автореферат диссертации по разработке полезных ископаемых, 05.15.08, диссертация на тему:Разработка научных основ и способов селективной масляной агрегации угля и углесодержащих продуктов

те ОД

A\jn!cTcpci вп ornirii УкраГп»

- •! { 'ДЕРЖАВ и л ПРННЧ\ ЛКЛДСАМЯ укрмии

На прапах рукшшсу

ЫЛЕЦЬКМИ Володимир Стефанович

удк 622.765.063.24

РОЗРОЬКД НЛУКОИПл ОСНОВ ! СПОСОБ!»

:ejiektiibhoi млсляио! дгригащт вуплля

ТА В ,У Г Л к В Гй ! m А104 ¡ I X Í1Р О Л У KT \ в Снец!альшс'ь (ifi.15.UR — «Збагачення кормсрих кила.инп д в т о i' i: ф г г д i

днсертанП на чпойутт« П'ткпгп ст\ Исч<я доктпл тгтчмчних un; к

Дн1пропетровськ — 1994

HiHICTfipCTnO 0СП1ТИ УкрнТни ДЕРКАШ1А ПРШ1ЧЛ АКАДЕМin УНРА1НИ

На правах рукопису

БЛИЕЦЫШИ Володимир Стефанович

УДК 622.765.063.24

РОЗРОБКА 11АУК0ВИХ ОСНОВ i спосоШв • СЕЛЕКТИВНОI МАШНО! АГРЕГАЦЛ ВУГ1Ш ТА

ЮТЛЕВ!-Ш4А:>ЧИХ НРОдУШй

Спецхалыисть 05.I5.fB - "Збагачрння кориснчх колалин"

АВТОРЕФЕРАТ Дисертацг! на здобуття вченого ступеня доктора технхчних наук

Днхпропетропськ - 1994

Робота виконана у Донецькоыу державному техмчному ушверситет!

0ф1ц!йн1 опонехти:

доктор техшчних наук, професор Денисенко А.1. доктор тахн!чних наук, професор Саралчук Б.1. доктор х1ы1чних наук, про|>есор Тратинник В.и.

Ведуча организация Державна науково-дослгдне п1дпрнвмство ГГ1дротрамспорт"/м.Донецы

Захист дисертацП в!дбудетьсн "вС' 1994 р.

о /^^год.на эяыдаши слешал^зованоТ ради Д.03,06.01 у Державой гчрничгй академ!! УкраТки. Адреса: 320000, ГСП, м.ДнЫропетровськ, проспект К.Маркса,19,

. 3 дисвртащею можна оэнайомитися у б1бл1отвц1 гхркичо! академ!!.

Автореферат розх слано

."А'.

Вчений секротар спец1ал1эовано1 ради, кандидат техмчних наук О.В.ЗбвровськиЙ

>аук ^^ОЛ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОБСТИ

Аг'туальнт с?ь пг'.^лр >г,\. у^пульт<тг; в v?;» народного flyrf ЛЬ-

- ног« пгргггу \fJOCOL Учдк

¡i , щ.1 чпг-'кп 5'г г" л "я \ {'икс: чгт<,а* вачи* оргчи?«нкт копялинах, зокрема, первинн1г; енспгтесугсгзх напалт нрвпмнИп twc?».* складе > tiO!,f f !j:t; ', 9'. ?i'4f - - "У* ?ГГ:0 •-

А^ечтетн* сяЧ"8* »ктртги гуплля т;лы:н на енергь гииу/С0-7а5 всьо-Г" мнл.г'',"г":у/ ро пег^д ,'.'{'О-ГС'''1) оггст''"ь у о,'? ;¡" 5t млод.т.

пплйвп. 1-Чг5к" п*.ч.ч>приис <,Я1^и»пннл pvr'j'i" чг*ливе тальки за yvoBit иэссвого f повсюдного впровад-кеиня еколсНчно чистих "угт.т,,1!г~ ТСХИСЛОГ*'.4.,' GOíW.Otfa.. Ü.tCOKOe.I.'K'ruftHnr'O nvr'iip;tiínr«,'e4H<!. К?1м теги, cuíчуяться поуячий ру-звиток нрвих спссомтв магистрального гтдравл!чноге транспорту вугтлля, його л^ролтэу, зртд*ення, цо накладаг нов} спеикфЬжт пимоги на вугтльну сировину.

3 ímnoro Соку, анал?з стану ? тендпнп^й розвитку вуглезбага-чення у евттт й УкгдТкг псказур неготовость галузт до вир!шення проблем, обумовлених пегедбачуваним розвитком спожиэання вугтлля.

ТрадинтЯнт промеси - гравттяцтйнт та флотацтйнт - глчйке внчерпали орет т^у"-!1'1 лог'"Н? уехлим^ст?, ílctr б1,"".": р.^'тири f тоуьЛчн' р" — "•pirn* но епряи»сзг»нг. "гчя р^злпь по эС>*льи<?ннм вилу?«гн>!я "угглля ттдьки я 2'к~а*н; еклапч" ~ Т.Т^. ро^г-н гулео^гтачуляль-

ниг фа^риг над ал* nor* rurwiTHwv рьел у зв"язку з! эб'льпйннт^ зель-HOCTf "четки ДРТбн.К КЛОС'Э 0-1 VM у ПЯДСВС?/'/ вуГ*ЛЛ|/дО 30? f с'-лъпр/. 1яо пев"язянп з {нтекенрн'к vcxanfnnnisn г'гничих po6ft. Клакуегься залуення г.с «энергетики "соляного" вугтлля, технолог!я пбагп'«л!ня Л пс;гйпч'ки лксгп втдсутн<п Сладко осноюеться високо-зольна гирппинз /эябялансовт клами, пгдхеди збагачення/, якоТ в Укратн! до 2005 року накспичиться 1525 млн. т.

У ср"язк,у з »иклплоисй сятуяитс» модучн»и вугледзбувнйми кратна;«* ямэнлно, ¡цр стяоргння Hr'oíTüix яисоксе^ективних еколсНчно чистих технологий вуглезбагачення с пргоритетним завданням на блиэьку í далеку перспективу. Особливо актуалъна ця задача для УхраТни, ле частка вугтлля г «нрргпл*пвн<г* j!í>y*nyy>"s. * crvnfitb .•ячбгудн^нн^ дорктляя рищ« ¡И* у «•••яТнах о од<?кр&тним пре.'иолевчм потрн1;{ЙЛОМ.

До найбтлыл перспсктизн>тх нале*.«)- ''чгатоф.ункц!ональн! тр.х.нр-логгТ з ун?версальни!/и можлиностгч'и /аОагаь-еь'нк, обезводнення, п!дготовка до коксу!вання, брикетування, п?рол?зу, зр^дження /,

одною з яких- е селективна масляна агрегацтя тонкого/менше 0,050,1 мм/ вугт лля й вуглевмтщаючих продукттв зольнтстю до 60-65/5. Ця технолог!я назначена ведучим в УкраТнт тнстктутсы "УкрНДТву-глезбагачення" в числт приньипово мокливих напрямктв удоскона-лення технтки т технолог!! збагачення вугтлля.

Отке, рсзкриття закономерностей т встановлення якгсних та ктльктсних залежностей (¡гтзико-хткпчиих процесса селективно? масляноТ агрегат! для створення висское^ективних проиеств збагачення г сбеэволнення тонкодисперсного вугтлля та вуглевмща-ючих продукт тп I для !х сблагороджування в 'комплекс! "збагачен-ня-переробк2"/гтдротранспсрт, птролтз,зр}дження, коксування/ с актуальней науковед проблемою, щс. маг важливе нарсцногосподар-ське значения.

Мстсю роботи п еггорення нэукоьих основ та способ!я селективно! масляноТ агрегагт! вугтлля у водитй суспензг! для ради-кальнсгоппдащення е^октивноетт збагачення I обезволнения тонких класть та використання цих пропестп у перег.ектинних технолог! ях перьробки вугтльно! сировини.

1лея роботи пелягап у використашн ф!зико-хтмтчних власти-востей г.угтлля, гпортднених э ним оргашчних реагент гь I вини-кгшчих у г.роцес1 селективно! arperfiii.it гтдродинаулчних, адгез!-йних та аутогезШшх е^екттв.

Методн досл![1уень. В робот1 використано комплексний метод, включаючий '{лноменологтчний/по елементарним субпропесам/розгляд явищ селективно! вгрегацгТ вумллята класичний метод г{потез. При иьему знстосовано матек.атичне i (¡тзичне моделонання проце-с!в агреганг! та переросли вугтльних агрегат1Б iз эалученням апарату планування експерименту т обробкою даних на ГХМ, розроб-ленг нами ориг'гналып методи прспарування вуглемасляних гранул, методи мткроскоп!! , 14- та УФ-спеггроскопт!, електрсиного парп-магнттного резонансу, ренгенсструктурного анал13,у, вибтрково! йдсорбцт! фарбника, к!ни— та фэторег1 стратйТ , в"я:жтснс-сусиен-31йний метод визначеннк товцини граничних плнюк реагенту на вугтльних оернг.х, еллжтроосмотичний метод внлначення С-потенц!-алу, методи технгчного та елекектарнсго аналгпу вугтлля й породи, ртзноманшп !.'с!'г;?яи оитнки властивостей вугтльних агрегат!в - !х мтцноетт та 1ИЛКОСТТ.

Основн! на.уковт положения, як1 виносяться на захист.

На основ1 теоретичних та експеримонтальниу дослЫжень сфор-?л.ульовант такт науковг положения.

------1;---Для-агрегацН-апалярноТ еугтльноГ та^дкоТ масля.Но?- компонент у водному серецовичи необхгдно т дсста-тньо эабезпечення Тх зустргчг й контакту при сумарнтй швидкостг об"вкт!В * гpaдíйHTi швидкостг потоку менте деяких критичних значень. При иьому мтц-нгсть утворюваних вуглемасляних агрегат{я прямо пропорцтйна долх у вихгдному вугьчлт зерен круг.шстю менше 0,1-0,2 га зт спорхдненими до масла поверхневими властивостями.

2» Ацгез1йний зв"язок у м}жфазн?й зоН1 нвуНлля-звнязупча ре-чо{ЗИМа" ДЛЯ вуглемасляних агрегат!в, отримуванйх у водному сере-ДОййщ!, забезйечусться за рахунок дисперс}йних, ор1янтащйних та тндуКЦ1йних. мгжмолекулярних взаймодтй, механтчних, водневйх та х'гм1Чних зв"язк!в, а також виявлених спепиф1чйих зв^язктв нового типу - надмолекулярное.

Посилення адгез Много зв"яэку агрег&тоугйортчих коМпойеи* Досяг%йться эб!лыпенням дол* у масляному аРейт^ втдкри^х компЛа-нарни* структур, зближенням ступеней полярностт Конта^туючих фаз "йдгезий-субЬтрат" та перевиценнйМ тобщйнй гранично* п.. ? яки масла над середньсю.висотою м^кровиступхв шорсткостт вугтльних зерен.

3. 1нтенсиф1кацтя пронесу масляноТ агрегат т вугтллй у суспен-зIГ забезпеч.уеться редким станом зв"ялуючого агенту, що зумовлено птдвищеним дифуз:йним потоком тонких вугтльних зерен до крапл! • масла у турбулентному водному потоцт,, наяв^стп де$ормац{йноТ хви-л! "димпл" ковплт масля при зустртчг "зерно-кпапля" т анал^тично встановленим сп!ввтднменням домтнуючнх сил зчепйення омасленнх вугтльних зеоен/кап1лярних:когЕз1йних/, дтапазон якого в реальних процёсах МасляиоТ агрега^Н склада« 2-25»

4. Кинетика прбцееу селеКтйВноТ маслгно! агрегацтГ вугтлля визначарться, головним чином, универсальною сходинковою кпивоп "д!-аметр вугтльних агрегат!» »- тривал!сть аГттац!* Нульпи". ПричиМи сплёс^в агрегац!йноТ активности Йояснювтьея максимальною початйо-вой поверхнеп контактуючих фаз Ивуг!лля-зв"язуича речовина", поси-сенкм дифузтйним потоком тонких -вугтльних зерен до крапель масла, а також змтною липкостт вугтльних агрегатов за рахунок ?х струк-турНих у турбулентному Ьотоц*', {Три иьому встановлена пнал}-тична залежнтсть для дтаМетра вуг?льних агрегаттв/гранул.агломе-

раттв/, виникаючих у турбулентному лотоцт ртдини, яка враховуп параметр« турбулентного потеку, крулнтстъ, щтльнтсть i ifopwy ву-гтльних зерен, мясу агрегату, цтлыпеть рсбочо! рхдини середови-ща пелетуванни, мшпеть одиночного контакту "зерно-зерно" та ко-ординацтйне число ьугхльноТ компоьлптТ агрегату.

