автореферат диссертации по строительству, 05.23.04, диссертация на тему:Интенсификация работы очистных сооружений канализации прикрепленными микроорганизмами

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

' , (У-Т ^

ПРИХОДЬКО ЛЮДМИЛА МИКОЛАЇВНА ^

УДК 628.35

ІНТЕНСИФІКАЦІЯ РОБОТИ ОЧИСНИХ СПОРУД КАНАЛІЗАЦІЇ ПРИКРІПЛЕНИМИ МІКРООРГАНІЗМАМИ

05.23.04 - Водопостачання, каналізація

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

ХАРКІВ-2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському державному технічному університеті будівництва та архітектури Міністерства освіти і науки України

Офіційні опоненти:

Доктор технічних наук, професор Таварткіладзе Іусуф Мухамедович, Київський національний університет будівництва і архітектури професор кафедри “Гідравліка та водовідведення”

Кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Горбань Наталія Сергіївна Український науково-дослідний інститут екологічних проблем, завідувач лабораторії “Міські та промислові стічні води”

Провідна установа

Харківська державна академія міського господарства, кафедра “Водопостачання, водовідведення та очистки вод” Міністерства освіти і науки України, м. Харків

Захист відбудеться 4 жовтня 2000р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.056.03 при Харківському державному технічному університеті будівництва та архітектури за адресою: 61002, м. Харків, вул. Сумська, 40

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури за адресою: 61002, м. Харків, вул. Сумська, 40

Науковий керівник Доктор технічних наук, доцент

Епоян Степан Михайлович кафедра “Водопостачання, каналізації і гідравлики” Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури, завідувач

Автореферат розісланий

2000 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

Актуальність роботи.

Перехід багатьох водотоків України з розряду водоймищ культурно-побутового користування в рибогосподарські істотно змінили вимоги до ефективності роботи очисних станцій каналізації, до якості очищення стічних вод.

Економічне становище України, міст і промислових підприємств не дозволяє здійснювати нове будівництво, робити великі капітальні вкладення у водоохоронні комплекси, тому інтенсифікація роботи очисних станцій можлива тільки за рахунок удосконалювання технології водоочищення, використання нових досягнень науки і техніки в поліпшенні роботи комплексу очисних споруд.

Одним із найбільш перспективних методів підвищення ефективності роботи очисних станцій є метод біологічного очищення, що базується на використанні комплексу прикріплених мікроорганізмів та тих, що вільно плавають. Застосування його можливо без припинення роботи діючих очисних станцій, проте, недостатня вивченість параметрів методу, необхідного співвідношення кількості прикріплених гідробіонтів та тих, що вільно плавають, яке забезпечить необхідні значення якості очищеної води перешкоджає широкому поширенню методу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Робота виконана у відповідності з регіональною програмою “Екологічне оздоровлення басейну ріки Сіверський Дінець”, а також з планом Міністерства освіти і науки України “Розробка теорії екологічної безпеки та надійності життєдіяльності для об’єктів будівництва, промисловості та впровадження екологічних систем оборотного водопостачання машинобудівних та металургійних підприємств, які виключають скид стічних вод у водоймища України” (держ. реєстр №0194Ш38207) і тісно зв’язана з планами госпдоговірної тематики ХДТУБА (госпдоговори №№ держ. реєстрації 0195Ш10138, 0198Ш02514).

Мета і задачі дослідження:

Метою дисертаційної роботи є розробка біотехнології очищення стічних вод прикріпленими мікроорганізмами та тими, що вільно плавають, для інтенсифікації роботи діючих каналізаційних очисних станцій.

Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі задачі:

• Аналіз сучасних даних про просторову сукцесію мікроорганізмів при * біологічному очищенні стічних вод і властивостях різноманітних гідробіонтів до флокуляції, шіастівцеутворення, про вплив наявності прикріплених мікроорганізмів на седиментаційні властивості активного мулу аеротенків;

• Вибір технічного рішення форми, засобу і місця розміщення насадки в об'ємі аеротенків;

• Одержання залежності гідравлічної крупности і мулового індексу активного мулу аеротенків від кількості прикріплених мікроорганізмів, які утримуються специфічною полімерного насадкою в об'ємі аеропгенків;

• Встановлення залежності приросту біомаси гідробіонтів у системі аеротенк-вторинний відстійник від наявності в ній прикріплених мікроорганізмів;

• Визначення питомих швидкостей нітри-денітрифікації сполук азоту в аеротенках із співтовариствами прикріплених гідробіонтів та тих, що вільно плавають;

• Техаіко-економічна оцінка використаная методу інтенсифікації роботи діючих каналізаційних очисних станцій за допомогою внесення в аеротенки насадки для утримання прикріплених мікроорганізмів.

Об’єкт дослідження - міські та промислові стічні води.

Предмет дослідження - метод інтенсифікації біологічної очистки міських та промислових стічних вод за допомогою прикріплених мікроорганізмів.

Методи дослідження.

Дослідження виконано у лабораторних та промислових умовах на пілотній і експериментальній установках. На лабораторній установці дослідження проводили з використанням прикріплених на волокнистій насадці мікроорганізмів. При цьому виконували лабораторні дослідження за допомогою оптичних приладів. Активну біомасу визначали по гідрогіназній активності активного мулу. На промисловій установці визначали ефективність окисленая органічних вуглецьвміщуючих речовин, а також забруднень, що відносяться до групи азоту, з використанням зразків-свідків з діючих аеротенків.

Наукова новизна одержаних результатів:

• Встановлено взаємозв'язок між співвідношенням кількості прикріплених гідробіонтів та тих, що вільно плавають у системі аеротенки-вторинні відстійники і гідравлічною крушнстю і муловим індексом активного мулу;

• Виявлено зниження на третину приросту активного мулу аеротенків при наявності в спорудах прикріплених мікроорганізмів у кількості більше 10% від загальної біомаси;

• Встановлено, що поплавці з насадкою треба розташовувати у верхній частиш коридорів аеротенків, уздовж барботерів аераторів, над факелами повітряного потоку, утвореного барботерами;

• Знайдено значення питомих швидкостей нітри-денітрифікації стічних вод співтовариством прикріплених мікроорганізмів та тих, що вільно плавають;

• Отримано математичні залежності для проектування споруд біологічного очищення стічних вод з урахуванням нітри-денітрифікації при

з

використанні комплексу прикріплених мікроорганізмів та тих, що вільно плавають.

Практичне значення одержаних результатів:

• Розроблено технологічні рішення по інтенсифікації й ефективності роботи діючих каналізаційних очисних станцій;

• Використання комплексу прикріплених на полімерних жорстких йоржах та активному мулі аеротенків який вільно плаває, на діючій каналізаційній очисній станції дозволило в 1,5 рази збільшити її продуктивність при істотному поліпшенні якості очищеної стічної рідини;

• Отримано параметри методу для реконструкції діючих очисних станцій без їхнього припинення на період реконструкції;

• Використання методу інтенсифікації роботи діючих каналізаційних очисних станцій за допомогою розміщення в аеротенках йоржевої насадки для утримання прикріплених мікроорганізмів дозволяє знизити капітальні витрати на доведення якості очищених стічних вод до необхідного рівня.

Особистий внесок автора:

• Аналіз літературних даних про стан біологічних систем;

• Участь у проектуванні і будівництві пілотної та експериментальної установок для очищення стічних вод, розробка конструкцій обладнання для аеротенків;

• Одержання лабораторних даних, проведення досліджень на лабораторних установках, обгрунтування параметрів для проектування;

• Участь у проектуванні реконструкції очисних споруд м.Сургута, проведення промислових досліджень;

• Запропоновано рекомендації на проектування будівництва та реконструкції каналізаційних очисних споруд.

Апробація роботи. Основний зміст роботи доповідався на міжнародній зиставці-конференції “ЭКВАТЭК- 2000” (м.Москва, травень 2000 р.), на Цонецькій регіональній науково-практичній конференції «Стратегія управління :оціально-економічним розвитком регіону на період до 2010 року» (1999 р.), на іауково-технічних конференціях у; ДДАБА м.Макішка (1999 р.), ХДТУБА «.Харків (1999, 2000 р.р.).

Публікації За результатами роботи опубліковано 5 друкованих робіт у зізних видавництвах України та Росії, в тому числі 3 без співавторів.

Структура та обсяги дисертації.

Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, загальних висновків, гписку літератури (115 найменувань), додатків. Робота включає 105 сторінок основного тексту, 25 малюнків, 5 таблиць.

ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтована актуальність теми, сформульовано мету і задач; досліджень, подано положення наукової новизни і практичної значимост отриманих результатів.

