автореферат диссертации по процессам и машинам агроинженерных систем, 05.20.01, диссертация на тему:Совершенствование техники и технологии шелушения зерна ячменя при выработке стартовых комбикормов

?Гб оп

ОДЕСЬКИЙ СШЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ 1НСТИТУТ

На правах рукопису

1нютт Сергш Васильович

с. ••

УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХШКИ I ТЕХНОЛОГИ

ЛУЩЕНИЯ ЗЕРНА ЯЧМЕНЮ ПРИ ВИРОБЛЕНН1 СТАРТОВИХ КОМБ1КОРМ1В

Спещалътсть 05.20.01. - мехашзац1я стъсъкогосподарського

виробництва

АВТОРЕФЕРАТ

диссертацп на здобуття паукового ступеню кандидата техшчних наук

Одеса 1996 р.

Дисертащя е рукопис.

Робота виконана в Одеському сшьськогосподарському шститут1 на кафсдр1 "Мехашзащя 1 автоматизащя сшьськогосподарського ви-робництва" \ Одеськш державшй академи харчових технологш.

Науковий кер1вник - доктор техшчних наук, професор

Дударев 1ван Романович

Офщшш опоненти - доктор техшчних наук, професор

Шабанов Петро Антонович

- кандидат техшчних наук Карманов Вжтор Васильович

Провщна оргашзащя - Кулшдоровський комбшат хл1бо-

продуктсв м. Одеса

Захист вщбудсться 'ьЬ^Ви-л-_ \99 6 г. на засщанш

спещал1зовано1 вчено! ради К 05.13.01 при Одеському сшьськогосподарському шституп за адресою: 270039, м. Одеса, в ул. Канатна, 99.

3 дисертащею можна ознайомитися в б1блютещ Одеського сшьськогосподарського ш статуту.

Авторефератразюлано "2А" Листопад- 199£г.

Вчений секретар спещал1зовано! вчено! ради, кандидат техшчних наук, професор КЛ.Шмат

Вступ

Проблема достатнього забезпечення населения Украши пов-ноцшиою продукц1ею тваринницького комплексу зв'язана з не-обхщшстю удосконалення дшчо! державно! структури господарю-вання ! становления ново! форми фермерських виробництв мало! 1 середньо! пpoдyктивнocтi.

Особливо важливим е приготування стартового корму ¡з зерна шпвчатих культур для молодняка птах1В 1 поросят вщ'емишей, так як наявшеть в кормах гострор1жучих оболонок приводить !х до повально!загибель

В зв'язку з тим, що ефективш виробни1» способи ! техшчш засоби попереднього в1докремлення поверхневих покрить в умовах сшьськогосподарського виробництва в теперешнш час не розроб-леш, вир1шення задач удосконалення лущшьного обладнання \ створення комплексних лшш мало! потужносп набирае для Укра!ни народногосподарське значения ! актуальшеть.

Мета / задач! роботи. Метою робота являлось обгрунтування \ розробка техшки 1 технологи безперервного високоефективного вщокремелення оболонок \ шдвшцення р1вня використання зерна ячменю при виробництв! стартових комб1корм!в для молодняка тварин та птах!в.

Задач! роботи:

огляд 1 анал13 сучасно! техшки ! технолог!! для вщокремлення оболонок зерна ячменю при шдготуванш до переробки в ком-бшорм;

виб!р показник!в оцшки якост1 зерна, готово! продукцп 1 енергетичних витрат на процеси обробки його поверхш;

розробка математичних моделей траекторш руху, швид-костей, прискорень 1 пронесу лущення в роторнолопаенш 1 абра-зивнодисковш машинах безперервно! ди;

розробка методик 1 описания техшчних засоб1в експеримен-тального доопдження процеав тдготовки 1 лущення зерна;

анал!тичне обгрунтування продуктивное^ 1 витрат енергп на процес лущення;

розробка принципа дп \ створення конструкцш машин для лущення зерна ячменю при виробництв} стартового комб1корму 1 крупи в фермерських господарствах;

виробнича перев!рка ефективнот Д11 лущильних машин безперервно! дп;

Автор приносить щиру подяку за пауков/ копсулыпаци при викоиаин^ роботы зав. кафедрою "ТехнологЬше обладнання зериопереробних виробництв" Одесько! державно/ академи харчових технологии к. т.и. доценту Гросулу Л.1.

розробка рекомендащй по вибору рацшнальних парамстр1в машин для вщокремлення оболонок в виробничих умовах сшьськогосподарського виробництва 1 встановлення тех1Йко-економ1чних показниюв.

Наукова новизна роботи. Розроблеш математичш модел1 процесу лущения зерна ячменю в роторнолопасшй i абразивноди-сковш конструкщях машин для обгрунтування розрахунюв 1 вибору рацюнальних технолопчних параметр1в при регулюсмому знягп оболонок з його поверхш.

Встановлеш законом1рносп послщовного процесу пщготу-вання \ лущения зерна згщно зоотехшчним вимогам годування молодняка тварии та птах1в.

Одержан! розрахунков1 вирази для визначення продуктивности 1 витрати енергп на процес лущения в лшп послщовно1 об-робки зерна ячменю.

Практичне значения роботи. Одержан! вихщш дан! 1 розроблеш удосконалеш робоч1 органи ново! конф1гурацп лопаток в горизонтальны машиш У1-БШР 1 введена нова конструкщя обачпо-конусових напрямних пристроУв в дисковоабазивнш машиш при 1х послщовнш дп в лшн безперервно'1 високоефективно'1 обробки поверхш зерна ячменю.

Розроблш рекомендацн по ращональному вибору параметр1в роботи лущильних машин з використанням 1х в безперервнопото-ковому технологичному процеа лущення ячменю при виробниц-т стартових комбшорм1в.

Визначена можлившть використання розроблено1 конструкци дисковоабразивно! машини заметь металоемно! машини моделг А1-ЗШН-Э в фермерських господарствах ¡з збшьшенням виходу готово"! продукцн злущенного ячменю при найбшьш повному зй-ом| квггково1 оболонки.

