автореферат диссертации по строительству, 05.23.02, диссертация на тему:Складне навантаження будiвельних конструкцiй та основ

Р Г Б ОД

НАУКОВО-ДОШДНИЙ 1НСТИТУТ БУД12ЕЛЬНКХ КОНСТРУКЦ1Й

На првеях рукогтъу ПЕТРАКОВ Олексшдр Олоксаидрович

УДК 624 Л31.5:539.4;624.074.042.3.042.6.044.046

СКЛАДНЕКАБЛКТАЖЕННЯ ЗУДШЕЛЬНИХ

конетрукшй тлоснов

05.23.С2 - Основа I фукдамыггн 05.23.01 - Буд|ка»1.к5 колструкаД, будЬш I сооруди

Автореферат Швертспщ ¡ш гОобуття наутвозо епщпаио доктора те^пчгшх паук

Ки!в - 1994

• Двсертад1я в рувенно

Poöosa вавоиааа вНаукоао-досл^оиу sa прсеЕяяшф tactasyït Доведшей ПромбудШпроояэ

HajKOBSS консугьхат?-докэор sfiXHÍ4HKX неув*

професор Клви1ков

0ф1ц1ЙВ1 ОПОВвВЗВ! доваор теха1чнш: наук,

профаоор . A*io Si®®?®

доиор *вхн1чявд наув* - професор КР^9®

доктор техн1чкях наук»

професор Ка1ш»

Пров1дна организаций- 1нститут Ки!вЗНДШ ¡Цабуд-арх1тектуря Украхпи, а. КШв

• Захиот в1дс5удегся "JO" Ußk 1Э9» р. на 3ао1данн1 спец1ал1зовапо1 ради Д.01.]>.01. Науково-доол1дного |а-cïasyry <5уд1вельних конструкции 252 087, Kaïs^, вул. 1вана Хляиенка, 5/ 2

3- яисврЕаЩет иохна оанайоиитися у б1бл1ог8ц1 Институту Автореферат ро з i сланий р.

Вчевий секретар сцец1ал|-

зовано! вчвно! ради, доктор *вхя1чий* наук,

професор ••/ 7 Г.1. Чвршш

ЗАГМША ХШКТЕЙЮШа ГОШЗДГ

Дктуалъмсть теки. Т&^н1ко-аконом1Чн1 параывтри будхвелышх коиструкц1> та. основ, багато дечоцу визначаоться достов1рн1стю теоретичного прогнозу про Хх дхйсну роботу в реальних уиоврх експн-луатацхХ, внлачайчи режима навантажання, характер1 сиаових. таг де-формац! 1лшх д1янь, особливостх рейвитку. незворотних дёформащй, послхдовнгрть утворення, розк|5иття,та аакриття-трхщин та т.п. Результатов теоретичного прогнозу являегьсА г^ормагця з заданою довгрчов* ^овхрнгстю про несучу тр деформаци;ну спродозшсть кой- . струкц1и та основ,

В галуй1 розрахунку будхвельйих коиструкцхи та основ-сфорыу-вались, йабувши традшиностг/ иапрями дос&джань по збхльшенвд достов1рностх теоретичного прогнозу., голов#ими- з якихе урахуван-ня ф19ИЧно1 нел1шйностг роботи. матер! алгв; урэхування деформова-ио*1 схеии та геометрично! нелгихиностх; урахування складного характеру навантаження; урахуквашш реолоГ1чних явищ; уточнения кри-терЛв граничного стану. ПврелИём >тут фактора необхвдк,класифх-кувати як сприятлив! та-неейрйятливь Ьаприклад, урйхуваЛйв фхзич-во! нелШьностг робота мзтерхалхв доводить, як правило, до зб1ль-шения теоретично! величай» нйсучоЗЕ та дефоршшиноХ'.здатност! кон-струюц1. Йавпаки, урахувау.-л т'аких фактор1в. як складне навантажен-ня, дефорыована схема доводить до зменшёння несучоХ та деформащй-яоГ здатностг конструкцхй в теоретичному- прогноз!. Такш чааш, при удосконаленнг ме: "од! В' розрахунку бути вельнйх' конструюц к. та основ не можна обмежуватись урахуванням т!льки еприятливих факто-р1в, упускйючи а уваги вюшв на мнцевий результат неопраятливих. фавторхв. .'По дхй причин! пропозицП для практичного застосування Повяан! засйовуватись на комплексному урахуванн! нелхнхиних ефак-тхв робота буд!велышх конструкции та основ, пгд якйи требв розу-м!ти анал!з разом з сприятливима найб1 пьш суттевих^неспрйятливих . фактор!в.

На шдстав! узагальноншг результатов яатуряих;випробуванЬ бу->пинк!в та споруд ва гхрничих теренах та оохдаючих грунта!, адкона-них на пратяз! остйнн!х двадцати рокхв щ® бэзпосередньо1 участ! автора. установлено, то найбглъш-суттввими факторами, шо Чинять вплив на рввультатти розрахушав бЗГц1вельних конструкцхи та танов, ¡являюгься; фхдична. нвлШш^сть матвр1ал!в канструкцхй та хрунт1в

оонош5;/епрвдтлйвий. фактор/; складнии, в т.ч. змгшйй характер навантажання конструкцх к .та основ /насприятливки фактор/, Дои ви-сновок став визначалыпш йри виборх напрямкгв цих дослгдаень.

Дис0ртаЦ1йна робота виконана згхдно з штанами НДР Донецько-' го фшбуДВД! проекту в межэх головного завдання И науково-тзх-шчно! программ 0.55.05.н§ 1976-1980 р., завдання 06 програми 0.55.16 Ц Щльово! комплексно! науково-технгчно! програми 0.Ц.031 на 1981-1985 р., програми НДР Мхнбуду УРСР па 1986-1990 р. I вхдо-бражуе один з головних напряшив науково1. дхяльност1 институту: ^осл1ДЖ9н:и та розробка методгв розрахунку та конструктивниХ р1-шень будхвель та споруд. що зводяться в складних пгаенерно-геоло-Нчних умовах.

Щллю дисетртааЛ являеться розробка теоретичних положень та практвчних•алгоритм!в до аналгзу складного навантаження буд1вельнах конструкций та основ з комплексним урахуванням нзлШмних ефвкт1в на шдставх деформац1ино! теорх! пластичностх. Для досяг-неннй указано! цш поставлен! та разв"язан1 сл!дуючх задач!:

- розроблонх рх вняння стапу деформац!иноХ те орх1 пластичное тг, що:беспосередньо пере^одять до умов мхдност1 при до-вхлыгах трасктор1ях навантаження в дросторг деформаш й т,< ураховуигь розпогодження видх в напружного та деформовано-' го стану 1 розбтжшеть осек головних напружень та дэфор-мащй. .

- розроблем та експериментально обгрунтован1 р1вяяння стану. шб урахоЬують при- складному навантажеНн1 нолШЬну

• стислхсть матёр1алу, внутр1шне тертя, дхлатащю, розкрип та закриття псевдотрхшин, в основх яких лежать оформульо-вана автором теорема про складне навантаження материалу ! внутргшиГм тартям;

- розробленх рхвняння пластичного стану нормальних та нахя-лих перетингв стисло-вигх^тих стержневих елементгв прй складному багато параметричному навантаженнх;

- розроблей! хтерацхйнР алгоритм« для анал!эу складного на вантаження буд1вёльник конструкц*и та основ, ко включают эасоби складэння кваэхл1н1йних рхвнянь рхвноваги та неро ривностх перемщеньнап1дстав1 метода Ньютона та схеме розв"яэування з вдкористанням метода ПВР; показано,що эа дропоноват алгоритми розрахунку нелгн11ших систем надо

. дять до хде! Бврнадаького-Кросса та спроможн! бути квалх

фпсованг лк узагалькекий метод розподхлу параметр!б;

- заярояоковзш узагалънен: дефсрмащнш крхтерЛ граетикх отая!в кврюо* груш, в т.ч. засоба "х вйзначаннй на шд-суав! акеперимеитальних' данах про граначку стйсл1.ст.ь ¿в-тояу та розтягиутгсть стал!;

- лтдсгав! эапроповсвано* теорЛ розробленх та реал!зова»! на ти алгоритм« ддя розрахукку на складн* вида на-вантяженйя: плоских та просторових стершевях систем на яруаши основ!; «лсско зросторових. пласташсових систему .масавшх кокструкц!и, в т.ч. груктових мэсив!б; розрсбле--.41 алгортшм дозволяете виконувати розрахунки тонких плат та оболонск на шдстав! стержкевих розрахункозих моделей, в яких урахуваяня колеречиих цефер:/эц1й здпмзнюсться за-стособзко ,до схема.складного багатопараметрачкого-каван-

'■тажвивя; эапропопованг 'алгоритма* дозволяють ураховуватзв. зш ну розрахувково! сх&ш конструктивно* сйстемз в- процэ-сх аавактаженая,. э т.ч. утвор'еяак отворив та виробок, установку елемент!в зм1цкенял та кр!плекня, эглну фДвкко-йб-хан1чних характеристик матер!ал!в. ааприклад,лкелгдок замакашрг ослдаючих грунтхв';

- виконан. акалхз результат: в натурнах обстожень 'бгль'ш-ктп '300 будагаиз ка гхрнпчих теренах та осхдаючкх грунтах» ва-язлеш осос'.'ШВост1 1х взаемодЛ з дефорловаиою. основой та шмНенх шляхи удссковалэнзд методга розрахунку в яапряй комплексного урахуваиня нелхмйних ефектхв;

- .ви.хонан комплекс.••гвдпериме.нтальних дослгдаень я штою ая-

--рооац!* 'защюяокованих катод!в розрахунку, з т.ч. натурк?

вшробуванкя трьох в!дс!к1в Э^ти поверхових -будишав в'м, Гор»1вка /1978..,1983 р./, стеадов! дослхдкення фрагменте зал!эсбетойних рам з нзтурккх констругацй, -натур!« вк-пробування фундамента шит на природной основ!, лаборатории досл1даеавя гжяшстах грунт!з в пркладах зшкного зсуву; •

вйконако уэагалькенкя комплексе бкскеримекталвно-теореткч-вих-досл!дявкь, аозпя8ааюс э розробков- яелЩйнах метод1в .

.розрахунку конструкций.та основ, що шдлягаються складни« навактакекклм; розроблак! та вздаш рекомейдалд! для уврс-ваджекш эдобутих. результатов щюеетннш установим.

Лля розй*язуваннй заязч,. • постав-.

ташЕХ з робой, зас?осован1'метода досях-джэнь:

- метод скхнчених едедюнт^в та клвеичхн метода будхвэдьно! йехашки /сил,'перем$щень, початкоэи? параметр!»/;

. - деформац!ина ?еор1я -шхастичкоотх'' зм! кних аава.атажэнь та ■И твххачцх модиф1к^.дХ для дрелхджежк бетону, кампяно1 кладки та грунту; - •

- «етсд коефхцхевта хорсткост! у контактах и задан -га тео~ ртл иаслхдковоХ ловзучостх Больцмака-Вольтерря з засто-сузанкх до грунтхв;

~ метода•Ньютона, ПВР-Ныотона' та Ныотока-ШР для розвюязу-ваяня.систем иолхнхглих операторных рхвкянь;

~ чясвл'ьнх метода дослхдкення в 'зеютосуванням £Ш;

- ексаеркменталй» метода до(шджения матерхалхв, хонструк-щк та саоруд в лабораториях, стендозих та натурних уко-

- теоретичн: аолояення, шо розвквають дефорелацхкяу тоорхв пластичности та дозволяыть ашд! зувати в мехах ц!еХ теорх! складих навантаження. будхвеЛьккх конструкций', та основ при довхльких траектор1ях в простор! деформации;

-•• .алгоритма для розрахунку нелхнхеших систем при .-складному нааактакеинх, то квал1фхкоаат" шс узагёльневни мзтод роз-подхлу параметров i. засновам ну хтерацИших .процедурах те ну ШР-Ньытона та Ныотона-ПВР;

~ сропозицх! про'оцшеу граничких станхо першо! та друго! труп будхвелькЕх кокструкцхй та основ, ио мддягаргься. складному нввантаквнгоа, на гидставх узах-альнеикх деформецх них крйтерЛв;

- результатк експерйментальких дослхджень будхведьнЕх кон-струкцхй та основ при складнях вадах иаваитавепня, щб пое рэзоть наукой: уявленяя в ц1к галуах.

Наукову новизну робота созвать:

- рхвияиня стану дс-форм81?хйис; теорзХ пдастетностх, шо безп середньо перэходять до умов мзцносп ыра довхльких траект рхяхиавантакетея в простор! яэформац1 л г урахбвувть розп годже.ння видхв «апружного та деформоээного стану, а такоя розбхгаиня 0С9Й. головних напружонь та деформвгдй; .

