автореферат диссертации по технологии материалов и изделия текстильной и легкой промышленности, 05.19.06, диссертация на тему:Теоретические и практические основы создания и фиксации формы обуви
Автореферат диссертации по теме "Теоретические и практические основы создания и фиксации формы обуви"
РГ5 У«
2 :
ДЬРЖАВНА А1САДЕМ1Л ЛШШ1 НРОШСДОВОСП УКШНИ
На арапах рукышсу
коновал вш'ор павлоьич
УДК 660:312.13; 31.02; 051; 668.512
ткоретичш и практики оаюви
створи ШЯ та ф1ксацп фор.,8-1 взуттн
/05,19.06 - Технология взуггя та вааряно-галантврейних виробхв/
Авторе, фера1? дисертаци на здобуття наукового стуленя доктора технгчних наук
Них'в - 1994
Робота виконама в Державнхй акацвм!! легко"! промисловост1 Укратни.
опонентй - доктор техшчних наук, профвсор В,0.ФУК111
доктор тохнхчних наук, професор Г.Н.ШИРИН
доктор технхчтх наук, професор Е.С.МАЛК1Н
Проп1Дна орган1эац1я - Ки1вське АТ "11ол1мер"
Зяхист вмбудетьсл "30" 03 _.1994 р. о // годин! на зас1цйин1 Слец1ал1зовпно1 Ради Д 01,17.Ой на здобуттл паукового ступонл доктора техн!чних наук.
3 цисертшдеп иожна озняйомитись у науков!й б1бл1отец! ДАЛПУ. Автореф°рат роа!сланкй & ¥ 1994 р.
В.о.секретаря Спец1ал1эованох Рал д.т.и., проф.
РОЖОК в.д.
загллш xaf-mítepucimiía роыли
Актуаяьнхсть теми. Якхсть вироб1в взагал1, i в тону числх ~ взуття, характеризуется поеднанням вльстииостей, що придгипть ru эда-thícth зацпп1льняти обгрунтоваих обо передбаченх потреби ai'ia-но а призначенням. Таким чином, до уваги баруться не cci власти-boctí, a тгльки тх, що пов"язанх я моюшвхстп задов1лышти потреби лодйни.
Складня структура властивостеИ взуття поясиюетьсл багатьма зв"яэками, нкх створюються при прохода.-мии floro через стагцх лон-струввання, виготовлйнНя та. використання. До члсла такгх :зв"яэк1в належать i зв"пзки в cuctpmí "соредоьищс-взуття-ступня-люоиня". Тому, при клйсифпсацп факторгв, якj вплиеяють на якхсть вауттл, видхляьть "людський фактор". АмериканськиЛ учений Сгарр М. до ньаго гндносить 3py4HÍCTb, номрсртнхсть,
3py4riicTb взуття перш за все эабезпечуеться антрополог:чнкми Еимогами, потгм - ф1з1олоР1'шин!1 it бхомехан1чниыи осойлипосттч« cryTiHi та гом!лк'и, що, як правило, всдтворашться п колоцих, i лише потгм - власттюстями чатер1£шв, кснструктивнпмй особлиеостл-ми вйуття i технологхею його виготовлеиня, hkí te>r у багатьох ви-падках зшгажать aiu колодки. 3 цього випливае, що сутгевнй вплив на зручн1сть взуття слравляе колодка,
Значний Bfißcol« у розробку теорхх та метоцхв вираження складнох форш колодок i основних прищкпхэ ix проектувпннл эроблено науко-вою школою Фукхна 13.0.
Школою Калити А..М. обгруитовшй фактори, що .шмива-оть на стро-рення i фхксацхю фсрми впугтя та нал'х сгчйкхсть у час!.
Hpote н'гзваи£шчи на значит! обсяг наявних у цгй галуэх poöi,T, ц! питаннл З'Члиштн'ЬСя в&ышими й еьогсцнх. Це пов"изано напам-перед з тим, що формостхйк1оть кйнструкцхг створететься, в основному, за рахунок В1ЦПоВ1дност1 форми i розмхрхи колодки та ступнх й залежнть bí-д пакетгв ытгерхалхв детайвй верху i низу, я.кхсмого вйионання ряду техноЛогхчних операнд, лих, з одного боку,'щб'до К1нця не вхдирацьован! й на взаемопов"язан1, а з iнаого - затекать вхд акселерацхйних прпцесхн, кеобх1диост1 впровадкання нових матерхалхв, розробки енергогборхгйкчих технолог^'!, тацо,
Необххднгсть розробки пробяеми с?ворання теоретично й вмпг-рично обгрунтованнх форм i розмхр1в колодок, а такой розмгрно-повиотного аслртименту pismix статево-BÍitcnnx груп населения
1К1В"лэана з пстаногленими багаторгчноп практикою автора та його учнп\ нових вхдомостой щодо антропометричних характеристик ступ-míп люп,сй Укра'ши й Молцови, а також э нокорсг.тнхстю эакотв, що ппстосивупться при цьому.
Окрш цього, широко використання зашсть натуральних синтетич-iuu i штучниц MnTppianÍB призвало до розробки ноиих метод1в стпо-P'üihh i Ф1 kcnniï форми взуття. Найбглып nporjесивними з них о застосуиання циил1чмо1 axï на заготовку або на пакет вузла поталей серицомип сночатку о гпдвищенот температурою, a iiotím - зни-»fiiuiîo, тобто ви'цо arto пижму 0°С ( тепло-холод). Якщо для взутти э сиптети'гпими маторголшии в цьому нппрлмку ужо проводились Honni роботи, то Э деталями з нагуралышх шкхр ïx но було. Не розробля-лооь i вгтчиз'няно облнднииня длл використшшл цього ефокту.
Í'ÁTopnc до цоелгджень у них rçpox напрдаках виходит(, за рамки тшутргшигх загвднь науки основ конструюпання та технолог! ï гзут-тгрога пч'ргбшщгва, п гоиирчзсться п таkí сумхжнг ооластх знань, . пк антропология, oiíiMcxáHÍKft та фгоика кагцлярмо-пористих т!л.
Використяння новпх досягнет- у Teopiï Hmodiphoctí та млгема-тичжя статистики при обробгй MfiTepiaj/in за антрополог!ел й 6io-мехагпкою стулш лпдини послужило вялливим хнетрумонтом впливу на створенпп як1 Ciiuï в)сутр1шньох форми та po3MÍpÍB взуття, його асор-тименту, а також дало змогу розробити методики порох оду прямо ui д cT.vnui до проекту колоцки в Ьггорпктивному режит npaqi спецхгийс-тч на ПЕОМ.
íipnv.a калхллрнп-пористих Т1л цозволяс спрямовамо доелгдити рожими техиологгчних процосхв формлствороння взуття 3 pÍ3imMH ма-тер!алами цвталой. При цьому велиие яначення маг; bmíct пологи в деталях, ïx структура та циклхчшсть aiï энакозмпших сорецопищ.
Досл^сдсннл, гиконят л використаннлм цосьгиень них галуэей пауки, уможл- вили пронппжоння розроб.ок у коиструюиннн! та техно-логп вяутт( )ого риробництва, спрлчованих на виготовленнл формо-CTittKoï продукпп та забезпечоннл ï(l стабглыюг якостг в чаr.i.
Таким чином, доелгдаоння антрополого-б1омехан1чних параметр1л ступиiв i стпорення на ïx ochopí методов, якi дозволяготь ппогно-зувати й логично будувати форму, рогшри та асортимонт колоцок, п текож теоретично, Рмп1рично í практично обгрунтунаннл дощ:льност1 Еикористпння у рслаксап!Иному nponocí никлотерм1чних д1й являють собою актуальна завдання í масть велико арачення як для лщини, так i длп пэутт^вого виробництва.
hiz'-'».nyù' ;po6f.th »: створпннн тосфётпчних dohufi x tlp.'iK'iичннх
рекомондчц1й :цоцо пгцьшц'ШНл зручностх, стрскхв нйкьристшпш та сгви1шньпг') ви гладу пзуття рхзних типхь i стптньо-впмвнх ) рун шяяхом -ги.коняздн 1:рограм, пкi гюрг'дбаЧ'ШЧ'ь рикористания liKOM, перс.-агимх ».тмин мат<="м ithwhoï статистики та voopit ймовтрнпотх, нсвих îij;hс^рэ! в иим1рюванчл,'контролю т-t технологичного за:'яэмс-ченнл на стми'г етворзння твхнгчнсх цокумзитаит'х зраз к a (стал^ну) колонки (язуттл i доталей), викоианин технологхчних процодю, роорахунчу ¡сортименту аоо poapo<iu;( технхчного зярдг.ннч нч о5);ад-нання..
■ Очевидна ivortxiuni сть псиишненл'г ролрсбки тиор'Тични-;, н<зто-дологхчних i практичних ое.чоп ирограморлигго ."абеплоч^инн чрсек-туваыш колодки, цетолай взуття, тахноляпчиаго пронесу i оЗлнд-пання.
Для досянюннл поставлено} мнти в p-ifioTÎ onpaiibOBûtji ¡1 ьи.чп-сятьсл на золист тыкх ос.нсянт положим:
- мотоц i релулътатй антропомотопчних х бхомохшичних доскажет» ctyiidi » люпей пеком Ai I д.-, 70 рок in соох стдтрЛ;
- .тоорсги'чй Я ohnipu'JHi залежное« роэмхргих параметр!в етугшв та ïx вллип на коиструктсрсыо: харак юристами голоцок;
- алгоритми i прсгрями явтрматиаов.и'мго проекгуваппя не яоцоч з використанклм HF.OM;
- теоретики й омп1ричнх залелног-тх бхомохпихчннх характеристик та тх в пли:) лп розмхри i фпрчи деталей взу. ni;
-матсмагичнч «опель риб1ркового незнания ступнхв, гао цояволяп зробити амзлхз цеох або бгльж? груп .стушив, об"вкт»пно ottifWï'h ïx flMoçiprty близмс'ть;
- Koni закономхрностх В зядояностях vîa розмграм: ступн!н;
- нова система побуцови таблиць осноших паромятрхв колодок для Cepiï розм1р1в i повнпт;
- новий .метоп розрахунку розм1рно-повнотного асортимеиту э викорчстациям ПЕРЧ;
- математика модель Бза<5мочов"язени>с процеохн топломасопера-носу та воло:чсчо-тор"хтшх напртжень i nefормецхй у гсхтопгЯ жт-pi при фортдоствороцнх в умовах зм1Яяох температур» кавколишьог) серэдорипта;
- яЬгетика параметров тегмомасопэреногу г напружено-доформо-еаиого гтану тостовoï' пгари в процесх формостворчвня;
- сбгрунтуваенп технологичного ггроцесу с.тйороння та ф1кгот:П
форм заготовки й цеталей взуття в умовах smíhhoi температури сррпдопища;
- спосоЛи та иристрох стнорепня та фхкоапхх форми взуттп.
Загяльна методика яиконаиня дослхджрнь. leopin i методчлог1я цолсгирония базу'сться на системному uíruconi до розвятку тукового niлнаипя. Особлирхсто роСпти о вирхтсинл комплекции/ проблеми, ачн пикопаннп HKoï потргбниМ вирокий nadip теоротичних виклацок, емгиричних дослхдтннь, цослг дно-конструкторск.ких ролробок i ппро-Г)!)ц!л ix у прок'нслооих орчрках на i;iшipwi'MCTimx.
У J<n6oTÍ викоркоташ. ¡i огрималн liOUfUlьши:i рол виток у мотодн-10.Х 'JinpOilOV.'.Mpiï та fiÍOHC'XftHÍKH CTymii прш.^ипи 'PíopU ¡ÍMOráp-но'гп. тр мдтоматичнга статистики, системного гпдходу, ф1знко-lii'x.'ini пик досл1Д*оиь капгллро-пористих тхл, ноного eiioproodepi-гагчпгп сноску (цикл'^тпрмхчщи-о офокту) - в технологи, а також алгоритм'nmúV та пр'П'рамугпн:!.!-,.
