автореферат диссертации по документальной информации, 05.25.04, диссертация на тему:Библиотека и архив митрополита Евгения (Е.О. Болховитинова)

кандидата исторических наук
Рукавицина, Евгения Витальевна
город
Киев
год
1995
специальность ВАК РФ
05.25.04
Автореферат по документальной информации на тему «Библиотека и архив митрополита Евгения (Е.О. Болховитинова)»

Автореферат диссертации по теме "Библиотека и архив митрополита Евгения (Е.О. Болховитинова)"

Национальна Академш наук Украши Центральна наукова б1блютека ím. ВЛ.Вернадського

На правах рукопису ББКЧ 611

Рукавщина бвгешя Вггаливна BiBJIIOTEKA I APXÍB

митрополита евгЕНш (е.о.волховтновА)

05.25.04 - книгознавство

Автореферат дисертацц на здобуття наукового ступени кандидата ¡сторичних наук

Кшв - 1995

Дисергащею е рукопис.

Робота виконана в 1нституп украшсько! книги Центрально! науковоТ б1бл10теки ш. В.1.Вернадського Нацюнально! Академи наук Украши.

Науковии кер1вник:

каидидаг югоричних наук - Дзюба Олена Микола!вна Офщшш опоненти:

доктор юторичних наук - Дубровша Любов Андрпвна ка|щндат ¡сторичиих наук - Ковальчук Галина 1вашвна

Пронина орган1зац1я - 1нститут icropu HAH Украшн

сисшашзовано! ради Д 01.31.01 по захисту дисертацш на здобутгя паукового ступени кандидата наук у Центральнш науковШ 61бл1отец1 ¡м. Вл.Вернадського Нацюнально! академи наук Украши за адресою: 252039, Кшв, просп. 40-р1ЧЧЯ Жовтня, 3.

3 дпссртац'|ею можна ознайомитись у читальному заш 1нституту Г>16;иотскознавства Центрально!' науково! б1блютеки ш. В.Вернадського Нацюнально! Академи наук Украши за адресою: 252039, Ки!в, просп. 40-рНчя Жовтнл, 3.

Захист вщбудеться

1995 р. о / годит на засщанш

Вченпй секретар спешал130вано! pi кандидат економ1чних наук

Р- л

А.О.Чекмарьов

1. Актуальтстъ i ступть доЫджености Тема дисертаци зумовлена необхадшстю науковсн систематизацй даних з icTopii приватного колекцповання, формування б1блютек i apxiBiB, сучасного .стану з^брань монастир1в, церков, духовних навчальних заюкдав. В украшському книгознавств1 ця проблема належить до малодослщжених i тому буде розглянута на приклад! колекцц книг i рукописш Кшвського митрополита бвгешя Болховтнова (1767 - 1837) у фондах ЦНБ ¡м. В.1.Вернадськ0го HAH Украши. Про багатогранну д1яльшсть цього вщомого росШського I украшського ¡сторика, значения його дослщжень для Pocii, Грузи, Украши написано чимало статей (у перюдищ та присвячених йому збфниках) i илька грунтовних монографш. Але навпъ до 225-лггнього ювшею вченого не було видано Hi повного з1брання його TBopiB, Hi об'ективно! науково! бюграфй, Hi бюб1блюграф1чного покажчика. Складшсть поставлених завдань пов'язана з частковою втратою i розпорошешстю apxiBy митрополита, а тому i недостатшм вивченням його бюграфй' та творчост1. Зокрема, це стосуеться таких тем, як юторш особисто! б!блютеки i apxiBy, видавничо! дшлыюст1 кшвського перюду, взапии його внеску в кггорюграфЬо, пам'яткознавство, бюб1блюграфцо Украши.

Присвячеш б.Болховшнову пращ А.1вановського здебшьшого еклектичш, але в них вмццено ряд перших публЬсацШ деяких його TBopiB i листа, багато подробиць пошуыв матер!алш, розияних по з1браннях KoneKHioHepiB Pocii, що обершшись вщ дослщниюв, а яйцо й друкувались, то виб1рково i з прогалинами в тексть Монографй' в.Шмурла, М.Полетаева, С.Карпова хронолопчно i тематично обмежеш вщповщно до мети автор1в, проте свщчать про найглибше опрацювання архгву митрополита i консисторН, в них публисуються ряд цшних MaTepianiB, вказуються шифри книжок i рукопис1в у б1блютеках Киева та шших М1ст.

Б1блюграфи твор!в митрополита бвгешя (С.Пономарьова, е.Шмурла, Г.Геннад1, С.Венгерова, Н.Федосово\") враховаш дисертанткою з необхщними доповненнями, узгодженнями, уточнениями.

Що ж до книжково-рукописно! спадацини б.Болховтнова, то найважлившшй огляд 1 каталог його рукопиав у склада б1блютек Киева юн. XIX - поч. XX ст. (Софшського собору, академп, семшарц та Печерсько! лаври) зробив М.Петров1. Проте вш неповний 1 не завжди точний. УсIX рукописних зб1рникш виявилося 365, але майже в кожному

- сотш аркудйв, тому й неможливий к детальний оглад, хоча вндшено найбшьш цжаве 1 цшне, шод! вказано, яю е автографи 1 подарунки, под1бш матер1али, публисаци. В книгознавчШ лп"ератур1 (М.Бокачов, В.¡конников, У.Гваск, I.Мартинов та ш.) про з1брання митрополита вщомосп настшьки приблизш, що не дають у явления ш про його склад

навпъ обсяг. Основним джерелом для ознайомлення е лише дан стати2

- "Число рукописей митрополита Евгения в Киево-Софийской библиотеке" М.Оглоблша та "Деятельность митрополита Евгения в звании председателя конференции Киевской духовной академии" ¡.Малишевського. Також окрели вщомоси можна знайти у статтях Я.Амфкеатрова, М.Погодша, Н.Фаворова, П.Савваггова, М.Лебедева. Сучасний книгознавець М.Любавш, враховуючи найцшишп матер1али, що залишились у Росп, вказуе приблизний обсяг б1блютеки й apxiвy б.Болховтнова до 13 тис. од. Вш спробував 1

1. Петров Н.И. Описание рукописных собраний, находящихся в городе Киеве,- М., 1892-1904.- Вып.1-3; Його ж. Описание рукописей Церковно-Археологического музея при Киевской духовной академии,-}<., 1875-1877,- Вып.1-2; Його ж. Краткое обозрение рукописей Киево-Софийской библиотеки,- К., 1901.

2. //Тр. КДА,- 1867,- Т.4.- N 12,- С.651-658, 567-650.

узагальнити попередщ дан!, але не мав достаток джерел (саме кшвських) для бшьш грунтовного дослщження. 2. Мета i заедания дисертацй:

- з1брати найбшьш повну Болховтшану;

висвшшти icTopbo формування та провести джерелознавчу реконструкцию складу б1блютеки i частково apxiBy, що зберц'аються в Укра'М i Pocil (в каталогах i покажчиках), бо практично вщновити 3i6parew митрополита, що розподшене згщно з його волею, немае сенсу, та й неможливо за втратою багатьох релшвш;

- укласти повний зведений каталог виданих творив ученого.

