автореферат диссертации по технологии материалов и изделия текстильной и легкой промышленности, 05.19.08, диссертация на тему:Потребительские свойства шампуней на основе композиций мыл растительных масел и ПАВ

Міністерство освіти України Київський державний торговельно-л економічний університет

На правах рукопису

Росоха Тетяна Юріївна

Споживчі властивості шампунів на основі композицій мил рослинних олій та ПАР

05.19.08. - товарознавство промислових товарів

Автореферат

дисертації на здобуття вченого ступеня капдидата технічних наук

Київ - 1996

Дисертацією е рукопис.

Робота виконана в Київському державному торговельно-економічному університеті та АТ Інститут ВНДІХІМпроект.

Науковий керівник кандидат технічних наук

КОТЕЛЬНИКОВ Б.П.

Офіційні оппоненіи доктор хімічних наук, професор

академік АІН України ФАБУЛЯК Ф.Г.

кандидат технічних наук КОЛОМІЄЦЬ Г.М.

Провідна організація Інститут харчової хімії і технології

Держхарчопрому та НАН України

Захист відбудеться "20" листопада 1996 р. о II год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 01.28.01 в Київському державному торговельно-економічному університеті за адресою: 252156, Київ, вул. Кіото, 19

Автореферат розісланий

1996 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат технічних наук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність і ступінь аосліажєиості теми. Одним з найважливіших продуктів на ринку косметичних товарів гігієнічного призначення є шампуні. Серед засобів догляду за волоссям вони вживаються найчастіше. Однак, переважна більшість присвяченої шампуням літератури стосується їх складу. Практично відсутній аналіз об'єктивних показників споживчих властивостей продукції, що є на ринку, не знаходять практичного: застосування описані в літературі методики їх визначення. Це утрудняє орієнтацію виробників та споживачів в наявних на ринку продуктах.

Шампуні займають набагато меншу, ніж оптимальна, частину в структурі виробництва миючих засобів в Україні. За останні роки їх випуск різко зменшився, при цьому вони виробляються з імпортованої синтетичної сировини. Виробництво шампунів на основі власної сировини не задовольняє потреб ринку України.

Перспективною тенденцією при розробці нових шампунів, як і інших косметичних товарів, вважається створення продукту на натуральній сировині. Це зв'язано з привабливістю таких товарів для споживачів і їх кращими екологічними характеристиками. Одним з шляхів реалізації цієї тенденції є повернення на якісно новому рівні до шампунів на основі мил рослинних олій. Особливо важливе створення продукції на натуральній сировині д\я України. Це пояснюється відсутністю власної нафтохімічної сировини і поганою екологічною ситуацією. При цьому Україна має великі можливості для вирощування рапсу та сої, які можна застосовувати для виробництва ПАР.

Мета і основні завдання роботи - дослідження споживчих властивостей шампунів, що є на ринку України і розробка високоякісного, основаного на вітчизняній сировині продукту.

Для досягнення цієї мети необхідно було вирішити такі задачі:

- дослідити асортимент наявних на ринку шампунів, проаналізувати їх споживчі властивості та методи їх визначення;

- вияснити взаємозв'язок основних споживчих властивостей шампунів па основі мил рослинних олій з фізико-хімічними властивостями компонентів;

- визначити оптимальні з точки зору споживчих властивостей та виробництва композиції, запропонувати технологію виробництва.

Наукова новизна і теоретична цінність

Проведено багатофакторний аналіз об'єктиних показників споживчих властивостей представлених на ринку шампунів.

Для великої групи продуктів з використанням сучасних інструментальних методів одержані характеристики їх ціноутворення та стабільності піни, мийної дії, а також визначено вплив шампунів па структуру керотину волосся, блиск, питомий опір, відносну роботу розчісування та показник утримання кривизни завитка волосся після миття.

Проаналізовано переваги та недоліки методів Росс-Майлса, струшування та барботування стосовно визначення піно-утворюючої здатності шампунів.

Знайдено критичні концентрації міцелоутворення (ККМ) мил рослинних олій прямого та непрямого омилення, показано, що наявність гліцерину знижує ККМ цих мил.

Визначено залежність піноутворення від концентрації мил та вплив співвідношення компонентів на піноутвоешія сумішей мил з синтетичними ПАР, що створює основи для науково обгрунтованого вибору концентрацій ПАР в рецептурах шампунів

Практичне значення - На основі вітчизняної відновлюваної сировини разроблспо шампунь-кондиціонер, що характеризується високими споживчими властивостями. Одержана токси-ко-гігієнічна оцінка і дозвіл на його випуск. Розроблена і затверджена технічна документація та здійснено випуск дослідно-промислової партії даного шампуню. На основі базової рецептури можна створювати шляхом введення відповідних компонентів шампуні з різноманітними властивостями.

