автореферат диссертации по архитектуре, 18.00.04, диссертация на тему:Социально-демографические основы планировки рекреационных систем на базе сельского расселения Украины

кшвський державний техн1чний ун1верситет буд1вництваiарх1тектури

РГБ ОД

11 глдр

на правах рукопису

M I Р О Ш H И Ч Е H К О

Олександр Анатолшович

СОЦ1АЛЬНО-ДЕМОГРАФ1ЧШ ОСНОВЕ; НЛАНУВАННЯ РЕКРЕАЦ1ЙНИХ СИСТЕМ НА БА31 ОЛЬСКОГО РОЗСЕЛЕННЯ УКРА1НИ

18.00.04 - "Мютобудування, районно планування, ландшафтна apxiteKTypa, планування сшьських населених пункт1в".

автореферат

дисертацп на здобуття паукового ступени доктора архиектури

Khïb 1995

Дисертац1я е рукопис.

Робота виконана в Придн1провськ1й державн1й акздеып Суд1вищтва та архиектурл.

0ф1ц1йн1 опоненти - доктор арх1тектури, професор . КЖ1ЧК1Н 1ван Дмитрович

- доктор арх1тектури, професор РУДНИДЬКМ Андр1й Маркович

- доктор арх1тектури, професор-МАКУХ1Н В1ТЗЛ1Й Федорович

Пров1дна орган1зад1я - "Д1пром1сто", м.Ки1в

Захист в1дбудеться "£1" -:9э£р.

о 13.00 годин1 на зас1данн1. спец1ал1говано! вчено! ради Д 01 18 04 по захисту дисертацП на гдобуття • наукового ступеня доктора арх1тектури при КиХвському державному техн1чноыу ун1верси-тет1 буд1вництва 1 арх1тектури за адресов: 252037, Ки1в-37, Нов1трофлотськлй проспект, 31, ауд. 319.

3 дисертац1ею можно ознайомитися в 61бл1отец1 Ки1вського державного техн!чкого ун!верситету буд 1 Енштва арх 1 тектури

Автореферат роз1сханий ^И^^

Вчений секретар спец1-ад1аовако1 ради кандидат арх1тектури, доцент

2.0.Т1мо:<1н

Актуадьн1сть пооблеми. Стан сучасних знань про арх!тектуру ) ц1лому 1 про У? окрем! напрямки характеризуеться пошукои нових георетичних концепц1й у зв"язку 13 зы!ною сусп!льного ладу бага-гьох краУн, одержанггям ними самост!йност1 i незалеяност!.

У сфер! сусп1льно-значимих наук в!дбуваеться зм!на методологиях основ, яка'вииагае звернення до !сторнчних аналогов, апа-эату понять i термШв у дан!й галуз!. Все це в повн!й'üipi сто-зуеться i рекреац1йноУ арх!тектури, яка с об"ектои даного досли-кення.

Соц!альна обумовлен!сть "корист!" ставить типологхчний ас-1ект арх!тектурного'об"екта в пряму залезшсть sin соц!ально-еко-юм1чних устоУв сусп!льства, Ух роэвитку i 3mih.

Нин!шн1й иирний nepexiÄ планово? економ!ки до ринковоУ безу-мвно е значною Bixon в розвитку соц1ально-економ!чних основ на-аоУ краУни, в!н дае.поштовх до кокструювання нових тип!в арх!тек~ гурних об"ект1в, в тому числ! рекреац1йних.

Критика холишн!х теоретичних позиций виникла в надрах старо? ¡истеми, а 1з зникненням тотал!тарного режиму caui Teopi'i втрати-;и i свою !дейно-теоретичну базу. Але саме в попереднх перходи ¡уло введено таке поняття, як "масовий в!дпочинок", де 1ндив1ду-льн! потреби рекреанта н!велювалися i зводились до р1вня станда-)тних об"ект!в в!дпочинку.

'"Рекреац1йний ринок", що йде на зи!ну nepiofly "рекреац1йного зозподхлу", розширюе уявлення про початков! поняття рекреац!йно¥ reopiY; будуть розширюватися територ!У в1дпочинку, номенклатура гстанов поповниться новими об"ектами.

Щоб рхзноман1тн1сть !ндив!дуального рекреац!йного попиту за-ювольнити адекватною пропозиц!ею, а в пер1од панування принципу 'рекреац!йного розпод!лу" дисбаланс м1ж цими двома поняттями до-зягав в останн! роки TO-I5 кратного розм!ру, i необх!дно суттево зб1льшити територ1У в!дпочинку за рахунок освоения нових рекреа-iifltrax pecypciB. Такими ресурсами могли б стати аграрно^рекреа-iiftHi ресурси в систем! с!льськоУ peKpeauii, як можливого шляху розвитку традиц!йних систем в нових умовах.

Розум!еться, ц!лком прийнятним вар1антом вирхшення ycix рек-реац!йних проблем сусп!льства було б задоволення все зростаючих рекреац1йних потреб в територ!зльних рамках традиц!йних рекреа-ц!йних систем. Проте Ух запаси далеко не безмежн!, а в умовах по-с^ршен'ня ёколог!чноУ обстановки в окремих реггонах i серйозних

еколог!чних потряо!нь краУни в останн! роки /Чорнобиль/ стало ре альн1стю нав!ть р!зке скорочення вже !снуючих рекреац!йних тери-тор!й. Прирощення нових територ!й в рамках ц!еУ системи пов"яза1 з великими матер!альними витратами, як! сьогодн! сусп!льство до: волити со61 не може.

1нший зр!з соц!альноГ проблеми рекреац!йно? сфери пов"язаш з уточненням-поняття "свободи рекреац!йного вибору".

формування соц1ально-психолог1чних ор!ентир1в рекреац!йноУ д!яльност! в минулому, що базувалось на принципах "масового В1Д-починку", стало насл!дком жороткого планування розвитку рекреац! ноУ системи, 'культивування в "рекреац!йн!й св!домоет!" сусп1льс1 ва одном!рного уявлення про "свободу рекреац1йного вибору". Зара с^ае очевидним, що "свобода рекреац!йного вибору!1 не може обмели тися лише просторово-часовиыи рамками, а повинна бути обумовленг те й матер!альною свободою, що гарантуе !ндив1дуальний виб!р та-коУ дхяльност!. Поняття "матер!альноУ свободи" рекреац!йного вибору в умовах "рекреац!йного ринку" починав в!д!гравати суттеву роль.."Масовий" усереднений споживач зон в!дпочинку став у знаг н1й м!р1 диференц1йованим щодо майнових ознак, х щоб задовольни попит тепер уже все зростаючого контингенту рекреант!в 1э серед-н1м 1 низьким достатком, потр1бн! пор!вняно недорог! в орган!за-ц! I 1 експлуатац!У, достати щодо площ! 1 ефективн! за своУми вхдновними якостями зони-альтернативи традиадйним "зонам масовот зам!ського в1Дпочинку". Такими зонами могли б стати аграрно-рек-реац1йн1 зони.

Перех!д в1д "рекреац1йного розподхлу" до "рекреац!йного рм ку" е складним процесом, що складаетьоя з ряду етап!в, розтягну-тих в час! на роки. I дуже важливим на кожному етап! стае прави; ний виб!р пр!оритетних завдань розвитку рекреац!йноУ системи. А для цього необх1дно встановити якхсн! вхдм!нност! окремих пере-х!дних етап!в. Так, запропоновано розглядати чотири етапи перехс ду до "рекреац!йного ринку", умовно названих, включаючи поперед-н!й "розпод1льний" етап, - етапи "централ!зац!У", "децентрал!за-ц!У", "стаб!лхзац!У", "гармо^зац!?" в!дношень державних I привг них структур в рекреац!йн!й сфер!.

Нова програма рекреац!йного буд!вництва повинна включати в себе так! пункти:

1. Формування основних принцип!в рекреац!йного буд!вництва в нових соц!ально~економ!чних умовах.

2. Обл!к рекреац!йних ресурс!в, прирощення Ух за рахунок в

1му 4HC*i с1льськогосподарсько? сфери.

S. 8в"язок рекреащйноУ систеии э 1ншиыи народногосподарськи-[ системами для Yx усп!шноУ сп!льноУ роботи.

Розробка основ законодавства в рекреац!йн!й сфер! /охоро-природи, кап!тальне буд1вництво,регулввання в1дношень м!ж дер-вними i приватними структурами, м!я сусп1льством i !ндив!дом/. 1сто, як i ран1ше,залишабться головним суб"ектсм "рекреац!йного эживання".

Система с1льсысого розселення буде служити матер!альною освою формування аграрно-рекреац!йних зон, а аграрно^виробничий ритор1альний комплекс буде при цьому головним об"ектом "рекреа-Яного споживання". BiH забезпечуе не т!льки територ!ально-про-зров! умови формування аграрно-рекреац!йних зон, а й створюе Yx ц!альн&-економ1чну базу.

Ставлячи перед собою мету виявити роль ! методи ландшафтноУ йтектури в комплексному вир1шенн! проблеми рац1онального пере->рення 1 охорони рекреацШого середовища, дана робота не про-iye докор!нних 3mih TeopiY i методолог]? ландшафтноУ арх!текту-

розробленоТ в попередн!й пер!од такими д1ячами рекреац!йноУ ipir, як Бер1дзе Г.Т., Лобанов Ю.М., Панченко Т.Ф., Родичк1н [., Соколов М.П., Стаускас В.П., Трушиньш 6.К., Хромов Ю.Б., юмов М.П., Шкляев М.А. та iH.

В той же час саме комплексний п1дх1д на основ1 системного л1зу сучасного стану i розвитку рекреац!йноУ TeopiY визначив ст тих методолог1чних основ, на як! можна спертися при форму-[н! принципово ново? рекреац1йноУ системи, оперувчи при цьому [яттями i методами як 1снуючоУ рекреац!йноУ TeopiY, так i ланд-ithoY арх!тектури i ландшафтознавства. Незважаючи на ретельне бгрунтоване виявлення об"екта досл!даення, все ж потрабне було чення наявних наукових праць як в галуз! ландшафтноУ арх!текту-i рекреащйноУ TeopiY, так i в галуз! регёонального планування, тобудування, охорони навколишньоУ природи i рац1онального вико-^ гання pecypciB аграрно-рекреац!йного середовища, а також систе-ыетодолог!чних принцип!в у галуз! арх!тектури. Це прац! багатьох чизняних i заруб!жних автор!в.

Так, в гаду$1 ландшафтноУ арх1тектури були вивчеш прац! Бон-ч D.O., Вергунова В.П., Горохова В.А., Лунца Л.Б., ЗалеськоУ Л.С., Гл1ноУ О Л., Косаревського I.O., Палентреер СЛ., Рубцова Л.Т., дондса Л.С., Тюльпанова М.Н. та in. В галуз! м!стобудування, реального планування системи м!ського i с!льського розселення бу-

-

ли проанал!зован! прац! Богорада Л.Т., Дьом1на М.Ч., В1ншу 1.0., Мусатова В.В., Фом1на 1.0., Хауке М.О. та iH., в галуз! екологН ; охорони навколишнього середовища - прац! Владииирова B.B. i Сичо-воУ A.B.

