автореферат диссертации по строительству, 05.23.05, диссертация на тему:Технология и свойства бетона с добавками суперпластификаторов органического происхождения

р р§шік^ровсьний ІНШЕРШ-БУДІВЕЛЬШЙ ІНСГШТ

') Г! Г? ГГ ? ? ‘ ~

‘ ' °~л ' На правах рукопису

РЯБО ШАПКА Алла Миколаївна

ТЕХНОЛОГІЯ ТА ВЛАСТИВОСТІ БЕТОНУ 3 ДОЕАЗКАШ

СУПЕРПЛАСШ1КАТ0РАШ ОРГАНІЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ

і

Фах - 05.23.05 - "Будівельні матеріали та вироби"

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

Дніпропетровськ - 1993

Робота виконана у Дніпропетровському інженерно-будівельному інституті

Науковий керівник - доктор технічних наук, професор Пунагін В.Ц.

Офіційні опоненти - доктор технічних наук, професор Сергебв А.іі.

кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Левенець Л.Д.

Провідна організація - науково-виробниче об'єднання

"Захист", м.Кривий Ріг

Захист відбудеться "¿5" грудня 1993 р. о ІЗ годині на засіданні спеціалізованої ради К 068.32.02 у Дніпропетровському інженерно-будівельному інституті за адресою: 320600, «.Дніпропетровськ, вул.Чернишевського, 24а.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці інституту.

Запрошуємо взяти участь у захисті та надіслати Ваз відгук за адресою: 320600, м.Дніпропетровськ, вул.Чернишевського,24а, ДІБІ, вчена рада.

Автореферат розісланий "ЯЗ" листопада 1993 р.

Вчений сеіфетар спеціалізованої ради, кандидат технічних наук, доцент А.К.Карпухіна

- з -

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Оддам із основних шляхів інтенсифікації виробництва бетону та залізобетону е зниження енерго-та трудовитрат, зменшення витрат цементу та інших матеріалів, що засноване на застосуванні різних добавок та широкому впровадженні відходів промисловості.

Найбільш актуальним в використання дешевих та доступних відходів виробництва, яке забезпечує, крім екологічного, значний економічний ефект, при одночасному поширенні сировинної бази. Передбачається підвищення ролі хімічних добавок до бетонних сумішей з метою поліпшення якості бетону. Найбільш важливим класом хімічних добавок до бетонів в суперпластифі-катори, які збільшують рухомість бетонних сумішей у 6-Ю разів без зниження міцності бетону при одночасному зменшенні енерговитрат та зносу форм.

Використання суперпластифікаторів дозволяв збільшити міцність бетону на 30-50%, або скоротити витрати цементу до 2025% без зниження міцності бетону, вирішувати інші технологічні завдання. ■ ■

Механізм розрідкувальної дії суперпластифікаторів до теперішнього часу викликає дискусії спеціалістів, які, як правило, не приводять кількісних доказів ролі того чи іншого фактора у загальний ефект пластифікації. До сих пір суперпластифіка-тори є дефіцитним та дорогим компонентом, у зв"язку з тим, ідо на Україні вони виробляються в незначній кількості та асортименті.

Тому дослідження та розробка нового суперпластифікатора, який виробляється із відходів промисловості, є актуальними.

У зв"язку з вищевикладеним метою роботи є дослідження властивостей та розробка технології бетону з новою добавкою класу суперпластифікаторів органічного походження. У розпочатому дослідженні були поставлені такі основні завдання:

1. дослідити можливість використання як суперпластифікатора до бетонних сумішей автолізату біомаси дріжджів;

2. встановити оптимальні параметри використання запропонованої добавки та визначити їх вплив на будівельно-технологічні властивості бетону;

3. провести дослідження механізму дії нового суперпластифікатора у бетонних сумішах та їх компонентах;

4. розробити практичні рекомендації по використанню даного виду добавки у бетонах та впровадити їх у виробництво.

Наукова новизна роботи.

