автореферат диссертации по архитектуре, 18.00.02, диссертация на тему:Архитектурно-планировочная организация зданий лицеев и гимназий (в условиях Украины).

ШВОЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХШЧНИЙ УШВЕРОИШ' ВУД1ВНОДТВА ТА АРХ1ТЕКТУГИ

г л п

, i и \f : 1

2 MAP 1997

Ни примах рукипису

ОЪОМКА СЕРП И ВОЛОДЙШРОБИЧ

ЛРХ1ТЕКТУРЮ- ПЛАИУБАЛЬНА ОРГАК1ЯАД1Я БУД1БЕЛЪ Л1ЦЕ1В I Г1ЫНА31Й /в укювах У|фап1и/

Спец1альн1еть 18.00.02,- АрхПеитура будизииь vu си.фуц

АВТОРЕФЕРАТ дисертацИ на вдобуття вченого ступени кандидата артектури

Knie - íesa

ДиС^рГЯЦтЯ ч рукопис.

Робота виконане в Кжвоькому державному техшчному у ит ие-рпитрт 1 будтвництва та архнектури .

Няуков1 кергвники

доктор архнектури, професир Соченко Вжтор 1ванович

кандидат архнектури, доцент Добровольський Леонтд Анатолтйович

(ч'ицйн! опонрнти

доктор архнектури, про^сор Ковальський Леон1Д Миколайович кандидат архнектури, доцент Шпаковська Б1ра ТимофПвна

Пров ¡дна орган 1заЩн

ВАТ КИ1ВПРОЕКТ

Закист Шдбудеться 1997 року о 15°

годин 1 на

яч'мданш опе1иал1вовано( .ради Д 01.18.04 по вахисту дисертаЦ1Й на вдобугтя вченого ступеня доктора (кандидата) архнектури при Ишвському державному техшчному ун1верситет1 буд1вництва та архнектури эа адресов: 2Б2037, Ки1в-37, Повнрофлотський проспект, Я1, шмната 319.

3 дисертац1бю можна овнайомитися в С1блютец» Кшвського державного техничного университету буд!вництва та архнектури.

Авторе<1)ерат {)08^сланий " »ОС& ^99 0|

Еченлй секретар ••'!1е1иа!Пэс!ьан91 ради, кандидат архитектур»,. доцент

В. О. ТшоХ] н

АктуальнЮть теми. Соц1алъно-економ1чний роавиток сусшльства, науково-техн1чний прогрес пост!йно висувають нов! вавдання перед осв!тою та нов1 вимоги до формування мереж! 1 проектування буд1-вель навчально-виховних эаклад1в. В усьому свпг! мокна в1двначити швидкий р1ст 1 диферетиац1Ю вс1х ланок еиетеми вагальноосв1тн1х заклад ¡в. Особливо гостро ця проблема ст01ть на сучасному етап! сусального роввитку в наш!Й кра!н1. Новий закон "Про осв!ту" 1 прийнята нацюнальна програма "0св1та" ("Украла XXI отол1ття") ставлять задачу ивидкого виходу осв1ти в Укра1н1 на ревень висо-ко-розвинутих кра1Н СВ1ту шляхом радикального реформування струк-турно-орган1аац1Йних основ осв1ти на принципах беаперервного навчання, багатовар!антност1 моделей об'ек-Нв освети, гнучкосИ навчальних технологий 1 врахування репональних 1 шсцевих нацю-налъних традиций.

Важливим эавданням державно! осв1тянсько1 программ е етворен-ня 1 орган18аЦ|Я альтернативних навчальних ваювдив, пр перед-бачав:

- ровширення мереац р18номан1Тних ваклад^в оов1ти;

- можливють навчання талановитих дтй в спекал! вованих навчальних эакладах ел^арного типу (лщеях 1 Пмнав^ях);

- комп' ютеривафя та теэшчне вабевпечення навчального проце-

су;

- шдитдуал 1вацш навчального процесу;

- роэширення складу 1 эб^лыиення площ навчальних примнцзнь.

На Ц1Й основ! сьогодн1 в шстах Украгни ¡де активний процец

пошуку 1 органхзацН нових тишв спец1ал130ваних еередшх навчально-виховних эакледв елЛарного типу л!це!в 1 Пмназ1Й в ди-ференц!Йованими формами навчання, шр повинно знайти налете воображения в арх1тектурно-проекгних р1шеннях гх б уд щель.

У ав' яаку а цим надзвичайно актуадьним е вавдання ровробки концептуальних положень та науково-методичних основ проектування в:дроджуваних в Укра1Н1 навчально-виховних ааклад!в ел1тарного типу (лще1В, Пмназ1й, каледлцв та Шш.).

Необзидно в^дзнвчити, пр вагальн 1 принципи архитектурно-ллану-вальноI орган1ЭВЦ11 будинк1в та комплекс 1в навчально-виховних вак-лад1В М1стяться в працях сшдуючих вчених: I. М. Архарова, 1.Ы.Алфьо-рово!,Н. П, Афанас'ево1, Л. А. Добровольсъкого, В. I.©нова, Л.и.Коваль-ського, Т. А. Консулово1, С.Ф.Наумова, О. I. ПуЛнцева,- С. К. СарШсова, О. М. Оинкевича, В. В. См1рнова, Р. Я. Стан1слаЕського, Я I. Степанова, В. В. Чепелика, Е Т. Шпаковсько! та ¡н. Але питания формування арх1-тектури I проектування Л1Це1в 1 Г1мнав1й до цього часу ровгляда-лись фрагментально I не вивчена проблема в циюму. Анал1в проектI в Д1ючих та перспективних тшив будгвель середтх навчальних аак-

лад^в показав не Т1льки в^дсутнхсть належних арх1тектурно-проект-них розробсж лще!в, пмназ^й та Лнших альтернагивних навчальних закладов нового типу, але 1 недостатню В1дпов1дн1Сть арх!текгурно-планувально! орган18ацп Д1ючих аналог!в посийно вростаючим вимо-гом, шр висувахяся сучасним роавитком сощшшного 1 науково-тех-ишяого прогресу.

Пета досл1дмзння - визначення 1 ров робка науково-методичних основ проектування, принцип1в 1 прийокив арх1тектурш-планувально1 оргатэацИ лще1в 1 Г1мназ1й для умов р1зних М1СТ Укра1ни.

Досягаетъся ця мета в процес1 вир1пкння таких эавдань:

- виявлення прогресивних тенденц1й, рацхональних функщональ-них структур нових тип 1В буд;вель лще1в I Пмназ1й на основ 1 ана-■Шву ЮторичноI 1 сучасюи В1тчиэнян01 та вакордонжл практики проектування 1 буд1вництва середнгх навчальних ваклад1в;

- аикетне опитування виклада41в i учнхв л 1цеIв, г1мназ1й та масових ШК1 л а метою виявлення основних вимог до функщональних та прх(тектурно-планувальннх вир!шень оучасних в^тчиэнянкх еаклад1в осв1Ти;

- визначення комплексу сощально-педагопчних та функцюналь-но-технолопчних вимог;

- визначення складу 1 плошд необх1дних навчальних та дотсшж-иих примИцэнь 1 ровробка нових програм-вавдань на проектування Л1Це!в » пмна81Й;

- виэначення науково-методичних основ проектування лщегв 1 пкшаз^й, роэробка рекомендаций 1 пропоэищй щодо створення базового арх 1 тектурно-типолог 1 чного ряду дощльних проектних виршюнь буд1вель Л1це1в I Г1мназ1й.

Об'ектом доел»дження е буд1вл1 л*це1в 1 пмназ1Й в метах Ук-ра!ни.

Предмет доел1дження - особливост1 арх1тектурно-планувалъноI оргшлвацй лще!в 1 Г1мнаа1Й.

