автореферат диссертации по документальной информации, 05.25.03, диссертация на тему:Формирование личности подростка в клубах по интересам в условиях библиотеки для детей

кандидата педагогических наук
Бачинская, Надежда Анатольевна
город
Киев
год
1998
специальность ВАК РФ
05.25.03
Автореферат по документальной информации на тему «Формирование личности подростка в клубах по интересам в условиях библиотеки для детей»

Автореферат диссертации по теме "Формирование личности подростка в клубах по интересам в условиях библиотеки для детей"

«п

2? МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ ^КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ с=

■з- . .

— БАЧИНСЬКА НАДІЯ АНАТОЛІЇВНА

УДК 027.625(043.3)

ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ ПІДЛІТКІВ В КЛУБАХ ЗА ІНТЕРЕСАМИ В УМОВАХ БІБЛІОТЕК ДЛЯ ДІТЕЙ

еГ.&О?

Спеціальність- Книгознавство, бібліо-гекозкавстео

та бібліографонтвство

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано у Київському державному університеті культури і мистецтв Міністерства культури і мистецтв Укоаїни.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, професор

Долбенко Тетяна Олексіївна,. завідувач кафедри бібліотечно-інформаційного обслуговування дітей і юнацтва Київського державного університету культури і мистецтв

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Чач-

ко Ада Семеншна, завідувач кафедри бібліотекознавства Київського державного університету культури і мистецтв

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Павлуша Тетяна Петрівна, завідувач відділом загального бібліотекознавства НБУ ім. В.І.Вернадського ЧАН України

Провідна організація: Інстиіут педагогіки АПН України, лабо-

раторія методики літератури

. Захист відбудеться - 1998р. на засі-

данні спеціалізованої Вченої ради К.26.807.01 при Київському державному університеті культури і мистецтв /м.Київ-133, вул. Щорса, 36/ауд. -610/

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Київського державного університету культури і мистецтв (252133, м. Київ, вул. Щорса, 36).

Автореферат розісланий 1998р.

ВЧЕНИЙ СЕКРЕТАР СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ ВЧЕНОЇ РАДИ Н.В. КОВАЛЕНКО

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖЕННЯ Актуальність теми. Початок 90*х років XX ст. характеризуєте ся підвищеною увагою світової громадськості до зовнішніх та внутрішніх процесів формування нових поколінь. ООН приймав Конвенцію про права дитини, тим самим стверджує важливість самоцінності дитинства, того періоду життя людини, коли народ суспільство, держава формує своє майбутнє.

В умовах становлення незалежної України, особливу актуальність набуває формування творчої, працелюбної особистості, розвиток у неї індивідуальних здібностей і талантів, забезпечення умов їх само-реалізації, духовного самовдосконалення, формування вмінь міжосо-бистого спілкування. Важливе значення у вирішенні цих питань мають клуби за інтересами у бібліотеках для дітей, оскільки вони е найбільш ефективною формою організації змістовного дозвілля, колективної творчості, міжособистісного спілкування, розвитку різноманітних інтересів, гармонізації соціальних і духовних потреб підлітків, дають можливість реалізовувати і розвивати їх потенціал; застосовувати найбільш ефективні форми і прийоми роботи'. '

. Практика діяльності клубів за інтересами свідчить про існування проблемних питань, які стосуються організації клубів за інтересами Як правило лані клуби не мають розроблених програм на певний період, не мають необхідної документації, форми роботи, не завжди відповідають бібліотекознавчій методиці їх проведення, що знижує ефективність діяльності клубів за інтересами.

ІЗ сучасних умовах значну роль відіграє осмислення даного пронесу. •

Теоретичною і методологічною основою дослідження є державні документи, програмні документи в галузі розвитку народної освіти і культури, прзиі видатних педагогів, психологів і бібліотекознавців з проблем розвитку формування підлітків, їх вікових, і психологічних особливостей як читачів дитячих бібліотек.

Колективній творчій діяльності підлітків присвячені праці О. Лі- . шина, А. Мудрик, С. Полякова, С. Шмакова.

Психологічні особливості формування інтересів у підлітків відображені у працях Л. Виготського, Л. Гордон, Н. Морозової, В. Мясн-шева. Г. Щукіної, Ю. Шарова, Е. Шуміліна. ч

Віковим і психологічним особливостям читачів присвячені пряці Б. Ананьсвя. Л. Божовнч, Т. Драгунової. Д. Єльконіна. С. РубіїшггсЯ-на, А. Спіркінз. .

Важлиие значення у розв'язанні багатьох проблем формування особистості мають дослідження, здійснені педагогами Л. Божович, Л. Виготським, В. Кругецьким. І. Лукіннм.

