автореферат диссертации по информатике, вычислительной технике и управлению, 05.13.06, диссертация на тему:Модели и методы рисков менеджмента в управлении проектами

КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ

г ч

Ч; - І

На правах рукопису ] УДК 519.9

СОЧНЄВ Сергій Васильович

МОДЕЛІ ТА МЕТОДИ РИЗИК МЕНВДЖМЕНГУ В УПРАВЛІННІ ПРОЕКТАМИ

05.13.06 - Автоматизовані системи управління

АВТОРЕФЕРАТ ДИСЕРТАЦІЇ на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

Київ 1993

П Г П Г І '.1

Роботою е рукопис.

Роботу виконано па кафедрі автоматизації будівничого виробництва Київського Державного Технічного Університету Будівництва ті Архітектури.

Науковий керівник -

доктор технічних наук, професор Бушує в СД.

Офіційні опонеігги:

доктор технічних наук, професор Михайленко В.М.

кандидат технічних наук, с.н.с. Щербатенко О.В. .

Провідна організація -Науково-дослідницький інститут Автоматизованих Систем Будівництва

Захист дисертації відбудетьтся " ^ 199 Ур.

о /Я* _ годині на засіданні спеціалізованої Ради Д068.14.07 при

Київському Політехнічному Інституті за адресою: 252056, м.Київ - 56, Проспект Перемога, 37.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту. Автореферат розіслано "___________"_________________ 1993 р.

Учений секретар спеціалізованої Ради, доктор технічних наук

Романенко В.Д.

АНОТАЦІЯ

Метою роботи є розробка системи гнучких методів аналізу та керування ризиком у технологічних процесах. Будь який технологічний процес розглядається як проект в умовах високої невизначеності навколишніх параметрів та дії певної множини джерел ризику. За таких обставин треба застосувати групу методів аналізу та передбачення ризику на конкретних структурах відображення проектів, з метою отримати відповідні рекомендації для менеджера в термінах тих самих структур.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішено такі задачі:

• Розроблено принципи, які базуються на синергетичній системі взаємодіючих концепцій, моделей та методів для багатокритеріального аналізу ризику в проектах в умовах високої неозначеності навколишніх обставин та наявності обмежених виборок даних.

• Розроблено та досліджено метод організації синергетичної взаємодії однотипних об'єктів, який базується на застосуванні "інтелектуальної” топології прострору, в якому знаходяться ці об'єкти.

• Запропоновано, розроблено та досліджено "метод розширеного проекту" для аналізу проектів з ризиком, який базується на існуючих класичних структурах відображення детермінованих проектів, і об'єктно-орієнтованому способі описання джерел ризику.

• Розроблено та досліджено спосіб організації інтелектуальної синергетичної взаємодії різнотипних об'єктів таких, як розширений проект, простір концепцій ризику, моделі ризику та ін.

• Запропонована та розроблена структура комплексу засобів програмної реалізації системи синергетично взаємодіючих концепцій, моделей, методів для аналізу та керування ризиком у технологічних процесах.

Автор захищає:

• Принцип багатокритеріального аналізу та керування ризиком у технологічних процесах на оснопі синергетичного підсилення ефектів застосування особистих концепцій, моделей та методів аналізу ризику.

• Метод розширеного проекту для дослідження проектів з ризиком, який використовує концепцію джерела ризику як об'єкта, дозволяє

. конструювати складні джерела ризику з певної множини їх

елементарних типів та описувати інтелектуальні джерела ризику.

• Спосіб організації синергетичної взаємодії однотипних та різнотипних об'єктів, використовуючий відносили частинної близькості та "інтелектуальну" топологію нросгрору, в якому знаходяться ці об'єкти.

промисловими та технологічними процесами на різних рівнях набуває нової динамики розвитку як на теоретичному, так і на практичному рівні. Саме тепер відбувається широке впровадження наукових ідей у практику. Виробництво чи технологічний процес, що впроваджують ідеї та методи

проектно-керованим.