- встановлена можливість використання, як суперпластифікую-чої добавки, автолізату біомаси дріжджів, раніше не використовуваного відходу виробництва органічних кислот та харчової промисловості;

- показано, що запропонована добавка за своєю дією не поступається пластифікуючій здатності ряду сучасних суперпласти-фікаторів;

- доказано, а» автолізат біомаси дріжджів у кількості 0,25-

0,50£ від маси цементу в перекладі на суху речовину підвищує рухомість бетонної суміші з 3 до 22 см при збереженні рівно-міцності бетону;

- розроблена методика призначення оптимальної кількості су-перпдастифікуючої добавки у залежності від класу бетону.

Практична значимість роботи.

Відхід виробництва органічних кислот та харчової промисловості - автолізат біомаси дріжджів, впроваджений у виробництво, як пластифікуюча добавка до бетону, що дозволило знизити витрати цементу до 24%.

Показано, що при впровадженні автолізату біомаси дріжддів (АЦД) "Candida. (¿flodytiCQ." підвищується міцність бетону з рівнорухомих сумішей після теплової обробки та після 28 діб нормального тверднення у середньому на 16%. - Це сприяє скороченню часу тривалості витримки бетонних елементів у опалубних формах.

""Практичне значення роботи полягає також в утворенні технологічних основ виробництва бетонів з новою суперпластифі-куючою добавкою.

Реалізація роботи. Технологія бетону з новою суперпласти-фікуючою добавкою впроваджена на об"єктах науково-виробничої фірми "Композит" при випуску дослідної партії бетону у кількості 100 цЗ. Оптимальне дозування добавки до бетону у виробництві проводилось за допомогою графо-аналітичного методу, який рекомендований у роботі.

Апробація роботи. Основні результати дисертаційної роботи

- б -

публіковані у 5 роботах та доповідалися на: І Міжнародній ов$еренції "Матеріали для конструкцій XXI століття” (Дніпропетровськ, вересень 1992р.) , П Міжнародній конференції ГС&М " Матеріали для будівництва" ( Дніпропетровськ, листо-ад 1993р.j , а також на щорічних науково-технічних конвенціях (І99І-І993р.р.)ДІБІ .

Обсяг роботи. Дисертація викладена на 113 сторінках ма-инописного тексту, серед яких 21 рисунок, 17 таблиць, 2

о датки.

ЗМІСТ РОБОТИ

Розробці різних розріджувачів бетонної суміші, і власне уперпластифікаторів, присвячені праці багатьох вчених, се-вд яких В.І.Бабушкін, D.M.Баженов, ¿.М.Іванов, В.П.Кривен-

з, В.М.Москвін, В.Раиачандран, В.Б.Ратінов, П.А.Ребіндер, ,$.Рунова, Ю.А.Саввіна, О.Хеннінг та інші.

В основі структуроутворення бетонної суміші лежать проїси взаємодії в"яжучого з водою, в результаті яких у сис-;мі виникає гідратаційна структура.

Велику роль в цих процесах відіграють різні хімічні дошки, особливо пластифікатори, які викликають поліпшення іологічних характеристик бетонних сумішей та механічних іастивостей бетону.

На підставі аналізу літературних даних та проведених дос-ідасень була висунута така робоча гіпотеза: автолізат біомаси дріждків ІАБД) , як дешевий відхід ви-»бництва органічних кислот та харчової промисловості, здат-ій поліпшувати фізико-механічні властивості бетону за ра-ткж хімічного розкладення цукрів біомаси та найбільш силь-х затрицувачів тверднення цементних систем: глюконової . «силонової кислот;

добавка справляє комплексну дію як пластифікатор на бетон-суміш за рахунок зниження коефіцієнта внутрішнього тертя результаті утворення драглеподібних прошарків навколо це-ктких часток, а також як прискорювач тверднення бетону рез взаємодію сульфату натрію з гідратом окису кальцію. Вихористовані як пластифікатори відходи целюлозної проиис-вості, які складаються з лігносульфонатів (СЩВ, ЯСИ) здат-лідвие<увати міцність бетону до 12-15%, або збільшувати

рухомість бетонних сумішей в 3-5 разів.

Пропонований автолізат біомаси дріжджів збільшує рухпміст суміші на порядок і забезпечує економів цементу до £43.

Вихідні матеріали до експериментів вибрані у відповідною 9 метоп та завданнями дослідження. Використовувались цементи заповнювачі та різні добавки. Для дослідів використані портландцемента марок 400 та 550 Валаклейського цемкомбінату та портландцемент марки 400 Дніпродзержинського цемзаводу.

