автореферат диссертации по машиностроению и машиноведению, 05.02.03, диссертация на тему:Стенд с гидроприводом для котроля эксплуатационных параметров изделий ударным импульсом повышенной точности

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ г’

2 З НО" 1998

Пішеніп Володимир Олексійович

УДК 62-822

СТЕНД З ПДРОПРИВОДОМ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ПАРАМЕТРІВ ВИРОБІВ УДАРНИМ ІМПУЛЬСОМ ПІДВИЩЕНОЇ ТОЧНОСТІ

05.02.03 - Системи приводів

АВТОРЕФЕРАТ дисертації иа здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

ВІННИЦЯ -1998

Дисертацією є ругошіс

Робота виконана у Вінницькому державному технічному університеті (ВДТУ) Міністерства освіті України, та кафедрі металорізальних верстатів і обладнання автоматизованого виробництва (МРВіОАВ).

Науковий керівник кандидат технічних наук, доцент Комісарешсо Юрій Якович, ВДТУ, професор кафедри МРВіОАВ.

Офіційні опоненти:

доктор технічних наук, професор Поношрчук Анатолій Федосійович, ВДТУ, кафедра теплоенергетики і газопостачання, професор кафедри;

кандидат технічних наук, доцент Кузьмін Володимир Олександрович, Луцький державний технічний університет, завідувач кафедя.

Провідна установа Технологічний університет Поділля, кафедра машинознавства, Міністерство освіти України, м. Хмельницький.

Захист відбудеться " 1998 р. о і/) годиш на засіданні

спеціалізованої вченої ради К 05.052.03 при Вінницькому державному технічному уиівсрситеті за адресою: 286021, м. Вінниця, Хмельницьке шоссе, 95, ВДТУ.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ВДТУ за вказаною адресою. Автореферат розісланий "З С) - Э*СО^УУЦ-ЬХ\998р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради_

Дерібо О. В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Підвищення надійності виробів промисловості особливо актуальне в галузях небезпечних для людини та навколишнього середовища. У зв’язку з цим виникає необхідність у підвищенні якості контролю виробів, а це потребує створення та використання більш досконалих методик контролю та відповідного їм обладнання. Однією із задач контролю є перевірка працездатності виробу в умовах дії яа нього імпульсе сили під час ударного прискорення або сповільнення. При цьому мова йде про збереження здатності виробу виконувати свої функціональні призначення та забезпечувати основні експлуатаційні параметри (характеристики), що задані нормативними вимогами на виріб.

Найбільш поширеним способом надання імпульсу випробовуваному виробу є Boro навантаження на випробувальних стендах з ударно взаємодіючими масами, між якимп розміщений елемент формування необхідного перевантаження виробу, тобто його прискорення або сповільнення. У переважній більшості таких стендів одна з мас, що сггівударяються (остов, станина, фундамент) набагато перевищує за величиною другу (ударник, платформа з контрольованим виробом) при цьому більша маса перед ударом нерухома і не має можливості вільно рухатись під час удару.

Досвід експлуатації таких приводів стендів виявив неможливість їх використання для відтворення коротких за тривалістю (від декількох до десятків мілісехувд), та великих за значенням максимума (від сотень до тисяч м/с2) ударних прискорень (сповільнень). Недолік існуючих приводів стендів у недопустимій похибці відтворення у кожному випробували заданих значень параметрів ударного прискорення виробів що контролюються, а через це - у невиправданій відбракокці виробів. Таким чином розробка та дослідження стенду і його приводу, що повинен забезпечувати необхідні за значенням та точніспо відтворення параметри ударшго імпульсу, є актуальною задачею, якій і присвячена дана дисертаційна робота.

Робота виконана у відповідності з планом науково-дослідних робіт Вінницького державного технічного університету за темою "Створення нових систем та елементів гідроприводів верстатів, технологічних машин та випробувальних стендів, підвищення їх якості, надійності та продуктивності'1, а також на замовлення промисловості за окремими пхшдртевірними темами.

