автореферат диссертации по строительству, 05.23.05, диссертация на тему:Легкий золошлаковий бетон на обпалюванiй зв'язцi

ЛНПЇРОПЕТЮВСЬКИЙ ІШНЕРЮ- Ьі’ДШИШ1Й >ис

6 од

На правах р«іс

РУДЕНКО Натая і я Школа і виг

ЛЕГКИЙ 30Л0111ЛЛК0ВМ БЕТОН НА ОБПАЛЮВАНІЙ ЗВ"ЯЗЦІ

05.23.05 - Будівельні матеріали та вир^а

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня ’ кандидата технічних наук

Дніпропетровськ 1993

Робота виконана в Дніпропетровському інг£керно-6удіверному інституті.

Науковий керівник -

Офіційні опоненти: -

Провідна організація -

академік ЛІН України, д. т. н., професор В. М. Пунагін

доктор технічних наук, професор а М. Вировий

кандидат технічних наук, професор ,

В. Е Глушенко

Дніпропетровський трест "Дні продомнаремонт"

Захист дисертації відбудеться " Шп5КО&(ГГНЯ 1993 р.

о 13 годині на засіданні спеціалізованої ради К 068.32.02 "Будівельні матеріали та вироби” Дніпропетровського іігазнерно-Оудівельного інституту за адресою: м. Дніпропетровськ,

вул. Чернишевського, 24а, ДІБІ, к. 202-

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці ДІБІ.

Автореферат розіслано '"/О" ггЯО93 р.

Вчений секретар '

спеціалізованої ради, . к. т. н. , доцент 7 А. П Карпухіиа

- з. -

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В промисловості будівельних матеріалів дуже рідко використовуються комплексні засоби виробництва, наприклад, сполучення технологій грубої кераміки й легких бетонів. Використання двох різних технологій може різко розширити сировинну базу та забезпечити одержання якісно нових матеріалів.

Робота присвячена вирішенню питань розширення сировинної бази місцевих будівельних матеріалів шляхом використання зо-лошлаків теплових електростанцій та глинистої сировини. Вони служать складов"ми бетона на обпалюваній зв"язці. Новий матеріал характеризується рядом цінних властивостей, які дозволяють на основі зодошлакових сумішей як відходів ТЕС одержати високоефективні стінові блоки та інші вироби. При цьому в значній мірі мода; бути реалізована програма утилізації промислових відходів.

Мета роботи - експериментально-теоретичне обгрунтування технології стінових блоків з бетона на обпалюваній зв"язці з використанням золошлакових сумішей теплових електростанцій та звичайної глинистої сировини.

У відповідності з поставленою метою вирішувались такі задачі:

- визначення фізико-хімічних властивостей сировинних матеріалів;

- оптимізація параметрів сушіння та Бипалу бетона на обпалюваній зв"язці:

- дослідження впливу складу обпалюваної зв"язки на міцність бетона;

- опрацювання фізико-аналітичного метода проектування складу бетона на обпалюваній зв"язці;

- розробка технології стінових блоків з бетона на обпалюваній ЗВ”ЯЗЦІ.

Наукова новизна роботи:

- теоретично обгрунтовано та експериментально підтверджено можливість одержання обпалювано^ зв"язкк на основі зо-лошлакоьих відходів теплових електростанцій, які модифіковано

добавками, для виготовлення композиційного стінового матеріалу з заданими властивостями;

- визначені закономірності утворення обпалюваної зв"язки для одержання бетона з використанням промислових відходів;

- уточнено вплив параметрів обпалювання на кинетику формування структури та властивостей бетона на обпалюваній зв"язці, в результаті чого запропоновано ефективний режим випалу стінових блоків;

- встановлено особливості фіЗИК0"ХІМІЧНИХ Процесів, ЯК! протікають в бетоні при обпалюванні, та параметри структури бетона па обпалюваній зв"язці;

- розроблено фізико-аналітичний метод проектування складу легкого бетока на обпалюваній зв"язці.

Практичне значення роботи обумовлене утилізацією промислових відходів, розширенням сировинної б,ази стінових матеріалів, одержанням нових видів виробів з бетона на обяаливаній зв"язці, покращенням екології навколишнього середовища.

