автореферат диссертации по строительству, 05.23.08, диссертация на тему:Оптимизация технологических параметров проведения торкретных работ при строительстве и ремонте водоканализационных сооружений

, З «О» ** -

г 3 ' МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

Харківський державши! технічніш університет будівництва та архітектури

ВОДОВОЗОВ Наум Петровим

УДІС 621.864

ОПТИМІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ПРОВЕДЕННЯ ТОРКРЕТНИХ РОБІТ ПРИ БУДІВНИЦТВІ І РЕМОНТІ ВОДОКАНАЛІЗАЦІЙНИХ СПОРУД

Спеціальність 05.23.08 - Технологія промислового та цивільного будівництва

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

Харків 1998

Роботу виконано на кафедрі “Технологія будіпельного виробництва та будівельні матеріали” Харківської державної академії міського господарства.

Науковий керівник - доктор технічних наук, професор Дюженко Михайло Георгійович провідний науковий співробітник ХДАМГ

Офіційні опоненти - доктор технічних наук, професор ЧернявськпГі Вячеслав Леонідович завідуючий кафедрою фізпко-хімічної механіки та технології Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури

- кандитат технічних наук Дмитрук Іван Андрійович доцент кафедри інженерно-технічних дисциплін Харьківського художньо-промислового інституту

Провідна організація: Полтавський державний технічний університет

Захист відбудеться Я ърурнл. 1998 р. // е- годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.056.01 при Харківському державному технічному університеті будівництва та архітектури Міносвіти України за адресою: 310002 м.Харків, вул.Сумська, 40.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці університету за адресою: 310002 м.Харків, вул.Сумська, 40.

Автореферат розіслано “Зі" ж.о&ґп.н.з~ 1998 р.

Вчений секретар спеціалізованої л

вченої ради ,V і <- І о-7- ґ 1 -с ^ ^ Кутовий Е.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

А к т у а л ь н і с т ь. Між основних об'єктів у системі інфраструктури міст, що забезпечують нормальне функціонування міського господарства. є водоканалізацііші споруди. Це резервуари для зберігання та переробки події, колектори, відстойники, метатенки, захисні покриття земляних дамб та іи. споруди, ідо зводяться із залізобетону. Враховуючи особливі умови експлуатації, бето» для зведення таких споруд повинен відповідати особливо жорстким вимогам щодо водоііепронпклпвості та антикорозійної стійкості, тому що значна частина їх експлуатується в умовах постійного контакту із середовищем підвищеної агресивності. Але недоліком багатьох споруд, побудованих в Україні за період століття, що минає, є низька якість бетону. Це призвело зараз у цій важливій галузі народного господарства до становища, близького до катастрофічного. Ліквідація такого положення можлива тількі при виконанні великого обсягу ремонтно-відбудовних робіт по заміні чи підсиленню пошкоджених конструкцій, а також захисту їх під агресивних впливів засобом нанесення захисного шару бетону підвищеної антикорозійної стійкості.

Як свідчить досвід зарубіжного будівництва (а частково і будівництва в Україні), такі роботи можуть успішно виконуватись із застосуванням етруменевих методів бетонування, серед яких найбільш ефективним є метод “сухого" торкретувати.

Але, далеко не завжди застосування методу торкретування приводить до отримання матеріалу і виробів з нього, які б відповідали вимогам міцності, водонепроникнення, антикорозійної стійкості т.іп. Основна причина зазначених недоліків полягає, очевидно, у неопт'имальності технологічного процесу, що відображується у значних відхиленнях прийнятих параметрів процесу від справді необхідних значень, які забезпечували б отримання продукції відповідної якості. Пошук таких параметрів становить актуальну проблему, важливу як для даної галузі, так і взагалі для будівництва в цілому. '

Мета дисертаційної роботи - огітпмізація технологічних параметрів провадження торкретних робіт на об’єктах водоканал ізанімного будівництва.

Робоча гипотеза полягає у припущенні, що існує деяка множина числових значень факторів, при яких цільова функція досягає максимума (якщо, наприклад, за параметр оптнмізації приймається

міцність торкрету) або мінімуму (якщо опгимізуватн за кількістю відскоку).

Г а л у з ь дослідження - технологія провадження торкретних робіт при будівництві, ремонті чи відбудові водоканапізаційннх споруд.

П р е д м е т д о с л і д ж е н н я - параметри провадження торкретних робіт.

