автореферат диссертации по транспорту, 05.22.07, диссертация на тему:Динамическая нагруженность элементов асинхронных тяговых приводов при ударных нагрузках

\ ш 629. 423/. 424.3.015-62t. 313. 33

На npnsjx рукопт-су

EB4EHKQ ЮРИ КЙС0ЛДИ0БІИ

Дет:т.й-чла кахзлтаїїззіісгп. елеііеігтЬ аскссуошсах тяговпг праісдів прз ударна наватзгашшх

05.22.07. Р>-2Сіла скязд залізниць та тлга поїздіз

Авторефзрат хпссргаци из здобуття наукового ст/пегл кандадьта тохнічкпх згаук

ДЩпропэтрозсьх 129-Î

Робота вяконака в Дніпропетровське-г/ держдаксму тахяічкоііу університеті залізничного транспорту.

Науковий кєріїнзх

- доктор ТЄ2НҐЧІВД наук, профгсор Манаакін Л.Л..

Науковий консультант

-кандидат тззагічдах иаук,

ДОЦЄ1ГГ

Бсндарєв О.У».

Офіційні опонента

доктор твгнічазвс наук, прсфасор -

Д^£>с>-ііи *3«ІЗ,

кандидат технічнах наук,

доцает

Гетьиан Г.К.

Прозідш підцрасиство

£

- ¡ПЮ ІЇЕБЗ (». ДійароаотрсвсмО

1995р.

гол;

Затст забудеться в вуд. ¿уСу на засіданні спеціалізованої вченої ради Д114.07.01 Дгйпропетровсьхоиу до;■■.¿авког.г/ технічному університеті залізнично, транспорту за адресою :

и. Дніпропетровськ, 10, вул. Ахадгиіка Лазаршіа, 2, суд. ___________

З дисертацій» шиа ознайомився у бібліотеці уківерсп*ету. Автореферат розісланий 1055р.

Відгукз на автореферат у дбох екземплярах, ¿¡звірені печатко просимо надіслати до спецІЕЯіговапої рада уніварсятету Дії4.07.01.

Вчений секреїзр

спеціалізованої вченої рада *

каїїдадат технічних ш/к, доі@тх<^^™£^і£чіотрович Я.В.

Акт?а льи 1 стц теїга. Одши з основних напрямків Е-рігання задач підвжцегш сфеї.гпвіюсті залізничного -«.рапспорту являється забезпа-четт його більш потухшкг, кздіаникл і еконойїчтиа локоиотпвзія. Досвід вітчизняного та закордонного локомотивобудування свідчить про те, цо йрп стаорскні. васокоефзктпвквх лококотивів найбільп пврспектлзкпіг с використання асинхронних тягових двигунів (АТД). Цо дає іюзишвість значно підвзцатп вггкорастання сцепної тята, внаслідок ¿орсткості тягової характеристики АТД, збільштл питої,?? потугність тягових двигунів, зкєнеяти витрати на виробництво í обслуговування,скоротати кількість відаов з вшш тягових двигунів. Васоколкіені техніко-екопомічні показішзш тягових атзнхронншс двигунів підтверджуються результатами досліджень і випробувань в СЩ: Петербургськоиу де£кавноху університеті залізничного транспорту, Московському державному університеті залізничного транспорту, Московському енергетичному інституті, ВО "Луганськтепловоз", ВД заводу '■ЕлектротіЕмап'' ¿a ін.,- та за кордоном: у Німеччині, Опшшдії, Італії, Швеції, США та ін.

Шд чзс випробувань макетного зразку локонотпва Т2120 маля ігісце аварійні рента робота асинхронних тягових приводів (ДТП), цо призводять до коротких заїхикань в колах гивлошш статорних обмоток Л.ТД з короткозгізкнупш ротороп, внаслідок крізних коротких зашкань в автоношоау інверторі напруга (АШ). Струга короткого згіокангл залежать від запасу енергії, накопиченої в иапйтшх полях АТД, і значно пзрсвзцувті, їх значення прп стацісіарнояу pessad руху. Це призводить до виникнення удзршк навантагвнь в елементах механічної’ частина тягового приводу. Так під час випробував. накатного зразку тепловоза ТЕ120 спостерігало'ь руйнування резано-кордши цуфт, чзроз які тягові зусилля пзредззться колесу

колісної пари від порожнистого карданного залу, а при використанні досить коротких муфт - пмс&аз порожнистого карданного валу.

В зв'язку з цей задача дослідження електроигтанічнив процесів в АТП при аварійних режимах і виявлення шляхів зменшення данаиічних наБан”5зень в приводі набула актуальність і саіюстіЕке значення.

Мета роботи. ¿наліз уі:ов Зїгшкнення ударкпх процесів в електромеханічних системах різних типів приводів локомотивів з асинхронним тяговиш двагунага» оцінка нава.лагеності єлекзнтів приводів, розробка способів запобігти ударам та знизати навакта-какість елементів приводів.

Методи яооліляень. Для досягнення поставленої кати були використані їй то,тз «атеиатичнсго кодвлпвяння. на азилотоваз . та цифрових обчисгашальниз иашшшх, члселый , изтода розв'язання дафэрвкцШкпх рівящь» теорія еяактроизханїчяшс процесів в азретворлвачах екзргії. •

Резу.'зтатп кодалазаши аідеварделвса йшив, які отримані експераиентальнЕШ дослйджишан из харобютоцу еб' єднанні

"Лутакськтешюгсз*’. ■

Наукова иияана. Б дасортації розроблені слідункі ютачатачні иода лі: АТП з поразявсиш кардаккш гаяся на осі коМь.іаї aspa, АТП з карданний валсу в порсалстоау роторі,. АТП з саорно-ссьорва способом закріплення двигуна, ззаекодії зубців зубчастої передачі з jрахуванням неідаальності fe взготовлшшя СкродачнаЗ удгр), привода з БЕкорасташїЯїї асшсфокногс ДЕЗгуна з подвійноа сбіготко» статора, пласких кошвзхъ дзогсшого біг -ja у зв'язку з єдакгроиа-занішши процесами. .

Розроблено штеиатичні подалі і програна для доагідаень електромеханічних процесів в АТП. Запропоновані гатеиатпчні йодолі дозволяють урахувати нзяініанссті зв'язків мін еяєгвнтгш АТП та взаенодії колії і коліс колісних пар.