Методика доел!дження:

- вивчення та уеагальнення Л1тературних джерел, науковьи, ар-хнектурно-проектних та нормативних матер1ал1в, передового в1тчиа-няного та вакордонного доев!ду проектування 1 буд!вництва лще!в 1 Г1мнаэ1й;

- натурне обстежэння 1 <£екторний анал1а шк»льних комплексов, Р1вних тишв Л1це1в 1 г1мнаэ1й (38 об'егспв в мютах Украши);

- опитування спет ал ¡ств-арх лектор ¡в, вчителов, учН1В,пеихо-лог»в, методистов пшл, Л1це!в 1 г1мназ1й Киева, сп1вроб1тник1В Мнистерства осв1ти Укра'1ни;

- ровробка функцюналъних моделей 1 принципових структурних схем, експериментадьно-пошукове арх!тектурне проектування споруд

jhbhhx тип ib л1це1в i riUHaaift;

- переварка i впровадження результатiв доел1дження на практищ в реальному г курсовому проектуванн!;

- подготовка наукових положень в проектування jiде ¡в i пмна-

3ift.

Mewi досд1дження вивначаютъся спецификою ровглянутого типу споруд, предметом д0сл1д«ення, вивченням арх1тектурно-типолог!чних питань i питань Biдшвлюваних aiueiB i riMHaBift як середньо-спец1-алзованих навчальних заклад jB ел ¡тарного типу в piaHHX мютах Укра1ни.

Наукова новивна роботи:

- принципи i прийоми арх1тектурно-плалувально{ орган ¡яащI но-вих тишв навчальних ааклад1в aiueiB i riMHaeift в структур! р1вних Micr Украши;

- науково-методичш основи проектування Л1це1В 1 riMHaaifl, основан! на використаннх фунгац о пальник структурных схем, нормалей примипень, бавових apxi тектурно-проектних ровробок при адресному шдив1 дуальному проектуъанн! в1дшэв1дних тишв будгвель в валежно-cti biд конкретних умов i М1сця буд^вництва;

- принципов! моде л 1 орган* sai]i i i розм1щення мереж! л i це i в 1 riMHaaift в мютах та на вемельних делянках.

Це i 5 предметом вахисту.

Практичне вначення досл1дження полагав в тому, щр його ревуль-тати уже викорисговуютьея при екладанHi програм-вавдань, при ров-робЦ1 нормативных документ¡в i пос1бник1в в нового проектування i реконструкц!i"будинк!в лiцеiв i riMHaeifl в местах Укра1ни.

Апробащя i впровадження роботи. Ochobhi положения дисертац!i допов1дались на 53-й i 64-й науково-практичних конференц(ЯХ КГБ1 (в 1992 - 1993 p.p.). Текомендвтi впроваджеш в навчальний процес при роэробц! програм-вавдань, методичних посЮнитв для виконання курсових po6iT (КДТУБ1А), ровробц1 программ експериментального проектування (Ки!вЗВД!ЕП) та ввМшли в HOBi ДНН "Навчалья! Cyfli-вл1", 1996 р. Робота апробована такок на еасмдаян! лаборатор!i уп-равл1ння ocBiTHiMti ввкладами 1нституту педагог1ки АПН Укради.

Автором самоенйно та у спiвавторствi опубл1ковано видання на-укюво-мегодичяих рекомендац1й i 5 допжнв за темою досл1дження, 2 э яких - в дpynoBi.

Обсяг роботи - 134 сторшки машинописного тексту, 51 iлюстра-тивно-анадиичний лист, перел1к б1блюграф1чних джерел la 163 по-awuift. Дисертац1Я складаеться ¡в вступу, трьох ровдтв та виснов-ку.

2-6-20S/,

ЗШСТ РОБОТ И.

У вступи частиц 1 об грунтована актуальность теми дисертацП, ступН1ь вивченосг! дано1 проблем«, сформульоваш об'ект 1 предмет доел ¡длення, його мета, еавдання, наукове та практичне значения.

У первому розд1Л1 "Сучаений стан, основт фактори 1 тенденцП роэвитку середшх спещал^эованих навчально-виховних еаклад1В Л1-ЦЧ1В 1 Г1Ш!аэ1Й" проведено анализ в¡тчизняного 1 еакордонного дос-П1ДУ врх1тектурно-планувально! орган1 аа!^ I споруд середах эагаль-.иоосв1ТН1х навчальних заклад ¡в. Анализ статистичних даних проде-монстрував, шр б¡ля 73£ середпх эагальноосв1тН1Х навчальних вак-лад1в Украши потребують каштального ремонту, техничного переоб-ладнання та реконструкц1I в еуттевим вб*льшенннм ¡снуючих навчальних плот,

Внасл^док натурного обстеження ШК1л виявлено, пр в б^льшосп об*ект1в дослхдження В1дсутня велика млыасть необх1дних тишв навчальних прим1шэнь 1 вон в^дпочинку, невбалансований режим экс-!1луатац11 1снуючих пришшрнь протягом року 1 доби, наявний ниэький ревень корисно! пловц на одного учня, да вумовлюе створення неспри-итливих умов для навчання, роботи та В1Дпочинку. Щ умови, а такод пост1йний поступовий роэвиток науки 1 техники обумовлюють необх!д-шсть вдосконалення арх1тектурно-гшанувально! орган1эац11 4 роаши-рення мереж! навчальних закладов новими типами лще1в 1 Г1мназ1й.

Анал1в вакордонного досв1ду св1дчить, що аах1ДН1 кра1ни вже пройтли стадш становления цього типу навчальних заклад¡в 1 мають Ч1ТКО сфзрмовану систему оов1ТИ в виеначеними нацшнальними особ-ливоетями для кожно! держави С Англия, Оранщя, Ягкшя, Шмеччина та ¿нш.).

Середн1 навчалын ваклади класиф1куються еа величиною контингенту,а спец1ал130ван1 - 1 еа профием основних специальностей або предмет¡в, щр викладакяься. Важиивою складовою частиною техшко-эю)ном1Чних покавиик1в 1 комфортност1 навчального середовища е ко-рисна плоир на одного учня (дще[ста або Пмнааиста). 3 анал18у доев 1ду буд1вництва, особливо в розвинутих кратнах, можна В1дзначи-ти, шр б!льш1сть навчальних закладов роэпод1Ляються за джерелами фшансування: державш (мутиципальт), приватш 1 зм^шаш. Частка приватних ааклад1В у систем1 осв1ти р1зних кра!Н становить вхд 3 до 7 В1деотК1В, а Л1це1в I'Г1мназ1й - в!д 3 до 36 в!дсотк1в.

3, метою гумэшваци та >ндив>дуал1эацИ навчального процесу 8ах1дн1 аналоги проектуються на пор1вняно неведику к¡льк1сть учшв, не больше 500 чолов1К, але Л1цей або пмнаэ1я в межах М1ста молк кооперуватися 8 функщонально необх!Дними йому примиценнями

б16Л10теки, клубного блоку, спортивного центру, басейну, майсте-рень, гуртожитку тощо. У проектуванн! навчальних ааклад1В при вибо-р1 виправданих функщональних р1шень вид1лякггьея дв1 основн! тен-яенцИ, що мають характер пол^фунюцональжм системи: в централ!-эованим арх1тектурно-планувальним решениям, в децентрал1вованим ршенням ( з дек ¡ль кома функц10нальними центрами).

Обидв! Ц1 тенденц!1 еупроводжуютьея вб^льшенням площ! плана, перетворенням лщею в комплексний культурно-навчальний центр або студентське мютечко а уявним центром симетрп в ллньому ггмна-эичному форум1 (клаеичний прийом).