- теорёми про склаян? «авантзжопня мзтерхалу з внутрхпшм тертям- та засноззш на них р1вшхяшх стану, ио ураховують

нёлхмину-' стислхсть ■ материалу,. нелхнхми умови мщностх, д!латац1ю 1 йроцес розкрйття та закриття псевдотршш;

- рхвяяння пластичного стану -.перетихав стержневих елемешчв, що дозволять аналхзувати багатопараметричнг складах навантаження при обмежено! ^нформацх! про тсторхю наванта-генкя, сбсяг яко! не залежить вхд гесметрМ траеотор11;

-.узагальнений метод ро.зподхлу параметр!в до аналгзу складного навантаження нелхнпших систем, розроблении у вигля-дГ 1терац1йних, процедур типу ШР-Ньвтона та Ньатона-ПВР;

- алго'ритми для розрахунку на складнх види навантаження не-лишшх стержневих систем, пластинкових систем та грун-

• тових масивхв, що засновангна узагальненому методх розподхлу параметр:в та рёал1зують рхвняння пластинного стану, ираладнонх для аналхзу дов1лышх траектср1а; >

- узагальнен! деформащми критерх!*для'оцхнки: граничних станхв буд!вельних конструкции та основ по щ1даост1;

- Прилади та устаткування.по а.с. СРОР Дй 432367, 845048, 992654 для експериментальних. дослхджень матерхалхв та конструкт и,, цо пхдлягаються складним д1янням; .'■■■■■

- результата експериментальних досл1ддень матер1ал1в, кон-струкцхй та споруд., що розииротть науковх уявлення про мехам за впливу складних вид1в дхяння.

Практична цгрпсть роботи: •

- методи розрахунку будхвельних конструкции та основ, що

>пхдлягаються складним. видам д1яшш, з, комплексна ураху-ванЕшл иел1!пшшзс ефектхв дозволять шдвищити певшсть та надхйшсть теоретичного прогнозу про реальну роботу буд1-вель та споруд,. .в т.ч. на гхрничих та закарстованих тере-шзх, осхдаючих грунтах та в 1нших складних хнженерно-гео-логхчних обставинах, забезпечукя! при цьому суттеву еконо-, мхю матерхалышх, трудових. та енергетйчних витрат;

- теоретичн1 розробки в галуз1 рхвнянь пластичного стану вхдчиняють можливхсть для широкого заетосування апарата деформацхйно! ТеорП пластичнобтх в аналхзх напружено-де-формованого. стану конструкщй та основ, що пхдлягаються . складному иаваитакенЬю; • ...

- узагальнении метод розподхлу параметр!в для розрахунку. , пружних та иелхшиилх систем, в т.ч. що пхдлягаються;склад ному навантакенню, дае. змогу унхф1кувати програмне забезпс

чання буди вольного яуоектування та поширюе коло тактично. розв"язуемкх задач в нелниыии постанови!.

Регшзахря рофдщ:; Результати пронедених доододень аикорнс-таш при складанн! параграфов 5.1.. .5.13, е. I... 6.9 та додатка 2 БН х П до цроектуванш буд1йЬль та споруд на П1дв«робкових терито-(плх Розд1д1е 4, 6, 8 та додаткхв 1,2 1Ьс1биика но

фоактувевй» буд{вэль та споруд на пхдвиробкових твритор1ях /1Э86/ зоздШв 1нструкц11 до""проектування безкпркасних будгвель из уступно остдаюяпх шдвиробкових територ1ях-/1901/, а також при роз- . юбцх одинадцятя мэтодичиих посхбнныв, виданих в Доповнения до юновних хнструкТивно-норлатйвша документхв.

Робота також упроводжеиа в реальному проектуваши при розра-унках канструкщй рчду промислових об"окт1в а урахуванням ватаву кладнлх навантажэнь, в т.ч. буивель та-споруд Ьнагаевського кок-оххм1чного заводу, бнамёвського металург1иного заводу, метало-рокатного виробництва Донецького метэлургхиного заводу, багатопо-зрхового склэдського корпусу видэвництна "Радянська Донеччина", зрпусу по вйробннцтву суперфосфату^Константин!вського х1М1Чного шоду, виробничого корпусу Донецько1кондитерсько! фабрики, .будх-'ль та споруд заводу ДСИ в м.' МзгЛвкэ, виросничкх сноруд .Мак!Iв-<4 .кого заводу металоконструкш и, будинк1в та споруд МакIIвського ;1бозаводу, будинку дхагностичного центру в м, Дояецьку, штучних нов споруд метрополитена £ м, Донзцьку та ряду, хнших об"ект1в.

В1д упроваджэшт результатов дослхддень при проектуванн1 та цхвництвд конкретних об"екттв в складних 1нженерно-геолог1чних-. эвах одержан за рахунок економИ матер1альних, трудових та енер-гичних ресурс1в екойошндай ефект у'розмхр1. б1льш шж .5 кля.-'-руо» 5 /в цхнах 1984 р./.

Алробапхя резульТатхв. Основнх результата хцюваденях дорл1д-гь докладались: на галузевхй;РеспублхкахюькО й. науково-техтчнхЬ фереиш! з проблем оптимхзацхХ <5удхвництва шахт /Донецьк,197€/; Загальносоюзшй нарад^ "Фухщаментобудхвництво в складша грун-их умовах" /Алма-Ата, 1977/; на заседаниях науково-твхшчно1 ; и Даржбуду СРСР /Москва, 1978; Донецьк, 198.0/; на засхдаянях На-во-КЬордхнащйно! ради Держбуду СРСР з проблема " Проведения до-цжень та розробка мотодхв розрахунку та конструктивних ршень анкхв та споруд, що споруджуються на осхдаючих та пхдвиробкових !Тор1 ях" /Ки1в, 1980; Алма-Ата, 1980/; на УМхжнародномусимло-п Комхсх! 66 "Щомисловх будйнкк" МСС на тему "Комплексний хид-

.Х1.ц до роза"язування задач при. прсектуваннх -ia оудi i

ничих будхвель та niji.iipuewiGîB /¡Лослы», t.^iïuju, li-iii/-, я.. 3di .»>.».i» • co»3Hiit науковогтохмчнхи парад! " с («кгйу»;;.-.:. » «.»^.-t;-

луатацх! Tji реконструк»и ï npo.*6yAiï:e.,:i: acrfaxypx'i «aïoï, uaïutiwy • дцвно! та прШ1ЧорудноГ прошсловосп'.'/МамХвка, Ii'81/; иа j.^i.' .i-• nи'.коордацац!и.нарадх »Xoctïhhoï komîoiï по зшизобе^ошглл конбтру'кцхях 'багатоноьерхчЬах оудинкхь .Наупово-каординацх «ai ». i*«-дц но бетону та sa^ii зоб лону Держйуду UPCP " ьфектив(п • ко.иструкцх L та. мет-оди'розрахунку. нооучих систйм, елеиешчь та вуьл1в бгзкар-касних будинкхв" /Вхльгшс, 11384/ ; на -Чотирнадцятга науково-ьи^оо • нич1н Hapaxxi-ceMiBàpi "Консл-руктивнх форма та метода розрахук:;.у багатоповерховйх будшша.в ушвах bî4h.oï мерзлота. т'а сбьсмхки" ' Дркутськ, 1988/; иа .Межнародхи и кохфврещН .з.'мйхангкв:трунтха ta фунпаментобудування /Талхн,-1Ш8/; tiâ- Ресиу<5лi-itaххс¿кi и иаукоьо-('еипчнхи крнференщ! "Удосконалення залгзобетоннйх конструкш Ео роо'лять при складних видах да^ормацхп,-та ïx управаиження в будхвельну практику". /Полтава, 1989/; на Двадиять'третье! та. Двадцать четверто! Шжнародних.конференциях е галузх. бетону та залх-зобетону. /Москва,- Лен1нград, 1991; Дсмбаа, 1992/; иа ь:уково-.. практичних коиференц!ях MaKiïвськогр iнженерно-буд1 шз/л;ыл'о институту /MâKiÏBKa, I9BQ, 1982, 1984/; на зас1даннях науково-техшч-hoî ради Держбуду 7кра1нсько1-PCP /i'oiïB, 1983/; на заеданиях Вче-hoï ради Донецького ИромбудВД! проекту /Дснецьк, 1976...1991/.

Нубликаш ï. По матврхалах виконаних досл1джань опу<Зл11кована сорок одна друкованя робота, нерелгк якйх наведен в дисертац!!, в т.ч. одна книга, шгеть брошур та одна програма до ЕОМ. Список основных надру^бваних podir прим пцен на кхнцг автореферату.

Обсяг fa структура Роботи. Дисертацхя складаеться а вступу, шести роздШв; списка л1тератури э 321 лайчування та додатку, оформленого.у вйгляд1 окремого тбму. Викладена на 348 сторхнках машинописного тексту; хлпетрована 129 малшками та . 9 таблицами..

Автор приносить i\ny6oKy вдячн1сть доктору техн1Чних наук, професору Клегпкову G.M.за цхин! поради та рексмендац11, що булл ним нада»и до дисертац}Х.

зм1ст ровоти : -.ï-

У Bcryni обгрунгована актуальность розглядаемих. проблом, виз-начеш цШ та задачх, сформульовэна новйзна та практична значен^

п."о ¡г?жень.

ЙЦм1тщник_огляд_Еоб1^ , що гйдносяться до поплЬженрго ко-«Г^лем, надаеться у роздцл1 I. Шреважна ,к1льк1стьД штчмзн? •' них та закордонних автор1в, що пов"язаш з'удосконзленкчм мегогп;= рчзрахунку буд1вельних ко^трутп 1г та основ, взноситься до про-П03ИЦ1И по урахувашго ф1зично1 нелтшыюстх роботи мате; Ь.гпя >•. умовах простого навантаження. _'.'.";' •

ПропоэнцН по урахуванню складного навантаження буд1вельних конструкщи та основ розроблеш, я шлему, на р1вн1 пугШкацхь г не знаышш наложного воображения в нормах та пос1бниках будхвель-ного проектування, в програмах:САПР, в галузевих прикладшх про-грамах та в лнших материалах методичного.характеру. Ирсшозицт*, що засновав на р1вняннях стану типу Прандтля-Реиса,''розробили ' Бугров, Горбунов-Шсадов, Генхсв. Вялов гзлшп. Рхвкяння стану тппу Друккера-Нрагера використали у сво1х розробках Грощев, Д1дух Зарецькии, 1оселевич, Качанов, Лебедев, Ломбзрдо, Шсаренко, Про-ценко,. Широков. ¿казаними авторами занрспонова!П поверхн1 навантаження у вигляд1 поверхнь обертання. В зв"зку з цкм не урахову-еться деформацпжа ан1зотроп1я матэр1алу, а клас анэлхзуемих, складнях иавантажень обмежусться траектортями переважного напрям-ку.ИропозицП , заснавзн1 на рхвняннях стану деформацт ино! теорП пластичности, розробили Геиев, Крижановськиь, Москввтин, Петраков, Ржевськии,. Дипенюк. Указаш пропозицИ ураховують дёформащй-ну ангзотрошп матерку I дозволяють анал1зувати достатню прос-торий клас складних, в т.ч. эмхнних навантажень,

Ргвняння стану. ?агально1 теорЛ пластичносп 1ллшина у явному виглядх для анал1зу буд1вельних конструкции та основ не ви-користовурться через В1дсутн1сть в1дпов1дних. емшрхчних. эалежнос-тей для матер1ал1в, шо застЬсовуютьея у бугивниптвь

Для аналгзу бетонних конструкцхн та кам"яного муру застосо-вуються квазпзотрошп та ортотроши л-одел1. КвазИзотрЬти моДе-л1 запропонувэли Васильков, Гешсв, Кисюк, Круглев.-'Леьтес, Тг>-пин, ПропозицИ щодо розвнтку •зортотропних моделей розробили £а-лан, Барашиков, Ехднии, Карпенко, Клованхч, Крзачевський,' Кричев-ськии, Мухамедхёв, Осэдченкр, Пзресилкин, Сапожников. Ортотроши моделх засновусться на гпютезг про збхг. осей головиих напружень та деформац1й в продесх складного навантаження, в зв"язку з чнм не можуть бути використам для анализу дов1лышх траекторхй. Мо-. дел1 для грунтових основ ураховують нелхн1йну стисшсть матер!а-

,у, внутршне тертя, дхлагащю та вшшв виду напружного стану. Дролознщ I, уо ураховують складне навантажепня грунтових основ, розробшш Бугров, Вялов, Горбунов-Посадов, Д1дух, Зарэцькиь, Заха ров, 1ващен$со, 1оселевич, Крижановськйи, Хгом1зэ,.Нгколаевськии, Чевикин, Широков. Зазначеш пропозтц! засновуються, в ц1ло>лу, на рхвняшшх стану теорй пластично! течЛ г не ураховують деформа-ц! ину ашзотрогою грунту.

. Наиб1льшии розвиток в анал1з: складних навантажань наздобула одном!рн1 хнтегралыи мокелх для перетийтв стэржневих залхзоботон ¿их конструкции, пружнопластичних в"язеи та елем'онт1В, цо модулю-рть трунтову основу. Так! модел: запропонували Айзенберг, Бамбура, . Зачине ькии, Геммерлинг-, Гркщенко, Диховичнии, Глшин, Гуща, 1крин, ллеикон, йшимник, Кузнецов,' ЛозаЧёвсъкии^ 'пумпяк, .Лемиш, Люба-, ров, Любимов, 1«азо, .Масленников, Москальов, Назаренко, Немировсь-кии, Островськии, Некарськии, штраков, Попов.,'Расторгуев, Слив-хер, Фигаровсыши, Чирае. йадопомогою зазначених {доделеа, в цхло-4у, анал1зуються .змхннх' навантажання стержневих конструшил, що П1длягаються динашчням, в т.ч..сеисмхчншл д1яшям, а також бзлко-п 1(онструкц1Г. на ;прукнх'й основх.. .

