автореферат диссертации по химической технологии, 05.17.01, диссертация на тему:Исследование и разработка технологии комплексной переработки вторичных серосодержащих ресурсов в целевые продукты

XAPKIBCbX! iS*! ДЕРЖЛВНИЙ ПОЛГГЕХНПНИЙ УШВЕГСИТЕТ

- S : ' J - НА ПРАВАХ PyiíOtlKCy

■■I ...." . '

ЗВЯПНЦЕВ ГЕННАД1Й ЛЕОНШОВИЧ

дослщження i розробка texj >гтй

комплексно! переробки btc [их

с1ркобм1сних PECyPCIB у ЩЛ1. ¿I продуют!

05.17.01 - ТЕХНОЛОГИ НЕОРГАНННИХ РЕЧО'иИН

АВТОРЕФЕРАТ ДИСЕРТАЦП НА ЗДОБУТТЯ НАУКОВС"О СГЛ1ЕНЯ ДОКТОРА ТЕХЩЧНИХ НАУК

XAPKIB - 1995

дисЕТТАшею е рукопис.

РОБОТА ВИК011АНА У СУМСЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ УНШЕРС1ШГП

ОФШ1ЙН1 ОПОНВНТИ: -ДОКТОР ТОШГЧНИХ НАУК, ПРОФЕСОР ЕРАЙЭЕР ЛГОН1Л МИКОЛАЙОВИЧ

- ДОКТОР ТЕХН1ЧНКХ НАУК. ПРОФЕСОР ШАПКА ОЛЕКСГЙ ВАСИЛЬОВМЧ

- ДОКТОР ТЕХНГЗНИХ НАУК. ПРОФЕСОР

ЯЕОРСЬКИЙ ВГКТОР ТЕОФКОВИЧ

провеше шшриемство -вмробниче сбеднання -хш про.чг

ШШСТЕРСТВО ПРОМ12СЛОВОСТ1 УКРАШИ. М СУМН

ЗАХИСТ БЦШУДЕТЬСЯ" Г. ' Г>ЕРЕЗНЯ 1995 р. О ¡2«' ГОД.ЧН! НА ЗАС1ДАНН1 СПЕЦШ1303АН01 РАДИ Д №8.39.04 У ХАРКГЕСЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ ПОЛШ^ЛЧЧНОМУ УШВЕРСНТГП (3)0002.-М. ХАРК1В, МСП, БУЛ. ФРУНЗЕ, 21)

3 ДИСЕРТАШеЮ МОЖНА ОЗНАЙОМИТИСЯ У ШБЛГОТЕШ ХАРКИЗСЫСОГО ДЕРЖАВНОГО ПОЛ1ТЕХНГЧНОГО УШВЕРСИТЕТУ

АВТОРЕФЕРАТ Р031СЛАНИЙ "II " ЛЮТОГО 1995 р.

вчений секретаг

спец1ашзовано! вчен01 раци^ ^ гринь г. i.

- 3

ОАГАЛЬКА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АкЗДЭ^ьш сть^прсблемн^Еазигивго.'г! ззвланнямн в промисловост! soprani'пая речовня та лйнеральних добряз s знешкодасенпя i тшйзатя bi^xqíIb, регенерат я t рещгркуляшл 'дспстзсшн еагокт:в, зикористания глшмуму сгоживання природши рэсурс!в, ■хоронз навколишнього серодовдаа. Особливо важсо m прсблыт :ИР1!ПУВТЬСЯ У ВИПОбНИЦТВ! фОСфЗрЕИХ ДССряВ Í ШГЫ8НТ1ЮГ0 Еоокксу титану, дэ утзорнються ВЭДШЙ КГЛЬКОСТ! rlnCOEHÍСЯИЗ ¡13X031 в» оульфамз за.иэа, вишрацвсваноГ (гхлролзно*: ¡ульфатног кислота,кислих стлчних. вод í скис! в cíp-ки. 20 йстлться у вдкидяяд газах.

Ефективна пераробка цих рэсурс!з утруднена знаслдск 1х нт&нсизкого накопшэння та псвыыгаго залучэння в сировакниа ■бсрот. Проблема уснладнюетьса звуженням на УкраШ ринку гряроддо! с!рки í валикам пошлом на буд1велый та íebi ¡ульфзт-í okcbmí сн! матер!али, як! необх!дн1 для рсзвитк-.' иродного господарства. Boa цз ставить перед дсслз дникамц ¡авданЕЯ еияелэння новах технолог! таих р!шень, спрямованих на iKCECMfiO яриродво! йрк-л ашасм комплексного застосування ¡торинних. с! рковтя сшп ресурс! в I шШпзэвня спсживчид ¡ластавостей продукт:в, rao зшускаються зз дспомогсю сульфатно! згслатд.

Роботами укрзШських вчэних (А.К.Заподьський, Е.Л.Картович, .Н.Кузнецов, Н.Ш.Сафху.гйн, В.Т.Явсрський та ta.) стн-срсаий шжйний науксвий фундамент. Виявлеш горспективя! напрямки :осл!джеяь : термохсм!чна переробка pecypciB з одержаншш ;ульфатног кислоти. з'яжучих, гйгмеят!в, коагулянт!в, взаемна алйчнз нейтрал! зай я компонент!в, ям е в р!зких з!дходах, ;эсурссзбер!гавч1 заходи. Щ напрямкн в!дпсв1дають сучаснам шмогам орган! зам I безв£ дходного виробництва. Однак виб!р юнкретних технолопчних р!шень всэ щэ утрудпений. Вагсмим 'альмом 8 спецжйка ф! зико-хгм! чшк властивостэй í умов }дзржання та збер!гашя ~ at дход!в, громгздк! стъ, енэрго- í cam талоемш сть наявншс технолог!чшх р!шень та схем, аедостатая юзробка теоретично: та еколого-економлчжп; основ проиэйв. .

РОЗБИТОК рИННОВИХ 3!ДН0СИН такоя ПХДЕШУЗ ЕИМОГИ ДО ОЙЕКИ юнкуронтоспромсзност! нових ресурсозбвр1гакгок розробок. Треба зизначати ассртимон? ! обсяг вкпуску ново! продукт! з з!дход1в, зйнюватл могливий прибуток i вконойчй втрата. Тему для

- 4- -

визначеншз цкх критерИв особливо! Щнност! вабував розробка еконошко-математичшх моделей (ГЛ.Марчук, Ы.Всровлч, М.Я-Лемешев, А.е.Гутнов, Н.Ф. Наумова та 1н.). Побудоза остагайх' можлива лише при нзявност! неемйрЕПшт р!внянь хпйчно" инетяки.

Необх1дн!сть у таких моделях в!дчуваеться , наприклад, при вир! ш9нн1 проблема регенерат i сульфатно i кислота за методом тврьйчно! дасощаци в! дпрацьовашх сульфатних кислот, к!льк!стъ р1 зноЕйдностеЯ яних досягаз двохсот. У юшюму втоадку необидно булэ ( В.С.Сущев, М.Д.Саенко, Б.Е.Казанцев, В.Е.Шэнфелъд та ) вдаваткся ло дорогоц1нних експерпментальних метод! в досл1дкэеь. Потр!бна юдвлъ, яка б дозволяла 1 нторпретувати в широкому 1нтервал1 змини технолог! чних параметра, к!нетику I економхку пронесу терысийзу будь-яких р!зновидностей в!дпрацьованих кислот.

Цракпгчвий: !нтерес мае розробка способу с!ркоочистки прохариБзльшх газ!в внробнщтва даоокксу титану розчини.м сульфат!в зал! за та зал! зоил сними ст1чшши водами. Малий вм!ст у газ! даоокясу с! ржи 1 еэлшшй вк! ст кксню дозволяе нахотгеузатк в р!дк!й фаз! Ге"*" (розчшга О^ОО^ викорастовуать як коагулянт для очистки си «да вод ). У цьоиу вкладку значзю ихродуються завдання подоланая деф!1шту сорзонйз та збуту продукт! е утшйзацп. Г.Е.Кузыйшас, 1-Вайс, 3.Абель, Л-К.ЛеШкъ, Е.П. !,!а-Шевсысцй» НЛ.НШшаза та 1нпй розройыя охреко процеси р:данного окисления зал! за шлекулярнии киснем, а М.Е.ПозШ, I .И.Кухльонов та Л.С.Васкласку - в1дновлення Його концентровашки за вистом ЭОо -газами. Додатково неоОПдШ .дай про, етйльккй вплив цкх пр^-цес1в,а також процэйв масоосшну та п доодлнак! ки на кГаетаку хемэсорОЩ! 2®2 1 накошчення в розтанХ О^"1". Потртбна розробка ресурсозбер! гаючях процес!в, апарат!в та схем с!ркоочистки дукэ залилених газ!в, одеркання продукт!в !з суспенз!й, цо утворилися.

Комплексная Шдх1д у значЮй гор! проявлявться в збалансовако му застосувагаи р!з!шх с!рковм!сних ресурс!в, включаючи ! фосфо-Пес. У проблем! шлишеннл спокивчих властивостей та засо01в утилхзацн фосфоПпсу одним 1з перспективних напрямк!в е впровад-жевня регулятор! в його кристал!зац!I на основ! поверхнево-активнкх речовин (ПАР) (Г.Л.ЗвяПкцев, Р.В.З!нюк,А.Е.Карпович,Б.'Б.Копилева, К.К.Цассх: та !н.). Використання цкх речовин ефэктивш -для регулжзанпя ПдратносИ та ф1льтрушкх властивостей сульфатного осаду. Однак пов!дет/лень про промисловз освоения цього мзтоду неыае. Вшшказ нэобйдзйсгь у розробц! ресурсозбер! гашо! техноло-

rîï екстрзшвЯао! фос^орио! »-.слота (ВШ з застосуваязям лостуа-юго регулятора крхстзл!caul I. Аля одериаиня фэсфоппсовшс в'яаг-шх, мэ.яорен-.дв та буквального ;сгмзно з treuil raramm властявостя ?реба вивтата ?'.9кан1зм ioro д! Г » генетику процос!в кристалоутво-эення, вшивания та дег! дратап! ï фосфоПасу.

В можал яробломк комплэксяого викорпстакия росурсхв маазь гоактичяка 1нтэрсс нов! пропозяцИ та технологи застооуванпй глпьфат-!окоЕтсннх в!зход!в для рэкультквац! ï грунту, одэряання' адгеах та грзкульоватк кемшзэкешх. добрав (ВЛ.Гдадушко. ¡.а.ПбЧковсысП, М.Е.Пазга, В.Д.Пзрхсивнко та tu.). ¡{зобх!дш !ассби, mo забззпочують зберекення et pieu, зитрач-зно! у взгляд: :уды$атно! клелоти на одержашш ffiix продай в, як! з cpciiscî îx ¡астссувзння втгкздавть у навотлкпка езродзвига.

Технолог!чяа вфектагнють ковах прсцвйз гзхоз залэхвть В1Д ;оботп хийчно! toxwkîî. Треба резробдята конкуренте спрсмогяа иаратя, со забэзпечуить яаДййсть, на Л Пдраал!чп! спорп тч ;агалыю ензргосяоэявзння (О.С.Балабексв, С.СЛахсв, э.Г.ХслГ.!, .П.Слободяшгк та !я. !.

Стзз, у зиробяицтвах добрав та пхгаэнИв утвотлеатъея велик? 1лькост1 вториннах ресурс!в, теор!я, технолог!я î .твхзика эрэробки ЯК1ЕС в î дпрзцьеваяэ що в падостатн! Я м! pi, ао иэ сприяз kchor.lt! пригодно! ctp-ки, яосягнэнни прабутку, ■ розвитку иробшгпа сил та cxopoHt природа.

'Mïê__робота. EKçt иення загжшо! народяогосподсрс; ".of

роблеш вкробництва мгяералышх добрив î тйгаегшз. FostytfKa-аукоЕих осноз технологи 1хзяшкса»1 пврэробкя. зтоматих удьфзт-i оневм! снах ресурс!з,. "о adoye npoqsca терьйчво! исощаци в!дпраиьезгпо! сульфатно! каслзти, йркоочистка: роетршалькях газ!э розчяпамя сульфат! в зал! за та зал! зогай скаа йчнжга во дает, тгробняцтва î застосувашяг фосфог! псу у рпсутност! регулятора Лого кристал! защ î, î в!др!гнясться я.!, що продукта утюйзацн перороблявться у зШзо&йсШ ичанти ï коагулянт'.:, судьфатну . кислоту, кешяекен! i,c,Op;isa. элоранти, (jociortncoBt з'яжуч! та оудвадмй xsmiî.

