автореферат диссертации по геодезии, 05.24.01, диссертация на тему:Визначення осiдання споруд АЕС геодезичними методами i врахування особливостей iх змiн при прогнозуваннi

РГб оя

. |І л п ,кПП'1

І З іЩїГСІМіЛ УНІВЕРСІТГЕГГ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА"

На правах рукопису

ІСАСЯНЧУК Андрій Гервасііїог.ич

ИД 528.48

ВИЗНАЧЕННЯ ОСІДАННЯ СПОРУД АЕС ГЕОДЕЗИЧНИМ МЕТОДАМИ І ВРАХУВАННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЇХ ЗМІН

при прогнозуванні '■

Спеціальність'05.24.01 - Геодезія

АВТОРЕФЕРАТ ■

дисертації на здобуття наукового ступеня каїдіїдата технічних наук

Льзів - 1993

Праця виконана на кафедрі інкенермї геодезії Українсько інституту інженерів водного господарства.

Науковий керівник - кандидат технічних наук, доцент

Черняга П.Г. -

Науковий консультант - доктор технічних наук, професор Островський А.Л.

Офіційні опоненти - доктор технічних наук, професор Перович Л.Ы.

. кандидат технічних наук, доцент

, Скриль В.А. ■

Провідне підприємство - інститут "Львівтешіоелектропроект"

Захист^^ергації відбудеться : " ______1993

0 7 Ч год. ка засіданні фахової рйди Д 063,36.02 у Львівські пал/техніці за адресоз : 290 646, м.Львів-ІЗ,вул.С.Баіідери,І2 П учоовий корпусг єуд. С" у X - ,

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці -

Бу~ — — • — т

1993 р.

Вчений секретар кандидат техніч

ІН-^.Д.Заблоцький

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАЦІ

Акту^ьшсть_їєми. Широке впровадження атомних електричних станцій / АЕС / з їх фізико-технівдими і конструкційно-технологічними ' особливостями в енергетичний комплекс України вимагав високоякісного і всестороннього моніторингу, в якому геодезичні роботи складають вагому частину.

Значне нерівномірне осідання фундаментів споруд та деформація технологічного обладнання АЕС можуть привести до аварійних аитуацій. Тільки завдяки впровадженню регулярних геодезичних визначень нестійкості споруд та технологічного.обладнання АЕС вдається передбачити виникнення аварійних ситуацій, своєчасно проводити протиаварійні мі-роприсмства і тим самим забезпечити як надійну роботу АЕС, так і нормальну життєдіяльність населення цілих регіонів.

Ка жаль, на території діючих АЕС часто маять мі сне неспріятливі інженерно-геологічні умови. Тому при складанні проекту регулярних геодезичних визначень потрібно всесторонне аналізувати і враховувати технологічні, геологічні, Гідрогеологічні, тектонічні, екологічні інші умови ка території кожної АЕС. дасть можливість обрати найбільш ефективну методику геодезичних робіт, дозволить з достатньою ступінню ймовірності прогнозувати процеси деформацій та взагалі -буде сприяти розв’язанню основного завдання - забезпечення безава- ' рійної роботи АЕС. ' . -

_Метою_даної_п^зці є складання і дослідження роботоздатності ьетр:-валого / на 1-2 роки / прогнозу осідання споруд Рівненської і\ЕС з врахуванням вищезгаданих специфічних умов на її території, а також досягнутого в роботі підвищення точності вимірів завдяки застосуванню нових методик визначення положення фундаментів і оперативного контролю нерівномірності осідання шляхом проведення регулярних геодезичних вимірювань та математичного моделювання.

Науко£а_н£Еизна_преді_полягас_в_: .

1. Дослідженнях питань складання нетривалого прогнозу осідань фундаментів споруд та технологічного обладнання Рівненської АЕС за допомогою полінсміально-тригснометричних залежностей ;

2. Визначенні за геодезичними вимірами положення фундаментів споруд як системи точок з просторово-часовими характеристиками ;

3. Зменшенні помилок за невертикальність рейки завдяки розробленому пристроа для 'її утримання ; ' 1 .