Мета роботи. Знаходження напрямку' у проектуванні стендів імпульсного ударного навантаження та їх приводів, якиЯ дозволяє задовольняти необхідні вимоги у точності відтворення параметрів ударного імпульсу під час приймального контролю виробів та їх випробувань на надійність. Створення методики проектного розрахунку основних параметрів зазначених стендів та їх приводів, а також методики їх налагодження.

Задачі. Вкгошшнг аналізу відомих конструкцій приводів ударних стендів та приводів ударно! дії. Створення, або прийняття схеми компоновки приводу ударного стенда, яка задовільняє поставленим вимогам щодо точності відтворення ударного імпульсу діяння на контрольований виріб. Створення математичної моделі привода стенда. Експериментальне дослідження робочого процесу ударного стенда. Перевірка достовірності створеної методики проектного розрахунку привода стенда математичним та фізичним моделюванням його робочого провесу.

Методи досліджень. Теоретичні розрахунки виконувались за сучасними методиками математичного моделювала фізичних процесів, що мають місце у досліджуваному приводі та стенді. Основою застосованих методів є класичні наукові положення і закони гідравліки, теоретичної механіки, математичного аналізу, прикладної математики, теорії гідроприводів та результати і висновки авторів інших наукових досліджень. Експериментальні дослідження спрямовувались на перевірку і підтвердження достовірності винайдених та розроблених теоретичних положень і методик.

Стендові експерименти та фізичне моделювання проводились електровимірювальним способом та безпосереднім вимірюванням фізичних величин із застосуванням математичної статистики для оцінки достовірності експериментальних результатів. В експериментах використовувались сучасні прилади дія вимірювання параметрів прискорення, удару та інших величин з достатньою точністю.

Математичне моделювання, розрахунки та вибір конструктивних параметрів стенду та його привода проводились з використанням ЕОМ.

Наукова нотииа. Новам науковим результатом є:

- нелінійна математична модель гідропрнводу стенду;

- методика розрахунку гідравлічного приводу стенда, що забезпечує розхін ударника до заданої швидкості, і принципова схема такого гідропрнводу;

- закономірність, яка полягає у тому, що повна керованість точністю відтворення ударного імпульса, що надається контрольованому виробу, досяжна тільки в приводах стендів з вільним переміщенням частин, що співударяються під час їх робочої взаємодії, і підвищується зі зменшенням відношення добутку мас цих частин до їх суми, при відповідному зменшенні жорсткості гальмового пристрою, який формує ударне прискорення, та збільшенні швидкості співударяння;

- методика розрахунку приводів стендів, на задану точність відтворення параметрів ударного імпульса контрольованого виробу, та методика налагодження таких стендів;

з

- результати порівняльного аналізу пружних елементів гальмових пристроїв ударних стендав.

Практична цінність. Результата, ягі отримані внаслідок теоретичних досліджень приводу стенда, використані під час розробки експериментального зразка випробувального стенда на замовлення промисловості за госпдогюворами. Створено методику проектування приводу стендів ударного навантаженая випробовуваних виробів, яка забезпечуй необхідну точність відтвореная параметрів імпульса. Математичні моделі та алгоритми і програми їх реалізації па ЕОМ, для моделювання розглядуваних приводів стендів, можуть використовуватись при розробці САПР приводів випробувальних стендів ударного навантаження, а основні результати дисертаційної робота можуть бути використані в інженерній практиці під час розробки цих стендів.

Реалізація результатів роботи. Результати роботи впроваджені в конструкторському бюро "Південне" м. Дніпропетровська, де використана методика розрахунку і нападай стендав ударного імпульсного навантаження для відпрацювання виробів нової техніки та контролю експлуатаційних параметрів виробів в умовах високоівгтенсивних імпульсних навантажень прискоренням.

