автореферат диссертации по документальной информации, 05.25.03, диссертация на тему:Библиографическое наследие Михаила Ильича Ясинского

кандидата исторических наук
Арутюнова, София Альбертовна
город
Киев
год
1998
специальность ВАК РФ
05.25.03
Автореферат по документальной информации на тему «Библиографическое наследие Михаила Ильича Ясинского»

Автореферат диссертации по теме "Библиографическое наследие Михаила Ильича Ясинского"

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ

Київський державний університет культури і мистецтв

РГ6 од

1 4 АПР 1995

індекс УДК 012

АРУТЮНОВА Софія Альбертівна

БІБЛІОГРАФІЧНА СПАДЩИНА МИХАЙЛА ІЛЛІЧА ЯСИІІСЬКОГО

оС. еЬС.О*,

Спеціальність 97г0(г.08 - книгознавство, бібліотекознавство та бібліографознавство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Диссртаціао е рукопис

Роботу виконало в ШіТво чому державному

уиівграг ті кудыури і иястецтв

Шуговий керівник: кандидат педагогічних наук,

професор кафедри бібліографознавства Київського державного університету культури І мистецтв ГЕРАИЦШКО Михайло Васильович

професор кафедри теорії та історії культури України Київського державного університету культури і мистецтв ШЕВЧУК Григорій Михайлович кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Національної бібліотеки України ім.ВЛ.Всрнадського ЛАЗОРЕНКО Юлія Іванівна

Офіційні опонента: доктор іс. кричних наук,

Провідна установа — Інститут української археографії та джерелознавства іиЛІСГрупіевського НАН Україна

Захнсг відбудеться чл/і" 1998 р 0 ( У

. годині на засіданні

спеї&иазопаїїої вчена ради К 26.807.01 по захисту дисертацій на здобуття іиукового ступеня кандидата наук в Київському державному університеті культури і шкн-іпи за адресою : 252133, м. Київ, вул.'Шррса, 36.

годиш на засщнні

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського державного у ні ¡*| «літе-ту культури і мистецтв (252133, м.Киш, вул. ІЦррса, 36).

Автореферат розісланий р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Загальна характеристика кослілгаскпя.

Актуальність темн. Розробка ¡сгоркко-бібліс^фічиої проблематики на основі нових теореткко-методолопчинх принципів е одним з актуальних завдань сучасного бібліографознавства. Вивчення витоків та розвитку української бібліографії дає можливість глибше осмислити її надо пальні особливості, бібліографічні факти та явища, витгпгги та засвоїти спаддину видатних бібліографів минулою в тому числі і тих, які заногпуіатпсь, або напівзамовчувапись, щоб реалізувати їх ідеї, збагатити національну бібліографічну науку, українську бібліографію.

В зв'язку з цим особливий інтерес і актуальність станозіггь творча спадццшз Михайла Ілліча Ясинського, ідо охоплює основні напрямки бібліографознавства, відображає пошуки та здобутки українською бібліографією йото власних шляхі:, розвитку. З його ім'ям пов'язані професійне вивчені« історії національної бібдкхрафії, теоретична та практична розробка питань української бібліографі'!, підготовка ряду робіт з теорії, методики та організації бібліографії. Багато з його напрямків бібліографічної дальності, наукових робіт тогочасного бібліогрзфозилвства були першими, які припаядкггь на 20-30рр. та в післявоєнний період. Несправедливо забутий, вій ліош в 90-і роки позертгється до нас ж дійс-нкй корифей української бібліографГі і в ряду визначиш імен иодональнсТ нзуки, освіти і культури займає почесне місце. .

Його ідеї по укладанню Репертуару українська' кіпті, збиранню фонду “Украіізка", догляда на періодизацію ухраїнська бібліографії, вивчетій життя та творчості іі фундатора, осмислення ропі та міст бібліографічних ресурсів з житті суспЬглсга.і, практичні ps-сомєвдащТ по підготовці науково-допоміжних бібл’огряфічіінх ппсзбішкіп тз теоретичні су-ркення відносно видової класифікації бібліографії, іі оргагізшіійіт.х сама і досі е віж/nf-іими для сучасних працівників бібліографічної сфери.

Актуальність вивчення бібліографічна спадщини МХЯсннсъкого зумо^лютася та-;ож підвищеним інтересом бібліографічної науки та практики /х> прсбяеи m «бліографії, про що свідчать присвячені їй наукові конференції, які прсосли Нзісопдллія ізрламентськз бібліотека України /1994/, Львівська ¡куиил б;й.т: .п.'гл iss.

І.Стефакиха НАН України /1095/ та Перші кнювднг.-ічі ч:гґлп.чя, • ггг ■ v.,і Иг?«>

альиою бібліотекою Укряїїш їм. ВІВернадсихто /.1S97/’. На н-ях тз ч;-.глн-

ях піднімались саме ті питання, які є домінуючими з 6&^гра$ічній -і

МХЯсинського. Важливість досліджешш бйшсгрзфічного доробку МЛЯсинського була обгрунтована тим, шр на сьогодні практично відсупв узагалывоючи роботи про цього видатного діяча української виш» та бйщпфзфії, з необхідність розробки ісгорихо-бібліографічної проблематики на осіюм нових теоретико-мегодддогічних підходів, як відомо, є од ним з актуальних заадднь сучасного бібліографом шсгеа. •

Актуальність вивчення творчй спадщини МЛЯсинського диктувалась ще тим, шр в нашому розпорядженні був особистий архів вченого, який після смерті МЛЯсинського ретельно зберігався його учнем і соратником в галузі бібліографа Ф.К-Сараною і в 1994— 1995 роках був передащй ДО Кинаського інституту культури / зараз Київський державний університет культури і мистецтв /.

