автореферат диссертации по машиностроению и машиноведению, 05.02.01, диссертация на тему:Закономерности формирования газонасыщенных слоев и их влияние на механические свойства титановых сплавов

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ім. Г. В. КАРПЕНКА

СІРИК Зіповіп Орестович

УДК 669.094.3.669.295:699.018.45

ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ ГАЗОНАСИЧЕНИХ ШАРІВ ТА ЇХ ВПЛИВ НА МЕХАНІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ТИТАНОВИХ СПЛАВІВ

05.02.01 -- матеріалознавство

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

ЛЬВІВ - 1997

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Фізико-механічному інстіггуті ім. Г. В. Карпенка НАН України

Науковий керівник — доктор технічних наук, професор,

Федірко Віктор Миколайович,

ФМІ НАН України, зав. відділом.

Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор,

спеціалізованої ради Д 04.01.03 при Фізико-механічному інституті ім. Г. В. Карпенка НАН України (290601, м. Львів, МСП, вул. Наукова, 5).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Фізико-механічного інституту' ім. Г. В. Карпенка НАН України (290601, м. Львов, МСП, вул. Наукова, 5).

Лютий Євген Михайлович, УкрДЛТУ, зав. кафедрою

кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, Моляр Олександр Григорович, АНТК "Антонов", гол. металург.

Провідна установа: Інститут металофізики НАН України

відділ фізики міцності та пластичності негомогенних сплавів, м.Київ

годині на засіданні

Автореферат розіслано “ р.

Вчений секретар спеціалізованої ради

Никифорчин Г. М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

ГУАЛЬНІСТЬ РОБОТИ. Титан та сплави на його основі завдяки своїй зкій питомій міцності та корозійній стійкості знайшли широке осування в авіаційній промисловості та космічній техніці. Специфіка зристання матеріалів в зазначених вище галузях вимагає підвищеної ійності конструкцій. Через велику спорідненість до кисню в процесі зтовлення і термічної обробки приповерхневі шари металу насичуються тем, підвищується їх твердість та крихкість, що сприяє погіршенню анічних характеристик матеріалу, а відтак зниженню експлуатаційної ійності конструкцій. Необхідність усунення сформованих газонасичених ів ускладнює технологію виготовлення, підвищує собівартість збництва, тощо. Тому на порядок денний постає питання оцінки ілуатаційної придатності виробів з титанових сплавів з газонасиченими ами.

ГА І ЗАВДАННЯ РОБОТИ. Мета дисертаційної роботи - встановити іномірності формування газонасичених шарів на титанових сплавах их структурних класів та розробити метод оцінки чутливості механічних іктеристик сплавів до наявності газонасичених шарів.

досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі основні завдання: Вивчити особливості та встановити закономірності утворення насичених шарів на титанових сплавах різного фазового складу. Встановити вплив газонасичених шарів з різним співідношенням іметрів на міцність, пластичність та втомну довговічність титанових івів.

3озробити метод оцінки чутливості механічних характеристик титанових плавів до наявності газонасичених шарів.

НАУКОВА НОВИЗНА РОБОТИ. Показано, що структурний титанових сплавів обумовлює особливості процесу газонасиченн формування газонасичених шарів відповідних параметрів морфології.

Встановлено, що чутливість механічних характері титанових сплавів до присутності газонасичєного шару залежиті структурного класу сплавів і зростає при збільшенні об'ємного ві Р -фази у сплаві.

Встановлено, що в певному діапазоні співвідношень парамі газонасичєного шару та товщини металу має місце підвищення втс довговічності титанових сплавів порівняно з металом газонасичєного шару. Величина діапазону залежить від структур класу сплавів.

ПРАКТИЧНА ЦІННІСТЬ РОБОТИ. Розроблено метод оі чутливості механічних характеристик титанових сплавів присутності газонасичених шарів, що дозволяє здійснк відбракування готових виробів після термічної обробки, визн? глибину шару металу, який необхідно усунути для отрим оптимальних властивостей, прогнозувати працездатність вироб газонасиченими шарами.