4. Створенні методики'оперативного контролю нерівномірності осідання за міжцикловий період шляхом'порівняння поточних і попередніх результатів вимірювань ;

5. Дослідженнях змін осідання гідротехнічних споруд при зливанні

води з системи охолодження АЕС і врахуванні цих'змін при прогнозуванні ; .

6. Дослідженні ефективності цементації основи фундаментів ;

7. Розробці питань зведення вимірювань різних дат і частот на одн; епоху з метою оцінювання стану споруд і території як єдиного комплексу.

Вірогідність наукових твердаень, висновків і рекомендацій обгруї тована аналізом значної кількості даних експерименту, опрацьованих сучасними математичними методами, а також достатнім погодженням прої нозних і в подальшому виміряних осідань споруд.

. ПРіШ№Ш_ЗМЧЕ5Ш Розроблена методика прогнозування осі-

дання споруд, яка застосовується на Рівненській АЕС і задовільняє практичні потреби її експлуатації. Доведені до практичного використання слідуючі розробки : оцінювання зміни осідання гідротехнічних споруд при розвантаженні'системи охолодаення АЕС'5 геодезичний отнт-роль ефективності цементації основ фундаментів 5 оперативний контроль нерівномірності осідання суміжних інженерних конструкцій ; пристрій для утримування рейки в .вертикальному положенні ; рекомендація,по можливості,не виконувати роботи нівеліром Лі 002 при силі вітру більше 5 м/сек.

Реалізаціям Результати дисертаційної праці впровадженні у виробництво і використовуються на Рівненській АЕС. ' ' .

Запропоновані в дисертації розробки можна застосовувати і на інших АЕС з врахуванням їх конкретних умов, '

_Апробалія робіт. Основні положення дисертації перевірені практикою роботи на АЕС. Результати досліджень доповідались на наукових конференціях Українського інституту іізхенерів водного господарства /УІІВГ/ в 1989-199?. роках, на наукових семінарах кафедри геодезії Львівського політехнічного-інституту та кафедри інкенорної геодезії УПЕГ, а такок на виробничих нарадах відповідальних працівників Рівненської АЕС. .

_П^блікалп. По темі дисертації опубліковано вісім наукових праць _С.тттутстдоа і об?ем праці. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списка літератури, додатку. .

Загальні:!": сбсяг пралі складає 163 сторінки. Дисертація мас 23 малюнки, 16 табгікпь і додаток / на ЗО сторінкам /. ,

Список літературі: охоплве 252 наймзнуайшія, з ніж 39 - іноземцях .

ЗМІСТ розети

У вступі обгрунтована актуальність тзки дисертації установлено зв’язок дисертації з сучасній,'П наукозо-дослідакт'іі робота--: в області де^орлацій ікзекернкх споруд, сформульовані задачі дисертації та їх значимість.

_Р о_з_Д_і_л_ 1^-^увизенкя^гя^ті _пр« ^^:^^-;іні_о_сід,ак-^ ня ^поруд_^С._

З 1.1, розглянуто похибки високоточного гее:.:етркчлого ніватован- . ня, по супроводкугть визначення нестійкості споруд, наводяться дае-рела їх •зинккнєїшя, кількісні та якісні характеристики. ,

’ В 1.2. подаються дослідження па визначення впяту віору на результат:: ні взлпззння; до виконуються нівеліром «Лі 002. Матеріали досліджень опрацьовані на ЗВИ, Наводиться формула-для акзкг^знтія’ зелич:::-!:: коливання птриха рейки під дією зітру.

З 1.3. описано пристрій для утрвішш рзі;рлг у зеритаксмю.чу по-лоленні - простий за конструкціє:«:) і зручний в нор::ст}-з;кїі. Ноегдєно загальний вигляд пристрою і його тт.л:-:зі варіанти. їїерзлї'гунться подібні пристрої, наведені в літературі. •

З 1.4. виклавено опсратир:й*Я контроль по зиявленкв; нерівномірності осідання оо'’с::тіз Рівненської АЕС.

