автореферат диссертации по информатике, вычислительной технике и управлению, 05.13.09, диссертация на тему:Информационная система иридодиагностики факторов риска рака толстого кишечника и предракового состояния

Г8 ОД

Академія наук України Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова

На правах рукопису СЕМЕНЮК Марина Петрівна /

УДК 611.842.1 .:681.332.3

ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ІРИДОДІАГНОС' ФАКТОРІВ РИЗИКУ РАКУ ТОВСТОГО КИШЕЧ, ИКА ТА ПЕРЕДРАКОВОГО СТАНУ

05.13.09 — управління в біологічних і медичних системах

(включаючи застосування обчислювальної техніки)

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Київ 1994

Дисертацією є рукопис. >

Робота виконана в Донецькому інституті проблем штучного інтелекту АН України та Міністерства освіти України.

Наукові керівники: доктор технічних наук

ШЕВЧЕНКО Анатолій Іванович,

доктор медичних наук, професор ПОПОВ Анатолій Олександрович

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор КУЛИК Галина Іванівна, .

кандидат медичних наук ШУЙКО Борис Михайлович.

Провідна установа: Дніпропетровський медичний Інститут.

Захист відбудеться « »---------------19 р. о-----------

годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 016.45.05 при Інституті кібернетики імені В. М. Глушкова АН України за адресою:

252650, Київ МСД 22, проспект Академіка Глушкова, 40.

З дисертацією можна ознайомитися в науково-технічному архіві інституту.

Автореферат розіслано «------»-------------- 199 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради

КОЗАК Л. М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. За наведеними у літературі статистичними даними, частота злоякісних новоутворень у більшості країн світу зростає. За сучасних умов захворюваності Гсмертності кожен, хто народився у 1985-1988 pp., має більш як один шанс померти від цієї патології на протязі наступного життя. У США можливість вах-воріти для новонародженого становить 35Z, а до кінця століття вросте до 45Z. До 1935 р. рак буде головною причинок смерті. Рання діагностика злоякісних новоутворень є єдиним ефективним засобом у боротьбі проти раку. .

Одним а шляхів підвищення ефективності активного виявлення ранніх форм раку 1 передракових захворювань є застосування у комплексних діагностичних-дослідженнях іридологічного обстеження. Іридодіагностика являє собою метод, що базується на оцінюванні адаптаційно-трофічних змін райдужної оболонки ока за даними, одержаними при дослідженні райдужки ока візуально і за допомогою різних приладів, які збільшують її. Для іридодіагностики, на думку Є. 0. Вельховера, В. R Кривенко, J. Deck, В. Jenson та ін. .властиві оперативність одержання результатів, простота і нешкідливість дослідження. висока інформативність, раннє виявлення багатьох патологічних зрушень, можливість огляду екстерорецелтивних зон усього організму в одному полі зору і встановлення своєрідних причинно-нас-лідкових зв"язків і симптомів їх проявів. Застосування електронно-обчислювальної техніки 1 автоматизованих діагностичних систем у вигляді комп"ютеризочаної технології експрес-діагностики-дозволить, з нашої точки зору, скористуватися цим методом для проведення масових профілактичних оглядів, первинної диспансеризації населення, значно покращить якість проведення оглядів, і, таким чином, виявлення захворювань.

Мета роботи: розроблення інформаційного забезпечення системи

комп’ютерної іридодіагностики для виявлення факторов і ступеня ризику передракового стану і ранніх форм злоякісних новоутворень товстого кишечника при масових оглядах населення.

Основні завдання дослідження:

- провести аналіз результатів іридологічного дослідження хво-

рих з підтвердженим діагнозом злоякісних новоутворень товстого кишечника; визначити симптомокомплекс іридознаків канцеролатентності при захворюванні на рак товстого кишечника; .

- визначити алгоритм іридологічного дослідження.! діагностики

груп ризику і передракових станів товстого кишечника при масових оглядах населення;

- визначити структуру інформаційного забезпечення автоматиао- • \аної інформаційної системи іридодіагностики; створити формалізовану , карту клініко- іридолопчного дослідження в стаціонарі і поліклініці; визначити умови проведення комп’ютерної іридоскопії, режиму роботи системи; виявити можливість дослідження динаміки іридознаків канцеролатентності. -

Наукова новизна роботи:

- сформовано симптомокомплекс іридознаків, шр часто зустрічаються: точкові знаки дегенерації, груба деформація автономного

кільця, "розмита" райдужна оболонка, чорний пігмент, розщеплене автономне кільце, III стадія вашлакованості автономного кільця; таких, цр трапляится не так часто: "біді лінії”, діркові знаки,

потоншена зінична кайма в темпорального боку, поперечні лінії, "зміщений кольоровий лімфатичний роварій”; таких, ир трапляюся рідко: тонка зінична кайма, дистрофічний обідок III ступеня, ли-

пі дне кільце;

- визначено критерії віднесення хворого до певної групи ризи-,

ку 8а наявними симптомокомплексами; .