Ставленню підлітків до літератури присвячені праці українських бібліотекознавців педагогів Т. Долбенко, А. Копчук В. Медведевой Є, Пасічник.

Методичні основи форм послуг та прийоми їх активізації висвітлені у працях бібліотекознавців та педагогів Т. Долбенко, Л. Кондра-шової, Л. Корсун, І. Мейжнс.

,,'Осмислення історичних ідей, концепцій, теорій щодо розвитку клубів за інтересами і формування особистості підлітків с одним із чіляхів удосконалення бібліотекознавчої теорії і практики діяльності бібліотек для дітей, .

Оіжс, потреба узагальнити В історико-педаї огічному, психологів чному і бібліотекознавчому контексті досвіду діяльності клубів за інтересами по формуванню особистості підлітків, система гиіації головних напрямків діяльності клубів, форм і методичних прийомів по розв'язанню проблем формування особистості підлітків зумовила вибір теми дослідження: "Формування особистості підлітків в клубах за ін-і ересами в умовах бібліотек для дітей".

Зв'язок роботи з нзукошшн програмами, планами, темами. Дисертацій.т робота є частиною комплексної теми. "Актуальні проблеми діяльності бібліотек для дітей", яка досліджується на кафедрі "Бібліотечнп-інформаціТшого обслуговування дітей та юнацтва" Київського державного університету культу ри ? мистецтв.

Мета дослідження - розробити модель діяльності клубів за інтересами, теоретично обгрунтувати і- експериментально перевірити ф ;>рмн і прийоми роботи з підлітками в клубах за інтересами в умовах бібліотек для дітей.

Відповідно до мсти у дослідженні поставлено такі зардання:

- узагальнити історико-педагогічні передумови становлення і розвитку клубів за інтересами у бібліотеках для дітей;

- вивчити форми роботи і методичні Прийоми у клубах за інтересами у бібліотеках для дітей;

- внв'читн вікові та психологічні особливості підлітків як читачів з метою врахування їх у роботі клубів за інтересами у бібліотеках для дітей;

- розробити модель діяльності клубів за інтересами у бібліотеках для дітей;

- розкрити методику форм роботи і методичних прийомів в

клубах за інтересами у бібліотеках для дітей.

Наукова понизна одержаних результатів полягає у тому, що о ній вперше узагальнено становлення і розвиток клубів за інтересами для підлітків у бібліотеках для дітей України; розроблена модель дія* льності клубів за інтересами для підлітків в умовах бібліотек для дітей; визначені напрямки діяльності клубів за інтересами у різні історичні періоди розвитку країни; визначені умови, фактори, завдання і принципи діяльності клу бів за інтересами у бібліотеках для дітей; розкрита методика форм роботи і методичних прийомів з підлітками по формуванню у них національної свідомості, іігтелектуальннх, моральних і духовних якостей, вмінню спілкування, проведенню дозвілля.

Практичне значення одержаних результатів поля гас в тому, що запропоновано, перевірено і апробовано в практиці модель діяльності клубу за інтересами, норми роботи і методичні прийоми дозволяють активізувати діяльність клубів за інтересами, сприяти формуванню особиста і підлітків. Розроблена модель діяльносіі клубів за ііггересами для підлітків може бути використана бібліотечними працівниками та іншими позашкільними установами. .

Особистий ш.есок здобулача полягає у відборі і аналізі теорії і практики діяльності клубів за інтересами, узагальненні су часного стану діяльносіі клу бів за інтересами по формуванню особистості підліт-кіа. розробці форм роботи і методичних прийомів роботи з підлітками в умовах клубів за інтересами, педагогіки і психології спілкування, колективної творчої діяльності, формування різних інтересів читачів, для їх інтеграції у такі розділи бібліотекознавства як теорія обслуговування дітей, бібліотечна педагогіка, бібліотечна психологія.

Апробація результатів дисертації Основні еезультати дослідження на всіх його етапах обговорювалися ни звітних конференціях Київського державного університету культури і мистецтв /1995-1997 p.p. /, на тематичних: "Бібліотека і суспільство” /1994 р. /, "Бібліотека у демократичному суспільстві" /1995 р. /, "Публічні бібліотеки: сучасність і уайбуїн«:" /1997 p. І.

В межах норма іивно-профілюючого курсу "Обслуговування дітей і юнацтва" провідний викладач - професор Т. О. Долбеїпсо дисертант провів оглядову лекцію "Врахування вікового і особистісиого під* кодів до підлітків у клубах за інтересами".

Публікації Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли croc відображення 3-х публікаціях автора у збірниках наукових праць.