Третя найменше в!дпрацьована система, особливо в краптх СНД, монофункциональна централ!зована система найб1льш перспективна, набувае найбиышн виразност! I неповторносП архитектурного р1-шення тому, шр вс1 функцюнальн1 центри М1етяться в одному будинку (в одному об'ем1).

Зуикщональне р1шення л1цею або пмнаап пов'явано як а традиции ими юнуючими формами навчання (самостийна, индивидуальна, групова), так 1 з новими 1 перспективними формами навчального про-цесу (самоси йна <{орма навчання а застосуванням комп'ютера, групо-ва форма навчання а допомогою р18нлх техжчних васобш навчання (ТЗН)).

НеобХ1Дно В1дэначити, що на комфорта сть навчального середови-щ впливають дв1 основно групй фактор1в: внутр^шП 1 аовнШШ.

Внутрхшн! фактори - це наявншть необх1дно! площ! навчальних 1 допомхжних лримицень, зон Вйдпочинку, можлив1сть IX роаширення на Л1ТН1Й перюд, ор1ентац1Я 'примицень, р1вень забезпечення ТЗН 1 т.д.

Виэначен1 основн! функщональн! зоки веередин1 будинк^в д!це1в 1 Г1мназ1й: зона обов'язкового навчання (|«аен1 ммнати, групоЫ i лекщйш аудитор^, б1бл1отека), вона гурткового навчання, духовно! культури та мистецтва (зала танцю та музики, зада органно! мувики, конгрегац1йна вала на 800 г С1лыле мЮць, музей, студИ та гуртки по ¡игересан), науково-досл1дна зона (прим1щення лаборато-Р1Й по окремим дисциплинам при каб1нетах або окремим блоком), зона прац1 (майстер-класи, майстерн! д1вчаток 1 хлопчик1В по 3-4 спе-ц1ал18ац1ям), зона вйдпочинку, екологч I та природи ("зеленрек-реацП, "жив1" куточки, теплши ¡т.д.).

Зови 1 паи фактори - це природно-юпматичн1, культурно-етногра-ф!чн1 1 М1Стобуд1ВН1 умови розм1шрння вструктург м1ста Л1Цею або пннавИ 1 ¡X вв'яаок э оточуючим середов'ищем 18 п1дприемствами ¿нфраструктури. ' ' ' '

На основ 1 проведеного анал1зу Еетановлено, що на формування I роэвиток етруктури мереж1 1 типолопю 6удинк1в л1це!в 1 пмназ1Й мае вплив комплекс р1зноман1Тних фактора, Еизначними а яких е

Л*

ил!дуюч1: природно-юпматичн!, культурно-етнографшн!, мютобуд!-Ш!1, соЦ1ально-педагог1ЧН1, науково-техтчн! та ¡нши

Природно-1Шматичм фактори сутгево впливають на формування арх¿тектури л 1 це1 в 1 г 1 мн'ав 1 й. У сукупностг а культурно-етногра-ф1чними традищями вони доэволяють вид 1лити чотири принципових проектио-буд1 вельиих вони Укра1ни з 1ндив1дуальними рекомендацией по проектуванню буд^вель навчальних заклад ¡в для комнсн зони (центральна, аах1дна, швденно-сходна, Швденна).

Культура та побут укра!нського народу, маючи багато аагально-пац]Ональних рис, 1 в наш час вбер1гають репональн1 та мхсцев1 особливость Нультурно-етнограф^чне районування довволяе- вивначити характер» 1 риси тих чи ¡нших явищ культури, релич I, арх1тектури га генеолопчних ав'яэк1в М1Ж ними, що впливають на зрХ1тектуру навчальних эаклад1в. Територ1я Укра1ни длиться на ряд етнограф!-чних зон: Середня Надншрянщина, Пад1лля, Слобожанщина 1 Полтав-щина, Полнея, Карпати 1 Прикарпаття, Швдень Украмш. Культурно-етнограф1ЧШ оеобливосп цих зон необх^дно враховувати при проек-тувэнн1 навчально-виховних будгвелъ.

В той же чае, при оргашэацП середньо! спец1вльно1 осв1ти в Укра1и1, мать бути врахован! як ¡сторичн! передумови формування навчальних эаклад1в, так сучасн! 1 перспективн1 навчально-педаго-114111 вимоги до них. У В1ДП0В1ДН0ст1 в решениями Шшстерства ос-В1ти Украши прюритетними напрямками реформування эагальжи осв1-ти в УкрЭШ1 б:

- рогвиток сштеми еагальноосв»тн1Х навчальних ваклад>в нового погешння;

- впровадження в практику системи безперервно! багатоступене-

во! 0СВ1ТИ;

- створення 1 впровадження нових орган ¡зафйно- педагог ¡чних принципов д1Яльност1 навчально-виховных ваклад1в - демократиэащя, ¡ндив1дуал1зац1я та комп' ютеризац!я навчального процесу;

- принцитово новий п1дх1д до формування складу 1 площ навчальних прик^щзнь, функцЮнальшЯ 1 об' емно-планувально 1 структури при проектуванн! споруд Л1це1в 1 Пмнаэ^й;

- еабевпечення вагальнодержавних та регшнальних потреб в ква-Л1ф1Кованнх кадрах, конкурентноспромояних в умовах ринкових в1дно-син, створення в перспектив! рег шнальиих технополЮ1в;

- виведення середньо1 та альтернативно! осеити в Укра^н! на Р1вень, пр в!дпов1дав би р1вню поотупального роавитку науково-тех-«¡чного прогресу в пров1дних краптх св1ту.

В другому роэдш "4уикц1опальна та об'емно-планувальна структур будинк^в л 1 це Iв 1 пмназ1Й" приводиться анал1Э 1 уэагальнення прогресивних тенденц1Й формування 1 арх¡тектурно-планувальна орга-

шаац! я основних навчальних прим^щэнь, приводиться рекомендац! I по ¡X вдосконаленню. Лще1 1 гч мнаэ 11 являють собою 61 льш складну 1 роавинуту функц10нальну систему р1эних навчальних примщэнь, на В1дмшу в1д будинк!В шшл 1 техн1кум1в.

Пмнаа1я* (в1д грецького "Ёутпазюп" - треную, роблю вправи) -середнШ навчальний ааклад (альтернативний, не спещальний), щр две поглиблену класйчну ступе неву- осв ¡ту 1-3 класи (пгдготовча гм-мназ1Я), 4-8 1 9-11 класи 1 право для переходу в л1цей (п!сля 8-9 кяаоу), або вступу в коледж, ¡нститут, университет* (Шсля 10-11 плесу).

Л^цей** (в1д грецького "1уКеЮп" - навчаю в сп1Вбес.1Д1) - навчальний заклад, який эавершае вишу ланку вагально! середньо1 осв1-ти а поглибленою клаеичною освиою, де в1дбуваеться эавершальна спещал1зац1Я (2-3 профес10 I профор^енташя учн1В. Можуть матй двохступеневий ртвень навчання Б-8 та 9-11 класи.

Мережа проектованих перспективних тип ¡в лще!в 1 Г1мнаа1й покликана доповнити 1 роэвинути систему середньо! вагально! 1 серед-нын специально! освИи в Укра1н1 в в1дпов1дност! в сучасними педагог ¡чно-виховними вимогами 1 прогресивними тенденц1ями фэрмуван-ня архнектури навчальних еаклад1 в. Сьогоди: в багаточисельних навчальних закладов В1Д лочатково! школи до ун1верситету на л!це1 з Г1мнаэ1I покладаються В1ДП0В1Д&ПЬН1 эавдання по покращанню р!вня 1 якост1 освни. Дал! ц1 функЩ! будуть поглиблюватися 1 роэширю-ватиея.

Структура самого навчального еакладу лщею або г 1 мнаэ 11" включав до свого складу три основних типи функт онвлыю-планувольних блок I в:

- навчальний блогё (блокуеться э майстернями 1 лаборатор1ями);

- культурно-масовий або духовний центр;

- спортивний блок.