. - розроблено алгоритм поступового дослідження райдужки і ви-

явлення факторів риаику раку товстого кишечника і передракових станів товстого кишечника; ..

- розроблено формалізовані карті® клініко-іридологічного дослідження, які дозволяє відобразити динаміку змін іридознаків, виявлених у обстежених, і з основою структури бази даних хворих;

Практичне значення роботи:

- розроблений режим роботи автоматизованої системи та методика комп'ютерної іридодіагностики дають змогу виявляти фактори ризику та ранні форми злоякісних новоутворень раку товстого кишечника у хворих, щр були обстежені у стаціонарі, та при масових оглядах у поліклініці чи онкологічних центрах;

- одержано підтвердження ефективності автоматизованої інформаційної системи при виявленні ранніх форм і факторів ризику раку товстого кишечника; •

- тонування,- фільтрація шумів, контрастування зображення при дослідженні локальних знаків на райдужні дають змогу підвищити інформативність введеного в комп’ютер зображення райдужки та виявити більш чітко іридознаки;

- банк медичних даних дає змогу використовувати систему при диспансерних дослідженнях пацієнтів в раніше виявленими факторами

з

ризику і простежити у них динаміку іридознаків;

- інформаційну автоматизовану систему можна застосовувати в учбово-педагогічному процесі.

Положення, ід виносятся до вахисту: .

- симптомокомплекс іридознаків канцеролатентності, виявлений у хворих раком товстого кишечника, може бути розділений на 3 групи: іридознаки, пр часто зустрічаються, щр покірно зустрічгшгься, пр рідко зустрічаються;

- інформаційне забезпечення автоматизованої інформаційної

системи, що базується на формалізованій картці клініко-іридологіч-ного обстеження, наборі рішаючих правил визначення групи ризику,

сформованій базі медичних даних, дозволяє визначити в обстежувано-

го фактори і групи ризику раку товстого кишечника, а також передракових станів;

- іридологічне обстеження, спрямоване на виявлення факторів і

групи ризику раку товстого кишечника і передракових станів, повинно проводитися в такій послідовності: ’

1) загальний іридологічний огляд, при якому роблять оцінку

схильності організму до канцерогенезу;

2) системний огляд шлунково-кишкового тракту, спрямований на виявлення патології даної систееми;

3) локальний іридологічний огляд, який проводять у випадку

виявлення пухлинного процеесу в обстежуваного.

Апробація роботи. Основні положення роботи були викладені у доповідях на підсумкових наукових конференціях Донецького інституту проблем штучного інтелекту (1990-1993 рр.); на регіональній конференції "Медичні інформаційні системи” Таганрозького радіотехнічного інституту (1993р.).

- Структура і. обсяг дисертації. Дісертація складається із вступу, 4 розділів, висновків, додатку і списку літератури. Обсяг ди- , сертацн - 91 сторінка машинописного тексту, містить 9 таблиць і 40 малюнків. Список літератури містить 151 джерело (87 вітчизняних і 64 іноземних).

ЗМІСТ РОБОТИ '

У першому розділі дисертації викладено аналіз сучасного стану вивченої проблеми. Зазначено, що раьня діагностика злоякісних пухлин зумовлює ефективність лікування, процент виливання хворих у післяопераційному періоді при хірургічному лікуванні, а також є головною передумовою збільшення тривалості життя хворих.. Обговорюються питання поняттів "ранній рак" і "ранняя діагностика раку". Визначені чинники, що визначають низький рівень виявлення

4 .

ранніх форм раку, і необхідні засоби його підвищення. Як один в

шляхів розв’язання проблеми запропонована розробка, автоматизованої

і) формаційної системи, нка базується на іридолопчному методі.

Другий розділ присвячений поданню власне результатів дослідження. Дослідження проводилося на базі Донецького обласного протипухлинного центру. Обстежено 132 хворих, шр перебували на стаціонарному лікуванні в проктологічному відділенні центру. З них 70 (53%) жінок віком 25-78 років і 62 (47%) чоловіків віком 34-77 років. Основну групу склали особи віком 60-70 років (72%).

За локалізацією пухлини тоестого кишечника основну групу складали хворі на рак прямої кишки - 72 випадки, сигмовидної - 17, ректосигмоїдного відділу - 15, поперечно-ободової - 12, слиюї -8, висхідного відділу - 8, низхідного відділу - 2. Екзофітна форма вростаннялини зустрічалася у 73 випадках (53,37.), 8мішана - у 44 випадках (31,1%), ендофітна у 18 випадках (13,6%). За гістологічною структурою пухлини розподілялися таким чином: високодиференці-йована аденокарцинома у 115 випадках (87,17.), аденокарцинома середнього ступеня диференціації у 14 випадках (10,6%), низького ступеня диференціації у 3 випадках (2,3%).

