автореферат диссертации по строительству, 05.23.08, диссертация на тему:Разработка технологических решений обновления конструкций туннельных коллекторов

qq-7 MIHICTEPCTBO ОСВ1ТИ УКРАШИ I" J Харгавський державний техшчний ушверситет бущвництва та арх1тектури

на правах рукопису

ДАМ6К1Н Григорш Олександрович

УДК 65.05+628.23

РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГ1ЧНИХ Р1ШЕНЬ ВЩНОВЛЕННЯ КОНСТРУКЦШ ТУНЕЯЬНИХ КОЛЕКТОР1В

Спещальшсть 05.23.08 — Технолопя промислового та

цившьного бущвництва

Автореферат

дисерташ на здобуття наукового ступеня кандидата техшчних наук

Харюв 1997

Дисертащя е рукописом.

Роботу виконано на кафедр! "Технология будхвельного вир' ницгва Харкхвського державного техн!чного ун!верситету буд ницгва та арххтектури (ХДТУБА).

Науковиа кер!вник - доктор технхчних наук, професор Гончаренко Д.Ф.

Офщхин! опоненти: доктор техн!чних наук Снюаренко В. I. кандидат техшчних наук Серпенко О. I.

Пров1дна орган ¡защя: Харкшська державна академш

мхського господарства

Захист вIдЗудеться р. о 14°° годин! на

с!данн! Спец!ал!зовано1 ради Д. 02.07.02 при Харкшському д жавному твхн пшому ун!верситет! будхвницгва та арх¡тектури адресою 310002 м. Харкхв, вул. Сумська, 40.

3 дисерташею можно ознайомитися у б!блютец1 ун!версите Автореферат роз ¡слано " У " р.

Учения секретар

Сшщал1завано'1 ради, к.т.н., проф. Ктаговиг Е.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАЦ1

АКТУАЛЕН ХОТЬ РОБОТИ. Розвиток промислових центров Укрзхни спри-чиняе за собою не пльки розширення шфраструктури míct, але й ¡нтенсивний розвиток промисловост¡. Сучасне промислове вироб-ницгво потребуе проведения бхлыпост! технолог¡чних процес iв при участ! р!зних хш1чних реагентш-кислот, лупв, розчишв солея, орган хчних та шших сполук, що 1нтенсивно руянують буд!вель-Hi конструкцi i. Це в першу чергу вноситься до конструкций водо-вхдв1дних споруд, в тому числ! канал 1зац12них тунельних колекто-

piB.

Проблема збереження í вхдновлення диочих шдземних комунх-кащя особливо актуальна зараз в зв"язку з зростаючими вимогами до екологп. Злободенним е захист грунтових вод в!д р!зних агре-синих реагентib, як i можуть попадати в грунтов! води через зруа-нован! конструкцп П1дземних комун!каща.

Б1льша частина тунельних колекторхв промислових центрib Ук-рагаи була побудована в останн! 30-40 poKiB з бетону та залхзобе-тону.

Як показали численн! випадки обвалень, бетоннí ¡ залтобе-tohhí конструкцп тунельних колекторхв далеко не витрумують свт гарант¡йния строк служби i дуже часто виходять з ладу набагато ранше нормативного строку.

Механ1зм руянування конструкций обумовлювться загальнокис-лою агрес¡ею, що ускладнено м1кробюлопчнши процесами, як! зв"язаш 3¡ складними бюлопчними i хш1чними реакц!ями, так як к1нцевим продуктом життед1яльност1 бактерш являються pi3Hi кислота i сульфатозмiстовн i сполучення.

Актуальною в цьому зв"язку являеться проблема вибору мате-р!алт, технологи I органхзацхх робхт по вхдновленню пошкодже-них конструкцха тунельних кодекторхв.