5. За структурными ознаками несбхгдно вшиляти чотири осноин! типи нугтльнкх агрегаттв, якх втдртэнямться фтзичними та техноло-Нчними ьластивостяил: I - нлтвковиЕ-., II - менгсковий, III - кра-плейндн.1,':, 1,У - uiCTO'irxBHP.. Вуглемьеллн! иг¡rerar» I типу г. сорбентами масла а водно! (j4i3H, а II га III типу - де.сорбентами.

6. При пелетуваннт у водо-маслянлй суспензИ полгдисперсноК Byri.'i-Liioi ко//г.сз Ain t ь грянули I ти;:v крупнг збрнй/перевнжно кру-iminie 0,2-0,3 мм/ викону-ггь роль цып-pi ь агрегатиутьорення. Бета-новлена уналттична залежнгсть дтаметра ядра ur^eraiy в структурах типу "ядро-оболонки1', яка врахоь^п характеристик,! турбулентного потоку робочоТ птдини, Щ1льн1сть iiir! ртдини та ьугтлля.

Иаукойс значения тг; новизна поботи поллрдг:

- у стБорснН! (J'iaHKO-xfy.iwnnx ссков прокосу пелетування вуНлля у воднхИ 4ani як методу кого збагачення й обезноднення; зскреыа, у ^ормулкп'аннг несбххсннх i дгет.'тшх умов nrpeiатоугворекня, рез»"-язаннг центрально! пгобдеми взоямсдхТ "вугчлля-at "язуоча речовина" у иуглем^сляник агрегатах - яиэначенн! прироци сил, пгцповтдальних зь олгез^ний зв"язок пи-редхпнт агрегат} в, вегановдешй закономерностей, 'цо хграктеризують ктнетику процосу ылсляно! arperuiiit;

- роэкситтт законсмгрносте'П проттканил ri иуадшшмхчних та фтэкко-хгм1чних npoueciB контакту та взпгмгчйТ агрегатоутворчючих компонент при-иаслянгй агрегапit вугхлля, а тлкои законом}рнсстеП £ор-мування первннкнх та зторинних вупльних структур, !х конгломера-тiв у турбулентноуу потоп: ртдини;

- у стЕсрент структурних фчктс.ржгх моделей i одгряанн! статичних характеристик. npo:;eciт? селективно! агрегацп вугглля маслами та латекевми, що доаг.оляо пизначити капали упревлпшя р.ими провесами, яктенг та ктлькгс1П залекиост1 вихЦних параметров В1д вх!д-них;

- в одержашп матсметичних моделей npoi'.f;ciв селектияно1 агрегацтТ вугглля маслами та латсксам.и, лИ дають змогу прогнозуватн тивнтсть пбаглчення вугхлля та еуг'левмщаючих продуктов, круп-нгсть, липктсть та мпшгеть агрегаттв у эалелноетт пгд режимлих

параметров;

- у створеннг ново" клаеифткантТ вуНльних агрегатгв, що, зокрз-:;я, дозволило визначити нзпрямкн шдгицекня еколсгхчко! чисто?и__ n"C!fp!i,y масляной nrperamТ вугглля;

~ У ¡зктеленнг спорте такиг фгзичних ефскт'а: зм*н нялмолех.улярноТ с+рукГУГЙ яугтллгт прй ёсле!г?'пяп!Я пзакуляи!Т; ;:!м*'чНО?

пэо»-мод;т у м5к$пзтй зснг "адгезив-еуг-страг" пои селехтив>Ий аг-рггант'.' эугглля маслами та лятекеами; термтчного подтпбкення ву-

"лчюялиних гиенуя пон Tt пмоудяп?; пп"язисстт грлнулгп»*Яиого тт~ : пгн г г лоотрансгторту р$к>; f; кскценграсгт 7 субмгкрсинюс чзсточсх золота нй;пове]э5(й? вуглемасЛяпих агрегат1й.

■ iKirnvuTnoaUTBini г -J.»-

,—и I—~—— | ',; ,., |..I ".' | i"— л ' ' ' ' ■' _-' ' • ~' —' ~ а_*"* —

та репс?.'с;тдаптЯ птдтвердяугться адекватн^тп результанта теоре-ти"йи* т експориментальних досл*джень, стендових, полтгонних та иротслсвих кпгфобувпиь, дгстотн?м Тт. об"смом, 3<5fiTH?CT0 результата пои дослтдяеши одного й того я пвищз ртзннни методами, а .ТЙКЬЙ айс^осуванням' сучасНоТ техЙ1Ки Та Методолог it лосл?даень. Oi)"iiJit експеркмент*в достатки! для того, щоб з iMOBipHfcra 0,95 зтдхнленнЛ результаттв не пербвищу.вало ТОЙ.

- способ*; г:"; ллл ? тглгкллсг1 "«Jiei'TMiiHc.'; Ч1п ; и.уплдя ;лаела!.<'-; га латексага;

„ .vяt"'то^нологтчп! cxwn i onatasno папгснялнгг певдши пг.глнстпи г|.:.гт'.0('л р, г.рлуь'тикнпт >'г ■ i т зуг'чл";

- розкс-'-ленг. "сгсяи иреплруяцння :птлс-"зелякм гганул для мткгс-скгтИчнич чгслта-'.ппь fx структур«, гаосконэя'то »тодику сшгки линкует т вуглгмвсллник гранул/яглс^-фо! ?й/ та мс-тодику аосл!л-кення Тх горючих ялпстипостей;

-.рсзвинуто ряд приклёдйих напрямИв використання технгни та технолог!" г.слрктибнс'г nrperaiit? вугтллг. мпслгмя',: при ятдготови! зернистого полипа, при пэиготува.ии мезуто-руг^льнкх зпсококон-центрованнх суспензий,- оЛ.пагород-хуЕант" га обеэводпенн* гтдро-транспортуймого вуг!лля, к]рол!з^, едгезтйному збагаченн! золота.

технология масляноТ ¿глою/ля-пгI втдходто флоткпЯ впровггяяеь ,''Л'Дт Гвському коге^п.-заводг. Технолог1я аглонерадИ високозольнь,. -пзм}э т епарат для агломерат т "OfSHC пройили промислояу апрсдячгю на ,:Рос!я" ВО "Донепьквуглезбагачення" г рекомегшоэакг для впроврдаекин. Тех-

нологгя "агломерат я-гтдротранг.порт" ув1йшла складовою частшюю у робочий проект вуглепроводу "Еплово-Новосиб}рськ", використа-на в техн1чних ршеннях по вуглепроводу "Кузбас-Урал", прийнята для включения в "Банк промислово! та технгчно! тнформантГ'/Щ^ Ш1Д0/00Н. Технология селективно! флокуляцЛ вугтльних шламтв латексаыи БС-ЗОФ та БС-50 пройила промислове випробовування на ЦЗФ "Дзеряинська" та "Чумактвська" ВО "Донецьквуглезбагачення" Й рекомендована до впровадження. Результати робсти використант такс* в TF.0 будтвництва малогабаритно! модульно! установки бри-кетування вугтльних штибтв, пиконаному ДП! та Дондшротахтом на замоплення [В; "КиТвенерго" i при.розробцт МТИГЕДЖТом адгез!й-но! технолог}! збагаченнл золота з р.уд та розсилтв.

Апробаптя робсти. Основнт положения дисертатйнот роботи об-гпворсвалися г одержали схвалення на реНоналънтй нарппт по проблемам перерасти твердого палива/фрунзе, 1933/, сект! науково-технтчно! ради УралВТИ "Использование гидроугля в энергетике" /Челябгнськ, 19вЗ/, 1-й республтканськтй конференцт! "Гюрспекти-еи використаннл, вугглля f його продуктгв переробки в народному ГОСПодарств.г"/Донецьк, 1965/, сп}льному застданн; секцгй вчено! ради шституту "¡51И>1ЛИГидротрубопповод"/Москва,1Шб/, обласнтй Науково-практичнтй кснферснптI "Рангональне виксриотання вторин-них ресурств"/Донепьк, 19вб/, Всесоюзнтй конфсреши* "Ггдротрам-спорт-86"Д'|Осквп, 1986/, 5-й наукопо-технгчнтй конференш! моло-дих вчених/Свердловськ, 1983/, кауково-технтчн:Ц кскференаг Г ДГ:I /Донепьк, 1991/, застданнг секцт! Науково-технтчно! ради íhcth-туту "ИРРИРБДМЕТ"/1ркутськ, 1992/, Мгжнароднтй конференпг! з .мг-нералогт! та xtmíí "Kiri СЬе^-92"/Ки1в, 1992/, МтжнародшГ: кон:}е-ренцт! по екологт! Сибгру "Сиб-Око' 93"/{ркутськ,1993/, Мгжцер-кавнтй науково-технтчшй коц;|еренц1! "Состояние и перспективы развития нвучно-технического потенциала южно-уральского региона" * /Магнттогорськ, 1994/.,

ПублткйнН. По темт дисертапт! опублтковано 98 наукових ро-6ÍT, в тому числт 33 авторських' свтцоцтва на винахсди та одна книга. Результати дослгджень викладеж в 15 наукових звт'тах.

Структура i об"ям роботи. Дисертацтя складапться з вступу, 7 роздШв т висновку, мтстить 90 малюшив, 40 таблипь, список лгтератури з 294 найменувань та 8 лодаткгв. Бона викладена'На 282 сторгнках, аагальний об"см роботи '452 стсрпши. '. . .

• Л втор (аиро рйячний доктору тяхн*чНих наук, прс^есору А.Т.йй-

шепичу та доктору ТРхнтшх наук, про^лсору М.П.Зборщик.у за пост ищу увагу до роботи.Х консультативну допомогу при и виконан- - — ит, якадем!ку Ф.Д.Овчарснку за ксисультатиену допомогу по проблемам хЬ/тТ вони та 8ДГ8ЭТЙН0Г0 збагачення полота, а тэкод, ".7.1?. ¡0. Г. СйтТЛоМу, д.х.и. В. Т.Рйолчонку, д.х.н: 3. Р. Ульберг, к.т.н. Ю.$.Власову, к.х.н. Т.Г.Шендрик, к.т.н.А.М.Утдтятову, слтвробттникам ДЛ1, 1нженйм!0-теун^чнмм ьу^йфя^Ьик

за нпяону допомогу при вичонзни? окспериуентяльноТ робсти та ^гровааяени! результат:а дсслтдхепь.

гсггг.:

I. Стай проблег/й сёлёктивноТ агрегацг! вугтлля

УйтфтКовано класифткацтю процеетв селективно! агрегапЯ вугтлля, вздхлено три Чх основнт ртзйовиди - агрегаций електролт-танй-коагулл«таШ, лЬлтмерамй т майляНими зв"язу*?чими. Виконэно портвннльний аналтз цих прсшёьтв т видтлёно найбтлья пе^спекти-вит - масляиа агрйгви!.«г/гран5"1.4ц!й, йглс:.^рац!й, фйояутяа!я/ !

флснул.ч!^! л г'сяо:1гслтгзгг.7'!.