Рвал/'заи/я роботи. На основ1 авторсько'1 учасп розроблена техшчна документащя, створеш, випробуваш 1 застосоваш в ви-робництв1 з иовими робочими органами лущильш машини У1-БШР ! ДШН, яю забезпечують рацюнальшсть 1х високоефективпо-го застосування при виробництв1 стартового комб1корму ¡з зерна ячменю. Розроблеш машини запроваджеш в виробництво для ви-роблення стартових комб1корм1в на Кодимському елеватор1, ком-б1кормових завод1в в м. 1зюм1 Харк1всько1 обл., смт. Христишвка Черкасько'1 обл., смт. Муркуриловщ Вшницько'1 обл., КХП Крас-нянський Льв1всько1 обл., КХП №2 в м. Юровоград1, м. Орел, база №36, КХП в м. Ужгород, та ш.

Апробащя роботи. Оновш положения роботи доповщались на наукових конференщях професорсько-викладацького складу Одеського технолопчного шституту хачово! промисловосп ¡м. М.В Ломоносова, Одеському сшьськогосподарському шститут1,

науково-техшчних радах Кодимського елсватору, конференцп-нарад1 Мшсшьгосппродукту в м. I3iomí, 1995 р., КХП в м. Ужгород!.

По матер1алам дисертацн опублковано 8 po6ÍT, в т.ч. 1 авт. св. i 1 патент Украпш.

На захист виносяться науковi положения. Математичш мо-дел1 енергорацюналыюго процесу вщокремлення оболонок В1д ядра зерна ячменю методом водяномехашчного пщготування в су-прОВОД! 3 обробкою В ПОВ1ТряНО сухому СТаШ.

3aKOHOMÍpHOCTÍ процесу лущения зерна ячменю в роторноло-пасшй i дисковоабразившй машиш безперервно'1 ди, ям забезпе-чують високу продуктившсть i ефектившсть обробки.

Структура i об'ем роботи. Дисертацшна робота складаеться í3 вступу, чотирьох роздшв, buchobkíb i рекомендацш, списку л1тератури i додатмв.

Робота виконана на №0 сторшках машинописного тексту, мае S4 малюнюв, таблиць, i ¿Г додатюв, яю включа-

ють 4 малюнк1в i /2 таблиць. Список л1тератури включае 182 найменування, в т.ч. 19 шоземних джерел.

3MÍCT роботи

В перииому роздш'! приводиться анал1з i узагальнення даних виконаних науково-доашдних i показово-виробничих nepeßipoK дпочих npoueciB, tcxhíkh i технологи обробки поверхш зерна зла-кових культур в пов1тряно сухому CTani i пщ д1ею водяномехашч-ного кондицповання при пщготовщ до переробки в кормов1 i хар-40BÍ продукти.

Приводяться даш автор1в виконаних дослщжень побудови, матер1ального балансу, 6íoxím¡4hhx властивостей, характеристик míuhoctí анатом1чних структур зерна ячменю в напрямку створен-ня ращонального енергоеконом1чного процесу виробництва готово! продукцп.

При шдготовщ зерна ячменю до виробки повноцшних корм1в для rofliBJii тварин та птах1в на раншй стади ix розвитку встано-влена необхщшсть найбшьш повного в;докремлення kbítkobux шпвок, як1 складаються в основному Í3 баластових речовин.

1снуючий pißenb науково-техшчних piuieub з обгрунтуванням рацюналышх прийом1в технологи преробки зерна в харчов! i кор-mobí продукти з реал1защею результате в виробничих умовах встановлено з використанням poöiT H.B. Роменского, П.П. Тарутина, I.T. Мерко, Г.А. Егорова. I.A. Наумова, G.M. Мельникова, Б.В. Сгорова, A.B. Лыкова, A.B. Панченко, Ü.H. Куприца, 1.Р. Ду-дарева, Л.Г. Гросула, I.B. Настагунина, В.В. Трубова, А.Б. Дем-ского та ¡н.

HepÍBHOMipnicTb розподшення поживних речовин по ана-

том1чним частинам зерна ячменю, значш вщмшносп мехашко-технологмчних властивостей, характеризуют^ трудной» 1х чпкого роздшення, визначають складшсть технологш, як! застосовуються.

Узагальшоючи дат побудови, пгроскошчних властивостей зерна, обладнання, що застосовуеться для лущення, слщ зробити висновок про необхщтсть удосконалення техшки \ технологи шдготування його при виробництв! стартових комб1кор\пв \ крупи в фермерських господарствах 1 в сшьськогосподарських тдприемствах.

В другому розд'т/ приведен! функцюнально-параметрнчш схеми процесу лущення в роторнолопаснш 1 абразивнодисковш машинах безперервно1 ди для послщовно! обробки поверхш зерна ячменю шляхом вщокремлення кв1ткових пл1вок 1 наступного шл1фування при виробщ комб1корм1в або крупи.

В застосованшй нами роторнолопаенш машин! по довжиш робочо! зони видшеш умовно три перехщш зони: живильно-розподшьча, робоча шдготовча 1 заключна з штенсивним лущениям. В машиш проходить перехщ вщ дискретно'1 структури потоку зерна до щшьно зпаковано! з штенсивним силовим перемвденням \ вщокремленням оболонок на заключит стадй лущення.

Так як техшчним процесом обумовлена заключна операщя лущення I шл1фування зерна в абразивнодисковш машит безпе-рервно! ци, обробка поверхш його в машиш проводиться з вико-ристанням абразивних диск1в, яш спричиняють штенсивне стирания поверхшзерна.

Представлен! результати аналогичного доапдження траек-торй руху зернового потоку в робочих зонах роторнологшено!' ! абразивнодисково! машинах, 1х швидкостей, прискорень, силових характеристик ! розроблеш математичш модел^ як1 описують про-цес обробки поврехш зерна з урахуванням конструктивних, кше-матичних 1 навантажувальних параметр1в.

Загальш I частков1 характеристики траекторш руху, швидкостей, прискорень, ведучих та пасивних сил опопру для зернових потоив з високими диналпчними показниками, як1 виникають в робочш зош машини в процеа вкесиметричного перемвдення, за-лежать В1Д ф1зико-мехашчних властивостей, яю змшюються в результат! попутньо! обробки сп!вв!дношень мае вщход!в лущення ! злущенного зерна, вологост!, характера 1 структури укладання 1 т.п.