Відпрацьована оптимізаційна програма для ЕОМ, що дозв усереднювати результати вимірювання мікротвердості, графічи інтерпретувати, а відтак, на цій базі проводити достовірне порівп як розподілу домішок втілення в приповерхневих шарах, т глибини їх проникнення в титанову матрицю при різних реж термообробки.

НА ЗАХИСТ виносяться:

1. Закономірності формування газонасичених шарів на титан сплавах різних структурних класів при обробці в кисневміс середовищі в діапазоні температур 600-800° С.

2. Особливості будови газонасичених шарів титанових сплавів рі структурних класів.

3. Роль фазового складу титанових сплавів у формуванні ] міцності та пластичності при газонасиченні.

4. Кореляційні залежності між параметрами газонасичених ша втомною довговічністю титанових сплавів різних структурних кла<

з

Метод оцінки чутливості механічних характеристик титанових сплавів

до присутності газонасичених шарів.

АПРОБАЦІЯ РОБОТИ. Основні положення дисертаційної роботи ювідались на Республіканській науково-технічній конференції звышение надежности и долговечности машин и сооружений" (вересень >1 р., Київ), Республіканській конференції "Коррозия металлов под іряжснием и методы защиты" (жовтень 1989 р., Львів), 14 конференції юдих вчених ФМІ ім. Г. В. Карпенка НАН України (листопад 1989 р., їів).

ПУБЛІКАЦІЇ. Основний зміст роботи викладено в 7 публікаціях.

СТРУКТУРА І ОБ'ЄМ РОБОТИ. Дисертація складається зі вступу, 4 ділів, загальних висновків, переліку використаної літератури (94 іменування) і додатку. Викладена на 126 сторінках машинописного ~гу, містить 25 рисунків, 13 таблиць. •

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтована актуальність вибраної теми, сформульована а роботи, викладені наукова новизна і практична цінність, а також оження, що виносяться автором на захист.

В першому розділі узагальнені та проаналізовані літературні дані, що :уються процесу газонасичення титану та сплавів на його основі, ролі /ючих елементів в процесі формування газонасичених шарів при сленні, погіршення механічних характеристик металу після газонасичення іетодів їх відновлення, тощо. На базі проведеного аналізу сформульована а та намічені основні задачі роботи.

У другому розділі наведена коротка характеристика досліджених івів, викладені методичні аспекти проведених металофізичних ііджень, а також механічних випробувань зразків після газонасичення.

Дослідження проводили на зразках промислових титані сплавів ВТ1-0, ОТ4-1, ВТ20, ВТбс, ВТ14, ВТ23 та ВТ35, хімі-склад яких відповідав стандарту. Зразки вирізали з листо матеріалу (товщиною 1...3 мм) у вихідному відпаленому стаї знятим приповерхневим дефектним шаром. Термообробку здійсню на повітрі, в аргоні та в вакуумі в діапазоні температур 600-800с тривалості ізотермічних витримок від 0,5 до 100 год. При оброб вакуумі тиск залишкових газів складав ІО'Ч.ЛО"3 Па при пит швидкості натікання 0,1-1,0 мПа-с"1 . При термообробці в інерті середовищі використовували технічно чистий аргон (ГОСТ 10157-1] об'ємним вмістом домішок: азот <0,006%, кисень <0,0007%, воле

0,007 г/см3, тиск якого змінювали від 1 до 1,5 ат. Для шіключ впливу термічної обробки на структуру сплавів зразки відпалюва глибокому вакуумі при температурі 800° С протягом 5 год. ГІри ц для запобігання газонасичення в процесі відпалу зразки екрану титановою фольгою і засипали титановою стружкою. Власти сплавів після цього відпалу брали за базу порівняння.