- Одержані об'єктивні показники споживчих властивостей

шампунів дають орієнтири виробникам при розробці нових продуктів і допомагають робити свідомий вибір споживачам.

Апробація результатів. Матеріали роботи було представлено на 2 конференціях професорсько-викладацького складу Київського торговельно-економічного университету (1994 і 1995 p.p.) та міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми розвитку ринку, сертифікації та конкурентоспроможності товарів (Львівська комерційна академія, 1996 р).

Публікації. Основний зміст дисертації відображено в 11 роботах. ,

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку літератури та додатків. Робота викладена на //¿7 сторінках машинописного тексту, включаючи 19 рисунків, 24 таблиць і списку літератури з //>0 найменувань.

Особистий внесок автора. Автор приймала участь в постановці задач дисертації. Вибір методів та експериментальні дослідження розчинів ПАР та споживчих властивостей шампунів (піноутворення, мийну дію, pH, руйнування керотину волосся, блиск, питомий опір, роботу розчісування, збереження кривизни завитка волосся після миття та ін.), а також обробка та інтерпретація результатів виконані автором самостійно. Автор приймала беспосередшо активну участь в розробці технічної документації та випуску дослідно-промислової партії,

ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність теми і її практичне значення, визначені мета і спрямованість досліджень.

В огляді літератури систематизовані та проаналізовані літературні дані, що стосуються асортименту шампунів, їх класифікації та споживчих властивостей. Наведено дані про виробництво шампунів в Україні. Розглянуті основні компоненти, найбільш поширені композиції шампунів. Особливу увагу приділено використанню в рецептурах мил. Проаналізовані наведені в літературі результати досліджень споживчих властивостей шампунів, методи їх визначення і вплив на них фізико-хімічних характеристик основних компонентів.

5

В експериментальній частині наведено об'єкти та методи досліджень і обговорено результати досліджень споживчих властивостей шампунів, наявних на ринку та розробки шампуню на основі мил рослинних олій та ПАР.

У додатку наведено список публікацій по темі дисертації і копії документів: ТУ 18093290.005-96 "Шампунь-кондиціонер "Таіс" на основі природноі сировини", рецептура РЦ 18093290.005/1-96, результати оцінки шампуню “Taie" Українського наукового гігієнічного центру, заключения державного санітарно-епідеміологічного нагляду України, акт про випуск СП "Супермаш" дослідно-промислової партії шампуню "Таїс" і розрахунок економічного ефекту та заключения Сертифікаційного дослідного центру СМЗ про якість шампуню-кондиціонеру "Таіс".

Об'єкти та методи досліджень.

Мила для шампунів були отримані омиленням соєвої, рапсової і соняшникової олій (при цьому в милі залишається гліцерин) та нейтралізацією виділених з олій жирних кислот. Перші були названі милами з олій, а другі - милами з кислот. В роботі також використані алкілсульфонат, динатріїва сіль моноалкілсульфоянтарної кислоти(ДНС), циклимід С10-С13, сульфоалкілфенол САФ 9-9 і ряд інших синтетичних ПАР.

Для досліджень нами вибрано, з врахуванням результатів опитування споживачів 12 шампунів, що відрізнялись по фірмі-виробнику, призначенню і ціні. Так, серед імпортних шампунів вивчено "Head&Shoulders" (Procter&Gamble), "Berkeley" (Франція), "Shampoo plus Conditioner" (Lander), "Papaya" (США) та "Орех" (Болгарія). Серед вітчизняних вивчено шампуні пар-фюмерно-косметичнйх фабрик - "Женьшеневый" і "Розмарин" (AT "Еффект", Харків), і продукція нових малих і спільних підприємств - "Лодия" (СП Супермаш), “Ботан" (СП Джонсон-Київ) "Deluxe Лопуховый” (кооператив ‘‘Косметика"), "Цитрусовий" (МП "Мінатек"), "Ореховый" ("UPIX-EXPO"). Для порівняння також взято шампуні на основі мил рослинних олій, що були розроблені раніше, але зараз не випускаються в зв'язку з відсутністю сировини. Це “Флорекс", (AT “Ефект") та “Гліцинія" (AT ВНДІХімпроект).

