автореферат диссертации по строительству, 05.23.04, диссертация на тему:Интенсификация транспортирования сточных вод

кандидата технических наук
Семчук, Григорий Михайлович
город
Харьков
год
1998
специальность ВАК РФ
05.23.04
Автореферат по строительству на тему «Интенсификация транспортирования сточных вод»

Автореферат диссертации по теме "Интенсификация транспортирования сточных вод"

ргв ОД

Міністерство освіти України | ^ Державний технічний університет

будівництва і архітектури

Семчук Григорій Михайлович

УДК 628.16

ІНТЕНСИФІКАЦІЯ ТРАНСПОРТУВАННЯ СТІЧНИХ ВОД

05.23.04 - "Водопостачання, каналізація"

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

Харків - 1998

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Українському науково-дослідному институті прогресивних технологій в комунальному господарстві ("Укркомунндіпрогрес" , м. Харків).

Науковий керівник:

Заслужений діяч науки і техніки України,

кандидат технічних наук, професор Абрамович Ілля Олександрович,

Офіційні опоненти:

Доктор технічних наук, професор кафедри ‘‘Водопостачання, каналізації і гідравліки"

Харківского державного технічного університету

будівництва і архітектури Пантелят Гаррі Семенович,

Кандидат технічних наук, доцент кафедри “Водопостачання, водовідведення і очищення вод"

Харківскої державної академії міського

господарства Ткачов Вячеслав Олександрович,

Провідна установа:

Українська державна академія водного господарства (м. Рівне)

Захист відбудеться 22 квітня 1998 року о “■*£._ годині на засіданні спеціалізованої вченої Ради Д.02.07.01 при Харківському Державному технічному університеті будівництва і архітектури

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського Державного технічного університету будівництва і архітектури (310002, м. Харків, вул. Сумська, 40).

Автореферат розісланий “______"березня 1998 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої Ради,

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність роботи. В комплексі містобудівельних та екологічних задач во-довідведення займас одне з провідних місць. Досить сказати, що в Україні для транспортування стічних вод побудовано 43911,7 км колекторів та напірних трубопроводів, більше 100 тис. каналізаційних насосних станцій. Загальна вартість мереж водовідведення з насосними станціями складає біля 70 відсотків вартості споруд каналізації.

Усі елементи системи водовідведення розраховано на максимальний імовірний приплив, можливість появи якого не перевищує 10 відсотків. Таким чином, їх надмірність надто капіталомістка і її зменшення потрібне в першу чергу.

Тому вибір рішень, які дозволять удосконалити систему водовідведення при новому будівництві та інтенсифікувати її роботу при реконструкції й розширенні діючих систем, вельми актуальний.

Роботу виконано в тісному зв'язку з тематикою науково-дослідних робіт інституту "УкркомунНДІпрогрес", зокрема в зв"язку з роботами, спрямованими на удосконалення розрахунку й експлуатації систем водовідведення міст України (звіти, регістраційні №№ 0196 і 015719, арх. 2933 та ін.). і в зв'язку з коригуванням будівельних норм і правил (БНіП) для розробки Державних будівельних норм України.

Метою дисертаційної роботи є мінімізація капітальних вкладень в розвиток і реконструкцію систем водовідведення міст України при збереженні ії пропускної спроможності.

Наукова новизна роботи полягає в наступному:

1. Для проведенім досліджень систем водовідведення з регулюючими резервуарами при каналізіційиих насосних станціях створенно імітацішіу математичну модель.

2. Розроблено алгоритм для розрахунку об'єму регулюючих резервуарів, який дозволяє мінімізувати вартість комунікацій та споруд, розташованих за каналізаційними насосними станціями.

3. Доведено, що впровадження у систему водовідведення регулюючих резервуарів підвищує її надійність.

4. Запропоновано метод розрахунку мереж водовідведення міст, який дозволяє зменшити їх надмірність.