3. Основными джерелами дисертацц стали apxiBHi документ, опублйсоване та неопублисоване листування, щодешшки i спогади сучаснигав, а також згадки, oKpeMi фактичш даш про деяю його книжки та рукописи у р1зних статтях i монограф!ях ж про самого митрополита, так i взагал1 з ieropii культури, науки кш. XVIII - поч. XIX ст., в каталогах i пупвниках apxiBiB i б1блютек Укра1ни i Pocii кш. XIX - XX ст. Опрацьоваш у ЦНБ HAH Украши: окрем1 фонди 1нституту рукопис1в (ф. I, II, V, 160, 233, 301, 305, 306), вщдшв 1нституту украшсько! книт -стародруюв та рщысних видань, б1блютечних з1брань та юторичшос колекцШ. Також деша фонди Центрального державного юторичного apxiey у м. Kiießi (ф. 128, 182, 184, 442, 711, 712) та Державного арх!ву м. Киева. Додатково дисертантка ознайомилась з фондами вщдш1в рщюсних книг Державно1 б1блютеки Украши, Держав hoi ¡сторично!' б!блютеки Украши, Державного музею книги i друкарства Украши, вщщлу

3. Любавин М.А. К истории библиотеки Евгения Болховитинова //Актуальные проблемы теории и истории библиофильства: Тез. докл,-Л., 1982,- С.39-40.

стародрукш Киево-Печерського заповедника, з книжками митрополита у вщцш рщшсних книг Науково! 61блютеки Воронезького ушверситету та литературою про нього у Воронезьгай обласшй науковгй б1блютещ ш. 1.ЬПктна, а також з окремими матер1алами у Петербурз1 (Б1блютека АкадемП наук Роси, Пушюнський Дш, РосШська нацюнальна б1блютека) га у Житомирському краезнавчому музе!'.

4. Об'ектом доЫдження е б!блютека 1 арх!в митрополита Евтешя, як ушкальне явище культур Украши I Роси поч. XIX ст. Перш за все розглядаеться ютор1я и формування у джерелознавчому та книгознавчому аспектах. Згщно з духовним заповиом частину його арх1ву I колекцио монет передали родичам до Воронежа, а книжки, й рукописи -б|блютекам Киево-Софшського собору, Ктвсько? духовно! акадбмп, семшари, консистори в 1838 р. (дещо вш 1 сам дарував ш у 1824 - 1836 рр.) Але книжки не видшялись окремо, а були розподшеш 1 зашифрован! вщповщно до ¡снуючо1 традици цих заклад1В без шяких ознак першого вла«шка у рукописних 1 друкованих каталогах. Проте у заснованш 1918 р. Всенародной б1блютевд Укра'йш (ниш ЦНБ) знову були сконцентроваш вш ш ¡сторичш :ибрання - собору (1922 - 1931), академи (1923), семшари (прийнято ршення 1919 р., але передано в 1927 - 1929 рр. з фондом 1нституту народно!' освети). Та ускладнив долю б1блютеки митрополита ще один перерозподш вже по р1зних вщдшах ЦНБ 1 заново створених колекщях. Ильки арх1в ученого зберпветься комплексно - в Ьютитуп рукопис1В ЦНБ, хоча теж у р1зних фондах.

5. Хронолог ¡ч/и межг дисертаци - два столптя: вщ 80-х рр. XVIII ст. до 90-х рр. XX ст., осюльки шгенсивне формування 1 розподш бШлютеки та архшу б.Болховтнова вщбувались ще за життя вченого, а йоге спадщкна зазнала двох важливих перерозподшв у 1838 р. (роз з'еднання) 1 у 20-х рр. XX ст. (з'еднання). Дослщження матер1ал1в

. його з1брання тривае дониш.

6. Наукова новизна дисертаци полягае в тому, що:

- на основ! архшних та опублжованих документ, дослщжень узагальнено та систематизовано вщомосп про жпття i твори б.Болховтнова у найбшьш повному на сьогодш обсяз1;

в об'екгавшй бюграфи докладно проанал1зовано еволюццо характеристик митрополита його • сучасниками 'та дослщниками до Kin. XX ст., причому залучеш hobi apxiBHi джерела та факти з листування сутгево уточнюють деяы об'ективш та суб'ективш моменти його творчоУ, педагопчно!', офщшно-церковно! д1яльнося;

- вперше висвилена 1стор1я формування б1блютеки та apxiBy знаменитого б1блк>графа i б1блюфша, уточнюеться коло друз in i знайомих, яю допомагали йому збирати матер1али;

- вперше укладено повний зведений каталог опублшованих праць митрополита бвгешя за методикою дисертантки.

7. Науково-практична цтшсгЛь для книгознавщв, б1блюграф1в, археограф1в, культурологов, яы спещал1зуютъся по перюду юн. XVIII -поч. XIX ст. полягае в тому, що:

- введено маловшо.\п apxiBHi матер1али до наукового вжитку;

- характеризуються склад i обсяг знайдених списков, каталопв, peecTpiB бiблioтeки митрополита бвгешя, вмпцеш описи власшщьких конволктв (вщ 80 до 180 атгат), багатьох рщысних видань та рукопиЫв; з1брано 377 фотокопШ-шюстрацШ (каталоги, автографи, дарч1 написи).

Значну частину дисертаци складають додатки (150 е.), яю фактично служать бк^блюграфиним доввдником. Структура така: каталоги власних meopie Е.БолховШнова (окремих видань i статей) та деяких ргдкШих книжек (25 назв) з його З1брання. Дал1 - тематичш покажчики: apxienux Mamepiaaie, що збершпоться в 16-ти б1блютеках,

архтах УкраУни 1 Росп, опублшованого листування (65 ¡мен), лтератури про житпш I дшлыисть вченого (510 позицш), а також допом1жний иокажчик б1блюграфш (69 позицш).

Каталоги складен! дисертанткою за хронолопчним принципом. Перший роздш (63 назви) - окрем1 видання: власш твори митрополита, редаговаш та упорядковаш шш видашм, його переклади. Шсля основного опису додаються даш про тираж, цшу, рецевдЯ 1 передруки, СпОлюграф'по та мшце знаходження. Вказуються також (а,б,в.,.) наступш перешщання чи переклади, якщо вош1 були. Другий роздш (108 окремих назв 1 за трупами) - статпи власш, упорядковаш, перекладеш та його В1р1ш. Наявш на книжках автографи митрополита ввгешя наводяться повшстю. 3 шших записш - лише та, що пов'язаш з його ¡м'ям. Обов'язков! також даш про оправу, дефектшсть. В кшщ опису кожного прим1рника лшоруч вказуеться сучасний шифр книжки чи рукогшсу, коли е автограф митрополита чи цензурний пртирник, а праворуч -понередш шифри, штемпел!, ярлики. Тематичш покажчики складеш за алфавтшм принципом з обов'язковим вказуванням сторшок 1 позицШ, як1 стосуються факпв житгя, творчоси вченого, окремих книг, рукопиыв його з1брання.