Реалізація результатів досліджень. По розробленій технології стінових блоків у 1993 р. випущено дослідно-промислову партію СТІНОВИХ блоків розміром 0,2x0,2x0,4 м кількістю 1600 шт. в НПО "Захист", м. Кривий Ріг.

Автор захищає:

- результати фізико-технічних досліджень нового виду штучних будівельних конгломератів - легкого та нелогичного бетона на обпалюваній зь"явці;

- методи призначення та оптимізації складів б'зтона;

- технологію стінових блоків з бетона на обпалюваній зв"язці.

Апробація роботи. Основні результати досліджень доповідались на: всесоюзній науково-технічній конференції, Бєлгород, 1991 р.; всесоюзній науково-технічні й конференції, Челябінськ, 1991 р.; П міжнародній конференції "Сучасні будівельні матеріали, конструкції та технології”. Вільнюс, 1992 р. •, міжнародній науково-технічний конференції, Челябінськ', 1992 р.; міжнародні# науково-технічній конференції "Матеріали Ш сторіччя"; Дніпропетровськ, 19ЪР. р.;

П міжнародній науково-технічній конференції "(Матеріали длі будівництва", Дніпропетровськ, 1993 р.; 43-45 науко-

во-технічних конференціях професорсько-викіадацького складу наукових співробітників, аспірантів та пошукачів Д1БІ Дніпропетровськ, 1991-1993 рр.

По темі дисертації опубліковано 12 робіт, подано заявк на патент "Сировинна суміш для виготовлення стінових ке рамічннх виробів" з приоритетом від 4 березня 1992 р. ( 5030556).

Обояг роботи. Дисертаційна робота складаетьс з вступу, п'*яти розділів, висновків, додатків,списку викорис таної літератури ,135 найменувань). Загальний обсяг дисер таці і 185 сторінок, у тому числі 125 сторінок машинописног тексту, 46 рисунків, 22 таблиці.

ЗМІСТ РОБОТИ

На базі проведеного літературного огляду дається критич на оцінка сучасного стану виробництва стінових керамічних вк робів з використанням промислових ВІДХОДІВ.

Проблемі одержання нових видів стінових матеріалів прис вятили дослідження IL І. Боженов, Г. С. Бурлаков. Е 11 Вудникон В. Д Глуховський, КЕ. Горяйнов, 1.0. Іванов, II. Б. Кривенко В. Т. Прожога, О. В. Ралко, Р. Ф. Рунова, C. ЗК. Сайбулатов, МЛ.Хт рович та інші. Ними запропоновано різні технології та сирс винні матеріали для виготовлення стінових виробів.

З проведеного аналізу використання відходів теплові електростанцій у виробництві стінових матеріалів мола зробити висновок, що в основному, як сировина, використав; еться зола-унос. Це звужує кількість теплових електростанції відходи яких можуть бути використані. Як відомо, більшій ТЕС накопичує не чисту золу, а золошлакову суміш. Кількіс золи у відвалах не перевишус 15... 30%. Другий компонеї відезлів - паливні шлаки - майже не використовується. • Кр того, такі вироби мають низьку міцність і велику усадку піс. обпалювання. Комплексне використання золошлакових сумішей відвалів ТЕС мок значно поширити сировинну базу для виро1 стінових виробів, покращити іх фізико-механічні ьла

■ - 6-■ивості, а також збільшити номенклатуру продукції/ що випускається.

Основні практичні задачі дв"язані із збільшенням номенк-іатури виробів з бетона на обпалюваній зв”язці. При цьому юзміри та форма виробів пові-шні забезпечити рівномірність. Опалювання при відповідній якості.

Для підвищення міцності виробів з бетона на обпалюваній зв"язці треба покращити властивості цього матеріал» на рівні мікроструктури.

Таким чином, основні задачі зв’’язані з розробкою комплексного зв"язуючого та підбором раціонального гранулометричного складу заповнювача.