Методологічні основи: методи математичної статистики - корредяиіГшші. дисперсійний та регресійшш аналіз, ексцеріментальні дослідження з використанням стандартних методик.

Основні задачі:

- уточнити фізичну та розробити математичную модель виробничого процесу торкретування, визначити вид та форму зв”язку між технологічними факторами нанесення торкрету та його фізико-механічними властивостями, виявити тісноту зв”язку та значимість окремих факторів;

- оптимізувати процес нанесення торкрету за максимумом міцності та мінімумом відскоку;

- дослідити процес нанесення захисного покриття з антикорозійною розширювальною добавкою, уточнити склад добавки та параметри виробничого процесу нанесення захисного покриття на внутрішню поверхню залізобетонних труб великих диаметрів;

- удосконалити пристрій для механічного торкретування.

Наукова новизна роботи полягає:

- в уточненні деяких теоретичних положень технології торкретування, уточненні фізичної та отриманні математичної моделі досліджуваного процесу;

- у визначенні числових значень оптимальних параметрів технології торкретування для різних виробничних ситуацій;

- у розробці, на рівні винаходу, удосконаленого механічного пристрою для провадження торкретних робіт.

Практична цінність проведених досліджень полягає у тому, що розроблені прикладні методи розрахунку та складена програма для ЕОМ забезпечують виконання відповідних технологічних розрахунків для вибору оптимальних значень параметрів торкретування; виконані також технологічні розробки з нанесення захисних покриттів та замонолі-

чуваншо стиків водоутримуючих споруд, впроваджені на об'єктах ВАТ “Південспецбуд”.

Апробація робот». Результати роботи доповідались га обговорювались на засіданнях техради і на науково-технічних конференціях ХДАМГ в 1993-96 рр, на Міжнародних семінарах з проблем моделювання та оппімізації композитів у 1995-98 рр (м.Одеса).

Реалізація роботи. Результати роботи покладено в основу розробок Інструктивних матеріалів і технологічних карт, а також удосконаленню конструктивних елементів водоканалізаційшіх споруд, що зводяться у м.Харкові та Харківській області.

ІІа захист виносяться:

- теоретичні основи технології торкретування в світлі сучасних уявлень теорії композиційних матеріалів та структурної теорії міцності;

- оптимальні параметри торкретування та вибір параметрів в залежності від виробничих потреб при зведенні, ремонті чи відновленні конкретних об'єктів;

- удосконалений пристрій для механічного торкретування та розробки прикладного характеру застосування методу торкретування у галузі водоканалізаціГіного будівництва.

Публікації: результати робота опубліковані у 8 наукових працях.

Обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, основних результатів та висновків, списка літератури з 91 найменувань та додатку. Викладена на 151 сторінках машинописного тексту, в тому разі 93 сторінки тексту, 28 рисунків, 17 таблиць, 6 сторінок білбіографії і б сторінок додатків.

ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі і першому розділі роботи обгрунтована актуальність вибраної теми дисертації, поставлена мета та сформульована робоча гіпотеза. Визначена методика проведення дослідження.

Аналіз джерел інформації, в числі яких розглянуто роботи А.Н.Агрнзкова, Н.С.Амітова, Е.В.Апуневіча, В.Л.Бабіченко, П.І.Глужге, С.І.Дружпніна, М.Г.Дюженко, М.І.Евдокимова - Ростовського, В.Е.За-

Харченко. А.К.Карасьова, М.З.Симонова, А.А.Скочинського, В.Е.Шавріна, А.П.Шипілова, О.Графа, О.Дрегслера, Р.Ліндера, Г.Руфферта та ін. авторів з питань пневматичного торкретування свідчить, що метод “сухого” торкретування є одним з найефективніших методів струменєвого бетонування. В усіх роботах звертається увага на те. що за своїми властивостями торкрет відрізняється підвищеними показниками міцності, густини, водонепроникливості, антикорозійної стійкості та ін. у порівнянні з бетоном такого ж складу, але ущільненого вібрацією. Приведено конкретні приклади застосування торкрету з позитивними наслідками, на об'єктах, близьких за своїми конструктивними особливостями до об'єктів водоканалізаційного будівництва. Підкреслюються також і його недоліки, в числі яких звертається особлива увага на відскок матеріалів.