Оск!льки в робот! мова йде про вих!дн! понятая рекреац!йноУ TeopiY i про виб!р принципових шлях!в розвитку рекреац!йного буд!: ництва, були п!ддан! анал!зу фундаментальн! прац!.;в галуз! загаль hoY методологП арх!тектурноУ науки таких вчених, як Гутнов А.Е., Лаврик ГЛ., Смоляр IЛь, Ярг!на З.М., а в сум!жних галузях еконо-м!чноУ географ!У, рекреац!йноУ географ!? вивчен! npaui вчених, ме-тоди яких широко використовуються в арх!тектурно-м!стобуд!вних до-слхдаеннях: Веден!на Ю.А., Милькова Ф.М., Перцика G.H., Преобра-женського B.C., Пирожника I.T., Царф!са Т.Г. та !н. Kpiu того, до-сл1дкен! роботи, що висв!тлюють р!зн1 аспекта рекреац!йних систем в тому числ! 1 деяк! питания формування аграрно-рекреац!йних зон. Це прац! Еелк1на О.М., Бучаса Ю.Ю., ЛударовоУ Ю.У., Шанова H.H., Код1на В.А., Пал1са В.В., Рибалова Л.Г., Утк!на М.Ф., Черкеса Б.С та 1н.

В ц!лому анал1з стану наукових досл!джень показав таке:

- cyuiJKHi науки в значн!й м!р! досягли ycnlxy в рекреац!йн!й теор!У, проте вони мавть мало комплексних досл!джень з арх1текту-рою, найб!лыи конструктивною галуззю д!яльност1; '

- розширюються ц!л1 ландшафтноУ арх!тектури i рекреац!йноУ TeopiY, у зв"язку з чим зб!льшуеться Yx соц!альна значим1сть;

- зростае роль еколог!чного п!дходу у вир!шенн! важливих на-родногосподарсьхих завдань в УкраУн!;

- у формуванн! аграрно-рекреац!йних зон е локальн! п!дходи, але немае ц1л!сних пропозиц1й щодо Yx формування.

Це визначав 1 п!дтвердауе актуальн1сть теми даноУ дисертац!й-hoY роботи i поставлених досл1дних завдань.

Предает "досл!дження - социально-демограф!4Hi аспекти рекре-ащйних систем в умовах економ1чних перетворень в УкраУн!.

Об"ект досл!дження - територ!ально-просторова структура рек-реац!йноУ системи i прогноз УУ розвитку.

Завдання досл!дження:

- на основ! виявленоУ специф!ки взаемозв"язк!в арх!тектури i природи, природи ! господарськоУ д!яльност! в умовах еколог!чних загострень, а також на ochobI розр!знених локальних досл1д»ень в систем! с!льськоУ рекреац!У визначити роль ! мету рекреац!йноУ TeopiY i ландшафтноУ арх!тектури в умовах УкраУни, що склалися, як1 знаменують собою новий методолог!чний п!дх!д формування_рекреац!й~

них систеи з широкий економ1чним 1 соц!альним виходом;

- спираючись на висунут! в робот1 теоретичн! 1 методолог!чн! положения, провести критичний анал!з !врарх!чно? структур» тради-ц1йних рекреац1йних систем, виявити позитивн! сторони 1 недол1ки просторовоУ орган!зац!У рекреац!й, Ух обумовлен!сть арх1тектурно-ландшафтними методами, що застосовувалися ран1ше, рекомендувати найб!льш оптимальну структуру територ!ально'г* орган1зац!Г рекреа-ц!йних систем стосовно до системи с!льськоУ рекреац1У 1 економ!ко-еколог1чноУ ситуац!У в УкраУн!, що склалася.

При коректуванн! методолог!чноУ бази рекреац!йноУ теор!У як синтезу ландшафтно-м!стобуд!вних метод!в наукових досл!джень I практичних розробок автором для анал!зу обрана система агроланд-шафт!в, !нших природно-територ!альних комплексе 1 процеси, що в!дбуваються в них п!д д!ею господа рсысоУ I арх^ектурноУ д1яль-

НОСТ1 .

Рамки досл!дження обмежувались пере важно функц!онально-пла-нувальними I композиц!йно-просторовими завданнями формування ар-х!тектурно-ландшафтних об"ект!в з пров!дною рекреац!йною 1 приро-доохоронною $ункц!ев. В робот! не вивчаються питания формування аграрно-виробничого середовища та !нших об"ект!в, як1 не е об"ск-тами рекреац1йного користування.

Методи досл!дження спираються на в!дом! закони 1 положения д1алектики про загальний зв"язок явищ д1йсност1, едн1сть I боро-тьбу протилежностей, взаемозв"язок теорП 1 практики та 1н., але без колишньоУ жорсткоУ !деолог!чноУ обумовленост1 цих закон1в ф!-лософП.та д!йсност1. При системному ландшафтно-м!стобуд1вному п1дход1 застосовувалиоь загальн! 1 частков! науков! метода - спо-стереження, пор!вняння, анал1з, синтез, моделювання ! т.д.

По-!ншому оц!нюеться I досв1д розвинутих /колишн1х кап!тал!с-тичних/ краУн у нових умовах "1деолопчлого розкр!пачення". Ор!ен-тац1я на ст!йк! ознаки колишньоУ методолог!? дозволили все ж зро-о'ити висновок про власний шлях розвитку народногосподарського комплексу УкраУни в цхлому ! Т7 рекреац!йноУ сфери.

Методолог!чна обгрунтован!сть подано? роботи полягае в тому, що вона е п!дсумком взаемопов"язаноУ проектноУ, науковоУ х педаго-г!чноУ д!яльност! автора протягом 22 рок!в. Дисертацхйна робота базуеться на даних анал!зу проектних, нориативно-методичних мате-р!ал!в УкраУни 1 краУн СИЛ, а також дисертац!йних роб!т /б!бл1о-теки !м. Ленина в Москв1/ з проблем ландшафтноУ арх!тектури, рек-реац!йного буд!вництва, охорони природи та !нших напрямк!в у р!з-

них галуэях знань /медицина, географ!я, педагог!ка, о1льське гос. подарство, економ!ка, 1стор!я, сусп!льствознавство, ф!лософ!я та багато 1н„/. Всього досл!джено близько 500 дисертац!йних роб!т' до 1987 р, 1 дал! аж до нин1шнього часу. Воього вивчено понад 2000 об"ект!в. За час роботи над дисертац1ею до анал1зу теор!У 1 практики рекреац!йного буд!вництва автор звертався неодноразово, кожного разу на новому р!вн!, перев!ряючи прям! ! зворотн! зв"яз-ки "теор1я-'практика, практикантеор1я11. При багатор!чному анал!з! ч!тко простежуеться формування структур» соц!ального замовлення . I? зм!ни зараз. Все це ! лягло в основу методолог!чноУ бази дос-л!джень.

Наукова новизна 1 практична значим!сть роботи, на думку автора, полягае в тому, що вперше ц!л!сно поставлен! I вивчен! питания теор!У 1 "альтернативноУ" /с!льоькоУ/ рекреац!У як феномена сучасного рекреац!йного попиту, обумовленого новими соц!ально-економ!чними ор!ентирами.

- В облает! теор!У ландшафтноУ арх!тектури розроблена класи-ф!кац1я об"ект!в з типолог!чною диференц!ац!ею завдань щодо Ух перетворення ! оцЦки рекреац!йних якостей. Дано визначення ! принципи архутектурно-композиц!йного формування по сут1 нового ландшафтнснрекреац!йного об"екта - агропарку. Виконан! науков! роэробки можуть послужити основою подальших досл!джень багатоао пектноУ проблеми аграрно~!рекреац!йних зон. Взаемопов"язаний роз~ гляд питань арх!тектурно-ландшафтноУ орган!гац!У ! охорони сере-довища веде до розширення зм!сту предмета лаидиартнот арх!текту-ри.

- В облает! практики проектування ! реал!зац!У проектних р!-шень результати роботи можна використати при складанн! програм, завдань, методичнлх вказ!вок, в експериментальному проектуванн!, а також у конкретно практична д1яльност!. Зг1дно з постав-леними завданнями, вибором метод!в для вир1шення проблем рзкреа-ц!У I одеряаними результатами на захист виносяться: концепц!я рекреац!йноУ теорП ! теор!У ландшафтноУ арх!тектури як гпдсисте-ми арххтектури 1 м!стобудування у вир^еши територхально-просто-ровоУ орган!зац!У 1 еколог!У рекреац!йного середовища, методоло-гхчн! п!дходи I принципи вирхшення програми формування 1 ревало-ризац!У альтернативного !снуючого рекреац!йного середовища засо-бами ландшафтноУ арх!тектури.

Практична значим!сть роботи одержала п!дтвердаення у проце-' с! сп!вроб!тництва з Обласним в1дд!лом у справах буд!вництва !

арх!тёктури Дн!пропетровського облвиконкому, при використаннх ма-тер1ал!в науково-досл!дних роб!т кафедри арх!тектурнога проекту-вання Придн!провськоУ деряавноУ академ!У буд!вництва та арх!тек~ч тури /д/б 38 199^-94 рр./, яка е асоц!йованим членом Академ!У ар-х1тектури УкраУни.

Ряд наукових положень розвинутий в кандидатських дисертац!-ях, виконаних шд кер1вництвом автора. Матер!али досл!джень одер-жували впроваджеиня, апробац!» I роэвиток на вс1х етапая. 3 дос-л!джуваноУ проблеми автор мае 16' публ!кац1й, в тому числх 2 моно-" граф!У, 42 виступи на конференц1ях 1 сем1нарах р1зного р1вня.

Обсяг 1 структура дисертац!У: 2 томи текстового /297 стор./ I !люстрованого /75 таблкць/ матер!алу, 3 роздали, б глав, 255 бхбл1ограф1чних джерел.

Зм1ст роботи

Розд1л I. Тсторико-м1стобуд1вний анализ передумов формування нових рекреац!йних систем

Гсторичний анал1з досл!джень будь-явоУ м1стобуд!вноУ систе-ми пересл1дуе мету виявлення законом!рностей спадковост! принци-п!в 1 метод!в УУ конструювання в соц!ально-1сторичному контекст! розвитку сусп1льства.

В основ! рекреац!йноУ проблеми, характерноУ для всхх розви-нутих краУн в XX стол!тт!, лежать об"ективн1 умови, викликан! такими економхчними факторами, як КТР, урбан!зац1я, р:ст життевого р!вня населения, розвиток транспорту, пЦвищення мобыьност! го-родян I т.д. 6 в Ц1й проблем! I еколопчний зр1з, пов"язаний з великим неконтрольованим натиском м!ського населения на природн1 комплекси, без яких не мислимий повнощнний в^дпочинок.