У першому розділі розглядаються теоретичні основи біологічного очищении стічних вод активним мулом, вплив навантаження на біомасу активного мулу, віку мула на його седіментаціігні властивості й окисну потужність. Добові : годинні зміни складу і витрат стічних вод істотно впливають на гідравлічні характеристики активного мулу, питому швидкість окислення, спроможністі трансформувати складні і токсичні органічні і мінеральні речовини, особливе увага приділена розчиненому у воді кисню. Значне поліпшення процесу біологічного очищення стічних вод, стабільність якості очищеної води досягнуг завдяки використанню іммобілізованих мікроорганізмів. Значний внесок і обгрунтування доцільності застосування біологічного методу, що базується ш використанні як прикріплених мікроорганізмів, так і тих, що вільно плавають зробили вітчизняні вчені: П.І. Гвоздяк, М.І. Куліков, Й.М. Таварткіладзе, Н.О Путіліна, Ф.В. Стольберг; вчені Росії: І.В. Скирдов, С.В. Яковлев, Н.О. Базякіна С.М. Строганов, К.М. Корольков, М.А. Євилевич, Л.І. Гюнтер, В.М. Швецов Ю.О. Феофанов, И.І. Роговська, Ю.В. Воронов, Т.О. Корюхина, Н.О. Лукиних Є.С. Разумовський, А.О. Бондарев, Б.М. Рєпін; вчені країн Європи, Азії, Америки Леттинга, Ардерн, Локкет, Герберт, Єккенфельдер, Ватанабе, Судзуки, Окада Эшли, Ким, Мак-Киней, Поликар, Пфеффер, Мак-Карти, Аткинсон, Чанг і інші.

Викладені теоретичні передумови використання комбінації прикріплений гідробіонтів та тих, що вільно плавають, для інтенсифікації роботи комплекс; аеротенки-вторинні відстійники. Дослідження В.Д. Климухина, Н.О. Дубової, П.І Гвоздяка показали, що наявність в об'ємі аеротенків прикріплеїш; мікроорганізмів позначається на усталеності роботи аеротенків, седиментаційнії; властивостях активного мулу і на величину його приросту, проте запроповован ними технічні рішення з реалізації методу не дозволили довести його д< реального використання на великих діючих очисних станціях. Технічне рішенії: повинно бути доведене до проектних рекомендацій науковими даними пр< основні закономірності впливу прикріплених гідробіокгів на седиментаційв властивості активного мулу, на його приріст і окисну потужність. Необхідні забезпечити усталеність роботи комплексу за рахунок раціонального розміїценн насадки в об'ємі аеротенків. Форма насадок, їх розміри і кількість не повинв перешкоджати циркуляції активного мулу, розчиненню у воді кисню повітря сприяти створенню застійних зон з анаеробним біоценозом.

У розділі сформульовані задачі досліджень по встановленню місц розміщення в аеротешсах плаваючих контейнерів із йоржевою насадкою, і кількості і параметрів впливу прикріпленого біоценозу на активний му аеротенків.

Другий розділ присвячений лабораторним дослідженням на експериментальних пілотних очисних установках і зі зразками-свідками насадки у виробничих аеротенках очисної станції м. Сургута. Приведено методики досліджень і конструкції пілотних очисних установок.

На першому етапі досліджень був вивчений вплив співвідношення частки прикріпленого біоценозу в загальній кількості біомаси гідробіонтів, що працюють в аеротенках з насадкою на гідравлічну крупність і муловий індекс активного мулу, який вільно плаває. Вже при частці прикріплених мікроорганізмів на рівні 10% седіментаційні властивості активного мулу істотно поліпшуються (рис.1., рис.2.)

Змішаний мул значно стабільніше по седиментаційним характеристикам. При цьому вже при дозі прикріплених мікроорганізмів у загальній біомасі мікроорганізмів аеротенків біля 10% муловий індекс знижується вдвічи, що дозволяє на 25-30% підвищити гідравлічне навантаження на вторинні відстійники без погіршення параметрів якості очищених стічних вод. Збільшення дози прикріплених мікроорганізмів понад 30% не має сенсу, оскільки не призводить до істотного поліпшення процесу відстоювання, подальшому зниженню приросту біомаси (рис.З), зменшенню концентрації азоту амонійного і органічних речовин які важко окислюються, наприклад, ПАР. Поліпшення параметрів якості очищеної стічної рідини пояснюється значним збільшенням віку мулу й автоселекції, що відбувається па насадці. Насадка, утримуючи мікроорганізми, які повільно зростають, сприяє зберіганню різноманітних гідробіонтів, що не може бути досягнуте в мулі який вільно плаває, при великих навантаженнях по органічних речовинах, коли перевагу мають гідробіонти, що ростуть на органічних речовинах, які легко засвоюються.

Детальне вивчення місця розміщення насадки в об?емі виробничих аеротенків за допомогою розміщення в них зразків-свідків і оцінки дегідрогеназної активності біомаси зразків гідробіонтів, які утримуються насадкою, показало, що насадку доцільно розміщати у факелі повітряного потоку від барботерів аерації коридору аеротенка у верхній частині (ближче до поверхні води). Якщо насадка перебуває за межами факела, то в ній зменшується частка активної біомаси (хаіа) із загальної кількості гідробіонтів, що утримуються (Хобщ). Найбільший вплив на співвідношення активної і загальної біомаси в залежності від місця положення насадки в об'ємі коридору аеротенка відзначене поблизу місця входу в аеротенк поочищених стоків, де в муловій суміші утримується максимальна кількість органічних домішок, які легко окислюються.

Дослідженнями на пілотній очисній установці з використанням реальних міських стічних вод м.Сургута і комплексу прикріплених мікроорганізмів та активного мулу, який вільно плаває, обміряні статистично осреднені значення питомих швидкостей денітрифікації і нітрифікації.

Середня питома швидкість денітрифікації складає 20,8мг(Ж)з-) одним грамом сухої беззольної речовини прикріплених мікроорганізмів у годину. При цьому утримання розчиненого кисню в об'ємі аеротенка не підтримувалося на рівні 0,5-1,0мг02/л, а було не нижче 2,0мт02/л. Очевидно у середині йоржів гідробіонти створюють локальні зони з низьким утриманням розчиненого кисню внаслідок уповільненого масообміну з зонами проходження бульбашок повітря.

Питома швидкість нітрифікації склала 5,07мг[№І4+] одним грамом сухої беззольної речовини гідробіонтів у годину. и0, мм/с

1,6

0,8 [

/

[}

0,4 —

г-а-

_„в-

-ш

Хпр/ХоБЩ и0> мм/с

0 0,42

од ІД

0,2 1,25

0,3 1,4

0,4 1,42

0,5 1,43

о

ОД 0,2 0,3 0,4 0,5 лощ

Рис.1. Вплив дози прикріплених мікроорганізмів на гідравлічну крупність активного мулу в експериментальній установці.

г 1 мр/кг

2$УСр9£)БЩ 4м5/кг

0 0,13

0,05 од

ОД 0,071

0,2 0,062

0,3 0,045

0,4 0,044

0,5 0,(И

Датг лрикріпіююго 0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 йоікяоза, %

Рис.2. Зміна величини мулового індексу при використанні насадки для прикріплених мікроорганізмів.

Хір/Хонц Пр,мг/л

0 174

0,05 160

ОД 128

0,2 101

0,3 78

0,4 75

0,5 72

ОД 0,2 0,3 0,4 0,5

Рис.З. Приріст біомаси активного мулу в залежності від дози прикріплених

мікроорганізмів.

У третьому розділі наведено результати досліджень запропонованої ■ехнології інтенсифікації роботи діючої очисної станції в напіввиробничих 'мовах на переобладнаній секції аеротенка каналізаційної очисної станції

і. Сургута.

Експериментальна секція аеротенків другої черги очисної станції м. Сургута іиконана чотирьохкоридорною і має подачу стоків по розподільному лотку в (ругий і третій коридори, а зворотний активний мул подається в перший коридор, кий є регенератором. При реконструкції секції в нітри-денітрифікатор частину токів (приблизно половину розрахункової витрати стоків, що припадає на :екцію) направили в початок першого коридору. В теперішній час на секцію іеротенка другої черги надходить 1200м3/год стічних вод і приблизно 700,0м3/год іворотного активного мулу з концентрацією мулу приблизно 7 г/л. У початок

іершого коридору за допомогою ерліфта, встановленого в трубі діаметром

1000мм у торці розподільного лотка стічних вод, і виконаного діаметром 300мм, )рганізована подача 250м3/год відстояних у первинних відстійниках стічних вод.

Крім того, з четвертого коридору секції за допомогою ерліфта діаметром ЮОмм перекачується на вхід першого коридору не менше З00м3/год мулової :уміші.

Таким чином, на вхід першого коридору створений потік суміші зворотного поганого мулу (700м3/год), мулової суміші аеротенка (З00м3/год), відстояного ггоку (250м3/год), усього 1250м3/год рідини з концентрацією активного мулу

_ 700-7 + 300-2 . . .

С =-------- —■—— = 4,4г/л.

ил 1250

Реально концентрація активного мулу коливається від 4,2 до 4,9 г/л.

У грудні 1999року в суміші концентрація азоту амонійного коливалася в пробах води від 7,0 до 12 мг/л, а азоту нітратного від 5 до 1 Імг/л. БПКПОвн мулової суміші складала приблизно 40мгСУл.

Концентрація розчиненого кисню в рідині першого коридора підтримувалася на рівні ІмгОг/л. Перший коридор обладнаний поплавшши-контейнерами розміром 1 х 4 х 1,5м, що мають 216м «жорстких» полімерних йоржів, скручених дротом , що не іржавіє. Усього в коридорі встановлено 25 поплавців із 5400 м йоржа діаметром 120мм із волокнами діаметром 0,3мм капронової моношггі ліски.

У другий коридор секції аеротенка розосереджено через переливні вікна лотка, що подає, додатково надходить до 1000м3/г відстояного стоку.

У другому і третьому коридорах секції встановлені поплавці-контейнери розміром 1x1x1,5м, по 4 штуки в ряду поперечного перетину коридору, усього 120 штук на коридор. У одному поплавці приміщено 54м жорсткого полімерного йоржа діаметром 120мм. У 120 поплавцях утримується 6480м йоржів.