' ' Йк'крупний заповнювач" бетону використовували щебінь Чал-дінського кар"еру фракції 5-20 та 20-40 мм. '

Як дрібний заповнювач використовували будівельний пісок. По зерновому складу пісок відноситься до категорії крупних пісків 2,79).

Як добавки в роботі послужили пластифікатори підвищеної ефективності: автолізат біомаси дріждаів "CQ.ndi.di2 ¿ірОІу&СО. а також 1СТ, СНВ, С-3. -

При виконанні експериментальних робіт в основному викорис тані стандартні методи досліджень, котрі були доповнені застосуванням кульового вібровіскозиметра, ат також рентгено-фазових та електронно-мікроскопічних досліджень.

По величині мінімальної нормальної густоти цементного тіс найменшого водо вмісту встановлена оптимальна витрата добавки Вона прийнята рівною 0,25-0,50$ від маси цементу. Де значенн кількості добавки підтвержується дослідами на усіх видах цементу.

Для визначення механізму дії добавки в дисертації викорис тано системний підхід. Пластифікована бетонна суміш, як скла, на багатофазна полідисперсна структурована система подана складеною з ряду більш простих підсистем: цементного тіста, цементно-піцаного розчину та власне бетонної суміші. У цьому випадку цементне тісто, як двокомпонентна система, складається з рідинного (дисперсійного; середовища - водного розчину пластифікатора та твердої (дисперсної) фази - часток цементу, Реологічні властивості цементного тіста визначаються в"язкістх> середовища - розчину пластифікатора заданої концентрації, та ступенем насиченості її дисперсною фазою -частками цементу.

Пластифікуючий вплив А£Д визначався по змінюванню водопот-реби цементного тіста нормальної густоти з різною кількістю

добавок. Якщо для добавок ЛСГ та СНВ зниження водопотреби складало 11-155$, то впровадження 0,50-0,75% від маси цементу АЦД приводило до зниження водопобреби тіста нормальної густоти більш як на 20% (з НГ-25,3 до НГ-20,І). Однакова закономірність зниження водопотреби.тіста нормальної густоти спостерігалась при використанні цеиентів Валаклейського та Дніпродзержинського комбінатів.

Аналіз дослідних даних визначення нормальної густоти цементного тіста підтвердив можливість використання залежності визначення в"язкості пластифікованого тіста у вигляді:

^ 2нш2.ех-Р(-с2')

Тут: Я - розрідження цементного тіста водою з заданою концентрацією добавки;

С - коефіцієнт якості ^кваліметр) цементу, який харак-теризуе тістоутворюючі властивості пластифікатора; в"язкість цементного тіста нормальної густоти.

Отримана залежність послужила підставою для отримання рівняння легкоукладальності бетонної суміші з визначеною концентрацією АВД.

Для оцінки реологічних властивостей цементно-піщаних сумішей з різними добавками використовувався кульовий вібровіско-зиметр. Час витягування кулі із посудини з досліджуваним розчином е характеристикою його структурної в"язкості. Як і очікувалось, на рухомість розчину найбільш впливають три фактори: питома поверхня піску, ступінь насичення розчину дрібним заповнювачем та розрідження цементного тіста водою із заданою концентрацією пластифікатора.

У дослідах для приготування цементно-піщаних розчинів використані піски різної крупності від М^І.б до М^2,8 та цементи різного мінералогічного складу. При оптимальній кількості добавки у розчинах з В/Ц а 0,4...0,55 зниження в"язкості відбувалось у 2,5-3,7 разів при зміні піщано-цементного відношення ОС від 1,0 до 3,5. Вплив добавки АЕД збільшувався з підвищенням в"ЯЗК0СТІ розчину (2р>&?с) та зменшенням крупності піску. Особливо помітний вплив добавки на рухомість розчинених сумішей із зниженим значенням В/Ц та у сумішах на дрібних пісках з 1,6. Отримані експериментальні дані служать для прогнозування внязкості цементно-піщаних розчинів та бетонних сумішей.