Стан наукової розробки проблема. Бібліографічна спадщина Михайла Ілліча Ясинського українською бібліографозішчою наукто вважається иалоаивченою. При житті МЛЯсинського майже не було публікацій, в яких була б дана повна і об'єктивна оцінка його творчості Серед перших праць, присвячених МІЯсинсьхому—бібліографу, слід назвати статтю ФЛССаргш “Піввіку служіння книзі", опубліковану на сторінках “Літературної газети “ 27 листопада 1964 р. з нагоди 7&-річчя від дня народження та 50-річчя його творчої діяльності Окремі повідомлення про МХЯсинського як основоположника вивчення історії укпашшшї бібліографії знаходимо в першому випуску лекцій для студентів-заочників ХДДС “Розвиток бібліографії на Україні “ /X., 1961/ І.І.Корнейчика та в передмові його монографії “Історія української бібліографії. Дожовтневий період /Нариси/ “ /X., 1971/. А через декілька років після смерті вченого Ц-Корнейчиком та 'ФХСараною на Ьтррінхах харківського збірника “Бібліотекознавство та бібліографія” були опубліковані відповідно стаття про МХЯсинського як теоретика та історика української бібліографії, а також список його праць1. Це була данша пам'яті вченому-бібліографу, з яким гчторш публікацій пов'язувала давня і спільна творча діяльність. Найбільш важливим виданням про подвижника книги є бібліографічний нарис “Бібліограф МХЯсикський /1889-1967/друкований Національною парламентською бібліотекою

1 /Корненчик 1.1. Михаіілз Ілліч Ясинськнй / /Бібліотекознавство та бібліографія,-1971. -ВяпЛІ. - С147-155; Сараїп ФЛ Список праль/ МІЯсннського / / /Там само. - С.155-157. •

з

України.1 Цим виданням була продовжена серія “Видатні діячі української книги". В бібліографічному нарисі про МЛЯсинського були подані основні напрямки бібліографічної діяльності вченого та визначені к аматорські спрямування.

Серед робіт інших українських Вчених, в яких висвітлюються різноманітні питання історії, теорії, методики та організації вітчизняної бібліографії в дожоотневий період та пожовгневий час, про МЛЯсинського містяться окремі згадки. Так, у вступі до нарисів "Українські бібліографи XIX- початку XX століття “ /Х.,1969/, автором яких є МЛГуменюк, подаїи висока оцінка програмної статті МЛЯсинського “Головні моменти з історії української бібліографії” /Бібліотечний збірник -1927.-ЖЗ.-С.З-34/. Б'бліоп-рафознавець І.О. Вовченко, чиї наукові розробки з переважній більшості присвячені питанням істьрґі української бібліографії передусім в галузі теорії та методики, характеризує МЛЯсинського як відомого автора ряду публікацій на сторінках фахових видань, що виходили на Україні в 20-і роки, організатора грутгтовного вивчення історії української бібліографії та основоположника вітчизняної бібліографії другого ступеня.2 Дослідники української літературної бібліографії ЛЛЛолвденберг та НЖРева в своїх роботах назигл-ють ім'я МЛЯсинського в кота імен інших відомих вітчизняних бібліографів та оібліогра-фознавшв 6еЗ детальної характеристики його діяльності.3 В навчальному посібнику “Українська радянська бібліографія “ постать МЛЯсинського дадана 4 лише на двох сторінках першого розділу видання. Про МЛЯсинського згадуєтеся в шостому випуску серії “Видати діячі української книги”, де наводяться факти спільної робота Михайла Ілліча з Ф.ГІМаксименком у Всенародній бібліотеці України,5 та" в протоколі нарада, присвячене*

і Королевич Н.Ф;, Геращенко МВ. Бібліогоаф МІЯсинськш / 1889-1967 /. Видатні діячі української книги. Вил. 2.-К., 1995.-32 с.

1 /Вовченко 1.0. Питання теорії та методики бібліографії на сторінках книгознавчої преси УРСР в 20-х рр.: Лекщя.-Х.,І97І. -С.8-9; 20. ЇЇ ж. Становлення та розвиток радянської бібліографії на Україні : Посібник з історії радянської бібліографії для студентів інститутів культури .-Х.,Ш6.-СЛ0;17;51;74-77. У истоков библиографии второй степени на Украине // Вопросы нац. библиографии второй степени.-Л., 1976-Вьт. 28.-04-13.

3/Гольяенберг ЛЛ. Українська радянська літератури бібліогрзфія.-К, 1971.С. 19:75; Peta

H.M. Бібліографія української художньої літератури та лггерзтуразіапсша.-К.,!979.-СІ72-173.

• Українська радянська біблюграфія.-Навч. посібник для інститутів культури. -К.: Виліз школа -1980.-С4;18252930.

5 / Кораг.евітч Н.Ф. Бібліограф Федір Пилипович Млкси^нко /1897-1983 /: БсбдахрзфІ-чний нарис. Видзтні діячі українська книги. Вкп.6.-К.,-1*Ю6.-СЗ.

Сіиадаїппо “Бібліографії української книги, 1793-1914рр., яка відбулась в “Бібліотеці АН УРСР 21-22 грудня 1945р.”. Протокол був надрукований Львівською иаукоюго бібліотекою їм. В.Сте^йішха в 1991р. під назвою “На шляху до створення репертуару уіфаїнськсї книжки”. Як вітчизняного ййліоірафа називає М.ІІІаінськош Я. Дашкевич,1 а американський счений українського походжетш МЛЗойко, подаючи свою періодизацію історії утфаінсьїсої бібіліснграф«, спшсгашагє її з періодизашо МЛЯсинського, які багато в чому схожі.2 Важливі факти бібліографічного та бібліогрзфознавчого характеру про МЛЯсинського містяться в деяких енциклопедичних3 та дрщдкових4 виданнях. Проте узагальнюючого дослідженій про МЛЯсинського та бібліографічну спадщину з використанням маловідомих 1 невідомих матеріалів на має.

Тому матою дослідження є всебічне виявлення, вивчення та узагальнення бібліографічного доробку МЛЯсинського в контексті сучасного бібліографсої іавства та розвитку української бібліографії.