Наприклад, ідеї мережного планувати, які були добре розвинуті ще в 60-х роках, сьогодні пропонують нові можливості для керування. Пов'язано це з інтенсивним впровадженням компьютерно! техніки, провідних ідей з галузі інформаційних технологій, створенням інтелектуальних систем контролю та підтримки прийняття керівних рішень. Організація, яка впроваджує таку методику стає інформаційною, тобто крім традиційної інфраструктури (відділів, керуючих, відповідальних різних рівнеи) виникає її відображення на область інформаційних потоків. Це неможливо без існування баз даних/знань по усьому комплексу інформації щодо проектів, які ре&'іізуюгься, (починаючи від фази переговорів та підготовки контрактів, завершуючи реалізацією проектів і сдачею об'єктів). Сама організація при цьому втрачуе вертикальну структуру і набуває нової горизонтальної структури - вона стає горизонтальною надбудовою над цією базою даних, набуває свої рівні приоритета, доступу, паролів, тощо. .

Сьогодні поняття "керування проектами" утвердилося в практиці провідних всесвітніх фірм як в галузі бізнесу, так і в галузі адміністративного керування. Інтенсивно розвинасться новий напрямок у керуванні проектами - управління технологічними процесами на основі ризику. Визначення (первинна ідентифікація) ризику перетворюєтся на деяку конфігураційну задачу у просторі вшіадків-стапіа проекту.

Найбільш актуальними є наступні два аспекти проблеми визначення та дослідження ризику.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Остшпіім часом проблема керування

керування проектами, стають після цього проектно-орієнтованим чи

• Перший - полягає в тому, що сьогодні немає чітко визначеного поняття (концепції) ризику. В тих чи інших конкретних обставинах проявляються різні аспекти ризику, тобто працюють різні концепції і моделі ризику. Цьому необхідно вивчати ризик на багатокрітеріаяьній основі, враховуючи різноманітні альтеративні концепції.

• Другий пов’язаний з існуючими формами відображення проектів. Сьогодні у проект менеджменті використовуються мережі, ієрархичні структури, опорні структури керування та інші. Це потребує визначення того, як одне й те саме джерело ризику буде відображене на всіх цих структурах, яких нових параметрів та критеріїв це вимагає.

Все це підкреслює, що аналіз та керування ризиком у проектах є актуальною науковою проблемою, яка має велике значення для практики управління технологічними процесами на основі проектно-оріентованою методології.'

використано: теоретико-множинні методи, .методи теорії ймовірностей, мережні методи, методи моделювання та побудови експертних систем, теоретичні основи створення програм для ЕОМ.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в слідуючому.

• Запропоновано принципи аналізу ризику на базі взаємодії та синергетичного підсилення ефектів застосування окремих Концепцій,

’ Моделей, Методів дослідження ризику.

• Запропонований спосіб побудови синергетичного простору з однотипних елементів. В основу покладена деяка комбінація відносин частішої близькості, фіксованої множини иравил-зв'язків та інтелектуальної "плаваючої” топології.

• Запропонований новий принцип дослідження проектів з ризиком -"метод розширеного проету". Він базується на концепцій джерела-об’екта ризику чи традиційних класичних структурах відображеня детермінованих проектів. Цей метод дозволяє конструювати складні джерела ризику з певного набору елементарних базових типів та описувати "інтелектуальні" джерела ризику з розвинутою внутрішньою структурою.

Практична цінність. Результати дисертаційної роботи розвивають досить новий напрямок керування проектами - аналіз та керування ризиком - не тільки в теоретичному плані, але й пропонують метод та

,. Для вирішеній поставлених проблем у роботі

З

техніку побудови діючої комп'ютерної програми для аналіза ризику. Слід зазнати, що сьогодні йде активний пошук надійних програмних засобів для аналізу ризику, незважаючи на наявність деякого числа існуючих. Саме такий програмний комплекс для аналізу та керування ризиком пропонується в цій роботі. Причому особливість в тому, що в ньому нема відмови від тих можливостей, які вже реалізовані в існуючих пакетах, він доповнює та розвиває їх. Запропонований пакет програм підвищує потужність аналізу ризику в проектах, робить можливими динамічну оптимізацію та зменшення ризику. •

Впровадження результатів роботи. Запропоновані принципи аналізу ризику були впроваджені при розробці та реалізації таких проектів.