У четвертому коридорі за аналогією з першим коридором встановлено 25 поплавців розмірами 1x1,5x4,0м і 5400м йоржів. Усього в секції знаходиться 5400+12960+5400=23760м полімерних йоржів вагою біля 2,4 т.

Подача повітря в другому коридорі секції забезпечує утримання розчиненого у воді гсисню на рівні 1,0+ 2^мгОг/л, а в Ш і IV коридорах на рівні 3,5+ 4,5мЮг/л.

Оскільки активний мул експериментальної секції змішувався з активним мулом інших секцій аеротенків другої черги у вторинних радіальних відстійниках, то зміни в біоценозі мулу другої секції' впливали на властивості мулу всіх трьох секцій, і це уповільнювало становлення мулової системи. На рис.4. наведена зміна мулового індексу активного мулу аеротенків другої черги з 1 листопада до 10 січня (дані щотижневих вимірів).

Рис. 4. Зміна мулового індексу активного мулу аеротенків другої черги. Надалі муловий індекс стабілізувався нарівні 60-70мл/г.

Відбір проб мулової суміші здійснювався у 7 точках.

У тому числі точка 1 відповідає входу стоків в експериментальну секцію після проходження первинних відстійників. Точка 2 розташована на відстані бм від початку першого коридору, точка 3 знаходиться в місці перетікання мулової суміші з першого коридору в другий; точка 4 розташована на завороті мулової суміші з другого коридору в третій; точка 5 знаходиться на звороті з третього коридору в 4 й; точка 6 відповідає виходу мулової суміші з четвертого коридору і точка 7 відповідає місцю злиття потоків мулової суміші з усіх трьох секцій аеротенків.

Процес обростання полімерних йоржів у І і П коридорах приведений на рис5.

Рис.5. Обростання полімерних йоржів у І і II коридорах (крива І) і в ПІ і IV коридорах (крива 2).

Біомаса денітрифікаторів у І і П коридорах розташовується у всьому об'ємі між волокон йоржів, має своєрідну каркасну структуру із слизами, що легко стікають із волокон при вийманні йоржів із води.

Біомаса нітрифікагорів у ПІ і IV коридорах крупинчаста, не містить слизів і легко пропускає через йоржі бульбашки повітря, тому йоржі не замулюються і не потребують регенерації.

Біоценоз прикріплених мікроорганізмів І і П коридорів легко флокулюється в рідині, яка знаходиться в стані спокою, в значні, важкі пластівці, що швидко осідають, у тому числі й у суміші з активним мулом. Очевидно, що він і відповідальний за зниження мулового індексу активного мулу аеротенків П черги.

Під час обростання йоржів у денитрифікаторах на початку січня 2000 року функція І і П коридорів у деякій мірі змінилася. У них почали протікати одночасно і процеси денітрифікації, і процеси нітрифікації. Особливо в першому коридорі, куди із стічними водами надходить незначна кількість органічних забруднень, а з муловими сумішами , що рециркулюють , подається значна кількість розчиненого кисню і мікроорганізмів -нітрифікаторів. Утримання азоту амонійного в мулової суміші І коридору знаходиться на рівні 0,5мг/л. У йоржах

протікають процеси денітрифікації, оскільки слизи каркасного мулу не пропускають усередину йоржів бульбашки повітря, усередині йоржів створюються умови дефіциту розчиненого кисню, тобто ідеальні умови для протікання процесу денітрифікації.

Суто нітрифікаційні процеси спостерігаються в четвертому коридорі і в другій половині третього коридору, що відбивається на деякому зниженні рН стічних вод до кінця четвертого коридору.

Напіввиробниче дослідження з великими кількостями міських стічних вод підтвердили реальність запропонованого засобу інтенсифікації роботи діючих КОС, висвітлили основні задачі реконструкції конкретної станції і дозволили уточнити виявлені лабораторними дослідженнями закономірності, параметри для проектування.

У четвертому розділі на підставі лабораторних і напіввиробничих досліджень сформульовані рекомендації по залученню комбінації прикріплених гідробіонтів та тих, що вільно плавають, для удосконалення роботи діючих аеротенків і вторинних відстійників КОС.

Збільшення окисної потужності одиниці об’єму аеротенків можливо двома шляхами: внесенням деякої кількості насадки разом з прикріпленими на ній гідробіонтами, збільшенням концентрації активного мулу в муловій суміші зворотного активного мулу внаслідок зниження мулового індексу й ущільнення мулу у вторинному відстійнику.

Зниження мулового індексу активного мулу який вільно плаває у залежності від кількості розміщеної в аеротенках насадки і початкового мулового індексу активного мулу діючих аеротенків можна визначати по емпіричним залежностям, які встановлені у кожному конкретному випадку експериментально. Проте, якщо кількість розміщеної в аеротенках насадки забезпечує наявність у них не менше 10% біомаси прикріплених гідробіонтів від загальної кількості мікроорганізмів, що діють у системі аеротенки - вторинні відстійники, то можна прийняти остаточну величину мулового індексу, рівній бОмл/г, а розмір гідравлічного навантаження на вторинні відстійники визначати по формулі (66) СНШ2.04.03-85:

С^а = 3,6 кк* и0,

де: и„ - гідравлічна крупність активного мулу після реконструкції аеротенків, дорівнює 1,4ммУс;

ккя ’ коефіцієнт корисного використання об'єму вторинних відстійників, прийнятий по п. 6.61 СНиГО. 04. 03-85.

Таким чином, граничне гідравлічне навантаження на радіальні відстійники не повинно перевищувати 2,Зм3/м2.г, горизонтальні відстійники - 2,5м3/м2.г, вертикальні відстійники - 1,8м3/м2.г.

Пропускання додаткових витрат стічних вод при збільшенні гідравлічного навантаження на комунікації в межах 40% проектної продуктивності не викликає

ускладнень, оскільки всі лотки і дюкера закладаються при проектуванні з урахуванням можливості пропускання кількості стічних вод, рівного 1,40^.

Коригування подачі і розподілу повітря по довжині коридорів секцій аеротенків повинні враховувати нові значення окисної потужності аеротенків, розміщення в них насадки для утримання прикріплених мікроорганізмів, доцільність утримання насадки в факелі повітряних потоків від барботерів аерації, оскільки- це визначає кількість активно працюючої біомаси прикріплених і орієнтованих гідробіонтів.

При реалізації вимог варіанта реконструкції діючих КОС, коли необхідно забезпечити нітри-денітрифікаціго стічних вод, припадає вирішувати такі задачі: визначити можливість залучення о6?емів регенераторів активного мулу аеротенків КОС, які не раціонально використовуються, і де процеси нітрифікації азоту амонійного, що протікають активно, створили проблему надлишкової кількості нітратного азоту в очищеній стічній рідині; зробити перерозподіл потоків відстояних у первинних відстійниках стічних вод по довжині коридорів секцій аеротенків для здійснення процесів денітрифікації, зробити коригування окисної потужності в одиницю об’єму аеротенків з урахуванням проведення процесів нітрифікації і денітрифікації; виконати коригування системи аерації коридорів аеротенків з урахуванням розміщення насадки і введення нітрифікації і денітрифікації; запроектувати додаткові комунікації для перекидання стічних вод і мулових сумішей по новій технологічній схемі роботи аеротенків.

Якщо фактично склалося, що в часи максимального притоку стічних вод в очищеній й відстояній у вторинних відстійниках стічної рідини утримання нітратного азоту наближається або перевищує припустимий рівень (9,1мг/л по азоту), то це свідчить, що аеротенки недовантажені, працюють у режимі нітрифікації і виділений у вторинних відстійниках зворотний активний мул не потребує регенерації, тому що не містить сорбованих, але не окислених органічних речовин. У регенераторах можуть протікати при цьому стабілізаційні процеси самоокислення і нітрифікації залишкових кількостей азоту амонійного. Якщо статистичні дані експлуатації КОС фіксують такий стан очюцених стічних вод, то слід казати про можливість застосування варіанта реконструкції аеротенків на діючих КОС із проведенням нітри-денітрифікації.

Задача перерозподілу місця запровадження в аеротенки потоку відстояних у первинних відстійниках стічних вод вирішується індивідуально для аеротенків із різноманітною долею о6?єму, виділеною під регенератор.

Найбільш раціонально весь потік вихідного стоку направити в початок регенератора, оскільки при цьому можна отримати найбільшу концентрацію нітратного азоту в мулової суміші з найбільшою концентрацією органічних речовин стічної рідини, що забезпечують хід процесу денітрифікації за рахунок ферментативних реакцій, що протікають при участі мікроорганізмів -денітрифікаторів із специфічною клітинного оболонкою. Специфіка клітинних

оболонок денітрифікаторів полягає в їх спроможності до флокуляції. Клітинні мембрани капсулировані липкими слизами, що і забезпечує їхні флокулюючи властивості.

