автореферат диссертации по транспортному, горному и строительному машиностроению, 05.05.01, диссертация на тему:Создание и исследование свойств фотополимеризационноспособных маркирующих красок для тампо- и трафаретной печати

УКРАШСЬКА ЛКАДплУЯ ДРУКАРСТБА

РГ5 од

1 8 СЕН ВО

На правах рукопису УДК 667.643.085.3

КУЧМА Мирослав Михайлович

СТВОРЕННЯ ТА ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ ФОТОПОЛ1МЕРИЗАЦ1ЙНОЗДАТНИХ МАРКУВАЛЬНИХ ФАРБ ДЛЯ ТАМПО- I ТРАФАРЕТНОГО ДРУКУ

Спешальшсть: 05.05.01 — Машини, агрегати та процеси п<шграфиного виробництва

на здобуття паукового ступени кандидата техшчних наук

Автореферат

Науковий кер!'вник — кандидат техшчних наук доцент МЕРВЖСЬКИЙ Р. I.,

ЛЬВ1В - 1995

Дисертац1ею е рукспис

Робота виконана в УкраТисъюй академИ друкарства

Науковий кер!вник:

кандидат техн1чши'наук, доцент Мерв1нський Р.1., ОфШйн! олонеятн:

1. Доктор ххм1чяих наук, професор Шерстюк Валентин Петрович

2. Кандидат техтчних наук, доцент Сисюк Валентина Григор1вна

Провйдна орган1зац!я:

В1дкрите акшонерне товариство "Лакофарбовий завод" ы.Льв1в

Захист в1дбудеться В " ^^ч^сил^ 19д5 р_ 0 на

зас1данн1 спец1ал1зовано1" вчено! ради К О4Л02 У{фашсько1 академИ друкарства / 290020, Льв1в, вул. Шдголоско, 19 /..

3 дисертацхею мохна ознайомитись в бЮлаотещ Укра1нсько5 академП друкарства / Льв1в, Шдвальна 17 /.

Автореферат розхсланий - СЛЬ'КилЯ 1995 р.

Вчешш секретар'спевдал1зовано1 ради.

кандидат техн1чних наук, доцент

ЭАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальность пробдеми. Протягом останнього десятшпття' в св!тов1й практиц1 йде 1нтенсивний по1вук нових дакофарбових мате-, р1ал1в (ЛФМ) для спевдальних вид1в друку. Застосування фотопол!-меризгмцйно здатних фарб (ФПЗФ) суттево скорочуе виробничий цикл, внижув енергозатрати та со01варт!сть 1 пол1пшуе якють продукцП. Це важливо при маркуванн! радюдеталей та друкувашп на панелях, оск1льки при використанШ фарб термоотвердпшя необгидна висока (120±5°С) температура в продовж 1...2 год. Це пог1ршуе електро-&1эичн1 параметр» вироб!в 1 зб!льшуе к1льк1сть браку.

Розробка ФПЗФ з високими технолог1чними та експлуатащйними якостями, вимагае використання оптико-спектроскоп1чних метод1в цосл1джень та врахування особливостей кольороспришшття органами зору людини. Актуальность теми обумовлена необхшистю розроблец-т таких фарбових композиц1й*.

Мета роботи. Створення маркувалышх фарб УФ^отвердшш для трафаретного 1 тамподруку шляхом модиф1кац11 1снуючих сершшх варб та розробка нових ФПЗФ а використаннямм в1тчизняна'1 сировин-бази.

Для досягнення поставлено! мети сл1д вирмити так! наукова ! прикладн! завдання:

- ви01р напрямк1в модиф!кування 1 створення принципово нових Л<Ш, здатних до УФ-отверд1ння на протяз1 2...4 хв;

• п1дб1р барвник!в (Б) та П1гмент1в (П), термодшаШчно сум1сних з зв'язуючими, як! забезпечують в1дпов1ди1 оптика-спектрадьн! характеристику;

■ розробка методики анализу оптичних параметр!в фарб на основ! модиф1 кованого сп1вв1дношення Краыерса~Крон1га;

• теоретичн! оЩнки параметр!в електронно! структури розроблених ' фарб УФ-отверд1ння;

досЛ1дження тнетики процесу фотошШмеризацп ФПЗФ методом кондуктометр!! з р!зними пиментами або наповнювачами; ощшса оптнко-спектральних характеристик фарбових покрить; розробка мето'д1в спектроскопачного контролю оптичних характеристик фарб, я'к! враховують ф1п1олог1чн1 особливост! кольоро-

еприйняття органами зору людини;

* * ^

* Модиф1кац1я юнуючих фарб та створення нових ФПЗФ були ви-шан1 п!д кер!вництвом к.т.н., доцента Дудака В.О.