Над1йно функц!онуюч! рекреац1йн! системи необх1дн1 в першу чергу в найб!льш полулярних курортах I туристичних центрах. Не менш важливу роль у формуванн1 репональних, нац1ональних I за-гальносоюзних рекреац!йних програм вШгравали прим1ськ! зони в1дпочинку у великих м!стах, особливо з початку 60-х рок1в, коли к1льк!сть вих!дних дшв подвоУлась ! щотижневий в!дпочинок у за-галъному баланс! р1чного бюджету в1льного часу став переважаючим. 3 середини 60-х рок!в номенклатура курортно-оздоровчих установ значно розширилась. Широкого розповсюдження набули курортн! го-

тел!, л!тн! м!стечка в!дпочинку, турбази, мотел!, кемп!нги. Про-те деяка захоплен!сть розширенням номенклатур« установ в1дпочин-ку на першому етап! "рекреацхйного буму" зм!нилася п!зн1ше б1льш глибокиц осмисленням цього соц!ального феномена I орган!зац!ею б1льш крупних територ1альних утворень, взаемодхючих з !ншими на-родногосподарськими структурами, як1 одержали назву "територ!аль-них рекреац!йних'систем /ТРС/".

Одним з важливих положень рекреащйноУ теор!У став под!л ус1х об"ект!в ! зон в1Дпочинку на три класи, «о вхдповхдають видам рекреац1йно¥ Д1яльност1: свнаторно-курортне л1кування, ста-щонарний в1дпочинок практично здорових людей х мобиьний вхдпо-чинок - туризм у вс!й рхзномамтност! форм його прояву,-

Зробивши з самого початку ставку на "масовий" в1дпочинок абстрактного рекреанта-городянина, наш! теоретики намагалися задо-вольнити ! його анои1мнх рекреацхйн1 потреби. А це в свою чергу обмежувало коло пошук!в нових рекреащйних моделей. "Масовий в!д-починок" I "повноц!нн1 умови" для здхйснення вшочинку - ДВХ протилежн! одна одн1й категор!У. Т якщо "масов!сть" виправдана у висококласних курортах як необххдна плата за унхкальнх природно-кл1матичн! умови, властивх тхльки дан!й мхсцевостх, то масовхсть в примхськхй зои на прийнятна в принцип!, бдине, що може виправ-дати масов!сть у цих умовах, те, що зони вхдпочинку знаходяться поряД з основним вих!дним пунктом рекреантдв - м!стом, ! проблема проценту одночасного виходу городян, пЦлыисть Ух на одиницю пло-щ! прйм!ськоУ рекреац!У набувае свою актуальмсть. Але це галузь швидше техн!чна, н!ж со^альна. 8 багатьох заруб1жних к'раУнах спец!ал!сти розумхють це I намагаються пов"язати потреби рекреан-тхв з державною рекреацхйною полхтикою.

В наш!й теорхУ ! практик рекреац1йн1 завдання також вир!шу-вались комплексно з урахуванням репональних особливостей, та не-обххднхсть мати централ!зовану систему управляя рекреацйними процесами призводила до жорсткого нормування в конструюванн! рек-реашйних систем. Класи<*акацхя вс1х елемент!в, що складають тери-тор!ально-рекреац!йн! системи.окремоУ краУни базуеться на р!зно-ман!тност! в ид! в ! форм зам!ського в1дпочинку I включае в себе два м!стобуд1внх !ерарх!чш р1вн2: I - загальнодержавних, репо-нальних ! примхсысих систем великих м!ст; 2 - вхд прим!ських зон в!дпочинку до окремих рекреац!йних об"ект!в. Ч!ткхсть под!лу вк-значаеться особливостями мети ! завдань, що вир!шуються на р!зних класиф!кац!йних р!внях, як! властив! р!зним видам проект1в, масш-

рабам охоплення 1 глибин! опрацювання конкретних питань. ТК! е юх1дною в1д системи розселення, вона мае ! своУ власн! форми са-юоргашзацхУ, якI грунтуються не тальки на соц]ально-економ!ч-[их, а й на природних законах руху, економхУ енергхУ, часу I пробору.

Найб1лып доцхльною побудовою середнього ряду херарх1чних м1-;тобуд!вних р1вн1в е триступхнчаста структура, де кожний ступхнь 160 кожний вид зони в1Дпочинку належить до певного елемента в си-)2ем1 розселення:

1 - зони районного значения;

2 - зони м1жмхського значения;

3 - зони для даного м1ста.

Свое чхтке територ1альне положения мають лише крайн1 рхвнх -'Т х 3/, а зони мхжмхського значения Н1би плавають в простор! х ?х "споживча" ц1ннхсть залежить не тхльки в1д рекреац1йних якос-гей м1сцевост1 1 р1вня обслуговування, а й В1д транспортноУ доступности Як правило, транспортна доступнхсть знаходиться у.зво-?отн1й залежност1 з природними вартостями м1сцевостх. I якщо для районних зон вхдпочинку, а тт бхльпге для курортхв нацхонального I м1жнародного класу значения транспортноУ доступностх вхдходить на другий план, то в м1жм1ських зонах вхдпочинку ц! два фактори приблизно р1внознач1П, 1 комфортнхстъ умов вхдпочинку ефективна тод1, коли Ух доступн1сть не перевищуе 2-3 годин. Транспортна доступнхсть зон вхдпочинку "для даного мхста" набувае вир1шального значения.

Примхськх зони вхдпочинку призначенх в основному для контингенту щотижневого в^починку, який може становити в1д 20 до ио% всього м1ського населения. На ц!й же територ1У може базуватися контингент щор1чного в1дпочинку, х сум1щення цих двох континген-т1в короткочасного I тривалого вхдпочинку виростае в самост1йну проблему.

Зм1шуючись, обидва контингенти дають з^хшаний контингент, який обслуговуеться в установах "змхшаного типу". Незручноси при такому сум1щенн1 в1дчувавть обидва контингенти, але особливо контингент тривалого вхдпочинку. Так установи "зм!таного типу" н!би нхвелюють 1ндив1дуальний характер рекреацхйного попиту, "усеред-нюючи" рекреанта в рекреац1йних потребах /ще один доказ ущербнос-тх принципу "масовостГ1 вхдпочинку/.

Практика св1дчить про те, що чиста схема для "усередненого" споживача рекреацй, структура з концентричних к1лець зон корот-

кочасного-зм!шаного-тривалого в1дпочинку не дхе або дхе не скрхз Тому поясне зонування по видах вхдпочйнку повинне бути замднене /або доповнене/ територ1ально-функц!ональним зонуванням. Систем-нийп!дх1д у вивченн! рекреац!йних систем виходить з двох напрям-к1в, один з яких заснований на географ!чнШ трактовц! систем ТРС умовно названий територхальним. Лругий. напрямок утворився в результат: усшшних наукових розробок в галуз! мхстобудування. Цей напрямок сприяв використанню системного.подходу в проектуваних I управл1нн! розвитком ьист. Пхд впливом цих розробок запропонован трупов! курортно-рекреащйш утворення. -

Як "територ1альний", так 1 'Чистобуд1вний" методи орган1за-ц!У рекреац1йних систем мають х позитивн! I негативн1 сторони, в!дображаючи об"ективн1 властивост1 будь-яких метод!в..Та разом вони можуть бути використанх для орган!зац1У наукових дослдаень I одержання ново; хнформацхУ про взаемодхУ рхзних елеменив рек-реащйних систем, для вир!шення питань управляя Ух розвитком. Сукупн!сть використання цих метод1в дае можлив!сть розробити по-няття про рекреац1йну систему як про цхлеспрямовану функцхональ-ну систему, що метить засоби х умови реал1зац1У процесу рекреа-ц!т I мае до того ж географ!чну конкретн!сть.

Комплексна модель територ!ально-рекреац1йних; систем уявля-еться у вигляд! к^лькох 1ерарх!чних груп рхвн!в:

- макрор:вня : планетарний-континентальний-субконтиненталь-

ний;

- мезар!вня: .районм зони в!дпочинку /нацхональн!/ - м1ж-

м!СЬК! ЗОНИ В1ДПОЧИНКУ - зони вхдпочинку для даного мхста;

- м!крор!вня: прим1ськх зони вхдпочинку - райони вхдпочин-

ку - комплекси в!дпочинку - рекреащйнх уста нови.

На макрор!вн1 конструювання РС ведеться на основ! переважнс географ!чних метод1в. На меза- I мхкрорхвн! - на основх методхв районного планування I м1стобудування.

е ще зр1з рекреац!йноУ проблеми, який в бхльпай М1рх розкрь вае соц!альну суть рекреац!йноУ 'сфери, н1ж ступхнь УУ надежности до арх1тектурно-м!стобуд!вного комплексу. Цей зр1з стосуеться трьох р!зних подо розм1рхв х м!стобудхвноУ типологхУ елемент!в, як1 розглядаються з позицхй суб"екта рекреац1йного споживання, рекреанта з його демограф!чними, соцхалыдаш, психоломчними та хншими в1 данностями: "курорт-пригород-м!сто". У цьому зв"язку

иникае питания, що ж являе собою ней сам городянин, головний соц!альний замовник" i споживач рекреац!йноУ сфери? Щ1льн1сть gpe»i найб!лыаих м!ст в УкраУн! одна з найб1льших в 6вроп1, а 1ське населения в 1577 р. становило в "житниц! крайни" 61%. Ц! анх в1дносяться до периоду до в1домо? кампан!"/ з "неперспектив-, ими селами", в результат! якоУ багато селян переУжджали не в перспектива села", а в М1ста, завдяки чому моське населения те 1льиге зростало.

Рхзке збхльшення м1ського населения в шслявоенн! роки не огло вхдбутися за рахунок природного приросту, i основною причи-ою росту м!ського населения залишаеться механ1чний npnpicT за ахунок MirpaHTÏB Ï3 села.

Разнала змхни i вся рекреацНна система, спочатку орхентова-а на Kopiиного абстрактного городянина, який по cyTi набув нову оц1альну як1сть, став "городянином-селянином". Власне, винуват-ем "рекреацхйного буму" можна з повним правом вважати "городяни-а-селянина". I сам рекреант, наполовину селянин, i ландшафтнх 'б"екти в mïctï, i хнливхдуальн1 садиби одноповерховоУ житловоУ абудови, i колективне сад1вництво, як нова форма в1дпочинку, -се це свхдчення проникнення агтрарного елемента в мхське середо-;ище i3 С1льського i походження городянина 1з селянина. Майже bci :хськ1 парки, сквери, бульвари та iHmi в1дкрит1 простори громад-¡ькоУ зеленх до XIX ст. функцхонували переважно як arpapHi.

Сучасне найб1льше мхсто-агломерацхя практично не мае меж i ■ому немае в1дчутних перешкод для взаемного проникнення М1ських [ринципхв формування ландтафтних об"ектхв у примхську зону, а агарного елемента, вит1сненого у св1й час за меж1 М1ста, - знову в tiCTo. В структур! мхста фхксуються точки зхткнення, напрямки ■ ~ !в"язкхв i взаемного 'Чнформацхиного обм1ну" аграрноУ i урбан13о-заноУ сфер. В самому mictî аграрний елемент також поширюеться не jÎBHOMipHO. його р1вень пом1тно п!двищуеться до крайнхх точок си-5теми /до елемент1в, розташованих безпосередньо бхля житла i в зб"ектах, розмхщених бхля граничь М1ста/. Шськич парк е найбхльш юкравим виразником урбан!зованого середовища в цхй систем!. Тому зиявлення в ньому аграрних елементхв, анал1з вторично*! спадково-;т! форм I трансформаuiï ïx в сучасн! парков! ландшафти - завдан-■ш досить важливе для вивчення. загальноУ проблеми взаемод1У С1ль-зького i MicbKoro середовища.

