автореферат диссертации по геодезии, 05.24.01, диссертация на тему:Исследования деформаций инженерных сооружений САР геодезическими методами

рг6 од

- Mi? m'i

гаПвський ДЕРЖЛВНИЙ ТЕХН1ЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ ЕУД1ВНИЦТВА I АРХ1ТЕКТУРИ

На правах руконису УДК 528.482

AAMF A3Í3 Д0Ш1

дооИдання деформацШ îhbehephhx

споруд cap геодезичнши методами

05.24.01 - Геодезгя

автореферат дисертацН на здобуття вченого ступсня кандидата техшчних наук

khíb - 1994

Дисертащяю з рукопис

Робота виконана в Одеському хнженерно-буд1вельному хнститум на кафедр1 инженерно! цеодези

Науковий керхвнкк - кандидат технгчних наук доцент

Ьркхвський Ростислав Георгхйович

• Ь

Науковий консультант - кандидат техшчних наук доцент

Войтенко Степан Петрович

0ф1ц!йнг опоненти - доктор технхчних наук професор

Суботхн 1ван Егорович

- кандидат техшчних наук доцент Тартачинський Роиан Максимович

ПровIдна оргашзащя Укргео1нформ Г'УГКК при Кабшет1 Мхнхстрхв Украхни

Захист втдбудоться. " ^ 1994 р. о годин х

на засхданнх спецхалхзовано1 Ради Д.01.18.02 по спецхальностх 05.34.01 - Геодеэ1Я при Кихвгькому державному технхчноыу унгверситетх будхвництва I архиектури /252037, м.Кихв-37, Повхтрофлотський проспект, 31/Дх^

3 дисертадгбю можна ознайоыитись в науково-техшчнй! б!блтотец1 Кихвського державного техн1чного ушверситету <5уд1вниц?ва 1 архиектури /252037, м.Кихв-З?» Повхтрофлот-ський проспект, 31/.

Автореферат розхслано

" I » ^¡Ы^ИЛ 1994 р.

Зчений секретер спзцхал!эопано1 Ради доктор фтзкко-катематичыих наук

В.С.Кислюк

оагалъна характеристика роботи

Еконо;.пчна 1 социальна полынка САР спрякована на випереджую-41 темпи розвитку. галузей народного господарства,- якх забезпечуюгъ • реальна збгльиення натцонального пркбутку.

У паливно-енергетичшй галузх, в прошсловоыу виробництв1, схльському господарств1, мелхорацН, поряд хэ забезпеченняи нормально! експлуатацхх диочих сб"ект1в програмами передбачено буд1в-ництво нових гтдрселоктростйлщй, елеваторгв, прсмислових' гпдпри-змств, газопровод1в, зронувальних калалгБ, лппй електрсмереж. В житлоео-цивгльно!Лу буД1ВНКЦТВ1 зводяться багатопоперхов! судинки. Все це вимагаз впровадження сучасних 1ндустр1альних технологий будхвельно-моитэжних роб1Т з розробкою метод1в 1 засобхв 1н:«енерно геодезичкого- забезпечення буд1вш'.цтва 1 експлуатацй споруд.

Найвхдповвдальншкм видом пкенерно-геодезичних роб1т е спо-стереження за деформащями 1нкенерних споруд. Боки дозволяють ктлькхсно оцшити просторово-часовий стан будингпв I споруд, вия-вити IX практичну стШасть.,. закономхрност1 у поведхнц1 тдвалин, в{дхилення втд нормальних умов в перход буд1вництва I в процссг експлуатацИ ^ Результатк геодезичних спостерекень в кесбххдногс тнформацтяю для оперативно: роэробкк заход1Е щодо сьоечасного попе редяення I усунення причин I дкерел дефоршццй, а, отне, г попе-реднення подальиих дефорьшхцй, можлиеих руйнувань окремих буд1-вельних коне тру хщй або усхв1 споруди. ' Д

В САР в'1дсутн1й узагальнений доевхд дослхдаення деформатцй '. пвкенерних спсруд нацхональнкми кадрами геодезистхв. Вивчення х аналхз заруб-пших дослхдаень показали,- що на методику геодезичних спостережень за деформацхями споруд впливамть: вид споруди, ферма I геоматркчнх паргметри, конструктив!« особливостх, фхзико-геогра-ф1ЧП1 умови, наяпнтсть пр-лладхв I обладналня, геологхчнг умови. Тому необххдна розробка теор1I, практики, методики, споссб1в робхт I оц1Нки точност1 результат1В хнженерно-геодезичних вишрхз деформаций хнженерних споруд в уковах САР.

2а основу дрелхджень цих пктань автором узятх результати робхт зарубхжнкх учених. ,Р,осл1,цження автора враховукть конструктивы! особливост1 побудоЕЭЛих х проектованих з; САР споруд, необх1дну Н1сть,матер1гльно-техя1Чне забезпечення геодезичних вю.прэтБОНо, IX над1йн1сть,ейективнхсть х економ1чн1сть, а такоя . метеорологхч-

Н1 та хШ1 чинники клшаткчшх умов САР.

Тз деформащй, цо спостерхгаються на об"ектах САР, наймете вивченх вимхрювання. горизонтальних змщень. Враховуючи метеороло-гхчнх особливостI умов САР I наявний. парк прклгуцв,. автором вико-нано ряд експериментхв, спрямованих на в1дпрацьовування методики створних вкшрювань 13 заданою точшстю, I розроблеш рексмендацхх цодо застосування найбхльы ефективних методик геодезичних робхт.

Метою роботи в: розробка. рекомендаций для вибору методики геодезичних спостережень за вертикальыими I горизонтальнши зм1-щеннями 1 деформацхкми 1кденерних споруд САР, визначення необххд-но! точностг геодезичних робхт I одержаних результат1в, математике -статистичний IX аналхз г прогнозувахшя. ¿ля досягнення поставлено! мети були визначеш так1 вдання дослхдкень:

1". Бивчити метода 1 точ.лсть геодезичних роб1т цодо вга.ирю-вання ооадань, зсув1в 1 кренхв споруд.

2. Виконат'и аналхз 1снуючих методхв створних вишрювань I провести експериментальн1 дослхдження IX точност1 на об"вктах САР.

3. Дослхдити результата горизонтальних 1 взртикальних зыхцень об"чктхв ввфратськох ГЕС, використовуючи для цього вщпо-вхдт метода хмовхрнхсио-статистичнога аналгзу.