Консистенція пластифікованих бетонних сумішей визначається рівнянням:

С-аХ*6У-еІ*

де: - кількісні характеристики складу бетону, наси-

” чення бетону дрібний та крупним заповнювачем і

розрідження цементного тіста водою із" задания -суперпластифікатором.

. . О.,6ГС - якісні характеристики кваліметри піску, щебе-

но та цементу.

Зміна рухомості бетонної суміші з витратою цементу 340 кг/м? при В/Ц-0,55 вивчалась з різною кількістю АВД від 0,25 до 1,25% від маси цементу в перекладі на суху речовину. Про ефективність запропонованої добавки у порівнянні з добавками ЛСТ

0^ 1,5 1,75

2-з добавкою ЛСТ, %

*- * * ■ і *

0 0,3 0,6 0,9

З - з добавкою С—З

1,2 1,5

Проведеними експериментами показано, що пластифікуюча дія бики АЕД при малих та середніх концентраціях ке поступаться дії суперпластифікатора С-3. При підвищених концентра-:ях добавки вона трохи поступається суперпластифікатору С-3 значно перевершуе високоефективний пластифікатор ЛСТ. Таким (ном доказано, що легкоукладальність бетонної суміші визнаються ступенем розрідження цементного тіста водою із заданою ікцектраціею добавки (Е*) та тістоутворюючими властивостями менту, поліпшеними гелевидними прошарками пластифікатора (Ь). . мв ці два фактори забезпечують сумарну суперпластифікуючу [атність АДД. Запропоноване рівняння дозволяє надійно прог-ізувати рухомість сумішей із заданою концентрацією добавки,

і особливо важливо тому, що застосування добавки практично

і призводить до зниження міцності бетону, а при малих кон-інтраціях АДД навіть до деякого підвищення міцності.

Це можна пояснити тим, що для автолізації біомаси дріжджів їх склад вводиться сульфат натрію. При хімічній взаємодії ’льфату натрію та гідрату окису кальцію, який гідролітично ворюється при гідратації цементу, отримується високодис-рсний гіпс та їдкий натрій по реакції:

Щ ♦Со./ОН)г*аНгО~Са№А■¿НгО^ОН^д

У результаті цієї реакції ке тільки ліквідується ефект абілізації (гальмування) гідратації цементу в присутності бавки, але і відбувається прискорення процесів тверднення ментного каменю завдяки більшій швидкості утворення три-дросульфоалюмінату кальцію та каталітичної дії їдкого нат-ю. Крім того, луговий компонент, котрий є одним з найбільш . активних електролітів, на думку Рамачандрана, розкладає Ябільш сильні уповільнювачі тверднення: глюконову та кси-шву кислоти.

Добавки-суперпластифікатори доцільно застосовувати не тіль-для зниження витрат цементу, а й для комплексного поліп-ння технології бетону шляхом зниження матеріальних та тру-вих витрат.

Суттєвий вплив запропонована добавка справляє на зміну гкоукладальності бетонної суміші у часі. Як відомо, зміна гкоукладальності бетонної суміші у часі розділяється на и основних періоди:

- початковий індуктивний період утворення пластичної сумії

- період експоненціальної зміни консистенції суміші;

- період структуроутворення бетону.

• Автолізат біомаси справляв суттєвий вплив на І та 2 пе| оди, приблизно в рівному співвідношенні. При цьому загалы довготривадість "життєздатності" бетонної суміші подовжує! приблизно у 1,5...І,8 разів, складаючи близько 90-120 хвш Дрвготривалість "пластичного стану" суміші залежить від кі сті застосованої добавки. ~

Останній період характеризується лавиноподібним переход суміші із пластичного стану в твердий. Цей період зиііщеі бетону пов"яз'аний з формуванням просторового каркаса гідрЕ них новоутворень, зміцненням та ущільненням їх зв"язків. 1 "пластичного стану" являє собою відрізок часу, протягом я» гідратні новоутворення не встигли створити каркас цементне каменю, порушення якого потребує значних механічних дій і може потягти зниження загальної міцності бетону. Чисельно рівний тривалості двох періодів формування структури цеме» ного каменю в бетоні.

