автореферат диссертации по архитектуре, 18.00.01, диссертация на тему:Традиции колористики городской среды Украины III - ХVIII вв.

HinicTepcTBO ocbíth Укра1ни 1и1всысий дерхавний техн1чний ун1верс!тет буд!вництва та арх1тектури

Г6 ОД

На правах рукопису

. Зровенхо Аркад!fi Василъович

ТРАДЙЦП Ш0РИС7МЙ ШСЬЕОГО СЕРЕДОВЩА yiPAlHI XII - XVIII ст.

18.00.01 Teopia та icropia арх1тектури, реставрац!я яэи'яток apxiTSKTypa.

автореферат •

дисетац!i на здобуття наукового ступеня кандидата арх1техтури

Ки1в - 1995

Робота виконана в Харилвсышиу деряавноиу техничному ун1ве| ситег! буд1вництва та арх:1тектури.

Науковий кер1вник: кандидат арх1тектури, професор В.И. Кравец!

0ф1ц1йн1 опоненти: Асеев Бр1й СерНйович

доктор арх1тектури, професор. Трегуб Наталия €вген1вна кандидат арх^тектури, доцент.

Пров1дна установа: НДПТА и. Еи5в

Захист вЦбудетъся "29* "листоп." 1995 р. на зас!данн1 спещал зованно! ради Д.01.18.04 по эахисту дисертащй на здобуття вч ного ступенз кандидата наук при Еидвськоиу державному техн1чно ун1верситет1 буд!вництва та архитектур« { 252037, м. Ки5в, Пов1 рофлотський пр. 31, зуд. 319. )

С д1сертэц1Е» иогна ознэйомитись у б1бл!отец1 университету

Автореферат роз1сланий *___" *______" 1995 р.

Учений секретар спец1ал!зовано1 ради, кандидат эрх1техтури

Б.О. Т)мох1н

загальна характеристика роботи.

Сучасний стан оточувчого середовища, с^орнованого природним а рх i тектурним контекстом, характеризуешься певиов в1дпов1дн1ств псiхо$iэиологiчиии i сыЦокультурнин нехан!зман i ограмам лсднни, skí набутим,так i закладеннм в Heï генетично. зуновна невдоволен1сть безликiств сучасно! арх1тектури явлзетъсз у вхивашп цодо не! еп'пет1з "cipa", "однонан!тна". ллкою líipoc цьому спр няе П ахронатнчн1Стъ, а так os юверсалъшсть" стосовно будь-SKoî хл!мэтичн{>5 зони, природного нднафту i культурних традиций, чо склалися в конкретному rioHi. Поточний нетод будувашя, який об1цяв в недалекому [нулону BiîpineHHa багатьох проблем, став руйн!вним чинникон для юрновано! протягон стор!ч етноландаафтно! р!вноваги, !ал1эовано! р1знонан1тниаи форнани культури.

0дн1ев з яскравих граней етн1чноа культей с колористична гльтура, в1дновленна i використання skoí дозволять п1двицитй гоц!йну виразЫстъ забудовв i повернут» хиттевоиу середовичу >дини floro р1знобарвн1сть i неповторн1сть. Тому при досл!д>енн1 >лористики иiста э пето» в!явления куяьтурних колористнчних )адиц!й неминучим стае застосуванна середови*яого п!дходу, «аяк кор}ння сучасного i иайбутнъого сягас в иинуле, зв'язкк з >трим в ная час очевидно лорувенГ.

Актуальнасть теми досл^дхеннз . зумовленз критичнии станом эедметно-просторового середовича взагал! i арх1тектурно! злористики зокрема. 0дн1ею з. причин, skí призвели до такого гану, чо очевидно потребуе skíchkx shíh, е атрэта рег!онально1 пеци$1ки етно-культурник колористичних традиц!Я.

йетов досл1дхеннз е лобудова . просторово! нодел! розвитку ац1ональних традиций колористнки ухраХнсысого и!ста.

Основною робочев гiпотезон е припуденнз про розвиток олористики HicTa як процесса адекватного розвитку арх!тектурного icbKoro простору в контекст1 нац!онаяьно! та cbítoboí олористично! культури, чо вторично складаяа'сь в pi3Hix рег1онах KpaïHM, в npoueci встановлення етно-ланд*а$тно1 р!вноваги.

Завдання досл1дхення, вико.чаннн яких покликае забезлечити осягвення . його . нети, полягають у виявленн! законом!рностей орнувэння полiхромЛ mí сысих вросторових середович. но склалисз волвц!йяо в процес! взаемодИ явдини; сусп1льства i природи. ак!и заеданиям с: -анал!з прнродно-клiнатичних особливостей, зк!

впливалн на форнуванна традиц!«ного колористичного середов рег1ону;

- встановленнз взаенозв'язку ландаафтно-планувалышх особливое i колористики MicbKoro просгорового середовища;

- визначення характеру впливу и!сцевих pecypciB сирови буд1вельних та оздобдввальних матер!ал1в на кольорову пал! н1сыи>1 забудови;

-досл!дженкя колористично! кулътури реНону в розвитку, в т числ! символ!ко-кудьтурного значения кольору у форкува арх!тектурних середовиц míста;

- визначення колористичннх особливостей стил!стичних харак ристик укра1нських и!ст в контекст! розвитку cbítob арх!тектурного процесу.

