автореферат диссертации по архитектуре, 18.00.02, диссертация на тему:Научные основы проектирования исправительных центров для несовершеннолетних осужденных.

КШВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХШЧНИЙ УНШЕРСИТЕТ БУДШНИЦТВАIАРХГГЕКТУРИ

ТРЕТЯК Юлш BiKTopiBHa

.. " "7 УДК 725.6-053.7.011

НАУКОВ1 ЗАСАДИ ПРО ЕКТУБ АНН Я В1ШРАВНИХ ЗАКЛАДГВ ДЛЯ НЕПОВНОЛГПНХ ЗАСУДЖЕНИХ

Спещалынсть 18.00.02 -Архггектура буд1вель та споруд

АВТОРЕФЕРАТ дисертацн иа здобуття наукового ступени кандидата архп-ектури

Khïb -1997

Дисертащя с рукописом.

Роботу виконано на кафедр! архггектурного проектування цившьних буд5вель 1 споруд Кшвського державного техничного ушверситету буд!аництва арх1тектури (КДТУБА) Мшосвгги УкраТни.

Науковий кершник Офщшш опоненти

Пров1Дна оргашзащя

- кандидат арх1тектури, доцент Ткаленко Валентин Зшов'евич, КДТУБА, зав. кафедрою.

- доктор арх1тектури, професор Уреньов Валерш Павлович, Одеська академ1я буд1вництва I архь тектури, директор арХ1тектурного ¡нституга;

кандидат архггектури, доцент Антонюк Дмитро 1ванович, Укршнська академия мистецтв.

- Державний ушверситет «Льв1вська Пол1техн1ка», арх1тектурний факультет.

Захист вщбудеться « 20 »листопада 1997 р. о _13 год. на засщанш спещал^зовано? вченоТ ради Д 26,056.02 по захисту докторських '1 кандидатських дисертацш при КиГвському державному техшчному ушверситеп буд1вництва 1 архгсектури за адресою: 252037, КиТв-37, Повггрофлотський проспект 31, ауд. 319.

3 дисертащею можна ознакомитесь в науковш б1блютец1 КДТУБА.

Автореферат роз!сланий « 17 » жовтня 1997 р.

Вчений секретар спешалновано? вченоТ ради

Сазонов К.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Вступ. Стан гидгитково! злочинносгп в останш десять роив в усьому свш викликае серйозну стурбовашсть спешал1ст1в та громадськость Ви-ходячи з того, що дитяча злочиннкть е м1жнародною проблемою, головну роль в а виршеюн вдаграе Оргашзащя Об'еднаних Наши. Правила ООН регламентують умови позбавлення вол! та направления шдгптка до виправ-ного закладу, забезпечення догляду, який би у найбиыпому ступеш вщповщав особливнм потребам неповнолггшх, захищав }'хшй ф1зичний, психолопчний та моральний добробут. Головного метою програм ООН е зведення до мЫмуму негативного впливу ув'язнення, навчання засуд-жених тдштюв позитивним в1дношенням та навичкам, ям допомагати-муть Ум шсля звшьнення з виправного закладу.

Актуалыпсть досл1дження. Особливу актуальность ця проблема на-була в УкраМ, як у держав! з критичнимн соц1алъно-економ1чними умо-вами ¡снування, як'! визначили сучасш потреби у розробш принайм] двох налрямюв боротьби Ъ злочишпстю: ефективних систем профилактики серед неповнолпшх та утримання 1 перевиховання засуджених та заарешто ваних тдлптав.

На кшець 1996 року пештенщарна система* для малолпгшх в Ук-раТш нараховувала 12 виховно-трудових колонш (ВТК), де вщбувало по-карання больше, шж 3400 ос!б вком вш 14 до 18 роюв. Статистика тдтверджуе той факт, що у нашШ держав1 стойко утримуеться тенденция до зростання дитячо"1 злочинность Пропозиш з влашгування нових пештенщарних установ для шдлтав вщображуе псштику МВС, що спря-мована на створення меньших за емшстю заклааив, в яких з'явиться мож-ливкть вдосконалювати форми праш з тдлтами, методи шдивщуал1зацп перевиховання I ресошашзацц.

Критичний стан матер1ально-техтчно1 бази втизняних заклад! в з виконання покарань, змши в новому карно-вихонавчому законодавств!, сучасш св1тов1 тенденцц розвитку виправно-1 системи в напрямку и гу-матзаци вказують на необхщшсть створення нових титв дисцишинарних установ для утримання неповнолкшх в'язтв - перевиховних та адап-тацшних центр'ш, де шдл1тки утримуватимуться вщпов^дно дшэчим мiжнapoдним стандартам. Очевидно, шо нова режимно-педагопчна орган ¡зашя дитячих пештенщарних заклад1В потребуе в1Дповщно1 фушсшонально-планувальноТ та архаектурно-просторово? оргатзащ'ь

* Система виконання покарань у вигляд! позбавлення вол!

Проблема формування архпеюурного середовища для непов-нол1тшх в'язшв набула актуальшсть у зв'язку з там, що бшьппсть буд^вель ВТК морально та ф1зично зacтapiлi 1 не вщповдають лрогресивним методам перевиховання, саттарно-ппешчшш та психололчним вимогам.

Огже, назрша необхщшсть у реформуванш мереж1 та модершзащУ середовища кнуючих виправних закладов. Своерщшсть ситуацп полягае в тому, що в Украш доа не кнуе розвинутоТ нормативно'1' бази проектуван-ня режимних та внправних заклад1в, як для дорослих, так 1 для непов-нолггшх. До останнього часу в держав! Д1яли документа двадцятир1чно1 давнини, яи перетворилися на гальмо розвитку процесу формування пов-ноцшного середовища для перевиховання та реадаптацп ув'язнених.