Апробація роботи. Основні наукові положення та результати дисертаційної робота доповідались та обговорювались: на всесоюзній технічній конференції "Совершенствование кузнечно-штамповочного оборудования ударного действия и создание робототехнических комплексов горячей штамповки" (м. Іжевськ, 1982 р.); на XVI Всесоюзній науково-технічній нараді з гідравлічної автоматики (м. Київ, 1983 р.); на обласних туково-технічних конференціях (м. Вінниця, 1989... 1998 р.р.).

Найбільш вагомі результати, отримані здобувачем. Створено методику розрахунку приводів випробувальних стендів ударного навантаження. Розроблена нелінійна математична модель стенда та його приводу і алгоритм її реалізації на ЕОМ. Отримані розрахункові залежності, які покладено в основу запропонованої методика проектного розрахунку та налагодження стендів ударного навантаження та їх приводів з підвищеною точністю відтворення параметрів ударного імпульсу.

Публікації. Основні результати, що отримані в дисертаційній роботі, викладено в 9-ти друкованих роботах. Усього здобувачем опубліковано 53 роботи, із них 39 авторських свідоцтв на винаходи, 6 науково-технічних статей, 3 книги у співавторстві та 5 тез виступів на науково-технічних конференціях.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків по роботі, списку літератури і додатків. Матеріали робота викладено на 311 сторінках машинописного тексту, рисунків і таблиць. Таблиць 15, рисунків 95. Основного тексту

187 сторінок, де 60 сторінок з рисунками та 8 з таблицями. Список літератури вміщує 207 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтована апуальність роботи, S наукова новизна, практична цінність, викладені основні положення, що виносяться на захист, сформульована мета дослідження.

У першому раїділд приводиться огляд відомих приводів та конструкцій стендів ударного навантаження та складена ва основі нього їх класифікація. Приводиться лінійна модель робочого процесу приводів ударних стендів і пропонується оригінальний підхід до одержання із лінійної моделі розрахункових залежностей для аналізу можливостей відомих конструкцій приводів стендів. Проведено аналіз відомих прпводіз на предмет можливості підвищення точності відтворення параметрів ударного імпульсе що прикладається до випробовуваних виробів. На основі аналізу визначено перспективний напрямок вирішення задачі. Встановлено, що найбільш задовольняють поставленій задачі приводи стендів з рухомими під час удару обома взаємодіючими масами (ударна платформа і ударник).

Найбільш придатним для розглядуваних стендів, за вимогами промисловості, виявився гідравлічний привід ударника. Виходячи з цього, проведено огляд відомих за науково-технічного літературою гідроприводів машин ударної дії та складеш класифікацію таких приводів. Виконано також огляд відомих конструкцій гальмових пристроїв ударного навантаження та складено за цим оглядом класифіжацію таких пристроїв.

Великий вклад у розвиток імпульсного гідроприводу ударної дії та у вивчення явища удару в машинах різноманітного призначення внесли: П.М. Алабужєв, Ю.В. Батуєа, А.Н. Бідерман, Ю.В. Бєляєв, Я.А. Віба, В. Гольдсміт, В.Є. Єремянц, МО. Кільчевський, І.Б. Матвеєв, В.В. Пеллінець, Я.Г. Пановко, А.Ф, Подамарчук, Б.М. Стіхаиовський, В.Б. Стваковський та інші.

На основі аналізу відомих наукових досліджень та науково-технічних рішень у створенні та розробці стендів ударної дії та їх приводів були сформульовані такі задачі:

- виконати теоретичний аналіз робочої взаємодії дня визначення основних параметрів дослідного зразка стенда для навантаження виробів ударним імпульсом підашцешї точності;

- провести аналіз можливостей найбільш придатних для даного випадку пружних елементів гальмового пристрою прнвода стенда у вигляді пружної балки та рідненої пружини;

- створити компоновочну схему дослідного зразка стенда та схеми гідроприводів розгону ударника, і демпфера гасіння енергії ударної платформи після ударного навантаження;