Для досяпиння псставл-зка! мэтя з робот! вар1вуваш так! задания:

розЕктсх тсоретичних уяслень про кинетику î кэхахйзт прсце&в îpMi'ïisoi яисоц;ац!Г в!дпрацьоваяях сульфатшд кислот, :ркосчжтк1! срохарзевальниг газ!з розчизаки сульфат! в зал1за» |робшцтвз та дзйдратац! I фосфэйпсу у прясутиосли регулятора

йоге крисгал заи! I, формуваккя та розчкнешя гранул коАалэкешя. доорпз, шо оазуються на результатах ф! еико- xi ьСших 1 тсхнсс.о-г!чн*п; дослглжэеъ ;

- катаматичае модвлявання процейв термолизу в! длргцьоьзнп;-: сулъфатнах кислот, очистки проаарэвалызх газ!в, формування те резчиненнл кокплохсеех дсорсв:

- ошзай захй а • прошл'в 1 визначення основних параметров запропоЕйваЕЕК. технолог! чгса схем перероошг сульфат-! оновгл сьзп: ресурс! в у щльэе! продукта:;

- рззроока та впроьадаення у виройншггзэ новее: технолог! чшо: рхшэаь ;

- еноналко-катематичне колелавання I оШкка езэктквкзет! розробмового методу комплексно! утшйзаф! вторпнних го ауре: в.

УзагальненИ! в1гшзняш® та закордоннкй наукоЕо-вирооничзай досв1д використакня втораихх с1рков;.а ешк ресурс: в та розроолениЯ парспекгазний напряиок Хх комплексно! 1 раш овально! порэроОкк в шльов! продукти.кеоОх! ДШ для рззвктку народного гэалодарства.

Вгакзнаш таорети'-ш та експеримеш-альв! досжегэння кока ппоцз&е перерсоки вхоринних ресурс!в,.- жа застоссв/вться у вхрооашшй дззриз • та шгкенпв, з одерзшшяа наступик. продукт; е.:

- деа зоад стазе дгезнив 1 коагулянт? в, .'¡к! одарггуять ть речонка» со утпорзштъея ь . ¿отс: шркоочкстгаг прокурьдалъшз: газхв вирооккцтва двоокксу титану резчзшамя аалзюго купоросу та аалгзавьасЕЕми: сичниьта водами. Енорае .знайден! умови, коле Ессцас вЕлученнг сккс!в с!рки 1 титану, Я;м3 задовольняе вкмоги газоочистки» супроводжуеться лжоаичекялм Ре . Знайшд остимальн! умови одержання г в!27.огч; гдгкент:в 1 коагулянт:е. го задоволышль вимоги лакофарбс-ьс! промасловост! та технолог!'! очистки сичких вод :

~ окис! в стркк, яхи е продуктами тврзячного розщвплэння в!дха£в шз пркклад! вкроонщтва акрилових сполук) 1 за вм!стои задовольняють вимогк сульфатно-кислотно! промисловоск;

- Сосфоппсу з пол1гшвними властивостями, який одержувть у прдсугаостт регулятора йэго криоталзац! I на основ! в1дход!е •вксокохшлячк. фракщй алк!лбензол!в. Впврше знайдзн! укови синтезу 1 оптимальна доза цього реагенту, язе! заОезпзчують 1нтенсиф1кац1ю вироошцтва Б£К. ресурсозберехйкия на стад! ял адзраання та застссувашя фосфоПпсу:

>3сру,г;т:с'лпс уаяорант; з. в'атнх та будйсол^ккх кс^в!в,до гпсрк'огься у прис/гност! регулятора кристалх заи: Т СосФоНизу. йкршо зкогдеш укоьа, кс-гл застосуваяая хгз продукт! б задсволыпч в'.гмоги агрггжсш'.атотсго вяросшщтвз с?2 сггэшалыю! Ялкздси 1 гюЛтол! зпш' ф<-'Сфог1псу. Зэпрспонозаып нова гзхнологгл виройвтатвз (З-в'яхучого хз ззстосувезняа ГЗТУрНОГ схс^л дзг! дрптапх I сирохзгаш та актхпзащ I продукту кляхсч йоге-зосмэлу о шоком. Розробхэна технолог!я одерпсакнд ппсовсго хз еього з'яхуюго та в!Д5»дав заводу сиякатзо! петли. лн1 за изхакх чедйх ьгастлБОстаи та вкхотсм водорозчгашого дяору за^сгалыгавтъ еиусги еколог! i та будШжххтна;

- Хз стандартнее тук!в, фосфэпгпсу, твердо: : о!лкоГ фраки!^ гною. Показано, ао в пронеся азавмогг 1 щс лсмпснентхв проходить знезарзнзшя гноэ та полпивння якостх зх'рлв. Запропоксван! вмХст та поел! догн! стъ подач! компонент!е суспанзованих добрив.

Бпэршэ з вирокому 1;-2тервэл1 гшш параметр! з знайле«-:: анэткчн! законом! рност! X запрспонсванХ махая! зми пронес! в:

- окислення-е!дяовлеккя залза тиснем та лвоокисом схрки у розчкнзх сульфат!в закиснсго зал! за;

- вллучекня окисхв схркя та пилу ПЯЦ з прокаршальнпх гззхв вкрейгзцтва окису титану розчинами купоросу та стхчзями водами того к Еиробництва в задежяоет! в! д концентрат I компонент! в х лэраштр!з масовХддач! газ!в :

- термхчкего резцеплення сульфатно! кислота та П поххдшг?.ях> входять до складу С1льпост1 з!дпральованях сульфаткнх кислот, з зелетаоетх в!д тяску, температуря, подач кислота, кисню та !кших газхз;

- термхчпого рездаппеиня в1дпрацьовэнах кислот тгообництаа скраловах сполук;

- кглетолоутворения даЯ драчу сульфату кзльщю в присутност! регулятора крктал! защ! фосфогчпсу на осноз! ПАР ;

- форкувшшя та резчину гранул кошлекснмх добрав.

Шктичшяя! доайвжеязяии шдтвердзенэ справедлив! сть 5!!С7н:/ти;< (Ягпчзнх уявдеаь про мехахазки вказанше рэакц!й.

Па С'С".юв! теоретичная 1 експериментальних дссл!д!з зкеязпёих гехнолопчн! парамэтри продет в тврмхчноГ дисоцхац! I 21 дирнцьованил сульфаяшх кислот виробшцтва акраловах сполук, схркоо'шстки проз:арювальЕих газ!в еиробництва двоокису титану роз'пшзж сульфат! в зал!за, кислшя та лузгалш стХчзжи: водамя

того к тдоршдстеа, щрошиатв Е»К, фоофоЛпооЕзх квлюранйв, в'ягучих та буквально. канон! з у присутной рзгулягорз крнсл'Ш ЕЕШI фосфоПлсу, р1ДОЕ та хранульовааЕД ксмялэкспкх даорив.

розроблэш математачт дадел пропей в, ш ' задовольняеть видап: poöorir та ситам! заци разшав 1 структура промпсдовпг anspart в га установок шло-, с!ркоочистки прожарювальнах газ! в 1 термоя зу сульфатно, кислот.

Згаропанованг еконоы! ко-математичш модэл! для офт-ж сфэктиЕноси заход! з з комплексного використанвя cí ркоий сних та íhskx ресурс!в.розро&пэн! «э толики s оатюЛзвЩ! асортименту та ОбСЯГУ еялуску продукйв iE Б1ДК0Д1В, оШекй приОутку та гродуктивносхГ драш за рахукок вироокицтва продукт! в xs

В1ДХ0Д!Е.

Наукова новизна результат!в досйдоння та прийнятих на iz основ! техюлоп чзж рИзэнь шдтвэрдана авторсыашл свх доцтвэыи на винах! д.

Практична щ да стъ. РозроОлэн! нов! технолог!чк! р!кення по Еикоресгавн» вкршних сульфат-!онаыА ызк. ресурс!е. В основу ст-Еорэшй комплексна! та ращ оналкмл технологи 1 cxeiffii какладеа! г нов! спосооы одеркашк:

- сульфату зайза (Ш) нз стадх очистки прзкарталь&я гег!з в:д дноогасу cijscn

- зат.зотЕтагкямк . гагышгав ка стали пилогазоочистки прогарювальшхх газ! в; ,

- ексгракщйно! фосфорно! кислота та дацЧдрату сульфату келыйо у щисутноста регулятора кркстал! зац! I фосфоппсу ва oceosl в!дход!в еесохокшлячих фракт й алк!л0энзол!в;

- ríпсового в'яжучого за ретураоа схемою дег! дратац! 1 фосфагХпсу;

- фосфои псового .в'якучого з • актезац! ев продукту шляхок Coro розмелюзання з шском ;

- еовий спо&О.ракудьтивац! 1 шруданих земель за дэпомогою фосфогЯгсу

eobí аяарэти для:

- пзиогазосгёнсгки. Ерогаравалышх газ!в;

- одзржшш та капоулуванкя гранул комплакснах добрив.

• Результате теорекгошх 1 енсперкменталыш: доел! дама .дозволяй! розроблта технолог!чш схеми пронес! в:

- палсстрксочистка прокаргвагьнзп. газ!в:

- гэрмайзу роабззлених в! ддрэцьававдх. сульфатна* юкуют;

- EirpoöErniiEa ЗГЯ у rrcstcTTHocTî регулятора кшстай ззш i '.сахзп псу;

- слэрзаиня î3 сульфат- 1 оное?.я сяих .В! дхсд! в зал 20120 CSS гкэнт!в i коагулянт!в, фосфсгигсоша мэлрраптав. в'ягтчих тп Явельнзх камеи!в, р!дах та гранульованиг котшдексяих доостз.

Результата досЛдагень жжяадеш в основу тгаиЕко-еконошчноГ зрсски та обгрузтуваявя ефэктивЕостя sacoci в комплексного стссузакня вторианлх et ркошй агах ресурсов, ко ' ствсрвтаъся на ЯЕЕИбмсгвах идарадьша добрив î йгмэнт!в.

Технолог!я яалогазссчистаи прскарЕвальнах газ1в вкггообувана Суиськсму ВО "Зймпром" та БПровадгзна на Сумсыйй суковшг Cpmtf та Сумсыссму ВО "Елгктрон". Результата винчения к!натяни зцэсу терм!шэга розщеплэкня вГдпрацьовашк суяьфатязх. - кислот редан! в НДШФ ШО ЧйадоСрава*- та гикористанх при рэзреога ганенга на ЕО "Сртскло*.

Робота з удсскояалення технолог! î вяробвжтва Е£К î зрзання як! сного фосфог!псу ЕпровадхэнГ на Сумському ВО tмцрем",Кркмсьному • ВО "татан" та РГвненсьхому ВО "Азот", эдаачна . ефектгшв£ сть ши реазйзоваяга. технолог!--ceix р!шень зягаз 640 тис.крб. на pîK (копстанти вартосп' тут î надал зет..у мзеитаб! Шя 1986 року). Соц1ально- еконсШчниа та элег! чний еЗокти винонано1 робота ' палягемь у далегшеяш тп.сл зентувзльшав, у створена методологи науковаго доаидаення та шабц! вакляво! народкогосяадарсько! -проблеет, отз'яззно: з )ронои нвЕколмшьога сервдовища,. упш ззш еэ вторниках шфат-! оноегй сних ресурс! в та розширвшадл -джэрал гостродеф!пит- • : CipKCESät csol СИроЕЯНИ.

Автор звзкцае:

- ттрогреейвн! с$ь разреблекого напряыку ксотдзксного :орястання втор^зтзх' мрковгйсних-ресурсов, ш- утворзтдаъся у юбнаши фосфоряих добрш t ттманзного-двсоетсу тагану;

' - теордтзгой та ехспэрнглэнталШ' дан! з яетань канатики цесу термтчного разцеплення. сульфатно! кзедотя-та lî пшаяша;

- теерэтзтане та. вкспераментальнвг обгрунтувазвя ригання коЕо-техшчно! прсблэмя - егвареияя технолог! I' с!ркоочястки !в, вд в1даодять, розчана*.ли сульфат!в зал!за;

- напряыок удоснояалевдя: технолог! I одэржэшя та ввкориотання фог!шу 1з" звететвл вгйстом валога,.фтору та фосфору ;

- BOB! ТеХКОЛЗГ! ЧЕХ р!ПШйЯ» гахкэдэг! ! * КЗЕХК*' ддг очистке та утша заш 1 втордазза сульдят-: онов.л; гни;:

- матемзтачн! * еконокгко-штекатгш колел: та т^удьтат;. cur нок resHi ко-жжеш чно* ефвктнввост* за::ол:в г каемке;!"-'-внкоркстання с!рконм:сак: р&сурсхв.

дззооаптя гоботк. Основш результат»: £&ыадз»нь дсст&ылзлксь та осговорвиались на 20 Бсесоюзнвх науково-т&зкг чких кожрсрсвщ гх та Езпадзд, в т.ч. на ï. jri, m, XI. К1', •

конйерекц! ях з штань технологи hô орган! чжй. речсгг. мгнеральних доотив ,(1SSG-iSo3 pp. ); з пиши, проолей сучасав. зрелое!в, машин та апараиь хшчних БИроОшцтв у Шстйг. ЧМЫКЭНТ! (1980, ÍSS3. 1338 pp.), ^фЧККУ ( 1983 i, Суках И££: 1932, 1S86 pp. ) та nu, а текок на кор!чнкг кауково-т&хшчи»: конференциях професорсых—шшладзцьксго колективу Харк:всвк"_т: пол! техш чного !Е1Вэрсигету та Сукського дерааькогс ушверсктату.