й|>ектавн1сть нелппшшх метод!в розрахунку буд1велышх конст-оукши та основ безпосбредньо заложить-вхд .эастосрвуемих для сшп-ш 1х результатов критерПв ГраНйЧшж станхв. Нормами буд1вельно-го кроектування ззлровадауються силой! притер!1 граничних станхв перло! .труни,- заснованг на тзор!ях шцност! Галилея-Ренк!на, Губе-ра-Мхзеса-Генкх, Мора-х^лона, Лйзеса-Шлеихера-Боткина, Надах та 1н. Зазначен! .тёорЦ-.мхцНост! удосконалили Бхленька'я, Вялов, Гейев, Крияановський. Ними запропоновано урахувати вплив на мхцнхсть ма-тер!ала виду напружного стану та нелхмину залежи!сть в формулх ' МорагКулока. Бхльш прогресивнили е критерН граничних сташв, то заснозуоться на деформацх ¿¡них теорхях М1цност1 Мар!отта-Сен-Венз-на, Бйккера-Бестергаарда та 1НШ1Х. Деформэгцып кратер!I граничних стан!в запропонували Айзенберг, Бамбура, Бачинськии,'Бельський, Гешерлинг |; Килимнйк , Штраков, Стрелецькии, Ступак,' Чернов, Чигас. ДеформацМцн криторЯ знашли воображения в нормах проектування сталевих конструкт и, будишив та сноруд на пхдВиробкових терито-рхях та ос1даючих грунтах. Маються пропозищ! про нормування гранично! стислост! бетону для граничних станхв пэршо! та друго! груп. Розрахунок нелхнхйних систем, в т.ч. що шдлягаються складнод па-впнтаженням, виконувться, як правило, методом пружних рхпекь 1ллп-;

шнна. Uupi зиять кроковх та кроково-хтерашшп метода, а-такрж методи прямих 1терац1И. ОстанГп раэлхзуються у фощх методхв ио-чаткрвих нааружень. .початкойих-.деформации та змпших жорсткостеи. Алгоритма, заснованг на методах гфужних piiaeHb, запропонували Ад-' жвбеков, Бозухов, Бугров, Габричхдзе, Геммерлинг, Городецькии, Даш слов, Дюиюх ,;Барецькйк^ Ьенкевич, Кэкчан, Кваша, Курило, Лев-чич, гйасленников, Москальов, Назаренко, Островськии, Шкарський, Резников, Ржаницин, Слцвкер, Слободан, ФеДосьев,. Чернов, /Шахнович, Широков,

В леяких роботах йнал13 складного навантаження вводится до задач: про приладивння конструкции у варгащшии постанови!. lipo-позицП в цьому и;апрямку зробили Власов, Маленов, 1!роценко, Чижас, Чирас. Результат таких розрахункгв оц1юаються по хмовхрносним критериям граничнйх стангв. Промовлюються прогюзищ!, [до розраху-нок нел! наших систем на^лш ейектшшо виконуеться методом без-посереднього складення та розв"язування. систем нелЬпйнях рхвнянь piBHOBarii -чй нерозр1ШНост1 иеремщвнь, в т.ч. склэдених з викорис-таиням BapiauinHiix принцшпв буд1вельно! мехашки. ПропозицхÏ, шо пов"язан1 с методами складання та мОзв"язуватш: систем нелхншшх ргвнянь piBHoeafH та нерозривност1 перемхщень, зробили Бхдшш, Грищекко, Диховичнип, Кяовашч, Осадченко, Иэтраков. Пазначенг явтори використовурть метод просто! хтерацЦ, а також 1теращиш методи, то засновуютьйя на хде!. Ныэтона. Б1дзначаетьея, що застое, вання методу Ньютона та кого модиЦкащй мае ряд суттевих переваг, в т.ч. гарантуе збхжн1сгь 'хтерацхкхшх процесхв при достатньо малих ступенях нзвантаження;

В другому роздШ виклаДеш тёоретичш основй розрахунку будЬ вэльних конотрукцхй та основ, що шдлягэютьсл складному на.ванта-женню. Ця проблема безпосэрэдньо лов"язана з лелini ¿¡ним анализом буд1вельних конструкц1й та основ' i вмикас в себе два головних аспекта: pi вняння пластичного стану для скхадних траектор1й наванта-ження; критерП граничних стамв До стадИ, що е руянуванням. Нак-б1льш приемкою основою для розробки piвнянь стану при складному но вантажеиш будхведыйх конструкции та основ е загальна теорхя плас тичност! 1ллю1ина. Однак II застосування в безгюсередньому виглялх стршуеться вхдаутнхстю необхшшх емшрхчних заяежностзи, що заир воджують взасмозв"язок компонент!в вектора нанружень з геометрхчни ми характеристиками TpaeKTopiь навантажання в npoçTopi.дефррмацх в. Йдобутгя таких эалежнбстей для ботошв, каляного муру, будхвель-

:'■ h:

них стала ь,.' груйтгв' Ta.iaasas-штвр»ад|.а назначало û зд^сненшт корено! реформа нормативно! бЗза, що засгосоауеться у будхвнщт-

Bï. ' ' ■ :

Йвняння ставу теорхI шгастлчно! течИ дри.;аднен1 до анализу складного навантаження. Ала при; дьому практично вех реалхзоаанх Bepciï aisl Teopil засновуютьея на поверхнях иавантажзкия у виг-лядх поверхнь обертанвя. Остаьнг визначае, то при резвантаженнх ta реверсивному яавантагеннг до наперед досягаемого piBjw матар1~ ал прадюе дружно, шд.цыковато нз эгоджуеТься /похабка складае '. cotai BiflcoTKia/ з данный ексдарамантальних дослщвнь буд1ввль-них конструкцхь та основ.

Дефориащьна теорхя аластичност! усувае цел падалïk, m дозволяв достатньо просто ураховувать накойиявнкя пластичних дефорыа--Uiit ари розвантахенн! та розерешэному навантакеннх /ефакт Баушин-Гера/'. Сдиак piвняння стану uieï Teopil Дкзсквнтив/ резроблеш тхлькя для smîhhhx навантажувань без урахувайач зм1цВ0Яна, тобто для ыатерхалхв, то ш мають внутрхшьогб терта. Для бхльшосТ1 бу-дхвальйих мзтерхалхв /бетона-, грунти та т.п. / внутрхшне тертя е аизначккм при зазроваджены MinHo^ti.. Роэтаисванх в дру^Ьму.роз-•дШ. nponoaaniï доэволяють'удосконааай р1вняная стану деформа- • uiuHoï Tbopiï пластичност! та рйзпойсщшяи. Хх на анадга дов1ль-них TpacKTopîi навантакення з.урахуВанням BiiyrpioiHboro тертя та шшнЬшо! стислоотх матер!алу. йря цьому необхши для 'такого анализу ха^срмащя йуо аласгивостх матер!ал1в вкладаеться в меах норматяэно! база, шо застоеовуеться в ауддвницт.

Б НйрШСМу niДрООД1 лх - другого.розяхлу запроаоиовам piвняння йтану з стац1онарвои поверхнею шцност!. Подальше

;-ojiu JK!ï.oj№:io;\i г>зл r.;z основа для форчуддоання рхвнянь стану зтгйЛ1исгс ькду г,1 л. '^rspiajÙB з пестадхояарноа вовзрхиею мхцнос-ri. H|OiH?wi3o:j.ii!o чоп'.рд типу р1внянь tuiacii'.HBoro стану ддя мнТг* ла\хв :} чх'у.'•"•t:r-ii;i03 nouspx;tt>D ыхцйсст!, ад в1Д1^зняоться пекла-•ШнЫи а Хх сглшъу Йдотаэалй: вЬнтори прпрхкзнь $сувйах шшру-«ёнь та деформацхи вхд точки розвантзжонпя mniHôapHi, oci голов-•шх HanpjypHb та в яроцес! Ьавактахенкй збхгаоться

,>Van A/; piвняння тяпу А, для яхих обмегхиая на взасикз розтащу-аят осек головотх напружен^ te д&$ормац*И ко наклгадчргься /т:*:п ■Э/-, рхвшшш типу В, для яких дхагрила зсуйу при розвавтагвня! . эалежитъ я5д ioTopil новзитажоння /тип 0/; вэкторя nprrpii\3rîr-, зеуваих нзпру^^нь та дй^ог^дхй на-достатньа »кгчих sn-

: -тз ■■ ■ '

^щйт^щт^^ш/^тг^^-ртщш чшстаздого -стаду талу % сфо|мульсвзн1 такш чинш. РоВглядаються три точки траекто-наваитакення: точка розвантаження /А/; "точка попербдосганкьо-гр ступеач тватажепт /В/: точка рстаннього ступеня иавэнтажен-№ /С/. Шбулови риконугт.ь<!д в шестш1рному простор! зсувних на-

..В простор! зсувних напружень издав рад!ус Я'Зрс*эри «гцностх 72 , р!вннй за числом мгцност! матер1 алу при рдяовхевому напружяоглу стан! /стиск чи розтяг/. Лк виххдш Дан!, нчдазоться тензери напружень в точках А,В траекторЦ та тензорг деформаций в точках А,В,С. Гйдлягае вязкаченнв тензор напружень в .. точа!. С..' Вих1-днями. да»«ми- ярдирться^оараметр», ко. ъттчаюгь д!о-•• граму зеуву при простому навантажеин!.' И шьнроемвому вшшдку цше параметрами являться ссчзтковии модуль; всуну (?. та радгус г?-пзреферл шцвостхТ? . Шр;д за все ..з аналх зу иадано! траскторИ на-эантаження у простор! деформа«!!» визначаеться иапрямок навантажен ня з .точки В у точку С. При цьому навзнтаженш вважаеться активнш •якао'м!» векторами £цал) та -¿/до не е гострим. В протилежному вйцэдку кавантаження по траектор^' £0 ввзжзеться розвантаженнян ! точка останнього розвантаження переноситься з А у В. '

Д!аграма зеуву при иавантакенн! по траектор!! АВС подхбна д1-зграл« .зеуву арн простому навантааенн!, а П параметрами в натрое Т1К!0му. вкпадку являються: початкрвии модуль зеуву при розвантажен-к! та фхктивна мхцн!сть материалу, р1вна за числом модулю вектора, проведекого з точки А у точку пёретину. продовження траектор;! ВС Гхперсферою мхшюстх /точка С'/« Фхктивна мхцнхеть изтерхалу при роззантая8кн1 з точки А Екзначазться в таккк послхдовиост} . Вйз-'пачаеться. коефхщент под!бпост! кол1нёарнйх з ..умсвя задач!.; вектог-р!в гв 'Тцсв) розв"язуваншм квадратного рхвняння:

у дужках прййускаеться скалярнкй добуток суми векторхв. 3 ура -Чуванням, того, то ¿¡ю , фгктввна мхшйсть матер!адз

••.•'•вквначаеться по формул!:. - .

: . . /У.

•ЯоЧатковий модуль-&сувубг*к: при розвантажонв! з-. точки. А .ви-еначаеться з умоки перохеджойня д1аграми:зеуву через точку Е з координатами б/йа» , Ецяа) .- Таким чшюи, дгаграма зеу-у -при розван-: таженй!, що беэибсеродчьо переходить; до. умови. мх пност! у. наперед -?п

стулкеться, а Н параметра. залезть вхд 1ст&]Лх иолереднього «л-, нтажёння. -В зален1Юст1 вхд величини хнтенсавноздЧ нрирщеххпя »е-рыацн. бум; за допомогою'дГаграми зсуву визначасться величина тенсивностг приршення найружбнь при розвантаженн! 3точка А точку С.' Шдпов1дно до принято! Г1потези вдктор. йраргщёнь :нащ>у-нь ф<«м юшноарен 'вектору •ярирщень дефор«ац1и - • т под!йностх цих векторов ¿находиться..з квадратногортБшшня:

С %>Тгм)~ /з/

Напруження в точцх' С траекторЛ/ на'вантаженпя шзначаытьбя по ;

■ Тс^Г-; . /4/ . ■

^ - приииао• значения х,^,'г , а -¿р- . -•.

Параметри ..об"емного дефорйування, що.входять до формул /4/, в падку плоского напружного стану / €>¿«1= £>■./. •визначайт.ься як фун- ■ .х! в1д косф1щента

■ёссс*) - /•"''•./«/ ,

К - модуль 9(5"смъоГ . ' ; .'

Шршии- п1ДрОЗДХЛ другого разделу СЕ5НЧуСТЬСЛ резулх4нта.«и до- . ¿дкань рхвнянь станущо' засневуються' яа ргзнкх гипотезах. Ъгл~ часться,..шо втсористойувакия- ггяо'г'езй 'аро зсштшья оси.к ^олгозних-йруженх. та дефо.{1мацЬ!' /ортотрОика- модоль/..Для скрэмих.. траоктой в-. ьодить 'до' нек.оректйосТей.типу '.розр:ш;в.'-функц1 и реакцп., ^»о^ ишосп. «их Функцги а» дхла'иичах монотонного наезнтажетш, с,?:-сть- аох1днах-: рйш-^и по. езремх^циннм по !хн.ьому капрдаку.