• Проект створення компьютерно! системи автоматизації монолітного домобудування, який проводився фірмою "Маркон"(Київ). При

. вартості проекту 120 илн.крб. економічний ефект ставив 3,6 млн.крб.

• Проект будівництва багатоповерхової автомобільної стоянки в місті Києві. Проект реалізується підприємством "Моноліт"(Київ). Ехономічний ефект застосування методик аналізу ризику становить близько 1% від вартості проекту.

Апробалія роботи та публікації. Результати дисертаційної роботи обговорювались на конференціях та симпозіумах. По її результатах були зроблені, опубліковані у сбірниках праць ряду міжнародних та республіканських конгресів та конференцій, серед яких:

. ПРОЕКТЫ И УПРАВЛЕНИЕ ПРОЕКТАМИ В РОССИИ И ВОСТОЧНОЙ ЕВРОПЕ (Москва, Вересень 7-10, 1993) - С.Бушуєв, С.Сочнєв Нове покоління методів аналізу ризику в керуванні проектами.

. MANAGEMENT BY PROJECTS - IMPLEMENTED (Відень, Липень 2425, 1993) - С.Бушуєв, С.Сочнєв Моделі,' методи та засоби аналізу ризику на основі синергетичної взаємодії концепцій. .

По дисертаційній роботі були надруковані статті загальним обсягом близько 3,5 д.л.

Структура і обсяг роботи. Дисертація містить в собі вступ, чотири глави, висновки та заключения, список літератури, додатки. Основний текст викладено на машинописних сторінках, список літератури містить найменуваннь. '

У вступі обгрунтована актуальність теми, сформульовано мету досліджеїшя, основні наукові ідеї та очикуиані результати роботи.

В першій главі дано огляд стану керування проектами як з теоретичної, так і з практичної точок зору. Підкреслено наявність різноманітних методик керування проектами, проведений порівняльний аналіз альтернативних методів керування ризиком. На основі критичного

напрямки розвитку моделей та методів вивчення ризику. Це дозволило поставити задачу дослідження.

У другій главі запропонована та розвинута структура синергетичної системи концепцій для реалізації ідеї динамічного моделювання ризику у проектах. Увага приділяється трьом провідним положенням синергетичної системи. По-перше, ретельно розглянуто структуру об'єкта "Концепщя-Критерій" як базового типу даних моделі. По-друге, запропонована гнучка система баз знань різниш рівня для організації та підтримки синергетичної взаємодії окремих концепцій, моделей, методів, джерел ризику та менеджера. У останнє, розроблено новий спосіб введенім джерел ризику до проектів. Відображено, як усі ці елементи можуть бути поєднані в рамках цілістної системи аналізу та керування ризиком.

У тпетій главі розроблено алгоритми та методи побудови компьютерно! системи керування ризиком на базі запропонованих теоретичних схем. Наведено загальні структурні схеми та алгоритми роботи найважливіших процедур системи таких, як робота в просторі Концепцій, робота редактора ризику, організація синергетичної взаємодії однотипних та різнотипних об'єктів. Ретельно розглянуто структури баз даних/знань, використані в роботі системі.

принципів багатокритеріального аналізу ризику у проекті автоматизації монолітного домобудування.

У заключені сформульвано загальні висновки по роботі та результати досліджень.

У додатках наведено акти впровадженя результатів роботи.