Структур» дисертації Дослідження обсягом 140 crop, складає-

ться із вступу, двох розділів, списку використаних джерел (172 найменувань), 4-х додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано вибір теми, П актуальність, сформульована мету та завдання дослідження; розкрито наукову новизну та практичну значущість отриманих результатів; визначено особистий внесок здобувана, висві.яено зміст і етапи апробації результатів дисертації, наведено публікації дисертанта із теми дослідження.

„>У першому розділі "Теоретичні основи становлення і розвитку клубів за інтересами для підлітків у бібліотеках для дітей" розкритий історико-педагогічний аналіз становлення і розвитку клубів за інтересами у бібліотеках для дітей. Кожен з етапів характеризується своєрідністю розвитку, має певні особливості, які стосуються теорії і практики клубів за інтересами. Вивчення клубів за інтересами велося на основі опублікованих матеріалів та аналізу звітів обласних бібліотек для дітей з 1990-1996 р.р Підліткові об'єднання починають з'являтися у давні часи з необхідності спільної праці дівчат і хлопців при виконанні господарської роботи, при спільних іграх, хороводах, забавах, змаганнях, виконанні певної ролі у народних календарно-обрядових святах, при ліпленні, конструюванні, виготовленні іграшок - що сприяло створенню дитячого побратимства та посестринства, розвитку творчості, кмітливості, створенню серед ровесників парубочих та дівочих громад. -

З появою шкіл, переходом До "книжного" вчення передача знань, формування морально-етичних навичок поведінки да сучасним розподілом праці покладається на духовних і світських вчителів.

Вчителі ХУІ-ХУІІ ст., Не маючи наукових обгрунтувань для ор-ганііації об'єднань, але виходячи з практики, ставили собі за мету привчати майбутніх громадян до "єдинодушної" погодженої спільної діяльності на захист православної віри і народу. Такі братства виникав ють в Україні у Київському, Луцькому повітах вони називалися "младенческие братства", які об'єднували головним чином учнів братських шкіл.

Братства дорослих давали ''младенческим братствам" свої статути і. керівників "чесних мужів", для нагляду, поради, порядку та привчання молодих братчиків до всього доброго, корисного. У цих братствах об'єднувалися учні, схильні до віршування, декламації, театралізації. здібних до співу та гри на музичних інструментах. Братства сприяли залученню дітей до спільної діяльності, формування у підліт-

ків поглядів, переконань щодо суспільства та свого місця у ньому.

У XVII - XVIII ст. утворюються своєрідні угрупупання учнів і вчителів у колегіях. Таким чином утворювалися своєрідні угрупуван-ня учнів та викладача, захоплених одиим навчальним предметом.

На відміну від попередніх періодів, починаючи з кінця XIX ст., педагогами приділяється основна увага індивідуальному підходу до учнів, його місцю у взаєминах між педагогом і вихованцями. Тозарис-тво розглядається як виховний фактор. У цей період у навчальних закладах різних типів з'являються різні учнівські об'єднання, гуртки, клуби, творчі СПІЛКИ. •

Нові підходи до проблеми організації клубів почали з'являтися у 60-х роках XIX ст. з появою публічних бібліотек для читання, Гх можна вважати першими читацькими об’єднаннями, які будувалися на стійхому спілкуванні їх членів. В останні десятиліття XIX ст. бібліотеки були одним із основних каналів забезпечення населення книгою. При цих бібліотеках утворювалися лекційні комісії з метою розповсіо-дження знань, які теж можна вважати за читацькі об'єднання, так як до їх складу входили найбільш освічені читачі, об'єднані інтересами до книги як джерел: освіти. В кінці XIX - початку XX cif. організовуються підліткові гуртки, організації, шкільні товариства. Спільні потреби, оцінки, поняття, інтелектуальні і моральні цінності під час спілкування учнів' між собою, на думку педагогів, утворювало те виховуюче середовище, яке формує особистість.

Як бачимо, прагнення підлітків до об’єднань у спільності, обумовлюють створення різноманітних об’єднань для розвитку та індивідуальних здібностей і обдарувань, самозахисту, самовизначення, самоствердження ссбе як особистості. • ‘

Початком становлення клубів за інтересами у бібліотеках о Україні можна вважати 20-ті роки XX ст. У цей час в бібліотеках організовуються клуби, товариства любителів книги. Основними формами роботи у клубах було розповідання з організацією сеансів з діапозитивним ліхтарем, проводилися рухливі ігри, живописне лото. У цей період діяли літературні клуби, літературно-драматичні, рецензентські, бібліографічні, ізо, декламаторські тощо, які сприяли залучиш» читачів до бібліотеки. Г.Павлов вказує, що за півтора роки діяльності клубу кількість читачів збільшилася з 250 до 600, якщо за. місяць читалося 750 книг* то через півтора року стало читатися 3000 книг. Середнє відвідування збільшилося з 30 до 120. Заслуговує на увагу і те, що у 20-ті роки бібліотеки впроваджували досвід клубної роботи Америки. Л. Б. Хавкіня зазначувала, що в Америці робота ¿тубів за інтересами