■Г' пи/^ри'П'Тнг :гялр;'!/!!н доел;:;-:ош> гИ'лын по-

пая.чо спрплл)"нсь :-!'! :<?оррти»;П рнсгарт'т::ен-! ¡пльнт робот;«, про— :»'исловнй дос9 < ii ¡>°.ч?«!1х оп«;!д\;>л? от \ е сззпггснс? гзл'/з г ,зс"реуа ,

л.гу'ягра, Г.Еегг:г;ггЯдорп, К.КсРлса, С. Школя, Г.Бвг.вра, Д.Сардара, Т.Такояпрг. в.ромянчука, В. Кратка, А.Свенсона, Л.блтио-икча. Б. Черемсиова. В.Небери,' ВЛ'плагва, А.Беренбека, К.Кубгтии, Т.Мурата, Е.Вершуура, Г.Рггбт, Т.Ш'иттна, В.Курбатова, В.Меро-тра, 1 .Засядеяа, Т.Харара, Т.Кацуо, ВЛШйЛаГса, Е.Романчукя та зи Вчконянмй ОРЙЯЙ та англ!? НбйезяЗ; "О тс0рст!г-!н* рОЙрО-

бки в галузт масляноТ агрегат"? вугтлля втдсутнг.З праць де росз-глянугч окрет елементн теори' найбтльшо! упаги заслугопулть ро-боти Х.Румпфа, де йизнэчен! ойноён! гранулоутворкэчт ейли.

Для дьсягнекнй пймай&ено? в ДисертацШпй роботт мети були СцЧф^улЬоййН' ! вйршёнт такт з^д^ч! доелтякёнь.

I. Сформувати експерныентальну -лу данях, достатка дл^ роз-робки наукових основ пропее!в сблактиеноТ мяслйноТ аГрегяп?Т ву-г?лля.

Зокрсма, виконати коыплексне доелгдаеннл сугглля { реагент{в

як об'пкттв селективно! агрегат! в суспензт!. Визначити принпи-пи птдбору радтональних пар "вугтлля-звигоуючеи, РоэроСити струк-турнт факторнг' моделг лроцеств селективно! агрегат! пугтлля маслами т латексами та одеряати статичн1 характеристики них проиеств по найбтлыи важливим,з технологтчноГ точки з ору,1.каналам. До-слтдити ктнетику процесу масляно! агрегат! й суспензтТ на ртз-Н!Й сировиннтй базт. Шлкхом планованого експерименту. одержати стмейство мзтёмати"них моделей, дозволяю.чих внкгнувати Ьрогнос-тичну оитнку результатов селективно^ агрегацт! вугтлля.

2. Розробити теоретичн? основи проиесгв селективно! масляно! агрегат! пугтлля.

Зскрема, розробити феноменологтчн* моделт проиеств селектив-нот агрегат* вуг^лля маслами та латексами- Встановити законом*-рност} кожного субппопесу т датй те.оретичну - т-нтерпритатп явищ, цо Тх супроаоджувть. Розробити.класифткаг/тю .вуггльмих'агрегяттв по !х Ключовим. ознакам. Знпйтй ргвняння для роэрахунку: нитрат масляного агбнту, необхтдних для пелетуввНня вуглемаслянйх агре-гаттв р'зних структурних тнптв; дтаматра нейтрального вугтльного зерна в структурах ^ядро-оболонка". Розглянути пропес масляно! агрегат!. вугтлля засто'совуючи класи'чннй метод ггпотеэ. Сформул» вати основнт теоретичнт положения процесу'селективно! масляно! агрегацт!' вуплля.

3. Роэвинути прикладн1 напрягай. викор'истання проиеств селективно! масляно! агрегац!! вугтлля.

Зохрема; в галузд ггдротрвнслоргу, лтролЬу, обеэводясмня, коксуввння, спалввання вуг?.лля, а такса при адгезтйиому збпга-ченнт золота,

. 4.. Розробит'и комплекс техн?чних р{шень.селективно! масляно! агрегацт! вугтлля'та впровадити одержан^ реэультатй.

', 2.Експериментальне рбладнання та методика дослтдкень '

У цьому роэд^лт снисано розроблене. обладнання та методика-, проведения керовяного пёргодичНого простсу селективноГ агрегацт! вуйлля, як! ЯОЭВОЛЯОТЬ К1ЛЬКТСН0 ОШНИТЙ вх*дн* тп вихтдн? параметры, збурпвальнтд^яння./

Узагальнено 1снуючт дан: по. обладнанш - та методам лийначен-йя мЬшсстт якремо взятого вуртльнрго агрегату/стиек-мтж ллощи-

мчми ' пене грп'р я/, ?нтпгсзльнс* у;!тнсст' гваиуляту та пластич-ксТ |.'!!!нг,стт rpaiiyji.ii'i йнгТ ре"онини. Пяпргпснсрзне ноши! кркте-dtH ontHHH- *нтегряльноТ-ч?!!ностЬ - пт »г**»' т!'!,'г!г,*-пбР"уезян?" г; пнуллту п i л u;r-ir с г ri т " s о г-па?>ачгл.-*гнчя.

Дскладно описано розроолену автором методику препарування v.t'rbînHHx агрегаг'п г одерчечняя Tr r':i п для мткроскоптчних в"сл;д*ень стпуктури. Вена дояполян 'дгнт/^кувоти 'нгредйнгги •TTTcrnrîr ропм'рсР до ГГ мкм, псред^пчас эастосувзння

!;:;н vf >:р;<пем;к для ri i дпищення мтпК'См "Jpr^cv грянул/аглсме-раттв/ спец1альнсю термсобрсбкею, наптвкоксуванням або знйжен-исги г," ~/7С0-ПСС/°С, : пРд^г::;.! d^livSaiib'r.;.: оапра-

р."0""' г гпг"с:'д;;у eue л;* гракугл: за г!.:п;р;:час нШСрапвк алгоритмом.

Выявлено иедол?ки втдомоТ методики пизначення статичноТ липкоетт речовини вугтлышх агрегаттв та зэпропоНовано новий метод оитнки птоТ властивоетт по динамтчнтй липкоетт, яку пиз-начапть по формулам: Т ах

аб° ^ = /у

X - м^кгиучльрч трчвялггть н'длияэння плдлекп» о'д грлц-.'лпптiimot речовини; Рд - зусиллп, кто зикликр.^ втдлипання; от- плгщл плэстики-пîал екки; tg, j -тривалт сть вгдлигганкя птд-Л'.-гкн в '.-тему дсплтдт.

2• Бкспериментд.чьнт лоелтдчення npouecic сьдегстивноТ

агрегацтТ в.угтлля та вуглевмтаедчи:", продукт!в

Проведено досл1'дження i анал)э вугчлля р!зних стад1й мета-могнИзму як •об"вкт!в селективно? ягрегаитГ, а тйкрч маРяян!»тг »toitîp гнзмого псхсп-~еш!л та латексгп як реяп?кттв-зз"язу!о"чх, ¿а допомсгоз Î4, УФ-спектрсекопП, Miî:poc;;c;;ii, технологичного експертгенту встановлейо, що: агрегац?йна спромоян?сть вуг.Тлля обернено пропорц*Йна круНноет? пугтльнпх зерен, fcHyn MîtifwyM ?{>ч т»р?»"гернях крупнеет?: 0-0." w» - лЬпгз rpnnyfeîPMicrt ; -0,3 мм - середнп й ваг.ка гранулвемтстъ; бтльше 0,3 мм - nincyr-нгсть агрегатоутворення; чаетина масляного реагенту проникав у пери вугтлля, що обумовляе його иепродуктивнт витрати; в проие-cî трияалого збер!ганкя вугтлля втдбувпеться зшюення його аг*

регац}йно! здатностт, що поясняться насиченням пертфертйно! частный макромолекули вугтльно! речовини кисеньвмтщаючими сполука-ми; в пронес} гтдротранспортування вугтлля протткають окислюва-льно-гтдролттичн} пронеси т змтна макро-та мткрорель^фу вугтльно! поверхнт, що знижуя агреГацтйну здатнтсть вугглля; }сн,ув обмежен-ня по нижн?й та верхнтй границт внязкост} для' масляних реагент1Й, використовуваних у процеспх селективно! агпегаиг! вугглля; висо-ка агрегатйна здатнтсть притампнна звиязуючим та значним вмтстсм ароматичних вуглеводтйв I полярних груп, а низька - неароматичним структурам зт слабкоп поверхневою активисте; флокуляц}йна здатнтсть латекств по в}днешенню до вугтлля прямо прспорцтйна вмтсту в Них бутадиену.

Дослтдження структурно! факторно! моделт пропеСу селективно! агрегацт! в,уг{лля маслом показали можливтеть 1снування 204 каНа-лтв, По яким зд}йснюрться йплив на вихтдкт параметру. Експериман тальними дослтда!еннями п?дтйерджено }снування зв"язктв по 108 каналам. Для селективно! агрегацт! вугтлля латексом не втдповтдно 45 та 2?. канали. По найбтльщ лерспеКтивним для регулювання процесса селективно! агрегацт! вугглля маслами т латексами експеримен-тально одержан} стятичн: характеристики.

ВиявЛено, що залежнтсть крупнеетт вугтльних агрегатов втд тривал'ост*. аггтант! пульпи мая хараКтерний "сходинковий" вид, е ун!версальнсю, не заложить'втд типу вуплля тзп"язуючого/мал.I/. Виявлено', що залыНеть вугтлля визнпчап оптимальнущтльнтсть пульпи при маслянтй агрегац^!/м'ал.2/. Встановлент раптснальнт' схе-. ми подачх. г-Н-пегулят'ора в пронес, оаптонллын меж^ режимних пп--раметргв процес!в селективно! агрегат! вугтлля маслами г латексами, эокрема,.- по витратам реагенту, частотт обертання тмпелерп Мтшалки-агНатора суспенз?!, трипалоетт агттяцт!, а також Ыорму-льовян! умови агрегатування псл}дисперсного вугтллп.

На основ} плановяного експерименту за допемигов ЕСК.'. одержано т проаналтэовано сгмейство трьох- I чотирьохфакторних моделей , процес1В .селективно! агрегац}! вугчлля маслами { латексами, як! розкривають зйкономтрност} цих процеств, слугують експерлментадг-ною основой длй виэчення Механтзму та забеэпечують' ортонтовний -прогноз технологхчних результаттв процеств. Вихтдн1 параметр'и моделей: ефективнгсть ¡зозд}лення'вугглля й мгнерально! компоненти, середня й максимальна крупнт.сть агрегдттв, !х липктсть, м{цн}сть.

а

Нал.

1. УЗаКШнена оегрес!я для ксалёсиентногр про-*

цееу ^аслййог грайуМигГ: ■ I швидка. фЛакуЛяцг»11 йгясутйютЬ росту; Ш ~ В'гьринна й^рвгйит.Н; 1У;У1 -ьВйМтуьа)Ш< ущЬьиенйй; У - койРло^еращй.

1

мм/х в

х

РП

16

50 150 250 - 350 450 550

У6с, г/л

Мал. 1 -

2. ЕксперииентальНт залд:кност1 швидиостт агиегатування^а атд щ'гльностг вОдовуггльноТ суспензЯ о, ' .Зольнгств вугтлвно* номпозицгг: лс ■ 65$; 2 - 55$; 3 - 4 - 35%; 8 - 25р, 6 - ¿5 %.

О

4. Розробкп теоретичных основ пронес!в селективно!