аналізу керування ризиком у проектах зроблено висновок про подальші

наведено приклад застосувати запропонованих

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Чимала увага у роботі приділяється загальному обсягу стану сучасного напрямку розвитку проект менеджменту. Насамперед виділяється поняття проекту як об'єкту, що має певний обсяг робіт, часові

рамки та бюджет. Справа керування проектом полягає у виборі та побудові правильної структури проекту, спільно з функцією проектного контролю.

Далі описуються традиційні типи та етапи реалізації проектів, починаючи від малих та середніх і завершую™ великими інтернаціональними програмами: Охарактеризовуклься типові види діяльності менеджера, серед якій:

• концептуальний менеджмент, розробка крупномасштабного плану проекту;

• розробка детального плану проекту, до рівня окремих робіт та

виконавців; ' •

• оцінка і контроль ходу реалізації проекту, монігорінг;

• міжпроектний (багатопроектий) менеджмент;

• керування ресурсами та бюджетом;

• . загальна частина, підтримка інтерфейсних можливостей, комунікацій;

Досить ретельно розглянуто основні структури відображення проектів, які використовуються дім побудови планів робіт, присвоєння ресурсів та бюджету, контролю та моніторингу виконали проекту.

Серед них виділено ієрархічні структури, які використовуються'для побудови концептуальних планів. Вони включають ієрархічні вкладені структури робіт проекту, аналогичні структури виконавців робіт (структура організації), структуру коштів проекту, структуру ризику проекта та інші.

Традиційна частина проект менеджменту розглянута на прикладі мереж керування. Це добре розвинутий напрямок керування проектами ще з 60-х років. Сьогодні неможливо собі уявити структуру проекту, яка б не використовувала одну з технік PERT, GERT, СРМ чи іншу подібну. Показано як базова концепція мереж керування - PERT дозволяє ввести і дослідити багато .похідних концепцій менеджменту: критичний шлях, опорну структуру керування - milestone, модель етохас-тичної мережі.

Розглянуто діаграми Ганта як найбільш часто застосовувані структури відображення проекпюї інформації. Підкреслена їх зручність не тільки для керування часом проекту, але іі ресурсами та бюджетом.

. Найбільш детальна та розвинута інформація міститься в ресурсно-вартісних діаграмах та календарних схемах. Це дані по строках початку та завершення робіт, конфліктах, присвоєних ресурсах та вартості. Ці діаграми по своїй структурі найбільш подібні до реляційних баз даних,

тому саме вони відіграють найважливішу роль при обміні інформацією між різними проектами та між частинами одного й того самого проекту.

Введено та детально розглянуто концепцію керування ризиком як особливого напрямку проект менеджменту. Показало, що ризик с невід'ємною частиною проектів, причому розмір прибутку прямо пов'язаний з ризиком, який має місце в проекті. Задача мінімізації ризику виступає як протилежність задачі отримання максимальних прибутків.

Спеціальні засоби, котрі використовує менеджер при керуванні проектом, цілком пов'язані з структурою відображення проекта, особливостями проекта (технічний, економічний, політичний тощо) та з фазою реалізації проекта (концептуальний менеджмент, старт проекта, реалізація, завершення). Саме ці особливості шшивають також на засоби ризик-менеджменту, який є частиною проект менеджменту. Керування ризиком при цьому розглядається в контексті автоматичних систем керування. На мал.1 подана загальна схема процесу керування ризиком.

Більш ретельно розглянуті чотири класичні фази керування ризиком, серед яких:

• первинна ідентифікація джерел ризику;

• кількісна оцінка джерел ризику за їх можливим впливом на проект;

• визначення відгуку менеджера на ризик;

• моніторінг ризику; безперервна переоцінка джерел ризику з часу початку проекту;

^ ГЛІІ65ІОПв ^

1 - алаліз ризику

) ■ 'і ,

розподіл ризику

) '

ґ~ рівень Л

'""4 ВІ17ШЯУ \

повний ризик

Мал. 2. Схема алалізу ризику по розімкненоьгу контуру

Розглянуто концепцію аналізу ризику і показано, як ьона пов’язана з керуванням ризиком. Аналіз ризику розглядається як частина загальної