Слтд niдэначити, i.(o в писсртацН но ставилось оявдшшя nwpi-
р'рпшт .VOIX iihtílll!' ф0Ш.'ПСТР0реИПЯ БЗ.УТГЬ, и ii OChOCHOVy риршува-л и ct. т!льки tí, u¡r> гг'Г''л-jhhí о системой ''стути'-колоцкн-рзугтя".
0б"*.'ктани доел i длшнь були ступмт .4 i те il, школярг», «>нак1о, Ж1-иок i чолоп1кхп рхзногп bíгу, а такгж затлянх колонки, взуття, каблуки, pi nui систсми материт i d длилеП пдуття, тсхнологгжт 1!ргцеси " поллдначня ал я гтоор.-нпя та фи.сацхг форм-,i взухтл.
¿iü^J^Iiii'i'ivJ.1:-L_L,.'iyilP"iL.,.l£! i'ililfl • ^ робот! я метою пигшачешш рнутртвшьо!' форми pjv-гтя ппоршс пирчс-iií в крмплскс! кнтрпиомот-l";i4)ii псоблиносп CTyiiiiii! бхль&ттт стстсио-мкових гру/i насолем-ня Украли1., а тчноя! tí i оке \ПЧ1 ■ i ! ' i характеристики; гстановлонх perpfcMPitr аялекпост! мх.т ocuommvii розмгрпми; ропроблоня шгию-горя нитропофуикцх in-uinn моте^-тгичма модель иибгркоюого посл.ичм-ил cryiiHÍn, uoi-'fRG/ia но об i. ui;i ctu i с^пр.'.'ульойянх hobí паконо'-ир-ностх рооподхлу частот po-ímipin. Вгхр&лчи 3 unx ткоретичних i гм-nip;i4ünx новчцхй, иэдначгнх »ayi<"po ortrpyHTrcaui парамотри переходу ni ц ступи! до форм i po.-)MÍpÍP колонок та вэуттл, а також роо-роблоио повнй могод роорахунку роэмхрно-лепнотного асортимомту та проекту рання и о», г док г використониг.м UEOM,
Поо bhpimeuni технолог): umtx плрдярь на iiíixctopí -roopiï тепло-масокереногу i голого мо-тор«.« чпях нгшружонк впоршо розрахована кпютико. напружоно-доформопгшого стану юхтопог ютирн d nponoci никлогермхчипх дх'т.
Оогрунтопгна uc-tyiHsicTb иикористапня впливу зммших чеыпири-тур нзьколишмього середовищн и лристролх, що никонують техноло-rÍ4i¡i процееи с.твореш.'я та фхкеацхх форыи взуття.
Т')оретичнх рспроо'ки охошшить широко коло питана, лов"яз)Ши>. а осоСлньостн.м1! фор.чи í ponMiprи стутпи, формосттрешщм кплг.дьи та ьзуттл при використа.ии засобхв оо'чиплкт'льно! те>.нхки й н^ыл тахнолигхг, 'цо доао;>лчр. иирхтити одне о головпих аапдань ьзут^,-оогп внроСиицтш - ni üiüi якостх.
Otírpyin'oBbiiic'pi» наукоиих положен», hmuhobkíb i ptiKouoimii-iiit, пформульоцаних y nHCúpnmii, ri.ru:v;;bí phi сть ^.тримАНИл реоуль'л« i а забизпечуються використашмм сучаснмх момцхе ahvaiгичнеп' це-;-лхцження а оцхнкою точное: г т.-<. дистог<1рн.-;;:т1 ьимхран'внь, пгн^. г.ч-туьшшям допуиснь, що прш'шались, реюльноп íioj.oniркг/а üiiíuxiti'í-них результат i в широко пост&иленими екегшриментальмими дослхдч'.ц-нпмн а эастое.уванням сстаннхх доснгиень у вимхрювальнх:! toxhíiií, узгол.тешето рллу.пьгдтхи аналЕТичних роярахуш.чи о окспири.чен-талышми ц-ишмн, позитлшшми результатами апроб-ацп та впроп.-л-жоння робхг.
Новизна 1А ксрисшеть цослхи&илил пхдтгягрцхош Дер&шшма кь~ мпетамк ъ справах йшихецхв i имкрцчтя, що аи;тии б анторпьких cbÍuoijtb на способн i приетрох, а тако-к захиетсм 4 ианчицатських дисирташй, виконаних за циш напрямками ¡пц керпшицтвом автора.
Практична цхннхоть i реалхзанхя результат!я д^о-чгджатр;. Результат« роо'оти .чаять практичну значимость як для лрокиелозосп, так i для наукоБих i чроектних органхзацхй, а таком для начального прососу и ВНЗ, оскхльки d них иирхшенх питания:
- in'i ¡рактишшго методу Прсектування розтлми колонок я рико-ристаниям Г1Е0М, dio врпховуп кереллцхйну Dapi?.r;ÍB координат положения заг'а.;ышх анатомхчних точок, осоолииостой технологJi, влас-тивостей матерхал1в, типхг езуття, ппрямуьапня моди, tocio;
- сиотеш побудоси таблиць загатьних парямитрхв колочек для гергх роэ^хрхв i повнот;
- методу розрахунку розмтрио-повньтного асортименту воуття адл труп дсрослого населения, цо баауетьея на склацаннх ряду од-шрхдних. В1КОЕИХ рОЭПОД1Л11з;
- niдвижения формостхГ1коет1 вэуття з верхом з СШ шляхом дуб-швання заготовок термоплас.тичними тканинами, тощо;
визкачення poaMxpi» i форм каблукхв для дхтей, школлрхп i схнок;
- мчтоду вроектувииня 1 грчпуювоинл каблугхв;
- (-икорис.глтт гиуроних шкрохолсвдльникхп у систем«}. I маши- ' пах, потр"5ують охплодження п технидггп с.творення I фхкоацп. Ф'.тми;
- гьч'оригтчиня ш'клоторихчного р^тнму ^прмумлння х сушки.
Ропр- мп беяносгропньрр у чист» або пт.д керхфницть^м ав-
юрп ('лнст^упц 1 дктлчих, шьЧльних, молоцтжних ; для людей похи-лог--. нп'.у колсдок, а такочс г-чблуки дитя«г й ж1ноч1, систома побу-д.г,и Тп/,-цць праметргй колод"!*, рпрогчджчнг на ки1г>ському А Г
, гг,грчху1"!и роси-ирг!о-пррпптмпго асортимгнту - у взут-т.мй 11т).->мнглг рост! М'^лдчпи й Укр'ат-, к-ртрд 1чксэцхт фррми з ви~ ц|1(Чч:г;н!1.ч|м широких ч1кр»хРЛОдилЬ|Ш1ап - на Ылоцррковсыий г й'и-тс-ччрп;'К1й оэуттппкх ^брикпх.
¡Чч'чкчннг дисортацх Пнр'т роб^ти було пов"язано з гикоиачпям ток их >»нукг>го-дсслхдних роихт:
"А'." «хдг'.Щ'Ш х рсзробнп тнструшп дитячого I школьного пзут-'|'п г* опт^мхлмпю писотра каблука", № дзрж, р'М^стрягпх 01^2720;
Тоягобко ПрОГрОИТНО? технологи ПрОПОсН', хх МйХАН13апХЯ,' покргпцотш пК( стЛ вир'бег гз гакхри", держ. регчетрацхг 0034137;
"',чт">п.,лр|,р,1нх деолхпжемш ступнхп 1 розробка РПЛ взуття ж1-пг>'-'"1 з дхгчциу! груп илселрнмя Мплдояп", № д?рж. рогхстра!х13с 0');:1>6211;
"А:гомтгиповпне проектуьаиня мпцалРЙ деталей верху изуття", перг.. рргхотрр.ц1х ЗОо?.'*;
"Розробка пл?мрлтгег пцтсмлтпэоплиог и!дготопки вз.угтсвого !1ИрсГ)т<цт1-1 о писорисгг.гшям ШМ, досконалоння тйхнологхчних па-{••'»■ртрхк скллпяиня к»уттл I пш-ра'яоинл хх якпетх", № дорж. рог1-страни 012№АЗ;
''Стпорснпл ознои процас11! прискоронох ф1копц11 - фории рэуття а нат^ралычмх пкхря я могоя ропрг.бки иовоХ технологи сутки X оа-собх.х) 11 ррс\л1;г>ии1, о ?с>.»у чигл! дхем пнаноэмхпних температур", Р дчр-к. регхотрптх У004Ш1;
"Гозрибпа рмцепального розг-трио-пошотного асортигчнту та УДОСКОНПЛвИЙХ фгрм колодок для п1трй, пиши в т« ЛЦЦвП ЦОХИЛОГО гику на ос.ипвх антрпгтметричних дг>сл1нжгиь стугиап по рогншоч Угра1ни", К"' дгрт. ртгхстрпц!I ООС>-!(.№;
"Стсогоння наукпвих осноп технолог!чмот обробки взуттврих вироб1в янакоя.Линих тпнперптурнпк ре*имхв х яриптрохг по IX рролхпппхх',' Р держ. рсг!страт^х У004Го7.
Апробацхл роботи. Реоулыати цисертацХ1 ь игру хх одьрганпм доповгдались I обговорииались на Мхжнпродних сиг.гюахумах у полги-рхх в 19вЬ роц1, м.Волг1и "Розвиток I структура асортиманту взут-тввог прсмислспоси", та в 1930 р., м.Враца "Вирсбництво колодок для взуття"; на Вснсспзких 1СНД) конфвронц1кх "Уцосконллешм мэ-тодхв моделкшшшя I конструывання пзупя", ь 1900 р., м.Шахти; "Стан та порспоктиди пиксристання КОМ оа п1г,прислсгьах легко'/ про-мисловосн" в 19Э0 р., м.Москва; па иауково-гохн1чч'Я конфорапц)I крагн СЦД "Як1сть I конкурентнолдатнхсть тонырхв широкого "
в 1993 р., м.Хмельницьмй; на Украпг^ьк1й конферонц11-семхп<.;р'г а взуттево/ нромнеловостх в 1993 р., м.Кигн; на нпуково-методичпих конференциях прифосорсько-пикладанького скличу Державно! академи легкох промисяовостх Украхни у 1960-1093 рр.
ЦублхкацЦ. За материалами дисе:/гац1'х оггублысвано 63 наукинх роботи, отримано б авторських свхдоцт». У 26 наукових роботах вхдтворен1 основн! положения дисертпцгх.
Структура т оссяг робоги. Дисертацсйна робота скльг.пвться а вступу, чотирьох роздал, аагпльних виснопк1в х рекомсндац1Й, списку використано'х лхтерачури о 278 цийменувань х додатку. Рсоо-та викладена на. 316 сторонках машинописного тексту, ><;ае 47 1люстрацхй, 28 таблиць, 25 сторхнок списку оонопнох л1тера-тури, обсягу до.датку на 32 стор1нках.
3(ЙСТ РОБОТИ
Конкретизуичй зыхст роботи сл1д ьхдзначитп, що у першому рос-дхлх йдеться про принципово нову методику безкинтактного автог/а-тичяого обм!ру стулнх людей вхд дитячого В1ку до похилого, яка дозволяв з викорнстанням ПЁОМ логхчно побудуватм прямий переххд вхд антропометричних характеристик до розмхрхп колодки та деталей взуття.