Питания дослшення фактор ¡в, що впливакггь на руинування конструктг колекторхв, висвхтлвнх в працях I.А.Абрамовича, В. ЬБабушкша, Г.Я.Дрозда, Ф.МЛванова, 6.С.Обухова, А.Н.Рожансь-ко'Х, Б.е.Стисхна та 1н. Проблемам технологи та органхзацхт робхт по вхдновленню конструкцт тунельних колекторхв, а также вибору необх1дних будхвельних матерхалхв достатньо уваги придхле-но в наукових працях ¡.А.Абрамовича, М.С.Болотеьких, Ю.1.Бакатх-на, М.Г.Бутовченка, Д.Ф.Гончаренко, Л.Г.Дзрюшева, А.М.Кириленка, А.П.Лалазарова, Б.Маадаа, Е.А.Ситницькох, О.Л.Шапна, Д.Штайна та ш.

Захистом конструкта шдземних споруд в!д корозхт заямались вченх буд!вельних I науково-досл!дних хнетитутхв Кихва, Харкова, Макпвки, Москви, С.-Петербурга та ш.

Дослхдаення, як! здхйсненх в Харктському, Санкт-Петер-бурзькому, Макивському та хнших хнжнерно-будхвельних хнетитутах, дозволили розробити цхлиа ряд рекомендацхй по шдбору матер хал 1в для антикороз1йного покриття стш тунельних колекторхв.

В тог же час необххдно вхдзначити, що цх дослхдаення носять перюдичниа характер х питания, як! потребують свого термхнового вирхшення, вивчен х не в повнт м1рх. Особливо акгуальним являеться всесеторонне вичення комплексу проблем, зв"язаних з ремонтно-будхвельними роботами в скрутних умовах шдземного колектора, вибором матерхалхв х конструкцха, здхбних сдужити в агресивних середовщах.

МЕТОЮ ДИСЕРТАЦ1ЙН01 РОБОТИ е розробка технхчних, технолог хчних I орган !защаних рипень, що направлен! на вхдновлення зал!зобетонних конструкта тунельних колекторт, знкження вартос-тх ремонтно-буд!вельних роб!т, скорочення хх тривалост! I забез-печення над!йност! експлуатацгх конструкц1й.

РОБОЧОЮ ГШ0ТЕ30Ю служить припущення про можливост! вийору таких матерхалт, технологи та орган!зацп робхт, як! дозволять при незйачних витратах в коротш строки вшовлювати пошкоджен I конструкцхх тунельних колвктор!в, забезпечуючи хх над!ше функ-цшвання.

ГАЛУЗЬ Д0СЛ1ДШЕННЯ: зал!зобетонн! тунельнI колектори великого д!аметру, споруди на тунельних колекторах.

ПРЕДМЕТ Д0СЛ1ДЖЕННЯ: технологхчн! параметри ремонтно-буд1вельних робхт в тунельних колекторах.

МЕТОДОЛОГхЧНх ОСНОВИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ: державн! норми I стан-дарти, пращ вчених, робота проектних I науково-досл!дних хнсти-тутт, результата роб!т рхзних ф!рм I орган¡защя,якI заамаються проблемами будхвницгва ! ремонту канал!зацшних тунельних колек-

ТОр!В.

В дасертацп" для р!шення окремих задач застосованх метода теорII ¡мов!рностеа.

ОСНОВН! ЗАДАЧ!:

- анал!з конструктавних р!шень х стан конструкща тунельних колекторт (на приклад! мюта Харкова);

- досл!даення причин руанувань та зниження експлуатащанох над!йност! конструкц!а тунельних колекторш;

- анал!з стану ¡нспекщаних роб!т по виявленню пошкодаень конструкцш;

- досшдаення I виб!р матер1алт I конструкта для ефектав-ного проведения ремонтно-в1 дновлювальних роб!т в !снуючих мережах;

- удосконалення технологи I орган !зацп ремонтно-в1дновлю-вальних роб!т в юнуючих тунельних колекторах.