Іридоскопія проводилася із застосуванням щілинних ламп типу ЩЛ-2М і "Оптон”, щз махтгь вихід на відеокамеру. Іридовідеографія проводилася за допомогою кольорової ьідеокашри W3LF (роздільна здатність - 240 рядків по вертикалі) в паралельним виводом зображення на екран монітора

Для об'єктивної оцінки результатів обстеження, простежування динаміки у процесі лікування розроблена схема іридологічного огляду. Дані огляду кожного хворого заносилися у стандартизовану карту обстеження. На основі карт формувалася база даних по пацієнтах. Кодування діагнозу проводилося на основі міжнародної клінічної класифікації за системою TNM, яка враховує поширеність локального процесу, стан регіонарного лімфатичного апарату, наявність чи .відсутність віддалених метастазів, гістопатологічну категорію і ступінь клітинної диференціації пухлини.

Оцінка загальних і локальних іридознаків проводилася за стандартними топографічними схемами j. Arigerer, A. Schumann. Стадія процесу запалення визначалася 8а класифікацією R. Bourdiol. Характер

< патолог і чного процесу визначався за схемою В. Jensen.

Іридоскопічний огляд проводився у кілька етапів. На першому етапі проводився загальний іридойогічний огляд. На підставі одержаних при цьому результатів оцінювалися конституціональний статус організму і стан захисних сил організму, схильність до канцероге-

тезу, наявність вродиеної слабкості органів і майбутньої патології. На другому етапі детально вивчалися-ста» проекційних еон товстого кишечника, печінки і жовчо-вивідних шляхів. На ті«тьому етапі оцінювалися проекційні зони осередку урадкння. Конституціональний статус організму оцінювався на основі кольору, іридогено-тичного типу, щільності, конституціонального типу за J. Deck. Результати іридоскопії зіставлялися з даними рентгенологічного обстеження, ендоскопічного, результатами комп’ютерної томографії, даними операції. Усій групі хворих проводилася іридо-_копія на трьох етапах лікування: у доопераційному періоді, через 2-3 тижні після

операції і через 2-3 місяці, у 3% хворих є спостереження через 1 рік після операції.

За підсумками проведених досліджень були виділені найбільш характерні вміяи на райдужці при різних локалізаціях раку товстого кишечника. На основі даних схем була проведена іридоскопія 42 хворих сліпим методом. Особлива увага приділялася виявленню іридозна-ків при латентних (формах ааяворювання, без попередніх маніфестант-' ііях симптомів.

Обговорювався основний і ридолог і члий симптомокомплекс іридоз-наків, що виявлені у процесі обстеження. На підставі' результатів проведеного дослідження слід зазначити, що не всі знаки, ідо вважаються канцеролатентними, мають однакову інформаційну цінність. Залежно Від частоти виявлення і діагностичного значення найбільш доцільним здається виділення таких іридознаків:

а) такі, що зустрічаются часто: точкові зиакі дегенерації

(97%), груба деформація автономного кільця (91,2%), "розмита" рай-дуяиа оболонка (87%), чорний пігмент (75%), розщеплене автономне кільце (74%), III стадія зашлакованссті автономного кільця (73%);

б) помірно: "білі лінії" (68%), діркові знаки (64%), стон-

шена зінична кайма з темпорального боку (51,5%), поперечні лінії (47%), "зміщений кольоровий лімфатичний розарій" (39%);

в) рідко: тонка зінична кайма (28,8%), дистрофічний обідок

III ступеня (26,8%), липідне кільце (16%). '

Необхідно підкреслити, що кожний іридознак має діагностичну цінність тільки в сполученні с іншими і вказує на конституціонально-генетичну схильність. •

Крім аналізу іридознаків канцеролатентності і виявлення супровідної патології шлунково-кишкового тракту, при іридоскопії оцінювався стан проекційної зони, яка відповідає топіці пухлинного процесу і сусідніх органів, вивчалася наявність іридологічних ознак пенетрації пухлин, осередків метастазування, проводилося орі-

ентовне оцінювання шляхів метастазування, ступеня поширення процесу.