агрегацг! вуплдя оргашчнимн зв"язуючими

Розвиток теоретичних уявлень про процеси селективно"! агре-гаитт вугглля органтчними реагентами здгйснено за допомогос двох методологгчних пгдходгв - феноменолог!чного методу та кла-сичного методу гтпотез. Зиходячи з периого вискремлеио так! ос-новнт елементарнт субпроцеси: контакт реагенту з вуггльнси по-верхнею - виннкнення ядгезпщого зв"я.чку "реагент-вугтльна по-верхня" - виникнення первинних структур - формування пторинних структур - конгломерацтя вторинних структур. Аналтз механизму контакту у вгднтй суспензг! реагекту-эвнязуючого та вуггльних зерен по фазам: "зустрЬ(-збликенн*-ппсрив водноТ плгвки-розтг-кяння реагенту" дозволив встановити що; I. головними факторами впливаючими на мсхантэм контакту с близька т далека Идродина-мтчна взасмод}я агрегатоутпор.оючих г.бнсктрп/ЕГВ,ДГВ/; БГВ залечить в{д Ндпофтльно-гтдрсфобних властивостей поверхонь обиекттт> рН та температури суспензтТ, корстхост} води, ртзнипг темлершур иоб"скт-середови'де", формн эепен I числа Ее. Р.. Для умов селективно! агрегацт! найбгльшу вагу мають градгентний та тнеритйний мехатзми эустр1«! агрегатоутворсочих об"ект1в, мети суттевий -дифуз{йний механизм зустр!чт. 3. Реалтзац?я фпзи "прорив водноТ. плавки" пслегшуеться виникненням на поверхн* крапель масла крупна сто 0,1 мм I бгльше характернот деформатйноТ хвил! - димплу. 4. На фазу "розт}кпння реагенту" впливають: Крайовий кут змочу-вання, в"язк1Сть реагенту, супутнт х'м'чцт вза^мол!!, кЫетичнп енергхя крапель реагенту, зскрема, позитивно - И тангенстпльна складова, градтснт поверхневого нятягу/ефект Марангонт/, об"см крапли

К!льктсною оитнков БГВ с розклинвдчий тиск водних плтвок. Формули роэрахунку складових нього тиску для умов селективно! . агрегацтТТ вунлля подант в робот?.-'.'

Виходячи з класичних уявлень про ефективнтсть зтткнеиь кон-денсованих об"екттв., розвиНутих у роботах С.Духтна.М.рульова, Д.Димитрова та В.Левтча нами одержано ртвняння для.критичного радиусу Гк/> при перевищеннт якого мае мтсие механтзм *нерцтй-ного з}ткнення частники э об"сктом рпдтусу Я :

^^нул^дб , п/

ле Лкр-критер'й Стсксп для Г«р . Вояховуччи, чо 1/24

/по Л. Л р. в т ну/ . для = 3; I мм маемо Гкр 6;_ 2-мкм.-0тжв,-при -пелетувлин* мткоэиииу ; субмткопнних <{г>эки;й/{уг<гги центрифуг магтстпачьних в,углепроводов, rw! т т.п./че'-б.х^дН'З нейтсалтза-нтя ЛГВ, за ггзгагунксч З.Лгв'ча, логягасься с уморах рсзви-ненсТ тугбулпнтнсст i. це для унов "ксплогпснтн^го" механизму arperanjt. Для .умоз "амальгамного" voy.iii'omv нямй ояесжпп~ pfo-h«hiht крсти',нл>т/,,{н{мял!н/ яфидксст? vjkp впрорадкення зерен вугЬгвя v плгпку зб"язу?эчото:

u Jh /v

де Osi-Й - поверхневий натяг на меж: "зв"язуюче-вода", fy -пи-тома вага вуг1ллп. Розрахунок для умов масляно! агрегащ!: R я - 0,1-1,0 мм, ft = 1400 кг/см3j => 20'Ю~3Дж/м2 дав для \з.!ф= 3-10-liTWc. Цт умовй реагпзуються в одр! потону турб}н-hol м1шалки при . Ле ■ а Ю5-Юб.

ОТже, вртановленг фактори, законом!рност! ! умови контакту агрегатйутЬорпвчйх компонент у водному серсдьбмщ!. Знайдент шляхи Тх реалгзантТ для конкпетних, особливо Чрудних" об"скт7в.

Питсма робота алгол гТ "вугтлля-зв,,язуюче'1 втдповтяно для насел i ллтекств може бути визначена по ртвнянням:

Waa - Wan - Win + Ww + Wan + WdS + ■

- War; - Win + Win - Wu« i Win9 - V<C /4/

Щ +Win+W(3f ■+ WdT +Ш /5/

де склапопт

В1дпов!даоть диспсре!йним,¡opieH-тац!йним та fндукн{йним м1жмолёкулярнм№ вэйрмойтям, вод-

невим зв"язкам, WaH-if~1i звиязку, V'/dn - донорно-акцепторкому зв"язку„ Wtt'h - електриинйм взчемод!ям• "ядгсзка-суйстр&т", wflni Wan, War- коваленткому полярному, г^меополярному та координа-птйному зв"язку; Wan- и*глнгчна, \Wan- релвксацтйна, WdH -НадМолекулярна склпдова.Wah втдповтдяс хтмтчним B3aoMoflfHM "вугтлля-латекс". , ^ ^ % ц «п ¡д е

Наявн!С*ь скЛадовйх

Wdh i Wah, Wtin, Waft, Watl, Wan '

з великою tMOBfpHfcTB п!дтверджуеться отриманими нами данними

за допомогою тг ЕПР-спектроскоптТ. Прямих даних на тснуван-ня складовоТ Wq.n немае, хоча вона не виключена. Механ?чна скла-дова Wan icnyc, очевидно, скргзь за рахунок торсткосгг вуггль-но! поверхн1, а релаксацтйна Wan - за рахунок виникнення гра-ничноТ плтвки зв*язуг>чого реагенту, товщина якоТ h.a. за нашими данними тпнюлтъея в 0,3-1,3 мкм. На особливу увагу заслуго-вуе введена нами надмолекулярна складов»! наявнгсть якоТ пхдтве-рджусться вперше виявленими в Наших дослтдах змтнами в надмолекулярной стпуктурт вугтлля при його маслянт.й агрегаитТ. На не вказують данг, одержан* за допомогою ренгеноструктурного аналт-зу. Ф!зично джепелами \XJan можуть бути: м!кромехан1чнт напруги, що виникаить при деструкц!г надмслекулярних утвореньЛШУ/вуггл-Ля/складова WaJjV/, зачепи НМУ вугтлля i звняэуючого/ W«m /та взаемопроникнення вхдкритйх НМУ адгезиву та субстрату/ Vi/^nj /• Отже:

WaT-i^-wr^wr, /6/

Площа адгез1йного контакту "вуплля-звиязуюче" у вуглемасда-них структурах, визначена методом виб1рковот адсорбиг! фарбника, складае Bcfei поверх«: вуг}льних зерен.

1Цо стосусться адгезтйних взасмодтй "вуг1лля-латйкс", то вони потребують бтльш детального розгляду т розкриття складовоТ \f/an . Методом 14-cneKTpccKoniI нами заф1ксована взаомодОя вугЬ-ля i латексу в мтсцт поденного С*С зв"язку макромолекули латексу. Це може бути положено в основу птдбору латексних реагентfв.

Таким чином, розв"язана центральна проблема взврмодтТ "ву-Илля-ревгент" у вуг1льних агрегатах, а саме, визначена природа сил втдпов}даючих за адгезтйний звняэок, особливостт адгезхйно! взаемодх! "вуНлля-масляний реагент" i "вугтлля-латексь.

Задача визначення закономгрностей формуванНя первинних та вторинних вуглемаслянкх структур вир!шена в робот! теля опра-иовання Ix класиф*кап1Т по структурним ознакам, за яков видхле-но чотири тили агрегэттв: Т - плтвковх/ущ1Льнент агпегати, ха-рактернт наявнтстю тонких граничних ллтвок зв"язупчого м!ж ок-ремими зернами пуНлля*, И - ментсков}/структури з ввтгнутими менгсками зв"язуючого мтж зернами вуг{лля на поверх»* агрегату/; III - краплевиднт/крашц зв"язуючого заповнеш вуНльними зер-

нами/; 1У - мгсточксвт/пухкг утворення-скупчення вупльних зерен зв"язант Н1стсчкак!1 зв"язуючо! рсчовини/. Загалом, як в теорети-чпих, так т в ексиериментальних дослтджеинях запропонована нами класифгкаптя агрегат! в вияпилаея вельми плпшсю т дозволила ди-'¡■ёреш'гйоэано рсзн"яззти ряд тесретичних та те:снолог!чшг< проблем.

Виходячи э одержаних експериментальних даних х на основ: кла-сичних упплень розвинутих Х.Румпфом, Б.Деряг1Ним, А.Законом та Тейтсм сили зчеплення вугтльних зерен у реальних вуглемасляних гранулах 1-1У тип{в можуть бути визначент э виразгв:

^а — А ко 1 о ко й = ^ЧЩш 'Со5 - > ко • 2 ЙЬ /0/

■ И? = /9/

г Ii 2-ТГ-СГi -Г- Кш г л ■ а С V г

Fa = ~~JTtfpjr'Cos9^"ß^xotFp,

/10/

де ß>Kcfßng- когезтйне нплруження яв"яз.уючого в граничних та об"г гшшх шарах; - иоперхня мтж зернами, передаюча когезтйне

напрукепня; (j~ü] (7н« - поверхневий натяг зв"яэутачоге т йего крапли Г - ряцтус пугтлышх зерен; Кш - ксефтптгнт гаореткостт вугтлля; крайовий кут змрчування буМлля ёвияЗуючим; ß -кут роэхил.у коптляру/мал.3/; - сила позклингогочого тиску; ¿,е-довчина коля екяатортального розргзу крэплт-гранули III типу.

Розрахунок fcnfвв!днешеМя дом^нуючйх сил зчеплення у вуглемасляних гранулах I тиПу/ттльки при tx формуваннт/, II та 1У ти-птв, - каптлярних та когезтйних, - пойазав, що головну роль у аутегезтйних взясмолгях вугКчьних зерен грае сила каптлярного зчеплення.

Розглгтдяючи процес фермування йторинних вуг1льномасляних структур та конгломераттв гранул т виходячи з наявностт розрив-них сил у турбулентному потоц! ртдини/джерело яких - град{внт-

Мал. 3. До розрахунку сил аутогезтйного зчеплення омаслених вугьпьних зерен:

1 - вуг}льне зерно;

2 - зв"язуюча речовина.

швидкост! потоков/ нами энайдено ртвняннл для критичного/максимального/ ыаметру вуИльного.агрегату:------ ----------------

"""'"-----------,/Г " ' ■

Г uxf зг-Fi Afp Кч- rrio___+ iiiÖ Ртр ! >v>

де См - максимальный масштаб тг'рбулентиих гтульс.инй; -мти-и'сть сшшчиогс. 'itire.TM'nw контакт;, иуг*льних зерри/{( гмули Г.-Ю/; X - частица сил uiapaay, яка йае на попояаний сия отепления } залецсйть Bin Нута приклалання ииг с:?.т; - признак от«и»м» у ^♦«tifiöii - Тшм'.оя-, к?*5ГДИ1:йпу!»к. число;

' гр - сила тертя зерен при розривт агрегату; X^tlmd»- максимальний д1аметр вугтльних зерен в агрегатоутворюочтй ксмпози-nrl; Kf - коефгцгянт г|орми вугтльних зерен; f0 - питома ваги води; J?g - питома вага вугглля; м - эмтна середньоГ m вид пост г поди на вгдстанг ; 5п - максимальна площа перетину агрегату.-

Bnepuie теоретично пояснено ргзкий сплеск

агсüглп} ^ноt iiKT'i —

!н:^ими тсхн(Ы01 гчно згкли&иум н.-:Сл г:;ч-;>.!и теорети'-них г. с-Сгрунт/нянкл дс:илсниес рпч'п дисп^рсностт масляно! емульс! V !» про::ес « ьислякоТ игрегаЫТ /т >«»мсзе I мим/, максимально даплько! температуря пульпи при пелетуванн! /?СЧй°С/, еклл.оггчнс дошльно*- структура агрегат1в/рексменду«ться I тип/, мгнЫально достатньп» "глмтстт нелиного агекгу для питхснеикя Г'дглтнот плтпки ¡?->ди з 5у?! * лопурхн!/длл мазуту - 3~ь»ас5/ КрЬ> л его, рсзйилаан& ?ехнологтчно важлйва задача роэрахунку витрат масляного реагенту, необидного для одержання агрегат?о ргяних стпуктурних типтв.' Для питомсго об"пму эв"язуичого у гоанул»ч»*Йн?Й ГГ!"Г.Е»1Н сгг--ктуг> I типу магме:

' + У'п ' /12/"

пбо у тнтегральнтй ферм::

Т гПмси , м

ктт^гЦгуп, /13/

о

де Кп(. - ступтнь покриття вугтльних зерен (—того класу зв"язую-чим; — зовн}шня питомя ловерня I вихтд с-того класу;

Уп - об"вм зв"язуючого, проникшого в лори вугхлля. Питомий об'см эв"яэуючого для одержання гранул II та III типтв визнача-оться емптричним р^внянням сп!пвтпнсшень, виходячи з \}~ .