При розміщенні в коридорах секції волокнистої насадки саме в регенераторах на насадці відбудеться закріплення денітрифікаторів і насадка стане джерелом постійного внесення в муловий потік гідробіонтів , що флокулюють. Безумовно, насадка є гідравлічним опором для циркулюючого у поперечному перетині коридору аеротенка мулової суміші. Муловий потік фільтрується через насадку, у середині насадки бульбашки повітря швидше виводяться з рідини в атмосферу і тому саме в насадці створюються більш сприятливі умови для протікання процесів денітрифікації. Вихідний стік після змішування з зворотним активним мулом створює найбільший дефіцит кисню, тому наявність у потоку зворотного активного мулу нітратів полегшує задачу постачання киснем співтовариства прикріплених гідробіонтів, та тих, що вільно плавають. У той же час ставиться задача знешкодити цілком визначену кількість нітратів Сн і, якщо кількість нітратів, внесених в аеротенк із поворотним активним мулом недостатня, то ії потрібно збільшити за рахунок створення додаткового потоку мулової суміші (Зил із кінця останнього коридору секції аеротенка на вхід у регенератор.

Додаткові комунікації для перекидання вихідного стоку і мулової суміші проектуються на виграти і 01тре6 окремо для кожної секції аеротенків, як правило, із використанням ерліфтів для створення напору при перекиданні потоків через стінки лотків, що захищають, і перегородок аеротенків.

Загальна маса азоту амонійного, який підлягає нітрифікації, складає )■ Питома швидкість окислення азоту амонійного активним мулом , що нітрифікує , при концентрації розчиненого у воді кисню не менше ЗмгОі/л може бути прийнята 5мл/г беззольної речовини в годину. Тоді при масі актавного мулу , що вільно плаває, в аеротенках по беззольному речовині

= №а ' ам.ш, ’ 0 ~ 5) , потрібна концентрація мулу, що вільно плаває в аеротенках може бути знайдена з рівності:

-(С”-С2-С%) = 5 .а1„„ -(1-5);

^ -(сг-с^-сг У5-К

Окисна потужність біомаси нітрифікаторів, що вільно плавають не може бути ОМс*ш < 5 • агсвт -(І-Б)- ки,

де: ки - потреба в кисні 1 г дорівнює 4,44г02/л.

Якщо в коридорах нітрифікації секцій аеротенків утримується не більш 10% прикріплених гідробіонтів, то загальна ОМ^'щ не перевищить 1,1 Мснвт.

У коридорах денітрифікації необхідно знешкодити масу нітратів Мн, яка дорівнює: ---- -------- — — --------------------- ----- ------

М„ = д^с„ • (С“ - С2 - С") 3,39 - о^„ • с, = о™ с„+о;1, сн.

З цієї рівності можна обчислити розмір С„:

С„=(О1^, • (С“ - с£ -сг ) 3,39)/ ((?'асч + двозв + дил ),

де: Си - концентрація нітратів в очищеній воді, найменший розмір С^°п = 40мг/л;

; Сй - відповідно концентрації азоту амонійного у вихідному стоку, затрачена на приріст активного мулу і припустима до скидання з очищеними пічними водами, мг/л;

(Звозв - витрата зворотного активного мулу, м3/год;

3,39 - вихід нітратів у г на г амонію.

У об’ємі коридорів денітрифікації ІУаде" повинна розміститися така кількість Еіасадки і прикріплених до неї мікроорганізмів, щоб забезпечити денітрифікацію всієї маси нітратів М„, які необхідно видалити. При питомій швидкості денітрифікації специфічного біомасою прикріплених гідробіонтів, що складає за даними досліджень автора 20мг(Ж>з-)/г сухої беззольної речовини в год, необхідно мати біомасу прикріплених денітрифікаторів М°™, рівної М^1 =Мн/20.

При утриманні на їм довжини йоржа діаметром 120мм біля 160 г беззольної речовини денітрифікаторів кількість насадки в зонах денітрифікації повинна бути не менше:

1=~М“ „і^м. або / =^н_'С" +&“‘С»

20-160 3200 ’ 3200 '

Якщо врахувати, що частина денітрифікаторів, прикріплених на насадці, що знаходиться за межами факела повітряного потоку, має меншу активність, то потрібну кількість насадки варто подвоїти і[ =2 • /„.

Як правило, регенератори і перші після регенераторів коридори аеротенків обладнують подвоєною кількістю барботерів, тому окисна потужність біомаси прикріплених, орієнтованих і гідробіонтів , що повільно плавають, у коридорах денітрифікації цілком забезпечується окисною спроможністю системи барботерів аерації. Існує потреба в коригуванні систем аерації коридорів нітрифікації, оскільки в них варто підтримувати концентрацію розчиненого кисню більш 4мгСЬ/л. При розрахунку системи аерації в коридорах нітрифікації варто використовувати залежність:

(2'расч + 0„тв + 0.т М2 ПОвІтрЯ

Яв Чаіг т,. 5 -і

К М •

4й-(г"ст -Спр -Г00”}

— У^дм ^ ам ^'ам /

№а м об’ша аеротеюса * год

Ча,г = ' ; М3/м3,

Ча,г кх-кг-кг-кТ -{Са -С„) де: розміри к]гк2,кз^т і Са варто сприймати відповідно до п.6.157 СНиП2.04.03-85;

4,6 - потреба в кисні иа окислювання азоту амонійного, мг/мг;

Со- концентрація розчиненого у воді кисшо, не менше 4мЮг/л;

д “ - питома витрата повітря в зонах нітрифікації, м3/м3год.

В цей час продовжується реконструкція інших черг КОС.

Оцінка економічної ефективності використання комбінації прикріплених гідробіонтів та тих, що вільно плавають, у діючих аеротенках КОС виконана в порівнянні з іншими способами зміни продуктивності й ефективності роботи діючих очисних станцій.

Економічний ефект бід упровадження йоржевої насадки у м.Сургуп склав:

Є = Зг - Зі = 6577,665 - 1932,125 = 4645,54 тис. руб.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Наявність у системі аеротенк - вторинний відстійник більш 10% за масою прикріплених мікроорганізмів від загальної біомаси гідробіонтів забезпечує збільшення гідравлічної крупності пластівців активного мулу, зниження мулового індексу до рівня 60-70мл/г. Це дозволяє у півтори рази збільшити гідравлічне навантаження на вторинні відстійники, концентрацію активного мулу у зворотної мулової суміщі та окислювальну спроможність аерогенків.

2. Розміщення йоржів у верхній частіші коридорів аерогенків, уздовж барботерів аераторів, над факелами повітряного потоку, утвореного барботерами гарантує високий рівень активності прикріпленого біоценозу і незамулювання жорстких йоржів.

3. Наявність в аеротенках прикріплених мікроорганізмів сприяє скороченню на третину приросту біомаси гідробіонтів, збільшенню глибини очищення стічних вод від важкоокислюваних органічних та мінеральних речовин.

4. Як на стадії денітрифікації, так і на стадії нітрифікації прикріплені мікроорганізми забезпечують одночасне протікання обох процесів при високому рівні утримання розчиненого у воді кисню внаслідок створення мікрозон із сприятливими умовами життєдіяльності відповідних гідробіонтів.

5. Реконструкція одаієї секції аеротенків з установкою в ній плаваючих контейнерів із йоржевою насадкою з ліски діаметром 0,3мм дозволила забезпечити стійке зниження мулового індексу активного мулу трьох секцій аерогенків і зменшити винос завислих речовин із вторинних відстійників.

6. Обростання насадки з полімерних йоржів відбувається протягом 2-3 місяців і потім стабілізується на визначених рівнях, що різняться розмірами в зонах нітрифікації і денітрифікації.

7. Залучення регенераторів аеротенків під денітрифікатори дозволяє забезпечити кількість нітратів в очищеній стічній рідині на припустимому рівні для випуску в поверхневе водоймище.

8. Реалізація запропонованої схеми може бути здійснена не тільки для нових об'єктів, але, і що дуже важливо, на діючих очисних спорудах без їх зупинки на реконструкцію. Використання результатів даної роботи в проекті реконструкції очисних споруд м.Сургута з збільшенням продуктивності від 100 тис.м3/доб до 150 тис.м3/доб дозволило забезпечити річний економічний ефект у розмірі 4645,5 тис.руб. Розроблені технічні рішення використовуються на КОС м. Краматорська та м. Горлівки (ВАТ “Концерн Стирол”).

Список опублікованих праць за темою дисертації:

1. Приходько Л.Н. Теоретические предпосылки возможности увеличения производительности действующих канализационных очистных станций (КОС) без строительства дополнительных емкостных сооружений.//Вісник ДДАБА. -Збірник наукових праць. - Макіївка, Вид. ДДАБА. -2000. -Вип.3(23). -С. 12-13.

2. Приходько Л.Н. Опыт увеличения производительности и эффективности очистки на городской канализационной станции./ЯТроблемы экологии. - Науч,-техн. ж. -Донецк: ДоНГТУ-2000.-Вьш.1. -С.3-5.

3. Эпоян С.М., Приходько Л.Н. Полупронзводственные исследования работы очистной станции г .Сургута.// Науковий вісник будівницгва.-Харків: ХДТУБА, ХОТВ АБУ. -2000.-ВИП.9,- С.164-168.

4. Приходько Л.Н. Нитри-денитрификация сточных вод сообществом прикрепленных и свободноплавающих гидробионтов.//Коммунальное хазяйство городов.-Науч. -техн. сб. -Харьковская государственная академия, городского хозяйства. -Киев: Техника, 2000.-Вып.23. -С. 104-107.

5. Зубов М.Г., Приходько Л.Н. Увеличение производительности действующих канализациолных очистных станций без строительства дополнительных емкостных сооружений. Четвертый международный конгресс «Вода: экология и технология» ЭКВАТЭК -2000, Тез. докл., М. - 2000. С.510.