Завдашш дисертації : вижигги головні напрядай його д іяльності в галузі національної бібліографії та бйшогргфознаастш, а сама:

$ Вивчити його раш> як засновника, завщучого ьідділу “Україніка” ВБУ в бібліографічному забезпеченні вшюсгі бібліотеки; '

❖ ионачитк кісцг вченого як першого історика української бібліографії;

Ф проаналізувати його д іяльність по збзгачеіясо уїсраіиської (йбліогрзфії;

Ф охарактеризувати праці біблзографознасця в галузі теорії, методики га організгшд бібліографи; •

•Ф ьизїіачнтн кащд МЛЯсшіського пх бібліографа в збагаченні бібліографічної практики під час роботи в вузівсьжх б&шотекая м. Києщ, Дс-ржіїалітаїдаа УРСР та у видїеш:цгсі “Українська Радянська Еіададаак'дія”;

Ф проаналізувати епістелярЕіу спадщину ечєіюго ях джерело вітчизняного СіійдЬг-ргфозш.встна; ‘ 1

1 Дашкеавд ПР. Репертуар української ¡шижізі. 179&-Ш16 роїов - ішли він буде ? // Наука і культура. Україна: Шррічьи»с-К-15уО. Віт.24.<11бЗ-173.

> Бсїіко М. Збірних особисто друкованого. - Блушнггоя /СШЛ/ , 19Ь5.-С120;195.

* Українська Радакька Еищіклапгдл. - 2-е си-К 1985,- Т.12.-С526; Україшская Ссиггс-ьай Зицимопедя-.і К 1££5.- Т.12.-С.537;Украаісшш Радянський Ьщнхлоп..дичинй сш>-»95» . 2-« иід -К1987.- Т.З.-С.725; ИІ»у.гі£колські!:; сляква -К1977,- Т.2.-С403. г

* Потер» д шувий б;:ш і:ясм! Лкедомн и.укУОСП- К -1979,- С85;8;?2.

♦ показати його місце в сучгсному українському та слов'янському бібліографознавстві.

Об’єкт дослідження - друковані та рукописні праці МЛЯсинського, архівні доку-менти,спешальна наукова література та періодика.

Предмет дослідження - бібліоірафічна спадщина МЛЯсинського його наукова, теоретична та практична діяльність у галузі бібліографії.

Джерельною базою дисертації стали переважно архівні матеріали,' які невідані чи маловідомі бібліотечнсЯіібілюграфічному загалу. Використано більш ніж ЗО папок особистого архіву М.І.Ясинського, в яких міститься друковані, рукописні, машинописні статті тз рецензії бібліотекозіивчсубібліографозіивчого характеру, бібліографічні матеріали, листи, записки, листівки на адресу відомих діячів книги і до МЛЯсинського, листи до редакції журналів, пам'ятні адреси, вітальні телеграми, багаточкелешгі робочі картотеки тощо. Особливу цінність складає листування МЛЯсинського з Б.В.Комаропим, Ю.О-Меженком, Ф.П-Максименком, Ф.К.Сараною, В-АЗагарунком, іншими діячами української культурі! Опрацьовані та використані також матеріали Інституту рукописів /ф.52-Архів С.Постернака / Національна бібліотека України ім. ВЛ. Верналського. Др джерельної бази дисертації увійшли також фундаментальні прані із загально-теорстичнкл проблем бібліографії, авторами яких є інші вітчизняні та зарубіжні дослідники.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що загальний аналіз бібліографічної спадщини МЛЯсинського проведено на основі маловідомих архівних джерел, терню описано, систематизовно і введено до наукового обігу дохумвігпі та матеріали його особистого архіву, надруковані, машинописні та рукописні роботи. Вперше використаю значну епістолярну спадщину вченого для відтворення суспільно-політичного життя країни вказаного періоду, історії підготовки та вкшшня окрегчх праць вченого, що даг можливість глибше побачити його творіу лабораторію. Висвітлені маловідомі факти, з творка та особистої Сіогі>афії МЛЯсиііського, пов'язані з робото»в Поділлі, Всенародній бібліотеці України, вузівсі,ких бібліотеках м. Кіква, інших установах та закладах.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що його матеріали можуть стати джерелом дли написання синтетичної праці з історії ухраакької бібліографії пожозт-невих років, Іхжи можуть бути використаними при вив»іенні студентами вузів культури України історії ¡шислйлілс-ї культ/ри взагалі та бібліографи зокрема, удасконалекм викла-

даиіія Історичних, галузевих бібліографічних курсів, методики бібліографування в бібліотеках та бібліографічного забезпечення видавництв. Це дасть також змогу розширити творчій потенціал дослідників історії національної бібліографії.

Апробація роботи. За темою дисертації опубліковані матеріали до біографії МЛЯсинського /у співавторстві /, три статті, прочитана доповідь на Перших кннгознав-чіїх читаннях / Кшв, березень 1997р. /.

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дреліджешш знайшли своє відображення у 4 статтях: у збірнику наукових праць Націміальної бібліотеки України їм В.І.Вернадського “Перші книгознавчі чигання”; Бібліотечному віснику; Вісник книжкової палати; у збірнику праць Львівської наукової бібліотеки ім. Стефаника.

. Структура дисертації. Дослідження обсягом 145 стср. складається із вегупу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (129 найменувань).

Осиовшш зміст робота. У вступі обгрунтовуєшся актуальність вибраної теми, шізначаєгься ступиш її дослідженості та основні джерела дисертації, формулюється тема аа завдання дисертації, розкривається наукова новизна, теоретична та практична цінність робот.

