автореферат диссертации по строительству, 05.23.03, диссертация на тему:Многоступенчатая схема мокрого очищения вентиляционных выбросов в условиях цементного производства

«^КИЇВСЬКИЙ ІНЖЕНЕРНО-БУДІВЕЛЬНИЙ ІНСТИТУТ

* .гч"\ '

\ / і л ч>

О І-

На правах рукопису

ЛУК’ЯНОВ Олександр Васильович

БАГАТОСТУПЕНЕВА СХЕМА МОКРОГО ОЧИЩЕННЯ ВЕНТИЛЯЦІЙНИХ ВИКИДІВ ЗА УМОВ ЦЕМЕНТНОГО ВИРОБНИЦТВА

05.23.03 — Теплопостачання, газопостачання, вентиляція, кондиціонування повітря та оселення

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук

КИЇВ 1993

Робота виконана в Макіївському 1кженерна-Суд1вельному

Інституті

Науковий керівник: Офіційні опоненти:'

Провідна організація:

кандидат технічних наук, професор В.Ф.Губар

доктор технічних наук, професор М.Я.Роакін, каддидат технічних наук, доцент О.В.Задояний

Український науковий центр технічної екологи (м.Донецьк)

Захист відбудеться

1993 року о

годині на засіданні спеціалізованої ради К 068.06.08 в Київському Інженерно-будівельному інституті аа адресою: 2Б2037, Киів-37, Повітрофяотський проспект, 31'

С дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці КІВІ. Автореферат розісланий '■ 1993 року.

Вчений секретар ^

спеціалізованої ради, _ канд.техн.наук, професор

В.Ф.Накорчевська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Важливою характеристикою розвитку будь-якої галузі народного господарства, показником науково-технічного рівня та культури виробництва є ступінь екологічної чистоти II підприємств. . ■ '

Особлив'е місце у світі сучасних екологічних умов займає проблема запобігання забруднення повітряного басейну пилом заводів цементного виробництва. Джерелом особливо інтенсивного виділення пилу тут е гарячі вихідні гаги обертових печей випалювання цементного клінкеру. Загальний викид пилу на цементних заводах СНД перевииує норматив у 7, В разів та досягає 1,5 млн. т. на рік. ’ '

Окрім народногосподарської шкоди, пил та гаги, які викидається у навколишнє середовище під час виробництва цементу, чинять згубник вплив на живі організми та рослинність.

При обезпиленні вихідних газів цементного виробництва найбільшого поширення набули сухі способи очищення: електрофільтри та рукавні фільтри.

Проте все в більшій мірі виявляється старіння парку пи-ловловлювального устаткування, низькі темпи його оновлення'. Близько 70 7. електрофільтрів та рукавних фільтрів морально та фізично застаріло/ працюють малоефективно, э викидами, які суттєво перевищують гранично допустимі аа санітарними нормами.

В галузі практично не вирішені проблеми уловлювання шкідливих газоподібних викидів 1, в першу чергу,; оксидів сірки та азоту.

Аналіз розвитку та експлуатації пилогазовловлювального устаткування виявив перспективність застосування на цементних підприємствах апаратів мокрого очищення гарячих запилених газів. Але класичні апарати мокрого типу (пінні) найбільш ефективно працюють при очищенні холодних тазів (а температурою нижче 250 С). Під час обезпилювання гарячих газів (з температ-турою вище 2Б0 С) необхідно передбачити спеціальні устрої для охолоджування газів. ■ .

Зазначені обставини обумовлюють доцільність та актуальність теми даної роботи, виконаної у віповідності до завдання Міністерства промисловості будівельних матеріалів України 3.01.035.014 "Створити , та відробити за умов промислової експлуатації нов і.та удосконалені методи та апарати для за-

хисту повітряного Басейну цементних заводів від забруднення твердими частками". ■ '

Ціль роботи. Дослідити процеси очищення відхідних газів цементного виробництва в апаратах мокрого очищення; виявити раціональні параметри обробки відхідних газів у цих апаратах•, розробити методику проектування, розрахунку та добору елементів мокрого очищення за умов цементного виробництва.