Аналіз проведених досліджнь дозволив висунути таку робочу гіпотезу. Оскільки в золошлаковій суміші, яка складається з золи (склофаза) і паливного шлака (складного мінерального комплексу), с значна кількість мінеральних утворень в активній формі, то в сукупності з глинистою складовою у вигляді шлікера моте бути одержана пластична легко-плавіи суміш. Вона утворює керамічну зв"язку високої міцності при відносно низькій температурі термічної обробки, що в комплексі з зернами шлака перевтілюється з штучний будівельний конгломерат. Останній являє собою легкий або полегшений бетон на обпалюваній зв"язці.

Для виконання експериментів використовували сліл; мі матеріали:

- золошлакову суміш Придніпровської ГРЕС, яка характеризується значним вмістом-Fe,О,, CaO, MgO, шр свідчить про можливість використання іх у ролі ефективних плавнів. Оксиди кремнію, що містять у собі зола та шлак у кількості 40... 58%, знаходяться в активній формі;

- глину Новоолекеандрівеького родовища, що відноситься до сировини середньопластичної, легкоплавкої, з високою чутливістю до сушіння.

Для дослідження фазового складу вихідних речовин, зв'язки та бетона на обпалюваній зв"язці проведені рентгенофааовкй, диференційнотермічний та петрографічний аналізи.

Використовувались стандартні та спеціальні методик* досліджень з залученням математичних методів планування експерименту.

■іормувашш зразків проводилося шляхом вдавлювання штампу. Сві ж>відформовані зразки висушувалися та обпалювалися зе температур 950. .. 1050°С.

В результаті проведених експериментальних досліджень вивчались властивості обпалюваних зв"язок, розроблені основні принципи утворення обпалюваних штучних будівельних конгломерат і в.

Як відомо, проф. I.A. Риб"евим розроблено універсальну класифікацію шту': 'их будівельних конгломератів різної природи. іиі конгломерати об'єднуються загальною теорією, в якії! особливий іиіас займають комплексні обпалювані конгломерати на основі кераміки, скла, шлаків та кам"яних розплавів. В цій класифікації залишено декілька пустих комірок для матеріалів, які, можливо, будуть розроблені а майбутньому. Запропонований нами бетон на обпалюваній зв"язці за складом та властивостями є комплексним обпалюваним будівельним конгломератом з використанням елементів кераміки (глиниста фракція), скла (зольна складова) та шлаїсу.

В роботі використано системний підхід для дослідження бу/учш суміші для обпалюваного будівельного конгломерату. Для цього виявилося доцільним поділити її структуру на ряд підструктур. Б основу цього покладено теорію структуроутворення бетона про*. В. М. Пунагіна, по якій бетонна, суміш може поділятися на мікро-, мезо- та макроструктуру.

Мікроструктура - це структура тіста як двохкомпояентної системи, ідо сіслалреться з води та глиноволошлакової композиції. Мезоструктура - структура умовного розчину як даохком-іинептної системи, що складається із зв'язуючого тіста та дрібного заповнювача - паливного шлака фракції до 2,5 мм. Макроструктура - структура Оетсна як деохкомпонєнтної системи, що складається з розчину та крупного заповнювача - часток ’.їдаку з ромі ром зерен 2,5.. .20 мм.

У ВІДПОВІДНОСТІ з цим кожний компонент бетонної суміші та бетона складається лшсе з двох умовно суцільних взаємноп-

' - 8 -роникливих середовищ: твердого карі ас а (окремих часток скла-

дових бетона) та рідкого середовища. В процесі формування структури бетонної суміші кожне рідке середовище насичується у визначеному ступені диспергованими у ньому частками твердої фази та утворює визначений їип конгломератної структури. В той же час кожна підструктура являє собою дисперсійне середовище у вищій структурі.

Встановлено, що в результаті обпалювання глинистих мас з добавками золи та меленого шлаку утворюється надзвичайно міцна та щільна обпалювана зв"язка. Міцність п залежить від визначеного співвідношення глини, золи і особливо меленого шлаку. Виявлені склади високої міцності - 60, ..80 КПа. Це можна пояснити утворенням муліта, який надає цінних властивостей обпалюваній зв"язці.