Практичне значення роботи :

1. У визначенні необхідних об'ємів резервуарів при каналізаційних насосних станціях, які дозволяють зменшити вартість споруд, що знаходяться за насосними станціями, при новому будівництві.

2. У визначенні необхідних об'ємів резервуарів при каналізаційних насосних станціях, які дозволяють інтенсифікувати роботу споруд, що знаходяться за насосними станціями при реконструкції та розширенні діючих споруд.

3. В розробці пропозицій щодо коригування БНіП 2.04.03-85 для створення Державних будівельних норм України (ДБНУ).

4. У розробці типових рішень і рекомендацій щодо інтенсифікації діючих каналізаційних мереж мм. Мелітополя і Маріуполя.

Особистий внесок автора

1. Розроблено алгоритм для визначення объему регулюючих резервуарів каналізаційних насосних станцій, у зв'язку з вартістю споруд, розташованих після них.

2. Проведено дослідження з використанням математичної моделі, яка оптимізуе систему водовідведешія шляхом зміни об"єму регулюючого резервуару.

3. Проведено дослідження з перевірки адекватності математичної моделі, яка дозволяє визначити вплив об"ємів регулюючих резервуарів каналізаційних насосних станцій на техніко-економічні показники систем водовідведення міст.

4. Розроблено рекомендації з інтенсифікації діючих систем водовідведення мм. Мелітополя і Маріуполя, пропозиції з коригування БНіП 2.04.03-85 для розробки Державних будівельних норм України.

На захист виноситься:

1. Метод розрахунку каналізаційних споруд, що знаходяться після насосної станції, з врахуванням регулюючих резервуарів.

2. Спосіб зменшення надмірності системи водовідведення за допомогою влаштування регулюючих резервуарів.

3. Методика дослідження параметрів систем водовідведення міст за допомогою математичного моделювання.

4. Пропозиції з коригування БНіП 2.04.03-85 для розробки Державних будівельних норм України.

Апробація роботи. Основні результати роботи і головні положення дисертації доповідались на Міжнародному Конгресі ЕТЕВК 97 (м. Ялта) і на 28-й науково-технічній конференції викладачів, аспірантів і співробітників ХДАМГ.

Публікації. За результатами роботи опубліковано 6 друкованих робіт у видавництвах України та Росії, в тому числі дві без співавторів.

Структура та обсяги дисертації. Дисертація складається з вступу, п'яти розділів, загальних висновків, списку літератури із 101 джерела, додатків та вміщує 123 сторінки основного тексту, 18 таблиць, 29 рисунків, усього 126 сторінок.

з

ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність роботи, сформульовано мету та задачі досліджень, наукову новизну, практичну цінність,положення,які виносяться на захист.

мережі "резервуар - насосна станція - напірний й самопливний трубопроводи".

Великий внесок у розрахунок каналізаційних мереж та насосних станцій зробили вчені Абрамович І.О.,Ботук Б.О., Доброхотов М.Д., Калідун В.И., Молоков М.В., Окун Д., Роман М., Федоров М.Ф., Черкес Д.С., Шигорін Т.Г., Шкундін В.Ф., та іи.

Розглянуто норми проектування резервуарів каналізаційних насосних станцій, роль регулюючих резервуарів в зменшенні надмірності каналізаційної мережі та підвищенні надійності усієї системи.

Як показав літературний огляд, більшість авторів вважає, що резервуар каналізаційної насосної станції має регулювати приплив до неї стічних вод, проте об"єм резервуара рекомендують розраховувати за максимальною п"ятихвилинною продуктивністю насоса, що призводить до необгрунтованої надмірності системи водовідведення. Найбільш перспективним для зменшення надмірності, отож, інтенсифікації канализадійних споруд є впровадження в систему каналізації регулюючих резервуарів. Дослідження впливу об’єму резервуарів на техніко-економічні параметри споруд, які знаходяться за насосною станцією, доцільно проводити на математичних моделях, які дозволяють скоротити терміни досліджень, підвищити рівень інженерних рішень.

