автореферат диссертации по процессам и машинам агроинженерных систем, 05.20.01, диссертация на тему:Технико-технологические аспекты усовершенствованиямолоковакуумних систем доильных установок

1нститут мехашзацП та електрифхкацП схльського господарства Укра1нсько1 академП ахрарних наук

На правах рукопису

ФЕНЕНКО. Анаголгй 1ванович

УДК 637.125:637.131

ТШ1К0-ТЕХНОЛОГ 1ЧН1 АСПЕКТИ УЛОСКОНАЛЕННЯ МОЛОКОВАКУУМНИХ СИСТЕМ Д01ЛЬНИХ УСТАНОВОК

05.20.01 - Механ1эад1я с1льськогосподарського виробництва

Автореферат

дисертацН на здобуття наукового ступеня доктора техн!чних наук

Глеваха - 1998

Дисертащя б рукописом науково! npaui

Робота виконана в 1нсгитут1 механ1зацп та електриф1кацП о1льського господарства УкраТнсько! академП аграрних наук

Науковий консультант- доктор техн1чких наук, професор,

завадувач кафедри НАУ РЕВЕНКО 1.1.

0<ф1ц1йн1 опоненти:

доктор техн1иних наук, член-кореспондент УААН, професор, заидувач кафедри Тавр1йсько'1 ДАТА КУШНАРЬОВ A.C.;

доктор техн1чних наук, професор кафедри МТФ Кримського ДАУ ГРАЧОВА Л.I.;

доктор с.-г. наук, зав1дувач лаборатор1БЮ Укр.ДВТ ЛУЦЕНКО М.М.

Захист в1дбудеться

»/¿7« 06

Дров1дна установа: Львгвський Державний аграрний

ун1версистет

_ 1998 р. год.

на засаданн! спец1ал1зовано1 вчено! ради Д 27.358.01 при [нсти-тут1 механ1зацП га електриф1кац11 с1льського господарства УААН за адресою: 255133, Кшвська обл.,Васильк1вський район, смт.Гле-ваха, вул. Вокзальна.11, ШЕСТ УААН.

Просимо взяти участь в обговоренн1 дисертацп п1д час п за-хисту а6о~ над!слати в3.дзив на автореферат в 2-х прим!рниках, за-з1рених яечаткою Вашо! установи, за адресою:255133, Кшвська обл., Васильк1вський район, смт. Глеваха, вул. Вокзальна, 11,1МЕСГ УААН.

3 дисергащею можна ознайомитись у б1бл1отец1 ¿нституту.

Автореферат розюланий

»jo.. о4-

1998 р.

Вчений секретар слещадазовашЯ ради

I.П.Масло

- 3 -

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

На найближч1 10 рок!в 1 надал! техн1чне переоснащення молочного тваринництва в Укра1н1 буде супроводжуватись шляхом стандар-тизац!! систем 1 способ!в утримання кор1в, проектування 1 впро-вадження у виробництво модульних гехнолоМчних комплексов, як1 включатимуть !снуюч1 реконструйован! 1 нов! примгщення, машини ! обладнання для приготування 1 роздач! корм1в, водозабезпечення ! налування, до1ння, первинно! обробки, збер!гання ! транспортуван-ня молока, видалення ! еколог1чно чистого збер1гання гною.

Одержать поширення ст!йлова ! ст!йлово-таб1рна з використан-ням та без використання пасовищ сисгеми, прив'язний та безприв'-язний способи утримання кор1в, як! визначать напрямки розвитку техн1чних засоб1в, що забезпечать механ1защю вс1х виробничих процес1в 1 в тому числ1 найб1ль"ш грудом1сткого 1 складного про-цесу вэаемодП б1отехн!чного механ!зму "людина-машина-твари-на-комфорт", яким на ферм! по виробництву молока в процес до!ння ! його головна складова ланка - машине до!ння кор1в.

Переважно параметри 1 режими процесу машинного догння ! виз-начають досконал!сть б1отехн!чного механ!зму " людина-машина-тварина-комфорт" на ферм! по виробництву молока.

Основу процесу до!ння складаюгь до!льна установка 1 комфорт утримання. В нашому розум1шп до!льна установка - це сукупнЮТь виконавчих механ1зм1в у систем!, яка виконуе комплекс впливових д1й на вим'я ! транспортуе молоко в молокозб1рник, забезпечуючи встановлен1 показники його якост1.

Процес до!ння вимагав подалыпого удосконалення, бо режими роботи засоб1в механ!зацп ! параметри технолог!! ще не зайезпе-чують одержання молока, гарантованого кормовим раЩоном, виклика-ють патолог!чн1 ушкодження вимен1 ! орган1зму тварини.

Результати досл1джень, що складають зм1ст дисертацшно! роботи, синтезують науково-досл!дн1 ! досл!дно-конструкторськ! роз-робки, виконан1 в 1МЕСГ УААН в 1961 - 1997 роках зг1дно завдань ДКНТ колишнього СРСР, як1 включали проблеми 0.51.25,04.01.Н,0.ОХ.41, 0.51.12,01.02.Т, Програму сп!вроб!тницт-ва РЕВ 1У.2.1, Постанови КМ Укра!ни в!д 26.05.1983 року N245, Розпорядження КМ Украгни в1д 15.01.1982 року Ы17-р, в1д 22.07.1982 року N 403-Р, в1д 25.07.1985 року М47-р, Постанову КМ

- 4 -

Укра1НИ В1д 16.04.1992 року N199, в1д 16.05.1992 року N43.

Наказ Шшпльгосппроду Укра'1ни

ТемадисертацП на здобуття наукового ступени доктора тех-н1чних наук затверджена вченою радою 1МЕСГ УААН 29 травня 1985 року, протокол N6.

Виконана робота - це тривалий науковий пошук, теоретичн1 1 експериментальн1 досшдження та практична реал1зац!я Iх результатов, яка вабезпечили удосконалення 1снуючих 1 розробку нового по-кол1ння до1льних апарат1в 1 установок для параметричного ряду ферм по виробнидтву молока.

Мета досл1джень

Шдвщення ефективност1 виробницгва молока шляхом розробки 1 впровадження безпечних для органгзму тварини, техн1чно над1йних, енергозбер1гаючих засоб1в механ1зацп до'шня кор1в.

Задач1 досл!джень

1 Провести системний анад1з законом1рностей змшивакуумного режиму в элементах молоковакуумних систем до1льних установок.

2 Розробити фунгацональн1 схеми 1 анал1тичн! моделг розра-хунку параметр!в елемент1в молоковакуумних систем до!льних установок.

3 Обгрунгувати параметри технологично! схеми молоковакуумно! системи, яка забезпечуе отаб1л1зац1ю режиму роботи виконавчих ме-хан1вм1в 1 стимуляцш процесу до'1ННя.

4 Розробити технологччн! схеми 1 обгрунтувати параметри та режим роботи дальних апарат1в з адекватною зм1ною тиску в п1д-д1йковому 1 м1Жст1нному просторах стакана в тактах ссання.

5 Визначити параметричт ряди доЗльних установок модульного ряду ферм для виробництва молока.

6 Провести виробничу апробащю розроблених до'1льних апарат1в 1 установок.

Об'екти досл!джень

Технрлог1чн1 процеси та засоби мехашзацП до!ння кор1в, операцП процесу до!ння, компонувальн1 схеми доШних установок для прим1щень кор1вник1в.

Методика досл!джень

В основу досл!джень пскладен1 класичн1 закони газо-динамжи i г1дравл1ки, анал!з, лог!чн1 м1ркування i графоанал1тичний метод розрахунку техн1чних засобав i проектування npoueciB до!ння kopíb з використанням ПЕОМ.

Для дослдаення режимних характеристик виконавчих механ1зм1в створено комплекс стендового обладнання.

Hobí техн1чн1 ршення, hkí рекомендован! для механ1зацп до-1ння в частин! обгрунтування ф1з1олог1чних параметр!в взаемодП б1отехн1чного механизму "машина-тварина", досл1джен1 НД1 розве-дення i генетики тварин (м. Пушкш, Pocíh), 1нститутом медично! ветеринар!'! УААН, 1нсгитутом тваринництваУААН, Укра!нським Дер-жавним центром випробування техн!ки (УкрЦВТ).

Наукова новизна

На п!дстав1 комплексних дослхджень законом1рностей i тенден-Ц1й розвитку молоковакуумних систем до!льних установок визначен1 причини, що дестаб1л1зують резким роботи виконавчих механ1зм1в i призводять до появи дестимулюючого фактора, що негативно впливае на параметри б10техн1чного механ1зму "машина-тварина" процесу до-1ННЯ KOPÍB.

Розроблено механ1ко-технолог1чн1 основи удосконалення ícHyio-чих та проектування нових засоб1в механ1зацП до'!ння kopíb.

Обгрунтован! параметри, розроблен1 i впроваджен1 у вироб-ництво hobíthí, стимулиюч! процес дошня, виконавч1 механ1зми i досл1дн1 зразки параметричного ряду до!льних установок з однот-рубною i двотрубною молоковакуумною системами.

Компоненти науково! новизни

1 Стендове обладнання для проведения досл!джень i типових ква/пф1кац!йних випробувань, яке у в1дпов1дност1 з м1жнародним стандартом ICO 5707-83 дозволяе визначити вх!дн1 i bhxíahí параметри i режими роботи виконавчих механ1зм!в до!льних anapaTiB i установок.

2 Функц!ональн1 схеми i анал1тичн1 модел! однотрубно! i двотрубно! молоковакуумних систем до1льних установок , hkí забез-печують розрахунки конструктивних параметр!в молокопровЦно! i noBiTponpoBiflHoi ЛШЙ.

3 Графоанал1Тичн! модел! розрахунку процесу до!ння kopíb при р1зних схемах орган1зац1! виконання технолог1чних операщй.

4 ТехколоПчн! схеми молоковакуумних систем до!льних установок в роздхльною 1 сум1щеною молокопов1тряними л1н!ями.

5 Компонувальн1 схеми потокових лШй доТння кор1в у моло-копров1д в сййлах 1 в доильному зал! та проект пропозицП па-раметричного ряду ферм.

Новизну техн1чних ршень засвгдчують авторськ! свЦоцтва : патенти на винаходи.

Практична цшпсть роботи

Реализащя результатов дослЦжень забезпечуе створення нового покол1ння догльних апарапв 1 установок як э однотрубного,так 1 з двотрубною молокопров!дною 1 пов1тропров1дною Л1н1ями молокова-куумно! системи, як1 виконують процес до!ння корхв як!сн1ше 1 на-Д1йн1ше, та при менших затратах пращ, енергП 1 матер1алз'в.