ьиаззнф.иУкоректнссг* характер!«* для рхзкяы.;сз'ан>' /а/, v до. розбхнкосТй'Д'г-яйЦ^^их ароцаелк пек розрахунку конст-■кцхй-,. налриклад,-.. хтораш-и тшу Ньютона-ШР аа'.рах-унок ан^гак^нмя '■ датноХ . гизначблксст! матрпщ/Фрешё,- Ухдм!чб'ш особлиьостх р:'в-' шь стану - тнйу /Д/ ,а& доззш!Яоть>рекойе'кдУ1»т.к Хх. .для'. аи&л1ау до- • Льних- траёктор.' ¿, нанантаиення. ' ■'■ ■ ''

Спроби цоа^улювати дхаграму'зеуну лр» розв ли^жеша в ¡л виян-(Х- стану талу /й/ наводять до:.некоре-хйпостеН Фвиу леиоНоТоиг^ол'Н

-рцашй- на да лянках'.йонотоячето '¡йЯйкт8аелни< Яси'чикг» нрояь-... ¡шяя ацех некоректнбетх е: рдзриаптйть а фунхии, ®о о'вйеу« дхагг-^а-'. '' г<су1«у,.-яри змхнх. величин«.'ф^ктявио! йтиност! матер!алу.

Рзввянта стану' типу /С/, в- ягш.ыодуль ярк-.'^зшнтйяс^н!

з:л:ниа величина ,, що г^М.^'^ттарг! нон.^.-.'янього иаиаэта--

. р.еккя , KopéicTKi на жпм дгапазот складного навантаження. До дооконалостен цього..типу рхвнлнь слхд в1днести те, що до иергао точки розвантажвния вони наводять до зб!ганда. вщив напружного та дофориованого стану незалежно вхд траекторхГ навантаження, суперечить даням•;експеримент1 в.• •• • • . •

Накйхльи загалмгами здлёжностямя е р1вняння стану /типу /и Акзлхз, вакокании з викор»?станиям указанкх ртшнь,.виявляе, ш для окремих трзекторхк навантаження до першо! точки розвантаже ия вхдбуваетьея розбхгання кут-ih шхилу осек головнях напружен ■та дефорлащи, а. такок ;розпогсджешш вид1в напружного та дефор ваного стану..- указам язища узгодшурться з рядом експераментал них данях. • ■

В ДРУГОМУ ШДрОЗДШ ДРУГОГО рбЗДЬТу рОЗГЛЯДЭЮТЬСЯ piННЯ1! стану для матер1злиз, що мають внутршш тйртя та д1латадаю.

Сформул^ована тоорчкз ппо облаяно иаьз^ажошш матепхалу ,внутр1 ашм тертям: . ' ■

•Напруження при навантажншп з точки-В у точку • С, складаюп г.д!исних.напружень в тбчцх в, прирхшень наиружоиь¿. давтатор f ясщхбек девхатору лргрщень деформацгп, та приршень. напружен! обумовдвщцс- прирщвнням середнього наиружвння,' дев!атор яких i д!бен дззхатору дхкеннх нйпружонь в точцг'В, причому KosJjiuiei под!бност! указаних дев!атор!в визначаються з роэв"язувэшй зг про складне навантаження по нэдано! траскторг! в просторi до^с uiii ьштерхалу. з стационарною повзрхнею míuhoctí, що визначает середнвд напряжениями в точках С та В трасктор!!. Таким чинок дяя ¿шаяхзу материалу; з внутрхошм тзртям Додотковкми виххднм двтж яалявться: дгаграма míuhoctí в осях бг -Т0 , fliarpawa яшвим ъ жпх £»-<%> • Ш» указанный д1вграшши та д!аграмою : йоааняа дуга установлена. ожнозвзчвд в!дпов!дн!стн. Зокрема, дз рзйз'&ьщ-е пмшу ттту Шржувгься стг^ством кривдх,\ ш ктрШ ЯЖО 6. рВД*УС ílíiej^ei« MÍ«HOCTÍ, 1Ц0 установлюеться i rJ&rpSMt. uitté&eri в-saMÉmefl eíá mimum середнього навру» й0 , 'i¡ сьоа Чв-pr?. вврв}№ -тарумим «изиачаеться по дхагра» ¡•шгльшщ ь заяшюст! Шя- оРешМ- д&шшц!*-. При дьому ан; шймжо О6*Ш30?6 Яйфориуваййя .м!¿сшяшя незалежно. Teopoi урт балхцшз шттйявтш шщШу 8.ь»тйш*м--тертям'' реалхз; с я V ЕШйряйМ рШшкь- е*а»у гяву- /А/» idopfm про. склад» клшжлт б/дз. чтШш m tí ль ей .Ш ошмщщшяртШ. дх or.pai ;múm¡w б*i гмМмш мтшже;.»иду «i-

дгаграмн, зокрема, цо ураховуе явтвд- дхлатансг!, тобто, кола б"а-— < Розглянут такси вариант, т^нсформуеыах в ароцесх об-

Числюзахда дхаграм мацностх та ущхльнення з зз"язку с арэцасааш утворенач, ^зкраття та 'закраття псввд6тр1щин. Наведен! результата вксаераиёятадьнах, досяхдкень складках траскторхи'аавантажэння зра&-К1в глаяастах груетхв-в ариладах змхиного зсузу.- .НаШлкве з91ганг-, .шх-вкснеримавтальйиЖ даних з^ таоре'тичншла Гоцхнкала саоСтархгаеться . яа ддлайках пружйого- дефорадваннй'. та розвййугйх. -пластачках дефар-¿здак.' фа'йоагорйому- наваятагэгш эразя/.в грунту /шсля неаовнбго . розвантакеаня/ спостерхгаеться описана В тйхнхчнхй л1терзтур1.ява-ще сп1йненЕЯ.сквдярШ1х властивостак, з результатг чого цочатково -г^т.йфрр«уеться.б1льш ¿юрстко'./чйм'ххв-. приви'суеться теорхею. За-• .тальник васновок.яхсиам а ;арах1устигфст1 п^аьйятах. теорзтйчиах: за- • сяовк1а для.охшсаашг рхвнянь плаетачаого стану, аатархалу 'з'-вяутрхо-¡нЗ-м -фертямври складняхнавантааентх. *■ :: :

В третьому. пхдроздхлх -другого'роэдхду ,аапроаоабх?ая1 • р1в&шня : апастйчного ¿тану, для пербтанхв стерйаевах елемектхв. Особливхст»,, що'.-'в1дрханйе щ р1вачншг, е те, Гак». дов1 льна 1<ёгбр1я навшиагшння ураховузться за .дономогов Чотарьох варамзтргв, характерЬ^уйчах до-сягне'най рх.ве.нь нааруйно-дефЬ^овзного стану- паутину.' Розг.аддбн1 такок бага7бпарач9тричн1 дхагреуи дёформування, ад. уароваддують' ззаснозв"язск мхх узагальненама зусадля:а та дефор.улщямя в король них та «ахалах аераткнах стар-дзвих еле^епгхз, в т.ч. моделкэчах роботу груктозо! основа.

В чотазрточу а1дроздьч: другого роздхлу обговораетъся проблема граничнах стаахз буд1вильнах кокс?рукц11<. та оскоз, дка дбзпосэ-родньо ио^'я? гла с осойх.-ксстя.ча .'"лллих^ого шгалхзу. Заарояокозз-их узггальнен! депорт крят:\ для оцхнки гразачиах вершо! груяр, .що дсззкдяоть бхльэ яовко • вккорюгозузатя. йеравага, як: аадають .челп-п кегодк рс*?;. -.хунзу Оуд:вальках ко::струкцхи та основ, аиконан ::.{а:йз/ отатис1а\..о1 рсбезаочекостх ^зааросоковаких дефоркацх иках л^тврП а та г.с; 1х е&вктавахсть ара заарозадду-Еанн: дефо^ -,.цхьао* сарс-мсдт*;'?: .еазруд ка сгдззробхозах тераторЬо та груатах. Ья амалх'зу результата г^ат^рках вг-

арсбул:-:ь Ейлааоапнельасго показана доц1льк:сть аикормвго-

ху единого -;.;,сго кр.гт&ргя для кс1глз:«аЫ оцхнкз ура-

IС7С.:ХЗ ПЙр.10)! та дт.уго! груд^.

В дозл:,ззух;гься 1твра:цак1 алгорития для рез-

раху:о-у пелх:?:алах слог ¿у, да г^длягак'ься складкему краен^ч'лэннй.

- ставу.

;. уявляеть логично розгалуквда алгоретыи-продедури, дослхдауеться

■ операторвэ ргвняння виду!

i . ' /6/ де Р - вектор навантадень; £ ; - вектор цёрем1щзнь. Л1неар1зац1к цього р1вняйш за методом Ньютона мае вид:

: __ ^ . _ /т/

.-щуРЩ/ri нелхн11шогооп9ратор^<''г/ -

'вактор^тбчка,'в якоГ 'пперплоскхсть /7/ торкаеться ловерхш /б/.

Розв"язувэння операторного рхваянкя /6/ методом Ньютона вводиться до рэкурентно! продедури, ко хшливас з /7/: : : . /в/ . .. Орте,га Да дов!в теорему про,3öizHicTb алгоритму/8/,

зг!дно: з яшо оператор'вхдображенвд е стислим в деяккм

оточеннх А точке Z9 - точного рхшэння задач!, якчо поверхня /р/ в укззаному оточеннх не мае розривхв перлого та другого роду. «5иконакня octaHHboi. уыови досдааетьйя на практик застосуванням ргв!шш стану, фукщхХ.якйх моада двх41 дЕфэрэнщжвати. Крш того В задачах мехвйка аоххдна щ-фуещФХЮ уявяяв квадратну -симат-рхчну -додатйьо .вазначену ьштрнад. 3 цього випливаз, що система л! в!инах радшгзь /7/ «ose • бути розв"язана ШР-методсм, а процедура * Ньигокз /В/ збхгэстьоя до точного рхшення при празвачэяш доста?-вьо шлазс ступенхв: нйвает,аЕ.зння. '-^акйм чином алгоритм /в/ nopoi-жус матоди Ньтюна-ШР.Безпоейредш застосування ИВР-1?врацг& дс сготеааг. sejdkitmx ргвнянь /6/, в яках нелхщиш рхвняшхя з одни нэвхдоьош poSB"a3yjOTbcs методом Ныггона, цороджуе метода ШР-Ны>-тона. ■ ..

В лровед0ЕИх дослхдаеннях показано, що даР-хтерацх! явллзмьс мзтекатичнкм аналогом процедур роадод1лу параметров /нерхвновааш «оцзнтхв, сзл,.розрвках перемщень/, що зёйЬшш в cBia час застс сувагаш в механхцз /Бернадськик, Дросс, Cocic та 1н./. Шка&шо також, що процедузш розпод!лу параметр!в можуть зд!кснюватись в довхльёих нелШщшх системах. В цьому виладку Хх математичндй аналогом-е метод ШР-Ньхя'она, Алгоритм» Ньютона-ШР можна та kos розглядати як математичих аналоги.метода розподхлу параметр!в о уточнении Ейразом .длл похкбки. -В результат! узагальнэння запрова,'

ризначенК'к-'^ехадтчнйх системах. 1тепадх.;.на процедура методу роз» д'1лу Hepiinioaariw'x рйплцН; и основн-гй кхнемлтично назначен! ii сие

. ¡лку'^ь-ги^к) ¡ ...«у::. .«.: ы-'С"- и'У -и ~

, Г г- » ¿¿¿¿Л*'

с с- — -- 2. - реаишя и вузлх о;:«нЧиксго. едсздъга;

Р аузаоаа нав^атагення} ¿" ~ номер ».узла систзи»;.^* - ко-/о'о! координат/; - нсйср хтерахп! Ньютона;, р -иг.-МЧторз«!; со -' р&гшссаха косф^твет; - окиссу нс-егчиеиНз, &Ъ лршшшдо). из * - го эугла; а -дд-скретаа £уш;ц1л, ¡до пр^леа -значения 0 та I; 7,! - ксцзри

«лгкд&ргикх г. , / , /» - вузл.1>г скшханого оленей а.

ГЬххднх [^¿£<ц1и по пером1и;53.аша1, а;о еходять до р1шеша /9/, являм-ься «гздошгши мэтдлпа. г'срсткост! аанааних елеменпв.- Та-дш у вхдзазку- вп\ методу Ньатока -метод .'рсзисдхду кэрхвко-

нижних -реёк&и на поть^уз для с?.сг! реал! згаи сборку штрнць '• ЕОрг.тхсгт! с;-гх 1гчйпо-бло^ецтнб1 систзми з хцлему. Для задач з вала.-иск к!льк:о1ы сгаглкхз .ця ссобл1ш1сть рханань ¡'¿1 доводить д» сут12ьо! ексис-?«! .• оперативно* йен" ¡а Г Ш:Д. Ь зв''яз:?у э-ти.!д, ко енс дхз складнпх накантйзеень лрзяуаказ аакериетуванкя -рхънлньитан? у вагляд1 -ЛОГГ-1КО розгилуианнкх кеголеномлйх процедур,.- возиши рьа;;-а.;и по перемг^е^ням у формулх /9/. нигначн&сгься, як правило, МгавЖ-щя д нф;?ре:-лцаьзаняа. По цхк причин! алго'рлта /~/ складен такни чином, похтдшг, хел входять до н'ього,,мсууть бути 'ойчаедгн! в рйяульт'ат!- сда!й! вврГацЛ-. «етелисёния, • и;о .уточшаеться на рсагдя-дз'юму крецх.'-Там-салгу усуваг.?ься • пъкесшрш рхзншщ в сбчисдгва.ч н: &лгоркттв'Ньюроиа-.Ш? та' ШР-Нызтска .зо 'аздча вшиахшядми Зь1дса вераВ&гйми, влистивдыи до. алгоритму-'ЩР-К; кгсла.