Першій: розділ дисертації “Основні віхи життєвого та творчого шляху МЛЯсинського“ подає важливіші факти його біографії. Корінний кияшш М.ІЯсинсьхий незначний період свого жіптя провів на Поділлі / в липні 1919 р. під наступом більшовиків уряд УНР змушений був переїхати до м. Кам'янець-Подільського, сюди ж переїхав _МЛЯсинсиош /^Уіюви громадянської війни і постійні зміни владі в м. Києві не сприяли творчому росту майбутнього вченого. На новому місій він працює помічником бібліотекаря, потім завідуючим бібліотекою Ка.м'шіець-Подільського університету /1920-1923/. Цей перший творчий відрізок часу в біоірафії МЛЯсинського сприяв формуванню його як бібліографа та бібліоірафознавця, розширив коло професійного спілкування /ССірполко, L Огієнко, Л.Бкковсыдаи, М Плевако та ін. /, відіграв .ісабияку роль в його особистому зкзгпі Повернувшись до Києва, з 1923 по 1933 рр. пін співробітник Всенародної бібліотеки України, впродовж десяти років працює завідуючим відділу “Ук(иїніка” ВБУ, здійснює велику роботу по доукомплектуванню 4Х>ЧД>' українськими виданнями, бібліофафічно його забезпечує. У названому розділі дисертації відзначається, що з ВБУ пов'язаний найбільш іьтеїісіиний період всігї біґміагечно-бібліофафічної діяльності Михайла Ілліча : він попо-

шпог і бібліографічно обробляє "Уїсргніжу”, склдпяє покажчики як першого, та:; і лругсго ступеня, розробляє питання періодизації уігранської та російської бібліографій, тесретазю обгрунтовує 1 практично втігпсє в життя ідею по організації бібліографії, готує статті з питань теорії, методики та організації бібліографічної діяльності. На основі особистого архіву М-І-Ясинського, існуючої фахопсі літератури в розділі відзиячлеться дальність вченого ж педагога і складача програм з історії бібліографії для аспірантів ВБУ, як учасншса різшос конференцій, нарад, комісій, як автора багатьох публікацій /з 55 опублікошимх робіт біля 40 підготовлені та опубліковані ним саме під час роботи у ВБУ/.

На початку 30-х років М.ІЯсинський підходить від бібліогрзфічної діяльності чмрез несправедливі звинувачення та навішування йому різні« ярликів. Щоб сижігпі, гіп ялу-шений працюзати на випадкових роботах /електромонтером у Київський АТС, екскоігіс-том на плодокомбінаті/. І лише після визволення м. Києпз від німецьких ззгарб.чгайз / 1943р. / влаштовується на роботу до Наукової бібліотеки Київського університету, де працює до 1952 р. завідуючим бібліографічним відділом, головним бібліографом, пізніше /1952-1955/- бібліографом у Київсисому педагогічному інституті інозег.ших мов. Як сеід-чать архівні матеріали, постать М.ІЯсинсьгсого та його бібліографічна діяльність під чес роботи у вузівських бібліотеках були під постійним нагляде.! ксіпролкзюч.те осіб з ІЩ5. Цей період у творчій бібліографії МШсинського позначений чималім його вкладом у бібліографічне забезпечення назчальнсн та наукової робото викладачів, агісробгппікіа тз студентів названих вузів. З 1955 по 1960 рр. МШсинсьяий працює бібліографом у Дер;к-педатвидаві УРСР, а з організацією видавництва “Українська Радянська Енциклопедія “ і до 1965 [і. - часу виходу на пенсію, він співробітничай разом з Ю.О. Межегагн, Ф.К.Сараною та іншими бібліографам! у редакції бібліографії по бібліографічному злбгз- ■ печенню видань УРЕ. Бібліографічний талатг МІЯснисшяи иг*гувалл гелоштіі радгіггср УРЕ, академік М.П.Бажан, колеги по роботі, працівники наукових бібліотек, просіяні гкггі з різних місу України і Радянського Союзу. В післявоєнний період МЛ-ЯсинськиГі ¿рукуе-ться рідко, пін ніби “замкнувся" в собі: нездорова атмосфера ст&гяксьгаос часів ізї тркг> лин час давала себе знати. Поряд з бібоіографгіною дгяльністю в названих ззгшдая та устаногах пін веде інтенсивне листування з сином МФ.Комгроза Бодаиом Михайдоет-чем, п[х)Г5Ідннми теїоіми-біблюгрзфамн Ю.О. ' Меженком, ФЛМаеошвает Ф.К. Сараною, літературшнаи^м ВАЗагоруйкся, Ьпиими діячами українська бгбяізгрзфЗІ Останні ¡юнії спого життя МІ-Ясияський присвятив вивченігао життя та яялшпей

М.Ф.Комарова, Збираючи всю його літературу та матеріали прт шлго під умовною н^пою “Комаріана’’, бібліографічно її пропагуючи.

У другому розділі “Доробок М.ІЛсинського в галузі бібліоірафії та його аналіз" розі..янугі основні напрямки бібліофафічної діяльності вченого, нір знайшли свій прояв в основному в 20-30-і рр. та частково в післявоєнний період. Один з таких напрямків - робота М.Шсинського як організатора, завідувача та бібліофафа ’’Україніки" Всенародної бібліотеки України. У названому відділі, як свідчить спеціальна відозва Тимчасового Комітету щодо створення Національної бібліотеки Української держави, “повинно бути зібрано все, що друкувалось будь-коли і будь-де українською мовою...”, шр національна література “повинна згуртуватись незалежно від змісту і напряму про історію українського народу, його фольклор, мову, словесність, мистецтво, побут, соціальні та економічні умови тошр”. Крім всієї літератури, що торкається історії, економіки та культури українського народу, у відділі мав бути рукописний відділ, де б зберігалися рукописи, листи, портрети, тих діячів, які незалежно від національності, релігії та політичних переконань жили і діяли на українській території, а також діячів духовного життя українського народу, де б воші не жили.1 В пиіроаділі другої частини дисертації відзначається, що саме на посаді завідуючого “Україніки” в повній мірі розкрився талант М.Шсинського як одного із організаторів і бібліографів Національної бібліотеки. Уже знаний бібліотечно-бібліографічною громадськістю України він з ентузіазмом узявся за важливу справу національного значенім. Разом з Ф.ГІ.Макснменком, Л.У.Биковським він їздить по різних міст х України та Росії у повіках потрібної літератури, сприяючи таким чином поповненню •фонду цінними виданнями, особливо українськими та українознавчими. Основу ж відділу спершу становив фонди колишнього Кременчуці,кого ліцею бібліотеки першої Київської гімназії, збірки колекції Ш'алагана, істориків М.І.Костомарова, О-МЛазаренсьхого, книги

з Київської духовної академії.2 Пізніше відділ поповнювався і з інших джерга.