За результатами аналізу проведених досліджень були сформовані три групи хворих. У першої цілковитий збіг результатів іридоскопії

1 клінічного діагнозу (81 випадок - 67,4%); у другої - часткова відповідність іридолопчної картини і клінічного діагнозу (27 випадків - 20,5%); у третьої групи невідповідність даних іридоскопії до клінічного діагнозу (24 випадки - 18,1%). Аналіз проводився за такими ознаками: стать, вік, стадія пухлинного процесу, локалізація, ступінь диференціації, характер зростання. ■

Ери порівняльному аналізі одержаних результатів виявлена така закономірність: ефективність іридологічного огляду залежить від

локалізації пухлини, ступеня дифереціації, характеру зростання (р

< 0,05) 1 практично не залежить від стад і і процесу 1 віку досліджуваного. Найбільш ефективний іридолопчний огляд відзначався у випадку пухлини прямої кишки, гістологічно високодиференційованої •аденокарциноми і при змішаному або екзофітному характері зростання. .

При аналізі іридолопчної картини проекційної зони шлунково-кишкового тракту у всієї групи хворих виявлено більш чітке кон-турування зони товстого кишечника, більш темний колір і сплодений рельєф у порівнянні із. зоною тонкого кишечника.

Локалізувати первинне вогнище ураження при іридологічному обстеженні виявилося можливим у 762 випадків. Візуальна картина локальних змін була різною, залежно від топіки, ураження товстого кишечника, характеру зростання пухлини, ступеня локального поширення пухлинного процес/.

У 44% випадків раку прямої, кишки на райдужці в проекційній зоні виявлялися такі іридознаки: округлої, довгастої, ланцетопо-

дібної форми знаки, розтіїіііовані у глибоких мезодермальних шарах райдужки, з нечіткими контурами, промінуючі, темно-сірого кольору.

У 26% випадків оцінити характер змін можна було у зв’язку в чіткою картиною змін контуру проекції прямої кишки у вигляді різних деформацій, звужень, розривів, у місці пухлинного ураження. Як приклад розглянемо нижченаведену історію хвороби.

У випадку проростання пухлиною стінки кишки відзначалося зберігання 'звитого ходу трабекул у проекційній зоні прямої кишки, при повному їх стовщенні і розмитості. При поширенні пухлини на параректальну клітковину відзначався розрив трабекул і секторальне потемніння строми. ,

Ири наявності інфільтрації нараректалької клітковини відана-

чалися стертість і набряк строми райдужші в зоні проекції прямо* кишки, промінування цієї ділянки. У разі проростання пухлиною суміжних органів - піхви, матки, уретри, січового_міхура ~ в проекції цих органів на райдужці виникали темні, частіше округлі плями, розташовані в глибоких мезодермальних парах. '

У 26% випадків у хворих на райдужці визначалися у проекційній аоні печінки і легенів округлої’ форми контури г не чіткими границями, одиночні або численні. При цьому у 13Х хворих при сцинтиграфії печінки відмічалося дифузне її збільшення. •-

У разі цілковитого збігу іридологічної картини і клінічного діагнозу по малюнку райдужної оболонки можна було визначити первинне вогнище, локальне поширення процесу, наявність метастазів.

При частковій відповідності діагнозу даним іридоскопії було неправильно оцінено поширення процесу. У 13 (9.8Х) випадках була гіперді агностика метастатичних змін лімфовузлів. У зв’язку з високою варіабельністю проявів патологічного процесу на райдужці у 14Х випадків не виявлено метастазів у печінці, кістках тазу. '

ІІри аналізі випадків розбіжності іридолопчного і клінічного діагнозів одержані такі результати. В 11 випадках пухлини попереч-но-ободкової кишки локалізувати первинне вогнище на райдужці було неможливо у зв'язку з грубими стромальлими змінами у проекційній зоні кишечника. При цьому були відмічені численні знаки пухлинної дегенерації, розсіяні по всій зоні товстого кишечника. У 3 випадках ворсинчаста пухлина класифікувалася як рак. У 6 випадках малюнок райдужки не піддавався перегляду через виражені атрофічні зміни самої райдужки. У 13 випадках було валко визначити первинне вогнище у зв'язку з вираженою стертістю строми у.проекції пухлини, але контур органа чітко простежувався до зони ураження.

88 хворим (672 випадків) проводилася ірвдоскопія та іридові-деографія через ?. тижні 1 потім через 1,5 місяця після проведеного оперативного втручання. Нри іридоскопії через 2 тижні після операції спостерігалися такі зміни: зона кишечника була дещо зміщена, у глибоких шарах мезодерми простежувалася тонка структурна перебудова строми райдужки - ділянки набряку і розволокяїння трабекул, при' цьому проекційна зона, відповідна вогнищу ураження, виглядала менш чітко, ніж до операції. Малюнок контуру товстого кішечника був на вигляд дещо зміщений. Лані зміщення були виявлені тільки при бю-мікроскопії з використанням слабкого освітлення або світлофільтрів, При іридовідеографії ці результати зафіксовані не були, оскільки при їдь о му користувалися більш яскравим освітленням.