Структуру приповерхневих газонасичених шарів вив методом металографічного аналізу на мікроскопі ’КеорЬоі-2". Фаз склад приповерхневих шарів визначали на дифрактометрі "ДРОН в монохроматичному СиКа-випромінюванні методом рентгенівсі фазового аналізу. Ступінь зміцнення та глибину газонасичених и оцінювали за результатами вимірювання мікротвердості на "кс шліфах на приладі ПМТ-3 при навантаженні на індентор 0, Перерозподіл легуючих елементів в приповерхневих шара результаті газонасичення вивчали. мет

мікрорентгеноспектрального аналізу на ренггенівсь мікроаналізаторі " Сагаевах". Механічні випробування проводи/ обладнанні, створеному в ФМІ НАН України.

В третьому розділі показано вплив фазового складу титаг сплавів на процес газонасичення, зокрема на формування ] поверхневої мікротвердості та глибини газонасиченої : проілюстровано еволюцію структури приповерхневих шарів газонасиченні, особливості будови газонасичених шарів титаь сплавів різних структурних класів, оцінена роль легуючих елемеї протіканні процесу насичення та в формуванні структурно-фазово етапу приповерхневих шарів.

»езультаті газонасичення як поверхнева мікротвердість (И "),так і ний (АН ц=Н ц-Н ц,де Н' --твердість серцевини зразка) та юсний (К=дн;;/н; х100%) прирости поверхневої мікротвердості псевдо-а- та (а+Р )-титанових сплавів зі збільшенням температури тривалості ізотермічної витримки зростають (табл.). У Р -сплаву

збільшенні температури ізотермічної витримки поверхнева ротвердість зменшується, причому при температурах обробки 650 і 3 С И ц з ростом експозиції зростає, а при 800° С -- зменшується.

носиш! приріст поверхневої твердості, як і повний, дуже малі за [ічиною і з зростанням температури насичення зменшуються.

Глибина проникнення кисню в титанову матрицю (1) із збіль -:ням у сплаві об'ємного вмісту Р-фази зростає (табл.), причому із іьшенням темпепатури ізотермічної витримки різниця у величині •насичених зон а- і Р - сплавів зменшується (1р/1а становить 4; і; 2,26 при 600, 750 та 800° С відповідно). Глибина газонасиченої г сплавів всіх структурних класів як із збільшенням температури, і з зростанням тривалості ізотермічної витримки збільшується, швидкість росту газонасиченої зони при збільшенні температури 'ктурний клас (фазовий склад) сплаву практично не впливає.

Встановлені закономірності формування газонасичених шарів титанових сплавах різних структурних класів обумовлені різною цінністю та коефіцієнтами дифузії кисню в а- та Р - модифікаціях іну.

Хоча абсолютні величини основних характеристик газонасиче -шарів при зміні параметрів термічної обробки і змінюються, проте >вш! вигляд зміцненої зони у розрізі Нц. — 1 для кожного структурі класу сплавів при ідентичних умовах насичення зберігається, як ігається і характерна будова газонасичених шарів (рис.1).

Газонасичена зона а- та псевдо-а-тнтанових сплавів — це а-а(рис.іа), величина яких зростає при збільшенні як тривалості ічення, так і температури. В порівнянні з матрицею сплаву а-а газонасиченого шару більші, а ступінь їх травлення менший з значну кількість розчиненого в них кисню.

Насичення киснем псевдо-а-титанового сплаву ОТ4-1 юводжується розпадом наявної у сплаві невеликої кількості Р -

Табл

Параметри газонасичених шарів титанових сплавів в залежності від температури та тривалості витримки (умови насичення: вакуум 0,1 питоме натікання 0,1 мПас"1 )