Зміну легкоукладальності в період "пластичного стану" можи оцінити, використовуючи рівняння легкоукладальності бетони суміші. При цьому параметри С і ї* характеризують про це гідратації в"яжучого в залежносуі від тривалості та умов в тримки суміші. Отримане рівняння зміни консистенції бетони суміші у часі має вигляп:

Рівняння справедливе лише в початковий період структуро утворення бетонної суміші, котрий залежить від зрілості су міші (а/44,0) та абсолютної величини збільшення початкової жорсткостІ суміші (С±^¿(г) .

Для з"ясування механізму дії добавки проведені фізико-хімічні дослідження фазового складу та електронно- мікроск пічні дослідження структури цементного каменю з дослідною добавкою АДД і без неї. '

Склад гідратних новоутворень та структуру цементного ка меню вивчали за допомогою рентгено-фазового та електронно-мікроскопічного аналізу. Режим зйомки: Ц - ЗОкВ, ^ -15м. постійна часу - 2, ^ - ІОООімп/с.

На рентгенограмах зразків , які тверділи 28 діб у норма

цих умовах, визначена присутність хлінкерних мінералів, переважно Сл$ (сі« 2,75; 2,61; 2,19; 1,77 а). При цьому ступінь гідратації Сл$ , судячи по СІ» 2,75-2,72, у цементного каменю з добавкою суттєво вищий, між в цементному камені без добавки. Це положення підтверджується ідентифікаційними піками С^(0Н)£ Піки СІш 4,91; 3,11; 2,63; 1,92; 1,79; 1,69 X у зразка з добавкою значно вищі, ніж у зразка без добавки. Крім сді-.. .; дів кварцу з атомними відстанями СІ* 4,25; 3,34;

2,28; 2,12; 1,97; 1,81; 1,67 X та кальциту Ссі^О з сі * 3,85; 1,905 X ідентифікуються також етрінгіт(ЗСс$'ЛСРл'3 Си^О^З{ ^¿0), та гідрат моносульфату кальцію ¿¿ЛкО)

Етрінгіт характеризується атомними відстанями ¿У» 9,15; 5,6 А, а гідрат моносульфату кальцію - відстанями сі * 8,9; 4,49;

3,99 А.

За даними Р5А видко, що добавка суперпластифікатора інтенсифікує процеси гідратації, и$> підтверджується аналітичними лініями більшої інтенсивності СЗЩвуй* 3,07; 2,96; 2,826;

1,85 X, а також СІ- 3,0; 2,82; 1,85 X.

Ступінь гідратації цементу визначали двома методами: на мік-рошліфах по негідратованих клінкерних зернах та за допомогою якісного рентгеногфазового аналізу по залишковому аліту.

По отриманих результатах видно, що запровадження добавки АДД у кількості 0,25% від маси цементу ступінь гідратації цементу у віці 3 діб у складах з ідентичним В/Ц, але на різких цементах, майже не змінюється. До 28 діб у зразхах з добавкою АДД при В/Ц=0,55 ступінь гідратації підвищується на 5-95б у порівнянні з контрольними.

Дані ОДА та ЕМ вказують на те, що при впровадженні автолі-зату біомаси в іде більш інтенсивне, ніж у контрольному С}£ і утворення волхнистих гідросилікатів кальцію, які в основному створюють структуру цементного каменю. В його структурі добре видко сітку мікропор , яка забезпечує підвищення морозостійкості бетону, навіть при зниженні його міцності.

Також визначалися модуль пружності, усадкові деформації та деформації повзучості. Звертає на себе увагу підвищене значення (до 7-11%) для зразків з добавкою АДД. Це пояснюється Лльш високим рівнем ущільнення бетону з добавками модифікаторами.

Зараз не існує науково-обгрунтовзних методик вибору оптимального дозування добавки до бетону.

Зокрема, зовсім не враховується роль різних добавок в колоїдно-хімічних процесах формування структури та реологічних властивостей бетонних сумішей. Звичайно, існуючі поняття концентрації добавки обгрунтовуються даними порівняння еталонних складів із складами, де використовується дана добавка.

Вами запропоновано оптимальну кількість добавки в бетонній суміші оцінювати за допомогою спеціального критерію ^К0) -співвідношення витрат цементу у бетоні з даною концентрацією добавки і без неї

Отже, оптимальна концентрація добавки визначається як

кількість добавки у % до каси цементу, яка визнача-

ється шляхом побудови графіка в координатах Цф/Д’Сфй при постійній легкоукладальності суміші.