Результат« рооота ввкэростовуюгься в курса:-: "Xîï,:i4Hî гехнолоп я та основи крата слово! около rî Г' ! "Хехн'ка га птюгр:-ciibkî технолог: * вироФнклтва" шляхом застосування у вузах г.пнзгг.£ ■It Z автор? "Пвошслова еколопя та технолог! я ут;:л1зацЛ втдходн

ПуМйкэнП. За матер! алами дкеертац! t одуол!ковано Т. жуков: роооти, у тому чхел: 15 азторсыасс. сз!Доцтз на винах!д iе дв: MOHorpsî>: ï.

Характеристика .-кетодолоп I методу доел; дуяння пу^дм??? об'екта. ОЗ'огеом доол! хж&яня е нов! проо&с» ! анаратк, кг- лежа' в основ! технолог:-ft комплексно! иерерооки зторкнних с! ркоша cíe ресурс! б у шльов! продукта. Бяконапо комплекс рограхункою-теот* тичних, аналтачшк. та екоаершеталыпк досл:дз;ень вироонвче г! пронесу на pismtx р'Еник його орган: зад! :. Ввксристовувалксь с;::;-темнив пик! д на основ! прщщшу "в1д эогавьного до чоотково:-:.' та "е1д часткового до загалького", сучась:; тегр! !, кстс-г доелгдашь, моделюваная та оорооки результат-;, контрольно- • рювалып предали та- -мэтоди. контролю, во проявит дерэкпбреь: рк;,.

Обсяг та структура тэтоптк. Лисерташ я складасться ! з вегуп п'ята разлил в, загальних вксновглв, списку викор'лстакпх дгкрал "¡S3 найменувань та 14 додатк!ь. Бона ъишшень на 267 стс-рЗнк машинописного тексту ! включае 60 табл. та СЗ рпс. 2агальн ООСЯГ роооти 010 CTOpiEOK.

- : ! зшс? ?ohcî;î

У ecr.tr: рсзглянуткй стая ж>ойдзень пронес: в комилэхсоного ежстастшш Еторигаих с: окоем: chtjí ресурс: в аз Укрз1н: ; з? •лсрдопо:.!. Наведав! проблема, .як! пов'лзаа! з вкоасмгав лркп тэ тэхнолоп 'шею ггерзрсскою сулыЗат-Юкоэа! сякх siseólas. офсекульс-бсна мата роСстп 1 гглзлзчен: завдзння, як: ' çkdi¡г/вались. Коготке í;ic3I тлюкться результата доел: дхенъ, "х наукова ïîcbviôhв т-: практична яизпск». Наволэкий зм! от дисерташяно! зесетг та пелаш ззелеккя про зособаи!» П оезевнях пслсазнъ.

7 тершстл? рездглг, педзк: результата згоойляень етаят зжйзеис комплексного вЕкегастзяня ресурс: в * охорсня яавшзйшьогг ::■.■-2йша У вивобкацтзах дсбряв та тгменйв. да утверкэтъеа t з злягс-оть nepepooiU сульфат-: ohoemI chî в!дхопа. Ka níZ основ: кгит;г*нс-лгапзоться тегенгк.о-зкенекгчза пэреваги î недолга способ:в егг-к-:-отисткк прожаркзалшве газ: в та упшзаш: а зярацьовашп квелее. були прсанал: зеван: гбятка в:д вшлз е:дход:в, до ehhhksctí " сферах витотовдання, обороту та епшявгння арка i змсессу.онь;::.--зо ixt втратд горввкягюхь SO xtpö. на 1 т шререзлепо: огттсй (оггговз щна на с!рку - 7Э,5 крб./т). Треба' розвоблятп аез: есрехтавн: процеез очистки та упшзацИ с: ркевм: сипх ресувсхз.

Лля ошнка технолог:чно! ефекТивпост: с!ркоочистки срожатя-вальвих rast в в:дходами солей зал:за автор вкксрпстзв результата гласках експепжентзльно - пронислсвих доел:лев. тему го тазяа-•этьед. шо це кедостзтньо вфэкттай кетоля уловленяя Sa,. ;днзк язма виявлено, ао з уз,;сзах еипоСшщтвз двоокгоу титану —о. 07-о.ю : üH6,2-is,8 % (оо'еш.), пилу ка,- 4,3-5,2 г/аг> аазиа-ксст: продай в хемосорбц! 1 oícicib сгркя : аакояачешм fe1"" е пивом достаттми, ¡¡«об ращсвально застосовувати створе® прэдак-ти газоочистка. Це гадтверд:куз прантаину значу® сть пропэсу.

Ид час промпеловкх вптробувань св:гдЗ резчкн, шэ î,g стать дс 30 кг/м^ зал:зз, готуволи у емкост! î (ддз.рпсЛ¡. Еанаркстовувала купорос та ст!чн1 води - в1дхояя того :к штроонкцтза. За дсясчогсю засоса 2 лркготешанп« розтаа " Г ' через збтшкп а тз 9 подавал:! s скруСери 12,14 : трубу Веятур: 13. Вятрзта газгз 5 чеоэз апарати складаяа 9.7-10,5 нм"/с. Стушнь екзелэнвя залхза досягав 0,72. За результатам! трьасячних випрсбувснь па дротязх року сэрэдньом!сячна ступень абсорбцп SD, (дол: од.) для розчишв ам:аку, купоросу та зал: зов?й снах стхчних вод була приблизно одвакова:

0 1 купорос - С,65 t 0.15 (2) смчн! еодп - 0,Б9± 0.1С

esa на - 0,72 i 0,£6 стлав. - CJ,52± 0,2£

У перзсму розд! „тг подай також конструкш I новик масооош нних апарайв, ш запропоновай. автором душ ШдЕааекня вфектавностх розробдюваного пронесу. Впровадзсенкй апарат {рас-2) у 3-4 раза зникуе енергозатрати га юлькГсть зрошуючог р!дазш у nopiEHffisa !з звпчагао» конструкт ею. Щюктившсть забезпечуетъся внаслдак за»ntzi форсунок роторами 5, як! обертаються гакам чшзк, щэ газилэьл потГк у горлоЕша 2 вступае у контакт в

1 нтэнгапшам кравлгкнйм струыом,' шй утворюеться при удар! стру-

íü3eis р1дшш об xoustkii 6.

Розрагувала ефехтинн1сть вльтераативних вар! аетгв ретеизраш; Бхдотздьаванах сульфатккг кислотчдив.табл,1 ).Ревулътага свхдчать, so. i иве ?туван£я процйсу терМ"Чко1 диооц1аЩ1 . сульфатно! кислот щжнадо б до зхдчуткш позигшш. бкапого-екояом! чкзк зруш&нь.

1'аким чншм," прозсаршгаьнЗ ^ гззи. смчш вода, сульфьп: задюз та плройзаа кислота с Щнною сировиною для одеркаЕпя аашзоостапстпх хгггы&нтгв х коагулянйв, сульфатно! гасло та. Тоднололя вэтобнкнтва вказшхх продукт! ь достатльо еконоихчка, проста aso ваз' ЕХдпрадьовава в ггоокислсеосм. Вякористаяня Е!дход!в дозвомз екшсагити знача йлькост! воде., сульфатно" к:олотк, eaíaity i анэрги.

Peo Л. Схема дослхдяо-промаслово! 'установка газоочистки у вщгабнвдтв! тгмевтпого двоокиоу титану, яка була побудована за результата:® роботи автора дясвртащ I (пояснения лав.у текст!). Йункщрнккз лШяш гобраген! щхшслон! апазати

11 ^ л»! -----»и—

ГясИ. Абсорбер Вентур! 13 зш-»¡шш затратам екевг!1 тз густи-коэ зропеняя : 1 - конфузов: 2- горловина; 3 - дифузов;* 4 - камера; 5 - ютзЩйний позшшгвач; в - лопата! : 7 - ййа; 8 -жиее-лънв усгаткузання •

Таблиця 1

Ззтсати та ксттотй зльа! показвяки нроцэс!в уишзацп Пдсолгзно! кислота (на 1 т 100 % №-,20,)

Детерсбка газ! в термолизу пдролазно! кислота

Показник

Ксяиентрування кислоти

гутла"Р1й витрати: 2,37В 1 ,В37

зеи'.т

яетзг! I, ЩЕк в,3X5 6,173

ксэргП, йЯх 6,549 5,288

пачення к.к.д 3):

зтетй зльного 23,6 59,3

зид! много 24,9 25.6

ясергетичяого 25,7 О** <• »3

коном!чний ефект, косз./т . 402 472

Наирзс! ¡ш! роздглу визнатали напрядак подальаих доел! дань здтропонованнх процес!в.

л присвячений тооретичшм 1 експерзшнташшм ослйдаенням к! не тики 1 технолог! I процесу взземодП компонент! в рожзрюваяьнюс газ!в з водаевжа розчиначяг сульгамз зал! за. У озд!л! 5на.«1 ■;,у оться мзхаа! зм сорбгй! 20, та Сц , якай, на назу умку, скдадаеться !з настуггного ряду масообм1нннх та х!м!тших вид, що прот1кають на кем под!лу фаз та у сам!й р!дк!й фаз!:

ах

(Ш-..Й))

2 1Г) 4Ге" + (О...О)

£й

2Ге

и2(р)

<Р> <Р>

40ге3++

¡Ж©

+ 42Г

/ 1 / / 2 / / 3 / / 4 /

гг^'3"1" + £з|

/ 5 /

Гезако-эковш!азрэвага проиесу даявкдззъ галс* лье поенс, тему ко у розчкт на::ошчуеться Ре3*-юн. Оч^еу-чк газк, гаг:! умозп, при якзгх ееиейсть рэакш! (2) п-зрокцуз игн^як: сп. рггкц: I (4).,

К^йзтику кг розросдяли дослх дш-теоргагчпим юшхок.Застосогу-белк 1&ор1ю акгавованих яром! шах комплекс!в (на озвоз! йзокзс. уявлень про-водаей за'ззга: рэакцШглх центр!в, ю хзрактерш да г1дрохомзлеЕС1Б газа). Сшау розрзхудав розппяналг вз пргжязп! резки!I в1дновдеша "¿глгз:

ССе'' • (!К2С)в5'++ + [(СиОгЕРе1 • ■ з:«:3"-«^ ■СС

! л

£ I?©'' - -Й.. -Гь " ' (Ш^Ь^ОКЗ4"'' +2£-Г

- . - -- , ..

Г (Еиш^е-' -«Над ' ■ (&ЦВ)6Г'Г +

Г'

£=== • ...Я... Ре''' <аЦЗ)51!1ц!П Г т -ЧКУГ / £ /

А П ЬГ4

обо в сксроченому витлад:: '

" 1' гее -:4+ + асо +ггио апк4+ + +25г . ? 1

де А12СЧГ- активсвазшй прошкаай комплекс: К*- константа р!вновагк. Осташзй результат дозволив нам зяайти швздасть решай* 'вхднавлешя зал! за. ВрахуЕали спочатку концентрат к, "з:льнет" пдратхв лззокису с:рки ГЗа^З^, яка визпачас величину руаГйно: ста: 21 гйчеого процесу ( 9 ); вока'характеризусться р!вн!стю

[ £02 1р =[ 5®2 1 - еа13к 4+], дз [ ЗЭ^З - "загальне" концентрат я пдрат!в двоокису с1ркк; ЕЯЖ4+] - р1ЕШвэжна концентрат я актквованого комплексу. йслалЕ р!веяния- для константа р1вноБзги реакцл ( 9 ):

К* - ШК4+3[ Ш+32150ГЗД 1!?е3+32 ([ 3~1АШ':ч ])). / 10 /

/ ií.» / зн??*злг : ЛГИ-'"*4' • - К" -Гб esa, Ю'ГГзЯ'П. / 11 /

Сукарна швишоть тгсоцесу протторц! ональна их rt ксгаэнтрзш I.

: satter 1-го компонента через ¡2. (в кг/м"), сдергали

; -

1

. - ' _ ,' 4 ~ = -- ' : " '

- .V 5K

де le, =kj(* i i- = "<* - кснстантк шшзкоск реаацг ! ; 'к.- ксн-

от-нп tbrtkcctî npcuecy pskomôîhaulî актавованого комплексу.

Ii ?280HCfÄpstcrb показали в л! неаризозаному вигляш :

т / d С n = Ii; ■>■ fcó / . 13 ,

Те" ' ~ !Fe-

Л£рев!рку Р1ВЗЯКНЯ { 13 ) мн здгастшш, БЕКористсву:.™: Z2BÎ, як* одерхали на досллшЗ установи!. Схема п вэтяувшш 7зр:гсс?1й«7 рэахсаану дасудяну, в дает® hxoï був шшянкя йльтр 1'отта для подач! ззолоззно! сум! ai аргону та двоокису с:тлс1, со мгетгаь до 0.2-0,а з (сЗ'скн.). ТТсопэс пэозедзж ш

-■-с ^ 1

Ептротг газу 5 -10 rf/с, з !нтарвал! текяэрстур 013-343 К та ксЕцгнтрайЯ: зал за 5-110 кг/м3. Яжэ х!кэтшг/ пссиэсу зола?» .у еигляд! (13),то досл1дк! дан! добре розМаукться на пр.~.ц;: _"t:iír з коссдпяатах йт/йС 1/ С , . Ее хз^зкгэспзуз залез!лъни2

сбгг дееддно! та теоретично! газетная npeusey в!д20злзкня ззягза.

