автореферат диссертации по архитектуре, 18.00.04, диссертация на тему:Методологические основы градостроительного проектирования рекреационной среды для детей

КИШСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХН1ЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ р Г 5 ОД БУД1ВНИЦТВА Г АРХ1ТЕКТУРИ

2 1 АПР 1537

На правах рукопису

КРИЖАНОВСЬКА Ис.ип Якпша

/

МЕТОДОЛОГИИ! ОСНОВИ М1СТОБУД1ВНОГО ПРОЕКТУВАННЯ РЕКРЕАЦШНОГО | СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ Д1ТЕЙ ']

I

спр1пягтг.и1г"г1. 1ЯППП4 - м1гтл(>\Лп;1!!1ииа пойпиир гггг0Т11гр011Т1П

ландшафтна архпектура та планування сшьськогосподарських населених мкць

Автореферат дисертаци на здобуття наукового ступеня доктора архгсектури

К и 1 в - 19 97

Дисерташею е рукопис.

Робота виконана в КиХвському деркавноыу технгчному ун1-верситет1 будгвниптва 1 архйекгури.

О^шйш олоненти:

1. Доктор арх1тектури, професор ПАНЧЕЖО

Тамара Федот1вна

2. Доктор арх*тектури, професор МАКУХ1Н

В1тал1й Федорович

3. Доктор арххтектурн, професор КРАБЕЦЬ

Володииир йосипович

Пров1даа установа: 1нститут "Харктвпроект" /м.Харк1в/

Захист в!дбуде?ься " 24 * квттня 1997 р. о 130год. на зас1даш! Спец1ал1зовано1 вченох" ради Д 01.18.04 в Ки1в-ському деркавному тех^чноиу ун1верситет1 будхвництва I ар-х1тектури аа адресов: м.Ки1'в, Пов1трофлотський проспект,31, ауд. 319 .

3 дисертац1ею мокна ознайоыитися у б1бл1отеш КиГвсько-го дервавного техн1чного ушверситету будгвництва 1 арх1тен-тури.

Автореферат роз1сланий " 21 " березня 1997 р.

Вчений секретер Спет ал I зовано'1 вчено! ради, кандидат арх1тектури, доцент

Тимох1Н В.0.

ЗАГАЛЪНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн1сть досл!дкення. Проблема орган 1 задI? дозв!лля д1тей у мЬькоыу середовипп набу-вае особливо вакливого значения у зв"язку з необх1дн{стю по-шуку нового х^дходу до всебхчного розвитку й вихованкя ростаючого поколения.

Завдання виховання д1?ей потребуе все бхлыао'г уваги вхдшЫдно до Закону Украши "Про ос в I ту" /ст. 23, 24/ 1 »Истить ряд вакливих для сусп1льства аспехтхв: всеб1чне фор-иуванкя особистост! найбутнього гроыадянина кра!ни, його гармон1йний розвиток, створення комфортного середовища для навчання та в1дпочинку д!твй.

Особливо? ваги набувае формування рекреашйного середовища для дхтей. Практикою доведено, що рекреашйне середови-пе справляв великий вшгнв на процес всебгчного розвитку й виховання д1тей.

У рехреащйноиу оточенш дитина краще засвоюе необх1дн1 для не)? знания про киття, природу, сусп1льство, набувае самое? 1йност1 та почуття холектив!зму, с те тут у не? пробуд-вуються штатива, здатн!сть до цхлеспряковано? дП, роз-"криваються найкращ1 якост! особистост!. У зв"язку з цим вхе сьогодн1 рекреашйн1 територП для дтй треба розглядати не т1льки як засхб органхзац11 хх вхдпочиняу, зайнятост1 та за-доволекня р1зксман1тнох рех?реац1йно'1 д:ллы;ост1, а й як се-редовисе для навчання, прииеплення дхтяы у достушпй форм: певно'1 суми знаиь, навичок, умшь ! ргзних творчих здхбнос-тей.

Спроби форыування рекреашйного середовища з виховним впливои зд!йснювалнся як в Украш 1, так I в краУнах СНД, але не отримали налгекного поширення через змши в полхтичшй, соц1альн!й, економ!чшЙ сферах нашого киття. Глибока криза початку 90-х рокхв в Украш 1, шо охопила виробництво, шш-тику, культуру, осв1ту, вхдбилась I на вс}х сферах Еиттед!-яльностх Д1тей. У даний час спос?ер}гаеться зб1днення Тх яиттевого простору, звувення спектру рекреашйних мокливос-тей.

Проблема ус хладнее ться специф1чшстг> способу киття Д1-тей у м!ському середовиш. Негативний ы!крокл!мат у багатьох мготах Украши пог}ршув здоров"я Д1тей. За остами роки зб!льшилася статистика дитячих захворювань I смертности.

Негативний вшшв ьпського середовища на д!тей зумовлюе такок порушення звичного для лвдини "ыодулора" та неорганi-зоване середовиие дозв1ЛЛя у еитловЦ». забудов1. MiawaricT-ральн1 територП, велик1 за площею мхкрорайони пригнгчують дгтей cboYm масштабом, а в1дсутн1сть в них достатньо'г к:ль-KOCTi об"ектгв позашпльного обслуговування, низький р1вень ix благоустрою призводять до реформацп особистостг дитини.

Створена в Украш! за роки радянсько! влади система погашал ьного обслуговування сьогодн! не в!дпов1дае шлому ряду сошально-педатог1чних вимог. Проблему ускладное немокли-в1сть деркбюдкетного фшансування багатьох дитячих позашк i-льних заклад!в.

Неорганхзоване середовипе дозахлля д!тей, особливо в еигловхй забудовг,- одна з передумов дитячоУ злочинносп, статистика яко'1 за останнх роки в 7крахн1 поштно зросла, особливо в перiод вшльних кашкул. Забезпечення зайнятостг д!тёи сане б цей час став сврйознов дврк&вков ироилеыою, що потребуе свого теоретичного та практичного вирхвення.

Такок до негативного впливу мхського середовища на дг-тей призвело й збгльшення кiлькocтi населения в ъпстах, i, як наелiдок цього, розширення кхських територгй. У MicTax Укра'гни сформувалася складна транспорта инфраструктура з величезног) к!льк1стю перехресть, шо ф!кеують високу статистику дорокньо-транспортних пригод, у току чйсл1 з дхтьми.

Ноаного року в Укра'1'Hi отриыують травми та гинуть б!ль-ше шести тисяч д*тей. Найб1лыпий высоток серед них склада-ють д1ти-пшоходи Дпля 50%/. Статистичш даш св^дчать, що основною причиною дитячого дорокньо-транспортного травматизму продовкуе залишатися ргвень пгдготовки д:тей до киття в сучасних умовах з 1нтенсивним рухом транспорту та шшоходхв, в1дсутн1сть навичон поведгнки на вулицях i дорогах.

Теоретичне та практичне виргпення проблеми задоб1гання дитячого дорокньо-транспортного травматизму набувае першо-рядного значения у в}дпов1ДНост1 is Законом Укра'ши "Про до-рожнгй рух", впроваджений в дгю з 16 липня 1993 р. /статт1 20, 43, 44/. У в1дпов1дност1 з циы законом науковг розробки в дашй галуз! постають ваышвим деркавнш завданням.

Викладеш негативнг фактор и сошального розвитку сус-гпльства, негативний вшгив MicbJtoro середовища на ддтей, пе-рехгд до ринково'1 еконоипки та р1зних форм власност! вимага-

ють зм}н Ы1Стобуд1вно'1 тематики стосовно формування середо-вища для в1дпочинну д1тей. Виникае необх1дшсть актуал1зац11 проведения нових теоретичних дослхдкень в цхй галузх на основ! анал1зу наукових розробок, як1 мають мгсце за даною проблематикою з урахуванням досягнень в сушкних галузях знань - педагог1Ц1, психолог:I та ш. Проведений аналхз нау-кових досл{джекь показуе, що в останш роки з"явилася велика к1льк1сть розробок, як1 розглядають окремх аспекти проблеми орган13ац!1 вхддочинку д1тей у ы1ському середовищ1, але не розглядають и в цхлому.

Треба вхдзначити р{зноман1тну спряыовамсть наукових розробок.

Педаоогхчш та психологгни аспекти проблеми висвхтлен: в працях П.А.Венгра, М.А.Ветлуг1но1, Я.В.Запорокця, Д.А.Люб-линсько1, В.С.МухгноТ, А.В.ЕльконЫа та ш.

Деякх питания територ1ально-просторово'1 органхзахп? умов для актив^явдл! втдпочинку д!тей роаглянутт у дослхд-кеннях б.С.Балакшино!, ВЛЛщенко, Т.А.Кострикшо?, Р.Р.Лор-кшашдзе, Г.М.Поталовог, А.А.СолодиловоТ, В.С.Юхно, 1.С. Яременко та ш.

Виявленню тевдекцШ художнього конструювання рекреашй-ного обладнанкя, мебл1в 1 формуванню предметного оточення, необхгдного для орган1зацг'1 вхдпочинну дттей, присвячен} до-слхдкення Г.Ф.ерошино?, Г.ЫваковоТ, Г.К.Любимово'1, Г.Н. Пантелеева, В.Н.Свидврського, А.К.Чхех'дзе та ш.

Заходи арх}?ектурно-ландаафтноТ орган 1зацН" рекреацхй-них простор!в розглянут1 в працях О.М.Василенко, Л.С.Залесь-ко1, Д.Б.Лунца, З.А.Киколаевсько'1, О.Е.Петровсько'х, Н.П.Ти-тово*1 та !н.

Великий позитивкий досвгд формування середовиша для в!дпочинку д1тей накопичено у близькоыу та дальньому зару-бхкк! - Рос 11, Белорусп', АнглЛ, Ншеччиш, Скандинавеьких кражах, США, ЯпонЛ та ш., де значка увага прид!ляе?ься органхзаш! дозвглля дгтей як в китловхй забудовх, так I в природному середовипи М1ст. Сл1д в1дзначити, що в дальньому зарубIяжI найбхльи пояулярн! об"екти розвагального характеру, прообразом яких е парк розваг "Св1т Уолта Д{снеяя. Ц1 об"екти здебхльт створюються для досягнення ц!лого ряду ко-иершйних завдань, вимагають великих калхталовкладень та не-прийнятн! для сучасних умов Украши з багатьох причин.

Незвакатаи на велику киыисть вдалих i новатореьких розробоя як в Укра'1'Hi, так i в блякньому, далекому sapy6iK-ех, в щлому проектування рекреац:Иного середовища для Д1тей зд1йснюе?ься на еышричному piBHi.

У Деркавних буд1вельних нормах Гкрахни "М1стобуд1вницт-во. Еланування та забудова wicbjcux та сгльських поселень" ДБН 360-92*, а такок у CHiHi II-6G-75** /п. 5.21/, кистяться лише OKpewi незначн1 рекоыендацП по формуванню рекреашйних простор 1в для Д1тей в китлешй забудов1.