Марка Т т II г дн; 1 К

сплаву °С год. ГПа мкм %

0,5 3,00 1,35 1,15 10 62

650 1 3,30 1,85 1,45 15 73

5 3,80 1,80 2,00 25 111

0,5 3,60 1,75 1,85 20 106

ВТ1-0 750 1 3,95 1,75 2,20 25 125

5 4,30 1,70 2,60 40 153

0,5 4,00 1,65 2,35 ЗО 142

800 1 4,15 1,65 2,50 35 151

5 4,50 1,60 1,90 60 180

0,5 3,40 2,40 1,00 15 42

650 1 3,65 2,40 1,25 25 52

5 4,25 2,35 1,90 45 80

0,5 3,35 2,35 1,50 25 64

ОТ4-1 750 1 4,20 2,35 1,85 35 79

5 4,30 2,30 2,00 60 87

0,5 3,90 2,30 1,60 ЗО 70

800 1 4,15 2,25 1,90 45 84

5 4,25 2,25 2,00 70 88

0,5 4,00 3,00 1,00 25 33

650 1 4,25 3,00 1,25 ЗО 42

5 4,75 2,95 1,80 50 61

0,5 4,40 2,90 1,50 40 52

ВТ23 750 1 4,65 2,85 1,80 50 63

5 4,80 2,85 1,95 75 69

0,5 4,60 2,95 1,65 50 56

800 1 4,85 2,90 1,95 65 67

5 5,00 2,85 2,15 90 75

0,5 3,60 2,95 0,65 40 22

650 1 3,65 3,00 0,65 60 21,6

5 4,00 3,00 1,00 100 40

0,5 3,40 2,76 0,64 50 23

ВТ35 750 1 3,42 2,74 0,68 70 25

5 3,44 2,75 0,69 130 26

0,5 3,37 2,71 0,66 60 24

800 1 3,19 2,70 0,49 80 18

5 3,17 2,75 0,42 150 15

фази в приповерхневому шарі металу і формуванням стабілізованого киснем шару а-твердого розчину. Ці процеси проходять

паралельно з виділенням з ГІДУ гратки а-титану Р -стабілізуючого елементу Ми, як обмежено розчинного в а-титані, сегрегацією його на границях зерен і дифузійним відводом в більш глибокі шари металу.

Для (а+Р )-титанових сплавів збільшення об'ємного вмісту Р -фази, а відтак можливість її розпаду при насиченні киснем

приповерхневих шарів, обумовлює формування

характерної структури

газонасиченого шару з двома зонами(рис.іб). На межі розділу газ-метал утворюється зона стабілізованого киснем

Рис. 1

Структура газонасиченого шару та характерний розподіл твердості по перерізу приповерхневих шарів а- і псевдо-а- (а), (а+Р)- (б) та Р- (в) титанових сплавів.

ОС-твердого розчину. Формування насиченої киснем двохфазної (а* зони з пластинами а-фази, що глибокими клинами простягаютьс глибину сплаву, пов'язана з дифузійним відводом Р -стабілізую елементів сплаву (V, Мо, Сг, Ре тощо).

У Р -сплаву ВТ35 помітних змін структури в зоні газонасиче при досліджуваних температурно-часових параметрах обробки фіксується. Газонасичеиа зона, як і матриця сплаву — це великі зерна з деякою кількістю а-фази на їх границях (рис. їв).

Таким чином, структурний клас титанових сплавів обумов

характерні особливості газонасичення, а відтак і формувг

газоиасичених шарів з певним співвідношенням параме

(АН ",Н ",К, 1) і структури ідентичних в межах кожного класу, р.

Четвертий розділ присвячений дослідженню ВГІ. газонасичення на механічні характеристики титанових сплавів рі: структурних класів та розробці методу оцінки чутливості механі1 характеристик титанових сплавів до присутності газонасичених ша

Показано, що незалежно від фазового складу титан сплавів, легування приповерхневих шарів киснем сприяє збільїш короткотривалої міцності матеріалу. При однакових параме

газонасиченої зони ( ДН^, 1) збільшення в сплаві об'ємного вмісл фази підсилює цей ефект. Вищий рівень міцності (а+Р)- та р-сп. пояснюється тим, що поряд з твердорозчинним зміцненням під кисню відбуваються процеси розпаду метастабільної Р -фаг виділенням зміцнюючих а'- та а”-фаз. Що стосується відносного видовження, то загальна тенденція така, що із збільшенням відно« приросту поверхневої мікротвердості та глибини газонасиченої пластичність титанових сплавів зменшується.