Методика оперативного контролю грунтузтвел па передумові, до пеміз никла:': вимірювань нерівнсшріість осідання глт.хглпх будівельних конструкцій визначається різницею висотного переміщення встановлених ::а них «арок, то5то нерівномірність осідання інтерпретується в пер.гему наближенні як різпипл перенетень поточного і попереднього никлі:: вимірювань. '

_? о :• д і. л 2._Домі^::еетя_вллнву техпогенк::}: $^от>іг_на стій-. .

кісгь„спо;/^ АЕС і зЗ£\Шнкя_:х при піаог^оу^аші ¿о§ота:^йП.

З 2.1. розглядається вплив гідрогеологічних умов на деформації споруд АЕС, *

На зміну рівня'грунтових вод/як і гідрогеологічних умов взага. на промислових майданчиках впливає цілий ряд факторів, серед яких найбільш вагомими с величезні витоки підкислених виробничих вод, : фільтрація атмосферах опадів і ікає. .

Майданчик АЕС сформований протерозойськими, вєрхньолесовими, палеогеновими і четвертинними пордауи, які стосовно гідрогеологі ; являють собою взаємозв’язаний комплекс водоносних горизонтів з ріг ним ступенем обводнення.

Зміни рівня вод четвертинного горизонту, зв’язаних з часом виз кувань, будівництва і експлуатації як на майданчику гідротехнічній споруд /ГГС/, так і на всій території АЕСР кавть мобільний харахт« /мая. 1,2/. '

Максимальний рівень зафіксований з Ї953 p. - 5...ІО м., а в о:> ремих випадках 3«.„5 к від поверхні заг/лі, Підвищення рівня грунте вкх вод в 1982 р. в порівнянні з 1969 р. становить близько дев’яті метрів /місце зближення підвідного і відвідного каналів на майданчику ГГС/ замість одного метра, передбачуваного в проекті. Сплєскї рівнів грунтових б од спостерігаються при заповненні водою щойно s£ довашіх гідроспоруд і водоносних магістралей, "¡цер5ши" - пр* їх і поро.етенні для лагодження. - .

"Припливи" і "відпливи",- по пов’язані з пуском блоку, зобра'-се? на кал. 1,2 ; формування куполу спостерігається в районі гідроспо-руд-на кал.2. Зміни рівня грунтових вод на майданчику ГТС під час-експлуатації-блоків’1,2,3 також відтворені на ілал.2-.

Висока ступінь кореляційного зв’язку між осіданням насосної сі ції і рівнем /висотою/ грунтових вод/ з коефіцієнтом кореляції . f~= 048 / відображена на мал.З, Математична. залежність для опису осідання насосної згідно'з запропонованім в дисертації способом nj позування виражається формулою -

&~a-o*a,(t~tc)+iïlMS2£{t-Zo)*£rjih££(t-ï/)); . / І /

Мал. 1 а, б,5,г. Зміна рібня груито&их БоЗ на майоанчику йіЗротекнічник споруд:

о)псріо&'у &ишу!',уЬпнь; біпаріоЗу експлуатації АЕС; . 6) при буЗіЬничт&і і екс.плиотсиії блокіБ і і 2 ;

г) переЗЧ після пуску блск.а З-

' дН»м; ¿5,

ер., кк

Мол. 2. Зміна рійній грунто&ия &оЗ /м/ на мзйЗончикг} зШрзтсхнічнии споруЗ.

----—За псрісв \т.і?Є5р....Ял9&6р.',

— -“-за перісЗ Х.і?Є&р.... х.і?57р.

Г\

19# У«М,ріж

! ¿І ‘ 10 Ч\ Й 1 ь’г ^

її; ии«лу

-0.5-

-0,?

Мал.Б. Зміна річниць рібня грун-те&ии 6оЗ дН/м/ і ссрейиього осідання л5с.р./им/ насосної між циклами ЕимірюЬань’ і -о&еаЬаоїігння і ло, гойяуїяня гійроіпо-

руЗ Вдсжій 1 і а і

2- те гг блоку З

Мал. 4. Графік ссюання спорусм, (¿ррягліс^т] »-експериментальні бані. '

- 8 -

Відносне осідання споруд, мм Таблиця І.