Базутп'ись на опгаиьовантй Е.Дспягпшм та В.Лев{"ем теорИ партийного та дифузгйного-уехантзмхв зустр1чей зерен в турбулентному потоит р'диии энойдено р^вняння для визночення граничного д:аметру зерен-эарсдкоутвсрювачтв гранул т агломёраттв.:

А ~ 2-Ро-(м

/14/

<е ""

Вс! запропоновант ртвняння дтстали експериментальне птд-твердження.

Застосування класичного методу Ипотез дозволило на 1нгптй методолог!чнтй баз^ п!дтвердити вже знайдент закономерность а .також сформулювати нов? теоретичн! положения; эокрема, щодо не-обх^дних т дсстатнтх умов агрёгатоутворення, ролт .др!бних зерен як стоуктуруючого агенту масла-зв"яэуючсго, зластивостей вуИль-номасляних агрегаттв ртзних структурних тип*в як сорбенттв ! десорбенттв масла у водной фазт.

Результати теоретичних дссл^джень Положент в основу розроб-ки нових способгв I засобтв,селективноТ агрегацтТ вугтлля, ра-ц?ональних технолог1чних Схем цих.процеств. Кртм того, вони ви-значають перслективнт налрямки подальших експериментальних до-сл^лжень. • .

5. Досл!джсння технолог!чних властивостей продукт1в селективно! агрегацЛ вугтлля .

У цьому роздтлт приводяться вперше отримант результати ком-плесних дослтджень технологтчних властивостей вугтльних агрегаттв. Останн? розглянут* як об"екти обезводНення, гтдравл*чного транспортування, спалговання в тошсах, коксування, птрол{зу, а

також як ностт в процесах адгезтйного збагачення золота. Та-

кий ni.nxi.u до/зволив вилвити найбхльш перспективна галуз1__за----- --------

стосування вугтльних агрептв, с^срмулювати cchohhí вимоги спсживачгв до 1х властивостей, створити апостерторпий базис для пгяуку оптимальних технологтчинх режим!я агрегацтТ в кожному конкретному випапку застоеування пронесу т виокремити основнт напрямки необхтдних досл+ллень в кожнтй з гялузей.

На основт експегмментальних дослтпжень ипер-ле розроблент рекомендаптТ по рацтональному застосувашпо мохпнтчних мето- • дтв обезводнення вуглемасляних агрегаттв в залежностт втд тх структурного типу; с самс: - BtxcUaxynajii.nfc нентрифуг,уннння та вакуумна фтльтрацтя рекомендован1 для агрегаттв I та 1У типу; фтльтрутче ыентрифугупання - I та И типу; дренування, дуговт сита, в}брогрохоти, сттчатий конвейер - II типу; crie-тнвльний метод механичного зриву ведноТ плтвки - I та II типу. Застосування сстаннього дозволяе доеягнути кондиптйноТ воло-гостг /9-12?/ для коксуючпго вугтлля, тобто виключити э тех-нологтчноЧ схеми термосушку.

Кртм тоге, шЬйкьно: сия;'мд-ьн.у нругш1сть гр ¡пул для сби-зволнении на if í ль груачих пестри ¡./гмх - I ,:"> >.-.•; мгн1м'1льний piпень ь с; л о г с о т i гранул, ассяп^мяР Тх прссз акоп в тенкому /3 -4 3epim/iuapi - 3,í>—4, лакон.шриссп авенун.шня ¡^гло-мисляного грчнулиту; максимально лонугтпмий ьмтст масляного агенту в агрегатах, празначених для обезьодшиня ни вгдеаджу-ьгльних центриf уг.чх - 5-С мае.*.

При ямтетт ьуглемздутних гранул в c.ywiffli "eyriлля-грчнуляг" в межах 2а-7 5,1 i Fr ¿00 волсичсть осаду фгльтруючо! центрифуги може бути вйзначена по (|epwvnf: I

Wh, ^ aF+ ñL(iOO -¡fr), . ш

де Qp та - коефпцонти зал ежит в{д числа Fr та дальнос-TÍ гтдротранспорту сумшг. При Fr - fiOO Cl F 14,0; Lrr~ О 8L - 0,03.

Плерше встанопленг рпцгоналый реяииц параметри пдро-транспортувдння вугтлля п лорпзняннт з пуггльномаеллними агрегатами I та II типу. Виявлено, ще агрегат« I типу за сво*-ми технолоИчними властивостями як об"якта гчдротранспортува-

ння суттово переважшоть неагрегаторане вугтлля - знижуються на 30-35t отрати напору по вуглепроводу, на 10^ критична гавидктсть гхдоосуктщт, ппдикально покрагдусться обезводнюва-нтсть вугтлля/мал.4/.

Експериментально показан! переваги вуглемлсляних гранул як палива у нор{внянн* з негоанульованим вугтллям, що обумо-влено Тх притвидченим на 15-25* пентодом "пигорання. Вперше заф^ксовано фото i ктнозйомкою егКгт термтчного подртбнеяня гранул при тегмоудар^ остановлен} закономерности Тх горхння.

Вперше експепимептально в полтгонних т промислових умовах показана можливтеть зГоереження коксуючих властивостеЙ гтдро-трансгортусмого вугтлля шляхом Його превентивнот масляноТ аг-perairT з одержонням стоуктур I типу. Яктсть коксу По показ-никам М25 та МЮ, одержаного в промисловтй батареТ Донепького КХЗ з агломеров'аноТ мазутом вугтльноТ шихти птсли ТТ гтдро-транспортування на 450 км, вища нтж з вихтдноТ неагломерова-нот шихти. Виконант роботи дозволяют» розширити область зас-тосування дешевого йекологтчно чистого г!дравлтчного способу передач? силучи.с матертал1в на коксуюче вугглля.

Вперше експериментально Показано працездатнгсть методу е,ц-гезтйного збагачення золота,з руд та розсип!в УкраТни та Pocil при використанн! в нкостг ностТв вуглемасляних гранул, отрймй-них по запропоноваН{й нами технологтТ. Знайдент речовини-моди-фткатори, якт дозполяють розширити меж! застосування адгезтй-ного методу збагачення золота на субмткроннт об"вкти.

Вперше заф!ксовано ефект позитивного впливу масляноТ агломерат! на результати п!рол?зу малометаморфгзованого "солоного" вуг1лля Зах!дного Донбасу. Лгломерацтя, при тнших ртвних умовах, зб?льшуе вихтд газоподтбних речовин на ~2(Й, а омолистих на -3,5%,

б. Розробка нових технЬтих pimeHb селективно! агрегац?! вугтлля та вуглевм{щаючих продукт!в

У роздхлг описант ip.eí, суть, мета f переваги основних ви-наход}в, зроблених, при виконаннг дисертац{йно1 роботи. Загалом у галуз? селективно! arperauil вуг}лля маслами та латексами, а також у сум^жних прикладних галузях створено 33 нових техн?ч-них р{шення, на як! видано авторськ! св1доцтва.

is

IS 14

f. г 0,8

у

¿У

L-

JO :.WÜ

Мал.4. Змтка легального crynf в залехност' ai а дапьь ■ I - без ыаслкнсХ доблг

О 50J~. itnfn" ~¡5e3L,¿j \

Ьнекня вугтлля i та йоге сбезвод.ншмнос 1равл7Чного транспорт/вання: з масляной добавке с /лазу- К IDO. 3 мас.'л/

Кртм того, 2 винаходи одержали позитлвне решения патентно! служ-би, виклоденн:: заявок - I, на розглядт в Укрпатентт - 9 ргшень. Цо способи збагачення г обезводнення вугглля методами масляно! грануляцт! т агломерат!, способи збагачення виеокозольних вуг-левитщаючих матерталтв методом масляно! флокуляшТ, спостб фло-куляцтйно-флотацтИного збагачення вугтлля латексним реагентом, ряд технтчних р'гаень по новтй технодогтТ "агломораитя-гтдротран-спорт" для енергети«ного та коксук>ч>го вугтлля, ряд способтв птдготовки вуг?лля до спалювання, способи приготування гранул в адгезтйному промест збагачення золота та технтчнт рттеннй по опаратпм т устаткуванно.

Створен? способи та засоби вигтдно втдртзняготься втд 1сн.у-ю"их, так як дгаволяпть: пеоеробляти вуглевм^паючу сировину зо-льн1стю до забезпечують прискоргннп процесу масляно! аг-

регат! в 1,Я-Г',0 рази, зниження вологостт гранулятйного концентрату на 3-4?; дагсть можлив'сть високоефективного обезводнення без втрат тонких фгактй сильно гтдратованого "солоного" та окиоленого вугтлля, що досягнуто вперше', збтльгаують В1шд вуг"'-льного концентрату у флокуляцгйно-флотап?йн?й технолог!I тз за-стосуванням латекств на 0.3-1СЙ, при зростаннт зольност1 В1дхо-.дтв на 3-9?. В галуз! гтдротранспорту нойт, опрацьован! при П!-дготовцт дисертацт! технтчн? ртшення, забезпечують:

-радикальне/в 2 -3 рази/ зниження вологостт осаду втдсаджува-льних центрифуг приймальних станцтй магтстральних вуглепрово-дтв; -зниження до мтнтмуму втрат тонких вугтльних фракцтй з Муратом т стабтлтзацтю зольност? твердо! фази (|угату на ртвнт 78179?; - роэиирення гбластт застосування г!дротранспорту на кок-суюче т "солоне" вугглля; - зниження енерговитрат на гидротранспорт пугтлля; - кардИнальие зменшення затрат на птдготовку вугтлля на головнтй станцтТ вуглепроводу за рахунок поеднаиня проиеств "агрегацтя-гтдротранспорт"; - спрощення т здешевлення •технолог?! п?дготовки "солоного" вугтлля до переробки за рахунок поеднання процеств "агрегат я - обезсолення - гтдротранспсрй Розроблент в дисертацт! нов! способи дозволяють покращити тех- • нологтчнт характеристики водовугтльних та мазутовуг?льних сус-пендованих палив, зокрема, зб?лыпити Тх теплотворну здатнтсть та зменшити зольнтсть. Поеднання чроцеств селективно! агрегац?! вуг1лля та приготування палив-суспензтй, що виконано вперше,дае

новий позитипний ефект, дозволяв без пометного зтстення лксстт pfдкого палир 11 зменшити на 30-501- зитрати мазуту.

Кргм того, в роздтлг 6 подаоться анал{з_перспвкти».створен-----------

_____ня-нових" технолог? £"пёр«робки вугтлля та вуглевм{!да«;чих матер i-

алгп гз залученням технгки селективно!', зокремэ, шсляно? «гре-r-i*ií, особливо, в гплузt пгролтчу та скраплс 1«ы иугглля. 3 числа екслсИчно дпи льних технолог»? перспекпншсо с п'гдггтг пка ву г i льнет пихти р виксристаньям технтки масляно.Т агл<-.у?п<ии т .~ля елегллнна mí тал< х''!.су. С.мян :з пеосректлрлих прпл.гп;, р.\т-Р'Слених ,mv;i им пглнт р.лг.х ; ;;у, - ¡'epucua ¡.uc.iíuta ¡'ринултйя, - втдкривао нсвий напрямок п галузт ппрсробки на^тоносних пго-

vin т-о Г1^"^;':';.