- оц!нка споживчих якостей розроблених фарб за спектральними, колориметричними, друкарськими та ф1зико-механ!чними характеристиками;

- виробнич! випробовування розроблених фарб УФ-отверд1ння.

Наукова' новизна. Вперше на основ! комплексного теоретичного та експериментального п1дход1в показано, що мае м!сце перех!д в!д системи моле1?улярних смуг до системи кваз!зон в тотсих JMM при 8б1льшенн1 ступеня вшивки пол!мерно'1 матриц1 та зб1льшенн! концен трацП П айо Б та Ф1, особливо в тих випадках, коли концентрац^ . цих дом!шок перевищуе гранит сумюност! з ол!гомерноо матрицею. Для розрахунку оптичних констант (фунюцй) комлозивдй використано сп1вв!дноиення Kpawepca-KpoHira, модиф!коване шляхом перенормуван-ня на спектральну чутлив!сть ока. Оц!нен! меж!, оптимальних концен-трац!й в систем! "пол1мерна матрица - п!гмент - фотоШц!атор", досл!джен1 зм1ни в спектрах поглинання при вм!н! концентрацП П ,та 01. Отримано емп!ричн! к!нетичн1 р!вняння, що описують процес ' УФ-отверд!ння розроблених фарбових комлозицЗй в аеробних та анае-робних умовах.

. Практична ц!нн!сть та апробац!я роботи. Роэроблена рецептура маркувальних МВФ 12ти кольоргв для тампо- 1. трафаретного друку, колориметричн!, друкарськ!.та ф!зико-механ!чн! характеристики яки« эадов!льняють вимогам ГОСТ 2039.405-84.

Вибран! склад 1 режими УФ-отверд!ння, що вабезпечують висок! , технологии! та сложивч1 властивост1. Розроблено ракельний прист-р1й для нанесення шару ЛШ контрольовано! товщини, а також yniBep-сальний пристр!й для визначення твердост!, зносу та адгезП тонких пол!мерних шар!в на п!дкладках довольно! природи.

Проведен! виробнич! вмпробовування , ФГОФ на ВО "EJIITAH" (м.Харк!в), НД1 "Електростандарт" (Санкт-Петербург, Pocifl) та НВО "ЕКТ1автолромпокриття". (м.Льв!в), то е документально п!дтверджено. В робот! використано матер!али викладен! в авторському св!доцтв1 СРСР (N1826381), а основн! результата опубл!кован! в 5 статтях, тегах, допов!дапись на Укра) нському пост1йно д1ючому сем1нар1 "Проблеми фопшмП свплочутливих мономер-олп'омерних ! пол1мерни систем" (Льв!в, 199D), Эв1тних науково-техн!чиих конференц1ях УАД (Льв1в, 1995).

Робота БиконуВеЧлась е межах госпдоговЗрнр) тематики з Харк!в-ським ВО "ЕЛ1ТЛН" (тема КЮ-88), Мшсымм 1ЩК "Град" (тома 047-91) та г.идгтшщтгом "Таврила" ('нмфррогиль (тема ГМ"-;М).

Структура i обсяг роботи. Дисергац1йна робота складаеться з вступу, п'яти глав, загальних виснбвк!в, б!бл1ограф!чного списку та додатк!в. Матер1ал дисертацП становигь 144 стор1нки машинописного тексту, 40 рисунков, 9 таблиць. В бгбл!огаф1чному списку приведено 186 найменуванъ патентно-лп'ературних джерел.

Додатки м!стять програми роэрахунк!в для ЕОМ та акти промис-лових випроОувань.

Основhî положения, як! виносяться на залист:

- методика надання св'1тлочутливост1 фарбам термосушки для тампо-i трафаретного друку;

- результата досл!джень оптико-спектральних характеристик фарб на ochobI ненасичених пол1еф1р1в (в р1дк!й та тверд1й. фаз!) методом лазерное спектроскоп!'! i ïx характеристик за р!зних сп!вв!дношень "пол!еф1рна матрица - п!гмент - фото1н!ц!атор";

- результати розрахунку енергетично!' структури (положения спект-ральних терм1в) р1дких та тверлих фаз ФПЗФ, одержаних на ochobI ' комплексного (теоретичного квантово-х!м1чного) i експерименталь-. ного (спектроскоп!чпого) п!дходу;