схеми керування ризиком. Перш ніж менеджер застосовує методи керування ризиком, він повинен провеет ретельний аналіз ризику у проекті, прийняти рішення про можливість чи неможливість дальшої реалізації проекту. Схема аналізу ризику по разімхненому контуру наведено на мал.2. Від того, як надійно та досконало буде проведено аналіз ризику, які параметри та критичні вслігшни він зможе вказані, прямо буде залежати наскільки успішним буде подальше керування ризиком і керування проектом.

У роботі поданий огляд існуючих та тих, іцо застосовуються сьогодні, методів аналізу ризику. Докладно описана базова схема аналізу ризику на основі методів Монте Карло. Проведене її порівняная з усіми іншими схемами, які використовуються в сучасній практиці.

Найбільш традиційна класична схема аналізу ризику в проектах базується на мережах керування. Після того, як буде подудоваїгий детермінований проект у вигляді меорежі, визначена довжина кожної роботи, присвоєні ресурси та визначено бюджет, проводиться підготовка даних для техніки Монгс Карло. Саме дія цього залучаються експерти, які визначають ті роботи та ресурси, що не мають детермінованих, чітко визначених параметрів. Замісь цього параметри робіт стають деякими випадковими функціями. Параметри цих неозначеностей (середні величини та дисперсії) виводяться як підсумок опитувань експертів. Всі ці параметри заносяться в мережу робіт. .

Побудована стохаспгчна мережа СЕКТ чи інша є стартовою для процедури Монте Карло. Після цього провадиться сточа стичне моделювання. Параметрам робіт надаються випадкові значення відповідно до присвоєних статистичних даних. Кожний раз вимірюються та запам'ятовуються всі параметри, що характеризують мережу: час

завершенім проекту, критичні роботи, вартість проекту та інші. Після завершення моделювання знаходяться статистично середні величини, параметри функцій цільності розподілу тощо. Отримані характеристики замінюють традиційні детерміновані числа. Наприклад, термін завершення проекту більш не є конкретне число, а замісь цього функція ймовірності завершеній проекту до тієї чи іншої дати. Так само відбуваються обчислення для вартості проекту, критичних індексів робіт та інших характеристик. Це і е в загальному вигляді процедура Моше Карло.

Порівняло з методом Монте Карло аналізуються інші моделі та методи вивчення ризику. Серед них насамперед такі:

• модель критичного шляху (critical path management). Одна з найстаріших моделей, яка використовувалась ще на зарі проект менеджменту і не н тратила своєї актуальності сьогодні. Розглянуті різновиди цієї концепції - модель критичної мережі та модель критичних робіт;

• опорна структура керування - модель milestone. Застосовується для контролю досягнення проектом деякій важливих та критичних иункіів, завериіеипя основних фаз тощо. Ця концепція дозволяє динамі'шо перераховувані величину ризику при реалізації проекту’ u залежносгі від етаїгу проекіу, дії джерел ризику, керуючих дій менеджера;

• модель стану мережі PERT (PERT-state approach). Пропонує менеджеру важливу інформацію про можливі альтернативи розвитку проекту, передбачає з якими ситуаціями (станами проекту) менеджер може стикнугися при його реалізації, які закономірності переходу між цими станами тощо. Ця модель зручна не тільки для планування та контролю, але й для організації взаємодії між різними частинами проекту, коли можливі стани розподілені на бажані та небажані; це також відкриває можливість побудови інтелектуальних моделей;

• група моделей менеджера. Пропонує кошіекс засобів для введення в проект і обліку можливих дій менеджера по зменшенню ризику. Ці моделі пропонують різні рівні ретельності відображення дій менеджера - від найпростіших ймонірноспих схем до складних інтелектуальних моделей, - але існуючі сьогодні методи не дають досить адекватного описання менеджера та його рішень;

• група логічних методів: послідовно-паралельні процеси та незалежні

роботи; .