Викладенх вище негативна факторя сошалъного розвитку сусшльсгва. негативний вшгив лпського середовища на Д1тей, нерозробленхеть методологiт* проектування рекреацхйного середовиша для д1тей з урахуванняы соц i ально-педагог i4HHx вимог обуыовили необхгдеисть проведения дослхдження дано¥ проблема.

Наувовим базисом доелдаення е фукдаыентальн1 npaui в галузх загально! Teopi'i архитектури та ьйстобудування С.П. Бочарова, А.П.Вергунова, К.М.Дьоыша, ГЛ.Лаврика, Б.М.Мер-Еанова, 1.Д.Родичк1на, 1.0.§сшна, D.B.Хромова та ш.

В rairy3i психологгЗ? - П.А.Венгра, А.А.Лоблинсько1, B.C. MyxiHO'r, А.В.Петровського та in.

В галуз1 педагогики - Р.Н.1уковсько'1, I.I.KaHiHa, А.Н. Леонтьева, Д.Б.Ельконхна та ih.

Проблема досл1дкення - с творения оятимальних умов для в1ДП0чинку та виховання Д1тей, ягл забезяечували б вирiniBHHH сощальних задач всеб!чного формування особистост! майбутнього громадянина УкраТни та ецрияли створенню в Mic-тах естетичного та еколоИчно комфортного середовища.

О б " е к т досл1дкення - рекреещйн! простори, розта-шоваш в природному та урбашзованоыу середовищ}, призначеш для оргашзаш i дозвиля дгтей, з «етоп 1х б1лып е?ективного всеб1чного розвитку.

Основы! завдання д о с г i д s е н н я:

1. Визначення рекреацШного середовиша для дгтей як ui-л^сного об"екта мгетобудтвного проектування.

2. Виявлення законоицрност1 формування рекреацШного середовиша для д!тей у взаемозв"язку сошальнкх та просторо-вих категор ifl.

3. Визначення особливоотей здШнення рекреац1йно'1 Д1-яльност! Д1тей з урахуванняк ix векового розвитку.

4. Розробка методологи проектування рекреашйного середовища для Д1тей та його основних структурних елеыент1в.

5. Визначення типологI г основних структурних елемент1в з виявленням моделей IX функп1онально-шганувально1 орган 1за-«1 У.

6. Розробка цринцишв мхстобуд1вного проектування структурних елементгв рекреашйного середовища з використан-ням засоб1в ландшафтного дизайну.

7. Розробка науяово обгрунтованих пропозишй по ство-ренню в настах Украши систеки об"ект1в ¿з запо<Игання дитя-чого дорокньо-транспортного травматизму.

Мета досл1д«ення - розробка методолог ¿чних основ «1стобудхвного проектування рекреашйного середовища для дх-тей.

Методолог1чною основою дослхдкен-ня е теор1я шзнання, а саме зв"язок теори' та практики, ш-теграшя теореткчних та ешпричних р"1внхв шзнання.

Методика дослхдкення М1стить:

- вивчення теоретичних роб1т в галуз! мхстобудування, ландаафтно? арх1тектури, арх1тектури, педагогики, психолог11 за даною проблематико»;

- аналгз практики проектування та функцхонування рекре-ацхйних об"ект1в для д!тей на територхх Украхни, деяких дер-кав СНД, а також прогресивного закордонного досвш;

- шльове натурне обстекення найкрапих рекреацгйних об"ект1в для дхтей на теритпрп Украхни, деяких держав СНД;

- проведения соцхолоНчного обстекення, яке дозволяе виявити рекреашйнх потреби дхтей, а таков лринципи упоряд-кування локальних мхсць рекреаци, гх нову планувальну структуру;

- метод факторного та кореляцхйного анал1зу для побудо-ви лог1ко-структурних моделей;

- метод прогнозування, експериментальне проектування, вар Iантно-пор1вняльне проектування ландпафтно-рекреац!йних територхй для дхтей.

Наукова новизна проведених дослхдкень та отриманих результате полягае в тому, то розроблена нова концепц1я формування рекреашйного середовища для дхтей, яка значно оновлгю та уточнюе гснуючу теор{ю за шею проблематикою. II застосування дозволить шдвищити зм!стовну та пред-

метно-цросторову cijicnicTb рекреац1йкого середовища як основного гнструмента виховання дгтей.

Теоретична i i нн i с г ь досл1дження по-лягас в тому, ко:

- розроблена методика проектування рекреашйного сере-довиша для д1тей s урахуванняи сошально-педагог{чних виког;

- визначенг методологхчнг основи диференшйованого фор-мування рекреагийних просторiв для дгтей з урахуванням виз-начавдих фактор i в;

- виявленх особливостi проектування структурних елеиен-тгв рекреашйного середовища.

Практична ц i вн : с т ь проведених дослхд-секь полягае:

- в розробленому новому ц}дход1 до проектування рекреашйного середовиша для дхтей як сукупноет1 соц}альних та матер 1альних компонентов;

- у розроощ нових науково-иетодичних основ га проект-но-прикладаих рекомендашй, якг забезпечують оптимально ар-ххтектурно-мктобудгвну органхзагию рекреашйного середовища для Д1тей з урахувакняы сошально-педагоНчних вимог;

- у розробш експериментальних проектхв та конкретних заходтв проектування рекреацгйних об"ект!в для дгтей засоба-ыи ландиафтно! арх{тектури.

0публ1кован1 науковх результ&ти досл!дкень /статт!, ме-тодичнх розробки, навчальн! пое1бники, монограф in/ викорис-товуються та мокуть бути використаш: у подальших науково-досл!дних працях, у розробш рекреашйних об"ект1в, то wic-тять у cBo'ffi планувалыпй структур! ландпафтно-рекреац*йш територП для дхтей, при шдготовц1 кадр1в арххтектурних та гнкенерних спецхальностей у вузах та техшкумах.

BijoriiHicib наукових результа^в i виснов-KiB дисертацх! забезпечена: методологieio вих1дких даних, в1ддов1дн!стю метод!в дослхдкення його ыет1 та завданням, к!льк1сним та як1сним анализом значного обсягу теоретичного та еширичного матерхалу, рецрезентативнхстю виб1рки, повно-tod та статистичною цшн ictd з1браного в ход! дослхдкення матер iany.

Предметом захисту е:

- методология ы1стобуд1вного проектування рекреацгйного середовища для д1тей з урахуванням д1ичих фактор!в;

- принципи класиф!кад1I рекреашйних просторIв з выявлениям IX типологй' та особливостей архтктурно-плануваль-ио1 органхзаш?;

- науково обгрунтованх пропозицхх по створенню системи об"ектгв з попередкекня дитячого дорокньо-трансаортного травматизму в м!стах з урахуванням х!лькост1 населения;

- принципи проектування рекреашйних просторIв для д{-тей засобаыи ландаафтного дизайну;

- заходи формування нових рекреашйних об"ект1в для Д1-тей в умовах переходу до ринково! економхки.

Як предмет захисту висуваються таков ояубл1кован1 нау-ков1 пращ, науково-досл1днх роботи, що складають цШсне наукове дослгдкення за проблемою формування рекреацхйного середовиша для д1тей.

Дисертацхя е гпдсумком багаторхчних досл1джень, якх проводив автор, починаючи з 1972 р., у Харкхвськхй фIл11

иТТТТТГ» ? л . Т Ж (* т лг тгг^гчч

¿^Дххи, /изрхч х но о«ч ш ь п си\л,и.кйтм л. т 1 ь исчиг и л и^ииди^

у в1дпов1дноет1 з планом наухово-дослхдаих, дервбюдЕетних та госпдоговхрних роб1т, а такоа в КиУвському деркавному тех-н1чному ушверситетх будхвництва I арххтехтури у вхдпов1д-ност1 з ххяаном донторантсько! шдготовки.

Апробац1я результат! в дослгдкедая: основн1 результата дослхдкення допов1далися та обговорювалися в пер:од з 1976 по 1994 рр. на рхзних сешкарах, конференшях I нара-дах.

0креы1 полохення дисертацП допов1далися: на мIквузIв-ських наунових конференциях у ХПГХ /1979, 1980, 1984, 1988, 1989/; на Всесоозному симпозхуш "Дизайн I дхти" Д'осква, 1978/; на всесогоних сешнарах з проблем запоб1гання дитячого дорокньо-транспортного травматизму /Каунас, 1980/; на Всесоюзному сем!нар1 Мшктерства культури СРСР /Тагащиг, 1974/; на сем^арах з ландаафтно? арх!тектури у Харк{вськ1й орган 1зашх Сшлки арх1тектор1в Украши /Харкхв, 1982, 1984, 1988, 1990/; на республхканських семIнарах та конференциях, що проводилися Головним управл1нням ДА1 ЫВС Укра'1'ни та №1-шетерством освми Украхни /Льв1в, 1989, Вшниця, 1991/.

Впровадкення основних результате дослхдкення зд1йснпвалося на шдстав1 таких НДР, проектов, розроб-лених автором:

I. Експериыентальний проект дитячого спец1ал!ЗОваного

ландаафтно-рекреашйного комплексу типу "автошсто" у парку культури та в1дшочинку ш.Артема в м.Харковк

2. Проектна пропозишя рекреашйного комплексу для дитячого табору в м.Водяне Харк{вськоУ облаетi.

3. Гра "Дорокне лото", щризначена для початкового етапу навчання сприйманню кодових елемент1в у структур! cneiiiari-зованих лащшафтно-рехреащйних комплексíb, яка пропонуеться.

4. Проект спвшал1зованого навчально-рекреашйного комплексу в дитячому центрг СПОУ "Молода гвард1я" в м.Одесх.

5. Проект спешал1зованого навчально-рекреашйного комплексу в дитячоыу Ta6opi "Лучистий" у Ки1вськШ облает i.

6. Проект навчально-р екре ац i иного комплексу в м.Ргвне.

7. Еск1зний проект дитячого центру в парку "Дубова ро-ша" в ы.Запор1кся.

8. Проект планування та вяорядкування дитячого центру в лесопарку Сокольники-Померкг в и.Харковй

О Т - ■ * US f^T» r\ -

í&tirm 1 iXApAJf a ft. • 4-Л.. n/ií' {> r, •

10. Проект центру"Досуг" для дгтей та молод! в квартал! 8 Ркевка-Порохова в м.Санк т-Ле тер бур з i.

11. Проект парку штернашоналъно! дружби в м.Цинцинна-tí /США/ з розробкою навчально-рекреашйного комплексу для дттей.

12. Програма-завдання на розробку проекту ыiкнародного навчально-рекреашйного центру i к тернац i оиал ьн о i друкби в м. HHSBÍ.

13. Еск1зний проект дитячого парку iнтериалтональноi друкби у M.XapKOBi.

14. У реальнг диплоынх проекти, пов"язаш з оргашзаш-сю дитячого дозв!лля в м i с ьк ом}' середовищ!, як i виконаш в Харк1вськ1й деркавшй академи ьаського господарства на за-мовлення шдприемств i оргашзашй.