Дослщження пов'язано з розробкою таких галузевих та державних програм, як "Основш напрямки реформи карно-виконавчо! системи в УРСР" (Кшв, МВС УкраТни, 1991), "Про програму приведения умов тримання засуджених, як1 в'ибуваюгь покарання в мюцях позбавлення вол!, а також оаб, що тримаготься у апдчих 1золяторах 1 л1кувально-трудових профшакторшх, у ащпсшдшсть з м!жнародними стандартами" (Постанова Кабшету Мшстр'т УкраТни № 31 в1а 26.01.1994), "Державш буд1вельн1 норми" (КшвЗДШЕП, 1996).

Методолопчною базою для проведения даного дослщження стали роботи ГДЛаврика, Ш.Фомша, Ю.Г.Репша, ЬДРодичкша, ВЛ.Сжова та ш. Теоретичною базою для дослдаень та проектних розробок в галу31 виправних та адаптацшних комплексов стали науков1 пращ В.К.Степанова, ВХСтепанова, Л.М.Ковальського та шших. Окрем1 аспекти типологп близьких за зм]Стом об'екпв виховання, освети, лшування дослщжеш в дисертащяхВ.З. Ткаленка, Л.А.Добровольського, В.Т.ШпаковськоТ, О.С.Слепцова, 1.Г.Воробйова, Т.Л.Жебровсько'1, Н.О.КонсуловоТ, С.В.Сьомки.

При розгляд1 функцюнально-педагопчних та режимних чиншшв формування архитектурного середовища для неповнолггшх засуджених використаш зразки прогресивних закордонних перевиховних технологи! 1 результата дослщжень вчених-педагопв 1 психолопв: Ю.В. Гербеева, М.М. Фшули, Л.Л.Джикп, В.М. Трубникова, О.В.Беци, Н.П.Крейдун.

Комплексний та середовищний пщхщ до оргашзаци житгевих про-цеав перевиховання, навчання, здобуття професи та адаптацп засуджених склада с передумови до ршення арх!гектурних задач формування середовища виправних та адалтацшннх центр!В (ВАЦ). Створення багато-функщонального комплексу е метою орган'шци рацюнального просторо-вого середовища, у якому найповшше були б реал'воваш функцп ВАЦ. Кооперашя та штеграшя р'пних служб центру дозволять у повнш м^р! ви-

користовувати просторовий потеншал буд1велв 1 споруд. Все це обумов-люе актуальшсть модершзацп, подальшого устаткування ¡снуючих уста-нов та розробку мереж! 1 принципово нових титв виправних заклад1в для шдлгтав.

Об'сктом дослщження е комплекс« буд1вель 1 споруд виправно-адаптацшних закладов для неповнодггшх засуджених.

Предметом дослщження е архп-ектурно-планувальна оргашзащя, тобто функцюнально-планувальна структура I об'емно-просторова оргашзащя разом ¡з змшами I розвитком.

Меж1 дослиженпя. Робота проведена на приклад1 об'оспв масового типу, розповсюджених в УкраТш 1 за зап межами таких, як виховно-трудов! колони для леповнолшпх засуджених, лхкувально-виховщ профшактор1'1 для тдлгшв, сл1дч1 ¡золятори, псюаатричш лкарш, тюрми та перевиховш центри для дорослихта малолЬшх. Дослщження обмежено питаниями класиф!кацп заклад!в за р!зними ознаками, формування м1стобуд1вноУ мереж1, функционально! та архитектур но-планувально!" структури I оргатзацп територи комплексу 1 Його складових частин.

Мета дослщження. Розробка наукових засад, визначення принцишв 1 прийом1в формування функщонально-планувально}'структури та об'емно-просторово'1 оргашзацн споруд пештенщарних зaклaдiв для не-повнол1ттх, шо заоезпечуватиме створення повноцшного архЬектурного середовища.

Завдання роботн:

- виявити ¡сторичш закономфност11 сучаст тенденцй оргатзащГ пенггенщарноТ системи для неповнолпшх в У крапп 1 за п межами з ураху-ванням сошально-ледагопчних передумов розвигку виправних центр1в;

- розробити концепшю розмщення заклад!в в мереж1 населених м1сць Укра'ши; формування проектно'11 нормативно! бази виправних та адапташйних центр1в;

- визначити принципи 1 прийоми архкектурно-планувально! ор-гашзацн дшянок ВАЦ р5зних видш, а гакож окремих буд1вель I споруд комплексу.

Методи дослщження. Дослиження про водил и ся на основ': вивчення законодавчих та програмних документ реформування пенггенщарно! системи, узагальнення проектно-буд!вельноГ практики, анал1зу прогресив-ного зарубежного досв'ду в галуп перевиховання ув'язнених. При цъому, поряд з вщомими арх1тектурними методами, використовувалися натурш обстеження ПрилуцькоТ ВТК, анкетне опитування вихователхв та адмшстраци 12 виховно-трудових колошй в Укра'ши опитування засуд-

жених Прилуцько!'ВТК, ведучих спещалктш ГУВК МВС Украши та Ака-деми Педагопчних Наук МВС Украши.

Анашз вар1ант!в розмшення територ1альноТ мереям ВАЦ, складу комплекав рЬннх вкд1в га у р!зних М1Стобуд1вних умовах проводився з використанням методу статистичного анал1зу, графоаналггичного методу математичного моделювання 1 експериментального проектування; методу експертних оцшок.