НАУКОВА НОВИЗНА РОБОТИ полягае: -в виконанн 1 аналту конструктивних ршень I стану конструкцт тунельних колекгорШ;

-в досл1даенн! причин руйнування конструкта 1 зниження над!йнос-тГ 1х експлуатацт

-в вибор! матерхалхв I розробщ технхчних, технолопчних I орга-зацшних ршень, що направлен! на вдаовлення конструкта, зниження вартост! ремонтно-в ¡дновлювальних робхт, скорочення IX тривалост! та шдвищення надхйностх функцшвання канал¡защйнох мереж!.

ПРАКТИЧНА ЩННЮТЬ. проведених дослхдаень: розробленI I впровадаен! техн!чн!, технолог:чн! та орган¡зацшн! ршення, як1 знижують вартхсть I скорочують тривалють ремонтно-в!дновлюваль-них робхт в тунельних колекторах, забезпвчують при цьому надш-нхсть IX багатол!тнього функцшвання; розробленх ! впровадаен! технологхчн! схеми по виконанню ремонтно-в¡дновлювальних робхт.

АПРОБАЩЯ РОБОТИ. Основн! результата робота допов¡дались I обговорювались на науково-технхчних конференц1ях ХДТУБА в 1995, 1996 рр., науково-технхчнт конференцп "Застосування пластмас в будхвнивды I мюькому господарствх" в ХДАМГ в 1996 р., на науково-техн1чних нарадах в ДП "Харк¡вкомуночиствод" в 1994,1995, 1996 рр.

РЕАЛ13АЦШ РОБОТИ. Результата досл!джень були взят! за ос-

нову при розробщ методики розрахунку несучох здхбност! конструк-цт обробного шару тунельних колекторт виданоI в ХДТУБА в 1995р, а також при розробц1 методичних рекомендатя по виробницгву ремонтно-в¡дновлювальних роб!т в тунельних колекторах, що випуще-н! ДП "Харк!вкомуночиствод" в 1996 р. НА ЗАХИСТ ВИНОСЯТЬСЯ:

-законом!рност! впливу р!зних фактор¡в на над!ян1сть функциован-ня тунельних колекторт, побудованих хз бетону та залтобетону; -методика прияняття ршень по вибору • матер хал 1в облицювання 1 розрахунку конструкщя, як! застосовуються при в!дновленн1 тунельних колекторгв;

прагсгичн!, техн!чн!, технологхчн! та орган!зац!йн! розробки, ша скорочують тривалють, знижують варпсть ремонтно-в шовлюваль-них роб!т I шдвищують над!ан1сть експлуатацп тунельних ко-лекторш.

ПУБЛ1КАЦП: Результата робота опубл!кован! в 7 друкованих працях.

ОБСЯГ Р060ТИ. Дисертащя складаеться 13 ведения, чотирьох глав, основних висновк!в I пропозицш, списка Л1тератури з 81 наямену-вання; викладена на 236 стор!нках машинописного тексту, в тому числ! 99 сторшках тексту, 102 малюнкт I таблиць, 8 сторшок бШлюграфи I м!стить 30 сторшок додат-

К!В.

ЗМЮТ РОБОТИ

В робот! обгрунтована актуальность вибраноI теми дисер-тацгг. Сформульована робоча ппотеза дослщкень. Поставлен! мета I задачI. Визначена методика виконання дослдаень. Приведен! ос-новн! положения ! результата, якх виносяться на захист.

8 I

На шдстав! огляду науковоI л!тератури I нормативних дае-рел розглянутий сучасний ревень хнсгокциших робхт в дшчих тунельних колекторах. Вивчен! I систематизованI метода контролю I стану конструктй тунельних колэкторт. Розглянута шрюдичнють I способи контролю каншзащйно'х мережI. Приведен! способи юпи-Т1в мерена, як! частше всього застосовуються в нашш крахнх I за кардоном.

Розглянуто стан технологи* та орган 1зацп робхт по в!днов- ! ленню тунельних колектор!в. Систематизован! можливх метода догляду, ремонту та обновления канал!зашйних мапстралей. Установлено, що в Украхн! в достатнт м 1рI вхдсутн! досл!даення, якх стосуються розробки М8Т0Д1В виробницгва роб!т по вищовленню конструкций пошкодаених тунельних колекторхв в складних умовах . шд землею.