í

Для оцінки впливу шампунів на стан кератину волосся застосовано метод Вебера. Він полягає в визначенні за допомогою іоііів міді кількості. Б-Н груп, що утворюються при руйнуванні кератину волосся (Ющенко та ін., 1972).' Ступінь руйнування кератину волосся оцінюється згідно формули ДСи =[( Си - Си° )/Си° 1x100% • (1)

Си і Си°- мідне число після миття волосся шампунем і водою.

Блиск волосся було виміряно за допомогою блискоміра ФБ-2.

Висновок про схильність волосся до електризації зроблено визначаючи тераометром ЕКС-7 опір волосся Я (Методика визначення антистатичного ефекту РД 50-360-82).

Властивість волосся вкладуватися та зберігати зачіску визначено методом "утримання кривизни" згідно формули:

С = (Н)/(І-Іо) х100% (2)

де 1- довжина незавитого локону, 10- довжина локону після укладки, 1,- довжина локону в момент І (Філоненко та ін., 1984).

Відносна робота розчісування визначалась як відношення площі під кривого розчісування пряді волосся після обробки шампунем до площі після обробки водого(Магіо еі аі, 1976).

Для одержання порівнюваних результатів, дослідження в рамках кожного методу проводились на волоссі однієї людини.

Критичні концентрації міцелоутворення /ККМ/ знаходили по залежності поверхневого натягу, що визначався методом відриву кільця, від концентрації ПАР в розчині (Плетньов, 1990).

Для досліджень піноуворення застосувано методи Росс-Майлса (ГОСТ 22567.-86), струшування (ТУ 39-01-115-93) та барботування через розчин повітря (Кругляков та ін., 1990).

Мийну дію шампунів визначали методом прання зразків тканини (згідно ОСТ 6-15-1574-87) і розраховували по формулі: МС =(р1-р2)/(р1-ро)х100% (3)

р„ р2 -коефіцієнт відбиття зразків тканини до і після прання, р0

- коефіцієнт відбиття тканини без забруднення.

Концентрацію іонів Н+ (pH) визначали по ГОСТ 29-188-91.

Статистичну обробку експериментальних даних і побудову графіків проводили на ком'ютері (програми МаїСасІ, СгаГег).

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ.

Дослідження споживчих властивостей шампунів, наявних на ринку України.

Найважливішим для споживачів при оцінці шампуню є стан волосся після миття. Той чи інший аспект цієї комплексної характеристики відзначили при опитуванні 2/3 респондентів. Важливість піноутворення відмітили 35%, а мийну дію - 20% опитаних.

Нами досліджено ряд об'єктивних характеристик волосся, що відображають його стан після миття шампунями. Результати вивчення стану кератину волосся (зміна мідного числа), блиску та опору волосся наведені в таблиці 1.

< Таблиця 1.

Показники стану волосся після миття шампунями.

Шампунь Зміна мідного числа (ДСи), % Блиск, одиниць блискоміру Опір, RxlO-8 ом

1 .Head&Shoulders 5 7 140

2. Berkeley -5 7 1.4

3. Lander 6 7 55

4. Papaya 6 8 73

5. Орех 24 • 8 80

6. Лодия .9 1 9 j 17

7. Ботан 14 7 [_ 2.0

8. Розмарин . 15 і 8 4.6

9. Женьшеневый 19 5 10

lO.Deluxe 16 7 16

11 .Ореховый 19 7 L 130

12.Цитрусовый 51 6 16

13. Флорекс -18 9 HO

14, Глициния 12 , 6 5.5

Примітка: похибки: ДСи- ±5%(абс.), блиску- ±1, опору-

50%(відн).

Найкращими щодо впливу на кератии волосся є шампунь на основі мила "Флорекс" та імпортні шампуні “Head &

8 * ' '

Shoulders" і "Berkeley". Показники блиску після миття знаходяться в діапазоні 5 -9 одиниць шкали приладу ФБ-2. Мінімальну схильність до електризації має волосся після миття шампунями “Berkeley" та "Ботан". '

Показники збереження кривизни волосся, визначені згідно формули (2), наведені на рис. 1. Через добу вони знаходяться в діапазоні 22-66%. Волосся краще утримують завиток після миття шампунями "Head&Shoulders" і “Berkeley".