8. Апробацш теми. Основш положения дисертацй' були викладеш у доповщях на м1жнародних 1 республисанських наукових конференц1ях: "Книга в России" (Петербург, 1990), з нагоди 225-лгшього ювшею митрополита ввгешя (Петербург, 1992; Кшв, 1993), Болховшновських читаннях (Воронеж, 1992), "Кшв б1блюфшьський" (Киш, 1992), "Наукова б1блютека в сучасному соцюкультурному контекст!" (К., 1993), "3 ¡сторц колекшювання в УкрашГ (Житомир, 1994). Опубликовано 6 тез 1 статей.

9. Структура: дисертацш складаеться ¡з встуггу, 4-х роздипв та висн0вк1в. Додатки - укладеш дисертанткою каталога 1 покажчики.

10. На захист випасятъся maici ocnoeiii положения: ■ цшшсть З1брання митрополита Евгешя визначаеться не лише належшстю видатному ¡сторико-церковному дхячевь як робоча б1блютека вченого, одного з основоположники бюб1блюграфй', пам'яткознавства, сфралстики Украши х Poci'i, але й тим, що водночас це пам'ятка культури i джерело дослщжень науково-видавничого процесу та icTopi'i бхблюфшьства поч. XIX ст., про що переконливо свщчить европейське коло друз1в i сшвробшпшв;

- комплексш дослщжёння б1блштек i apxiBiB ¡сторико-культурних Д1яч1в УкраТни необхщш для ор1ентування про i'x долю, сучасний стан i Miene знаходження, вплив на формування книгозб1рень державних i духовних установ Украши, Pocii, Полыщ, а також для п¡дготовки довщника приватних 3i6para. (розпочинав цю справу у cboüx словниках саме митрополит ввгенш).

11. MemodoAoeimii засади - комплекс традицшно прийнятих в археографа, книгознавств!, б1блюграфй методик дослщження, систематизацц книжково-рукописного матер1алу у поеднанш з анатзом ешетолярних та наративних джерел, попередшх праць такого ж напряму i тематики (фактограф1чним та пор1вняльно-юторичними методами).

12. Висновки:

реконструйовано i дослщжено icropiro щнного 31брання б.Болховтнова, визначено його Miene i роль в icTopil Киева, зокрема, у формуванш б1блютек Ки1всько1 духовно'! академи, семшари, Киево-СофШського собору, а ниш ЦНБ HAH Украши;

- укладено каталог TBopiB митрополита бвгешя з фгкеащею перевидань, переклаД1в, передруив (з уточнюючими анотац1ями та описом на piBHi окремого npuMipuMKa); через вщеутнють на поч. XIX ст. регламентаци авторського права та схильшсть митрополита до аношмност1

(криптошм1в та взагам чужих ¡мен), жоден каталог не вказував рашше ПС1Х його Т1юр1ц.

- реконструйовано частину б1блютеки й арх1ву, що залишилась у Роси, але укладений дисертанткою об'еднаний покажчик арх1вних матер1ал1в (за друкованими описами, пугшниками, покажчиками 1 рукописними картотеками арх1в1в, б1блютек, музеш Украши 1 Роси) не е абсолютно повшш, тому пропонуеться план подальших пошуив арх!ву вченого.

Основный злист дисертаци. У встут зроблено стислий огляд приватного колекциовання в УкраМ 1 Росп 1-1 половини XIX ст., розглянуто ¡сторио формува1шя 61блютек 1 арх1гпв духовшк I державних установ Киева. Також вказано джерела 1 стан науково! розробки теми.

бвгешй Еолхов1ТШов - один з найвщомшшх творщв культури поч. XIX ст., визначний даяч епохи збирання, дослщження I публисаци пам'яток старовини. 3 його ш'ям пов'язуе заснування сво!х фондав й Росшська державна б1блютека у Москв1, бо як ушверсалышй археограф, вш сприяв формуванню Румянцевського музею, спрямовував пошуки раритепв шших вчених. Творча сп1впраця 1 багатор1чне листування з ними, а також з професорами духовних академШ, ушверситепв Москви, Петербурга, Харкова, Киева, Дерпта, Вшьно, Казаш, з письменниками, видавцями Роси та Заодно? Европи надавали йому винягкових переваг \ у творенш власио! б!бл¡отеки. Про и наукову варлсшсть свщчить план вивчення слов'янсыдах пам'яток СЛщце4, в якому вш вказуе основш на той час з^брання дослщниюв (1826-1928) - €.Бандтке, Й.Добровського, Б.Коттара, В.Ганки, Я.Неедли, Й.Юнгмана, М.Румянцева, брата У. \ Ф.Алпещцш, Ф.Круга, ФАделунга, В.Анастасевича, М.Каченовського, а у Киев1 -

4. \Vierzbowski Т. Ма1егуа1у ёо dziejow ркпиепшсКуа РоЬ1аево 1 Ьк^гаШ pisaгzow ро151«сЬ.-\Уаг5га\¥а, 1904,- Т.2.- 8.220.

митрополита бвгешя та Печерсько! лаври. У 1867 р. М.Оглоблш пщрахував обсяг рукописно! частики спадщини митрополита за каталогами б 16л¡отеки собору 1.Скворцова (ЦНБ 1Р, ф. 233, од. зб. 17 1 31) 1850 р. Вш вказав у 18-ти роздшах (Святе письмо, богослов'я, твори святих отщв, церковш закони та ¡стор1я, проповцц, полем!чш твори, класична литература 1 ф1лософ1я, громадянсыа закони та 1Стор'ш, поезЬ1, музика, медицина...) кшыасть зб1рниюв митрополита та у в ¡д сотках якими мовами скшьки окремих назв V навш. сторшок - 348 том1В, 3203 назви, 79995 с. Серед них - соборний арх1в (41 том, 290 назв) 1 конволюти, в яких оправлеш разом з друкованими брошурами рукописи (13 том1в, 177 назв). Повщомлено також про його дарунки семишрИ' - за життя (731 зб1рник) 1 по смерт1 (6 тис. книг). 1.Малишевський описав подароваш митрополитом академи карти, атласи, естампи, характеризуючи його не як звичайного б1бл1омана, а як вченого, котрнй критично осмислив сво! надбання, про що свщчать числешп нотатки на книжках, ДО того ж вш не обминув жодного значного на той час 31брання, де розшукував 1 копповав документа, недарма сучасники називали його "живим арх1вом, живою 61бл1отекою". Як писав напршанщ XIX ст. в.Корш5, меценат Румянцев обрав соб! "руководителя и советника в лице многознающего и непрерывно учившегося митрополита Евгения. Его безпристрастная ученость, многосторонняя начитанность, его едкое подчас остроумие обнаружились... из частной переписки, которая долго лежала под спудом, в явный ущерб нашему самосознанию, да и тут еще до напечатания была тщательно .обобрана чьей-то неизвестною, но очень ловкой рукой... мы и теперь еще не знаем митрополита... как человека и ученого, а между тем оригинальностью своих суждений... он

5. Сборник материалов для истории Румянцевского музея.- М., 1882.-С.65.