Шдкреслюеться доцхлыпсть штенсифшацп досл!дкень в ' наунових центрах Украхни. При цьому висока ефективнють може бути досягнена при використанн! мюцевих матер ¡ал ¡в I сировини. . !

\

Виконано аналхз конструктивних ршень юнуючих ко лектор т. В 50-60-1 роки велике розповсюдаення здобули !ндустр!альн! ме- ; тоди буд!вницгва канал1зац1йних мереж, зокрема щитова проходка, метода проколювання, продавлювання та 1н. 3 переходом на хндуст-р1альн1 метода зб!рного будтницгва колектор!в з крупнорозмхр-них збхрних залхзобетонних елвменпв заводського виготовлення (блокш, труб, колець I тюбшпв) колекторам надають форму круглого та прямокутного пврер!зу. Проведений анал!з показав, що будхвельнх конструкцп тунельних колектор!в спрацьовуються внаслхдок ф!зичного, х!м!чного, бюхшхчного та бюлопчного впливу.

Процент зносу конструкц!й заложить в1д виду, часу та ш-тенсивност1 впливу р!зних фактор1в.

Особливий вплив на зное конструкций тунельних колектор!в чинить газовая короз1я. Ступшь корозп визначаеться агресив-н!стю середовища I корозишою стшастю використаних мате-р1ал!в. Системний анал1з даних досл!даень дае можливхсть прийти до сл1дуючого висновку:

короз!я бетоних 1 зал!зобетонних колекторт I споруд на них'в!дбуваеться, як правило, в надводнгй зон! по внутршшй по-поверхн! конструкцIй; корозхя не е насл!дком неяк!сного бетону або низькоX якост! будхвельних роб!т, а вхдбуваоться п!д час експлуатац!! споруд п!д впливом агресивного газопов!тряного середовища-, короз!я бетону I зал!зобетону канал!зац!йнох мережI I вентилящйних шахт мае с¡рчанокислотний характер; наявнхеть в газопов¡тряному середовиц! с!рководню св!дчить про те, що, по-перше, с!рководень утворюеться шляхом бюх!м!чних реакцш внас-л!док використаних розчинених у вод! сульфат!в 1 орган!чних спо-лук I в газопод!бному вид! вид!ляеться в шдсклешнний прост¡р колектора ! по-друге, с!рчана кислота може утворюватись при

ОКИСЛЭНН! б!ОХ!М!ЧНИМ ШЛЯХОМ С!рКОВОДНЮ, ЩО ВИД!ЛЯ8ТЬСЯ 3 ВОДИ.

Проведено анал!з основних будхвельних матерхалхв ! орган!-зац!йно-технолог!чних р!шень, що застосовуются для в!дновлення конструкц!й тунельних колектор!в.

Велика роль в вибор! матер!ал!в для в!дновлвння конструк-ц!й тунельних колвктор!в, кр!м хнших техн!ко-економ!чних характеристик в!дводиться хх антикороз!йн!й СТ1ЙК0СТ!.

1з неорган¡чних матер!ал!в, як! найб!льш широко використо-вуються для протикороз!иного захисту будхвельних конструкцш, застосовують керам!чн! кислототривк! вироби.

Серед керамгаих кислототривких виробхв найб!льше поши-рення здобули кислототривка цегля ! кислототривк! плитки, ЯК! застосовуються для зведення споруд, футеровт р!зних зал!зо-бетонних х металввих емкостей, а також фундамент!в, канал1в, лопав, ст!н I т.д.

В робот! також розглядаеться класиф!кац!я орган!чних протшсороз¡йних матерхал!в, як! п!дрозд ¡ляються на: шшточн!, листов!, рулоннI, мастики, замазки та розчини, лакофарбн!.

Здхйснен! дослхдаешя ! анал!зуються ¡снуюч! способи в!д-новлення зал!зобетонних конструкц!й тунельних колэктор!в.