15. В навчальн1 курси лекц1й для студентiв спец!альнос-tí 1201 "Арххтектура" та 1204 "Мгське буд1 вництво та госпо-дарство" за "1н1енерниы упорядауванням М1сьних ?еритор1й".

Структура д и с в р t а ц i i :

Дисертацхя ы1стить вступ, 4 глави, висновок, перел1к Л1тератури, додаток. Обсяг дисертацН 270 стор. та 75 гра-фхчних таблиць. Дисерташя викладена рос1йськов мовою.

У в с т у п i обгрунтовуеться актуальн1сть обраhoí теми, визначаються об"ект, предмет, мета, завдання та rino-

теза досл^дженкя, методи досл1дкення, розкриваеться наукова новизна, теоретична та практична ц!шисть досл{дкення, сфор-мульоваш основа полокення, якг виносяться на захист.

В а е р I I й глав! - "Рекреац1йне середовише для дхтей як об"ект м1стобуд1вного проектування"- на шдста-в1 багатор1чних натурних обетекень показових рекреацШних об"ект1в для д:тей в 7кра¥т та бликньому зарубхкк!, а таков аналхзу в1гчизняно1 та закордонно¥ Л1тератури подана окорочена гпстобудхвельна оцхнка сучасного стану орган!зацх1 вгд-почикху дхтей у шському середовиш!, вккладенх причини ви-никнекня та суть проблеми. Визначен! вхдправнг теоретичн! полокення. Виоадена концегщтя формування рекреашйного се-редовища для д!тей.

В друг I й глав! - "Закономхрностх формування рекреацхйного середовита для дхтей" - на шдставх дос-Л1дкення рекреац1йно'1 дгяльност! дхтей /хронометрування, на-туркд обствжеккя/, ироведення бага.горазоБКх анке?нпх опкту-вань рхзних вхкових груп д!тей, вивчення спещально? лхтера-тури з психологи та педагогики виявлена специф1ка формування рекреашйного середовииа. Вкзначенг особливост1 зд1йснен-ня рекреац1йно! дхяльност! д1тей з урахуванням гх векового розвитку. Викладен! соц1ально-педагог1чн1 кр и тер 11" формуван-ня рекреашйних просторов. Визначений взаеыозв"язок сошаль-них та просторових категор1й у форыуванн! структурних еле-ментхв рекреашйного середовища.

У третгй глав 1 - "МетодолоНя проектування рехреашйного середовииа для дхтей" - на пхдетавх вивчення наукових праць в гаяуз1 загально! теорГх арх!тектури та мктобудування викладенх принципн формування рекреашйного середовища. Виявлена функш онально-планувальна структура об"екта. Розроблена методолог1чна модель комплексного проектування структурних елементхв рекреашйного середовища. Ви-значен1 принципи формування рекреашйних простор1в засобами арх:тектурно¥ композит!.

В четвертой глав! - "М1стобуд}вне проектування рекреац}йних просторов для Д1тей з урахуванням перспективних тенденшй розвитку" - на базх аналхзу доевгду багаторхчнох роботи автора зх зд1йсненняы експериментального проектування, на пхдетав! вивчення вхтчизняно1 та закордон-нох практики проектування та екешгуаташI рекреашйних

об"ект1в для Д1тей з урахуванням виявлених закономерностей здШснена штеграшя теоретичних 1 практичних питань пробле-ки, що виргшуеться. Визначена типология та методика лроекту-вання рекреацхйних простор1в з використанням засоб:в ландшафтного дизайну в уь'овах переходу до ринново! еконолаки.

У висновку викладено основш науков1 виснов-ки, отримаш в дисертацП, подано рекомендаци' щодо впровад-яення результатгв дослгдкення в практику, научено шляхи по-далыпог розробки проблеми.

КОРОТКИЙ 3 К I С Т ДИСЕРТАЦ11

Рекреацтйне середовиие для Д1тей як о б " е к т «¡стобулввого проектування. На територп Украши мешкае 50 ш-льйошв чоловш. Бгля 85% всього населения здгйснюють проце-си киттвд1яльност1 в кистах, 1/4 населения - це д!ти.

Проведений анализ свтдцить про те5 що у великих ! душе великих ипстах Укра'ши мешкае 67>ь д^тей, а в иалих та серед-шх - 33%, отее основна частина дитячого контингенту населения /67%/ розвивасться в складному урбанхзованому середо-випп з достатньо великим спектром негативного впливу, що шдтвердкувть статистичш даш: значний зртст дитячог зло-чинност1, висок I показники дитячого дорошьо-транспортного травматизму, збтльшення захворюваност! та смертности серед Д1тей. В цих ушвах необх1даий пошук нових форы дозвглля д1-тей, спромокних нейтрал!зувати негагивний вшгив шського се-редовища на д!тей, я^ забезпечуваяи б ефектиЕНПл умови для IX виховання та здтйснення рекреашйно? д1яльност1.

Рекреашйка д1ялыпсть являе сукушпсть занять з кетою в¿дпочинку або проведения в1льного часу в шському середови-пп, тобто це час, вгльний в1д занять побутоы, трудовою та навчальнов дгяльнгсти. Бона спрямована на розвиток фгзичних сил, гпдвищення емошйного стану, духовне оновлення, розвиток особистих якостей, надбання певних навичок 1 знань. II характеризуе просторово-часовий фактор. У м}ському середови-пи просторова локал1зац1я рекреаг^йно! д!яльност1 д!тей повязана з м1стобуд1вельною структурою К1ста, його основниыи планувальними елементами. Просторова локал!защя обумовлена I часовими параметрами зд^Йснення рекреашйно1 д1яльност1 д1тей.

За часовими параметрами вгдпочинох дхтей диференцюеться на так! види: шоденний, перходичний, еп!зодичний, тривалий.

3 урахувадаям названих параметргв иовна говорити про 4 види рекреащйних простор1в для д}тей:

I - повсякденного в{доочинку Д1тей /часов: параметри 244 дш, просторова локал1зашя - мгкрорайон/;

П - пер1одачного вхдпочинку дхтей /часовI параметри 48 хал в, просторова локалхзацхя - центр «итлового району/;

Ш - епхзодиодого в1дпочинку д}тей /часов1 параметри 12 дахв, просторова локалхзацхя - центр м1ста/;

17 - тривалого в1дпочинку дхтей /часов! параметри 60 дн!в, 1фосторова локалхзашя - прим1ська зона та II ыегх/.

Предметно-просторове середовиие всхх р1вшв рекреац1й-них простор1в повинно забезпечити виконання сошальних прог-ршз веебгчкого вихованкя дхтей та хх бхльш сфектп5Н«й розБ15=» ток.

В дисертацн визначена необхцшсть досл{дгення рекреа-ц1йного середовища, що грунтуеться на П розглядх як цШс-ного комплексу взаеыопов"язаних елемект!в, як1 створюють особливу едшсть та яиляють постгйну взаемодхю. До таких взаемопов"язаних елементхв в1дносяться: "рекреант" з його

В1К0ВИМИ ОСОбЛИВОСТЯМИ рОЗВИТКу, 6ЮЛ0Г1ЧНИМИ Та ПСИХ0ф1310-

логIчними потребами, "середовиие" як цШсне явище, яке включае сошальш та матерхальн! коыпоненти, та д1ялыпсть дхтей, ио мае Х1редметно-просторову локал^зашо, яка зумовлее конкретно форми середовища та простору. Еа пхдставх цього розроблена структурно-лог1чна модель орган 1зашI вхдпочинку дхтей в М1ському середовищ.

Запропоновако метод диференшювання рекреацхйного середовища за характером впливу на д!тей: ыакросередовише, М1к-росередовише. Ь'лкросередовище виявляе наявшсть певних ыате-р1альних умов, оточуючих дитину; макросередовище визначае уыови та взаемодх» д!тей.

Встановлено, шо, виходячи !з соц!ального аспекту ото-чення д!тей, ыокливо видхлити так! типи рекреашйного середовища: схмейно-побутове, суспхльно-побутове, навчально-ви-робниче, культурно-освхтне. Зд;йснення рекреахийно! дхяль-ностг Д1тей в кокноку тип! середовища мае свою специфику та

зумовлюе характер оргашзаии предаетно-просторового оточен-ня.

В робо« викладен1 та розглянут! так! кошоненти м1кро-середовища: природне, арх!тектурне /об"емно-просторове/, предаетне, ы1крокл!матичне оточення.

Проектування мгкросередовища - сфера д1Клькост1 арх1-текторхв, ландпафтних архитектор!в, дизайнер1в, еколог1в, а какросередовише - педагог!в, психологгв, соп!олог!в.

У 1Пстабуд1вельиоыу вхднсшетп мгкросередовище включае рекреашйнх простори ус!х 4-х р!вн1в.

У дисертацП проведено анализ сучасного стану оргашза-Ц11 вгдпочинку дхтей в к!ськоку середовиш. Вхн дозволяе зробити висновок про те, що в проектуваннх рекреацШного середовища е певнх досягнання, пов"язан! з рац!ональним розта-шуванням рекреашйних простор!в у генплан! шста, пошукоы нетрадицгйних р1пень в IX форыуванн! та в доширешп обмеге-них ыокливостей урбанхзованого м!еького середовища для орга-н!заш"1 в^дпочинку дхтей, у створетп рекреашйних просторхв з навчальною функшеп та ш.

Основна проблема формування рекреашйного середовища -в!дсутн!сть науново обгрунтованого шдходу до його проекту-вання з урахуванням нового ряду фактор!в.

Законом 1рност1 формування рекреац!йного середовища для д ! т е й. До числа найважливших факторов, шо визначапть склад, зм1ст та умови розь^щення рекреашйних просторхв, на-лекать: ергоном1чний, сошально-педагогхчний, ьпстобугпвний. Серед них першорядаим ! визначальник е ергоном!чний фактор, який виявляе анатошчкг, фгзгологгчн!, психологхчш показни-ки в1кового розвитку д!тей, що у свохй сукупностх зумовлюе початков! завдання проектування структурних елемент1в рекре-ашйного середовища.

На основ! закономерностей векового розвитку д!тей, встановлених сучасною педагогикою, визначена необх1днхсть диференцхшання первинних структурних елеыект^в рекреашйно-го середовища для трьох в!кових перходхв розвитку дхтей: I -пер!од переддошк!льного дитинства /в!д I року до 3-х рокхв/; П - першд дошк!льного дитинства /в!д 3-х до 7 рок!в/; I -период шк!льного дитинства /вхд 7 до 28 рокхв/. Перех!д В1Д одного пер ходу розвитку Д1тей до другого характеризуйться

коршною перебудовою систеыи вхдносин 13 середовищем та поля-гае у змшах зд1йснення рекреашйного процесу, шо, в своп чергу, вимагае змш об"ективних властивоствй форми I простору, його семантичного та естетичного зм!сту, функционально! насиченост1 та особливостей арх1тектурно-планувально'1 орга-н1зашI та впливае на характер форкування структурних еле-мент1в рекреац1йного середовища.