Приведеним анал!зом процеса перемщення зерна в робоч!й зон1 аналогу лопасно! машини встановлено, що траекторп його руху в перюд встановленого режиму уявляе гвинтову лшш, яка належить поверхн! конуса ! характеризуемся змеишенням кроку по м!р1 вщдалення розглядаемого об'екту вщ зони дп лопатки на ма-су зерна. Вказана характеристика в!дноситься до тректорш зерно-

вого матер1алу, яю перемщуються з точок рад1усом г, тобто точка, яка розташована на тв!рн!й цЫндра ротору машини. 1нцп зерна, починаючи перемщення з точок на площиш лопатки з рад1усом р, будуть створювати гвингов! траектори , розташоваш на еквдастантних кошчних поверхнях. Цьому для вказаних гвинтових тректорш нами були одержан! р1вняння для системи координат XYZ з врахуванням потокових значень кута повороту уут 1 кутовоУ швидкост! сот зерна

41, = МТУ| 1тах

Ч' т

Упюх + <»*

2 (О

т'тах

с0т =-

(^ии+шт)

2

3 урахуванням конкретного значения ц/Т уявляеться можли-вим записати в розгорнутш форм! вирази для обрахування координат зерна, як1 е р^вняннями його руху по гвинтовш поверхш, що розвертаеться

41 о ________ ыт ^ ___ <лщтах

х = г + —— г^вагсг^- со.?

71 Ч' тах■ + V тах + ««

+ -™-<йЩ'тах (2)

71 Ч'тах + Ч'тах+т

41а сот 2 =-агсщ-

п 'У тах

Проводячи диференцновання ц1еГ системи р1внянь в час! т, нам уявлялось можливим одержати в вигляд1 проекцш на декартов! в1с1 значения абсолютних швидкостей руху оброблюемого зерна в робоч1й зрн! лопасноГ машини

410^®(ОУтах ИТV тах

со2т2 +

Ь>тах +

г+4^агс18 "" ^ Щ>1ах _ (3)

тс

(ч^ тах +<>")

= 41о'8®Щ'тах ■ 'тах

У Г 11

у„ах +сот

тах

+ сот)

41„1ф шт

+| г+ "" атц-

Щ'та

- сох -

ЮТ1| )„

V тах + «V (м; тах + (0т) V тах

+ С0Т

(4)

2ч2+(¥«.«+««)

(5)

Аналопчно цьому, по значениям проекцш на вга координат мож-ливо обчислити повну величину абсолютно! швидкосп зерна \>и в ро-бочш зош лопасно! машини

V. = ^х'2+у'2+х'2.

„ 810(й2\\! тах (ч/ тах + 2ют) (0ХУ|/та^ ---ь-С05-

(6)

х =

«[(V«

+ сох)~ +

V,

+ СОТ

+ ЮТ)2 + СО V |(*|/шад: + СОТ)'

tge\ х

- ¿т -

соту,

Утах + «"

(ОТ

41

г + —агс^

Л Ч'тах + ют

_соу ахх\' тах

2(0 2ч1„х зЬг ^Ч'тах

Утах + С0Т

.(7)

„ = + ^^^ + ВДтвг + Ы)2 + ® + ®Т

+

я[(м/В1вх +®х)2 + а> 2т2](у|/|И„ + сот)' Г^Э х

-соя-

ютц/,

-сот

сот

41

г + —

®7. V тах з1п ЪЪУтах + ^ Ч'тах ^ ""^„шх

(ч' „,« + ««)* V тах + ШХ (у тдх + Ют)*

„_ 81о®2Ч>тах(ч>пшх + 2т)

+ (ОТ

2 2

+ (ОТ +С0 Т

(8) (9)

Величина абсолютного прискорення визначена аа

Мал. 1. Схема до розрахунку об'сму зерна, яке транспор-туеться плоскою лопаткою ротора.

Анал1зом граф1чних залежностей встановлено, що зерна як1 знаходяться на ступиц1 ротору шд впливом лопаток, що оберта-ються i премщуються по розвернутш гвинтовш траекторп досяга-ють поверх!» об!чайки за 2 с, що свщчить про швидкоплишпсть процесу.

По приведении р1внянням траектори, швидкостей та приско-рень були виконан1 на ЕОМ GC-1033 необхщш розрахунки, яю об-грунтовують процес обробки зерна в робочш 30HÍ машини.

Експерименталышми доопдженнями процесу лущения зво-ложеного зерна ячменю встановлено, що в робочш 30hí машини процес вщокремлення kbítkobux пл1вок визначаеться вибором ра-цюнального сшввщношення транспортуючо! здатносп лопасного ротору (2,и i фактичного продуктившстю машини QM при регу-люемому дроселюванш зернового потоку на виход1, який забезпе-чуе при шших píbhhx умовах, ефективне вщокремлення оболонок з поверхонь 3epHÍBOK. При регулюванш продуктивное^ машини дроселышм пристроем вказане сшввщношення визначаеться за-лежшстю

Qm=^Q, (Ю)

де кэ- емшричний коефщ^ент, р1вний 2,4...2,8.

Дослщженнями аналогу машини встановлено, що за один оберт ротору одшею лопаткою забезпечуеться транспортування зерна в осьовому напрямку на величину heos а об'емом V.

Для визначення розрахунково'У характеристики транспортую-чо1 здатносп лопасного ротору машини при стабшьнш обробш

поверхш зерна, необхщно встановити кшыастш даш об'елпв черна, яке знаходиться на лопатках.

Площина Р цилшдрово! ситово! об!чайки сшвпадае з координатного площиною 2.0Х, в якш верхня кромка лопатки ЛВ=в, нижня кромка лопатки АД-!г знаходиться в площиш УОХ, а верхня кромка ВС=1г лежить в площиш ХОУ.

Для збереження умови щоб вся лопатка знаходилась в об'е\п , який займае зерно, точка С не повинна виходити за меж1 криво!, яка обмежуе контур зерна. При значному розм1р1 довжини лопатки И кромка АД може знаходитися за межами обмежувального контуру, проте для реально'1 конструкци лущильнсн машини, тв1рна крива поверхш перетинае точку Д, як показано на схем1, або може виходити за П межь

В реальних умовах роботи лопасно! лущильно'1 машини зерно на лопатщ знаходиться у вщносному руа по и площиш 1 на кож-ний елементарний об'ем фактично дпоть узагальнеш сили, як1 мають сво! результуюч1 напрямки у вибраних координатах.

При цих умовах визначити однозначно узагальнену силу руху не уявляеться можливим, цьому правом1рно моживо припустите, що щ сили ддать в площинах, паралельних ХОХ з р1зними кутами IX ор1ентацп, визначення яких по приведеним м1ркуванням в зада-

Мал. 2. Змшення розрахункових результуючих значень в в)сях координат XYZ параметр1в траекторш -а, при-скорень - б в абсолютному pyci зерна в функцп Г,с.