Наукова новизна. Зараз в САР вхдсутшй практичний досвхд геодезичних виихрювань деформацхй 1нженерних споруд. Дослхдження для забезпечення використашя в САР конкре'тшх геодезичних метод!в проведено уперше. На П1дстав1 цих досл1Дх;ень установлено:'

1. приоритет використания геодезичних методхв для вигирмванххя-. деформаций 1нженерних споруд САР;

2. вир1шення проблеми досл1дкення деформахий споруд виконуеть-ся у САР уперше;

3. вибхр найб1лбш оптимальних методхв вишрювання де^ормаидй стосовно да умов IX використання г твхнхчного оснацення геодезичних служб у САР; '

"А. експериментальнх дослхджснкя точности геодезичних втары-вань деформащй найбтльи харахтерних в умовах САР;

. .5. доведения результат!в дослхдяень до практичного використан-д-ш на коикретнкх державно-господарчих об"ектах.

Предметом захисту я:

- результат« эиконшшх експериыенталъних дослхдхень точности створних Еиыхрювань, точное« зхзуваншг i впливу похпбок зоеншнлх умов;

- хтропояицтх для вкоору п1лпов1Д(сп: истодхв геодезкчнкх вгах-ргавань деформаций в умовах САР;

- .шогигтсна-ататистична оцп'ка дефорлад1л об"скт1в Г £в<*!ратськох ГЕС. .' '

Практична цтн.псть роботи. Результат;» виноианях автором дое-лхджель створюить кеоСх1ДН1 передумав» для широкого впроввдгехтя в (лргйсътпЯ ЛрабсьЛй Республхцх геодезнчши «етод1в Еинхрзвшшя рхзних видтв дефориацхй {гскенерких споруд. Залропоназглг г.вторсц методи математитао г обробки вуирпзань дозволяать одаряет;: наЯ-бглъа над г Ян г характеристики деформашй I прогнаэуЕати 1х характер.

? виконанпх автором дослхДг.пчь найбхльа практкчне знрчс-ши мапть:

- ян ал I з 1 розробпа рзкемендац^ г;одо умоэ засгосува>:нл рхэшгх метсд1в вшхрюпання де<£оргац1й споруд;

- метод../г розрахунку. точностх геодезнчких вгаирйзаяь;

- розреблен! рскоиекдацЦ г,одо застосування ызтод^а х зассбхв гсодеэичних вимхэппайь на пхдстав1 виконанпх експеют;ен?1В.

АпроСтпя роботи. Основш результата ц'.:х дослхдЕень поахден-лет I схвялет на науково-гехтчшх кокферехпхях- Одесского х Китвського 1нжснерно-буд1Ёельних шетятутгп у 1900-Гу93 роках.

Публ: Основнх положения г результата дослхдхень за темою дисертацп олубл}кован1 у чотирьох роботах.

Структура 1 обсяг роботи. Дисертацхя складалться хз вступу, чотирьох глаз, основних висновкхв, списку л1тйратурн сбсягси-181 сторжка каниноппсу I додатктп, обсягоы 23 сторппси. Дисертагйя мхетить в соб1 39 рису! 1п, 28 таблкць, список лхтературн хз 158 наШ.!е!!ув?нь.

ЗМ1СТ РОБОТИ •

1' б ступ I викладено ахетуалыпеа» проведених д'ослхдкеяь г загальна характеристика роботи.

Перша глава присвоена вивченйи досваду й анал1зу "згрубкшлх

дослхдтень деформацхй хнженерпих споруд геодазипшиш Цйтсла1Л.

с

При даг'орняцтях.уся споруда або 11 частика зшЕуетъоя В1Д проектного полосе:»« як по вертикал! - осп дания, так I в горизонтальней пловзгат - зсув. Велика "заслуга в розрсбхи ыетодхв I прилад1в для геодезичних вишрювань о с; ¿дань 1 деформащй належкть ПЛ. Ерайту, МЛ. Шскупову, В.Е. Новаку, Ю.П. Гулязву, 1.6. Субботхну, А.Г. Гр; горенковх, Ю.В." Полхщуку л рядухкших учепих щахн СЦД. Псрел1ченх роботи скнтезують накопиченм;: великий-науковий I прштгашй досввд геодезичних вишрювань при дослздкенш дефорлацхй. Розроблен! 1 влровадкенг у. виробтщтвс сучасш метода високоточиих вшхрявань. Вони дозволяють застосовувати у. конкретних випадках найбхльш еко-иоы1чнх I оптималый методики I прилади для одеркання Ехрог1дно1 хпформащт но ттльки про н&чвнкть де^ормащй, але й про дефориа— цп".нх процеси для просторово-часового прогнозування дефор'.ащй.

■ Аналхз виконаних досладяень, лхтературних даерел та ишшх матерхалхв показуч, що методи, прилади та хнш засоби. для геодезичних Бпшрювань в основному залежать вхд умов об"екта, ¡'-.ого конструх цхт,. вимог точное?х, ые*од1В виконання будхвельно-ыситазнпх робп'. В конкретних уиовах вопи вир1иумться хкдив1дуальк0. 1снушъ ке Т1лыси ножлгтвосп, але й необхгднхсть удосконалзчня методики 1 метод I в геодезичних втпрювань в галузх досяхдаенчя дефориацй.

Тому в основ1 дослхдаень автора лекать результати робп1 в

■ г,хй галузх зарубшшк учеикх I', в паршу чергу, учених крап: СЩ. ^сслтдження автора, в -своз чергу, врахоцутлъ конструктива особлк-.вост1 побудованих I проевтуеьжх в САР егюруд, вимоги точн'остх,

■ матерхально-техшчнз забззпечення геодезичних вге.прювань, 1х на-дхйтсть,.-егоективнхеть х економхадисть.

• .."При обробц1 результата виыхравань ел!д використовувати нетс ди ' 1мов1рпхсно-статистпчкого аналхзу, ваведещ у опецхалыпЛ лх-огературт.а також наукоьх розробки учоних-геодезиихв М.Г. Бхдуева, ТЛ. Маркузё, В.Д. Большакова, II.Т.. Бугая, Г.1. Мещерякова, II.А.Га] дазва. ; •

4>У-друэтй г:, .ли розглянуто-деформащ I пкенерних споруд I еш»^ • нано аналхз геодезичних' цетодхв Бишрюв&ння оездань, зеувхв, крз-!Пь т вироблет рскомендацН цодо методики хх з-стосувахшя на iHr.ce' нерних спорудах САР., у доиидаеши дефориацхГ; ткенерних споруд

чфоригцця про оехдахиш Лмтдаиен'гхв - к-

А в одихеа а найваклиь4цих.