На шдстав! проведнного анал!зу позитивних I негативних якостей способ!в в!дновлення зал!зобетонних конструкц!й тунельних колектор!в, виконана систематизац!я цих якостей ! установлена спадкоемн!сть техншо-екожшчних гаказникш, як! характер-н! кожному способу вшовлення.

Виконано анал!з умов виробницгва робхт при в!дновленн! зал!зобетонних конструкц!й тунельних колоктор!в.

В результат! дослхдаень виявлен! фактори, як! впливають на ефект!вн!сть ремонтно-в!дновлювальних роб!т, до яких, в першу чергу, сл!д в!днести стисненнхсть, складаост! зв"язан! з транс-портуванням в!дцалених ! нових матер!ал!в ! конструкц!й, необ-х!дн!сть посилення несучих конструкц!й, наявнють грунтових вод та !н.

Розглянут! ! систематизован! метода шдготовки в!д-

новлюваних поверхностей, основними з яких е довбання, фрезеру-вання, очистка питками, пшфовка, обробка струминями води i стисненого пов ¡тря та ш.

Проведен! досладення дозволили прийти до висновку, що одним ¡з ефективних матер!ал!в, який можливо застосувати для обли-цювання пошкодаених газовою короз!ею cTiH колвктор!в являеться керам!чна плитка, яка виготовляеться на Харктському плитковому завод!. Лабораторним шляхом були установлен! як!сн! характеристики Ц! Gl ПЛИТКИ.

1дея застосування керам!чних плиток для в!дновлення бетон-них I зал!Зобетонних конструкщй тунельних колектор!в полягае в

тому, що в заводських умовах !з окремих плиток з допомогою

?

епоксидно! смоли формуються великоформатн! листа шющею до I м i б¡лью©. Застосована для цього епоксидна смола з заповненням м!неральними речовинами (кварцевим п!ском), мае сл!дуюч! як!сн! показники:

- густана -2,3 г/см3;

- М!ЦН!СТЬ на ВИГИН - 70 H/CM2;

9

- М1ЦН1СТБ на СТИСК - 130 H/CM ;

- Е-МОДУЛЬ - 2300 Н/ММ2;

- коеф!Ц!ент лш¡иного розширення - 4.0 х 10 - 5 K-I. Для розрахунку ЯК!СНИХ показник¡в плитки виходили 3 того,

що кр!м власнох ваги плитка мае задане навантаження в!д грун-TOBOI води 0,5 бар. При цьому брався до уваги коеф!Ц1ент пере-вантаження р!вний n=i,a.

Якщо плитка розташована кратною стороною вподовж колектора вона мае бигыпий запас мщност!.

Керам!чна плитка, що прикрашена до внутр¡шньоi' пoвepxн¡

залхзобетонного кругового колектора утворюе додатковий несучий шар I разом 13 шаром розчину створюе трьохшарову трубу, наванта-жену грунтом I пдростатичним тиском грунтових вод.

В випадку говно х вщсутност! фхльтрацп грунтових вод через шар керам1чно! плитки, навколо нього в труб1 утворюеться додатковий тиск, якии визначаеться сшввхдношенням: (\\-п *п9) (±)

де у -об"емна вага грунтових вод; Н - В1дстань вхд ос! колектора до ргвня грунтових вод; Гг - рад ¡ус зовнпяньох по-верхн! облицювального шару; 6 - кругова координата.

Розкладання д!ючого навантаження на асиметричну складову с^ ^ Н дозволило знаяти кхльцев! нормалып напруження в кера-мхчному шар!:

(г)

<й,.г-лчЬпг, ГН(1

Мг-ъГ (1-^) 0 2 В*

де , внутршшй рад1ус шару з плиткою, К/; ^ - коефх-цхент, який залежить вхд сшввхдношення рад!ус1в х товщини ша-р1в колектора, а також сшввхдношення модулей пружностг, Я -ра-Д1ус кривизни ф!зичного центру поперечного парерхзу ст!нки колектора, який визначаеться сшввхдношенням ; -Нс-В1дс-тань вхд внутрппньо 1' поверхнх облицювального шару плиток до ф1-зичного центру тяжишя; Ек - модуль пружност! керам!чнох плитки; Вг - згинаема жорсткють поперечного тарерхзу колектора одиничнох довжини.

