.: Наукова думка. 1993. - с.79-83.

31. Гриценко Ю.В.. Ревук А.Г. Применение трендовых алгоритмов для анализа противодействия пилота факторным накладкам.//Управление уровнем безопасности полетов в гражданской авиации. Сб.науч.тр. - К.: КИИГА. 1993. - с.16-21.;

32. Ревук А.Г., Йамарин Ю.Е. Основные структурные схемы автоматизированной системы управления охраной труда предприятия.//Проблемы охраны труда и окружающей среды при аттестации и рационализации рабочих мест авиаспециалистов. Сб.науч.тр. - К.: КИИГА. 1993. - с.3-9.

в) авторськ! св1доцтва

33. A.c. N 618750 (СССР) К.КлЧОб 7/26/Ильницкий Л.Я.. Ревак О.Г., Белец fl.И. Опубл. в БИ Н29. 1978.

34. ft.с. N 1049834 (СССР) SU G01R 29/12 /Ильницкий Л.Я., Ревук Й.Г., Иимкин В.П.. Пономарев fi.fi. Опубл. в БИ N 39. 1983.

35. ft.с. N 1193614 (СССР) SU G01S 7/40// G OIS 1/04 / Ильницкий Л.Я.. Ревук А.Г., Ишшш&.П., Пономарев ft.А.. Сибрук Л.В., .Фузик И.И. Опубл. в БИ N 43. 1985.

36. ft.с. N 1262423 (СССР) SU 601R 29/12/Ильницкий П.Я.. Ревук А.Г.. Вимкин В.П., Пономарев A.A., Фузик К.И.. Ревук В.А. Опубл. в БИ К 37. 1986.

37. A.c. N 1370609 (СССР) SU G01R 27/04 /Ильницкий Л.Я..

■Даниленко С.Б.. Ревук А.Г. Опубл. в БИ N 4. 1988.

38. A.c. N J409950 (СССР).SU G01R 23/04 /Ильницкий Л.Я,. Ревук Й.Г.. Сибрук Л.В, Опубл. в БИ N 26. 1988.

39. A.c. N 742955 (СССР) SU G05B 23/02/Куцаков A.A.. Ревук А.Г., Ильницкий Л.Я. Опубл. в БИ N 21. 1993.

г) тези допов1дей

40. Ильницкий Л.Я., Голего Й.Г.. Ревук й.Г. Разомкнутый функциональный преобразователь на нелинейных элементах параболического типа // ID ВНК "Однородные вычислительные системы и среды" Тез.докл. - К.: Наукова думка, 1975. - с.104-105.

41. Ильницкий Л,Я.. Голего А.Г.. Ревук Й.Г. Последовательный функциональный преобразователь, выполненный на нелинейных элементах, // IU ВНК "Однородные вычислительные системы и среды" Тез.докл. - К.: Наукова думка, 1975. - с.105-106.

42. Ильницкий 'Л.Я., Ревук Й.Г., Белец й.П., Гузенко Й.И. Трехмерный функциональный преобразователь параллельного типа. //Проблемы создания преобразователей форм информации. III Всесоюзный симпозиум. Тез.докл. - К.: Наукова думка. 1976, -с.11-12.

43. Ревук Й.Г. Измерение биологически опасных уровней электромагнитных излучений индикаторных систем отображения информации, //Электромагнитная совместимость и устройства СВЧ, I РНТК. Тез.докл. - К.: Знание. 1977. - с.38-39.

44. Ревук Й.Г.. Пастуиенко й.М. Моделирование воздействия статического электричества,//Проблемы охраны труда. III Всесоюзн.меквуз.конференция. Тез.докл. - Кишинев. Штиица, 1978. -с.181-182.

45. Ревук А.Г., Казимирчак В.В., Становский Н.Г. Определение зон электромагнитных излучений источников аэропортов.//Повышение уровня организации и эффективности применения средств механизации в технологических процессах аэропортов. РНТК. Тез.докл., - К.: Знание. 1978. - с.4-5.