АНОТАЦІЯ

Приходько Л.М. Інтенсифікація робота очисних споруд каналізації прикріпленими мікроорганізмами. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.23.04. - водопостачання, каналізація. - Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури, Харків, 2000 .

Наведені результати теоретичних і експериментальних досліджені застосування комплексу прикріплених мікроорганізмів та тих, що вільне плавають із метою інтенсифікації роботи біологічного очищення стічних вод поліпшення якості очищення стічних вод.

Встановлено залежності впливу дози прикрігшених мікроорганізмів нг седиментаційні властивості активного мулу, гідравлічну кругшість, муловш індекс, глибину очищення, приріст мулу і його зольність.

Запропоновано технологію очищення стічних вод із використання\ плаваючих контейнерів із насадкою з жорстких йоржів, розміщених у секція? аеротенків.

Дані рекомендації на використання даної технології з метою інтенсифікаці роботи діючих очисних споруджень.

Врахована економічна ефективність застосування волокнистої насадки дл? інтенсифікації роботи споруджень біологічного очищення стічних вод.

Ключові слова: біологічне очищення, прикріплені мікроорганізми, біомасг гідробіонтів, нітрифікація, денітрифікація, окислювальна потужність, приріс; біомаси, активний мул, седиментаційні властивості, муловий індекс, плаваюч контейнери.

АННОТАЦИЯ

Приходько Л.Н. Интенсификация работы очистных сооружений канализацш прикрепленными микроорганизмами. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата технических наук ш специальности 05.23.04. - водоснабжение, канализация. - Харьковски] государственный технический университет строительства и архитектуры Харьков, 2000.

Диссертационная работа посвящена научному обоснованию использован»: комплекса прикрепленных и свободноплавающих микроорганизмов с цельк интенсификации работы действующих станций биологической очистки сточны: вод, улучшению качества очищенной воды.

На основания анализа литературных данных выявлена целесообразност внесения В действующие сооружения биологической ОЧИСТКИ СТОЧНЫХ ВО; активным илом насадки для удерживания прикрепленного биоценоза Экспериментами на лабораторных пилотных установках и производственно) секции аэротенка установлены зависимости влияния дозы прикреплении; микроорганизмов на седиментационные свойства акшвного ила, его иловы; индекс, гидравлическую крупность, прирост и зольность. Наличие не менее 10е/ прикрепленных микроорганизмов от общей биомассы гидробионтов в аэротенка позволяет в-полтора раза увеличить гидравлическую нагрузку на вторичны

отстойники, повысить концентрацию активного ила в аэротенках и, следовательно, окислительную мощность единицы объема сооружений биологической очистки сточных вод.

Показано влияние системы аэрации и места расположения насадки в виде плавучих контейнеров, заполненных полимерными ершами из капроновых нитей щетины, на зарастание волокон и соотношение активной и инертной биомассы прикрепленных микроорганизмов. Плавающие контейнера должны располагаться в факелах воздушных потоков, создаваемых барботерами аэрации, в верхней трети слоя воды аэротенков, это гарантирует высокую биологическую активность прикрепленного биоценоза.

Доказана эффективность совместной нитри-денитрификации при высокой концентрации растворенного кислорода в аэротенках, оснащенных плавающей ершовой насадкой, определена удельная скорость денитрификации прикрепленным биоценозом, экспериментально показано, что она в 4-5раз выше, чем у одноиловой системы активного ила аэротенков.

Предложена и испытана в производственных условиях технология реконструкции действующих аэротенков для увеличения их производительности и эффективности очистки сточных вод. Отработана конструкция плавающих контейнеров с ершовой насадкой и способ их фиксирования в коридорах аэротенков.

На основании экспериментальных данных подготовлены рекомендации на проектирование реконструкции действующих или строительство новых очистных сооружений с использованием сообществ прикрепленных и свободноплавающих микроорганизмов.

Использованием балансовых уравнений поступления загрязнений и их утилизации в аэротенках биоценозом сообществ гидробионтов составлены зависимости для определения расходов потоков иловых смесей, возвратного активного ила, воздуха и места ввода сточных вод. Получены параметры, характеризующие количество, свойства и активность биоценоза микроорганизмов, удерживаемых волокнистой ершовой насадкой на разных стадиях очистаи сточных вод.

Проведена технико-экономическая оценка применения волокнистой ершовой насадки для интенсификации работы очистных станций канализации вместо строительства дополнительных объемов емкостных сооружений.

Ключевые слова: биологическая очистка, прикрепленные микроорганизмы, биомасса гидробионтов, нитрификация, денитрификация, окислительная мощность, прирост биомассы, активный ил, седиментационные свойства, иловый индекс, плавающие контейнеры.

RESUME

Prihodko L.N. Intensification of work of clearing structures attached microorganisms - Manuscript.

The dissertation for Candidate of Technical Sciences degree speciality 05.23.04. -water-supply, sewerage. - Kharkov State Technical University of Civil Engineering and Architecture, Kharkov, 2000.

The results aregiven of theoretical and experimental researches of application of a complex attached and free-buoyant of microorganisms with the purpose intensification of work of biological clearing of waste water and improving of quality of the cleared waste water are indicated.

Are established of dependence of influence of a doze of the attached microorganisms on sedimentation of a property of active silt, hydraulic grained, silt an index, depth of clearing, gain of silt and it ashes.

The technology of clearing of waste water with use of floating containers with fixture from rigid of fristle-scourer placed in sectors aerobic tank is offered.

The recommendations on use of the given technology with the purpose intensification of work of the acting clearing structures are given.

The technological evaluation from application filamentary fixture in structures of biological clearing of waste water is conducted.

Key word: biological clearing, attached microorganisms, biomes of gidrobionts, nitrification, denitrification, oxidising potency, gain of a biomes, active silt, sedimentation of a property, silt an index, floating containers.

ВВЕДЕНИЕ

1. АНАЛИЗ ИССЛЕДОВАНИЙ ПО СПЕЦИФИКЕ БИОЦЕНОЗОВ СВОБОДНОПЛАВАЮЩИХ И ПРИКРЕПЛЕННЫХ ю МИКРООРГАНИЗМОВ АЭРОБНЫХ БИОРЕАКТОРОВ.

1.1.Седиментационные свойства биоценозов аэробных биореакторов при различных нагрузках, флокуляция ила при ^ отстаивании.

1.2.Прирост биомассы.

1.3.Окислительная мощность биоценозов по отношению к 17 различным примесям сточных вод. Специфика биоценозов на разных этапах очистки сточных вод.

1.4.Влияние системы аэрации на основные свойства биоценозов аэробных биореакторов.

1.5. Теоретическое обоснование целесообразности применения 23 комбинации прикрепленных и свободноплавающих гидробионтов в аэротенках.

1.5.1.Обоснование необходимости удерживания специфических 23 биоценозов на различных участках коридоров аэротенков.

1.5.2.Влияние прикрепленных микроорганизмов на 30 формирование свободноплавающего активного ила.

1 .б.Выбор направления исследований. Цель и задачи работы.

2. ЛАБОРАТОРНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ ВЛИЯНИЯ КОМБИНАЦИИ СВОБОДНОПЛАВАЮЩИХ И ПРИКРЕПЛЕННЫХ МИКРООРГАНИЗМОВ 33 В АЭРОБНЫХ БИОРЕАКГОРАХIIA ОКИСЛИТЕЛЬНУЮ МОЩНОСТЬ И СТЕПЕНЬ ОЧИСТКИ СТОЧНЫХ ЮД СЕДИМЕНГАЦИОННЫЕ СВОЙС1ВААКТИВНОГОИЛА

2.1 .Пилотная установка аэротенка и вторичного отстойника. 33 Методика проведения лабораторных исследований.

2.2. Результаты исследований по выявлению параметров биоценозов, удерживаемых полимерными волокнами ершей различного набора волокон, на разных стадиях очистки искусственной сточной жидкости.

2.3. Моделирование процессов очистки сточных вод в лабораторных условиях.

Выводы

3. ПРОИЗВОДСТВЕННЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ БИОЛОГИЧЕСКОЙ ОЧИСТКИ ХОЗЯЙСТВЕННО-ФЕКАЛЬНЫХ СТОЧНЫХ ВОД С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ СООБЩЕСТВ ЗАКРЕПЛЕННЫХ НА ЕРШОВОЙ НАСАДКЕ, ОРИЕНТИРОВАННЫХ И СВОБОДНОПЛАВАЮЩИХ ГИДРОБИОНТОВ.

3.1 Исследования биоценозов и закономерностей их работы на канализационной очистной станции КОС г. Сургута.

3.2. Исследования биоценозов и закономерностей их работы на канализационной очистной станции пос. Головинка Краснодарского края.

3.3. Производственные исследования работы сооружений биологической очистки сточных вод поселка Ханженково-Северный в г. Макеевка

Выводы

4. РЕКОМЕНДАЦИИ НА ПРОЕКТИРОВАНИЕ БИОРЕАКТОРОВ ОЧИСТКИ ГОРОДСКИХ СТОЧНЫХ ВОД СООБЩЕСТВАМИ ПРИКРЕПЛЕННЫХ И СВОБОДНОПЛАВАЮЩИХ ГИДРОБИОНТОВ. ТЕХНИКО-ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ПРЕДЛАГАЕМЫХ СООРУЖЕНИЙ.