Таким чином, складова узагальнено'1 сили, яка забезпечуе рух зерна, визначаеться напрямками в площинах паралельних ZOY, в яких розташовуются контури еквдастантних кривих з р!внянням

Z - а ( cosnx+1 ) (11)

де п, а - коефппенти, яю характеризую™ масштабне змшення криво!' в координатшй площин! ХОУ.

Перша ! друга пох!дп! 2"визначеш виразами

Z' = - аттпх, (12)

7." ~ ап со.чпх (13)

В точках Л

-л!ь2 cos2 a + h2 i b(0,2a)

виконуються умови, Ыдповщн! Z'=0.

Максимальний кут нахилу криво! вщповщае точц! перегину ! визначаеться ¡з умови 7-0, тобто при пх=л/2.

Для р!вновщцалено1 в!д А та В точки С координата р!вш

х = -0,5-1 b2 cos2 а + И2, Для значения коефвденту

71

vb2 cos2 ос + h2

задан! умови

x-4b2 cos2 a + h2

z = a

и z =

7i4b2 cos2 a + h2 , COS—J- -+ 1

■\lb2 cos2 a + h2

(14)

(15)

~ 0 (16)

виконуються, тому ЩО С0$7Г=-1.

Об'ем, який займае зерно над лопаткою визначаеться вира-

зом

о h ЯН{Ф'+У'У1]

]dx\dy \dz .

-bcosa. О xtga+bsina

Ршенням штегралу з розкладом в ряд отримано вираз

V=0,25bh

iri)^

cos a + h -b sin 2a

(17)

(18)

де Ь,1г,а розм!ри 1 кут атаки лопатки, (р - кут тертя.

При коловш швидкост! обертання Ул к!нц!в лопаток ротора р1внш 15 м/с вщповщаючш неруйнуючш обробщ в процес! лущения, стан наваптаження зернового потоку в цилшдр1чнш об1чайщ характеризували критер!ем Фруда по виразу Fr-Vл~/Rg . Для ро-торнолопасно'1 машини при д!амсетр1 кшщв лопаток 0.3 м 1 У-15 м/с, величина Рг=]45, характеризуе достатньо висок! динам^чш на-вантаження зернового об'ему. При цих умовах зерновий пот!к в поперечному перер!з! лущилыю! машини розподшяеться у вигляд! к!льцевого шару р!зного розм!ру в !1 приймальнш ! випускнш час-тин!.

Трапспортуюча здатшсть ротору визначаеться по виразу

О»

Уюгу (£К„Ки,(гр - г0)Ьсоб-а

2п1„

(19)

де I- кшьк1сть заходт гвинтово1 Л1ги лопаток;

Уд - об'емна маса зерна в стан} руху;

£, - коефщент заповнення робочо! зони машини;

К„ - коефщ1ент осьово! подач1 зерна;

\ г0 - кшьюсть колових ряд1в транспогртуючих } вщбиваю-чих лопаток робочо! частини ротора;/,, - довжина робочо! частини ротора;

Киз - коефЫент використання поперечного розтину робочо!

зони.

При коловому кроц1 лопаток /3 в одному ряду кола ротора та повздовжному крощ !х встановлення I, 1-2т1/р г 1р=1(гр+г0).

3 багатьох вар1ант1в розташування лопаток найбшьш рацш-нальним являсться чередування установки двох кшцевих ряд1в транспортуючих 1 одного ряду ввдбиваючих лопаток. При цьому !х сшввщношення дор1внюе

1 (20)

3'

3 урахуванням цих експериментально обгрунтованих пара-метр1в вираз приймае вигляд

.и мм ь/ .... . ,, .Ыи2а

2„, = 0,25ЬИ сагаЦ^ - гола + ¡г' ту ^КпКиз(-р-20}Ьсоза

2п1п

0,25 ЬЬ

со*сак\ — - ^ | л/й" сох2 а + /г — Ь.ч1п2а.

щЛК„Ки

6(3

(21)

При анал1з1 процесу лущення зерна в машиш доводиться розглядати його стосовно до характерних } визначених дшянок. Такими дшянками штенсивно! обробки являються поверхня пер-форовано! ситово! об1чайки 1 об'ем цилшрово! частини робочо! зони машини з контурами об'ем1в, яю роблять лопатки ротора.

При анал1тичному розгляд! кшетостатики силового наванта-ження зерна в робочш зош машини обмеженш нерухомою ситовою об1чайкою \ лопасним ротором, що обертаеться, прийнят1 деяю спрощення. Об1чайка розлядаеться як суцшьний шороховатий лист, невраховуеться динам1чний 1 в'язккний ошр пов1тряного се-редовища, наявшстю \ розвитком кшькост1 м^жзернових контакт1в

при IX внутрииньому терп в структурах скелетю зерен, як1 змшю-ються.

Для частини, яка рухасться з тертям , результуюча силова характеристика визначаеться функщсю одночасно! дн сил шерцн Р„, колово1 сили руху Я,, сили тертя /\ сили нормального опору об1чайки И, реактивно? сили Я и сили маси С.

На схем1 (мал.З) приведен! умови силового дефермування шару зерна, який мае контакт з ситовою об1чайкою машини в прцеа його обробки.

Для шару зерна, сума проекцш дпочих сил руху 1 опопру визначаеться слщуючими р!вняннями у вкях координат ХОУ

^х = Охиш + Я лш(р? - Я] (22)

^ у = й сойа + Р„ -Лсаг<р?, (23)

Звщки

С05ф?

де <рч - динам!чний коефищент зсуву, рйвиий

. (25)

де (р - кут внутр!шнього тертя.

Мал. 3. Схема силового деформування шару зерна в ироце<м лущения при контакт! з слсментамп сито-в о 1 о б 1 ч а Й к II

При в1домому значенш об'ему зернового матер1алу, яке заби-рае лопатка в переносному руа у маа його т-Уу„. Сила шерцп

P„- Vy„gofrp,

(26)

rp - рад1ус кромки лопатки ротора, де у0 - об'емна маса. Проекщями сили R на bící координат будут складов!

Rx - (G cosa + /^¿йф, Ry = G cosa + Pu Шдстановкою в Rx i Ry одержимо

Rx =V40{gcosa + a2rpygq,

R„

Ууо(

(27)

(28)

gcosvy + ю rp\

Приведен! вирази дозволяють зробити висновок, що складов! (р1вно як в р^внодшча) опопру R зернового шару, що рухасться, пропорцюнальш квадрату швидкост1 обертання лопатки ротора. В загальному уявленш це сшвпада. з теор1ею академ1ка В.П.Горячкша про ошр робомих оргашв, який створгоеться грунтом при оранщ.