Сановні задачі досліджень:

' - дослідити • кінетику витяганая водою пилових часток в апаратах мокрого очищення; .

- дослідити та розробити шляхи вдосконалення роботи схем мокрого очищення в утилізацією пилу та теплоти відхідних газів

- розробити.спосіб запобігання відкладення пилу на стінах

газоочицувальних апаратів та на інших елементах газоочищуваль-ноі системи; '

- дослідити вплив основних гідродинамічних та термоди-

намічних параметрів на процес виносу крапель та визначити шляхи запобігання вологовипаду; . '

- дослідити реологічні властивості'сировинного шламу, ви-

готовленого за добавкою продуктів очищення та якість одержаног клінкеру; ' '

- розробити методику проектування, розрахунку та добору

елементів схем мокрого очищення стосовно до умов цементногс виробництва. . ' . ' "

Наукову новизну роботи складають: .

- розроблена методику проектування, розрахунку та добору елементів схем мокрого очищення, яка дозволяє застосовувати їх за умов цементного виробництва, грунтується на підсумках експериментальних досліджень; - .

- розроблена та запропонована схема використання проміжної місткості як основного апаратурного рішення проблеми підтримки рівня рідини на гратах пінного апарата;,

- принцип попередньої акустичної коагуляції дрібнодисперсних пилових частинок, у першому ступені газоочищення (порожнистому скрубері) за рахунок низькочастотних (4Ю-Б0С Гц) звукових хвиль.

Практичная значимість роботи . полягає у проведенні порівняльного аналізу■ та визначенні ділянки використань різних способт та схем очищення відвідних гаг і її ьь умов це-

гентного виробництва; розробці науково-обгрунтованого. апаратурного оформлення схеми мокрого очищення. Використання схеми юкрого очищення дає можливість забезпечити гранично допустимі зикиди пилу в' атмосферу, знизити газові викиди.

Реалізація роботи■ Запропонована технологічна схема та технічні рішення, реалізовані у вигляді дослідно-промислового іристрою схеми мокрого очищення відхідних газів за обертовою ііччю N* В першого виробництва Амвросіївського цемкомбінату. їксергетичний ККД системи мокрого очищення склав - 0,3277, коефіцієнт "маловідхідності" к-0,5670. '

Апробація роботи. Основні положення дисертації повідом-;ені та обговорені на республіканських науково-технічних конференціях: "Екологія та раціональне використання сировинних

іаливно-енергетичних та інших матеріальних ресурсів у 5удівництві" (м. Харків, 198Б p.), "Екологічне та технічне ірогнозування використання вторинних ресурсів у народному ’осподарстві Української РСР (м.Київ, 1988 р,); на Всесоюзній З . школі-семінару з використання ексергетичних методів аналізу 'м. Алушта, 1988'p.); на міжнародній науково-технічній конфе->енціІ "Екологія промислового,регіону (Україна, м. Донецьк, L993 .р.); на Всесоюзній науково-технічній конференції "Еко-югія промислових регіонів" (м. Донецьк, 1991 р.)5 на обласній гауково-практичній конференції "Ентузіазм та творчість молодих

■ будовам 12-1 п'ятирічки" (м. Донецьк, 1987 p.).

Публікації. Основні підсумки роботи опубліковані у 8 дру-сованих роботах? , • '

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається а всту-іу, шести розділів, загальних висновків, списку літератури та ;о датку. Робота мав 100 сторінок основного тексту, 24 малюнка га я? таблиць. Бібліографія включає 74 роботи вітчизняних та ■акордонних авторів. Додаток поданий на 14 сторінках.

: . зміст роботи .. '■ .