4.1. Рекомендации на проектирование новых биореакторов и реконструкцию действующих сооружений биологической очистки сточных вод.

4.2. Технико-экономическая эффективность использования комбинаций прикрепленных и свободноплавающих микроорганизмов Ю4 в действующих аэротенках

Выводы

Актуальность работы.

Перевод многих водотоков Украины из разряда водоемов культурно-бытового пользования в рыбохозяйственные существенно изменили требования к эффективности работы очистных станций канализации, к качеству очищенных сточных вод.

Экономическое положение Украины, городов и промышленных предприятий не позволяет осуществлять новое строительство, делать большие капитальные вложения в водоохранные комплексы, поэтому интенсификация работы очистных станций возможна только за счет совершенствования технологии водоочистки, использования новейших достижений науки и техники в улучшении работы комплекса очистных сооружений.

Одним из наиболее перспективных методов увеличения эффективности работы очистных станций является метод биологической очистки, базирующийся на использовании сообществ прикрепленных и свободноплавающих микроорганизмов. Применение его возможно без остановки работы действующих очистных станций, однако, недостаточная изученность параметров метода, требуемого соотношения количества прикрепленных и свободноплавающих гидробионтов для достижения необходимых значений качества очищенной воды препятствует широкому распространению этого метода.

Связь работы с научными программами, планами, темами.

Работа выполнена в соответствии с региональной программой "Экологическое оздоровление бассейна реки Северский Донец", а также с планом Министерства образования и науки Украины "Разработка теории экологической безопасности и надежности жизнедеятельности для объектов строительства, промышленности и внедрение экологических систем оборотного водоснабжения машиностроительных и металлургических предприятий, исключающих сброс сточных вод в водоемы Украины" (гос. регистрационный №0194U038207) и тесно связано с планами хоздоговорной тематики ХГТУСА (хоздоговоры №№ гос. регистрации 0195U010138, 0198U002514).

Цели и задачи работы;

Целью диссертационной работы является разработка биотехнологии очистки сточных вод сообществом прикрепленных и свободноплавающих гидробионтов для интенсификации работы действующих канализационных очистных станций.

Для достижения поставленной цели решались такие задачи:

• Анализ современных данных о пространственной сукцессии микроорганизмов при биологической очистке сточных вод и свойствах различных гидробионтов к флокуляции, хлопьеобразованию, о влиянии наличия прикрепленных микроорганизмов на седиментационные свойства активного ила аэротенков;

• Выбор технического решения формы, способа и места размещения насадки в объеме аэротенков;

• Получение зависимости гидравлической крупности и илового индекса активного ила аэротенков от количества прикрепленных микроорганизмов, удерживаемых специфической полимерной насадкой в объеме аэротенков;

• Установление зависимости прироста биомассы гидробионтов в системе аэротенк-вторичный отстойник от наличия в ней прикрепленных микроорганизмов;

• Определение удельных скоростей нитри-денитрификации соединений азота в аэротенках с сообществами прикрепленных и свободноплавающих гидробионтов;

• Технико-экономическая оценка использования метода интенсификации работы действующих канализационных очистных станций с помощью внесения в аэротенки насадки для удерживания прикрепленных гидробионтов.

Объект исследования - городские и промышленные сточные воды.

Предмет исследования - Метод интенсификации биологической очистки городских и промышленных сточных вод с помощью прикрепленных микроорганизмов.

Методы исследований.

Исследования выполнены в лабораторных и промышленных условиях на пилотной и экспериментальной установках. На лабораторной установке исследования проводили с использованием прикрепленных на волокнистой насадке микроорганизмов. При этом выполняли лабораторные исследования с помощью оптических приборов. Активную биомассу определяли с помощью гидрогеназной активности ила. На промышленной установке определяли эффективность окисления органических веществ, а также загрязнений, которые относятся к группе азота с использованием образцов-свидетелей с действующих аэротенков.

Научная новизна полученных результатов:

• Установлена взаимосвязь между соотношением количества прикрепленных и свободноплавающих гидробионтов в системе аэротенки-вторичные отстойники и гидравлической крупностью и иловым индексом активного ила;

• Выявлено снижение на треть прироста активного ила аэротенков при наличии в сооружениях биологической очистки прикрепленных микроорганизмов более 10% от общей биомассы гидробионтов;

• Установлено, что поплавки с насадкой необходимо располагать в верхней части коридоров аэротенков, вдоль барботеров аэраторов, над факелами воздушного потока, образоиаппшо барбОТЦМШИ;

• Найдены значения удельных скоростей нитри-денитрификации сточных вод сообществом прикрепленных и свободноплавающих микроорганизмов;

• Получены математические зависимости для проектирования сооружений биологической очистки сточных вод с учетом нитри-денитрификации при использовании комплекса прикрепленных и свободноплавающих гидробионтов.

Практическое значение полученных результатов:

• Разработаны технологические решения по увеличению производительности и эффективности работы действующих канализационных очистных станций;

• Использование комплекса прикрепленных на полимерных жестких ершах и свободноплавающего активного ила аэротенков на действующей канализационной очистной станции позволило в 1,5 раза увеличить ее производительность при существенном улучшении качества очищенной сточной жидкости;

• Получены параметры метода для реконструкции действующих очистных станций без их остановки на период реконструкции;

• Использование метода интенсификации работы действующих канализационных очистных станций с помощью размещения в аэротенках ершовой насадки для удерживания прикрепленных гидробионтов позволяет снизить капитальные затраты на доведение качества очищенных сточных вод до требуемого уровня.

Личный вклад автора:

• Анализ литературных данных о состоянии биологических систем;

• Участие в проектировании и строительстве пилотной и экспериментальной установок для очистки сточных вод, разработка конструкций оборудования для аэротенков;

• Получение лабораторных данных, проведение опытов на лабораторных установках, обработка параметров для проектирования;

• Участие в проектировании реконструкции очистной станции г.Сургута, проведении производственных опытов;

• Предложены рекомендации на проектирования строительства и реконструкции канализационных очистных сооружений.

Апробация работы. Основное содержание работы докладывалось на международной выставке-конференции «ЭКВАТЭК -2000» (г.Москва, май 2000г), Донецкой региональной конференции «Стратегия управления социально-экономическим развитием региона на период до 2010 года» (1999г), на научно-технических конференциях в: ДГАСА г. Макеевка (1999г.), ХГТУСА г.Харьков (1999г ,2000г.).

Публикации. По результатам работы опубликовано 5 печатных работ в различных издательствах Украины и России, в том числе 3 без соавторов.

Структура и объем диссертации.

Диссертация состоит из введения, четырех разделов, общих выводов, списка использованных источников (115 наименований). Работа включает 105 страниц основного текста, 25 рисунков, 5таблиц.

ОБЩИЕ ВЫВОДЫ

1. Наличие в системе аэротенк - вторичный отстойник более 10% по весу прикрепленных гидробионтов от общей биомассы микроорганизмов обеспечивает увеличение гидравлической крупности хлопьев активного ила, снижение илового индекса до уровня 60-70мл/г. Это позволяет в полтора раза увеличить гидравлическую нагрузку на вторичные отстойники, концентрацию активного ила в возвратной иловой смеси и окислительную мощность аэротенков.

2. Размещение ершей в верхней части коридоров аэротенков, вдоль барботеров аэраторов, над^шкелами воздушного потока, образованного барботерами гарантирует высокий уровень активности прикрепленного биоценоза и ^ незаиливание жестких ершей.

3. Наличие в аэротенках прикрепленных микроорганизмов способствует сокращению Hajjpejb прироста биомассы гидробионтов, увеличению глубины очистки сточных вод от трудноокисляемых органических и минеральных веществ.

4. Как на стадии денитрификации, так и на стадии нитрификации прикрепленные микроорганизмы обеспечивают одновременное протекание обеих процессов при высоком уровне содержания растворенного в воде кислорода вследствие создания микрозон с благоприятными условиями жизнедеятельности соответствующих гидробионтов.

5. Реконструкция одной секции аэротенков с установкой в ней плавающих контейнеров с ершовой насадкой из лески диаметром 0,3мм позволила обеспечить устойчивое снижение илового индекса активного ила трех секций аэротенков и уменьшить вынос взвешенных веществ из вторичных отстойников.

6. Обрастание насадки из полимерных ершей происходит в течение 2-3 месяцев и затем стабилизируется на определенных уровнях, различающихся по величине в зонах нитрификации и денитрификации.

7. Задействование регенераторов аэротенков под денитрификаторы позволяет обеспечить величину нитратов в очищенной сточной жидкости на допустимом для выпуска в поверхностный водоем уровне.

8. Реализация предложенной схемы может быть осуществлена не только для вновь проектируемых объектов, но, и что очень важно, на действующих очистных сооружениях без их остановки на реконструкцию. Использование результатов данной работы в проекте реконструкции очистных сооружений о г.Сургута с увеличением производительности со ЮОтыс.м /сут до 150тыс.м /сут позволило обеспечить годовой экономический эффект в размере 4645,5тыс.руб. Разработанные технические решения используются на КОС г. Краматорска и г. Горловки (ОАО "Концерн Стирол").

1. Авторское свидетельство СССР № 1463721, кл. C02F3/02, 1988.

2. Бондарев А.А. Регулирование прироста активного ила в сооружениях биологической очистки сточных вод // Труды института ВОДГЕО. Сооружения для очистки сточных вод и обработки осадков. М.- 1987.- С.50-54.