Об’єкти •: Цикли Еинітагань 1985 р,

/насосні, градирні/ : перлий . "сухий" другий

БНС 0.0 +0.60 -0.50

НСГ ’ 0.0 +0.66 -0.63

Градирня І 0.0 +0.49 -0.27

Градирня- 2 0.0 ■тО.Іб -1.64

0 Н С 0.0 -0.04 +0.35

' З.ММ

•Зт‘.:,'ь

Мал. 5.. Графіки осідання насосних БНС і НСГ ■ /Уіі, XI. 1985..ЛЄГ-і рр./.

-І- цикл 1-ї декади лїшь'л. І92о р. / пер:ш>" /

-с- цикл ГІ-ї доходи липня 1965 р. / "сухий"/

-2- ц::,:л листопада 19:35 р. / другиіі /

де <х0 , а, , £■ , Bt - ісоефіціснти, t - час, І*- час початку спостережень /1984 рік/.

Грація осідання наведений на кал. 4. '

Залежність /І/ аідобрааае вплив грунтових вод на осідання насосної станції, що підтверджується тіскпм кореляційним зв’язком»

Отеге, на основі геодезичних вимірювань одержана математична залежність змін:; осідання насосної станції з 'урахуванням просторово-часових характеристик гідрогеологічних уков району.

З 2.2 досліджено зміни осідання гідротехнічних споруд прі розвал та~енні системи водоохолодження АЕС.

З липні 1985 р. для виконання планово-профілактичних робіт з зупинкою блоків І і 2 ./ 2x440 Мзт/ були розвантажені від води і ремонтувались гідротехнічні споруди АЕС - дві еисотні градирні, дві насосні станції, підвідний і відвідний канали.

Нами були виконані три цикли вимірювань : при заповнених водою гідротехнічних спорудах блоків І і 2, прі випорожнених /"сухий" цикл/ і знову прі заповнених /блоки 1,2,3/. За контрольний об’єкт була взята насосна СНС поза маЯдгнчяксм ГТС. Мета дослідження -встановити зиігш деформацій основ фундаменті а насосних і градирень . прі розвантаженні від води всього комплекса ГТС.

, Одержані виміри величин осідання досліджуваних об’єктів, відображені на графіках /кал.5/ і табл.І. підтвердили "вирушання" гідротехнічних споруд прі їх випорожненні на величину, що перевищує точність вимірювань.

Таким чином, прн прогнозуванні осідання гідротехнічних споруд слід враховувати їх вертикальні переміщення прі розвантаженні. •

В 2.3. розглядається ефективність цементації основ фундаментів. В районах з несприятливими.геолого-геоморіюясгічниїїи умовами /з нашому випадку густа нерояа тектонічних розломів і,- як наслідок, карстова діяльність із створення?.! провальної вирви діаметром 5 м і глио'ннсг до 7 м/ застосовується підсилення основ фундаментів в’яяу-'2-'‘-і розчинами, яка зкентсуе тріп'киузатість і збільсуе монолітність гірських порід. '

. Ц?\:сігсааія основ фундаментів досліджуваних споруд-за період Kbü-i.9?T pp. НО Пр020ДИЛ£СЬ одночасно. Дослід-язння ефог.гишості проведеної !;2".онтації виконувалося на шести спорудах, ^о знаходилися в

- ІО -

зонах о різники умовами осідання. Порівнювалися такі характеристики процесу осідання споруд : соредне осідання, відхилення одержаних осідань від прогнозних, зміна нахилу, апроксимаційних прямих осіданн: зумовлених вагою споруди, амплітуди коливань сезонних змін осідання Одержані результати показали, що після цементації основ фундамеї тів об’єктів АЕС, розташованих в місцях карстових проявів .і тектонг них розломів,-не вдасться досягти стабільності їх положення - вице-перечислєні величини не тільки не зменшуються, але й зростають. Для групи корпусів з невеликими середніми величинами осідання спостерігався позитивний ефект від проведеної цементації.