Ветод досл!дхення. Об'ект пол!хромП розглядаетъея системн!й парадигм1, а а£х!тектурна колористика як п!дсистен cicreai арх!тектури.

Об'ектон дослЦхення с система арх!тектурно! колорист yupaÍHCbKoro н1ста в И 1сторичноиу розвитку.

Предметом досл!дхеннз с 1сторихо-культурний аспект розви арх!тектурно! пол!хронП як системи. Розглядавт системоутворювч! фактори, sic i зуиовлввтъ структуры! зв'азки систен! пол1хрок11 н!х хигловни середовицеи, його елеиентаи арх1тектурнини об'ектами - i процесами, котр1 в!дбуваьтьса ньоиу /середовиц!/ за участи лсдини.

Теоретичне значения роботи обуновлене пр!оритетон автора побудовi просторово-часово! системно! модели розви нац1ональн!х традиций колористики, но дае зногу визнач зв'язки, виявиги законрн!рност! у формувашп колориста особливостей арх!тектурного середовица укра!нських híct, пере; чити нохливий напряиок i сприяти розвитку арх!тектур колористики в найбутньону.

Практична ц!нн!сть дослЦхення зумовляеться иохл! використаннян його результат!в:

- для консервацП та реставрацП пан'ягок архитектур», !стор^ центр!в míct, окрених буд1вель та iHTep'epiB;

- при створенн! иузе!в арх!тектури, егнокультурних традиц!й побуту;

- при розробц! конкрегних методик проектування гарионШ колористичного середов!ца з! ' зберехенням в мэсое 1ндустр!альн0иу буд!вництв! нац!ональних колористичннх трэдиц;

- п!дготовц1 навчадьних курс1в з колористики, IcTopil колористики в арх!тектур!, холористичного проектуваинз. котр! покликан! сприяти вдосконаленнв профес1йно! майстерносг! буд!вничих.

До захисту подаотьса так1-теоретичи1 положения:

- часо-просторова модель розвитку арх1тектурно! колористики укра!нського niera;

- xoHuenuia трьох культуролог!чних стэн1в розвитку холористичного середовица н!ста;

- законом1рносг1 розвитку колористичних piпень . культово!, хитлово! та "грснадсько!" арх!тектури час!в Ки!всько1 Русi та епохи барокко;

Апробация результат!а досл!дхення. OchobhI положения роботи були вммаден! i обговорввалися на 44-И .та 47-Я лауково-практичних гкон$еретцзх Х.арк1вського

1нхенерно-буд1вельного 1нст»туту /1989-1991 р.р./,на;всес[)1>знояу .ceHÎHapi ВНД1ТАЙ " Проблеш icTopiÎ арх!тектури" /л. Суздаль, 19991 р./, на 2-й 1Н,хвуз1вський Hayïoeift кон$еренц11 -"IcTopLa хультури слоб1дсько5 Укра!ни* /м. Харк1в, 1990 р./.

Результати досл!даення використан! в проектах благоустрой хитлово! ззбудови по вулиц! Сеязнськ1й i ,м!крорайону .ИЗ -"Флорен-ха* в и1ст1 Харков!.

Структура I обсяг дисертацП. Д!сертнц!.йнз робота складаеться si вступу, трьох глэв,зак1нчення Ta'6i6niorpa$iî. 1лвструеться;$отогрзф!амя, вибарвленнами кольор!в, малинками i схенами на 30*ти планаетах.

У вступ! обгрунтовуетьез актуальн!сть проблеш, визначастьса нега I эавдання досл!дхення, :його об'ект, преднет i методика, висуваеться аргументована г!потеза, виавлаетьса новизна, практична та теоретична ц1вн!сть результат!в роботя.

юротай зшет роботи:

В aepoift глав! подаетъея анал1тичний огдад сучасного стану проблени, розглядаютьса ахтуаяьн! питания розвитку арх!тектурно! колористики ! в!дродження самобутност! колористичного н!ського середовища Украгнн.

Колористнка и!ста в наш час сприймаетъсв i усв!донлюетьса як цШсна сукупн1сть барв арх!тектурних i природиих об'ект!в HicbKoro д1зайну, витвор!в нистецтва та Ihihx складових, як! разом утворветь ciстену кольор!в, qo зм1нюеться в час! i простор!.

Колористика и!ста утворвстьсй: Структурой - зз'язкаии ч éoHCTpyjíijieB кольор1в; _ хроматичиий" зЯ1стом еле«ент!в - палитре íjchíх кольор!в;

динан1ков - ступеней рухомост! структури та ii хронатичног áWffríy í реальному та культурному простор! i час!.

f систем! колористики Miera 1сну® макроструктура /на р!в> к$ё?ё/; мезоструктура /на píbhí окрених насив!в забудови, вулщ ть мг^Дан1в/, й!кроструктура /на р!вн! буд!вель i споруд/.

Шська пал!тра кольор!в формуетьса природйими i втучним; створёними лединое, забарвленнами буд1вельних натерiал!) ¿олористи'чнов культурой хител1в. Цз пал1тра, 40 BHÍ*ye вели] iiiéiitib сполучень кольор1в, несе в co6i AOHiHyiwi барви, кот] слугу^ть ¿нявленню певних цШсних об'ект1в та ix елемент!в.