¿£зктйвшсть ..алгоритму /9/ доолдеувалась. .8 хлрхвкяши -'а нвто-дом 'Ньютона,:в якому рхвняння /7/ розвяЯ9увались по -сшшвкснха схеш : Гаусса. В викснани-х, чисельшк досл1даекняк бнявло^нх пса1тш переваги -олгоритглу /9/-'в порхвпякнх з методом Ль»тск-га кодо зктра? машинного часу на розв"ягувзння тгстоЕих задач. С-яостатн:м ггри-блихеннал аенна ввагатн , що. витрйта ьфгаэдего часу'г.рн. раа^лзацх! алгоритму /9/ лхнгико. залегать вхд ылькостх, сгепгнхз вол1 ссстагга При реллхзац!! метода Ньютона мае -¿Лето квадратична залогахсть 22-* трат'к.а^ккного часу вхд кхлькост! стэахщв волг саст'в«и. Яз^ еког ковок узгодкуеться з зв1сюиея результатами, зв"язанн2ма з ощккоп точнйх та 1терацхинлх метод!в розв"язува'вн.ч систем Л1й1шшх алгв^ 'Зрктаа рхвнянь.' Чисельнимй.дослхджевая'й:'установлено, -до•для ск-

• х:

узкого власа -задач, иапршслад, конструкхдХ на. црузапи истов i, oci— ласи-. -локально! -adhuxocri, в алгоритм! /У/ б1льш- дузька, чая .в ма-тсд} Кьетопа. В цих випадлах розв!1язапняаадач1 досстастьсд змэкь изкиям стушат швзнтажэнкя .аЗо застосуващшм комбхио?аного шхо-ду, в якому пэрш двх~хр$; хтерзцх! викокугяься з мз-ходу Ньютокг, а. sei остзшй по алгоритму /?/'. .

' Sri дно з-ирдаципом розподхлу оараыатрхв'норяд розцодхло:.т кзр1вло&зжшх реакЦхй в. основшй к1нематечно визкачэшй сястумх ташк.мояа зд!ксксватися розподхл розр!ШИлх нэр^тцзнь в статично кхгкзченах ссиовких системах. Алгоритм методу розподглу роз-епбыхХ Ебгегшдзкь в_статипло -хшзначеивя осиовнкх свстомая ыпз 'f/j

ГчЗ - ркутр!шга зуежлля; л7 - Osssjcbi /Ъдк;пч-

ni ешрз/; % , у ,£. - узагаодюи! де}:ор.н?ц11; - pözm-p 'iimnsyoro елэ»«»в; cü. - реяаксоц!йнии .коефЫек-х; • - ком;р itcvir4.il Игрока; р - uoaop Ш?-первцН; i - номэр ксе?до&г--Г') rsisyiriv.U'.borc г;>силля; € - номер с.кптного влемзвга: £.1 .'¿Г . - 'дот.ччн! жорсткхст характеристики; Л - по'

,fix , ßi - фуншуХ, ко .•Евкопячувп.ся в u i с «

tax /розрз*уиковяг •.ixepeшнах/ в процесх .кткокзш;; ! 1 .ь:д:;е1лл:;з до- алгоритму • ' .

Ks X --один з сшзсша Af , ß ado .V . .

'•'.Увб/ieui' .дзшж1я&1.' функш* /II/ дозволяють зоргакхэу-ватн ейи сдЕвакйЯ При рззд1зздй алгоритму /10/-по яа fenpoc-r i шг ii с кем!, що йдехвагйа рзал1гедх1 методу ШР-Ныатояз. фа цьогу. ттеттчг.?м аналогом ироцодуря /11!/ яшшб1в0я багатокроковии' мэгод .Нмяонз-

-мзз в 'spiEiMHiii з методом ШР-Ньш-ояа квадгатйчну. Evyv siertj s6iKr.oc:ri. . . ' ' ■ ■ -

■ ' При ■ розз"язуванн1 дннамхчшх- задач елЗггснти. мзтряцх • Фрешв в piRwrnsax /7, В/ впзка'чввгьея виразкем:. ...

, . ■ -у' ' . /I

I- • на вектор нзлхнхшюго оператора; Л г? -вал ЧЕсел-ьнсго' ди^о^шуюванЕЯ по часу; - моей, прааедехт.о

до вузда з i - сю-степхннр Bo^i; % - коефгцхснт в"язкост]

?f1

.^.стос-овоко до д«-* : 1 ' -¡.-л .. .•¡'¡-г-юк:

'К» НСрКС-л-'У огуиян! '"> << • У *< Плро.чЬо'М-НЧ.'?

тчг г:;-г:г; ГПДР?;; В фо;?лз;

'¿¡¿-С } ии - /14/

Длп' пасту ' СТуПО!»! В' ИОДП7 £7дП(ИЯ ГЦ ПРР---'!1 !;.?ИПЯ неревизна-

^гс'п:; по фси'плгг?.: . ■ ■ • .

■ , " " С-К;!4' . /15/

3 - У Ньютона па роэг.етдаямому сту-.

:т-;""1 :пззн «

Шкб'г г -тшсгь вгд гхтеорастакня алгоритм!8 /9,10,13/

,чст г I 1 па*умку с клал низе аистам з багат!-«а стоп! и®«

гелг, кеда и кш и«Ы тппход! потребуется зострсуванни суп?р-

й „.,.„.!ЛК.1Г р ,онях схем. .

' Ц Л32.Я "_ЧЗкШ. ДОВОДЯТСЯ _р03уЛЬ73ТЙ ДССл1джаНИЯ ИЛвС-

о ".-от*} 1 > "кс тем рз .пруйн!к основ!, "(о вхдяятвягься склад-ггч 1- • г«« - ч ид. Ополучзяпя плэстиякс1>их да. ачригрно-стерг-V г г/ ч схем -дозвуляс репглятата_ зялЦобвтона! коаструк

: Ч г, тобту. «о :_,»ладвютз!оя а бетону та .арматурии.х

с-?р*" I» ' бег он «с*« лр1Ц!,плтн в'умовах плоского яшфуг-

/ -.¡ну /(Л! «И, 0й.г,д? та бЗЛКСВ! плита/, плоско! ДОфОрИЗнН /шд-и;рн1 стIии/ зск> сеес5гм?гр!чипг дефорчзгЦи цлатя э ссёсн-

•М'/тр.! чпим канянтажекнк'«/- Просторов! яарнхрио-стьржяэа! скатемн мо-дуть р';пглядатися як модолт об"пмшх кбнетругпцй, в т.ч. зая!зобо-тонвлх. ';онстру'1г1(!й, г-о разрачо.ауюгм''* «о ?ар«:а»ло-г;гаваней!й схем! згдцедадио до вор»« ЬКБ.

• Таким чином, • просторов!, ппастинхово-сторггков! сдстеми мояуть йгкористовуватьсп для. рограхуину достптньо широкого класу бумвель-'ннх кскструши а н.ч нрулиа .и основ!. При цьоуу в залакност! в!д 1дв9-л!вант I материалу поркан! використонуваться р}ввяннч стану для ма.-. тор! злу. з "ст'ппхонарно'К: -яоверхнею шадоетт /матялнв! яонструкиН, *;ваз1однор1дн1 эалдзоС^тони! конструкц!!/, ргвяянпя стану, що ура-•ховупть внутр1я:н? тортя ./батенн! та кам"ята ко.чтгруклц!, бетонн! '

ü i i .KÚÍÍI b

uop&nuiib » . ÍJ к i [.VSpü-dVr, KOriy C.'.íjo'-' .¡¿cv

[l I ' С

,Y3K y IX í > t ) 1

¡:¿ÍÍ,O.' ex i ) í Л . .• i.' ' o :')i:V4C-i'0 ü_. i .'- ¡. ¡

.lúüU'-l Гл. шаиа i: точк^г. -icacr p¿ л f 11 r

i . i. \ t i ж i zi^.y ^и'счгу c:¿

0'¡-ÍÍ:,U:Í.Ó w il ■ А и ; Ь

¡■Í3U0.Í1ÍI j i Li Ь -1-OíiU 1V-J ift

[¡U'UiCM ^ t 1 « J úbciiiiJi í- I oL- í -f....... -

[i Í: l Í"K Í¿ ДО П6рь»ВйСГГ. 1 Hi ь i

цъому ос j t lí lt u ule ou i i j o

скйадаеть«)! a хь^иршцхх иатрши воротков uni.^'i.-;.-, i ctu нюнил илsmüíitíü, аадйв1-ьоя, очеьидно». ia acix врзшяк.и cy-

ПУреле'м&Итых «здолпь.. b ííb"ji-'jку■ а аизиачецо*» спзцкфз кою роботы J'pyutofeoí оснааа /сдаосторсишт ь"яаь 'á оово'ься/ -для кдго аиуи&лкаш на -шцйляеться-стержень сяв1Цальио5'о. iuny.' Уобста г рустоко!.'основу ца зоув'-модадхлться стерзнвм основного тиву, fícaikim míiíhíc?eí xa рзктеристкки такого стеркшя залеаать eía рзвня т^оку на основу, у кэдэтт-ся 5яа«ення про саолучев! стерши. Ьекре.уж для rav

кодалюз роботу оонови на зеув, сцолучвним яанлзться: стереоиь, igo коделяе. роботу ос ловя на с-тох.- 1ифор№Ц?х ИрО Кс^руЖЭШШ Ü.CÍI'jJ.j ' ченому стергш кмкориотоьуе^ься для перевизначеакя.«iimocti ,cr.:r¿.-ня, що моделха роботу на есув.' 'Аакии кбмшшкениа скхкчендь олэяъы можаа роагладати як ствржневу модель трекутного сынчеиого елщаи-та, ргЕаяйня пластичного- стйну для як'ого складен! з урахуванням BHyTpiáaiboro те-ртя.. иакоркотування стеринаи для модедевання робота грунту продиктовано пррагодЕЗнням до нормативно! база, засновано! на моделях коеф1ц1ент1в жорсткостх основи. АналопднйМ шдаЗд вика ргстовуеться для чмодвлювання робози'шв!в'та стшав з<Йрадх конст/-рукдх И, míщи сть яккх залекить "вад pi вня обадску. ' ■

Вхдзначноп ''о.со0дий1стю обмгрковуеьигх в. дисертацП алгоритьав е урахувакня довхльнйх TpasKTopin на'вантаження в npocTopi деформации. При цвому парайэтри Tpapi&opií швектаження в 'смнчених еле-мэнтах наперед hsbíaomí, а обчислвються B'npor.eci поетапного ро&г. вкязувашш задаЧ1 про складке навах'тахенш коыструкцП. Параметра TpasKTopil навантажеиня заяаы"ятаються в оперативних масивах та ча кять вплив на розпод1Л. напружень та 'деформацхк пркреалхзацд! pÍB-нянь пластичного стану, Склад та розмхри оперативних масив1н, йпе-

зватених для : запям"ятувакня параметр! в '-траектор*i ^^¡м-нзення, ви-значаютьсн. типами рхвнянь, пластичного стану , що вккорястовузоться при розрахунку конструкцИ, Й'вняння стану типа д Д...5/ потребу-', оть длл cbosï .реал1зац!1 ■,caiflyio4y^îhi[)opbiiaaim протрзсхтор!" аавак-таяення, що запам"ятасться в сперйтквних мэсавах 4х\ГДг-к1лькхст1> елементхв в caçTewi/: ЕА ~,ЗА -.." - тензора повиия-деформзцхи та ка-, оружень в ocTaaaia точвд розвантажекня /точка A/; éô \ SB - тэг, на. перэдостанкьому ступени навантаженкя /точка б/; £С - тензора повнйх дефор;дац1и на розглядземому ступени иавзнтаяення /точка С/; ; ВАТ , 647" -TiKy4i значения касквхв fâ та ЗА . Пра-розрахун- !■ &У на розглядаемому ступени навантшгеккя ыасзвЦ сА, SA ,33

являються незапнвима. Масаз ВС коректуеться з урахуваннйч аопра- : • вок до перегдхщень 'вузлхв система, що обчислюсться з прсцее: хтзрз-^ ai а Ньютона. В масиви ВАТ , 5АТ вноситься - гхформеадя про тхкучх хобряааати точка розвантаяуваная aiсля конного звзрнедня'до. xii^npo»-грама, во реалхзуе рхвкяння пластичного стану.: Тегам чаном коордя-'. вата точка розаантавдная для настулного ,стуввиа, нйваигааднк? зкроб-лввться р1вш?1а-:?№{ шгастичного стану в.ароцвсх гуврацги Ньатона на розглязшзмому ступвяр навайт'аявкая. Шелл завэразкня; роз'рахунку m ко*но«у. стуаекэ. нава'нтаяе.ння учакясться пёревазаач'ення иасяв1в, го опясуоть TpeGKTopin навантагенкя:

' . ЗА* Mïi Ee*£Çï$3*$C, /W'

да SC - маскЕ тензорхв ярвних напрухавь на розглязав^иу стугавшв яавантаяэння /точка С/.