Пси 313-373 К зивчили окнсленЕЯ зал: за шитряа та 95 % k2cîî8m у р!ЗН!Й меляршет! (0,02-3 Л) рОЗЧШУ монсп ЛрЗТУ сульфиту закясного залюа. Пей ресурс зрактячго не ужсзуеться. ЛэсЛда проводили на установи! та в умазгх. сглсаких виза. Пронос утворзшгя зктивованих ирег-йззшх котшлйниз »йеткезого ташу мл ошгсзлп тактся чаном:

?е2+ + 1Н+ АПН* + Згз3т . / 14 /

2!лгов!лп резрахушея привели нас до естэзу

i С nj it = fc.SC i-.ír.v/(1 + k„(£ / S , )/ . / ¡5 /

Ясгэ подали у взгляд ja паяного р!вняння

С о.. й.-с/ С «г с - к' С — . -Й /

¡Гс"'~ ¡Тс""

Результат!; ,пэиев!ркк за цка тйвнянняи тают;; характеризуют* зздпзьтьий: зз;т дослдюх та теоретично! йаетикЕ процесу окпсдахзкя аогдзь,

сптниальнй температуре процесу знахолшгься е матах 353 II Нг&Ялъса еьияй. гь ремой: окисления залзч спостер!гаетьм е тюзчядаг з козкейтрзт яш:. близьнати -до - >.,-5 ' -у с> 10-120, кг/е.г 7б""). из ИйСБеркуе ксаикйсть одер?.;аная при 1жтагазоэчксти1 ааа. зоскаского коагу'лаЕту.- : , , .>

кз тшатц:. • розра:«;ун:юЕогекспзри<знтальни:с

ззсаахЕонь сударно! К1кетеки хешсорбшйаога прошсу (5).

1н?сгруаанкя розв'яззння тявшшь (15) 1 (15) привело до взраз

л р « £Р \ к,, ...... т., £ ,

!ге

1ПГ

яккй доззэатз ощгаватя стушнь окисления зал!за р (д:л! од.) в

ззлеЕЕсс?! йога загольно: концентрсн!! С „(кг/м3) та часу

¡г*.

ъчг*^ * т (с}

УрагувгЕнд ссору розового переходу дяя 555, 1 С, та свадкоой ййчво! реакш: (5) 7 (кт/(иг-с)> дозволяло на?! эдорка';я (у вкладку кссооСлГку щи "рсшЕШгоссн! р!даш ) к!нетичпу салона! сть - - а <1 1 - Г (Е,ИГг), 1ц. К, с. / /

ДС' Зйд,- кратер!I Нусвлыа:& -каастанта анвдкоои реахил (гь к/с; С. - Чссшнентраш I ' Ре2г, ¡Ге3+, Э2(г; У

созчшн та газ!, кг/к"; К., (3=4) - константа: швидкасй "переносу Ш> та с, чераз газону та" риинну -вятжк в основпу ьзз}

рсзчпну-, 1,1/ с -

Розрахунки показала!, ¡до пгдагщенкя концентрат I -зал: за до 80 кг/ьг ш вшива е на масоперенос. У подальшону цроцэс лттують дкфузИйй стадах.

Ми розтооюаа таког: штодаку розрахукку процесу абсорбц! Г в трифазШй сж^еш. Ре2(ЗШ4)3, ко утворкзся, спрняп коагулят! дрюкодкспарс/ого пилу И©,, на якому осадоуатьел сполуки трпвал.онтЕаг.:: зал! за ищв.табл.2).

Шву »-.сшологчк шшэгазоочксиш вЕпробовували в пронес! взавйэя! г'л31 в (з об'шнаг шйстсЫ (в %) - 0,03-3,0; жги~

0.03-0,04 1а В-, - 0,0-95,0), розчиПЕ г шзэ та сйчнкх вод, нгвчеаоау 1 адаратвх рогшшсэчого, оарб *ашяго та насадкового гшйв. Процесс досулдакиа -.при текперг :урах газ1в 393—', '3 К.

Таблица 2

Нснцентващя зал! за (з кг/гг") в суспензП, Н'лу одотаяали у реактор! продуктивн! стю за газом 2 нм"/'с

.4 досл1ду : __Е1дка_1разат____i___SLC3§52LS___1. Тверда фаза

1 60,Z 63,6 60,2 75,0 0 в.4

■? 74.2 92,4 74,2 39,7 ■о 4,2

j 72,2 115,6 72,2 131.2 п. 7,6

4 105,7 66,2 114.2 0 4,7

концентрат ях (з кг/м ) загального зал! за- 0- -210, сульфатно

кислота - 0-70, двоокису титану O-SO,^ ступен! окисления за.иза 0,0 - 1,0 тз густин! зроЕення до 0,017 м°/(»,г-с).

Снижения концентрат I кисню приводить до змэкгення ттенсявност! пронесу абсорСц! I SO,. Однак у ттэрвал! концентрата кисни 31 д 7-8 до 21 % (об'емн.) це зшпсення нэЮтотне. Яочкнгвчи з 340-350 К, дШтушою стад! ею стаз процес аОсорбпП киснв. Зккористзння абсорбер! в розпилюшого типу дозволяло ! ктэнсиф! куватя цю стадйз.

Уточнения параметр! в шнетачшх юдолей провели (при зитрзтах газу 2-5,5 ям°/с) в розроблених наш реактор!-газоход! з иялоеими розгошовачами pi лини та агрегат! (див.рис.1), но складаеться !з рстоклсна 3 - апарата для сухого знепилювання, сатуратора 5 -абсорбера 1з пневмопл! вкозим розшшивавням (ППР) тз абсорбера зихрового типу !з вгяловими розпилювачаш р!дшш (АРВ) G.Показано, що розрахунок абсорбер!з ноже бути проведений за експснент альнов моделлю псвнсго вит! снення газово! фаза та поперечного штоку ?!диш. Зв!дси одержали умови досягнення гранично допустимих З1жид12 с!рки I пилу С^да (в кг/м3) та безст!чност! установки:

Сэ ехр { - КЛ, + K„t2 ) $ жЩ* ; / 19 /

% { 1 - i ~ / 20 / ""пи - С, . / 21 /

Д9 К,, tt- коефшента ефективност! масотаредач! та час руху храпель в абсорберах, м/с,с;Со»- ®п - концентрат! ЗШ^ та налу в газовому дотоц!, so поступав на очистку, кг/м"; ? - сумарний стугпнь уловления пилу, долг од.; — вм!ст води в потоках, кг/с.-

Еикористсвуичи m залежност! як обмежуич!, прознай зувала зконошчну ефективн!сть промислово! установки пилогазоочистки. Оптимальну схему вид! лили за технолог! чними крит9р1ями з десяти альтернативных вар! ант! в !з застосуванням сйчних вод та зал!зного

купоросу.;/ сггроаокоыУ вар:акт! розроОко ъвгл- кох«ьа кда- ы Стас1.;с12 суконнзй фазршг _ (дав.рхс.Зк оззрудно:г

окххсзет «ркк (мзяв© 10 кг/нк0) та волокна;,о-. I кшрс>-тстпшс5.'.г довнн (подача газ! в 75СО шГ/г, рХдлки - ь:-/г;,у

тгаотухшшьому апаргт! з ГШ1 (розроОшк Л.".Черняк) очкагвться ! зг дпов: дагггь вьюгам, як! сгавдяться сшей дамстакш бх> мвше

Г.ефХц^т сульфату алжхшв стимулов проведения дозяжиь г рэйаир&лая сироЕКШ»: баси яфобшдтБа коагулянтов.У дашй робот: показана [.кеуоеХ сть одеркашя ефокткзного коагулянт;; ю

5-110.5. Технолог! чна •/стенозах гшлогазоочлотк:., ¡лс дх-- у е:дд:л'кп декапбон:-зьгл I г-олш. : 17 вепталятор ;

— гьзохх д; ^ - льтг. \ 4 - абсорбер з ГаП-; 5- ог.::;-;> тгзсос: 7- е:1"лож' труба

v >

гхлрол!зко! сульфатно! кисдзти та окису зал за. Цс-Хт продукт такоа; запропоковахю вшсористовуватк для кодифХкуваш^н розчлну, яккй одержали в прсцзс! шдогазоочистк?.

№л розхжб;ит твердофозозай снос! б проведения дього пронесу. Пришздюва ехала його включав операц! I транспортувашя, дозування та змХЕУваиня реагент!в, одержання, гранулюваяня та сушки пас?;;, яроЕодешя твердофазовах реакШй, оховодженпя, упаковування то складанля коагулянту. За методом крутого пхдняття знайнли оптималькЕй регам реакц! I (Т=479 К ; С^ =711=60 та.).Бус одэраанкй залХзоокиский коагулянт Ьклещу, %: ЕГе0©2~24,28; ?е©~0.59; Еэрозчишшй залзшок - 0,5; ТГ1 (0о-0,48; в!льна 1-4;

мгаз'як та важ! метали - слйди.

В р!дк!й фаз! реакц! я протХказ з достатньою ивидкютю утвовэная (Те /ш/. За мэтодом Сагатофахторного вкспвриконту ые зяайнли охиташънх зкаченкя парамэтрХв : температура - 379 К, каст Пдролхзно! кислоте - 46 %, час рзакщ I - 2 г. ; надлшаок

:•{-,.',.цсгдвлгвн! 13 сг-я?! скотрячшзю норной - Ю й. Илкяй коагулянт пи::;' зистоквагкл склад (кг/м°) : Гз"4"- 113,2:

Г>- п.ОР; П©— 3,^6; нит^- 3,Г,3 Доел! дну пгтпзв льсп: :грс,т;кту (1 сдэрзали в аз-дсклсз! •

Козгулгати оу~т атробу^ав! на станщях перекачуванкя с^ачнгсс вол м. Москзя, Харксва, Су;,!. Ярл оптимальШй доз!, ко складаг 50-75 кг/.л за Ге^Ид, продукт ;ло:хе бута виксристакий. У пор!внян:п ?. с-ульфатасккслим ашййем з!н показав ряд пэреваг.

Показали, до у тих виподках, коли пил II а, не могю бута поверкепна в осноееэ виробшцтво, 13 твердо! фаза сусшнзхг (дзв. табл. .3) дощльно одераувзти зал зотатанов! гапэптг. осроока осаду дозволила одэржати термост!Пк! гпгмзнт;:. до складаються 1з кристаяззяяого П&,- п ¡Реп®^' Дз п = 0,05 - О,-'.С. ДссЛдн! парт!! таких речсвгя! (див.табл.3) Сули вявчен! у дерзавшее пауково - доел!язях пютатутах лакефарОсво! та цвлюлозио-яасерсво! щюмясловост! . Знайдеш, цо фарсл ропево - коричнева: кольор!в, як! мЮтять зал! зостганов! тгмечти, в!дпов! датаъ зи.гагпм ша галузей.

Габлиня 2

Характеристика ш ггленив, що отриман! 1з суепензП% одержано! на установи! продуктавн! ста за газом 2 нм^/с

Характеристика : Показшк р!зних зразкХв

ЕМ ст тпа, , % 73,37 78,77 78,38 49,91 85,СО

Ем!ст Ре203, % 11,61 11,72 10,01 43,88 10.8&

Маслоемк!сть, г/500 г . 24,20 26,64 25,90 33,30 34,22 ПокршзШСТЬ, г/м* 8,60 9,20 8,85 10,27 14,80

гагаент дешевшае за рахунок в1дмови е!д товарного НИХ,. Заггропонована схема одэрлання продукту.

!£_1Е§5ьому_розд1л1 наведет дан! з розроблонь та дослишшь пронесу терочного розщеплення в!дпрацьованих сульфатних кислот. Структура рсзд!лу визначллась гай вв!дношэннями об'ем! в досл!дженъ з теоретично! та експериментально!. к!нетики (на приклад! термолизу в!дпрацьованих кислот виробництва метилметакрилату), шделювання процес!в у реактор! з газор!динним потоком та розробки технолог!ч~ них схем для утшпзаЩ! розбавлешп. сулвфатних кислот.

Ми розницули теор!й цього процесу, ще недостатньо розроблену, стссовно мети масштабного переходу в!д лабораториях реактор! в до промислових. Нами було виявлено, що в систем наййльш пов!льно прот!кають реакц!! терШчно! дисощац!! сульфат! з. ПриЯнят!

- 20 -

вар!анти механ:зм!в процесу базуються на в! дом! й Iнформзц!I про електронну будову молекула сульфатно! гислоти (1.Пол1нг, М.Х.Карапетьянц та 1в.). Було припущено, що во! сульфата; розпадаються за однотипнш шхан! змом, який визначасться каявш етю дзох суврякених електроншх структур е ядр! молекули ' сульфатно! кислота:

И -4- ® О -(— Ш

i

И

о

о

3?

о

И

/ 22 /

( 1 ) < 2 ) Цай розпад йдэ за схемою (шсця розрийв, ш вшшкають, позначилп хвклястеш л и ями):,,

и2заз4(1 >

"н

•---> 5®2 + 0у> + 0,5^ ;

—-> йод + о^о .