°/

/О

7 9

шампуні

■ і

Рис. 1. Показники збереження кривизни волосся (в %) після миття шампунями. І-Неагі&БЬоиМегз; 2-Вегке1еу; 3-Landeг; 4-Рарауа; 5- Орех; 6-Лодия; 7-Ботан; 8-Розмарин; 9-Женьшеневьгй; ІО-ОеІихе; 11-Ореховьщ; 12-Цитрусовьш, ЇЗ-Флорекс, 14-Гліцинія

Дані про відносну роббту розчісування наведені на рис.2. .„відносна робота, %

в 7 8

шампуні

Рис. 2. Відносна робота розчісування волосся після миття. Номери шампунів ті ж, що й на рис. 1.

Вони характеризують легкість розчісування волосся до і після миття шампунем. Значне зменшення роботи спостерігається після миття шампунями "Флорекс" та "Ботан" до складу яких входять біологічно активні речовини. В той же час ‘'Гліцинія", в рецептурі якої переважає алкілсульфонат, погіршує розчісування

Піноутворення шампунів вивчено трьома методами (рис.З). Всі досліджені шампуні характеризуються високими пінними числами, що задовольняють вимогам НД. Стабільність піни знаходиться па рівні 80-98%.

шампуні

Рис. 3. Пінні числа шампунів. Номери шампунів ті ж, що й на рис.1.

Оцінивши методом прання стандартно забруднених зразків тканини згідно формули (3) мийну дію шампунів, ми знайшли що вона змінюється в межах від -3 до 17 % в випадку жирового забруднення, і від -11 до 18 % для змішаного (побутового), . забруднення (Таблиця 2). Це підтверджує наявну.в літературі думку, що шампуні повинні характеризуватися помірною мийною дією, оскільки при повному змиванні жирового шару на волоссі воно стає сухим, втрачає блиск та шовковистість.

Шампуні на мильній основі характеризуються порівняно високими показниками рН (Таблиця 2), в слаболужній області і

ІС

не виходять за рамки дозволених вимогами НД і прийнятних для використання меж.

' Таблиця 2.

Мийна дія, рН і ціна (на 15.12.95) досліджених шампунів.

Шампунь Об’є м мл Ціна за 100 мл, тис.крб Мийна дія (жирові забруднення), % Мийна дія (побутові забруднення), % pH

l.Head&Shoulders 150 300 16.0 16.7 5.5

2. Berkeley 1000 45 2.4 21.4 . 7.7

3. Lander 235 і 128 1 11-1 7.1 ■ |_7.2

4.Рарауа 75 а 1 -2.3 [_ 10.0 |_5.8

5,Орех ¡500 1 22 1.9 11.2 |_7.2

6. Лодия 300 L 25 16.2 5.5 |_7.5

7. Ботан 500 72 І 17.3 17.7 І 6.9

8.Розмарин 250 36 16.0 СО 1 со 1

9.Женьшеневьій 200 L 43 н 5.5 6.8 |_7.7

lO.Deluxe 1000 1 21 -2.6 9.6 |_8.5

11 .Ореховый L200 33 |_ 1.0 18.4 |_6.4

12.Цитрусовый 250 26 _ 2.3 17.3 |_4.9

ІЗ.Флорекс а а 7.1 -7.4 |_9.3

14.Глициния а а 16.2 -10.7 і 9.3

Примітка:а)на 15.12.95 в продажі відсутній. Похибка: мийна дія ±3%, pH ±0.1

Проведені дослідження дозволили одержати показники споживчих властивостей широкого набору шампунів, які дають орієнтири при розробці нових композицій.

Розробка шампунів на основі мил рослинних олій та дослідження їх споживчих властивостей.

Необхідною умовою і основою розробки шампунів є забезпечення достатнього піноутворення (щонайменше на рівні вимог існуючої нормативної документації). Тому нами досліджено закономірності піноутворення головного компоненту - мил рослинних олій.

Важливою величиною, яка характеризує ПАР, є критична концентрація міцелоутворення - ККМ. Знайдені нами ККМ мил з олій складають 0,05% (соняшникове і рапсове мила) і

0,08% (соєве мило). А ККМ цих мил, отриманії?; нейтралізацією кислот - близько 0,1%. Таким чином, гліцерин знижує ККМ мил рослинних олій. Визначені нами для порівняння ККМ індивідуальних мил становили: миристинове мило - 0,08%, олеїнове мило - 0.2%, лауринове мило - 0.16%, пальмітинове мило - 0.06%. Піноутворення мил досліджено методами барботування і струшування. На рис. 4 наведено результати для розчинів мила соєвої олії і олеїнового мила. З рис. 4 видно, що нижче певної концентрації піна майже не утворюється, а з її підвищенням пінне число різко збільшується і виходить на майже постійну величину - плато. Подібні результати (відрізнялись лише концентрації) були отримані для мил соняшникової та рапсової олій, а також для мил індивідуальних жирних кислот.