£ й. Д 1 £ особливостей_змін де$ошш£й_спотту£_

¿■ЕР ЯРД Іх_П£0ГИ£3^анні •

В З.'І. розглянуто нетривалий прогноз-процесу деформацій споруд АЕС, ідо реалізується по деякій кількості циклів /у нас -дванадцять/, і надалі постійно угощається новими закономірностями змін осідання фундаментів. •

При обгрунтуванні функціональної залежності величини осідання 5 фундаменту від часу г виходимо з того, цо середне осідання споруді виражається формулою ' '

. . <5 ~6& + би,} • /2/

де <$6 - осідання, цо викликане вагою будинку ; <§ц - осідання, цо залежить від циклічних факторів, які' маять'тенденцію повторюватись з року в рік. . ' . - ’

Апроксимуючи осіданкр споруд поліноміальними і тригонометричним: залежностями комплексно, виразимо ¿6 /"стрЕневу" частину осідшия/ у вигляді часової гіоліноніальної залежності

Л =1 щ *4’, ■/ з /

^6 і‘0

а "циклічну" частину у вигляді кінцевого ряду Фур’е

5ц =£ Уі] сли2 %і (і-іо) 2 ;?/ (І-10)]. / 4 /

У*/

Велич:«»: п , л , ів вибираються в з&лєяності від необхідної точності інтерполяційних фор.іул /3/, /4/ і значень осідання, цо одеркаг

шляхом експерименту \2.пг<£ , п<£ , £■ — кількість циклів ви-

МІ рОБЭНЬ.

Коефіцієнти 4' » ОіО'рп) гаі(і^Бм) визначаться з

допомогою способу найменших квадратів.

Остаточно осідання ■!> фундаменту, як функція часу і , визначається із рівняння

аі і + ^ 2*1 (*•*>)]. / 5 / ■

і=о ]~і

Для одного із об’єктів рівняння ., прогнозованого осідання

Оцінка кртаої апроксимації /б/ по величинах осідання /графік' на мал.б/ складає 0.3 і.м, тсбт-о експериментальні і теоретичні /прогнозні/ значеіпія погодиться нік собою в границях точності виміра-вань за вкнятком сплеску при І# - 0*69, який пояснюється неповним функціокувшшям об’с-кта - градирні. '

при і0 - 1984 /рік початку

спостережень/ мас вигляд

5 Р.53І/: i-0.R-0.2SaK?- + Р.ввбіа г£і>г,

І 6 /

-г*

ал.6. Графік середніх

:едні>: с-з-:спэр:::.:енталышх осіда.'-;. споруди АЕС

Прогнозоване середнє осідання па 1983 р. і його наступні експериментальні значення такон погодауоїьск і-;ін собою' б границях точності. Еішіравань. '

Методика випробувана ка чотирнадцяти контрольованих об’єктах АЕС

і рекомендована для дослідження осідання Інвих споруд. Безперечно, ідо репрезентативність прогнозу забезпечується при збереженні на весь прогнозований період уу.оз /геологігаих, клігатигпшх, техногенного характеру і ін*/' близьких до ?”.х, які використані при складанні ко-делі. . -

З 3.2. оцігазстьса полеяаккя фукдагленту споруди по гводозиодих ви міраааннях, лк спотами їочо::, що мазть просторово-часові характерис-тпі:л при рогулярссті киіірзань осідань на кшШ! марці.

Для довільного кільцевого фундаменту вибрана система просторових прлгмкутякх координат так, ідо осі ОХ і ОУ знаходяться в площині Фундаменту /кра^з и площині середньої відмітки початкового циклу вимірювань/, зісь Ох - шраеіщккулярка до площини ХОУ і початок системи. - всередині ^иДЗ.'Л0ІІТу.

Тоді рівняная нлгчинн в ковекі- і матиме вигляд

г ш - л т - £ т+е & > / 7 /

де Л(і/, £{і) , - невідомі коефіцієнти. -

В циліндричній системі / У' , У-’ , % / координат рІЕНЯКНЯ / 7 / матиме вигляд . . .

%(і)= ¿м-гм-у*¿а1? / .

де ¥ - кут між віссю ОХ і напрямок на гару ;

Г - радіус, віддаль від початку система координат до каркк. ІІолокення шуканої площини визначається при Г = Тл (к ■- і, а') , дє // - кількість циклів вимірювань , '

Когфіиіснти, , Сй , £ знаходимо із умоьи кініку функції /й/ для суки всіх п- марок фувдамента.