Природа добавки, котра визначає механізм її дії, справляє вплив на вид отриманого графіка. Для добавок, що мають пластифікуючу дію: АДД, ЛСЕ,. СНВ, С-3 та інших у результаті накладення двох конкуруючих факторів, які визначають витрати цементу - зниження міцності за рахунок гальмування гідратації (частково повітрозалучення) та ріст міцності в результаті підвищення Ц/В за рахунок зниження водопотреби для отримання заданої у присутності добавок рухоїюсті на графіку виникає екстремальна точка. Положення цієї точки залежить від ефективності пластифікуючої дії добавки та її ролі в процесах гідратації бетону.

Відповідно, для добавок комплексної дії в залежності від переважного ефекту - пластифікації або інтенсифікації тверднення, хід кривої може змінюватися, наявність та положення екстремума на графіку буде характеризувати і основне направлення дії добавки.

Побудова графіків,, крім безпосереднього визначення оптимального дозування добавки,, дозволяє отримати уявлення і про її тип.

Для визначення оптимального дазування було виготовлено 15 складів бетону при п"яти цементно-водних щ<отннях та п"яти різних кількостях добавки: 0; С.ко; 0,50; 0,76; 1,00% від

функція*

- ІЗ -

маси цементу в перекладі на суху речовину. По три зразха жахної серії підлягали ТБО, а по три тверділи в нормальних умовах при температурі 20 ± 2°С та відносній вологості повітря 95$. Склади бетонів, їх технічні характеристики та характеристики міцності приведені у таблиці.

За результатами випробувань побудовані графіки залежності міцності бетону від цементно-водного відношення, а по резуль- . татах визначення водопотреби бетонної суміші при даній концентрації добавки побудовано графік залежності В для усіх складів бетону з різною кількістю добавки. -

Побудовані графіки дозволяють однозначно визначити оптимальне дозування АЦД в бетонах різної міцності. Для цього на графіку ҐЦ/3) через точки на осі ординат, відповідні

міцності 10,15,20,30,40 Ша, котрі відповідають класам бетону 10,15,20,30,40, проводять горизонталі до перехрещення з сімейством графіків ґи/3) . Точки перехрещення визна-

чають значення Ц/В, необхідні для отримання даної міцності при даній кількості добавки. Для відомого Ц/В та В кожного складу бетону визначаємо фактичну витрату цементу для кожного складу Ц<?Ч/4'в.

Згідно з витратою цементу в еталонному складі і у складах з добавкою, визначається ефективність добавки. Будується результуючий графік для кожного класу бетону ("рису-

нок 2).

Екстремальні точки на графіках, тобто дозування, при яких отримана максимальна ефективність, і в оптимальними для даної міцності бетону.

У зв"язку з необхідністю приготування та активації запропонованого суперпластифікатора використана типова схема приготування та дозування добавки. Для її застосування у виробництві була додатково передбачена можливість активації су-перпластифікатора шляхом інтенсивного перемішування у водному середовищі. Найбільш ефективним методом активації добавки в барботах її стиснутим повітрям.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

2. Вивчено вплив запропонованої добавки на гідратацію та структуроутворення цементних бетонів. Показано, що відхід виробництва органічних кислот та харчової промисловості -автолізат біомаси дріжджів "Сй/иіШсі ¿¿ро^убіСО. "

*' *\... Таблиця

Хараістеристкка складів бетонної суміші та міцності бетону при визначенні оптимального дозування автолізату біомаси дріжджів для бетонів різної міцності .