Архівні матеріали Інституту рукописів Національної бібліотеки України іМ-В.І.Вернадського переконливо свідчать про велику роботу М.ІІІсинського як організатора, завідувача та бібліографа названого відділу. В численних доповідних записках на

1 Відозва від Тимчасового Комітсгу для заснування Шціоіидиюї бібліотеки Української держави а Ки«іі// Бібліотечний вісник-1993.-ЖИ.-СЛ2.

і Робочий нлад відділу “Україніка" на наступний 1925-1926 рік// ТРНБВ, ф52/ Архів

СНгстернака. арк 1-3

<, ’ ч

ім'я керівника бібліотеки він неодноразово зазначай, що “за основну функцію wi'u.v

"Україніка” природно визначити [хіботу над українською бібліофафією”,1 що очолюванні

ним 2 відділ варто назвати “відділом української бібліофафіГ чи “українським иівдімі.*.

ВБУ”,'1 що в першу чергу треба “ікхггавити питання про організацію українознавчою ш

талоіу бібліотеки”.

Матеріали досліджений ллють змогу говорити про те, шр М.ІІІсинський був не ли ше енергійним та компетентним організатором та керівником відділу /па 1930 р. йот фонд становив понад 2 мли. одиниць зберігання, де чільне місце займали книжкові збір ки "Київ” та “Шевченкіана”/.'1 Разом з колегами на сторінках фахових та інших вц/vmi, він постійно порушуіав питання по комплектуванню "Україніки”, визначенню його обсягу бібліографічного забезпечення тощо.

Про це свідчать його численні публікації з названих питань5.

Історія української бібліографії - один з повідних напрямків його фахової діяльно сті. Опубліковані та машинописні роботи М.І.Ясшіського з питань періодизації0 української Та російської бібліофафій , публікації, присвячені життю та творчості українських 6І(>

і Робочий плаг відділу "Україніка” на наступний 1925-1926 рік// [РІ ІБВ, ф.52/ Архів СПостернака, №57, арк.5

»Там само.

»Там само.-арк.9 .

4Корагіевнч Н.Ф., Геращенко М.В. Бібліограф М.ІІІсипський /1889-1967/: Бібліографічний нарис. Видатні діячі української' книги.Вил.2.-К.,~1995.-С.5.

^синський М.І. Обсяг відділу «Україніка* //Бібліотечний журнал,-1925. -№1.-С.7-И; Бібліофафічна робота відділу «Україніка» як завдання / / /Бібліотек шй журнал.-1925 --№2-3.-С.13-14; До питання про сконцентрування й поширення українознавчої бази в роботі ВБУ // Бібліотечний журнал.-1925. ~№8-10.-С.16-20 Український книжковий фонд Всенародної бібліотеки України / / Бібліотечний збірник.-1927.-Ч.2.-С54-65; З'ясування українознавчих книжкових фондів // Зоря (Катеринослав).-1925.-. Л>1 1,—С. 19-20; Кржз-наача ¡х/чяз Всенародної бібліотеки // 30ря.-1925.-№7.-С.23-25; Реальні можливості бібліотек в краєзнавчій роботі //Зоря.-і925. -№5.-020-21; Бібліотечна справа на Ра дянській Україні // Зоря.-1927.-№І0-11.-С.65-70.

» Ясинський М.І. Галовні моменти з історії української бібліографії / / Бібліотечний збір miK.-!927.-4.3.-C.8-3-l - Є окремий відб.пок /К., 1927/.-30с./; ГІроірама для аспі; ліпи ВБУ : Історія української бібліофафії.—К.,1929.-17 с.-(Машинопис); Історія руської бібліиг рафії : llpoqw.via для аспірантів ВБУ на 19301931 рр.-К.,1930.-18с- (Машинопис).

ліографів1, свідчать про те, що він був першим істориком української бібліографії. Його програмна стаття «Головні моменти з історії української бібліографії* та програми для аспірантів ВБУ з історії української та російської бібліографій тому свідчення. Запропоновані і охарактеризовані вченим п’яті, основних періодів нацкяіальнся бібліографії, які розглядаються в д исертації (1073-1574; 157-4-1720; 1720-1793; 1793-1917; 1917-ЙН роки), і в наш час можуть зацікавити не лише дослідників історії української бібліографії, що проживають на материковій Україні, але і за її межами. Свідчення тону - схожість періодизації української бібліографії І.І.Корнекчика та його колеги із СІЛА М.Бойка.2 Статті М.Шсинського, присвячені ІЛ\Калиновичу та МФ.Комлрозу, яким в розділі приділяється значна увага, суттєво доповнюють бібліографічні поргірети цих діячів української культури. В цілому ж праця вченого з названого питання, ша підсумовується в дисертації, лягла б основу інших робіт істориків українська бібліографії, еони цитуються їй сторінках спеціальїшх видань, не втрачають актуальності н донині. .

На основі бібліографічних та бібліографозшачих робіт МІЯсинського і дисертації розглядається такий важливий иаіірямок його діяльності як теоретичне об груїггу ванни українська бібліографії. Працюючи у ВБУ, МЛЯсикькнй послами перед собою та колегами завдання : збирати всю літературу, видану на Україні та за її межами і пов'язану з нею ознаками авторства, мови чи змісту. Цей матеріал мав слугувати створенню ретро елективного покажчика українського національного друку - українського бібліографічного репертуару. ’

Згідно рішення Першого пленуму Бібліографічної комісії АН УРСР та розпорядження керівництва ВБУ (квітень, 1927) М.І.Ясинськкй починає працювати над розробкою питання по сторонню ретроспективного покажчика бібліографічних ресурсів. Висвітливши не питання в статті «Бібліографія української бібліографії», яка була доповнена «Проектом інструкції для складання біблкнрзфії української бібліографії»3, він виступив піонером по теоретичному обгрунтування цього важливого виду бібліографії, вказав на підсумковуючу

1 Ясинськмй М.1. Іван Калиновнч -.Некролог / / Зоря,-1927,-.№12,—С.2 1; До характеристики ЛІФ.Кемарова як бібліографа//Україна.-І929.-Юі.38.-С65-72; Михайло Комаров : Зминулого української бійліографи// Радянське літературоз)іа0сгво.-1965.--№11.-С24-28. .