Залежність втомної довговічності сплавів від відної приросту поверхневої мікротвердості (рис. 2) свідчить про те, ІЦ( певному співвідношенні параметрів газонасиченого шару має підвищення втомної довговічності матеріалу. Так, у випадку, газонасичений шар складає 10% від товщини зразка, діапазон зн відносного приросту поверхневої твердості, при якому спостерігає

Рис. 2

Залежність рівня малоциклової довговічності титанових сплавів ВТ1-0 (а), ОТ4-1 (б), ВТ23 (в), ВТ35 (г) від співвідношення параметрів газонасичеиих шарів.

а) 1- 1/1о=0,04; 2-0,1; 3 - 0,16

б) 1- 1/1о=0,05; 2 - 0,12; 3 -0,26

в) 1-1/1о=0,1; 2-0,15; 3-0,3

г) 1- 1/1„=0,1; 2-0,26; 3-0,4

підвищення втомної довгопічності, простягається для а-сплаву ВТ1-0 від 0 до 75%, для псевдо-а-сплаву ОТ4-1 -- від 0 до 60%, для (а+Р сплаву ВТ23 -- від 0 до 50%, для Р -сплаву ВТ35 - від 0 до 30%, тоб: при збільшенні у сплаві об'ємного вмісту Р-фази, звужується.

Ефект підвищення опору втомному руйнуванню титанові сплавів з газонасиченими шарами пояснюється тіш, що при певн: концентрації кисню в газонасиченому шарі роль стискуючі напружень, що виникають при утворенні твердого розчину, більша г ефект окрихчення.

Величина приросту втомної довговічності залежить також ві глибини газонасиченої зони і з її збільшенням зменшується. Показані що діапазон значень відносного приросту поверхневої мікротвердост при яких втомна довговічність металу з газонасиченим шаром вищ; ніж у вихідному стані, існує при певних глибинах газонасиченої зоні Із зростанням глибини газонасиченої зони вказаний діапазон значень відносного приросту поверхневої мікротвердості звужується. ГІричом при збільшенні об'ємного вмісту Р -фази у сплаві це проходить біль] інтенсивно поряд із зменшенням величини приросту втомік довговічності. При співмірних параметрах газонасичеїшх шарів втомі властивості (а+р )- та Р-титанових сплавів нижчі, ніж а- та псевдо-о сплавів.

Згідно існуючих нормативів, газонасичені шари, твердість яки на 25% та більше (К > 25%) перевищує твердість матриці, підлягают усуненню, при І< < 25% вироби з газонасиченими шарам

допускаються до експлуатації. Такий підхід не враховує гаки факторів, як фазово-структурний стан металу, глибина зміцненої зони товщина металу конструкції, тощо, а це, як показано в роботі, суттєв виливає на процес газонасичення, а відтак і на формування рівн. механічних властивостей матеріалу.

На основі встановлених закономірностей процесу газонасиченн. титанових сплавів різних структурних класів запропоновано мето, оцінки чутливості механічних характеристик титанових сплавів д наявності газонасичеїшх шарів. Цей підхід використову загальноприйнятий критерій відносного приросту

юверхневої твердості металу К, але ставить його в залежність від либини газонасиченої зони, товщини металу та фазового складу структурного класу) титанових сплавів. Побудовано номограми для ;ожного структурного класу титанових сплавів, що ілюструють алежність допустимих значень К від глибини газонасиченої зони та овщини металу (рис.З), криві на яких розділяють зону допустимих іначень параметрів газонасичених шарів (нижче відповідної кривої) •ід зони, параметри газонасичених шарів якої виходять за межі іо пустіших значень (вище кривої). Вироби з такими шарами іідлягають відбракуванню і наступній поверхневій обробці з метою сорекції параметрів газонасичених шарів. Слід підкреслити, що шкористаїшя цих залежностей найбільш коректне для тонколистових іапівфабрикатів з титанових сплавів чи виробів з іих(товщина1.. Змм).

Запропонований, диференційований стосовно різних структурних

Рис. З ,

Залежність допустимих значень відносного приросту поверхневої твердості К титанових сплавів різних структурних класів від співвідно -шепня глибини зміцненої зони 1 до половини товщини металу 1о; 1 --а-сплави, 2 — псевдо-а-сплави, 3 ~ (а+{3 )-сплави, 4 — Р-сплави.