У примхськхй зон! аграрний елемент представлений вже не чзим-вол1чно" , як в Micii, а безпосередньо у вигляд! схльськогоспо-

дарських уг!дь, господарств р1зного проф!лю, с!льських населених пункт!в1 т.д.

Звертае на себе увагу високий процент територ1й схльськогос-подарських упдь в зеленому пояс!,- це рекреац!йний- ресурс, який ще достатньо не дослхджений.

Таким чином, аграрний елемент з »лета проникае на територ1ю зеленого поясу, дал1 у зовншнхй пояс прим1сько1 зони 1, нарештх, - за т"т меж1, все больше розширюючи свою територхю, набуваючи свот специфхчн! ландшафтн1 риси 1 рекреац1йн! функц!:. Посеред-ньою ознакою проникнення аграрного елемента в м1ську рекреац1йну систему иожна ввакати такх установи вхдпочинку, як.."центри вхдпо-чинку на пороз1 м!ста". Вони е виповхддю на сошальне замовлення "городянина-селянина", у якого не було ностальгхУ за незайманою природою 1 якшу якщо I потр1бна була справжня природа, то поряд з м!стом.

6 в пригород! рекреацхйш об"екти, як: безпосередньо пов"яза нх з аграрним елементом як за формою, так х за характером рекреа-ц1йноУ Д1яльност1, чо мае вс1 ознаки схльськогосподарськоУ. Ш об екти одержали назву "колективних садхв", вт1ливши в собх вхчке-прагнеяня городянина, кр!м основного житла в ихст1, мати "друге житло" на лон1 природи. Та якщо кор1нний городянин бачив у "другому житл1" в основному об"ект вхдпочинку на лош природи, то "го родянин-селянин" реал1зовував св1й 1нстинкт потягу до землх, вира жаючи.тим "поклик предк!в", втрачений в ла,б1ринтах сучасноУ цив1-лхзащУ.

Розд1л П. Основн! теоретичн! положения

структурно-Ф.ункцхональноУ орган! защУ аграрно-рекреац!йких зон

Шстобуд1вно-рекреац1йна система - це конкретне матер1ально-просторове середовище, в якому проходить рекреац!йна.дхяльн1сть сусшльства. Б^ективметь функщонування шшбноУ системи визна-чаеться УУ ресурсозабезпечемстю. Поняття ресурс1в - комплексне, в нього входять перш за все територхальн1 ресурси, а також рекреации, природно-кл1матичн!, ландшафтно-утворююч1, матер1ально-техшчнх, арххтектурно-хсторичн!, людсна ресурси х т.д.

Як рекреащйнх ресурси можуть розглядатися х не традиц1йн1 комплекси, якцо вони здатн1 виконувати рекреашГш функц1У при переход: хз стану потенц!альних в актуальк1 ресурси.

В поняття оптимального функц!онування системи вводиться принцип управл!ння рекреац!ею. Метою управления е керування процесом

эозширеного вхдтворення 1 охорони середовища. Пхд керованхсти ро-5умхють також I зв"язок з системою вищого порядку, з системою эозселення. До середини 60-х рокхв УкраУнз мала досить великий зекреацхйкий потенциал, щоб забезпечити повнхстю рекреацхйнх погреби свого населения. В останне десятир1ччя вхдбувся ряд серйоз-шх соц1ально-економ1чних I еколопчних под1й, як1 вимагають перегляду ран1ше зроблених прогнозхв розвитку ТРС в УкраУнх.

Вивчення еволюШ рекреашйноУ дхяльност1 св1дчить про збх-1ъшення р1зноман!тност1 як занять, так I угхдь, тобто включения 1Г фонд рекреаиЛйних земель природних комплексхв як потенц1альних ¡ггхдь для нових видхв занять, ¡цо лише нам1чаються. До числа таких вид1в занять можна вхднести активне знайомство з етнокультурою цаноУ м1сцевостх, а до рекреац1йних ресурсхв- схльсысогосподарсь-<1 упддя, матерхальний I культурний фонд с1льських населених пункт1в. Об"екти 1 сили природи виступають як рекреацхйн1 ресурси годх, коли вони мають комфорт властивостх для рекреацхйноУ Д1-зльност1 х можуть бути використан1 для орган1зац1У вхдпочинку легкого контингенту людей протягом деякого часу. Ощнюються ресурси з позицхй органхзаторхв вхдпочинку, а не окремого вхдпочиваючого, тому оц1нка повинна включати дан1 не тхльки про як1сть природних умов, а й про площу, яку ц1 якост1 характеризують, х про трива-псть перходу, протягом якого цх якост1 проявляются.

Рекреац1йн1 ресурси складаються з трьох груп: А - 1нтенсив-яо використовуван1, Б - екстенсивно використовувам I В - невико-ристовуван1 /в даний час/. Ло групи А вхдносяться стандартах рек-реащйнх зони рхзних 1ерарх1чних р1внхв. Ло груп Б х В - аграрно-рекреащйнх зони I аграрне середовище, яке мае цхлий ряд особли-востей. Воно не орхентоване на масове споживання, тому в критерхУ його оц1нки не входять так1 поняття, як Щ1льнхсть випочиваючих на одиницю площх. Рекреанти самх регулюють ¡цхльнхсть на територхУ, обираючи для себе сереловище згхдно 13 свогми смаками, а велши площх аграрного середовища здатн1 поглинути велик1 маси вадочи-ваючих. Кор1нний городянин був завжди схильний до дачного вхдпочинку, л1тнього вхдпочинку в сел1. Та в силу певноУ сощальноУ деформашУ демограф1чноУ структури населения сучасного м1ста ко-рхнний городянин 31 своУми рекреагпйними хнтересами поступився позицхями быып експансивному в рекреац1йному планх, аяе биьш байдужому до естетики схльського середовища городянину-селянину.. Ьагато сфер м1ського життя, мхських соц1ально-культурних систем ючали ор!ентуватися на нове "соц1альне замовлення" городянина-

селянина. Ну а "масовий в!дпочинок" е реал!зац1я саме цього за-мовлення х ор1ентац1я на цього замовника. Поступово кор1нний го-родянин також почав пристосовуватись до нових умов м1ського жит-тя. Шн також стае споживачем с?ери колективного садхвництва.але в структуру саду вхк вносить свое бачення рекреацхйного середови-' ща. На д1лянцх вхн розмщуе декоративний сектор, пхдпорядковуючи " йоиу сугубо господарськ1 функц!У. Обираючи вхдпочинок в колектив-ному саду, кор1нний городянин Н1би компенсуе частину незадоволе-.ного попиту на рекреацхйн! заняття, як1 не забезпечуе йому масовий вхдпочинок. 3 нових соцхально-економ!чних умовах, очевидно, наростаючий пот!к мх гранив хз села в мхсто буде зупинений, що призведе до ст1йкост1 статусу корхнного городянина, який не буде б1льше "розбавлятися" мхгрантами-селянами. Це в свою чергу выродить колишню схильн!сть городян до аграрно-рекреацМного середо-вища, яке чекае в недалекому майбутньому бурхливий розвиток.

Рекреашйнх системи пов"язують з системами розселення не тхльки спхльнх територП I едина структурна оргашзац1я, а й спхль-нх соцхальнх завдання, головним з яких е охорона природи, приро-щення екологхчного х рекреацхйного потенцхалу територ1альних оди-ниць рхзних 1ерарх1чних р1внхв. СШ, як I ТРС, може бути представлена у двох аспектах - структурно-територхальному х функцхонально-му, як1 дозволяють виконувати необххдн1 функцхУ в даний час, в перспектив! при заданих обмеженнях х визначають параметри СНМ.Завдання формування СНМ в !нтенсивно освоених районах крайни - до-Ц1льне розмхщення всхх матерхальних ресурсхв х у зв"язку з цим перерозпод1л р!зних елеменив урбанхзащйного середовища. Перетво-рення схльських поселень повинне передбачати не ильки "шдтягу-вання" села до мета, а й взаемообумовлений Ух розвиток, слрямова-ний на досягнення вшцих щлей суспхльства в нових сошально-еконо-мхчних умовах. Щськх I сыьсыа поселения знаходяться в т1сному взаемозв"язку. Як I мхськ1, схльськ1 поселения е центрами систем I одночасно центрами аграрного виробництва. Знутрхгосподарськх системи е найбхльш кизовим, иасовим I всюди поширеним р1внем систем соьського розселення. На цьому р1вн! одмею з важливих соц1-альних ! економ!чних проблем с!льськогосподарського виробництва I розселення е проблема "неперспективних" С1л.

Економхчно виявияось бхльш доц1льним використання хенуючо-го виробничого, житлового х громадського фонду в бхльшостх "Л1К— вхдовуваних" населених пунктах як для господарських, так х для рекреацШих цхлей.

Шжгосподарськ! системи розселення - наступний 1ерарх1чний р1вень в систем! ыльських населених щсць. Головним аргументом перспективное?! м!жгосподарських систем висуваеться зростаюча мхжгосподарська спец1ал!зац1я 1 аграрно-промислова 1нтеграц1я. Наступним рхвнем в систем! схльського розселення е района системи, як! зараз уявляються найб!льш чхтко вираженими. Центри ц! несуть основш функц!? м1жселеного обслуговування, обслуговування с!льського населения в добово-тижневому ! маячному циклах житте-

Д1ЯЛЬН0СТ1 .

На наступному 1ерарх1чному р1вн1 систем розселення розгляда-ються м1жрайонн1 системи, центрами яких е вже в основному середн!, велик1 ! крупнх м1ста. Так Мльська система розселення поступово хктегруеться в мхсыи системи розселення /МСНМ/.

Природний каркас мхсцевост!, що е реальним зв"язком обох систем, проявляв одночасно сан1тарно-г1пен1чн1 /еколог1чн1/ I ланд-шафтно-композиц!йн1 /рекреацхйш/ якост1 територ1ально-просторо-вих утворень. При оцхнцх природного каркаса аграрноУ сфери необ-XIдно визначити не Т1льки територ1альн! рамки ступешв, а й пр1-оритетн1 завдання, шо вирхшуються на кожному р!вн! в екслопчнсму 1 рекреацхйному аспектах. Територ1альн! меж1 ступен!в, в рамках яких природний каркас проявляе своУ, что окресленх функцхУ, ба-гато в чому спхзпадають з 1ерарх!чними ровнями поселенських систем, хоча I неадекватних Ум. Так 1-й ступхнь пропонуеться на баз1 окремих населених пунктов 1 поселенъ, 2-й ступень - в межах госпо-дарських одиниць, £ий - в межах адмШстративного району-, 4-й - в адмШстративних межах область аде у зв"язку з природно-геогра-Фхчним комплексом, нареиш 5-й - республ!канський або державний стушнь природного каркаса.