предупредил многих гораздо позднейших писателей и критиков". Це твердження залишаеться справедливим 1 на кшець XX ст.

У 1-му роздш - "Б'юграф'ш бвфимШ Олексшовича БолховтШова" [ 18(29). 12.1767, Воронеж - 23.02.(07.03). 1837, КиТв]. Також висвплено об'ективш 1 необ'ективш оцшки його наукового доробку сучасниками та доел шпиками, проанал1зовано внесок вченого в бюб»блюграф!ю Украши.

За офщшними документами митрополит €вгешй - дворянин (грамота вщ 20 грудня 1795 р.)6 Народився у с1м1 священика. Навчався (1778-1785) у Воронезькш семшарц "вместе с малороссиянами имевши киевских учителей"7, також в Академи та ушверситет1 у Москв! (17851788). Повернувшись до Воронежа, викладав у. семшарй, був йбл'ютекарсм 1 префектом. Оргашзував гурток ¡з студенпв та чиновников \ добився заснування Губернсько! друкарш (1798). Овдовшши, прийняв чернецтво (1800) 1 служив у Петербург^ Новгород!, Вологда Калуз!, Г1сков1... 3 1822 р. призначений митрополитом Ки'шським 1 Галицысим, членом Св. Синоду. Прибув до Киева 11(23) квгтня. Лише 3(15) жовтня теля довгих клопотань була перевезена на 10 возах ¡з Пскова його б^блютека8. У 1825-1827 рр. у зв'язку з новою реоргашзащею духовно! освети митрополита викликають до Петербурга. "Ныне всех подозревают. Времена опасные... Избави нас, Боже, из сей темницы", - писав вш шрному домоуправшелю Серафиму Покровському, а про те, як захищае сво1х пщлеглих, ректору Мелетио Леонтовичу: "Щастье и для Вас, что я здесь. А прешше временщики замышляли даже уничтожить Киевскую

6. ЦЦ1АК.- Ф. 182,- Оп.2.- Од. зб. 3.

7. //Древ, и новая Россия,- 1880.- N 12.- С.615.

8. Письма митрополита Киевского Е.Болховитинова к игумену ...Серафиму Покровскому.- К., 1913.- С.28.

Академию и обратить в семинарию, дабы свет истекал только отселе и ш Москвы !!! Но сего стыда не открывайте Ш1кому"9. Так що фактично лише 13 роыв митрополит прожив у Киев1.

Власш правд б.Болховтнова являють собою грунтовне i систематичне вивчення icTopii" Кшвщини. BiH склав перспективний план археолопчних дослщжень, який так само, як imui його плани здшснило вже наступив поколения кггоригав, - Трип шля, Ржшщв, Kaniß, Василыав, Бшгородка, Тараща, Зве1шгородка, Умань, - про це Bin писав у 1824 р. М.Румянцеву. При обТздах enapxi'i митрополит бвгешй шкавився усшши переказами, пам'ятками старовини, архивами й б1блютеками в Коростишевь Радомииип, Чорнобил1 (1828), Черкасах, Богуслав!, Корсунському монастир! (1832), Васильков!, Бшй Церкви CKBupi, Липовщ, Гайсиш, с. Матусовь Звенигорода, с. Носаче Di, Шпол1, Тараид (1833)...

Сутгеве досягнення вченого - "Словарь исторический о бывших в России писателях духовного чина " (1818, 1827; репринт - Leipzig, 1971; переклад Ф.Штраля - Leipzig, 1828) i "Словарь русских светских писателей" (1838, 1845; репринт - Westmead, 1971), яю не втратили значения i дониш (719 бюграфш). Враховуючи те, що енциклопедичних украшознавчих видань у XIX ст. так i не з'явилось, а друкувались лише окрем1 обласш чи фахов1, то словшпси митрополита по суп стають i першими бюб1блюграф1чними довцптками в Украцц (43 бюграфй були вказаш у довцщику укра'шських письменниюв Л.Махновця, 120 детально розглянуп дисертанткою). Словник Д.Бантшиа-Каменського не охоплюе тако! KÜibKocTi саме укра'шських дшчш. До того ж, деяга бюграфй просто передруковаш (Н.Амбодика, Г.Базилевича, М.Березовського,

9. Письма... Серафиму Покровскому.- К., 1913,- С.115, 127; //Киев, старина,- 1883,- Июнь,- С.315.

Д.Бортнянського), а шин вщредаговаш, вказано й джерело. Останне кшвське видашш, яке готувалось митрополитом, - "Змиевы валы", вже був прорецеизурований рукопис 1 вигравШований план у Москв1 (1837), иереданий КДА (як видно з листування та щоденника 1.Снепрьова).

Велиы нади покладав митрополит бвгешй на Кшвську духовну академао, яка залишалась всеслов'янським освлшм центром з традиции«) глибокою класичною щдготовкою, сам керував дослщженнями юторичного напряму, навпъ заснував ¡3 сво'ш другом-меценатом бвгеше-Румянцевську премш для 1х публкацц. Вш допом1г утвердитись багатьом талановитим дослщникам у галуз1 церковно! археологи (Ф.Шимкевичу, О.Новицькому, в.Остромисленському, €.1лынському, ректору академи богослову 1нокеттю Борисову та ш.), а '¡х справу вже продовжили шш1. Також вш зблизився з ректором утверситету св. Володимира М.Максимовичем та професорами В.Цихом, С.Орнатсышм, С.Зеновичем, Г-Даниловичем, сприяв створеншо "Временного комитета для изыскания и сохранения древностей" (1835), оргашзував археолопчш розкопки фундаменту Десятиншм церкви, Золотих вори К.Лохвицького. Тобто даяльшсть митрополита хоч 1 не була оригинальною за тематикою чи осмисленням джерел, але за грунтовшстю I, головне, масштабшспо стала поминим явпщем у житп Клева поч. XIX ст. ■

У Н-му роздш - "IсторЫ формування бШлютеки / арх1ву €вгены Болховтинова", в якому вщгтовщно до житгепису вченого вияснене коло пом1чник!в, друз1в, знайомих та способи збираль ництва (дарунки, кушпля, обмш, копиовання) у мюцях його навча!шя \ служшня (Москва, Воронеж, Петербург, Новгород, Вологда, Калуга, Псков, Киш). Даеться характеристика складу 1 обсягу книжково-рукописно1 колекци, причому иаголошуеться на такш особливо

I* важшшй п рис!, як функцюналыисть. Прптаманш митрополиту бвгенЬо працелюбшсть, дослщницький хист, планом1ршсть пошуюв позначились на його збиралышцтв1, яке мало чисто прикладний напрям, щоденну житгеву необхццистъ. Коло защкавлень вченого охоплювало рЬномаштш проблеми культури, тому непереачшсть його особистост1 усвщомлювалась навггь сучасниками.