* б »

при бібліотеках розглядалася як засіб залучення дітей до колегіальних форм керівництва і громадянського виховання. Разом з цим у клубах давався широкий простір індивідуальним смакам, нахилам кожного члена. Вивчення показало, що у З О-10-ті роки діяльність клубів за інтересами в Україні була дещо заполітизованою. Поступово клуби за інтересами перетворювалися з груп спілкування в' групи, де бібліотекар у монологовій формі пропагував ідеологічні настанови партії, а сам бібліотекар - із партнера по спільній діяльності - у керівника діями членів клубів, не даючи можливості для прояву ініціативи і самостійності,

На відміну від попереднього періоду, у 50-70-х роках у бібліотеках стали поширюватися суспільно-політичні, краєзнавчі клуби, клуби любителі» музики, допитливих, цікавих зустрічей та інші. Стають різноманітними не тільки напрямки діяльності клубів, ускладнюється їх структура, розширюється перелік форм роботи, які використовуються в роботі клубів.

Новим етапом у розвитку клубів за інтересами у бібліотеках ста' ли 80-ті роки. У «ей час у Москві приймаються постанова про "Подальший розвиток і удосконалення роботи любительських об'єднань і клубів за інтересами" та положення "Про любительське об’єднання, клуб за інтересами", у япіх любительські об'єднання та клуби за інтересами розглядалися як активна форма роззитку творчої ініціативи населення. Вони повнії)» були створюватися на основі добровільності, загальних творчих інтересів та індивідуального членства учасників, з метою задоволення різноманітних запитів та інтересів у сфері вільного чагу. У ці роки створюється дуже багато клубів за інтересами у бібліотеках. Так, наприклад, в Україні, у Київській області у 1983 р. їх налічувалося 170, у Львівській у 1985 р. діяло 600 клубів.

^ .• Дослідження дисертації показує, що в усіх бібліотеках існували клуби однакової тематичної спрямованості, вони мали навіть однакові назви: "Юні історики", "Юні техніки", "Юні натуралісти", "Любителів прароди", "Юні друзі книги", "Юні друзі бібліотеки". У «ах клубах застосовувалися і однакові форми: книжкові виставки, перегляди книг, суспільно-політичні читанім, усні журнали, читацькі конференції, подорожі по книгах, обговорення книг, літературно-музичні години, вікторини. Переважно усі форми роботи1 були направлені на рекомендацію партійних документів, антирелігійної та суспільно-політичної літератури.

Аналіз діяльності бібліотек для дітей у 90-х роках показав, що робота клубів за інтересами стала значно цікавішою та різноманітні-

шоіо, чому, у значній мірі, сприяло проголошення незалежності України. ІСлуби за інтересами в цей період розвиваються за таким» напрямками: суспільно-політичні /інтернаціональна дружба, правові знання, міжнародні відносини, історія/; виробничо-технічні /технічна твор-. чість, раціоналізаторство, винахідництво, моделюйшшя, конструювання та ін. /, природничі /любителів астрономії, фізики, математики, географі?, подорожей, слідопити, краєзнавці, квітникарі тощо/; художньо-мистецькі /любителі музики, театру, кіно, літератури, живопису, прикладного мистецтва, фотомистецтпа та ін./; фізкультурно-спортивні /любителі різних видів спорту, історії спорту та іи. /; колекціонери /філателісти, філофоністи, філокартисти, нумізм ти, бібліофіли та іи./.

До клубних форм сьогодні звертаються всі бібліотеки: обласні, міські, районні та сільські. Найбільш оптимальними для дитячих бібліотек с клуби літературні, художньо-мистецькі, краєзнавчі, народознавчі, а також прикладного характеру, які вдало вирішують завдання організації змістовного дозвілля підлітків, створення умов для спілкування та формування особистості. Особливою популярністю у бібліотеках України користуються клуби за інтересами художньо-мистецького напрямку.

З відродженням національної самосвідомості, духовності, потягом до національної культури підлітків майже у всіх областях України у дитячих бібліотеках організовані краєзнавчі та народознавчі клуби, такі як "Джерело”, "Україночка", "Веселка", "Каменяр", "Юний народознавець" і інші, під час засідань яких учасники знайошиггься з історією України та рідного краю, із скарбами изродної творчості, традиціями та звичаями українського народу, спілкуються з письменниками. майстрами народної творчості. Засідання продраяться у формі фольклорно-етнографічних брейн-рингів "Барі.: Полісся", літературної гри лото-еруднт, конкурсів народознавців. У ряді бібліотек діють клуби за інтересами прикладного характеру, такі як клуб "Добрих традицій", "Берегиня", "Умілі руки", "Попелюшка", "Саморобник", у яких діти вчаться старовинним ремеслам, ткацтву, виші ці, різьбі по дереву, декоративному розпису і інше, що сприяє формуванню естетичної, моральної культури читачів, виробленню профорієнтації, пошу ку свого місця у суспільстві.