- створити математичну модель приводу стенда і на й основі виконати теоретичні дослідження запропонованої конструкції стенда та його прявода;

- розробити експериментальну установку для фізичного дослідження робочо процесу і перевірки основних математичних залежностей і математичних моделей створюваного привада;

- на основі аналізу результатів математичного та фізичного досліджень створити методику інженерного розрахунку приводу стендів з підвищеною точністю відтворення параметрів ударного імпульси, що прикладається до контрольованих виробів, та методику налагодження тагах стендів;

- впровадиш результати роботи у виробництво та проеггда-конструггорські організації. Другий роїділ роботи присвячений вибору та розрахункам основних конструкторських

рішень у створенні сгезда та його привода. На основі аналіза конструкцій ударних стендів прийнято схему з рухомою ударною платформою, рухомим ударником і прямоліяійпою траеггоріао його переміщення.

Рис. 1 Компоновочна схема запропонованого випробувального стенда Гальмовий елемент формування ударного імпульса регульований, багаторазового використання, з постійною жорсткістю та регулюванням її номінальної величини. Траєкторія відскоку ударної платформи після сприйняття ударного імпульса кругова, з вертшгальною віссю.

Запропонована компоновочна схема стенда показана на рис. 1 і складається із таких елементів: 1 - ударна платформа; 2 - гальмовий пристрій з пружним елементом; 3 - ударник; 4 -привід (гідроциліндр) ударника; 5 - демпфер ударної платформи; б - вісь кріплення ударної платформи; 7 - важіль підвіски удартої платформи; 8 - вісь повороту важеля ударної платформи; 9 - механізм стабілізації кутового положення ударної платформи; 10 - упор початкового положення ударної платформи.

Для запобігання наклепуваная поверхонь, безпосередньо контактуючих під час удару, запропоновано призначати швидкість не більше визначеної за формулою

де: [о] - допустима напруга змивання для матеріалу деталей, що співударяються; Е та р -відповідно, модуль пружності і густина матеріалу цих деталей.

Розроблено принципову схему гідроариводу стенда, асу наведено на рис.2. В конструкцію

привода входять такі елементи, яг: 1 - поворотний важіль; 2 - виріб, що закріплений на ударній платформі; 3 - електромагніт фіксування початкового положення виробу 2 з ударною платформою; 4 - гвинт, для виставленая початкового положення ударної платформи з виробом 2 перед ударом; 5 - гальмовий пружний елемент, що формує заданий імпульс ударного навантаження; б - робочий гідроциліндр; 7 - штос робочого гідроциліндру, який одночасно є ударником; 8,10,17 - контрольні манометри; 9,11 - пкевмогідравлічні акумулятори; 12 - клапан пуску приводі в дію; 13 - дозатор для зарядки привода фіксованого кількістю енергії; 14, 16 -зворотні клапани; 15 - насос; 18 - фільтр; 19 - опора поворотного важеля, в яку вмонтовано демпфер 5 (рис. 1); 20 - підпорний бак; 21 - імпульсний клапан; 22 - розподільник керування дозатором 13.

Особливість цього привода у тому, що він живиться від підпорного баку 20, у якому підтримується тиск робочої рідина, завдяки подачі від насосу 15, на мінімально допустимому для привода рівні, а зарядка енергією для удару здійснюється дозатором 13 від стисненого газу, що подається через розподільник 22. Розгін ударника здійснюється завдяки різниці тиску в акумуляторах 9 та 11 після відкриття імпульсного клапану 21.

Створено методику розрахунку запропонованого гідропрнвода. Проведено аналіз параметрів, вибір конструкції та розрахунок пружного елемента гальмового пристрою на ударній платформі стенда. Запропонована методика розрахунку пружного елемента у вигляді пакету пружних балок (ресора) з використанням аналітичних залежностей та розробленої просторової номограми.