В свою чергу Ц1 блоки складаютьея э таких елементхв: трупов! навчальн1 примицення, гуртков! навчальн1 примйцення, класи та каб1нети, аудиторП та эали (глядацьк1, концертн1, спортивно, применяя для ¡ндив1дуальних ванять 1 активного в!дпочинку, майс-терн1 та майстер-класи, тренувально-спортивн 1 примщення I т.д.

Робоча ячейка ступеневого комп'югерного класу (або групового прим1щення) под1лябться на:,

- робоче м1сце викладача (РШЗ);

- рОбОЧ1 М1СЦЯ учн£в. (РМУ).

Клас роэраховуеться на 21-24 РМУ (кратно трьохрядйому ровташу-

* - Брокгауз и Ефрон, Энциклопедический словарь. С.-Пб., 1893,

Т. 16, с. 694-707; ** - т. 34, о. 859-860.

ванню комл'югерних столиц. РоэмИцення комп'ютер^в в клас! в вале жност г Б1Д С1!ец1ал1вац11 1 вимог навчального процесу (традиц1й-них 1 оучасних) можуть мати рхшення: рядне, точкове, лтйне (фро-нтальне), периметральне, диференщйоване 1 довхльне роэташування. '

АнаЛ1Э доев 1 ду проектування нових тишв будинмв в УкраIн 1 дозволяв в1даначити, ар еволодя вехх л!це!в » нмнаэ1Й незалежно в!д ¡X величини 1 проф)лю шдготовки проходить традиц!йн1 три ос-новш етапи свого становления 1 розвитку:

I етап - еучасний етап "вживления" поглиблено! i ел1таржн осв1ти в рамки ¡снуючо1 системи середн1х шшл, ПТУ 1 техн1кум1в, етап пошукового експеримеитального проектування, модерн¡ваЦ1I;

II етап - становления 1 розвиток науково-обгрунтованих арх1-тектурних ршень нових тшив навчальних ваклад1в лще1в i Г1мнаэ1й;

III етап - вщпрацювання остаточних баэових норм проектування в валежностч В1 д региону Укра ¡ни, проектування об'еднаних лще 1в 1 г1мназ!Й по базовим проектним роэробкам, р1зноб1чне кооперування, створення великих Г1мна8ичних кoмплeкciв (спещал!аованих та ско-оперованих) 1 студмютечок, формування по Укра¡нг мерели рег10-нальних технополис 1В 1 т.д.

Проведений анализ покаэуе, що при проектуванш необх1дно вра-ховувати загальн1 про г ре с йен I тенденци формування споруд лЩе!в 1 Пмнаэ1й:

- в1дродження духовност1 1 нацюнальних традиций;

- арх1тектура лще1в 1 Г1мназ1й повинна синтеэувати в с061 комфортне навчальне середовище, що в^дпов!две сучасним педагопч-ним вимогам, а сучасн» конструкцИ 1 буд1велън1 матер¡али повинн» надавати широкий виб1р арх1тектурно-просторових р^шень;

- роэширення номенклатури навчальних примицень за рахунок прин-цнпово нових примицень лщею 1 пмнааП - групових, гурткових клас1В, майстер-клас¡в, комп'ютерних юшкМв, спещал1бов&них каб1-неив 1Ноэемиих мов, л1нгафонних каб1нет!в, спец1ал13ованних 1 ун1ф1КОваних багатофунюиональних зал ¡в;

- абольшення площ1 навчальних 1 пованавчадьних пришщэнь з роерахунку на 1 учня;

- ветановдення В1ДПОВ1ДНОСТ1 мхж динам¡кою розвитку навчального процесу 1 матерхально-гехмчною базою пмнаэичного центру шляхом впровадження "гнучко!" комплексно! системи генплана з зонами перспективного розвитку арх1тектурно-планувальних ршенъ навчальних, клубних 1 спортивних корпус¡в;

- наближення навчальних заклад ¡в лЩе ¡в, Г1мнаа1й 1 пмназич-них комплекс ¡в до вон активного в1дпочинку х мюць аастосування на практищ энань 1 навичок: до виробництва, В1ДП0В1Дних коледж1в та ву®1в, науково-досл1дних 1нститутхв,.культурно-масових ¡.духов-

но-рел1Пйних центров, центров торПвл1 та б ¡внесу, до садово-пар-кових зон 1 агрокультурних парков;

- аабеапечення комплексу р18номан1тних форм д1яльност1 в лщег чи пмнаэП "в^дпочинок - мистецтво - рел1Пя - навчання - наука -виробництво" I оргаН1эаЦ1я !х рационального ваабмоэв'явку в проце-с1 навчання;

- забеэпечення своечасного спорудження всього комплексу не-0бх1дних навчальних, наукових, культурно-масових, рел1пйних, спортивних, виробничих, житлових 1 аДМ1Н1СТраТИБНО-ОбСЛуГОВуГ)ЧИХ будинк!в 1 споруд, всього навчального эакладу в ц!лому;

- диференц!йний ШДХ1Д до 1ндив1дуал)эац11 навчання, ¡нновацП в роэвитку техничного забеэпечення навчального процесу; створення нових тип1в каб1нет1в оперативного контролю анань, банку даних б1блютеки автоматиаовалоI системи управл1ння (АСУ) шдив1дуалышх флопп1-диск1в,телеауд!0-1 обчислювального центр1в та ¡н. примицень.

Разом в тим досллдження показало, що запропонован1 вище прим1-

щення гурттв 1 групових клас1в повшш проектуватися не менше чим 2 2 2. на 36 м навчально! площ при 2,8 м /чол. - в лщеях 1 3 м /чол. -

в Г1мнаа1ях,прими1|!эння комп'ютерних клас1в 1 опец1ал1вованих кабинет ¡в не менше 72 м2, иорисно 1 навчально I алони при 6 мг/чол. За-гальна корисна площд комп'ютерного центру (КЦ) при Л1це! 1 г1мна-

811 повинна бути найбIльиою 8 усього комплексу з розрахунку на оду

ного учня - до 15 м . У лщеях 1 пмназ!ях примхщення спещаливо-паних конгрегац1Йних 1 ун!ф1кованих багатофункц1ональних аал1в по К1ЛЬК0СТ1 учи¡в проектуються э роэрахунку 1 мг/учня - в Л1ЦеI 1 1,1 - 1,2 м /учня - в ПмнаэП. Всього ж на 1-го учня (л1це1ста, Нмназиста) повинно припадати не менше 15,4 м2 в лще1, 13,6 м2 -в пмнаэП. Це обумовлено большим контингентом 1 меншю спец!ал1- ■ 8аЦ1ею в Г1мназ1ях, Н1Ж в лицеях.

У третьему роэд^Л) "РекомендаЩ I 1 пропоаицИ по арх^тектурно-планувальн!й орган1вац11 перспективних тишв споруд лще1в 1 пмнаэП" окруслен 1 арх1тектурно-типолог¡чн 1 основи, що виэначають ч1тке розмежування м1ж навчальними замадами нових тшив Л1це¡в I Пмнаэ1й, 1 визначена ¡х класиф1кащя та М1сце в систем! осв1ти Укражи, яка пост1йно розвиваеться. Лще1 1 г1мназП - принципово В1ДМ1НН1 В1Д с*редшх ШК1Л навчально-виховш ааклади ел1тарного типу, щр створюються на основ 1 сучасних та перспективних вимог до орган1вац1! навчального процесу, вб!льшення складу ! площ навчаль-них 1 допом1жн1Х прим1шэнь. Роэширення мереж» навчальних ааклади 1 р^зноматтнЮ'гь ¡х Р1В!ПВ акредитацП в Укра1Н1 надае можливхсть диференц:йованого подходу до кожного окремого учня, 1НДИБ1 дуалаа-Ц1I його спец1ально1 П1дготовки по особист!й навчальн1й схем1 на кожному щабл! курсу навчання.