- Корнейчик II. Історія украГнахої бібліографії. Дожовтневий період (Нариси) —Х..197І.— 376. БойкоМ Збірник особисто друкованого -Блумінгтон-1985.-201 с.

•' Ясннеький МІ Гм&иографія у>рдщськ6ї бібліографії //Українська бібліографія-К.1ІШ -Вип 1 :Мегодол У>.-С112.

функцію бібліографії другого ступеня для організації всій бібліографічної роботи а Україні. »Проект інстр>’іад.ЯГ...» визначав завдання бібліографії бібліографії (допомога широким колбам дослідшкіл та практизав в ознайомленні Із станом та досягненнями бібліографії другого ступеня, виявлення міри бібліографічного обслуговування різних ділянок української іиуки, подання матеріалу для раціонального планування української бібліоіра-фії взагалі, в т.ч. і галузевої, для посиленні! вивчення історії національної). Працюючи нзд даною проблемою, МЛЯсинський, як свідчить названа стаття, вирішував і про об’єкт бібліографії бібліографії. Він один з перших порекомендував вдмошітися від включення бібліографічних: праць з теорії, методики та історії бібліографії.1 В той час як російські бібліографи Б.СБондарський, М.Н.Куфгєв та інші в своїх бібліографічних роботах подали бібліографічні покажчики разом з літературою з бібліографознавеїга, М.ІЛсинський використав досвід окремого обліку теоретичних, методичних і бібліографічних матеріалів, що є новаторськими починаннями українського вченого. Разом з там М.ІЛсинський виступив за широке відображення бібліографованих матеріалів (окремо відані покажчики книг, періодичних видань, листівок, географічних карт, нот, (латеріалів друкованої графіки, каталоги видавництв і бібліотек; прикнижкові і прижурнальні списки літератури, бібліографічні огляди, рецензії на покажчики тощо), за від ображення в бічні огляди, рецензії на покажчики тощо), за відображення в бібліографічних посібниках як опублікованих, так і пеолу-блікованих матеріалів. В своїй теоретичній статті він приділяє валику увагу питанням опису, анотування і розміщання матеріалу в бібліографічних посібниках, ведення робочої картотеки тощо. Все це, на думку МШсииського, повинно підкреслити значення бібліографії бібліографії в житті суспільства, вказати на її роль та місце при сиьчеіші історії української бібліографії. М.Шсинсидаі вперше подав історичний огляд. української бібліографії, включивши до згадуваної статті «Голосні моменти із історії української 6ífuioq>a-фії» (1927) орІЕНтований систематичний покажчик українських бібліографічних посібників (264 назви), що були видані у доревеліодані та у перші радянські роки. Прнстатешшй бібліографічний покажчик другого ступеня включав найважливіші універсальні, галузеві, персональні, краєзнавчі покажчики, списки, огляди літератури, незалежно від того, де і як вони були надруковані. На думку уклдпча, сюди не повинні були занесені кннготорго-

'Ясинський МІ Бібліографія yiqxüíicbKM бібліографії / /Укршнска б&">фзфія.-К.,1928.~ Вип. 1 :Методолзб.-С10А123.

іи’льні і книговидавничі каталоги, покажчики змісту до періодичних видань та інші матеріали.

Як практик МЛІІсинський почав з 1927 р. подавати щорічні огляди бібліографічних видань під спілілою назною «Бібліографічна робота на Радянській Україні» за 1926-1929 роки.1 1 в практичному плані він виступив новатором поточного обліку бібліографічної продукції України та зробив її аналіз. До кожного огляду від показав систематичний покажчик виданих в Україні бібліографічних посібників за відповідний рік.

В оглядах характеризувалися бібліографічна діяльність ок|>емих установ, організацій, бібліотек, праці з бібліографознавства, окремі бібліографічні покажчики, бібліотечно-бібліографічна періодика, підготовка кадрів тощо. У покажчиках М.ІЛсинського, де широко була представлена підпорядкова біблюграфічіи інформація з цих питань, враховані окремо видані та надруковані бібліографічні покажчики, прикнижкові, пристагейпі списки, огляди літератури, бібліографічна і книгознавча періодика, рецензії на бібліографічні покажчики. Не включив М-І-Ясинський в огляди газетні матеріали, а також списки використаної літератури. За спеціально розробленою схемою в оглядах були включені відповідні бібліографічні матеріали. Деякі випуски покажчика і паралелиіі огляди літератури з фаху містять статистичні дані про загальну кількість виданих за рік бібліографічних посібників, про співвідношення окремо виданих, прикнижкових і прижурналміих покажчиків і списків літератури, посібників науково-допоміжної та рекомендованої бібліографії.

Крім покажчиків другого ступеня, МЛЯсинський був укладачем також покажчиків першого ступеня, опублікувавши окремо на сторінках окремих видані, ряд своїх бібліог-;кафічнкх посібників2 , неодноразово виступав як компетентний рецензент ок|к‘мих бібліографічних пращ.. ,

1 Ясинський МЛ. Біблюграфічіи робота на Радянси<ій Ук}Шіі і 1926 |юіц. Біблкіграфій б(бтіоф;к}>ічннх покажчиків за 1926 рік /Журнал біблклткшнавспіа і 6ібгоог}мі}>ії.-І927.— №1.—С.6-1-92; Мою ж Бібліографія на Радянській Україні. 1927 р. Бібліографія бібліографічних покажчиків за І927 рік // Там же,-І929.-№3.—С71-І06.Його ж. Бібліографія їй Радянській Україні. 1928 р. Біблкнрафія бібліографічних покажчиків за 1928 рік // Там же.-1930.-СЗ-1-58; Його ж. Бібліографія на Радянській Україні. 1929 р. Бібліографія бібліо-гумфічннч покажчиків за 1929 рік.—К.,1931110 с. (машинопис). .