Створено конструкцію гідравлічного демпфера ударної платорми для гасіння ц кінетичної енергії після удару, та отримано аналітичні залежності для розрахунку його конструктивних параметрів. Розроблено конструкторську документацію на експериментальний зразок стенда з

ГІДрОПрИЕОДОМ.

У третьому розділі роботи проводиться теоретичне дослідження динаміки привода стенда. Дія цього була розроблена нелінійна математична модель, розрахункова схема до якої наведена на рис. 3.

Рис. З Розрахункова схема до створеної математичної моделі приводу стенда

В цій моделі враховані такі неяішйвосгі яг сухе тертя у рухомих елементах, в’язке лінійне та нелінійне терня у гідрокриводі, гісгерезісне тертя в пружному елементі гальмового пристрою, у тому числі силу терта, що залежить від деформації пружного елемешу типу ресори. У моделі прийнято такі припущення: сухе, в’язке і квадратичне тертя вважається зосередженим опором рухові і відображається відповідними коефіцієнтами; пружність зосереджена у пневмогідравлічних акумуляторах; хвильові процеси у трубопроводах та каналах гідропривода не враховуються. Математична модель складається із наступної основної системи рівнянь.

Для приводу клапана:

тс • Уі+ Вс * у,+ сга ■ У, - Си • у - РЭс ’ Рк» + рэс ’Ркг = ~ Искг' і(Уі ~ У)ї

Р ™К1 РКІ=Ор Рс'Уі Одр 0Пс ®цр> Р ’ ^К2 ‘ Ркг = ' Уі-*- Одр ^пс ~ 5 ^

^рщіп + }с5Рск

0 '

Оцр = (3(30 - Ке) • 0,126 • Ї1е+ 1(Ке- ЗО) • 0,75) • тс • сік • у • ^ (рК) - Рцр) х X - у) + (у - І) ■ [р„ • І,+От +ОШІ).

Для приводу ударника:

ш2 • 5,- Рэл(Рцр ~ Рцт) + Ву • і, = + ґу • відп^х,- х,^(х2 - х^ • і(х2 - х,);

Рэп - + 2(°п8п _ Ощ5ш); Рп ~ ^ш)

■'ш

Ву = І 20шЦи-і- + 0ПЬП Іруя + Егу 4-яідпїу =4^^-^-;

=

СрСу

С0 + су

Р' (^ор + Рп * г,) ■ Рцр = Оцр — Рп • г,— Оущр — Опп>

Р'{^от ~ Рп ‘2і)' Рцт ~ Рп *2і~ Опп ~ Оушт ~ Оті

Оущр = КуІШ ■ Рцр - Кущз ' %\І О УШТ = ^ УШІ "Рцт + К ущ 2 ' 21>

-'111.

~ТТГГТт » лупі2 - ~2~> От -

12р%’Ьш

_ г І^(Рцт РтУ. “ ^з-Р ’

(Рцр ~ Рцт) * __ 5П

12-р-у-Ьн

— Рттіп * ууТпмх Г і '

™Ттіа-/СЇ сії

рт _7 ; ^їз-

Для приводу ударної платформа:

- тангБЯційннй рух ударної платформи

т, • х,+ Р^зц.Ха) • С*. • х1 = Р,(х„х2) • Сх • х^

рі(хі> *а) = Кхг “ х0 • Ч^шіі ~ «О ’ (і + £у • відп^- х,^;

- поворотний рух ударної платформи до вступу в дао демпфера гасіння енергії відскоку

• 1 » •• 1 — ~ _

Ф = ^х,; <р = —х,; хІЕ=Н

фіУіГ;

т

- поворотний рух ударвої платформи піля вступу в дію демпфера гасіння енергії відскоку:

) • И2 -ф ~ -Тд--^-д-• 1(х, - Ах1дш); Тод -рд + ^Н;

а

Мд-^-Тод-сіср-^д^

0дт = рд-і; °пд = 7с'°а{іір^д 2

Ш

—н рлт=£

І ^дт 2

V Цдт ‘ *дт )

При цьому прийнято також наступні допущеная: температура і в’язкість робочої рідин постійні; коефіцієнта витрат рідини через канали та отвори постійні; рідина в системі стасклива коефіцієнт стискливосгі залежить від тиску і задасться табличною функцією у межах від 0 до 51 МПа, а при більшому тиску є величиною сталою; параметри стенду прийнято зосередженими.