У другому розділі проаналізовано існуючий метод розрахунку мереж во-довідведешія, який грунтується на максимальній секундній витраті, імовірність якої пе перевищує 10 відсотків. Таким чином, біля 90 відсотків часу каналізаційна транспортна мережа має певний ступінь надмірності, який визначається коефіцієнтом надмірності, рівним: к“= —, (1)

Ч,

де Q - максимальна пропускна здатність системи транспортування, м3/год; q, - приплив у момент часу t , м3/год.

При q, = Q к“ - і; при qt = qmm значення k“ буде максимальним.

Таким чином, величина к“ коливається в інтервалі > k > 1 ,

На прикладі м. Бердянська показано, що на окремих ділянках мережі коефіцієнт надмірності к“ коливається від чотирьох до дванадцяти.

Длі дисертації розглянуто методи розрахунку каналізаційної

У третьому ро.-уйлі наведено методику досліджень техніко-економічних параметрів каналізаційних мереж з регулюючим резервуаром.

Описано математичну модель, наведено розроблений алгоритм, який дозволяє мінімізувати вартість споруд, що знаходяться за регулюючим резервуаром; встановлено залежності між припливом до насосної станції, розрахунковою продуктивністю насоса та об 'ємом регулюючого резервуара; проведено числовий експеримент, який підтвердив адекватність математичної моделі.

Розроблена програма може працювати у двох режимах:

- в першому режимі програмою передбачена можливість за вибором користувача задавати продуктивність насосної станції, для якої обчислюється необхідний обсяг регулюючого резервуара, діаметри напірного і самопливного трубопроводів, а також вартості їх будівництва, вартість будівництва регулюючого резервуара;

- у другому (основному) режимі програма забезпечує автоматичний вибір оптимальної продуктивності насосної станції та відповідного об'єму регулюючого резервуара, діаметрів напірного та самопливного трубопроводів, які забезпечують мінімальну сумарну вартість будівництва трубопроводів і регулюючого резервуара.

Вхідними параметрами програми дослідження впливу об’єму регулюючого резервуара насосної станції на техніко-економічні параметри мереж во-довідведення є:

- погодинний графік припливу стічних вод на вході насосної станції;

- довжина напірного трубопроводу, допустима швидкість течії, кількість паралельних ниток; глибина закладання трубопроводу й характер грунту;

- довжина самопливного трубопроводу, рівень його заповнення, ухил, ; глибина закладання трубопроводу й характер грунту;

- обмеження на допустимий ступінь заповнення регулюючого резервуара, наповнення, швидкості руху стічних вод тощо.

Для вибору діаметрів напірного й самопливного трубопроводів в кожному із режимів роботи програми передбачено два варіанти.

У першому варіанті використовується наявна номенклатура діаметрів трубопроводів, яка задасться в процесі настроювання програми і при необхідності може бути легко змінена.

У другому варіанті діаметри труб змінюються фактично безперервно (крок зміни діаметра тут може бути обраний як завгодно малим шляхом поділу інтервалу між сусідніми значеннями діаметрів наявного сортаменту).

Перший варіант роботи програми призначений для конкретних інженерних разрахунків. елементів мережі. Другий варіант зручний для попередніх досліджень

алгоритме і визначення основних закономірностей впливу параметрів мережі на оптимальну місткість регулюючого резервуара.

Для тестування розробленого алгоритме і програми було проведено імітаційне моделювання на ПЕОМ погодшппіх графіків припливу й відкачування та рівня рідини в резервуарі, який визначає його об"єм (рис. 1).

Результати чисельного тестування програми співпадають з розрахунками, виконаними вручну, що свідчить про адекватність розробленої математичної моделі.

У четвертому розділі дисертації наведену математичну модель та реалізуючий її алгоритм (розділ 3) застосовано для дослідження можливості змеїпііеїшя надмірності елементів систем водовідведення. За допомогою імітаційного моделювання встановлено вплив об"єму регулюючого резервуара на надмірність системи. Проаналізовано вплив регулюючого резервуара на надійність водовідведення.