Практична цінність. Розроблено комплехс програй на алгоритмічній мові ФОРТРАН для катеиатачгаго нодолшашш стаціонарного руху і оваріТіпг репагів робота ДТП, з допомогою яких визначено навантаження елементів приводів тепловозів ТЕ120, 2ТЕ137 і изневрового прсізі елового електровозу. Робота гкконувалася за участю автора дисертації, що пропонується до розгляду, у відповідності з загальноінститутський шіакоа науково-дослідних роОіт 91.59.89.90, яка с складовою частино» програна ДКНТ 0.54.01.07.1., та 37055 для ВО "Лугакськ-ешмаоз". Науково-дослідна робота 91.18.86.89 виконувалась для УЕлЯДІ згідно з замовленням Шністе,ства чорної металургії СРСР на розробку і створення продаслового електровозу З ЗСИП- -роннаки тяговая депгуиаип. У дисертації запропоновані рзкоианда-ції по використанню деяких вадів захисту при аварійних режимах, провадані дослідження для різцях варіантів ДІЛ.

Впровадження результатів. Результати досліджень, які приведені в дисертації, була використані в роботі по створенню стенду для випробування систем ютлення тягових двигунів і визначення навантаження приводів.. Ці розробки захищені авторським свідоцтвом

й1788454 "Исшггательнкй стенд электропривода локомотива” ¿ ■

Впровадження результатів досліджень на ЕО "Луганськтепловоз" при доробках макетного зразку тешіоЕозу Т2120 і проектуванні електропередачі вантажного тепловозу 2TS137, а такох в УЕлНДІ при проектуванні маневрового пре'шелового електровозу дало иоялпвість коректно врахувати особливості використання АТД.

Апробація робота. Основні результата дисэр- іційної роботи доповідались на Всесоюзна нгуково-технічиіа конференції "Создание и техническое обслуживание локомотивов Сильвой нощноста" (и. Луганськ, 1985 р.). Республіканській науково-те-тгічній конференції

"Фукатіонально ориентированные вычислительные системы" (и. Харків,

1986 р.), VI Всесоюзній науково-технЬшіА конференції "Состояние и

5

перспектив ід развития электровозостроения в страна" (м. Тбілісі, 1937р.),Бсєсошкій конференції "Проблвда иеханики гялгзнодароккого транспорта" (м, Дніпропетровськ, 1533 р.), 11 Шотародаій науково-технічній ткяфервнції "Проблема создания подезекнсго ссстаза с асвнхроннша тяговкіз двигателямз" (и. Рита, 19Э0р.), Ш Всесспз-ійй иауково-техкічяіа конференції "Проблем развитая локомотаво-строания" <и. Луганськ,, 1990 р,>. VIII конференції "Пройлеин мэха-ншш яадезнодорсакэго транспорта (и. Дйпропэтрогзьк, 1S92 р.), coutnapi ісафздрп ”їеоретачна ідааніка" Ол.ДнЬоропзтродськ,1534р.), міського? сзігінарі з шханікп (¡л.Дкіпропзтровськ, 199*1 р,).«

■ Публікації. По теьі дисертації опубліковано IS друкованих робіт, 12 з котрих привадеііі в ззторефзраті.

Структура та об'si; робота. Днсартаі$я виконана ка 1Є0 листах цашкогаского тексту, складається Із вступу, п’ята роздШв, висновків, сппска Епкорпс”"ики диірел ( 54 назва), додатків , рисунків та таблиць в тексті дасертацїї. .

' 'ОСНОКШ НЯСТ

У петаоот созлілі (вступ) обгрунтована актуальність дослідеіп» дешиїчного навантаження еленантів асинхронних тягових приводів від ударних навантажень, зроблено огляд література та досвіду вітчизняного та заісордошюго локоастпвобудувш-пш, досдідхоїс. данзиіка залізшчного рухомого складу. Сформульована ката 1 основні напряикп робота, штода дослідхекь. .

За хордонон ка£усо1ан1та в області створення локоіготщзів з «існнхроккша тнговтш електродвягунаш пращаиь докоистпвобудівка-ки ІШісччзіа, КвеСцарії, Італії, СЕ!А. Чахослсваччши та їй. Значках успіхів у створенні локонотпвів доелгла такі фіріа; Brown Boverl, Siemens ßG, General Valors.

Наукові роботи радансьішх вченій Ai :з:сгсва A.S., Костенка U.U., Лабрпдова Є.Л., Толстова Ю.Г. спряялп тону, щоб на рухомону сзсладі гас тягові електродепгунп вшсорисгозувзлпся бззколекторні машззпі. В останні роза н„Сбільп активно пробле^аїл тягових приводів займалися Бсялєв А.І., Бірюкоа І.В., Бурков Л.Т., Ізіьков Ю.Гі., Ллтовчеисо В.З., Манаикін Я.А., Ротазгов Н А. та іи. Математичному иодагазвазгни та єкспераііенмльиті дослідкенням даіаш.чшх процесів в локомотивах, коли останні розглядаються як нелінійні изгазйчзіі спстєш, приділено багато уваги в роботах F^Jwesa A.I., Біржова І.В., Блозг’а Є.П», Бурчака Г.П., Голубєкка А.Л., Дановича В.Д., Дї^міна Ю.В., Каиаєва A.A., Камасва В.А., Коняєва А.Л., Корот£-КЗ Н.Л., Кудензса С.:.!., Лазарям В.А., Львова A.A., Манашкіна Л.А., Кадоля В.В., Павленка А.П., Плаксп A.B., Савоськізга A.A., Спірягіна І.К., Тгртаксвського Є.Д..Тібілова Т.А. Статистпсчніпш аспезсташ.пов’яза-зип.’п зі створєзшш та експлуатаціє» локомотивів і рухомого складу, зайиалпся Біржов І.В., Савоськін A.ü., Ушкалов В.Ф.,Ог дорець В.А.

У другому розділі запропоновані математтчзіі моделі иахазіічнпх та елєзстрнчзіої частини а^-шхрокнпг тягових приводів яз: єдшюї електромеханічної система. У розрахункових схемах запивань оберту АТП всі елєшзгоз приводів уявляються сконцет^ованпма иасаїш з відповідала цомозггаї-я інерції, а з’єдзіання иЬг елеиезгтапн - еквівалентними зв'язкаїа короткості.

Запропоновані математичні і:оделі неханічзшх частті, які забезпечують передачу иоиезіту оберіту від АТП до колісної пари, для трьох тішів тлі'овлх приводів: опорно-раіше зазфіплензія двпгузіа та псроязтистпЗ кардазпшй вал зіа осі колісної парп; опорно-рашіе закріплення двигуна та карданний вал у поуоішистоиу роторі; опорно-осьове закріплешш двигуна та двостороння зубчаста передача.

Модель електричної частпзт сзиадаєтьсл з автоноі~юго інвертора напруги (АШЇ і асизпронното тягового двигуна. Розглядаються

особливості «одахаззігкп тягового. приводу, до якого згодять ЛТЛ з подвійники обкохкамз статора.