До ергоноы1чних вкмог, якг впливавть на характер форму-вадая структурних елемент1в рекреац1Йного середовища, слхд вдаести врахування особливостей психолог 11 вдового сприй-няття. У зв"язку з цим необх1дае створення багатофункцтонального середовища, яке забезпечуе виявлення р{зномаштних властивостей форми та простору, його кольорових характеристик з урахуванняы В1ку дхтей. До основи формування структурних елемент1в рекреацгйного середовища повинш бути покладе-н1 принципи, що враховують асоц1ативн{сть дитячого сприйнят-тя, потребу в пових врахенкях, наявкють яскравого худси;ьо— го образу та ш.

Проведений анализ зд^йснення рекреащйно! дхяльностг у процес1 вгкового розвитку Д1тей дозволив визначити 11 структуру та предметне наяовнення. Встановлено, до основою формування рекреашйко? д}яльност1 д!тей в ранньому дитинствх /I-3 роки/ е аналхзаторна, рухова, хоыушкативна, мовна, предметна активнгсть Д1тей. В цей першд рекреашйна дхяльнхсть зд1йснкються в схмейно-побутовому, сусшльно-побутовому се-редовипп. Н основним змхстом е р!зн1 рекреашйн1 предаети.

Основою формування рекреашйно'1 д1яльност1 в П та Ш пе-р1одах розвитку дхтей е: 1грова, спортивна, продуктивна, ху-докньо-осв1тня, трудова, навчальна, моторна Д1яльнхеть д1-тей.

Зм!ст рекреашйно! дхяльностг складають р1зш види 1г-рових та фхзичних дШ» нескладнх трудов1 та учбовх операцГх, стереотипне наслгдування дорослим у ргзних киттевих ситуаш-ях та ш.

Рекреацхйна д1яльнхсть в цей першд зд1йснветься у сх-мейно-побутовоыу, сусп1льно-побутовому, культурно-осв1тньо-му, навчально-виробничому середовищ1.

У дисертацП встановлено, що тривалхсть рекреашйних процес!в 1 характер IX здгйснення залекать В1д вхку Д1тей. Визначено, що загальна тривал1сть в1дшочинку дхтей у епецх-

ально зорганхзованих рекреащйних просторах хз вхльним реки-иом пересування скяадае в середньоыу для д!тей дсшпльного вгку 1,5-2 години, а для дгтей пипльного вхку 1-1,5 години.

На шдставх даних проведених анкетных опитхв визначено, шо найбхльш перевакним видок вгдпочинку дхтей дошкольного та вк1льного вШв е моторна Д1яльн1сть. У зв"язку з циы проводилось дослхдження моторно? д1яльност1 дхтей методом хроно-ыетраяних спостерекень. Основною метою цих досл1дкень було отрицания норштивних даних: швидк{сть руху в залекностг вхд виду дитячого транспорту для визначення рекреац!йно'х шющ1 та довкини дитячих транспортних дор!г у спехпалхзованих рек-реацШних просторах. Проведен! дослгдаення показали, по зав-дяки високхй збудкуваностг нервовох системи та нест1йкос^ уваги дхтей дошкольного та молодаого шкхльного вШв нав1ть нетривала активна дгяльнхсть одного виду повинна зшнюватися на дхяльн1сть 1ншого виду. Отее, просторова структура спецха-лхзованих рекреаа!йк;:х простсрхв повинти склйдатпся зон, вхдстань Ы1к якими та ix вк1ст вгдповхдалк б установлении статичниы I динашчниы показникам ыоторнох д{яльност! дхтей.

У планувальноку ршешп необх1дно вид1лити зони для зд!йснення безперервноГ 1зди та тематичш м1кросектори для зд!йснення р 13нйх видгв рекреашйно? д1яльност1 д1тей.

К'лкросектори повинн1 забезпечити уыови для херархп' рекреац{Йнох дхяльност! та мати у сво'1й структур} елементи для здхйснення 1грово'1, спортивно-!, трудово!, навчальнох д1-яльностх.

У дисерташ I встановлено, шо функшонування структурних елементхв рекреац1йкого середовища необх1дно зд1йснювати з урахуванкям педагогхчних виыог з кетою активхзацп всебхчно-го розвитку та виховання д}тей.

Акал{з даних у галуз1 педагогхки дозволив бидглити де-к1лька напряк¡в цього процесу, якх ыають вхдкошення до рек-реашйного середовиша дхтей. Щ напрями уыовно ыокуть бути визначенх як векторнх величини з в1дпов1дною альтернативою у визначенн! завдань формування рекреацгйних просторхв:

д сенсорне ^ розвиток сприйняття д виявлення

* виховання — * форыи, величини — * рхзноманхт-

них власти-востей предмет! в

А^ ф1зичне

виховання —

С^ розвиток витриваяост1, сили, сприт-ност!

Ад штелектуальке Сд розвиток виховання — мислення, пам"ятх, уявлення

А^ естетичне С^ збагачення виховання — почуттIв, розвиток творчих здхбностей

А^ моральне Сд надбання

/етичне/ с овального

тгопчттп;

ХГ> наявшсть

обладнання для рухово! аКТИВ-НОСТ!

П3 наявн1сть навчально1 функцГх

п^ в1дпов1дн1сть

естетичним вимогам

П5 В!ДП0В1ДНХСТЬ

сетнтичного вм!сгу

Ag трудове

виховання —

Ау еколог!чне виховання —

Сп

П^ створення умов для техшчнох творчост!

&7 наявнхсть элементIв для природоохор онно'г

дх яльнос?i

А,

нацюнально-патрхотичне виховання —

С,

8

Пй

С^ шдготування дхтей до прац1

виховання в1дпов1даль- -НОГО В1ДНО-

шення до природи

виховання кац10нальн0-патрхотичних -почутт Iв

виховання хктернацго-налъних почуттIв

Вид1лясчи дев"ять категорий ледагогхчних вимог, слхд В1дзначити хх багатовархантний взаемозв"язок як вих1дних да-них для проектування рекреахпйних простор!в. Врахування девяти категорий педагогхчних вимог сприятиме розвитку вихов-ного потенхиалу середовиша дозвХлля для д1тей в усхх типах рекреашйних простор!в.

виявлення наш онального колориту

Ад !нтернац{о~. нальне

виховання —

С,

9

Пд наявнхсть

Iнтернац1ональноI симваяхки

Анализ даних в галузх психологи дозволив диференшюва-ти виявленх узагальнен! завдання виховання в залекност! В1Д в!ку дхтей. У хплому, штеграшйний процес виховання д!тей у рекреашйному середовищх мокливо розчленити на три етали, три вгкових пер!оди: I - переддсшпльний /3-3 роки/, П - до-виильний /3-7 рок1в/, Ш - шнтльний /7-17 рокгв/. Викладенг више завдання виховання будуть мати як генI та к{лькгсн1 змг-ни у в1дпов:1дносм до особливостей вхкового розвитку Д1тей: I етаа розвитку дхтей характеризуешься пробудсенням елементарних почутпв та становлениям найпрост1ших на-вичок поведшки. Дкя дхтей цього периоду необх1дне створення умов, як! сприяють стииуляшI сенсорного слрийняття /розвиток тактильних в!дчутт1в, тривикир-шеть бачення простору/ та надбанно рухового досв1ду. Току завдання виховання на цьому етадх, здеб1льше, ви-значаюгься ххозишями I А^ з в1дповхднов альтернативою у фориуванн! рекре«шйнмх 1гростор1в та П^. П етап психс1ф1з1олог{чного розвитку дхтей характеризуеться формуванням переконань, виробленкям стхйких нави-чок поведшки та подальшим розвиткоы I збагаченням по-чуттхв. Для д1тей цього периоду необхгдне створення умов для формування просторових уявлень, надбання рухо-вого доевхду, встановлення вгдносин /розушння функц1о-нального призначення речей, проявления скжетно-ролевох гри, моторно"! дгяльност1/. Завдання виховання на цьому етал1 значно поширюаться та як1сно зкшюютъея. Пере важно вони визначаються позищями Ар А^, Ад, А^, з в1доов1ДНою альтернативою у формуващи рекреашйних простор!в Пр Пз, П3, П4, П^, П^. Ш етап психофгзюлоггчного розвитку дхтей характеризуеться форыуваккям переконань, придбанняк стхйких нави-чок повед1нки, надбанняк систематизованих знань про св1т, який нас оточуе. Для дхтей цього перходу необх1д-не створення умов для руховох активност1, надбання со-шального доевхду, для вироблення уевхдомлених навичок орхентування у ьпеъкому просторх, пробудкення професШ-ного хнтересу до р1зних галузей пхзнання, розвиток творчих зд1бностей. Завдання виховання дгтей на цьоыу еташ зд1йснюоться у повному обсязх з поступовим 1 по-етапним ускладненням хкформативно1 зкхстовност! рекреа-

ц1йного середовища з урахуванням дев"яти категорШ педагогичных виког; Aj, A¿>, Ад, А^, Ag, Ag, Ал,, Ад, Ад з е!дпое1дною альтернативою у формуванш рекреац!йних npocTopiE Hlt Пд, П4, Hg, Ilg, П7, Пд, Пд. Узагальнен! завдання формування рекреац!йного середовища з урахуЕанкль; вшового розвитку д!тей мокуть бути визна-чен! у так{й залежност!:

* Ч

lílrj + íürr + Шп + íú'ri + Hin + í^n + Шгт + Шгг +

"I ü¿ % Д4 П5 % 117 8

+ Ч

Вир1шення завдань вихсеошя з в! ддов1днок> альтернативою у форыуванн! структурких елеыент1в рекреац!йного середовища з урахуванням психоф1з1олог1х грьох пер iодiв bíkobuí'o pöS-витку д!тей /переддоакхльного, доек!яьного, шального/ за-безпечить необх1дний взаеяозв"язок сошальних i просторових категор!й, та саме um. визначаеться диференц!юзання рекреа-ц!йнкх npocTopÍB, комплекс ю1сгобу,с1вдкх, техн1ко-економ1ч-них показнкк i б та функц!ональних еимог.

Методолог1я проектування рекреац!йного середовища для д i т е й. Проведене досл!дяення дозволило т&яоя вкзначити основн! принципи форыуванкя рекреашйного середовища для д1-тей з урахуванням ix bIkoboí дикаглки психсф!з!олог!чного розвитку та завдань виховання.

Встановлена необх1дн1сть застосування 1нтеграц1йного п!дходу до форкування рекреахййного середовища, який грунту-еться на дотркманм! принцип!в соц1ально! ефективност!, де-мограф!чно¥ структурност!, сетнтично1 та естетичноХ зы!с-товност!, компак-fhdctí та моб!льност!, перманентност! та ie-papxtí д1яльност!» економ{ч.'Ю1 ефективност! та самоокупнос-tí, екологНтно! оптимальноет i ..

Принцип с оц 1ал ьша. еф&сгивнос т i е одним з головних та грунтусться на формуванн! струкгурних елекекг!в рекреац{йно-го середовища з виховнов д{св. Як установлено, рекреац!йне середовиие повинно бути засрограмоване з урахуванням всього спектра завдань виховання д!тей /Aj, A¿, Ад, А4, А5, Ag, А7,

Ад» Ад/ з в1даов1даою альтернативою у формуванн1 рекреащй-ни:-' простор!в.