Флористика Micfa зуновлоетьса також . динам!коо природа noiixpó»li, зм1нами и!ського середовица в 4aci i простор роззиткон колористично! кулътури, бс&бливостзни сприймання. Boi характер1зуеться цикл1чн1ст4>.

Як^о розглядати 5сторйчне Hicye як комплекс спору, органЗэовашй за контозиц1йно-просторошши озйакэми i з урзхува: иям характеру оточуючого сёредовица, то з систеиних позиц ¿олористйка Micfa йоже бути виэначена як складно орган13ова |yfiknicáy¿>4á сукупн!сть хольорових елемёнт'В, до мэвгь пев 1ЙйШду1>льй1 осоБлйвостч, пов'язан! mís собою i грунтуютъея SiiffSSi^íítíx до епоЯй а:р^1тектурно-1сомпоэиц1йн5х принципах, skí £io£ íílpfy зазйабть йдйптубчого впливу оточусчого серёдовиц fóñy 1сторйчйш pbáijÍTok rionixpoflü rióié бутй представлен fíflbícH за допомогоЬ сйстенного пЦходу: Еяейёйтайй ijiéi ёйстё йоХна ввайатий ñafliípi кольор!в склйдоВйх fiieSíéró ёёрёДоййИ елёненйв арх1тёктури i ландвэфту.

ЙктуайьИ .núíiñká розвитху ápxiíékTypfíói кояорйстйкй 11$р6д1ейн1 t¿IfibSyrfiocTi koñbopóióró сёрёдовйда Укра1ни, до сг $ь{>йу€$ьса: ÉoBbtíjptiliíl ДЙсойайс líii Ц1лййй м1стайи i ландвафтс bb ii bfi$ye; ЗрЬвЯёййй, нёс1йлёрёд; йерозум1нЯ2к цШснос Bt8<$Eí}8F& .£§{Щ01Щё. Иасова 1ндустр1альна забудова майхе завз ДЙСОЙус HpSpoflfiifi pÍ3H0ÓapBH0CTÍ, i чим б1лыий масив, ai $&р%еться такоЬ забудовос. тим наочн1ие .floro протир1ччя mí ж й< 8*учШстЬ i природное полi хромiег.

HicTa минулогс, зокрема, вЦзначалися вскравос неповторим завдзки використанню в ix часо-просторовому формува) специ$1чних шецевих культурних особливостей. В ix основi

природно-кл!матичн! умови, м!сцев1 буд!вельн! матер!али ! етн!чна культура. Однак, в нал час нотиви нэц!ональних орнамент!в часто механично переносзтьсз в сучасну насову эабудову. Под!бний фольк-лориэн не сприяг* справхньому розвитку традиц!й колористично! культури. Навпаки, методика анал1зу кольор!в традиц!йно! арптектури французьких пров!нц!й, запропонована 1.Ф. Ланкло, дозволяе визначити пригаиану даноиу рег!ону пал1тру кольор!в арх!тектури, до гарантуе орган!чн1сть включения нових елемент1в в гсторичний арх!тектурнохудожн!й контекст.

Особливе врахення справлявть досягнення заруб!хних колорист!в Х.Ф!ласье 1 Ф.Кле в гзлуз! сучасно! роботи з гронадоастю, арх1тектурниии слухбани та нун^щпальнов владос на р!зних етапах розробки проекту. В робот! над щею проблемов використовуетьса методика досл^дхення кольорового середовича неаканцзни, яка розроблена Л.Севаком, методика збирання даних по забарвлекнв 1сторичних буд!вель ! проектування пол1хронИ за допомогоп техшки Дх. Ер!но, методика використання ново! технолог!! забарвлення буд!вель за допомого® "прозорих фарб", як! виявляють структуру поверхш 1 розроблен! Э.Иалл! та Х.ЧезЗкои-Ивллерои, та 1н. Не зважавчи на таку численн!сть ! р!знонан1тн!сть методик, вони обмежуьтъся, здеб!львого, передпро-ектними доел жжениями 1Снувчого оточувчого кольорового середовица ! нагть лрикладний характер.

Вагомим внеском в розробку !сторико-культурного аспекту, розвитку колористики укра!нського и!ста стали результати багатор!чних досл!дхень э теорП та !сторП украенсько! арх!тектури В.б.Ясиневича, А.1.Седака, Г.Н.Логвнна, I.Л.Цапенка, С.А.Тарануденка, 1,.С.Ерасовського, П.П.Толочка, В.С.Асеева, Б.П.Самойловича та !н. Разом !з тин виявилась певна недостатн!сть конкретного матер!алу, до стосуетьсн $орнування укра!нсько! арх!тектурно! колористики та системного анал!зу. Б!дсутн!сть необх!дного теоретичного анал!зу елемент!в, $ункц!й ! структури пол!хромИ м!ського середовида не дозволяе стверджувати, до нини створена система колористики,.

Прагнучи до поставлено! в даному досл!дженн! мети - побудови барво-просторово! модел! колористики укра!нського м!ста - автор наиагаеться заповнити прогалину, що утворилаея при анал!з! ц!лого вару украгнсько! культури ! стосуеться використання в нац!ональн!й архНектур! колористично! традицп, виявити найб!льш ст!йк! риси нзц!онально! колористики, що сформувалася як резуль-

тат взаеиодП рел!г!йних, ^торико-культурних,

знаково-символ!чних, -функц1ональних якостей колъору, а тако> визначити характер впливу сус!дтх культур, регионально] природно! пол!хронП та ¡нвих фактор!в.