У дрфзрекціПіх рйшюак длл всіх трьох • тепів приводів, цо розглядаються у дшгій роботі, ггжсрястовуюхься таї! означання:

V.K - ігаздйісїь- .-рїху та иг-.в коїсікгеиваї IL,, - етакгроиапй.'язй цоиант, E¡o їзроблаєїься ДЇД. Sa - стаціонар«» зусаллл, відповідне кйздності руху,- Дігяй на jloromoîss з боку изтозчіпу; г ,г - радіуса Eâcïopiü їз зубчастого колеса редуктора; щ -кутова квядііісїі» та іхагзкт ікзраії І-того еж"энтз празода; MQ - ноиаяг зусиль, які ЕКіваапть у вузлі закріплення дзвгякз під час коливань його корпуса відносно рака візка лохоко'гпва; !Лг }+г »<9j j+j,“ монета та відносні кута повороту з з'єднаная* «fe і-тии та (і+і)-вям елшзнмни привода; і\.~ радіус кода колонка кодзса колісної пари; F,;¿- повг--дозякі складові сад вззгїодИ 1-го коласд s колісю, які коделзоза-язсь у відповідності з вкс_гргж»гга.звжага дакпка, втаадзкииа у роботі 2лє£яакова В.ЕІ., як функція відерного проакжзувзккя £.{1, ява Екзнапзжзс!» їзкзм чкіоії: £гі= і - V/Cu,., • г,;) ,

' v<4-fk; v «і.кїга- s0) , < г )

до Uj.j- істона is г,;?,;.', ¿ri 1-го колеса.

Ядфаракційні рівнтм, sû саасукггь рух ejisussnte прнводз з спорко-рзиши зазгр1вл0чкя« дсятуиа та порозкастим хардзіашм валои ка осі колісної парк, иавті. тгз-зй взтлдд:

V с_мо - Чп: 4 1їгз“СНгг/гі))/3о • «о" % *

“і<ИЗіГ Й1Е )/31* “і ‘ 6£*üo’CUr£/ri)' { 2 }

иГші-і»Г !íí,Hi* Ó1 'FKj'rK)/3i *

¿ J 1, якщо 1=57? t ¿ eí b Í'KSJO 1-3 J j_r 1» BKüo 1=6 >ci„277),

1 * 0» якцз If'ST? * 2 ^ O, ígsio 1<J * *■ г, ящо i-7 * ’

1 праймас зкачашш: О - дяп корпуса одзхтродиігуїш разом з редуктора«; 1 - дгш ротора ¿ТД; Z - дгіл шстар.іі рздзктора* глс-п^шюї >tä asj! ротора; 3 - дгш аубчвстото кожсса редуктора; 4,5 - дмі

половина псрожшіотс",о вьлу з фганцюл та з'сдатхгаш иуфтзга, г;о прпдкгаотг. до ж ero ; 5,7 - для jxkJo з пргишгавчпкл до ¡niz паггозл-lisrá coi колісної паря. •

Закручаїмг вал? ротора ОД,пустого карданного валу та

і С. ■ Н J)

осі колісно! парл CKQ?) були орізЗішті за пруязтов'лзкоп иодолг» я1,:

’:'і ,í +і= ^і, і *і '''‘і,і-ї-і ^иі+Г^Дн *

ді> ї-м » еквіваленти аорсткість з'єднати і-то та (і-гі)-то Í »і Г- ‘

олакззіїізї Д, 4- -коефідігнї в’язкого опору. В iicsz зв'язкам

1 ) s Ті •

розсівзанкя окаргії щкя&»гаься у вигляді сухото терта.

У відповідності з розрахунковою схзііоз татового привода локс-котлва з спарко-рзхіют ззкріплонзигл та пзрдзшши валом 7 псрсяшс-тому роторі асшароішого тягазото двигуна рівняння руху спстеїз иавть взгляд:

V с;до - » Vs >

"і 3 %‘Г Иіа>/Зі « “Г W^+W*

,і~ Пі ,ІТІ~ Ól‘FllfTl?/:Sí ' (3 5

Ч’ ■" Сцз-;'(1ІГ1/Гг) - ц75/37 » : Ь = ,JV ’

¿ í 1,лиа> j=576 f ¿ J і, яиц О 1-4 f J г І.яицо í=5 (

1 1 О.ягсцо 1*3,6 г 1 0,яхе;о ¿“4 1 г.якцо 1=6

í tfpnüuac такі значешія: 0 - для корпуса далтуна; 1 - дм пороз:-

згпстого ротора; 2- для іирд»шюто вала та частvsm. нуфтп з'єднання,

г;о щхзлягзє до льего; З - для ¡sscvejnd редуктора та частини муфта

з'єднання; 4 - дая вінця губчастого колвса редуктора; 5 - для

маточини зубчастого juwsca ред-гтора з колосом та частиною осі

vorder її aspa, що прзллтзз до ї&ого; б - для частлпл осі колісної

пара та другого колеса; 7 - ден корпуса редуктора.

Si,- «?«о;:т, Kví> вшЕпас у вузлі закріллвиия корпуса редуктора,

розраховуємо ио фориуяГ:

tîj, * ta +■ Сгг + r2)*cosa] •Е.г-Ф7,

дэ а - відстань иЬс тотасо закріплення корпуса радуктора до рани

візка та вісс» шесторзи; а - хут .нахалу прямої, :;р а’еднус центра ¡изстерні та зубчастого колеса редуктора; Ки - еквівалентна короткість зв’язку, визначається уиовзии закріплення редуктора до раш візіга; ¡я - кут 'закручення еквівалентного зв’язку.

У розрахунковій с'єіц холлваїп» оберту елементів приводів одного двохосшго візка локомотива тягоеий привод шага взаката симетричним відносно повздовиньої плоагаш та сбмегвхися розглядом тільки одніє? йоі'с половина прз умовах, що маємо опорно-осьове закріплення тпгоенх двигунів та двосторонню зубчасту передачу, що кахтусио коливаннями оберту осі колісної .-ари та ввакаемо, цо на колеса передаються через тягові редуктора однакові иокента пра однакових силах тята, які резлізувтьс..,

Розглянуто кехянгчну систему, яка складається із двох холісно-ноторнаг блоків. Дпфзреіщійні рівняння руху елементів приводів мають такий впглнд' .