На підставі імітаційного моделювання встановлено зв"язок надмірності елементів системи водовідведення з деякими її параметрами, а саме - з довжиною напірних і самопливних трубопроводів, розташованих за регулюючим резервуаром, а також із зміною розрахункових витрат.

Дослідження дозволили встановити, що основним критерієм вибору об”єму регулюючого резервуара є вартість споруд, розташованих за ним.

Спрощений фрагмент мережі складається із напірного та самопливного трубопроводів, які знаходяться за насосною станцією. Оскільки вартість трубопроводів залежить від їх довжини (за інших рівних умов), було розглянуто залежність вартості від фрагмента - насосної станції, довжини напірних та самопливних трубопроводів, добових витрат та ухилів для станцій різної продуктивності.

Ці залежності наведено на рис. 2. Відкачування змінювалось від мінімальної годинної витрати с; тш до максимальної годиішої витрати

В процесі імітаційного моделювання використовували другий варіант роботи програми (за яким вважається, що діаметри трубопроводів змінюються безперервно) у двох режимах розрахунку,: як для ручного, так і для автоматичного вибору об”єму регулюючого резервуара.

З цого видно, що в залежності від характеристик елементів мережі мінімальна вартість її фрагмента визначається по різному. Так, для малих витрат, як видно з рис. 2 а) мінімальна вартість фрагмента мережі як у випадку тільки напірного, так й у випадку самопливного трубопроводів буде відповідати максимальній продуктивності ци (тобто мінімальному об"єму резервуара). Із збільшенням довжини трубопроводу характер залежності С від в цьому випадку змінюється, особливо, для напірного трубопроводу: для достатньо великих дов-

жин мінімум сумарної вартості буде вже при мінімальних q , тобто коли регулюючий резервуар забезпечує постійний приплив в трубопровід з витратою, рівною середньодобовій.

Для великих витрат (О > 500 л/с) найменша вартість споруд, які знаходяться за насосною станцією, реалізується для ч близьких до Ч , причому із збільшенням довжин напірних та самопливних трубопроводів q „ -> ч ср ■ Цю залежність показано на рис. 2.

Наведені графіки дозволяють оцінити економічні втрати від невдалого вибору об''єму регулюючого резервуара або у разі відмови від його спорудження взагалі. Наприклад, для фрагмента мережі з напірним трубопроводом довжиною 1 = 3000м сумарна вартість мережі без резервуара становить 418,5 т.грн., а з резервуаром, який забезпечує ч„= чсрАОб , вже 342 т.грн. (див.рис. 2а), Виграш становить! 76,5т.грн. або 18 відсотків. Ще більший виграш буде в цьому випадку для 1 = 5000м (-23%).

За допомогою математичної моделі, наведеної в 3 розділі, досліджено залежності між об'ємами регулюючих резервуарів та вартістю споруд, розташованих за ними.

Розрахунки виконано для станцій різної продуктивності. Одержані результати зведено у таблицях 1 і 2.

Таблиця 1 - Вартість споруд, за якою доцільно будівництво регулюючого

резервуара, тис, грн.

Продуктивн. н.станції. л/с При коефіцієнтах нерівномірності

1,4 1,5 1,6 1,7 1,8 1,9

3000 1623 934,5 817,5 1112,6 1101,5 1119,6

2000 1532,7 756,7 694,2 934,1 865,1 927,3

1000 803,8 622,5 582,8 752 728,2 650,1

500 651,1 470,4 415,0 566,1 546,8 526,9

200 458,6 315,8 245,7 216,7 282,1 261,8

Таблиця 2 - Об"єм резервуара, необхідний для мінімізації матеріальних

витрат на споруди, розташовані за ним, м3

Продуктивн.. н.станції. л/с При коефіцієнтах нерівномірності

1,4 1,5 1,6 1,7 1,8 1,9

3000 1704 1151,0 6383 14912 16113,0 19045

2000 845,8 1728,0 4202,9 841,6 1209,6 1935,3

1000 1148 1296,0 2035 925,0 477,8 966,8

500 861,7 981,0 1017,4 970,6 1194,6 1052,9

200 503 475,9 851,7 152,0 996,7 977,0

Область доцільності будівіштства регулюючих резервуарів наведено на рис.З.