Необх1да1сть дотримання цього придаипу лов"язана 13 завданнями загальнодеркавного значения, з орзентахпею на всеб1чний гарыонгйний розвиток д!тей, на махсимальне задово-лення 5х матер!алышх I духовних потреб, на багатогранний розвиток найкраших особистих як остей. Багатограншсть воливу на д!тей рекреашйного середовиша, пост1йн1сть цього воливу визначае досить значну актившсть "виховання" арх1тектурою. Тему необх1дно формування структурних елементгв шдкоряти основнин завданняк виховання д!тей на кокноыу етал1 ?х в{нового розвитку.

Принцип демограф1чно? структурное« грунтуеться на встановлених закономерностях в!кового розвитку д!тей, на прийнят1й у психолог}I пер^дизацП дитинства, на врахувашп б1олог!чно'х едност! взаеыозв"язку "дитина — середовище". ЕНн спрямований на створення рекреашйного середовиша, «о в1дпов*дае основним параметра« ф!зичного та псих1чного розвитку Д1тей.

В1ковий пер!од /в!к/ зуиовлое докор!нну перебудову сис-теми в1дносин з навколшшм середовишем, д1тьми, та перех!д до б!лыа складаих рекреашйнкх та просторових потреб, що зумовлле необх1да!сть в!даов!днос?1 рекреашйного простору р1внв розвитку Д1тей для кожного з трьох установлених вхко-вих пер IодIв та вгддовхдально! даференщацП середовиша /для д1тей переддовппльного, дошпльного та школьного в1к!в з по-дальшою градашею з урахуванкям педагоггчних вимог/.

Принцип деыограф1чно1 структурност! виявляе такое в!д-пов!дн1сть кожного простору в1ковиы рекреашйник потребам д1тей та обумовлое основну функц!в цростору, детеркЫовану вшом. Дяя д!тей до 3-х рок!в /п1знавальна/, вхд 3-х до 7 рок!в /п1знавальна та навчально-!грова/, в!д 7 до 13 роглв /навчальноЧгрова та навчальна/, вхд 13 до 18 рок! в /зде-бхлыае навчальна функц!я середовиша/. Дотримання принципу демограф1чно2 структурност! в рехреашйноыу середовищ! вима-гае формування декглькох категор1й арх1тектурних простор!в з р!зниии як!сними та кхльхкники характеристиками.

Сл1Д в!дзначити, ио в складаих рекреац!йних просторах, призначеких для в1дв!дування дгтей з батьками, необх!дно формувати середовище з урахуванняы рекреашйних потреб ус!х

в^кових груп рекреан*г1в.

Тгльки у випадку дотримадая принципу демограф 1чно! структурное?! можливв створення цШсного просторового сере-довиша, яке в!дпов1дае р1внп розвитку д1тей, що посилить активность його виховного впливу.

Принцип семантично? та естетично1 зм!стовност1 грунту-еться на вибор! та усв!домленому використанш засоб!в композит? при формувашг структурних елемент!в рекреа^йного се-редовиша з метоп створення середовиша з ефективною информативною д1ею. Семантичний та естетичний склад простору пов"я-заний з об"ективниыи властивостяыи форыи, основних елемен-тхв, як! формують рекреашйне середовище та хх сощальиим, 1дейно-худоЕн1м зм!стом, а тахоя з особливостями духовного "спокивання" рекреап!йного середовища.

Духовне спокивання в{дбуваеться в процесI в^очкнку та складаеться з двох компонентов; психоб1олог1чного, в якому /уьгазкс/ исгна в:дс:;ре?-*иг:: емсцх&гу складсгу, те культурно-{нформацхйного.

Наявнхсть еыоцгйного комфорту залекить вхд гармон1йнос-т1 середовища, естетично! значущост! навколишього простору. Культурно-1вформац{йн1 умови визкачають мокливгсть соцгаль-ноУ оргентацН в середовиви, формування культурних ц!ннос-тей, уявлень 1 стереотип!в, що характеризуемся секантичним зм1стом простору. Цей принцип пвредбачае втдобраяення в рек-реашйних просторах хсторичних, культурних 1 виробничих в1д-носин, властивих ьгёсту в Шлому або рег1ону, мкцевост1. Його проявления мове бути зумовлене нацхональними, естетичними особливостями, прмродними умовами та ы!сцевиыи культурними традацями.

Реал1зашя принципу естетичнох зы!стовност1 дозволить отрииати рехреацЛЫ простори з об"ехтаыи, то сприймаються емоц1йно, 1х основн! властивост! - величина, геометр1я форм, полокення у простор^ фактура,хол1р, законом 1рност1 взаемо-зв"язку: ритн, контраст, нюанс, п!даорядкован!сть, масштаб та ш.- сприявть створенгаз середовища, яке вхдпов!дае психологичному розвитку д1тей та завданням виховання на кожному етап1 вхнового розвитку.

Ступ1нь складноет1 просторових зв"язк:в моке розгляда-тися як певна кпгькхсть естетично! та семантично? 1нфорыацП про дане середовище, то сприяе 1ндив!дуал1заци простор!в.

1х неповторносп та мае ве.тике 1деолог1чне значения як ви-ховний фактор.

Принцип компактное« та ыоб1льност1 грунтуеться на ви-явлешп р!зноман1ття рекреадШних ситуашй, комплексному за-стосуванш рекреаш йного обладнання,, Вш спрямований на р1в-номхрне розташування рекреац1йних простор1в на територ!ях IX локш^заш!*. Цей принцип сприяе створенню рекреашйних прос-торгв та елементгв обладнання, призначених для декхлькох ви-Д1В рекреашйно? д1яльност1 дхтей, що може бути досягнене за рахунок використання ландшафтно-рекреашйних модул1в, як1 В1дпов1даоть в1ковим параметрам псих{чного та ф1зичного роз-витку д1тей та створюють шлхсне рекреащйне середовище.

Такий зах!д дозволить створити р^зномаштш, моб1Льн1 рекреац1йн1 простори, як1 забезпечують багатофункшональне використання та штенсившсгь експлуатаци.

Принцип перманентност! та 1ерархП д1яльност1 грунтуеться на в1дпов1дност1 будь-якого простору характеру вияв-лення рекреац1Йно1 д1яльност1 д^тей. В1ддочиваючи, вступаючи до контакту з рекреашйним середовищем, дитина повинна пос-т1йно шзнавати навколишне середовище дорослих, певн1 мате-р1альнг характеристики простору. Процес цей безперервний, проходячи кр1зь фильтр Е1ковкх гр&дашй, завдання середовища трансфоркуеться у в!дпов1даост1 з рекреашйними вимогаыи ди-тини, завданшши виховання в залекност! б1д його вхку та ви~ магае вхдповгдаих форм орган 1зщ11 простору.

Цей принцип повинен такок забезпечити умови дпя 1ерар-хШ рекреашйних процес1в Д1тей. Вш моке слукити для все-б1чного розвитку та виховання дгтей. Гра в переддошпльному та дошильному вШ повинна стати кращою формою фхзичного виховання д1тей, а розвиток спортивно! д1яльност! повинен здгйснюватися переважно у форм1 гри.

Завдяки створенню умов для зд1йснення герархп рекреашйних процес1в шдвишуеться сошальна ефектив^сть рекреа-шйного середовища.

Принцип економ1чно! ефективност1 та самоокупностх грунтуеться на застосуванн! варгантних моб!льних ршень, функционально штегрованих рекреашйних просторгв, що поеднують функш!" рекреашУ, еколоНчного захисту, оздоровления середовища та зуыовлюе пошун нових тшпв рекреашйних просторов, як1 функшонують на комершйшй основ!, та забезпечують

саыоокупнгсть ïx експлуатаыГх.

KpHTepiit економхчжн ефективност1 дозволить вхдбирати tï рхшення, як! мають найменшу варт1сть, вхдзначаються бага-товар1антн1стю рекреацШних nponeciB i створюють передумови для б1льш досконало'1 органгзацir середовища дсзв!лля д!тей.

Принцип еколог1чно'1 ефективнос?1 ставить за мету запро-граыоване використання для датячох рекреац!'1 м!ських терито-р!й з висоиими сан1тарно-г1г1ен1чники показниками. BiH вима-гае врахування загально"1 еколог1чно'1 ситуацГх" в wïctï та за-безпечуе рашональне /комфортне/ розташування рекреащйних об"ектхв для д!тей у м!ському середовищь

Реал1зац1я даного принципу буде сприяти знккенню негативного впливу на Д1тей природно-клшатичних факторîb i антропогенного середовища.

Розроблен1 принципи формування рекреашйного середовища дозволять створити в местах Украхни рекреашйну i инфраструктуру дяя д!т«й з високим соцгаяьнйй ефектом.

Розмщення рекреац1йних простор!в для дНей в генераль-них штанах шст i формування рехреащйнох ¡нфраструктури для д1тей залекать в1д територхально-просторового, соцгально-економхчного розвитку wicra, характеру його планувальноТ структури, соц i ально-демограф i чнкх умов та обумовлеш кхль-кхстю населения М1ста, характером рекреашйного спохивання та радиусом часовoï досякность Характер рекреашйного спо-кивання моке визначатися як К1лыиств населения даного niera, так i що тяжить до нього; bîh залекить.передучпм, вхд загальнох' кглькоетх населения Micra. Як встановлено, рекреа-цШне спокивання ргзних mîct «оке бути пошрним i високим. У зв"язку з цим здаеться дошльним розлодгл wïct на 2 катего-piï.

До nepnoï KaTeropiï сл1д вхднести Mani та середа! листа /з населениям Б1Д 50 до 200 тис.чол./ з пошрним рекреахий-ним спокиванням.

Рекреашйну структуру цих м!ст форсить три piBHi рекреацШних простор1в: I, Ш, 1У.

До другог" KaTeropiï належать велик! та дуке велик! м!с-та /з кглькхств населения вхд 200 тис.чол. i б!лыпе/. Населения цих KÏCT характеризус високе рекреацтйне спокивання.

Рекреашйну структуру мгет другох KaTeropiï формують рекреашйн! простори ycix чогирьох ргвнхв.

Y робо-ri визначено, що до свое"! планувально! структури рекреашйне середовише повинно вклвчати сукупшсть просторов, якi забезпечували б здхйснення рекреашйних npoueciB Д1тей. 1х фунящональне призначення визначене як просторово-д1яльн1сне, осшльки вони призначенг для вс!х видгв рекреа-тйно! дхяльност! дхтей: irpoBo'i, спортивно!, продуктивно!, худояньо-освхтньо!, моторног, навчальнох, трудово!.

Функцгональне призначення окремих рекреашйних предае-tib визначене як предметно-шльове.

Певш рекреашйш простори, групи первинних рекреацШ-них просторiB, окрекг реч1 /предмети/ noBHHHi створювати ui-л1сне рекреашйне середовише, а його формування cлiд розгля-дати як предаетно-просторову едшсть.