/ 23 / / 24 /

Тому в уковах, що розглянулк ( 773-4273 К), провес дасотаШ! В^ЗЮ^та II ■ сполук проходить через стад: I утворення активованпх прогдкпзих зссжтекс!в, в • яких' зд! йснюеться спок!йниЯ

пэрэрозподПл еяергИ випрсм1нювань' та 61: будь-якою частинкою И:

Ш = АПК-

молекулярных 31ткнекь

'му I ;

ч •

'4(2)*^ ^ апк"« РакомО!ваш я активованкх прсжйжшх кошлвкс!в ивндкост! основша стад: г (25) 1 (26):

не

апк, апк^

+- 0,5 Шо -I- ЭВ,

+ и,®

/ 25 / 26 / регламентуе

/ 27 / / 28 /

2 Эй, + а,

2$©о

де Кр- константа р:вговаж реакц!! (29).

Познатавши молекули сульфатно: кислота

1з супрякеними

, I Ар , Ю1 припустили,

елэктрояшгли структура® в!дпов!дно через А що сЛвЫшжетя м!к 1х кондентрап:яки визначаються таким чином: [ А^ + £ = ■[ А-) ; / 30 /

[ к^ / (£ ^К«^)0'5) = Кр, /31 /

Д8 [ А 1 - загальна кокдантрац!я молекул сульфатно! кислоти в газов: й фаз:.

Дал: за схемою, що показала свою над!йн!сть у другому роздал: дисортаШ, розрахували кощентраШ. I "в! льнах" молекул сульфатно!

кислота б газов! я фаз! та швидк!сть иаралельно-посл! дог.шос ре акт й (23) , (24) 1 (29) :

4 * а, "

При Р0 = сопзг ! з залежност! випливае кгнетичне р!внякня

першого пор§дку

" й / а 1 ' • 7 33 /

!нтэгруши залвкност! (33) ! (32) , одеркали: х к = 1п | (1 + Сг + а ) / (( 1 - а )(• 1 + Сг)) | ; / 34 / '

т; = ( -I- Ш +--------1---------[ 2 агк0{ку~к1) х

XV-) и. о п п о .6 г

х 1п |-------—+ (к, а - Ыг) Ш 1—1—} + ас (5с,-к?) х

1 + й^С/Ц 1 * 1 - а 1 ^

х щ | 1 3 > /35/

1 - а

1е а = У1 + С ; а = У Сг+ 2 ; X = У 1 + ат +.а ; ; к^/ р, де $г - к!лькост! ©о та газу в ц!лому, що 'творюютьс§ при 2випарюванн1 I розкладанн! р!дког фззи та 'ор1ша палива, кмоль/кмоль бих1дних судк&тв, горерэхованих ■а ; а - стутнь поре творения стрки в гззое1й- фаз!,

:ол! од.; х - тривал!стъ рзакци. с; констзнти швидкост:

-еактй (23) I (24),. с-1.

■ Термол!з в! дпрацьованкх кислот зд!йснювали в !зотерм!чному вариовому реактср! проточного типу, який ми сконструювали разом з ствроО!тниками НД1Д1Ф- (В.С.Сущев, ■ М.Д.Саенко). Лосл!дна становка функц!онувала таким чином,шо процеси нагр!вання, ипарювання та десублшацИ р!дко! фззи не л1м!тували швидкост! !м1чних ре акт й. Експершенти з розщеллення р!дко! фази энкротного складу проводили сер!ями доел! д! в: у потоках лов!тря а пов! тряно-зргонноГ сумШ (Ю^-б.С % (об*вмн.))« Результат!! осл! д1 в узагальнен! на рис. 4.

Видно, що практично повне розщеплення компонент!в досягаеться ри температурах 1100-1200 К. При кизьких температурах домИпки зган!чних речовин прискоршть розкладання неорган! чшх зшоненйв. .

К!Н'З-тичн! , зо с&.ряузжть !с парагалы;о-нослхдобйэгс

мйГийй зму р*пнл:1, еяяздлшъ 71 озу ксреляш йпу гаасда оть юж п&рэмо-ррагж (дяБ.та^л. 4). Ц-7 с взждйейм доказоа :?.

Таблицл 4

щ енти кореляци (гв- Еиб1ркоы, г„- генараяык ) »ож вххтаи

та кшяаж« хгламетоэда, розргхоьаШ за р!внлтшям (34). ЛоЫрча ПяЫркЮгь - 90'Ж. БСК - зразки в£ дпрзиьозаних сульфатних кяслот

Компонент I ВСК 1 [ ЕСК 2 | ЕСК 3 | гС^ИЗД^ЬЗ®,

Г. 0,78 0,77 0,91 г;.£-эа

гг 0,52 0,46 • 0,34 0,50

Рис. 4. СтутПнъ кснверс! I компонент!в в! дпрацьованах кислот тг-сля виробнжтЕз метилмотакеллату а в потощ пов!тря у залежност! вгд темпешгури Т та складу шдао! фази ( % ) : х = 0,2-0,9 с; 1 -55,00 ; № 3- 3,61 ; 2 - - 56,04; !?Ш3~ 5,28 ; 3 -

- 61 ,65; 4 - ¡Н^ЯСд - 5Э,44 "; М-Ь - 3.5

Для розрахунку тривалост! реакцП дясощацН в! дпраиьовано! кзтелоти гйсля виробництва метилметакрилату за найбЫьш точке.! р!еняеням (35) ш брали так! значения констант:

1с, = 37,2 ехр (-207С0/ (КО")); / 36 /

1,42 ехр (-40ЙС0/ (К1Г)). / 37 /

Видно, ко значения к^ на к!лька гюрадк1в б!лыле величини К^. Це св!дчить, що дасощатя сульфатно! кислоти здайснюеться горевззшо за схемою (23). РеакЩя (24) не одеркуе Iстатного розвитку.

Л1тературких даних для розрахунку технолог!чного режиму терморозкладаыня кислот кедостатньо (М.Д.Саенко, А.С.Костенко,

•..П.Кпзакю»), Кзтоматичне кодехшашш вводиться до зжшз> знергоматематичних баланс: б з вжэрг.станням обмзкувальшгх умов гксшрвшнтапьноГ К1 готики.

Математичкэ модель ггроаес!в, як! проходять у циклсипй печ!, -сдана намт р!внянняш;, шо дозволяють пов'язати 1х характеристик: 'з енэтэгомзтер! альнгоя; Оалансовимк сШвв! днегеннямц, середЮм цаштром крапелъ р:дини, оо'емом печ! , швидюстю димових газ! в та тал! аняк таску у вихровому ааарэт!, теплонапружеш стю печ!, нитратами гззсво! фазк, часом гер!ння лалива та часом реакшя 23!сси:аЩХ сульфат!в. Для моделюваяня салансових сшвв!дкошень зздли олск-схем?, захрошновану М.Д.Саенхсм, яка дозволяв тег •л-'/.ззтк к!лък:сть восзешвю! кислота 1 сШ ев1 днокекня за, та •-Г.- на вехои :з печ! з параметрами промльного, контактного та, Ь'' 1';;в! дц! лень.

Гакж ч;гнс?/., модель грунтуеться на опксах прсцес!в, що троходять в обертальнсму газор!данному потоц!. Розроблена «?толзса гл:знзчекня 1 посЛдовного пор!вняння тривалост! >дпничшж яеглц, що дозьоляе складати к!н8тичку залежшсть тлтуючо! стзд!! в! д конструкт йних та технолог!чних змшшх

т = + тх! м + тдоп ' / 37 /

1е - - загальна тривал!сть процос1в у циклоны! й камер! :в;:значаегъся за нашим алгоритмом), с; ч^- час "эдття" р!дко! зазл, вкзазчае тршгалють прэцесу появи гг. зовах молекул сульфатно! -.полоти 1 :г г.сх: дних, с ; тривадич: рэакцл дисошащ I

;!рчанокнслотких сполук, шо розраховуеться зз некими даниш, с ; "доп~ т?11®37'1 сть пронесу "вкпалювання" кристал!в, коксспод! бних 1 :молистнх утвор-знь (розраховуеться за вжэ в!дошили методиками),с.

Визначено, що трквалють реакц!й дисоц1ацП кислоте ш сля шооОпицтва метклметакрилату пор!внянна з часом '"життя" р!дко! язи 1 не тор^вищус 2£-30 % в!д загалЬшго часу перебування :иропини б реактор!. Достатн! м впявлясться час пяребування речовин, 1к! розкладаються в гаряч!Я зон! печ! . що дор1внюс 1,5-3,0 с.

За результатами наших досл1джень, разом з 1ШД1Ф та Д1тгрох!м ;озрэблен! дв! технолог! чн! схеьм з переробки розбавлених |! дпрацьоЕоних кислот . Доведена ефектавн! сть застосування тиску, :ксневого дуття та с!рководню. Подано схему, де разом вирзшуються ютання рекуперац!I енерп I та очистки вккидних газ! в.При тиску в ;истем1 0,7 Ша бм!ст $©2 в газах не б!льше 0,01 % за об'смом. 1ктоккй об' ем викидшк газ! в дор! внюе 430 н^/т . Переваги

:хеш! : енерготехнолог!чн!сгь виробництва, в1дсутн1сть шмдливих

в;п:;тд1в, моз'либ!сть перзробки р1снл2 едшв в! лход!в.РозроСлена методика розрзхунку мшмалыатх Еятрзг еноргП на створення тяску та виросыщтво кисшо.

Технологична схема, ко прашиватимэ Шд атмосферным тасксм 1 на повхтряному дутт!, дозволяв врахоьувага ускладкення, лк1 пов'язан! з угвошкням надлишкового ХарактетзШ

особливост! тако! схами: двостад!йн! сть терморозкладу вгдпраиьова-но! кислота, у вертакальних агрегатах з вищленням золышх компонент!в; високотемпературна конденсат я продукт Яно! сульфатно! кислоти.

Осноьна к!льк!сть 50о, що утворилася у вяпалювальн!й печ!, у вкгляд! И,®04 конденсуеться при температурах 410-51^ К. За цих умов вода ае знаходиться у паропод!Оному стан!. Дал: надлишкова боло га конденсуеться. Конденсат е основном джерелом жиглення " зл' лоагекту водооОороту промивного в! дд! лення. Ця схема дозволяв п-рероблкгл розйавлек! в!дходи.

.У четЕвртому_розд1_л|. наведен! результата. присвячен! розробц! ! вивчешю нового-способу !нтенсхф! каш I виробництва Е1К ! технолог! а пэреробки фосфоПпсу у ц!льов! продукта, включно 1 кокплексн! добрива. Ц! проблема суди пов'язан! одна з одно».

Вивчеа! та систематизован! результаты дослгджень про впллз регулятор!в кристаллзац1! фосфоппсу на !нтенсявн!сть прсцес!в ЕиробництЕЗ МК. Ексгнрименти провели з техичними ПАР за методом моичного моделювання процес!в у лаборатсрних 1 вироОшчих умовах. Ссоблйвосгяш ново! технолог!! с лодавання П4Р на стад!! сульфатиоклслогного рсзкладанкя сиров;ши та одержання регулятора кристал! защ I фосфоппсу безпосередньо в цеху' ЕФК. . Це дозволило досягнута йльш повного навактаження вузла ф!льтраШ!. витягнення з осаду волога та водороз;сшних Р2Ю5 ! здеаевити сировиший компонент за рахунок в!дмова в!д дорогах технзчних ПАР.

Переваги нового- методу одержання ЕФК полягають з утворенн! великих, добре сформованих ! зометр-ичщпс кристал!в диг!доату сульфату калыию (див.рис.5). ВисунутиЯ ыехашзм цього процесу, якиЗ в!дпов!дае биснобк&м двсаарово! теор! i 'адсорбци. Це т 8ИЯВЛДЯ за доел! данняш ¿зотерм адсорбш I ПАР па синтетичному г!по:, .лабораторному та ггесгдисловему фссфог!пс!. На кристалах Га$®4>20и© утвороння мошвэру молекул тезпачних ПАР завершуеться при £р= С.У.Ю"*1- 1.6-10"*кмоль/м^,а другого шару - при 7,5 х Х1СГ"*- 9-10"" нмоль/м'. Максимальна шьлдк! сть прицосу кристал!за-ц! I досягоеться при промШшх концентрат ях ПАР, що складають

0.001-0.003 г..

Мехзн! зм утворения крунких кристал! в ми пояскюемо тим, що питомий силовяй вплнв ПАР на вузьких та довгих гранях б!лыв ьнсоккй, и я: на розлогкх, 1 тому кристал зростае переважно з боку глтрокнх ,граней. . У присутност! ПАР знижуеться такок число '/.!крозародк!б кристал!в. що в залежност! в!д поверхневого натягу вУдко! йзази пов'язглк з мцелоутворанЕям. Наш! досл!ди з додеиилсульФонатом натр!» показали, що м!целярн! структура рушгуються при значениях поверхневого натягу розчшйв в мехах /26-30* ■ 10° Па/с. Шй гзлуз! б*дпое1дзб оптимальна норма 'збитку игр, яка склада с 0,130-0.220 кг/на 1 т РА.