Розпочииалась ця колекщя з подарушав епископа Тихона Малшша, митрополита Платона Левшина, управителя архиву Колеги шоземних справ М.Бантиша-Каменського... Навчаючись у Москш, Болховгпнов грунтовно знайомився з уама б!блютеками 1 арх1вами, -збирав р1зш матер1али, списки, сам копповав ¡сторичш документа. Подружився з Х.Розановим, В.Протопоповим, Л.Синявським (з якими готував переклади з французы«» мови), з майбутшми видавцями, професорами, письменниками Г.Городчаншовим, П.Макаровим, М.Невзоровим, Л.Яковлевим, В.Сотковим, М.Карамзшим, б.Костровим,

I.Дмитревським, .О.Петровим, В.Левшиним, а з С.Сел^вановським 1 жив разом10... Вже у Воронеж! отримав 48 раритета ¡з спадщини епископа 1нокент1Я Полянського. Сприяли йому 1 подалыш перемпцення по служб!, 3 Петербурга вш писав другу Г.Македонцю11: "Был я у милого моего Петра Ивановича [Литке]... осыпал меня книгами, как в Москве граф Бутурлин". Та найб1льше вплинула на формування колекци б.Болховтнова його надзвичайна властив!сть ствпрацювати з р!зними людьми. Румянцевський гурток тод1 об'еднав юторюав у Роси ! за кордоном. При зусщичах чи в багатор!чному взаемному листуванш вони радились, обмшювались книжками, журналами, рукописами. За списками митрополита замовлялись 1 були придбаш численш шоэемн! та вп-чизняш видання

10. //Библиогр. записки.- 1858.- N 17.- Стб. 516-517.

II. Памяти митрополита Е.Болховитинова.- Воронеж, 1912.- С. 11.

(у одного лише Г.Розенкампфа на 2442 крб.)12 Але пере'вди змушували nocTiíiHO редагувати свШ apxiB - якусь частину bíh завжди дарував друзям або залишав на згадку р1зшш закладам (зокрема, Товариству старожитностей росшських - монети, власш твори, граматики Л.Зизашя,

1.Кошевича, грамоти, "Шестиднев" XIV ст.)13, а дещо i просто 1 знищував, ¡иод! щось губилось. У Киев1 митрополит 6вген1й передав

семшарй 581 книжку i 43 рукописних зб1рники, 166 Карт, платв, ecTaMiiiri, 42 монети i мжроскоп (1824-1825).14 Також bíh дарував сво! ишжки, рукописи б!блютекам Печерсько! лаври, Киево-СофШського собору, академц, зокрема,' прндбаш за 8 тис. крб. у С.Шодуара "Description de l'Egipte" (1820-1830, 24 т., з яких половина - карги i гравюри), а у 1835 р. ще 141 книжку на 2533 крб. (ЦЦ1АК, ф. 711, on. 1, од. зб. 950, 1046).

Високо оцшив з1брання митрополита М.Максимович15: "О научном богатстве, бывшем под рукою Евгения, и я - живой еще свидетель... В каком бы памятнике ни. представлялась надобность для моих лекций: я находил у него немедленно готовое пособие... " Склад i обсяг колекци (кириличш пам'ятки XI - XVI ст., оригшали i Konii документ, автографи, богословська i класична лгеература XVI - XVII ст., юторичщ дослщження, каталоги, карта, гравюри XVIII - поч. XIX ст.) не був посийним. Каталога (1825-1826 pp.) складав i переписував цумен Серафим Покровський. Б1блютека була розмйцена у двох митрополичих покоях за систематично-форматним принципом: 1. Книга богословсьй;

2. Б1бли; 3. Проповцц; 4. Лексикони, 1раматики; 5. Давш кл&сики; 6. Honimi класики; 7. Книжки загально1 лиератури,

----------- i

12. Письма... Серафиму Покровскому.- К., 1913.- С.134.

13. //Зап. и тр. ОИДР.- 1824.- Ч.2.- С.6-10,12,17,27,51,63,78.

14. ЦД1АК.- Ф. 711.- Оп. 1,- Од. зб. 1448; On. 2.- Од. зб. 1044, N 109.

15. Максимович М.А. Письма о Киеве и воспоминания о Тавриде.- СПб., 1871.- С.125-126.

наук 1 змшханих матерй; 8. Книжки медичш, фЬичш, матемапгип та шших природничих наук; 9. Роыйсыо пнсьменники; 10. Загальна ютор1я й шоземна та бюграфп; 11. Росшська ¡стор1я та географш (ЦЦ1АК, ф. 184, оп. 1, од. зб. 7, 220 арк.) Отже, - б!блютека ушверсальна, але прюритетш юторичш трактата I довщники латинською, грецькою, церковно-слов'янською, росгйською, польською та француэькою мовами. До митрополита €вгетя звертались ¡сторики, колекцюнери, письменники, б!блюграфи Укра'ши I Роси - С.Шодуар16, Г.Отзар, I. та О.Мартоси, Йосиф Величковський, О.Рудиковський, В.Каразш, М.Цогодш, 1.Царсышй, Д.Бангиш-Каменський, П.Гулак-Артемовський, М.Маркевич, Ф.Остен-Сакен, М.Берлинський та ш. Деякий час у нього жив Т.Падура. Лише з лиспе митрополита, а не з офщШно! бюграфп, можна зрозумгги, чому залишились незавершеними його пращ, не видано повного з1брання власних творхв, а готувались видання чужих, чому весь час допомагав шшим 1 безкорисливо дшився свогми матертлами, писав справ жш ¡сторичш довщки (ГДержавшу, Г.Розенкампфу, М.Румянцеву), але вщмовлявся вщ заслужено!' вдячно! згадки при пубшкаци: "Желание ...Греча приписать мне свою книгу мне очень чувствительно, и совестно было бы отказываться. Но... недоброхотство и пересуды моей братии заставляют меня убегать всех случаев быть гласным в публике,.."17 Смерть митрополита була настшьки раптова, що виявились не вказаш у заповт облтщц на 100 тис. крб., щодо використаннй яких його нам1ри залишились нев1дом1 (ЦЩАК, ф. 442, оп. 1, од. 2447, N 79). Напршанщ жштя вш зШрав десь бшя 12 тис. назв рукописи 1 видань, або 8500 том1в. Причому, приблизно половина (4200 томи, 4700 назв)

16. Листа митр. Свгешя С.Шодуару - в Житомир, краезн. музе!.