. Щяковито очевидно, но з эмекасании 'валачиа стувз-шэ K&sasts-гоння шдвкщуеться точ«сть: обчасливащш speOKropifi наваиггаёння.з скхкчанях елемзатах. '^вкш чином при ' вакорасуувяш! рхваявь стану типу Д icTopifl довхлъисго складного- наваксазвхпея вддком Еаэначшзтв-ся хГятаорма -. гйеввзет |юэшрайн,4хМ, вря. цьоц? обсяг шрсркацП яро траезгтоpil -мявантвжояня кэ залезать е!д кхльксс?! сгуйеахв нававта-

ЖЭЯНЯГ. " - - • : j

¿хформащя про ^трзекторИ навантавеняя зшвяет«ся sa вздом,. як-: що рхвгигпгя стану типу Д вякори'стовуЕТЬСЯ для материала, що ше вяутрхшне тертя /аестацхснзрна поверхня мхцнoctÎ/. Hps дьому, як правило, урзховуеться нелШаяа стасл^ть штархалу та дхлбхэкохя. Для завам"ятання аз paM9Tpî3 Tp3sKTopil навантаженкя- в цьогду зшжд-

ку викорястовуеться два кзеиви, "оля-н а яках трьохшрзш poste рзггз 4xMxL / itiflKKicTb cTyneaiB наванташшгя/, ? другяи двоьйразй• роэшрами м*-Ь '• £.- тензора аоннях. «e^opMaxiiii в дле-

• ивитах fia -ступайяж -.навантажёння; Им - ознаки точек розвантаяу-вакня в . сыкчених элементах на "ступенях иава'нтаження.; Друпигма сив з"являеться обов"язковш4 тхлька при ан2л1зх плоского напруж кого стану, тому що змхка коефхщента Пуассона в працес! навант аекия мокз доводки до-перекручування .травкторП в. npocTopi де-фор.«ац1и. 'Клементи mcímis £ .та м.м коректуються при кожному аверненкг до пхдпрограми, то- иизначао напружеяня в ..скхнченому е мент!. 1иформац1я про iüTopiю ыавантажешш apa реалхзацх! рдвня пластичного стану вакористовуеться таким' чином, ¿йаеьдшгься' се $еднх дефоризцП на ступенях кавантакення вхд першапо до розгля зиого стулена, Для цього .використовуються твнзори деформации з шсива Е . Для надаыо! icTopií навантахення в середнхх дефорц цхях оочлсл!х:т5ся. смрадна нанруження з ск:нченсму елекентх на,] Ухя^аекому ступеню цаьангажеккя. lipa ^рахуваинх дхлатансИ в ух зкнкх вакорастовуеться величина íhtqhghükoctí наг •seas. 8 .¿гфоркацП, -що-мхсгяця у mcimí.-SC- /ця хнформацхя в uj

• . . «eos- вняоиаиня iтерацП Ньютона иостхино обновлюсться/. ri залез каст: в:д сероднього наирукзння по дхаграа: míiíhoctí визначают; рад!ус гхшрйфери шцност1 для матерхшху скхнчекого елимевта. !

• ascssa с 'посл1довнс виадаать ххфо^мацхю про деформацг! в точк< А, Б, С Tpsc&ropiX кайантааеаня /дав. виде/ та вкзначавть фхкт) E'i каирукгкнд на.ступенях иаЕактаженыя з викорастуванкям р1вшс стсау Tiisy Д. Цра цьому icKys аовна аналогия з зхдмхчешш ваде бйстссувакнЕм цзх piвыяаь для «атерхалу в стацхонарно» поьерхн KíUHOcti, вклшаючж■■ перэаизначения дараметрхв icTopil навантаж Е£ тасу /ICV'. Бгдьнак« пелягао «льки в тому, що напрям наван азння визначаеться ка'ссггкньолу /розглядаемоиу/ ступени наван аузакнд, е.на вехх лэпе?здн1х• Ступенях коердикати точки роаван зв;щя устазЬалхжггьсь по зьйорацхХ, w> виииааться а. масива мН Вазкачеях таким чинсм :-.2::ружэ1шя для розглйдасмого .-ступен» нав газэння с /л цхдздаку в!д ф:кгигнах для ecíx поаереди ci'yKSEib х&Ейитсяэаал/. U,i кйсруаэння викорястовуються для KOJ ■гувакяя SC . Реал1зсц1к влгорктиу /9/ арапикявться, яг по капралу вехх ct0s0hí3 io^j сестйй нэрхвковайн! раакцхХ в i лах нз ххерсэдуать приустккэ наззерад задане 8качения. . j

BsKoaaai Чбосльн1 дссл1дг.$ни1я конст^ухц1и>, що шдлягавтьс складлому ааЕантаденкз. 'Кв срикладг дослхдвэнзя д1яяня багатс] ыа' napesocía ст'ковах аанблек в будикках на наоднор!дно дафо^

■ ■ ■ ' " ■ U

вагах основах установлена де,|-о{мдц1 wia спрсможн1 сть • c6ipimx ело-mshtíb diн та протлюстрована порЛвнянхсть одержаних -результатов з даними натурних дослхдясень. Пэказано, що урахувян'ня робоги грунту -на. зсув суттсво. впяавае на .розподхл зуеиль в- кснструкщях на пружнх и ochobí при багаторазових. нашнг-аженнлх.' 'При цьому мзк~ сиидльнх зусилля на ступенях- нзввнтакеиия досягангься hí в'проце-' ci навантаження-, а пхд чао розвантажуюння. В ni.чау у ¡.ах ування " роботи грунту на зсув зшньиус розрахунковх зусилля в зт-утих конструкщях.на пруяих.я ochobí на 2ü. . .ob%.

никснпн. пор! лняншп. аналхз ос i дань У-ти иовзрх'ового експе-риментального жлтлового вудннку при-утворешц.-в ucro ochobí уступав висотс». до' 130 мм, наданих йтучним зэообсм по ешцадходк ■ врограмЬ При' розглядазмому дхянш. грунт-ова • основа .яхдлягз^^ся .. багаторазоЕим -реворсивним наванта^енням, в т.ч. -вгдриву .мд .Фундамент i в та вхдкозлеш'ш з ним контакту. Зйхльшашш лорстксстг .ос-НОВИ Б насл1яъ?к-3мхнщх .ШЗ?ШТ«Ж0НЬ'.ДОВОДИТЬ .до резешрення зон bí ярину Фундаиентгв вхд'.оенрщи Мдо цьоку .исисслвпЬиня- будаих? в 30JIX уступу сунроводиться ,/If}ÍOHO -ПСЯкЦШМ .КОКССЛЕЗЗНЮШ. з прстй- . ложного- бс-ку. '-Из «¡дставх :¡v,cvq ч1йви<?пак про ¡гэсприят/л-

вии вкл'из складного иавяитамндо грунтосо* оспасп .на роботу коя-струкцги Бор'хпъо! буд}.Ш!1.

Црознадхзована схема руинувакия стлж волйяоблочяого. будзаку. ри дгяннх уступу в ochobí. Дан! чксслыюго аналглу иорйнжються з результатами, натурних випробувань .жвтлоеи* 87

/Торшвка, 19В6/. остановлено, шо наибхльи ^ШЮР

нування так'их будинкхв е 1х розшарування Щ 89

эттойт ткску в горизонталью« розчишшс «явх .gsr, в трат и остакнхми НесучоГ спроможностх иа atpgj."

Результата порхвняння теоретичних тй .л^сдар^уздадльш« .лаша сдхдчать ;¡{jcj jiouiль^сть застосуваяяя г5ля -рц^якдстонов nepisoí групи конструкцхи, ^о^хаишдаас^ййЩШ»«й$ййихфодвяси.• дофоркзцхйтх кратеров, tí .pcanwafiHcuijy «ШЩ^У тШФ*'1 .¿HJ3ttepis»a « с припустит величина эсуву-та. роэ.кратяя ¡гдаадав^ да^вдрс.квах •.. сб!рних KoncTpyKui и. Для звичалних уков експлудтяш1 значения угз-ззноХ зеличики, но нормуеться. складаз 1 им. Для особливого сполу-чония павзятагень. ¡rió в ключ se вшшв пхдземямс гхргшчях виробоя, . застосовувться розширенх деформацхmhí .Kpwrepil,' зг!дно' з ащгя зеуви в'горизонтальних швах можуть досягати величина 3 «йШ-.

структива шра захисту,.що шюшчае розшаруваивястхни волако-блочного будинку -ш шверхам прид1яши уступу в осиош, заиропо-нована-система вертикальных в"язеи м!ж сбхрнаш конструкцхдат',--'. то установлюеться в кутах перетину иоздовжних та вопёречщх';ст1н ка.висоту £-3 поверхлв» .'¿аке конструктивно ршення падав фувда-мевд. -а с'волучешй з стхною якхстъ.мошштнох. кснструкцИ , що . шдтверджуеться;дашшй натурных. вилробувань.'.

Дёлкх. резулы-ати. дослхджень, що'стосуоться. пл^стшисово-стер-жнеыас систем на иружии» основ!, ;в;шесен1 у.додаток, Ьокрема, .проавадх эована ''робота зхГнуто* залхзобетонно! конатруадх* фунда- . агенту; ро'зрахуикоаа схема '.Шо1. вмикае трикутих бетоннх елементл та' стерзкнеИх' 'армзтурвд .елеиентц.' 'Для бетохш'-ираьттх рхвнення '• стану, що'у рахоьулть. внутрхщне тертя, а такаж. утьорення, розкри-ття та закриття: псевдотрхадн. Сказано; що просте вааантажения-по зовнхшньому фактору доводить до складних траекто'рхк наванта-кення в точках конструкцхI,.'¡зокрема, прйс^11дкеиа. хсторхд-утаорец-ня нахклох трхыяна 'в -отжуй» "зонЗ бетону в с!ченш, що оиорни. 1йдзвачаеться вшшв розшр'ного -агенту лри зпых залхзббетоьно! конструкД1Х, .'а такок вшшв 'виду .'напуу'Шюго стану /ояоскиь канруж-ниь' стан, плоска- дефйршцхя/ -ва яееучу спрсысшисть' констру.кдхХ. .0дерг.ан1 рез'ультати пор! вшлитьс'я': з нордатавним уяааенням ТеорИ зал13С-2етону. .'. - '• .' ■ •.. .

в 1;"ятс.у1у койя*еЙ'!результата досдхдкань дсщлишх .

стержне'щх 'сйсте«-'й8-я>у1?*3л Щх>б)\ Ь основу рбзр'ахувку стерине-вих систем -«а аруже!»«. оеМь$. • склддн'йх видах .вавзитажшим но- ; кладеш рхвнявня' стану, то аапропонованх в другое розДШ ,..та' алгоритм методу розподхлу; роз'разяях " перейтщень-:/Ш/. • Рх ¿щдшй ставу, що'вккористо111'.шься, 'складе«" таким, чином, що. шрырзтраяа хстор'И нагавтажёшш е -зусилля4. При -храму. 1стор1я .навангьу.ешш°. ь деформациях .ие заиам"ятаеться; Ь. з.впязку -з. щш- скййдих .сигатрпа-рамегрл.чш каэантаадшя мойуть; анаяхзуватися тхлькм з ьцкорвсто--вуванняи яких черговим праближаш-им е точна

ршёнш задач!1 ир% ф1ксо1баййхЧ:зиа4ащйх. ишваючих^ гарадатр{а.'в. .розрахуШ'.озй.х пйрьтваах' сисФека.'. Чвсельнши доодеджанняии.'пдоских йалхзобэтокках- рам. йа Дефоркавако* основ! ¡заявлено, що зб.шшсть аовн1ШЦ11; па танЩу шкЬшючому параметру як -лоздоакра.'.

сила в иеретаиг дсзягастьс'я за 1-3 збвнхшюо'хте^щю.''-Рхвшинй.' .•' стану та реку¡»еатих ,роз{>а2уякЬв1 'фори^лй ./НУ- эапиЬав4 -для. них систаи коориинят 'кпч&ийшх -.ск^чених' елемевг т.»'. ■ ■'■•*■:■•'•. •>

«им ix a¿ctocy»atm для дов^лках сязтвм еиолучено з необх!дн1с-тю экдскашш фсрйяльких перетаорень при змЬи систем координат.

Проведен! екопфьлевтаяый ихшджеян* ндоеких jpa» 3-3öip~ них зал!зобетоннцх конструкцЬ» в натурну величкну по. сериям 1.42о-12, I.U2Ü та "Донедький кз,гог.ас". 'Конструщйt -йдяятаяясь складно^ навайтажевяю' еиловкмв та де$ормац1(шимв даяниями. ••

йЬультати'експериментальних та розриунково-теоретичнях досшджень св1дчать про значку пршшвтовjPaidсть залхзобетоннях рам з конструкции по cepir l.4¿b~L¿ до nepi bhomí рняхос i лань основе.' Гукиуваяяя бэлок /крихке ру^нуВання бетону стисл!к зо»*э. чя розрив розтягнуто* арг/атури/ споетер!гались при. nepiBHOMipHax. осгдэннях ix oaip в межах I5-2L см. При в!днаеж,«у nepibhomíрио-Му ОСЛДаНН! Cnip, !ЦО НЭ ЯркВИВДС ti,Ы, BHpHHä рСЗКрЙТТЯ. TpÍEBH

в банках доьягас. яаяггптг ü',35-ü,5 т; Таакм. чиясм' хэркаен!" öy-д!вл1 з конструкции cepil i,4?ü-12 кожуть-будуватися-!ia;.nfдвироб-кевях TOimíopiax Ш, 1У, 1Ук труп та на остдзючих грунтах Ш, /-У груш умов будлвшщтьа, як пранкло, без конструктйвнжх mip за- . диету в!д впливу nepi bhomí рних сстдэиь основи. Геалгзагйя «их вя-chobkíb дозволяе змениити кошторисну вартчеть буд!вшщтва каркас-но-ванельних будянктв в складнкх ri ркичо-геолохччяих умовах в!д 5 до 25 %. •'

• Складннй характер. шшзнтэження зол!зобетонвпх пвретинхз дозволить до зб1льшення шгегрально! жорсткостх paifíioí скстеглз та, як наел!дек,до зменаення И де|юи/ашкно1, спроможност! /аралашто-1 вуваност! до nepibhomíрних ociдань основа/. .