Мш шаром плитки 1 шаром розчину виникае напруга в1дриву на яку робигься розрахунок клейового шву, крш того величина напрут (2) дозволяв зробиги розрахунок на мщнхсть матер 1алу

плитки.

Розрахунок на м!цн!сть клейового шву виводиться по формуЛ!

б'отр = = (^ОЛПР (з)

де йо^р розрахунковий опхр клейового шву мш плиткою I шаром розчину.

3 робот! наведен! також ршення для випадку частковох ф!льт-раци грунтових вод через керам1чниа шар ! 1нш! шари колектора.

Для напор!в грунтових вод на меж! шар!в одержан! величини ршення асиметричнох задач! ф!льтрацн

Н2 = Н • ц ; Нз=Нт2 {А)

де - , г2 величини, як! залежать в!д коеф!ц!ент!в ф!льт-рац!Х шар!в I натуральних логарифм!в сп!вв!дношення зовн!шн!х ! внутр!шн!х рад!ус!в шар!в.

Н2 - нашр на меж! плиточного шару, Нэ - нап!р на внутр!шн!й поверхн! зал!зобетонного шару.

В работ! знайден! напруги в керам!чному шар! I напруги в!дриву керам!чного шару по яких можуть бути виконаш розрахун-ки на м!цн!сть матер!алу плитки ! мищють клеаового шву.

В!дщов!дно до державних стандарт !в кислототривкють мате-р!ал!в, працюючих в умовах кислотно! агресгх (керам!чн! кана-л!зац!йн! труби), повинна бути не менте 93 %.

Випробування керам!чнох плитки, яка виготовлена на Хар-к!вському плиточному завод!, показали, що хх кислототрившсть дор!внюе 97,4 %.

Так! ж показники мае епоксвдна смола. Дужноспакють вип-робуваних матер!ал!в дор!внюе 96,7 %, що св!дчить про висок! якост! вибраних матер!ал!в.

Для формування великоформатних облщювальних пжг була ви-готовлена спец¡альна опалубка з покриттям !з пол!мерних мате-р!ал!в для запоб1гання приклеювання плитки та шв!в до поверхн! опалубки.

При вибор! розм!р!в облицювальних плит бралась до уваги можлив!сть подач! 11 в тунель до м!сця установки через оглядо-в! шахти.

Приймаеться до уваги також те, що шов м!ж облицювальними листами заповнюеться епоксидною смолою, що забезпечув однор!д-н!сть облицювання. Необххдно в!дм!тити, що розроблена система не в!дноситься до самонесучих облицювань, тобто великоформатн! плити повинн! бути м!цно з"еднан! на цементному розчин! з несу-чими елементами тунельних колектор!в.

Доел!даення,проведен! авторами на Харк!вських колекторах, показали, що ¿снус необхдають шдготовки стш колектор!в, що включае в себе зв!льнення ст!н в!д матер ¡аду корози, торкрету-вання ст!н для хх вир!внювання.

Одним !з важливих завдань при проведенн! ремонтних роб!т е створення необх!дних умов для буд!вельник!в.

В робот! запропонований вар¡ант в!дключення колекгора шляхом перекачки ст!чних вод на поверхн! та технолог!я ремонтних робгг.

При цьому одна !з оглядових шахт може використовуватись як резервуар для збору ст!чних вод. Для цього п!Д!браниа необ-Х1ДНИЙ комплект машин ! обладнання.

В дасертащйнш робот! розглядаеться технолог ¡я ремонтно-в¡дновлювальних робхт I оцшка тх економ!чно1 ефективност!.