Наукова новизна робота полягае у вперше комплексно розглянутих питаниях формування мереж! 1 типологц виправних буд1вель та комплекса для неповнол'гтшх засуджених в УкраМ. Виходячи з юторичних закономерностей та сучасних тенденцш розвитку системи вщбуття пока-рання, спираючись на прогресивш педагопчн1 модел1 та практику проек-тування, буд!вництва: експлуатац'п перевиховних установ, зформульовано науков1 принципи 1 рекомендаци з модершзацп територ^альноТ мереж 1 ВАД, формування функшонально-планувальноГ структури, а також до створення архкекгурних р1шень буд1вель та комплекив виправних установ. Визначено напрямхи перспективного розвитку та вдосконалення функшонально-лланувально1 структури, просторових 1 композицшних ршень буд1вель ВАД. Запропоновано розгорнуту класифшацно будтель виправних центр'т за функцюнальними, кшьисними, планувальними оз-наками, а також закладено основи нормування комплекав.

На захнст виносяться тага науков1 положения:

- класифшащя споруд ВАЦ та обумовлеш нею вимоги до складу комплексов;

- концепщя функщонально-просторово\' оргатзацй" середовшца буд1вель виправних центр1в;

- принципи репонального розмпцення, формування 1 розвитку функцюнально-планувально: структури та архкектурноТ оргатзацп будтель 1 споруд ВАЦ;

Пракгичне значения роботи полягае у розроблених рекомендащях щодо формування мереж5 виправних заклад1в; врахуванш при проекту-ванш та модершзацп ВАЦ репональних м1стобуд!вних умов та мкцевих сошально-економ!чних фактор1в; тдвищенн! якоеп функщональних, пла-нувальних, просторових, композицшних та художшх ршень комплекав; можливост1 використання результат дослщжень при розробщ норматив-но-методичних документ в, Гх впровадження в проектну практику [ нав-чальний процес.

Апробашя результатов робота. Впровадження результата дослщження було здшснено при розробщ ДБН "Бущвл! та споруди нав-чальних заклада" (в авторсьхому колекпш). Головт висновки та мето-дичш рекомендащ! впроваджено в процес курсового та дипломного про-ектування на архитектурному факультета КДТУБА (1995/96 навчальний Р1К)-

Основш результата робота доповщалися на конференщях з проблем експлуатаци пештенщарних закладов в Ахадемп Педагопчних наук МВС УкраТни (Кит, 1994), науково-практичних конференц1ях КДТУБА (1993, 1994,1995,1996,1997), м^жнароднш конференцп " Арх1тектура як воображения ¡деологи" (Льв1в, 1996).

Публжацй: за материалами дисертащУ опубликовано 4 стата в нау-кових зб^рках обсягом 18 сторонок; одна депонована стаггя обсягом 5 сторшок; тези двох конференшй, в т.ч. м!жнародноТ обсягом 2 сторшки.

Обсяг.та структура робота. Дисертащя складаеться ¡з вступу, трьох-глав, висновюв, заключения - загальним обсягом 125 сторшок тексту, 52 ¡люстрашй, а також списку л1тератури з 116 найменувань I додатюв.

ЗМ1СТ РОБОТИ

У встут визначено актуальшсть теми та меж! доомдження, сфор-мульовано його об'ект 1 предмет, мета, завдання та методика, обгрунтова- • но наукове 1 практичне значения основних висновюв I результат1В.

В першоиу роздЫ« Передумови 1 чинники створення виправ-них та адапташнних центров» проведено анал13 1 узагальнення В1тчизняного \ закордонного досвщу оргагазацп, буд!вництса 1 експлуатаци пештеншарних установ для неповнолшпх засуджених, визначено особливост1 Ух функшонально-технолопчноУ та арх1тектурно-планувальноУ оргашзашУ.

При розгляд! ¡сторичних законом1р1гостей розвитку св1тозоУ системи виправлення неповнол!т№х та, окремо, систем р1зних краГн в дисертащУ виявлено чотири етапи становления пештеншарних заклад1в для тдлшав:

- з кшця 14 ст. до початку 19 ст. неповнол1тш засуджеш утримува-лися в загальних (разом з дорослими) чи спещально для них утворених тюрмах;

- на початку 19 ст. в Сврош паралельно з ¡снуючими тюрмами було створено землеробеьк'1 колони для утримання шдлгтав-злочинщв;

- наприкшш 19 - на початку 20 ст. пештенщарш молод1жш заклади набули ч!ткий розподш на мшью (притулки) та позамкьга (колошУ);

- з середини 20 ст. св1Това система виправних закпад1а для непов-нолггшх мае розгорнуту мережу та поглиблену диференцщцио тишв в кожшй окремш кршш. Бона включае виправш школи та училища; класифкацшш, перевиховш та реадаптащйш центри; пештеншарш колош! для утримання р!зних категорш засуджених.

Анал1з стану, структура та динамшг злочинносп в Укрыт, проведений на основ! офщшних статистачних даних МВС, показав, що у найб-лижч! роки соц1ально-економ)чних перетворень буде збер1гатися тен-денцм до зростання злочинноГ д!яльност1 серед пщнтав з деяким уповшьненням тeмпiв. Дослщження лхгературних джерел, проектних ма-тер1ал1в та проведет натурш обсгеження показали, що вгтчизняну систему виконання покарань, а також вщпошдну систему в краГнах СНД ха-рактеризують вщсутшсть гнучкосп функцюнально! оргашзаЩ1, не-ращокальшсть структури територ1ально1 мереж1 виправних заклад ¿в, знех-тування естетичними властивостями архггектури як засобами психолого-педагопчного впливу на особист!сть засудженого. Матер1альна база Ук-рашсько! виправно! системи для тдлгшв не вщповщае сучасним тен-деншям 1 нормам opгaнiзaцií процесу перевиховання та адаптаци, вимогам до психолопчних, побутових та саттарно-ппешчних умов життя пiдлiткiв.