концентрація Оо с)

Сосве мило з олії Олеїнове мило

Рис.4. Залежність величин пінного чисал та стабільності піни від концентрації мила. Пінне число методом струшування (о) та барботування(Д) Стабільність піни методом струшування (х) та, барботування (+). Стрілкою позначені ККМ. , .

Математичне моделювання дозволяє агіроксимувати результати функцією

у—A exp (-Ь/х) (4)

х - концентрація мил в розчині, у - пінне число, А і b параметри, що відображають максимальне пінне число та ККМ.На рис. 4 поряд з величинами пінних чисел наведено також показники стабільності піни, визначені у відповідності до НД, як відношення кількості піни через 5 хв після її утворення до кількості безпосередньо після утворення. З рисунку видно, що стабільність піни змінюється симбатно зі зміною пінних чисел.

Аналіз залежностей піиоутворення від концентрації для розчинів різних мил свідчить, що значна кількість піни починає утворюватись при концентраціях в області ККМ, а приблизно при С » ЗхККМ спостерігається вихід на плато. З цього витікає, що кількість основної ПАР в композиції шампуню повишіо бути таким, щоб при випробуванні їх піїюуворюючої здатності концентрація мила в розчині була приблизно в три рази вище ККМ. Знаючи розбавлення при випробуваннях V/m, можна розрахувати необхідний вміст основної ПАР в рецептурі шампуня:

С « 3 х ККМ xV/ш Згідно рекомендацій літератури, V/m «17 (концентрація шампуня близько 60 г/л). Для розглянутих мил рослинних олій ККМ да 0.1%, тому їх концентрація в шампуні повинна бути приблизно 5%.

Д\я всіх мил при їх концентраціях в розчині 0.5-1.0%

(тобто при виході на плато) пінні числа становили при використанні методу струшування 350 - 450 мл, а при барботуванні - 400 - 500 мл. Стабільність піни при цьому знаходилась в межах 80 - 98%.

Оскільки, величини піноутвореїшя в цілому порівняно мало відрізняються для різних мил, то їх вибір для шампунів можна робити виходячи з міркувань доступності, ціни та інших факторів. ККМ мил прямого омилення нижчі, що сприятливо для пїнбутворення - піна з'являється при нижчих концентраціях. Ці

мила дешевші, а також містять гліцерин, що сприяє кондицію-

г І'- ,

ваіїню волосся. Тому для розробки шампунів ми використали мила соєвої та рапсової олій прямого омилення.

Для підвищення рівня споживчих властивостей шампунів на основі мил рослинних олій (зниження pH, зменшення чутливості до твердості води і температури, регулювання в'язкості та ін.), до композиції необхідно вводити синтетичні ПАР і добавки. Вибір синтетичних ПАР і полісахаридів для досліджень зроблено виходячи з можливостей їх виробництва в Україні.

З метою створення основи композиції шампуня ми вивчили стабільність сумішей мил, синтетичних ПАР і полісахаридів, їх піноутворення, показники pH та в'язкість. Приклади залежності ціноутворення та pH суміші від частки мила і синтетичної ПАР наведені на рис. 5 і 6.

На основі отриманих залежностей за допомогою компьютера (програма Сгаієг) розраховано частку мила і синтетичної ПАР в рецептурі. При цьому враховано піноутворення і pH суміші, біорозклад та ціну компонентів. Так, для сумішей мила з циклимідом залежність пінного числа, у, біорозкладу, г, та ціни, и від співвідношення компонентів описуються функціями

400і1___

Є5

300

к

р

ф

д 200

Я

: соєвого мила

Рис.5. Пінне числа розчинів соєвого мила в суміші з ДНС (□} та циклимідом (0) при постійній суммарній концентрації двох компонент (0.8%). ,

100% 87% 75% 66% 50% 33% ' 25% 13% 0%

вміст соєвого мила

Р

Рис. 6. Залежність pH сумішей від вмісту мила.

у =399 - 1.90х + 0.0216х2 -

г=[99(100-х)+96х]/[(100-х) 4- х]=99-3х и = 0.3( 100-х) 4- 1.223 х- ЗО + 0.923х де х - процент синтетичного ПАР в суміші. Для визначення співвідношення компонентів знаходився максимум функції Р(х) = [у(х)+г(х)1/и(х)= [498- 4.90х + 0.216х2 }/ (30 + 0.923х) при умові рН<9.5. Це дало співвідношення мила до синтетичного ПАР в області 2:1.