На рис. 4 наведено один із результатів реалізації на ЕОМ математичної моделі привод стенда.

У.Уі.мм 2ьіш ф, град.

Рис. 4 Типовий результат математичного моделювання роботи приводу стенда

У третьому розділі, окрім того, виконано аналіз впливу основних параметрів привода ні точність відтворення параметрів ударного імпульса. Дяя аналізу використовувались результаті моделювання на ЕОМ.

Четвертий роїділ роботи присвячений експериментальній перевірці основне: теоретичних положень, покладених в основу створення приводу стендів для навантаженні контрольованих виробів ударним імпульсом підвищеної точності. У цій частиш розроблені експериментальну установку для дослідження процесу ударної взаємодії у стенда. Удари платформа (наковальня) установки підвішена на канатах і оснащена кутоміром реєстрації жуй відхилення канатів під час удару. Форма залежності прискорення від часу реєструвалась зі сигналом п'єзоелектричного акселерометра АБС 036-02, верхня границя вимірюванні

и

прискорень якого складає МУ* м/с2, діапазон частот в інтервалі від 20 до 10* Гц. Електричний

сигнал акселерометра підсилювався, фільтрувався від високочастотних складових і подавався на запам’ятовуючий осцилограф С8-13. Тривалість удару вимірювалась другим таким же осцилографом, на який подавався прямокутний імпульс напруги створюваний за рахунок електричного конгапу ударника і пружного елемента ударної платформа. Таким чином пікове значення прискорення визначалось непрямим шляхом через вимірювання його тривалості та визначення кінетичної енергії відскоку ударної платформи за кутом відхилення канатів підвіски. Контроль швидкості ударника перед початком удару здійснювався заміром, за допомогою частотоміра 43-34, інтервалу часу проходження ударником базового шляху, та діленням довжини шляху на зафіксований час. Частотоміром фіксувалась тривалість імпульсу напруга, який формувався блоком живлення постійного струму ТЕС9 та спеціально розробленим контактним пристроєм, що перемикався поводком, закріпленим на ударнику.

Заміри проводились серіями, результати яких статистично оброблялись і визначалась похибка вимірювань. Основною методикою експериментальної перевірки було передбачено варіювання жорсткості пружного елемешу у діапазоні, що дорівнював переважно чотирьом та імітував розкид власної жорсткості виробів (зпдав монтажною пристосування для закріплення виробів) та ішпі збурюючі фактори.

У цьому розділі подано також створену методику проектного розрахунку приводу стенда ударного навантаження з підвищеною точністю відтворенім параметрів ударного імпульса сили, прикладеної до випробовуваних виробів, та методику налагодження такого приводу. Створена методика базується на наступних, отриманих в дисертаційній роботі, основних залежностях.

Максимально допустима меса ударника 3 (рис. 1)

де: ті - маса ударної платформи з контрольованим виробом; dim - пікове (максимальне)

найменше та найбільше можливі значення жорсткості об'єкта випробування (контрольованого

2 . . виробу) з ударною платформою; V, = — т • а^; X - тривалість ударного імпульса;

ТС

т2 <

га,

г.- е*(2-є а)

(1-ваГ-Х

; Єаі - допустима відносна похибка максималыюг

прискореная ударної платформи 1 (рос. 1) з об’єктом випробування.