В1домо, цо ступн1 д1т8й не е змзншйною копхею дорослих, тому при викориоташи !х характеристик лотрхбно б рати до уваги морфо-функц1ональн1 та б1омехан1чнх особливостх. Дослхджено 17 антропо-логхчних параметр1в стуши 520 дхтей дошкхльного I 1150 - шильного вхку.
Як показано на рис. I, эв"язок мхж довжинои (Дет) та обхватом (О ) в пучках залажить вхд в1ку д!тей
¿>n
[ SS
/.v
/4Г -
/1'./У('/гг ¿/¡угтгг _ ofcçMUM/t ¿/i.
ne
/V
Рис. I
-t—
"Г
/•SV
0„t , + S/,.?
Orfx = V /v; «г.
- Л»« л " ¿v; -f цеЗ / ûn, = ¿> 6 S Дд
/- ¿f /tc*si <t ) ( J ~ fii~>Xi i j
{ /fVAlSj
f /S- ff/trtugj
JIíhíh pipHHHb perpeciï валежност! параметрхв для uteï груПи за 1снуючими îwni положениями мае центр у т,3, а цо приводить до зб!льмсння обхватних ларядатр1в у rpyni дттей ясельного Bify та
змоншенил на оцну-цвх псвноти - в первххцному цо юнацького.
3 метою використапня результата у виро6ництв1 зд1йснено оц1н-ку роаб1жностей коефщштв реграсхг в цих шести р1вниниях за теорией довхрчих хнтярвал1в.
Доведена ногшшсть попарного об"оцнания рхвнянь. У результа-т1 отримано так1 залежностх:
¿?/1г = °>49 Дст + - «ля дошкхльно! групп;
Опц -- 0,62 ДСТп V 60,0
- 1^ля молодшох шкхльнпх',
н
¿/'л _ = 0,73 + 44,0 - для сгаршог иильноз:.
Розрахунки з використанням рттнь покладенх и основу ро.чробии ново1 сисгеми градувийння колодок доолильнох I п1.длхтковох (хлпп-чачох) труп. Втцрхзняються вони тим, що в перилй грулг мрярхст становить 2-2,5 мм, а в другхП - 3,5-3,6 мм, а но 3 мм, як в хо-нуючих нормативах,
3 верну то увагу на ноабххцнхсть ви'илемнн з чолсчичо] та шно-401 еамостШюх (молопджнох) групи вшил 1В-Я0 рок1я нч ттльки па естетичнш/и, але й ергономхчпими формами I розмграми колонок.
3 ц1ою моте» провожено спхвставленнц та оцхнка дхйсно'-т! рхэ-ниц1 основних розм1р1в ступпх люцзй 35-45 рок1в I юнак1в.
Вотансалоно, що при допуцеш« Ймов1рностх похибки - 5°/о р1зниця значима за О П, Г)1д., Д С7,; Олу^,
Кр1м абсолютних гначень р1зницх, в роботх эроблено й розрахун-ки приводених значень, для чого цх ж параметри виэначенх за рхн-няннями регреехг. Так, наприклац, ширинл п"ятки пнакхв, цо виэна-чена за рхпнянням Шп„ят> = 0,17 Д^ + 25>6 на 3 мв(Шц ^
чоловхча; велика рхаииця 1 за- обхватами.
Для б1льш глибокого анал1зу рхзницх в типологи ступнгв вико-ристанх метод и мнояини кореляцЫного х регрзс1йного анал1зу, що проводились за Дст, 0пуч>, Шп, Шп„ят>.
Сукупнх значения коеф1ц1снт1в множини кореляц11 й регрвох1 мхя цими величинами виводились за визначниками симегричнох матриц!
¿л'лт.е
Значения не основних рпэмхрних оэнак визначались за формулою МКОЖИННП1 рогросН
' Л г ' , I ¿7^
IV мх пори, що вшжачяяться за матрицею шллхом эняття
/ -го рядка, /г - стовпчика; [ та ()1 - середнх арифмгстичнх та клпдратнх вхдхилоння вхд
се ре ди ни / - параметру. Дпп О.цу,,, через Дст та %
///«/ А*« ь 1
53 результат! одержан! р'хгняннл трифакторних рех'росхй:
Для янакх.в V,. = Дст + °'343 %Ч. +
®п"лт. - Лет > °пуч. ' 11-7'
Для чоловлив ШпуЧ. - % + °-352 - 6.0
Ш,ГяТ1 . 0,112 Дст + 0,153 0пуЧ1+ 6
31 етаялеиня р!внянь показуз без сумнхну р1зйитп п розм1рах стуннх цих ягкових груп. Но П1дстав1 цьохо пстановлана роамхрна асогтшлхтологхя колодок молодежного (юнаки та девчата) взуття, яка тек впроваджена у внробиицтпо.
Зд1йонено антроно-фхзхологхчн! та бхомехтцч(и дослхвдення ступнхп людей похилого пхку. При обстежетп визначзлись IX деформации особлгвост! та ф1э10Л0г1чиий стан. Результат« досл1джень вказумть на рЗэне втднотення ¡пирини ступнх людей похилого та середнього (30-39 рок1в) вхку: якщо для сероднього вхку за сл1-дон опгималыи 4 повнота, то при т1й же долями} ступн} в похидо-му вхцх вона повинна бути 7-ю.
Дослхдиеннч як дитдчих, нолодшшх, так i стушив л^дей них и— лого вхку зшйнчупались, я:с правило, (¡творениям банку даних или визначення pooMÍpiB т^ форми колонок для вауття при ïx проекту-ванн!.
У напрямку розробки автоматизоцаних методхв проектування ко-лоцок зн-ччняЛ вклад зроблено школами Фук1на В,0, та Замирашк1-на М.В, (Роодйська Федег^цхя), а також Фаршевою О.В., 1льчен-ко В.й. (Украпгг), Ференцем ÜJ. (Угорщчна), Торочзком Й., Жхдля-ком А. (Чех1я) та ¡ншими.
У дисертацП'шп! робот1 розроблено ü апробовано noir-ut cnoci6 автоматизованого проектуьання колодок, ,цо баяться на таких принципах :
- евриетичний^п^цес проектува/и 1Я, що персдоачао /илька ва-piatiTXB вирхыеиня, при цьому ьиб1р оптимального варианту i прийьят--тя рхтепня залишар.тьСя за конструктором, який працюи я гикорис-танням IE0M;
- еикористання антролометричних характеристик ступнхп у napi-антх, що забезпечуе безносередне введения ïx в fíEOM i осшк при проектунаннх;
- ступонева унхфхкоцхя,форми колодки, яка забезпечуо широке використання творчих принцип! ri дизайну в преда с i проекту вання з одночасниы урахувянням вимсг тохнологтх, зльстндастэЙ vatepiajia,
тощо.
Розроблено алгоритм процесу евркстичного проектупання колодок з ви.користанням елементiв САПР на етапах:
- визначення математичног i.ta дел i форми ступенело! унхф^коцх z (за прийнятою схемой ловэдовжрий проф!ль с.лхцу учхфхковаций .до 1,0 Ди , форма устыки до 0,62 Дст , форма п"яткопо'х частини до 0,33 Д),'
- побудови математично? моделг форми горизонтально! лроекцй' учовно середньо-тнповох ступн1 УСТС (контуру та в4дбитка);
- розрахунку осковних параметр!в колодки за формулами рационального сп1ввхдношенця ступн1 та miyTpiuiHboï фор™ взуття;
- проекту гзання слхду колодки на основх. математичнох модолх . УСТС та унхф1конано1 чаатини колодки я використанням параметр}н дизайну, khí вирйла^ться п мптематичноку таглядх;
- проектуванияг попздопжнього профхлш нолодки на основг мате-матичнох иоделх унхфхкованох частини за прсфглем г.л!ду та п"ятко-boï чаогиня, оснорних антропометричних параметр!п УСТС за висо-
iою та проектування його ворхнього npr>i)iлю аа еи!>истичним принципом з урахуванням, фактор1в дизайну.
Алгоритм i праг'ргма евриетичного проекту мння колодки ли-пробу mini ни khiпсьгому AT "Пол1мЕ.'р".
У .Другому розцхл; д'осл1 ateni впливи 6i омегх'шхчних показник1в rrynui на Ф'/рми й розмхри колодок, детолх изуття жпюк та дпей.
Ь основу методики покладено гхпогозу про те, що рхинсваги мускулtь, якх згин-иоть i резгинають гомхлку та ечупню можна доелгиути при певнхй. ьи.стг та форм! каблука i заложить poi. ■ тпд реличмни бхопотенц! пл il».
Методика доел!дженнм включала реестрацП) гюдограчи хедьОи за доплмс.1 ею контактиих цатчик1 п, що рпэмхадулались на ni домнах пзут-гя, oirrioTeiniiiuiip перопн.'.ого (уликсгомхлковогп (1 хкрон'-жмого, а тякр.г. wianiicmtx чускулгп, гомглки та стунщ з ьикористанням epiftnnx елеп роц-in i- .:iieu.i.uiuiM'c устаткування. Реестрацхя них нонапншмт) nniWсдачеuiaci. одмочасно m у отатщп, так i в динамх-пг на rrayrri" п рхзною вдеотеп и'!ятксвсги пхддхлу.
А'нялгп- результат: п окспернмонтольних даних по rpyni жхнок показав, тцо час ргюри на п"яткгчту частшгу зб1льшу.:ться я переходом вхд низького на серпдц!Н каблук, але найеуттпп1пп.зч1ни вхдбу-впх)тьсл, при tirpexoni на високиИ каблук,
Найб£лып характерна залежнхеть петановлена мхж иисоточ каблука та загальним. часом, веього кроку.
Мри розглядх; б1опотенцгалгв мус.кул1в у dcïx фалах кроку за-лежио rii-д. цнооти. каблука б1льга чхтко простежупться умови, за яких. вони, уавть цриблизну piuHOBaiy,
Досл^дн показали,, щл для-сорсдньотипово1 стутп (Дст = - '¿40- мм.), при. wicotî каблука 20-30 мм, як передней великого -мглкопий-,. так i- гкроножний мускул виконують майже однакову роботу i бхопотенцхоли.- ïx зближуються.
Узппальненнп даних дослхджснь приводить до buchobkîb, ¡до ра-ц1ональна висота каблука повинна забозпечувати nintloM п"яткового ц1дд1лу на, 0,5° для ycix стушив.
Ha тдетав! здШ'.ненмх дос.'иджень у po6oTi подвиться рекомендует промисловост1 щгдо просктування та розрахунку довжини i форми верхньох поверхнХ каблука в ув"япцх з ннжньо» спорною частиков та. щодо розробки уатодики проектупання каблук1в. Для за-безпе.чення пост1йного кута гйдйому п"нтково1 частини езуттл Bcix розмхрхв рекомегдусться новий г:ринцип градуювання кабл.укхв у се-
piï. За старим принципом нис^та кас.лука була опмаковою дли noix рпзм]р1н, a ne причинило оннчну -'3 ') эчхну кутн ninUimy.
3a рекомпнлапхад ангора б1лаш p.mi"иальиою для цберхгання форми imyrni п виспта каблука, що зградуйованн npciiopni йно nMÎni цовжини irryniii (номеру пууття).
J дпслиженнях э дп'ь'/и методика була цогювпнна отабглогрп-ф1ЧНИк'И ниш рами 'п ви;>н;<ч"нннм цин;ш';:.ч->три<1иих хапактористик i poonipxu кiсток егупнг нг> ренп-аноррамах.
Як аналгтичнг, гак i ^мпхриччг. результдти показ-гаи, 140 паи-кращнм датчиком, який 'Лтко f»;aryr на .-iMÎiiy писоти (идйону :Г'ит-hOBOï часткни взуттк, г дхйонп фхзхплпг! чни;:. фактор - рнакц1я мускулхв ггмхлки та м1жкхстког<их ступнг, i тат\ ачплхтуци ксли-вання 3iiti т!ла.