Підводячи підсумки даних розглянутих джерел інформації, є підстава вважати, що сучасна технологія торкретування грунтується, в основному, на емпіричному матеріалі, дані якого не завжди співпадають. Не завжди співпадають і вказівки щодо вибору параметрів торкретування. Теоретичні обгрунтування в технічній літературі досить застарілі і потребують перегляду на рівні сучасних уявлень теорії композитних матеріалів та структурної теорії міцності.

Розділ закінчується формулюванням задач дослідження.

У другому розділі уточнюються елементи теорії. Технологічний процес торкретування розглядается як система, що склададаеться з двох підсистем. З яких перша підсистема - підготовча, полягає в утворенні дискретного потоку з часток цементу наповнювача і води. Для створення потоку застосовуються пневматичні апарати, або механічні прнстроі, в яких частково зволожений наповнювач, перемішаний з цементом, розганяється до заданої швидкості руху. В останню мить перед вихідним отвіром в суміш вводиться вода у вигляді аерозолю. Відокремившись від апарату, потік за ЬЗ 10"3с (час дії другої підсистеми) досягає поверхні бетонування і миттю перетворюється в шар щойноукладеного бетону -торкрет. Не зважаючи на велику швидкість, механізм утворення торкрету розкритий і створена модель, що інтерпретує сутність його протікання.

Найкраще це спостерігати при бетонуванні деякої обмеженої дільниці, наприклад, поверхні металевого дна форми, що характеризується пружніми властивостями. Спочатку на ній можуть утримуватись найдрібніші частинки - зволожені зерна цементу та частинки пороху із складу наповнювача. Зерна ж крупністпо від 0,14 мм і вище відбиваються від поверхні, створюючи відскок. Це відбувається, поки на бетонованій поверхні не відкладається в”язко-пластнчний шар із дрібних частинок, зв”язаних силами поверхневого натягу води. Утворений шар розглядається як система нульового рівня, або за теоріею композитів як матриця, в яку проникають зерна наповнювача і, витративши на перемагання в”язкого опору свій запас кінетічної енергії, залишаються в ній. Так утворюється

б

система пертого рівня, або шар розчину. Цей шар. у спою чергу, також можна розглядати як матрицю, в яку проникають зерна більших за крупністо фракцій. Так створюється багаторівнева структура торкрету, схема якої приведена на рис. 1.

І Іа поверхні шару з”яшшоться нові, тепер уже локальні ділянки з пружнімп властивостями. Це виступаючі зовні зерна наповнювача, то проникли в шар, але ще не вкрились шаром тіста (або розчину) достатньої гошцнни. При зустрічі з такими дільницями зерен, шо рухаються у складі потоку, відбуваються пружні зіткнення, внаслідок чого зерна обмінюються імпульсами: ті, що рухались, відбиваються у протилежну сторону, а ті. то були занурені в матрицю, сближуються між собою, аж до виникнення контакту між ними. Так реалізується один із основних елементів процесу '‘сухого” торкретувапня - створення контактної структури торкрету на всіх структурних рівнях. Отже постійний відскок - це не безкорисно витрачений матеріал, а робочі тіла, що відпрацювали, надавши торкрету ті' додаткові фізико-механічні властивості, якими він відрізняється від звичайного бетону, ущільненого вібрацією. [

Кількість підскоку залежить від імовірності зіткнень та параметрів процесу: степіні ущілення коефіцієнта, що враховує форму зерен - К-ч. га складу суміші - &і , де і - номер шару, склад якого визначається. Ця залежність має вид: К 0 = а $і К мКм + 1. При однофракціґшому наповнювачі, кількість відскоку досягає максимума. Із збільшенням числа фракцій, відскок зменшується. Склад “сухої” суміші з фракціонованим наповнювачем (за абсолютним об”ємом) виражають як 1 : : X, :...ХА , де

Х„ Хг,...Х^- відносні об”ємні кількості фракцій у складі суміші. Спочатку обчислюється відскок для кожної фракції. При цьому для першого рівня склад - = X , а для всіх наступних, починаючи з другого - ^ = Х^іР^.., ,

де = X гч(1-К«Л + Р^,А . Для врахування відскоку при зіткненні зерен менших фракцій з зернами більших, введено відповідні поправки. Загальна кількість відскоку визначається за рівністтю: К0=К,1ХІ+КОІ,Х:,+...К0Х,/ХІ+ + Хд+.-.Х^. Для розрахунку коефіцієнта відскоку, на ЕОМ розроблено алгоритм, блок-схема якого представлена на рис.2. Докладно схема розрахунку, система формул та програма для ЕОМ приведені в дисертації.