• модель діаграм впливу (influence diagrams) - альтернативна по відношенню до мереж PERT;

• методи кількісного аналізу - від точних аналітичних методів до найпростіших статистичних оцінок параметрів методом ентропії.

У роботі також поданий аналіз сучасного ринку ироірамних засобів для керування проектами і анализу ризику. Наведені основні критерії аналізу програмних продуктів, та приклади самих проірам.

На основі проведеного аналізу зроблено висновок про напрямок подальшої еволюції в галузі менеджменту ризику - введені концепція динамічного моделювання та моделі менеджера.

В цій роботі розроблено синергетичну систему взаємодіючих Концепцій, Моделей, Методів для аналізу ризику у проектах.

Дані Системи організовані за принципом навігаційної деревної структури. lie означає, шо різні елементи системи (такими елементами можугь бути Концепції, Критерії, Моделі та Методи) упорядковані по дереву. Л це дерево вміщено в інтелектуальну оболонку - базу знань (локальну N чи глобальну S). При цьому с два способи руху від вершини дерева до його останнього листка: детермінований рух відповідно до деревної ієрархії або переміщення відповідно правилам бази знань -навігація. •

При цьому виділяютіся гри рівні: простір Концепцій/Критеріїв, простір Моделей та простір Методів аналізу ризику. Ця структура містить всі необхідні дані для опнеаня ризику (Концепції/Критерії - КК), його моделювання та оцінки (Моделі га Методи - МО та ME - відповідно). Тому ця система названа аналізатором ризику, вона показана на мал.З.

и

Для роботи системи необхідно, щоб аналізатор ризику провзаємодіяв з фактичними джерелами ризику та менеджером. Дані по джерелам ризику містяться в розширеному проекті.

Базовий тин даних моделі - об'єкт КК - Концепція/Критерій.

КК, - { !•„ ї„ N,4 ІР„ ІМ/}

і = (п, іь ..., І^}, .

де л - номер рівня в ієрархії, на якому знаходиться даний КК, а субіндскси задають конкретну іїлку даного КК в точні розгалуження = (к-1, і\, .... При цьому ..., Чи^к-І, де і задас кількість

гілок дерева, що виходять з даного вузла Об'єкт КК складається з фрейма чи шаблона К, гипертексіопої частини Т, вбудованої локальної бази знань нродукційного типа N. інтерфейсу взаємодії з розширеним проектом ІР та інтерфейсу взаємодії з простором моделей ІМ.

З об'єктів КК конструюється весь простір Концепцій. Структуру об'єкта наведено на мал.4.

Фрейм К - смисловий зміст Концепції. Він являє собою набір полів /, які можуть приймати відповідні значення: •

• пусте - rtil\

• опція (параметр) функції чи процедури, пов'язаної з цим полем -<Рк);

• ім'я процедури чи функції -

• інший фрейм {GjJ

F,- = {fjj\ , де/- імена полів фрейма; . '

fij « ( «І. РЬ Gk)jj = ( nil, Pijk, Рjjk, Gук) , де / - припустимі значення полів фрейма. У залежності від того, який конкретний набір полів сформмований в даній комбінації, буде вивчатися та чи інша Концепція ризику, або відповідний Критерій.

Друга найважливіша частина об'єкту КК - вбудована локальна база даних нродукційного типу N. Вона складається з набору правил-продукцій (R^) та керуючого модуля (машини виводу) D. Поблемною областю Q цієї системи є практично вся множина даних об'єкта КК. Q містить у собі множини двох типів:

stale = {statej, states stateq), slate с Q,

goal — {goal[, goali, goalr), goal с Q, r ** const

Це множини стану системи, який змінюється відповідно до описаних джерел ризику, сформованої Концепції ризику тощо та множина цілей, котрі задаються споживачем. .