Петрографічний та рентгенофазовий аналізи показали, що з підвищенням температури випалу до 1000. ..1050° С процес мулітоутворення інтенсифікується за рахунок розкладення аморфізованих мінералів, польового шпата, виділення вільного оксида алюмінію й збільшення кількості утворюваного ними розплаву в присутності лужних оксидів та значного вмісту склофази. Тому при цих температурах спостерігаються кристали муліта замість його тонких утворень за більш низьких температур. При 1050° С вміст у зв"язці муліта та склофази дорівнює 15. ..20 й 60% відповідно, що визначає підвищення 'іі міпноеті при стиоку до 80 МПа й більше.

Встановлено, що на міцність обпалюваноі зв"язки істотно впливає кількісне співвідношення її твердих компонентів. Змінюючи вміст у зв"язці глини від 10 до 30%, зольно'і фракції від 10 до 40% та меленого шлака від 40 до 90%, одержано ізолінії міцності обпалюваної зв"язки. Вони утворюють області оптимальних снівві ношень компонентів зв"язки (рис.1). .

Досліджено вплив кількості та дисперсійності меленого шлака як одного з структуроутшрюючих елементів обпалюваної зв"язки на її фізико-механічні властивості. Дисперсійні а.ть змінювалась від 1400 до 2500 см2/г. "-Експериментальне встанов-' лено,;>шр із збільшенням'Вмісту меленого шлака й зменшенням кількості золи у глинозолошлаковій композит І МІЦНІСТЬ зв"яз-

і

ки незмінно підвищується. Із збільшенням зольного компонента до 30% щільність зв"язки зменшується на б... 8%, а водопогли-нання зростає на 8... 13%.

При збільшенні дисперсійноеті меленого шлака міцність зв”яэки зростає на 15. ..16%, щільність - на 4 ...7%, водопог-линання знижується на 6... 8%.

Проведено дослідження впливу модифікуючих добавок на властивості обпалюваних зв'Чшок. Для цього застосовувались пластифікатори лігносульфонат технічний (ЛСТ) та стабілізатор форміатно-спиртовий (СЗО). Це дозволило знизити формівну вологість на 3,2. ..3,3% (ЛСТ) й 5^3. ..5,5% (СФС).

При визначенні граничної напруги зсуву виявлено, що і і максимальне зниження е при введенні ЛСТ у кількості 0,5....

0,6%, СЇС - 0,4. ..0,6% й становить, відповідно, 13,7. ..13,9 й 31,9. ..33,8%.

Одержані результати показали, ідо можливо максимально знизити коефіцієнт чутливості до сушіння зв"язуючого на 30,8.. .35,1% (ЛСТ) й на 38,9...40,5% (СФС). Максимальний приріст міцності при стиску обпалених зразків 8в"язуючого становить 8,5.. .11,4% (ЛСТ) й 11,4. ..14,7% (СЮ).

Покращення фізико-механічних характеристик обпалених Зі ;сів зв'язуючого обумовлюється підвищенням ЩІЛЬНОСТІ сирцю . в , ‘іультаті зниження формівної вологості тіста при введенні ' поверхнево-активних речовин. Таким чином, раціональна кіль-

кість пластифікаторів становить 0,4... 0,5%. від маси зв’Язу»-чого.

За даними проведених досліджень власивостей обпалюваної зв'язки вивчались властивості легких бетонів на її основі. Бетон на обпалюваній зв”язці’ е дрібнозернистим матеріалом з характерними реологічними властивостями. Вони залежать від концентрації та крутості вихідного тіста. Тому слушно використати полонення реології штучних будівельних конгломератів для оцінки впливу основних технологічних факторів на легко-укладальні сть бетонних сумішей.

Виходячи з цього, виведено реологічне рівняння легко-укладальності бетонноі суміші з глинозолоилаковим тістом. Рівняння вібров"язкості зв"язуючого тіста має вигляд:

? “?оЄХР ) (і)

Аналогічно рівняння вібров'Язкості дрібнозернистого розчину з урахуванням (1):

^ ” %ехр (аК -сі) (2)

На їх основі одержано реологічне рівняння консистенції бетонної суміші

Д =70ехр (а А + &У -сі) (3)

Після деяких перетворень і спростувань одержуємо залежність показника дорсткості бетонної суміші від її складу С=аХ + 6У-с 2, М)

де 6 - показник жорсткості бетонної суміші;

а,Ь,с.- кваліметри (комплексні характеристики якості' і і повідно дрібного й крупного заповнювачі? та зв’язуючого; • ,

X,У - параметри насичення бетона відповідно дрібним та

крупним заповнювачами;

1 - ступінь розрідження зв'язуючого тіста водою у по-

рівнянні з тістом нормальної крутості;

Ж - жорсткість бетонної суміші, с.