У сучасних у швах, коли шдвшцуеться увага до сощально! сфери i эростають вимоги до архггектури MiCbKoi эабудови, необх^дний комплекений пiдхiд до створення мереж! навчально-виховних eamafliB.

Важливим мютобуд1вним фактором, вумовленим цхною веьш i сут-тбво впливаючим на формування мереж! i функцюнально-планувальноi отруктури буд!вель Л1це1в i riMHaaift. як об'егачв, s. вменыпення ПЛОЩ1 вабудови. 3 ц i еi точки вору можлив i TaKi вар1 анти розташува-ния цих ааклад!в у межах Mi ста:

- об'ект у структур! новоi вабудови;

- об'ект у aoHi контакту старо! i HOBOf вабудови;

- об'ект у вон i oycniabHo-aflMiHiCTpaTHBHoro центру mi ста. Сучасш навчально-виховн1 будинки пороняно в iншими закладами об-слуговування населения ваймають вначн1 територП. HaeiTb npocTi ва функцюнальним складом шк1льн! д1лянки складають до 1БХ эагально! нлопи М1крорайону. Заклади Л1Це1в i riMHaaifl в комплексом сучасних педагог¡чних, М1Стобуд1Вних i санiTapHO-ririSHiчних вимог до них будуть ваймати ще б1льпи Д1лянки - Bifl 5 га (riMHaaifl) до 10 га 'имназичний комплекс). Тому, в М1.етобуд1Вному аспектi, пропону-еться використовувати два найб1льш прийнятних шляхи вб1льшення пильност! вабудови Л1це1в i riMHaaift:

- зб!льшення навчально! плопи за рахунок вбтшння к1лькост1 noeepxiB (але не больше 3-4) в одному об'ектi (моноцентричла схема) ;

- створення дек1лькох центр1в при кооперуванн1 черев навчаль-но-матер¡альну баву i 1нтегрованих навчальних вон (пол1центрична схема).

Пвниця у формах i piвнях промислового роввитку i уг>бан1еац11 окремих perioHiB, розвиток буд1вельно1 баэи Шдустр1ального вироб-ництва i проектування формують валлив1 передумови регюнального п¡дходу до багатовар1антного проектувалня споруд лiце iв i пмна-81Й. Як показують Д0СЛ1Дження, для кожжп ia проектно-буд1вельних вон Укра1ни повиннi ровроблятись ¡ндив1дуальн1 арх i те ктурно-проек-тн! р1шення навчальних ааклад^в э врахуванням конкретних умов бу-Д1вницгва, национально- юторичних традиц1й, бyдiвeльнo-тexнoлoгi-чних вимог, архитектурно-компоэид1Йних законом!рностей формування естетично виразних споруд.

Дисертантом Bi дпрацьоваш i рекомендуються основн i положения методики диференщйованого ■ подходу до проектування розглянутих споруд л 1 цеIв i riMHaaift на найближчу перспективу.

Методикою проектування передбачаеться централ¡вована роэробка т1льки базового арх1тектурно-типолог1чного ряду Л1це1в i г i мнаэ i й i ix базових проектних piineHb (на сгадгi "Проект"), а на ix 0CH0Bi .periональними проектними органгващями ровробляються iндивlдyaльнi

проекти буд1вель а врахуванням р!зноман!тних мхсцевих умов буд!в-ництва (стаД1Я "Робел креслення"). Але найб^льш Д0Ц1льно викорис-гання метоД1В багатова^иантного проектування на основ! використан-ня розроблених автором функщональних структур, та об'вмно-плану-вальних елемент1В (нормалей) Л1Цв1в 1 г1мнаэ1й. В ¡деалх, скхльки л1це1 в 1 Г1мнаэ1й, ст1льки повинно бути 1 (ндив1дуальних, непов-торних арх1тектурно-проектних Р1пюнь цих буд1вель.

Автором роэроблет базов! типи лще!в на 200-600 учи 1 в, зага-льна площа яких 2600 -7500 мг1 Г1мнав1й на 600-1600 учи 1в 1 в1дп0-в1дно эагальною плоцею прим1щ;нь 7600 - 24000 м2. Розрахунок проводиться з врахуванням пловд на одного учня 13,6 м в навчальних закладах гуман¡тарного напрямку 1 15,4 м2 на одного учня в навчальних эакладах техшчного напрямку.

Роэглядаючи л^це! 1 пмнаэП як перспективн1 типи навчальних заклаД1В, арх1текторов1-проектанту дощльно користуватиеь рекомен-дац1ями з фупкцюнальних структур 1 архдтектурно-планувальжм ор-гашвацП лЩ1в 1 Г1мнаэ1й; розроблених в дисертацП. Специф1ка диференц] йованого гид-ходу до проектування нового навчального закладу включав гак! етапи:

- визначення типу навчального закладу (лцей або г ¡мят ¡я) та його роэм^арння в галежност1 в1д проектно-будхвельного 1 культур-но-етнограф1чного зонування;

-. класиф1кац1я лщея або Пмнази ва величиною 1 м1сткЮтю;

- диференщахдя навчальних эаклад!в по призначенню 1 специфщ1 навчального процесу; .

- роэм1щення в структур! м1ста ( в центрь в микрорайон!, в промзот, в нередмютО;

- ов'яаок 1 наближення навчального еакладу до адм^стративних, ре.иг 1 йних, культурио-мааовнх 1 спортивних шсъкнх споруд;

- визначення галуэевих орган 1еац1йно-технIчних особливостей формування 1 роввитку мереж1 навчальних эаклад1в, вплив на проектування будхвель з врахуванням IX ¡нтеграцП 1 вваемодП в едшнй систем*;

- диф5ренц1ац,1Я навчальних примхщень по наявност! житлового блоку - л1дей, Г1мнаэ1я або лхцеймнтернат, г1мназ1я-1нтернат.

Будхвл1 1 комплекси лще!в 1 г1мназ!й в^носяться до першочер-гових елемешмв обслутовування населения по м1сцю проживания М мо-жуть роэташовувагися: в ¡сторичних 1 адм1нIстративних центрах м!ст, в зонах, щр прилягають до ¡сторичного ядра мюта, в центрах м!кро-район1в, в примюьких зонах, пова мютом, в промислових районе«, наближених до мхеця пращ, в зон! розташування вуэхв, студентських мхстечок, академэон, технопол!с!в. Арх!тектурно-художня виразн!сть будхвель повинна враховувати рег10нальн1 та uicцeвi национально-

культурна традици 1 В1Д0бракати стильов! особливост1 укра1нсько1 арх!тегстури.

Таким чином, розроблеш ключов! наука в 1 положения доаводяють Ц1ленаправлено вирилувати р18номан1тн» питания архнектурно-плану-вально1 оргашзацп л1це!в 1 г1мна31Й.

0СН0ВН1 ВИСНОВКИ I РЕЗУЛЬТАТИ РОВОТМ

Створення архнектури б/Д1вель а оптимальними умовами для проведения навчально-виховного процесу в В1ДП0В1ДН0СТ1 в сучасними 1 перспективними вимогами соц1ального 1 науково-техн^чного прогресу-одне в актуальних вавдань, яке обумовлюе необх1дн1сть роэробки наукових положень, принцишв та прийомхв архитектурного проектува-ння Л1це1в, Г1мнав1й та ¡х комплеюмв.