Значения одержаних результат 1в досл!даень показало, що за-гальния екожшчниа ефект при антикороз!йному покрит керам!ч-ною плиткою канал ¡защ иного колектора на д1лянц! 500 м складае 18,7 тис. гривень.в пор!внянн! з покриттям ст!н полшерними матер ¡алами.

ЗАГАЛЬШ ВИСНОВКИ I РЕКОМЕНДАЦП

1. Виконаний анал!з стану шспекщйних роб!т в дшчих ту-нельних колекторах показав, що вони виконуються на недостатньому

Р1ВН1.

2. Автором проанал!зован! конструктивнI ршення тунельних ко лектор ¡в великого Д!аметру, як! функцюнують в промислових центрах Украгаи.

3. Встановлено, що руйнування бетонних I залхзобетонних конструкцт тунельних колекторт глибокого закладання в!д5уваеть-ся внасл!док розвитку корозханих процессш в бетон! I зал!зобе-тонь Виявлен1 фактори, яки сцричиняють ц! руйнування.

Результата досл!даень показали, що основною причиною вихо-ду конструкцш ¡з строю е х!м!чн!, ф!зичн1, бюлопчн! I бюген-Н! процэси, як! сприяють виникненню С!рчаН0КИСЛ0ТН01 корози. Формування агресивного середовица в тунельних колекторах вщ5у-ваеться в результат! дп сульфатредуцюючих бактер!й. В ст!чн!й вод! на 30-40 % зменшуеться вмхст сульфат!в, в 3-6 раз!в зни-жуеться значения х!м!чно'1 потреби кисню, в атмосфер! тунельного

колектора з"яляеться сфковдзнь, що окислюеться на бетонних ст1нках тшновими бактер!ями до сфчанся кислота.

4. Проведений аналхз основних будхвельних матер!ал1в, як! застосовуються при зведенн1 тунельних колектор1в. Установлено, що найбхльш ефективним облицювальним матер¡алом для облицювання тунельних колекторш е вироби I конструктI 1з керам!чних мате-р!алт. Як показали дослхдаення тунельних колекторш м.Харкова, в старих частинах мхста функцюнують колектори великого д1аметру, вш яких наближаеться до 100 рок ¿в.

5. Як матер ¡ал для усунення пошкодаень конструкт й тунельних колекторш, що спричиняються корозхею, автором вибрана кера-мхчна плитка,яка виготовляеться в шел ХарковI. Розроблвна методика розрахунку несучо"1 здатност! плитки при т I використанн! як антикороз¡йне покриття пошкодаенних конструкцт.

6. Проведен 1 комплекса дослдаення керамгчно! плитки на кислотост¡кисть, лyжнocт¡йк¡cть, мхцн!сть на вигин. Результата проведених дослшень шдгвердили правилыпсть прийнятого ршен-ня.

7. Розроблена опалубка для виготовлення крупноформатних лист ¡в ¡з плиток, що дозволяв в 2-3 рази шдвищити продуктив-нють пpaц¡ при oблш]Joвaнн¡ стш тунельних колекторш.

8. Poзpoблeн¡ технть тexнoлoг¡чн¡ I opгaн¡зaц¡йн¡ р^ шення, як¡ дозволяють скоротата тривалхсть ведения ремонтно-в¡д-новлювальних poб¡т, знизити л'х трудоемкость х вapт¡cть.

9. Визначена економхчна ефективнIсть прийнятих p¡шeнь. Розроблен1 p¡шeння дають мoжлив¡cть скоротити вapт¡cть poб¡т в 1,5 рази в портнянн! з роботами, де використовуються'¡нш¡ мате-р1али I конструкгивш p¡шeння.

Основн! положения дисертацп опублшоваш в таких роботах:

1. Гончаренко Д.Ф., Дамекин Г.А. Способы определения повреждений конструкций канализационных коллекторов. Тез.докл. 51 научно-технической конференции ХГТУСА. - Харьков, 1996. - с. 125-126.

2. Дамекин Г.А. Способы устранения повреждений канализационных коллекторов. Тез.докл. 51 научно-технической конференции ХГТУСА. - Харьков. 1998. - с.126-127.