Я = у/ЙГГя} = Уу 0(gcoiа + а2гру1 + 1ё2ц> (29)

Використовуючи вираз 1 розрахункове значения об'ему V транспортуемого лопаткою, колове зусилля R] буде

(к ф

R| ~ 0,25Ыг со^аж---

1 К4 2/

л/7

2 2 eos a + h -bsin2a

а2г sin — - — \4 2.

+ gsm

71 ф

СОЯ —

. \4

У о

(30)

При коловш швидкосп V кшця лопаток ротору витрата енергп N на процес обертання i"i в зерновш cyMiiui визначаеться вщомим виразом

Rjvz

N = ■

102 л

(31)

В роторнолопаенш машиш модел1 У1-БШР в якосп робочого органу застосовуеться наб1р плоских робочих транспортуючих лопаток прямоугольно! форми.

3 метою забезпечення р1вном1рного зносу робочо! поверхш лопаток, кращого заклинення зернового потоку, максимального використання дотичннх напруг в шар! м^ж лопаткою 1 цилшдр!чною об1чайкою, стабшьного 1 високоефективного зйому оболонок , рацюнально використовувати лопатки плоскоцшпн-дрово1 форми. При цьому форма поверхш при моделюванш лопатки повинна бути такою, щоб и фронтальна проекшя на плотину, яка проходить через вкь машини, при установи! на основу цилин-

дричного ротора паралельно тв!рнш, вписувалась в форму прямо-кутника, р1вновеликого по площиш плоскж лопатщ.

Лопатка складасться з плоского трикутника I цилшдричного трикутника ¡з загальною дотичною прямою.

Для обчнслення плоско1' розгортки цилшдричноУ частили лопатки користувались прийомом перетворення координат 1 обраху-ванням перетинних хорд.

В третьому розд/л/ у вщповщност1 ¡з задачами роботи скла-дена програма експериментальних дослщжень процесу лущения зволоженого I повпряно сухого зерна ячменю. Розроблеш 1 виго-товлеш необхши установки, яю включають ф1зичний аналог ро-торнолопасно'1 лущильноГ машини, лабораторна лущильна машина, дослщна конструкция апарату для оперативного регулювання зволоження зерна в потощ, удосконалена горизонтальна роторно-лопасна машина модел1 У1-БШР 1 абразивнодискова лущильна машина модел1 ДШН.

В якост1 об'екта дослщжень було вибране зерно з рядового ячменю сорту "Чорноморець" 1 пшенищ сорту "Степняк" врожаю 1991 року, вирощених на сортодшянках селекцшно-генетичного ш статуту м. Одеси.

Для комплексно"! оцшки якосп продукта лущения викорис-товували розрахунков1 вирази, приведен! в табл. 1.

Таблиця 1

Розрахунков! вирази для ощнки

ефектинносп лущшння зерна ячменю (на а.с.в. при п пропусках)

Показники Один, вим. Розрахунков! вирази

Масса початкового зерна кг /<< = mj] - 0.01Wln)

Maca в!дход1в лущения кг т"оси = тощ(1-001\¥ощ)

ВЩНОСНИЙ В1ШД НЩХОД1В лущения % <шп ~ <и, . '"из

Втрати крохмалу з выходами лущения • % Г -С Пк = т~1 ■ 100 кт с к из

Кшюсть вщокремленних оболонок % Со = Q> Ш J ~ Со

ripupicT битого зерна % АБП - Б„„п - EU3(tll3 р

Зниження зольносп зерна: абсолютне % = Зт(шз^ ) - зШзп

Продовження табл. I

Показники Один, вим. Розрахунков1 вирази

вщносне до початкового % 5Г1«* и

Зниження клггковини зерна: абсолютне % Д К-Киз(шз )-Кшз

вщносне до початкового % АКп Д К'п=-- киз

Ефектившсть процесу по змт клггковини I крох-малу ^Ш'-Ь)

Технолопчна ефектившсть процесу по ЗМ1Ш кл1тковини! вщход1в V кш А ¡00)

Показник енергоемносп вщокремлення оболонок кг/(Вт год) Е т«зСоб(1 СоиЛ 2 N(1) 1 100)

Питома витрата енерги на лущения зерна (Вт год)/ кг N

Конструкция аналогу лущильноТ машини уявляла собою фрагмент и робочо! зони з одним рад1альним рядом поворотних змшних лопаток, дозволяла визначати виличини осьового зусилля зерново! маси, приведено!' сили тертя зерна, крутного моменту (потужност1 А') на валу електродвигуна, а також встановити методом стробоскошчноТ зйомки довжину рухомого шару зерна, за-хопленого обертаючимися лопатками , траекторш ! швидккш характеристики зерновок, яю контактують з об1чайкою, яка мала зй-омну вставку [з оргскла. Лабораторна лущильна машина включала ротор з комбшащею робочих 1 вщбивних лопаток, розйомну об1чайку, складену ¡з елементних сит колосникового типу. Регулю-вання межзренового тиску ! пропускно!' здатносп машини забезпе-чувалось оперативною змшою плогщ кшьцевого розтину м1ж ди-фузором 1 запорним диском , який м1г змвдуватись в осьовому на-прямку за допомогою гвинтового мехашзму.

Для стабтзацп тиску 1 запоб1гання перевантаження машини передбачувався вантажний клапан, що регулюсться.

Математичну модель вивчаемого процесу одержували у вигляд1 полшом1в другого порядку при умов1 незалежност1 характеру монотонное^ часткових похщних по зишним кожного фактору. В цьому випвдку штерполяцшний полшом не мае добутку па-рованих взаемодш, де т- кшыость незалежних фактор!в.

т т 2 У =С0 + X Ь:Х: + I Я/Х: (32)

Такий математичний споаб пошуку функцп вщклику на вщмшу В1Д в1домогу методу наименьших квадрат1в при плануванш на трьох р1внях мае меншу дисперсно розЫювання вщхилень розрахункових значень вщ експериментальних при незначнш кшькосп доелдав.

Зменшення кшькосп доелвдв при достатшй точност1 одержу-ваних розрахункових значень вихшних параметр1в одержуеться замшою при плануванш експеримент1в верховны гс-м1рного фазового простору центрами його граней.

Статистичпий анал1з експериментальних даних передбачував визначення грубих помилок, закона розподшення дов1рчого штер-валу викнрювано! величини 1 необхщно1 кшькосп дослшв, що по-вторюються.