’ . Головними джерелами гарячих пилогазових викидів на це-

«ентккх підприємствах е обертові печі випалювання клінкеру, ’ехніко-еконоііічкий аналіз роботи діючих 'на цементних заводах' шовлоБлвьальких пристроїв та вивчення літературних джерел ібуювйлі доцільність використання для очищення гаэоЕих ви-

ГА6 Установка мокрого очищення відхідних газів обертової печ . _ випалювання клінкеру

//7 777^7//777 7^7 У/>'V/7/УІЇ-Т/'17/7 7/7/У/77////^ 77/77/,

’Рисі. Т

кидів від пилу на цементних підприємствах пиловловлювачів мокрого типу - пінних апаратів. Проте характерні для коротких обертових печей достатньо великі значення концентрації твердих частинок у відхідних гавах (6-12 г/мэ), підвищена температура (260-400 °с) при великих обсягах цих- газів (130000-160000 м3/год) обумовили необхідність вишукувати, додаткові способи пилоочищення та цілеспрямовано змінювати аааначені характеристики для підвищення ефективності пиловловлювачів та їх працездатності .

У зв'язку з цим розроблена як основне апаратурно-технологічне рішення з пилогааоочищення відхідних газів обертових печей випалювання цементного клінкеру багатоступенева схема мокрого очищення. '

Характерною особливістю розробленої багатоступеневої схеми мокрого очищення за умов цементного виробництва ( Рио.І ) 3 наявність ширмового тешгообміника, двох ступенів мокрого очищення та проміжної місткості: перший ступінь - камера водови-парного охолодження, яка являє із собою порожнистий форсуноч-ний скрубер, сполучений з відстійником - призначається для зниження температури газів з 250 С до 100 С та уловлювання крупних фракцій пилу; другий ступінь - камера пінного пиловловлювача тонкого очищення; проміжна місткість- заради підтримки стабільного рівня рідини та піни на гратах пінного пиловловлювача; ширмовий теплообміник - для зниження температури газів з 400 С і також для інерційного осідання крупного пилу. Для вивчення впливу’режимних та конструкційних параметрів на працездатність схеми (га II ступені очищення були проведені бага-тофакторні експерименти. , '

Апроксимація експериментальних результатів залежності гідродинамічних параметрів пінного апарата від діаметра отвору грат, дозволила одержати графічну залежність, яка зображена на (Рис.2 )■ Аналіз (Рис і) посвідчує, ідо лінійна швидкість газів, при котрій утворюється пінний режим, мало залежить від щільності зрошення, тобто діаметру отворів грата. Але точка хвилєутворення (т. сі), яка характеризує початок переходу від пінного режиму до хвильового (до "затинання" апарата), на гратах з- більшим вільним перерізом спостерігається за більш високої швидкості газу. Наприклад, на гратах з діаметром отворів А * 8 мм точка хвильоутворення спостерігається при швид-

Опір апарату,Па

Залежність гідродинамічних параметрів піного апарату від розміра отворів грат. '

Швидкість газу ,м/с

І-грати з 0=8мм; 2-теж з 0=ІОмм; 3-теж з 0=І2мм

:ості 1,8 м/с, на гратах з 6 “ 10 мм при швидкості 1,94 м/с, а іа гратах а сі - 12 мм при швидкості ■ 2,05 м/с.

■ На підставі здійснених досліджень можна стерджувати, що іа умов цементного виробництва оптимальним е пінний режим з ви-:ористанням грат діаметром отворів 10-12 мм. Використання ■рат а меншим діаметром отворів у цих умовах призводить'з-за іисоких адгезіозних властивостей цементного пилу до різкого ссту гідравлічного опору пінного апарата. ,

Виконані експериментальні дослідження з ефективності ви-ягнення твердих часток свідчать, що частки діаметром 2 мкм огано уловлюються в схемі мокрого очищення. Фракційна ступінь ловлювання близька до нуля. Частинки розміром менш Б мкм не ловлюються повністю, дарма що ефективність їх уловлювання і ля 97?.. . .

• Зниження ефективності очищення пояснюється відривом даних часток пилу від поверхні піни, тобто вторинним виносом, им вище дисперсність часток, тим нижче ефективність Іх осад-ення. Дим і пояснюється,необхідність укрупнення, коагуляції рібних часток перед подаванням їх до пінного шару.