46. Ревук А.Г. Перспективы развития системы управления охраной труда авиапредприятия.//Актуальные вопросы охраны труда и природопользования при авиатранспортных процессах. РНТК. тез.докл. - К.: Знание, 1987. - с.З.

47. Ревук А.Г. Автоматизированная система управления охраной труда отраслевого предприятия//ВНПК по внедрении системы управления охраной труда на предприятиях.. Тез.докл. М.: ЦНИИОТ ВЦСПС. 1988. - с.13-14. ■

48. Куцаков А.А., Ревук А.Г. Дискретизатор сигналов,датчи-ков//ВНТК "Проблемы совершенствования радиотехнических комплексов и систем обеспечения полетов". Тез.докл. - К.: ШГА, 1989. -с.8-9.

49. Ревук А.Г., Жук Л.А. Использование ЭВМ в системе-управления охраной труда аэропорта.//Всесоюзн.симпозиум "Применение ЭВМ в охране труда". Тез.докл. Херсон. ХИИ, 1389. - с.5-6.

50. Ревук А.Г. Учет факторов производственной среды при функционировании двухуровневой системы управления охраной, труда предприятия/РНТК "Безопасность жизнедеятельности (охрана труда, здоровья, окружающей среды в технологических процессах гражданской авиации)" - К.; Знание, 1990. - 2 с.

51. Ревук А.Г., Куцаков А.А. Автоматизированный сбор информации в технологических процессах и условия труда в подразделениях авиапредприятия/РНТК "Автоматизация деятельности служб охраны труда. - К.: Знание, 1991. - 3 с.

А и но т а ц и я

А. Г. Ревук Научные основы повышения эффективности системы управления охраной труда авиапредприятия. Диссертация на соискание ученой степени доктора технических наук по специальностям: 05.22.14 - Эксплуатация воздушного транспорта! 05.26.01 - Охрана труда. Киевский международный университет гражданской авиации. Киев, 1995.

защищается 51 научная работа, в тон числе з учебных пособия И 7 авторских свидетельств, которые содержат теоретические исследования и разработку путей обеспечения безопасных условий труда, исключения профессиональных заболеваний, своевременного предупреждения аварийных и экстремальных ситуаций, создание основ автоматизированного управления охраной труда с использованием двухуровневой информационно-измерительной системы оперативного действия. Для оценки условий труда при многофакторном воздействии предложены новые критерии. Разработаны модели и алгоритмы управления условиями труда, ряд измерительных приборов (блоков), устраняющих пробелы мониторинга охраны труда и осуществлено внедрение результатов исследования. Аналитические выводы хорошо согласуются с результатами экспериментальных проверок основных положений работы, введением исследуемой системы в эксплуатацию открываются возможности перехода.от принципа "профилактика травматизма" к принципу "профилактика травмоопасных ситуаций" в дотравматичес-кий период.

Annotation

A. G. RevuK Scientific Basis for Increase in Operational Efficiency on a Labor Safety Management System at Aeronautical Enterprise. Thesis for Ph. D. (Tech.) degree in: 05.22.14 - Air Transport operation; 05.26.01 - Labor Safety.

Kiev International Civil Aviation University, Kiev, 1995

Fifty one scientific worKs (including 3 manuals and 7 authorship certificates) are being currently defended. They comprise theoretic research and development of ways to ensure safety worKlng conditions (professional diseases excluded) and to timely prevent emergency situations and accidents. Thi3 is to be achieved by means of creatine basics for automated management of safety worKlng conditions and implementation of two level information measurement operation System. New criteria were suggested to mahe worKlng conditions assessment in multiple environment. New models and algorithms to manase worKlng conditions have been established. The results of research (including a number of measuring . devices eliminating gaps in worKlng conditions monitoring) have been practically tested. Theoretical analysis and conclusions are fully confirmed with the results of research experiments and correspond to the main statements of research. Implementing of the above system into practice opens a new way to transit from "trauma prevention" approach to "traumatic situation prevention" approach.

Ключов1 слова: охорона прац1, фактори, критерП. система управл1ння, модел!. алгяпитыи . : - -