Правила R бази знань задають усі інтелектуальні властивості системи, вони розподіляються на чотири основні ірупи.

1. Алгоритми взаємної відповідності різних полів / фрейма F. Типове

правило цієї групи має вигляд

RAl : IF STATE j THEN STATE2 Де STATEr визначає стан об'єкта КК в термінах: взаємної відповідності різних полів фрейму - предикати відносно вектора стану к с /та деяких спеціальних множин P(fc, MF, MS), множини state з проблемної області Q, множини цілей, заданих споживачем goal.

STATE = { Р,<*, MF, MS), staten goal,]

Смисл цієї групи правил в тому, щоб виділити такі Концепції/Критерії, які найбільш "відповідають і доповнюють" одне одного у конкретній ситуації.

2. Навігаційна група правил. Типове правило цієї групи має вигляд

/З

RA2: IF STATE THEN PATH.

STATE при цьому мас той самий смисл, що й в попередньому випадку, а

PATH о j = J(k)

При цьому J(k) - фіксована функція, котра визначує подальший шлях руху по дереву Концепцій/Критеріїв; або PATH о j = Р'(к) »

j є К/Цч), (J2>P2>< •••> (/sA»(*).

ДС Pi +/>2 + ... + = 1 - відповідні ймовірності рішення.

PATH « j = J(k) v А(к),

Правила цієї групи допомогають споживачу рухатися по дереву

Концепцій/Критеріїв таким чином, щоб максимально відповідати конкретним обставинам, що склалися.

З, 4. Дві останні групи правил відповідають за взаємодію менеджера та об'єкта КК з розширеним проектом (джерелами ризику) та простором Моделей ризику. Вони виконують інтерфейсні функції при обміні даними. Також вони взаємодіють з локальними N і глобальними S дашшм/знанями для побудови більш адекватної взаємної конфігурації.

Для формування горизонтальних структур аналізу ризику -просторів Концепцій, Моделей, Методів необхідно ввести топологію елементів. У роботі запропоновані три основних способи формування такої топології:

• використовується та властивість при конструюванні дерева Концепцій, що близькі за змістом Концепції (індивідуальні об'єкти КК) за рахунок правильного підбору індекса деревної факторизації і розташовуються на сусідніх чи достиь близьких гілках дерева. Це дозволяє говорити про топологічну близькість схожих Концепцій;

• по-друге, використовується поняття класів еквівалентності. Деякі концепції за їх спільними властивостями можуть бути віднесені до таких класів. Класи еквівалентності задають відносини частинної близькості і пропонують альтернативну факторнзащю об'єктів (замісі, деревної ієрархії);

• останній спосіб формування топології простору - через використання глобальної бази знань S. Правила цієї бази знань встановлюють

специфічні взаємовідносини між елементами простору - Концепціями ризику. Ці відносини та застосовування правил залежать не тільки від властивостей самих елементів, але й можуть змінюватись відповідно до стану системи state, чи цілей, заданих споживачем goal. Тому ці відносини задають "плаваючу’’ топологію, яка може адаптуватися до умов тієї чи іншої конкретної ситуації. '

Ще одне найважливіше положення системи - метод розширеного проекту. Він дозволяє описувати проекти з ризиком там самим спсобом і в тих самих класичних структурах, іцо й детерміновані проекти. Основна ідея полягає в тому, що будь-яка детермінована величина (число, зв'язок тощо), яка входить до бази даних проекту стає в загальному випадку оператором. Якщо цей опреагор приймає якесь фіксоване значеня, то розширений проект співпадає з початковим детермінованим. Інакше цеіі оператор є складним об'єктом з розвинутою внутрішньою структурою, інтелектуал,ною частиною і задає дію джерела ризику на проект. Причому саме джерело ризику не має якоїсь фіксованої структури (мережі, ієрархічної,-іншої), а описується лише дія оператора-об'єкта на одну з ішх структур.

Запропонований спосіб дозволяє дуже гнучко конструювати складні джерела ризику з певної множии простіших елементарних типів.