На сучасному етапі клуби за інтересами у бібліотеках для дітей сприяють соціалізації підлітків — оволодінню системою суспільних стосунків і зв'язків, соціальним досвідом, через "привласнення" досвіду та прилучення до культури попередніх поколінь, одержанню знань, вмінь і навичок, необхідних у житті.

Аналіз сучасних пснхолого-псдагогічннх досліджень таких психологів, педагогів, як, М.П.Казакіної, О.В.Лішииа, А.В.Мудрик С.Д.Поляхова, С. А. Шмакова приводить до висновків, що клуби за інтересами допомагають розвитку колективної творчої діяльності підлітків, яка дозволяє особистості активно включатися у різні види практичної діяльності, формує важливі соціальні якості - ініціативність, рішучість, здібність приймати рішення і реалізовувати їх на практиці.

Клуби за інтересами сприяють формуванню і розвитку різноманітних інтересів. Психолог Л. С. Виготський вважав, що інтерес с ключем до проблеми психологічного розвитку підлітка. Л. А. Гордон стверджував, що інтерес треба розглядати як інтелектуально-емоціі)-но-вольовий феномен, де значна роль належить уяві та сприйманню.

Ю. В. Шаров, Е. П. Шумілін, П. Н. Якобсон стверджували, що інтерес - не природжена властивість особистості, а певний результат її розвитку. Н. Г. Морозова, В. Н. Мясищев, 1'. І. Щукіна вважають, що на формування інтересу впливають оточуюче середовище, інтереси близьких людей, в також активність діяльності самої особистості.

Виходячи з психологічних особливостей підліткового віку Л. С. Виготський, Л. А. Гордон, В. А. Крутецький, Г. І. Щукіна вважають, що різноманітні інтереси можуть формуватися під великим педагогічним впливом.

У бібліотекознавстві в Україні інтерес вивчила В. М. Медвсдєва. Вона вважає, що формування інтересу є інтелектуально-емоційна взаємодія об'єкти і суб'єкта, соціальне і особистісно орієнтована на реалізацію мотиваційної і пізнавальної сфери потреб особистості.

Історико-педагогічний і бібліотекознавчий аналіз проблеми діяльності клубіи за інтересами, і зокрема бібліотекознавців Л. І. Корсун,

І.А.Мейжис свідчать, що на сучасному етапі передумовою створення кл^бу, можна вважати групи за інтересами, які доцільно створювати з невеликої кількості читачів, щоб мати змогу приділяти особливу увагу їх читанню. Бібліотечні працівники повинні знати наукові основи організації, принципи формування колективів, їх діяльності, оскільки в сучасних умовах значно зростають вимоги до організації і діяльності читацьких об'єднань за інтересами, особливо клу бів для учнів 6-8 класів. • ■ .

Другий розділ "Модель діяльності клубів за інтересами з підлітками у бібліотеках для дітей” присвячений розробці моделі діяльності клубів за інтересами, визначенню сучасних завдань, умов, факторів, принципів, напрямків, форм і прийомів діяльності клубів за інтересами, формуванню особистості підлітків в клубах за інтересами у бібліо-

теках для дітей. '

У рамках такого підходу цей процес досліджувався крізь призму вкочення вікових і психологічних особливостей підлітків. Значний внесок у XX ст. у розробку вікових і психологічних особливостей підлітків вніс російський психолог Л. Виготський, який запровадив таке поняття, як "соціальна ситуація розвитку", яка на його думку визначає своєрідність для кожного вікового періоду взаємодію особистості, що розвивається, і середовища. На його переконання основними рушійними силами розвитку особистості виступають три найважливіші потреби: спілкування, пізнаній і практична дія.

Для теми дослідження важлива думка психологів Т. В. Драгуно-вої, Д. Б. Єльконіна про те, що в підлітковому віці виникає і розвивається особлива діяльність, яка заключається в установленні інтимно-особистісннх стосунків між підлітками. Ця діяльність ними називається як діяльність спілкування. .

Б.Г. Ананьєв, Л.І. Божович, С.А. Рубінштейн стверджують, що цьому віку притаманні такі психологічні новоутворення як почуття дорослості, становлення самосвідомості, самоствердження і образу "я".

В підлітковому віці вперше з’являється потреба у самопізнанні. Л. В, Виготський стверджує, що саме ця особливість і робить підлітковий вік найбільш складним для виховання.