В ШОСТС^У -РОЗДХЛ! ДОСЛ1ДЖУиГЬСЯ ГКУНТОШ МЗСЯВИ, ЕЮ щдляга-«

оться складшш видам навантаяеннк. йях1дннма данкка для роэрахун-ку грунтового масиву яшшються навантаження вхд розташовано! на ньому споруди, власна вага масиву, а такс® деформацт! земно! сове pxHÍ В1Д в пли;; шдземних Г1рначих виробок, ян! надахзться на pibhí контакту коpi них пордд з наносами. Як д!яння розгдядаються також процеси, то пов"яза!п з з mí hod ф1зико-мехашчннх властивос-теи rpyHTÍB, склэдаючих масив, напраклад, внасл1док замакання ос!даючо1 TOBffli. До спе tú альних видхв Д1яння вгднссяться такол явища перорозпод!лу напружень в грунтового масивх, викликан1 технологиями процесакот, наприклад, проходженням виробок, установкою Kpsni та т.п. Bei указан! ;ияння являвться складнями, тому що í х аналгз'нз можна виконагя з вякористуванням притдшу суперпоэа-

щи. роздал!- . результата'досл1д^е«ь засновуоть-

ся иа р!вияинях пластичного етапу, запроионоаанях в другому роздал!. 4ри :цьому ^рахавуться нел1нпш1 залежноотг мха капруження-ш та в т.ч. ьнутршне

тергя для |!ел1Н1ашх дтаграм м1цност!., ншпнхаш унильнення для середнхх иапр^жень, що -нереашиуигьетрукгуряу мхцнтсть грунту,дх .латансхя, а такок дефор.мюьана схема грунтового масиву, Розв"язу-вання нелииишх задач здхьсшлться методами, запр^поноъаниш в Третьему ¡роЭдхда. Розглядаеться грунтовиь масив в .умовах плоско! деформацх! Та осесиметрично! дефермадх X /иросторова задача/, при цьому Е»:користоауетьея. роэрахункова схема у взглядI система три-кутних:ск11хчених еле^ьттв, кожши1 з яких'знаходаться в однородному напружно-д&фор^ованому стаях..Для загального.випадку просто ¡рово! -задач!, рекоиеидуеться використовувати розрахунков! ехеми у вкглядг систем! т.етраедричних. скхнчених елеменпв, напружнч-дафс мовании стан в яких також однор1днии. фи цьодйу рхвняиня стану .для тет'раедричиого скхнченого элемента придашь нанЯльш црост) форму, :тому. що в чшх Е1дсутен .ксефШенг поперечно! дефоры^цх!, залезать в1д р^вад.нацружногб стану.

Цроанапхзозан наируяно-деформоьецшь стан Х'рунтоього масиву при багаторазовоаду вшшз} •: ш дзвиних' гт риичих виробок. Характера осоожвх стш д1яння горйзектзльшх дефоршш к корЬщх норхд яшшх ся суттевэ зм^неняч. оелдань. иоверхн! .грунтового масиву. Розтягш ая грунтового шеиду вшаикае додаткозх сахдання кого новерхм, стиск-пхдиои. Укааане явите а ьору^тивних уявленяях про прещез' ;.8суву.э9Мио1. ххобзрхнх не ураховуеться. З&янанш осхдань: иогиэрхн: грунтового паству аиаалхдок. виливу горизонтальних дафораацх Ь' щ них портд носить нерхрно&йрнии характер та доводить до додаткоа скривлювання аоверхн1. . Цо пояснюеться. тйи, -що додаткйвх оехдащ! эаванташаноГ поверхн! грунтового масиву суттево вщрхзняютьей в вЦпоахдвях оехдань незавантажено! поверхнх. кривизна заьантеже

горизовтаяьшши дефррмащяцк, адгебричн Л мдсуыовуеться з кривизною, обумовленб» в'ертиквльшша эсуваш г ничого ■ масиву, визначаемов. ы^кшевдерським прогнозом, -

При цьому розультат такого шдсумовуванна. цоже суттево нпл \*й йа розрахушову кЕИвизну аавантакено!.йоввргнх, аж до змни энала В1В?р*вняшй з маркшевдерським прогнозом. Натура прояйк, иавгь уадзйну природу .та -не узгодауигьск. а ыарккейдерськкда уяг

:2В

ми, описан! в рядх дослхджень по Карагандинському вуплыюму ба-ину. ^аким чином кривизни завантажно! та незанантаЛс! понерхш и тих самих параметрах зсуву земно! новерхнх г.-лжуть кормим об-зом в1др!31Штйся. Законом! ршсть. скри'шговання повйрУли грунтово-масиву суттево залежить також ойд хсторЛ навантаження, зокре-, втд знакоам1 иного характеру горизонталыгах де^орда'ц! и корт над р!д. -Дослхджено валив на величину повздовжнти сили в центральному ретин! гнучкого фундаменту вхдносноХ глибини грунтового масаву . величини середнього тиску по подошв! фундаменту. -.1(ри вшюсн:и ибинх грунтового масиву, бхльш чим одиниця, поздовжш сила.в ндамент! в1д горизонтальних да|ормац1 и. розтягу та стаску нрак-:чно:збхгаються /по абсолютной величин!/ та заливаютЬся на 31$ ¡вше величини, що прогнозуеться нормами. Якшо в!дносна глибина мя-:ву прямус до нуля, поздовжна сила о!д. горизс чталышх деформацхи >зтягування практично збн^аеться з величиною, ко .прогнозуеться \ |рглами, а поздовжна сила в!д горизонтальних- деформацх и стиску пе-!Ви;:о с указану величину на 51) %.

Зшпення поздовжноХ сила в фундамент! при зростант тиску по >дсыв! залежить в«д знака горизонталышх деформации корх них дорхд. ]и гориэонтяльних деформац1ях розтягупанкя з рхстом тиску поздов-ш сила також зростее. При горизо'нталычих деформзщях стиску ука-!на-законом!рн1сть дотримусться до тиску 0,3 /¿Па, ягеля чого р1ст юку супроводжзеться змзншенням абсолютно! величини поздовжньоГ 1ли. Сетаннс пояснпетьса ¿творениям пхд фундаментом при дхяннх зризонтадьних деформапха стиску ущгльнэного ядра, мхцметь якого 5 (стой тиску зростае.'в зв"язку з чим руинування грунтового маенву сдбувасться за рахунок випору незавантаяено? поверхнх.

Доведен! результата експеримёнтальних дослхджень фрагрлент!в грхчкових фундаментов на прйроднхи основ!, що. задовхльно узгоджу-гься з тэоретачнимя оценками. Експераментально установлено, шо И1ШП- навантаяення природно! основа супроводяться розвитком лов-зрних пластичнах деформации, величина яких прй наблияеннх до гра-лчнего стану суттево зростас. Цстанне узгодауеться з йриинятама эоретачнима .засновкама. В шестому роздхлх. .доводиться також резуль-зти дослхдаеаня складного навантаження грунгових масив!в при вхд-!ннах видах напружаого стану, досл!джуеться; перерозаод1Л напружэнь ри розв"язувзлш ряда технологиях та техногенних. задач. В додат-

ку надаетьея приклад проекту ьання штучно! основа при буд1вницт споруд ¡¿етроиолхтецу в м.Доиецьку.

В додатку I поиищан1 матодачи1 рекомендацИ по розрахуьан пластинково-стержНевих конструкций та грунтоьих иасиыв за дос гою розробденого автором йрограмного комплексу коытанг .

В додаток 2 винесенх ыагерхаяи, допш^ат ДО другого роздз щс стосуються аналтчних та ге.ояетрхчних уявлень рхвнянь шхас наго стану лра складних наваигахеннях. В додатку цс е доио; нам.до трбтього роздоу, ашшзуються особливостх чисельно! р< защ! рхвнянь пластичного стану при роав"язуванм систем нелг них рхвнянь рхвноваги та ыцтрионосп' иеремхщень. ¿ додатку доиовнения до четвертого та шостого роадШв прьштщен1 прикла, розрахушив буД1велььих конотрукщи та основ для робочого про вання. Б додатку 5 надаються св1дки про викорксташш резульга роботи та доеягнену техшкЬ-екоиомхчну а$ектишнсть.'

ОсновН! висновки проведвних дослгдженьлримхщенх # заки н1. Серед них можна вхдзначитисл1дуюч1:

1. Складш наьантшеняя будхвельиих материал!в та грущп проводяться, як правило, суттевкм. проявлениям ефекту Еауши'нг( в зв"язку з чим для 1х, аналхзу Неп^иыгятнх теор1! пластичйо! чх1, в яких поверхнх навантаженыя постульованх як поверхш & тання. В зв"яэку з цим рекомендуешься. використовувать для ро хунку конструкщй та основ, що пхддягашься' складним д1янйям пропонсГану автором деформавдйну теорхю шшстичностх складни вантажень матер1алу з внутрхашш тертям та метод визначення тивно! мщносп матергалу в ртвяяннях Москвитина при довЦы траекторхях наваатаженяя в лроотор1 деформац1й, !

2.Траектор1! найантаження в простор! напружень складни» ном сшвв1дносяться з траектор1ями навантаження.в Простор! ) мац1 Й. При^ цьому,. як правило, спостерхгаеться роэлогодження надружного та дэ$ормованоГо стану I розб!жн1сть осей голова пружень та деформащ и. Тому не рекомендуеться використовува анал1зу складних наваятаже^ рхвняння стану, що заснованх н потезах про зб1жн1сть осек головних напружень та деформащй приклад, ортотропщ модел1. Використання зазвдчених рхвнчнь дать для деяких траекторий до эникнення'доДатно! виэначеннс матрицх Фрешв за рааунок'.в!д"вмцост1 елементхв на П: голой! агоиалх, до розрив1в Ф'чгацй реакщйтв !х штдних 1 до п

некоректностеи ф1зичного характеру. Паслшшм цього нвлжться ро:'-Зхжшсть- ÍTepaniimix npoueciB нашгь при аналхзГ прости:: нава» ■•)•-ькчь, тому що-в нроцес1 i-iepaniii моделюються нтмжталенн.ч пс г •••'Г ним траекториям.

3.Некоректними являються ciipt>6n постулюнати ,ui нграму scj ивтерхолу ири розвантаженш. Для траекторги, при яких 3MÍшок '> с i [активна' tóiuHiOTb матер!апу в процесс ичрантаяення*, "спостер! '.петь-зя роэривн1сть в постульовашх AiarpaMax зсуну. .Наслддком цьо: о являеться немонотоннии 3MÍ н 4-ункцi и • peakuí и на монотонних траекториях навантэження. Остаине можд . наведать до- зиилнення локально! ndnacTÍ збхжност! ÍTepauiknoro процееу за рахунок виродаення еле-ленпв матриц: £реше. В цьому pasi рекомендуетьел обчислювати-д!-П'рами зе£иу при розвантаженн!' в upcnoci розв"яз>вання задач! про зклац'не навантаження матер!алу, ви.користовуючх як дедатков! умови íepospHHHÍcTb JfyHKÚÍM, шо визначахггь ш ;иаграш. 'Чзсошшми дое-идженнями про1люптрована д1аграма зеуву при розвантаженш стисло! зони зайзобетонно! балки в зв"язку з утворенням налило! трщини.

4.Для «!атвр1эл1в, ию макль BiiyTpimiB тертя /грунти, бетони i г.и./, змЬ'.а в npoueci навантаження середнього напруження наводить уо порушатся колiнеарксст! векторов ирирхи.ень зеувних наиружень та '„еФсрмацхи. При цьому■aiдхилвння вектора приршень зеувних напру-шнь обумовлено компонентою-вектором, модуль якого заложить вхд. ipiipiiuenb середнього нанруження, а нэпрям збхгэеться з на прямом зектора повних зеувних нэпружонь. Деи нисноьое е насл1Дком задропо-юнано! автором теореш! про складненавантаження матер1алу э внут-}Íüihím тертям, що ус1ановлюе адекватну вшговшйсть м1ж рхвняння-т деформацх ино! Teopil i Teopií пластично! течх/ середовинш, яке шцнюеться.