і" приплив відкачування -О- залишок рідини в резервуарі

Рис. 1 - Вплив Орас на об'єм рідини в резервуарі

Рис.2 - Залежність вартості елементів мережі водовідведення від продуктивності ч н насосної станції

1 - довжина напірного трубопроводу (самопливний відсутній); а) О = 17280 м3/добу (200 л/с), к = 1,9; б) О = 43200 м3/добу (500 л/с), к = 1,5; в) О = 432000 м3/добу (5000 л/с), к = 1,44; Нап. ■ вартість напірного трубопроводу; Рез. - вартість регулюючого резервуара; £ = Нап. + Рез. - сумарна вартість,

1,4 1.5 Г6 1,7 1.8 1,9

Каеф. нерівномірності

Рис. З - Область доцільності будівництва регулюючого резервуара.

Аналіз результатів числового експерименту з розробленою математичною моделлю дозволяс запропонувати аналітичний варіант математичної моделі будівельних витрат.

В першому наближенні цей варіант можна сформулювати таким чином.

Нехай

Сї = СтР + Срез (2)

де С. - сумарна вартість фрагмента мережі ;

С - вартість трубопроводів за насосною станцією;

С - вартість резервуара (додаткова).

Характер зміни вартості в залежності від продуктивності насосної станції д

за

буде визначатися знаком похідної ^ . Очевидно, що якщо в діапазоні від ч = дт1п

дС*

до Я = чтах ^ > 0 , то вартість фрагмента мережі зростає із збільшенням продук-

ас.

тивності насосної станції. Якщо в цьому діапазоні ^ 0 ' то вартість фраг-

мента зменшується.

Якщо в певній точці у середині діапазону реалізуєті.ся умова

ас,

дц

— 0, то є деяка продуктивність ч01іг, якій відповідає мінімальне зна-

ченій вартості фрагмента.

Ясно, що величини об“єму регулюючого резервуара (який відповідає мінімуму вартості фрагмента мережі) в перелічених випадках будуть різними. Оскільки

де завжди

дСт

"Зя~

5q

дС

тр

дС

> о,

рЄ5

< о ,

(3)

(4)

то критерії необхідної (за сумарною вартістю) місткості регулюючого резервуара можна сформулювати в наступному вигляді:

1, Якщо

зстр зсрй

> дц

(5

у діапазоні від qa,ia.^o цшлх, то необхідний об’єм буде відповідати ч„= ч„ІГ, , тобто резервуару максимальної місткості, чому відповідає середньодобове откачування із регулюючого резервуара, тобто — С[ср.

2. Якщо

5СТР

дц < дц

(6)

у діапазоні від Чшіп..ДО.. , то необхідний об"єм буде відповідати <{„ = чтлх , тобто мінімальній місткості регулюючого резервуара, яка відповідає відкачуванню, конгруентному графіку, з припливом рідини на насосну станцію.

3. Якщо

дСп

5q Зq

(7)

в певній точці чоцт, яка лежить в діапазоні між qmax , то маємо для qom

необхідний об"єм резервуара, величина якого буде знаходитися між мінімальним та максимальним (що відповідає середньому відкачуванню) значеннями об"єму і давати мінімум сумарної вартості Сг фрагмента мережі.

Аппроксимуючи залежності Ст[,(с(), С^,(с[) аналітичними функціями, які відбивають хід кривих, одержаних в процесі чисельного експерименту (див. рис. 2), можна установити за допомогою критеріїв (5) - (7) якісні закономірності, що ілюструють внесок окремих елементів мережі у формування структури її мінімальної вартості.