Апроксимац1ю рахували достов1рною, якщо величина А не пребшьшувала 10%.

Для об'ективноГ оцшки технолопчно1 ефективност1 лущения зерна ячменю були прийнят1 критер1альш показники - Е,Е],Е2-

Застосування критер1ального показника Е1 дозволяе характе-ризувати технолопчну ефектившеть, а Е2 враховуе енергоемшеть прцесу.

В четвертому роздт/ приведен! результати експерименталь-ного дослщження процесу лущення зволоженного 1 пов1тряно сухого зерна ячменю. В перппй сера доелвдв визначали параметри подготовки 1 лущення зерна в лабораторнш машин! з плоскими 1 плоскоцилшдричними лопатками ротора при одноразовому про-пусканш.

Для вироблення об'ективних практичних рекомендцш не-обхщним являеться визначення ращонально! довгосп зволоження зерна перед обробкою на основ1 анал1зу результате його лущення в машиш з оцшкою ефективност! процесу по комплексу техно-лопчних, енергетичних часткових I узвгвльнених показниюв, при-ведених в роздЫ 3.

Ефектившеть процесу лущення оцшювали по кшькосп вщо-кремлюваних оболонок Соб при змшних параметрах Дм, т, д, <2 з використанням лабораторно! лущильно? машини безперервно'1 дп з набором на ротор1 плоских прямокутних лопаток.

Для математичного опиення процесу були реал1зоваш дв1 сери доелвдв з чотирма незалежними вхшними факторами, змшними на трьох р1внях.

Законом1ршсть змши вшокремлених оболонок визначена емшр1чним виразом

Соб= 4,3 Ап-0,7АнГ+0,33т- КГ г2 + 0,555- 5-10'2^ +11,75()-

- 3,75О2 -17,1 (33;

Перев1рка по Р- критерш показала, що р1вняння адекватно описуе експериментальш дат в реал1зованому д1апазош змши фактор1в.

Анал1з полшому, в якому нормоваш змшш мають загальний штервал вар1аци [-1...1], пор1вняння розмах1в змши значень вихщ-но! функцп дозволив встановити дольову частку 1х на ефектившсть процесу вщокремлення оболонок. Визначено, що найбшьший вплив створюе величина подач1 зерна (?, а пот1м в зменшешй по-слщовностч I значносп величини зволоження А\¥, рад1ального зазору см довгота зволоження г перед обробкою в машиш.

ыуд,.

16

14

12

10

-»-V -А-АШ

Вг-ч кг

-0-5

у

л к

3 5 7 9 11

15 25 35 45 55 а =

4.8 7,0 9,2 11 13,6 V, м/

б. мм

Дослщження процеЫв пщготовки та лущения при одноразовому лущенш проводили в модер-шзованш машиш У1-БШР-У з насгупною обробкою в удоскона-лешй машиш ЗШН-З модел! ДШН. Про-грамою дослщження передбачувалось виявлення можлнвосп комплексного засто-сування машин в лшп лущення комбшормо-вого виробництва.

Анал1з парамет-рично1 схеми 1 одержат рашше ре-комендацп в роботах

Мал. 4. Залежшстъстъ на пронес луищння дозволили вибрати в ячменю в лабораторий машиш в. якocтi змшиих пара.

зшннпх параметров АЖ а V, & метр1в величину зво-

ложення А1¥,% неза-лежно вщ початково! вологосп 1 часу зволоження г, хв. зерна перед лущениям, колову швидюсть юншв лопаток V, м/с \ величину продуктивности на виход1 ¿з машини (), т/год, Ефектившсть процесу оцшювали показниками: Сош, Соб, АБ, Скош , К0], , Е ,Е: .

Визначено, що дослщш параметри пщпорядковуються нормальному закону розпод1лення. Для математичного описания результате експериментальних дослщжень були реал1зоваш сери

дослшв з трьома незалежними вхщними факторами, змшними на трьох р1внях.

Обробка даних на ЕОМ дозволила одержат« сл'щую'п eMnipinni вирази

Спш = Н.64 +0,045W + 0.093т - 0,04v+ 0.005AIV 2 -0.0017х2 + 0,004\'2 \ (34)

К03= 6,067 - 0,033AW - 0,233т - 0,07v + 0,0044т2 + 0,002 v2 \ (35)

Ск о ш 7 538 - 0.008AW- 0,047т - 0,22v - 0,002MV2 + 0,00h 2 + 0,008v2; (36)

АБ = 0,956 - 0,039AW - 0,0133т + 0,02v+0.006AW2 \ (37)

N д = 8,31 + 0,1 AW + 0,047т - 0,03v + 0,0055AW2 + 0,009т2 + 0,002v2 (38)

Аналв залежностей дозволив встановити, що i3 збшьшенням AW (до 5,0...6,0) % i г(до20...30) хв. вихщ вщход1в лущення зростае до 11%, а пот1м знижуеться (до 7,5...9,0) %, а bmict крохмалу у вщходах лущення зростае (5,0..;6,0) % i стае практично стабшьним. 1з збшьшенням швидкосп до 22,5 м/с i Сош i Скоз значно зростають, в1дпов!дно до 12,7% i 8,1 %.

FlpupicT травмованих зерен i3 збшьшенням AW до 9,0 % i v до 22,5 м/с збшьшуеться до 1,15 % i 1,7 %, а вм1ст кл1тковини в злу-щенному зерш вщповщно зменшуеться до (1,8...2,2) %. При збшьшенш х до 30 хв. в наслщок тдвнщення пластично в'язких властивостей зерна спостер1гаеться зменшення i АБ i К03 до 0,7 % i 2,3 %.

Дослщження впливу ступеню дроселювання зернового потоку на виход} ¡з машини дросельним клапаном на продуктившсть Q, т/год вихщ ßiflxofliB лущення Сош , % i потужшсть на пронес лущення N, кВт показали, що ¡з щбшьшенням вщношення K]-Fsw^Fex (котре можна змнповати вщ 0,2 до 1,0), вихщ вщход1в лущення знижувався з 17,5 % до 5,4 %, потр1бна потужшсть змен-шувалась вщповщно з 23,6 кВт до 17,5 кВт, а продуктившсть збшьшувалась вщ 1,25 т/год до 5,0 т/год при цьому параметр» W=5,0 %, г=25 хв , v=15 м/с залишались постшними.