Повнота видоювання зростае на 4,5-9,6%, жиртсть молока - на 0,05-^0,14%, захворювання кор1в маститами зменшуеться в 2-4 рази, надшнють- удоскшалених засобхв мехатзацП за даними державних приймальних випробуйань (протоколи Укр.ЦВТ N 29-1-84(8084100), N01-20-95(1180995),-N01-117-97(1180197) ) становить 0,99-1,0. Витрати енергП 1 матер1алоемк1сть зменшуються на 25-32%.

Одержан! законом1рност1 зм1ни тиску в просторах виконавчого механ1зму до1льного апарата - стакан1 1 параметри адекватного апарата, в якому величина тиску змхиоеться синхронно в залежност1 вхд швидкосИ молоков 1ддачз., дозволили уточнити нормативн1 положения, як1 стосуються параметр1в 1 режим1в роботи виконавчих ме-хан1зм1в до!льних апарат!в 1 установок, нормативних вимог щодо проектування 1 орган!зац11 1х експлуатацП.

Розроблен1 1 впроваджен! у виробництво апарати ДА-Ф-50, ДА-Ф-66, установка МВС-12 в комплекс! з ст1Йловим обладнанням 0СК-01 (Патент Рос!! 2070383), що забезпечують комфортне утриман-ня ! Д01ння кор1в у сг!йлах в молокопров!д, установка "Агре-гат-12" для до!ння кор!в у зал!, планувальн1 ршення ! компону-вальн1 схеми молокоприймальних в1дд1лень ! до!льних зал1в, проек-ти кор!вник1в ! л1тнього табору для утримання ! до!ння кор1в.

Результати дослЦжень, конструкторська документавдя ! проекта! ПРОПОЗИЦП ВИКОрИСТан1 ПРИ рОЗрОбЦ! П0Т0К0В01 ЛШ! Д01ННЯ

кор1в для експериментально! ферми на 800 кор1в досл1дного госпо-дарства "Мар'ян!вка" 1МЕСГ УААН, ферм агроф!рми "Перемога" ! КСП

"Св!танок" Кагарлицького району, "Шпитьгавсъкий" , "Совки", "Чайка" Киево-Святошинського району Ки!всько1 облает!, "Жовтень" Мар'!нського району Донецько"! облает!, "Св!танок" Сумсько! облас-Ti та ряду !нших господарств. Ровроблен! "Рекомедуемые проект-но-технолгические решения доильно-молочных и молочных блоков для реконструируемых ферм" як нормативнии пос!бник для проектних ор-ган1зад!й колишнього СРСР. .

Дпробац!я роботи

Основн! положения виконано! роботи допов!дались на 1-УП М1ж-народних симпоз1умах по машинному до!нню KopiB (1965, 1968, 1972, 1975, 1979, 1983, 1988pp.), на НТР М1н1стерства с1льського госпо-дарства Укра!ни, МШстерства радгосп1в Украши, Швдекного в1д-д!лення ВАСГН1Л, Укрс!льгосптехн1ки (1962-1992рр.), на Республ!-канських ceMiHapax головних cneuiaiicTiB агропромислового комплексу Украхни, секц!ях по машинному до!нню кор!в НТР ВАСГН1Л, НТР Держагропрому СРСР, НГР ДСКВ м.Рига - 1968, 1970, 1978, 1986, 1987 pp., на науково-техн1чних конференц!ях : м. Ки!в - 1969р., м. Таллшн -1981р.,на Шлснародних робочих нарадах i симпоз!умах в м. Рига, м. Елгава ( JlaTBia ), м. Брно, м. Угрженевес (4exiH), м. Балчик (Болгар1я), м. Будапешт (Угорщина).

Публ!кад!!

Всього по тем1 дисертац!! опубликовано 170 наукових друкова-них i депонованих праць, в тому числ! 4 книги, 9 рекомендац1й, 20 патент1в i авторських св1доцтв на винаходи. Основн i результата доотпджень 0ny6fliK0BaHi в 30 наукових роботах.

На аахист виносяться

Результата, що складають рубрики "Наукова новизна роботи" та "Практична цштсть роботи", а саме:

1 Технолог!чн! схеми i анаптичн! модел! молокопров1дно!.i noBiTponpoBiÄHo'i л1н1й догльних установок.

2 Графоанал!тичний метод i методика розрахунку типорозм!рних ряд1в модульних до!льних установок, параметр1в opraHi3aqiï проце-су до!ння кор1в.

3 CnociG машинного до!ння зг1дно патенту Укра!ни 10167- (A.c. 1493189 СССР), параметри i резкими роботи засобу для йог,о реал1за-цП - двокамерного стакана (зг1дно патенту Pociï 2056100), з кри-тичним об'вмом MiJKCTiHHoro простору та равнозначними адекватними величинами тиску в п1дд1йковому i MiaccTiHHOMy просторах в режим! тактiв ссання.

4 Мембранний пульсатор з пцлинним рухомим дроселем i прист-роем для коректування частота пульсацП зг1дно патенту Укра!ни 10170 (A.C. 1551297 СССР).

5 Дслльний апарат з адекватним режимом виведення молока з вимен1, що зм1нювться синхронно в залежюст1 в1д швидкост1 моло-ков1ддач1, зг1дно патенту Укра'ши 10166 (A.c. 1358855 СССР).

6 Принципи проектування компонувальних схем потокових л1н!й до'шня rapiB модульного ряду ферм по виробництву молока.

Структура та об"ем дисертацп

Дисертац1йна робота включае анотацШ, перелш TepMiHiB i умовних позначень, зм1ст, вступ, с!м роздШв, загальн1 висновки 1 пропозицП, список лхтератури, додатки. Загальний об'ем складае 357 стор1нок машинописного тексту, 95 рисунк1в, 11 таблиць, список л1тератури 176 найменувань, в тому числ1 21 джерело хноземни-ми мовами, додатки на 96 стор1нках.

3MICT РОБОТЙ

В першому роздШ "Стан проблеми i задач1 досл1джень" проведений анал1з конструктивно-технолог1чнш{ схем молоковакуумних систем до"1льних установок. Встановлено, що найбЛлып значн1 ре-зультати досл1дженъ, одержан! науковими п1дрозд1лами колишнього СРСР;';'направлен! перевалшо на удосконалення режим!в лише окремих ланок взаемодП 6ioiexHi4Horo механ1зму "машина-тварина" загаль-но'1 системи "людина-ыашина-тварина-комфорт" процесу до'шня KopiB. При цьому резкими роботи виконавчих механ1зм!в до'хльного апарата, компонувальн1 схеми установок, организация виконання комплексу п1дготовчих, основних технолог1чних i заключних операдш вимага-ють додаткових комплексних досл1джень.

Досл1дженнями е.Адмша, М.Оксамитного, Е.Вальдмана, М.Крей-л1са, E.KoKoplHoi, Г.Тверського 1 1хн!ми учнями встановлено, що порушення параметра 1 решайв взаемодП окремих ланок процесу до'шня призводить до захворювань кор1в маститом, передчасного бракування i, як насл1док, втрат до 30£ молока, значних витрат кошт1в на л!кування.

Досл1дженкя i розробки В.Корольова, 1.Грачова, Л.ГрачовоТ, А.Скроман1са , Л.Картадюва , Е.Кёлп1са , Г.Кукти , Ю.Цоя, А.Кузь-MiHa, В.Побединського, В.Погор1лого, В.Бабк1на, В.Саврана, М.Лу-ценко i створених ними колективхв вчених, 1нженер1в i технолоПв,

узагальнення розробок В1дсмих заруб íjkhhx ф!рм NU PULSE, FLACO, Alfa Laval i 1нших дозволили розвинути наукову i конструкторську думку по сгворенню доТльних апарат!в i установок, обгрунтувати параметри технолог1чного регламенту процес1в доКння kopíb при ви-користанн1 апарат!в i установок р1зних тип1в. Досл1дження, вико-нан1 в 1МЕСГ УААН, забеэпечили розробку нового техн!чного напрям-ку в проектуванн1 технолог1чних npoueciB i засоб!в механ!зацП

Д01ННЯ KOpiB.

HayKOBi i конструкторськ1 розробки вчених В.Корольова, Л.Карташова, А.Скроман1са, В.Дрдто, В.Бабкша, В.Саврана, Е.Кел-nica, Е.Лаурса, ¡.Краснова, В.Алексеева, А.Казанкова, А.Фененка, С.Москаленка, В.Побединського, О.Миропольського, С.Л1щинського, 1.Крашакова забезпечили створення удосконалених конструкцш апа-рат1в i установок.

■íWrt;

íloóimponpcSidna

линя

I¿pS¿í

/Ижстший

простф

I Cynwieita систена &ибеден-\ I т палоиа и ¿ans»t \

tlMOKonofampewi лшт

¿¿Prti

fliáHiú/tofiau noocrmp

г -

Полочка mpySr.g

МоУьний стакан Рсжипи

tliwcmiHHuú простф

floncxojiíciii MUtSDQ.

i—т

1 |

C/7HJCA

flcSimoam трудна

Пульсатор

Рис.1 Функц1ональн1 схеми двотрубно! (A) i однотрубно! (Б) молоковакуумних систем виведення молока 1з вимен!

Але,до1лып алараги 1 установки, !хн! параметри 1 режими ро-боти, компонувальн1 схеми молочних 1 до!льно-молочних блогав, параметри комфорту 1 орган! зац1я руху кор1в недосконал! 1 залиша-ються такими, що в1дпов1дали техшчному, технолог1чному 1 орган!-зац1иному р1вню 60-80 -х рок1в, тому 1х вплив на орган1зм тварин в багагьох випадках хворобливий 1 не забезпечуе потрхбно! стиму-ляцп молоков1ддач1, одержання молока, гарантованого кормовим районом.

Широке поширення одержали установки з роздз.льними молокопро-вцною 1 пов1тропров1дною лШями/ як! зг1дно класиф1кацП в1дно-сяться до установок з двотрубною системою виведення молока !з ви-мен1. Законом1рн1сть ёмши режиму роботи виконавчих механ1зм1в до!льного аларата в установи такого типу дозволяв установите П функщональ на схема (рис.1А).