На думку Л.І. Божович, В.А. Кругецького, І.С. Лукіна н підлітковому віці змінюється і ставлення до оволодіння навчальними предметами. У підлітковому віці інтерес часто набуває стійкий, постійний характер. Такий інтерес виникає поступово, по мірі накопичення знань і опирається на внутрішню логіку цього знання. Підлітки починають відвідувати різні іурткн, клуби за інтересами. Я'г стверджують сучасні українські бібліотекознавці Т. О. Долбенко, В. М. Медведєва, підлітки цікавляться науково-пізнавальною і художньою літературою. Для теорії і практики вивчення змісту, напрямків, форм роботи з підлітками цей висновок мзе надзвичайне значення, оскільки дає можливість визначити саме цей період /тобто підлітковий вік/, як найбільш сприятливий для формування усвідомлених і стійких читацьких інтересів.

Вище зазначені методологічні підходи та підсумки дослідження дали можливість виробити модель діяльності клубів за інтересами, виходячи з читацької підготовленості підлітків і їх участі у діяльності клубів за інтересами та системи форм і прийомів, які використовуються у клубах за інтересами. Запропоновану модель можна представити за такою схемою.

Модель діяльності іслубу за інтересами

Таким чином, модель діяльності клубу за інтересами мас складну і багатогранну основу взасмопов'язаних елементів, серед яких можна виділити: соціальні, інтелеістуальні, емоційні, регулятивні, творчі.

Мета клубу - сприяння національній свідомості, патріотизму, естетичної та моральної культури. Завдання клу бу - організація змістовного дозвілля підлітків, їх колективної творчої діяльності, між особистого спілкування, сприяти розвитку інтересу до краєзнавчої літератури.

Умови діяльності клубіц за інтересами - наявність у бібліотеках відповідних бібліотечних фондів, які повинні включати найкращу ху; шию і науково-пізнавальну літературу про історію України, культурне надбання краю тощо; наявність у біб.ішіеці приміщеним із іечніч-інк засобів; формування у підлітків різноманітних інтересів, інформаційних потреб з історії України, історії краю, народних традицій і обрядів. сучасного культурного життя краю; знання вікових і психологічних особливостей читачів: створення пізнавально-естетичного серс-довиїца в клубі 'експозиція наочної інформації, стосунків бібліотекаря і читача, читача і читач: бібліотекаря і читачів.

Професійна майстерність бібліотекаря, його загальна ерудиція.

читацьк» хультуря, ціннісні орієнтації, інтереси, потреби, володіння пезним рівнем культури спілкування, знання нестандартних способів впливу на читача, пошук оптимальної тактики контакту, вміння оперативно і доброзичливо відгукуватися на читацький попит. .

На основі отриманих даних у дослідженні виділені також об’єктивні і суб'єктивні фактори, що впливають на формування інтересів читачів.

До об'єктивних факторів відносимо: вивчення різних, предметів у школі; міжособисте спілкування підлітків; читання книг; інфор-маціїовашш про літературу і про діяльність клубу; використання активних різноманітних форм роботи з книгою.

До суб'снтнпшіх факторія відносимо: інтереси, мотиви, цілі читання; надання переваги читанню як одному з видів одержання інформації; рівень свідомості і ціннісні орієнтації читачів; інтелектуально-емоційний розвиток читача. . .

Наступною складовою системи є визначення принципів діяльності клубу за інтересами у бібліотеці для дітей. Основним принципом організації діяльності в підлітковому клубі за інтересами є забезпечення її суспільно корисної та морально ціннісної спрямованості. Другий організаційний принцип - цс принцип насичення діяльності у клубі за інтересами творчими елементами. Третій принцип - диференціації та індивідуалізації занять у клубі за інтересами. Наступний принцип - гедоністична спрямованість діяльності. У відповідно« і до цього прин- • ципу вся діяльність в клубі за інтересами повинна бути організована таким чином, щоб вона стала джерелом позитивних емоцій, задоволення радості.

Важливим длч організації клубної діяльності с принцип безкорисливості, відсупюсгі ушлітарності. Виникаючи в процесі любительських занять цінності можуть мати практичне значення, але вони не повинні створюватися тільки заради утилітарного ефекту. Основне, що побуджує підлітка займатися різними видами діяльності, - це задоволення від занять улюбленою справою, задоволеній від спілкування з друзями, постійні чекання чогось нового, незвичайного. Значення перерахованих принципів організації діяльності в ¿«лубах за інтересами та урахування їх в практичній роботі дозволяють кожному керівнику клубів за інтересами будувати заняття ефективні в організаційно-практичному та педагогічному відношенні.