5«Досл1дженнями складних тра^кторх-и навантаження матерхалхв, Ю д1лат1ру0гь /пщанх та крушкшдламковх грунта, бетони i т.п./, 'становлено, що урахукання Д1латанс11 коже коректно зд1кснюватися i рамках,деформашйно! Teopil з використанкям параметрично.1 схм'Ч Гаграм уздльнення. lipn цьому в зв"зку з невизначещпстю параметра зеувного напряжения/ виникае неголономшеть piBwxkb стану, яка ювинна роэв"язуватиоь 1теращиним методом, Аналог1Чна ситуащяви-1икас при анализ! плоского нанружного стану, коли нзголономшеть гхвнянь стану обумовлена невизначещпстю кое^гщента поперечно! де-юрмаЦМ. 'Цо; щи лричиш. плоский напружнии стан е. наибЪша складним

ai'

видом наивного стаиу ь-itéjiiui óuajiiai. рйкошвцдуеться для повицеиья о^вктиваост! обчислювальних алгоритш-.в снелучитл хтера-Úi»iHt' пробаси цу роьв"язуь.апню негаионьших pi ьшшь стану i роз-кри'1'iiu к1не.'лашчьо1 /статично!/ навийначвнностд система. .

.В.jjpoyec/утворешш, розкриття та закриття псоидотрхщин три скьвкноед Иаьашакенш ракомевдуеться урахоъу.йати- з 'використанняд т^ансформуемих в нрйцесг розрэхуаку доах'рам míueoctí i ущгльнйння HHldjflSAU. -tte. осноьна пиотеза при. mix-трансформациях' привмаеться що áicjiA-утаореиня псеадотрршшй октаедричне .с'чеплення'Лйтррхалу набунае ■ нуль'ового значащи. Нульового ■ значения набувае такок onij. Mai-epiajia .триьхсному розтягу. .Шдом| трудноии поа"язанх з аналхзс 'ст'у'пеню навантаквыи; на яком/ утворюеТьсн псевдотрхйшна, тому щс реалхзащя niel подй уетановлштъся пльки на kíhuí ттераЦхкногс продесу. Невшювх дшеть, .що виникае при утворенн! псевдотрвдни, mí ж д1аграмою mxuhogtí i дхаграмою ущхльнення реко'мендуетьря усу-.вати вйкорноташлям як параметра Aiаграш míühoctí серадньоЬэ яащ кеиня, назначаемого по :$íktmbhííi-д1аграш уицдьнення, що ье урах< вуе...утворения псевдотрадни. Рекомендуема тут процедура aupodipo-цана в чисельних дошидженнях тр^циноутвореаня в грунтоши- маейвг fa бетонних конструкцхях. ■ v;!

= 7.á залежностг вЦ повноти Вйхгдно! хн^ормацМ. про систему,] розраховусхься.а таксис цхлем анал1 зу рекомеьдуеться застосрв.уват] роряд з склад-}шмц,спрощен1гв íf.4. стержнев1 ддеалхзацй грунтови: рснов т.г будгвелъНйх конструкщ.и. Автором aauponouoaaai ирннцшш цобудови piBHHHb стану иеретнн1.в. стержньових елементхй прл; склад ípaeKTopÍHx навантакеНня на ní¿cTatíi параметрйчних. уявлеНь д1агр рефорауванкя /згину.розтягу-стиску,зеуву/. Ьапродонованх kom6ího hí: стер«ньбвх моделт.^о доэволяйгь. анал1зувати складне навантаже катерíaay з урахуванням внутрхшнього тертя.;. 3 викорнстанням цих делой. шконан анал1з румнуван11Я стхни великоблочно!.будхвлх в н сл1Док ••знккеиня ртисдих ■ напружень в розчинних шарах i зменшенвд ix míxwoctí на- зсуз».! Результата теоретичного аншизу ¿kícho i '« kicHo пхдтвердаенх даниш х^турних випробуванв. йрохлюстрован с , тений вплив на напружний стан балок на дефорадуемо! основх onop¿ грунту зеуву, що залежить вхд' контактних напр^жень, ¡ | ; :

В.Результати нелдн!йного аналхзу рекомандуеться ощншвати грйничним станам,що характеризуються деформацхйними критериями, ревагу сиад надаватй узагальненям дефоршцГышм критертям^т§ад

;,як гитенсишйсть -повних дефорняцп;, кри.вина нейтрально! i.¿U рекомгдлац;! набувэпть пришишового знзчдння для конца .ДР^ормуемо!.' OCHOBÍ .аксилуотацпша эиднгсть якпх мом

- v

шовлена виключно а вико^истэнням■ д9{:ормзцй«них криторИв еризують гранича ста ни як порше! так i друг oí грукя.Би-' л!з дтатистичне! забеапечейЬст1'.:деформйц!Л1нис 'критерия стансв i на niflcTaai результат!о екенэримэнтадытх Дос-оказана офектинн! сть 1х використовувэши для oijíkicji рз-розрахунку "конструкщи та основ на ркддщп видя «авапта-

эрмульован принцип розпод!лу napaMSTpia в доформусмих. си-30Ц].опонован узагальнек'Лн метод розподхлу параметр!в для ) анэл!зу лелппЬшх скстзм хгри. складнях видах нявантаяйи-тш форма алгоритм! в- приладиаяа до- вякорисхання' '¿нвняиь ль него в иг ляду, в т.ч. a форм обчисдюволыих процедур що матвматич'ним аналогом зопропонованих алгоритмхвв нроцэдури. типу/Ньюгонэ-ШР,. по вю; квадратичну шзнд-

HOCTÍ. ■ ' . ■ •

яасть локально! sPiaurocTi узагальнзниго мзтоду розпод!-piB спадосться з tovi, шо с для методу Ньютона. Умови ic~ <ально! облост! 3tíiraiocTÍ в метод!. Иььтока', цо назначаемою OpTeri, влкон/кхгься для розглядаслзгх в дисортац!1 ¡истаншшдв!чп.ди£еренц1Ь0ваних piauaHb стану. SOiauiicib и здбеэпечуеться симетричшстю та "додатн.рю визначонн1с-Фреше. По ц!й иричиш; .рекочандуеться иерад початкои-конувати симетризацгю матриць жорсткост1 екпечених ; яка моде зникати внвсл!док накоцлчекнл обчи алкшольно! эктичн91?оэз"язува1шя задач!•досягесться аавжди.яксцо. сту-аження с Достатньо малимя.

ановлено.щовнтратц машинного часу при роал!эоц!I узага-году розиод!лу пвраметр!в'лийИно залегать В1д кьтькос-, Ecvii слотами. Це св!дчить. про о^8ктевн!сть заарРнонраз— в пор!BiLfiiiHÍ з методом irpyaroix р!шень,для якого указа-" ь б квадратичною.Реал!зац1я узагальненого методу рез-1втр!в не потребуе складання матриц! жорсткост! састеш до економ!I пам"ят!.ВОН в пор!вняян! a paaniaauien мэ-р!шекь, в зв"язку а чим розпгаргаться клао практично

ро&з"язуемих задач.

12.Серед ирцблемшх нитань, пов"язаних а -нодальшпм ро: •гаорЯ' с^адвого аа^антажонш конструкд1ж I -

неббххдао вйдпшть роаробку сгохастачних моделей, в ншх. а нована Теория С1иадае ДйТёрмшстичну: частину. .

Основа: падоакення дисертацИ ;опуйл1коваш ь роботах: Х.Исследоваше некоторых, гипотез сЛокног.0 нагрукоки? механика и. расчет. сооружеииЬ..-#3.-М.: 'Стровиздат

... 2. Ьрименеше деформационной теории • аластцчноств. для сложных нагружениц ■■//. -Строат. моханика: и. расчет сооружёши М.: Стр.оьиздат, 1984.- с, •

3. .Решение нединёышх'задач Методов распределения :уа ремещении, //'Отроит*- механика:')! расчет сооружений,- -1,-лздат, 1932,- с. 13-20.

. 4.Исследование' некоторых итерационных ши'о^тмов»^ ШУ Мездународнои ксцферэнцки по, батону и железобетону1/ "БЭТЭКСГ'.-М.:СтрЬшздгат,:;;1992.- с. 32&-327,

5. :0 критериях нред^ьного" состояния желозобетоннох1 Тез. докл. раснубл. н-т. Кон].: Совершенствование железоб конструкции, работакадх на-олоище види двроргаций, и -юс: в строительную Практику.-Шлтана, 19139 ¡^ с. 151К151.

6.0 .некоторых' гавотё&а!; .бд'ожйою. иащже&ш.<МЙ#е -Международной конфербщцш в области бетона и железобетон ..НТБ "ЮТЭКОМ", 1991.- с. 323-324. .'-.';

7.,Расчет- каркасных -здагшк^на неравномерно дефоршф: ваниях по предельным перемещениям конструкций.-Сб. дйкла скок конференции'по механике грунтов и фувдаментостроени! ' 1998;- с 1" 62-69.,'О - .' - ; Д'

8. Расчет нростракствешзнх рам на воздействие дйфо ной поверхности //- Строит, механика, и расчет сооружений Стройиздат, 1985.- с. 17-20.

9.Решение нелинейных задач, строительной ыё'ханики м предапения параметров.-В сб.: Автоматизация инженерных в строительном проектировании.-Л.,- 1983.-с. 57-69.

,10. ЬЬхиЖихйб' с/мг^л о/ ¿к/аНъюИ.& 4

зл

У ¡bintnf. atettti ж it сотрЩслёЫ ¡«o&gt'eai сеп&Иет. -СХв~ tympc-ic'um' on compeer appioac-C 6> JatM&oK, pTdfetm

Z&iifn. лнЫ. «АгА'й. tKs&iiZi'ed fut'M/tf-f' ¿W -rVS$et Уеге^гг, fai, rf-t* r'f6at p. 49-Щ

И, Расчет. плоско-пространственных плестинчатых систем совмес-:о о грунтовым основанием яэ -воздевстгаз переменное нагрувенай.-.

Эффективные конструкции-п метода расчета несуг.и.х систем,' I6MHT0B узлов, бескархасйых зданий: • Тез. докл. Девятого коорд, со-щ., Вильнюс, 1984, с. 142-144 /си:взвтор (J.M. ¡Степхкоз/.

12.Определение' необходимости защиты каркасных сооруаений-.от шякия горных выработок // {^зсмшадеяное строительство и инженерные юруг»кия.-Н.-Квев: Будхваяьшп;, 1983.-с. 31-32.

13. Некоторме- особешнзста.расчета подрабатн^аетах каркасных хании;-И кн.: Строительные конструкций: Респ. 'межвед. Н-Т. сб..-1ев, 1971, зып. ХУШ, с. 175-131.

14,Расчет иногоэтааиых здании на неравномерно деформируемых снованиях по иредельннм'перемещениям й05$струкдаи/Тез. докл. Х1У .-1L совеаяния-семинара: :йонструетиякые форам и кетодн расчета иогоэтажннх. здании ц условиях вечпоь мерзлоты И: севсмики.-Иркутск.

198Э.- С» 19-2U.

-Ш.Зкспернменталькыэ исследования длительно» деформатиркоств лннпстнх грунтов /'/ Основания, фундамента и механика грунтов.- 51, Л. г Строияздат, с. ар-33 /сшвазтор В.В. MauisHxo/.

1Г>.Определение касательных нагрузок по подсове фундаментов ¡ногократноподрзбатывавкых.здаши.-Й кн..:. Фуядамрвтн 'я подземные со-руяеняя.-Киэв, 1976«,- с. 149-159 /сшвавтор В;В. ttenisHKo/,

17.Расчет фундаментов ююгокрзтиоподрвбатывае«Е1х здагшй.-В кн.: проектирование 'оснований и фундаментов промышленных здании л ссору-©кнй:Сб. трГс.89^100 /спгвавтор В.Е. Магиенко/.

18. Конструктивные ретешя 'производственных' эдакий, возводимых-га подрабатываемых территориях со сложннкк горно-геалогическимя ус-ювняш // Прош^ленноэ строительство.-Яб.-М.гСтровиздат, 1980,}, 26-28 /сл1вавтори Ю.Л, Бучпнсышк, 'М.А. Коваленко/.

19.Исследование сложного нэгружейия- бался-стенок к а каупруго» зсновашш.-В кн.:.аффективные железобетонные конструкции здании и

сооружение для строительства в обычных- и сложных условиях и кокт роль -их качества.-¡Л.: ЩИЖБ Госстроя CCCP.-I985.-c. 105-116 /снх автор С.М.<.Кяегпков/.

•20, аксиеримвнтальные исследования глинистого грунта яри cxos кои нагружении.- В сб.: Проектирование ы строительство заглублая них в грунт, сооружении и конструкции.-Ккев.- 1987.- с. 17-34 /ся авторя0.С. Торбанов.'» С.М. Кяеяхков/

21.Строительство и защита хилых..к гарадан'ских зданий на лодр ■батцзаемых территориях.-Киев: Буд1В8Льиак.-19б1,- 104 с. /СшваЕ гор Д.A. Miлюков/.

22.-Рекомендации по расчету многократно подрабатываемых здаь и сооружения на воздействие деформации зош'.ои поверхности с уче-х реологических свойств грунтов основания.-Дснацк: Ротапринт- Домаи го -1ЙНИИП.- 1977,- GO с. /сагвавтор В.В. - Макхенкр/.

23.Рекомендации по расчету грунтовых оснований -подрабатывав*, зданий .и сооружений.- .Донецк: Ротапринт Донецкого' ШНИИЯ.- 1984. 68 с.

. 24.Рекомендация ио расчету -пространственных систем .зданий -i оруаеник на подрабатываемых территориях.-Донецк: Ротапринт- Доявх . ЮШ5ЙП.- 1984.- 87 с.

25ЛДетодические рекомендации по расчету пластинча1:о--.ст.ер»: бых конструкции- с помощью программного комплекса КОvrÁKl -.-Дс нецк: Ротапринт'Донецкого ШНШЦ.- 19S2.- 102 с.