У друг1й глав! доапдхувться нехан1зии рег1ональних 1 соц!окультурних $актор1в форнування кольорового середовица мст; епохи Кигвсько! Рус!. . Узагальнення результатов досл1дхенн5 дозволас ствердхувати, *о специ$1чн! особливост! реНональню пал!тр колористичиого осередкування здеб1лыо.го визначалис! характером колорного кл!мату ландвафтного оточення. Бар1ант1 виавлення втучних палитр виникали ак 'эворотня", адаптивн< реакд!я на холористичний стр!й пейзажу, утворвючи контрасн; тармон!йну гаму кольор1в ятучно! ! природное палитр. Р1зн1сть ци: основ 1, нав1ть, певне 1х протиставлення, пов'язане !з загальним! уновани життед1яльност1, спричиняло б!льиу р1знонан1тн1ст1 колористики, особливо внутривнього арх1гектурного простору предметно-худохнього його заповнення,

Водночас, 1хне природне начало забеспечувало необхЦн; сдн1сть у апльшй систем! колористики. Тому пзл!три власн< зовн!»н1х арх^тектурних форм 1 обшир1в грунтуються на загальнон; принцип! нвансно! 'вписуваност1* в колористику природного середо вика.

Р1зноман!тн1сть ландвафт1в: низов! заплави р!чок, схил пагорб1В, численн! р1внинн1 поверхн!, - зуновлювали нироки спектр природних палитр. Пейзаана основа, яка "задав тони арх1тектури I иистецтва варгювалася на територп Киевсько! Рус в!д зеленоголубих до червоно-коричневих гам, Д1ялыпсть лвдини н нала туг в той час великого впливу на оточуюче середовиве, тон вона не н1велювала в!дн!нностей природно-кл1матичних особливосте ареал!в, цо особливо виразно позначалося на загалыпй стил!стиц селитебного утворення.

Географ!чн! якост! ландвафту у взаенодп з прийонами плану вання як1сно впливали на колористику м1ста. Перепади висо рельефу и1Сдевост] утворювали складну об'емно-просторову структу ру м!ста, в основ! яко1 - ярусне розаарування природних т арх!тектурних еленент!в м!ського ландаафту, цо в свслг чергу бул причиною р!зноман1тност! пол^хроиного наповнення нкького середс вица. Таке роэиарування барвоноспв являло собос своер^дн барво-просторову систену, що грунтувалася на «¿сцевих прийона будування поселень та в5зант!йсысих Ытеркультурних традшйях

Под1бна аиб1валентн1сть у фориуванн! барво-прост'орово! комлозидП и1ст Киевсько! Рус! надавала !м, з одного боку, характеру лальовничосп в'льного лланування з внкорястаняаи вирохого даапазону природниу барв, а з 1няого - характеру свого роду регулярности з використанняи обмехено! гаии антропогенних барв.

Б результат! ачал1зу структури м^ського середовица визначен! велик! зони: детинець, под!л, природне оточення, як! визначавть колористику н!ста на иакрор!вн!, а такоя тили зрх1тектурних слоруд ! матер'1али-5арвоносп, 1хня к1льк!сть 1 пропорц1йний розпод!л в р1зних районах н^ста - середн!й р1вень. Пот^м була побудована хпдсистена колористики в ЗК1Й визначалися ¡сольори $ори-барвонеспв на м1крор1вт.

При нэклзданш слетели колористики нз структуру тстг з'явилэсь нозливасть скласти картину кольор1в н1ського простору, ьсотра формуеться на основ1 сполучення кольороЕих насив1в природного оточення, дерев'яно! зитлово! забудови, захисних та культо-вих споруд, кам!нних монуиентальних палашв ! храм1в.

Початковии етапон $ориування украшсько! колорно! культури мохна ввахати !сторичнкй пер1од поаирення християнства на Балкан» та Причерномор'а, з?о дозволило вид1литиса ! розвинутись сэнобутшм рисаи окремих християнських народ!ь: БолгарП, Серб!I, ГрузЛ, ШрменП та !н. Лого завераеннян нохна ввахати пад1ннз Еи1всъко1 дерхави тд тиском татаро-йонгольсьхо!' навали, в результат! зко! в!докремились реНональн! та шсцев! традицЛ, цо в иайбутньому склалися в б1лоруську, укра!нську та рос!йську монокультури.

Структурно-фуниц!оналып характеристики арх!тектуркого колорного середовича, цо грунтуються на пал!тр! штучно! гани ^нтеркультурних традигйй, чабувавть в!дпов!дно! реНонально! та н1сцево! санобутност!.

Так образно-худозн!, знаково-сикволичн!, сенантичн!, формоутворввч!, тектон!чн!, праксеиальн! та декоративн! функцИ колористики в гарч0Н1йН2й колорн!Й структур! хиттевого середовича реал!зувться. в контекст! колорно! культури региона, до адекватна природной гая!. Цим, зокрека.зуиовлена семантьчна Гнтерпретац!я колсрних уподобань, що розвивавться в1д золставо-червоного до б1рюзового кольор!в. Разом !з тин, способи вирахення захоном!рностей конпозиц!й такох р1зн!, цс п!дтвердхугться виборон тепло! або холодно! колористично! гаии.