Нринципово В1Д двотрубно! В1др1зняеться функциональна схема однотрубно! сумщено! молокопов1тряно1 системи (рис.1,Б), в ЯКЗ.Й режим роботи виконавчого мехащаму - стакана також забезпечуеться в!дпов!дною зм1ною тиску в М1зкст1нному 1 п1дд1йковому просторах.

В другому розд!Л1 "Узагальнення параметров ! попередн! дос-л1дженнн режюяв роботи молоковакуумних систем до!льних установок", визначен! найб1льш характеры! вих!дн! параметри ! режими роботи виконавчих механ!зм1в ! конструктивна елемент1в молоковакуумних систем до!льних установок з1 збиранням молока в !ндив1ду-альнии молокозб1рник 1 молокопров1Д, як1 розм!щувались нижче р1в-ня вимен!'(Ь"-0,2)м, на р1вн! - (Ь=0)м ! вшце р!вня вимен1 -(|1=1,6)м.

Для !снуючих дольних установок зг!дно з результатами дос-л!джень I. Велика, К.Каветнжово!, В.Корольова, М.Пейновича, В.Побединського гиск 58-65 (вакуумметричний тиск 35-42) кПа вва-жаеться достатн!м, а 54 кПа - це середне значения м1ж тиском без-печним ! достатн1м для виведення молока !з вимен1.

При зменшежп величини тиску зростае латентний пер1од моло-коввдачь Оптимадып значения тривалост1 ! повноти видоювання мають м1сце при тиску 50 кПа (Рис.2).

При цьому величина тиску, яку потр!бно забезпечити на р!зних д1лянках молоковакуумно! системи для одержання рекомендовано'! паспортно! величини його в до!льному апарат1, не визначен!.

Досл1дженнями встановлено, що в просторах ! камерах виконав-

чих механ!зм1в молоковакуумно! системи до!льних установок тиск мае нер1внозначн! значения, р1зниця сгановить (4,6-7,2) кЛа. На величину в1дхилень тиску впливають протяжнють, с1чення 1 просто-рове розмщення трубопровод1в молокопров1дно'1 1 пов1тропров1дно'1 лШй, потоки молока 1 пов1тря. В1дхилення досягають 20 кПа 1 визначаються залежн1стю:

ДР ■ (ДРм+ДРмд) - (АРв+ДРвд).

де ДРмд, ДРвд -сумарн1 втрати тиску на шляху руху молока в1дпо-В1дно з тдд:1йкового простору стакана в молокопров1д 1 з м1жст1н-ного простору - у пов1тропров1д.

50-,

с

43-1

95 90 85

го

36

1/7

24-

12-

430

С

420

360

й

300

240 130 12С

68

63

58

53

Л,Р 43

о

1 V \Х

й [к

•^8888: ш Щу/- ё

—""О 1 1 ; < г ^

¿г 1 1 1

38

кРа

Рис. 2 - Латенгний перЮд молоков1ддач1 (1;л), трива-л1сть машинного доТння (1д) 1 повнота видою-вання (%) в залежност! в1д тиску (Р).

Узагальнен1 характеристики до!льних апарат1в показують, що частота пульсацП (0,9-1,1) Гц пропонуегься для б!лыпост1 дальних апарат1в. Дослдаеннями А.Скроман1са доведено, що при зростан-н! частота пульсацП дощльно скоротити абсолютну тривалЮтъ такту ссання 1 зашсть стиснення використаги перех1дн1 фази пульсацП. На перех1дн1 фази впливае як частота пульсацП, так 1 сп1в-вхдношення такт1в. Досл1дженнями В.Др1го, К.Кавешн1ково1, М.Лу-ценко встановлено, що частоту пульсацП потргбно зм1нювати з

о

зростанням швидкосп до!ння. Сп1вв1дношення такт1в (0,34-0,50): (0,66-0,50) - це оптимальн1 параметри, як1 можуть бути прийнят! при створеши нових 1 удосконаленн1 з.снуючих конс-трукц1й апарат!в з! змЛнним 1 фшсованим режимом роботи.

Реш*«и характеристики виконавчих механ1зм1в до!льних установок забезпечуе молоковакуумна система, яка включав пов1тропро-в1дну 1 молокопров1дн1 л1нП, до1льн1 апарати з виконавчими меха-н1змами 1 джерело вакуумметричного тиску.

В третьому роздШ "Теоретична. досл1дження 1 розробка анал1-тичних моделей розрахунку параметр!в елементгв молоковакуумно! системи до1Льких установок" визначен! основа константи 1 крите-р1! ощнки елемент!в молоковакуумна! системи.

Критер1бм ощнки пов1тропров1ДН01 лШ! е величина тиску на початку 1 в К1нщ пов1тропроводу. В тупиков1й л!нП пов1тропрово-ду баланс потоку пов1тря визначае залежнхсть:

Он = Ова+Овх+Чр = 2,65 чв!*, яка враховуе витрату пов!тря до!льнами апаратами, через непцль-ност1 в з'еднаннях 1 регулятор вакуумметричного тиску.

Пов!тропров!дна лШя е складовою частиною двотрубно! 1 од-нотрубно! молоковакуумно! системи.

Принципова схема типово! двотрубно! молоковакуумно! системи представлена як така, що включае молокозб1рник 1, молокопров!д 1_м ! пов!тропров1д 7, до яких п1дключено п до1льних апарат1в з системою контролю 2, молочний шланг 3, колектор 4, молочн! трубки 5, п:1дд1йкст б 1 м1жст1нков1 12 простори стакан1в, пульсатор 8, шланг 9 ! розпод1льчу камеру 10 та трубки 11 перем!иного тиску (рис.3). Якщо Ьм - 0 (молокопров1д в!дсутн1й), молоковакуумна система в1дпов1дав установщ для до!ння в б1дон.

Процес машинного до!ння функЩонально поеднуе роботу молоковакуумно! системи, орган13му тварини ! майстра машинного до'шня, який виконуе частину технолог!чних операц1йтим самим сприяе кращ1й реа^зацП взаемодП виконавчих механ1зм1в до!льно! установки ! функцП орган1вму тварини, виражено'1 рефлексом молокови-ведення.

Враховуючи найб!льш вагом1 вх1дн1 ! 'вих!дн1 параметри та ре-жими роботи молоковакуумно! системи до!льно! установки, Г! мате-матична модель ощнюеться такими функщональними залежностями:

Ом = Ым.П.М.вл),

Ов = ггСм.п.м.ев.Овс). п = ^д,1р,Пс)•

Рис.3 - Технологична схема двотрубно! системи

виведення молока 1з вимен1:

1 - молокозб1рник; 2 - система контролю якост1 1 К1ЛЬКост1 молока; 3 - молочний шланг; 4 - молокозб1рна камера; 5 - молочна рубка; 6 - гпддшковий проспр; 7 - пов1тропров!Д маПстральний; 8 -пульсатор; 9 - пов1тряний шланг зм1нного тиску; 10 - розпод1льча камера; 11- пов1тряна трубка; 12- м1жст1нний прост1р.

Розкриття д1йково! гуми буде оптимальним, якщо величина 1 втрати тиску при такт1 ссання в молокопров1дн1й 1 пов1тропров!д-н1й лШях будуть р1вн1, тобго:

1йРми = |2ДРвы . а Реп -Рем.

1 7

За умови, коли вс1 елементи молоковакуумно! системи п1дтри-мують заданий режим:

б 12

Реп" РМп+?ЛРми 1 Рсм= Рн+2 ДРВЫ•

1 V

Якщо при такт1 ссання Рсп = Рем. д1йкова гума знаходиться в розкритому в1льному стан1, при Рсп > Рем" в розкритому розширено-му, а при РСп < Рем - в стиснутому частково чи повн1стю.

За вих1дн1 показники прийнято величини тиску в кранах п1дк-

лючення апарат1в. Б установках з1 збиранням молока в загадь ний молокозб1рник при робот1 п апараг1в, величина тиску в кранах залежть в!д довжини молокопроводу 1 пов1тропроводу на д1лянщ Ьм> по як1й транспортуеться загальна к1льк!сть молока 1 пов!тря 1 1н-ших фактор1в, як! е складовими р1вняння:

Р21-Р1 + [ ХтмЬтрП2 +*МЬМ( ^ ) "3 см[ЗР1+(1-0)Р2], (2)

де ?21 - тиск в кран1 молокопроводу, Па;

Р1 - тиск в молокозб1рнику, Па; п - к1льк1сть дальних апаратхв;

пх - апарат, для якого визначаеться вихгдна величина тиску;

Р1 - густина пов1тря, кгАг; Р2 - густина молока, кгЛг;

Атм - приведений коефщ1ент опору тертя на дыяшц трубопроводу з загальним потоком молока; - приведений коеф1ц1ент опору тертя на Д1ляшц трубопроводу з шляховим нат1канням молока; Ясм - пот1к молокопов1тряно1 сумШ, що нат1кае в моло-копров!д через молокопров1дну лШю до!льного апа-рата, м /с; с1 - диаметр молокопроводу, м; 3 - витратна насичен1сть потоку пов1трям.

Двофазний пот1к в молокопровод1 забезпечуеться при напкашп пов1тря через стабШзатор Овс- (3,5-4,0) • 10~4 м3/с. При цьому сумарний пот ж повз.гря в молокопровод1:

■ 0вм"0вс+4вк -п(1+а),. (3)

де а - коеф1щБнт, що враховуе нат1кання пов1тря

через нешдльност!; двк - к1льк1сть пов1тря, що наПкав в колектор.

Нитрата qвк створюе потр1бну транспортуючу р1знипю тиск1в на шляху руху молока в молокозб1рник. Витрата пов3.тря, яке забезпе-чуе транспортування молока в шланз!, двк= (1,0-1,5) • 10 "4 м3/с. Сумарний пот1к молока в молокопровод1:

Ом "Ом'П (4)

Порхвкюючи (3) 1 (4), визначимо об'емну витрату молокопов!т-ряно! сумшх одним апаратом:

Чем = + (1+а)+(1м, м3/с. п

Для типово'1 двотрубно! молоковакуумно? системи дсм- 5,8-10~4 м3 /с, витрата пов!тря чв= 5,5 • 1СГ4 м3 /с.

Насиченють двофазного потоку пов!трям в молокопровод1:

Ф - (6)

чем

В1дношення плоиц с1чення, що займав пов1тря, до загально! площ1 трубопроводу визначав 1стинну насичен1сть двофазного потоку:

За Зх

3 = —— = —---(?)