В пезультатх слалхзу срийнятих у зарубтяноау циробницюи г.оде

эичних методi в вга.прювань абсолютных величин осiдань: геоыотрич-ного, тригошжетричного i гчдростаткчного нхвэлювань, ы1крон1вел»-вання, стероофотопоаметричногс методу - остановлено, за течнхетю i методикою виробництва в САР П[:и досладхоинях оехдань можлизе за-стосування Botx цих методов. Алз.враховуючи сучасний стан матерхаль-Hoi базп, припади, обладнання i кадш геодезист!в, рексыендузться застоеувшиш метод1в геометричиого, тригоноиетричкага, р1дша гхд- • ростат'ичнэго нхвелх-вань i стереофотограыетричниП метод.

V: результат: гкалгзу найбхльга ефективних методiв в;аирювання зеувхв: тргангулти•, трилатерацii, лолггонсметрН, прямо;, зворстньо! х ллнхЯног заехчок, cTEopiвг кембхновакого, охремих напряшв,. м^ротрхгшгуляцй - пекомендзпано Bci розглякут! мстоди використовувати при'вишраваннях зих^ень спсруд в САР залёжно pfд конструк:;iх, форми i парахютгхв споруди, топогр&фхчпих умов uicfjenocTi, наявних прилагив, квйдгф1каци (faxiEuia, впливу зав-¡пглих умов та гшгих факторхв.- Оскхльки метод стьорхв- в1д1граз-дуяе вталяву роль для вдалрювання зиг.я.ень головнях споруд екеллуа-туються ! ГЕГтиввться в САР, то-цей метод у подальиону ризгллдаеть-ся бхльш дояладно.

Аналхз иайбхльш рацхональних споссбхп агапрювашя кретв споруд: координат, хутхв, вертикрль'кого проектупання, геометричиого нхвелявагаш, i3 застосувалням клхко/етрг' - показав, в;о nepuii чотири способи з ycnixcu моиуть застосовуватися у даний час в САР для споруд значног внести, таких, наприклад, як елеватори, димохи труби цементного заводу у и. Тартус та iншкх оС'ектах.

У ав"язку з втдеутнхетв з САР йорматизно-тзхнхчнод документации для дослхдаетшя деформащй ппкекерних споруд автором вихона-няЯ загальниЯ принцип розрахунку ¿ихпрювянь при складанш проект is виконашш геодезичних р^б!т:

mr = — г t2 /I/

де: mr - середня квадратична похибка.геодезичних Еяихрюпань, - допустима величина дэформацй, . -

t " параметр, який залеетть В1Д прнйнятоi довхрчох IMOBipHOCri Р. г '

При Р = 0 ,.997

•t=3 i

/2/

Якг'о аа уновгыи спостсрег.ень для иегш вхдпоглдалыгах оО"ект1в исяиа зиеюантк дов!рчу 1ыоп1ршсть, нал р-н клад

при Р = 0,£5 Ь ~ % /3/

Як вэдно з формула /2/ точн1схь геодсзичких шшрзваиь де^ор-иащй ?1Дг.ов1Дэльн1а пссенерних споруд складао 112 вад грашчно допустааос розрахункових величин деформгщй. ПЛ.Брайт на 1идстав1 досвхду отрииав велотину 10ь, «:о добре узгодяуеться з висновкаии автора.

Однак методика вишрювання дефориацхй включая в себе багато фзятортв, со вплнвахуть иа точшсть. Так, на точность шапряних величин иолуть впливати похибки центрузання, рсдукц!I, фокусування, втдл!ку, в1зування, зовшшнхх уиов та хнш1. Методикою виихривань I' гогша зменшити I, вархввпи.похибкаыи окреыих дкерел, кокна до-трикати загальну похибку вишрввань. . .

Авторов запропокована цетсдика розрахунку точности геодезич-. них вшхрювань. деформации прямяй перев1рховий роэрахунок - для ..прийняття методики вишравгнь г оберенешШ проектний розрахунок -

• для визначення т'очност1 окреиих вишрюзань, виходячк 13 допустимо! величини деформац!1. Пряынй йбо перев1рковий розрахуиок полягаз у Еизначенш точное« геодезичних'вишравань дефориаци, як пхдсуу-кобт з вхдомих складових похибок вщарк'вань. Яюцо обччслена по-хибна перевжцуз допустииу, то необххдао 3!Лнити методику, хнпи прилади I хн. .-:

• Обернений роврахунок полягаз у яизначеннх похибок окрешк факторгв за вхдоеою точнхстю геодезичнпх вшхравань-двоыа способа. ми: "за прикципанрхвного вшшву.~вс1х дкерел похибок Л за спгсобои

. ВЕедення коефщхзхшв спхввхдношення точное? 1. Середню кводратачну :похкбку кожного !з даерал обчислають а урахувангеш хх хнднвхдуаль» них кое5щхзнт1в,янх отркыат шляхоы логичного анал1зу зедх похибок- вимхрпваньз урахуванням методики виконання роб1т, наналхзу . точност1 ран1ше "'даонашх £налог1чних'роби*1. т«1н. Знаачк цх похцЗкя, розробляоть методику, п1дбиршотьприлада,час спосте-режень чга ¡в. При нео&пдност! ывкна, та* ворхьш та коефхщентаии, зяхшазта хх величина, :£}об не перевиграапхдеуыкову похибку вицх-

"чпань, • вакористовуючп наярчий парк тэ0дв8ичних прилад 1 в, з чешу гI "Лоадтаз --йк ярстогаетао методугак.. I ицння: розробити оптнмальи;

методику вингрюрань. Застосуяак;1я проектного розрахуику осо6л..ео вязкливе для спешалгстхв в САР за ;пдеутност1 досвхду проектуван-ня т виконэння робхт ;цодо геодезичного досмпдженкл дсформацхй.

2а запропоноэеною методикоа внконлний розрахунок точностх ви-' игряяякня'сс[лпяня споруди геок'етричниу твелюванням, установлен! опти'.'яльк! дов^пнк вхзи^пк проме'.ив для рш'.нх у.етодхв вг.улрювань.