■ Одним з шляхів, які сприяють підвищенню ступеня очищення, штучна коагуляція аерозолю, тобто агрегірування (злипання чи лиття) дрібних часток ва допомогою тих чи інших фізичних асобів. Найбільш обіцяючим з цих засобів є високоінтенсивні вукові та ультразвукові коливання. '

Здійснені дослідження експериментально підтвердили ідвищення ефективності схеми мокрого очищення аа рахунок по-ередньо! акустичної коагуляції цементного аерозолю. Вип-омінювач звуку, ударноструминний свисток Гартмана з косим ідведенням повітря, розміщується в верхній частині першого тупеня. У першому режимі, з вимкненим вентилятором, ПІСЛЯ микання джерела звуку аерозоль спочатку'проходив до "напруже-зго" стану, тобто в цю мить аерозольні частки, починали коли-альний рух, разом а цим здійснювали дрейф та рухались посту-гльно під впливом акустичного вітру. Виникали своєрідна зрієнгація” аерозолю. ...

, Згодом аерозоль починав прояснюватись, а в слід за цим 'являлись утворення часток, які здійснювали хаотичне пе-зміщення разом з дрейфом та участю в циркуляційному русі се-гдовищз. Рідкі частинки утворювали краплини, а сухі тверді

частинки - лопаті та ниткоподібні структури.

Під час досліджень другого режиму, аерозоль протягувалась крізь перший та другий ступінь, тобто знаходилась у пінному стані. Еикдадена вме картина просвітлення аерозолю, утворення та хаотичного переміщення агрегатів часток розгорталась не а плинам часу, а у просторі. До камери оаучення надходив первинний аерозоль, після неї видходи акоагульаваний, проев’тдений аерозоль.

Аналіз результатів досліджень засвідчив, що оптимальним показником для одержання найбільш ефективного ступеня коагуляції дрібних часток цементного пилу є, звук частотою 400-600 Гц.

Акустичні та геометричні параметри ударноструминних свистків Гартмана, які працюють а стиснутим повітрям, эа умов цементного виробництва визначаються слідуючими емпіричними формулами: '

- найбільша частота, якої можна досягти, Гц

^-Ч_б§бО '

3° ~ й

- відносний діапазон змінювання частоти, Ж

/•Пік/ ,/пі^

Я }° ■ 100 - 8,86 (рс - 0,33)

/течІ

-ЗО .

- відстань від вісі сопла долі початку першої нестійкості (в якій розмішується резонатор), см

а, - СІ + 0,04 (рс - 0,93)* 3(1с .

- довжина ділянки першої області нестійкості, см

а^ - а, - 0,43 йс Урс - 1,8е‘ /4/

- загальна акустична потужність (разом з гармонійними

складовими), Вт - '

УаА - 2,95 /Б/

/1/

/2/

області

/З/

- потужність, необхідна для підтримки повітряного потоку,

Вт: ■ '

о, і<н „

52Б0(рс * 1,033) [(рс + 1,033) - 1,01]с£ . /6/

- коефіцієнт корисної дії окремого свистка, % '

О ---100

Сику п/

- обсяг повітря, який потрібен свистку, и'1 /с

0,0142 (рс + 1,033)с3с /8/

- діаметр резонатору на виході, см

& р - 1,65 йс ' /9/

Аналіз рентгенограм пилових відкладень, здобутих у результаті досліджень явища налипання пилу на елементах схеми мокрого очищення показав, цо вони у цілому по усій газочистці однакові проміж себе і характеризуються наявністю фази двовод-ного гіпсу - Са50- Н 0 та кальциту СаСО , в перевагою гіпсу.

Дослідами доведено, що система мокрого очищення з газової £ази виводить до 96% сполучень сірки. Частина розчинених у воді окислів сірки реагуе а утворенням гіпсової складової, яка і є головним компонентом пилових відкладень.

Розроблені способи а ліквідації відкладень пилу на елемен-гах системи мокрого очищення стосовно до специфічних умов цементного виробництва дозволили і І робити безперервно. • .

Одним а факторів, які забезпечують високу ступінь очищення га відсутність відкладень пилу є необхідний оптимальний рівень [0,05-0,1' м) рідини на гратах пінного апарата.

Після великої кількості досліджень розроблений спосіб, їкий забезпечу® підтримку рівня рідини на гратах навіть за гмов раптового амінення гідравлічного режиму роботи системи.