г , П. ' \ ' ^

о о2

При в1домих витратах пов!тря Цх 1 молока С& для визначення площ1 31, що займае пов1тря в с1ченн! Б молокопроводу, одержано залеж-н1сть:

г-.- 3

■п-

Кф+1

Кф - критерш двофазного потоку молока 1 пов1тря в молокопровод1 лояльно! установки:

„ _ 02 /Р2 32

Аф ™

41 V Р1 31

де р1 1 Р2 - щ1льност1 пов!тря 1 молока кг/м3.

Розд1льний потж пов1тря 1 молока забезпечуеться при умов1:

г ДР 1 _ г ЛР т ПГ V ПГ Jм ,

що ргвнозначно:

иг А§ и2 • ?г ' Р1 -о — • Р2 • (8)

1?1 2 ^ Р2 2 Розв'язуючи (8), одержуемо: / ^2 Р2

-— = и2Кс, де (9)

V М Р1 Р2

Кс- швидк!сний критерш двофазного потоку.

Якщо в залежност1 (8) швидкост1 пов1тря 1 молока виразити через в1дпов1дн1 витрати, одержим:

"др -

1

- ш

/-£

„ / рг 1?1 31 0.1= 02 /-= ОгКр, де (10)

/ XI р1 Кг

Кр- витратний критер1й двофазового потоку молока 1 повхтря в горизонтальному трубопровод!.

В двотрубн1й систем! в молокопровод! д1аметром 0,037м втраги тиску в 2,6 раза бШш! н!ж в пов!тропровод!, який мае д!амегр 0,025м. Щ втрати визначають величину тиску в м1жст!нному просто-р1 стакана. В п!дд1йковому простор! величина тиску визначаеться величиною тиску в молокопровод! ! нат!канням пов1тря ! молока в молокозб!рну камеру та 1х стиль ним потоком в молокопров1д.

Втрати тиску в л1нП молокопов!тряного шланга характеризуются р!внянням:

де 1 - довжина шланга, м; Ь - висота транспортування молока, м; dш - д!аметр шланга, м.

Град!ент тиску для молочного шланга д!аметром 0,014м ! дов-жиною 2,2м, коли приведений коеф!ц!ент тертя р1вний 0,18, а вит-ратна насичен!сть потоку пов1трям ф= 0,78, становить 3,58 кПа/м. Тобто р1зниця гиску, яка супроводжуе рух молока в верхнш моло-копров!д, становить 7,88 кПа.

Под!бно двотрубн!й сумщена однотрубна молокопов1тряна система (Рис.4) мае 6 конструктивно поеднаних елементи: вакуумований молокозб!рник 1, систему контролю 2, молочний иланг 3, молокоз-б1рну камеру 4, молокопровдау трубку 5, иддхйковий прост1р 6. Пов1тропров!дна л1н1я включав: камеру функц!йного розр!дження 7, що поеднана з молокозб!рною камерою 4 1 пульсатором 8, який спо-лучавться з джерелом подач! пов1тря А, 1 через розпод!льник зм1н-ного тиску 9 пов1тряною трубкою 10 з'еднувться з м!жст!нним простором 11. Таким чином, якщо в двотрубн!й систем! з атмосферою з'еднан! молокозб!рна камера ! пульсатор, то в сум1щен1й - т1льки пульсатор.

Рис. 4 - Технологi4Ha схема однотрубно! сумщено!

системи виведення молока 1з вимен!:

1 - молокозб1рник; 2 - система контролю hkoctí i к!лькост1 молока; 3 - молочний шланг; 4 - молокозб1рна камера; 5 - молочна трубка; 6 - тпддшковий прост1р; 7 - камера фунюЦональна вакуум-метричного гиску; 8 - пульсатор; 9 - розпод!льник зм1нного тис-ку; 10- пов!тряна трубка; 11- míjkctíhhhü npocTip.

Град1внт тиску для молочного шланга сумщено! молокопов1тря-Hoí системи, визначений Í3 залежност1 (11), р!вний 2,44 кПа. В цьому випадку р1зниця тиск1в, яка забезпечуе транспортування молокопов1тряно1 cyMirai i3 молокозб1рно1 камери колектора в моло-копровгд по шлангу довжиною 2,2 м, становить 5,37 кПа.

Таким чином, втрати тиску, як1 в сум i ¡цен i й систем! р1вноз-начн1 для п1дд1йкового i мажстхнного простор1в у nopiBHHHHi з двотрубною системою, в 1,5 раза менш1. При цьому молоко транспор-туеться в молокопров1д з швидк!стю, яка не перевишуе 2,6 м/с.■

В четвертому роздШ "Експерименгальнх доагпдження i обгрун-тування параметр1в молокопровхдно! л!нП доиьних установок".

Викладен! загальна та окрема методики та результата дослхд-жень, як1 забезпечили уточнения анал1тичних залежностей для роз-рахунку елемент1в молокопров1дно! л1нП.

Конструктивн1 параметри i технолог1чн1 схеми пов1тропроводу i молокопроводу, визначен1 положениями ICO 5707-83 (ГОСТ 28545-90), сгосуються двотрубних молоковакуумних систем i не

- ±о -

дають в1дповШ на запиталня, яким чином стабШзувати режим ро-боти виконавчих механ1зм1в сум1щено! молоковакуумно! системи до-!льно! установки 1 стимулювати рефлекс молоков1ддач1.

Для проведения досл1джень 1 квал!ф1кац1йних випробувань еле-ментно! бази до!льних установок розроблено'1 атестовано лабора-торну базу, ставдонарний 1 пересувний вим1рювальн1 стенди.

Визначен1 складов!, одержано"! нами, теоретично! залежност1:

п г 0.8110? , 1.622(3? Р1 п

ДРьм ■ £ Ап1—=--б!П«1 1- —-, +(1-Ф1)Гм Ц (12)

1=11 с!& в ^ <14Ьсг СТ ■>

<1® В 1 с^дг ЯI И

та узагальнюючо! аналнично! модел1 молокопров1дно1 лШ1 молоковакуумно! системи до!льно! установки

ДРи - 2 СГ^-этоС!(1-Ге): Тем Цц. (13)

1 -1

На п}.днятих в1др!зках молокопроводу в межах кута 0=ос<30°, коли криЕер1й Рг=10, а Ре=0,2 , кут нахилу трубопроводу не впли-вае на еагальн! втрати тиску. В цьаму випадку мае мгеце гребнис-то-хвильовий, який переходить в пробко-пульсуючий, пот1к молока 1 пов!тря. Коеф!щент опору молокопроводу становить Хсм=0,010-0,016. Трубопров1д з рад1усом згину б!льше 0,15-0,20м можна розглядати як прямол1н1йну дыянку.

Пропускна спроможнгсть молочного шланга при зменшенн1 швид-кост1 забезпечуеться за рахунок зменшення пульсац!! потоку.Характер змши досл1дних теоретичних ! експериментальних залежностей и-ИРсм) св1дчить, що при зросташи нцльност! двофазного потоку понад 200 кг/м3 (1-ф<0,19) швидк1сть потоку досягае м!н1мального значення 3,5 м/с для апарата з сумщеноо молокопров!дною 1 повгт-ропров!дною лШеюд 0,6-1,2 м/с- для апарат!в з розд1льними мо-локопров1дною ! пов!тропров!дною лШями (Рис.5). При' цьому пропускна спроможн1сть шланга пост1йного перер1зу зростае за рахунок зменшення витрати пов1тря. Таким чином, поИк дво-фазово! сум1ш1 зменшуеться, а потж молока зростае. При зростанн1 потоку молока тиск в п1дд1йкових просторах апарат1в зростае за рахунок зб1льшення швидкост! молокопов!тряного потоку. Тому перс-пективним напрямком удосконалення до!льних установок е створення молокопров!дно! лШ! з замкнутим молокопров!дним ! пов1тропро-в!дним контуром.

Рис. 5 - Швидкхсть потоку молока в шланз1 дольного апарата залежно в1д густини молокопов1тряно1 сум1ш1: 1- ДА-Ф-50; 2- NU PULSE;3- ДА-ЗМ "Волга"; 4- АДУ-1; 5- М-бб;

На ochobí анал1тичних залежностей (11,12) розроблен1 комп'-ютерн! програми, hkí включають вх!дн1 технолог1чн1 праметри мате-матично! модел1 (1) i забезпечують визначення вихгдних параметр1в молокопров1дних лШй до1льних установок.

В п'ятому роздШ " Обгрунтування перспективно'! технолог1ч-ho'í схеми i конструктивна параметр1в доильного апарата з адек-ватним режимом роботи" викладен! результати досл1джень двох най-б1льш характерних молоковакуумних систем.

В двотрубнгй систем! пульсащя потоку молока в шланз1 обу-мовлюеться пост1йн1стю режиму роботи пульсатора i тривалгстю пульсу 0,9-1,1с, яка не залежить в!д швидкост1 молоков1ддач1 (рис.6). Зона перетину кривих (плошд трикутника) в1дпов1дае енер-ri'í, що витрачаеться на розширення д1йково! гуми i визначав дес-табШзуючий фактор 1ДФ двотрубо! молоковакуумно! системи i дес-тимулюючий режим виведення молока i3 вимен1.

Рис.б-Динашка зм 1т вакуумметричного гиску Р в елементах моло-

копров1дно1 1 пов1тропров1дно 1 л1нП эталонного двотактного

доильного апарата АДУ-1 при потощ молока (2-2,5) дм3/хв:

1 - в молокопровод1; 2 - в м1жст5.нному простор! стакана; 3 - в п!ДД1йковому простор! стакана.

3 сум!щен!й молокопов!трян1й систем! тривал!сть пульсу зрос-тае б зб1льшенням потоку молока 1 становить (1,0-1,5)с (рис.7). При цьому технолог!чна 1 конструктивна схеми апарата зайезпечують транспортування молока протягом такпв стиску ! ссання.

ДестабШзуючий фактор у робот! молоковакуумно! системи в1д-сутн1й. Режим роботи виконавчого мехаюзму характеризуеться наяв-н!стю стимулюючого фактора 1С®.

Наукове обгрунтування 1 констукторська розробка удосконале-них 1-нових техн!чних р1шень виконан! в 1МЕСГ. При цьому узагаль-нен! окрем1 -'фушДонапьн!, теоретична 1 •граф!чн1 залежност1, одержан! сп1льно з С.ЛИцинським, О.Миропольським.