17. Чтения 18 декабря 1867 года в память митрополита Киевского Евгения,- СПб., 1868.- С.62.

вже була у 1826 р., i це без переданих семшари 794 tomíb (595 назв).

У Ш-му роздш висвгглена "Доля з1брания по CMepmi б.Болховттова". Спершу визначаеться стан збереження колекцй до розподшу, пойм - функцюнування у склад1 шших б1блютек i, нареит, останнШ етап - перерозподш у фондах ВБУ.

Спещальна komícíh по спадщиш роз1брала б1блютеку i apxiB митрополита, повернула tí книжки, що йому не належали, npuMipoM, С.Шодуару (ЦЦ1АК, ф. 711, оп. 2, од. зб. 3111, 3626), загублеш замшила щшими, дещо списала (ЦД1АК, ф. 711, оп. 1, од. зб. 1448). На подароваш собору i консисторй книжки i рукописи склала спрощений опис, на який i посилаються bcí книгознавщ.

Вся б1блютека у 1838 р. була розподшена таким чином: семшари -до 6000 книжок (ЦНБ ÍP, ф. Í, од. зб. 1091)18, академи19 - 145 цшних географ1чних, 1сторичних, археолопчних карт, атлайв, креслень, топограф1чних плашв míct, церков, MoiiacTupiB, гравюр (ЦЦ1АК, ф. 711, оа. 1, од. зб. 1434); консисторй - 170 номер1в (176 tomíb, 66 назв) збфникЬ закон1в, наказ1в, постанов церковних i державних; собору - 310 рукописних (2910 назв) i 346 друкованих (1812 назв) зб1рниив (ЦНБ 1Р, ф. 301, од. зб. 669л; ДАК. ф. 3, оп. 1, од. зб. 104).

1 сучасниюв i наступш поколЬшя досладниив надзвичайно зацйсавив apxiB митрополита бвгешя (пщготовч1 матер1али праць, чернетки, орипнали i Konii ¡сторичшгх документíb, випискн з рщюсних видань, автографи й списки неопублЬсованих на той час reopiB багатьох письменниюв). У 1878 р. правлшня собору нав1ть вщмовилось вщдати "главное сокровище Киево-Софийской библиотеки" академи, посилаючись на закон дро непорушшсть вол1 покШного (ЦЦ1АК, ф. 128, оп. 1, од. зб. 2668). Особливо важлива

18. На 1898 р. ймов1рних книг митрополита залишилось 5890.

19. Частина була списана як ушкоджеш i замшена новими.

невелика частка врятованого i опублжованого листування (з Г.Македонцем, М.Румянцевим, В.Анастасевичем, В.Перевощиковим, Г.Городчаншовим...) Поб!жш зауваження щодо еволюцп свЬогляду б.Болховтнова висловлювали Bci бюграфи, та найточн11Ш характеристики залишив вш сам у cboïx листах - то його мимовшьна, але Правдива бюграф1я - "живая летопись русской исторической науки в первой четверти XIX века", - вважае ВЛконников, називаючи матер1али митрополита "неиссякаемым источником для разъяснения историко-литературных и исторических вопросов"20.

Ще в 1838 р. Серафим Покровсышй виявив, що немае 190 книжок митрополита бвгенш: "Б1бл1я" (Острог, 1581), "Номоканон" (К., 1624), "Опыт российской библиографии" (М., 1813-1821) В.Сошкова, "Libraire а Riga" (1807)... Та й про рукописи М.Погодгн, який високо ïx цшував i називав митрополита "величайшим собирателем", недарма писав М.Максимовичу: "...бумага Евгения - одне косточки оглоданные... Уж верно твоих рук ле миновали оне"21. М.Погодщ випроскв ще 1835 р. уривки псалтиря XI ст., який так i назвали бвгенпвським, житШ i служб XIV - XVI ст. (ниш - РНБ, ф. 560; ф. 588, N 9; БАН, ф. Кеппена, 19, N 4.5.7), А по смерп вченого вщкупив у 1.Снепрьова подароваш йому bcï "Материалы к Словарю митрополита Евгения" (ниш - РНБ, ф. 588, N 2009).

Яюсь книжки й рукописи митрополита, очевидно, потрапили до б1блютеки 1нокенТ1Я Борисова, вивезену ним до Одеси. Принаймж, звщти до Петербурга надШшла одна релисв1Я - "Словарь исторический" (1827) з доповненнями автора та епископа (ÎPJII, б-ка, N 471). LU нотатки дв1ч1 публжувались - Л.Мацеевичем i М.Лепехшим.

20. Иконников B.C. Опыт русской историографии.- К., 1891.- T.I.- Кн. 1.- С.238; Кн. 2,- С.1168.

21. Письма М.П.Погодина к М.А.Максимовичу.- СПб., 1882.- С.16.

За книгою видам! б1блютеки Софшського собору дсяй рукописи (лггопис м. Сольвичегодська та ш.) надсилались для копповання до Москви i Петербурга. Переглянувши "остатки библиотеки знаменитого ученого" у co6opi 1901 р., В.Перетц22 вказав 'на вщсутшсть деяких pyKomiciB. За актом прийому до ВБУ 6-ти рукописних зб1рнишв немае (1931). При 3Bipyi фонд ¡в (1966) не знавдено ще 4-х, але список "Граматики" МДшецького i каталог КДА розшукали тзншхе, тобто ниш вщсугш: NN 319, 348, 507, 509, 515, 527. У 1928 р. до Держарх1ву (ЦЦ1АК) передаш були 2 його зб1рники (NN 458, 459) "Записок к истории российских духовных училищ" (ЦНБ lP, A, on. 1, спр. 40 i 41). У 1929 р. на рукописи митрополита претедцував Вологодський apxiu (ЦНБ 1Р, А, ф. I, спр. 38).

У IV-му роздш - "РеконструкцЫ бгблютеки i apxiey митрополита бвгенЫ" за вщнайденими дисертанткою каталогами, списками, реестрами (характеризуються ïx склад i обсяг, а також сучасний стан з1брання). Пошук ускладнювався вадсутшстю ексмбриса чи якихось характерних прикмет книжок митрополита, неточшстю списыв. Зор1ентуватись допомогли pi3Hi свщчешш: "В бумагах митрополита Евгения, в Воронеже, есть его переписка с книгопродавцами и счеты их с факторами, из которых можно удостовериться, что всякое новое современное сочинение, имевшее авторитет в науке, немедленно было им приобретаемо для собственной библиотеки."23 Досить важлива стаття 1.Друганова, який, не згадуючи про колекцио митрополита, дав огляд тих б1блютек Pociï, в яких були його книжки й рукописи. Ниш вони знаходяться у РДБ, РНБ, 1РЛ1, ЦЦАДА, СПВН, БАН, НБ Казанського университету, НБ Воронезького ун1верситету, Вологодсьюй

22. // Лит. вестник.- 1901.- N 6,- С. 121-127.