У результат: комплексного досл1лження функнхй ступнх дгтой нстангвлено, що рис эта rii дйпму до 1Ъ мм для -цоп;к ельного ихку та
мм для д1в,чаток у маюцших класах школ и но викликач яки-хось 3HÏH у ф1.гЛолог'1чних, статичних i динамомттричних характеристиках, TONty ïx мот.на внпкати рацхональними. Достижения стосовно встангвлення ппливу конструктивних параметрхв каблука на фтз1оло-гхчн1 та бхомо.ханхчн1 функпп дитлчох стуши дозволили розроблти илуково обгрунтованх рекпменгрпхк' 'Доцо методики гтро^ктувяння кпб-лу1ив дитлчгн'о нзуття.
Розраблепо алатомо-функшональне обгрунтування «отирьох тнтв клблукхв - "стовпчик", з виступакчоя верхмьою поверхнев» nanÎB-клинпвидний та клиновипний.
Для розрахунку основного функцхоисЬьного параметру, чо визна-чао тип каблука, запропонована форадла пропприхйного спхвтсхциопянич
Ll - /7 $-г*
де /Г, - KoefinieHT пропорцгйност1, одержаний при вивченнх координат аматомгчиих т-очок ступнх на рйнтгеногрэмах (для "стсвпчика" bih дор^внюе 0,27, для напхвклиновидисго -0,40, а для клиновидного - 0.62). Крхм того, визна^сно й iHœt конструктива пзраметри детзлей низу взуття для bcïx виц1в дитячого та ¡шильного дсортименту, рклт)-чаючи дхвчаток i хлопчикхв,
Дослхдтанню закономхрностей розмрхл стуши, а гакож ïx впливу на розрахудаи при конструяваннх та вибору ассртименту присвячекий тр'^тхй рсэдхд дисертацл".
í¡<nepme a в робот: розробленс комплоксну мэтематишгу модель пнтромометричних, морфологтчних, бхомоханхчннх i ф1з!ологхчпих показнтав ступн1в-шмлог1в. У цю модель включено i покпэники рационального сп1вР1Дисттшя ponMÍpio cryxmi 7а внутр^тиьоН форм, ппуття, тому li можмя пважати phxíumoio дпя антомзтизованого проок-тування.
Структура антропофункцхоиальнох математично'1 моделх показана на рис.2.
Мчожина "/*/" хпдтвормс peí г.ибхрковх характеристики cTyi.ci: аитропомотричн1 - JJnt. M':pfi^orÍ4HÍ - A//? / , fjioMoxaHÍ4¡ii -Би,ч '1 х.)холог1ч)1т - ¿/jj ¡ ггперальнот сукупносп населения, то дослхплуоться.
У спич чоргу миожини деяться на пхцмнмлпш. Так, пхдмио-чши Mj хпршктерязуо виб1рк?пу гукугннсть п дпох статичних иоказни-itii) - антроломотричиого - Mj j i иор£>слохччж'.го - Mj шо харак-теризучть ocHOBMt позмгри ступн! та тимолегт за ení ввщношенням т х.
Шдмнолшня Мр ризначае фуп:чионалып характеристики ступнх в пииамхцх та у йзасмодГх систем« "ступия-взухтя".
На третьему ступочх мчпел] Pot характеристики системи виражо-ис у <tofMÍ логхчиих математичмих залежностеЛ. Ь Mj- j ропглядають-ср характеристики виб1ркорнх парлмзтргп ступчхв за Дст , 0(J, Шп, D , за- тх середнхми ар^мйтичники, середами квадрптишшми вгд-хилемнлми та коефхцхонтами кореляитйнох зялежно'тх. Для пилплеп-вя вг».аемоов"яэку чо гирь ох ппрп>ч»тр1в 'виэиаипнться. koc$íuícmt ко-Bapionix Jt~ У/.г ■ Ó"*- •
ЗдлежнГсти усix параметр] v риражасться у виглядх симетричтг матриц]' четвертого порядку коефшхгнтхр крвярхпцп, яку гисля перотворешиг.мониа- яаписати ток:
¥с, л ¿ tU,JP У < At
V¿>,r г
7Г',', W . < < ' иг
У te/, 6 ?К*.
Та:'и tí розрохукокгпроведено для конкретннх труп населения. Так для юнак i в Л» = 7.I0jmm.
' 1 s S
i, Щ
Ь & I
% F
.......im
■ 4
S чч
iU ч-îL* s? ^
I
"4¿
и
r2
il '
ч
V' кЧ
• ÍÍ Г\ с.
S N4 Q "V >ч "i
N
1 1
« U • ^ ч. 1 ^
V
3 ^ чо' ^ ч ^
4 ч!: ч< Ч i
* s?
>4 ^Ь
4
У
л ^
V
0 ** Ч »Ï I**
S ri i î
i
I
Л S ^ ^
i ч 4 -
л л
I Л
л ^
1ЧЧ:
V ni .1мнпжин1 Mj g cnitB! чнишення posMÏpie показуетьея або че-■:< г, (•'.};mi( нти iipnnopui¡Inoro шццпшймня серецмгх арифметичних,
i.ue.'i pi ытиня л!нгйнот porpeciï'типу ¿J ~ /'.у-? *'Т ^ • !'i¡iif"TH un даять характеристики эпгалмки типологit, оскгльки и ; к ■ эмг.к cTynni в оукупмогт! складнхший i не пропори!йн.ий, а ; л iiii ,Umü . У зв"яэку з ним матемлтичиа модель Mj g будусться !' i цинниями pcrpeci ï :
i ч „
/С р/л - >а А/г
(Л
я,
С^ 1
AV,
V ¿7, г /.7 г
у а, /• а,,
I 'i t-л и ряду матемчтичмих очеращй i розрахункхл рпшяння мо-i h бути ирлги тпвлонх у виглпд! матриц!, яка вирначае эалежнхсть m ¡X n.'i¡'f".<eTpi р i яку можно в»ч*пти загальн'го дотермхнантою -
л.
К 'х
- I
о
XV,.
Á' А/С
ибо для кг.чкретннх- амач<?|ть
О«
//л
о
-I
-1 О
0 af
0 а.
0
-I
С7(
п
<0. Û» ///,, ÛC
0,'17 -I 0 0 -а,
о,;1.!?. 0- -I 0
0 О.Гню -I 0 -ЛJ
0 0,142 " о -J
- 0,0306
Випначамтъсп х окремх цптермптнти - ß^^.fic, , внко-
ристопуячи як i модна ролрахувпти будь-икий з гтримамях пярвчот-г.:г бяГг-)то;ч!М1рногс> носднаннп.
1
•¿1
мотрп в одному з розпод1 jiiв, i ни правили - и» оохватои у ьуч-ках. Ta¡ti результат пали й антропологи - Зенкевич П.1., Нураа-кова W.C, та imii.
Обгрунтовано, цо розрахунок роимхрного асортииеигу ваугтя апд зд1Йснюва!Ч1 за частотами однорхдних ниб1ркови>- сполук.
У робот г запрлпоновнио провести доаецення однорхдноет1 за такими факторами: однорхцшсть Еакоього стану; еднгсть антропологхч-них тип1в; дотримашш правил випадкового вхдоору у Bn6ipni з одно-pifliioí ГРНерально! слолуки*
Матеыатична пцгнка дотриманнн зазначенич факторхв щодо одно-ргдносп була зроблана у роэцих I стосовно дитячого та шн.щккого Biicy, а стосовно iнших njoBeut.Hc за днома критерьши:
критерхьм згоди Jf Пхрсона. та коефпиентом асиметрп aapia-цгйного ряду (А).
Щ пеличини одер«1вали з р1пнннь
т
г-г
L ~f /? /
т
-J-1L-.
О
Л
де //7 - числи радхв розподхлу;
//, - емпхрична частота в ¿ -му ряц1;
//'' - теоретичн1 частоти нормального posnoflijiy фуняцй'
р - централышй момент третьего порядку.
Ироведенх розрахунки за результатами антропологхчних досл1Д-жень ступи! населения Укра'1'ни показали, мо закон нормального роз-под1лу правом1рний тхльки для однор1дних вибхркових розпо.д1Л1В па довжиною та рядсм довжинних розм1рхв.
Проте в nepuin законпмхрност: ствярджусться, то закон одна-ково правомtpiwñ i для bcíx хнаих розм1р1в ступн1. Для оцшки цього положения в роботх було проведено порхвняннл емп!ричних i теоретичных розпод!Л1в як за Ш , так í 0 i В .
Пор) вняльну оценку такого роэпогилу за Шп показано на рис.3. 1'роф1чне пор1вняння дае значне вхихилоннл емшричного рознод1лу В1П теоретичного в гравий б1к (блипько 9 мм абп 5,30/'о), Матсма-тична опхика за стверпжуе (го правоотпрошпсть, тпбто не-
в1диов1п,1псть нормальному рпппод1лу за Ш .
— — /:тАР/1.' 'ч .
А У
¿'и
Рис. 3
Подгбнх висновки зроблено х щодо 0 ступш (рнс. 4). Рсзуль-тати наших" цосл1джень стверджугться тооргою антрпполоНчнох стандартности, де цовецено, що роэпсчил частот обхватних розмхрхв т1ла лпцини, що малть суттопу позитивну ипнм^трхп з бхльшоч точ-н!стю можна'виразитн логарифмтчною трангз^ормтпог нормального розпопхлу, пбо так яваним логнормялышм розгюдьлом
"■•"л./с:......
(риту J
до натуролышй логарифм будь-якого роом1ру;
//: А//?'1' логарифм сервднього значения розмхру.
"7
(■о
Я
Рис. 4
Розрахунки стнордили пн-.мку ступень ь1'\поь1 дност! теоретич-них часток лог(п ¡1мглык)Га рузподхлу омгпричним вибхркам за рлз-М1раМИ по обхвату г ширин: стушив.
У зп"язку з ним проведено гаке уточнения I формулюнання первого закону:
1. "В псстатньо репрезентативной вибхрцх з однорхпнох генерал ьно'1 сполуки дорослого населения:
- розподгл частот допжипи стуши та ряду шмх довкипних параметров (до середини першего нальця, до внутрхшньсго о до зов-нхшнього пуши») пнражяетьея законен нормального розлодхлу;
- роппоцхл частот па обхватами о шириною мае прапосторонню асиметргл I з большом ймешрнхетга вирежаеться закономхрнхетю ло-гприфм1чного нормального розгюдхлу'1.
2. "Розпоцм частот довкини обхвату I ширини стуши в трупах дитячого та мольного влив пхдлягае закону нормального роэпоц1-лу в граничних вхкових хнтервалах (до 3-х ро1ив - один р1К, ихс-ля 3-х роив - два)".
1снупчя в промнсловост1 система ропрахунку таблиць параметр!в колодок у серп побудована на середньо~квядратичн1й прямолхнхй-
шй рвгресхйшй заляжностх виду * 6 М1Ж серещими. розмхра-
ми поперочних параметр!в ступи! та цовкино».
Лгтературн1 цанх, а також проведений у рпбптг математико-ймпвхрн1сннй аналхэ антрополога чних м-ятерхнл1п показу«!, що ця эа-леинхсть анячно склатииша.