Максимально допустима жорсткість пружного елементу гальмового пристрою 2 (рис. 1)

1. Аналіз відомих приводів стендів ударної дії показав, що приводи з зафіксованою однієк з мас, що співу даряються, мають обмежені можливості у напрямку підвищення точной

З’ясовано, що для ефегшвнош підвищення точності відтворення імпульса найбільп придатні приводи з вільно встановленими масами, які сшвударяються. Підвищення ж точності параметрів імпульса необхідно забезпечувати зменшенням відношення добутку мас, щі співу даряються, до їх суми, відповідним зменшенням жорсткості гальмового пристрою, чере який взсмодіють маси, та підвищенням швидкості удару.

2. Запропоновано комподавочну та гідравлічну схему привода стенда з підвищено» точністю відтворення параметрів ударного імпульса.

3. Створено нелінійні математичні моделі привода стенда і комплекс програм длі дослідження цих моделей за допомогою ЕОМ, де застосовано метод зондування простор; параметрів з ЛПТ - розподіленням їх значень. Останнє забезпечує можливість визначення облает допустимих та Парето-опгвмальних значень параметрів привода стенда.

4. Створено інженери}' методику розрахунку основних параметрів запропонованої! привода, та методику його налагодження на необхідну точність відтворення параметрів ударноп імпульса.

5. Здійснено експериментальне підтвердження достовірності математичних моделей, т; створеної ва їх основі інженерної методики розрахунку і налагодження привода стенда.

6. Результати роботи впроваджено у виробництво.

СгС(

хМ)

Мінімально допустима швидкість удару

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ І РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ

відтворення параметрів ударного імпульса, прикладеного до контрольованого виробу.

Основні результата, що отримані в дисертаційній роботі, викладено в тагнх публікаціях:

1. Иванов М.Е., Матвеев И.Б., Искович-Лотоцкий Р.Д., Пшпешш В.А., Коц RB. Гидропривод еваепогружающвх и грунтоуплоїшющих машин. - М. Машиностроение, 1977. 174 с.

2. Пишенин В.А. О повышении точности воспроизведения ударных нагрузок. - В кн.: Повышение эффективности и надежности машин и процессов: Сб. Научных трудов. К.: УМК ВО, 1989, с.87-93.

3. Лишении В.А. Моделирование н анализ на ЦВМ дияяшппг гидропривода молота - В кн.: Эффективность и надежность человекомашинных систем принятия решений: Сб. науч. Тр. Киев: ИК АН УССР, 1983 с. 61-67.

4. A.C. 1039631 СССР. МКИ1 В 21 J 7/28; D 30 D 15/00. Пульсатор / Винницкий поли-техничеспй инстшут, В. А. Лишении, Ю.Я. Комисаренго (СССР). - №3361712/05-27; Заявлено 09.12.81; Опубл. 07.09.83. Бюл. №33.

5. A.C. 1039632 СССР. МКИ1 в 21 J 7/28. Гидравлический привод молота / В.А.Пшпенин, Ю Д. Комосаренко (СССР). - №3362762/25-27; Заявлено 10.12.81; Опубл. 07.09.83. Бюл. №33.

6. А.С. 1049156 СССР. МКИ1 В 21 J 21 7/28. Гидропривод молота / Винницкий политехнический инстшут, В.А. Пишенин, ЮЛ Комисарешсо. (СССР). - №3453563/25-27; Заявлено 18.06.82; Опубл. Бюл. №39.

7. Пишенин В.А., Комисарепко ЮЛ. Динамический расчет гидропривода молота. - Винница, 1983. - 18 с. Рукопись представлена Винницк. Псшитехн. нн-том. Деп. В УкрНИИНТИ 15 февр. 1984, №228 Ук-Д84.

8. Пишенин В.А., Комисаренко Ю.Я. Моделирование на ЦВМ гидропривода молота. -Винница, 1983. - 19 с. - Рукопись представлена. Винпиц. Политехи, ин-том. Дед в УкрНИИНТИ 13 февр. 1984, №222 Ук-Д84.

9. Пишенин В .А., Комзсаренко Ю_Я. Сравнительное исследование динамики гидроприводов ковочных молотов. - Винница, 1982. - 14 с. Рукопись представлена Винннц. Политехи, интом. Деп. в УкрНИИНТИ 2 марта 1983, №157 Ук-Д83.