Встановяено, що основными умоваки формування цШсного рекреашйного середовиша с: оргашзахдя катер¿альних елемен-т!в у В1даов1дност1 з фунхшею, i3 завданням середовивза, об-

J fliVMIUamtlfi SJ Li, iVWi !-»***«*»>»* M4№*<

ням ycix особливостей црояву рекреашйно! дгяльностг, вираз п1дпорядковансст1 у просторовому виртенш, ио забезпечуеть-ся оптимальники якхсною та кхлыпсною характеристиками еле-ментхв, поеднанням об"ем1В i npocTopie у гармошйну систему засобами композит!, яка визначае в результат! характер формування рекреацгйного середовииа.

В дисертаци розглянуте питания формування рекреашйних простор1в засобами архгтектурно! композит!, до яких слхд в{днести масштаб, симетр1ю i асиметр1ю, ритм, контраст, нюанс, шдоорядкован1сть, р!вновагу, пропори10налыпсть та хн.

Встановлено, що виб1р кокпозиц!йних засоб1в, передус!м, повинен бути обновлений особливостяыи векового розвитку д1-тей, а також характером виявлення !х рекреашйно! дхяльнос-

Ti.

Основними принципами формування рекреашйних просторов засобами архитектурно! композит! е комяозишйна цШсшсть, худокня виразшсть i стильова едахсть.

Велике значения для досягнення цШсност! композит"! будь-якого простору мае масштаб. 3 урахуванням антропометр ричних даних виявлено 4 масЕтабнх характеристики рекреашй-них просторов:

А/ перший масштаб - шдивхдуалький /hl,h2, Ь3/;

В/ Другий масштаб - узагаяьнюючий Ail/, що в1дпов1дае

середшй величин! зросту дом1нуото1 вЫово! групи дхтей;

В/ трет1й масштаб - монументальний /Н2/ - масштаб еле-мент!в, який шдкреслюе символ!ку в рекреашйному простор!, найб1льш яскраво виявляе його худояий образ;

Г/ четвертий масштаб - загальний /НЗ/ - масштаб елемен-Т1в, в!дп0в1дний антрспометричним даним доросло'/ людини.

Встановлено, що одним тз заход¡в досягнення оптимальних ыасштабких характеристик у рекреащйних просторах коке бути застосування ландаафтно-рекреац!йних модул}в Дпкросекто-р!в/. Вони мокуть застоеовуватися для досягнення особливого масштабного ладу простору та мокуть иати децектрал}зоваьу форму планувальнох органI гаи!I з принципом слануванкл: кхль-цевик, сателгтним, лхшйним, шаховим, груповим /трикутним/.

7 дисертаци визначено, шо рекреашйш простори, як! сформован! з урахуванням Д1вчих фактор!в I з використанням засоб!в арххтектурно'1 композит!", володхють величезним ви-хоаким аотеш!алш, що птдтвердкуе ?х г.оц|альну ефектив-

ШСТЬ.

М!стобуд1вне проектування реяр еац 1 йних просторхв з урахуванням перспективних тенденцхй розвитку. Структурш елементи рекреац1йного середо-вижа являвть собос р1зноман!тя1 простори з р!зною функцхо-нальною насичешстю та призначенням, 1з запрограмованою би-ховною д!ею. Встановлено, що гх сл!д диференц!ювати за ц!лим рядом критерГ/в:

- за призначенням для певноУ вхково! групи Д1тей /I, П, Ш пер1оди розвитку/;

- за характером в!даов1даост1 педагог¿чним вимогам /вир шення завдань сенсорного, штелектуального, естетичного, морального, трудового, еколоНчного, нвц!онально-патр г этичного, штернацгоналького виховання дхтей за допомогою контакту з рекреацхйним середовищем/;

- за видами рекреашйно! д!яльностх /!грова, спортивна, продуктивна, художньо-осв1тня, трудова, навчальна, моторна/;

- за к!лькхстю рекреацхйних функцШ /киыисть простих рекреац1йних функций та тематичних зон/;

- за особливостями шганувально!" структури /централ13о-ваний та децентрал1зований тип композицII з формою плану к1льцевою, лхнхйною, сател1тноо, хпаховою, груповою /трикут-

ною/;

- за величиною /кал!, середах, велик!/;

- за уыовамм транспортно!" та хпшоххдно: досякност! /Р = = 5, 10, 15, 20, 40 хвил., I година, 2 години/.

3 урахуванням названих критери'в у дисертаци розробле-ш ьгодел1 формування трьох категорШ структурних елемент1в рекреашйного середовиша: первшш структуры! елементи, груди первинних с-груктурних елементгв, агреговаш види з 1х по-дальшим диференшпванням.

1-первинн1 структура! е л е -к^е н т и - невеликг за плоаею простори /в1д 15 к^ до 1200 м /, призн&чеш для ода тех в1ково¥ групи д!тей, з незначною функц!опального насиченктю, з масштабом основних формувдих елеыент!в, який вхдповтдае '£х антропоыетричним дан им /Ы, Ь2, НЗ/. Вони е самост1йники елементами середовища в об"ек-тах ландшафтно!' архгтектури як урбашзованого, так г природного характеру, ыокутъ бути розташован! автономно або входи-ти як складов! частини до бзлыпкх рекреац!йких просторхв. 1х характеризуе централизований тип композит г.

П-групи первинних структур-них елементг^в - значно б!льш! за розкхрами простори площею В1д 2000 ¡.Г до 1,5-3 га, призначен! як для од-н г с I, так ! для декхлькох в!кових груп дгтей /Н2/, з серед-ньою функц!овальною насичен!стю. Вони ковуть кати як централизований, так ! децентрализований тип композицП з принципом планування: кхльцевик, сател!тним, лхнШиш, шаховим, груповим /трикутнии/.

¡¡¡-агрегован1 види - склада! рекреашй-Н1 простори, призначеш для ус!х вхкових груп дхтей з метою зд!йснення вс!х вид!в ?х рекреашйно!" д!яльност1 з дек!лько-ма масштабники характеристиками основних формуючих елемент!в /Ь1, Ь2, ИЗ, Н1, Н2, НЗ/. Це, як правило, велик! за розмгра-ми простори площею В1д 3 га до 20 га та б!льше, з високов функц!ональною насиченхстю, як! включають до свое!' плану-вальнох структур« розвинутг зони з природними елементами. Тут кргм насичених рекреашйним обладнанням простор!в перед-бачаються дхлянки для вхльного використання ландшафту: галя-вини з трупами дерев, кашнням, водоспадами або струмками I т.д., що створюють 1люз!с натурально!" природи. До агрегова-них вид!в налекать ус! типи дитячих парк!в /полхфункшональ-

ш та спе1палгзован!/.

У дисертацп запропоноване подальше диференшювання усгх трьох категории структурних елемент1в рекреашйного се-редовиша, Зизначена площа територГх, склад функшональних зон, кхлькгеть рекреангхв та хн., а також розроблеш заходи гх арх1текгурно-шганувально'1 орган!зац11 з використанням композишйних засобгв.

Встановлено, шо процес проектування рекреацгйних еле-ментхв рекреашйного середовиша включае такг етапи:

I етап - розробка проектнох концепцп з урахуванняк ер-гоном1чних та соц1ально~педагог!чних вимог;

П етап - анал13 1снушого стану рекреашйного середовиша, шо проектуеться;

Ш етап - розробка проектного ргаення.

У дисерташ1 велика увага придхлена створенню системи об"ектхв подо запобггання дигячого доронньо-транспортного травматизму. Розроблена типология спешал!зованих навчаяьно-рекреашйних комплекшв з дидактичною функшсю, обумовлена особливостяки здхйснення моторно'1 дхяльнсстг Д1тей, хх як некими та к1льк1сними змшами у процесх розвитку дитини в1д 3 до 17 рокгв, а такок з урахуванкям психологИ сприйняття.

Установлено, що шлыасть функцхй у спешал13ованих навчально-рекреашйних комплексах р1зних тишв, структура яких визначаеться в1ковим контингентом дхтей, новинка бути р!зною.

У спещал1зованих навчально-рекреашйних комплексах можливе зд1йснення таких функшй середовища: шзнавально1, навчально'1, розвагально'1. Персе знайомство хз середовишем повинно зд1йснюватися на шдстав1 шэнавально! функц11. Сту-пшь складност} формування наступних тишв середовища повинен зростати до здхйснення 3-х функцШ: шзнавально*1, нав-чальноУ, розвакальнох.

Виявлено три основних типи спешалхзованих навчально-рекреашйних комплексхв:

автокайданчик - шзнавальна та навчальна функци;

автом1стечко - навчальна функщя;

автомхето - шзнавальна, навчальна та розвакальна функци.

Розроблен1 рац1ональн1 заходи гх планування з урахуванкям вхку дхтей та особлиэостей зд1йснення моторнох д!яльнос-

Т1;

- для дошкольник!в та молодаих иколяр1в, розрахованх на ехсплуаташю дитячии транспортом - педакьнши автомашинами, велосипедами, самокатами, електромобхляии з невеликою швид-К1ст». Мета занять - розвиток просторових уявлень, ушння свхдомо орхентуватися у простор! ь^ста. 0соблив1сть здШс-нення занять - 1грова Д1яльшсть;

- для середшх та старших школярхв, розрахованх на екс-плуаташю картингами, електрамоб1лями, справками автомашинами. Мета занять - профес1йна ор1снтац1я дхтей, навчання водшню на справках машинах, вивчення автосправи. Особли-В1сть зд1йснення занять - навчальна Д1ялыпсть.

На осков1 аназхзу спепиф!ки рекреацхйного та виховного пронесу запропоноваш заходи розрахунку пропускнох спромок-ност1 спецхалхзованих навчально-рекреашйних комплексов для дхтей допапльного та колодного тк!льного вшхв.

Ед = Д-П-Тр

де Е^ - пропускна спромошпсть одного дня,

Д - розрахункова кхлыпсть д1тей у залекностх в1д розкп-

р1в територй' об"екта, П - середня тривалхсть рекреахпйкого процесу, Т} - тривалхсть експлуатааи.

Ет-То

&2 =

'I 2

К

де Е<р - пропускна спромокшсть одного тиеня,

- ДОЩЛЬНа к1льк!сть ДН!В роботи в ХОД1 тикня, К - регулярность рекреашйних в1дв1дувань в ход1 одного тикня.

Е3 = %'Т3,

де Ед - пропускна спромооисть одного реку,

Тд - коеф1цхент, який регулюе к1льк{сть робочих тикшв в ход1 року /весняно-Л1тньо-ос1ннхй сезон, тобто дев"ять ьпеящв або 36 тикшв/. На шдстав1 наведених розрахушпв визначена IX як Iсна та к1льк1сна номенклатура для р1зних за кхлыпетю населения каст, що буде сприяти утворенню рахионально! системи об"ек-т1в шодо запоб1ганкя дитячого дорокньо-транспортного травма-

тизму та бзльш ефективно? íx експлуатахлi.