! Нч'ннсіїкнй МЛ. СХтбні кннжки українською мовою і про Україну, пір їх видано в БСРС й РіМчІ* 1927р. //Укрпіїи.-1928.-Кн.31.-С138-145; Матеріали до бібліографії

М.О Осмпника.-Х -К.; 1932.-101 с.; Бібліографія праць МЛІ.Богалюбииа

(Уо ОБ.іт.’Киїмі, М.Яі.'т?ллий //Нл>теипЛ\мт.ун-ту.-1952.-Т.І1.Ві;п7: Матемзб.-.N4«-0.11 і*-127; Систематичний покажчик змісту журналу «Архіви України» (до 1966р. -к. І Ч>6 -1?і0 с (Мхишкх іис).

. В заключному підрозділі другої глави ргаповідегтіся про МЛЛсннсьхого як автора прань з питань теорії, методики та орпи’ізаицГ бібліографії. Для теоретичних виступів вченого п 20х ро’-лх характерною є рецензія 1 иа дослідження російського книгознавця М.Куфаеаа «Книга як поняття й предмет науки та бібліографі:'*, ик> була надрукована а ♦Бібліалсгічтк вістях» (1925.-№1-2.—С.103-141). Він юкггугшв проти трзхтевки бібліографії у Р.ідріеі від суспільних завдань і чігтанмяіх ззшггіз. Вчений, як свідчить відгук, не сприйняв і та, щр система пшггачавчих дисциплін російського колеги обинісг бібліотекарство. МЛЛсинський шчувдоено виступав аз тісний зв’язок бібліографії з актуальними потреба?.« життя. У згаданій статті «Бібліофафія української бібліографії» МЛЯскнський пизпачиз завдання еггпізішної бі&аофзфії, осиовні нзпрямки «бібліографічної допомоги# українській науці і культурній приклад.2

У спсіх працях МЛЛсинський неодноразово торкався '"питань садової класифікації бібліографії, поділяючи її нз прахпічну і теоретичну (російські бібліографозилвці

О.П.Коршунов, Є.ІСБєзпзлова та інші в своїх спеціальних роботах про класифікацію МЛЯсинського навіть не згадують). Перша пов'язана з укладанням иайрізномангшішік бібліографічних посібникіз, друга - з проблемами бібдіографазиагсгза, тобто теорією, історією, методикою га оргапЧ'чсбю бібліографії.3

У роботах МЇІТгя’сілого, п:-: тсоретіг-шого, так і пргкпгчного плану, часто зустрічаємо иаг.и зкпі’з б;Йл:сф2 {‘.7, яхі тепер широко вяегзаються у сучасній біблЬграфо-гиг-зчій .'птерлтуї'і та у бібліографі’пяос посібниках. Найбільш чітко сформулюзані ішен ві’.гіа бібліографії у розробяешГі ним «Програмі для аспірантів ВБУ. Історія украшдаай б-бліеграфпі (К.,1929): в остаапому період} розвитку ухранськс* Шлккргфії після 1917 р, вчений аналізує матеріал зз видами бібліографії (серясгяш, уідшісзітча, крашознао-краева, стадаяиш бЙсіофофія, гаитоторговелуїд, рекс'здеод'Яяз, ухргїксь-’яій і'чі’ноффчнкй репертуар, С:блографія бібліографії та іі-ші). -

Занчайно, р'\";.‘ісьге Сіблісгра-фозіїгзстпо не лгсог.чо п’рлр’гятп тгг.у ріцюяу іошан <ї'';л.;:о б\'Ьг:’,:-ц^ ггг:;ггг'сну?кз український лл:і еказ^-;.; к.г.? понад. (ПО

■ ■ ‘ ‘ / р<жі‘і тому і сїіГ'Я-'.Х'і 'зу-зггь л:,тугіл:г:о.

■ ::.^.іг7.-ф-:ггклд;лу^\гі-І^б.-Кя.7-'і-С5^:Л.

’ 5]-:'нсідай ¿.13. Еіігісграфії бі&йог,г/-//V’.- 'й:п; „ С5л.сгтг У.г-

!С.1^28.-Е!ш.2.и.\по.-»5лзб,-С107-іЄ1 ' ‘ ‘ ' '

і Ганськім Дії • сс,5атя цг- Рсл.тісиаі У:-’. а і. і ?•-’>. //.'Ч'-рг’Л

гг.г.-'-гл і бГ-л-С-т : .•:.-ІЙ7-.'ГЛ.-С.Є5. ' '

Новаторськими пошуками та оригінальним підходом відзначилися пращ МЛЯсинського з методики бібліографічної робота, де він зарекомендував себе як досвідчений бібліогрзф-методнст. Він розробив методику складання персональних або

• індивідуальних» покажчиків1.

Багато уваги МЛЯсинський приділяв питанням організації бібліографії, в якій особисто брав участь. У 1925 р. вчений виступив на Першій конференції наукових бібліотек УРСР з доповіддю про організацію бібліографії продуктивних сил,2 в якій відзначається розуміння вимен- житія та завдань українського краєзнавства і ролі бібліотек у краєзкзв-чому русі. ’

Організація бібліографічної, а також краєзнавчої роботи бібліотек3 в т.ч. створенню українського бібліографічного репертуару 4 , МІЯсинський присвятив цілий ряд свсйх статей у період ичній пресі 20-х років.

У висновках підсумовується значення бібліографічна спадщини МЛЯсинського. Відзначається, що вона охоплює широке коло проблем вітчизняної бібліографії та бібліографознавства. Його основні напрямки творчої діяльності, передусім бібліографічної, були новаторськими в українській бібліографії 20-30 років.