*оГ І2'рз -(гі+ гг > V С-і^-Г0і-аі/зо, % - ,

иі_Г сизмГ 2'Гірли)/3і * %зГ “о " иг] •

“гГ ‘“вдГ - • %Г СГзГга " ' ( 4 >

«вий“ »гУЬ'Гг- ^ ' Vа + тх/тг> • де Оу - кутова шздкість 1-го елеиекту і -того ККВ Сі=1,2). і прпйиав такі значення: 0 - /ші корпуса даягука; 1 - дая ротора ЛТДі 2 - для вестерні редуктора і частіша вала ротора; 3- для зуо-час^ого колеса редуктора та половини колісної паря; зусилля, цо виникає у вузлі спкраїшл корпусу і-того мд на раз.!у візка; Мр^- моїгеггг, що вшзакас у з’сдаанні нік еяекенташ Статор -вестерна редуктора) _]-того привода; Р^- сила взаємодії зубчастих коліс редуктора _|-того вргшода; а- горизонтальна проеісція відстані иіг вузлон закріплення корпуса ДТД до рамк візка га вісса колісної пара; 2ьертпкальна складова дефориаійі еквівалентного зв’язку вузла спирання корпуса і -того ДТД на раму візка; - відіосзкЗ кут

10

закручення в еквів&хвютОД з* єднанії! елементів привода.

Прп ьатематпчноуу кодзвоззтпіі ішзпзсцо, цо алектрлчна частила АТЯ спасається з звтоноікого ііЕсгртора напруга СДХН) та дсінирон-зюго тягового двигуна С ЛІД). Різні напруга С1)і5) еквівалентного сжетріглюго трифазного дяарела напруги формуються у відповідності з фузасцісю переплетення АШ СІ50° управління). Шд ’¡ге йрогрзшіо'і реалізації даної моделі кзеЗлідно вихідні напруга АШ обчпс.ловапї лн езреднп величину напруг їм попередньому і даному кроці рсзралуїа^,.

.Для стаорезпш математичної моделі, ліга описує дпнакічиі процеси в електрачнах палах статор.-са і роторімг обмоток А.ТД, вряйняті сліду ечі припуіце'.аш: фазні обілотаи ЛїД однакові і ілавть ід гітвчні параметра; зазор в ішг’чгнему колі рівнонірнпа по колу розтеучж статора; иагнітно пола розподіляється по колу синусоїдально; сЗхдатз'д статора з'єднані сірко», а їх середня точна не

а'еднзна з нулей і йога пати відносно нулй потчіщіал; ігасггчеши

ігзіїцтопроводу двигуна до увага не приймається. •

Для спростування математичної моделі струїш і потоігозчеплишя розглядаються в осях координат а, (і і г , нерухокзх відносно

ебиотох статора. Струїш в роторна? обмотлзл в системах коордшат,

рухшій і нерухомій відносно оОиоток статора, зв'язані спізвідно-иошгння»: [Ііг,ІггВ-Па,І^І?,]т , ( 3 )

дз діагональні елекентв Ьу катргщі В С3x3) гпрівнзозть со5<?р ,

Ь1.заЬг.1вЬэ,га-у^э'51П|,’р ' Ъ1,г~-Ъг,'Гьз,1^/з'^г‘Ь'

К»т фр повороту ротора відносно статора доргшггз: .

+ 'V • ( 6 }

де р - кількість пар полюсів, ц- кутоза оидкість ротора.

Еактора зведекзгх потокозчеплень у І струтяв І зв’язані чераз ыатрярэ Л;Гу15,У'г5.Уз3»Уа,У/5,їуІГ=Д'СІ13.їЄ5Л35.І0(.І^.і?,І1Г* < 7 > Елементи матриці, д (6x6) дорівнюють;.

аІ,гЧз* аі З.і+і^г' Зі,!+з= аі*з,і=Чп,аі,.Г"з'іМ С1=і»3,і=і ,3>.

И -• '

ДзфергкцШні рівняння зиізяї. зведсшх вотокозчеаяакь мають ВИГЛЯД! V'1S = ^1S ' s ' ^ і s ■*• з'^й' 5 as + ’

• »W ° \s ' *zs-hs + §*cV4‘s " VW ’

^3S = ^3s ” ^-S**3S * з'^і'Ч'ї * ’^г'^гз* ’

fa - -Rj-'Iq * p-Up-Cv'j, - Vfy'lз/з , ( 3 )

vp = ~prle * P'üp'% ■ ’>>,уі/3 *

ÿy =-Rj.-Iy +.p-(^-C^ - Удї-ч^/з . ’

Елоктрокагнілша момоіп: АЗД оФчасласко по формулі:

~§’ïi’4ï]'tîis'f-V “ V'^ss’^a " V^ss’^/TV3 * ' 5 ^

Lj.jL^.Ljjj.R^ - napansïpn етежтричкої схема sauirçmnin.

Дяя зтнглтш рівня пульсацій слектррмзгнітаого иоїшзггу АТД, язй пов'язані з крідеаяьзііста (кгспзгусоїдг-ггькіста) фзззіпг кагтруг”' япвдаївік сгаторзих (¡бкотоі^шямі використати дзіггузі з даоущ здвят-ізутвна зга ЗО едезс?р;.чїїиа градусів об’-іоткаїш, зхжа з язгіх кзеиі-ся від окремого іиззртора. Резї^гьтата кодалювання показали, г;о ет-ристання Л-Д s Еодзійзпаи статортз обіїотзиіп: дозЕояать кз *ГІЯЗуЗ£ї зизішити, liasse вдвічі, рівезгь пульсацій олзктроуагнітаого ноійзї-ту, який раіПЕй ЕораВязцуваз його середнг значеная зіа 35«, £ й зїз абіяигатв швазоягеивд з слекгроизхаиічїіІЙ свстоиі АТГІ під час азарйзшх крротют заиакаїїь в колах кзвлазаш .сгаторішх обмоток.

В кажи моделі АГ! з епорзл-рзні-ті зззфіалогааа! Д2Д Î поро-язестпц зсардаззпзд валоа на cot зсоліскої парп запропонована модаяь взаькодії зубчастая коліс тягової верздачі, зліз враг'ївує иоідїззль-зіість ïz БИГОТОВК83ШЯ (кроиочзкй удар ). Враховується зміка- жорсткості ids зззагшдізочи п зубздаа (оддспарзіз і двшарзіз зачзплашія).