Система схльськоУ рекреац!У досить специф!чна, формуеться во-на на естетичн!й основ! не тхльки природних ландиафтхв, а й антро-иогенних. За характером внутрхпшх взаемозв"язк!в ландшафтн! комгс-иекси под!ляються на три категор!х. До першоУ з них належать рег1-знальн! комплекси, представлен! вхдносно однор!дною територ!ею ф!-зико-географчних район!в, пров!нц1й, зональних областей, крахн, юяс!в ! материк!в. Лруга категор!я - типолог!чна, яка визначаеть-;я не за принципом просторовоУ сум!жностх, а за принципом однотип-юст!. Третя категорхя - парадинамхчна. Поряд розтааован! репо-!альн1 або типолог!чнх комплекси энаходяяься в мснхй взаемод!У. 1еобх!дно, щоб заново створюван! антропогенн! комплекси найкращим ¡ином вписувалися в уже хснуюч! ландшафти. Перетворення ландшафту

в с1льському господарств! пов"язане в одному випадку'з посиленням природних рис /канали i гребл!, тераси схил!в/, в хншому випадку наданням ландшафту пхдкреслено штучного, характеру/л1созахиснх смуги/.

Стержнех« природного каркаса, що утворюе зону "активного" ре-креацМного використання в схльськхй систем: рекреацхй, е pÍ3Hi типи водоймгак рхки.водоймища, озера, ставки, канали. За межами села природний каркас починае взаемод!яти з с!льськогосподарським середовищем, формуючи типов! с!льськогосподарськ1 ландшафти. Утво рюються комплекси взаемод!! i внутр! самого каркаса /водоймища i зелен! насадження, зелен! насадження i рельеф та íh./. Ctíhkí по-еднання певних вид!в с!льськогосподарського використання дають п!дстави за типом господарювання i характером природного середо-вища визначати ступ!нь придатност! господарств для рекреащЯного використання на ochobí економ1чних пор1внянь.

Початком системи с!льськоУ рекреацхУ е село, тобто первинна одиниця системи розселення. 3 природно-кл!матичних умовах УкраУни iCHye калька тишв аграрно-виробничого розселення.

I тип розселення - аграрний, поширений в степових районах зернового виробництва.

П тип розселення - аграрний, поширений в районах bhcokoíнтв£ сивного С1льоького господарства п!вдня УкраУни.

Ш тип розселення - аграрний, поширений в зон! !нтенсивного поливного господарства /п!вдень УкраУни, Криц/.

ТУ тип розселення - 1ндустр1ально~аграрний, що являе собою pÍBHOMipHO розм1щену мережу крупних, середшх i малих населених пункпв м1ського i с1льського тип1в, а також агропромислових ут-ворень.

На вшлну в!д господарсько-економ!чних завдань територ1аль-ного формування кооперативно комплексхв на основ! агропромисло-воУ !нтегращУ завдання Формування аграрно-рекреащйних зон вир!-ауються на внутр:господарському piBHi, на píbhí окремого населе-ного пункту, де розм^дуетьоя перевакно сировинна зона господарства. I господарська, i рекреац1йна функц1я пов"язана не Т1льки з певними кл1матичними умовами, а й з ландшафтними особливостями micueboctí. При oiííhuí земель в господарському використанн! особ ливого значения набувае тип MicueBOCTi, 1снуе нав!ть метод групу вання господарств за переважаючим типом MicueBOCTi, при якому ви-значаеться стушнь придатност! територ!У для господарського вико ристання. Пр1оритети господарського використання стандартних с!Л

ькогосподарських територ1й завжди вшц!, це б1льш вагомий еконо-

« *

1чний аргумент в пор1вняннх з !ншими видами використання, в т.ч. зкреащйного.

Сумхщення ьчтересхв господарськоУ 1 рекреаийноУ сфер в межах дн1е-1 територх? може бути засноване на р1зних принципах, вхд пов-э? переваги господарськоУ сфери над рекреацхйною /в крупних при-!ських промислово-аграрних об"еднаннях/ до майже повноУ переваги зкреащйноУ сфери /в курортно-рекреацхйних зонах 1 нацхональних арках/. Проте монофункц1ональност1 в чистому вигляд1 н1 в госпо-арськ!й, н1 в рекреац1йнхй сферах бути не може. Нав1ть в промис-ово-аграршй зон1 е озеленен! куточки вхдпочинку, а в нац1ональ-их парках - зони обмеженоУ господарськоУ д1яльностх. Зате мхж ци-и двома середовищними полюсами можуть бути промхжнх ступем, го-ови з яких в систем! с1льськот рекреац1У "рекреацхйш села" з зреважанням рекреацхйноУ Функц1У над господарською або рекреащй-I сектори у звичайних селах - стандартних елемеятах схльськоУ ре-реац1У.

Таким чином, "матерхальну основу" системи схльськоУ рекреац1У тановлять населен! пункти, що мають елеиенти рекреацхйноУ атрак-ивност! I господарськ! функц!У, визначен! економ!чною дохлый сю. До таких населених путтв в!дносяться: дачн! селища, селища ад1вницьких товариств, рекреащйш села, агрорекреац!йН1 села, ела з рекреэц1йними секторами.

Традиц!йн1 дачн! селища, розташован! в пригородах великих 1ст, Застково або повн!стю втратили як1 б то не було сиьськогос-одарськ! функц1У.

Селища сад!вницьких товариств повсюдно приходять на зм!ну радшцйним дачним селищам, розм!щуються звичайно в межах ?-годин-от транспортноУ доступност! вхд великих м!ст.

Рекреации села е базовим елементом в систем! схльськоУ рек-еац!У. В!дм1тна особливхсть Ух - пр!оритет розвитку рекреащйноУ ункц!У над с!льськогосподарською. Основою для формування рекреа-!Йних с!л служать колишн! "неперспективн! села".

Агрорекреац!йн! села так же як ! рекреац1йн1 села мають у воему склад! рекреащйн! функц!?*, але на в!дм!ну В1Д рекреациях с!л господарськ! функц!У тут не втрачають своУх позиц1й, роз-иток обох фушшй !де паралельно на основ! гармошйного поеднан-я Ух !нтерес!в. На баз1 агрорекреац!йних с!л може розвиватися тандартна система зон I установ масивого зам!ського в!дпочинку.

Села рекреац!йними секторами е найб!льш поширеним типом на-

селених пункт!в у систем! с!льськоУ рекреац!У. Sa довг! роки сти xifiHo склалися на i'x територ!У квартали, групи будитйв, де зупн няються на вхдпочинок городяни. В таких селах господарськ! функ-4ÍJ не втрачають свотх позшцй, але разом з рекреац!йним середо-вищем створюють зони орган!зованого i регульованого природного ландшафту.

Роздхл Ш. Arpoпарк як визначальний ландшафтно-

. теритотиальний комплекс аграрно-рекреац1йних зок

Починаеться агропарк з схльського населеного пункту, з порога схльського будинку, де зупиняеться рекреант на в^починок i 3bíдки вхн починае "споживати" специфхчн! ландшафти агропарку.

Три елементи: житло, дхлянка, садиба, що становлять основу с1льського житлового середовища, по разному сп!вв!дносяться з peí реашйними потребами тимчасових рекреант!в, якх перебувають в цы му середовииц лише в яхтн1й час. В одних випадках елементи висту-пають як умови або засоби в!дпочинку, в íhbhx - як мета в1дпочин-ку, як об"ект "рекреацхйного споживання". Оскхльки житло i дхлян-ка становлять первинний територ1ально-планувальний комплекс - са-дибу, досить важливо визначитися як з типами житла i Д1лянки, та) i з типом садиби в щлому, в залежност1 bíд переважакня в них ти; чи хнших функщй /господарських або рекреац1йних/ точно так же,я; у в!дношеннх функщональноУ направленост1 або переважання функцх! в окремому населеному пунктх.

Зидно з переважанням Tie'í чи хншоУ функцхУ житлов1 будинки можуть бути подхлеш на два типи: I - рекреацШий тип будинку, де група прим!щень переважного прот!кання побутових npoueciB зай-мае 70-100$ площх; 2 - виробничо-рекреацхйний тип, де група побутових npoueciB займае 50-70^, а остання частина вхдноситься до виробничоУ зони.

Земельна дйянка як один хз складових елемент!в сиьськоУ с, диби також виконуе Функц1¥ органхзацхУ середовища для проикання побутових i виробничих npoueciB, пов"язаних з побутом, в1дпочин-ком i оздоровлениям cím"i, ведениям особистого пхдсобного госпо-дарства, аматорських занять, а також прийманням^ i обслуговування! peKpsaHTÍB. Виходячи з умов дольового сп!вв1дн0шення побутових i виробничих npoueciB, встановлюеться тип планувальноУ органхзац1г земельноУ Д1лянки i тип садиби в цхлому.

Озеленения i упорядкування присадибноУ д1лянки залежить в:д гального його планування i забудови. Д:лянка звичайно делиться , три частини за характером використання: город, фруктово-яг:д-¡й сад i подв:р"я. Взаемне розташування на присадибий д:лянц1 динку i майданчшав, дерев i брукувань, декоративних брукувань сыьськогосподарських культур вшграе важливу роль в художньо-1 оформление житлового середовшца, у формувагш рекреащйно: ат-ктивност: виххдного пункту агропарку,

Наступним ступеней територ:й рекреац1йного використання в стем: агропарку е в:дкрит1 озеленен: простори с:льського насе-ного пункту, об"еднан: як м:ськ: ландшафтн: об"екти в загальну стему зелених насаджень. Особлива роль в систем! зелених насадив i рекреац:йних ландшафтних об"ект!в села выводиться с1льсь-му парку, який тут набувае hobí функцй' як М1сце согцальних нтакт1в мешканщв села, то в!дчувають Ух недостачу в умовах ециф1ки с:льськогосподарського виробництва.

В систему зелених насаджень села, центральноУ садиби госпо-рства може ув!йти великий парк м:жселеного i навхть м:жгоспо-рського значения, який спец!ал!зуеться, як правило, на одшй iñ-небудь функц1У масового в1Дпочинку. Така функция може бути звинута на ochobí зони атракц:он1в, 1сторико-етнограф1чного рек-ац:йного комплексу для opraHÍ3auii ярмаркхв або на основ: yHi-льного природного об"екта. До рекреащйного комплексу села вхо-ть не лише ландшафтн: об"екти i установи культурно-побутового изначент, а й упорядкування, мал: арх1тектурн1 форми, ^сторико-нограф1чн1 арх!тектурно-художн1 прийоми оформления с:льського редовища як культурно-iсторичний генетичний фонд даного поселен, району, м!сцевост1.

Завершуе формування arponaрху трет:й ступ1нь ландшафтно-рек-ашйних комплекс1в, розташованих за" межами села на широких про-орах зони схльськогосподарського освоения. JTiси i водоймища е ловними ландшафтними компонентами, що уособлюють собою найб:лыл ивабливе, яке в:дпов:дае найр:зномант1шим запитам, рекреащй-середовище.

"Образ води" в рекреац1йн1й зон: агропарку може бути пред-авлений не т1льки у вигляд: природних i штучних водоймищ, а й у гляд:- р1зних хнженерних будов: гребель, плюз:в, водоскид1в, кас-д:в, moctíb та íh. Плсщх, найб1льш :нтенсивно покрит1 зеленими садаеннями, звичайно пов"язан1 з пригородами крупних míст.3нач-частина р:зноман!тних вид:в насаджень пригород!в формуе i зе-

лену основу агропаркхв. Бажлкву компоэиц1йну роль у формуванн! аг ропаркових ландшафт!в вШграють полезахисн1 лхсовх смуги як кла-сичний приклад природних комплексов, створених людиною. Вони мо-жуть служити не тхльки в1зуальною границею територ1й рекреац1йно-го освоения, а й використовуватись як мхсця вхдпочинку, супровод-жувати трасування прогулянкових маршрут!в.