Експериментом на ЕОМ було встановлено, що для мінімізації відскоку при багатофракційному наповнювачі, окремі фракції повинні вводитись до складу суміші в рівних долях. Значення коефіцієнта відскока, вирахувані на ЕОМ для наповнювача оптимального гранулометричного складу, зерна якого кулеподібної форми з гладкою поверхнею та густиною 2.5-2,6 г/смЗ (що відповідає показникам кварцового піску більшості кар’Чрів України) приведені втабл.1 (ліворуч).

Особливісттю будівництва водоканалізаційннх споруд є те, що орієнтуватись тільки на економічний показник оптимальності - кількість

Розчін 4-го рівня

Схема формування багаторівневої структури торкрету, збільш.8х

Структурні рівні

Вихідні І П її І'І У

Рис.2

Схема алгоритму для розрахунку коефіцієнту відскоку

відскоку, може виявитись недостатнім, в зв”язку з екстремальними умовами експлуатації таких споруд. Тому більш вагомим показником оптпмальності, в цій ситуації, слід вважати параметр, який би враховував властивості матеріалу, пов”язані з його корозійною стійкістю та довговічністю. Згідно з теоріею композитів, таким показником якості є коефіцієнт заповнення об-’єму наповнювачем, що виражається як К =

З" (1 - К ) / 1 + §"( 1 -1< ). Значення цього коефіцієнта в торкреті приведені в габл.І (праворуч).

З метою вибора оптимальних значень складу “сухої" суміші, приймаючи за параметр оптимізації коефіцієнт заповнення, все поле значень його в таол.1, в межах інтервалу 0,55-0,78 (шо відповідає створенню контактної структури), розділяється на три ділянки з урахуванням як структурних, так і економічних показників:

1-а ділянка - (обмежена жирною суцільною лінією) задовольняє як

структурним показникам по значенню К3 н<= 0,69^0,71, так і економічним по кількості відскоку К0= 13,0 -і- 21,0%; '

2-а ділянка поділяється на дві частини, з яких перша - 21 з показниками Кн = 0,60*0,69 та Ка = 20*27% (обмежена штриховою, товстою лінією), а друга - 2г з показниками КН І= 0,75т0,78 та Ка = 22*26% (обмежена штриховою, тонкою лінією). За своїм значенням, показники обох ділянок мало відрізняються, але умови підготовки “сухоі’’ суміші у другому випадку значно ускладнюються, що пов”язано з необхідністю вживання багатофракційноґо заповнювача.

3-я ділянка (обмежена штрихпунктирною лінією) задовольняє по структурним показникам Кгі 3 = 0,60*0,77, але це може виявитись не рентабельним у зв"язку з підвищеним відскоком.

Таблиця 1.

Структурні показники торкрету

Склад «сухої» суміші Праворуч - коефіцієнт наповнення: численних - доля матриці; знаменник - наповнювача. Ліворуч - коефіцієнт відскоку при таких числах фракцій у складі наповнювача:

1 2 3 4 1 5

1:1 2-1.9 0.57/0,43 17,5 0.55/0,45 12.1 0.53/0.47 9.5 0.53/0,47 7,9 0.5^0.48

1- 39.9 0.45/0,55 26,9 0,40/0,60 20,4 0.3^0,62 15.4 0,37/0.63 13.0 0.3бДб4

1 2 3 4 5

1

О

1 2 3 4 5

1:3 49.9 0,40/0,60 35.2 0,34/0,66 27,0 0.3 і/о,69 21,8 0,30/0,70 18.4 0,29/0.71

Ы 57.0 0.37/0.63 42,1 0.3<уЬ,70 32,5 0,27/0,73 26,3 0,25/0,75 22,2 О.2б/О.76

1:5 62,4 0.35/),65 47,6 0.28/),72 37,5 0.27/0,73 30,3 0,23/0,77 25,0 0,22/0.78

Показники оптимізації складу цементнопіщаної суміші приведені в табл.1, визначені при фіксованих рівнях технологічних .параметрів: швидкості руху матеріалу у стані вільного польоту та відстані між соплом і поверхнею бетонування. Ці параметри уточнювались експериментально із застосуванням сучасних методів: оптимального планування та статистичної обробки даних. Для визначення оптимальних умов було проведено круте підняття по поверхні відгуку. За основний параметр оптимізації приймалась міцність торкрету на стиск. Попереднім аналізом даних було намічено серію дослідів для руху в напрямку градієнта лінійного наближення. При цьому крок по фактору, що відповідає відстані між соплом та поверхнею торкретування для відскока має знак, протилежний значенню кроку для міцності. Отже, рухаючись в бік максимума міцності, одночасно відбувається наближення в бік мінімуму відскоку. Найвища міцність - 51,8 Мпа була досягнута при значенні швидкості близько 145 м/с 1 відстані від сопла до поверхні 1050 мм. Таким чином, ці дані є підстава вважати як оптимальні.