За експериментальними даними, із збільшенням насичення бетонної суміші заповнювачем виникає погіршення легкоукла-дальності суміші для обпалюваного бетона. При цьому найбільш інтенсивне збільшення короткості суміші спостерігається при насиченні крупним заповнювачем (Ь >• а).

Із збільшенням ступеня розрідження зв"язуючого тіста водою, а також при підвищенні ступеня пластифікації зв'язуючого тіста шляхом введення поверхнево-активних речовин легкоукла-дальність бетонних сумішей для обпалюваного бєтона покращується.

В"язкість бетонної суміші дає можливість реально оцінити здатність матеріала деформуватися під впливом постійного тиску.

При обпалюванні бетона відбуваються фізико-хімічні й кристалізаційні процеси. Вони справляють вплив на в"язкість рідкої фази, що утвориться, та змінюють співвідношення кристалічної й рідкої фази, що призводить ДО ЗМІНИ в”язкості системи в процесі обпалювання. Дослідження змін в"язкості бетона при обпалюванні дає можливість виявити зони оптимізації фізи-ко-хімічних й кристалізаційних процесів. '

Очевидно, що фазові перетворення, мінералоутворення та формування структури, які забезпечують високі фізико-ме-ханічні властивості бетона на обпалюваній зв"язці, визначаються складом вихідної суміші та температурою випалу.

На основі результатів досліджень фізико-хімічних перетворень компонентів бетонноі суміші й структуроутворення обпалюваноі зв"язки запропоновано схему процесу формування міцної поруватої структури бетона з виділенням трьох періодів обпалювання.

У першому періоді - початку структуроутворення (850°С) -з'являються первинний розплав та спучені ділянки. Другий період (850. ..950° С) характеризується формуванням поруватої структури обпалюваного бетона в результаті контактного зпе-чення сферичної склоподібної речовини, ■ поруватого скла, часток аморфизованих глинистих агрегатів та оплавлення зерен шлаку. У третьому періоді (950... 1050°С)' порувата структура обпалюваного бетона зміцнюється за рахунок ущільнення. Струк-туроутворюючі мінерали істотно змінюються. Цей період є визначальним у формуванні фазового складу й міцної поруватої структури бетону, що забезпечують його високі експлуатаційні властивості. -

Одним з найважливіших факторів одержання якісного ма-

теріла е процес сушіння відформованих виробів. З метою визначення залежності часу сушіння від розміру вироба прийнята характеристика. ^ як відношення об"ему вироба V до його- поверхні Р: _р «У/Р. Проведені-дослідження показали, що в залежності від швидкості підйому температури (80... 150°С/год) необхідний час сушіння виробів зр-1,2. ..1,7 см становить 1...3 год, з р < 1 см - 1 год. Також впливають на вибір режиму сушіння усадочні властивості. Експериментально доказано, ш.о зменшення кількості глини в суміші від 25 до 15" зменшує усадку бетона від 3,2 до 1,4%.

Проведені дослідження однорідності характеристик матеріали у виробах шляхом випробувань зразків-кубів з ребром

0,03 м, яких еипілєно з виробів. Результати екеперимзнтіз приведені в таблиці. .

Таблиця

Результати оцінки однорідності бетона

Склад бетона,% Кет. , МПл ¡Ціль- ність, кг/мЗ Модуль пружн., МПа Мрз, цикл.

Г 3 .ЧИЇ Ш В

1 16 18 26 21,4 18,6 35,9 1750 15,7*10-* 50

2 15 14 ЗО 23,9 17,1 44,8 1770 17,3*10і 50

3 14 20 24 23,5 18,5 33,8 1740 14,8*103 50

Коефіцієнт теплопровідності для обпалюваного бетона становить 0,445.. .0,502 Вт/м-К при щільності 1740. ..1770 кг/мЗ.

Експериментально встановлено, що вироби з„бетона на обпалюваній зв"язці мають марку по морозостійкості Р50.