При продуктивное^ машини в межах 2,5 т/год вих1Д вщход1в лущення складав бшя 7,5 % при витратах енерги до 17 кВт. Змша питомих витрат енерги при пщвшценш AW вщ 2.0 % до 9,0 % спо-стер5галось збшьшення Nyd (з 7,8 до 8,8) (кВт год)/т; 1з збшьшенням ловгост1 зволоження г (вщ 15 до 35 ) хв. мало Micue шдвищення Ентрат енерги з 7,6 до 8,7 (кВт год)/т; збшьшення коловоГ швид-i obti кшщв лопаток ротора (з 5 до 22,5) м/с приводило до значно-i о збшьшення Nyd ( вщ 7,5 до 9,25) (кВТ год)/т.

Для критер}ального показника Е - F( AW, т. v) встановлено, до для максимального значения Е=0,6 визначеш AW = (4...5)%, т = ¿24...28) хв. i v = (11... 15) м/с.

Шсля лущения зерна в роторнолопаснш машиш У1-БШР-У проводилась обробка поверхш зерна в створенш чотирьохдисковш машин! ¡з застосуванням абразивних диск!в розм1рами диамстр1в 400x127 мм зернистктю 80...100 1 осьовим зазором зр1заних комус1в в межах 10±5 мм.

Анал1з функщонально-параметрично! схеми машини ДШН дозволив вибрати в якосп змшних параметр1в величину кутово! швидкосп обертання диаав в межах й>=80... 125 1/с \ коефщкнт ^¡-Реих/Рвх дроселювання зернового потоку К,=0,2...0,9 в якосп вихщних параметр1в були визначеш Сош, ЛБ, Со6, Скош ,К03, (), N.

Попердньо був встановлений вплив ступеню дроселювання зернового потоку К1 в функцп параметр1в (), Сош, N при кутовш швидкост1 а~ 92,5 1/с. Було встановлено, що ¡з збшьшенням коефЫента К} вихщ вщход1в лущення 1 необхщна потужшсть зни-жуеться вщповщно з 2,9 % до 1,9 % 1 з 22,5 кВт до 17,0 кВт, а про-дуктившсть машини збшьшуеться з 0,8 до 3,0 т/год.

При погодженш продуктивное™ роторнолдопасно! 1 абра-зивнодисково! машин було встановлено, що для дисково! машини значения К; = 0,55 ± 0,05.

1з залежносп кутово! швидкосп на показники Соб Г Сош виз-начено, що 1з змшою еоъ межах 80... 120 1/с вихщ вщход^в лущення ! зйом оболонок збшьшуеться вщповщно з 3,5 % до 5,5 % \ з 1,8 % до 3,0 %. При цьому вмют крохмалу (при загальному вмкт1 в зерш 73 %) в вщходах лущення також збшьшуеться до 2,5 %. Проте ¡з зменшенням К1 зменшуеться до 1,5 % що зв'язано ¡з зниженням кшькост1 побитих зерен.

Встановлено збшьшення побитих зерен вщ 0,4 % до 1,25 % з пщвищенням кутово! швидкост! \ зниження !х вщ 1,0% до 0,25% при шдвищенш К1 вщ 0,2 до 0,9.

Кшьк1сть юнтковини в злущеному зерш з пщвищенням кутово! швидкосп абразивного ротора значно знижуеться з 1,4% до 0,6%, а при збшьшенш Кг трохи шдвищуеться \ знаходиться в межах 1,1%. Змша питомо! витрати енергн Иуд вщ параметр1в со 1 К, дозволяе зробити висновок, що 13 збшьшенням кутово! швидкосп вони тдвищуються з 8,2 (кВт год)/т до 11,2 (кВт год)/т злущеного зерна, а ¡з збшьшенням К, цей показник характеризуемся недо-статньою стншстю. Мехашчну обробку зволоженого зерна проводили в перюд найбшьшого тиску на стшки капшяр1в оболонок, зо-крема в перюд найбшьшо! вологосп ! внутршшх сил вщокрем-лення квггково! оболонки вщ плодово!, коли зсувш ! розриваюч1 зусилля, як1 д1ють на них в робочш зош машини, стають по модулю найменшими.

В результат! лущення вщокремлеш вщходи, в залежносп вщ

тривалост! зволоження г, мають волопсть бшьше 40 %.

Експериментальш даш ! розрахунков1 значения критериального показника Е2-5,3 кг/(кВт год) пщтверджують, що найменчп витрати енерги вщповщають перюду г= (20...30) хв.

Для пщсушування мокрих в1дход1в лущения був використа-иий.прийом дифузшного масопереносу при сум1сному волого-обмнп сулппп в1дход1в лущения 1 злущеного зерна з визначенням тривалосп досягнення р1внов1сно1 вологост!.

Апроксимщею дослщних даних була одержана система двох р1внянь, сум1сним р1шенням яких отримували номшальний час до-сягення р1внов1сно'| ВОЛОГОСТ1.

\¥ош= 45 - 28,875-—^-—, Щ 3= 16.3ехр0.02Т, (39)

1,5 + 0,61

Встановлено, що при початков1й вологосп вщход1в лущения в межах 45% 1 вологост1 злущеного зерна 14,5%, сумшне вщволо-ження при тривалост1 4...5 год. дозволяе забезпечити р1вновшну влажшсть IX в межах 15,6 %, сприятливу для збер1гання 1 тран-спортування.

В'юновки / пропозицп

1. Анал1з будови 1 властивостей анатом1чних частии зерна ячменю дозволяе зробити висновок про доцшьшсть 1 практичну можливкть вщокремлення його кв1ткових пл1вок при виробленш стартових комб1корм!в для молодняка тварин 1 птах1в.

2. Встановлена недостатня ефектившсть ¡снуючоУ технжи 1 технологи вщокремлення оболонок 1 доказана дощльшсть побудо-ви лши лущения ¿з застосуванням водяномехашчного кондицш* вання зерна I послщовноГ обробки в роторнолопасшй 1 абразивно-дисковой машинах безперервноУ дп з новими робочими органами.

3. Для обгрунтування процеса фрикщйно! обробки зерна в машинах розроблеш математичш модел1 кшематики сипкого материалу в робочих зонах, як1 дозволяють встановити зако-ном1рност1 змши тректори руху, швидкостей, прискорень 1 силових навантажень для вибору ращональних параметр1в його обробки, задовшьняючих впмогам технологи виробництва високояюсного комбшорму.