1. В1дм1нними рисами Л1це!в 1 пмнавхй, як навчальних 8аклад1в нового типу, е: б]льш роэвинена функцюнальна 1 арх 1 тектурно-пла-нувальна структура них заклада, аб1льшена аагальна 1 навчальна площа на одного учня, високий р1вень эабеэпечення обладнанням ТЭН 1 ЕОМ, к1льк1сть I роам1ри Л1ТН1Х примхщень (в курортних вонах), роэташування в структур* М1ета 1 вв'язок Л1цею, Г1мнаэ11 а навко-диашм середовишэм, а це спричиня? роэширення номенклатури навчальних примщень 1 бломв еа рахунок створення нових культурних, гумаштарних, духовних та техн1чних циклов 1 вон в1дпочинку.

Автором роеширена функциональна структура л 1 цеIв 1 пмнавхй такими аонами: навчальна суто класична, практична, науково-дослана, гуртково-клубка, духовномультурна, спортивна та вона ыдпо-чинну. Також розширено с клад основних примицень таким перед ¡ком функц10нальних елемент1в Л1Це1В I Г1мназ1й: групове примицення, гуртковий каб1нет, спец1ал1еований №61 нет в ТЗН 1 ЕОМ, майстер-класи (в авторських школам), семшарськ!, рел1ПЙН1 та тренуваль-но-тренажерн1 прим1ш,ення 1 вали.

Гновацп в роавитку навчальн*-" технологи в Л1Цеях 1 Пмнаа¡ях полягають в ефективному використанн1 сучасних техн1чних засоб^в аа чотирьма основними напрямками: автоматиэац1я управЛ1ННя вс1ма циклами, обм1н ¡нформац1ею, комп' ютерива1ия науково-мЮткого иавчаль- , ного процесу, програмне аабеэпечення.

2. Розроблен1 1 рекомендуютьея баэов1 принципово нов! типи примпцень: класи,' майстер-класи, групов1 та гуртков! применяя. Сюад 1 площ1 1х вивначаюгься в валежностх в;д обраних бааових Функцюнально-планувальних схем, але не менше 2,4 мг на одного учня. Площ1 в ¡нших примиденнях повинн! бути не менше: лабораторП 1 кибшети - 2,8 м2, техн1ЧИ1 лабораторм - Б м2, л1нгафонИ1 каб1не-ти - 3 м , ка^нети ¡нфэрмахики 1 обчиелювально! техники, аали

креслення, малюнку та живогмсу - 6 м2 на одного учня.

3. При фэрмуванш арх1тектурно-планувально1 орган¡аац!! буди-нк^в Л1це;в I Г1мнаа!й доц!льно передбачати:

- оручн¡сть эастосування ! експлуатащ I вс1К сучасних техшч-них васоб1в навчання;

- можливють трансформац11 групових, масових прим^шрнь 1 вес-няно-оо1ннього ровширення навчальних прим1щ,ень в псриюму поверен

- виэначення ооповних напрямК1В перспективного роэвитку навчального комплексу 8 ВИД1ЛСННИМ «¡ОруМ1В (центр!в), площ, плолуэдок, перекритих галерей 1 рек1»?ац1Й;

- врахування природно-юпматичних, культурно-етнограф'чних умов I фактору Ц1нност1 територ1I новы вабудови;

- широке використання нацюнально! культурно-1 сторичноI спад-щини, традищй укра1нського декора в арх1тектур! будов;

- використання з^Нльшеного модуля с ¡тки каркасу навчального корпусу С 720-750);

- зонування територ11 генплану в врахуванням основних сучасних або перепективних напрям^в роэвитку комплексу.

4. Розповсюджен1 прямокутна 1 квадратна арх¡тектурно-композиций« 1 схеми не эаввди в1дпов1даоть р1эноплановим сучасним вимогам. В проектних пропоэиц1ЯХ автором рекомендуеться ширше використову-вати рзд1альну, восьми-, шести-, трикутну арх1тектурно-планувальну с¡тку, що дозволяв В!ЛЬН1ше формувати гнучк1 форми 1 об'еми всього корпусу в залежност1 В1Д умов пост1йно прогресуючо! технолог 11 навчального процесу.

Б. Роэглянуп в робот 1 науково-методичнг основи проектування передбачають диференц1ЙованиЯ гп ДХ1Д до 1ндив1 дуального проектування Суд1вель Л1це1в 1 Нмнаэ1Й та нмназичних комплеюнв. Щ мето-ди баэуються на роэроблених дощ льних функцюнальних схемах, нормалях прим1щень, запропонованого архтктурно-типолончного ряду 1 проповиц1й по баэовим арх^тектурно-проектним виршенням буд1вель лще¡в 1 г1мназ!Й. Рекомендуеться роэширення базового арх^тектурно-ТИПОЛОГ¡ЧНОГО РЯДУ Та ТВОрЧОГО ПОШуку р18Н0МаН1ТНИХ об' Емно-компо-эиц1Йних р1шень л1це1в 1 Г1мнаэ1й в конкретних умовах буд^вництва.

Запропонований арх1тектурно-типолог1чний ряд базових проектних ршень оснований на 5-ти видах арх1тектурно-планувальних схем'а р1Эноман!Тною функщональною структурою, яка включав навчальну, практичну, культурно-релIг 1йну, науково-доел¡дну та спортивну вони. Щ види Л1це1в 1 г ¡мназ1й мокуть бути p¡8ними по технжо-економ1ч-ним покаэникам (ТЕП) I роэраховаш в еале*иост1 В1д вавдання на проектування в^д 200 до 600 учн!в в Л1це1 1 в^ 600 до 2000 1 больше уч^в в НмнаэП.

Р1эн0ман1тн1сть арх 1 тектурно-компоэиц 1 йних р1шень лще1в I

г илнаа¡й 1 пошук неповторно 1 ¡х художньо]" вирааност1 1 гндив1дуа-Л1зац11 арх1тектурно-проектних р1шень виэначаеться рекомендовано*) методикою проект уьання. Перех! д до ринково! економ^ки вимагае но-вих орган шацШних структур в проектной справь Конкуренция твор-чих 1 дей 1 ринок р1ан0ман1тних прюектних виршекь дозволить П1 дня-ти як^сть 1 конкурентноэдатнють проектов.

6. 0рган1аац1я мережа Л1це1в 1 г1мназ1Й в М1ськ1й структур! вд1Йснюеться в. сшввхдношенн! 1:3 в основному, базуеться на частков^й реорганшацП 1Снуючо1 мереж1 шкхльних эаклад1в. Рекомендован! вар1антн1 схеми роамиденни будиншв Л1це1в I 1Чмназ1й на вемельних д1лянках. ЫонофункЩональна 1 гюл1функцюнальна плану-вапьш схеми, наприклад, базуютьея на принципах кооперувайня буд1-вель лще1в 1 г1мназ1й 1 ¡х окремих функцшнальних блок1в м1ж собою, що виэначаеться вавданням на проектування.

^уд^вл! Л1Цв1в 1 Г1Мна31Й займають аначне М1сце -в мереЖ1 нав-чальних ваклад1в Украши поряд э початковими, середами, спещал1-вованими школами, ПТУ, техникумами, коледжами 1 вузами.

Впровадження результатов даного досл1дження дозволить одержати соц1альний 1 економхчний ефект 1 буде сприяти ршенню важливих практичних задач: ,

- п1двипрнню ефективност! каштальних вкладень 1 скороченню експлуатащйних витрат на розвиток нових тишв прив!лейованих нав-чальних эаклад1в;

- покращенню якюного р»вня арх1тектурно-проектних ршень бу-дшШв л1це¡в, Г1мнаЭ1Й 1 доц1льно! оргашзацп' 1"х мере«1.

Реэультати роботи впроваджен! в таких науково-досл1дних 1 ар-х1тентурно-проектних роботах:

1. Тех^чне еавдання на ровробку функцюнально-планувальжн структури нових тип1в вшл, л1це1 в, г!мнаэ1й, колед«1в, дошк!льних ваклад^в 1 визначення складу та площ прим11цень в!дпов1дно нових норматив¡в // ВДР (догов1р 4452/ ЫА) - КшвЗНЩЕП, 1994 р. (Участь автора в розробц! теми).