О

Удосконзлено виробнкцгно ЕФК за рахунок застосувэння кет ноутворюичого регулятора кристалг зац! I фосфоПпсу, ао одержала

з алк! лбензольно! номпози- -ц!! фракцН 613-773 К. Ця речовина в в!дходом Горле в-оького XI мзаводу.. Яашг впзр-пе , разом з Е.о.Карповичем, В.А.Зотовою, П.В.Класеном та натай сп1вроб!тникгми, роз-роблгна та впроваджена нова технолог! чна схема цього продесу (див.рис.6). В реактор: ;в умовах, як! шг бя-явг проходитв процэс сулъ-фування алк! лбензол! в з утво-ренням сум!ш! моно- та д!ал-к! лфен! лсульфокислот:'

: ^ „

«Я-- - т

»У*..—4,! : .ч... > •• '.V ■-

•СУ-.- Ч. ■ - .

Рис.Ь. Гзб!тус 1 розм!ри кшсгал!в дилдрату сульфату . калыДю (з 120 - кватним зб! льшекням), що сформуьались у , присутност! ПАР

ГУ + № —>

Ео >У/ Ш.

+ и,ш , /39/

де К. , 8?а - алкчльн! л!н!йн! радикала з числом атом! в вуглевдз в

ланцюгу в!д В до 15. Готову сульфомасу з реактора 10 подавали в екстрактор 19 Ло в! дношонню до базового вар!антг стутянь переходу ¡Р2®5 ■ агоовини у фосфорну кислоту зр!с на 11,3 компонент!в з фосфор! псом зменшились (

Р2%(заг.)

збктки корисних на 67,4 ,

з з леем ^"Дй^сь ; .г-Сс . "-'"Ч-; -

*г%(&0Ж.) - нз 6Э'5 • г(гсд. , - на '' «оздопгс

бм£пзе 41-42 % овально! го ЛАГ - - 29-го

За фзячними властивосглм! ПА? - фосфзг; не ссзозс дхр-

рсзсипчастий продукт, аз не -нгс, такозтропнах БлззтазостбЯ.Ц» дезволаяо аооягнщга еконои! I еологи до 90, Босфор? по 20. гтос" -го, сульфатно! кислота до 70 кг/т ¡г^Иг. Том:- чя<-&$бкпшнхсть провесу на однга ниш (Суж, Р!ейз, Б; дзр1знюе 230 тис. крб. на р!к.

Виявили такое, ао за рахунок знююная спору р: дзгззгд г »сз.-г в-дбувавться значна §коном!я енергоросура!в у систем;

ф!льтрац!1 змеипився з (6-7)-104 До (3,5-4)•Ю'1 По). Тс;-:;; готешййна можязпйсть навангаження вузла ф!льтрзт: » дпггдрзтксйу процес! складае в торерахунку на апатит 50-55 ? прети 38-КЗ т ■ "V лного назантахенкя экстрактора.

г

¡Пара

ПК

£

Ига Р 5

Рис.6. Технолог!чнз ехзмз остановка для едгткандя те-гулятезл кхистзд! ззш Г фзс£ог!псу: 1 *,С, 11 - ехзегез; 2.ь.!2 -нассс; 4 - еолохов: дп лызгк; 6 - цистерна; 7 - чгшзмгто; <5 -термометр; Э - теплс-ос«л&лл-:; Ю - суль«5уштоо; 1 СМкстсактзв

оа.

Друга частана" розд!лу присвячена анзлзов! результат! з досяджбиь продалв та технолог! чних схем перзеобкк в щлъов! продукта фзсфоПссу, якиа мае ептамальиу крясталчщг структуру ! склад ейдпйбях жяйшж (золота - 32-36,; ¡Р2®£ (ао, 0,2-0,4, Г На вш: сталях Бвзобннцтва такза Еиниказкгь

ефекти ресурсозборажешя: економхя ензрг:: , спрохенка технолог!: ъкробщщтва та пелшшшя кност! продукт:б, до одзржувть.

Гозросидд технолог!» одергання I застосувааня м&лтеранту <з ПАР-фосфогИку. У гссподзрстзах Краду, ХарххЕсько* -га ЧернгПБСько" областей ЛЦ1ГА випробуваз из! пари: сдерзансгз ' ними нэ сйо "К миром** ПАР-фосфопасу. При мэкетгааыа й дез: Ензоеннд цьего продукту у грунт (до 10 т/гз) засруднення

•твкзлазього с~р«свх£с не оуло. Однак взоемодгя мелооронту грунт«/. дуж? ютатна (у кологдному комплекс! пол! пппвся агрегаткс, -г.:опорс;пй стан грунту, з01льишшсь bmîct продуктивно! золоп:, îô'6î.k& вага грунт!в та коефШент фГльтраЩ !, зкигклкк. гроиеси н! тратонокотчекня ). Екошяячний ефект • в!д внесекня lAP-uCcScrincy склов 43 крб. чистого доходу з 1 га , рентабвль-:: сть - 73 % . '

Н&СКльз ÄKiCEKM у технолог! чному план! s продукт 1 юрту, якей ю5 02%ряэя! нксушуванням фосфоппсу на установи!, ео •оудсвпна на СВО *У1 «прок" ф!рмою "Eabkoc-SSH". Однак це »ирзс-петяво нерентабелен-? через висок! втратя ене-рг! ! на :тв!ннл та ъ~лзъку кос;:~ну густ,ту продукту ГО,45-0,55 т/м°). ета вел: го lïAP-îocrrcrîncy ! Яого своср!дна крпстал! чна 'труктгоа зззвожлк зам унккнути вкззаних недолшв . одерзв." йяьхз тисяч тонн мелДоранту з тдввдеяо» •октяог вагск г перяжем - 1,10 1er!дратовзний ПЛГ-

•остг.гггг sxssyetbCK cckiгао елв'зе, pis приготоваяий is ипзйного фоо$ог!поу.

Вияпага таког:, но для pert овального розвитну доц!льно тавгобдятк öccäerinc на в'яжуч! та-вироби з них.

У нзгл технолог: ï . яку ма запропонувахв, вквдичасться тол: л в! диквки та нейтрал! сап! г фосфопчсу ша сладок достзтпьо язького касту в ньому Рс,ВГ){Е0Д.). розробияи ТЭХК'ЧН! УМОБИ г'.-тчт г:::сог? впсокодисперене !з фоз;;ог!поу - дат! драг/, д'/сгазогг. з регулятором :яятота>8 заш I фос-^оппсу (РКФ) Е оеном ег-юлог!! лежать ретграэ схема (див.рис.7) сушгння диг'драту. :з>:лзкг огоиЯ ПАР-ФССФОП пс зняшуеться з циркулкют.ш чп гратеванкм фоофоппсом у зм!шувач! ! подаеться у трубу-супарку . Делдрэтовавяй г!по, вкходячи is циклона 4, д!литься нэ дна отеки. Один пот! к повертаеться у зм!ш.увач 2, а друпй - хпеля одр! онення з я! оком у млии 3 подаеться на склад. Такпй гтосю ззхиаэгшй автсрськжи св!яоцтвами на винаходи.

Ко нашу думку, при зм!шувакн! сирого ПАР-фосфог! псу• з ■ еПдратованкм (температура 330-360 К) Яде зз'язування в!льяо! ологи. Видаляеться таксж частика кристал! ззШйноГ волога' з творошям розчинного анггдриту. Р.ри" наступи!й ,г!дратаШ I !

Ясй внялып властявост! шл!оргнту i состу (12.5 що одержакий у труб! -cyaapiü

БОДСГН i

Показник

ЕзачаЯшй фзсфоПпс

Навантадмння за апатитом,т/г Шшштазшшя за шл1орантом,т/г 3м1 ст дом! шок у фосфоп пс!, % i

р2%(заг.)

i

гг'

(вод. ) _ 3аг< '

г(вод.>

Касипна вага мэлюранту, т/м° Битратп палива на сул!ння, т.у.п./т л на транспортування, крб./т

оо q оо, с?

о 7,о

1,70

о л

и,»

о.г

0,47 0,0390 1 ,56

ПАР-фосфог!пс 40,1

С

0.82 и»<

\J • ;

П. {Г

J * I

п

«J , . К/

П Г\Г> 1С

0,60

повтора! й Д8П дрзтад! i цього компонента проходить ретрограда-ц!я засвоенах форм ¡Р.;,Юд у тризахл-щен! сполуки. Швидк1сть цього процесу, як показують досл!ди !шнп автор!в, зб!льшуетъся при змензюнн! вм! сту Р<уЛ5, тдвкцеша температура I тривалоот! обробки. У нас якрзз I заоезпэчуються так! умови; гриваяГсть процесу зростав за рахунок'перебуванкя- матер! алу у зк! ыувач!.

Рис.7. Ретина схема одер-л:ання ß-в'яжучого пол!пивно! якает!: 1 - тпуба-сушарка; / 2 - зм!иувачГз - шин; 4 -циклон

Результата наших досМд1в, показують, що розмелювання з nie- . ком Iстотно покрашуе як!сть в'якучого; знижуеться водосиокивання I m двищуються MiuHiCHl характеристики вироб!в. Оптимальна сп!вв!даоиення компонент!в знаходиться в межах в!д 1 до 0,15-0,30. На нашу думку, позитивная вплив розмелювання в'якучого зд шском пов'язаний 1з зростанням швидкостей процесу створення г!дросил1кат1в кальщю, що е основною в'яжучою формою

О

- 29 -

оуд! велъних катер!ал1в та струхтуроутворення каменю.

ПАР. вм1ст яккх у продукт! досягае 0,014-0,025 %, е упав! льнввачами проиесу П.дратацИ нап! вводного rîncy. 'В вез;\пьтзт1 îï плзсттйакую'зоТ дл знакуеться водопотреба при зам!шув5кн!, ио приводить у в! дпое! дност! до наших даних до зменшення нзстстоет!, упйлшання вироб!в: м!цн!сть.та бодосййк! сть каменю яростье.

Bol зазрзнсяовак! заходи забезпэ толя м!цн! сть зразтв каменю h?j стискакзя до 5-6 Ша. Додатков! нереваги нового способу одеряакня ЬЕЕШЛквзльного в'яжучсго: понижен! нитрата (на 20-50S) деп дратованого фосфопдсу та змеияення вмюту в камэн! водорозчинного фтору (до 100 кг/кг).

S£r запропонували технолог! чну схему виробнкцтЕа буд!вельного каменю. яка Еклэчзе так! лйдянки: суш!ння теку, розмелювання деп дратоваяого фос&.лпсу, ггодр! биения бою сшйкатного виробнщтва, приготування оетону, формуЕання та суайння каменю. и иметь внроб!в досягала 1,8-2,8 Ша. Технолог! чнн# рещтм вияеили зэ екслеримэнталыжми дакими та розребленимн нами техйчними умовзии "Кам!ння бетонне ctihoes на фосфог!псовому в'яжучоиу", як! в!днрацьовуЕзли в умовах завода' сил!катш! цэгли.

На доелгдному завод! ■ ДНД1БМ фосфоПпс, сформований наш в шжсутност! ПАР, перэроблювали в - автоклавах г!дротермальнкм метелок у кислому та лужному середовщах. Утворювалась легкой!льтрусча пульпа, тверда фаза я;со! являла собою сум!ш псевдсгексагональних призматичнкх кристзлтв (CaSD^Q.SlHglD. ГИсля в1ДД1лекня в! д р!дко! фази, суш!ння î додаткового помелу на вЮромлин! одержали в'яжуче, що в!дпов!дэе марц! 250 з Шдвшценою

водост!йк!стю.

У зв'язку з цш ш запропонували безв!дходпу технолог! ю перерооки апатитового концентрату у фосфорну кислоту ! вгсокомшн! о-в'якуч!. Розрахунки показали, що застосування -ПАР на стад! г одерзшшя ЕФК дозволяе виключити появу сичних вод у комплексн!й технолог! Споживання "ев!ко!" вода у два рази менше сумарно! П витрати в обох вирооництвах.

Розглянули танок ряд непрямих метод! в раЮонального зикооистання с! рковм! ешх ресурс! в. Непряме ресурсозбер!гання еф9кт!шне у сфор! ' створоння ! застосування пов! льнодз »чих гранульовоних ! суспензованих р!дких комплексних добрив. Вежливою перевагою ïx-з вегетативно-синхронна подача поживних речовин. За . нашими даними, технолог! чнпй пронес одержання комплексних добрив

пьредоачае вккорястанзя стандартных -тук! б, йаг-фосфопzzy, 75*25:. t р!дко! фрак&8 гною. Це заб*зп*чуб знезавоження гнев, еф-ктпвв нш-сорпстаннл ¡сошопек?! в, ехоком!ю ресурс!в с!ркк.

Розгляаудя к: »«тику розт/лення грааули иролонговаяо! д;: Зкойдою р!внлння, що ьираяаз зв'дзок к! ж к! льк! стю розчиненс шнеролшог т;-чоб;пг.:, видом и, юг-зшю» i яй&'зНйбщ прежкненнл; оослжкл, ч&сои резчлне-шя. Одержан' ззлезяоет! дозволяя ошгоуьатк К д!лян1сц к!штичнкх криЕях.де зоер!гаеться зрояорШЯк зале;кк!еть м{ж швидк! стю t часом розчлнення гранул.

Розробили гоишшобу схему одержания органе-*:! гьрадьйог компонента для формуьання твердях sobkihhIx оболопок гр-'.нул добрп (до 40-60 % загально! шеи). Добавка 10-15 5 ф: •".•цагпвпдазт сульфату кальДОю не Пльки зб!льшуе айшйсть гранул, зле й снижу оп*ргозатрати на m дсушування наш впрогукту.