В'третгй глаз1 викэнано досдттукспня тпчност1 спткчного способу створнпх вгалрюзакь, язи за анслхзом зарубежных дкерел найбгльа унтветзсзльнт при ъиу.хрявшшях горизонтальных дефор«ац1>1 будинкхв г сп^руд САР. В1-коьш;;;Г! дотзльниЧ ана-лз похибок створного способу безпосегздньото оп мчного втзуЕанкя: центрувакня ] редукци, вхзу-ваиня, фокусуп?.нкя, коди/а-дНЫс!, вхдл-хку, зоеншнхх умов. Урахо-вуочи пнппдковиЯ характер пох"Оох центр,увалня ! редких! 1 те, :;а на результат рплибоз гхохибкп редукцхх при устаноацх марок на кш-йеатй точтл ствсру \ в кгчтрслыий точщ 1т>р,, а тзохибка •

центрування т^ттльки у вишдехЯ точцг, то ¿х сухупнЖ* вплир пере-дачтьср ЙОПИУЛО» ^

/ля розробхи конкретних рекомендаций щодо застосуванщх створного способу опт^чкого в1зувач::я в уцовах САР були вихонан1 експе-ряментальнх дослхдаення точностх в1зування х зовшшнхх умов. При дослгцженнях використозувався теодолхт Т2 ф1~ми Вхльд /Швейцархя/ т рухома нхзирна марка з паралактичним гвинтом. У первому експери-мент1 вюЛргаванпя виконувалися на створ1 довэшною 1Ь0 м з хнтерва-лами через-35 ы. Для змегслення впливу особкстих похибок марка на косному.тктерзагп вводилась у створ 10 раз1Б - по 5 раз1Б ялхва I справа вхд створа. Обробна результатхв виконана методами ймопхрнг-. сио-статистичного янал1зу. На рис.1 представлений граф1К похкбки вхзузання I Н ргвнянг корелящйнох зачеэг.ност1 у довхрчому ¿нтер-яал1, як«? мае вигляд:

Ы_ = - 0,025 + 0,С033 Ь , мм /5/

В

або в кутов!й мтвх

де Ь. - вхдстань вхзування.

Рис Л. Граф! к похибхш в1зуваншг.

Бконсм1чне значения коефщ1внта коредяцп р -0,987 1пд- . твердкув наяЕКгсть прямолхнхйнох залехност1 похибки о1зування вхд . В1дстан1. Але оиилыси вхн отркманий 1з пор1вняльн ' невелико! гпль-костх гньервалхв, то, користуючиоь критер1вм Р.Фшера, була вико-нана його статкстична оцшха, яка встановила, 40 обчислене значен' ня \коефЩ1анта хореляцп знаходиться в зонх дон1рчого шг-ервалу, •40 доводить наявнхстъ прянол1н1йнох фунхц10нальн01 залежностх похи-бок в1зувшшя В1Д В1дстан1. За даними експериыентальних дослуджонь автора точн1С""ь в1зуваннй теодолхтают типу Т2 Б^льд /Швейцар1я/ .склад£8 Гпв = 0,68". Даш дослхдкень добре узгоджуються з результатами дойД1Джень МЛ1.Шскунсва''/при \[ =21 |ПВ= 0,62", . .Тому при розрааунках. точностх створних виьирявань в умовах САР похибку вхзування слхд розраховувати за формулою /5/. .

Для ослабления впливу зовнхшнього середовица на точшсть ' створиих втпрюваяч була поставлена задача виэначення найвиНднх-иого часу вимхрювайь. Створ був вибраний так^цоб його частина ^120 и* знаходшгасн в еготреиальних умовах - на вхдетшп одного метра вхд бетонвог.стхни споруди, по протяган дня прогр1вазться г-сг^цои. Це дало ножлив1сть дослхдити на щй Д1лянц1 дхм боковох ,$ьуракд11.*Слхд вхдзначити,', вона гаиьно впливала х'на зооражен-. ня верки в хш^; створу /коливання/. Вшпрювання: виконувались прь • гящл ^встк^^^йо. створу 3 Интервалами 25,60,75,100,125 Д50, -/

П . •

175 т 275 ц. В створ, який задавала эхоирка в1сь.теододхта, виир-нь. г-арка вводилась по , разтв спр-ва 1 эл1ва в1д напрго^у створу^ Вим1рпвакня виконувались щоденно у трьох циклах: з 6 до- 0 годики, з 9 до II, з .12 до 14. ГраНк ходу математичнкх чекгиь як середнхх вгдлтктв по кожному циклу представлений на рис.<!. - •

• % 5 ■ 2,0

1,5 1.0 0.5

1

¡23 4 5 6 7 ß

50 100 150 275

Рис.2. Ггя*гк вплмгу пс::ибок sonimwix уыо'в

Реочпо лпия I виража« прямолхитну 8йле*мхсть'в цикл: ракко-вих спостерекень в гктерналх Г-0 годин ранку. Пула ашеонана статистика перевхрка ni=>. i пульоеспотели з шхористанням F критерхю:

(у/л))

"cn-2j)ii-nr( >KX)j

/б/

pa: j\J • S - ктлькхсть решпзпцгй,

У - с.'гпгричш'.й коефнцзнт кореляц1 i, обчислений . ' за борчулоч:

К V ,/\ П/.

_ V х, у)

Коефщтзнт пррмолхнЫнпг кореляш i у - 0,$83 в переконливою' оц'гнкою Е/сунонот гчпотези,. тому ща досгатньо близький до I. Разом з тю/ обчкелене когеляцхЯне В1дношегаш fj/0.992 i лритеМй -г< т5 указуч.'ло висунута нульона гшотеза не подтвердиться,тому цо.

F >Fq. при прийнятсму piciii значущостх . IS, ado 7,5 3,4.

Це вкг.Те? на те, що блюяча апроксикащя буде.виражатися криволх-нхйною залеккхстю.

Аналхз ходу матег.аткчних чекань у II i Ш циклах св1дчпть про кризолппйну залеянхсть хне приискав перев1рку нульовох гхпотези.

Ураховутчи пр;:окорене' эростання похибок У при р1вномхрноцу збтлычекщ тнтервалгв У за лхшi perpecii буля вибранх параболи другого порядку, як1 П1сля ршення систем нормальних рхвнянь яв-ляють собою рхЕНяння psrpocii на кожний цикл вишрювань: "Ут = 0,040 + 0,030.Х + 0.0032Х2 У2 = 0,067 + 0,027)! + 0,0073Х2 /8/ .

У3 = 0,187 + 0,002Х + 0.0170Х2

Для наочност1 херивi /8/ наведея1 на рис. 2, Кореляцп"ии вадноиення рхвнянь perpecii складають бхдподддно: 0,S96, 0.&9S, 0,952, що пхдтхзерднуч правильнхеть пвдбору ртвнянь perpeciP.noi гаяегмостх .похибок впаривания неетворност1 на рхзних вхдетанях.