Аналіз .та узагальнення дослідження щодо формування особистості підлітків в умозах клубів за інтересами в бібліотеках для дітей дають підстави зробити висновки у теоретико-методологічному, орга-

нізаційно-педагогічному та методичному аспектах.

1.Методика діяльності клубів за інтересами для підлітків мас певні історичні етапи, специфіка яких зумовлюється своєрідністю соціального розвитку суспільства, тогочасною теорією і практикою, діяльністю клубів за інтересами: '

- перший етап /давні часи/ - коли виникла необхідність спільної праці дівчат j хлопців при виконанні домашніх господарчих справ, проведенні ігор, змагань, участі у народно-обрядо-внх святах і інше;

- друпій етап - поява шкіл, перехід до книжкового вчення, коли поставала необхідність формування морально-етичних навичок поведінки між учнями і вчителями;

- третій етап /XVI-XV1I ст. / - організація об'єднань, які висрш-вали з практики про необхідність привчати майбутніх громадян до "сдинодушноГ погодженої спільної діяльності, на захист православної віри, народу, шо здійснювалося в Україні при братських школах у Київському'. Луцькому пові гах;

- четвертий етап /XVII-XV1II ст. / - утворювалися своєрідні угруповання учнів і вчителів у колегіях;

- п'ятий етап / XIX ст. / - у цей період з'являються різні учнів-

ські об'єднання, гуртки, клуби, творчі спілки у навчальних закладах; ,

- шостий етап /кінець XIX* початок XX ст. / В цей період з'являються нові підходи до проблеми організації клубів, так як у 60-х роках XIX ст. почали з'являтися публічні бібліотеки для

• читання, вони можуть вважатися першими читацькими об'сд-

• иаїшями. на стійкому спілкуванні їх членів;

- сьомий етап - Історія становлення клу бів за ішсрссами у біб-

ліотеках в Україні починається з 20-х p p. XX сі. У цей час у бібліотеках організовуються клуби, товариства любителів книги, літературні, літературно-драмаїичні. рецензентські, ізо, декламаторські і інші, у яких основними були такі форми роботи як розповідання з організацією сеансів з діапозитивним ліхтарем, рухливі ігри, живописне лото, дебати з однією-двох подій, декламації; . -

- восьмий ет*п - 30-40 p.p. характеризу вався деякою заподіти-зованістю, поступово клу би за інтересами груп спілкування у групи, де бібліотекар у моно.тоговій формі пропагував ідеоло-

’ гічні настанови партії, а сам бібліоіекар - з партнера по спілкуванню - у керівника діями читачів; .

- дев’ятий етап - 50-70 p.p. у бібліотеках стали поширюватися йуспільно-політичні, краєзнавчі, клуби любігтелів музики, до-пнтливнх, цікавих зустрічей і інші;

. - десятий етап - 80-ті p.p. - новий eran у розвитку клубів за ін-

тересами. Цьому сприяли прийняті у Москві постанова "Про подальший розвиток і удосконалення роботи любительських об’єднань і клубів за інтересами" та положення "Про любительське об'єднання, клуб за інтересами", у яких клуби розглядалися як активна форма розвитку творчості, ініціагнви населення і які повинні були створюватися на основі добровільності, загальних творчих інтересів читачів. У ці роки створюються багато клубів, проте в усіх регіонах України вони мали однакову тематичну спрямованість і мали однакові назви "Юні історики", "Юні техніки", "Юні натуралісти* і т.д. У них

" застосовувалися і одноманітні форми; книжкові виставки, пе- . регляди книг, суспільно-політичні читання тощо;

- одинадцятий етап - У зв'язку з проголошенням незалежної

України робота клубів стала більш цікавішою і різноманітнішою, вони роззиваються за різними напрямками. До клубних форм сьогодні звертаються всі бібліотеки: обласні, районні та сільські. Найбільш оптимальними для дитячих бібліотек є літературні, літературно-мистецькі, краєзнавчі, народознавчі, а • також прикладного характеру. ■

2.Клуби за інтересами сприяють соціалізації, розвитку колективної творчої діяльності підлітків, міжособнстому спілкуванню, формуванню і розвитку різноманітних інтересів.

3.Клуби за інтересами повинні діяти на осчові їх організації, мати свою атрибутику і документацію, форми роботи повніші бути привабливими і цікавими для учасників, сприяти розвитку читачів.

4.Вивчення наукових праць псИхологіз, педагогів показало, шо підліткам властиві як загально психологічні особливості підліткового віку, так і специфічні, який психологами називається як перехідний, тяжкий, критичний, перехід дитини до дорослості. їм притаманні такі психологічні особливості як почуття дорослості, становлення самосвідомості і образу "я", конфліктність з ровесниками. У них змінюється становлення до навчальних предметів, вони намагаються дізнатися про зв’язки одних явищ з іншими, їм властиві інтереси до різних видів літератури: художньої, науково-пізнавальної і ін.