Розроблений спосіб характерній використанням проміжної місткості. Схема розробленого способу автоматичної підтримки пеня рідшш наведена на Рис.З '

Апарат другого ступеня 1 сполучається з проміжною

Схема регулювання рівня ріднини на гратах пінної камери

І- друга ступінь /пінна камера/; 2- проміжна місткість, 3- рецирку-ляційний насос, 4- переливна труба, 5- рециркуляційний патрубок,

6- патрубок подачи ріднили на грати, 7- патрубок подачи ріднини на форсунки омивання каналів, 8- розвантажувач шламу, 9- переливна труба, 10- трубопровід від насосу свіжої води.

Рис. З

місткістю 2 переливною трубою 4, яка установлюється таким чином, щоб через-неї постійно відбувався перелив промивної рідини а поверхні грат у проміжну, місткість. Перелив з другого ступеня сприяє витягу піни, яка збагачена пиловими частками, а це уеуваа небезпеку Підвищення рівня рідини на гратах.

У проміясну місткість по трубопроводу 10 насосом подається живильна вода, яка заповнює II перед початком роботи системи. Рециркуляційний насос 3 промивну рідину з проміжної місткості подає на грати апарата другого ступеня. Перелив а другого ступеня 4 на трубопровід б (подавання рідини на грати) забезпечує необхідну підтримку рівня в апаратах. ■

Дослідження питання виносу крапель з системи мокрого очищення газів дозволили виявити основні причини виділення крапель в атмосферу: винос крапельної рідйни з'пінних апаратів та конденсація вологи в камері вентилятора. .

Розроблений варіант підігріву гааів за рахунок теплоти гарячих забруднених газів дозволяє не тільки підігрівати гази вище тачки роси, але й утилізувати тепло як відхідних газів, так і теплоту випарування в конденсаторі1осушнику.

Вирішення проблем з використанням пульпи (суміски уловлв-вального пилу та промивної рідини), захисту елементів системи мокрого очищення від налипання пилу дозволило провести випробування дослідно-промислового пристрою мокрого очищення .на Ам-врогіевському цемкомбінаті при обезпилюванні відхідних газів обертової печі N 2 першого виробництва.

. Показники випробування наведені у табл. 1. .

• Таблиця 1.

Технічні та експлуатаційні показники схеми мокраго очищення ’

1 " 1 |НН| |пп| І 1 Найменування показника г 1 1 Од... | 1 роа. | 1 1 г ■ І Значення 1

1 1 1 11 1 1 2 1 І 1 3 1 І і 1 , 1 • 4 ' 1

1. Середні -за час випробувань перед устроєм: - обсяг відхідних газів - температура відхідних газів т. м ’/год. °С - гз ^ сп сп ^ со

Закінчення таблиці

г—г і її

і—і

- забрудненість

2. Середні за час випробувань після устрою:

- обсяг очищених газів

- температура -

- забрудненість

3. Ступінь очищення відхідних газів від пилу

4. Середні витрати води .

6. Аеродинамічний опір:

- перед устроєм .

- після устрою

г/ьг

т.м /год. РС г/м*

м /год. Па

5,9

102,82 • • 76 0,177

98,7

7,82

265

4260

Аналіз результатів випробування (табл.1) свідчить пре високі показники ефективності очищення. Так ступінь пиловлолю-вання досягає 98,7% при середній витраті води 7,82 мл/год.

Одночасно були проведені дослідження ефективності уловлювання газових компонентів. Доведено, що .система мокрого очт,.і ня досить ефективно уловлш сполучення сірки (біля 9Б%), окис вуглецю (93.БЖ) і частково (357.) сполучення.азоту. '

За умов експерименту, коли продукти пиловловлювання ; відхідних газів обертової печчі використовувались при виробництві сировинного шлзму, помітних амін якості клінкеру' НІ відбувалось. ’

За результатами здіснених досліджень розроблена методик проектування, розрахунку та добору елементів схеми мокрогі очищення відхідних газів стосовно до умов цементного вироб ництва..