При і делхвязші і^иочпото удару Суло прийнято пршзуцсзіна, цо на хсстсну іфоці зачеплення радіус початкового з:ола відріззглеться в.' ; гг на ззелапшну r2-Dr в ігегаг зсута }', а відиоезга кутова пзвд-гЛсіь IL цра цьому оОчисдзвсться не по формулі (2),s sa допомогою виразу: <]>„ „= + D_) - u„ -(1 + г„/г, )■ u ( 10 )

dt^c. І -з c.lO

12

Пря цьоі*7 вляорпстовузоласг. ?зга свЬпідкояешк: р2>рг/р. . 6=Х-К0, г=^а-а-6/р3,

¡>т~Рг-СС?' - (?3)*«г0С?- - 'РдЯ/Гз - ( 11 )

до р ,р, - радіуси крзвзтая профілів зубців зубчастах коліс. ■

£ розрахункам ' зводзна. пзіямкз зуСціз <5 визначалась тілмп точкіста впгогоьлзгсня зубчаста коліс тягової породілі, тобто найбільшою різікдею основі-ах крозіів к, Результати уодслизпзпи свідчать про тз, що лпиглітеа капзятггійгість з зубчастій отродачі 8-го ступо;» точності в 2,5, а 7-г^ -иа?мг з 2 разя псравпідує дшіа-хічву жаашиаззр^-л > ьорз^-тгі 3-го ступзгеа точності при пвядкооті рух? 50-1СО угл/ ойітьЕзїиіп товсті на одаппяз г.етго дата зттел-яетхя ршЕмтоіох ііаїзаотзг^нос” . пря впгсі'одії зубчастих коліс до 25£. Отроизяі рос-отатл иолзляважи відріз:іязотьсл вг більа^лк кз Лей від розультатів охрекзнпг іют-ш авторам зкепоргажнтяльно. "іР2і!2_Р$В2ІЯ- Здійснено аналіз частот і фора гяасшх коливань уагз/іЬппг частин АТП трьох гппів, цо відповідають штоиатзчз.іам міділпи (2),(3).(4). Для росрзг'ішаз використовувалась стандартна програма .що рзалізує О/?.-алгоритм. Частоти і форма власних коливаіп. визначені в різлпх у},юзах взаємодії яолії та коліс колісної парп: а> рзгаш тяга; б) зрушення з шсця; в> буксування.

Розрахунки показали, цо для парних двох випадків частота та форія власних еолебшо. практично співпадають. Величтаїп власних частот і відношення ашлітуд покоптів з реактивній тязі та пороз-ігастоііу валі' (ДТП з опорно-раиппи закріпленням &ТД і пустш ісар-дзннян взлем па осі колісної пари) по перлий і третій формах коливань повігіста попадають ь' діапазон г-лачвкь, цо спсстєрігал сл під час дослідів.

На основі аналізу частот і фори в1ль;гах коливань механічних частая аТП, а такса дпнаміч,пзх процесів в ньому, запропонована ивтодика спростування игтематичних моделей приводів.

13- '

Четвертий розг<л. Пропонуються два способа рсолаїзіції ^теыатэт-ках «одэдой ДТП: - олгжгрошіа иодвлвваняв па ахглотовМ обчзедо-

TkJ.ILíїї*1 j — ЧІіСОЛіЛК} J.iL'* йі уУВйіЗг;! /ІЗ Ц'-^Д 2^3Q)í!íp£II<^íií.ií>U'i.

рівняні. , які сплсукть рух йда;;-.тюиехгіп.'чної спсгйіяз.

Для отряка.-пш більп чо^п'ях результатів була розглянуті дкі систсиз д^юреіщіЗзіиг рівкяш». .fad опнеуогь процзск в оюзівалопт- _ мій двофазній шашй. Ваяш&ось, цо слід віддати перавагу илек-тронному иодалюванка s вакорасташіжі рівнин-, аи ошезиі через потокозчеплення, тсуу, цо і-чстокз дгіфзрвіщіаюас рівнянь через струїш занадто чутлкза до satas коефіцієнтів. .

Часельяо Ьпагрувакна дафарс’щівних рішала. пра 0<КЬ .( Ь -кроїс інтогрувашш по часу) виконується ікзгсдои Рунге-Кутта 4-го порядку, а потік з Епкордстакняи нзтоду ¿дзиса-Раафорта»

П'ятая розділ. Розглянуто даиа«£чіп? кавактагакість сланектіа трьох типів "Ш під яз с коро1 bíwtiJ*. <*23і*ьХЇ\ИЇІ*ЇПІ> 3\.>XJI2á .*HuIÜ»t.tÍl£lWÍ С І. Й ¿OlJíIXíA обшток С з опорко-рзшіял зйфіплеїшяц ДТД і порох-яства карданний валом на осі колісної пара; а опорно-раынт заігрішішаїгш ДТД і карданний валом у порозаистоуу роторіг з спорко-осьовгч заіфіплен- ' іти ДТД і даосторйаіье» зусктастез первдачеи). Бідазливк результатів розрахунків від результатів випробувань из перавагрло 15%.

Проведені доолідасшш на різних ¡звадкостях руху локомотива, з різники параиэтрамз корсчссті і топтавша зазораш в з'єднання*.

Розглянуто навантаї-ліість .елеизктів ші о спорно-осьовза закріпленшаї ДТД і двосторонньо» зубчасто» передачей під час pyzy лозіокотевг. у-резазаі Оуксуваин», Дослідаешш показали, що під час зриву ЗЧ2ШЮЇШЯ коліс 3 SOJllJB і ¿ідиоеуєіш зчеплення кшаэть ударні продаси в тяговому праБОДі, які вггвваэть аатг’-зачі коливання еломвктів право® з частомш, блазьквш до S Гц 1 160 Гд. Частота 5 Гц зуыотигэна коливазашш корпусу ДІД відносно осі колісної пари, а частота' ІбС Г; близька до однієї з частот власнії*

. 14

коливань елеиентів привода з буксувтшя.

Х’ИТУЧОТПІХк. ДІ’Н? іи^ліої зіавазггзг.т-юсті племиггів АТП під час зругенкл поїзда з місця запропонована розрахутссово схема локомотива масою гс, поїзд *з п вагонів, Тдгорє зусилля передзгтьсл --зараз •’втозчіп, який обладнано гбираячии апаратом, розташовазіим міг: локомотивом і пер”,яа вагс-он поїзду. Цэй зв'язок кас нєлінійкпй характер, а деформація в ньому ас. На приймалися до розгляду колквзкнл рухошх одян підносно одного вагонів. Враховувалось, і;о вслгчина змінної маса поїзду М наростає в залежності від шляху z, акта прсйззов локогютаз, такт:! -чпном:

n J t

a=m + У n,-cr (z - 6 - У 6.~) , z=f Veil

'' J C A 1 r, f 12 і

до т, маса _-гс загону, який рушає з цісця, 6 - зазор в зв’язку ні“ локоиоі-пвои і серзЕп.1 ьагоном, Ь^~ зазор мік 1-там та (і+1>-пии яагонаш, аЛ ,.- одинична функція ХсгЛсгйда, V - пвпдкість руху

О О '

поїзду, лзсз зсорезстується в жшен? ступізпастого збільмззпш ыасп поїзда м на велілчпду . Нехтуємо тривалістю процесів ударного приєднання ]-го вагота до поїзда в иокзнт коля зазор перед дззгам вагоном с вибраним, і вважаємо, що частіша поїзда, яка зрушилась з иісця, являє собою одна тверде тіло.