* Анализ показуg, що теля сходу сокця з 5 до 8 годихш ранку похибка вишрювання нестворностх мшхмальиа за величиною. В куто-вхй Mipi вона екдадаз . . hiн = 0,49" - 0,70',' що добре узгодяуеть-ся з данкт дослхдаення точнеетх'вхзування / tT>b= 0,68"/. Зона пиртказться фактично пркиолхнхйко*) кореляПдйнси залежи стю у виглздг невеликого вккрнвдення при вадцадонш до. спостерекува-•нах точки. Да 10 годин ранку-похибка чакозк не :ерев;шф'3 тошюстх вхзування, хоча й дещо зростаз,' що ноясшзться шдвищешяы тештз-ратури й поступовиы по'силэнням-впливу зодашних умов. Уке, почи- '■ наючи .тз 150 м пхеля S годи-щ'ранку донх.П'! Ш цишпв евхдчать про эначний ьплиа похибок зовхпшнього середовища. -Таки' чином, в .уюгах САР вимхрювалня горизонтаяьних зшцень на вхдкритих частиках споруд рекокенщгяться вийонувати в napiofl в 6 до 9 години'ранку.

. , При: ггрозеде..Л1 екепкременту винхрзовання .зшейцувализь х, в 1У циклi за 2 години да заходу сотщя; а' 18 до 21. години. Однак, в. ясш деи повэрхня бетону задень сильна нагрхзгдться. Обробка результату р ТУ циклу не дала позктивиих результатов. Топу вимхривання в .. ;озах жаркого твпмагу .САР >екокеыду гьег проводит в рангов! години, через дв! годшвг niюге сходу сощщ'-i эазсЬпувати не nisiu-e if годики рауху,, ' - -•..-■' ■•■..'. . ■'

За залропонованою у другiй глав: нетодикоя розраг>лку гсоде-ичних вишрпэаиь еикснеш прям i i оберненз розрахукки точности творних вишртзаиъ за програмаыи: гагалького створу, picK'nx час-ин створу, послгдовних i частхових CTsopiB. На стади проектуван-я вишрювань устбновлгсоть довжину створу, вивчамть iío^uihbüctí за-тосування при л ад in i пристро1в. Аналгэ споруд САР показуе, ejo айбтльи оптимально виконувати.розрахунки тсчнсст1 cTBopiB довкн-ак> втд 200 до 250 и з контрольными точками через 25 и. Опткмаль-.ик э застосування теодолхта Т2 i pyxcui. марте. Центрування оптичне. рш.'ий розрахунок показу?, цо прийнята методика створних вишрю-;ань забезпечуп точшсть вимхрввашя зсувхв спору,д САР при довгхин; твору до 250 :.! на пхщаних i насипних грунтах при доВ1рч!й íkobíd-:остт Р = 0,99?. Для скальних грунтхз програ»а загального створу абезпечить точнгсть при довжиш стзору до 150 м або при íiwoBipnoc-'i Р = 0,05 - до 250 и. 1з nopiehhhhh двохспосо01в оберненого юзрахунку видно, що при розробгЦ проекту гесде.зичних po6ÍT за '.твориши витряваниями необх1дно розрахунок tomhoctí виконувати ¡ПОСОбОМ введения К0ефЩ15НТ1П СП1БВ1ДНССТеННЯ ТОЧНОСТ1. Мозна :онстатувати, що прийнята иатодика тзшпрювання acynie споруд забез-:ечуч середню квадратичну похибку иенше I iat з nporpaui загального iTBopy на довжиш створу до 250 и.

Результата розрахушав за програмол piBimx частнн i поелтдов-[ого створу показугать, що d¡í методи ислиа використовувати tí-еькл :ри зишрюванш з'.пщень на насипних грунтах. Якщо за уиоваии bkmí-иовань цей спосхб необххдко застосовувати на пщаних грунтах, то 1шхрпнання рекомендуя ться- виконувати в 2-3 пркйоми. Результати юзрахутпв для способу частковлх ctbobíb показугать, що при пркй-¡яттй методитп цей cnocid не забезпецув вихйрювання зсупiв нав1т& 'ОЧОЕ споруд на грунтах при fo;oBÍpnoc?i Р = 0,95. Превалкючий тлив маить похибки центрування i редукцй. Hasiib за приыусового ;ептрування точшеть впзначення тсчгсл в середкнх створу погтдку-

¡•м. Теыу у виробнкчмх умовлх спосхб СЛ1Д застссовуиата, яйцо геиеялиза рсалтьацгя innoi праграми.

Результата розрахугаав точностх pisnux про гран створних bhmíj стйнь наведена на рис.3. Аяалгз ix пеназуе, гца прийнята для yuan АР методика створних. вкшрюзаяь забезпечуз нвебзндпу течнхеть

вкмтрювашя змхтгень споруд, зведених на пхщаних i насипних грунтах, за прогпамами: загального створу» рхвккх частин створу, послх-довних створтв. Методику розрахунку точност! вимхрюзання згчцень споруд, звэденкх hi скельних i П1Д-.кельнюс породах рекомендувться встановлввпти на гидстав1 осерненого розрахунку способом введения.

К0еф1цНЙТ1В СШРВХДКОШЙНИЯ TG4HOCTi. .

А

IV ___

1,1 1,0

0,9 0.6 0,7 0,6 0,5 О А 0,3

S5 75 125 1?5 225 Ым)

Рис.3. Гра<Мк похибок створних виыхрязань:

I - загального створу, П - рхвних ваствн створу Ш - послхдовного створу, 1У - часткових створхв,

Для П1дтверджет;я резз'льтатхв теоретичних дослхдяеаь Сули впконант експериментальн! доелгдження точност1 реального створу за ртзними ггоо^амшл:". Конструкцхя створних знакiв дозволяла наг-винчувати марку на верх знака, цо забезпечувало дсслхдженнл точнос-тт г в матодт наткксрсткого центрування, яка легко створити в реальнкх удавах. Екеперикенталмй дослхджешш полягали в вгдпрацьо-вувяящ на створ1 ртзних прогрш вш*хрювакь з ызтою визначення точности в способi оптичного втзування в реальких уиовах САР. Зг1дка з рекомендадтямл для максимального послабления впливу зовнш>ах умов .чимхрювання виконувались з 6 до S години райку в пряному i ззорот-ньому напрямах. Наведено'деякх особливостх.вшхрювань в pisma прог-рамах. В прогрчмх зг^ального створу на створних знаках «арка вводилась у створ по 6 разхв при положеныi гаралактичього гвинта злхва т справа Б1д oci створу. В прогрш.!i частин створу загалышй створ був розбктий на приблизко Дв1 piBHi частпни.. п0 t 135 и; вхдлхки

бралиея як г я прогргш загального створу; при оСробц» результат!в витсористовували вга.иряну нестворн1сть середнъо1 точки з программ загального створу. В ирограмах пос.'" ровного х часткових створгз для змениення похибок центрузання застссовували трьохчтати.Ену систему, коли в П1дставю. марки вставляли теодол1т, а марка центрува-лась на подадштй точцх; марка над точкою встаковлгсвалася двхчк на штативI по оптичному центриру 1 нагв1нчувалась на верх знака. Вхдхилення зхд загального створу I частЕових створ1в, М1сце нуля марки для кожно! точки обчислювалося за формулами:

д = ал-мо = а/1-а. .