Розрооили нов! конструкт i ansps« в для рормгва-дчя гргну. .«ьшдзкешк добрив. Показали, та капсулуззння ьз?:в лхпльн зд! Лспюватн в апарат! з пл1вксыпи рознод! львином рхджг '"д:ш.рис.8}. Розр1дшнай пот!к гранул, -до поступав !з оункерз ¡2 пробивав эсере дани за допоыюгою розкидача 9 куполопод! ону р!дянн шлвку (иаприклад, розчин пол!стиролу в хлороформ!), яка Еит!ка через зазор ?. Як!сть покриття перев!рена у процео: г!дзсфос!гзц1 насгяяя кукурудаа (Бпровздження ОЛ.Крзбвського); Coro повевхн покривзеться повш стю р! вном! рнсю шп'екою товзшлею на зр:з О,ff,'-0,10 ММ.

Защхжонсвано нову технолог!» одэржашя суспэнзованпх рхдкя комплексных добрив. За базову прийняли схему, ¡до розробленз фхрмс Ferguson. Дя схема ор!ентуеться на вжэристанкя шжэ! води сскШл-л: о'октоц! ти як стаб! л! затор!! еуспекз!I чутлив! до дсмиаок елоктролтт! в у вод! . Нами показано, ю зам!сть си so! вода ?<шн впкэрветявувтги р!дк! Ыдходи тьаршшжтва. &ца:!лдп склад nOCJit дог-п! сть подоч! компонент! в, як! дшгь мокзшйеть одэржчнй стаб!льяо! суспекз! I (вм!ст СИ2 %, P-vi^-US , syj- 12 Z): стг-::; сода, м'::;оамонгй|с>сфпт, ааачиа вода, хлорид кагйю. фсо?оппс к.'»рб.гм1 д, Те-рм!н стабгльност! суспонз! I - до 20 д!б, препон проев! тле mm - ыоюю Ю %. Крупн! крксталн не утворгються.

гке":денз оптимальна к!льк!сть фосфог!псу, що шобхгдна для одерханпя стГДко! суспензН. Тверд! завис! сток!з (б!льгле 6 % I практична ш осадхуеться) виявилл стаб!л!зуючу дне.

У п'ятому роздал розгляяули результат сШнок ефзктивкост розроблених технолог! й. Конкурентоспрсмоггй сть ноеих метод!в

гдяЕйдп на осяом розрзхунк! в , яэродвогосшдарсьювс взрзг нг::?.утк! в, гдо еиннк&вть ыд *х 'впровадження. Лише Щ фактора епяглярть. чя с Екггравланжл зусилля тдприекотв, спрямован! на к'-талексне Ежоризтакня ресурс!в.

У ро?.дтл1 ¡гроблена спроба структурування всього комплексу сйвяэнь, во штяшкть,. узагальнекня метод!в 1х вир+иення. Пскзоанс, шз опкакшьнв технолог! аде. р! вення можливе лише в ракках комплексу проблем, по рогглядаються як едина трупа народногоспо-

Ьт'с.8. Апатзат з пЛекоеим розпклмвачем рцсши для капсулу вання гванул: 1 - корпус; 2 - кризка; 3 -.пэтеуоок; 4 - к 1льце ; 5 -идлшдр; 6 - отек;7 - киьце-вий зазер; 3,10 - регулювалъ-ннЯ пристр!й ; 9 - розквдач' гранул; 11 - приймальна камера; 12 - 'бункер

дарських завдань. Тому виб!р альтернатяввдх технолог!чних вар!ан-т!в здйснтеави за дспомогс® критер!ю идвкшення продуктивност! праш ЛПТ,.:

пт,

л ч<.

лч.

-

/ 40 /

2!

де д,- р!чний прибуток В1д пол пшення ьиробничих результат! в; АУ?-окорочвзкя екшокзчного зептку в!д заоруднення середовища;^ сксплуаташ йк! та каш талый витрати нэ орган! зац!ю безв1 дходного рлшдбшпггн'з; - базисна чисельш сть проиислово-вяробяичого

персоналу; ¿4,, - вивтльнення та прир!ст робочо! сили, цо гпкдикзш р&ксиетруктв»; ПГЛаз-б88исна продуктов»! сть пращ;

Сроодаао спроса шв'язвти' цей критер!й !з конструкторсько-технолог'чними та еколого-економ! чними характеристиками розробле-нях пронес!в. Ураховак! тополог! я 1 складов! ефективност! схем та ;агатор1ьн<--Б! сть 1х орган! заип аж до масштаб! в територ! ально-гпгроенкчого ксмпл*ксу.

РсзгсЗ^яекз такая методика з впзначення обсягу вшгуску 1

г!в. уц1яиля розм!ри прибутку,

эксясм! чнизс зоитмв кавколишьому середовищу, кгхйтадьнкх та ексилуагафйних вкладень на орган! защ» захода з комплексного тжористання сяровяш.

Для умов СВО "Xtмиром" - -и таку структуру ашористання вторинннх с!ркоьм!сних ресурса . о в!д сагалько! r¿ йлькост!): пилогазоочистка (7-1 Ой), пареробка на сульфатну кислоту 1 вапно (40 Я-45 %), одорждння комплексних досриз (5-7 %), дирооництвс буд1вехьних камешв (40-50

Продукта, що виробляються, викорястовуються аз егмэму шдприемств! або в придеглому репою рад:усом до 200 км. Досяга-ютъся прибуток та ш лишения продуктивное1!! гграш , д:- дор1£нажгь 12-13 Зам! на с!рки в1дходаыи приводить до скороч~?я>;т. рхчаах викид!в:кислих стою в -на 702 тж. м°,окис:в йрки - ас . -ó тас.т, твердих в!дход!в - на 1,2 млн. т , що в суш в!дпов!дае мдвер-нутим нитратам природао! с!рки ascos 164-165 тис.т.

" введен! результата св!дчать про те, що для щлзй проектных даслджень можуть бути розроблен! майе задов? дни модслх, uki Оудуються на основ! законом!рносгей сучасних ншчно! технологи, економ!ки та промислово! екологИ,

0CH0BHI ВИШОВКИ

У дасерташI викладенг результата теоретичяих ' та експертаентальних дсслджеаь процес!в, що .застосоБуються v сучасних виробшщтвах, де утворюються t ni догнать ■ технолог! чшй перерсоц! вторшяй сульфат-íohobmí chi ресурса. Рсзроблзш тэорП I модел! 1х к! неточного та технолог! чного розрахуюйв.яы дсзволяать синтезувати над! Яну техн!ку 1 схеми та забезшчувть знешкодження ! упшзац!» в!дход!е,' регенерат» ! рециркуляшю сульфатно! кислота, використання мШмуыу споживання щшродноГ с!рки. Ногшексягй Шдх!д проявляемся. в ойалансаваному викаристанн! розрослэаих технолог!чш схем, застосуванн! р!зних йрковшсних ресурс!в та в! дход! в 1нпих виробництвг полИшзенщ споживацькшс 1 эколог! чних характеристик продукт! в, що вкпускаються , аптшхзаи!! асортименту.I обсягу IX. випуску. Застосування продукт!в, ¡до одержують, сприяе досягнекню прибутку, розвитку вирооничих сил та охорон! .природа.Коротко результата можна сформулювати тазам чином: í. Показана перспектива! сть розробии, доела даення та внровадження процейв переробки вторшших сульфат-! оноем! сних. ресурс! в, що засгосовувться у вирооництв! фосфорних добрив та

двоокису титану, з одержанням зал! зовм! сних п!гмент1в 1 коагулянт!в, окис!в с1рки, фосфоПпсу, фосфоппеових С еду чих, мел!орант!в та камеш'в, комгиексних добрив.

2. Розроблений новий метод очистки киснезм!сних гэз!в в!д ОКИС!В с!рки, який в!др! зняеться тим, що обробку газ! в, як! в!дходять, проводять при температур! 320-360 К водниы розчшюм сум! ш! сульфат! в зал! за. Проведено рс»рахуикошк-ксперп?ж>ш,алшо досд!дкення к'нетнки цього процесу, який проходить у дво- та три-фазйй систег^ах, Вивчена к! нетика окремих реакщй окислення-з!дновлеШ'я зал!за. К!нзтичшши доел!дженнями Шдтвердгкна спра-ведлив1сть висукутих ф! зичних уявлень' про механ!ем пронесу.

3. Вивчена к!яетика та технолог!я процесу вилучення окис!в с1рки'га пилу 11^2 3 прокэрювалькях газ1в виробнвдтва двоокису титану. Розроблена мйтеглатична _модель та методика розрахуику промислового процесу. Показано, да схема дозволяс використовувати купорос, кисл! та лужн! ст!чн! води того ж виробшщтва,перероблктд суспенз!!, ¡до утворюються. Розробка впроваджена на СумськЫ суконн! й фзбрщ!.

4. Запропонован! нов! конструкц*! апарят!в для очистка прожарпвальних газ! в розчинзми сульфат! в зал1за, що працюють у режим! розвинутоТ в!лъноХ турбулентност! ! в! др1 зняються тим, що-з метою ! нтенсиф! кац! I масооошку та усунення вштадання твердо! $ази обладнан! обертовши об'емнши розпилювачаш. Знайдено, до в апарат! ново! конструкц! Г в 3-4 разй знижуються к!льк!с7ь зрошуючого розчину та енергозатрати на розпилення р!дини.

5.Розроблений новий метод одержання сульфату зал!за /111/ !з з!дход!в виробництва двоокису титану, який в1др!знясться тш, що оозчш сульфату зал!за /11/ окислюеться викидними газами, як! йстять кисень та окиси с!рки. Показано, що у розчин! сййко шкопичуеться Коагулянта на ц!й основ! задовольняють »моги технолог! I очистки ст!чних вод шет Харкова.Сум та Москви-

6. Розроблений новий метод одеркання тершст!йких 1ал!зотитанових тгменПв , який в!др!зняеться тим, що за 1атвр!али для !х одержання використовують гази, як! в!дходять,

суспенз!{, що утворюються в ггооцес! пилогазоочистки прожаршаль-ж. газ!в. Фарой, що м1стять ц! тгменти, задовольняють вимогн акофарбово! та паперово! прошсловостей.

7. Запропонована узагальнена модель к1 не тики процесу ергйчного розщеплення сульфатно! кислота та I! пох!дних. оведено, що на ц!й основ! будует.ься модель технолог! чного

- jj.

яка дозБоляе вязв&юти час аропконня дштуачэго crynsffit закд кояс?рукц1Я:шх га ззхшшПчшис зШнвих.Теоретич-л: результата дгьурджуюгъся екзпорйгЛйНтальЕВ^ш доел! доннам; е:1 яроцееу розшопленяя щдхсШь виробниитва акрилоьюс спо-

лук. Г^оультатк доел!/день шревад/пт в НД1Д1Ф та застосован! пг-я рог-робц! wm з утйзаци розбавлеккк оулъфатних кислот.

8. Доел;дк^кий коьий снос!б одерзкання екстракц1йно1 фосфорно! кислота, якиЯ Btдр!зняеться так, ¡до сульфатнокислотне роза»ш»ння фоофатно! сировшы ьнровадкуеться з демгдками регулятсоа крпстал!-sauti фосфэПпсу, во одержуеться сезпосерелкьо в цеху SCH аэ осно-в1 висококиплячих фрахта алк1лбензол!в t супровэпжуетьеа зм!ною гз0!тусу криотзл!в п псу.Показано, ю не значке скоро"^ опо:хиван-ня енерпг, сульфатно! кислота, фтору 1 фосфору, змеи**-; у фосахь rlnc! EMIст ззгально! вологи, водорозчшних сг.олук фосфору ! фтору. " впроваджэний у виробництв! (Суми,В1ржнськ,?:вне;.

3. Розроолена рэсурсозбер!гэюча технолог!я одержана« 1 засто-.„.вання мел!орант!в з новда.а властизостями, яка bi¿г?!зняеться т;;м, ао у фосфоппс горел Кого дег!дрзтац!ею вводят:-, дег-яшки моно- ! д!злк! лфейлсульфовайв. Знайдено, шо у проиколов!» труб!-суаарЩ одержуить мелюрант 1 сорту г йдоее&ео» язеяпною вагою 0,85-1,10 т/м".

' (0. Випробувзна технолог! я ниробнгатва фзсфсп лооеого a-5'яжучого. Естаковлено (ВШЕЙ), ко одержувтьел бисокомЩяий ""' .!,укт з гйдыдашо водоем йк! стю. Подана схема сусшльного безст!чного виробництва ЕФК 1 автоклавного в'язкучого.

!'. Запропонована 1 вквчвка нова технолог!я ьиребництьа р-в'я-гкучого, лка вхдр!зняеться там. то перед суа!нням до бих1двого фссфоПпсу добавлять знэ волнений фосфоппс, а дег! дратований продукт розмелюють з иском. Показано, ою у цьому вяпадку можлнво сдерштя еисокояк!сноге в'яжучего без спещалъно! втдмнеки ? нейтрал! зац!! фосфог! псу. Рсзроблен! технгчш умсви на одерзшту: в'яжучого з регулятором крастшвзоШ ! фосфоппсу.