Традиц!йна культура, як* е результатом адаптацИ етноса в

- ГО -

црироднШ н!в! протягай багатьох вШв, в!дбивагчи каЛб1лы ст!йк!, ковсервзтивв! риси ще! адаптацН, В1др1эняеться строг! ств свое! структури гариошйних палитр. Ц! пал1три грунту-8Ться1 на яорстких принципах побудози кольорово! гармони, основу зк.01 склздасть гармонии! контраст^ пари червоного I зеленого, особливо яовтого та синього, цо стала синвол!чно1>, а такох контраст^ гаркон!йн1 гр1ади, здебальюго, кольорового зору /червоний-зелений-сишй/, -1 контраст^ гармон1йн! четв!рки, утворен1 вищезгаданими парами.

Стяьмини для историко-культурного резона епохи Еихвсько! Рус! е характерна зобрз1альн!сть ловного спектрального д!апазона природни* гам 1 пал!тр арх!тектури. В цьому , на ьацу думку, I полагав загэльноруське начало архитектурно! колористики, своер!да!сть яко! мохна пор1внсвати з !нниии проявани св1тово! колоргстично! культури.

йа грунт! наведених даних нохна побудуватк таку модель утворення колористичного середовища мют Еихвсько! Рус1.

Барви дерева, цо зазнало атмосферного впливу, св!тл! та теш'!, пастельн1 та в5дносно насичен!, складали загальн^ бурувато-с!ру тональность хитлового утворення. Вони орган!чнс вписувались в р!зноман!тн!, здеб!льшого ргзно! тепло-холодност1.

Надал! розвиток технокультури з И потухними технолог!чним* процесами прнзводить не т!льки до поруиення гармони, але й дс руйнування цШсшн системи колористики м!ста, цо склалася е пер1од егно-ландвафтно! р!вноваги, ! перетворення 5! в еклектичн;, иасу барв пдд влливом тенденцП зростания зовн1ин!х запозичень 1 утворення китчево! культури.-

ЗАГАЛЬН! ВИСВ0В1И ТА ЯРОШШЦП

Досл1д*ення лер!од!в розвитку колористично! культури Укра!ш засв1дчуе п беззаперечну санобутн!сть ! окрен1ин!сть сере; св!тових колористичних традищй. Разом з тин ця орипнальн!ст1 дозволяс розглядати пол!хром1Р укра!ксько! арх!тектури як компонент цШсно! систени колористично! культури православно™ християнського св1ту взагал1. При цьому нохна говорити ливе прс ступень виявленост! национально! специф!ки та !нтернац!онально5 стльност! арх!тектурно! колористики-" в процес! п еволсцхонування. Якцо епоху Ки!всько! Рус! вЦр!зняе очевидни*

ригет Литеркультурвнх тендешйй, "узагальнввчих" самобутн^й ницький колорит, то епоху укра!нського барокко в1др1зняе фитет етнокультурно! самобутност1, niK зко! припадае на >дяку XIII ст.

SГк в cyyacHocTi, гак i в rrponeci становления специф1чн1 !ливост1 рег1ональних палитр утворення колорисгичного середо-1 поряд is соц1альники факторами визначалися характером колор-> иасиву ландиафтного оточення - барвами природного пейзаху та зрично! забудови, IxHix дшан1чних вар!ац1й в piani пори року впливом регулярних кл^матнчних npoueciB. Щя цього фактору влялася в тому , що традищйна природна гака /пал1тра роднс-кл!матичного комплексу/ 0 задавала тон* нтучн1й rawi л5тра зрх1тектури i предметно-худозгньо 5 творчост!/ noBiflHifi реакцп колористичного строг детерминанта. ротньо-пропорц1йна зале!Н1Сть кольорових пал1тр природно! та чно1 гам в кохнону конкретному випадку утворввала специ$1чну ну контрасно! гармони, pisHicTb природних палитр визничала номан1тн1сть архдтектури та П наповнення.

Як в i багатьох apxireKTypax св1ту, в yicpaiHci>Kifl |1ональн1й apxiTeKiypnift пол1хромп перевахав принцип [трастно! вписуваност! кан'яно! зелено-коричнев! тональное^ [дшафту, контрастно гармонввчи з сииьо-голубями кольорами юсхилу. •

Колористика кам'яно! арх1тектури в1дносно контрастна до 1Дша$тного фону i в той хе час достатньо стр1нана, що дозволяет бути нейтральнин фоном для насичених пол1хром1чних пал1тр ^тр1янього простору i предметного його наповнення. {трастно-гармонгйн! пал!три вкутр1внього простору базувться на иено-охристо-коричньових в^дНнках, хотрим п1длягаьть ?пурово-ф1олетов1, зологзв1 та зелено-голуб! тональность

Таким чином зовнашнЗ эрхйтектурн! форни прагнуть до йтральност!, а внутр1вн1 предмети та детал1 фасадов зпдно до кнцшпв контрастного оплонування природой rani, забарвяввться в1дкрит! насичен1 кольори.

Колористика Mi ста в ц!лому являе собов приклад вельми pMOHiflHOi гами, в KOTpifl дом1нувть: зелений кольор рослинност1, ро-корнчевий дерев'яних буд1вель i ховто-рэхевий кол1р храмов, ташпй завдяки камшним вкраплениям мае cipHfi BiflTiHOK. Барви penmji, свинцевих перекритпв i купол1в деяков «ipoc повторввть льорн схюпв i narop6ie, эенляних вал1в i водьих поверхнь.