Суттевов вхдмхною агропарк1в в1Д хиших ландшафтно-рекреац!й-нкх об"ект!в е активна участь у формуванн1 i'x художньо-компози-цхйного образу схльськогосподарських уг1дь. Головний вид схльгосп угхдь, що супроводжуе ландшафти, пов"язаний з орними землями i ви дами с!льськогосподарських культур на них. Лля емоц1онально-есте-тичноУ оц1нки рхзних культур на р1лл1 обрана чотирибальна система оцхнок композицхйно-художнхх якостей Ух, розроблена географами для-рекреац1йноУ .оц!нки територхй за психологхчними i фхз1олог1ч-ними параметрами сприймання.

Згхдно з прийнятою методикою основного визначення декоратив-них якостей деревно-кущових насаджень пропонуеться оц!нку декора-тивних якостей р1зних видхв схльськогосподарських культур об"една ти також в три групи, як1 характеризують i'x кольорову гаму, габарита, форму листя, Колосов та íh. в pi3HÍ строки вегетацхйного циклу. Методика естетичноУ ошнки угхдь з рхзними культурами поля гае у визначеннх суми оц1нюваних балхв по всхх трупах за весняниЕ лхтн1й i 0CÍHHÍ8 перходи. При цьому "л1тнх бали" як найб1льш важ-лив1 в рекреац1йному в1дношеннх i вдв1чх перевершукш в часх "вес hhhí í'ocíhhí бали" - подвоюються. Результати анал!зу естетичноУ оц1нки св1дчаиь про високий ступ1нь композищйно-художнхх яксстег таких культур, як пшениця, жито, льон, однол1тн1 i багатолхтн1 трави, природн1 i пол1пшен1 с1ножат1.

Деяк1 агропарки можуть включати до свого складу старовинн1 садибм парки, хсторико-культурн1 комплекси i навхть нацхональн1 парки i заповедники. Понад 700 старовинних парк1в, 116 з яких е памятниками ландшафтноУ арх1тектури республхканського значения i близько 600 - м1сцевого, розташован1 в УкраУн1 i майже вех вони потребують реконструкцй'. В середньому на область припадае 4 парки-памятники республхканського i - мхецевого значения.

Аграрно-рекреац1йна зона i ТУ структуроутворюючий комплекс агропарк призначеш переважно для контингенту ¡дор!чного вхдпочин-ку. Пхд час ¡цотижневого вхдлочинку рекреанти користуються arpona] ком Н1би за скороченою програмою. Ильки тривале перебування на вхдпочинку дае можлив1сть урхзноманхтшовати рекреашйн! заняття,

- ai ~

юзширюе коло в1дв1дуваних об"ект]в у сел1 I за floro межами, ¡бхльшуе пхшох1дну достугшсть атрактйвних м1сць агропарку. "Од-;оденна зона перебування" рекреанта обмежена територ1ею прогулян-ового маршруту протяжною до 10 км bía м1сця перебування i набором атрактивних м!сць всередин1 ц1еУ зони /з урахуванням даль-octí В1зуальних зв"язк1в до 4-5 км/. Цим визначаються умовнх ме~ i агропарку для конкретного вхдпочиваючого або невелико? групи екреантхв одноденного вхдпочинку, Цб" Т-ий ступ1нь агропарку -мхсцевий". За м!сяць перебування в агропарку з лост1йним базуван-ям в сел1 рекреанти встигають "освоУти" значно бхльшу територхю. ля них територ1я агропарку розиирюеться до Bcie'í приселищноУ зои даного села /до 10' км вхд граничь села у вех сторони плюс 4-5

4 з урахуванням дальност1 в1зуальних зв"язк1в/. Ця зона вид1ля-ться як 2-ий структурний стушнь агропарку - "зональний". Часто ум1жн1 села господарства мають pi зн1 природн1 i М1сцев1 умови яя формування агропаркових структур. Тод1 на основх одного або box ciл формуеться 3-1й стушнь агропарку - "територ1альний", що <лючае в себе Т-ий i 2-ий ступенх, але обслуговуе ще рекреантхв

з cyciflHix схл. Межх 3-го ступеня агропарку можуть сшвгадати з зжами даного господарства, проходити по внутр1господарськ1й тери-jpi'f або виходити за межх господарства на м1жгосподарськ1 терито-

i I .

Отже, головним структурним елементом агропарку як рекреац1й-эго об"екта е пхпкшдний прогулянковий маршрут, що включае в се-

5 М1сця вхдпочинку i транзитш атрактивнх М1сця, пейзажх на тра-г. При ошнцх ступеня р1зноманхтност1 пейзаж1в i виглядхв сл1д «одити Í3 здатностх людини сприймати за певний пер1од часу пев-I к1льк1сть зорових образ1в, коли внутр1шня р!зноман1тн1Сть пей-шу складаеться хз сукупност1 горизонтально?.i вертикально!' рхз-)ManÍTH0CTÍ, при цьому горизонтальна р1зноманхтн1сть визначаеть-I частотою змхни пейзаж1в, а вертикальна - багатоплановхстю Ух груктури.

Прогулянковий маршрут може трактуватися як мета вхдпочинку, 1ЛИ в ochobí вхдпочинку лежать п1знавальнх прагнення рекреанта, i : зас1б до досягнення якогось рекреацхйного об"екта або mícuh три-1ЛоУ зупинки. Варханти трасування прогулянкових маршрутхв можуть )унтуватися на принципах лхшйного, кругового i комб1нованого ру-Прогулянковий рух - безперервний процес, який вимагае в!д рек-анта уваги до оточуючого його середовища, а в1д середовища - на-1стання елемент!в атрактивностх, щоб постхйно шдтримувати 1нте-

рес до руху, компенсуючи цим наростання втоми. Лля активного наро-стання ступеня атрактивност! маршруту характерн! залежност!, ¡цо грунтуються на постхйност! границ: психолог1чноУ одноман1тностх руху, р!вною вхдстанх приблизно в 600-700 м I час: близько 10 хв при швидкостх прогулянкового руху 4 км/год. Наростання р1вня атрактивностх об"ект1в у напрямку руху можна досягти двома шляхами, бхлып оптимальним з яких е вариант пхдвищення р1вня атрактивностх через р!вн1 пром1жки шляху в час1. По "лтУ наростання рхвня атрактивностх", яка з"еднуе рхвн1 в початковхй I К1нцев1й точках маршруту, можна визначити потр1бний рхвень атрактивност1 в будь-як1й точцх прогулянкового маршруту. На цьому принцип! грунтуеть-ся методика розрахунку рхвня атрактивностх природних х штучних елемент1в прогулянкового маршруту в балах. Тут "л1нхя наростання р1вня атрактивностх" буде тим ор1ентиром, до якого необх1дно п1д-тягти атрактивисть кожного пункту, або якщо р!вень атрактивностх виходить за лхшю, то може навхть зменшити рхвень, "заспокоУти об"ект", щоб не порушувати гармон1У наростання атрактивностх маршруту в щлому, а в деяких випадках доповнити маршрут новими пунктами атрактивност1. Пхдсумковий р1вень атрактивностх кожного пункту /в балах/ складаеться з 1снуючого х проектованого рхвн1в.

Еагато спецхальних терм1н1в х понять ландшафтна арх1тектура запозичила з пейзажного, живопису. Так1 поняття як пейзаж, фрагмент пейзажу - вигляд, рама чи обрамлення, кул1си, композшцйний фокус, панорама, в1ста I т.д. м1цно увхйшли в теор1ю х практику ландшафтноУ-арххтектури. Цей перелхк св1дчить про типолог1чну схожхсть об"емно-просторових характеристик ландшафтного 'об"екта х картинноУ площини його живописного зображення. Живопис, зреш-тою, як I вс1 види обраготворчого иистецтва, завжди прагнув за-повкити вхдсутн1сть третього вим'хру 1 статичшсть застиглого зображення ус!ма доступними для нього засобами х перш за все додат-ковою "знаковою" хнформацхею про простхр х предмети, розташоваш в ньому, у Ух складн1й систем! взаемодхй. Кожна живописна картинг несе в соб1 не тхльки певну хнформац1к>, а й своерхдний "енергети* ний заряд", що робить тв1р живопису еталоном т1еУ чи 1ншоУ прирог нот м1сцевост1 1 нав1ть крагни, що сприймаеться як хдеальний 3611 ний образ реально 1снуючоУ природи. При цьому майже весь пейзаж-ний живопис так чи 1накше пов"язаний з аграрной сферою, що е, на думку художникхв, справжнш акумулятором нацхонального колориту, хранителем культури народу, його в1чних ц1нностей. Тим самим можна стверджувати, що зображенх на картинах краевиди мають найвищи!

5ал естетичноУ цхнностх даного ландшафту, до того ж визначений зпецхалхстом високого рхвня. Бзаемосбумозленхсть живопису /граф1-си/ 1 ландшафтноУ арх1тектури е чи не найефективн1иим засобом в ¡стетичн1й оц1нц1 ландшафтних об"ект1в, тим б1лыпе таких малодо-шджених, як агропарки. В залежностх в!д розм1р1в оц1нюваного )б"екта можна виконати певну к1льк1сть зарисовок /фотограф1й/, 1к1 досить повно могли б представити його синтезований естетичний >браз. Зарисовки доповнюються схемою плану об"екта з указаниям то-юк х В1зуальних напрямкхв. При вибор1 точок i видхв кеобххдко м1-пмальною кхлыистю Ух. дати максииальну 1нформащю про естетичний нвень ландшафтного об"екта, це одна, з головних умов даного мето-1У.

В ландшафтному об"ект1 прост1р набувае певну композиц1йну :амодостатн1сть, будучи не ст1льки мхсцем "художньоУ Д1У", скхль-си активним елементом композигЦйноУ побудови пейзажу. Основними з1зуальними параметрами простору е перспектива плани, число яких !айже вс1ма паркобуд1вниками визначасться як ближшй, середнхй I !.альн1й або перший, другий I третхй.

3 урахуванням спедиф1ки елемент1в схльськогосподарських ланд-зафтхв, а також естетичних особливостей аграрного середовища прий-шта така градац1я перспективних плашв в агропарку: I план - 25м, : план - 100м,. 3 план - 400м. Всередин1 кожно'т територ1алыюУ зо-

Ш ВИД1ЛЯЮТЬСЯ П1Д30НИ аКТПВКОГО I ПЕСИВНОГО ПрОЯВу В1ДП0В1ДНИХ

глан1в. Членування простору на плани в1зуального сприйняття е взж-швим етапом оптим1зац1У агроландшафтного середовища з точки зору ¡стетики. Для.одержання психоемоцхонального комфорту за дспсмогою ¡орових в1дчутт1в потр1бне дальше композиц1йне вдосконалення агро-гандшафту, гармон1зац1У його структури, естетизащУ просторового зозмхщення складових його елеменпв. Просторов1 параметри агроланд-аафту складаються з к1лькох типологхчних характеристик: I/ тишв 1ростор1в, як1 найчастхше зустрхчаються, характерних для рхвнин-шх структур с1льськогосподарських угхдь; 2/ р1зних типхв просто-мутворюючих елемент!в; 3/ типхв зв"язк1в простор1в м1ж собою.