мо= а =(ал+ап)/2

«^п сврвДН! 3 пести В1ДЛ1к1е при пслс:<сенн1 паралактичнаго гвипта зл1ва 1 справа в1д створу.

Середнх квадратнчш похибки мхсця нуля МО марки I вим1ряних вгдхилень Д в прогрзмах загального створу г часткових етворхв обчисливались за формулами: _,

■ ПЬ/

Ж, т.

де середих квадратичнг похибки середтх вхддШв за

паралактичним гвинтом, обчислен! за формулою Ееселя. Середня хсвадратична похибка мхсця нуля рухомо1 марки дор1внюе 0,08мм.

Ваговх серэдн1 значения нестворност1 з прямого I оберненого ходтв ь програгп загального створу обчислюгалися за формулою:

л Д„. Р . + д . р .

Д. — _П1 г п. "с! г р1

1

+ Р . /И/

11 ' 0|

Р . = _С_ р . __ С

ДП^ - вим1рянх нестворностх прямого X зворотнього Х0Д1В,

Гпп; - середнх нвадратичн1 по. 'лбкя вим1рювання,

Р„; , Р0: - ваги прямого I зворотнього вимхрввань, С - пост1йний Киефхцгонт.

3 програм1 частин створу до втпряних нестворнастай додавали

поггравху ; ;, за рахунок вхдхилення серадньо1 точки 5 вхд эагаль-

КОГСГ СТВОру за формуле» I

' . 5 4 /12/

де: Ар - нестиорпсть то^ки 5, вишряна в прографи загального стяосу,

г вт'дстгнь до визначувтю1 точки,

Ь. - довжкка в1дпов1дно1 частом створу в1д вих1дно1 точю * До 5.

Аналтз"результатов показув, що величина середихх кяадратичних .по-хибок не псрев-.яцують 0,53 ш I спостерхгазться ч1ткий фукцхональ-ний эв"язок хг. Н1Д втдстан!. Це св1дчить про достовхрн1сть реэул] татхв т про те, п;о програми загального I частин створу за вхдпра-цюваною методккоя зябезпечують потр1бну точихсть в'.'-шргзвання зсувтв пшеноте.'.х споруд.

В програмах послхдовннх 1 часткових стпорхс обчисления не-створностх за стандартным Формулами.при нер1вних вхдстапях ьия точками створу значно ускладюозться, тону в експер;ыент) вимхрян: , нестворкост1 приводились, до загального створу за методике» анало] полтгоьометричного ходу, залропонованоп'С.:".Л!ойтенчо*1 Г.МЛ1тв1]

Сбчисленх середн1 квтдуатичнх похибхи : •.трювання нестворно' стей у вс IX програмах евхдчать, 1:;о в ц1лому викорястана методика за'чзпечут потрхбну точнгсть варивания зыгцень в САР, оскхльки ^та* <|Т^П. '°.г>4 < 0.67 ы»/.

Нульова г1потеэа про нормальность розподхлу перезхрялась за критерии А;Ц. Колмогорова. I К.Шрсона, км пхдтвердили, що похи( ки вимтрювань у вехх програмах тдпорядковуютьел нормальному зак< ну, а отже, не порунувалисл умови вишрквань, х IX результата у вс1х прогрлмг-т належать однхй генеральной сукупностх. Застосусан-нот критертя М.С.Еартлета була пхдтвердаена нульова гiпoтeзa про т)1висточ!псть результатIв у вехх кро"грамах стчорких вимхрювань. Таким чином, х1Яшрнхсно-статист!и-чии ашшгзом результат:в експе5 менту пхдтверджено, що налвними в САР гасобами Е1Ш1рюванъ можна отргагати по»р1бну течщеть вимхрявання з«1щень пскенерних споруд. Установлена практична взаяцоэамхшисть за точн1ств р1зних програь створгв за запропоновансю методикою вишрювань. У способах послх-довних I часткових ствррхв обов"язкове застосування трьохштативне системи або ¡гримусивого цеитрування.

В четверт1й главх Еиконанх обробка I анадхз результатхв екс-периментальних доелтдяень деформаций хнженерних споруд на приклад

^вфсатського гхдрсвугла для отримання ■ обгрунтованкх висновкхв про

ix характер, прогнозовауьи, ,оц1кц1 нпд1йнг:ст1 виглрян'гх еуличин i ступенг прогнопупяннк. Зандання полягэло 1 н тому, ¡и об иъ прпкла-дт бага?ор1чних втир-овань деформалхй £вфратсь:сого г1дросузла ви-конатн такт дослгдкення, якх дозволять зробнти.в1ропдн1 кисновки про хгд г рсззиток де'тюрыац1й 1ю:енегних споруд ГЕС I в^лрацэвати сучасн: матенатичн1 методи досл1Д*ень дефор^ащй з петою застосу-вання IX на тнтаиХ спорудах САР.

Нихонанг дослдаення гсрнзснтальних змщёнь будинку ГЕС дозволять зробсти так! внсновки: I/ зм1щення- верху будинку В1д6уЕа-чться птсля резкого тпдкяття рхвня води у водосховш;1; 2/ стаб1-л1зацхя верху будинку настав, через 4-5 рзк1в п1сля заповнення во-досховища або п!сля гпдняття р1вня води у верхньому 3/ сезонх коливання положения верху будинку зглежать В1Д режтпв текпарптури, ршш води у водосховищ!; 4/ !/аксимальн1 сезоши ко-ливання пункт ¡в вхд роэрахункових не перевиыують ¿4 1.ш; 5/ за портод експлуатсцН вгдбулося загальне змхщення верху будинку ГЕС з середнъому на 13 ш.

На Рвфратсьнсму ггдроБузл! з 1276 року виконукться систематична , через два шсяц1, спостереження за отданиям. На л1вому 1 правому берегах були закладеш 2 кущ: глибинких фундаыентальиих реперхв, виконаних у виглядх трикутника 13 сторонами порядку 40 и, па В1дстшп 1,5 км В1Д напорного фрбнту. Питания розробки методхв аналтзу, оц!нки I сталосп репер!в виххднох основи достатньо дос-лхджея! I методична IX можйа подхлити на Двх групи: I/ методи,э яккх лежить принцип незмхннох позначки одного з найбхльш урахову-вантию. реперхв С1гга, х 2/ методи, що грунтуються на пркнцшп незмхнност! середнь01 позначки ус1Х репер1в с1тки або групи. най- .