чс11і)=УІсаі ' м-мс^ - ю/мар , ( із >

до Ь - крок інтегрування по часу.

67 л о прззйнято првпущешш, що при зруаеїліі поїзда з місця і наборі титл вєлячшіа зятевої пвидкості оберт;- магнітного поля статора відносно полп ротора, лзсе обертастьсл, зростає по експо-ненціальнсиу заз:сзгу: иг(1)=оП[)-[ 1 - ехрС-^-І)] . ( 14 )

Частота ц_ зіїізш !>азнах напруг кизлезпш обиоток статора АТД зазначалась по формулі: и,_= із*о * огСІ) . ( 15 )

Локоыотиз, яг. одактрсиезангаїа система, складається з тага ж

структурна* е"3і!0іггівї дазрело ззвлекня, перетворювач -частота » ЛТД, «охаиічка чаСтизіа тягового прпЕода, В системі управління Нйпр7гса яшяряня двигуна «osa здійснтатися зворотний зв'язок шайок виміру .їшйдкості и, оберт/ ротора аоо еизхоц хгміру швидкості V руху лозїоиотива і обчислення валсчизаз c-V/rr,

до с - передаточне відаокаккя- редуктора.

Цроведоіи’дослйдшпш показала, що зворотний зв’язок сереого типу прГі швидкому зіаростазЕгі сізл тяга до велотян, Ojsislsîkï до kssí по зчеплашш» сприяє зриву ткга в -режим йуксувашш. Управління зі зворопши зв' дькои другого галу приводить до оілье атаадавиого псрохідоото процесу і забезпечу* в так -s» умовах Оікьа сталу реалізацій сил тяга.

Шостий розділ. Розроблена иатанзстпш модель, ругу у вертикальній'

Г-'.^СІ.,а]І/ ЧОТИрПОСНОГО JiCKCUOTiuSô 3 у.ралуВаКш&ї СЛОІСТрСиїЗлЛіІІЧІи'.А

процесів в івдязідуальнону тяговоиу приводі s астарозпши двкгу-

ноу, цо-uae опорно-осьова зазгріплекня. Вгкорзет'іустьса тягової:

щківод з дзооторозш.оз зуО'іагтса передача». Pyz кузова локомотива

розглядається спрощено, баз урахування інеріїг його повороту.

Припустимо, зцо ікса кузова розводілезгз вздовж його довгкза різзю-

кірзю, а оСвдва дмгосклх візга рухаються сдиаксво і взаємодіють з

ісузовок одаг-оввіп повздозакиз салака.. 'Такі пркпучаїшя дозволиш»

розглядати руг їіяькз тгозази «аси кузова і половину статичного ' ‘ ’ \' зусашія, язи діє 'на іїузсв з боку з’єднання (автозчепу) локомотива

з складом вагозіів. Цей рух вв'язаний з ругози одного візка локсмо-

тава під дією сил тяга, яза Émtffiuæïb на контактах зсояіс цього

візка і колії, розрахункова ci.d3¿a відгіоеідїе одному з лозмазтавів»

язспй розробляє УЕлЯДІ.

Озсріи перелічених прилучань, прз&йско слідуючі сарсц. -.аш:

- дшїаішга поїзду уваги ке ирайгасться; .

- колія вважається пруггіо» і -'езінарційзіоа.

. 16

Розглянено дснанічні процес*. руху 7 вартнзіалькія ззлогуші візі« ллхоиотввз і итептів пригода. Дг^.ерстаїйні рівзоття руху ивХмДічжЛ частоті явпокотааза підносно пслозсозпш с-зтітшої рівновага складало ізрп умові, цо •зозззазгаакошщ коліс, рссор, п'яткгкЬ на відбувається.

■ Горязонтальгі проекції сил взаємодії коліс з кол'є» иоделетгься по фарнрхач (1). 2лсктромаг?іітні вроздссп в обиотгаз: астакрошпв: тятозкіх двигунів І сл сктрс« агі ¿"гні момента описувться дпфзрезгщйзевд і ялгсЗра'гашкл ріиіязвшта, лісі приведені в (5) -(9). Зталззпи трь&ззкзх обнотоз: А.ТД відбувається від АШ.

с - п викопані розрахуйся для еяззи’їйїп« дпнзш’шої зізваїгта-хеності елоиелтів тягових приводів і візка прп аварійнлх рохшах коротких ззмгімкь в кодах хявлекіш астарозпіах двигунів. Мсдилеззлись т-еісі варіанта {кввдкість руху лсісонотаза. 20 зае/год):

І) ХЯВЛагіКЯ ПЕ'ІЗОГО і другого АїД ЗДІЙСЗШЗТЬиЯ від різках азтозкялгях інверторів,. а трифазне коротко зашпсззпіп відбувається в кетах кззлкпта другого ДІД; -

2> хязлезаія обох АїД здійснвсться від одного АШ, і трт.фаззгэ коротка затказпш відбувається одночасно із колах зшвлешш обох двигунів.

Результата розрзхузвсів (варіант 1) показала, що пря Ешашюк-ні, у вкладку короткого заишшшя, торцоззюго електроиз^ літного ионаяту, ввлічпіи якого в 5,6 разу псрэкщус Лого ззгачезаш у стаціозіаркоиу рехпиі руху, ударні навазггяяозпт діють, в основному, на одексити другого приводу. Так сила взаєзюдії зубців зростає в

2.2 разу, а сала в вузлі спирати ;у/того двигуна - в З,“3 разу. Пря ціои? аналогічні сап п пораои/ АНІ зростають зш Оільп, як в

1.3 разу. ЦІ ударні процеси, практично, на вшивають на горизонтальну і поргакзйьлу складові спла ніж кузовом і віззюл. Відбувається каватазгезмч расорішл ко«с актів - сала в перасцу

17

зростає в 1,6 разу, а сила в другому в -1,4 разу. Зусилля в порцій псзсдковій буксі кЗіоЬшУЕТЬся в 1,7 рязу. Значення вертикальних складових СИЛ Е місцях контактів коліс з колією збільшується, відповідно, в і,? та 1,6 разу. ■

У випадку одночасних трифазних коротких замикань (варіант ?}, навантаження елементів приводів аналогічні розглянутий раніпе (варіант 1). Сила взагмодії зубців тягова;: передач збільшуються в ",2 разу. Сили у вузлах спирання двигунів зростаюті в 1,4 та 3,6 разу, відповідно. Значення ік/ртихзлглпах складових сил в місцях контактів коліс з коліє» збільшується, відповідно, в 2,2 та 1,5 разу.