23. Ивановский АД. Митрополит Киевский и Галицкий Евгений (Болховитинов).- СПб., 1872.- С.15.

обласшй бйлютещ24.

При формуванш фонд1в ВБУ Bei рукописш матер1али були сконцентроваш в одному вщцин, тому, oKpiM описаних М.Петровим (ф. 301, 305, 306, 312), сюди потрапшш документ академ1чного, семшарського архшу, листа митрополита бвгешя (ЦНБ 1Р, ф. I, од. зб. 4702; ф. II, од. зб. 2663; ф. V, од. зб. 2859-2997; ф. 160, од. зб. 1589) i до нього (ф. I, од. зб. 65536-65539; ф. 160, од. зб. 1485, 1859-1860, 2341), цензурш пришрники його праць (ф. I, од. зб. 5422; ф. 160, од. зб. 489, 522, 649, 2984; ф. 233, од. зб. 3) i т. д. Також твори митрополита бвгешя, листи, матер1али про нього були в колекцшх М.Дашкевича, О.Котляревського, О.Лазаревського (ф. I, од. зб.. 57470, 65323-65327), М.Костомарова, С.Маслова...

Книжки залишались у колекц1ях ВБУ (КДА, КСС, КПЛ, КДС), але особливо цшш видання передавались до вцщшу стародрумв та рщктсних видань i ще раз перешифровувались.

Також враховаш публЬсаци окремих матер1ал1в з б!блютеки й apxiBy митрополита. Зокрема, текст найдавшшо1 грамоти князя Мстислава XII ст., знайденоУ i досдщженоУ митрополитом 1818 р., бвгеншзський псалтир, жиля XI-XVI ст. з Юр'евого монастиря, описаш О.Востоковим, Konil акпв Богоявленського братства, видаш в "Памятниках временной комиссии для разбора древних актов" (К., 1846) першим описав Ф.Шимкевич25. . Деяю книжки з нотатками митрополита з б1блютеки семшарй описав М.Монастирьов26 (ниш копи цих автограф1в - РДБ ВР, М-10449). А.Дим1гграпопулос

24. Друганов И.А. Библиотеки ведомственные, общественные и частные и судьба их в советскую эпоху //Сов. библиография.- М., 1933.- Вып. 1-3,-С.185; 1934,- N 2.- С.43; N 3-4.- С.127.

25. //Вестник Европы,- 1830.- 4.173,- N 17-18.- С.138-144.

26. //Маяк.- 1843,- Т.7.- Кн.14.- С.95-108; Т.8.- Кн.15.-С.1-21; 1844,- Т.13,- Кн.25.- С.1-18.

опублйсував трактат б.Булгарша "Про музику" (Tpiecr, 1868). Текст найдавншюго списку "Енещи" 1.Котляревського (1794) надрукував М.Дашкевич, а досладила його А.Адаменко27 С.Маслов опублжував приметки митрополита до першого видання "Слова о полку 1горев1м"28, О.Гайворонський i А.Кожемякш - до "Путешествия" О.Радццева29. е.Кононко видала KOMemapi Г .Державина (1808) - "Примечания на сочинения Державина" i автобюграфпо "Нечто о Державине"30. С.Лекидвш доел ¡див матер1али до "Исторического описания Грузии".11

М.Петров за списком 1838 р. серед рукописгв собору не знайшов 16-ти HOMepiB. Це тому, що описаш вони були за назвою 1-го ал1гату (друковаш брошури). Ниш майже bcí щ конволюта знаходяться у колекцц гражданського друку в'щщлу стародруюв та рщйсних видань. € книжки митрополита у колекц^ях нгкунабушв: Ia.73 - "Biblia" (Basel, 1491), кирилиц], видань М.Новкова та шших рщюсних видань, подручному фонд1. У деяких прикпрниках на титул i автограф власника -назва книжки (з помшеою бiблioтeкapя "Писал митр. Евгений"), на форзащ - 3míct конволюту. Допомагають визначитись також численш дарч1 написи, замики митрополита у тексп, на полях, шод1 вклеених аркушах: Кир.278 - "Граматика" (М., 1721) М.Смотрицького, R.1376 -"Systema naturae" (Lpz., 1776) К.Лшнея, R.1427 -"Патерикон" (К., 1635) С.Косова, Кир.649 - "Книжиця" (Острог, 1588) В.Суразького, Гр.5245-5246 - "Бархатная ышга" (М., 1787), Гр.117-121 - "История государства Российского" (СПб., 1818-1829) М.Карамзша, Кир.785, 1111 -

27. //ЧИОНЛ,- 1901.- Кн.15,- Вып.1,- Отд.2.- С.33-42; Отд.З,- С.39-47; Bíctí АН УРСР.- 1938.- N 8-9.- С.58-60.

28. //ТОДРЛ.- 1954.-ТД0,- С.251-253.

29. //Подъем.- Воронеж, 1979.- N 6,- С.138-140.

30. //Вопросы рус. лит.- 1973.- Вып.2/22.- С.107; Вып.1/23.- С.81; 1975.-Вып.1/25.- С. 110; Рус. лит.- 172.- N 3.- С.74.

31. //Памятники культуры: Ежегодник 1983.- Л., 1985.- С.30.

"Лексикон" П.Беринди. Ввдання 1627 р. рашше належало 1ринею Фальковському: блок книжки був розшитий í заново оправлений з додатковими чистими аркушами, а вже на них - численш доповнення обох власншав. Щ примгтки визначають не тшьки широке свггобачення митрополита, а й глибину знань вченого, який по пам'ят1 використовував масу 1сторичних джерел, уточнював pÍ3HÍ бюб1блюграф1чш дат. 6 книжки з дарчими написами митрополита бвгешя, е подароваш йому, прим1ром, В.Перевощиковим (Гр.5474), С.Сестренцевичем (R.1157), Г.Ол1заром (R.1235), 1.Геймом (Гр.2306), К.Моргенштерном (Соф. 1505/1-5), П.Лггке (Соф.1014/1-4), М.Погодшим (Гр.2137), П.Гулаком-Артемовським (ÍP, ф. IV, N 92), Г.Розенкампфом (Соф.145в), О.Оленшим (Р.1111, Р.1112). Також багато автографш i списюв TBopiB, - Кирила Ляшевецького (Гр.2394), ГДержавша (Н.468-472), П.Голенпцева-Кутузова (Гр.2394), 1.Пшна (Гр.5608), В.Анастасевича (Гр:2385), О.Палщина (Гр.2385), бвгешя Булгарка (Гр. 2385).