У ход1 розгляду практики проектування близьких за змгстом до ВАЦ режимних установ, таких, як тюрми для молод!, виправш центри та центри попереднього ув'язнення, псих!атричш л'нсарш, т. ш. виявлено сощально-екояом1ЧН1, психолого-педагопчш, режимно-функцюнальш та архггектурно-художш чинники. Урахування цих чинниюв, яю обумовлю-ють та забезпечують лщвищення комфортное^, виконання саттарно-ппешчних та психолопчних вимог, гумашзацпо 1 естетизацш середо-вища, становить основу нормативно! та проектноТ бази формування комплексе ВАЦ.

Проведен! в робот1 дослщження показали, що оптим'тащя тери-тор!ально1 мереж! пештенщарних заклад! в для неповнолпшх на перспективу (2010 рш) може здшснюватися у напрямку, який вщповщае принципу р!вном!рного розм'нцення ВАЦ в межах кожно! окремо! обласп (в центрах регионального розселення та районних центрах). Основою для ство-рення модел! регионально! мереж! виправних центров стало визначення су-часних та перспективних потреб населених м!сць, тобто кшькосп засуджених та заарештованих в кожнш облает! чи м!ст1, а також обсяги транс-портно! роботи по перевезенню спецконтингенту з мкця скоення злочину до М1сця В1дбуття покарання.

Смшсть нових та реконструйованих закпадш рекомендуеться визна-чати в межах класиф!кацн' за чисельшстю, яка для заклад1в типу ВАЦ+С130* встановлена таким чином: малий заклад мае 144 шсця ( 96 у ВАЦ та 48 в CI30); середшй заклад мае 288 мюць (192 у ВАЦ та 96 в CI30); велим заклади нараховують 432 мкць (288+144) та 576 мкць (384+192); надвелии центри мають емшсть.720 мюць (480+240) та 864 (576+288) мюць. Заклади шших трьох титв (для багаторазово засуджених, для хворих та для д1вчат) подшяються за емшстю таким чином: мал! заклади мають 96 MÎcub, середш - 192, 288 та 384 мкць, велгаа нараховують 480 та 576 oci6, надвелик! мають 720. Дослщження переконують, що до 2010 року в Украпп може бути створено 50 ВАЦ чотирьох титв, 35 з яких будуть мати малу смшсть, 10 - середню та 5 - велику. Дванадцять юнугачих ВТК та два л^кувально-виховшгх профшактор1я рекомендовано включити в нову репональну мережу ВАЦ при умов! ïx перетворення на виправш центри вщшшдного типу (рис.1).

В другому роздии «Формування функшональноТоргатзацпта нормування будшель i споруд» проводиться досл1дження особливостей функшонально-шганувально! оргашзацп i структури пенпгеншарних за-клад1в для неповнолтцх та визначаються принципи ïi формування. 3 шею метою в робот1 встановлено та обгрунтовано класифжащю споруд ВАЦ за основними та допом1жтми фуннцональними ознаками. До основних кла-сифкацшних ознак споруд ВАЦ увшшли:1) функшональне призначення закладу; 2) вид режиму утримання засуджених; 3) статевий склад контингенту; 4) емшсть закладу. До складу допом1жних класифлсацшних ознак вщносяться: 1) професшна спещал1защя центру; 2)стутнь спешатзацп; 3) оргашзашйно-планувальна структура; 4) функшональяий склад центру.

За функцюнальним призначенням ВАЦ подшяються на заклади, шо призначеш для утримання неповнолпшх : 1) заарештованих; 2) засуджених за скоення нетяжких злочишв; 3) засуджених за скоення тяжких злочишв; 4) р:знкх категорш. За режимом утримання ВАЦ подшяються на центри i3: 1) закритим режимом утримання; 2) нашвзакритим; 3) змшаним. Статевий склад контингенту передбачае утворення заклад ¡в ВАЦ для утримання: 1) хлопщв; 2) Д1вчат. Вщповщно ступеню спец1ал1зацп' ВАЦ подшяються на: 1) загальт (для утримання декшькох категорш вихованщв) ; 2) спешал130ваш (для утримання одше'{ категорц засуджених). За оргашзацшно-планувальною структурою виправш центри для неповнолггшх подшяються на: 1) буд1вл1 i споруди ВАЦ ;

* Установа, що поеднуе виправний центр (ВАЦ) та слщчий !золятор (CI30)

2) комплекси ВАЦ. Встановлення виду професшноУ спещал1занн обумовлюе створення ВАЦ: 1) з мкьким типом виробництва; 2) з аграриям типом виробництва. Вщповщно складу функцщ виправш та адаптацшш центри можуть подшятися на: 1) ВАЦ повного складу; 2) ВАЦ неповного складу.

Вщшшдно встановленш класифкацп визначено, що найбшьш повно сучасним вимогам до М1сць позбавлення вол1 вщювщае виправний та адаптацшний центр - специфичная тип громадського закладу ¡з натвзакритим, закритим чи змшаним режимом утримання шдлгтв з моменту арешта до звшьнення в1дпов1дно правосудному вироку. За умовами режиму та функцюнування ВАЦ подшяються на чотири типи: ВАЦ разом ¡3 сл'щчим ¡золятором (ВАЦ+С130); ВАЦ для багаторазово засуджених та злкних порушник1в режиму; ВАЦ для засуджених, що хвор! на алко-гчшзм, наркомана та псих!чш захворювання; ВАЦ для засуджених д!вчат.