Вище показано, що концентрація ПАР в шампуні повинна приблизно 5%. Оскільки ця величина розрахована для розчинів ПАР в стандартній твердій воді, ми вважаємо що в реальних умовах концентрацію ПАР необхідно брати дещо вищою. Це пов'язано з різноманітністю умов, в яких буде використовуватись шампунь, в першу чергу більша або менша твердість води і забрудненість волосся. Крім цього, в шампунях поряд з ПАР застосовуються фарбники, запашники, кондиціонуючі та інші добавки, що можуть знижувати піноутворсння. Тому загальна концентрація ПАР в вибраних нами композиціях знаходилась в області 8 - 16%.

Проведені дослідження дозволили створити ряд композицій, що складалися з мил рослинних олій, сиіггетичних ПАР та, в деяких випадках, полісахаридів. Вони характеризуються значно

меншим вмістом ПАР, ніж відомі шампуні на основі мил, вищим, ніж вимагає НД, піноутворенням, мають приємну консистенцію. Розроблені композиції детально вивчено з точки зору споживчих властивостей в порівнянні з показниками наявних на ринку шампунів та ряду сумішей ПАР, які є основою багатьох рецептур. В процесі розробки поряд з показниками базових рецептур досліджувався вплив кондиціонеру, помякшувачів та інших добавок. Враховуючи результати цих досліджень та можливості виробництва, для впровадження була вибрана рецептура шампуню-кондиціонеру "Таїс" на основі мил соєвого або рапсового мила прямого омилешш та циклиміду.

Таблиця 3. Рецептура шампуню-кондиционеру “Taie"

N Найменування масова доля,%

1. Натрієве мило соєвої або рапсової олії _ L 10

2. Циклимід 6 .

3. Кондиціонер “Тетрамикс-2" ___ і 0,2

4. Адипінат натрію 1.0

5. Запашник і 0,5

6. Деіонізована вода або водний дистиллят до 100%

Дослідження споживчих властивостей "Таіс" показало, що . щодо впливу на кератин волосся він знаходиться на рівні кращих імпортних шампунів (зміна мідного числа ДСи = 6% така ж, як в . “Head & Shoulders" і краще ніж в більшості вивчених продуктів). Блиск волосся після миття "Таіс" дорівнює 9 одиниць блискоміру, тобто максимальний серед досліджених композицій. Опір волосся (R= 11х108ом) після миття розробленим шампунем свідчить про його помірну схильність до електризації. "Таїс" знаходиться серед кращих щодо показника! утримання кривизни через 1 год.(83%) і через добу після укладувапня (62%) (через добу "Таїс" поступається тільки "Head &Shoulders"). Відносна робота розчісування (49%) для "Таїс" найкраща серед вивчених шампунів. Це пояснюється наявністю в милах гліце—

рину, вітаміну F і добавкою до рецептури кондиціонеру (показник становив 61, 56 і 49% при 0%, 0.1% та 0.2% "Тетраміксу" в складі композиції, відповідно). Таким чином, всі досліджені показники “Таїс", які характеризують вплип Via волосся, знаходяться серед кращих, в рамках кожного методу, величин.

Пінні числа "Таіс" знаходяться на рівні шампунів на основі синтетичних ПАР і переважають відповідні показники для шампунів на основі мил. Це пов'язано з наявністю в рецептурі ' адипінату натрію, що зменшує вплив солей твердості.

Шампунь "Таїс" характеризується помірною мийною дією. Його показники знаходяться в області середніх значень для вивчених рецептур як щодо жирових (11,4%), так і побутових' (0.2%) забруднень. Показник pH “Таїс" дорівнює 9.3.

Дуже актуальним для шампунів з точки зору екології є біо-розклад ПАР. Він визначається за формулою:

■В = Р,В1+Р2В2/Р1+Р2 і для “Таїс" складає > 98 % (Bt ,В2 - біорозклад, a Pj ,Р2 - масова доля ПАР, що входить до продукту, в %).

Дослідження токсико-гігієнічних властивостей шампуню-кондиціонеру "Таіс" проведені в Українському науковому гігієнічному центрі. Вони показали, що розроблений продукт відповідає гігієнічним вимогам, що висуваються до цього класу препаратів. Подразнюючої дії не виявлено, сенсибілізуючі властивості не виявлені, змін функціонального стану шкіри немає. '

Важливе значення для успіху в споживача має упаковка та маркіровка. З використанням компютерної графіки розроблена етикетка. Враховуючи результати опитування споживачів, крім загальних відомостей про шампунь, його призначенню, виробнику, Бмістимості, на етикетці вказані основні компоненти і підкреслено відсутність в складі консервантів і барвників.