Встановлено, що в малих та середнгх ыгстах з населениям не бгльше 100 тис. чоловхк доцхльно розташовувати автомай-данчики i автомхстечка; у великих та дуке великих мхстах з населениям вище 100 тис. чоловхк дсшльно розташовувати ав-тоыайданчики, автомхстечка i автомгста.

Визначено, шо для дгтей середнього та старшого пшльно-го bíkíb у коашому míctí з населениям вище 100 тис. чоловш доц!льно створювати дитяч1 центри безпеки руху мхського та районного значения.

При розрахунку к1лькост1 шсць для рекреац!йних установ районного значения розроблена така формула:

% охоплення П • У д =-- ,

Д" • 3 • 100%

де Д - к!лыпсть м!сць на 1000 мешканшв, П - к!лыпсть вхдвхдувань на тикдакь, У - кхлыасть учиiв на 1000 мепжвнщв, Д"- к1льк1сть даiв на тиждень, 3 - к1лыисть 3S5ÍH занять у тикдень.

У формул-i визначений взаемозв"язок м!к в!дсотком /охоп-лвнням/ учнхв, якi зайкаються у рекреац!йних об"ектах, кЪть-kícto мгсць на 1000 мешканшв i пропускною спромокнхстю рек-реацхйного об"«ста на тивдень.

У подан:ñ роботi достатньо глибоко розглянутх питания арх1тектурно-планувальнох оргашзацй' структурних елемент1в у залекностх вхд характеру розташування в гЛському середови-hjí. 3 цгев метою проведет багаторiчнi дослдаення характеру прояв1в рекреац1йно'1 д1яльност1 у китловгй забудов1 та природному середовши мхста.

Найбгльшо'1 уваги з позиадй opraHísauií вхдпочинку д1тей вимагае китлова забудова, де здхйснюеться повсякденний вхд-починок дхтей. Зона являе собою урбашзоване середовище з усхм спектром негативного вшгиву на д}тей i повпязана з про-сторовою та социальною структурою вигла та складаеться з рхзних територхй, як i мають cbo'í специф1чн! особливостх оргашзацй /китлова група, квартал, мхкрорайон/.

В роботг визначено, що переважною групою населения, що проводить свое дозвглля у житлозому середовизл Дакрорайо-hí/, е д1ти у bíljí до 14 рок!в. Вони складають 90% вхд

1илькост1 вхдпочиваючих. У зв"язку з цим велика увага прид1-лена особливостям формування рекреац1йних простор!в для шеI категорП населения.

РозглянутI заходи розмщення етруктурних елеиенггв у трьох еитлових угрупованнях з кхяьк1стю населения 1500, 2500, 5000-6000 мешкаяцхв, ио найчастхше зустргчаються, з урахуванням рад:ус!в розмгщення га демогра^хчного склада Д1-тей.

За умовами розмщення та використання рекреашйних про-стор!в вщплено декхлька типхв рекреашйного середовища, то дозволявть р13номан!тн1ти об"емно-просторов1 ршення, якч Б1дпов1дають вимогак виховання та навчання дхтей у микрорайонах:

I тип - первинн! рекреашйнх майданчики, диференшйова-нг з урахуванням в!кового розвитку дхтей;

П тип - унхверсальн! рекреац1йк{ комплекса, призначенх для дек!л¡>¿5ох вгкоьих груп д^тей та здшсненнн ус1х видхв хх рекреащйжл Д1яльностх;

Ш тип - спешальш рекреац!йн1 комплекси, призначеш

для дек1Лькох вшових груп д1тей та зд1йснення прхоритетних видхв !'х д!яльност1.

Розм1ри рекреацхйних комплекс!в сл1д приймати: в!д 0,03 до 0,06 га в китлових угрупованнях на 1500 мешканшв \ менте, в1д 0,1 до 0,2 га в иситлових угрупованнях на 1500-2500 мешкакхпв, в{д 0,3 до 0,5 га в китлових угрупованнях на 2500-6000 мешаншв.

У дисерташ! визначено, то рекреацхйнг простори пер Iо-дичного, ешзодичного х тривалого вгдпочинку д1тей лока 1зу-ються в природному середовищх ьаста.

На основ! дослхдкення функшонально-просторових характеристик !снуших рекреашйних територ!й для дхтей виявлено, що вони не вгддовхдапть сошально-педагог хчним ! арх1тектур-но-планувальним вимогам. У зв"язку з цим розроблен! принципи арххтектурно-планувальнох оргашзац!!" рекреашйних територ1й для дг-гей в природному середовивп шсга. Визначена IX плану-вальна структура з урахуванням вхкового розвитку д!тей та завдань виховання.

В робот! виявлен! особливостх фориування предметно-просторового середовища етруктурних елеыент!в рекреашйних територхй усIX р1вн!в засобами ландшафтного дизайну з вико-

ристаниям елементгв геопластики, росликних угруповань, рек-реашйного обладнання, малих архгтектурних форм для створен-ня шлтсного рекреашйного середовиша з ефективною виховною д!ев.

Встановлено, по використання геошгастики у формувашп рекреашйних простор}в забезпечуе створенкя ускладненого, повнош иного рекреац1йного середовиша, яке природним чином компенсуе ктнестезичну I тактильну недостатшсть Д1тей та моке бути рекомендоване для широкого впровадження до практики формування схеми оргашзацП рекреацгйних простор!в з використанням засоб1в геопластихи. Установлено, по геопластика у форкувакн! рекреацгйних прос7ср!в виконуе ряд функщй: за-хисну, просторово-оргашзуючу, декоративку.

Розглянуте використання засоб{в геопластики у сполучен-ш з рослинними угрупованнями, малими архгтектурники формами, рекреашйним обладнанням.

Зялрпграмованя класкМкашя обладнання за в!ковим принципом та з урахуванням розвитку дгтей. Розроблений дтяльшс-ний принцип класифхкацп обладаання /за видами дхяльностей, як! магть локалхзац!» у цредаетно-просторовому середовипп/. Установлен! перспектив^ тендетш проектування рекреашйно-го обладнання з використання« таких конструктивних систем: каркаснох, пневматично'1, каркасно-шитовох, карнасно-тенто-В01, каркасно-блоково?, шльноблоково?.

Виявлен! заходи худокньо-образного решения у формоутво-реннх обладаання. Найперспентивншим с вар1абильне або мо-бхльне обладнання, ушверсальне, комплексне з використанням просторових структур, зооморфне та бхоморфне, за сшетами казок, з використанням елемент!в народно!' арх^тектури, сте-реотипне повторения елемент!в дорослого свхту, на зразок ат-ракшошв 13 застосуванням комп"втер!в.

У дисерташ? розроблек! принцип« формування рекреацгйних об"ект!в для Д1тей е умовах переходу до ринковох еконо-М1ки !з залученням шдшриемшв у новому сошальноку взаемо-зв"язку: "швестор — замовник — пхдрядник — хористу-вач".

Впровадкення запрограмованого механхзыу економ1чно'1 за-щкавлежхт швестор! в дозволить створити рекреац1йн1 об"е-кти для дгтей, якх працювть у режимI самоокупность

На зах1нчення варто в!дзначити, що розроблена автором

методология шстобудхвного проектування рекреашйного середовища для Д1тей з урахуванням соцгально-педагогччних вимог може слукити програыою формування рек|>еащйно1 :н|>раструктури для д!тей в УкраТш на бликчу перспективу.

ГОЛОШГ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛЩЖНИЯ

I. Запропонована нова концепция формування рекреац!йно-го середовища для дттей, обгрунтована на застосуванш д!яль-HicHoro пхдходу до П досл1дкення та вивчення. Встановлено, що рекреац!йне середовище являе складну структуру. Розробле-но метод диференшовання рекреашйного середовища за характером впливу на Д1тей: макросередовиае, шкросередовище.

Ьикросередовище виявляе наявшсть певних матер:альких умов, оточуючих дитину, макросередовиае визначае умови та взаемодш д1тей. Вид1леш так1 типи макросередовища: с!мей-но-побутове, сусдзльно-побутове, культурно-освттне, учбово-сиро^Пж'чо» В#5Яв*€*и та розгляку?! ТлК i коыионсйхл мткросере— дэвиаа: прпродне, арх1тектурне /об"екно-просторове/, пред-метне, м1крокл!иатичне оточення. У м1стобуд1вному вхдношенш шкросередовище вклшае сукулшсть рекреашйних просторib, як i мають 41тку просторову локал1зашю, обумовлену часовиш параметрами зд^йснення рекреашйно! дхяльност! д1тей. На ос-HOBi названих параметрib виявлено чотири piBHi рекреашйних просторiв:

I - повсякденного вхдоочшку д1тей, розташоване в mik-рорайон1;

П - периодичного в1дпочинку д!тей, розташоване в центрi китлоаого району;

ill - ешзодичного в1ддочинку Д1тей, розташоване в центр! шста;

ТУ - тривалого в^дпочшку Д1тей, розташоваш в пришсь-кгй зон1 та за П меками.

Предоетно-лросторове середовище ycix piBHiв рекреашй-них просторов повинно забезяечити виконання сошальних прог-рам всеб1чного виховання д!тей та 'fx бхльш ефективний розви-ток.

Z. Визначен! закономipHocTi формування рекреащйного середовища для Д1тей у взаемозв"язку сошальних i просторо-вих категоргй. Вперше у В1тчизнян5й та закордонной практиц! розроблеш функшокальш вимоги до формування рекреашйного

середовиша з урахуванняк соц1ально-педагог1чних та ергоно-М1чних факторIв.

Визначено, що одним з головних критерив формування рекреацШного середовиша сьогодн! необххдно вважати функщю виховання та навчання д1тей, яка повинна знайтй свое вхдоб-ракення в принципах проектування рекреашйних простор!в I характер! формування його головних елементхв. Враховуючи пе-дагоНчн1 вимоги у сфер} виховання Д1тей, дея забезпечення необххдного зв"язку сошальних I просторових категорий, при проектувашп рекреацгйного середовиша необхгдно передбачати виршення таких завдань: сенсорне, ф1зичне, 1 телектуальне, нацх онально-патрIотичне виховання дгтей за допомогою контакту з рекреашйним середовищем.

3. На основ! даних в галузх психологи встановлено, що завдання виховання Д1тей у рекреашйноку середовипп необх1д-но диференхпввати з урахуванняы хх в тку.

В Ц1ЛОЫУ, ¡КтсГраЦ1ЙНИЙ ПрОЦёС ВИХОШШЙЯ Д1Т6Й У рбКре—

ащйному середовиш сл1д розчленовувати на три етапи, три в1кових пер ходи: I - переддошкхльний /1-3 роки/; П - до-пшльний /3-7 рок1в/; Ш - икиьний /7-17 рокхв/.

Виявленх завдання виховання д1тей у рекреацхйному середовипп у в1дпов1дност1 з прийнятою вхковою пер1одизащею ди-тинства та закономерностями психоф1зхолог1чного розвитку дгтей.