Розглянуті принципи аналізу ризику були впроваджені при розробці ряду проеків. Як це робилося, які використовувалися структури проектів та графіки, параметри та критерії викладено в останній главі роботи. Але слід вказати, шо запропонована структура аналізу не є сталою, а може змінюватися, залежно від тієї чи іншої конкретної ситуації, та тих Концепцій ризику, які будуть використовуватись в такому аналізі.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ВИСНОВКИ

1. Досліджено проблему і сучасний стан керування проектами та керування ризиком у проектах. Проведено порівняльний аналіз існуючих метолів та зроблено висновок про напрямок подальшої еволюції моделей керування. На цін основі введено концепцію

iS

"динамічного моделювання" для дослідження та керування ризиком у технологічних процесах. •

2. Запропоновано, розроблено та досліджено нові принципи аналізу та керування ризиком у проектах на базі синергетичного використання альтернативній концепій, моделей та методів аналізу.

3. Розроблено структуру простору, в якому відбувається синергетична взаємодія різних Концепцій ризику. В основу покладено відносини частинної близькості, які можуть здаватися трьома різними способами. При формуванні простору використовуються незалежні системи факторизації об'єктів та задания інтелектуальної “плаваючої" топології, яка може підстроюватися к умовам задачі.

4. Застосовані та досліджені принципи навігації для пошуку найбільш адекватної Концепції ризику в кожному конкретному випадку. Для цього введені глобальна та локальні навігаційні бази знань продукційного тішу. Саме вони формують та підтримують інтелектуальні властивості системи, забезпечують споживача інформацією, яка допомагає вибрати найкращу конфігурацію концепцій, моделей, методів та джерел ризику для аналізу.

5. Запропоновано "метод розширеного проекту" для доводження проектів з ризиком. В осоїшу метода покладені класичні структури відображення детермінованих проектів, але вони декілька розширені для аналізу проектів з ризиком. Це можна зробити за допомогою об'єктно-орієнтонаного описання джерел ризику. Таке джерело-об'єкт має розвинуту внутрішню структуру, внутрішню множину змінних та інтелектуальну частику. Цей спосіб дозволяє конструювати складні джерела ризику з певної множини їх елементарних типів.

Основні результати дисертації опубліковано у слідуючих роботах:

1. Бушуев С.Д., Сочне» С.В. Новое поколение методов анализа риска в

управлении проектами. Сборник трудов международного симпозиума "Проекты и управление проектами в России и восточной Европе", Москва, Сентябрь 7-10, 1993. 178-195 с. '

2. Бушуев С.Д., Сочкев С.В. Динамическое моделирование - ‘ новое . направление анализа риска в управлении проектами/ Депонировано в

УКРИНТЭИ 02.07.93, Ш348-Ук93, 14 с.

3. Сочнее С.В. Построение одномерных отображений с заданными стохастическими свойствами/Нелинейность (Саратов) Nl,I992,57-65c.

4. Сочнее С.В. Модели и методы для динамического моделирования анализа риска в управлении проектами/ Депонировано в УКРИНТЭИ 02.07.93, Ш349-Ук93, 12 с.

'5. Сочне» С.В. Модели, методы и средства анализа риска в управлении проектами/ Труды ежегодной конференции КИСИ, 1993.,32 с.

6. Bushuyev S., Sochnev S. Implementation of Risk Analysis Technique Trough Synergistic Interaction of the Models. Management By Projects -Implemented (Viena, July 24-25, 1993) 15 p.

Підп. до друку *«./2 9-3 формат 60 ЯІ’/ів-

Папір друк. .Р6 і . Спосіб друку офсетний. Умови, друк. арк. 0.9І . Умови, фарбо-відб.Л,РЧ , Обл.-вид. арк. А С .

Тираж іСС . Зам. Л* 4--/ .

Фірма сВІПОЛ> . 252151, Київ, вул. Волинська, 60.