Під кого керів!{иігпюм розпочате створення національного книжкового та бібліографічного репертуарів, започатковане професійне вивчення історії української бібліографії, яка вивчається у вузах культури, привертає увагу численних дослідників.

МЛЛсинськйм теоретично обгрунтоване і практично втілене в життя питання про україїкьку бібліографію другого ступеня, яка знаходить широке впровадження в бібліографічну праетику наукових бібліотек. Книжкової палати України. '

1 Яскнський МЛ. Індивідуальна бібліографія //Бібліологічні вісті.-1930.-№1.-«-23-47; Шевченківська' бібліографія та її завдання //Україна.-1930.-Кн.40.-С.113-132.

2 Ясішський МЛ.Створення в наукові« бібліотеках України країнознавчі« осередків і ор-гантнія бібліографії продуктивних сил // Бібліотечиий збірник,-1926.-4.1,-С.68-78.

3 Ясинсьхнм МЛ Бібліотеки й архіви їй Україні в їх краєзнавчій роботі по збиранню краєз-напчих друконаних матеріалів // Бібліотсчии бібліотеки // Зоря.-] 925.-№7.-С23-25; Його ж. І\чальні можливості біб-потск в кр;кзішчій роботі //Зоря.-1925.-.М>5.-С20-21 та ін.

4 Ясинськіш М.І Бібліографічна робота вщіпу “Українка" як завдаїоія //Бібліогечімй жу-рліі -1 '>25. .\V2-3.-C 13-1-1; Його ж. Бібііографіч української біб’зографц // Українська біб-лографщ.- К. 1928,- БнпЛ. Мстодол. 36.- С. 107-123.

Вченим підготошіено багато праць з питань теорії, методики та орпмгізації бібліографії в Україні та за її межами з відповщними висновками та рекомендаціями, які актуальні і сьогодні дня науковців та практиків.

Бібліографічна спадщина М.Шсинського добре знана як в Україні, так і за рубежем (Росія, Білорусь, QUA), до яки ще будуть повертатися численні дослідники.

Основні результати дисертаційного дослідження викладені у таких публікаціях:

1. Арутюнова СА З архіву бібліографа (епістолярна спадавша М.ІЯсинського)

/ /Перші книгознавчі читання : Зб.наук.праць Нацбібліотеки Уіфаіни

ім.В.І.Вернадського.-К,1997.-С,111-116 (у співтоваристві з МВ.Геращенком).

2. Арутюнова С А Діяльність М.Шсинського у ВБУ / /Бібліотечний вісник,-1997-4.-С.22-25.

3. Арутюнова СА МЛЯсинський та міжслов’янські бібліографічні зв’язки / / Вісник книжкової палати.-1997.-№5.-С.38-39.

4. Арутюнова С А Книгознавчі та бібліографічні публікації МЛЯсинського на сторінках українських видань 2030-х роках XX століття / /Збірник праи> кауково-досадюго

центру періодики.ВипЛ4.-Львів, -1997.-С362-366. •

І '

!

Арутюнова СА Бібліографічна спадщина Михайла Ілліча Ясииського.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата історичних наук по спеціальності 07.00.08 -книгознавство, бібліотекознавство та бібліографознавство, Київський державний університет культури та мистецтв, Київ, 1998.

Дисертацію присвячено вивченню життєвого та творчого шляху видатного українського бібліографа, бібліотекознавця та книгознавця Михайла Ілліча ; Ісинського, щр охоплює період 2030-х рр. та післявоєнний період. На основі архівних матеріалів та фахової літератури висвітлені основні напрямки бібліографічної діяльності вченого, а саме : як першого історика національної бібліографії, основоположника укрвінськсї бібліографії, т-торз ряду робіт з питань теорії, методики та організації бібліографічна діяльності. В дослідженні вказано місце МЛЯсинського в розвитку сучас. дп бібліограф яіавства.

Клшчопі caosa: історик' бібліографії, бібліографія бібліографії, колекідогіування, методика бібліографування, види бібліографії.

Арутюнова СА. Библиографическое наследие Михаша Кльн»и Ясинского.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата нстср;«ссккх наук по специальности 07.00.08 — книговедение, библиотековедение и библнографоведениг. Киевский государственный университет культуры и искусств, Киев, 1998.

Диссертация посвящена изучению жизни и творчества выдающегося украинского библиографа, библиотековеда и книговеда Михаила Ильича Ясинского, которая охватывает период 2030-х гг. и послевоенный период. Но основе архивных материалов специальной литературы освещены основные направления библиографической деятельности учёного, а именно : как первого историка национальной библиографии, основоположника украинской библиографии библиографии, автора ряда работ по вопросам теории, методики и организации библиографической деятельности. В исследовании указано место М.ИЯсинского в развил»! современного библиотековедения.

Ключевые елзга: историк библиографии, библиография библиографии, коллекционирование, ме.одика библиографирования, виды библиографии.

. Aruljunova S-A-Michailo Yasinsk/s Bibliographical Legacy.

Dissertation on competition for scientific candidate's degree of History in speciality 07.08

- Bibliology, Library and bioliography sciences.

Kyiv State University of Culture and Art. Kyiv, 1998. ■

Thesis is devoted to a careful studying of the life and creativity of the outstanding Ukrainian bibliographer and bibliologcr Mictiailo Yasinky. It covers the period of 20th-30th and past-war years. On the basis of archives docunK-nts and specialised literature it-lias been elucidated tl;. main trends of scientist's bibliographic activity as tlie Erst historian of national bibliography, the founder of Ukrainian bibliography of 4bSiography, the author of the number of works in theory, method and management of librariariship.The investigation determines the pbee M. Yasnbky look in the development of the eoitemporary bibliography science.

Key words: ".у. bibliography of bibliography, collecting, technique of

Ы-! ivr.ij'h). kir,d.'. el tlx* Uiu^gniphv.