Результати досл1джень показують, що рхвнинний низовинний про-:т!р здаеться "екзотичним" не тхльки жителям високог1р"я, а й 61-1ьш1й частинх населения краУни, що проживав в затхснених умовах грбанхзованого середовища I вхдчувае у зв"язку з цим "просторовий 70лод"._Якщо вважати поняття перемхни /перем1на роду занять, пере-(¿на середовища проживания, перемхна буденноУ обстановки I т.д./ )б0В"ЯЗК0В0Ю умовою в1ДП0ЧИНКу I ГОЛОВНИМ компонентом ЙОГО В1Д-

новних функц!й,.то фактор "перем1ни простору" I його структурна реорганхгац!я стають головними умоваии форыування рекреац1йного середовища, що сприяе регуляцй' псих!чного 1 емоц!онального стану рекреанта. Ця особлив1сть рекреац1йноУ виборност1 може бути покладена в основу просторово-часовоУ модел! тривалого в1дпочин-ку в аграрному середовипц. Умовно тривалхсть довгочасного в1дпо-чинку можна роэд!лити на два часових в1др1зки: I ~ перЬд "пасив ного в!дпочинку", адаптащя в нових умовах п!сля активно: трудо-во'г д1яльност!, перход зм!ни "замкнутого" м1ського середовища на в!дкритий прост1р агроландшафтхв; 2 - пер1од "активного вхдпочин ку", перход адаптац!У до схльсько'1 обстановки х початку прояву активностх в д!яльност1 як пов"язан1й з основною профес!ею, так в аматорських заняттях, пер1од пошук!в бхльи замкнутих I орган1-Зованих просторхв агроландшафтхв.

Комплексна естетична ощнка агрорекреащйного середовища включае в себе х анал1з етнохсторичних умов даноУ мхсцевост1, В залежност! вхд наявност1 ц1нноУ кторичноУ спадщини с1льськх населен! пункти под1ляються на 5 груп.

Концентрованим вираженням бережного в1дношення до культурно спадщини народу е створения етнографхчних, 1сторико-арх1тектурни музеУв-парк1в пхд в1дкритим небом. Ссновний тип етнограф1чних пе к1в пов"язаний з експозишею сыьського середовища, що робить йс го важливою складовою с!льськоУ системи рекреащй. Проте досят сувороУ науковоУ системност1 I справжност1 експонованих об"ектп у всГх рекреацхйних селах неможливо. Тому поряд з етно^афхчним; парками необххдно створювати "етнографхчнх сади", де експозиц1я Формуеться з мхсцевих об"ектхв або нав1ть добротно'/ хм1тацх¥ "ш старвдийу'Лснуе ще одна форма використання етнохсторичних структур для орган1зац1У в1Дпочинку в схльському середовиой з бхльш тривалими строками перебування вхдпочиваючих, нхж час ознайомчо'] екскурс1У. Це комплекс тривалого вхдпочинку в умовах високоатраг тивного етносередовища, що залишае нестандартне враження, завдя-ки особл'ивостям притулку, характеру обслуговування, своершюму побуту х посильн1й схльськогосподарсыий прац1, включеий до пр грами вхдпочинку. Цей досви може бути використаний при формува н1 рекреацхйних с!л, а також в селах з розвинутими рекреащйним секторами. Ну а разом з природою х ант'ропогенний середовищем ет но1сторична спадщина формуе узагальнений естетичний образ голов ного рекреац!йного об"екта аграрно-рекреац!йних зон - агропарку

TepMÍH "агропарк" у спец1альн1й л1тератур1 зустр1чаеться до-гь часто, в1дзначаючи тим прагнення до обгрунтування територх-ьного зв"язку i просторового злиття стандартних ТРС з широким кьськогосподарським оточенням. Проте тлумачення, яке вкладають хоняття агропарку pÍ3HÍ дослхдники, в значнхй Mípi в1др1зняють-одне В1Д одного, В робот1 робиться спроба дати уточнения понят-агропарку як нового ландшафтно-рекреацхйного утворення. Агро-эк, таким чином, будучи середовищною основою с1льськоУ системи <реац1й, виступае у трьох cboíx якостях: як конкретний ландшаф->-рекреац1йний об"ект, як специф1чне агрорекреацхйнв'середовшце, поняття, адекватне нов1й соцхально-економхчнхй шштицх держав галуз1 рекреацхйного буд1вництва.

Агропарк - об"ект розм1шуеться на територй', де господарсый íkixíх сум1!ден1 з рекреащйними. Розм1ри i меж1 об"екта визнача-^ся простором агроландшафту, ахо складаеться з двох зон: зони шосередньоУ присутност1 рекреанта i зони його в1зуального кон->лю, об"еднаних загальним поняттям "соцхального контролю". Агро-ж - об"ект е найнижчим /мхсцевим/ рхвнем у структурнхй iepap-? аграрно-рекреац1йних зон.

Агропарк - середовите характеризуеться певною структурною 'aHisauieio i зонуванням щодо якостх середовища. Агропарк - сере-шще включав в себе S структура елементи - присадибну Д1лянку, [о i зовнхшню, приселищну зону, a якхсть агрорекреацхйного сере-¡ища залежить в!д потужност1 природного каркаса в даному мхсцх, ¡наченому як зона "сохйального контролю". Агропарк - середовище :ередшм /районним/ р1внем в структурой iepapxii аграрно-рек-1Ц1ЙНИХ зон.

Агропарк - поняття характеризуеться сусшльною значимхстю )блеми /сощальним замовленкям/, науковою обгрунтовашстю УУ мшення i У'т практичною зд1йсненн1стю в конкретних соц1ально-»номхчних умовах. Сусмльна. значимость явища оцхнюеться з пози-t pi зних сфер суешльного життя, в числх яких найбхльш важливи-е: соцхальна, економхчна, еколог1чна i культурна. Система С1ль-:ох рекреацхУ забезпечуе соц1альн1 гарант!У доступное?! УУ ши-■им верствам суспхльства. Практична реалхзац1я системи схльсь-: рекреац!й i Ух експлуатац!я не пов"язан1 1з значними капёта-|кладеннями на вхдм1ну в1Д традицйних рекреацхйних систем.

Оскхльки схльська рекреац!йна система пов"язана з елемента-природного каркаса, гарантуеться еколог1чна над1йн1сть функц1-гвання обох систем, що сприяють взаемному розвитку, Сёльське

середовище мае великх ресурси культурно-хсторичноУ спаддини, i п1двищуе його не тхльки рекреащйно-пхзнавальний потенцхал, а робить важливою сферою наукових iHTepeciB. Агропарк - поняття ляе собою вищий рёвень /реМональний, нацёональний/ системи с; ських рекреац!й, "соцёалький контроль" здхйснюеться пост1йно ; сусп1льством в межах нацхональних граничь або в межах границь ликих природно-етнхчних perioHÎB.

ОСНОйНТ ВИСЮВКИ

1. Рух.вхд "рекреашйного розпод1лу" до "рекреацёйного р' повинен роэглядатися як склагний прочее, то склалаеться з чот! рьох послёдовних етапхв переходу рекреацхйних систем у нову якхсть. При цьому уточнюються цШ i завдання рекреац1йних пе' творень, спрямованих на эадоволення îwwbî дуального попиту oie мого рекреанта, на вхдмёну в1д анонёмного "усередненого" спож! ча "зон масового вхдпочинку" в минулому.

2. На piBHi iepapxiï ТРС, найбёлыа наблнженому завданням cyMiaieHOMy територхально з системою С1льськоУ peKpeauiï, проп еться 3-ступ1нчаста модель рекреащйноУ системи, де кожний с пхнь в1дповхдае своему рхвню в системх розеелення: зони нащо льного /périовального/ значения, зони м1жмхського /м1жселеног значения, зони для даного М1ста /прим1ськ1 зони в1дпочинку/. систем1 чхтке Micue визначено лише для крайнёх ступемв, сере Hitf ступ1нь'рухомий в просторх i в залежност1 вхд конкретних може мати складну або ггоосту структуру. Визначальними для cti турних характеристик рёзних ступен1в виступають "рекреацхйнх якостх" /<?/ i "транспортна доступнхсть" /R/ мёсцевостх, що : ходяться завжди у зворотнхй залежностх.

3. Вивчення сощально-просторового середовида сучасного та дозволяе зробити висновок про хсторичну смльнхсть i взаеь зв"язок двох полярних поселенських структур - урбан1зовано¥. i рарноУ, :чо можна простежити як на соц1алъно-демограф1чному, i на середовищному piBHi. В1дзначаеться, ¡цо соцхальне замовленг сучасного городянина на аграрно-рекреац1йне середовище харакч зуеться наявнхетю двох "форм рекреащйноУ виб1рност1", одну ! можюуявити у виглядх шшчного /пасивного/ споглядання агрг • природних комплекс1в, хншу - у виглядх активного використанш

природи, пристосування УУ для своУх потреб. Перша форма виб11 тх характерна для корённого городянина, що живе в mîctî в cbi

► покол1ннх, друга - характерна для "городянина - вчорашнього гянина", мигранта села.

Питання про потенцхал ресурсов е головним питаниям над1й-¡т! 1 безконфл1ктност! функцхонування рекреащйкоУ системи, а ?енц!ал рекреац1йно'1 пропозищУ е методолотною основою УУ роз-?ку. Ло рекреац1йних ресурсхв доцхльно вхднести природнх-, ланд-1тн1, матер1ально-техн1чн1, арх1тектурно-хсторичн1, людсы«1 ре-юи, а Ух потешцал може бути вим1ряний ступеней використання : ресурс1в /¡нтенсивно використовуваш, екстенсивно використо-1аш, не використовуван1 в даний час/.

5. Природний каркас стае стрижневим елементом в систем1 с1ль-соУ рекреацхУ, пропонуеться поряд з його природогосподарською шйею розвивати 1 рекреац1йну. Терарх1я ступемв природного жаса с^ввхдноситься 13 ступхнчастою структурою системи с1ль-сого розселення, 1 кожний ступ1нь каркаса вирхшуе своУ завдан-

в порядку Ух прхоритетност1:

Т - внутр1селищний - рекреац1йн1;

2 - внутр1господарський - природоохорошп, рекреащйнх;

3 - внутрхрайонний /мхжгосподарський/ - природоохорок-

нх, рекреащйн1;

4 - внутр1обласний /мхжрайонний/ - рекреацхйн1, приро-

доохоронн1;

5 - внутр1республ1канський - рекреацЫнк

6. Системи с1льського розселення, сыьськогосподарського ви-5ництва ! схльськоУ рекреащУ знаходяться в бхльз гармсыйнхй {ост!, !цж стандарта рекреац1йнх системи х урбанхзоване середо-це. Тому для аграрно-рекреацхйнот с«т.ери бхлъш характерна зональ-структура, иж лхн1йно-вузлова, а 1ерарххю рхвнхв системи С1ль-со¥ рекрэац1У пропонуеться розглядати не як принцип структурно-жторхальног органхзацхУ, а як загальнометодологхчкий принцип, дозволяе будь-якхй систем1 ч1тко позначити як!снх в1ДМ1нностх ¡ментхв, що входять до неУ. Пропонуеться 5-ступ1Нчаста модель ;теми схльськоУ рекреацГУ:

1 - мхсцева;

2 - територ1альна /вхдпов1дае 3-му ступени системи с1ль-

ського розселення/; •

3 - ре Тональна;

4 - зональна /не мае аналога в систем1 схльського розсе-

лення/;

5 - национальна /оц1нка якост1 зд1йскюеться на мхждер-

жавному р1вн1/.