8. Проект школи-'л! цею для старнюкласник1в на 990 учшв для микрорайону "ПЬэняки" в м.Киев1 // Робочий проект (догов1р N5 18940) 1992 р1к, Ки!впроект (у склада авторського колективу).

3. Пмназ^я на 504 учн1 для эах1дного репону Украши на приклад} пмнаэП в ы. Тернопол1 // Проект N 30-94, 1994 р. (у склаД1 авторського колективу).

4. Участь в рогзробщ норм проектування "Державш буд!вельн1 норми Укра1ни. ДШ. Проект. НавчальнГ буд!ВЛ1". - Кшв. Ки1вЗНД1ЕП - 1К<? р. /ДБН 2.2. 5.96 /.

СПИСОК ПУВЛ1КАД1Й АВТОРА ПО TEMI ДИСЕРТАЦП:

1. Формування apxireKTy[m нових тшив учбових заклаД1В лще)в i riMHasiii в Укра/Hi // Еуд1вництв0 Украхки. - 1996.- N4,- С. 14-16,

2. Елементи apxireKTypnoi виравноотi в1дроджуввпих в Украiнi ТИП1В учбових saiuiafliB JiineiB i riMHaaift // Буд1вництво Укради. -1995. - N б. - О. Vd-16.

а. Сяйво Староекадем1чного корпусу (Кикво-Могилянська академ1Я) // Буд1 вництво Украхни. - 199G. - N 5,- С. 17-19.

4. Сучасш аасоби техю чного забевпечення учбово-виховного ирпцесу в Лцеях та пмная!як // PiflHa школа. - 1995. -г- N 4. -0.68-73. .

5. Архитектурно-планировочные принципы новых типов учебных эданий-лицеев // Тезисы докладов 53-й научно-практической конференции профессорско-преподавательского состава, аспирантов и студентов. К. : КИСИ, - 1992. - С. 20.

Оснонньк- пр.-дтк'нлк!! армирования внутренней среды учебного процесса// Тези допо(ндей 54--i науково-практично1 конференц! i професорсько-виюгадацького складу acnipanTiB х студенив К1Б1. К: К1Б1, - 1993.- С. 70. (в соавторстве с Добровольским JI. А. ).

7. Архитектурно-пространственные решения современных учебных заведений // Ме«региональная научнопрактическая конференция "ПНолы цокот типа: опыт становления, технологии и перспективы". г.Запорожье, 12-13 мая 1993 г. Тезисы докладов и сообщений. Часть I. , 3.: - 1993.- С. 37-41. (в соавторстве с Добровольским JLA.).

8. Задание и методические рекомендации к разработке курсового и дипломного проекта на тему: "Лицей на 280-540 учащихся". - К.: КГТУСиА. - 1994,- 12 с.'

9. Вихоенэ роль apxi тектури oiKiл нового типу // Всеукрв! нська науково-практична конференцхя 8 проблем роботи середнхх загально-ocBiTHix навчально-виховних вакладхв нового типу. Тееи доповiдей та вистушв. Вииуск другий. - К : 1994. - С. 218-226.

АННОТАЦИЯ

Семка С. В. Архитсктурно-плаиировочиая организации одаиий лицеев и гимназий (в условиях Украины).

Диссертация на соискание ученой степени кандидата архитектуры по специальности 18.00.02 - Архитектура зданий и сооружений, Киевский государственный технический университет строительства и архитектуры, Киев, - 1996.

Исследование посвящено вопросам формирования обьемно-планиро-вочных решений, разработке научно-методических положаний по проектированию зданий лицеев и гимназий в городах Украины.

Автором расширена функциональная структура лицеев и гимнавий, разработаны научно-методические основы их проектирования.

Ключевые слова: архитектура,едания лицеев и гимназий, нормативы, функционально-планировочные модели, базовые разработки, индивидуальное проектирование.

ANNOTATION

Syoiitka S. V. Architecture-planning organization of 1 усе urn arid gymnasium buildings' (in condition of Ukraine).

Dissertation for- the achievement of PH-D degree in engineering and architectural sciences under the speciality 18,00. OS -Architecture buildings and construct ion, the Kiev State Technical University of Construction arid Architecture, Kiev, 1996.

The present research into the issue of forming volumetric planning resolutions, work out scientific methodical situation lyceum and gynmasium buildings projection in Ukrainian cities.

Author widened the functionary structure of lyceums and gymnasiums, worked out scientific methodical basis for their design.

Key words: architeckture, luoeuins and gymnasiums buildings', naturall inspection, funotionare-planning structures, architectural planning resolutions, basic works out, individual design.

Юшчовi слова: apxiTeKTypa, бyдiвлi лiцеiв i ri мназ¡й, норма-тиьи, фуикцюналъно-планувальн! модель 6a&0Bi роэробки, ¡ндив^у-альне проектування.

РЕКОМЕНДУЕМЫЙ АРХИТЕКТУРНО -ТИПО ЛОГИЧЕСКИЙ РЯД БАЗИСНЫХ ПРОЕКТНЫХ РЕШЕНИЙ ЛИЦЕЕВ И ГИМНАЗИИ

ФУНКЦИОНАЛЬНАЯ СТРУКТУРА I ЗОНЫ I

АРХИТЕКТУРНО- ПЛАНИРОВОЧНЫЕ И КОНСТРУКТИВНЫЕ СХЕМЫ

композиционные схемы блокиров - я

тэп

fX) УЧЕБНАЯ

шссы

КАБИНЕТЫ С TCU групповые с ico

tnHf I Ll rASunirtl С ЭВМ

.ШИННЫЕ Í УДК ТОРИИ

lf)nPAiai«ECKAR

МОРАТОРИИ С ПОДСОБКАМИ УЧЕБНЫЕ КАБИНЕТЫ КАБИНЕТЫ КЦ MiCTLPÍAACfbt M*CTEPCKUE ПРОЫЬЩП ПН-ныс помете.. HUI.ЦЕХА

DryíbTypHO-

ОБЩЕСТВЕННАЯ

АКТОЬЫЙ КРУЖКИ АРТИСТИЧЕСКИЕ КЛАССЫ Tin (ÍÍ6

U ЮРЕОГРАОРЯИ ÍCTPAAA WÍÍ С ТС А1М»НИСТРА|)И» ©НАУЧНО-ис-

СЛЕДОВАТЕА-R

ЛИНЕ ИНАЯ

ш

А РАЗМЕЩЕНИЕ 1

б КОНСТРУКТИВНА» CIEMA

а'

я

ММШТИА»

4

АДБОРАТОРИИ"

ьмвлиотид С ТСО

И З&М коипъиэ* ц|и1р кц ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫ! ЦЕ к А и ПОЛИГОНЫ ШЦПОМЕЩШЯ ^спортивная

СПОРТЗАЛ ТНОРНАЯ

м*лы£ э*Хы.; -ЗДАЫ ПО 3-4 ей

1ДИ СПОРТА ПААЫШЬЧЫИ

Б А С С ( М Ji ЬАОк PAJAtftAAOK

iSFiS

и |

♦ ♦♦ У.