сталих реперхв. Аыал13 сталосм репер1в висотнох основи ви-конано традшийно 13 застосувакняи кореляцхйного аналхзу I способах Костахеля..В способ! Костахеля аналгз еталостх вияонувться за групашх реперхв /кущами/ ыха циклами. Спос1б дев иожлив1с":ъ в про-цес! роботи П1сля коиногс.циклу визначати характеристики стаб1ЛЬт нойт1 кожного репера. Тому спосхб Когтахеля х рекомендузться автором для практичного втаористалня. В одну групу об"зднують- вс1 поревищехгня. пхдаосиа еднохо хз групп реперхв. Илльгхсть груп вхд-поггхдгз. кхлькостг реп'орхв висотнох основи. В кожнхй груп; обчисг»-»ть р1зшзд| псрвв51щень реперха' Ег-кокному подалыпигу цикл!, зхдносно.

-Одного нуль PO го циклу. Для кожного циклу по К0ЖН1Й груш скла-дшг/гь матриц«). НаЯбхльш столим вваясяться репер, для якого по сторон: або стовпцю J| Суде ихнхкалыюм.

Разом з тим не вквчена мсжлив1сть остданнл Bcix реперхв куща. Через недоелгджегпсть цього питания автор эапропонував св1й шлях розв^язку, використовукчи иетсди логичного анализу. Биходимо з того, що: Т/ похибки вгайривання перевгсцень ДЬ мають випадковий характер; 2> при розроблен1й иетодищ вишрюваяь вони по переви-вцтзть вгдом! границ! lA^j^A ; 3'KiJibKicTb похибок достатньо велика. ПР

Оскьпыси перевищення mix куца!« реперiв повинно бути поступим т витррвання у bcix циклах повинш зодовольняти Kpincpio pia ноточност1, то. Яого иолна характеризуватн середньою квадратичною похибпо» /Т)^ , яку для вгдпрацьованох методики вишррваяь об-чиелтаоть попередньо. При влмхраваннях ii ёкспериыентальне значения

мохе вхдрхзнятисл, але при збхльшеннх. :ллькост1 циклхв, згхдно з центральною граничною теоремою Ляпунова, при вхдеу'юатх сист^матнчпих похибок значения pf^ повинно пряиувати до "аго теоретичного значения . Наявн1сть систеыатичних похибок /осх

дання куша реперiв/ «оже пркзводити до викривлення еппхричного значения ItT^ .

Вимрянх перевиа;ення Mir. сталики репераш кущхв утворюготь статистичнкй ряд , ,..., hn. Якщо в ряду е систеиагич

я: похибки, то пастосувио критер1Й Аббв для перевхрки Encyiiyroi ri потези. Утвориио послхдовнх pismmi:

Ahi^bj-h; ' /13'/

д. — h—h ./и/

1 ! "i — "i "

до По, Di - вим1рян1 перевшдення в цульовоыу i i-иу циклах . вишрювань,

П - середнз значення перевицень . або в!дхилень. Обчислиио дипрееы s ¡,

/15/

Kl/ (h-1) 2 /16/

Систематачнх похибки В1дсутн1, якщо статистика Гп^

енша статистики ^п, , узят1й 1з статисткчних таблииь за задании 1внем эначност1 (}„= I - Р I «лькостх циклхз П, тобто д^Оц.

Висновки критерив Аббе I Костехеля хдентичш. Отже, шоихрт-но-стчтистичщ методи дозвсляють над1йно встановити чинники ста-хльностт репср1В писано: осиоеи.

Зг1дно проекту геолезичних роб1т на Г1дровузл1 виконуеться юликий обсяг спсстережянь за осхданнями споруд, у наМъль в1д-ювтдальних игсцях яких загсладенх осадков г парки, розик^п таким [ином, щоб мати повну картину деформац1й, молЛив1сть виявлення [ерзкссгв, против на поздовжшхл поперечних осях, в м1сцях гоиливих иаксимальних осхдань, з. обох сторгн температурного шва в ¡удянку ГЕС, в ыхсцях несприятливих геолсг1чпмх 1 ггдрсгсо-'.огччш« гмоз тоню. Положения осадкових марок на поверхн! грунтових гребель • ¡изначалось геометричним швелюваяням й'кл'асу, а в будинку ГЕС -[ класом. За перход 1£77-1^£2'рак1в було виконано 52 цикли спосте-эеженъ. Отриыана п^орнацхя використака для в1рогхдних з1домостек 1ро характер г стулхнь деформаций 1 прогнозування 1х у розЕитку: :)/ов11исно-статистмчки:.!и методами анолхзу ос ¿дань шдвалин будинку 'ЕС установлено, цо з 1975 року пройшла стабхлхзацхя осадань бутику, цо свгдчить про нормальн1 умови експлуатащI будинку I про-"•нозовшгей характер його осхдання. Нзначн1 коливання в1добра-¡сують характер роботи гхдровузла в-зале»ност1 вхд р1вня води у зодосхозиц;г.

Анал1з результэтхв показав, п;о найОгльисму осхдзнню до 200 -250 ш за 16-рхчн;1Г1 пер ход поддались поверхнеш марки руслово1 ■•реблх. Виявлено його нергвномхрниЛ характер. Б1лыя штенсивному зсндання шддалися марки, розмщеш б1ля зерхнього б"ефу. Нерхвно-1хрн1 осхдання основною причиною деформаций споруди. Тому для зжизашя заход1в подо ¿х ^„унвння х попередження необххдно методами гмовппсно-статистичного ан?л!зу Естановити IX характер, штенсив-псть I виконати прогнозування па предает IX стаб1л1зацы. Крш гого еналгз прогнозованогэ теоретичного осхданшг I його екстрапо-товання-дозволить регулюзати пер10дичхпсть спостярежень 1 значяо ;:ссротнти хх кьчынстъ. Для алроб&цН цих актуальних завдань було зикошшо 3 в ик ори с т алиям ГОМ "Нахрх 1030" прогнозування ходу осхдаш.

»арок, що зазнаэтгь. штенсивного н9р1отои1рнога осадтшя, Для гаов-

.»¿ного висновку про прогресуючий або затухаючий характер осхдснь були рстановлснт деяк1 \у. статистичш закочомхрность оаконсшр-н!сть ходу- остдань окремих характсрних марок I хх груп, опосеред нених за циклами спостережень, впрочсимузться пол:номом другого стуленя виду: 8

а£ +ъЬ + с

■ /17/

де - час у роках в1дносно черного циклу спостережень..