Фарбован! детал! будишпв, розписи портал1в та hîi xpaiiiB д уэгоджустъся э дои1ну»чиии кольорами, не контрасту»чи э н: Тасин чином icHye доншувчи? колорит, котрий bîдр1зняе дерев споруди в1д природного оточення i кам'яних буд1вель, i в toi час в перлону, другому _ i третьону в!дносно локальному nai кольорав присутш однаков! барви, цо об'еднують «i елен( «icbKoro простору в едину багатор1вневу гармошйну колорист! систему.

Серед характеристик давнорусько! колористично! куль: необх^дно еид^лити найважливдшу семантичну $ушопв пол1хр; арх1тектури та мистецтва. Нова йде, пера за все, В1зант1йський канон, колористичний ряд якого, ззо складаетьс основних колористичних кольор1в, був впроваджениА в колорио багзтьох арх1тектурних лан'зток давнгл слов'ян. î skïio в пе} становления христианства на Pyci ця художня система наятовх;, лась на в!дторгнення з боку природно! консервативном! язичш ких ¡йдвалин, то надал! вона досить оргатчно злилась колористичними аденти^кафяни разних идсцевих традищ? в1рувань.

Пвл1тра колористичного середовида епохи Ки1всько1 Pj сформована 'забарвленкями буд1вельних натер1ал!в та природн оточення, будуеться на контрастна raMi стало! гармонично! трд основних сгииул1в кольорового хору: тепло-зеленс понаранчово-червоного та синього, виракених в эелених BiflTiH pacfliîHHOCTi, с1ро-коричньового дерева, аовто-рожево! плинфи штукатурки, ультрамарин! неба. На фасадах кам'яних споруд розп портал!в та hîd, купол!в та* îhehx арх!тектурних еленен будуються на контрастна гарнонх! чогирьох основних ба пурпурово-червоно!, зелено!, синьо!, жовтох.при доншусчих теп охристо-жовтих B^TÏHKax ловерхнь~Ьт!н. Пал!тра барв розвивает адекватно арх!тектурн!й пластиц!.

ÎMixpoMia внутрЦнього простору кам'яних xpanis будует на ci:iBBiflHODeHi Tiei ж четв!рки контрастних барв, але б!ль насиченост!, чо вхдповхдае Вазантдйському колористпчному ¿ано для якого було характерним дом1нування ховто-золотистих Bi/rriH в синьо-жовт1й napi додаткових кольор^в. Екстер'ери в!зант!йгь xpaMiB форнуються тр1адою зелених в!дт!нк!в рослиннос темно-червоно! цегли та синсо-голубого неба. В пор!виянн! давноруськими талерами спостер!гаеться зи!чення по спектру в i довгохаильовс! i! частини.

В трет!й глав! розглядавться оеобливосп розвитку нсько! арх!тектурно! колористики епохи барокко в загалыПй >м! сватово! культури.

1сторичний пер1од, цо тривав найхе три стор!ччя не вн^с |ипових зн1н в еволюц^в творения кояористичного середовича I. Природн1 умови на тер1торИ Укра!ни з час!в Ки!всько! Русг гно не зм1нилися. Так1 глобальн! фактори , як кл!мат, >лог!чна будова поверхн! та ¡н., заливилися незм!нни«и. П!к 1л1ння, чо прийвовся на Х-ХП ст, зак^нчився, волог1сть аувалась, але л1сове покриття - основа горово-колористичних конпозиц!й - як!сних зи!н практично не эло. Це було пов'аэано такох !з незмЗнн!ств традиц1йного типу гвикористання, який сприяв зберехеннв ландяа$тно-кл1матичних пeкciвí цо склалися в попередню ¡сторико-культурну епоху. гурН! споруди та громадсып буд1вл1, хитловий сектор та иафтна архитектура продовхувть пал1тру природно! основи, рвючи з Н барвани нвансну гармон1в.

Основн1 наси барв м!ського простору, як 1 ратл, складавться вох груп: природно! - зелень рослиниост1, р1знЗ в1дг2нки ту, водного та пов1тряного простору та ¡н.; 1 итучно! -тебних утворень: р!лля. та городи, сади, собори, церкви, Ялення та такеан. 1х розташування в перя1й половин! XII ст. снивэлось хивописио-лорядовою системою, по рельефу !з ванням кольорових простор1в зг1дно э районами и¡ста: поды, нець ! природне оточення. Дал!, в друг!й половин! XVIII ст., (енц!я до регулярност! та набуття арх!тектурнини конлексаии ктеру р1в, зк! характер!зувться чергуванням природних ! юпогенних барв. Так угвороеться рити1чна система побудови !ент!в в систем! барв мхста.

Нов! буд!вельн1 матер!али та способи !х обробки практично не гились. Скор1а, спостер!гаеться !х вдосконалення. Бахливим •орон, що вплинув на колористику арх!тектури того часу, була :атурка. Т!льки в небагатьох м!стах Л1вобереххя та Слобоханвд-¡устр!чзються буд1вл!, де цегляна кладка не покриваеться сатурко» та сво!м кольором, а Л1ни ив^в в^гравть декоратив-юль в побудов! барво-просторово! структури споруди.