3. Гончаренко Д.Ф., Дамекин Г.А. Эффективное использование эпоксидных смол для ремонта коллекторных тоннелей. Тез.докл. IV Украинской научно-технической конференции "Применение пластмасс в строительстве и городском хозяйстве". - Харьков, 1996.- с.75-76.

4. Гончаренко Д.Ф., Дамекин Г.А. Эффективный метод антикоррозийной защиты стен тоннельных коллекторов. Информ. листок. Гос.ком. Украины по вопросам науки, техники и промышленной технологии. Украинская информ. корпорация "УкрНТИ" ХАРПНТЭИ.- Харьков, 1996.4с.

5. Гончаренко Д.Ф., Дамекш Г.О., Коваленко О.М. Метода вдаов-лення конструкцт тунельних колекторхв. "Будхвницгво Украгни", 1997, № I, с.15-17.

6. Санков Г.А., Коринько И.В., Коваленко А.Н., Дамекин Г.А. Восстановление разрушнных газовой коррозией конструкций канализационных железобетонных трубопроводов. Республиканский межведомственный научно-технический сборник "Коммунальное хозяйство

городов", Киев. Техника 1997 г. в.7д с. /2/- ^2 Л .

7. Воблых В.А., Гончаренко Д.Ф., Дамекин Г.А., Коваленко Г.А.

Прочность облицовки керамической плиткой тоннельных коллекторов при их восстановлении. Республиканский межведомственный научно-технический сборник "Коммунальное хозяйство городов" Киев. Техника 1997 г. в. 8, с. 2(2-2

АННОТАЦИЯ

Дамекин Г.А. "Разработка технологических решений восстановления конструкций тоннельных коллекторов".

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.23.08, Харьковский государственный технический университет строительства и архитектуры, Харьков, 1997 .

Работа посвящена повышению эффективности работ по восстановлению конструкций тоннельных коллекторов. Исследованы причины разрушений бетонных и железобетонных конструкций тоннельных коллекторов, основной из которых является газовая коррозия. Установлены закономерности влияния газовой коррозии на долговечность функционирования .тоннельных коллекторов. Исследованы и выбраны эффективные материалы для восстановления поврежденных конструкций. Предложено осуществлять ремонт поврежденного слоя обделки крупноформатными листами из керамической плитки. Разработана методика расчета прочности облицовочного слоя. Предложены технические, технологические и организационные решения сокращающие продолжительность и снижающие стоимость ремонтно-восстановительных работ.

Результаты диссертационной работы опубликованы в 7 научных работах.

Abstract

Damekin G. A. "Elaboration of technological solutions of renovation of tunnel collector structures".

A dissertation for a candidate's degree of technical sciences m speciality OS. 23. OS, Kharkov state Technical University of Buil-ling and Architecture Kharkov, 1997.

This work is devoted to increasing the efficiency of work on he tunnel collector structures renovation.

Causes of destruction of concrete and reinforced concrete unnel collector structures have been investigated. The main cause

s gas corrosion. The regularities of the gas corrosion influence

*

n the durability of functioning of tunnel collector were determi-ed and chosen. A repair version of the damaged facing layer from ile large size sheets was examined. Methods of calculation of fa-ing layer firmness have been worked out. Technical, technological nd oranization solutions', which reduce duration and decrease costs f restoration and repair works were proposed.

The results of dissertation work were published in 7 scienti-ie papers.

Kjhomcbi cjioBa: kojisktop, noinKOfljKeHHfl KOHCTpyitma, BijmoBJteHHfl, HTHKopo3 iitHHB 3axncT, KepaMiKa.

illqriHcaHO flo npyny 15.01.97

$opMaT 30 x 42 1/8

Ym. flp. apK. 1.00 rianlp o$ceTHHM

06ji. BHfl. apK. 1.25 Twpaffi

3aM. № 134 .Twpasr 100 np.

Pe3orpa$ X^TYBA