Расновкз.

В результаті досліджень одеркані такі наукові та практичні результати: .

1. Створена матє?іатігчнз модель асинхронною тягового прішодз, язола розглядастьс;. як о.чокгрсг’ехангчна система, для досліджень електромагнітних процесів ¿.ТД V--' навантаження елементів прявода при стаціонарних та перехідних риїзічах руху (в току .«¡елі і ри аварійних коротких замиканню: б колах живлення статорних обмоток). Модель дозволяє враховувати неліїййності та моклпві зазори у зв’язках ігік елементами ДІЛ. Запропоновано моделі механічної частини ЛІ трьох талів: 1) ^ опорно-рамним підвішуванням АТД і порожнистим карданним валом на осі колісної пари; 2) з спорио-рамнш підвішуванням Д.ТД карданним валом в порожнистому роторі; 3) з опор-"о-осьовии закріпленням АТД і двосторонньою зубчаста передачею.

Результати теоретично розрахованих частот власних коливань та відношень а'-шлітуд моментів в реактивній тязі і порожнистому карданному валі повністю укладаються в інтервал значсігь, отриманих під час експеримеклв другими авторами (по першій та третій формах). Відхилення результатів розрахунків від результатів

і, 18

дослідхань при коротзотх ззіппсазптх в колах аявлезтл астгхроштх тігговпх двигунів в контрольних випадках но перевпщяло 15%.

2. ^пропонована иетодгаиі спрсщ*>штл иатоиатпчної моделі АТЛ, їй ослові аналізу частот та фору власзвп чодсагиь иахазіічної частиш приводу, а тахоз динаиічнях процесів в ньс«у, Під пас досліджень частот та фори вязезгпх коливань ггэхгзйчгах частин тягових приводів одвркакі діавззоіи частот для віддовідаих талів- ДІЛ в рожни! титл:

П ?,АО - 1171 Гш 2) 11 2 - 1143 ГіЬ 3) 5,19 - 810 ГЦ.

3. Розроблена «одаль взаємодії зубчаст х коліс, яка дозволяє

врахувати еидст неідеаяьності взготовлеіаш коліс на дшкшічні прсцссп в Д.7П. Результаті; теорвткчвзх с -.саоркиентів відтеєрдизні данина, отршанша інтка автора!я під час іспитів. Різнпцп нзяоільтх дзнаиічнпх зусиль по псрокіщус 25Х, .

4. розроблена математична модель, в якій Л"Д з хороткозашаюіши ротором прэдомзшишй язе грпфззіга узагальнена асвшхрозпи мзшиа, дозволяє ггадзлшата процеси в неснметрт'ішх колах статорних обмоток, що дзе иоглззвість проводити дослідаипш олектрсмахаїйчнпх процесів в АТП як при трифазних, так і при двофазних коротких замиканнях. Виявлено, п;о прп трифазних коротких замиканнях 1 заданій тззпдисті ложоиотава максимальне значення електрсиаглітного нолокту, яшЮ виробляє ДТД, на залетять від фази замикання. Під ■час двофазних коротких замикязіь рівні ударних навантажень значно залатать від Фаза замикань (відрізнпвтьсл кайдз в ~ раоЯ).

5. Результати тоорэтпчнпх дослідяезіь позсазали, що незалегпю від тшзу АТП, !г,о розглядалася, найбільші ударні цомтгті при аварійних короткії! заниканлях в зихлах живлення обттш статора АТД виникають в діапазоні пгидкостеа 20+30 ізУгод.

6. Запропоновано з іктс» зменшення навантагєнь влешнтів п; пзодз 1 струмів при коротких заіикаїсіях вжсорг.стовувата для ефективного гзеэзсш енергії додаткові рззастори та іцповеиості. Приведені в

19

роботі графіка дозволяють підібрати величину додаткових резисторів та індуктивностей, щоб навантаження не перевищували допустиш.

7. Використаннч АТД з подвійники статорними обмоткаш дозволяє значно зменшити пульсації електромагнітного моменту.

8. Результати дисертаційної роботи використані при конструкторських розробках локомотивів 2ТЁ120 і 2Т2137 на БО "Луганськтешіовоз" _ і проектно-конструкторських розробках варіантів промислового маневрового локомотива, цо провс^шшей УЕлЩЦ.

Оскопиш! -міст дисертації опублікований. в таких роботах:

1. Бондарев Д. М., йЕчакко D.H., РчцовскгЗ Р.¡0. О математическом моделировании процессов в тяговых приводах локомотивов с асинхрон-нтш тлговкш двигателшш с двойньш статорнши обмотками // Дана-шк'і а прочность келззкодорогного поезда: &егвуз. сб. науч. тр./ Днепропетр. 0H-T.MHS.S. -д. трансп. Днепропетровск, 1991. С. 102-109.

2. Ивченко Ю.К. Згєктрокноа моделирование асинхронного тягового привода тепловоза с полнії карданным валои/7 Динамика, прочность и надежность велезнодорокного состава: Мехвуз. сб. иауч. тр./Дкапро-пропетр. ин-г. пік. Е.-д. трансп. Днєирспетровск, 1987. С.149-157.

3. Ивченко ЮН. Плоскеє колебания двухосной телеаки с учетом электромеханических процессов в асинхронной тяговом двигателе // Проблема механики селазн''доро2ного транспорта.- Тез. дом. 8 конф. Май 1992. Днепропетровск, 1992. С. 32-33.

4. Исследование нагрузканяости асинхронного привода при короткой зашканик статорк~х обмоток т.ігового двигателя/ Л. А. ¡¿анашкин, д. и. Бовдарев, Ф.Г. Бербер, Н.И. Граногская, D.H. Ивчемсо// Динамика, прочность а надежность транспортных иашн-. Сб. науч. тр./ Брянский; ин-т транспортного иакиностроений. Брянск, 1986. С. 146-152.