Порівняльний екеєргетичний аналіз ефективності очищенні відхідних газів у • схемі мокрого очищення з іншими відомим: конструкціями (еклектрофільтрами) довів, що розроблена схем має екологічну перевагу, яка обумовлюється високим ексергетич НИМ коефіцієнтом корисної ДІІ0» 0,3277 і низьким коефіцієнта "маловідхсдності" К - 0,6760.

- ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Аналіз проблеми уловлювання, проведення цементного пи-

іу до технологічного процесу та лабораторні дослідження по цих іроблемах доаволив обрати ' як основне апаратурно-технічне зішення а пилогааоочщення відхідних гааів обертових печей ви-іашовання клінкеру багатоступеневу схему мокрого очищення а ївох ступенів, складається а скруберного випарника-охолод-жка для зниження температури відхідних гааів та уловлювання зеликих фракцій пилу та а камери тонкого очищення. '

2. Експериментальні дослідження на лабораторному стенді :хеми мокрого очищення довели, що при початковій концентрації іилу більш 1 г/м3 досягається достатьно високий ККД очищення [97%). При цьому у першому ступені очищення - скрубері - охо-гаднику - уловлюється до 95% від загальної маси пилу фракції 5ільш Б мкм.

3. Запропоновані шляхи підвищення ефективності роботи зхеми мокрого очищення аа умов цементного виробництва. Доведе-ю, що попередне охолодження відхідних газів з 400°С до ЕВО°С г розробленому ширмовому теплообміннику, а також попередня акустична коагуляція дозволяє не тільки підвищити ступінь зчищення до 99,2%, але і аа рахунок утилізації тепла 150000 л ’/год. відхідних гааів заощадити 6950 г.у.п./р.

4. Розроблені та здійснені способи ліквідації відкладень іилу на елементах схеми мокрого очищення за умов цементного шробництва дозволили значно підвищити II працездатність та іадійність.

б.. Доведено, що транспортабельність сировинного шламу їнаходиться у необхідних межах (не менш 55 мм) при додаванні іульпи у кількості 2 м ’/год. При цьому забезпечуються усі нє-ібхідні реологічні властивості сировинного шламу. Установлено, Ф використання пульпи задля виробництва сировинного шламу не ієдє до значного змінення якості цементного клінкеру.

б. Розроблена методика проектування, розрахунку та добору ‘лементів схеми мокрого очищення стосовно до гарячих відхідних ’азів обертових печей випалювання цементного клінкеру. Запро-юновзно: у зв'язку з фізико-хімічними властивостями цементно-’о пилу, великими обсягами та високими температурами відхідних -авів необхідна багатоступенева схема мокрого очищення; як пер-

ший ступ'інь використовується порожнистий форсуночний скрубер, сполучений а відстійником промивної рідини, що дозволяє охолоджувати, зволожувати гази та уловлювати крупні фракції пилу, усунути відкладення пилу на поверхнях вхідного вікна газоходу та пароутворення біля апарата; використання попередньої акустичної коагуляції у. верхній частині ступеня; як другий ступінь використовуються пінні апарати ЮТІ чи ГДП з "напівпро-вальними" гратами, які довели свій високий ступінь очищення ( 99%), надійність експлуатації; компоновку першого та другого ступенів системи здійснювати таким чином,, щоб крізь них просмоктувались відхідні■гази, заради виключення газових -викидів;, використання проміжної місткості як основного апаратурного елемента автоматичної підтримки рівня рідини на гратах пінних апаратів; використання промивної рідини для зрошування пилогазового потоку у першому .ступені; обов'язкове виконання трубопроводів, по яких рухаються пульпа та шлам, без горизонтальних ділянок. ’ '

■ 7. За результатами лабораторних досліджень та на піставі

розробленої методики проектування на Амвросієвському цем-комбінаті по-за обертовою піччю № 2 першого виробництва змонтована дослідно-промислова система мокрого очищення продуктивністю по гарячих газах 1БО0ОО м^/год. -

Під час комплексних випробувань система мокрого очищення підтвердила достатньо високій ступінь (98,7%) очищення пилу та одночасно досягнуто високій ступінь витягнення шкідливих окислів - практично 95% сполучень сірки, 93,5% - окису вуглецю та до 35% сполучень- азоту. ' ' • ,