У репрезентативней виб:рц{ стушив пола попднання двох параметр^ при аостятньо писокому коеф1ц!чнт1 корелтШ прсдставпп-етьсп короллцхйиим елпюом розсхпвпння (рис.5), контури якого вигз-ипчагчь^я ртвнпиичм
е
Г = —
7-1
' г, и
~л / ' Ч (и ( ¿Ту /
пп (' - стало для дан .то ел;пеу величина, Пню»! рнхсть Частоти
ля01 ймов!ристь Р)с) пйльност! нормального двом1рного ролподглу, щг> виаипчагтьпя як:
' рР€/Т1 X
В ел:пс1 розсшвышя о такоя ж flMonipiucTr) можни роппяднти-зв"язок параметр! в як за прямо») ач.чежш стш, так i ?а яв'фотньо.к»
М{У/Х}= А/у / ,С¥/Х
¿у So
JliHii ци.\ perpecill перехрелуються в пентрх елптеа, що пхдпо-Binne координатам Их /My Проте вони не. е геометричним центром мнпжини пар пооднань X та '/ . Таким центром, где вводить дн мх-тмуму суму квадрат!в перпендикулярных вхдхилень е голопна ntch гл!пса, яка нозивоеться лпиеп ортогонально! perpieti й Ух pip-няння мае вигляд:
(х- /V, J Sin ,<' - ( (/- А/уJ CCS r( - t>,
де - кут лпих э вхссю ОХ ,
Пхслл математичних поретрорень одержуемо формулу для виэмччвн-
ня
У. - /У/ / -/J ■ (X ~ Vт)
да
За ними рхвняннями зроблено розрахунки й виэиячено, що. на-приклад, при .пргмхП регрссивнхй залежностх обхват у пучках стуши пнак1В 0*= Дс + 122,8, а при ортогональпхй =
0,754 Др 40,7. Рхзницп в розмхрах ступнхя за ними Й Ьтгоми параметрами, гдо виз(гачались за рхзними рхвнянняии, показано п табл. I.
Як видно, р!зниця за обхватами сягае В1п 6 до 'V 7,5 мм, а це мае пелике значения э практично! то тки зору, оскгльки гра-цугйання резм{р1в колодок у серп за прямою р«гресдоо с:три"иняг
Таблиш) 1
Парамитри
Велик! роа-|М;иа розыхри |
три
//
Р1зниця при
Ни 111 тынням }хзгросп | /
прямг.]
Оп - обхват >'62 в пучках
О - обхват по середин!
Ш - ширина в пучках
п ят.
ширина п' лт ни
^76,1
106, Ь 77.2
С;рТ0-ГП||.
268 : 2ЬЗ
107,1.)
прямо!
¿'10,6: 95.9
77,7 69/'
ИРТО-: ГОН. |
23:1 244,4
24,9 68.3
-6
|6.6-
-6,Э|»7,5
-1,01,1,0
ицхнка р1 зниц1 по критерш
Р-0,95 Р-0,99
1,11 1,17
0,Ь9 0.48
1,-13
1, Ь5
0,7Ь 0.63
завищення обхватних параметра малих н< х оменшення - вели-
ких (на приклацх ±6, або одна повнота).
Проте ентропомвтричи1 дан1 населения Украгни гюказують, що люди виспкого эросту мають бхльлу не тхльки довжину стуши, а Й обхвапи параме^'ри, в той час як хснуючп система градуювашш колодок за р1внннняы прячо'х регресхт даг: протилежн1 наслгцки.
Така розбшисть уеувасться при корпстуваши ортогональною зал'екнхст» в.розмхрах.
Другай закон в розпоп,хл1 розмхрхв нропонулться в такому форму-ловаши: "Найвхрогхднхмх значения поперечних розмхрхв стуши (О I Шп) пов'.'язанх з 1х довжинсго (Дс) ортогональною 1югресхиною за-леюпстю типу
О,, - ¿р о£, ■ Я гл, *
//Л - -V.' -
Розроблена система гр^дупиания колодок за зак< н<<н1р1истп пройшла апробацгю на кигнеькому АТ "Пол1мер",
Зибш Н.11,, рппгллЯ'Шчи ндлечност! мхж одногмопними розм1ра-ми- //7 "///, , " /' етрордг/п;»?, ми пони г функ-
пг'Нальчими I прнмопропорцг(¡ними типу У = КХ, Ирпгр 1мдсм1 теоретики антрополог! чно! стпидартиз'ШХ I ТгнатЬ':п' Н.Н., ;;<>нг.е-вич ¡1.1., 'Фортунатова КД. та пт цсяопятъ, то VI * уохма антро-пеметричними озняклми Нмпгпритт' корплшийнч з'1лелн!сть £ пи-иористання прогюрцЫних эгГ'лзк.п ппроджуп супони похмбки при побу-П'!Я1 розм!рних СТЛНДЛрТ!П,
Пт мптрр1алах нятих доол!д*енч I д.'пых УНДГШШ1 п робот! пия-мячено норфпп« нти кчрпллтйичг ( ) I регросгйнпУ (Х-'/;/.» )
ЗЯЛЧЖНЧОТ! ИЦ»|01меННИХ роЭМ1р1В 3 IX СОрОДНТЧ. ¡¡I' 1ИЦОМО, Т1Л>.КИ
при - I ч<чига етверджупати, ?цп эчлешкеть ип функиЫмлыт,
До иього значения ближ'и"1 псюго буп зп"яг>ок довкини до г.ертпи/м великого малыш о допжнноп ступн! - 0,93. УгЛ пш мал и значения П1Д 0,';9 дп 0,'1У, а для р13но1менннх (Д - О1, пони значно ниж-41 - 0,52 - 0,<М.
Проте нацвнн-ть кп'релл1П Иного зв"лзку щи не дао пхдстави стперджупати, п(о зп"язок параметрами тгсний. Для ги дтрерпд.ен-ия иього п рпботх проведено лппту пна^имоетх й щ1льност1 регре-гмйно'! та кпролт^йног залежностеЯ я використпнням теори доптр-'(оот! гитерпалхв За коефшхентом корсляци за формул он
- 4 ^ к < 7 у * ■ 4 #
I*? ¿-у — параметр функнп Лах!ласса, заложниц вхд довхрчог йко-в1рност!/тл за коефпц'ентом. ре>грес11 рнлначалясь се-рецньо-квадратичня похибка
е 2, х >г
Розрахуньи показали,, що пЬхибки-коефли<1|тп корелти'г не. ий порядок нижчх яIд значения самих ксеГпцентхт? кортлянг'х тч 1грес1х. Доп1рч1 1нтервлли" 1?пефхц1ента корелпцхх для силеттносТх схх односменных роом1р1п цучиг значн!. Тлк, лля Дгт я Д пергаого 1льця - 0,91, а до эсвнхинього пучка - 0,вФ. Для пгаих очнак цх чтерплли №441, гтроте вех пони мають ^Т1!1ку корсляцхйлу золеж-сстъ.
2Н
У эи^язку а ним моима етьеридувати, цо Ы1ж оцнохишшими роз-Mipawn ctyiiHiB t; значна кор«лицШт, а hü иропорц1йна залежн1сть, яку з найбгльшон тоннсети можна виразити рхпняннями прямолшгй-Hoi perpecix (див. табл.2).
Таблица 2
Роз\ирнх ознаки
Fibhhhhh
Вхднос- Середньо-на по- квадратична не В1вди-'о) лення (мм)
Д{ - цовжина цо сере- Д{ - 0,013 Д^, + 16,6 дини I пальця
Д2 - цовжина до рнут- Д2 = 0,6Ь Дст, 17,Ü pimiHboro пучка
Д4 - цовжина цо сере- Д^ = 0,10 Дст +22,6 диии п"атки
0£ - обхват по внут- 0j = 0,930 0П i 15,5 рёшньому пучку
Og - обхват по 0,Ь0Д,т
о2 = 0,63 0п + Л
1)1 J - ширина по внут- Ulj = 0,29 0fl + 24
рхшльому пучку Ы3 - ширина по п"ятц1 Ш3 - 0,21 0 19,6
1,5
2.3
5.4 1,93 2,2
3,9 5.0
3.70 4,56
2.71 4,98 5,74
3,67 3.66
Тому 3x4 законом!piiocvi Зибхна Ю-П. можна (,б"гднати й ефор-муллвати так; "Середнх значения дошшнних i поноречних розм!р1в стуш/i П08пязнн1 з 'ix аагальною довжиною i обхватом лхнШ/ог залежное« виду г/ - л ' :Г а"
На пхдстаах проведени;: цослщжень законошрностей залежност1 posMipio ciynni в робот! розроблено систему вдосконалення методхв розрахунку розмхрио-повнотного асортимонту (РИА) взуття. Система врэховуе результата багатьбх po6iT, що стосушться вдосконалення цих роэрахулкхв, i базуеться на приинипово нових засадах.
2 У
Розрахунок PiIA зnittcfго>:тъся на ИЬОМ за схемами!
- розрахунок частот лое.цнань Дст г 0ft за законом: пиоп) нормального HHOui ИНОГО рОЭПОДХЛУ - у ВИИЬ.ЦКУ, KO.'IH /Ч'ИМГгрТл рt'зп11• ■ цглу но сутт«9и ('групп ОДкорТцшИ;
- розрахунок за- чаоотлд^йпим (.'етодом, по на гтранй стан ir ви~ знлчаотьсл розчгрнчй асортимента не apyrifl - ппвмотний за законом логнормялытго роэпоцЕлу.
Схома розрчхунку при'маотьсп гпсля вионичоння пгшорi п.нос . г й янтронологгирого типу., oiiinun pinm й': п tpn.,'r.,,,i nihooríант , i розпоаглу попднань poaMtpÍB Дс ta 0n пчииткн^мюст! нормального пвомцжого ро?1и.ц}лу-, a т.чкгт. гпсля ви:чпч'">нич эня>.":н, ¡v i кри-терхя У-", Як-ал ¡iMonipiiiсть и:дхнлпння nia гцкмгрног »'•рмтлмтг oaKOHOMipHocTi I' <" 0,2 - розрахунок ироппци ! 'дм ?н nppnrn схемою, ккщо Р ,> 0,2 - г л «ругою.
Сл1Ц ппзначити, що пои роярлхунках пи ло'емч сх"мнми в рчх сдувались такi нгп/ чинмики:
- pi ;1ИИ1 m Kni ф: ri t <:нт i п cfiínr inH'M.TiHHH розм i р : п отупнх но Дс
i 0а i BHyTpi^im.o'i Фор-»и взуттл Д1( i 0 я рхзних ыгивих i птат»-йих трупах;
- вплип виау рзуття на косИчЬ'.нти ouiлвгдношеичн розмгртв ступнх та колодки;
- маркетинг и ртзни.х трупах насчлонпя.
Розрахунок за itpvroin г.хомго тру чомг откий, ачо- Гйльш пр.-.'рч-сивний, оск1ЛМ(И вржовун- янии,е асимегри в но-пдн((МП1 ролиi.pi в за цовжиноп, позитипчу асимщрхи р■ рсзпоцхлг обхпат»в ступит, об-jiin в piaHHiji коефпдгпнтхв опглвгднот'чшя poiMipin ступит та колонки п ртлнкх вгкорих трупах.
При poopaxytrcy р >:.'М1рного псэртиклнту опочдтку за ялгоритмсм эаЫсипятЫ'ч oh/uiÍ3 групп населения та ruairmnin з г ï опиорхд-них труп pcnMipiB, формупться Панк пяних чодо кожно'г групи, як! стосуптьоя серсцньо-ариГ1чети')пнх знаоонь за донжинт Nv Mßr, ■■ ■>
Mj)A . а та кож косф1цгснт1в п-'рвходу -¿jo,,^,..., Для розрахунку в робот.: пик-финтам* попа формула
v í
де -'припуски на эохлыиеннл допжини етулнх;
П„ип~ припуск аа НТД;
- асув у гГнткшпй частиих; ,(• - косф1ци:нт коригування, то диктуоться маркетингом.