Особливістю торкретування є спосіб зволоження. Кількість води для цього визначається із розрахунку кількості води, потрібної на утворення цементного тіста нормальної густоти в торкреті та кількості необхідної на зволоження поверхні наповнювача. Для забезпечення швидкого і рівномірного розподілу води між частинками твердої фази, вона вводиться в струмінь у стані аерозолю в останню мить перед виходом із канала сопла.

Створення зв”язної системи відбувається в момент зіткнення частинок твердої фази і частинок роздрібненої води, між ними з поверхнею бетонування. При цьому частинки води заповнюють простір, що залишається між частинками твердої фази при іх щільному упакуванні. Можливий надвишок води витісняється при цьому на поверхню, по вигляду якої оператор може контролювати подачу води в ході процесу торкретування.

Рівняння для розрахунку міцності торкрету були одержані методом корреляційного аналізу, для чого був проведений багатофакторний експеримент із включанням в число незалежних факторів активності цементу, складу цементнопіщаної суміші та водоцементного відношення.

ю

Включення В/Ц обумовлено тим, що при одному і тому ж складі суміші

якість наповнювача може змінюватись в широких межах, в залежності від

гранулометрії піску, його мінералогічного складу та ін.

Розрахунок коефіцієнтів рівнянь регресії було проведено на ЕОМ методом найменших квадратів. Після підстановки числових значень коефіцієнтів, маємо такі рівняння для розрахунку міцності торкрету та стиск на вигин: ■

Я = 72,301 +0,11 К -171,84 В/Ц - 2,54 ;

К =16,17 +- 0,02 II -36,07 В/Ц - 10,6 ;

В процесі практичної реалізації результатів проведеного дослідження було розроблено на рівні винаходу удосконалене -обладнання для механічного торкретування, основною відзнакою якого є значно меньша маса роторів та зменшений іх момент інерції, а також можливість провадити торкретування в будь-якому заданому напрямі: “вниз”, “вгору” або на бічну поверхню. Таке обладнання може бути використане для нанесення захистних покриттів на внутрішню поверхню каналізаційних колекторів великих діаметрів.

Для підвищення антикорозійної стійкості таких покриттів, було розроблено торкретування із використанням антикоррозійної добавки по авт.свід.№ 174979 (О.П.Мчедлов-Петросян, В.І.Бабушкін та ін.). Проведеними дослідами був уточнений склад добавки у випадку застосування ії в торкреті. Уточнення складу було проведено методом оптимального планування експерименту. Наявність апріорної інформації дозволила провести експеримент у майже стаціонарній області і отримати результати у вигляді рівнянь регресії другого ступеня. Після статистичної перевірки рівнянь та іх аналізу на екстремум, був встановлений оптимальний склад добавки, та міцність торкрету в точці максимума, що досягає 42,1 МПа - на стиск та 9,7 МПа - на згін.

Широке впровадження результатів дослідження було проведено при омонолічуванні стиків збірних резервуарів для води. Була удосконалена форма етика, як це показано на рис.З, розрахована на заповнення його методом торкретування. технологічна • схема провадження робіт по омонолі-чуванню збірного залізобетонного резервуара для води представлена на рис.4.

Техніко-економічне порівняння способів омонолічування (пневматичним чи механічним торкретуванням) по трудозатратам та енерговитра-там представлено в табл.2. Ці дані свідчать про значну перевагу механічного торкретування, особливо щодо енерговитрат.

п

Рис.3, Форма етика та схема його заповнення торкретом

Рис.4. Технологічна схема провадження робіт по омонолічуваншо збірного залізобетонного резервуару для водії 1,2 та 3 - склади цементу, піску та добавок ,

4 - агрегат для торкретування, 5 - компресор,

6 - пересувні підмостки

Таблиця 2.