8; При технологічному процесі, очищення відхідних газів цементного виробництва системою досягнутий високий ексергетич-ний ККД/£, 0,3277 з низьким коефіцієнтом "маловідходносгі" К -0,5760. . . ' - ' ’

9. Упровадження результатів роботи передбачається продовжити у напрямі промислового застосування розробленої методики проектування схем мокрого очищення стосовно до умов цементного виробництва. ' - . . - ,

Основні положення дисертації опубліковані у слідуючих роботах: . ■ . • • '

1. К топливу - с бережливостью.' Захаров В.И., Лукьяно: А.В. и др. - Городское хозяйство Украины, 1682 К' 3, с. 27.

2. Губарь В.Ф., -Монаж С.П., Лукьянов А.В. Утилизация пы-

ли, уловленной'мокрым пылеуловителем в технологической схеме вращающейся цементной печи. - Экономия и рациональное использование сырьевых, топливно-энергетических и других материальных ресурсов в строительстве. (Тезысы докладов). Харьков, ХИСИ, 1986 г., С. 258 ' / ' '

3. Губарь В.Ф., Лукьянов А.В. Современное положение проб-

лем использования физического тепла отходящих газов при производстве строительных материалов. -’’Энтузиазм и творчество молодых на стройках 12-я пятлетки І" (Тезиси1доповідей). Донецк, 1987 г., с. 44. ' ,

4. Губарь В.Ф., Лукьянов А.В., Гущин А.М. Утилизация

уловленной пыли и физического тепла отходящих газов печей обжига клинкера. - "Использование вторичных ресурсов и.охрана окружающей среды". Сб. ВНИИЭСМ, U.:, 1987 г. '

Б. Губарь В.Ф., Лукьянов А.В., Гутцин А.М. Пути и методы утилизации тепла отходящих газов печей обжига клинкера при мокром способе газоочистки. - "Новые технологические решения для строительной промышленности Донбасса". Сб. научных трудов, К.: УМК ВО, 1939, с. 140.

6. Губарь В.Ф., Лукьянов А.В., Гущин А.М. Проблемы и

перспективы снижения выбросов на цементных предприятиях. -"Инженерные решения экологических проблем Донбасса". Сб. научных трудов, К.: УШ ВО, 1992, с.92. 1

7. Лукьянов А.В. Повышение эффективности мокрой очистки в

цементном производстве за счет акустической коагуляции. - "Охрана окружающей среды”. Тезисы докл. проф.-пред. конф. МакИСИ, Макеевка, 1993 г. .

8. Лукьянов А.В., Губарь В.Ф. Использование продуктов пы-легазоулавливания системы мокрой очистки в условиях цементного производства. В сб. "Экология промышленного региона". Тез. докл. междунар. науч.-техн. конф. Украины, Донецк, 1993 г.

.р - гідравлічний опір пінного апарату, П{<.

V - швидкість газового потоку* м/с;

сі' - діаметр отвору гратів пінного апарату, мм;

сі і - діаметр сопла свистка Гартмана, см; ,

т£Рлл - відповідально максимальна та мінімальна частота звуку, якої можна досягти, Гід; •

й - відносний діапазон змінення частоти, %; ‘

Р - надмірний тиск повітря, аті (П<>. ); '

а ■ - відстань від вісі сопла до початку області

нестійкості (в якой розміщується резонатор), см

V - загальна акустична -потужність (разом з гармо-

■ нічними складовими), Бт;

V - потужність, яка необхідна заради підтримки по-

вітряного потоку, Вт;

' 0 - обсяг повітря, який витрачається свистком, м /с

сі - діаметр резонатора, см; . •

" - ексєргетичний ККД системи мокрого очищення, 7.;

К - коефіцієнт "маловідходності". . '

ІЇодп.в печать ЗО.08.93.Формат 60x84 1/16.Бумага типографская. Офсетная печать.Усл.печ.л.0,93.Усл.кр.-отт.І,16.Уч.-изд.л.1,0. Тираж 100 экз. Заказ № 4-2451.

252037,Киев-3?,ПовІтрофдотський проспект,ЗІ

ДЫАШ1, -340050, Донецк ,ул. Артема,96