В робот! досл!джено, що процес перевиховання неповнолгтнього злочинця подмяеться натри етапи: адапташя шдлпка до умов позбавлення вол1; коректування негативних та формування позитивних якостей осо-бистосп; реадаптащя засудженого до житгя на воль Перевиховна робота на кожному еташ потребуе певного часу та особливих умов утримання. Результате анал1зу особливостей оргашзацшноГ, педагопчноТ, територ!альноТ та функционально! структури закладу ВАЦ для неповнсштшх засуджених виявили, що в Украш слщ ор!ентуватися на створення у перспектив! ком-плекс!в виправних та адаптацшних центр!в з багатостушнчастим утриман-ням неповнолпгшх засуджених, враховуючи при цьому юльюсну та стате-вов1кову структуру контингенту. Головними функц!ональними частинами д'шянок виправних закладов повинш бути наступи! зони: адмжстративна, зб1рна, слщчого ¡золятору, житлова для засуджених, виробнича та госпо-дарсько-складська.

Досл!дження показало, що комплекси та бушвл! ВАЦ уах вид!в! тип!в складаються з таких основних функщон&чьних труп прим!шень: адмшктративно-службова; для утримання та проживания заарештованих та засуджених; навчальна; дозвшьна; медичного обслуговування вихо-ваншв 1 персоналу; головного виробництва; побутових та допом1жних примшень (рис. 2). В робот! визначено та обгрунтовано склад та плоэд основних функщонально-планувальних складових буд1вель та споруд ВАЦ.

Плоил примщень камерного 1 загального типу для утримання заарештованих в С130 та проживания неповнолпадх засуджених в гурто-житках ВАЦ рекомендуеться приймати з розрахунку 6 кв.м житловоУ

площ1 на особу. Плоил примодень денного перебування заарештованих (засуджених) рекомендуешься приймати з розрахунку 2-2,5 кв.м на особу при М1стк0ст110-12 ос!б. Мктысть дисциплинарного 1золятору прий-маеться з розрахунку 1 мюце на 20 вихованшв закладу. Юльюсть м1сць у В1ддшеннях адаптаца, д1агностики, розподшу та сощальноТ реадаптацп становить 15% вщ загальноТ емност! закладу в кожному. Мютккть шкш для ВАД 1,2,4 тип^в рекомендуеться приймати 85% в1д загального складу вихованшв при двозмшних занятгях, ПТУ - 40-45%. Кшьюсть мюць в актовому зал! школи, клубу, духовно-громадського центру рекомендуеться розраховувати на 100% складу вихованшв 1 виховател1в. К!льк!сть мкць в общньому зал1 загально'1 1'дальш рекомендуеться приймати з розрахунку на 100% вихованшв для ВАЦ мало! емнога (до 150 оаб) та на 50% вихованщв для ВАЦ емшстю в1д 150 оаб. Амбулаторн медичних частин ВАЦ 1,2,4 тишв розраховуються на 10 вдаиувань надень для заклад1в малоУ емносп, на 20 вщвщувань для заклад1в середньоТ смносп, на 30 вщвщувань для закладов велико! (надвеликоУ) емкость АмбулаторИ ВАЦ л-1кувального (3) типу розраховуються на 70 вщвщувань на день для за-клад1в мало! смносп, на 80 - для заклад1в середньоТ смност!, на 90-100 -для ВАЦ велико! та надвеликоТ смност!.

В результат! дослщження функщонально-планувальноТ структури комплекав буд1вель! слоруд ВАЦ розроблено модели що характеризують ступ!нь та характер об'еднання функщй в окремих блоках та бушвлях комплексу. Структурне об'еднання, що здшснюеться за доггомогою засоб!в блокування, кооперування та ¡нтеграци, допомогло визначити види функшонально-планувально'Т оргашзашУ буд!вель та комплекав: ¡нтегрований, кооперований, блокований та вщокремлений.

3 позишй функшонально-технолопчних вимог та за результатами експериментального проектування буД1вель ВАЦ виявлено основш прин-ципи \ засоби формування сощальноУ, психолого-педагопчноТ та функцюнально-планувально! оргашзацн буд!вель виправних та адап-тацшних центрш:

- створення в'шносно кращих умов для проведения процесу переви-ховання неповнол!тн!х засуджених;

- забезпечення рацюнальноТ та безпечноТ оргашзащУ зв'язив М1Ж функц!онально-планувальними елементами комплексу;

- визначення м!стобуд!вноУ вар!абельносп груп примшень за раху-нок кооперашУ та гнучкост! внутр!шньоТ структури за рахунок штеграцн функцш.

Третш роздш «Принципи \ прийоми просторових та об'емно-планувальних ршень» мютить рекомендацп щодо планувальноТ та

просторовоУ оргашзацп диянок, комплексов, окремих буд1вель та споруд виправних центров.

Виб1р територи нових В АД здшскюеться вщповщно наступним ви-могам: забезпечення мкця розмвдення центров транспортним зв'язком з найближчим населенны пунктом; розташування дшянки на вщсташ вщ ццпшв загального використання, зал1зничних вузл1в та станцш, р1чкових порт1в; вщстань В1Д р!чок, озрапв, кар'ер1в до головного в'Узду закладу приймаеться не менше 150 м; розмццення дшянки - на вщсташ не менше 150 м вщ житлових будинюв та промтдприемств, 300 м - вщ дитячих установ.

Площ! територш земельних дшянок рекомендуеться приймати, вихо-дячи з наступних норм на одне мюце: 180-200 кв.м для ВАЦ емшстю 96 та 144 особи; 140-180 кв.м для ВАЦ емшстю 192,288 та 384 особи; 120-140 кв.м для ВАЦ емшстю 432,480 та 576 оаб; бшя 100 кв.м для ВАЦ емшстю 720 та 864 особи.