5.Узагальнення системи методичних прийомів, форм роботи, створення моделі діяльності клубу за інтересами дало можливість роз-

робити методику формування особистості в умовах бібліотек для дітей.

Дисертаційне дослідження відкриває перспективи щодо вивчення проблеми діяльності клубів за інтересами у таких напрямках: діяльність клубів за інтересами для читачів молодшого і середнього віку, розкриття особливостей формування особистості читачів молодшого і середнього віку у рамках клубів за інтересами, вивчення відношення читачів до клубів за інтересами, взаємозв’язки читача з читачем і читача з бібліотекарем у рамках клубів за інтересами, стиль спілкування бібліотекаря та його впливу на формування особистості читачів.

Основний зміст дисертації викладено у таких публікаціях:

1.Бачинська H.A. Ігровий компонент комплексного впливу клубів за інтересами на розвиток особистості підлітка //Основні аспекіи та прогресивні технології в діяльності дігтячнх бібліотек: 36 наук, пр -Київ.-держ. б-ка дїія дітей, 1998.-е. 28-35

2.Бачинська H.A. Психолого-педагогічні умови формування осо-бнстЬсгі підлітка в клубі за інтересами в дитячих бібліотеках ■> Матеріали науково-практичної конференції «Бібліотечне красзнавсі во у відновленні історичної пам'яті України».- K.: ІПК-ІЖ - Держ. істр. б-ка. 1998.-е. 89-97.

3.Бачинська H.A. Історико-теорстичні передумови і сучасна діяльність клубів та інтересами для підлітків в дитячих бібліотеках України //Вісник Книжхової пала і и, 1998р. - №3. - с. 18-20

Бачинська H.A. Форму вання особистості підлітків в клубах за інтересами в умовах бібліотек для дітей. - ГЧ копне.

Дисертація на хчобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук з спеціальності 07.00.08 - кнніоліавство. бібліотекознавство та бібліографознавство.

Київський д-ржавний \чііверсигеі культури і мистецтв. Київ, 1998. ' ‘

педагогіфіому, психологічному і бібліотекознавчому аспекті. Його розглянуто у контексті становлення і розвитку методики діяльності клубів за інтересами. Систематизовано і розроблено модель діяльності клубу за інтересами, методичні форми і прийоми, які використовуються у клубах за інтересами для забезпечення інтелектуального, творчого, духовного розвитку підлітків в умовах бібліотек для дітей.

Ключові слова: читач-підліток, інтерес, міжособисте спілкування, колективна іаорча діяльність, клуб за інтересами, бібліотека для дітей.

Бачинская Н. А. Формирование личности подростка в клубах по шггересам в условиях библиотеки для детей. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 07.00.08 - книговедение, библиотековедение и библиографоведение. .

Киевский государе і венный университет культуры и искусств. Киев. \1Ж.

В диссертационной работе исследовано формирование личности подростков а клубах по интересам в условиях библиотеки для детей в историко-педагогическом, психологическом и библиотековедческом еспекте. Оно рассматривается в контексте становления и развития методики деятельности кл> бон по интересам. Системапгзнрована и раз- ■ работана модель деятельности клуба по шггересам, методические формы и приемы, которые используются в клубах по интересах для обеспечения интеллектуального, творческого, духовного развития подростков в условиях библиотек для детей.

Ключевые слова: читатель-подросток, интерес, межличностное общение, коллективная творческая деятельность, клуб по интересам, библиотека для дегей.

Bachinskaya N. A. Teenagers' personality formation in the clubs cn interests in conditions of children library. - Manuscript.

Dissertation for a scientific degree of the. Candidate of Pedagogical Sciences in speciality 07.00.08 - bibliology, library and bibliography sciences.

Kiev State university of culture and arts. Kiev, 1998-,

In the dissertation the teenagers' personality formation in the clubs on interests in conditions of children library is examined in the history-

pedagogicol, psychological and library keeping aspects. It is considered in the context of formation and development of the methodology of activity of clubs on interests. The model of the activity of clubs on interests, methodological forms and methods which are used in the clubs on interests in order to secure the intellectual, artistic, spiritual development of teenagers in conditions of children libraries is systematized and elaborated.

Key words: reader-teenagcrs, interest, inter-personality communication, collective creative work, club on interests, children library.

Гіідп.ло друку 5.03.98 Формаi 60 84 l/u

Папір др.апарат. Друк офсетний. Облік.вил.арк 1

Умови.др.арк. 1 Зам. SO Тираж 15Q

Друкарня ”Міг-прсс"

252042 , Київ. вул. Чигоріиа 20.