При іридоскопії через 1,5 місяця після операції було відмічє-

ио зменшення набряку вони ураженнл і більш чітке змінешш малюнка проекційноt ЗОНИ ТОВСТОГО ККШЄЧНИКсі: зміщення контуру, його роздвоєння. .

У контрольну групу (87 обстежуваних) ввійшли практично здорові люди. При іридоскопії в жодної людини не було виявлено ознак канцеролатентності, які часто спостерігаються, дистрофічний обідок

II ступеня був виявлений у 161 випадків, тонка зінична кайма - у 7Z випадків. Діркові .еннки і "білі лінії" в проекції товстого кишечника були виявлені у GZ випадків, при клінічному обстеженні були у наявності признаки рактнту і у ?Х випадків поліпи прямої кишки.

Таким чином, дане дослідження дозволяє дійти висновку, up на основі аналізу локальних змін на райдужці при онкологічній патології і симптомокомплексу знаків канцеролатентності момщ припустити наявність в організмі неопластичного процесу і визначити топіку ураження.

У третьому розділі подана розробка автоматизовано) інформаційної системи іридодіагностики. Можливість комп’ютерної обробки зображень дає змогу створити банк іридознаків, вивчити їх варіабельність при різній патології, класифікувати їх і, таким чином, підвиїдити •ГСЧНісїЬ Діагностики. '

У системі застосовані іго.мЛ’втери типу IBM PC/AT з монітором

SUPER VGA, пристрої виводу зображення на тверді йрсії (лазерний

принтер), запам’ятовуючі пристрої: гнучкі магнітні диски, стример.

і реєстрації елеістричних сигналів від відеокамери у комп'ютер и-ті-юсовуеться плата вводу зображень у комп’ютер AVER (ТМ) 2000 VIDEO VIND0V. Програмне забезпечення працює ЛІД керуванням Ms DOS V3 або більи пізньої версії. Збереження цифрового зображення можна здійснювати у будь-якому із стандартних форматів (BMP, PCX, TIFF),

сумісних з PC Paint Brush і т. д.

У відповідності з колом поставлених аавдань система має забезпечити виконання ряду функцій* основними з котрих є: зберігання, пошук, обробка зображень (контрастування, усунення шуму, виділення контурних ліній тощо); аналіз проміжних результатів роботи системи і- прийняття рішень про подальші дії; аналіз аагіитів користувача, підтримка діалога, документування дій системи; поповнення відеоданих системи (рис.).

Відповідно до цього розроблена таїш інфраструктура. Основними блоками даної системи є: база даних пацієнта, блок постановки іридологічного діагнозу, діалоговий інтерфейс. Заповнення бази даних виконується автоматично. Уся потрібна для діагностики інформа-

Рис. Схб№к автокитиповано) інформаційної системи і рндодіагностнкн

дія обробляється і надходить у базу даних 18 системи КАРТА ІРИДО-ЛОРІЧіЮГО ОЮТЕШШЯ. Цри цьому передбачено внесення додаткоіюї інформації у базу даних у процесі розв’язання задачі діагностики.

Клок постановки іридологічного діагнозу служить для формування іридологічного висновку на підставі результатів проведеного огляду (база даних пацієнта) і правил виявлення іридологічних факторів ривику на основі розробленого алгоритму. Групи ризику раку товстого кишечника визначаються на основі суми кількісних оцінок виявлених іридологічних ознак. У системі даного типу розв’язуються задачі локалізації певних об’єктів у полі зображення, вимірювання заданих параметрів цих об’єктів, прийняття рішень за одержаними результатами вимірювань.

Для визначення ступенг ризику запровадиш, вектор рішень, який с послідовністю нулів і одиниць, де порядковий номер одиниці відповідає номеру ознаки. Дані векторів для трьох груп ризику три: А1;); А2з; АЗ},

д^ І - номер ознаки. Тоді весь набір рівень моке бути представлений матрицею: .

11Аіі 11, де і - номер групи ризику

0, якщо в і-й групі ознака не і нформативна Аі л

- {

1, якда в 1-й групі ]-а ознака значуща.

. Така матриця дозволяє вилучити неефективні ознаки (скоротити розмірність векторів рішень) за умови:

ЛІ і - АЙ] - АЗ].

їїкчі.о ввести відносну групову вагу ознаки і нормувати її за загальною кількістю ознак, одержимо матрицю ваг для ознак рішень:

. 1

і! «і 111 - — її

ли

т|! •

Аи II |М II

Звідси, рішаюче правило має полягати у визначенні вектора стовпця рішень

т

. ІІПН- ІІВЛІх ||«и|| ,

де В) - вектор рядка діагностики

Вз-( 0, якщо ]-а оэнака відсутня

і, якшр }-а ознака знайдена і визначення ноне ра групи »а мінімальною рівницею векторів

тіп < І ІРрі 11 - МРИ І).