В роботі показано, що криві рис. 2 для кожної з фіксованих добових витрат можуть бути апроксимовані наступними залежностями:

с*= атР (ч ~ дтт)+стр,о, (8)

— С* [еа р<3 тах_ 4) — її

С,*,= ^рез [Є ' (9)

де а,,,, а,,.,.- відповідно, коефіцієнти, що описують зміни вартості

(швидкість зростання вартості) трубопроводу та резервуара із зміною продуктивності насосної станції;

Стро - вартість трубопроводу при = д ,ПІ11 (при рівномірному

откачуваїїні рідини з резервуара);

С*,,., - вартість резервуара при продуктивності насосної станції, рівної

Ч = Ч™,-“х1п2 •

ро

формули (8), (9) можна використовувати для конкретизації критеріїв (5) - (6).

Так, підставляючи (8), (9) в (7), одержуємо умову оптимуму вартості у вигляді

С* ~ а рез(а тах - о І

. ро х арв X е р 14 41 (Ю)

Вирішуючи рівняння (9), знаходимо оптимальну для цісї добової витрати продуктивність насосної станції, коли сумарна вартість резервуара та трубопрово-

_ _ 1 , а*Р

ду буде мінімальною: Чадіт — Чтах Х я Г* ' (11)

р« рсз

Наведені співвідношеїшя дають якісне пояснення результатам чисельного есперименту.

У четвертому розділі показано, що надійність насосної станції, динаміка припливу стічних вод, кількість насосів і час ремонту пов"язані між собою, а імовірність аварії насосної станції у випадку відмови насосів описується рівнянням:

гп -і- 2 - п

^ V"' ^ п п ( \mf2-n І Щ ■+■ І, — П / \

р.= ХО>“(і-р0) іі-р------------------чтах +р(ц>т)

п І ^

(12)

де Р (ц > т) - імовірність того, що час від моменту аварії до моменту, коли q , перевищить q „ , менше ніж час ремонту;

Ст - кількість сполук з "т" елементів; т - кількість робочих насосів в насосній станції;

Р0 - імовірність відмови одного насоса;

Я - площа;

п - кількість насосів, що вийшли з ладу; дтдх - годинний максимальный приплив; ц. - математичне очікування часу ремонту;

-ті

—1 І І

~ ь- т ~и_ і і і і і і і і і і і і і і і. і

і

і

і

гГ

0 1 2 3 4 і 6 1 « 3 11 11 12 13 14 15 1Є 17 18 19 20 21 22 23 24

Рис. 4 - Графік припливу стічних еод.

Рис. 5 - Графік щільності імовірності припливу стічних вод.

Практично Р (ц > х) можна визначити за графіком на рис. 4 шляхом вибору відрізків часу, на яких Ч „ “ . де я „ " - сумарна продуктивність насосів з

врахуванням відмови " п ’’ насосів.

Імовірність відмови системи при наявності резервуара РаР об"ємом \УР визначаємо:

ш+2

РаР=1С;Р0"(і-Р0р'П 1-Б

ш + 2-п

ш

• х а

Чтах

+ Р(ц>т+Т)

(13)

де Т - математичне очікування часу, протягом якого можна ремонтувати й де не призведе до відмови системи.

де ^ - час заповнення робочої місткості резервуара.

Тепер ми можемо визначити відношення імовірності виникнення відмови системи у разі відсутності резервуара та при його наявності " а р ” у випадку відмови ” п " насосів.

Аналізуючи вираз (15) очевидно, що, оскільки х менше ніж т + Т, то числівник менше знаменника, отже, ар менше 1. Таким чином, резервуар зменшує імовірність виникнення відмови системи, а, отже, підвищує її надійність, проте кількісна оцінка цього підвищення різна та залежить від графіка припливу стічних вод.

В п"ятому розлілі. на підставі розробленої математичної моделі та ре-алізуючої її програми наведено апробацію її адекватності на фрагментах канали-заційної мережі міст Мелітополя та Маріуполя.