Техніко-економічні показники стиків

Показники на 100 м довжини етика Способи омонолічування

пневм.торкретування механіч. торкретування

Трудоємкість, чол.-год 39,17 29,4

Енерговитрати, кВт.год. 175,0 6.0

ОСІ-ЮВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ВИСНОВКИ

1. Розроблено теоретичні основи торкретувати.Прийнята фізична модель з високим ступенем точності відображає реальний процес, а математичне описання окремих елементів процесу, подане як узагальнена система формул, дозволяє робити необхідні розрахунки. Результати цих розрахунків підтверджуються даними автора і співпадають с даними, шо їх опубликовано в ряді джерел.

2. Розроблено прикладні методи розрахунку і складено програму для ЕОМ, що дозволяє за короткий термін визначити оптимальні параметри техиологичного процесу торкретування в різних виробничих ситуаціях 'з урахуванням якості застосованих матеріалів, стану техиологичного обладнання, умов майбутньої експлуатації будованих та відновлюваних споруд.

3. Розроблено нове (на рівні винаходу) технологичне обладнання, що дозволяє здійснити процес торкретурвання на механічний основі зі застосуванням роторних метальних пристроїв удосконаленого зразку. При тому досягається висока продуктивність, а енерговитрати знижуються до звичайного рівня 0,4-0,8 квт.ч/мЗ, як це має місце в загальноприйнятих технологіях бетону.

із

4. Формування торкретного шару з дискретного потоку часток завжди відбувається при мінімально необхідній кількості води, то забеспечує високий ступень зв”язиості системи, що утворюється. Тому водоцементне відношення в торкреті завжди визначається па мінімальному рівні. Притому звичайно застосований контроль можна вважати достатньо надійним, що забезпечує необхідний ступень точності, оскільки кількість води в шарі визначається автоматично, залежно від об"єму порожніш між частками твердої фази, а ії залишок витискається з шару на поверхню.

5. Розроблено ефективну технологію нанесення захисного покриття на поверхні споруд, будованих зі звичайного бетону, що контактує протягом процесу експлуатації з агресивним середовищем. Притому захисні властивості торкрету посилюються введенням комплексної антикорозійної розширювальної добавки. Уточнена рецептура добавки з урахуванням особливостей технології механічного торкретування.

6. Визначена роль відскоку, що супроводжує процес торкретування. Відскок є обов’язковим елементом процесу “сухого” торкретування. Притому частина матеріалу (головним чином заповнювача, що відбивається від поверхні, виконує роль робочих тіл, що сприяють високому ступеню ущільнення шару, що його вкладають, надаючи тому на момент укладання певну початкову міцність, завдяки чого утворюється матеріал з унікальними властивостями. Для забеспечення мінімального відскоку, треба застосувати фракціонований заповнювач зі зернами округлої форми, що наближається до кулеподібної.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННІ! ДИСЕРТАЦІЇ ОПУБЛІКОВАНІ В ТАКИХ РОБОТАХ:

1. Водовозов Н.П., Дюженко М.Г., Райгородский А.И. Ремонт и реконструкция стыков в сооружениях коммунального хозяйства из сборного железобетона.// Республиканский межведомственный научнотехнический сборник «Коммунальное хозяйство городов», выи.4, Київ. «Техніка», 1995, с.5-6.

2. Бабиченко ВЛ.,Водовозов Н.П.,Дюженко М.Г.,Райгородский А.И. Формование сталефнбробетонных изделий и конструкций по ротационной технологии. Тез.докладов ХХУШ научно-техн.конференции ХГАГХ,-Хлрьков. 1996, с.7-8.

3. Дюжепко М.Г., Водовозов Н.П., Мусин С.О., Райгородский Л.П. Проведение ускоренных испытаний бетона и сталефибробетона на морозостойкость. Тез.дкл.ХХУШ научн.-техн.конф.ХГАГХ.-Харьков, 1996, с.5-6.

4. Дюженко М.Г., Доронин Е.В., Водовозов Н.П. и др. Проектирование состава цементно-песчаной смеси для формования армоцементних изделий и конструкций. Материалы к ХХХУ международному семинару по проблемам моделнвания и оптимизации композитов. Одесса, 1996, с.62.

5. Бабиченко В.Я., Водовозов Н.П., Дюженко М.Г., Кириченко Л.Г. и др. Проблемы Харьковских канализационных коллекторов.// Республиканский межведомственный научно-технический сборник “Коммунальное хозяйство городов”, вып.8, Київ, “Техніка”, 1997, с.56-60.