Основнин кольором покриття «тукатурки був б!лий, котрий мае и традицП в укра!нськ1й с!льськ!й арх!тектур!. Назан\ анськ! хати, як в'.доно б!лилися вапном. Тому кам'ян! ¡вл!-багатоярусн1, трьохчастинн! та хрес?опод1бн! в план!, -

церкви та храни, аналог!чт дерев'янин, тд впливом нГсце фактору налн б1ле згбарвлення ст1н з в1Докремленнями орнамент !нвих прикрас, полДхромнин розписон, керам!чною пл1ткою та шв!, що зазнали у сво!й барво-просторов!й структур! дон1нуг впливу йнтервектора, нали хроматичне забарвлення плоцини сп вид1леннзи 61лих арх^тектурних деталей ордера.

^клсченна активних хольор^в В1дбуваеться, в основному 1нтер'ер1 з частковим виходом на фасади.

9к1сн1 зм1ни палдтри колорного простору в початковий пе барокко е незначнйм. Вони реал!зуюгься насиченнян та розви !сну»чо! гани кольор1в. Зи!ш>еться структура колорного середо ихста, звухуеться масив барв дерев'яно! арх1тектури, розаирюе частка кам'яно!. Кам!нь у кладу! вже не використовуеться застосовуетъся в "чистому* вигляд] /замков!, захзсш спору але присутн!й у вигляд! сход!в, парапет!в та !н. деталей в ан блях палац'1В. З'являсться темно-с!р! вЦтшки иеталевих огоро обгрантувань.

В основ! гами кольор!в укра!нського , барокко ле гармон!чна четв!рка основних кольор1в, цо утворюеться !з додаткових пар: червоного-зеленого та. ховтого-синього. Ця осн тема мае стадий характер. Зелений як продовхейня природ контекста протиставляеться червоному, котрий в1д!грае акцен композ.ицхйну роль, присутн!й в декоративних елёментах екстер' ! дом1нуе в !нтер'ер!. 1овтий /золото, кол1р фасад!в/ опп! холодному синьоиу /небо, детал! фасад!в/. Ця пара коль виконуе не т!льки комфортн!, а ! ментальн! функц!5, набув синвол!чного значения. Б1ле, посилюючи контрасти насичен ордерних деталей ! плоцини ст!н сприяе об'еднанню арх1тектур: простору.

£анон!чна строгость та стр!йн!сть в побудов! кольор-пал1тр збер!гасться в розписах !нтер'ср!в та екстер1! дерев*яних буд1вель.

Специф!ку . колористики арх!тектурно-худохн1х традиц!й, сфориувалися в епоху барокко, визначали сильш культурна вп. Зах!дно! бвропи та РосИ. Проте укра!нська арх1тектура сприй! ц1 впливи ливе частково, орган!чно засво!вви з них те, ц< суперечило усталешй культурн!й традиц!!.

Б барвопластичнЗ й трактовц! фасадов п!вн!чних п1вн!чно-сх!дних тер1тор!й Укра!ни присутня та х гама гармон!' четв!рки додаткових кольор!в, аяе з червонов докшантов.

к Цента в 6ix довгохвилбойо"! час-таг спектра в1дбивае CHxofiэтолог 1чну peaituin опонувакн? холодним iitfriwra» природою-о оточення, компенсуючи дефщичг Тёплих бара,, форще нг&йтгя1тет ■еплого радиевого i вт^люетьс» за допйксго» катерiалу-цегли,. )иготовлёно1 з глини червоних в1дттх1й.

Зростання i нав!ть деяУа перевзга iнтервекторз в период пзньго барокко надас apxiieKfypHiff колористац! деяко! {ен^нвнонаженностН, кадлияковост! i, часок , строкатост1. Гявл'яют^ся сполучення п'яТИ,- aecftf та семи кольор1в'буд1вл! в пал1тру пейзажа. В!дн!нно» рисоь кольорового piгения кам'яно! apxiтект'ури був м'який ж'овго-рожевнй тон, який надавав В1зуальн!й нов! зодчих Ки1всько! Рус! б!льно! пластично! виразност!. Специфичное ознакою кольоровоГо р!вення дерев'зно! архитектур» були нюанст cipo-коричньов! BiÄ'fiHKif,

Характерно» рисоп уТворення укрз1нськоге колористичного еередовица с нова па/птри барвофоркоутвореннз агучно! гаки. Насамлеред як тектоничний прийом. Важливим можна аважати такса: иастобуд^вне значения кольору як акцентувчого елеиента в просторово-функщональн!й структур! поселения. В qift рол! эрх!тектурна колорястика виступайэ як ефбктивний конпонент систе-яи . утШтарних /öpisHfa^irtHHX/ та образно-естетичннх /сийвол!чних/ 3acö6ie i метода арх!гектурно-художньов практики.

Бичёнаведёт результата дослЦженкя гйдйодять п!дсунок анализу знзчного натер!ала колористично! спадчини 9 apxiTeKTypi ij пойекудаЬ HrfcfenfBi Укргйнй, ДоЭВОЛЯ»Ть виявити перевагу pi3H)W naäifpj äk э Точкй зору знаково! еи&олачност!, так i з бёку fetcTOHiчнйЗс, обраэних fä йретброутворевчих функц!й в в ёргаййзй! арх1Тёктури,

fä, йабуть, наЙГоДовШйе тёйёр - забёзпечити обережне рекон-гт^уйаняя колбрйстйчйб! культур« укра!иеько народу, адаптац!в жойворбвйх fiaaifp до еучасних умоа форнування fäpaöHiÄHrix зй'язк1в койорного середоВИв|а Hiera.