3. Бондарев А.А. Интенсификация процессов биологической очистки сточных вод от соединений азота // Материалы семинара: Интенсификация действующих сооружений систем отведения, очистки сточных вод и обработки осадков. -М.: МДНТП, 1986. -С. 65-72.

4. Бондарев А.А. Биологическая очистка сточных вод от соединений азота: Диссертация докт. техн. Наук. -М,- 1990. -250с.

5. Вавилин В.А., Васильев В.Б. Оптимальная технологическая схема биологической очистки сточных вод активным илом // Микробиологическая промышленность, 1976, №8. -С. 28-32.

6. Быков И.К., Соколова Е.В., Шеломков А.С. Нитрификация и денитрификация сточных вод в сооружениях с псевдоожиженным слоем песка // Труды института ВОДГЕО. Сооружения для очистки сточных вод и обработки осадков. -М. -1987. -С. 66-71.

7. Веслей В., Экенфельдер."Риге and Appl. Chem", Последние разработки и тенденции развития технологии очистки сточных вод. Vol.52, pp. 1973 1983, 1980.

8. Ю.Гироль Н.Н. Интенсификация процесса доочистки сточных вод фильтрованием. Автореферат дис.д.т.н. -Харьков. -1994г.

9. Гюнтер Л.И. Исследования закономерностей трансформации активного ила в процессе биохимической очистки сточных вод. В сб.: Прогрессивные методы очистки сточных и природных вод. М., 1971, С. 53-55.

10. Гюнтер Л.И., Юдина Л.Ф. Определение параметров аэротенков по физиологическим характеристикам активного ила. Водоснабжение и санитарная техника, 1972, № 11, с. 7-11.

11. Голубовская Э.К. Микроорганизмы очистных сооружений. Учебное пособие. М.: Высшая школа, 1980.

12. Голубовская Э.К. Биологические основы очистки воды. М.: Высшая школа, 1978.268с.

13. Долженко Л. А. Исследования кинетических характеристик процесса биологической очистки сточных вод // Тезисы докладов 13 науч.-тех. конференции БрИИ. Братск, 1992. -С.48.

14. Долженко Л.А. Снижение прироста активного ила // Тезисы докладов 13 науч.-тех. конференции БрИИ. Братск, 1992. -С.49.

15. Долженко Л.А. Лабораторные исследования седиментационных свойств адаптированного активного ила // Тезисы докладов 14 науч.-тех. конференции БрИИ. Братск, 1993.-С.111.

16. Долженко Л.А., Серпокрылов Н.С. Повышение стабильности адаптированного биоценоза //Экология и регион: Материалы междунар. студ. науч.-техн. конф. -Ростов -на-Дону, 1995. -С.71.

17. Долженко Л.А., Перминов А.П. Возможности иммобилизации биоценоза в одноиловых биоокислителях // Экология и регион: Материалы междунар. студ. науч.-техн. конф. -Ростов -на-Дону, 1995. -С.72.

18. Долобовская А.С., Коровин Л.К. Седиментационные свойства активных илов целлюлозо-бумажной промышленности //В кн.: Охрана окружающей среды от загрязнений промышленными выбросами.// Межвуз. сб. науч. тр. -Л.: ЛТА, 1978.-Вып. 6. -С.81-85.

19. Дубова Н.А. Интенсификация работы действующих аэротенков с помощью увеличения концентрации активной биомассы// Сборник докладов международного конгресса «Экология, технология, экономика водоснабжения и канализации»//Украина, Ялта, 1997г. с.86-87.

20. Евилевич М.А., Коровин Л.К. Параметры эффективности систем биологической очистки/ В кн.: Охрана окружающей среды от загрязнений промышленными выбросами.// Межвуз. сб. науч. тр. -Л.: ЛТА, 1978. -Вып. 6. -С.91-96.

21. Евилевич М.А., Коровин Л.К. Регулирование прироста активного ила при биологической очистке // Бумажная промышленность. 1977. -№3. -С.27-28.

22. Евилевич М.А., Коровин Л.К., Касьяник И.М. Оперативное регулирование нагрузки на ил в аэротенках // Бумажная промышленность. 1977. -№3. -С.30.

23. Евилевич М.А., Наумов А.В., Блохин B.C., Швытов И.А. Математические исследования процесса биологической очистки на хлопьях активного ила // Водные ресурсы. -1978, №1. -С.143-151.

24. Евилевич М.А., Литвинов Г.Г., Строев С.С. Адсорбционные свойства активного ила // Целлюлоза, бумага и картон: Реф. инф. -М.: ВНИПИЭИлеспром, 1971, вып.31. -С.14-16.

25. Евилевич М.А., Литвинов Г.Г., Строев С.С. Закономерности процессов сорбции растворенных компонентов сточных вод активным илом // Целлюлоза, бумага и картон: Реф. инф. -М.: ВНИПИЭИлеспром, 1971, вып.27. -С. 12-13.

26. Евилевич М.А., Брагинский Л.Н. Оптимизация биохимической очистки сточных вод. Учебное пособие.

27. Инженерное оборудование зданий и сооружений: Энциклопедия/ Гл.ред. С.В.Яковлев. -М.: Стройиздат, 1994. -512с.

28. Климухин В.Д. Очистка городских сточных вод в двухступенчатых биоокислителях: Дис. к.т.н. -М., -1990. -С.40-86.

29. Журавлев В.Ф., Цапков М.М. Токсичность нитратов и нитритов // Гигиена и санитария. -1983. -№1. -С.62-66.

30. Иерусалимский Н.Д. Принцип регулирования скорости роста микроорганизмов //В кн. Управляемый биосинтез. -М.: Наука, 1966. -С.5-19.

31. Ильинская Н.М. Нитрификация азотсодержащих сточных вод: Дис. к.т.н. -М., -1990. -С.49-106.

32. Канализация. С.В. Яковлев и др. М., Стройиздат, 1975, 632с.

33. Катагава Микио, Судзуки Кадзуо. Контроль вспухания ила, содержащего нитчатые бактерии, при двухстадийной биологической очистке. -Мидзусери Гидзюцу, 1983, т.24, №11, С.861-868.

34. Коровин Л.К. Аэробная стабилизация активного ила (теория и практика). -М.: Лесная промышленность. -1990. -128с.

35. Коровин Л.К., Евилевич М.А. Об эффективности процесса биологической очистки сточных вод // Водопользование, ОСВ и утилизация осадков: сб. науч. тр. ВНИИБа, Л. -1979.

36. Куликов Н.И. Применение иммобилизованных микроорганизмов для очистки сточных вод. В кн.: Микробиология очистки воды. Тезисы докладов 1 Всесоюзной конф. -Киев: Наукова Думка, 1982. -С.34-38.

37. Куликов Н.И. Пути интенсификации биологической очистки токсичных высококонцентрированных сточных вод. Тезисы докладов Республ. науч. -техн. конф., Ровно, 1983.

38. Куликов Н.И. Очистка сточных вод сообществами свободноплавающих и прикрепленных микроорганизмов и гидробионтов. Докторская диссертация. М., ВНИИ ВОДГЕО, 1988.

39. Ласков Ю.М., Воронов Ю.В., Калицун В.И. Примеры расчетов канализационных сооружений. Издательство "Высшая школа " М., 1981г.

40. Ленский Б.П. Проектирование и расчет очистных сооружений канализации: Учебное пособие. -Ростов-на-Дону:РИСИ, 1988. -100с.

41. Литвинов Г.Г., Емельянов Н.Ф., Ломова М.А. Зооглейное вспухание активного ила. Межвузовский сборник научных трудов. Выпуск 4. Ленинград, 1977. -С.64-67.

42. Ломова М.А. Пути повышения эффективности биологической очистки сточных вод. -М.: ВНИИПИЭИлеспром, 1981. -С. 1-46.

43. Лурье Ю.Ю. Аналитическая химия промышленных сточных вод. -М.: Химия. -1984. -448с.

44. Методические рекомендации по определению дегидрогеназной активности при технологическом контроле за работой аэротенков. Отдел научно-технической информации АКХ. Москва, 1978.

45. Пааль Л.Л. Кару Я.Я. и др. Справочник по очистке природных и сточных вод Высш. Шк. М., 1994 г.

46. Приходько Л.Н., Нитри-денитрификация сточных вод сообществом прикрепленных и свободноплавающих гидробионтов. Науковий вшник буд1вництва. Вип. 10. ХДТУБА, Харюв 2000.

47. Поликар А. Поверхность клетки и ее микросреда. М., Мир, 1975.

48. Разумовский Э.С. Очистка сточных вод сельских и малых населенных пунктов. Автореферат дис.д.т.н. -М. -1987г.

49. Репин Б.Н. Интенсификация работы аэротенков на основе управляемых процессов биохимической очистки сточных вод. Автореферат дис.д.т.н. -М. -1988г.

50. Риклефс Р. Основы общей экологии. -Пер. с англ./ Под ред. Н.Н. Карташева. -М.: Мир, 1979. -424с.

51. Роговская Ц.И. Биохимический метод очистки промышленных сточных вод. -М.: Стройиздат, 1967. -140с.

52. Роговская Ц.И., Костина Л.М. Рекомендации по методам производства анализов на сооружениях биохимической очистки промышленных сточных вод. -М.: Изд. ВОДГЕО, 1970. -С.3-56.