6. Водовозов Н.П., Дюженко М.Г., Мчедлов-Петросян О.П. Распределение цементно-песчаной смеси при формовании плоских изделий малой толщины методом ротационно-силового уплотнения. Материалы к ХХХУ1 международному семинару по проблемам моделирования и оптимизации композитов. Одесса, 1997, с. 124-125.

7. Водовозов Н.П., Дюженко М.Г. Повышение коррозионной стойкости канализационных коллекторов. Материалы к 37-му международному семинару по моделированию и оптимизации композитов, Одесса, 1998, с. 130-132.

8. Водовозов Н.П., Дюженко М.Г., Шутенко Л.Н., Немерцев B.C. Оптимизация торкретных работ на объектах водоканализационного строительства.// Республиканский межведомственный научно-технический сборник “Коммунальное хозяйство городов", вып.15, Київ, “Техніка”, 1998, с. 14-24.

АНОТАЦІЯ

Водовозов Н.П. “Оптпмізація технологічних параметрів проведення торкретних робіт при будівництві і ремонті водоканалізаційних споруд”.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук по спеціальності 05.23.08 “Технологія промислового та цивільного будівництва”. Харківський державний технічний унівеситет будівництва та архітектури Міносвіти Украінн, м.Харків, 1998.

Робота присвячена дослідженню та оптимізації технологічних параметрів проведення торкретних робіт. Оптпмізація проведена по максимуму міцності і мінімуму відскоку. Методом теоретичного аналізу визначені оптимальні склади цементно-пішаноі суміші; експериментально визначені технологічні параметри торкретування.

Досліджено також ряд парних залежностей для визначення числових значень емпіричних коефіцієнтів.

. Проведено удосконалення, на рівні винаходу, технологічного обладнання для проведення торкретних робіт методом механічного торкретування.

Оптимальні параметри впроваджено в технологічні процеси при зведенні і ремонті водоканалізаційшіх споруд на об”єктах ВАТ “Південспецбуд”.

Ключові слова: оптпмізація, торкретні роботи, технологічні

параметри, склади цементно-піщаної суміші, емпірічні коефіцієнти.

АННОТАЦИЯ

Водовозов Н.П. «Оптимизация технологических параметров проведения торкретных работ при строительстве и ремонте водокан&тиза-цпонных сооружений».

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.23.08 «Технология промышленного и гражданского строительства», Харьковский государственный университет строительства и архитектуры Минобразования Украины, г.Харьков, 1998.

Работа посвящена исследованию и оптимизации технологических параметров проведения торкретных работ. Оптимизация проведена по максимуму прочности и минимуму отскока. Методом теоретического анализа определены оптимальные составы цементно-песчаной смеси; экспериментально определены технологические параметры торкретирования.

Исследован также ряд парных зависимостей для определения численных значений эмпирических коэффициентов.

Проведено усовершенствование, на уровне изобретения, технологического оборудования для проведения торкретных работ методом механического торкретирования.

Оптимальные параметры внедрены в технологические процессы при возведении и ремонте водоканализационных сооружений на объектах ОАО «Южспецстрой».

Ключевые слова: оптимизация, торкретные работы, технологические параметры, составы цементно-песчаной смеси, эмпирические коэффициенты.

Vodovozov N.P. “Optimization of the technological parameters of carrying out of the gunite work in the process of building and repair of the water and sewer constructions”.

The thesis for a candidates of technical sciences degree in the field 05.23.08 “The technology of industrial and building'’, Kharkov State Technical university of Building and Architecture Ministry of Education of the Ukraine, Kharkov, 1998. '

This work is devoted to the research and optimization of the technological parameters of carrying out of the gunite work. The optimization has been carried out according to the maximum power and the minimum recoil. The optimum compositions of the cement-and-sand mixture have been determined: the technological parameters of the process of guniting have been experimentally proved.

A number of twin dependences for determining numerical meanings of the empirically determined coefficients has been researched.

There has been carried out the improvement, at the level of the invention, of the level of the invention, of the technological equipment for carryiny out of gunite work by the way of the mechanical gunitiny.

The optimum parameters have been applied in the technological processes in building and repair of the water-and-sewer constructions at the sites of Public joint stock company Yuzhspetsstroy.

Keywords: optimization, gunite work, technological parameters, cement-and-sand mixture empirically determined coefficiente.