Розроблено фізико-аналітичний метод проектування складу бетона на обпалюваній зв”язці. Він грунтується на використанні функціональних залежностей властивостей бетонної суміші й бетона від параметрів його складу. Встановлено залежність міцності й щільності бетока на обпалюваній зв"язці від зв"яз-ководного відношення. Із збільшенням зв"язководного відношення з 2,5 до 4,0 спостерігається підвищення МІЦНОСТІ до 66 % й щільності на 5... 8% (рис. 2).

Розроблено технологічну схему виготовлення СТІНОВИХ

блоків з бетона на обпалюваній зв"язці, що запезпечуе одержання виробів з заданими властивостями. Коефіцієнт переходу від міцності вразків до міцності виробів в залежності від складу бетона становить 0,8. ..0,9.

45

40

Я

ЗО

25

,йм мі хВ_

£* Т

/1

и/

1 /

3,0

4,0

т

то

то

то

/730

з/а

Рис. 2. Властивості бетона

Проведені виробничі випробування показали принципову можливість виготовлення легкобетонних стінових блоків на обпалюваній зв"язці по розробленій технології.

Економічна ефективність розробленої технології порівняно з традиційною технологією глцняної цегли та керамзитобетонних блоків зумовлена зниженням собівартості виробництва на 22,8 й 31,3 % відповідно. Річний економічний ефект у перерахунку на

1 мЗ стінових блоків становить 25,06 крб у стабільних цінах

1991 року.

Проведено дослідження вихідних матеріалів та виробів на_ присутність радіонуклідів згідно з нормами радіаційної безпеки РСН 356-91. Отримані дані свідчать, що по активності виробів (Ао-1,4-10~6 Ки) та поверхневій активності (20,8-10 Ки/м2) бетон можна віднести до П класу радіоактивних будівельних матеріалів.

ВИСНОВКИ

1. На підставі теоретичних та експериментальних досліджень доведено можливість одержання обпалюваних зв"я8ок

та бетонів на їх основі марок від 200 до 800 із звичайної глинистої сировини й золошл&кових сумішей з введенням СТруК-туруючих та модифікуючих добавок. Позитивний вплив добавок у вигляді склофази, меленого шлака та поверхнево-активних речовин виявляється у збільшенні вмісту піроксенових та мулітових стійких сполучень, які утворюються в процесі випалу.

2. Відмітною особливістю одержаного бетона на обпалюваній зв"язці є застосування элемент і в шлікерної технології у виробництві виробів із звичайних глин або сутлинків у сполученні з меленим шлаком та склофазовим компонентом золи. Розвиток фізико-хімічних процесів структуроутворення при обпалюванні складного композиційного складу приводить до утворення нових мінеральних комплексів.

3. За відносно низьких температур випалу. (950. ..1050 С) створюються умови для повної кристалізації мінеральних фаз й утворення міцного,'легкого або полегшеного бетона, який використовується як стіновий матеріал.

4. Визначені зони найкращих фізико-механічних характеристик бетона на обпалюваній зв"я^ці ,та оптимальні співвідношення його компонентів з урахуванням фізико-хімічних властивостей вихідних сировинних матеріалів та заданих технологічних факторів.

5. Розроблено нову методику призначення складу легкого

бетона на обпалюваній зв"язці, яка грунтується на використанні основних залежностей властивостей бетонної суміші й бетона від параметрів його складу: залежності міцності й щіль-

ності бетона від зв"язководного відношення;'» залежності консистенції бетонної суміші від її складу; рівняння абсолютних об"емів при оптимальному співвідношенні дрібного та крупного заповнювачів. При використанні бетонних сумішей жорсткістю більше 250 с (за технічним віскозиметром) при розрахунку складу бетона рівняння консистенції бетонної суміші замінюється рівнянням щільності бетона на обпалюваній зв"язц'..

6. Досліджено вплив режимів випалу на властивості бетона на обпалюваній зв"язці. Встановлено, що бетон на обпалюваній зв''язці, який є високопісним керамічним матеріалом, дозволяє застосовувати короткі режими обпалювання виробів на його ос-

нові та раціоналізувати найважливіший технологічний переділ -сушіння відформованих виробів. Запропоновано ефективний режим обпалювання стінових блоків 8 бетона на обпалюваній зв"язці.