При цьому особистий вклад В. О. Пішешна в роботи, опубліковані в співавторстві, такий:

В роботі (1] написав розділ, присвячений гідроприводам ударної дії та апаратурі керування такими приводами. В роботі [4] запропонував конструктивну схему клапана-пульсатора. В роботах [5, 6] створив принципову схему приводу. В роботах [7, 9} створив програми і виконав розрахунки на ЕОМ В роботі [8] розробив алгоритм моделювання гідропрнводу.

Піттачпи В.О. Стенд з гідроприводом для контролю експлуатаційних параметрів виробів ударним імпульсом підвищеної точності. — Рукопис.

Дисертація на здобуns вченого ступеня кандидата технічних каух за спещалыпеп 05.02.03-системи проводів.-Вінницький державний технічний університет, Вінниця, 1998.

Дисертація присвячена гідроприводу імпульсної дії для ударних матии, а такоз результатам теоретичних і експериментальних досліджень, спрямованих на створення стендів дл навантаження виробів ударним імпульсом підвищеної точності, із застосування! запропонованого гідроприводу. Розроблена математична модель робочого процесу гідропривод стенда та алгоритм його дослідження чисельними методами за допомогою ЕОМ. ВстапомєЕ закономірності функціонування привода і стенда, запропонована методика розрахунку налагоддення приводів стендів на задану точність відтворення параметрів ударного імпульсе Наводяться дані про ефективність впровадження результатів роботи.

Ключові слова: гідравлічний привід, імпульсний клапан, удар, ударний імпульс математична модель, чисельні методи, алгоритм, програма, дослідження, моделювання.

Пипепии В .А. Стенд с гидроприводом дна контроля эксплуатационных параметров ю далий ударным импульсом повышенной точности. — Рукопись.

Диссертация на соисканий ученой степени кандидата технических наук по специальное?]

05.02.03 - системы приводов- Винницкий государственный технический университет, Винница 1998.

Диссертация посвящена гидроприводу импульсного действия д ія ударных машин, а так» результатам теоретических и экспериментальных исследований в направлении создания стенда] для нагружения изделий ударным импульсом повышенной точности, с применением предложен ного гидропривода. Разработана математическая модель рабочего процесса гидропривода стенд и алгоритмы его исследования численными методами с помощью ЭВМ. Установлены закшомер носги функционирования привода и стенда, предложена методика расчета и наладки стендов і гидроприводом на заданную точность повторения параметров ударного импульса. Приводяа даннные об эффективности внедрения результатов работы.

Ключевые слова: гидравлический привод, импульсный клапан, удар, ударный импульс математическая модель, алгоритм, исследование, моделирование.

Pkhenin V.A. Stand with hydraulic drive for the articles perfonnauce control by means of hign precision shock impulse. — Macuscript.

Thesis being sübmitted for scientific deigee of the Candidate of technical scimces on specialis

05.02.03 - drives Systems. Vinnitsa State Technical University. Vinaitsa. 1998.

Present thesis is devoted to the hydraulic drive of impulsive opeation for shock machines end to the results of theoretical and experimental research aimed at the creation of shock-loading stands with said hydraulic drive. Matematical model of the hydraulic drive operation process has been worked out as well as algorythms of its investigation by computer numerical methods. Regularities of the stand and drive functioning have been established. Calculation procedure and methods of stand adjustment at the given precision of shok impulse parameters recurrence are suggested. Data on the results implementation efficiency ate presented.

Key wads: hydraulic drive, impulse valve, shock, shock impulse, shock machine, matematical model, numerical method, research, modelling.

Підписано до друку 19.10.1998 р. Формат 29,7ґ42 1 /4 Тир. 100 прим. Друк. КІВЦ ВДТУ Зам. № 98-062 м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 95. Тел. 44-01-59