В пор!вняшп з !снуючими техн1чними решениями апарат1в, як1 при холостому режим! ! в режим! - вив'едення молока мають пост!йну частоту пудьсацп 1 сп!вв!дношення такт1в (див. рис. 6), апарат з сум!щенимпульсатором змгнюе режим роботи в залежност1 в!д швид-кост1 молоковгддач!. При зросташп потоку молока частота пульса-цП зменшуеться, зростав гривалють фаз пульсащ1 д!йково"1 гуми (див.рис.7).

Одержан! результата покладеш в основу нового способу машинного Д01ння. Спосдб включае режим ночергово! зтак такг!в ссання

1 стиснення з частотою пульсац!!, яка зкйнюеться обернено пропор-

Рис.7 - Динамика зм!ни вакуумметричного тиску Р в елементах

молокопрсшднб! 1 пов1тропров1дно! л!н1! еталонного

доильного апарата ДА-Ф-50 з адекватним режимом роботи

при потоц! молока в л!н!1 (2-2.5) дм3/хв:

1-в молокопровод!;2-в м1жст!нному простор! стакана; 3-в шддшковому простор! стакана.

ц!йно !нтенсивност1 молоков!ддач1 (рис. 8), а покращення процесу до1ння досягаеться шляхом п1двищення тривалост! впливу на бароре-цептори . д1йок стимулюючих подразнень протягом дп максимального гиску в молочн1й залоз!, коли реал!зуеться рефлекс моюков1ддач1. Гакий режим забезпечуе .б1льш сприятливе, а тому 1 б!лып повне ви-ведення молока 1з вимен1, що встановлено результатами дослдаень ! випробувань, як1 проведен! галузевими науково-досл!дними орга-н!зац1ями Украши ! Рос!!.

Розглядаючи процес дошня в динамщ!, виходили з положения, що до'!льний апарат, як механ!зм, повинен забезпечити своечасне в!дведення молока 1з виконавчих механ!зм1в-стакан!в.Для цього гехнолог!чна швидк!сть до!ння чм(Ь) повинна бути р1внозначною швидкост! молоков!ддач! дф(1) ,яка характеризуе ф!з1олог!чну Функц!ю орган!зму тварини.

М!ж собою технолог!чна швидк!сть до!ння ! швидгасть молоко-в1ддач! пов'язан! загальним р!внянням доТльного апарата:

qn(t)

i=n

q®(t) E Ki i=i

(19)

i-n

де 2 Ki - коеф1ц1бнт,який воображав реакщю тварини на режимн1

1=1 характеристики виконавчого мехашзму доильного апара-та,ф1з1олог1чн1 особливост1 рефлексу молоковiддач1, вагу niflBicHO'i частини та 1нш1 впливов1 фактори.

Рис. 8 - Режим роботи адекватного. доильного апарата

1 - тривал1сть такту стис-нення при зб!льшенн1 молоко-в1ддач1 зростае;

2 - швидюсть молоков1ддач1 на в1дносну тривал1сть такту ссання не впливае;

3 - частота пульсацП при збыьшенн! молоков1ддач1 зменшуеться

•s

I

5

.8 сз

1 £

te

0.8

0.6

0.4

0.2

i

4^3

1.60

<3

1.42 Vj §

1.25 ^ 8

1.Ю t

0.90

0.75

Ми виходили з того.що за умови Е Ki= 1, техн!ко-технолог1чн1 параметри до!льного апарата в повн1й Mipi в1дпов1дають параметрам ф1з1олог!чного рефлексу молоков вдачь

Узагальнюючий сумарний коеф1ц1ент,який повднуе bcí фактори в1дпов1дност1 техн1ко-технолог1чних параметр1в доШного апарата ф1з1олог1чним параметрам рефлексу молоковiддач!,нами визначений як:

i -п т-

Ом

- Ki = i=1 (Qm+QÍ+QP)

(20)

£ Kj- 1, яйцо молоко, яке одержують шляхом машинного додоювання (Од) i ручного додоювання (qp), в1дсутне.

За даними випробувань сумарний коеф1ц1ент ф1з1олог1чно! на-Д1йност1 для сучасних двотактних anapaTiB АДУ-1 становить 0,89 -0,91, для апарата ДА-сЕ-50 - 0,96-0,98. Для anapaTiB NU PULSE i Bou-Matik цей показник становить 0,95-0,98.

Режим роботи виконаЕчого механ1зму доыьного апарата - ста-

-декана забезпечуе пульсоколектор (Рис.9), який включае пульсатор 1 колектор, повднан1 функщональною камерою Ка вакуумметричного тиску, абсолютне значения якого зм1нюеться в1дпов1дно швидкост1 досиня. При п1дключенн! пульсоколектора до джерела вакуумметричного тиску верхн1й 1 нгашй клапани мембранно-клапанного мехатз-му займають нижне положения (Рис.ЭА). В камер1 К4 тиск Ра= 100 кПа. В камер1 Кг встановиться тиск Рр = Ра - Рв. При цьому сила, що д1в на клапан Дк\ вниз, РВк- я Д2К1 Рр.

Через дросельний канал пов1тря 1з камери К4 в1дсмоктувться в камеру Кг 1 Кз.. Сила, що д1е на мембрану зверху вниз, зменшуеться 1 збШшуеться сила, що д!е вверх. П1д д!ею р1зниц! зусиль мембранно-клапанний мехашзм переключиться в верхне положения (Рис.ЭБ).

Р1внозначн1сть сил, д1ючих на мембрану, мае мд.сце при:

яЯ?Рр ■ лзё^пщ, (21)

де Ртт - величина тиску в камер1 К4, при якому переключаеться мембранно-клапанний механ1зм

Над1йн1сть положения мембранно-клапанного мехэтзму в верхньому положены1 визначав тиск ДР = Рщщ-Рр 1 зусилля:

ДР=лД^Ра-лД1Ртщ. (22)

При Рт1п=Рр, ДР=Рр7Г(Д^-Д?) П1СЛЯ переключения клапан1в в камер! К2 встановлюеться тиск Ра, бо остання сполучавться з камерою Кз атмосферного тиску. Верхн1й клапан при цьому знаходиться в стан1 р1вноваги зусиль, шр створюе тиск Ра. В цьому положенн1 мембранно-клапанного механхзму пов!тря дз камери Кг по каналу дроселя нат1кае в камеру К4. Сила, що д1е на мембрану Дм вверх, зменшуеться. При умов!, що в камер! К4 встановиться тиск Р1Мах.

мае м1сце р1вновага зусиль тгд1Ра=яДмРтах , при як1й нижн1й клапан в1дкривабться, а верхн1й закриваеться. При цьому в камерг Кг встановлюеться тиск Р1. В подальшому процес повторюеться.

Для забезпечення герметичност1 переключения клапан1в з такту ссання на такт стиснення 1 з такту стиснення на такт ссання, площе клапана Кг повинна бути гранично мала. В цьому випадку переключения клапана на такт ссання зд!йснюеться при максимальному тиску Ртах, а на такт стиснення при мШмальному - Ршщ- Зг1дно закону Пуазейля час нат1кання 1 в1дсмоктування пов!тря 1з керую-чо! камери К4 залежить в1д с1чення каналу дроселя, величини мШ-мального 1 максимального гиекгв 1 об"ему камери.

Рис. 9 - Технологично-конструктивна схема до!льного апарата з сумщеним пульсоколекгором: А - такт ссання; Б - такт стиснення.

Швщшсть напкання 1 в!дсмоктування пов1тря з керуючоЗ камери пульсоколектора:

¿V _ Кр (р2- Ро)

Р 2

де Р, Рр -тиск в керукшй К4 та зм1нного тиску К2 камерах,Па.

¡нтегруючи цю залежнЮть в гранидях зм1ни тиску в керукшй камер1 К4 в1д Р1 до Р^, одержуемо залежност1 для визначення три-валост1 такту ссання:

. _ . (Р2-Рр) (Р1+Рр) 1 " КрРр П (Р2+Рр)(Р1-Рр)

(24)

1 такту стиснення: ^ =

де

, (Р1-Ра)(Р2+Ра) КрРа'П (Р1+Ра)(Р2"Ра)

V - об'вм керуючо! камери

Кр- коефЩент Пуазейля, кг/Па -с

Кр3 шг*• де (26)

с!д - приведений д!аметр каналу дроселя.м;

Ьд - довжина каналу дроселя.м;

с, - динам1чна в'язк1сть пов1тря,кг/мс

Наш1 георетичн! досл1дження,експершенти 1 розрахунки забез-печили створення молоковакуумно! системи, яка гарантуе р1внознач-ну величину тиску в м1жстд.нному 1 П1дд1йковому просторах виконав-чого механ1зму - стакан1.

Дослщження 1 пошук нового конструктивного ршення г1льзи стакана з твердою оболонкою.виготовлено! з нержав1ючо1 стал! 1 пластику, забезпечили розробку технолог1чно! схеми стакана,яка не допускав зменшення тиску в м1жст1нному простор! в пор1внянн! з тиском в п1дд1йковому простор! в двотрубних системах.

Досл1дн1 зразки пльзи стакана розроблен! ! виготовлен1 зг!дно параметр1в стандартно! дшково! гуми 68В-1 ! ДД-00.041А.

Патрубок г!льзи,який гумовою трубкою з'еднуеться з джерелом зм1нного вакуумметричного Рр ! атмосферного Ра тиску (камера Кг), розм!стили на б!чн!й вв1гнут!й поверхн! (рис. 10). При цьому ро-боча довжина д!йково! гуми 1р забезпечуе оптимальне розм1щення д1йки вимен1 в об'емному простор! в режимах такт1в ссання ! стис-нення.

В розвантаженому стан1,коли величина тиску в п!дд1йковому простор! Рр=Ра, а в м1жст1нному Рм=Ра, ст1нка гуми торкавться вв!гнуто! поверхн! г1льзи ! перекривае отв1р патрубка (рйсгЮА). Зменшення тиску в камер! К-г пульсатора забезпечуе на-д!йне ушалънення м!жст1нного простору Ум ! не допускав в1дсмокту-вання пов!тря з нього.

Положения стшки д1йково1 гуми визначав тиск Р-Ра-Рр (рис.10,Б), що в1дпов1дае такту стиснення.