Разом !з тин, отриканйй колористичний !стор!ко-ку^ьтурний иатер1ал може бути використаний, xpiM свого позитивно-тзнавального аспекту, це й як активний !йструиент в сучасн!й та майбутн!й арх!тектурн!й практиц!. Тому пропонуеться використання отриканих результат!в в практична проектн!й даяльност! по створенн» правдивого нац!онайъного арх1тектурно комфортного середовича".

БадловЦно до логии наведених аргумент!в необх!дно розгля-

нути мохливост! та методику використакня цих результатов в .дано аспект!. Bin вкльчае в себе к!лька полохень, до грунтувться нетодиц! колористичного проектуваннн, розроблен!й спец!ал!стаии . ц!й галуз! ! вхе алробовано! ! загальновизнано!. Щ положен HicrsTbca в роботах £. -С. Пононарьово!, A.B. £$!нова, В.1. Крав та !н. IxHi методики передбачають сл!дування принципан введен кольору як активного засобу арх!тектурно! композицП проектуванн! oß'eKTia pi3Ho5 масвтабност! i в м1стобуд!вничо план!, i в конкретному об'емкому проектуванн!.

Це завданнз передбачае, насамперед, розробку конкретн npnüoMie проектування в мехах апробовано! методики, п!дходи викорнстанн! принципе семантичного образного piaeH колористично! .архЗтектурно! конпозиц!! на початкових етап проектування, вябору*пал1три, надэння об'екту, 50 прэектуетьс noBHcnifiHoro образного емоц!йно-худохнього, соц!окультурного пластичного зм!сту.

Автор пропонуе результат« свого досл!дхення використовува .в проектуванн! як безпосередн1$ "позитивний" холористичн !сторико-культурний материал, "наклавши" його на "карка запропоновано! I.B. Кравцем методики рвения колористичн композицП HicbKol забудови. Запропонований метод передбача насамперед, анаглз природного та историчного контексту. Фактич дан1, 3i6paHi автором, складаьть значний матер!ал для передбач ного передпроектного гнал!зу.

Поряд з актуальниии культуролог!чними та проектно-техн!чни вк найважлив!вий конечной об'ехт ц!льово! проблематизац виступае також утуропрогнузуваннз та моделквання. Воно м грунтуватися на !снуючих !сторичних i сучасн арх!тектурно-худохн!х п!дходах, за допомогою яких досл!дхусть питания !нтеграцП культур в зв'язку з проблемами збереження розвитку нац!онально! самобутност!.

За темою дисергацП опубл!ковано:

1. Пор!внення трьох !сторико-культурних етап!врозвитку життево середовида //36. иатер!ал!внаук. конференцП 'Проблени icTop арх1тектури", БНД1ТАМ,-И., Держконарх!тектури, 1990, - 150с., 9?.

2. Яор!вняльний анал!з колористики трьох культурних етап розвитку життевого середовила //р.т. "ApxlTetrypa юстобудування*, 1991, вип. 5/6, Н 864/6, С. 17.

Регчональн! особливост! формування барво-просторового середо-(а М1ста // Тези допов1дей Всесоюзно! науково! конференцП юсоб х1ття та житлове середовице в уновах соц1ал1зну'\ ЩТБ, -И -, дерхкон з науки та техн1хи, 1988 - 156 е., с.86. Розвиток арх1тектурно1 колористики в контекст! двох культур // зи допов1дей 45-5 науково-практично! конференцп, Х1Б1, 1990 р.

5. 1олористика тст епохи Ки1всько! Рус1 //Тези допов1дей -! науково-практично! конфереицп, Х1Б1, 1992 р..

Jaroshenko A.V. The colouristic traditions of the Ukra an sity space of the Xllth - XVIIIth centures. The thesis ■anuscript/ is subaitted for the scientific degree of Haste Architecture on the speciality 18.00.01 - the theory and tory of architecture; the restoration of archHecture вопив The Kiev State Technical Construction and Architecture Uni sity, Kiev, 1994. It is defended the thesis «ith the rese and construction of the spatially - temporary nodel of Ukrainian sity spase colotrristlc national traditions deve sent. It is stated that the lost stable features were for by the interaction of the regional natural, historic-cult and ergonoiie factors and also with the participation of p chrony in the process of the factional tectonic and pla leans and »ethods of the architecturally-artistic practice ■in?.

Ярохенко A.B. Традиции колористики городской среды Укр III - XVIII вв. Диссертация /рукопись/ на соискание ученой пени кандидата архитектура по специальности 18.00.01 - теор история архитектура, реставрация памятников архитектура. 1и кий государственннй технический университет строительства н хитехтура, Киев, 1994 г. Зачищается кандидатская диссерта содержащая исследование и построение пространстаенно-врене модели развития национальных традиций колористики ropoj среди Украинн. Установлено, что ее наиболее устойчивее ^ $орнированлись взаимодействием региональных природных, иез ко-культурных, эргономических факторов, а такхе участие г хромии в формировании функционэльнвх, тектонических и плг ческих средств и методов архитектурно-художественной практ*

Клвчов1 слова: колористика, м!ське середовице, 1сто{ культурний анал1з, арх1тектурнгя пол!хрои!я.