Розроблена та затверджена НД. Випуск дослідно- промис- •' лової партії шампуню здійснено на СП "Супермаш", м. Київ. Економічний ефект від випуску становить 390 гривень на 1 тонну шампуня. '

Висновки.

1. Вперше проведено багатофакторний аналіз споживчих властивостей 14 шампунів, представлених на ринку України, а також 4 сумішей ПАР, які с основою багатьох рецептур. Порівняльне дослідження показало, що після миття волосся шампунями зміна його мідного числа знаходиться в діапазоні -18 - +54%, блиск 5 - 9 одиниць, опір (1.4 - 110) хІО8 ом, кривизна завитка локона За добу зберігається на 22 - 66%, відносна робота розчісування становить 60 - 115%. Пінні числа шампунів становили: при використанні Росс-Майлса 170 - 300 мл, при струшуванні 160 - 500 мл, при барботуванні вони для знаходяться всіх шампунів в межах 410 -500 мл. Одержані показники дамі орієнтири при розробці нових композицій.

2. ККМ мил, одержаних з жирних кислот виділених з соєвої, рапсової або соняшникової олій становлять 0.1%, а мил, одержаних прямим омиленнням цих олій - 0.05 - 0.07%. Більш низьке ККМ останніх пов'язане з наявністю гліцерину.

3. Вперше встановлено, що максимальне піноутворення розчинів мил рослинних олій досягається при концентраціях близько ЗхККМ і далі залищається практично постійним. Це дозволяє обгрунтовано вибирати концентрацію мила при використання його як основне ПАР в шампуні.

4. Встановлено, що в рецептурі шампунів доцільно використовувати мила прямого омилення, тому що вони дешевші і містять гліцерин, який знижує ККМ і сприятливо впливає на шкіру і волосся.

5. Розроблена рецептура шампуню-кондиціонеру "Taie" на основі вітчизняної сировини (суміші мила соєвої або рапсової олії (10%) та циклиміду (6%)).

6. Порівняльне дослідження об'єктивних показників споживчих властивостей свідчить, що "Таіс" знаходиться на рівні кращих вивчених шампунів. Він відзначається помірною мийною дією і сприятливо діє на волосся. Це виражається в незначній зміні мідного чиєла(5%), високому показнику блиску

(9 одиниць), помірному питомому опорі (11x10а Ом), хорошому утриманні кривизни волосся (60% через 24 години) та мінімальній відносній роботі розчісування волосся (49%) після миття. Найважливіші показники нормативної документації -пінне'числа та стабільність піни композиції "Таїс" переважають встановлену норму.

7. Завдяки низькому вмісту синтетичної ПАР композиція “Таїс” характеризується практично повним біорозкладом (>98%).

8. Отримана позитивна токсико-гігієнічна оцінка шампуню-кондиціонеру "Таїс". Підтверджено відсутність сенсибілізуючої та подразнюючої дії шампуню на шкіру та волосся.

9. Розроблена та затверджена НД. Запропонована етикетка, що містить декларацію компонентів та результати гігієнічної оцінки.

10. Здійснено випуск дослідно-промислової партії продукту на СП "Супермаш". Економічний ефект від випуску становить 390 гр на 1 тонну шампуня.

Основний зміст роботи викладено в публікаціях:

1. Росоха Т.Ю., Котельников Б.П. Піноутворення та стабільність піни натрієвих мил жирних кислот рослинних олій // Хімічна промисловість України. - 1994. - №6, с. 15 - 17.

2. Котельников Б.П., Росоха Т.Ю. Дослідженння взаємозв'язку між споживчими властивостями шампунів та фізико-хімічними характеристиками ПАР, які входять до їх складу // Формування асортименту та зберігання товарів у ринкових умовах. Збірник наукових праць. КДТЕУ. Київ, 1995, с. 38 - 42.

3. Росоха Т. Ю„ Котелышков Б. П. Залежність пшоутвореиня та стабільності піни мил рослиних олій від концентрації їх розчинів // Хімічна промисловість України. - 1995. - №1, с. 49

- 51.

4. Росоха Т.Ю., Котельников Б.П. Піноутворення двокомпонентних сумішей мил рослинних олій // Хімічна промисловість України. - 1995! - №5, с. 42 - 44.