7. Ярсмисловт випробопупання тч впроваджвння процсств селективно? агрегат Т вугглля та вуглевмi^аячих продукт?в

У цьому роздгл? наведенг результнти пoлiгoнliиx, доелтпно-промислових та промислових виппобовуваньт пппгпояження розпоб-лрних технологий селективно! агрегпшт вугтлля маслами та латекса чм. Списан? ппг»чслгп1 '.у.сганппм« iin.»«»rmi" г *.••• куяя?^ т

Г" г *;>.'. -i, гтгергнт -п : Т иг Md ¡-'У". ;",,"'* Г'л'', ''V мяк í "г ! -

•"'■М''' " p.v.'ítb^-h'-í;" ''!;::■:;. rr г:' ii ; '! ; :í л'гп-от" г;огти

,-•,[ гг.'лго;. " г к !<" г-иг "-:1 ■ лготрлнопепт','

V Л * Л Г г :' О Е1 г у , ЛГПР Г[П'Г.' Г': C!!.'NC<"f г),' i о'гзвгднг.ння

iгтгл та тлкс-.!0"гго nvr* пл.". Уп*м ?гр< , .миклплрн* псяу-"ТТЗТИ лгт.л í CHOPe о л П л ле!!>! л лоргцуутл! пуглп»тсЛР1!СГС грануля-ту на иогневсму стендт ЧелябЫеьхоТ ТГС. " ' .

Ppavm.T4?H vr¡ г.- :; • "ГЦНИП Г-'ИПрьО'" «уРЛНЪ , ГТТОМИ-

> мКСГ-..п?пн; ' nroijfcv сглгктипно» arnorarjí* пугглля гид-ть нрогности«н+ дан! лабооатпрних та стондових доелтд-жень. Cchobip досягнут? технологтчн* результати пт дтяердт.ен! п промиолопих т нлблияених них умовах: •

- П"~;:1ення е'Клггр-н:!'. ' лг-"енкл тонк^лиспс-рснсгс вуг'и-«Я/С-2С0 мин/ дс 0,75-1,07 /по : -'»лсличу, узаглльненг данг/ в n<ípiпнянн1 з (Ьлотаптт, як^ аяСет. для тгci ~ сировини тивнхеть збагачення в 0,6-1,13;

- гИдвижения е^ектигностт обезводнення механгчними методами тонкодисперсного вугглля до ртшш ЪЬ,6-71,4%, 'до суттгво переви-щуп сучнснт оасоби/е']ективнтсть 37,1-42,2$/;

- знгаення вологсстг ссаду вгдсоджупальних центрифуг гтдрот-ранспортних систем в 2-3 рази в поргвняннт з тснуючою технологией) при дальиост? Ндротрннспорту 250-1700 км;

- м{н1м!зацтя втрат вуг1льно! фази з фугатом центрифуг ггдро-транспортних' систем т забезпечення .тсуьност! твердо! фази фугату ня ртши 78-7<#/трйДШпйпа технология дап

- рацикальне зниження деградацт! коксуючого яугглля в процест гтдротранслортугання;

- зниження еноэтояитрат на гтдротранспорт вугтлля.

Впровлдксннл результатов роботи дозволили гтримати економтч-

ний ефект: на ЛвдтТвському КХЗ - 170,4 тис.крб/реяльний, ло курсу 19Л6 г./, 1{ЗФ "'остя" ВО "Донеиьквуглпзбагачгння" - 39,8 тис. крб. /роэпахунковий, по курсу 19Я7 р./,,ЦЗФ "Чумактвська" ВО "Донецьк-вуглезба гашения" - 23 тнс.ксб./розпахункпвий, по курсу 1990 р./, в*п впппвадження в пгоектт вуглепооводу ЙШИПИГТ - 107,3 тис.к^б. /поэрахунковий, по" курсу 1985 р./, в ТЯО модульноГустановки бри-кетування вугтльних штиб^в пб замовленню ПЕ0 "КиТвенерго" - 28,4 млн.крб./розоахунковий, по курсу 1992 р./.Кр?м того.' -впровадження результаттв роботи институтом, ШИШ1ИГТ в новому вуглепроводг "Ку-збас-Урал" та тнститутоМ ¡[РГИРЕДМЕТ в адгеэтйнтй технологт! зба-гачення золота дае позитивний екологтчний ефект,

8. Висновки

В дисертацтТ виртшена крупна иаукова проблема, яка полягая у розкриттг законом!рностей } встановленнт яктг.них тй ктльк{сних залежностей ф{зико-х!мтчних проиеств селективно! ыасляно! агре-гац!! вугтлля для створення високоефективних проиеств збагачення та обезводнення тонкодисперсного вуг!лля та вуглевмщаючих продукт! в 1 для облагороджування вуНльно! сировини в-комплекс! "збагачення-переробкап/г}дротранспорт,п!ролтз, зртдкення, кок-сування вуг!лля/.

Основит науковт ! практичнг результати роботи полягаоть у наступному.

I. Розроблен! феноменолог}чнт ..юдел! процес!в селективно? .

.arper.amt вуНлля маслами i латексами, ma нклнчапть в cede Bei елсментарнг акти/субпроцеси/ i е основою лля птуктивного метолу деелтпженнл цих процеста. ^ВотановленЬ основ»i -пяконЬмЬ'Иоетг -—слсУсйтГфнйх" ирсчеети омектитк-Т а: per.-miT .чур г лля маслами г сфпрмуч.гппш нео^хтапт i до[."!.vi'tii умс.ии arpe; атсутоорення.. Зо-крема. остановлено мех антам kmítjkt,; v воднтй eyenrmfТ псаген-т/-зл"я.чуочсго tu ьуьтльшк асрои не. >:>.im: аустртч - .чблизгння - прори« БедноI iwiftKH - резтткамня реагенту.• 'Ри"tfгьмлен? i ;.л<-~ мН ф'ап ери, йилнчч.ш« t íh:xiíhí:)" bvir« чк;., , - дчлона i Слияьп г i дродинамг t'tia bóarMi'.'if я a¡ peí a?i.¿ i iivi«u«)4/tx- o6"rKTi в, - i вс?а-новлен! параметр« пронесу,- як! мають домГжтчи!» пп»к я у Jtcxní'.l С KtritnKM'v, a так":* 'т.сг.;.'^пдт^аш i киктчкту.

<:. Ьми"язана центральна прог-лемч взспмодг! ив,угtлля-реа-гент" у вугтлышх агрегатах - алаи&чсиа прлрсиа сил вт:тов!доль-ннх за адгозiйний згГязок, закеномтрноетт i особливое?i адгелтй-ноТ взалмпдгу "вугглдя-масляний реагент", "вугтлля-латекс".Остановлена наявтеть апдневого зв"язку та хтмтчних пзасмадтй у mí*-фазнг.й зонт "вугтдля-масло", змж у надмолекулярнгй. структур} вугтл.ля При м'аслянтД грануляцг!. Зяпро'поновано р.ирйзи Для яизнч-чення р«яультуг.''о! ре Сет и адге:;!? мчгляних [еагентг в ' латекс г в м" лумлл; ! . си( .-..-{И для ¡.'ипнччення f .-Cí-..ти s;ire3ÍI ре'-оьин з нчд-мудскулирл' ю стр> i¡Typr>j i пелен „'Ha нрир'.-дп нлдм: лек улярноТ скла-

hoboí,

3.Ьдклнлно му; емчтичнлй опис про:,coin ,'ору;. в.чмня нуглекасля-нил aroTíiTt в. [.рл гы -чнзйдоио ртьнпння г згейлоно ponpaxv-нок crii)u¡f 1!мо1!!сння дом?нуй»их сил зчеплення «'/г iльних зерен -кчнглярнич та когез»йннч; - пнайа^н.ч ргпняння лля пкзнпиення диаметру ву: í л:.них агреглтi »(гррмусмях у турбулентному.потоц} рг-динир -Остановленi закопомгртюбтт кг нет;!!"' г.гр^пт.-Д тяепчния,

пг,крема, Р.черсн- пояснена о'елт сплсску пгрс-ггпп¡'но! активнеетт на початку агЬацгТ .годо.тмаслйгнуИльноГ cycnßlöff; -знамён! рглняння для розрахунку рйгрпт масляного агенту, иеобхгдних для оДеряання 'агрегат{в pfsnol. структура та р!Е|ш«ш для розрахунку . дгометря .центрального яертн"' агр»гат!в'тк«у 8иентр-оболо(1ка".

4. Залропонопзна i обгрунтолапа класиф1кац{я вуГ1Льни^.агрегат f в по íx структурним .оэнакам, '3Sf якм вия^лен! чотири харак-терн! вили агрегат i и:' I - плтвковий, II - ментсковий, III - кра-плевидний та 1У - míсточкодий. Цз дозволило визначити напрякки

птдищення еколог!чно! чистоти процесу масляно! агрегащ! вугтл ля.

5. На основт комплексного вивчення вугтлля та реагент!в-зв"лз,\точ1!х, а також результате експсриментальних технологгчнйх дослтджень розроблент структурнг факторнг моделт процесс в селец тнвно! агрегацт! вугтлля масляними реагентами та латексами. Одержано ! прсаналтэовано ряд статичних,характеристик по каналам найбтльш перспективним для регулювання проиеглв селективно? аР* регац1Т вуг!лля маслами г латексами, як! дозволили встановити рацтональнт меж! режимиих параметртв них процес!в.

6. На основт планованого експерименту за допомогою ЕШ одержано ! проаналтзовано стмейство Математйчних моделей лроцеств селективнсТ агрегацгТ вугтлля маслами т латексами, якт рсэкриве-ють закономерности них проиеств, служать експерйментальною основою для вивчення тх механизм? в та забезпечують ор!ентовний тех-. нолог!чннй прогноз результат!в агрегац!!.

7. Внершс в практицт селективно! м\сляно! агрегацт! проведено комплексне дослтдяення технологтчних властивостей вуг1Льн!г; агрегаттв.як об"окттв обезводНення, г!дрввл!чного транспортуван-ня, спалювання в топках, ксксування, птролтзу т як носИв при •адгезтйному збагаченнт золота, Це дозволило: розробитй'рекомент дацтТ по рацтснальному. застосуваннет механтчних методтв обезвод-нення вуглемасляних агрегаттв в эалежностт втд !х структурного", типу т показати можливгсть досягнення кондиитйно! вологостт грд-Нульованого вугтльного концентрату без застосування термосушки; встановити рац!ональН1 режимнг параметри г!дротранспортування . /'до 2000 км/вуглемасляних агрегаттв; виябйти ефект термтчного подр!бнення вуглемасляних гранул при термоудар! т показатИ пере-Ьаги гранульованого вугтлля як палива; встановити можливтсть збереження ггдротранспортупмого/до 500 км/вугглля шляхом його превентивно! масляно! агрегацх!; показати можлив!сть використан-ня вуглемасляних гранул, одержуваних по рсзроблен|й технолога!, як нос!1в при адгез!Иному збагаченн! золота, а також шляхом мо-диф!кацт! поверхН! гранул розширити меж! зЬстосування застосування адгез!Йного методу на золотовм}щадаЧ1 частники крупнтстю 0-10 мкм; заф!ксувати ефект позитивного впливу маСляно! грану-ляцН на результати п|рол1зу мал^метаморфгзованого вуйлля»

8. Опрацьована методолог! я досл!даення ф!зичних властивос-

той та сгруктури нуглемасллнпх агрсгатгн, аокрсми, ^оэросмина методика прс л.чрувания вугтльнич агрегат I а I опертый; 1_х_ __фтв для м|кроск^п*чних •дссл!д%снЬ",'_мото71ика доел; л.кеннн г.,; мч,»х алаггниостей вугльмасляиого грьнуляту, «лсменти методики .нгнки ступени окисленоетг ьугглля.