4. Визначенх особливостх здхйснення рекреацхйно! д1яль-ност1 дхтей з урахуванням IX вхкового розвитку. Встановлено, що основою формування рекреашйно"1 д1яльност1 в рангшньому дитинств1 /1-3 роки/ е анал1заторна, рухова, комунткативна, ковна, предметна актившсть д1тей.

Основою форьтування рекреашйнох д1яльност1 в П та Ш передах розвитку дхтей с; 1грова, спортивна, продуктивна, ху-докньо-осв1тня, трудова, навчальна, моторна д1яльностх Д1-тей. Змхст рекреац1йно'1 дхяльностх складають рхзн! види ¡¡г-рових та фхзичних дШ, нескладн1 трудовх та навчальн1 опера-ц1I, стереотипне наслхдування дорослим в ргзких киттсвих си-туац1ях та ш.

Розроблена модель хнтеграцГх основних видгв рекреашйнох Д1яльностх дгтей. Виявлене Ух предаетне наповнення та вхкова динашка характеру змш рекреашйних хфоцес1в. Зд1йс-ненх досл!дкення моторно! дхяльност! д!тей, то дозволявть

обгрунтувати плакувальну структуру спешалхзованих навчаль-но-рекреац1йних просторов.

5. Розроблек: методологхчнх основи М1стобудхвного лро-ектування рекреацШного середовища для дгтей та 1х головних структурних елементхв. Запропоновано новий методологхчний п1дх1д до м1стобуд1вного форкування рекреац{йного середовища для Д1тей, який грунтуеться на дотримашп принципIв соагаль-но1 ефективностг, демограф1чно1 структурности семантично'1 та естетично!" зм1стовност1, екологгчно!" оптимальности Роз-робленх принпипи форкування рекреашйного середовища дозволять створити в кастах Украхни 1кЬраструктури для д1тей з високим соцхальним ефектоы.

Бизначена модель функхионально-планувально1 структури об"екта.

6. Визначена типолоНя структурних елемент1в рекреацШ-ного середовища. Розробленх критери IX диференцхювання. Ви-явяек 1 три катигор!! рекрешхйних цросторхь: I категор1я -"первиннх структурш елементи"; П категоргя - "групи первин-них структурних елеыент1в"; Ш категор1я - иагрегован1 види".

Запропоноваш моделI функиюнально-плакувально! органх-зацП ус1х трьох категор1й рекреац1йних просторхв. Подано рекомендахш з хх подальшого диферешпювання.

Розроблеш пропозиц11 з форкування структурних елемен-т1в рекреа:пйного середовища засобаки ландшафтного дизайну: геопластики, рослинних угруповань, рекреац1йного обладнання, калих архгтектурких форм, декоративного покриття.

7. У процес1 експериментально'! перевхрки та впровадкен-ня викладено! в дисерташ1 методологгчноI концепт'! отримано ряд конкретних практичних результат!в: проведеке дослхдкення та виб1р найефективн1ших, з позицхй виховання Д1тей, плану-вальних ршень структурних елементхв рекреашйного середовища; п1д кер1вництвом автора надрукована шла сер!я методич-них рекомендаций, що сприяють науково обгрунтованому форку-ванню системи об"ект1в 13 залоб1гання дитячого дорокньо-транспортного травматизму в шетах Украши.

П8РЕЛ1К ПУБЛ1КАД1Й ЗА ТВуЮЮ ДОСШДШНЯ

1. Крикановская Н.Я. Городская среда.- дети - транспорт.- К.:Буд1вельник, 1995.- 135 с.

2. Крикановська Н.Я. Арх1тектурне проектування ланд-шафтно-рекреашйних територ1й для д1тей: Навчальний посгб-ник.- Ки1'в: НМК 30, 1995.- 112 с.

3. Крикановская Н.Я. Архитектурно-ландшафтные принципы проектирования килых территорий: Учебное пособие.- Киев: ГОК ВО, 1990.- 123 с.

4. Крикановская Н.Я. Эколого-градостроительные принципы проектированияяландшафтно-рекреационнкх территорий Украины: Учебное пособие.- Киев: УМК ВО, 1992.- 114 с.

5. Крикановська Н.Я. Архттектурно-лан,даафтн1 принципи проектування китлових територ^й: Навчальний посхбник.- Кигв: НМК ВО, 1990,- 122 с.

6. Кригановська Н.Я. Екслого-гЛстобудтвн! принципа проектування ландяафтно-рекреаи1йних територ1й УкраУни: Навчальний посхбник.- КиГв: ШК 30, 1992.- 107 с.

7. Криааковская Н.Я. Детские игровые площадки: Брошюра.- М.: ВНИИТЭ //Художественное конструирование за рубекок. - 1976,- Вып.2,- 28 с.

8. Крикановская Н.Н. Методические рекомендации по проектированию и организации специализированных игровых комплексов для обучения детей правилам дорокного движения: Брошюра.- Киев: Редакционно-издательский отдел ».БД УССР, 1978,55 с.

9. Крикановская Н.Я,Методические рекомендации по архк-тектурно-планировочнкм решениям автоплощадок для обучения детей правилам дорокного движения: Брошюра.- Киев: Редакционно-издательский отдел МВД УССР, 1980.- 47 с.

10. Крикановская Н.Я. Методические рекомендации по организации учебно-воспитательной работы в автогородках: Брошюра.- Киев: Редакционно-издательский отдел МВД УССР, 1982.51 с.

11. Крикановская Н.Я. Методические рекомендации по размещению детских знаков в автогородках: Брошюра,- Киев: Редакционно-издательский отдел МВД УССР, 1982.- 39 с.

12. Крикановская Н.Я. Рекомендации по проектированию площадок для обучения дошкольников правилам поведения пеше-

ходов на улице: Брошюра.- К.: ЦН11ЙЭП учебных зданий, ЦНТИ Госгракданстроя, 1983.- 71 с.

13. Крикановская H.A. Композиционные принципы организации рекреационной среды //Эргономика и худокественное конструирование." Харьков: ВНИИТЭ, 1972.- с. 12-17.

14. Крикановская Н.Я. Принципы эстетической организации детских автогородков //Техническая эстетика на промышленных предприятиях: материалы республиканского семинара в г.Вильнюс /под научной редакцией канд.арх. Яковлеваса-Катецкиса.-Вильнюс, 1974.- с.71-78.

15. Крикановская H.A. Исследование особенностей формирования предметно-пространственной среды для детей.- Гос.регистрации F 76092635.- ШЖГЭ, Харьковский филиал.- 1976.

16. Крикановская H.A. Некоторые вопросы организации пространственной среды пионерского лагеря.- ХЩТИ: 1975.-с.1-3.

тг» ijv,ц о п — _______________„______

А/. хьрпюлию'о^ллл lit-li* U рсидпипсиюпои ДСТиЛЯЛ

игровых комплексов //ХЩШ,- 1975.- с. 1-3.

18. Крикановська Н.й. Кавчання допшльнят правилам ву-личного руху //Дсдапльне виховання,- 1976.- Ш I.- с.29-32.

19. Крикановская Н.Я. Формирование игровой среды для детей //Техническая эстетика.- 1976.- № 3-4.- с.17-21.

20. Крикановская Н.Я. Разработка методичнских рекомендаций по проектированию комплексного оборудования для автоплощадок и автогородков.- Гос.регистрации Jf 77062018.- ВНИИТЭ, Харьковский филиал.

21. Крикановская Н.Я. Методические основы проектирования игровой среды для детей дошкольного возраста //Техническая эстетика.- 1977.- №> 12,- с.23-15.

22. Крикановская Н.Я. Разработка методических рекомендаций по архитектурно-планировочным решениям детских автоплощадок.- Гос.регистрации ß 77061336.- ВНИИТЭ, Харьковский филиал.- 1978.

23. Крикановская Н.Я. Об итогах Всесоюзного смотра-конкурса на лучший детский автогородок //Школа и производство.-1982.- * 8.- с.60-61.

24. Крикановская Н.Я. Размещение визуальной коммуникации в зоне влияния станций метрополитена //Город и метрополитен: ШКС, Харьков.- 1984.- с.И-12.

25. Крикановская. Н.Я. Оборудование детских площадок //

Техническая эстетика,- 1984.- £ II,- с.19-21.

26. Крикановская Н.Я. Исследование моторной деятельности детей и разработка рекомендаций по усовершенствованию специальных рекреационных комплексов, функционирующих на территории УССР, оснащенных электромобилями; Научно-технический отчет.- Харьков: ХИИКС.- J? Гос.регистрации 0184000439.- 1986.

27. Крикановская Н.Я. Исследование использования территории лесопарка Сокольники-Номерки в г.Харькове с разработкой предложений по рациональной организации массового отдыха трудящихся,- Научно-технический отчет.- Харьков: ХИИКС.-Гос.регистрации № 01890062142,- 1989.

28. Крикановская H.H. Создание системы объектов по преду прекдению детского дорокно-транспортного травматизма в городах Украины //Градостроительство.- НИПИ градостроительства, Киев.- 1993,- Вып.45.- с.107-115.

29. Крикановская Н.Я. Исследование воздействия городской среду на развитие детей и молодежи 1Z1^уо ихозяйство городов.- Киев: Техника, 1995,- Вып.4,- с.57-58 /соавтор Сокольская О.С./.

30. Крикановская Н.Я. Градостроительная характеристика рекреационных систем для детей и молодеки //Коммунальное хозяйство городов.- Киев: Техника, 1995.- Вып.5,- с.19-21 /соавтор Сокольская О.С./.

Крикановская Н.Я. Методологические основны градостроительного проектирования рекреационной среда для детей. Диссертация на соискание научной степени доктора архитектуры по специальности 18. 00.04 - Градостроительство, районная планировка, ландшафтная архитектура и планировка сельскохозяйственных населенных мест. Киевский государственный технический университет строительства и архитектуры. Киев, 1997.

Защищается 30 научных работ, в том числе одна монография, 3 учебных пособия, 6 методических разработок /брошюр/ и I авторское свидетельство, которые содер&ат результаты теоретических и практических исследований, связанных с формированием рекреационной среды для детей. Впервые исследована рекреационная среда для детей как целостный объект градостроительного проектирования. Разработана типология структурных элементов рекреационной среды с эффективным воспитательным воздействием. Выявлены их основные градостроительные параметры.

Krizhanovskaya K.Y. Methodological bases of town-planning designing the recreational environment for children.

Thesis submitted for a degree o£ Ph. D. (Philosophical Doctox on speciality 18.00.04, the Kiev State Technical University of Building and Architecture, Kiev, 1997.

30 scientific works are being defended// including 1 monograph, 3 teaching aids, 6 methodical elaborations (booklets) and 1 author certificate, containing the results of theoretical and prac tical researches related to formation of recreational environment for chieldren. The recreational environment for children has been treated for the first time as whole object of town-planning designing. The typology of structural elements of recreation environment vith effective educational influence has been developed. Its basic town-planning parameters have been revealed.

Ключов! слова: середовише, рекреащя, рекреашйна дх-яльн!сть, структуры! елементи.