На основ! анал!зу досвщу, сучасних пропозицш та результата ек-спериментального проектування генеральних плашв виправних ком-плетв в дисертащУ визначено види планувальноУ оргашзацп дшянок ВАЦ: компактний, розосереджений (дисперсний) та з.чпшаний.

Класифжащя комплексе ВАЦ за архпектурно-композицшними оз-наками встановлюе замкнений, нашвзамкнений, замкнено-вщкритий, вщкрито-замкнений, натввщкритий та вщкритий типи комплект. Вщповщно принципу планувального взаемозв'язку основних груп примщень 1 функцюнальних зон можна видшити найбшьш характерш прийоми функцюнально-просторовоУ оргашзащУ комплексе ВАЦ: 1) периметр ально-кшьцева; 2) лшшна; 3) зальна. Вщповщно принципу об'емно-просторового взаемозв'язку м1ж основними структурними елементами буд1вель можна розрпнити так! композицшш прийоми: 1) централизований; 2) центрашзовано-блокований; 3) блокований; 4) блоковано-павшьйонний; 5) павшьйонний.

Характер розташування р!зних груп примщень вщносно загальноУ територ1ально1, функцшнально-планувальноУ та арх^тектурно-композицшноУ схеми визначае три види Ух об'емно-планувальноУ оргашзашУ: 1) окрема буд1вля у склад1 комплексу; 2) прибудований блок у склад! буд1вл! чи комплексу; 3) вбудована група примщень (вставка) у склад1 комплексу чи буд'шл! ВАЦ. За планувальною структурою розр13нюються так; види оргашзащУ компонента ВАЦ: 1) центричний; 2) периметральний; 3) лшшний; 4) хрестопод^бний; 5) пилопод!бний; 6) промшевий; 7) криволшшний. Вщносно комушкацшшй структур! можна видшити так! види оргашзащУ складових: 1) коридорний; 2)

зальний; 3) зм'пданий. Схеми просторово! оргашзаци розподьтяються на 3 групи: 1) ярусш; 2) ступшчасп; 3) змшши буд1вл1 та складов! ( блоки, секцп, групи примщень) комплегав ВАЦ (рис. 3).

Принципи формування архитектурного середовища для перевиховання неповнолшпх засуджених у виправно-адаптащйних центрах передбачають: включения перевиховно!" функцп в архпектуру буд1вель та споруд ВАЦ; врахування специфши сприйняття 1 д1яльност! контингенту вихованщв; надання позитивно! шформаци через арх1тектуру; створення духовного центру в структур! закладу.

Вщповщно першому принципу формування архтектурного середовища ВАЦ в робот! розроблено рекомендацп щодо впровадження в практику проектування дитячих пенггенщарних заклад!в естетичних засоб^в арх!тектурно! виразность М1стобуд1вн1 х ландшафта! засоби та прийоми пщвищення виразност! включають: 1) виб!р дшшки, що е ц!кавою в ландшафтному та м1стобуд1вному вдаошенш, але з урахуванням функщонально-технолопчних вимог до розмщення ВАЦ; 2) створення за-гального вигляду закладу, шо вшповщае його щльовому призначенню; 3) сшвмасштабшсть споруд ВАЦ оточуюч1й забудов! чи природному ландшафту. До засоб!в арх!тектурно1 виразност! об'емно-просторово! композит! буд!вель вщносяться: 1)р!зноман!ття номенклатури функцюнально-планувальних елемент'т ! засоб1в !х блокування; 2) структуроформування на основ! сошально! ¡де!, що виражае гумашзашю виправно! системи; 3) видшення за допомогою засоб!в архггектури духовного центру, що домшуе в структур!; 4) р1зномашття композиц!йних р!шень. Засоби виразност! ¡нтер'еру! предметного середовища включають: 1) зростання активносп просторов вщ перифершних дшянок до центру композиц!!; 2) створення м!кросередовища духовного центру; 3) стимулювання засобами арх!тектурноГ композицп р!зного емошйного стану засуджених в окремих примщеннях ВАЦ; 4) диференц!ац!я простор!в в!дпов!дно в!Ковим категор!ям вихованщв.

ОСНОВШ ВИСНОВКИ, РЕЗУЛЬТАТИ I РЕКОМЕНДАЦП

В дисерташ! вперше системно розглянуто проблему формування те-ритор!ально1 мереж!, функщонально-планувально! структури, архкектурно-просторово! оргашзаци, а також завдання класифжаци буд!вель ! споруд пенггенщарних заклад!в для неповнолших в умовах соц!ально-економ!чних перетворень в У крапп. Запропоновано шляхи ви-значення планувальних та об'емно-просторових параметр!в, експеримен-

талью проекты та оргашзащйш модел! формування арх1теюурного сере-довища пенггенщарних заклад1В нового типу - виправних та адаптацшних центр1в (ВАЦ). Основою IX визначення 1 систематизацп стали:

- ¡сторичн! 1 сучасш тенденци розвитку пенггенщарноТ системи в Ук-ра'пп та за кордоном;

- концепщя оргашзаш! репональноТ мереж! ВАЦ з урахуванням потреб кожно1 областц

- функцюнальш та композицшш особливоси оргашзащ1 територн виправних центр ¿в;

- принципа формування функцюнально-планувально! структури та об'смно-просторово! оргашзацп буд!вель та споруд ВАЦ;

- засоби виразносп архитектурного середовиша буд!вель \ споруд.

В ход! дослщження отримано наступш результати 1 висновки.

1. Сощально-економ1чш змши в Украш привели до тдвигцення сощального статусу ос!б, шо позбавлеш вол!, привернули увагу ■спещалкта та громадськосп до проблеми утримання заарештованих та засуджених, особливо неповнолггшх, до необхщност! формування вщповщноУ пештеншарноГ системи.