9. ¡¡л оаили ъмконымх сксг.ир.и-к н: альних та ти.<рстичн>*- до-слпд'к^т. стьсроно •1;> новик тьхмчши ¡насини, Зи а нких что пиз-нянт дорка^пои ¡¡илонльи) о ли.,. ь.лых^ д..ми: спсссчЛн пллог. ллн.Л

'.•лг.ллпл'/ гран/ля:;! V , 1гло!.и,[,л::! I, ;,;. к,«>п;:1, спос!0 латиканЛ флокуляцт! вугтлля, споссби ндротраиспортупання, брикетуваннл, кок<™п«ннч, рялсовзнш: иугьчля ¡.« иисооурчнн.'н.' техи'ка ;х,я.кгиь-нпт мпрл'ч'ст р.грега;;!!, нрмстри! для роплтзап:т прчиесгй селективно! агрегацтТ вугглля.

10. Викенан: розробки дозволяоть за рахунок вириввдтення пронести срлективно! агргглш! птпшиити сфективн'сть збагпчен-ня тонкодиспепсного нугтллл, оегблипо крупнгстю 0-200 мкм, до 0,7Ь-1,87/ло узпгяльненим даним, розрахунпк но Трутплевичу/, що у портвняннт з флоташпо, забегтечуючою ефективнтсть збагачення ттрт г сиргвиии в мр*ау 0.6-1,1.1 , о с>т?<:»иу гроком ^ г:»-;.^::.

1 ¡сь . 1ил1: с.: 1 с.{ иых цнишя )»:< ч ; г • л;, уза: п.п ьсыш дани-,; т,и т•-"<I:"л. !''.и .л.чи:};Лу р1.ч а: л и - '..-ч:х<;;л! исгоцн лсл а о лцч;н-нл' • л идо ргиня 7 !, 4-ч>;_.,, г.ерщ'-.г <:уч.;сну г .р кл ип'п. слплднгнмя !• лл!::;огу тпнЬс - механтчнт -

11. с » I рка г шк глглумлшя н-ллл/ чех.и«ни' Г1'" аемь ецл(-к".И1'НсТ »»гкгииИ пуНлля т.ч вуглсяиг№'и-< матерI ллI п СП1ЛЧИ'Г1 Пр' Т.Ч ЛЛС'СКУ с{СК?ИГ>НИ"и I гпдтъирдлул достовтрмсть тесретичних та 'експррммиитплъних результат}» роботя: технг>логтя уентггл'-нлгл зЛ.гачсння глдхедгз :1лг;<ллТ на А г-, .и Тнгл ГС) МП г >.' Н;ГЛГ11', Л' !"7Ля:П I дала р(.\л-¡ЛМП СКбШ.Ый^ЛКГ В1Д вира-ьадяення 170,4 тис.крб. по курсу 1986 р.; технолегтя масляной агломерат! вис.окозолыых шламтв на 1|ЗФ "Ростя" ВО "Доненьквуг-лезб.11 лчення" показала мяяливгеть оцер».ання з п^хтднел сирллшни лсльнггтю оЗ! кснмелтралу юльнготю 18-27? г 1Идход1й 7С-7^/роз-рахункс'яий ексноме:1скт 39,6 тис.крб по курсу 1987 р./; технология "ягло!«ера1ця-г1 лротр.-знсг.орт" прийнятя для використання в ро~ бочому проект: вуглепроподу "Гплоео-Ноеоси6}рськ"/розрахунковий

еконокефект - 107,3 тис.крб. по курсу 1935 р,/, рикористана 1н-ститутом ВШШИГТпри обгрунтуванн? техтчних ртшень по магхст-ральному вуглепроводу для коксуючого,вугтлля Кузбасу/2500 км, продуктивность 16 млн.т.ргк/, а також взята для включения в Банк прпмислово! та технхчноТ тнформац?! /ЕПТ1 1Ш?Д0/ ОСИ! техиолоИя селективно! фпокулянг! вуг?льних шламтв латексами БОЗОФ та ЕС-50 на ЦЗФ "Дзержинська" та "Чумактвська", ВО "Донецьквуглезбаг'ачення". показала можливтсть збгльшення виходу концентрату-на 1,3-3,7% та збгльшення эольностт флотовгдходтв на 3-10^; реэультати роботи використант також в ТЕО буд!вництва малогабаритно? модульно! установки брикступаиня вугтльних гатибтв/розрахунковий'економефект для умов ГЕО "КиТвенорго" - 20,4. млн.крб. по курсу травня 1992р./ та при розробог 1>1РШ~ЕД?.!ЕТсм адгезтйно! технолог?! обогащения золота з руд та гозсиптп.

Основнт положения i результати дисерташйно! роботи виевтт-лент в таких публткацгях:

1. Белецкий B.C. Гидротранспорт угля с масляной гренулгаш-ей// Промышленный транспорт. - 1984. № 6, C.I7.-

2. Бтлецышй B.C. ЫшЦазнг Езапмсдт! у вуг!льно-масляних агломератах// Химическая технология. - КиТи: Наукова думка. -1991. - If 5, С.63-68.

3. Белецкий B.C. Исследование структурных изменений углема-сляного гранулята при гидротранспорте// Изв.ВУЗов.Горный журнал. - 1991. -№ 7, С.1-3.

4. Белецкий B.C. Усовершенствованная методика препарирования углемасляного гранулята//Заводская лаборатория, - 1990. - Jf 12, С. 65-67.

5. Б!лецький B.C. Досл?дження процесу гортння вуглемасляних агломератов// Термодеструкц?я ьугЬглл. - Ки!в:Наукова думка, -1993, С.73-80.

6. Белецкий B.C. Методика исследования горючих^свойств углемасляного гранулята // Изв. ВУЗов.Горный журнал. - 1991. - Jf 12, С.8-12.

7. Белецкий B.C. Способ управления масляной агломерацией/Л.6, CGCP if 1045933 // Открытия.Изобретения. - 1993. - № 37.

8. Белецкий B.C. Обезвоживаниг и облагораживание гидравлически транспортируемых углей методом масляной грануляции // Тез.

всес. к jh.{ . "Гиаоот;.aiu';K:p'r-<ii'". - U.i IV.6, С.70-VI.

9. БелепыЛ Г:.С. ьп.логич'.оки чистая технология гидраиличе-. . ского транспортироичмкя угг.я"// Т6П".' i.'i. на;,, к» н.|. "Оао'^ко-з:г. - ,1и.ч> г'-к, - ¡.. iккк.

10. илыь»ка<1 Ь. I,., блтшевич А. Т. Аутг.геэ?йн? nawvont? пр;Г утнореннт п» • лсн&сляи^х огриг citi / Тсрм'-^стр^к'^я cyriдли. -КиТн: ¡¡'г,коn>i цу.'/к t. - C.iuC-IKi.

ГТ. ГплО'П'НГ: П. Г. "/;<:;, bur,.'.;; ,:h(C I'll I bi: h ЯИ.ЧОС И Л Tp>ilcr.()f.T11pj-ен». !Ч. у? АН Vi'TwKO»., К.1 Л Hi'О/, Г.-Ш^ЛН'-И!« // l/д.'Г.Ч ,Ь;НИО li fiprfKfcTU-

ровянио угля. - М.: ЦНЮ'уголь, вьэт.З. - I9ti5.

TP nonp..v'1'Г- Г;."., r..'..iiU-iiii4 А. К, н И. Отгс"б ссх~

пчи^мк" г """Г!'." л r;;4i: i. j.i: < пой>:ть косоулщегося угля при его паль-ном ГИЦП'Л риНМК ото // Ton. НО;С. KMli. м ГмпрстрлнспортчЗб" -М. : T9iJt",, С. г9-70.

13. Белецкий B.C., Г.личюя.«' А. Т., К'^рлин.ч 'Г. В. Способ обезвоживании углемзсляш го ггпнулятн / Л.с. СССР М II52959 // От-ирития. Изобретения. - V 1С.

14. Белецкий И.С'., Плишепич А.Т., Карл mm Т.В. Способ упра-вчения процесс!.: масля»«'<й niv"rov't'M;t / ',с. С Г,~ !? ! i U4L9 //

( тк; ',;,;я. ,1 ..'.¡ч-тс, и.'и. !'.'' - ' !'. i.

К. м.м,' Ь . К , К л.ми :.;■ , А. Г Чм ;:vа!л

•• к ;.i'.i'."K iHj .№•:.!>> \т.:г ь , : i г; '.г;. f.Kr; • г д. ■ - п':рщ'е-

»•":•,•()>.'.! мт.:, .inиw'ii•!*;» . ч.н- -inn. пиъссмгги // Cr'ori-

"I' НИО п- -:С Г; I' ■ г,'. ,1 >:!.:,• (.' р. , УГ"Ч>,.'.. к..;, Ч . - г' - vtl . со. -•

¡К u-;;'ru:,i!' КГ. .K/kv-.-wi Л. Т. ,К • л..*ип Т. К 'Кхьичссю'.о ре» i:;oi!,'H по >/ >"л.ш.,Л i чт.:и г.ри ; : р;сaiи::;рто угля //Стро-

ительство трубопроводов. - 19УЗ. - № 5, C.3U-39. ,

17. Г/ <-чк,К КК, Ь-.л-';.чи'ч А. Т. , К-г.К К О;, с. г I'va-m!.* • I"' << "И / А.с, ССС I Ji-MO-i // -iKpt.?i!;(.,boOpe-тенлл. - 19:59. - Зв.

IB. Полоцкий З.С. .Клшевяч Л.Т. , Клзичироат. Н.Н. Способ обо-г/,::;пи.1я л cieaпеки«опия угля / А.с. СССР Ч // Пгкрынш,

К<.. ; от'./П'.л. - Гл-К - v

Г.'. 1глугу'-у.'' :■•:.( . с»,! ¡¡.13. А.Г. Способ управле-

ния npm^m.. гпсл nit Й ч-.-.п.-ч.^ргигия / А,г. СССР 1:53о03Я // 0т-крнтия. tSi'/';a>4i,ifi. - i??0. - if VI.

БелепкиП B.C..Сергеев П.В., Елишевич Л.Т. Способ подго-

топки углемасляных гранул к сжиганию в топке / A.c. СССР if 1535632 // Открытия. Изобретения. - 1990. - № 3.

21. Белецкий B.C., Елишевич А.Т., Макаревич А.Ю. Способ подготовки угля к гидротранспортированию / A.c. СССР № 1557027 // Открытия. Изобретения. - 1990 . - if 14.

22. Белецкий B.C., Елишевич А.Т., Казимирова H.H. Способ подготовки угля к гидротранспорту / A.c. CGCP № 1643358 // Открытия. Изобретения. - 1991. - If 15.

23. Белецкий B.C., Хидиятов A.M. Исследование процесса горения углемасляНого гранулята // Теплоэнергетика. - 1991. 8, С. 66 - 71.

24. Белецкий B.C., Борейко М.К..Сергеев П.В. Исследование изменений электрокинетических свойств окисленного угля в процессе его гидротранспорта // Химия твердого топлива. - 1992. - № 4, С. I08-III.

25. Белецкий B.C., Сергеев П.В., Борейко М.К. К вопросу регулирования электрскинетических свойстя углей в суспензиях // Химия твердого топлива. - 1990. - Jf 5у С.73-75.

26. Белеикий B.C., Елишевич А.Т. Использование масляной грануляции угля в технологий обогащения россыпных благородных минералов // Переработка мелкодисперсных углей и углесодержащих "материалов. - Донецк: ЦБНТИ М^нугля Украины. - 1993, C.2I-24.

27. Белецкий B.C. ."Сергеев П.В., Рыбаченко В.И. «Залевский В. Исследование методом ИК-сПекТроскопий межфаэной зоны уголь-латекс при селективной флокуляции угля // Химия твердого топлива. - 1993. - If 5, С. 93-96.

. 28. Елишевич А.Т., Белецкий B.C., Кузнецова И.П. Методика препарирования углемасляного гранулята для микроскопических исследований его структуры // Заводская лаборатория.-1934. - № 2, С. 59-60. '

29. Влияние кислотно-щелочных воздействий на образование. углемасляНых конгломератов // А.Т.Елишевич,Н.Д.Оглоблин, В4И.Рыбаченко, Ю.Л.Папушин, В.С.Белецкий, К.Ю.Чотий / Химия твердого топлива^ - 1984. - № 2, C.I33-I38.