Обов'язковою умовою під час вибору фрагмента була наявність насосної станції. При апробації порівнювали реальне рішення, прийняте проектантами, та одержане при використанні описаної вище моделі.

Обраний фрагмент для м. Мелітополя складається з п'яти насосних станцій та напірних трубопроводів.

Обраний фрагмент для м. Маріуполя складається з трьох насосних станцій, напірних трубопроводів та самопливних колекторів.

Зіставлення одержаних результатів з результатами традиційного розрахунку (за проектом) показало можливість мінімізації вартості споруд. Економія капітальних вкладень для м. Мелітополя становила 12 відсотків, при цьому розрахункова витрата, що надходить на очисні споруди, зменшилася з 9404 м3/год до 6919 м'Угод, відповідно для м. Маріуполя - економія капітальних вкладень становила 12 відсотків, зменшення розрахункової витрати - з 14836 м7год до 12575 м3/год.

Для реалізації пропозицій з улаштування у системі міської каналізації регулюючого резервуара були розроблені технічні рішення та випущені проекти багаторазового використання.

а

(15)

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Аналіз систем транспортування стічних вод підтвердив, що при їх проектуванні закладають велику надмірність не тільки усієї системи, але і кожного її елемента.

2. Встановлено, що впровадження в систему водовідведення регулюючих резервуарів дозволяє зменшити надмірність її окремих елементів, незалежно від продуктивності системи.

3. Розроблено математичну модель для розрахунку об'єму регулюючих резервуарів, яка дозволяє мінімізувати вартість комунікацій та споруд, розташованих за насосними станціями.

4. Вперше використана імітаційна математична модель для проведення досліджень, спрямованих на визначення впливу об"ємів регулюючих резервуарів каналізаційних насосних станцій на техніко-економічні показники споруд, розташованих за насосною станцією.

5. Проведений числовий експеримент підтвердив адекватність математичної моделі.

6. Визначено область доцільності будівництва регулюючих резервуарів в залежності від витрати стічних вод.

7. Показано, що будівництво регулюючих резервуарів в системах водовідведення підвищує надійність їх експлуатації.

8. За результатами роботи внесені й прийняті пропозиції з коригування БНіП 2.04.03-85. Впроваджено пропозиції щодо впорядкування роботи систем транспортування стічних вод м.м. Мелітополя та Маріуполя.

I. Абрамович И.А., Семчук Г.М. О некоторых вопросах корректировки норм проектирования// Водоснабжение и санитарная техника. - 1995. - №2. - С. 15-16.

. Семчук Г.М., Абрамович 1^0. Все починається з проекту...// Міське господарство України. - 1995. - №3. - С. 10.

3. Семчук Г.М. Оптимизация работы насосных агрегатов при перекачке сточных вод// Коммунальное хозяйство городов: Сб. науч. тр. / ХГАГХ. - К.: Техника, 1996. - Вып. 6. - С. 57-58.

4. Семчук Г.М. Современное состояние водопроводно-канализационного хозяйства Украины// Экология, технология, экономика водоснабжения и канализации: Сб. докл. Междунар. Конгр. (Ялта, 15 - 19 апр. 1997 г.). - X.: Глобус, 1997. - С. 4-7.

Список опублікованих праць за темою дисертації

5. Семчук Г.М., Ситницкая Э.А. Аккумулирующие ёмкости на канализационных коллекторах - один из путей экономии электроэнергии// Коммунальное хозяйство городов: Сб. науч. тр. /ХГАГХ. - К.: Техника, 1996. - Вып. 6. - С. 58-59.

6. Семчук Ґ.М., Абрамович И.А., Прокопов А.В., Фенченко В.Н., Фенченко Н.В. Моделирование на ПЭВМ влияния характеристик демпфирующих элементов на технико-экономические параметры водоотводящих сетей// Экология, технология, экономика водоснабжения и канализации: Сб. докл. Междунар. Конгр. (Ялта, 15 - 19 апр. 1997 г.). - X.: Глобус, 1997. - С. 23-24.