Свреан! киацратичнх (Лпхилешл коригувшшсь з урахуван
ням фактору:поииту ¿Г^ -
НорыоьашШ нггерпал М1Ж розм1рами ^ £
Розрахунок г.коригопаних до /С0 оереднхх арифмотичних значою доежини колодок ьизнлчапал, як М'о/ ■ £ ¿л
При визначотп полистного асортименту в банк даних вводились значения ихцхилетм ьхд обхвату в пучках
Формула сгиввпхношеинн обхвату I внутргшньот форми пзуггя (колодки) мао виглг.д:
/, ' /к у ■ ^/■)
де МРс - середке значения обхвату стуши
Ми
де А О/ - величина эбхльшення иСхвату прл хоцьб1;
¿\ ~ припуск на рхст ступнх (для Ц1т«й); <у - Фхзхолог1чно допустимо эмёншення ступнх; /' - коефхц1*;нт, що враховуе деформацию верху вэуття • п1сля зняття з колодки;
коефЫхенг, що ераховус. деформац1йНХ властивост материалу при форму наши; - коефхн1бнт, що враховуе вплив виду взуттл. Роарахунок частот повнот зд1йснючться за формулою щхльностг логнормального розподхлу . г
/л
. р ___/ __ , "ЧМг *
У четвертому розцхл! рсботи мяуково опраньовнно номий метод ¡творения i фхклатйх форми я гикористанням nepiопичмпУ <\iï спо-1ат«у температур вищих 0°с, a hotím нижних. Обжигами дос/идчен!) тали заготовки взуття э верхом я еинтотичмих (СШ) i натуральних iKtp (НШ), з внутренними (промхжнимн) деталями з терчмпластичних laTPpianifl, натуральней ткхри геч'о,. а та коя новий рихровий мгкро-олодильник i'hobí пристро'т.
Веручи до уваги те,- що Ш-unieжать до тп^мопластнчних мчге-талхя, для лиид при r(íjf бие^ких температур хяртктерт три стяди тану - крист-1Л1зац;йнд, пружно-класти"на та в"*зко~текучп - оп-аньовупалась гипотеза про пик ^ристания г'у при ф" рмпстворпнк тв iKf.aiiiï nia пергодичног i.ïen температур нищих i нижних О"-1,
Система формествор^ння верху вг-.уття з СШ розгляяачась у мпте-атичнхй форм1 - у пиглидх структурнот матриц], яку переведено в оординлтну, а hotím - у пяраметриччу. В результатt китемптичиих озрахун!с1й i цослхдхв встаноплено, що стен, при якому яоеяга..ть-п няйкргсцр формостворення тако'! заготовки моте бути визначений э i пнлнь:
Yj = 8,53 + 2,58 Хг - 0,32 Х2 + 0,27 Х3 + 0,11 XjX? -
- 0,10 XjX3 + 0,19 ХРХ3 - 1,25 Xj2 - 0,11 X2¿ У2 = 0,045 - О.ОЭЗ х4 - 0,022 Х5 - 0.026 Х^2 У3 = 0.9Ü4 - 0,0Ш Х4 - 0,02b Х5- - 0,02Г> Х4Х5 - 0,017 Х42,
г, У|, Ур, У^ - функип р1дгуку, що пчралак>ть:
Vj - зпл'нгкове подовяення недубльованих эразкхв nia дх<:» * »arpiBy (Xj), / "охояод^ния ÍXo) та часу ехочеджепня
Ур •< тйдхилппня bíд форми недубльеванмх зрагжхв (чер-о кое-
феи!»- НГ фзрИОСИПКОСТ!) [цд aicf? (." охолопд"1!ня (Х4)
та до фермами розтягненяя (Х^);
j-j - В1дх!игення л i д форми дубльованих' чра-кхв nia дЬ;»> фэк-торхв Х4 i Xg.
Аналi3 мат1мат:гч»шх моделей дослхп*уваиог'о прсоесу ф' реостпо-знил заготовки з верхом i/o СШ з гикерчетолннм циклхчнот rç'iï тем-зратур вкцих, a hotím нижчих 0° показав, чо основиий вп^ив на глтлтовп подовжения мае температура нагртву. Ох'олоджет;д звго-jpk« без поперидиьбго tiarpiiiy сампст1й'Ног liiï наяел^плюву де-jpKaain ие мае. Використання температур писчих 0°С при термоМк-
oeilir пхдни1!с/>: залиткову цг-формацш i эшншуе -усадку меля зияття пэуття э колодки. Так, »ри висте «наши заготовки в середовищх з температурив +20 25°С усадка становили I3"/o i бглыае, а при охолоцпеин! - лише 3-5°/о.
Були pmiowenuonoiii такх -тсхнолог1ч||1 режим* onepauii:
- TöMiuipa'rjipii Harpipy •l20--Hi0°G (г.чаежмо ein Oll);
- tue ЛЛСГ f- 6.I02 (&-'!() Xt,.) (лалежно в1д СШ);
- пемпорктура охолочквння (-20'V.1;
- час З.Ю': i 9.J02 (0-15 хв).
ПуИ ньому ркз показано, що формостхПкхоть дуольоиаиих заготовок .вита ихд н.'дубльованих (рхвнх.ння У^Ь видано рекомендаци цоцо методу роякр^ю Uli, типу заготовки тещо. Розроблвно такод алгоритм розрахунку оононних технологхчних рожимхв термостпоренпя форми ваутгл з CUi об"вмнсх заготовки.
Для эабозпичення рокомондппаних технологи чних режим in залро-поновано новий спосдб формуваннч, що передбача': оцночасне дублю-ьання i х1лаитиф1кацт заготовки "in nicn bhcokoi температура з подальюим охолог.жонням i'i г.а фор.чуочому пуансонг, Таким чш ом, спочатку проводиться формоствореннп, а потхм - флссацхя хид ц1г.ю температур.
'Jb. традшцйноа технолог!nw осноьно»; операц] гю ф!ксац!г форми заготовки з ьархом а liui в cvrainm. Ироте, на кйль, hö вияененим залишилось питания про мюехб лрискорення (абэ якхеного викоман-ня) такох операцп и заготовц1 з рханими матер!аломи внутрхшнхх деталей (задник, ихдносок»-терыошпц'тичш), оскхльки для них, а такод для вэуття з вирхсм з еластошкхри достатньою с. опярахня "термофгкеацхя форм".
У зь"изку .1 цим висчалаох. мождиьхеть ьикористанад i в цих ви-падках впливу пиклотерыхчиих Д1Й.
При його модёлипаннх роьглядаласк пластииа э юхти товциноо 4 ми t початковим питонам г.мхетом воли! и VVP = 27°/о. Пластина "роэмхщувалась у камот", температура повхтря и iueia эмпюьалась лхнгйно, або аалишалаоь стало« ядгйг.нюичи цикл, цн складався хз п"яти перходхв, тривакгсно 300 с. В лершому napio.ni пхдтримува-лась постхйна температура середопища на рхвнх £>0ÜC, в другому -Л1нхйно энижуВ)У1ась до -I0°G. D третьему пср1одх це значения залкиалось ста.шм, а потхм' теыпзратура середовища лхн1йно орое-тала до 20°С i в остаьньоку, потому nepioui вона залишальсь на цьому piBHX.
Як'до в аластинх в1цбувасться onnowipHnW перенос тепла i воло-гн по ïï тоетциш (в напр ям! oci OZ ) х m нот но дхг,ть повнхшнх сил», то э ri дно з сучяснов теорхеп Луцика 11,11. в ni.it виникаять внутрхшнх напряжения, якх характеризуются тхльки цтма дгаго-нальними (нормальними) компонентами тензора налоую-чь - , б*,а /'i"/ Ui напружеинп призводять до до'Гюрмацхй форми,
тобто деформчшйний стан пластшш опису.ться трюма компонентами тензора деформащй; £хХ ( ' £,У,У (£) ) <£z ? (ji)
Hanpy*cno-te{(op74iiiCiinft стач пластики в пршюсх пиклхчнох зм£ни температури середокища роэрахоплиий за формулами масо -тер-■ Miniror пружност]. Для визначення нчо1\. гцпих температур ( Г ) х вмiсту пологи (iVl, лкг зм1нгптьсл при здп'1онен>ц циклу, гикори стч но розв''язок Bi'uioni4:riï тегпгмаепибм1нн"1' задач! (Ликов О,В. i Михайлов Ю.Д.), '..'на lemm t>eo6xi;umy пл-t розрахунку теплофтоичних та хш-их хпрачтпристик rotipi: tmOporti 13 .ni то ратурних джсрел, а мочуль -лружностх та иоефЬипнг ппп'.рочноУ дефг■рмацтт виона"ен! дослщним тляхом.
Розралунрк ЛОКЛЛМШ" ЯДО'ФПЬ -Tfë£),■ W/XSj, б"гл , > f, У кхнотит пиклотсрмхчиоУ пробки
робивсп lia ПГ.ОМ i показав, щп циклхчна дхя температур вилих i нижних' 0°С значно швидше зменшуо усадочнх напруги та япформацш в мaтeptaлi й настоя р^вноважна ненялружона структура, тобто нрк-скорпгться ррллксац!я.
При цьому дгя nepion.y поиижпноУ температуря спричиняс. анало-ri'-îHÏ з/гутртнх яьи'чп, пле уклроченх п часх, оцнак практично рхв-ni за величиною значень (як'при високхй), я>п г. подалмпхн змхн1 темпгратури пирхвитпитх-ся аЖ до поптхйних рхвнсважнг.х при досяг-неннх кхмнатнох температура,.
Досдхци показали, щп-в пронес? ииклотщЫчноУ дiï вхдбуваоть-ся перерозпод.тл пологи п деталях пакету- вузля матерхалтв, при . .иьому дхя низьких температур збЬ:ылуе Bvii'CT в'ологи в зовнхпшх, а пхцжгцОНа - зиенжуя. Три таких цикли приведять по рхвнсважнох пологи пакетхв, а яки а при иьому пропести- onepatti» формостворен-Ня, тобто прккллсти на пруту,- те склоняться всё укгови для зай-няття структурними элементами mn.repi'ajii6" hoboï'конф1гуряцх1.
Для эдхйснення експеримонтапьнпх po6ÎT з' використайням охо-лэдження при фсрмупата взуття бую проведено п-огаук прбмислового способу о держания повхтря з температурою мижчок}
У взуттевхй прбмисловостх в1дом! матини я-щкстро! ф':рм
Лтле^у йл\л) (ШГ), (Югослав1я),
3(>г>1 (!т>ипя), Ж-/2 Я (Фринцг н) та 1ц. и холпдильними агрегатами компрссорного типу для ох^лоджсння пуапеошв. Ьгни працо-ють па шкхцливих для точ<у»чого иеродоввдн газах (фрсен та,I »пи!) I громззти. я головне - можуть охолоджувати тхлгки заирит! г.мкоо.т!.
Для суш!нпи ж пз1ття потрх^не еередт.нзцо з гкттрям, (до пере-млцуоться, а для фхкеанп ферми - охолоджен! деталх.
У роботх використано вихром мхкрохолодильники типу ВМХ-16, ВМХ-18 коиструкнх! СамарськсГо пмхтехнхчнлго ¿нституту (РФ), Вони мавть розмхри ("0x00x120 мм, працюють в!а кгыпрссора з тиском повхтря 0,5-0,7"Ша, тс^то мо^'ть пр-щювати рхд алгалыюг системи тиск01юго попхтря впуттево1 фабрики. ВигхднхшиЧ т-'кий мпфохоло-дильник не 'пльки за. своим економхчними та екологхчними характеристиками, а II тим, що оцночнено моне давати два потоки потитрв -один э' температуре» до +40°С, а другие - зх знпжгчюр - до -20°С.