30. Способ обезвоживания угольной гвдросмеси. Н.Д.Оглоблин, . А.Т.Шлишевич, Ю.Л.Папушин, В.С.Белецкий, Ю.Г.Свитлый.Т.В.Карли-на, Л.А.Коткина, О.Е.Григорюк/ A.c. СССР Jf II25050 // Открытия. Изобретения. - 1984. - № 43.

31. Способ масляной грануляции угля из суспензии уголь-но-да. Н.Д.Оглоблин, А. Т.Елишевич, В.С.Белецкий, Ю.Л.Палушкн, П.В. Сергеев /_ А.и- СССР- #_Ш4464 •//• Открьтияг' Изобретения'. "-T9Ô5T-№ 31.

32. Елишенич А.Т., Ьелецкий b.c., 1'ригорок O.E. Ие.олепоиа-

hu>í пгллотиропйния угольной гнцппл" с.it с иилш ее сбеэт^ятния // ;Ьп.ШоВ. Горний журнал. - КМ. ■■ » 4, С. 1СЙ-Ш.

33. Глиперич А. Т. ,Елле:1Кп;> B.C., Кдрлкнд T.í:. Сб(:з!к/:«»и> -ни« j .т/.ыюГ! ¡•:прс.':[.!«си 1л-'Н;:1(,м масляж и i рмнуляпин // lík пиц» икс ru.iuJüi« ископаемы*: roca, межиед. науч.-техн.сб.-I9d4. -вып.34. - С. 7d-ü2.

3-». Елимкмич f. , Неле1;к::п !.. С. , ,rV¿,i4i-.imu Ь. .1. .icследование методом ИК-слектроскспии связуодих и морозно?. зоны уголь-спязуычее при масляной грануляции// Химия твердого топлива. -I'3dG. -S3, С. 126-132.

35. Способ сбогыцения и обезвоживания угля "СВЗУМС" А.Т.Ель-шевич, Н.Д.Оглоблин, B.C.Белецкий, А.П.Иьин, Л.В.Каасой, D.E. Гавриленко, В.П.Здравчев, В.В.Кочетов, A.Í1. Лсвандоьич / A.c. СССР № 124аСГЛ // ОткрьтйЯ. Лзойротвния. - - » 29.

36. Тлел'* г.од:" ы:;; у; л< н и лнн'то rp,.;ir,pi¡u . Y c:»ííi <лпь, /■ i-г, к ■ j - ¡'.¡'.i.-.ровней. '! .Кллл^л'И" , К.Д. í ¡vr блин, ii. С. Бллчкки,! , '..!'. Х.и;'.ят„ь / A.c. Г.:л.у J2( 2IV-1 // К'Крмтии. ;!з>.г р^п-ния.

37. Елиж'впч А. Т. . ¡v- ..-himi1. B.C., Свит-i.it if,.), i илр'л-рлн. -j;í от не i-.суы::< iwi! : ."i>; // Сроьплрюннл;: ip,iH<-:j<-p?. - I'joi . ■■

3;.i. ,¡f m:e ' л го .тонких -í лн? // А.'Г.;.лилеь,:ч, !;.„.w-

лоолин, Я. С.ЕелеикиР, ¡0. Л ЛЬшуиин. -Донецк :Донбас. - It'JC, 64 с.

39. г.глг ¡'К,: л,¡.no ¡ < .jKi'Hr;iíHi,: ,, /!,,/; iJ ■•■i,:.-..

! • У: ■ : лр' !-. .л .), ¡Í. Л'.'РП'. , Д. Л»11.-':1ЫЬ-, л . !v !■ лл,. , Л.....-

bcpióóChHH, п.Д.иглоблин, .Л.Папушик/ A.c.CCCr' If IlüIWO// Открытия. Изобретении. - I9o5. ЛЬ.

40. И1'с.1^д(.пчн;«е гидрстранслортирспания vrifi о угломпелг?-!ii"'-¡ ■.'.',:/ V. J. i . , Т. 3. Г.глини, р.Л.Нре-ймер, Ь.С.Ь.лоомы // i:pc:.4£:i;:oHin.v. транспорт. - IÖJ3. - 1*12,0. I

41. Способ подготовки угля к гидротранпортировани» с псе-лр.чуюцим ' г лтлпы,.юн, ¡j. l.hviaoB, в.с.Елецкий, т.в.Карли-

но, У?. Г. Свит Лий, А.Т.Елшпевич/А.с.СССР If Л58460 // Открытия. Изобретения. - 1985. ~ U 20.

42. Способ подготовки угля к гидротранспорту. А.Т.Елишевич, Н.Д.Оглоблин, В.С.Белецкий, Ю.Л.Папушин, Й.Г.Свитлый, Т.В.Карлика/ A.c. СССР if 1082723 // Отпытия. Изобретения. - 1984. -tfI2.

43. Структура и свойства углесвязугощих конгломератов / А. Т. Елишевич, Н.Д.Оглоблин, Ю.Л.Папушин, В.С.Еелеикий // Изменение свойств угля при химических и физических воздействиях. - Киев: Наукова думка. - 1984, С.118-135.

44. Способ обогащения угля Н.Д.Оглоблин, А.Т.Елишевич, B.C. Белецкий, O.E.Григории, П.В.Сергеев /А.с.СССР I300C29 // Открытия. Изобретения. - 1907. - if 12.

45. Способ брикетирования угля. А.Т.Елишевич, И. Ä. Курма"ку-лов, B.C.Белепкий / A.c. СССР if 1293203 // Открытия. Изобретения. - 1987. - № 0.

46. Масляная селекиия - способ доизвлечения угля из отходов флотации / А.Т.Елишевич, П.В.Сергеев, Р.С.Белецкий, В.Е.Гаври-ленко // Кокс и химия. - 1988. - № 5, С.9-И.

47.Новые методы обогащения и обезвоживания низкосортных углей/ А.Т.Елишевич, В.С.Еелеикий, П.В.Сергеев, В.Г.Самойлик//11у-ти переработки углей Украины.Киев: Наукова думка. - 1938,

С. 125-140.

48. Елишевич А.Т. .Белецкий B.C., Сергеев П.В. Обогащение

и обезвоживание углесодержащих продуктов методом масляной селекции // Обогащение полезных ископаемых: Респ. межвед. науч,-техн. сб. - 1988. - выл. 38, С.63-66.

49. Изменение поверхностных свойств коксующегося угля в процессе дальнего гидротранспорта методом ИК-спектроскопии /

A.Т.Елишевич, В.С.Белецкий, В.И.Рыбаченко, Н.П.Гончар // Химия твердого топлива. - 1989. "- № 2, С. 52-54.

50. Воздействие гидротранспорта на дальние расстояния на технологические свойства коксующихся углей/ А.Т.Елишевич, А.Ф. Гребенюк, В. С.Еелеикий, И. Г.Дедовец// Кс-кс и химия. - 1989. -В 4, С.5-7.

51. Способ получения гранулипованого угля. А.Т.Елишевич,

B.С.Белецкий, П.В.Сергеев, Л.Н.Мирончик/ A.c.СССР № 1527250// Открытия. Изобретения. - 1939. - i4 45.

52. Сергеев П.В., Белецкий B.C. .Елишевич А.Т. Способ обо-

гащения и обезвоживания угля "ОВЗУМС" / А.с.СССР » 1550473 // Открытия. Изобретения. - 1990 . - * 15.

53. Cnocic обогащения уголыпл илймой. А. ТЛГ.литаевич, B.C. Белецкий, П.В.Сепгеея, И.¡¡.Никитин, _В.З.Кочвтов-,-"А:П;Леванцо-вич/-А.с.СССР У"Т720792 //'Открытия. Изобретения.- 1991.- 510.

54. Смеситель, h. F. Бонда;.t ьк;>, {). Ф.Ьласиь, 'Г. В. Карлиня,

В.С.Белецкий / А.с.СССР * TSßOCi^j // Сткрыгия. Изсг.ретммя. -Т9УЗ. - 16.

5Ь. Самойлов л.И., Беленкий B.C., Казимиров» ¡¡.и.споссг, извлечении ni-'pr.t -ix H6i;>rcH(.uiii*. ПССКС» / А.г.СССР » 17Л "0// (;т1ф1л'пи. Изс сшетсник. - - !.г ¡21.

öo. Елишеьич А.Т..Пвпуиин Ю.Л.»Беленкий P.C. ССыащкмие-

угольна hctih(«m wlmjctu?. аглп«.-р»!гп! // к(жг. и химия.

- iyQi. - с, с.7-ь;.

57. Зизико-химичпские основы механизмов взаимодействия при масляной лглсмрпшпш угля / А.Т.Плшюаич, D. Л. Пэпушин,

B.С.Белегкий, ¡1.В.Сергеев// Тез. Мекдунир. конф. "MfnChow-92'.' Ки1в:Наукова думка. - 190?.. - С,333-340.

58. Саьшиш B.Ü.,Белецкий B.C. Методика определения степени окисленности угля // Заводская лаборатория. - 1991. — if IX,

C. 42-43.

;>9. разработка экологически безопасной технологии извлечения зелота из пуциого сурья на основе пр'.несс*» адгезии/В.C.Fe-лепкий, Б.П.БескрОйиая, Г'.ПЛ'агсксвский, 0.1!. Тихонова, DJ'. Чернов // Тел. Маждуинр. конф. "Снб'ГУс- 93". - Иркутск, 1993. -С. IC5-IC6.

СО. Влияние злектрокинетических свойств на селективную флекуляциа углей синтетическими л&тексн»ж / П.».Сергеев, И.К. Борейко, В.С.Белецкий, И.И.Никитин // Химия тпйрдогЬ топлива,

- 1993/ - » 3, С. 31-33.

61. Оюс и б подготовки угсльыгН шихты, передаваемой гядро-т( ансаиртсм, к к(,кс'ллан;:и. Т.И.деакели, 'В,Г.Трофимова, С.А.Ус-тиновская,. Г.Н.Делягин, О.А.Толочко, В.С.Белецкий/ A.c. СССР

№ 1783005 // Открытия. Изобретения. - 1993. - If 2. -

62, Маценко Г.П., ".■"„, К; лол":'< л ... и;-.,'., -.ия 'г г.-а гУ^<:!\С-Л("А'ЛЛ п:' кл v, . л.игл по-ро г" а }'нч ft cki:;c компонент к-.знечких г.-кгл,о-уил'.ся углей nmt nni»«-»«y щдрс^рангткртировэиии // Химив ц \тля. - Ь<. - "-л .¡->/кн. - 1-м]', г;, го

63. Промышленная апробация технологии селективной флокуля-. Пии углей лятекслми / А.Т.Елишевг.ч, П.В.Сергеев, В.С.Белецкий, И.Н.Никитин // Кокс и химия. - 1991. - X Л, С. 10-11.

У сщлышх роботах особистий внесок автора полагает у вста-новленп! закономерностей елементарних субпроцес}в масляно! ыг-регацН вуг?лля в суспенэ!! / 27,34,38,43,47,57/, визначенн} рацтснальних режимних параметргв ппоцес}в селективно! агрегац}Т иуИлля / 15,29,32,33,38,46,47,48,ЫЗ,ГО,63/, роэробцт метод{в дсслтджень/28,50/, теоретичному обгрунтуваннх т експерименталь-шй апробаиЯ засобтв масляно! агрегац!! в суспензтТ /16,54/, розробпт суттявих ознак нових способ}в } оасобтв масляно! агре-гац}1 вуг}лля, а тешож споссб1В п}дготовки вугглля до коксуван-ня, спалювання, брикетупання, гхдротранспорту 13 застосуванням техшки масляго! агрегацг! / 12-14, 17-22, 30,31,35-42, 44,45, 51-53,55,61/, дослгдженнт технологгчних властивостей вуглемас-ляних агрегат!в / 23-26 I 40,4?,50,59,62/.

"Подписано к печати $.0.4 ¿^Закал ¿63 тираж /¿О Им. уч. над. Способ печати офсетиы8. Донецкая городская типография