4. Для об'ективноТ ощнки, обгрунтування I вибору ращональних парметр1в шдготовки 1 результа^в лущения зерна розроблеш узагальнеш технолопчш [ енергетичш критер4альш показни-ки.

5. Доведена можливкть застосування злущеного зерна ячменю в рацюнах комбжорм1в замкть зерна пшенищ, використо-вуемого для харчування.

6. Шдвшцення р1вня кормового використання зерна, ефек-

тивносп лущения i продуктивное™ розробленсн лжи досягнуто при комплексному застосуванш нового апарату потоково! дн з оперативним регулюванням величини зволоження зерна, установкою в роторнолопаснш машиж нових плоскоцилшдричних лопаток i включениям в робочу зону абразивнодисково! машини регу-люемих напрамнороз-подшьних пристро'!в.

7. Для реал!зацн енергоекономного процесу лущения зерна ячменю визначеш i рекомендован! до запровадження у виробниц-тво параметри водяномехашчного кондишювання, яю характери-зуються зволоженням його на 5±0,5% з короткочасним вщволо-женням перед обробкою в межах 25+5 хв.

8. Складен! eMnipi4iii залежност!, як! встановлюють зако-HOMipHOCTi впливу вх!дних i вихщних параметр1в на результа-тившсть процесу лущення зволоженого i в!дволоженого зерна в роторнолопаснш машин! з плоскоцилшдричними лопатками, як! дозволяють обгрунтувати виб/р рашональних значень коловоУ швидкост! лопаток 16,01±2,0 м/с, кут!в атаки лопаток, рад!ального зазору, осьового кроку, визначити схему ix розташування з метою забезпечити при обробщ зерна в!дносне зниження зольносп на 18%, клггковини на 58%, вихщ вщход!в лущення 10,5%, збшьшення побитих зерен на 1,2% при питомих витратах енерги 8 (кВт год)/т i продуктивное^ машини 2,25±0,25 т/год.

9. Застосування, зам!сть шестидисково!', hoboi контсрукцн чо-тирьохдисково!' лущильно\" машини (д!аметр диск!в 400 мм заметь 450 мм) з обробкою зерна шсля роторнолопасно! машини при про-дуктивност! и 2,2+0,2 т/год, колово! швидкост! дисшв 18+2 м/с i рад!альному зазор! з ситовою об!чайкою 20+2 мм досягнуто додат-кове вщокремлення в!дход1в лущення на 4,0 %, вщносне зниження зольносп досягало 53,2 %, клггковини 50 %, збшьшення побитих зерен було до 1,0 %, питома витрата енергп складла 10+2 (кВт год)/т.

10. Реокмендовано суш!ння оболонок волопстю 35+5 % проводите на основ! контактного масообмшу в cyMiuii i3 злущеним зерном при тривалосп 5±1 год для досягнення piBHOBicuoi воло-rocTi в межах 16±1 %, що дозволяе транспортувати в!дходи лущення i забезпечувати i'x короткочасне збер!гання.

11. Розроблений, випробуваний i рекомендований до запровадження у виробництво потоковий технолопчний процес корот-кочаснов!дволоженого зерна ячменю для вироблення стартових KOMÖiKopMiB i перлово'1 крупи.

12. В результат! запровадження у виробництво розробленого технолопчного процесу на комб1комовому завод! КХГ1 в м.Ужгород! р1чний економ!чний ефект становив 16388144 крб.

По темI дисертацп опубл'тован'! роботи:

1. A.c. 1639738, СССР. AI Шелушильно-шлифовальная машина /И.Р. Дударев^-Л.И. Гросул, C.B. Инютин и др. (СССР) - № 4676247/13; Заявл. 11.04.89; Опубл.07.04.91, Бюл. № 13.

2. Патент № 94941 128 Устройство для шелушения планчатых культур /И.Р. Дударев, В.Д. Каминский, IO.C. Цуканов, C.B. Инютин (Украина) - В 3402761 3/1718; Заявл. 23.04.93. Приоритет с.23.04.93г.

3. Настагунин И.В., Глобенко Г.И., Инютин C.B. и др. Измельчитель стержней кукурузы початков. Инф. Л. №211-89, РГАСНТИ 65.31.13. - Одесса, 1989.

4. Настагунин И.В., Глобенко Г.А., Инютин C.B. и др. Усовершенствованная шелушильно-шлифовальная машина. Инф. Л.№063-90, РГАСНТИ 55.63.31 - Одесса, 1990.

5. Настагунин И.В., Инютин C.B., Попченков П.К. Повышение эффективности машин А1-ЭШН-3//Тез. докл. юбил. 50-ой на-учн. - практ. конф. ОТИПГ1 им. М.В.Ломоносова. Научно - технические проблемы развития агропромышленного комплекса, - Одесса, 1990. - С.124.

6. Трубов В.В., Дударев И.Р., Инютин C.B. Шелушение увлажненного зерна ячменя при производстве комбикормов //Тез. докл. юбил. 50-й науч. - практ. конф. ОТИПП им. М.В.Ломоносова. Научно - технические проблемы развития агропромышленного комплекса, - Одесса, 1990. - С. 138.

7. Каминский В.Д., Евдокимова Г.И., Инютин C.B. Использование комплексного оборудования в технологии производства гречневой крупы //Тез. докл. конф. ОТИПП им. М.В.Ломоносова. - Одесса, 1993. - С.230.

8. Каминский В.Д., Стоцкий П.И., Дажикаев Ю.М., Инютин C.B. Теоретические основы разработки пропаривателя непрерывного действия для трудносыпучих материалов. Сб. научн. тр. ОС-ХИ.-Одесса, 1993. - С.22-24.

Аннотация

Ишотип C.B. Совершенствование техники и технологии шелушения зерна ячменя при выработке стартовых комбикормов.

Диссертация (рукопись) на соискание научной степени кандидата технических наук по специальности 05.20.01 - механизация сельскохозяйственного производства.

Научно обоснован и разработан производственный процесс шелушения зерна ячменя в роторнолопастной и абразивнодиско-вой машинах для выработки стартовых комбикормов.

Annotation

Injuiin S. V. The Technick and Technology Improvement of Barley's Shelling in Starting Mixed Feed Production.

Dissertation thesis of Doctor of Technical Sciences 05.20.01 -mechanization of agricultural production.

The production process of barley's shelling is scientifically grounded and elaborated in rotor-hollow and abrasive-disk machine for the production of starting Mixed Feed.

Ключевые слова: шелушение, кондиционирование, отволоже ние, роторнолопастная, абразивнодисковая, массоперенос.

«