!2. Заггоопонована технолог! я огесжаиая каменю 13 нового в'яаучого та Б1ДХ0Д1в заводу спя! катко! иьглп.Зиайдено, ао м!цн!сть вироо!в досягав 1,3-2,8 МПа. Розрсблин! техшчн! уиови на вирооництво кзьйная бетонного на фосфог!псовому в'яяукжу.

• 13. Загфопоновая! технолог!I одержйння гракудьованих та сус-пензованкх кошиекешх добрив гз фоогоппсу, ?.ук:з та пюю. Бяз-чоаа к! нетика формуваняя та розчишння гранул шшекияа дсорпв. ОаярсдавоваШ машш та анэрати для акгого&йетш. Наведена

- оо —

нова технолог! я рекультиваф I грунт!в за допомогою фосфоппсу. Ягкзззкс.ао зпроьэшкекнл цих засобтв приводить до скорочешш втрат сульфатно! кислота ка олержання м!нерзльних добрив.

14. Заггрспонсвак! методика та екрнэм! ко-математичш модел! для розрахукку 1 ошнки народногооподарсько' ефективност! нових заход! в з комплексного вккористэння вториншх сульфат-! оноем! сита ~есуре!в. Показана моонв1 сть застосування цих моделей для розроб-ни ресуроозоер!гаючого виробництза та визначення оптимального ва-о!2нтз технолог! чяог пере робки в!дход!в. ■

ОСНОВЫ® 2УЛСТ ДИСЕРГАШ I ИКШЕНКЙ В Н&СТУПШСС Н&УКОБИХ' ЯРАИЯХ

1. Звягинцев Г..Т. ' Кинетака гетерогенно-каталитических процессов под давлением: Монография /Под ред.акзд.В.И.Атрощонка.-Х. :Вша ДК., 1974. - С.4-27.

С.Звягинцев Г.Л. Промниленная окология и технология утилизации отходов: Монография -X. : Вша ек. ХГУ, 1986.- 144 с. ^.Звягиниев Г.Л.. Ломзкииа Г.Г., Зайцева В.Г. ЭфЭ&ектиЕннй коагулянт . Гор. хоз-во Украины. - 1931. - Т 4. - С. 16.

4. Карпович Э.А., Звягинцев Г.Л. Об использовании поверхностно-активных вешеств при проваленном получении экстракционной фосфорной кислоты. Хим. пром-сть. - 198!. - Я 7,- С. 540.

5. Звягинцев г .л., Страшив В .В., К:.рг"вич Э.А. -Кинетика абсорбции при утилизации отходов производства минеральных пигментов."Изв. вузов, й-жя и хам. технология".- 1982. - Т. 25, кнп.З. - С. 73.

6.Звягинцев Г.Л., Стрельцов Б.Б., Карпович Э.А. и др. Выбор структура и метода расчета ассорОциоянопо узла для очистки газов прокаленных печей."Изв.вузов. Химия и хим. технология". -1332. - Т. 25, ЕЫП. 1.-С. 114-117.

7. Звягинцев Г.Л., Стрельцов В.В., Атрощенко В.И. и др. Промышленные испытания процесса улавливания диоксида серы растворами железного купороса. Хил. пром-сть. - 19.33. - А 9.- С. 31-34. В. Звягиннев Г.Л. Промышленное исследование процесса абсорбции окислов серы железосодержащими сточным» водами. Хим. пром-сть. -1984 . - № 9. - С. 34-35.

Э. Корчагин II.М.. Звягинцев Г.Л., Золотарев А.Е., Саенко Н.Д. Сравнительная оценка установок по переработке гидролизной кислоты-. Автоматизация, моделирование и аппаратурное оформление

- JO -

процессов : Тр. ШШ®. - ÎS85. - Bun. 248. - С. 38-45. 10. Корчагин H.M., Звягинцев Г.I., Золотарев Е.Д. и др. Народно-;схяЛс-т:оккая : .'Активность установок для регенерации вспомогательна* реагентов из отходов. Там же. - С. 146-152. 1J .Кокэаенко If.il., Взкал C.B., Эвлгикпов Г.Л.и др. Расчет фракционного состава минеральных удоорокиа, формируемых на тарельчатых трансляторах ."Изв. вузов, йашя к хим.технология".- 1985. -Т. 28, еып. 11 . - С. 119-121 .

12. Зьяшвхев Г.Л. Периодическая зависимость токсических свойств злементов от заряда ядра их атсма. "Изв.вузов. Химия и хим.технология".- 1985. - f.23, вып.З - G. 113-119.

13. Звягинцев Г.Л., Корчагин Н.М., Ломакина Г.Г. Получение из промышленных отходов предприятий железосодержащих коагулянтов Ювшя и технология воды . - 1566. - Т. 3. Я 5. -С. 91.

*"'япшев Г..Т. Досл1дхення î розробка технологи комплексного .-.. -ристания втэранних сульфат-юноши сних ресурс! в Украгни //

:клк Сумського державного ^университету.-Суш: СумДУ, 1994, >5 1. 15. Д.с. 743708 СССР, ¡®5Г Б 01 Д 53/18. Массообменный аппарат

Г .Л.Звягинцев я др. -ОпуСл._ Ей а 24. 1980. !€. i.e. S 713828 СССР, МЮГ С 01 В 25/22. Способ получения фосфорной кислота л дагэдрата сульфата калышл / Р.Л.Звягинцев и др. -(.-публ. Бй S 5, îc£0.

ТУ. А.С. ж Ô5G973 СССР, 5ШГ С 01 3 25/255. СШСОО получения РссфсрноЗ ¡ciслоты и диглдратз сульфата кальция / Г.Л.Звяганцев и др. -ОпуФл. £И # 42, 1831 .

1CÎ. А.о. я 502233 СССР, С 09 Ъ 1/23. Способ получения хелезо-гзтановых пигментов / ¡ЧЛ.Звягшщез др.-Опубл. Ей » 5, 1981. '9. А. г..=80060 СССР, sr 5 01 л 47/10. Массообменный аппарат , Г.Л.Звлпгшев а др.- Опубл. БЯ & 46, 1331.

22. А.о. :» S25G71 CCCF, аки3 с ОЭ 5 1/36. Способ получения ^егезотатшюыа. пигментов / Г.Л.Звягинцев и др. - /публ. 2 л ,'8 13 , ¡582.

21. А.с. :è S66GI6 СССР, ЖГ С 01 £ 49/14. Способ получения сульфата пелеса (111) / Г.Л.Звягикыав и др.- опубл. ЕЙ » 33 19-32.

22. А.с. 3 1011140 СССР, ИКИ3 S 01 Я 3/20.Плбночшй распределитель дядкоста /Г.«Т.Звягинцев и др.- Опубл. Ш Л U, 1983.-11 14.- С. 1С.

23. А.с. & Î1C3709 СССР, тар С 01 5 25/22. Способ получения фосфорной кислоты / Г.Л. Свягшщзв и др.- Из д. с гриф. ДСП, 19-34.

24. Л.с. S <456367, МКИ2 С 0< SF 1Î/4S. Способ получения фосфогипоа / Г.Л.Звягинцев к др.- Опубл. Ей Я 5, 1987.

~ 37 ~

25. A.c. JÍ13S2494, МКИ4 А 01 В 01, J 2/14. Тарельчатый гранулятор / Г.Л.Звягшцев и др. - Опубл. БИ Л 48, 198?.

2S. A.c. № 1375965 СССР, МКИ"4 А 01 В 79/00, 79/02.Способ рекультивации нарушениях земель /Г.Л.Звятинцов и др.-Опубл. Бй №8, 19.38. 27 . A.c. je 1592231 СССР МКИ3 С 01 f 11/45. Способ получения гипсового вяжущего из фосфогипса / Г.Л.Звягинцев и др. - Опубл. Ей J6 34 , 1990.

28. A.c. № 1605957 СССР, МКИ4 А 01 В 79/00, 79/02. Способ рекультивации нарушенных земель / Г.Л. 'Звягинцев и ' др. - Опубл. БИ ß 42, 1990.

29. A.c. Л 1723066, МКИ3 С 04 В 11/02, С 01 Г 11/46. Способ получения гипсового вяжущего из фосфогипса / Г.Л. Звягшщзв и др. -шубл. БИ Je 12, 1992.

30. Звягинцев Г.Л. Эффективность жидкостного юеетзновл.-ния !Fe в процессах сероочистки отброснах газов. Пути соБорФйгст&огашю, интенсификации и повышения надежности аппаратов б осногноЯ xtsnst // Материалы 11 Всесоюзн. научно-тохн. совзпи -Суш, 1982. - 4.2. -С. 243-246.

31. Звягинцев Г.Л., Стрельцов В.В. Свсюшшв подход к исследованию оборудования газоочистных установок с ориентацией на оптимизации решения. Современные машины и аппарата химических производств // Тез.докл. Всесоюзн. научн. копф. -Чирчик, 1983. -4.8.

32. Звягинцев Г.Л., Стрельцов В.В. О методе исследования реакторов с помощь» их представительных элементе:-. // Тез.докл. 8 Всесошн. конф. по хим. реакторам, 1983. - Чимкент, I983. С.292.

33. Звягинцев Г.Л. О моделировании, технико-экономической оптимизации иерархической системы для очистки отработанных газов в производстве двуокиси 'титана. Современные машины и аппараты химических производств // Материалы 11 Всесоюзн. конф. -Чимкент, 1980. -Т.1. -С.177.

34. Звягинцев Г.Л., Стрельцов В.В., Сбруев Н.Г. Информационное обеспечение и оптимизация безотходной технологии производства двуокиси титана // Материалы-Х11 Всесоюзн.научно-техн.конф.по техн. неорг. в-в и мин. удобр. -Чимкент, 1981. -Т.1. -С.567.

35. Звягинцев Г.Л. Технико-экономическая оценка эффективности химической техники и решение экологических задач. Современные машины и аппараты химических производств // Материалы 1У Всесоюзн. конф. -Чимкент, 1987.

36. Звягинцев Г.Л., Саенко Н.Д., Чубур В.В. и др. Кинетический анализ- процесса термического разложения компонентов отработанной

- ua -

серной кислота. Утилизация :клдккх сернокислотных отходов // Т53.5.СКЛ. Бгесс.лк. совещ. -Пермь, 1934.

¿7. Звягинцев Г.Л. Метода здаяиза эффективности а пути интенсификации процесса в промышленной экологии // Тез.докл. У11 Всесовск. кснф. по техн. неорг. в-в и иш. ::доор.- Лзерхинск.1985.

Zvyaglntsev G.I. The investigation and developing the technologies of complex processing the secondary sulfurcontalninr: гаw materials Into purpase products.

The thesis Is the manuscript and is represented for searching the scientific degree of Doktor of Technical sciences ¡пз.Юг1Г£ In specialisation s 051701 - the technology or г--- - or?ani.; substances, Kharkov State Politeohnlcal University, ¿ui^rnov, fv95. There was performed, a complex of calculation, theoretical, lical and experimental investigations of therrai dissociation processes of exaast sulphuric acid, of temper gas sulphur cleaning cu solutions of firro-sulphates. of extractions! pnosphorus acid зпЗ of phospho-gypsLE; production with regulator or lot crystal Ration in order to receive iron-containing pigments and ••oacuIar.es, sulphur exiles, complex fertiligsrs, phospho-gypsurt "eliorants, binding and ouilding stones.

Scientific novelty of investir?.tion results зла technological solutions, received on their base, has been confirmed by Authors : n-tificates. Soma processes were applied in - industry with real economic effeet.

свягтгкпев Т.Л. Исследование и рззраооткз технологии комплексной перррзОсгки втэтгкчнвх серосолерзвзгаг ресурсов в педевие продукта.

Диссертация является рукописью и подана на Соискание ученой степени доктора технических наук по специальности 05-17.01 -технология неорганических веществ, Харьковский государственный политехнический унпв е ренте т. Харьков, 1955.

Выполнен комплекс расчетно-теоретических и экспериментальных исследований процессов термолиза серной кислоты, сероочистки газов растворами сульфатов железа, производства экстракционной фосфорной кисло?*; и фосфспртсз в присутствии регулятора его кристаллизации с получением железосодержащих пигментов и коагулянтов, оксидов серы, комплексных удроорений, фосфогапсових мелиорантов, вяжущих к строительных камней.

Научная новизна результатов исследований и принятых на их основе технологических решений подтверждены авторскими свидетельства?.® ка кзооретения. Некоторые процессы внедрены в производство с реальный экономическим эффектом.

КЛЮЧ0В1 СЛОВА

Вторигеп сульфат-i оЕовм! cm ре сур си, • терм!чне розщеплення 31 дпрапьованоГ сульфатно" кислота, хемооорошя okhcib с!рки сульфатами зал!за, регулятор кшетайзаш I *осфог1псу. ^J^j/fitutd?

П!дп. до друку 6. О2.5 Формат 60x34 1/16.

Паглр друк. Друк офсетпий.

Умов. - друк. аркуш!в - 2. Тираж 120.

Заказ В к . Еезкошговно.

"Ризэпснтр" Сум©'. 244007, Суми. вул.Рк?,юького-Корсакова,2