2. Модершзащя сучасно!' В1тчизняно1 системи покарання та виправ-лення неповнолпшх, яка на сьогодняшнш день визнана недосконалою, пов'язана з необхщшстю створення нового типу закладу, що носитиме адапташйно-виховний характер 1 матиме арх!тектурне середовище, яке вщповщатиме м!жнародним нормам 1 прогресивним тенденц!ям розвитку 1

- устаткування пештеншарноУ системи.

3. Сучасш м!жнародш тенденци формування арх'геектурного середо-вища дитячих виправних заклад!в полягають у вдосконаленн! тери-тор1альноГ мереж! установ; пщвищенш комфортности забезпеченш вико-нання саштарно-ппетчних та психолопчних вимог до утримання засуджених тдштюв; гуматзащУ та естетизацп середовища.

4. В результат! моделювання територ'1ально1 мереж! пештеншарних заклад!в для неповнолггшх на перспективу (2010 р!к) зформовано модель и оптим1заш1 за принципом р!вном!рного розм!щення ВАЦ в межах кож-но'1 окремоУ облает!, тобто розглянуто умови впровадження в1дносно авто-номноУ територ!ально1 мереж!. Смшсть нових та реконструйованих за-клад!в рекомендуемся визначати в межах розроблено! класифжацп за чи-сельн!стю та виповщно прогнозним розрахункам потреб кожноУ облаей чи м!ста, в яких мусить бути розмкцений ВАЦ.

5. Встановлено та обгрунтовано класиф!кац!ю споруд ВАЦ

вщповщно наступних класифисацшних ознак: функцюнальне призначення закладу; вид режиму утримання засуджених; статевий склад контингенту;

емшсть закладу; профес!йна спещаизащя центру; стушнь спещалозацц; оргашзацшно-планувальна структура; функцюнальний склад центру. В1дпов1дно класиф1кащ"1 мережа виправних та ададташйних центр1в для неповнсштшх засуджених вюпочатиме чотири типи заклад1в: 1 -ВАЦ+С130; 2 - ВАЦ для багаторазовозасудженнх та порушниюв режиму утримання; 3 - ВАЦ для хворих на алкопшзм, наркоманто та незначщ псих!чн! захворювання; 4 - ВАЦ для засуджених яаночоТ статт

6. На основ! узагальнення досвщу, сучасних пропозицш та результатов експериментального проектування виправних комплексов в дисертаци встановлено види функцюнально-планувальноГ оргашзацп комплексов будовель 1 споруд ВАЦ: штегрований, кооперований, блокований та вщокремлений. В результат! цього визначено типи просторовоТ та пла-нувальноо орган!зац!'! територп ВАЦ - компактний, розосереджений, зм!шаний.

7. Водповодно принципу планувального взасмозв'язку основних ' функшональних зон та груп прим!щень виявлено найбшьш характерн! схеми функшонально-просторовоТ оргашзацп комплексов ВАЦ:

1) периметрально-киоьцева; 2) лшшна; 3) зальна. Вщповщно принципу об'емно-просторового взасмозв'язку мож основними структурними частинами буд!вель в робот! визначено композишйш прийоми Тх оргашзацп: 1) централ'пований; 2) централ!зовано-блокований; 3) блокований; 4) блоковано-павшьйонний; 5) павольйонний.

8: Для практично"! реал!зацп запропонованих в дисертаци наукових засад ! теоретичних принципов формування арх!тектурного середовища для перевиховання неповнолотнох засуджених визначено ! систематизовано ряд засоб'т шдвищення виразност! арх!тектурних ршень будтель \ споруд ВАЦ. До них можна вщнести: М1стобуд!вш та ландшафта!; композицшш та об'емно-просторов!; предметно-просторово.

9. В дисертаци встановлено, шо повноцонне архотектурне середови-ще ВАЦ може бути зформовано шляхом поступового ! системного ство-рення ох мереж!, окремих комплексе! ансамблов буд!вель '1 споруд у водповщност! з науковими засадами, принципами, прийомами ! засобами, що воддзеркалюють прогресивно тенденци формування сучасно"! пештеншарно! системи.

Отриман! в дисертаци внсновки о результата с основою для подаль-шого удосконалення [ розробки розгорнутоо типологп заклад!в цього типу.

Список опублшованих праць по телп дисертаци:

1. Третяк Ю. В. Використання методу графе у розм'нценш Mepeaci адаптацшно-виправних центр1в в Укра!ш. В зб.: Прикладна геометр ¡я та инженерна граф1ка. Випуск 59. - К.: КДТУБА, 1996. - с. 182-186

2. Третяк Ю. В. 1сторичш шдвалини становления пештенщарноГ системи. У зб.: Сучасш проблем« арх^тектури та мктобудування. Випуск 1. - К.: КДТУБА, 1997.-с. 61-64

3. Третяк Ю.В. Шляхи удосконаленняфункцюнально-планувально'1 струк-тури i архитектурно!" оргашзацп виправних i адаптацшних центрш для не-повнолггшх засуджених. В зб.: Сучасш проблеми архкектури та мктобудування. Випуск 2. - К.: КДТУБА, 1997. - с. 164-168

4. Третяк Ю.В. Особенности архитектурно-пространственной организации адаптационных центров для несовершеннолетних. В зб.: Традицпта новацн у вищш архггектурно-художнш освт. Випуск 4. - Харюв, ХХГП, 1997.-с. 67-71

5. Третяк Ю.В. Формування архитектурного середовища для перевихо-вання та адаптацп неповнолггшх засуджених. (Депонований рукопис); Khïb. держ. техн. ун-т буд^в-ва i архп-ектури - Khïb 1995. - 5 е., - Б1бл"югр. 6 назв. Укр. - Деп. в ДНТБ Украши.