класів титанових сплавів, метод оцінки чутливості механічни характеристик титанових сплавів до наявності газонасичених шарі забезпечує більш високу експлуатаційну надійність виробів титанових сплавів. Крім того, новий підхід дозволяє оитимізувати дл кожної групи сплавів параметри технологічних процесів термічне обробки, котрі б сприяли формуванню газонасичених шаріг оптимальних з точки зору забезпечення працездатності виробів.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ.

1. Встановлено, що при ідентичних умовах насичення в залежності ві, структурного класу сплаву формуються газонасичені шари з різним] параметрами (поверхнева твердість, глибина зміцненої зони, градієн мікротвердості по перерізу). Зі збільшенням об'ємного вмісту (3-фазі у сплаві, що адекватно переходу від а- до [3 -сплавів, градієїт мікротвердості, як і твердість поверхні в результаті газонасиченн; зменшується, а глибина газонасиченої зони зростає.

2. Показано, що процес газонасичсння сплавів кожного структурной класу обумовлює характерну будову зміцненого (газонасиченого. шару. Для а- і псевдо-а-титанових сплавів — це а-зерна, більшоп розміру та вищого ступеня травлення відносно матриці сплаву Газонасичена зона (а+Р )-сплавів складається з стабілізованого киснел а-твердого розчину та двохфазної зони з пластинами а-фази, ще глибокими клинами сягають в глибину металу. Як і матриця сплаву газонасичена зона р -сплавів являє собою великі Р -зерна з деякок кількістю а-фази по їх границях.

3. Показано, що структурний клас сплаву визначає рівень формуванню механічних характеристик матеріалу з газонасиченими шарами. Зі збільшенням об'ємної кількості Р -фази в сплаві зростає чутливість ї:х механічних характеристик до присутності газонасиченого шару.

При співрозмірних параметрах газонасичених шарів для (а+Р )- та Р-сплавів характерним є вищий рівень міцності та більша втрата пластичності, ніж для а- та псевдо-а-сплавів. Для кожного

структурного класу сплавів існує оптимальне співвідношення між тарам страм и газонасиченого шару, що забезпечує найвищий рівень їх механічних властивостей.

4. Встановлено кореляційні залежності між параметрами газонасичених шарів і втомною довговічністю титанових сплавів різного структурного класу. Показано, що із збільшенням об'ємного вмісту Р -фази у сплаві діапазони допустимих значень параметрів газонасичених шарів, при яких має місце підвищення втомної довговічності матеріалу, звужуються, а інтенсивність зниження втомних властивостей збільшується.

5. Розроблено метод оцінки чутливості механічних характеристик виробів з титанових сплавів до наявності газонасичених шарів, в якому обмеження по величині приросту поверхневої твердості в результаті газонасиченш залежить від величини сформованої газонасиченої зони, товщини металу : структурного класу сплаву. Визначені діапазони допустимих значені поверхневої твердості в залежності від глибини зміцненої зони та товщині матеріалу для кожного структурного класу титанових сплавів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ.

1. Сірик 3. О. Вплив газонасичення титанових сплавів ВТ1-0, ОТ4-1, ВТ2." на їх втомну довговічність//ФХММ. — 1993. — № 6. — с. 110-112.

2. Сірик 3. О. Особливості будови газонасичених шарів титанових сплаві: різних структурних класів//ФХММ. --1996,—№4.с.92-94.

3. Федірко В. М., Пічугін А. Т., Лук'яненко О. Г., Сірик 3. О. Оцінк експлуатаційної придатності виробів із титанових сплавів газонасиченими шарами//ФХММ,—1996.--№6.~с.49-54.

4. Сирык 3. О. Оптимизация обработки результатов исследовани газонасыщенных слоев титановых сплавов// Материалы 14 конф. мол. учених ФМИ АН УССР. — Львов, 1990. -- Деп. в ВИНИТИ

6.04.90,№1890-В90.