Для надогс випадку шукана площина ийа вигляд

■X - £ Р'СМ / * Зї-пп. У +с .

/ 9 /

- ІЗ -

Визначивши максимум і мінімум функції / 9 /, знаходимо відповідні значення кута f * £ [-¿Г; ¿П з найбільшим нахилом фундамента при 'Г(Ч’) = 'С ~ ноті

що дає мінімальне У’, і максимальна У*з значення аплікати відповідно. - .

За основні показники положення фундамента при і = £*; у вибра-

І/ осідання центра ваги фундамента. /визначається в основному параметром С / ;

2/ складову 2 осідання із-за нахилу фундамента ,

цо враховує розсіювання експериментальних даних відносно площини /9/, тобто характеризує відхилення реального фундамента від абсолютно . короткого / тут ер ~ сума відхилень всіх п. марок фундаменту від середньої відмітки початкового циклу вимірювань/.

Очевидно, що величини усіх трьох параметрів повинні визначатись умовами безпечної експлуатації споруди. В дисертації наводяться показники положення фундаментів одного з об’єктів АЕС по циклах спостережень. .

В 3.3. розглядаються деякі питання по вивченню стану об’єкта при обробці вимірювань рійних епох з їх врахуванням при- прогнозуванні . деформацій. . '

При проведенні експериментальних геодезичних досліджень і прогно-іуванні процесу осідань споруд Рівненської АЕС з її неординарними . мовами - складні геолого-геоморфологічні умови /поширений на всю територію АЕС карстовий процес різних типів і. ступенів інтенсивності з творенням провалів глибиною 7 і діаметром 5 метрів, густа мозаїчна ;ерека тектонічних розломів різної довяини пролягання і глибини

/ 10 /

ній системі координат слід прийняти :

/ II /

ВИСНОВКИ

проникнення/ із вкрай негативним біологічним впливом на живий оргг нізм /потрійна геопатогення зона/ встановлено :

1. -При моделюванні процесів осідання вперие складено нетривалий прогноз осідання фундаментів і технологічного обладнання АЕС з зас суванням поліноміально-тригонометричних залежностей.

2. При визначенні положення фундаментів споруд запропонована не-

застосовувана в таких випадках методика визначення полонення фунда мента як системи точок з просторово-часовими характеристиками /осі дання центра ваги, складова осідання ступінь розсіювання експери ментальних даних відносно площини фундамента в довільний момент ча су/, що робить можливим в границях точності вимірювань виконати оц ку полонення фундамента і рекомендувати потрібний інженерний захис споруди. , '

3. Запропонована методика обробки осідання споруд, одержаних не-синхронізованими геодезичними вимірюваннями, яка дозволяє синхронізувати їх, звівши до однієї епохи, що дає можливість оцінити поведінку всіх споруд промислового майданчика як единого комплексу.

4. Вперше для діючої АЕС проведено дослідження впливу техногенню факторів на фундаменти споруд в місцях тектонічних порушень і карст утворення.

Встановлено, що цементація основи фундаментів не завади забезпе чус стабільність їх полонення. Після проведеної цементації мокливі

- збільшення величини середнього осідання споруди ;

- виникнення непрогнозовано великих: відхилень виміряних значень

осідань від прогнозних ; ’ -

- збільшення амплітуди сезонних коливань осідання ;

- збільшення крутизни нахилу апроксимаційної прямої для вагової

складової осідання.' ■ ' - -

5. Запропонована методика оперативного контролю нерівномірності осідання суміжних інженерних конструкцій за певний період часу, яка грунтується на передумові рівності між величинами нерівномірності осідання і різницями перевищень на відповідних осадових марках. Величина нерівномірності осідання визначається безпосередньо в процесі поточних вимірювань - як різниця перевищень поточного і попереднього, циклів вимірювань.