Визначили величину перем!щень ст1нки д!йково'1" гуми в залеж-ност1 в1д тиску в п1дд1йковому ! м1жст!нному просторах.Для дос-л!джень використали д!йкову гуму ДД.00.041А.В цил!ндричн1й г!льз! (нержав!юча сталь) стакана апарата АДУ-1 з об'вмом м1жст1нного простору 0,1дм3, при зростанн! тиску на (10-15) кПа в режим! роз-ширення ст1нка гуми перем1щуеться на 2,5 - 3,0 мм. В режим! стиснення ст!нки д1йково1 гуми змикаються.

и— и

Рис.10 - Технологично-конструктивна схема стакана доШного апарата з розвантаженим положениям ст1нки д1йково1 гуми в такт! ссання (А) ! стиснення (Б) га величина тиску залежно в1д потоку молока в апарат1 АДУ-1 (А) 1 ДА-Ф-70 (Б):

1 - в мшстшному простор! в такт! ссання;

2,3 - в п1дд1йковому простор1 в такт1 ссання при об'ем! молокоаб!рно! камери, в1дпов!дно, 0,125 ! 0.175 дкг;

4,5 - в п1дд1йковому простор! в такт1 стиснення, при об'ем1 молокозб1рно! камери, в!дпов1дно, 0,125 ! 0.175 дм .

Результата досл1джень використан! при розробвд технолог !чно'! та конструктивно'! схеми стакана з мШмальним критичним об'емом м1жст1нного простору 0,05дм3.

В шостому розд1л! "Обгрунтування параметр!в 1 техн!ко-тех-нолог1чна оц!нка до!льних установок" розроблено метод ! виконан! графоанал!тичн1 досл1дження орган1зад!1 процес1в до!ння за схемами "апарат 1 МЩ перемщуеться до тварин" 1 "тварина перем1щу-еться до апарата 1 Щ".

Доопджен! процеси до1ння кор1в в ст1йлах.та в до!льному зал! ! визначена тривал1сть ручних, механ!зованих 1 автоматизованих технсшог!чних операц!й в систем! "Людина-машина-тварина-комфорт" в розрахунку на до! ння однхе"! корови.

В1дпов1дно з аналЛтичною моделлю процесу до'!ння кор!в на ус-тановнах р1зних тип1в га з врахуванняы функц!ональних зв'язк1в в систем! "Людина-машина-тварина" побудован! граф1чн1 ! анал!тичн1 залезкност! для розрахунку типорозм1рних ряд1в до'1Льних установок.

Зг1дно анал3.тичн1й модел1:

п.-!? -1

1-ш, 1 м 1-рк 4. 1-т.

1 2 ^111 3

Т 5 И + 2 ^сгхАг + 2 ЬоНх + Е - + Е (27)

1-1 \=1 i-í ППС 1=1

1 в!дпов!дно модульному принципу Рк = 2П фонд часу провесу до!ння визначаеться за таким р1внянням:

Т ■ Гп +1Сг Аг + — + Г, " 1 ) + Де С28)

п пс ■ м

Т - фонд часу до!ння,с; Ш1,Ш2,тз - к!льк1сть 1-тих операшй, що виконуються п1д час

п1дготовки установки 1 робочого м1сця до до'¡ння, зм1ни груп кор!в чи перем!щення засобу механ1зацП в !нше в их 1 дне положения, виконання заключних операщй тех-нолощчного 1 техн1чного обслуговування;

п - к!льк1сть апарат1в у модульн1й секцП або станку;

М - к!льк1сть ММД;

- тривал!сть ручних, механ!зованих 1 автоматизованих операщй, що визначають цикл до!ння,с;

- тривал!сть циклу до!ння, що характеризуе тип установки 1 орган!зац!ю виконалня технолог1чних операщй,с;

Аг - к1льга.сть виробничих груп кор!в;

Рк - к1льк1сть кор!в на ферм1 (Рк = Рг Аг).

Якщо до'1льна установка мае пс модульних секц1й, у кожн1й сек-

цП б п апарат1в (сташйв), процес дошня виконують М майстр1в машинного дошня, то триватйсть циклу роботи установки визнача-еться залежн1стю:

^ио = (^вв + )'П-Пс + tx , (23)

м

де 1х - час (0<ох"0), який, в раз1 потреби, МВД використае на ви-конання операщй у випадку появи непередбачених си-туащй (выключения апарата, потреба корегування режиму роботи виконавчих механ!зм1в, внесения змш у положения корови 1 т.п.).

'Тривал1сть циклу процесу дошня, зумовлена часом машинного дошня кор1в, мае вид:

- -Ьд^п (-£- пс+1) + ^ п (Пс+1) . (30)

• м ' .с.

Зг1дно з дослдаеннями технолог1чних операщй процесу дошня кор1в в доыьному зал1 та в ст1йлах визначещ математичш оч1ку-вання тривалост1 машинного дошня та циюпв дошня, як1 при ймо-В1рност1 0.90-0.99 знаходяться в межах, в1дпов1дно (6.86±0.26 -6.53+0.29) хв. 1 (6.65+0.25 - 8.27+0.27) хв. Дошня симентальсь-ко!, червоно! степово! ,чорнорябо! 1 голштин!зованих пор1д кор1в проводилось апаратами ДА-2 (АДУ-1), ДА-Ф-50 (ДА-Ф-66) 1 апаратами ф1рми "Боуматик" США. Досл1дження проведен! при догшп кор1в в молокопров1д в ст1йлах 1 в станках установок типу "Тандем", "Ялинка".

Графоанал1тичний аналаз часу зайнятост! апарат1в 1 сташив та тривалост1 цикл1в дошня корхв св1дчить про те, що мШмальне значения часу зайнятост: засобу механ1зацН 1 тривалост1 виконан-ня технолог1чних операд!й мае м1сце при шдив1дуальному обслуго-вуватп (рис.11).

Моделювання процесу дало можливЗсть визначити коеф1щенти використання догльних апарат1в 1 фонд часу роботи установки з р1зною к1льк1стю апарат1в при робот1 одного, двох 1 трьох МВД (рис.12).

Коеф1ц1ент використання фонду часу малинного дошня вказуе на за-вантаженють майстра машинного дошня. Чим менший коеф1щент, тим б!льше часу залишаеться на контроль за роботою до1льних апа-

рат1в. При автоматизащ1 ручних операцш, коли коеф1ц1ент переви-щуе 0.65, МОД не встигав своечасно випустити корову з доильного станка 1 вивести !I з п!дготовчого станка. В установщ УДА-8А це призводить до просто!в станив 1 коефшент С буде б!льший за одиницю. Це вказуе на перетримку апарат1в на вим'1 у неавтомати-зованих установках, коли останн! в1дключаються ЩД, 1 наявн1сть просто!в станк!в шсля выключения апарат!в у автоматизованих установках.

"а

Рис.11 - Тривал1сть зайнягост1 апарат1в 1 станк!в до'!льно1 установки 1 циклов до!ння (1Ц), в1дпов!дно, при 1ндив1-дуальному (горизонталь^ л1н1!) 1 груповому (крив! л1-нП) обслуговуванн! кор1в ММЦ: ■

1 - мШмальт значения тривалост1 для до! ль них апарат!в ДА-2 (АДУ-1);

2,3 - середне значения тривалост! ■

для апарапв ДА-2 (АДУ-1) !. в1дпов1дно, ДА-Ф-50;

4 - тривал!сть цикл!:; до'!ння кор!в.

Параметри догльно! установки визначають к1льк!сть апарат!в п для оптимального завантаження М майстр1в машинного до!ння,як!

- 30 -

обслуговують пс модульних секцш:

'-д

^ п

>-п „ , '"вв

' "м с ~2~

Якщо до1 ль на установка мае одну секщю.П обслуговуе один МВД 1 тривал1сть ¡пдготовчих операщй 1п=1а=0.51о> тод1:

п

<-о

+ 1,

(32)

що в1дпов1дае-законом1рностям групового обслуговування установок 1з фжсованим розмщенням дек1лькох до!льних апарат1в чи м1сць у груповому станку.

оз

о,в

0.6

45

? э'

V"1 2' / /Ч \

44 \ -5 \ еу1

/

/

Рис.12 - Коефа.щенти (С) викорис-тання станкав до1льно'1 установки (1,2,3) 1 фонду часу виконання технолог 1чних операщй (4,5,6) при робот! в1дпов1дно одного, двох, трьох МВД в залед!ност1 в1д к1лькост1 станк1в (апарат1в) (п), що мае до-1льна установка.

м п

Час, протягом якого виконавч1 механ1зми розмщен! на виме-н1, визначаеться з тако! залеэкносг1:

п [пс ~ + ~~ (пс-1) ] - ' (33)

м с -1

Тривал1сть перетримання апарат1в на виыет або оч1кування МВД зак1нчення до!ння 1 настання можливост! виконання заключних техноло1чних операц1й (позитивне значення Ьх) визначено за такою залежшстю:

i, А

itx = ti-tM ■ tfl- n fnc ^ + ^ -(пс-1)1+ ts. (34)

m с j

отношения тривалосп циклу Д01ННЯ корови чи групи KOpiB до тривалост1 циклу робота установки визначае коеф1хЦент використан-ня до1льно1 установки (станк1в,апарат1в):

z- .

tu

де

.( д. п . ^вв л , . ^хо <-п -7— т "тт" п )• v.nc-j.j

м <. '

Таким чином,загадьний час зайнятосп майстра машинного доения протягом видоювання корови апаратом (tn) складаеться з часу виконання п1дготовчих технолог1чних операц!й i керування рухом

KopiB.

Найкраще (С0= 1) до"1'льна установка використовуеться тод1, коли вона мае одну сегацю (пс= 1). За uie'i умови i за в1дпов1дно-го значения tx>0 , ММД мае час для створення i забезпечення в1д-пов1дних режимiв взаемодi1 механ1зму "машина-тварина" в загальнта б!отехн1чн1й систем! "людина-машина-тварина-комфорт". -

Розроблен1 парамегричн1 ряди до!льних установок для до!ння KopiB у ст1йлах в б1дон i молокопров1д, в доШному зал! в станках р1зних тип1в. Параметри засоб1в механ!зац!1 i технолог!чн! основи оргатзаци виконання операцш покладен! в основу проек-

Т!В ПрИМ1щеНЬ KOpiBHHKiB, МОЛОЧНИХ 1 Д01ЛЬН0-М0Л0ЧНИХ бЛ0К1В, ЯК1

розроблен1 УкрЩЦАгропроект для реконструкцп i нового будав-ництва ферм по виробництву молока.

В сьомому розд1л1 "Техн1ко-економ!чн1 показники ефективност! впровадження результаг!в досл1джень у виробництво" викладен! ре-зультати виробничих досл1джень i випробувань.