5. Сравнительная о’^акка ударных нагрузок в двух типах тягового привода тепловоза при коротком замыкании в цепях статорной обиоткп

' ' 20 '

асинхронного двигателя/ Л. А. Канг жил, А. М. Бовдарав, О. Г. ВерСэр, З.Н. Шшіко// Конструирование п производство транспорта uanmt РссггуОл. кежведомств, научно-те^л. сб./ Всрсплловоград. и—ваностр. пн-т. Харьков, 1987. Екп, 19. С. 43-49. . •

6. Об упрощении математических ’»одолей тягових приводов локоиоти-

вов/ Л. 4. Манапкян, А. М. Бондарев,. &.Г. Вербер, Я. Н. Ивчедю// Дгааиика,. прочность я надежность железнодорожного состава: Местуз. сб. нзуп. тр./ Дгепропетр. ая-v. пня. п. - д. трансп. Днепропетровск, 1987. С. 149-157. ,

7. Моделирование дззгакгчеегюй кагруташюста гргппового п

гздашдуального асинхронных •тяговых приводов лешяютпвов в режимах бухсозапнй/ Л.А. Улкатпктг, А.М. Есндгрев, Н.И. Грановская, Ю. Н. Ивченко, P.D. Пацовсшй// iSntamta, прочность п ігадз: юсть транс-пор ТЖЯ Ї.КЕШ1: Cd. НЗУЧ. Тр. / ЕрПИИСЗ ШІ'Т . ТрЗНСПОрТНОГО

?!ГЕшостроения. Брянск* 1990. С. 43-47.

3. ’Лзтеаатпчоскоо моделирование дшгакяческих процессов в приводе тоалазоза с опорко-рамнгад подвеапватеи при неидеалыюй зубчатой передаче' Л. А. иакашшн, А. М. Бондарев, H. II. Грановская, Ю. Н. Ив-•чгнко// Дзказлжа, прочность а надегность транспортных машин.- Сб. 2»уч. тр./ Брянский пн-т транспортного машиностроения. Брянск, 1S90. С. 59-64.

9. Ызтеиатическоэ иодзлпровашв электромеханических процессов а асЕопрогашх групповых и пндаввдгалышх Сс опорно-^сэвыы подаеша-ваннехО тзраводзх лохоиотнвоз/ Л. А. йанаикшг, А. Н. Бондарев, Н.И. Грановская, Э.Н. Нэтенко, Р. Я. Пацовжпй. Днепропетровск, 1990.

• С. 52. Деп. в ЦгшЗЭИ 30.05.91, й 5і24.

10. Шштатвльяна' стенд электропривода локомотива: ¿.с. 1788454 СССР, :.2Ш G01M17/00/ Я.А. йаяааюпі, А.И. Бондарев, P.O. Пацовский» Ю.Н. йзченко (СССР). 10с.: ал.1.

11. Исследование дшвіппгскоа нагрухенно^та асинхронних тягсеых . 21

приводов локоыошвоз ври троганпа с песта поезда/ л, д. {¿ашйвшн,

A. U. Бондарев, К. Й. Грановская. Ю. И.. Ввчекко, Р. Ю. Пациво;^;Я// Дпнаипка и прочность аэлезнодорогкого поезда-Мастуз. с(3. иауч.тр./ Дкепропетр. ЕН-Т. ffits. г.-д. траксп. Днепропетровск, 1991. С. 71-79. 12. О частотах и формах жолвбашй индивидуального а группового приводов локоиотввов с ьсжпрошплп тягобмил двигателями/ Л. A. Ua- _ капкан, А. Ц. Бовдаров, D. Н. Ивченко, Р. D. ПацаБСюйй/7Динашха п езда н подаикного состава зшлззшх дорог: Ыазшуз. сб. науч. тр. / Диэ-пропетр. un-т. шз. s.-д. vpaucn. Днепропетровск, 1990. С.52-59.

Ivtchenko Y.N. Dynamical loading.the rlements asynchronous drive by blou loads.

Dissertation on academic degree candidate of technical science according U> speciality 05.22.07 - rolling-stock and traction trains, Dnepropetrovsk^ state technical university railway transport, Dnepropetrovsk, 1995.

18 science works and 1 invention are defended, where analyze condition arise blou processes in electromechanical systems different type drive locomotives with Induction motor, evaluation 'oad elements drives, design ray manner trethods present blows arid owerlng load e¡orients drives. EstaMlsh From mathematical experience, what drive type-indc-pendent, i.ost blow nouants by repair short, circuit stator windings In Induction rotor arts over the range speeds 20-30 fcci/h. It is advisable coupe an additional resistance or inductance, which select in accordance with results research into circuit for effective extinguish energy in order to owering loadings and currents with short circuit.Under development locomotives the results dissertation work was used.

22

¡Ьгчшгх'-' Я.Н. Дпноиячосжая нягрраниоеть эломоятов яспнхрон-ит тяговых отпводоз пря ударных нагрузках.

Дис^ртацзя на сспсетнпо ученой: степени кандидата техтгче&азх наук по специальности 05.22.07 - подыиякой состав гелезлах дорог п тлгп поездов, Днепропетровский государственный технический узшвереттст залаялодородного транспорта, Днепропетровск, 1995.

Завещается 18 нэучнжг рз.^от я' 1 авторское свидетельство, которко содарзат анализ условий возникновения удариих процессов в алектро-1:3X311114001032 системах различим: типов приводов лохсиотивоз с яспн-хрошпвтл тяговыил двэтателтя, оценку нагруяешюстп элементов привода, разработку способов предотвратит ударов а снвжшпя нэгру-жензадстд элементов приводов. В результата цатгазтичоскаго иодалп-ровшшя установлено, что козавасшо от тппэ рассматриваема приводов, напбалыияе ударны ыокектв при зва^лйзшх коротках закккштлх в цепях дптат.л обкогок статора асинхронного тягового длите теля возникает в даапазока скоростей 20 - 30 к’;/ч. Рекомендуется для зЭДезстшзного гагзнял экерпк в ц- тзх штаяпл статорннх обмоток, чтобы кагрузк- не зревниалд дс"7стпкые,использовать дополнительные сопротивле'тш кет кзуглотвиости, г. *ачвнид которая определяются по графлен, приведении в работе. Результата диссертационной работа пспользованн прп "онетрукторекях разраб глих локомотивов.

Клвчов! слова: .

асинхронна.* тяговпЗ привод, навантэкен!сть, натенатячне «оделявг.аш. , .

Івч&го;о ВрИ Миколайович

дшгячнд. їШАїпхтасть клкенив лсннхрошглх ТЯГОЗЙХ ПРЯЗОДШ ПРИ УДШПЕЕ. НЛВАНТАЗЕї^Ж ‘

05 32.07. РухсмйЗ: склад залізниць та тлга поїздів

Підписано до друку '’7.12.94. Соркат 60x3-1/16. Папір для розмкожувалышх апзратів. Друк офсетний. Уы.друк.арк.1,3. Сбл.-ввд.арк. 1,0. Тпраа 10О прпм. Зам. 761. Без,.оятсвио.

диьнаця оперативної поліграфії ДДТУЗТ

320700 ,ГСГЕ, Дніпропетровськ, 10 ,вул. дхад. 3. А .Лас аряка, 2