Застосування методики дозволяє : , •

- одержувати першочергову інфорлацію про нерівномірності осідання

ухе при поточних вимірюваннях, тобто задовго до виконання остаточної обробки, урівнювання і аналізу виконуваних вимірювань ; -виконувати вимірювання на великих масивах осадових марок в стислі строки ;

-контролювати аномальні величини нерівномірного осідання і відразу я усувати допущені помилкилїоточних вимірювань ;

-істотно прискорити обробку виконаних вимірювань.

6. Встановлено, що зміна гідротехнічних умов /розвантаження системи охолодження AEG / впливає на переміщання фундаментів гідротехнічних споруд станції.

Висотні переміщення гідротехнічних споруд при розвантаженні перевищують точність вимірів і повинні враховуватись при складанні прогнозу осідань. *

7. На майданчику гідротехнічних споруд діючої АЕС існує тісний кореляційний зв’язок / з коефіцієнтом ґ - 0.8/ між. зміною осідання і різницею рівнів вод четвертинного горизонту.

8. Підвищення точності вимірювань і зменшення помилок із-за невер-

тикальності рейки досягається використання!.! її тримача з- двома точками опори і елементом зв’язку. ' \

9. Фактична точність виконаних вимірювань добре погоджується4»*

розрахунковою /0.3 мм/. ■■

10. Точність прогнозування забезпечує нормальне функціонування ' об'єктів. -

Основні твердження дисертації викладені в таких працях : .

ї. КА.СЯНЧУК А.Г. Держатель рейки. Информационный листок Ш7-09І.

Выпуск 2. Ровно » Ровенскнй ІЇТЦНТИ, 1987. З с.

2. Аспекты изучения дві-~еия объектов атомной злектріческой стан-

- Цііи. // ЧЕКІЯГА П0Г„г ТАДЕЕВ A.A., WOHOB С.А., КАСЯНЧУК А.Г..

' ВАСЮК M.S., РОМАНЧУК G.B., ПНЕВСКИЙ П.И.. ОСТАПЧУК С.Н., ГСН- ’ ДЯ A.A., ДУКАЧ A.B.. Ровно, IS87, -Ц с. Деп, в ОШШР. ЦНИИГЛиК

ІІ.ОЗобЗ, № 307 - гд 88. >. ‘

3.,КАСЯНЧУК А.Г., ЧЕНИГА П.Г. Изменений осадок гидротехнических сооружений при разгрузке системи водоохлэлсдекия АЕС /Геодезия,

■ картография и аэрофотосъемка. - Львов. - I99Ï/V,- Вьті.5Т. - С. 4С-43. „

4. ЧЕРНЯГА П.Г., -СЯСЬКИЙ Б.А., КАСЯНЧУК А.Г. .Прогнозирование деформаций сооружений АЭС. /Геодезия, картография и аэрофотосъемка. - Львов. - 1990. - Вып. 52. - С. 83-87.

о. ЧЕРНЯГА П.Г., СЯСЬКИЙ В.А., КАСЯНЧУК А.Г.. Оценка положения фундамента сооружения по геодезическим измерениям.//Геодезия, картография и аэрофотосъемка. - Львов. - 1992. - Выпуск 53.

- С. 96-99. ' ,

6. КАСЯНЧУК А.Г. Оперативный контроль неравномерности осадок зданий и сооружений Ровенской- АЗС .//Инженерная геодезия.

- Киев. - 1391. - Вып.34. - С. 57-59.

7. ЧЕРНЯГА Д.Г., КАСЯНЧУК А.Г., СЯСЬКИЙ В.А. Учат гидрогеологкчесі условий при исследовании деформаций сооружений АЭС. //Геодеэия; картография и аэрофотосъемка. - Львов. - 1992. -

- Вып. 54. - С. 6¿65.

8. ЧЕБНЯГА П.Г., КАСЯНЧУК А.Г. Визначення осідання споруд геодезичними методами і врахування особливостей їх змін. Матеріали науково-технічної конференції У1ІВГ. Рівне, жовтень 1992.

Тез. допов. наук.-техн. конф. - Рівне, 1992, С.52. .

Подписано к печати ¿'--/О '' .93 г. £ор:.-ат 60 х 84 х 16

Объем печ. лист. За;:. . Тиран 120. Зесп.гатно.1