5.. Сирык 3. О. Влияние газонасьицения на прочностные свойства сплава ВТ5-1 // Материалы 14 конф. мол. ученых ФМИ АН УССР. -- Львов, 1990,-Деп в ВИНИТИ 06.04.90, №1890-В90.

6. Федирко В. Н., Соболевский А. Т., Сирык 3. О. Влияние процесс газовой коррозии на прочность и долговечность титановых сплавов Тезисы докл. Респ. науч.-техн. конф. "Повышение надежности долговечности машин и сооружений", ч. 2. -- Киев, 1991. -- с. 104.

7. Соболевский А. Т., Сирык 3. 0. Роль процессов окисления

газонасьицения в формировании уровня прочностных свойств сплава ВТ14//Тезисы докладов Респ. конф. "Коррозия металлов под напряжение и методы защиты, Львов, 17-19 окт. 1989 г. — Львов, 1989. — с. 206.

АНОТАЦІЯ

Сіршс 3.0. Закономірності формування газонасиченнх шар та їх вплив на механічні властивості титанових сплавів.- Рукопис.

Дисертація на здобуття ступеня кандидата технічних наук : спеціальністю 05.02.01. — матеріалознавство.

Фізико-механічний інститут ім. Г.В. Карпенка НАН Україї Львів, 1997.

.Захищається 7 наукових праць, в котрих встановле: особливості процесу газонаснчення титанових сплавів в залежності в їх структурного класу. Показані відмінності параметрів сформована газонасиченнх шарів, морфології газонасиченої зони, рівня механічні] характеристик. Встановлені кореляційні залежності між параметрам газонасиченнх шарів і втомною довговічністю титанових сплаві різних структурних класів. Запропонований метод оцінки чутлішос механічних характеристик титанових сплавів до присутнос газонасиченнх шарів.

Ключові слова : титан, титанові сплави, газонаснчення, газонасичени шар, структурний клас сплавів, міцність, пластичність, втомн довговічність.

АННОТАЦИЯ

Сирык 3. О. Закономерности формирования газонасыщенных слоев и их влияние на механические свойства титановых сплавов,- Рукопись.

Диссертация на соискание степени кандидата технических наук по специальности 05.02.01. — материаловедение.

Физико-механический институт им. Г. В. Карпенко НАН Украины, Львов, 1997.

Защищается 7 научных работ, в которых установлены особенности процесса газонасыщения титановых сплавов в зависимости от их структурного класса. Показаны различия параметров сформированных газонасыщенных слоев, морфологии газонасыщенной зоны, уровня механических характеристик. Установлены корреляционные зависимости между параметрами газонасыщенных слоев и усталостной долговечностью титановых сплавов разных структурных классов. Предложен метод оценки чувствительности механических характеристик титановых сплавов к присутствию газонасыщенных слоев.

Ключевые слова : титан, титановые сплавы, газонасыщение. газонасыщенный слой, структурный класс сплавов, прочность, пластичность, усталостная долговечность.

ABSTRACT

Siryk Z.O. Regularities of formation of gas-saturated layers and the influence on the mechanical properties of titanium alloys. - Manuscript.

Dissertation for a degree of Candidate of Sciences (Engineering) i speciality 05.02.01. - materials science.

Karpenko Physico-Mechanical Institute of the National Academy c Sciences of Ukraine, Lviv, 1997.

Investigation results of seven scientific papers are presented, in which tfc regularities of the gas saturation of titanium alloys, depending on the structural stal of alloys, are established. The difference between the parameters of the formed ga: saturated layers, morphology of the gas-saturated region, mechanical characteristic are shown. Correlation dependencies between the parameters of the gas-saturate layers and fatigue life of titanium alloys of different structural grades ai established.

A method for evaluation of sensitivity of titanium alloy mechanic: characteristics to the presence of the gas-saturated layers is proposed.

Key words: titanium, titanium alloys, gas saturation, a gas saturated laye: structural class of alloys, strength, plastisity, fatigue durability.