Апроксииацтя зележност1 осхданнк 6 в1д часу . виконана пятадметричним способом за методом найменших квадратхв. Ндглйнхст апроксичацт1 ос¡дань »арок пхдтвердаузться значениями корсшаий-. них вгг>ноч!пень, якт для вс1х отриманих кривкх рзгресп вщчовдаи

<= С ,СЛ'. Прсгнозований час эакшчення 0С1дання марок шдпоз! дач екстремяльним значениям. мтнхыугпв фучвщй /17/ I складаз в серядц-ому бгля 16 рохпз для цих марок,, величкни сстдання яких з прогнозовпнлй пер!од складуть 211-254 км - при в1дсутнос-п додат кових невгахованих агресизних вллив1в на грунти сснови.

сАГАШЛ В11СН0ВКК :

Проведен! автором теоретичнх та еясперименталыи доойдженя дозволили абгруитупати застосувалня геодезичних методов вюпря-рання деформаций тн-?.енерню; споруд САР:

I. Визначено склад споруд САР, що потрсбують досдхдаенкя деформацхй. .

?.. В результат! ьиконаного анал1зу. геодезичних методов дос-лтджения остдаль, зеувхв, кренхв вяробленх рекомендацп подо методики тх застосування на хтаенерних спорудах САР, Биведено с>хт ричш форели розрахунку параметр*б деформацхй I точност! рхзних методов.

3. Еаьропонована методика розрахунку точност1 геодезичних вгад1рюваньг яка дозволяя на.основ1 1мов1рн1сно-статис№'ших мето дтв виконати розрахунок точност1 вищрювалнл деформацп споруди для прийняття матопикм-ви'.'тлюбячь - прямий переь "рковий розрахунок I визпачити точнхеть'окремих влмхрювань, виходкчи хз допусти мо) величини дефорчацп - обернений проектний розрахунок.

4. Розрахункакк точност! вимхрюнання оевдаль споруд геометр; ним швелетваниям установлено оптшгльш дохшиш вхзкрпкх прочен \

j. л я рхзн-х кетодкк этирпва'ль.

5. Зкконано детальней англ13 пэхибки стзорних. зшарвзань, розрахочаих додат:гав1 паранетрк елементхз геодезичких зимхрозань в эал»жност1 В1Д допустимых похибок зинхрпних дейормацхй.

6. Розгллнута, задмхнна bis приЯнятох в пракпнп, итодика эр хузан-п зплизу похкйкк центрузаняя при стзорних вимхрпзакнях i отр иана формула.

7. Зиконано експерименгальн1 дослздження точностх вхзузання в реальных умовах САР. 3 викорисгання апарагу ймовхрностно-сгатистич него анал1зу вегановлена perpecifl залежносг1 похибок вхзузання зад вадстанх, сгагисгичними досладженнями падтверджена.досговхрмсгь ус. танозлено! заленноегх.

8. Зиконано експерименгальн1 досладження впливу зовнхшнхх умоз на точн1сть створних виыхревань. Установлено найзигхдн1ший час сгворних вкм1рсвань в умовах САР.

9. Зиконано теорегичн1 розрахунки гочноегх рхзних програн створних вимхрюзань методами прягшх i обернеких розрахунив, на падотавх яких встановлено, що найперспекгивнхше в умовах САР засто-совуваги программ оптичногэ сгворхння: загального створу, рхвних часгин, посладовних створхв. Розроблено рекомендаци щодо методики ix викорисгання на об"екгах САР. Виконано експериментальн1 дослад-ження точносг1 сгворних вим1рх)вань в реальних умовах САР.

10. Теоретичними дослщсеннями встановлено, що гочн1сгь сгворних BimipiB пхдзшцуеться при обробцх в способах часткозих i nooni-довних створхв по методик аналога пол1гономегричного хода.

11. ймоз1рностно-сгагисгичниЯ анал1з експерименгальних дослхд-кень сгворних вим1рхв показав ix нормальний розподы, р1вноточН1сгь по pisHnx програмам, досговхрнхсть огриманих резульгагхв, що пад-гверджуе правильнкгь i над1йн1сть розробдено!.i занропоновано'1 методики створних вим1рсваиь в умовах САР.

12. Виконан1 ймовхрносгно-стагисхичнх дослхдкення деформац1й хнженерних споруд 6вфратсысо1 ГЕС:

а/ Вегановлена ефекгивнхеть застосування запропонованого критерхя Аббе при досладкеннях сгаб1льносг1 фувдаменгальних jpenepiB.

б/ Корреляцйний анал1з подтвердив riAoiby про однораднхегь про-цесу оехдання по вей площх споруди i ррУсловох греблх.

в/ Характер осадання над1йно апрокскмуегься логарифм1чною функц1-cd для основи споруди i полхномом других creneHi для землянох русло-Bo'i гребл1.

г/ Осадання мае загухаючиЯ характер; прогнозний час припинення оехдання задпозадае 16 рокам i досягне 211-264 мм для марок з макси-

калькэ;: осадков руслвзох землянох гребл1 I 65-70 пн для будкиху ГЕС /при в1дсугг:осг1 додаткэзих неврахованих агресианих вплкв1в/; пер1-одична несгабыьнисгь ос1дань залеиигь зад: режиму експдуагаци ГЕС, гермхну року, р1вня води в ВОДОСХОВИВЦ/.

д/ Тризал1сть мхн циклами геодезичних виихрювакь за дефоркац1нми об"екг1в ГЕС ноже бути зб!льшена в 2-3 рази.

Основные положения диссертационной работы огранены в следующих публикациях:

1. Доши Аамр. Вопросы геодезического обеспечения промыиленно-го строительства в САР. Тезисы докладов 52-й научно-технической конференции. Киев.КИСИ,1991г.

2. Доши Аамр. Исследование осадок и деформаций Евфратской ГСС. Тезисы докладов 53-Я научно-практической конференции профессорско-преподавательского состава, аспирантов и студентов. Киев.КИСИ,1992г.

5. Доши Аамр. Исследование осадок плотины Евфратской ГСС. Сб."Инженерная геодезия" /в печати/.

Войгенко С.П., Доши Аамр, Ерковский Р.Г., Кравченко Н.И. Анализ устойчивости фундаментальных реперов при исследовании осадок сооружений критерием Аббе. Сб."Инженерная геодезия" /в печати/. '__ ___)

Ш-

Подписано к печати 24.02.94г. Формат 60x84 1/16". Об"ем 1,5 п.л. 0,8уч.изд.л. Заказ № 146. Тираж 80 экз. Горгипография Одесского управления по печати, цех К? 3. Ленина, 49.