1

п

Л« І ІРрі 11- II УИІІ.

М

В результаті проведення вагального огляду формуються ды гіпотези: ступінь конституціональної схильності до елоякіених ново-

утворень, зокрема раку товстого кишечника, і оцінка функціопального стану органів і систем. Системний іридологічний огляд має на меті іридологічну оцінку стану шлунково-кишкового тракту, ревуль •татом якої в імовірність наявності раку товстого кишечника, визначення топіки урадєі?ші і ступеня локального поширення патологічного процесу. Загальний іридологічний огляд складається а 21 кроку, на кожному а котрих виконується оцінка одного іридовнаку на основі ступеня його виракйлості і описових характеристик. Для кожної ознаки розроблений окремий набір слисоних характеристик і, анлелаїи від діагностичного значення, присвоєна оцінка (0-1). Ііри ропроо-Д9ЯНІ схеми застосованих іридошіаків для побудови передбачуваного діагнову раку товстого кишечники враховувалися, у першу чергу, ознаки, до сприяють виявленню патології шлунково-кишкового тракту, а також відображають ті патофізіологічні ьміни в організмі, які суп роводжуоть дану патологію. При інтерпретації виявлених ознак вра ховувалося,' стан яких систем вони відображають. На осноні одержи них кількісних покрококих результатів формується гіпотеза про ступінь СХИЛЬНОСТІ орпшіаму ДО 8Л0ЯКІСНИХ новоутворень І ризику IX виникнення. Оцінюється як сама овнака, так і сполучення і і а іншими і ридознаками.

При формуванні груп риску нами розроблені таблиці матриці ьа гів, на основі яких відбувається процес діагностики. Одержаний при іридологічному обстеженні иектор даних помножувався на матрицю єа гів овнак по групах. Максимальний елемент одержаного вектора роя в'явку відповідав певній групі ризику.

Після визначення конституціональної схильності організму до

канцерогенезу проводиться системний іридологічний огляд ЮТ. При огляді проекційної зони товстої кшвки необхідно одержати візуальне коитурування органа. Для цього підбирається індивідуально кут біо-мікроскопії і освітлення, Функціональний стші кишечника оцінюється на основі виявлених ірвдоаиагсів, які заноситься у відповідну схему' в урахуванням їх локалізації,' ступеня вирадагності. Визначення то-, піки пухлинного процесу на райдуяцґ проводиться а урахуваннях! одержаних у процесі попереднього дослідження іридоданих.

Враховуючи складносгі формалізації іридологічних ознак, їх варіабельність, е більш раціональний паралельно ів еаписом аобра-кень виявлених означ списувати і ридолог і чиу картину.

Остаточний іридолопчиий висновок формується лікарем самостійно на основі виявлених ірадосимптомокошлексів, одержаних у процесі аналізу обробленого вобралаїшя райдужки, і складається е передбачуваного основного діагнозу, супровідного, ускладнень і оцінки функціонального стану інших органів і систем.

Розроблений нами базовий варіант системи являє собою закінчену програму в інтерфейсом користувача, яка набевпечуе паралельний нерогляд еобрамення райдужнії на дисплеї комп'ютера; ввод і запис рСійДУ/ХКИ У їіОмГІ’ гЛбрі перегляд риіїіїїе соТшСаііїІХ ЕС-Ора* яинь на дисплеї комп'ютера; відбиток зображнь на принтері комп’ютера. ---

Розширений варіант системи містить у собі базовий варіант, доповнений рівнини функціями графічної обробки зображення, момн-пістю розв’язування обчислювальних задач; базою даних по пацієнтах, пораженнях’ і класах іридознаків. РовпирениЯ варіант а інтелектуальною підтримкою містить у собі довідкову систему для підготовці спеціалістів а іридології, програхап засоби для статистичного аналізу зображень і автоматизованого виявлення факторів і ступеня ризику раку товстого кишечника

Результати проведеної апробаці > і. профілактичних оглядів. При проведенні комп’ютерної іридодіагностики час огляду одного хворого у середньому становив 5-10 хв. (іридоскопія проводиться протягом 50-60 хв.). Умови освітлення для запису райдумш у комп'ютер підбиралися індивідуально. За оптимальний режим освітлення обрано максимальний, при широко відкритій щілині, кут біо-мікроскопії від ЗО до 40 градусів, збільшення восьмиразове, при записі локальних іридознаків - 16-20-разове. З метою підвищення ефективності виявлення іридознаків при аналізі зображення паралельно з діагностичним модулем застосована програма оброблення • зображення. Оброблення зрбраження проводиться для подальшого ана-