53. Серпокрылов Н.С., Сергиенко Л.П. Микробиологическое обоснование процесса очистки вод от окисленных форм азота/ Очистка природных и сточных вод: Сб.науч.тр. Ростов н/д: Рост.гос.акад.стр-ва, 1992. -С.14-21.

54. Сергиенко Л.П. Экология денитрификации в иловых системах очистных сооружений с биоокислителями: Дис.к.т.н. Ростов-на-Дону, -1994. -С.77-85.

55. Сергиенко Л.П., Серпокрылов Н.С. Некоторые закономерности денитрификации в активном иле.- Новочеркасск, 1993. -Деп, в НИИТЭХИМ 17.02.93. №54-XII93.-9с.

56. Сергиенко Л.П., Серпокрылов Н.С. Комплексная методика оценки регулирования деазотизации сточных вод на станциях с биоокислителями/ Биология и биотехнология очистки воды: Тез.докл.конф., 17-19 ноября 1992г., г. Полтава. Киев, 1992. -С.46-47.

57. Скирдов И.В., Швецов В.Н. Математическая модель процесса биологической очистки сточных вод //Труды института ВОДГЕО. Научные исследования в области механической и биологической очистки сточных вод. -М. -1978. -С.38-41.

58. СНиП 2.04.03-85. Канализация, наружные сети и сооружения. М., Стройиздат, 1986, с.73.

59. Справочник проектировщика. Канализация населенных мест и промышленных предприятий/ Н.И. Лихачев, И.И. Ларин, С.А. Хаскин и др.: Под общ.ред. В.Н.Самохина. -М.: Стройиздат, 1981. -639с.

60. Таварткиладзе И.М. Интенсификация биологической очистки сточных вод в биотенке с фиксированным биоценозом. Тезисы докладов всесоюзной научно-технической конференции. Часть 2. Харьков 1986г. стр.495.

61. Тагути X. Вспухание активного ила и меры по стабилизации его состояния.-Мидзусери Гидзюцу, т. 18, №78. -С.621-634.

62. Хаммер М. Технология обработки природных и сточных вод. М.: Стройиздат, 1979. -400с.

63. Хираи М., Ямагучи Ф., Мацуи Я., Масунага X. Влияние состава и времени пребывания сточных вод на состав и седиментационные свойства активного ила. -Когай, Pollut/Contr., 1984, т. 19, №5. -С 279-286.

64. Худоба Я., Тучек Ф. Прирост, деградация и состав активного ила в аэрационных системах без первичных отстойников //Химия и технология воды. -1986. -Т.8, №4.-С. 76-79.

65. Шифрин С.М., Хосид Е.В. Очистка сточных вод предприятий рыбообрабатывающей промышленности. -М.: Пищевая промышленность, 1977. -С.50-65.

66. Экологическая биотехнология: Пер. с англ./ Под ред. К.Ф. Форстера, Д.А. Дж.Вейза. -JL: Химия, 1990, -384с.

67. Эль Ю.Ф., Исаев О.М., Дайнеко Ф.А. Обеспечение глубокой биологической очистки сточных вод. // Водоснабжение и санитарная техника. 1999, №8 с. 1416.

68. Эль Ю.Ф. Интенсификация очистки сточных вод совместным осаждением и уплотнением активного ила и осадка. Автореферат дис.к.т.н. -М. -1986г.

69. Эпов А.Н., Николаев В.Н. Интенсификация глубокой очистки сточных вод в аэротенках путем оптимизации возраста ила //ИЭХКХ АКХ им.Памфилова, сер4(77). -М., 1989-87с.

70. Эпоян С.М., Приходько JI.H. Полупроизводственные исследования работы очистной станции г.Сургута. Науковий в1сник бущвництва. Вип.9. ХДТУБА, XapiciB 2000, с. 164-168.

71. Яковлев С.В., Скирдов И.В., Швецов В.Н. и др. Биологическая очистка производственных сточных вод. Процессы, аппараты и сооружения. -М.: Стройиздат, 1985.-208с.

72. Яковлев С.В., Карюхина Т.А. Биохимические процессы в очистки сточных вод. -М.: Стройиздат, 1980.-200с.

73. Яковлев С.В., Швецов В.Н., Скирдов И.В., Бондарев А.А. Технологический расчет современных сооружений биологической очистки сточных вод. //Водоснабжение и сан.техника Haustechnik. 1994. №2. -С.2-6.

74. Яковлев С.В., Воронов Ю.В. Биологические фильтры. -М.: Стройиздат, 1982. -С.33-64.

75. Яковлева Е.А. Анаэробно-аэробная биологическая очистка городских сточных вод: Дис.к.т.н. -М., -1989. -С.82-96.

76. Alleman J.C. Elevated nitrite occurrence in biological wastewater treatment systems// Water science technology.- 1985. -Vol.17, №2-3. -P.409-419.

77. Ahthonisen A.C., Prakasam T.B. and al. Inhibition of nitrification by ammonia and nitrous acid//J.WatterPol. Con. Fed., 1976,48,5. -P.835-851.

78. Barth E.F., Kugelman G.J., Madancy R.S. Process design manual for Nitrogen control//V.S.E.P.A. Technology Transfer. October, 1975.

79. Beck M.B. Operational estimation and prediction of nitrification dynamics in the activated sludge process // Water Research/ -1981. -Vol.15, № 12. -P. 1313-1330.

80. Briffaud I., Engass M.I Biotechnol. 1979. V.21. P.2083.

81. Black G.M./Process Engineering Aspects of immobilised Call Systems/ Webb C., Black G.M., Atkinson B. (eds). Rugby: Institution of Chemical Engeneers Publications, 1986. P.75.

82. Davies T.R., Pretorius W.A. Denitrification with a bacterial disk unit // Water Research, Vol. 9,9,1975.

83. Dean I.F., Webb C./ Bioreactor Dynamus. Cambridge: BHRA, 1986, P.l.

84. Ford D.L. Troobleshooting and control of nitrification of wastewater treatment systems.//A.J. Ch.E.Symp.Ser. -1981. -Vol.77, №209. -P.159-170.

85. Grau P., Dohanyas M., Chudoba J. Kinetics of multi compenant substrate removal by activated sludge // Water Research, Vol. 9. -P. 171-175.

86. Greenberg E.P. Becker G.E. Nitrous oxide as and product of denitrification by strains if fluorescent pseudomonads. // Can.J,Microbiol. -1977. -vol.32. -P.903-907.

87. Hall I.R. Some studies on nitrification in the activated sludge process // Watter Pol.Con.Fed. (Gr.Brit.), 1974, 73,5. -P.538-547.

88. Kaspar H.F., Tiedje J.M., Firestone R.B. Denitrification and dissimilatory nitrate reduction to ammonium in digested sludge // Can. J. Microbiol. -1981. -vol.27. -Р878-885/

89. Lee I.S., Buckley P.S./ Biological Fluidised Bed Treatment of Water and Wastewater/ Cooper P.E., Atkinson B. (eds). Rugby: Institution of Chemical Engineers Publication, 1986, P.153.

90. Lovett D.A., Kavanagh B.H., Herbert L.S. Effect of sludge age and substrat composition on the settling and dewatering characteristics of activated sludge // Water Research, Vol.117,1983. -P. 1511 -1516.

91. Ostergaard K. Suchozebski W./ Proc 4 Eur. Symp. Chem. React. Eng. Oxford: Pergamon Press, 1979, P.21

92. Panzer Curtis C., Komanowsky Michael, Senske Gerard E. Improved performance in combined nitrification-denitrification of tannery waste // J.Watter Pol.Con.Fed. 1981,53,9. -P1434-1439.

93. Schultz J.R. Realistic sludge production for activated sludge plants without primary clarifies // J. Watter Pol.Con.Fed., 1982,54. -P1355-1360.

94. Stover Enos L. PH and alkalinity in biological nitrification// Watter Eng. And Manag. 1981, 12.-P.21-23.

95. Stouthamer A.H. Biochemistry and genetics of nitrate reductase in bacteria// Adv. Microbiol. Physiol. -1976. -v.14. -P.315-375.

96. Sutton P.M., Bridle T.R., Bedford W., Arnold J. Nitrification and denitrification of industrial wastewater//J. Water Pollut. Control Fed., 1981,53. -P.176-184.

97. Symons J.M., Mc. Kinney R.E. The extracellulaz polysaccharides and flocculation. Sewage and Industrial Waster, 1958,30,7,874.

98. Thompson Larry O., Curtis David R. Control strategy for biological nitrification systems// J. Watter Pol.Con.Fed., 1979,51,7.-P.1824-1840.

99. Van Kessel J.F. Factors affecting the denitrification rates in two water-sediment systems// Water res. -1977. -№11. -P259-267.

100. Vanco D. Nitrifikacia a denitrifikacia v procese cistemia odpadovych vod// Zbornik prace astudie vil vodneho hospodarstva. -Bratislava, 1981. -№101-104. -P. 117-178.

101. Wilson R.W., Murphy K.L., Sutton P.M., Lackey S.L. Desing and cost comparison of biological nitrogen removal processes// J. Watter Pol. Con. Fed., 1981, 8,53. -PI294-1302.

102. Yosnioka Т., Teraj H., Saiyo Y. Growth kinetik studies of nitrifying bacteria by immonofluorescent conting method//J.Gen.Appl. Microbiol.- 1982. -№28. -PI 69173.