5. Росоха Т.Ю., Котельников Б.П. Шампуні на натуральній сировині: піноутворення мил рослинних олій та композицій на їх основі // Шляхи підвищення якості та вдосконалення асортименту товарів в умовах переходу до ринку. Збірник наукових праць. КДТЕУ. Київ, 1996, с. 133 - 141.

6. Росоха Т. Ю., Котельников Б. П Споживчі властивості шампунів на основі мил рослинних олій та полісахаридів //

Шляхи підвищення якості та вдосконалення асортименту товарів в умовах переходу до ринку. Збірник наукових праць. КДТЕУ. Київ, 1996, с. 141 - 146. м': :

7. Росоха Т.Ю., Котельников Б.П. Характеристика споживчих властивостей шампунів вітчизняного та зарубіжного виробництва // Хімічна промисловість України. - 1996. - №3, с. 60 - 65.

8. Росоха Т.Ю., Котельников Б. П. Шампуні в Україні: виробництво, попит і характеристика їх піноутворення // Хімічна промисловість України - 1996. - №3, с. 65 - 69.

9. Росоха Т. Шампуні: фактори, що визначають попит і характеристика .піноутворення/ "Сучасні проблеми розвитку ринку, сертифікації та конкурентоспроможності товарів". Матеріали науково-практичної конференції. Львівська комерційна академія, Львів, 1996 р„ с. 205-209.

10. Росоха Т. Ю„ Котельников Б. П. Споживчі властивості шампунів на ринку України // Шляхи підвищення якості та вдосконалення асортименту товарів в умовах переходу до ринку. Збірник наукових праць. КДТЕУ. 1996.

11. Rosokha Т. The characteristics of shampoos//Proc. Commodity Science V Intern. Conf. "Quolity for Europien Integration",

Poznan, Poland, Sept., 19-21, 1996. p. 338 - 341.

Росоха ТЛО. Потребительские свойства шампуней на основе композиций мыл растительных масел и ПАВ. Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.19.08 - товароведение промышленных товарок. Киевский гос. торг.-зконом. университет, Киев, 1996.

Защищаются 11 научных работ, которые содержат результаты исследований потребительских свойств имеющихся на рынке шампуней и разработки шампуня на основе отечественного сырья - мыл растительных масел и синтетических ПАВ.

Для большой группы различных по цене и производителю, продуктов получены объективные показатели пенообразования, моющего действия, и определены состояние кератина волос по методу Вебера, блеск, электросопротивление, удержание кривизны волос и относительную работу расчесывания после мытья. Проанализированы преимущества и недостатки методов Росс-Майлса, встряхивания и барботирования применительно к определению пенообразующей способности шампуней.

Определены ККМ мыл растительных масел. Установлена зависимость пенообразования от концентрации и соотношения компонентов растворов мыл и их смесей с различными ПАВ, что создало основу для научно обоснованного выбора концентраций ПАВ в рецептурах шампуней.

Разработан высококачественный шампунь-кондиционер "Taie" на основе отечественного сырья - мыла соевого или рапсового масла и циклимида. Утверждена техническая документация и осуществлен выпуск опытно -промышленной партии данного шампуня на СП "Супермаш"..,

Rosokha T.Yu. Consumer properties of the shampoos based on the composition of vegetable oil soaps and surfactants. Thesis for the Candidate of Technical Sciences degree. Speciality 05.19.08 -industrial stuffs management. Kiev State University of Trade and Economics, Kiev, 1996.

The 11 research works are defended. They contain the results of investigations of consumer properties of shampoos presenting on the market and the development of shampoo based on the Ukrainian row-material - soap of vegetable oils and synthetic surfactants.

For the great number of shampoos, the objective characteristics of foaming and washing efficiency are obtained. The state of the keratin of the hair by Weber method, the lustre, electric resistance, the holding of curvature and the work of combability of hair are determined after washing by different shampoos. The disadvantages of determination of foaming of shampoos by bubbling of air, jolting and Ross-Miles methods are discussed.

The critical concentrations of micelloformation were determined for vegetable oil soaps. The dependencies of the foaming on the concentration and ratio of components were established for the vegetable oil soaps solution and their mixture with surfactants. It allows us to create the bases substantiated choice of concentration of surfactants in shampoo.

The high-quality shampoo-conditioner "Taic" based on the Ukrainian row-material (soap of vegetable oils and cyclimid) was developed. The necessary technical documentation was developed and confirmed. The experimental lot of “Taic" was produced at the "Supermash" Joint Venture (Kiev).

Ключові слова: шампунь, мила, рослинні олії, ПАР, споживчі властивості 2 «--€-5^