ліву зображення в метою виділити ті деталі, які недостатньо добре структурован і. Для .підвищення контрастності зображення застосоьу-валися такі види обробки: фільтрація иумів, контрастування. Одер-

жане зображення ввичайно гірие, ніж оригінал, особливо у випадках, Коли оцифрован* зображення заноситься у буфер кадра, а потім ця оцифрована інформація внов виводиться у вигляді зображення на екран монітора При усіх цих маніпуляціях погіршуються просторова роздільність і діападон градації яскравості. Водночас за допомогою комп’ютера можна перерозподіляти інформацію, яка міститься у зображенні, таким чином, шр зорова система людини може дістати більше інформації 8 будь-якої ділянки цього зображення або в якомусь діапазоні градацій,яскравості цілою втрати інформації на інших ділянках чи градація*., ^

Крім того, иа допомогою комп’ютера можна одержати із цобра-і» ння, щр зберігається у буфері кадру, кількісну інформацію. Зокрема, не важко визначити оптичну густину або яскравість тієї чи іншої ділянки. Такий спосіб використовується для оцінки числа виявлених структур (лаісун, пігментних плям), помічених темною міткою. '

Визначення мем автономного кільця а іридологи май велико діагностичне значення. Тому июля одержання зображення райдумси для виявлення контурів автономного кільця застосовується цифрова обробка даних.

Після попередньої обробки для полегшення виявлення контурів автономного кільця, як правило, застосовують оператор границі, up грунтукться на методиках визначення градієнта. Виявлення меж здійснюється наприкінці обробки зображення.

Застосовані функції обробки зображення дозволяють не тільки більш чітко формалізувати іридознаки і симптомокомплексії, а й простежувати динаміку обраних іридовнаків.

'Модуль статистичноґ обробки дозволяє обробляти одержані дані за такими чинниками, як стать, вік, локалізація пухлини, ступінь її диференціації, дані клінічного обстеження.

Розподіл вивчених хворих за статтю, віком характеризується Tf :ими показниками: чоловіків було 47 (48%), жінок 61 (52Х) віком

від 25 до 73 років.

Клінічно рак товстого кишечника виявлений у 78 хворих (80%), а них рак сліпої кишки - у 8 хворих, поперечно-ободової - и, сигми і ректосигмогдальнего відділу кишечника - 17 хворих, прямої кишки -у 42 хворих. У двох хворих виявлені метастази КПгЧіі>:ур.ч, у однієї - рак яєчника а проростанням у сигмоподібну кишку. Гчик-к-но

два випадки пролонгації хвороби після резекції кишки, у трьох випад ках - хвороба Гіршпрунга і один випадок хронічного коліту.

Збіг передбачуваного іридологічного діагнозу.і даних клінічного обстеження відмічений у 891 випадків. Застосування сформованої бази в ідеоданих при встановленні автоматизованого іридологічного діагнозу дозволило іридологічно віддифсренціювати.рак прямої юшки від метастазів у парареісальну клітковину раку шлунку, раку сигмоподібної кишки від проростання пухлини яєчника у стінку кишки, визначити метастатичні зміни в печінці. Більш точному встановленню іридологічного діагнозу сприяла можливість обробки зображень райдужки і накопичений практичний матеріал,, до зберігається у базі даних. У ряді випадків одержане зображення райдужки на моніторі комп’ютера, навіть без попередньої обробки зображення, давало більш чітку картинку, ніж у випадку іридоскопії.

Щри метастазах у параректальну клітковину іридологічно, у відповідній проекції, визначалася темно-сіра, округла пігментація, проекційна вона прямої кишки при цьому була інтактна. У випадку проростання кишки пухлиною яєчника на райдужці. у відповідній еоні, визначалася деформація малюнку контура кишечника і груба деструкція у зоні яєчника. ,

При хронічному коліті, на відміну від раку товстого кишечника, проекційна зона кишечника була деформована, атрофічна, еле іридологічних знаків пухлини не виявлено. У випадку поліпу прямої юшки на райдужці, відповідній проекційній зоні, виявлено темні округлі з чіткими краями знаки. Лана іридологічна картина дозволила провести диференціальну діагностику цих вахвопювань.