Ф1з1олог1чн1 досл1даення i науково-виробничий експеримент, BHKOHaHi IT УААН, IBM УААН, ВНД1РГТ (м.Пушк1н, Рос1я). Досл1дасен1 Д01льн1 установки АДМ-8 з апаратами АДУ-1 i удосконален1 установки з апаратами ДА-Ф-50, ДА-Ф-66, ДА-Ф-70. Всгановлено, що молочна продуктивн1сть KopiB за лактащю при використатп удосконалених до!льних установок б1льша на 4,6-8,9%, жирность молока- на 0,05%.

(35)

(36)

Модерн1зован1 установки забезпечуюгь ощадний стимулгочий режим виведення молока ¿з вимень Наявн1сгь стимулюючого фактора п1дтверджена 1 при догно високопродукгивних кор1в з добовим надоем понад 22 кг молока.

Техн1ко-економ1чн1 розрахунки ефективност1 засоб1в механ1за-цП, створених на основ1 розроблених молоковакуумних систем, виконан! 1АЕ УААН. Комплексна оцгнка до1льних установок виконана С.Москаленком у в1дпов1дност1 з методикою КНДУ 46.16.15-95.

Оцшка установок для до!ння кор1в у молокопров!д АДМ-8А-2 (Латв1я) 1 МВС-12-2 (1МЕСГ УААН) св1дчить,що коеф1ц1ент комплексно! оц!нки К=1,19 > 1,тобто установка МВС-12-2 в1дпов1дае вимогам.що стосуеться виробгв, як1 перевшцують св1товий р!вень.

Оцгнка установок для до!ння кор1в в до!льному зал1 на ферм! 1 в л1тньому табор1 УДЛ-Ф-12 (Рос1я) 1 "Агрегат-12" ("Ст1йлова" 1МЕСГ УААН) св!дчить,що К = 1,02 > 1, тобто установка в!дпов1даб вимогам,як1 в1дпов!дають св1говому р!вню.

Розроблео вих!дн1 вимоги 1 техн1чн1 завдання на створення нов1тн!х до!льних апарат!в 1 нового покол1ння до"1Льних установок:

- нов1гн1 апарати ДА-Ф-бб, ДА-Ф-70 для параметричного ряду Д01льних установок ТЗ 46.16.25.35-96;

- параметричний ряд модульних установок для до!ння кор1в в молокопров1д ВТ 46.16.26.16-94 та в переносний 1 пересувний б1дон ВТ 46.16.25.11-94;

- параметричний ряд модульних установок для до'!льних зал1в ВТ 46.16.25.30-95.

Шдтверджений р!чний економ1чний ефект в!д впровадження но-вих засоб1в механ!зац1! до'!ння кор1в в вднах 1990 року складае 63,1 крб на одну корову ! 1051 крб на один Д01льний апарат.

ЗАГАЛБН1 ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИДП

Сучасвд до!льн! установки не забезпечують нормативних режи-м1в зм!ни тиску в виконавчих механ!змах молоковакуумно! системи. Тому мають м1сце дестимулююч! рефлекс молоков1ддач! фактори, щр негативно впливае на показники продуктивное^ кор!в 1 ефектив-н!сть ферм по виробництву молока.

В результат! виконаних досл!джень режим1в функцюнування мо-локовакуумних систем до!льних установок 1 запропонованих метод1в розрахунку 1 проектування розроблен1 1 перев1рен1 практикою нов1 робоч1 органи, аларати 1 технолог1чн1 л1нП до!ння кор1в. Це дозволило ].стотно П1двищити продуктивнють правд, покращити як1сть молока, зменшити витрати енергП 1 матер1ал1в, що, в комплекс! з вирШенням 1нших питань, забезпечуе реальн1 передумови техн1чного 1 технолог1чного переоснащення ферм.

Одержан! результата забезпечують вир!шення актуально! народ-ногосподарсько! проблеми - пЫвшцення ефективност! механ!завд1 при одночасному зростант рентабельност! виробництва молока.

1 Всгановлено, що втрати тиску в окремих елементах молокова-куумних систем до!льних установок з верхшм молокопроводом дося-гають 20 кПа. Де призводить до того, що тиск в п!дд1йкових просторах виконавчих механ1зм!в до!льного апарата перевищув тиск в м1жст!нних просторах. Р1зниця тистав викликае дестаб1л1зуючий фактор режиму взаемодП б!отехн!чно! ланки "тварина - машина" в загальн1й систем! " людина-машина-тварина-комфорт" процесу дошня кор1в ! дестимулюючий фактор, який гальмув виведення молока 1з вимен1.

2 В двотрубнш молоковакуумн1й систем! коливання тиску в мо-локопровод! 1 пов1тропровода пропорщйн! швидкост!' потогав молока ! пов!тря, тому зусилля, що д1е на д1йкову гуму ! визначаз положения И ст!нки в тактах ссання, в1дпов!дно змхнюеться. За умови, коли швидисть потоку молока в молочному шланз! не перевищув (0,012-0,020) дм3/с, ст1нка д1йково! гуми виконавчого мехавдзму-стакана в такт1 ссання в прямол1н!йною, п1дд1йковий ! м!жст1нний простори мають оптимальний об'вм (0,10-0,11) дм3. Зростання потоку молока до (0,030-0,033) дм3/с, в такт1 ссання супроводжувться п1двищенням тиску в п1дд1йковому простор!, яке досягав 7,2 кПа.

При цьому об'БМ п!дд1йкового простору збзльшуеться, а М1ЖСТ1НН0Г0 зменшуеться до (0,08-0,09) дм3, стакан наповзае на дшку, умови виведення молока пог1ршуються. Транспортування молока з молокоз-б1рно'1 камери колектора в верхней молокопров1д супроводжувться пульсащвю потоку, дестабШзащ.ею жирою! фракцП 1 збиванням жирових,кульок.

3,.В однотрубн!й молоковакуумн1й систем!, в раз1 исключения пульсатора ! колектора до джерела вакуумметричного тиску 46-48 кПа за допомогою суыщеного молокопов пряного шланга, зусилля, що д1ють на ст1нку д1йково1 гуми в такт1 ссання, зр1вноважуються ! режим роботи до!лького апарата узгоджувться з! швидк!стю до!ння. Зростання потоку молока до 8,0-10"5 мэ/с супроводжуеться зменшен-ням потоку пов1тря до 1,5-10~4 м3/с. Зростае тривал1сть фаз пуль-сацП, яку створюБ пульсатор, зменшуються швидкост! потоку молока ! пов1тря в молочкому шланз!.

4 Теоретично обгрунтовано ! експериментально шдтверджено, що адекватний режим, роботи виконавчого мехащзму-стакана в сум1-щен!й ыолоковакуумнш систем! забезпечуеться частотою пульсаци (0.9-1.2) Гц при холостому режим! роботи до!льного апарата ! !'! зменшенням до (Ь.6-1.2) Гц - при зростанн1 швидкост! молоковиве-дення до 0.1 дм3/с. Скорочення такту ссання ! в!дпов!дне зростання такту стиснення забезпечуе транспортування молока без пульса-щ.1- потоку.

- Одержано залежн!сть витрати пов1тря, яке забезпечуе транспортування молока в такт1 стиснення, в!д розм!ру кал1брованого отвору в стержн! клапанного механизму пульсатора. Р1зниця тиску, необх!дна ! достатня для перем1щення молока, забечуеться потоком пов1тря в межах (0.7-1.5) хЮ~4 м3/с через кал1брований отв!р (0.3-1.0) х10"3м.

5 Встановлено, що в двотрубн!й молоковакуумнш систем! ста-бШзацп режиму роботи виконавчого мехатзму-стакана до!льного апарата 1 стимуляцП процесу виведення молока !з вимен1 можна до-сягати шляхом оптшйзацП об'ему м1жст!нного простору стакана ! надання г!льз1 ращонально! форми, яка забезпечуе вир!внювання тиск1в в п1дд!йковому ! м1кст1нному преторах в режим! такт1в ссання.

Обгрунтован! конструквдя I параметри стакана з об'емом м1жс-г1нного простору 0.05 дм3, ягаш забезпечуе енергоощадний режим процесу до!ння.

6 Розроблек! графоанал!тичн1 модел1, як1 забезпечують проек-тування процес1в до1ння коргв 1 параметричних ряд1в установок стосовно вар1ант1в до!ння щлв в стз.йдах та в залах за умови ручних, механ1зованих 1 автоматизованих заключних операц1й при опттизованих значениях коеф!щент1в завантаження майстра машинного дохння (0.65-0.95) 1 викорисгання засоб1в механ1зацп -(0.9-1.0). : Залежно В1д рхвня механ1зацП продуктивном прац1 майстра машинного дошня становить (18-40) кор1в за годину при Д01НН1 кор1в в ст1йлах 1 (32-65) кор1в - в доильному зал!.

7 За результатами графоанал1тичного анал1зу технолог1чних схем орган1зщ'1 процес1в дохння кор1в у загальному механ1зованому комплекс! розроблен1 проектн1 р!шення технолог1чного 1 технгчного переоснащення ферм для виробництва молока, як1 забезпечують ско-рочення виграт правд ЩД на 12-18%, економй) електроенергП до 28-32%, палива - 18-20% сукупно! енергП - 11-15%.

3 ПропозицП 1 рекомендацп за результатами досл!джень вико-ристан1 при розробщ вгеидних вимог, техн1чних завдань 1 техн!ч-них умов на до!льн1 апарати ДА-Ф-50, ДА-Ф-66, ДА-Ф-70, параметричних рядхв установок для дозння кор!в у стШах в пересувний б1дон та в молокопров1д, в станках до"1льного залу на ферм1 1 в лгтньому табор!,... технолог1чних процес!в виробництва молока на фермах р!зних типорозм1р1в, проектно-технолог!чних рШень молоч-них ! до1льно-молочних блок1в, "Нац!онально1 програми виробництва технолог1чнйх~1юмш1екс1в машин 1 устаткування для с1льського гос-подарства, харчово! ! переробно'1 промисловост1".

Э Народногосподарський ефект в!д впровадження наукових роз-робок у виробництво в щнах 1990 року складае 63,1 крб. в розрахунку на одну корову 1 1051 крб. - на один до!льний апарат.