У процосх дорллджень булс» створено екепориментальний, ггриетр1й для сунжи 5 рикористанням ефекту впливу рхзнотемперйту.рних пото-кхв пов!тря (опечатку теплого, а пот1м - холодного).
Дослхдження режим!о еутшш п1'яткового вузла »хтового взуття проводилось трьома схемами в дво- та трьохре*имиих перходах.
Г£ксляри».!снти показали, ¡цо тйкра/до*' схемою е друга, коли эво-ложуЕЫ!Иск тхльки задник : задшжа Сверх).
Грд$!чна ¿нгерпретахия результат!в (рис.6) суппния при зволо-жети заднике до 20 °/о, а верху - 10°/о стгорджуг. теоретично тлумачення про те, що.волога пхц д!е» циклотер).цчного впливу пере-мпцуеться як назови!, так I всередину, .1 удо цикли прискоргоють ре-лаксац!» х не спричиняить по ре сушу в алия деталей верху.
На базх уехх проведения дог:л!джень створено крчетрукцхю иикло-термхчнох сукильнх для юхтового взуття.
• Дослхцжена також х егтецифгка фксацГх форми вуэлхп взуття з термопластлчниш внутр!шн1ми (лром!кними) деталями.
За хену&чоп технологией з&Крхпленш форм цузл1в здхйснюетьея одностороннем охолодженнпМ з боку формуючих ПуаНС0Н1В.
У роботх вир1иене завдання визначення темлературних ретовдв на промиеловому обладнаят цього напрякку.
Так, ггузол, наприклад, п"ятковий, э гарячих (+180-250°С) прес-флрм одразу ж переноситься в позицхю формування на пуачееш, що мае тешературу вищу 0°С (рис. 7). У процссх г.рацх обжи мне матриц! нагрхвавться.що не створюе кормальних умов формування,
Ai'
.да
Рис. б. Залежнгсть маси детал: вхдчасу при liepfonnunift" flir nosiтря a /¿'+60° й
I' - задник'
/ - верх до
з' - кармап
Рис, 7.'?М1на температур« на поверхш пуансону машшт
ф1рми В?т6с£и протнгом в.-сьмигодипнох рсботи цаху И]» - гЛяТихвилинш пчререи; - обхцня перерва; I, II - точки зашру
оскоьки п"ятковий вузол за перход формування (20 с) но встигае достатньо охолодитись, навпаки мае температуру на внутр1!шхй ло-¡зархнх бЫ 40-50°С.
У ироцес! достижения було мстановлено, що пвдищсння температуря зд1Йсное-тьея як за рахунск попероцнього нагрхву п"яткового вузла в гарячих прсс-формах, так I за рахукок пииромхмовання вхд гарячих прес-форм, яК1.р6эмхщувались поруч.
Дао'оратсрн1 досл!дження Хфоводились при рхзних режимах псщачх •тискового повхтря в м!крохолодилькики, при екранхзацхх позшц! охолодження х без нох,- при двочсторонньому охолоджеши тощ о.
Як еидио на рис,В пуансон дуже швидко охоловдуеться i при беэшрерший робот! ВМХ температура Кого постхйно нижча 0°С.
Проведенх дослхдження показали моклив1сть використання вихро-вих мхкрохолоцильникхв для ф1ксацхх форки ВУЗЛ1Р взуття.'
I - температура повхтря, що виходить з пуансону;
2Т - температура пуансона при безперерй1иа робот1 В Ж;
22> 23 " £ ПРИ пер1одичн1й робот:
Були модернхэонан: пшуйч1 на взуттсвих фабриках Бхлох Церкви та Китомира маши ни типу 3&г>1 /¿/'/ (1тал!я) (Югослав1я) для формування п"яТКових вузл^в з задниками з термопластичного материалу.
Суть модиф.1кац1$ в тому, що форк-уючх пуансони виготшлялись з внутршими Порожнииами, в якх подаеться охолоджене мхкрохоло-дильником пов!тря, шо уможливлюе тдтрпмку темпоратури IX поверх-н! в диапазон: (+3°) - (-5°) С.
В результат! доелхдженъ рекомендовав так! нормативи техноло-Г1чних огтерацхй -
для п"ятково1 частики юхтсвого взуття при 2-3 перхпднхй температурой дп циклу:
3S
температура нагрхву - +00°С; час Harpiny - 600-IBC0 с (залеж-но BÎ4 матергалу, \V °/о тощо); температура охолодиеннл - Ю°С; чае охолодження - 600 с;
для п"яткоп()'г частнни воуття з термоплаетичними задниками: темпегатура narpicy.- +li>0 - £50ПС; час нагрхву - Ю с; температура охолоджьння - 0 «- -5°С; час охолодження - 20 с.
Рнсношн i рекоменд'ни х
Лнал1я фактор1в, створюючих i фхксуючих ферму рзуття, показу:, що формостхйк1Сть конструкц!х в основному заложить ain епхввщно-пиннл форми и розмхр1в стуши (а урахуванням интропологоморфоло-гхчшх i бхомех.чнхчних оеобливоетеii хх) я внутрхгсньом фермою взуттл - колодки, мл влаетивостой мнтерпинв деталей та якхеного виконаннл технолог:чних npouecin теплого! ци.
У зв'^зку з цим:
1. Ь роботх рмрпблена принципхальмо нова методики бесконтактного вимхрювання стушив на автоматичному вимхршмлм/ому прястрох.
Проведено реирезентативне вибхркове антропометричне И бхоме-хан1чне доел1джепня ст/nnin дхтей bïkom 1-2, 3-4 роки, 7-0, 9-10, II-I2, 13-14, юнакхв та д'хпчат bîkoM .15-16 й 17-20 poKÏx, яинок bïkom 19-2Э poiiiii, лчДей похияего вхку niii,' ЬЪ до 70 рок!в.
Розрпблено алгоритм i програму математичного вхдпрацю&ання. на ИШМ антропометричнчх даннх.
2. Теоретично досл1джона зм! lia регресивиох в.-"-лйлноот1 М1Ж ос-новнкми роэмхрами стугнх дхтей ргзних вхкових труп, доведено гю-милкав!сть використанпя в практиц1 одп1сх лхнхйнох залежное^ ДЛЯ 3CÎX труп.
Доведено необххцнхеть вшйлення трьох вхкових труп: iiepmoï (1-2, 3-4 роки), яругох (7-!i, 9-10 ршаэ), третьо1 (13-14, 1516 pokîb) i розроолено новий принцип град.уювання розмхр1в.
Иов! таблиц! градуювання колодок для дитячого х хлопчачого взуття передано для впровадження на пихвське AT "Нс;л!мер".
3. fia баз1 лятропеметричьик характеристик ступн!в молодхжно'х групп проведено дослхдження розмхрно1 асортиментологН колодок для хлопчачо1 й дхвочох шдгруп.
За методом приведених значенъ параметр!в на основ! отримоних р!внянь perpeciï визначеио особливост! морфологи cTynniB моледхж-hoï хрупи.
Лнал1!1 вшЛнностей у типологп стушив I а тх залежностях . 1св1дчип необххднхсть розробки спецгальних колодок длп молод1Ж-II пхдгрупи в чологшцО I жпгочхй трупах з окреиими тао'лицями :тдуювання IX сорхг розмхрхв I повнот.
Роэроблено х впропаджено нову техн1чну документами на отоло-1 колодок длп пнлцькот-0 та дгпчпчого взуття.
4. Визначено оообливост1 морфологи отутпо лицей похилого вг-
и
Розрсблено I впротцжено тохнхчн! проекта та тохдокумонтац1Ю г колодки длп Ц1сх групп лмуч'!,
5. Розроблено новий П1цх!д до пптоматизац!I проектування ко-эдок з використанням ПЕОМ, що використгпуе банк антропометрич-Э1 та морфолог¡чно1 характеристик сгупнхв, математич!ху модель ЛС I розрахуини величин переходу ступи! до колодки, мае пр1стичну срг'1.Н1зац1ю процнеу проектуванмл ст.\неново!' утфхка-!х форм колодок з визначенням !'х матоматичипг модолх.
Роэроблено Й апробопоцо ал гори тми та програми. еврхстичного роектупяннл розтшйэ колодок з використанням ГО£0М.
6. Б1омехан}чн! досл1джепнл показали, до з П1лпищенням висо-и каблука ж!ночого взуттл збШэШуоться час опори I зменщуеться ас переносу стулнх; ф!з1олсг1чна рхвновага мускулхв, цо зтгдать
розгинають стуши настас при ходхпн! у вэутт1 э висотою каблу-а 20-30 мм (ебо при кут1 п1дйому п"ятковох частини на.И,5°) для орослих, для дошкхльного вхгу - 15 мм, а для Д1вчаток вхком 8 окхв - Ю мк I до 25 мм,
Роэроблено рекомендацИ щодо визнзчешш ро-?м!р1В ! формм !н-их параметр!.!) каблука; видано методику проектуваиня каблук!в, опий прптп'Я градугва.тя IX в сери, тощо,
7. Стао) ;но трьохступенэву аналогов*' математичну модель ¡эт-резентативгого виб1ркового поспнання ступн1В, що мае 4 пхцмножи-и.
Модель .позволяй провести пор!внялышй математичний анал!э тупн1в дво? .або б!лъше груп населения, об"сктивно оцхнити хх моп!риу бл! листь х прийняти рхшення про допхльнхеть створення
овох колод1 '! •
8. На б' :П глибокого математико-ймовхрнхеного анал!яу сучас-их проблем чпкономхрних яэлежностей мхи роомхраии ступн!в з ви-ористанням ;югультат!в антропокетричних досл!яжень пстановлено, о вс1 чоти;ч закономхрност^ в розпод!л! ступмхв розмхрами 1
<iö
залежиистг мхж ними,. ииэначоя1 ще ь 3U-x роках основоположником 'roopi'i коньтруювання г fßXHOJiorii поутти Зибхнам &.11. потрибувть Коринуванни.
Ь результат! опрацкоанни великого амтропометричного матерха-лу, iioro алалхзу i пинтоуу рексмендуютьея тши уточнен! формулю-наннн эалажностсй кил розгараии стуишь:
ilfapira апкоиа.п рнгл п.. Ля я групи цорослого населения:
''У репреоентатиьпхй ьибхрхц и однорзднхй генеральной групх до-рослого насолбнна риаподхл частот довжини стуши i рляу цовшшних параметров проходить i>a законом нормального розпод1лу, а обхвати i ширина виражсиотьсл законом л'згп.умильного розподхлу.
Розподхл частот noimiiM, обхвату i ширини стуши дитячого i школьного ихкхв проходить за законом нормального розподхлу в гра-ннчних uiKomix трупах (до 3-х рокхв з 1Нтерьалом в 1 рхк, гисля 3 рок in - з iinepefuiOM И роки)".
Друга ааковгухрнК'ть. "HeiiiMonipniuix значения поперечных роз.-nipit. стуши (О, Ш) лов"яоанх з ix цовжиною (Д) ортогональной рог реохйнгю заложи/сти типу
¿?,t /у «Г, ' Л> '' ¿У
//4 - ¿f ■ # ' **
Тре-тя паи ono.4i.pni сть (замхеть 3-i i 4-i). ''Середнх значения донлсинних х поперочних розм!р1в сгупти пои"язан1 з ix загальною довхенною абс обхватом лхнхйною залежихстю виду
^ - /Ру/*« ' Я ^ &
и
. J9t - /С ¿¿fa ' А <я> ;
///, * ^ * ■
,9. Иов1 законом1рност1 послужили базок; для розробки наступних пропозиц!й щодо вцосконаленнл теорхх та практики конструюиапня взуття:
- розроблено нову систаму побудови таблиць осиовних параметров колодок для cepii po3MipiB повнот;
- резроблоно ноьиЯ метод проектунамия колонки, "¡о врахоиуе р'.'л'щхшгу мр!лц1ч касрпинят по."к'мгия оснопних ачагомгчних 1 ? 1'к ступя!;
-■ р'\чргбл'Ч1о попу метг.цнку росрлхунгу ГШ на .