Серед рукопис1в митрополита слщ вщзначити записки I .Лопухина, Г.Розенкампфа, Варлаама EpicraBÍ, Феофана Прокоповича, Платона Левшина, бвгешя Булгарка, а також списки: "Странствие" Стефана Новгородця, "Икона Авкивиадская" Г.Сковороди, твори Димитр1я Ростовського, !оаниюя Галяговського, бтфашя Славинецького, Варлаама Ясинського, Стефана Яворського, Максима Грека, Йосифа Волоцького, Зшов1Я Отенського та íh. Найбшьше матер1ал1в з icrropfi Киевя i Украгни, оригша/пв i котй (хрошки Феодосия Софоновича, Густинського монастиря, лггопис Самовидця та íh.), peecTpiB, каталопв книг i докуменпв. Це розмаптя ввдань, списив, автографш багатьох вщомих д1ячш XVIII - поч. XIX ст. красномовно виявляють рцшсну своерщтсть його б1блютеки.

У, висновках щдсумовуеться значения науково! д1яльносп митрополита 1 його книжково-рукописноГ спадщшш для Украши.

Залишаючись спадкоемцем XVIII ст. - французького просвшшцтва 1 де'Гстичного свгтосприйняття, митрополит ' бвгешй оригинально поеднував духовну 1 св1тську освггу, був справжшм енциклопедистом-просвкителем. Вш сприяв дослщницьюй робой у вс1х м!стах свого служшня, а особливо в УкраМ (фактично завдяки йому в Кшвсыай духовшй академй збереглись традицй • ¡сторично! школи Киево-Могилянсько1 академй, бо,й сам вш був , одним з перших кггориив Киева. Його з1брания пам'яток, яке прислужилось дослщникам минулого, не втратило свого значения 1 дониш. Повшстю вс1 12 тис. од. його б1блютеки й архшу в ЦНБ не ваднайти, але в 1нституп рукопис!в е майже 3000 назв, також у вщцш стародруюв та рщысних видань 1нституту украгнсько! книги виявлено по марпнал1ях бшыпе 1500 назв, решта - у вщдт б1блютечних з1брань та ¡сторичних колекцШ 1 обмшно-резервному фондь

У покажчику арх1вних матер1ал!в додаш таи ¡мена кореспондентш митрополита: Д.Блудов, 1.Браун, 1.Глазунов, П.Голенищев-Кутузов, О.Голщин, б.Ертель, М.ЗаЬан, О.Казадаев, б.Канкрш, В.Каразш, Ф ' 'лоаус, 1.Лобойко, М.Маркевич, П.Мещерський, О.Михайловський-Данилевський, Г.Розенкампф, М.Сперанський, Ф.Толстой, О.Тургенев, С.Уваров, ФотШ Спасышй, С.Шодуар та ш. Подалыиу реконструкщю архиву митрополита у Роси необхадно здШснити за фондами тих офщШно-урядових комюШ, управлшь, духовних та наукових установ, товариств, членом яких вш був; матер1алами дослщшпав його житгя та творчосп, вщомих колекщонер1в; особистами фондами його сучасник1в. Зокрема, можливо, десь збереглось листування митрополита з М.Бантишем-Каменським, Ф.Бентковським, Д.Бутурлшим, Гавришом Розановим,

К.Газе, ЗДоленгою-Ходаковським, Й.Еверсом, В.Караджичем, Б.Коттаром, Ф.Кругом, Й.Лелевелем, С.Лшде, П.Львовим, К.Мальт-Бреном, К.Моргенштерном, 1.0нацевичем, М.Полевим, О.Рейцом, Х.Розановим, П.Свшьшим, Г.Спаським, В.Унгерн-Штернбергом, Г.Успенським, Х.Френом, А.Шегреном, Д.Язиковим та ¡н., а з кишських адресата - отця Вешамша (начальника друкарш КПЛ), М.Берлинського, КЛохвицького та ш.

Ocnoeni результаты дошджент викладеш у публЫацЫх:

1. Библиографические замечания митрополита Евгения (Е.А.Болховитинова) на книгах из личной библиотеки //Библиотека-Информатизация-Наука: Тез. докл.- К., 1991.- Вып.1.- С.68-69.

2. Б1блютека митрополита €вгешя (в.О.Болховтнова) //Кий бШлюфшьський: Тези повщомл.- К., 1992.- С.4.

3. "Грамматика или известная правила пения мусикшскаго" МДшецького з б1блютеки митрополита, бвгешя (6.0.Болхов1 тшова) //Укр. археогр. щор1чник.- К.: Наук, думка, 1993,- Вип.2.- С.62-67.

4. 3 icTopii б^блютеки митрополита бвгешя (в.О.Болхов^тшова) //Наукова б1бл1отека в сучасному соцюкультурному контекст1: Тез. доп.-К., 1993.- Ч.2.-С.131-132.

5. Личная библиотека митрополита Евгения (Е.А.Болховитинова), подаренная им Киеву //Книга в России: Тез. докл.- Л., 1990.- С.66-68.

6. Маргинальные записи митрополита Евгения на книгах из личной библиотеки //Евфимий Алексеевич Болховитинов и его творческое наследие: Сб. тез.- Воронеж, 1992.- С.51-56.

Виклад основного змкту donoeideu €. В. Рукавщиног. Лепехин М.П., Жервэ H.H. Конференции конца 1992 - начала 1993 гг., посвященные 225-летию со дня рождения митрополита Евгения (Болховитинова) //Археогр. ежегодник на 1992 год,- М., 1994.- С.346-350.

Рукавицына E.B. Библиотека и архив митрополита Евгения (ЕЛ.Болховитинова): Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 05.25.04 - книговедение, Центральная научная библиотека им. В.И.Вернадского HAH Украины, Киев, 1995.

Исследуется история формирования библиотеки и архива Киевского митрополита Евгения Болховитинова, их судьба и значение для собраний духовных учреждений Киева и фондов ЦНБ. Реконструированы по найденным спискам и каталогам состав и объем коллекции (3 тыс. рукоп., 9 тыс. кн.) В составленных диссертанткой приложениях (на 150 е.): 1.Полный сводный каталог сочинений митрополита, его редакций и переводов; 2.Каталог редких книг из его библиотеки; З.Указатели - архивных материалов, переписки, литературы о нем.

Eugenios (E.A.Bolkhovitinov's) Metropolitan Library and Archive by E.V.Rukavitsyna. Dissertation for Master's Degree in the field 05.25.04 - Book Science - V.I.Vernadsky Central Scientific Library of the Academy of Science of the Ukraine, 1995.

Is studied the history of formation of the Library and Archive of Kiev Metropolitan Eugenios Bolkhovitinov's, their fate and importance for the collections of Kiev ecclesastical institutions and for the funds of the CSL. The structure and volume of the collection were reconstructed (3000 h., 9000 b.) The dissertant has made the following supplements (150 p.): 1.Complete summary catalogue of Metropolitan works, his editorships and translations; 2.Catalogue of the rare books from his collection; 3.Indexes: the index of archival documents, correspondence, the index of publications about his.

Kni040Bi слова: бШлютека, apxiB, каталог, книга, рукопис.