У випадку розбіжності іридологічного і клінічного діагнозу у зв'язку з грубими деструктивними змінами на райдужці було неможливо в і ддифїренці ювати зону ураження. У 37. випадків посгрезекційіи зміни кишечника визначалися на райдужці як груба деформація автономного кільця, що не дозволяє віддиференціювати картину на ірисі як до-або постоїтераційну. Цей факт вказує на необхідність коректування результатів залежно від анамнестичних даних. ■

Результати клінічних випробувань показали значний ефект застосування автоматизованої системи ранньої діагностики раку товстого їсишечника. Дана система дозволяє скоротити час огляду одного хворого за рахунок можливості проведення ряду досліджень у відсутності пацієнта, підвищити достовірність досліджень, застосувати систему для вивчення динамічних змін, об’єктивно простежувати зміни на райдужці, поповнювати базу відеоданих у ході роботи, робити необхідне коректування. •

Застосувати систему мокна як для діагностики, так і для профілактичних оглядів І в межах комплексних програм вр до раннього виявлення онкологічної патології ДОЗВОЛЯЄ ПІДВИЩИТИ ОКОНОМІЧНУ ефективність профілактичних оглядів, tap має певне значений у межах страхової медицини.

У четвертому розділі розглянуті напрямки у розвитку іридодіагностики. При цьому иайбі.иьія перспективними напрямками впровадження іридологічних розробок у рівні сфери практичної охорони здоров’я є: 1) скринінг-іридодіагностика у системі масових профілак-

тичних і диспансерних оглядів населення; 2) всеобеяжна орієнтація про стан здоров’я ь спеціалізованих відбіргсзвих медичних комісіях;

3) експрес-індикація спадкової патології і медико-генетична консультація в с-іашонарах; 4) методи топічної діагностики еаююрю-вань у стаціонарах, поліклініках і діагностичних центрах. .

. . ВИСНОВКИ

; 1. РовроОленц автоматизована інформаційна систем;! іридодіаг-

ностики факторні і груг: ризику раку і передракових станів товстого кишечники, яка містить у собі формалізовану карту кппико- іридологічного оОсГ'іденкя пацизнта. комплекс вирішальних праній, спрямованих на визначення групи ризику, базу медичних даних обстежених, є ефективним засобом при проведенні масових досліджень у межах первинної профілактики puity, Дйй змогу оцінити стан організму і його основних фіаіологіччих систем, виявити групи ри вику аОо передракового стану товстого кишечника.

Сформований іридодогічний симптомоксмиликс оеник каццеро-латентності містить: ч.істоспостережувані симптоми - "роамита рай-

дужка", ропщіплене автономне кільце, III ступень аашлакоиаиості автономного кільця, "грубі" деформації автономного кільїш, чорний пігмент, точкові ознаки дегенерації; іюмірноспостерелувані симптоми - стоншена зінична кайма а темнорального боку, ".ші даний кодіо-ровий лімфатичний розарій", поперечні лінії, "білі" лініг, діркові внаки; рідкоспостережувані симптоми - тонка уінична кайма, дютро-ф ншй обідок 111 ступеня, ліпідне кільце.

3. Розроблений алгоритм ірідодогічного дослідження гаїїдужки дає вмогу виявити ознаки каїщеролнтеїггноеті, на підставі яких можливо визначити групу риаику схллі.иооті організму хворого ди раку товстого кишечника і нашікп’Ь передракового стану. Дтгн: стики групи риаику і передракових стін» адійснюется иослідоию ”і я-

зувачем системи” і лікарем-іридологом, який формулюєе іридологіч-ний висновок на основі виявленої ним топологи іридознаків і рекомендує профілактичні ааходи.

4. Розроблений алгоритм визначення факторів і груп ризику, ир Оазуется на визначенні частотних і діагностично значущих іридознаків, дає змогу при профі активному огляді віднести обстеженого до однієї з трьох груп ризику раку товстого кишечника.

5. Розроблена формалізована карта клініко-іридолопчного об-

стеження, яка складається с окремих блоків ( дані загального огляду, клініко-лабораторні дослідження, результати іридологічних оглядів), дає змогу відображати динаміку патологічного процесу, спро щує пошук необхідної інформації у Сазі даних системи і підготовляв вихідні дані для іридологі шого діагнозу факторій ризику і патології товстого кишечника. *

Основний вміст дисертації опубліковано в роботах:

1. Семенюк М.П , Шевченко А.И., Фищук Н. Е Диагностика новообразований прямой кишки методом иридоскояии - Донецк. - 1991. -

8 с. - Де п. УкрНИИНГИ, N 1295.

2. Семенюк & П. , Шевченко А. И. Системный подход к иридодиаг-

ностике. - Донецк; Институт проблем искусственного интеллекта,1993 С. 137-139. ■.

3. Семенюк М. Е , Попов А. А., Шевченко А. И. Использование метода компьютерной иридодиагностики при определении групп риска и раннем выявлении новообразований толстого кишечника. - Донецк: Институт проблем искусственного интееллекта, 1993. - С. 139-146.

4. Семенюк Ы. И , Шевченко А. И. Автоматизированная система

иридодиагностики / Медицинские информационные системы: Тез. докл.

рег. науч.-техн. конф. - Таганрог, 1993. - С 156-159.