-гъ-

7:. Агропарк для конкретного в1дпочиваючого починаеться з рога сйьського будинку, де "будинок-д1лянка-садиба" е первинн' комплексом агропарку I початковим елементом системи 01льськ0У ; реацГУ в хцлому, при цьому садиба виступае не тхльки як зас!б, мета в1дпочинку.

Наступним ступенем комплексу агропарку е територ1У зелени; насаджень схльського населеного пункту. На р1внх села другий с пхнь представлений стандартним набором ландшафтних об"е:тв си< .ми зелених насаджень, роль яких визначаеться не пльки фхзични1 розмхрами, а й мхсцевими умовами, плануванням самого села. Вхд села починаеться третхй стугпнь агропарку, зовнхшнх межх якого мають чхткого позначення. Конкретний агропарк переходить в агр; ко-рекреац1йну зону, яка в свою чергу закхнчуеться б1ля меж на ональних паркхв, заповхдникхв, м1жселених центрхв традмцйних ; реацМних систем.

8 . Пхшох1дний прогулянковий маршрут визначаеться як комп> цхйний каркас агропарку I служить як засобом /досягнення певно М1сця/, так х рекреашйною метою. Пропонуеться методика побудо: об"ект1в атрактивностх на маршрут! руху, заснована на поступал му активному наролуваннх об"ект1в х якхсн1й оц1Нцх рхвнхв Ух

КТИВНОСТ1.

9 . На основх психоф1з1олог1чних I емоцхональних властиво! сприйняття пропонуеться модуляшя агооландшафтного простору х ; на характеристика окремих його градхентхв. Наводяться типологг характеристики агрорекреацхйних простор1в, утворюючих його еле1 т1в х зв!,язкхв мхж ними. Виб1р рекреантами вхдкоттих просторхв ля тривалого перебувакня в мхстх на початку вхдпочинку х надан переваги замкнутим просторам - в к1нц1 в1дображають2 пер1оди I хоф1з1олог1чкого впливу простору на людину, як1 характеризують бою пасивний "адаптащйний" пер1од ыдпочинку 1 пер1од "актива ц!Т творчих сил".

Ю . Повнощнне етно1сторичне с1льське середовигце" е важлив Фактором композицхйноУ образност1 агропарк1в. 1сторико-арх1тек Н1 музеУ П1Д В1дкритим небом е концентрованим вираженням береж ставлення до культурно"? спадщини. Проте не виключаеться з форм вання аграрно-рекреацхиного середовища етюнсторична експозиц! мхсцевого характеру, доповнена майстерною 1м1ташею у виглядх "етнограф1чних сад1в 1 сквер1в". За як1стю хсторичноУ спадщини схльськх населен! пункти можна роздхлити на п"ять груп, а етно редовище може бути представлене в них не т!льки як музейна екс

[цхя, а й як повноц1ннх':ум*ови, засоби х програма екзотичного вхд-чинку в схльському середовипц.

II. Агропарк як принципово новий ландшафтно-рекреащйний об"-т, як специфхчне рекреацхйне середовище 1 як поняття в рекреацхй-% теорП вимагае свого ч1ткого визначення. Таке визначення перед-чае як специф1чну рису його "нац1ональну належмсть". У цьому -"язку мдкреслюються не т1льки репональн! I загальнонацхональнх дм1нност1 украхнських агропарк1в, а й Ух мхжнародне значения.

Перел1к роб!т, опубл1кованих за темой дисертащУ

"Наш город вчера, сегодня, завтра /ландшафтно-градостроительный анализ развития Днепропетровска/". -Днепропетровск,:"С1ч", -1994. - 185 с.

"Вопросы оптимизации рекреационной среды для сельского населения". /"Архитектурно-планировочная организация сельских населенных пунктов", пхд редакщею проф. Вхншу. Т.О., - Куйбишев, Т988. -С. 27-32 .

"Методологические аспекты архитектурно-планировочной .. " . организации отдыха сельского населения". /"Архитектура сельских населенных пунктов", П1д редакцхею проф. Вхншу 1.О., Самара, Т992 . - С.91-98.

'Социально-градостроительные аспекты организации отдыха в пригородной зоне ^Днепропетровска". /"Современные требования к организации рекреационной среды /проблемы градостроительства и архитектуры/", -К., 1963. -15с. ... "Аграрно-рекреационная система в Украине". /"II м1жнародна кон-ференц1я''Матерхали для будхвництва", -Днхпропетровськ, ДШ, Т993. .• -С.Т53-Т54.

"Передумови формування лШйних поселенеьких структур вУкраУн!". /II мхжнародна конференция "Франц1я та УкраУна, науково-практич-ний доевхд у контекст! дхалогу нащональних культур", -Днхпропетровськ, 1995 . -С .25.

"Проблемы жилищного строительства в г.Днепропетровске". /"Разработка ресурсосберегающих"технологий, производства строительных материалов■и конструкций и-ведения строительно-монтажных работ";' — Днхпропетровськ/ Д1Б1,~Т993; -0.226-227. • "Архитектурно-композиционные приемы организации мест загородного отдыха в условиях степной зоны". //Известия вузов, -1971.

-Л II, -С .64-67.

9, "Строительство на садовых участках". // Жилищное строительств - Т97Т. -К 7. -С .16-17.

ТО. 'Учреждения и места массового отдыха на территории пригородно! зоны". // Известия вузов, -Т975. -№ 2 . -С.66-69.

ТТ. "Детская площадка в парке над Днепром". //Строительство и архитектура, -Т975. -й 4. -С ¿8-2 9.

Т2. "Чуден Днепр?" /матер!али всесоюзного конкурсу "Тур-Днепр^Г' еколого-м1стобуд!вний розвиток басе'йну Дн1пра/. //Архитектура УкраУни, - 1991. -Яб. -С¿2-28. /у спхвавторств1 з В.В.Зороб-йовим, Г.К.Клопко, £.Б.Яшунським/.

13. "Агропарк. Архитектурно-композиционные принципы формирования", -К.,: Ц1НТ1 /депонування, 10.01.94, ЮЧ - Ук94/,-1993. - 62С.

14. "Цели и задачи конкретно-социологических исследований в системе организации мест массового загородного отдыха". /Экологические проблемы архитектуры /тезисы докладов на третьей научно-практической конференции/", -Дн1пропетровськ, ДТБ1, 1981. • -С .2 0-2 4.

15. "Еженедельный загородный отдых трудящихся и ега место в жизни крупного индустриального города. ХХУ1 научная конференция ИАРХИ по итогам научно-исследовательских, проектно-экспериментальных и научно-методических-работ", -М., 1970. -С .11-12 .

16. "Принципы размещения зон-загородного отдыха" в условиях'степной полосы.'Материалы ХХУЦ научной конференции МАРХИ", -М., 1971. -С. 108.

ANNOTATION

Miroshnifehenko A.A., "The socio-dejnographic bases cf the joyout of the recreation systems cn the ground of the village settling".

Dissertation to competition the academic degree the dcktor of architecture on speciality 18.00.04-"To'.vn-planningJ region planning, landscape . architecture, planning cf the village settlement points".

The thesis to defend in Kiev State Technical University of the Construction and Architecture, Kiev, 1995.

Present research deals with forming the Main principles of recreational construction under new socio-economic conditions. In Ukraine recreational programme should be

based on the unique natural, climatic and ethno-historical features of. different regions of this country, Ograrno— recreational sphere is high-quality recreational resourse. The technique for registration and. usage of -recreational ' resourses are proposed in this research. The increase of recreational resourses due to agricultural territories are substantiated. It is known that less investigated problems are found on the joint of different spheres of knowledge. Problem which is being studied in this work is connected with landscape architecture and agricultural industrial sphere arid also ecology, economics, aesthetics, social psychology. The connection of agrarno-recreational system with other national economics and town.planning complexes for successful solving of economic and ecological problems of their combined functioning is grounded. Ogramo-recreat ional sphere has a lot of attractive features, but it cannot be used for recreational usage completely. Therefore it is necessary to analyse, to select, to evaluate and to remake the agricultural sphere for its various usage in connection with national economic and recreational activities. Open spaces of agricultural landscapes as scientists indicate influence beneficialiy on psychophysiological and emotional state of townspeople. They also take part in forming new recreational landscape. In present work theoretical substantiation of agropark as new landscape and recreational object is given. Methods and ways of architecture and composition of agropark are developed.

- 52 -

АННОТАЦИЯ

Мирошниченко А►А.,"Социально-демографические основы планировки рекреационных систем на базе сельского расселения Украины". Диссертация.на соискание ученой?степени доктора архитектуры по специальности 18.00..04 "градостроительство,районная планировка, ландшафтная архитектура,планировка сельских населенных пунктов" Защищается в Киевском Государственном Техническом Университете строительства и архитектуры, Киев, 1995 г.

Данная работа посвящена формированию основных принципов рекреа тонного строительства в новых социально-экономических условиях. Рекреационная программа в Украине должна базироваться на уникальт природных, климатических и э.тно-исторических особенностях различи* регионов страны.

Аграрно-рек'реационнея среда, до сих пор в полной мере не ноет] бованная обществом,, является высококачественным рекрзационкым рее; сом, в том числе и международного класса. 3 работе предложена мет> дика учета и использования рекреационных ресурсов, дано обоснован! приращения их за счет сельскохозяйственных территорий. Известно, « наименее исследованные проблемы находятся на стыке разных областе1 знаний. Проблема, которая освещена в работе, находится на стыке л! дшафтной архитектуры и сельскохозяйственной производственной сфер! 8 так ке экологии, экономики, эстетики, социальной психологии. 3 связи с этим дается обоснование связи эгргрно-рекреационных систег с другими народно-хозяйственными и градостроительными комплексами для успевного решения экономических и экологических проблём их со] местного функционировения.Аграрно-рекреационнэя среда обладает мн! кестзом аттрактивных качеств, но не вся она пригодна для рекреаци* ного использования. Поэтому необходим анализ, отбор, оценка и пр« образование сельскохозяйственной среды"для его разнообразного использования в связи с хозяйственной и рекреационной деятельность»,

Открытые пространства агроландшгфтоа, по свидетельству учены: сами по себе благотворно влияют на психофизиологическое и эмоциональное состояние превде всего рекреантз-гороканина. Они так "ле п] нимают участив в формировании нового вида рекреационного ландшафт! 3 работе приводится теоретическое обоснование агропэрка ,'как нов< ландшафтно-рекреационного объекта.

Разработаны приемы и методы врхитект.урно-композиционного реж5 агропарка. -

Клвчовх вдова: система с1льско1 рвкреацк , аграрно-рекр«ац!й-иг зони, агропарки.