Г>|лык{еть пропоаицгй ояриборлп» э яичотсттчти ПЕОМ т чрро-джет у вирсбниптяо.
10. т цтвсрдж'чхз, 'по в т,"'уч0я!т|чн'ч"у группе 1 птпс^инх i гсацП Ферми пажливе мтсце п«ч;Ьрпть г.'гличинк тчмлоратурчих раме в при дгУ на дотял1 «То заготовку пяугт.я, д якцх п ос-тнхй час викеристовугть тчк!, "К' 0(С.
П. Доведено мсжл:пиегь, разр'-бдечо спочхб I »'риогрг1 ? .¡».'о-
■вореикя заготовки пэумя л верхом ¿з С'4, а ivw.ii тпрспог-мно
щетруют Я алгоритм)! ро.чрахунку ^гновних т';<нол< г!чних р>5ли-
:В з тн!Кориота»и."Ч ииклгтермхчип! 417 температур р>и;;1х х шгччих V
12. Теоретично доведена пр/екгр'-яаяьпч ралак'.-ампЛт дтя ц|'к-}Т!?рм1ч;юго ьпливу на «зхтгту игхру, лб? пакет матер £ алтп г.? НИ,
13. Дчгодене можлипхегь гикг.ристапнп и еперапхя:; отвор-чшя пбо ¡ксатш форми г.зуття вихривих мгкрехоладилышкхв
H. Експариментальчо п:лтцярд)»ч»й гхпотози та тоорогичч! рг.з-ахунки про чс-гилыисть пиксристпши и пиклх фхкгл'иУ ф->рми г-рходичноУ дгУ 1'а п"ятеови11 гуэол вхтотмгт. пзуттп та взу.тгя я прмспллстичними внутрхшихм'л (лром^ними) утоляли ркшотемпера-урного соредоте:да.
15. Рекомендовано технологх«чх нермчтиьи та пристоот з пяко-неттшям пихрппих м1крчхол*ч];клытк1 я (Г.^^Х"> в опермиях, що по-ребучть схолстження вир'-бгь, я гаг-ггч при створен'» та фхк&шх? пруи вэуттп з (51' та Г.!''. За^ротк Н-шат сП'т.-тб дпоо.т^рнппього пупнесн, мдтри;;я1 очоло?г^?'нл при ф с и га; и У >|орми зузлхв з внут-шцмн (протлжнсми) по?ялми п г»у,1г .\vctw них мптгрхвлхв.
16. На способ» стп?г"Н'ня та тик'.-ачГт фгрмя взуттл, пузлхи з [атуральнох гттч'ри, а так о* з деттллми ? термоплястичнчх матгр{а-;хв одержан1 аптерсми свгдоцтиг, а ряд погготругчиЯ, техНолег^ч-гих нермагкшв та пристроУв впропадлеяо у вйробнннтпо.
Основти рсп'.'льтати диггртацхУ ¡ндобрэжгли В таких роботах:
i. З.П.Кеновал, йзмеионие олгктрическон аКТиштйти уьяя( голе-го в динамике. /Сб. "Стопа и вопросы построения рациональной обу-)и". ЦИТО, 1960.
2. ß .ll.KüHübiiji. 0 p:u(HDH;.;jbHLX Параметрах киОлукои женской повседневной обуви. /Сб. "Стопа и вопроси построения рациональной обуви", цлто, ь/гг.
3. В.П.Коноььл, fJ.il...¡ыбин, Проектирование каолуков. /Известия вузов, Технология легкой промышленности, № 5, 1071.
4. В.И.Коноъал, Ь.И.Опанасенко. Зависимость ниссты задней поверхности пабдукп от jrjC'pu продольного профиля пяточного отдела следа колодки и суммарной тандини низа чбуыи. /Легка промиело-
BicTb, fr Л, TàVJ.
Ь. В.ПДогЮЫдл. Критерии определения внутренней формы и размеров ИЗДсЛИЙ 113 КСКИ, - lÜ!Sn, lOiJÜ.
6. В.П.Коноьчл, Ji.U.Якубова. Системный подход к исследованию операций а'ермо^иксиции формы. /Нанести« вузов. Технология легкой промпиленности, Р ö, i'.Mj.
7. B.n.Kono3:ji, Л.В.Якубова. Термофиксацин обули из синтетических коу. с примененном холода. /Известия вузов. Технология легкой npo.vuiaif-HHùcmi, О, Г=в<1.
ti. И,П,Коновал, О.В.Цалюк. Анализ корреляционних зависимостей между размерами стоп детей. /Известия вузов. Технология леркой прок'дае-нпости, )? 2, 19ô5,
9. П. П. Конов ал, Л.В.Якубова. Разработка моделей »ибо?.-. С г! для л^тялеЯ эг.'рха обуви. . /Известия вузов. Технология легкой npom,Mé!<HQCTrt, а о, I'joS*.
10. В.il,Коновал, О.ВД'арниева, Р.И.Колядш. Усовершенствование католики расчета Pik обуви. /Известия вузов. Технология легкой промчиленности, № I, ÏSdÙ.
11. A.c. I? I24I550 (СССР). Способ обьемного формования носоч-но-пучкоиой части оаготоьок из Ci(. /В.[(.Коновал, Л.В.Якубова. -1966.
12. В. il. Коновал, Л.В .Якубова, 0 конструктивных и технологических особенностях обуви с верхом из CK. /Известия вуа'ов. Технология легкой промышленности, $ 2, 19ü9.
13. Л.В.Якубова, В.П.Коновал, Н.Е.Хомяк, В.С.Кшптан. Тсрмо-фикс&цпл формы обуви с верхом из синтетических кож посредством знакопеременных температур. /Известия вузов. Технология легкой промышленности, № 3, 19АУ.
14. В.П.Коновал. Автоматизированный метод проектирования колодок с учетом морфофукяинональных показателей атопи и особен-
иостей произвоцства обуви. /Теэиси доклада на международном сим-, позиуш я г.Dpatin, НРБ на тему: "Производство колонок ч.ля ебувной промнэлонности, 1990.
15. A.n. № I7I5296 (СССР), Способ циклодинпитгеекей сушки 1бупи с ¿'орхпм из хромовой коки. /В.И.Коиорал, Л.В.Лкубгва, '.F..Хомяк, B.C.KoniTOH. - ЬШ,
16. В.П.Коновал, Л.В.Якубокп. Прнменони-'' минуових и зняко-юроменных температур при формовании обуни с г"охом из синтетччо :ой кожи. /Известил вузов. Технология лег"он пргмыз1лонности, У' б, '991.
17. В.П.Коновал, Н.Н.ОуельчйИкп, Н.Н.С-тлпнц'к. Разработка ■бувних гсололок эвристическим метода.! проектир ¡влния с прям?""1-ием САПР. /Тпзисн докладов на 44-й но у иной ко.тфпронмии, IГГИЛП,
IG. A.c. » 50?42-Э»/12 (СССР). Способ формования плто.гтго зла обувной заготовки г°руа orivrii с тгрм"Нлпсги,'ос»:п-и латник ши устройство нлп !1х осуяюстпл^ния. /Л,В.Якуб'}пп, B.Ii, КгСК'ЛЧЛ и р. - гиг.
19, A.c. * 92120010. Пристртй длп "xw-дтенчя фпрму*.иих нуян-онгп вэуттнвих машин. /В.Л.Коновчл, 1.1'.Лукич, И.П.К.орг:ум. -
гл. I, "Прпмислопа влаенхет!-". - 1993,
20, В.П.К'-новял. Матомятичеекая модель репрезентативного ьн-чрочного СОЙДИН^НИЯ Р">31.'прОП стоп. /ТоГ ПИ! ЦСЮПЛОЛ но. УкрПИН-
{0(1 Koirfi'>p»Hn;iM-coMni!ripo обувной премийлонностя. - '"нов, Г.и'З.
21, В.П.Коиопал. К вопросу о закономерностях л рлепрополония сочетании размеров стоп. /Тезисн локлацоп m Украинский r.-i'iie-
ОПШН-СОМИНЧрц сбуРНСЙ nDO.VHilL'IfîItHnoTH . - îf'.'ot). -
22, В.!1,Кон"Плл. Построение фртгнтг гип^торч I'"pi'or брязовгт-<я обури поп действием знчког1ор"Ь"" П1!1'л т"?'П«ратур. /Теэиск ичуч--технической конференции стро.к СНГ "Качество и конкурентная особнпсть товаров кирокого потребления". - Хуэльнчпк, - I9;U.
23, Заявка на япторськэ свхцоцтво, приоритетна rçr.nim-Ty 91041130. Cnrniб пнклодинампшо* cyirrtn лз.уття я вкрхсм з т«»ту-льнох гакхри х приетргй для Сего здхйенэиня. /В.П.К: , В.Якубова та хкпх. - 1993.
24, В.(I.Коновал, Н.В.КузьУягко, О.В.Фяртеад. ïioni копили взуття для людей похилого в!ку. /Легка пронисловхсть, '«' 4,
93.
У.5. В.П.Ко|М|>«л, Л.В.йкуосии, В.П.иааГичщ. '¡-ормунаннн п"»п коыго вузла ьэутгн з анаииг.:»и :« тбрмугитстс-пмх м ¡ n-pimotíв. /Легка прамаелов! r-ть, # -1,
26, Б.И.Коноьад, В.1..!'.,)й1ч. fj)roiíc.»t'ÍKaur/i су ai ни« юхтових чо'ит з шК1р.чнимг. манниками. /Jtariuí пр^мислонхсть, К- 4, 1033,
Т' р'ц.'оте 'reop-.íTHV-ски nt'K»íi.'U»i и практически нон гьерждоны
rae cneceíiu:
оп('!еде,1'-ч i;;, при кчирован-щ и Гр.цнровянпя форм и размеров
колодок и каблук различного ассортимента е учетом антрополог
биомеханического ое'аоянип СЬ'П, маркетинга обуви и свойств ма териалов",
образования и ф.'кеании Фо.чмы обуви с применением циклическ
ЦеПствия среди с температурой выше и ниже 0°С.
к *
к
Г; Í
yin thix iL'Ci-k prevé ui ff¡&cri/ uud cor'vSomíe . practice mw itaij:
• dekrtnt'iíiiíJn, plü?,mna am' (pmimj fijrm ana л o fiantes and faet\ di-fj/reril' c&s.cr¡»íonJ aeeürdúq. íuiih lhe 6iO!neckatüeal cendiiwn tf'ftr-,% s/toe's tmt. tina and ?wterial proposites;
4 .forma Hon ачй jixülíun form of skoes mili ihc applicatwn oyóle actívn of medá/m n-ah ib? tempera tieve and Bmw o'c. '
-
Похожие работы
- Антропо-биомеханическое обоснование конструкций специальной обуви для спортивных танцев
- Разработка и совершенствование методов проектирования обувной оснастки
- Художественное проектирование текстильной обуви с использованием технологии объемного формования
- Конструкторско-технологические проблемы программированного проектирования обуви
- Технология получения формоустойчивой обуви из низкосортной натуральной кожи с применением неравновесной низкотемпературной плазмы
-
- Материаловедение производств текстильной и легкой промышленности
- Технология и первичная обработка текстильных материалов и сырья
- Технология текстильных материалов
- Технология швейных изделий
- Технология кожи и меха
- Технология обувных и кожевенно-галантерейных изделий
- Художественное оформление и моделирование текстильных и швейных изделий, одежды и обуви
- Товароведение промышленных товаров и сырья легкой промышленности