Семчук Г.М. Інтенсифікація транспортування стічних вод. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05. 23. 04 - водопостачання, каналізація. - Харківський державний технічний університет будівництва і архітектури, Харків, 1998.

Дисертацію присвячено рішенню актуального питання зменшення капітальних вкладень в розвиток та реконструкцію систем водовідведення міст України шляхом впровадження в систему водовідведення регулюючих резервуарів. В роботі одержано такі результати: розроблено алгоритм для розрахунку об"єму регулюючих резервуарів та запропоновано метод їх розрахунку, який дозволяє мінімізувати вартість комунікацій та споруд, розташованих за каналізаційними насосними станціями, доведено, що впровадження в системи водовідведення регулюючих резервуарів підвищує надійність систем водовідведення і зменшує їх надмірність, розроблено математичну модель, використання якої дозволило оп-тимізувати систему водовідведення, шляхом зміни об"єму регулюючого резервуара. За результатами роботи прийняті пропозиції щодо коригування БНіП 2.04.03-85, впроваджено пропозиції щодо впорядкування роботи систем транспортування стічних вод мм. Мелітополя та Маріуполя.

Ключові слова - система транспортувати стічних вод, приймальні резервуари, регулюючі резервуари, напірні трубопроводи, розрахункова витрата.

Семчук Г.М. Интенсификация транспортирования сточных вод. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05. 23. 04 - водоснабжение, канализация. - Харьковский государственный технический университет строительства и архитектуры, Харьков, 1998.

Диссертация посвящена решению актуального вопроса уменьшения капитальных вложений в развитие и реконструкцию систем водоотведения городов Ук-

раины путем введения в систему водоотведения регулирующих резервуаров. В ра-. боте получены следующие результаты: разработан алгоритм для расчета объёма регулирующих резервуаров и предложен метод их расчета, позволяющий минимизировать стоимость коммуникаций и сооружений, расположенных за канализационными насосными станциями, доказано, что введение в системы водоотведения регулирующих резервуаров повышает надежность систем водоотведения и уменьшает их избыточность, разработана математическая модель, использование которой позволило оптимизировать систему водоотведения, путем изменения объёма регулирующего резервуара. По результатам работы приняты предложения по корректировке СНиП 2.04.03-85 и внедрены предложения по упорядочению работы систем транспортирования сточных вод гг. Мелитополя и Мариуполя.

Ключевые слова - система транспортирования сточных вод, приемные резервуары, регулирующие резервуары, напорные трубопроводы, расчетный расход.

Semchuk G.M. Intensification of transportation of waste water. - The manuscript.

Dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of engineering science on a speciality 05. 23. 04 - water supply, water drain. - Kharkov State Technical University of Construction and Architecture, Kharkov, 1998.

The dissertation is devoted to the decision of a urgent question of reduction of a capital investment in development and reconstruction of systems sewerage of cities of Ukraine by introduction in system sewerage of regulating tanks. In work the following results are received: the algorithm for account volume of regulating tanks is developed and the method of their account allowing to minimize cost of the communications and structures, located for sewer pump stations is offered, is proved, that the introduction in systems sewerage of regulating tanks raises reliability of systems sewerage and reduces their redundancy, the mathematical model is developed, which use has allowed to optimize system sewerage, by change volume of the regulating tank. By results of work the offers on updating СНиП 2.04.03-85 are accepted and the offers on ordering work of systems of transportation of waste water are introduced. Melitopol and Mariupol.

Key words - system of transportation of waste water, regulating tanks, pressure head pipelines, settlement charge.

Подписано к печати 17. 03. 98 г. Зак. №108 Тираж -100 экз. Уел. печ. л. 1.0 Формат 60х84!/16

ООО “Знание 1ЛЮ”, Харьков, ул. Артема, 32