•7. Введення до складу зв’’язуючого на основі звичайної глинистої сировини гідрофілізуючих поверхнево-активних добавок ЛОТ та ОФС в оптимальній кількості’ дозволяє підвищити сполучні властивості та трі іржостійкість зв'язуючого й знизити витрати води при збереженні заданої легкоукладальності бетонної суміші, що дає можливість застосування швидкісних режимів обпалювання виробів.

•8. Вивчені структура та властивості бетона на обпалюваній зв"язці. Показано, що випал при 1000... 1050° С створює умови для повної кристалізації стабільних мінеральних новоутворень й сприяє одержанню бетона з високими фізико-ме-ханічними характеристиками. ’

9. Проведені виробничі випробування показали принципову можливість виготовлення стінових блоків з бетона на обпалюваній зв"язці по розробленій технології.

10. Новизна розробленої технології стінових блоків з бетона на обпалюваній зв”язці полягає у поєднанні бетонної та керамічної технологій, ідо дозволило із суміші ка основі звичайної глинистої сировини (до 202) й золошлакових сумішей (до 85%.) одержати високоефективні пустотілі СТІНОВІ блоки.

Основні положення дисертації опубліковано в таких роботах: .

1. Мелкозернистые бетоны и растворы на бесцементных вяжущих //Строительные материалы и конструкции. - 1990. - N 1,-с. 10. (Соавт. В. Е Цунагин и др.).

2. Разработка системы управления технологичесісим процес-

сом ‘производства сборного железобетона. - Тез. докл. всесоюзной-'научно-технической конференции, Белгород, .1991 г. (Соавт. Пунагин В.:'Н., Рябошапка-А. Н.). .

3. Централизованная.система управления, производством бб-to¡;l' в сельском строительстве. - Тез. докл. всесоюзной -научно-тех.мческой конференции, Челябинск, 1991-г. (Соавт. Пуна-: гик В.Е , Рябоыапка А.Е).

4. Изменение удобоукладываемости бетонных смесей с промышленными отходами в условиях сельского строительства.- Тез. докл. всесоюзной научно-технической конференции, Челябинск,

1991 г. (Соавт. Пунагин и'др.).

5. Влияние состава бетона на его прочностные свойства. Доклад на П международной научно-технической конференции "Современные строительные материалы, конструкции и технологии", Вильнюс, 1992 г. (Соавт. Пунагин ЕЕ, Аль-Ариан Нихад.).

6. К теории прочности бетона. - Сборник научных трудов "Интенсификация строительного производстза". - К. , УЖ ВО,

1992 г. ; Соавт. Пунагин В. Н. и др.). .

7. Влияние ухода за бетоном на долговечность конструкций сельскохозяйственных объектов. - Тез. докл. международной научно-технической конференции, Челябинск, 1992 г.- (Соавт. Пунагин В. К и др.).

8. Принципы подбора состава легкого бетона на обжиговой

связке. Сборник научных статей "Научные основы строительства", Днепропетровск, ДИСИ, 1993. (Соавт. Пунагин В.II, Аль-Ариан Нихад.). , ч

9. Принципы назначения состава бетона на обжиговой связ-

ке, - Тез. докл. международной научно-технической конференции "Материалы XXI века", Днепропетровск, ДИСИ, 1992 г. (Соавт. Пунагин ЕЕ). '

10. Реологические свойства искусственных строительных конгломератов. - Сборник научных статей "Интенсификация рабочих процессов строительного производства". Днепропетровск, ДИСИ. 1993. (Соавт. Пунагин: В.;Е , Аль-Ариан Нихад ).

11. Прогнозирование составов легкого бетона на обжиговой связке. - Тез. докл. П международной научно-технической конференции "Материалы для строительства", Днепропетровск, ДИСИ.

1993 г. (Соавт. Пунагин ЕЕ).

12. Бетоны на обжиговой связке - новый вид высокоэффективных строительных материалов. - Доклад на 45 научно-технической конференции профессорско-преподавательского состава,, научных сотрудников,аспирантов и соискателей. Днепропетровск, ДИСИ. 1993 г.