6. Третяк Ю.В. 1деолопчш i архггектурно-м1стобуд'шт умови формування пештенщарно!" системи для неповнолггшх в Украшь Тези доповцц на м1жнародн1Й конференци "ApxiTeicrypa як воображения щеологГГ. - Лшв, 1996.-с.60

7. Третяк Ю.В. Проблемы формирования адаптационных центров для несовершеннолетних в Украине. Тези доповщей 54-ï науково-практично! конференцп професорсько-викладацького складу, acnipaHTiB i студента. -Khïb, К1Б1, 1993. - с.47

ANNOTATION

Tretiyak J.V. Scientific basis of design for Youth Re-Educational Custody Centers. - Manuscript.

It's dissertation for achievement of PH-D degree in architectural sciences under the specialise 18.00.02 - Architecture of buildings and construction.- The Kiev State Technical University of Construction and Architecture, Kiev, 1997.

Scientific grounds the principles, facilities, methods and recommendations for forming territorial network, functional-planning framework, space organization and architectural expression of Youth Custody Centers' environment worked out in the dissertation (in socioeconomic conditions of Ukraine). Author

determined the classification of Centers' buildings according to function, quantitative, planning and spaces characteristics; elaborated propositions for normal basis forming.

Key words: scientific basis of design, Youth Re-Educational Custody Centers, a functional-planning framework, a space organization, architectural environment.

АНОТАЩЯ

Третяк Ю.В. HayKOBi засади проектування виправних закладов для непов-нол!тшх засуджених,- Рукопис.

Дисерташя на здобуття наукового ступеня кандидата арх1тектури за спещальшстю 18.00.02 - Архпектура буд1Вель i споруд.- Кшвський дер-жавний техшчний ушверситет буд1вництва i арх!тектури, Кшв, 1997.

В дисертацп розроблено та науково обгрунтовано принципи, засоби, прийоми i рекомендацп формування територ1ально'1 мереж!, функцюнально-планувально"1 структури, об'емно-просторово'1 оргашзаци i apxiTeicrypHoï виразност! середовища виправно-адаптацшних ueirrpiB для неповнолггшх засуджених в умовах сощально-економ1чних перетворень в Украш. Визначено класиф^ацпо споруд дитячих виправних заклад1в за функцюнальними, кшьккними, арх^ектурно-планувальними та об'емно-просторовими ознаками; розроблено пропозицц щодо формування нормативно!' бази.

Ключов! слова: науков! засади проектування, виправно-адаптацшш центри, функц!онально-планувальна структура, просторова оргашзашя, арх!тектурне середовише.

АННОТАЦИЯ

Третяк Ю.В. Научные основы проектирования исправительных центров для несовершеннолетних осужденных. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата архитектуры по специальности 18.00.02 - Архитектура зданий и сооружений. Киевский государственный технический университет строительства и архитектуры, Киев, 1997.

В диссертации разработаны и научно обоснованы принципы, средства и приемы формирования территориальной сети, функционально-планировочной структуры, объемно-пространственной организации и архитектурной выразительности среды исправительно-адаптационных центров для несовершеннолетних осужденных в условиях социально-экономических преобразований в Украине. Определена классификация сооружений детских исправительных учреждений в соответствии с функ-

циональными, количественными, архитектурно-планировочными и объемно-пространственными признаками; разработаны предложения по формированию нормативной базы проектирования.

Ключевые слова: научные основы проектирования, исправительно-адаптационные центры, функционально-планировочная структура, пространственная организация, архитектурная среда.

Перспективне розмщення ВАЦ в систем'| населених мюць УкраТни

2 варгёнт

Централизована мережа

Умовш позначення: • мюце розмадення ВАЦ+С130

о ынсце розмадення

спец1ап1зованих ВАЦ 432(288) - емн!сть ВАЦ вадповщно в 1 та 2 варгантах розм1щення

Автономна мережа

76)

Умовш позначення:

© розмщення в1дпов|дно

варгёнту • розмщення вщповщно 2

вар1анту п» мюце розм1идення в 1 та 2 вариантах сп'шпадэе

г

*

0

N

I

I

I

%

* е

Камер« Д!30

к—1

Д0П0М1ЖН1

примццення

I

_____'_Г

I

и

3

о

Рекреацп

5 ь

I "

О -н О <У

а>

-ч

< го

с X СП в

3 Т О

о £ тз " 1. £

*

тз г

г Р о

Ф 1)

г 5 а

"К"

и.

___II—

Житлова зона для эасуджених

г

Ё

5 Я

х

?

га *

I I,

Учбово-виробнич) майстерн!

Виробмич! цехи

СлуЖбОВ! примицення

Сан1таоно-побутов1 примкцення

Виробнича зона

Ж"

I I

е

X

о

о'

13 ^

ш п

о <

X О)

СГ X

0

1

го _ I— 0)

X

го

ш

=3

о го

X

о —1 о

о

5 СГ X 0)

о

><: н

тз

со

Ы

TD

зс

Il-ir

•SEÎ

3Î ï dï î

ï û» о * œ

<0 (Ъ ùJ

T] ï О

ill о

? Ш О

п

о

г

FT7-I b^lbj

а з

тэ ö S О

£ ТЭ

ШТШГ

ш

f

mtu

JJHH]

5, «О

е 4 ~

Позер xoaicib

о о

■о X

Г! CD

03 S

X Ё

СО 0) г:

о

СП

en'

X CD О H

s

X

I

0

1

S

03

>ro

eg

СГ X

о