І* ! Витрати матеріалів на І »? бетону. кг 1 АВД, 1 ок 1 1 1 Ц/В 1 Ц/Ц 1 Межа міцності при 1 стисненні. Ша

1 цемент 1 пісок 1 щебінь ! І м І П 1 Щ 1 вода х> ! * 1 см 1 ! 1 ! Г І 1 /?*♦ 1

І. 322 612 1224 177 - 3 1,82 0,50 21,3 26,8

2. 464 596 1296 173 - 3 2,68 0,46 24,0 31,4

3. 485 521 1362 169 - 3 2,87 0,38 28,0 35,8

4. 301 614 1224 165 0,25 4 1,82 0,50 19,8 24,6

5. 374 586 1274 163 0,25 3 2,30 0,46 25,2 28,4

6. 438 514 1353 159 0,25 3 2,76 0,38 27,8 35,6

7. 285 616 1224 156 0,50 4 1,83 0,50 24,2 28,4

8. 358 562 1222 153 0,50 4 2,35 0,46 26,8 30,7

9. 398 504 1326 149 0,50 4 2,68 0,38 28,2 32,2

10. 266 618 1224 145 0,75 4 1,83 0,50 23,8 25,4

II. 320 582 1265 142 0,75 5 2,25 0,46 25,1 27,9

12. 351 478 1258 138 0,75 4 2,53 0,38 26,9 30,0

ІЗ. 272 620 1224 151 1,00 4 1,83 0,50 23,6 25,8

14. 315 596 1296 149 1,00 3 2,17 0,46 25,8 26,4

15. 342 547 1349 145 1,00 4 2,41 0,38 26,4 28,2

пав властивості суперпдастифікатора. та інтенсифікатора тверднення бетону і може бути використаний у виробництві збірного та монолітного залізобетону для отримання бетонів заданої міцності при зниженій витраті цементу.

І. Запропонована добавка дозволяє отримати високорухомі бетонні гуміші з ОК до 22 см при постійній витраті цементу. Міцність їетону при цьому ке знижується. -

}. Згідно з особливостями природи добавки запропонована методика визначення дозування та ефективність впливу добавки на водо-ютребу бетонної суміші і міцність бетону, яка забезпечує отри-іанкя заданої міцності при мінімальній витраті цементу. Використання цієї методики дозволяв також класифікувати добавки на іідставі кількісної оцінки переважаючого ефекту дії.

І. Визначене оптимальне дозування автолізату біомаси (0,25-0,50$

гід иася цекенту в перекладі на суху речовину), яке забезпечує отримання міцних, рухомих та довговічних бетонів.

5. Запропонована розрахунково-графічна методика визначення опт; иального дозування добавок да бетону дозволила скоректувати вибір оптюіального дозування, використовуваних в будівництві су-перпластифікаторів бетону, що дає додаткову економів цементу 3-6% та підвищує ефективність використання добавок.

6. Застосування автолізату біомаси як добавки дозволило знизиті витрата цементу на 22-24% без зниження проектної міцності бетог ?. Встановлено, щэ добавка АЗД у різких дозуваннях призводить до зниження годопотреби цементного тіста на 22-24%.

8. Впровадження АЕД не знижує морозостійкість бетонів із значенням Ц/В вище Г,82.

9.- Встановлена -алежність водопотреби бетонної суміші від Д/Ь при різних дог.уваннях автолізату біомаси при призначенні бетонів різної міцності.

' Основні положення дисертації опубліковані у роботах:

1. Эффективность применения лигносульфонатов в бетонных смесях. Киев ''Ж ВО, 1992 г., с.30-33 (в соавторстве с Н.И.Шимоном).

2. Определение оптимальной дозировки добавки в бетонкой смеси. Киев, 1993, с.159-164 (в соавторстве с В.Н.Лунагиным и Эль-Сайед А.Дибсм).

3. Применение добавок суперпластификаторов в бетонных смесях. Сб.тезисов П Международной конференцииУС&М"Материалы для строительства" ("Днепропетровск, 7-Ю сентября 1993г.^ с. 139.

4. Применение литых бетонных смесей с пластификатором органического происхождения в сельском строительстве. Сб.тезисов конференции (Челябинск 23-25 мая 1932г.) с.49

(в соавторстве с В.Н.Пукагиньы и В.Е.Ониценко).

5. Суперпластификатор для бетонных смесей на основе органически соединений. Сб.тезисов конференции (Челябинск, 13-15 октября 1992г.) с.61 (ъ соавторстве с В.К.Пунагиныы и Эль-Сайед А.Дибоы

ДІБІ. В.Т.Д. і К.М.Т., Заказ N2 66 Тираж примірників.

Безкоштовно.