Шдтверджений р1чний економ!чний ефект в1д впровадження удосконалених засоб1в механ1зацП дошня кор1в складае б1ля 25,2 млн. гривень. Дольова участь здобувача у виконаних ! впроваджених розробках складае 40%.

Таким чином, сукупн!сть розроблених автором теоретичних по-ложень ! результата експериментальних досл!джень можна квал!ф1ку-вати як розвиток ! доповнення анал!тичних метод1в анал1зу ! синтезу молоковакуумних систем до!льних установок ! процесгв до'1ння кор1в, що складае основу перспективного наукового напрямку проек-тування нового поколшня засоб1в механ1зац11.

- ой -

СПИСОК ОСНОВНИХ ДРУКОВАНИХ ПРАЦЬ

1 Фененко АЛ., Москаленко С.П., Роговий В.Д., Слободяник К.Ф. Машинне до!ння кор1в 1 первинна обробка молока

/Друге видання, перероблене 1 доповнене. За ред.АЛ.Фененка. - К.: Урожай. - 1990. - 215 с.

2 Фененко АЛ. Розробка ригм1чного технолог1чного процесу до!н-ня//В1сник с.-г. науки.-1961.-N3.-0.1-5.

3 Кукта Г.М..Фененко А.И. Условия эффективного использования доильных установок // Механизация и электрификация соц.с.-х.-1964.-С.39-42.

4 Фененко А.И.,Дриго В.А.,Кунц Д.Э. Исследование режима работы аппаратов при раздельной и совмещенной молоковоздушных системах доильной установки // Механизация и электрификация сельского хозяйства. Вып.30.- К.¡Урожай,1974.-С.3-10.

5 Фененко А.И. Коэффициенты сопротивления и размеры трубопроводов молокопроводной линии //Механизация и электрификация сельского хозяйства. Вып.35.-К.:Урожай.- 1976.-С.49-57.

6 Фененко АЛ. Критерп оптим1зацп розм1р1в до!льних установок // В1сник с.-г. науки.- 1976.-N11.-С.93-98.

7 Фененко А.И. Рациональное использование доильного оборудования // Механизация и электрификация соц.с.-х.-1978.-N5.-С.29-31.

'3 Павленко В.А.,Фененко А.И. Техническая диагностика доильных установок.//Механизация и электрификация сельского хозяйства. -К.:Урожай.-1978.-Вып. 43.-С.65-69.

9 Фененко А.И. Графоаналитический метод оптимизации типоразмеров поточной линии доения коров//Труды ВИМ.-1978.-Т.79.-С.130- 137.

10,Л1щинський С.П.,Фененко АЛ. Обгрунтування режиму роботи пульсоколектора доильного апарата // В1сник с.-г. науки. -К. :Урожай.-1979.-N10.-С.63-66.

11 Фененко АЛ. 0рган1зац1йно-гехнолог1чн1 аспекти процесу до"1н-ня:кор1в 1 компонувалып схеми до!льних затпв// В1сник с.-г. науки.-1980.-N7.-С.64-68.

12 Фененко. АЛ. 0ц1нка режимних характеристик пов1тро- 1 моло-копров1дно'1 систем до1льних установок // В1сник с.-г. науки.- 1983.-N3.-0.54-59.

13 Фененко А.И..Кокорина Э.П..Кавешникова К.И. Усовершенствование вакуумного доильного аппарата //Зоотехния.-1988,N11. -С.59-61.

14 Фененко А.I..Москаленко С.П.,Лз.щинський С.П. 0сновн1 направления удосконалення процес1в машинного дошня, транспорту-вання 1 первинно! обробки молока //В1сник с.-г. науки. -1985. -N2. -С. 6-10.

15 Фененко А. Технологические и технические аспекты модульной

линии производства молота //Ме;ппагос!т зутгозш к ргоееви

otrojniho ziskavanl a zpracovani mleka.dil.l / 2-3 kvetna,Brno,1989.-DT CSVTS Usti nad Labem.-1989.-G.213-221.

16 Карасик Ю., Фененко A. Перспективи виробництва молока// Тваринництво Укра1ни,1991,М, - С. 14-15.

17 Фененко А., Шаманов А. Нова до'1льна установка // Тваринництво УкраТни, 1991, N8, - С.14-15.

13 Фененко А.I. Перспективи техн1чного переоснащення ферм по ви-робництву молока//1нженерн1 проблеми с.-г. виробництва Ук-раши (Травень,1994): Тези допов!дей. -К.: Академ1я irai.наук Укра1НИ.-1994. -С. 104-106.

19 Фененко А. Виробництво молока - на нову техн1чну основу // Техн1ка АПК, 1994, N4-5, - С.24-25.

20 Фененко А. I,Б1отехн1чна система "людина,машна-тварина" ферми по виробництву молока//Механ1зац1я та електриф1кац1я с1льсь-кого господарства: М1жв1домчий тематичний науковий зб1р-ник.-1995.-Вип.81.-С. 3-9.

21 Фененко А.И. Графоаналитическая модель и функциональные технологические связи процесса дойки коров //Mechanization of Agriculture.Collection of scientific Works/ State Science and Tehnlogy Centre For Farm Mechanization:Riga,1995.-C.33-43.

22 Коврига В.В..Фененко A.I. Передумови зб!льшення 1 здешевлен-ня виробництва молока // Егажжика АПК.-1996.-N3.-С.39-45.

23 Фененко А. Технолог1чн1 комплекси для ферм по виробництву ' молока // Тваринництво Укра'1ни, 1996, N4,- С.8-9.

24 Фененко A. TexHiко-технологi4Ha концепц1я розвитку механ1за-цП молочного тваринництва // Технхка АПК.-1997.-N3.-С.6-8.

25 Фененко A.I. До!льна техн1ка: перспективи розробки i сер1йного виробництва // TexHiKa АПК. - 1996, N1.- С.6-7.

26 А.С. 1493189 СССР.Патент Украши 10167.Способ машинного доения / Фененко А.Я.,Еугич Н.И..Лищинский С.П..Кокорина Э.П., Кавешникова К.И..Коваленко А.Н.//1989.-Бюл.26.

27 А.С. 1551297 СССР.Патент Укра!ни 10170. Пневматический пульсатор доильного аппарата /Фененко А.И. Лищинский С.П..Мирополь-ский А.М. //1990.-Вол.11.

28 А.С. 1358855 СССР.Патент Укра1ни 10166.Пульсоколлектор доильного аппарата / Фененко А.И..Бутич Н.И..Лищинский С.П. Москаленко С.П.«Миропольский А.М..Пичкур А.В. //1987.-Бюл.46.

29 Патент Российской Федерации 2056100.Доильный стакан / Фененко А.И.,Черноног Г.Г. ,Андрейчук М.В..Покуль Г.П. //М.,1996.-Бюл.8.

30 Патент Российской Федерации 2070383. Стойловое оборудование для крупного рогатого скота / Фененко А.И.,- Кузьмич Я.А., Иванов В.А., Миропольский А.М. Заявлено 13.10.92, Опубл. 20.12.36, Бюл. N35.

ФененкоА. I. Техн1ко-технолог1чн1 аспекта удосконалення молоковакуумних систем дспльних установок.- Рукопис.

- Дисертащя на здобуття наукового ступени доктора техн1чних наук за спец!альн1стю 05.20.01 - Механ1защя с1льськогосподврсь-кого виробництва.- Гнститут мехаШзацП та електриф1кацп с1льсь-кого господарства УААН, Глеваха, 1998.

Дисертащя присвячена обгрунтуванню параметр1в 1 режим!в ро~ боти молоковакуумних систем дохльних установок з однотрубною су-м1щеною 1 двотрубною молокопров!дною 1 пов1тропров1дною лШями, лк1 забезпечують адекватний режим зм1ни тиск1в в п1дд1йковому 1 м1жст1нному просторах виконавчих механ1зм1в до'1 льних апарат1в.

Визначен! параметри, розроблен! 1 освоен1 виробництвом до-1льн1 апарати 1 модульна установка параметричного ряду для дошня кор!в у молокопров1д, як1 дозволяють усунути дестабШзуючий фактор: режиму роботи виконавчих механ1зм1в в двотрубн1й молоковаку-умн!й систем!. Пульсоколектор ! стакан до!льного апарата створю-ють стимулюючий режим виведення молока !з вимен1.

Ключов1 слова: молокопров1дна лШя, система, пульсоколектор, стакан, апарат, дестаб!л1зуючий фактор, установка, стимулюючий режим, параметри.

Фененко А.И. Технико-технологические аспекты усовершенствования молоковакуумних систем доильных установок.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора технических наук по специальности 05.20.01- Механизация сельскохозяйственного производства.- Институт механизации и электрификации сельского хозяйства УААН, Глеваха, 1993.

Диссертация посвящена обоснованию параметров и режимов работы молоковакуумних систем доильных установок с однотрубной совмещенной и двухтрубной молокопроводной и воздухопроводной линиями, обеспечивающими адекватный режим изменения давлений в подсосковом и межстенном пространствах исполнительных механизмов доильных аппаратов.

Определены параметры, разработаны и освоены производством доильные аппараты и модульные установки параметрического ряда для доения коров в молокопровод, которые позволяют устранить дестабилизирующий фактор режима работы исполонительных механизмов в

двухтрубной молоковакуумной системе. Пудьсоколлектор и стакан доильного аппарата создают стимулирующий режим выведения молока из вымени.

Ключевые слова: молокопроводная линия, система, пудьсоколлектор, стакан, аппарат, дестабилизирующий фактор, установка, стимулирующий режим, параметры.

Fenenko A. The tehnical and tehnologloal aspekts of inpro-vement milk-vacuum systems for milking installations. -Manuscript.

Thesis for a doctor's degree by speciality 05.20.01-Mechanization of agricultural production.-Institute of Agricultural Engineering Ukrainian academy of Agrarian Sciences, ulevakha, 1998.

The dissertation is devoted to substantation of parameters and operating modes of milk-vacuum systems of new generation milking installations with one-tube concurrent and two-tube milk and air conducting line system, ensuring adequate regime of pressure ctange in undernipple and interwall spaces of executive gears of milking apparatuses.

As result of the work were defined parameters, designed and are producing milking apparatuses and unit installation of parametrical series for cow milking in milk line, which permit to remove destabling factor of operating regime of executive gears in two-tube milking system. Pulse collector and milk tubler of milking apparatus are creating the stimulating regime of milk removing from udder.

Key words: milk conducting line, system, pulse collector, milk tumbler, apparatus, destabling factor, installation, stimulating regime, parameters. /