© а*

о

о о

0<3

л-

-К, i л А 1

II

III

IV

2

АРХИТЕКТУРНОЕ РЕШЕНИЕ ПЕРСПЕКТИВНОГО УЧЕБНОГО ЦЕНТРА ЛИЦЕЯ ЭКОНОМИКИ И БИЗНЕСА ДЛЯ БОЛЬШИХ И КРУПНЫХ ГОРОДОВ УКРАИНЫ (ПРОЕКТНОЕ ПРЕДЛОЖЕНИЕ АВТОРА)

ПРИЕМЫ РАЗМЕЩЕНИЯ ЛИЦЕЕВ И ГИМНАЗИЙ НА ЗЕМЕЛЬНЫХ УЧАСТКАХ

приемы размещения лицеев и гимназии на земельных участка*

1 РЯДОВОЕ размещение

■ в ядре города

•в зоне контактной застройки

монофункциональна я архитектурно-планировочная схем«

со сквозным проездом

полифункциональная архитектурно-планировочная схема

ШЕШ1

со сквозным проездом

2 УГЛОВОЕ размещение

•в контактной зоне

с тупиковым проездом

с тупиковым проездом ж-жилая зона б - библиотека

3 ГЛУБИННОЕ размещение •в зоне контактной застройки ■в зоне нового строительства

с тупиковым проездом

ункциональный центр учебная зона

с - спортивная зона п-парковая зона

4

РЕКОМЕНДУЕМЫЕ МОДЕЛИ ФУНКЦИОНАЛЬНЫХ ВЗАИМОСВЯЗЕЙ ПОМЕЩЕНИЙ

н> т п лощлдь.%,

функциональные ГРУППЫ л ШЕИ имна зин

1 основн классы.кабинеты 2.4 2.5

2 групповые с т с 0 2.8 3.0

лингафонные кабинеты 1.0 з.б

аудитории лекц(з0-150) 1.5 1.2

5 кабинеты с звмои иш»м) бо 6.0

в лаборатории (ф>13..мм..ш; 5.0 -

1 классы компьют. центра 5.0 -

а * мастер-классы 2.1 2.8

9 * мастерские 2.1 -

10 производств. помещения 5.2 -

11 администрация 2.« 2.2

12 *кружки (иреигрм.имл.юш 3.« 3.6

13 АКТОВЫЙ ЗАЛ С ЭСТРАДОЙ 1.2 1.0

14 фойе с видеозалом 1.5 о.в

и классы иэящнык нс-те 4.2 3.6

1С СПОРТЗАЛ (СО мин МИ.ИМЦ 1.0 1.0

17 * тренажерные залы з.б 3.0

1в залы по видам спорта 4.2 -

19 плавательный бассейн - -

20 блок раздевалок (д»ш,С/у 0.8 0.4

21 библиотека с звм.тсй 2.4 2.0

22 'лаборатории специальн З.Б 3.2

23 компьютер. центр (кк) - -

и общежитие учит. И ГОС 8.0 -

2! * общежитие учащихся 6,0 4.2

2< медпункт - -

нормируемая площадь мл 1 уч-ся не менее

13.« 13.6

одно мбоче£ место у ДИСПЛЕЯ* НЕ МЕНЕЕ

* юн нмтии помоет

РЕКОМЕНДУЕМЫЕ ПЛОЩАДИ ПОМЕЩЕНИИ ЗДАНИЙ ЛИЦЕЕВ И ГИМНАЗИЙ

ВМЕСТИМОСТЬ V4. ЗАВЕДЕНИЙ . ЧЕЛ D ЮЖНАЯ И ЗАПАДНАЯ ЮГО-ВОСТОЧНАЯ ПСЗ ЦЕНТРАЛЬНАЯ ПСЗ

s г ш 3 I о с с X h- КОЛИЧЕСТВЕННО! СООТНОШЕНИЕ .' А.СООТНОШ.СТО РОН В ПЛАНЕ А 1 и X о I и ? 3 X со IÛ В НАЛИЧИЕ вспо М0Г.П0ЫЕШ. -и * É X со 1— Ï -О II с с < <ï из аа < Асоотнош. СТО-1 РОН В ПЛАНЕ ! 5* < Se X о I и Î 3 X m 10 о §g lê. il m Г ЧИСЛО МЕСТ В П0МЕЩ..ЧЕЛ "з j -0 S3j la! <о с с i <

1 42 111 13 - 9 192 1 12 3.6 - 12 28 8 1 13 3 6 + 12 i 23.S £

2 - - - - 2 8 672 - — - 30 72.П - - - 30 72.0 j

а 1 о 3 - - - - 12 720 - —' - <4 84 0 -- - + 16 96.0 i

Q Л 4 - - - - 8 224 - - - 10 23.0 - - 12 33.6 f

5 - 1 и - - 24 72.0 1 1.4 - ♦ 1S 48.0 1 1.5 - + 16 48.0 [

<t 2 6 - - 3 6 - 48 57.6 - — ♦ 60 12.0 - - - 72 87,0 |

1 36 1.12 3.6 - 8 18.2 1 1.2 3 6 ♦ 12 28.8 1.1.3 3.6 - 12 28.81

2 - - - - 24 57 6 - - - 30 12 0 - - 30 72,0 j

О 3 - - - - 1 2 72.0 - - ♦ 12 72.0 - - 4 14 84.01

m 1 4 - - - - 8 22,4 - - + 10 ,28.0 - - ♦ 12 33.61

о 5 - 1:1.3 - - I 4 72.0 1:1.3 - ♦ 16 4 8.0 1:1.3 - + 16 48.0 !

X < 6 - - - - 12 В8.9 - - - 60 72.0 - - 60 72.0 j

ь 7 - - 4.2 - 120 120. 136 11.5 4.5 - 120 '120, 136 - 4.5 + 120 120, ,136

1 17 1.13 3.6 - в 14.4 1:1.3 42 - 8 19.2 11.4 4.2 4 8 192 j

2 - - - - 24 57.6 - - - 24 57,6 - - - 24 57,6

1 а 1 о 3 - - - 12 7Z.C - - - 12 72.0 - - - 12 72.0

о ; 1 4 - - - ♦ 8 22.4 - - ♦ 10 28.0 - - 12 33.61

О : (Л X 5 - 1:1.4 - ♦ 24 12.0 1:1.4 - « 16 48.0 11,5 - ♦ 16 <8.0j

Э .о 6 - - - ♦ 12 86.4 - - - 72 86,4 - - •- 72 86.4

f о LO 7 - - 5.2 ♦ 240 Ut 7?Т - 5.2 - 240 240. PTl - 5.2 ♦ 240 140 J 26B1

1 1.1.5 4.2 6 14.4 1:1.5 4,2 - a 19. 2 1:1,6 4,2 8 19,2|

2 - - - ♦ 24 57.8 - - - 24 57.6 - - 24 57.6 j

а о 3 - - - 12 72.0 - — - 12 72.0 - - ♦ 12 72,0

ш 4 - - - * в 22.4 - - + 10 28.0 - - ♦ 12 33.61

5 - - 24 12,0 - - ♦ 12 36,0 - » «2 36.o

1 X с= 6 - 11.61 - * 72 86.4 11.81 - - 72 88.4 1:1,81 - 72 86.4]

X. 7 - - 5.2 + 360 гей 3 96 - 6.0 - 400 400. 44fl — 6.0 ♦ 500 500. 550

р. ОРИЕНТАЦИЯ ю.ю-в.в.ю-з ю.ю-в ю-: ю ,юв

! • ГРУППОВОЕ ПОМЕЩЕНИЕ 12, 2 ■ КЛАСС.КОМПЬЮТ KAACCI2 3-КАБИНЕТ С ТСО И ЭВМ (6.01 4 • МАСТЕВКЛАСС ( 2.81 . .

i : 5 • лингафонный кабинет (3.0) : 6 ■ ЛЕКЦИОН. АУДИТОРИЯ (1j) i: 1 ■ актовый зал ( площадь оещ.-в ЧИСЛ.С ЭСТРАД- В ЭНАМ-ЛЕ ) псз-п^оектно-строительная зона : lto-».i)

♦ -рекомендуется; - -_не ОБЯЗАТЕЛЬНО^! М^ЧЕЛ