- роэрахунок оптичних функц!й ФПЗФ в облает! вакуумного УФ за сп!ввШгошенням Крамерса-Крон Ira, яке мод иф1 кован е перенормуван-ням його на спектральну чутлив!сть ока;-'

- спектроскоп!чний параметр ощнки якост! фарб на ochobI теоретично розрахованих оптичних функц!й;

- розроблена рецептура ФПЗФ, визначен! режими '1х УФ-отверд!ння;

- результати досл!дження основних ексллуатац!йних властивостей ФПЗФ; '

- конструкц!я та принцип дП прилад1в для нанесення tnapiB пол1-мерних MaTepiajiiB контрольованоУ товщини та ьизначення адгезЛ, зносу i твердост! ЛФМ;

- результати виробничих випробовувань розроблених ФПЗФ.

Особистий внесок. Запропоновано спос!б надання чутливост1° до УФ-опром1нення фарб типу та офсетних cepiï 2513, а також ство-рано нову ФПЗФ на основ! ненасичених пол!еф1р1в (ПЕ-284В). Проведено доапдження оптико-спектральних та експлуатац!йних характеристик фарб, опттЛзовалс. рецептуру та режими УФ-отверд1ння. Зопропонова-но оц!нювати як!сть фарб спектроскоп!чними параметрами, що базую-ться на теоретичних розрахунках оптичних функцт. Скоструйовано та виготовлено у»1версальн! пристро! для нанесення шарав J0M кал1бро-вано'1 товшдеш та визначення деяких ф1зико-механ1чн'их характеристик.

- б -

Приймав участь в розробц! комплексного п!дходу для розрахунку ел' тронних параметр!в ФПЗФ та методу модиф!кац!1 сп1вв1дношенн: Крамерса-Крон1га сгосовно до розроОлених матер!ал!в. Брав участь випробуваннях в умовах виробнидтва.

ЗМ1СТ РОБОТИ

У в с т у п 1 висв1тлена актуальн!сть проблеми створения та доогидження властивостей ФПЗФ, сформульован1 мета та завдання дисертад1йно] роботи, подано оиис отриманих наукових 1 практич-них результат!в, 1нформацш щодо апробацп, наведено основн! положения, що виносяться на захист.

У першШ глав1 - "Стал, проблеми ш перспетиви 1нтенсиф1т ЦП процесу гиНвкоутворення друкарсътк фарб" - розглядаються пр цеси пл!вкоутворения друкарських фарб, шляхи Чх !нтенсиф!кац!1 р!зними способами 1 зокрема УФ-опром1ненням. Проаналдзовано ре-цептури ФГОФ в!тчизняного та закордонного виробнидтва, 1х перева ги та недол!ки 1 на ц!й основ1 визначено перспектив^ шляхи '¡х створення, як! забезпечують п1двшцення 1х якост!, зменшення енер-гозатрат та внилення соб!вартосй'. Обгрунтовано внб1р фотопол1ме[ нихматер1ал1в (ФПМ) для проведения експериментальних досл!джень.

У другШ глав1 - "Методика експериментальних досл1джень" - описан! об'екти досл!джень - фарби Ш1-5Е57, офсетн! сер!1 2513 та розроблен! в УАД на основ! ненасичених пол1еф!р!в ПЕ-284Б з р!зними П, Б та Ф1 фарби такого складу: ,

п1гмент (барвник) - 2...20 ваг.% фото!н!ц1атор - 1...6 ваг.% . зв'язуюча основа (лас ПЕ-284Б) - до 100 ваг.Х

Шдставою для вибору лаку ПЕ-284Б в якост! зв'язуючо! основ ФГОФ послужило те, що основою лаку в неиасичений ол1гоеф1р, який мае лодв!йн! ненасичен! зв'язки -С-С-, по яких при наявност1 Ф1 т УФ-опром1нення 1де фотох1м!чно 1н!Щйована пол!меризац!я э утворс* иям пол1мерно! фарбово! пл!вки. Описана технолоПя виготовлеин ФПЗФ та експериментальних вразкдв.

К1нетику УФ-поламеризанП ФГОФ доагпджуввали методом кондук-тометрП в аеробних та адаеробних умовах при зм!нному (0,1 та 1,0 кГц) 1 лостШгому струмах, з використанням вим1рювача [^СЬ'ТСОЗО" та тераоммотра Е6-1^Л. Для досупдженнл пол1меривацд 1 в аеробних умовах иикористовували ком1рку типу "полоскового конденсатора", а для дсх;л1джеш. в апаеробних - двоелектродну ком1рку, високовольт-нлй мн.ктрод я со! ннготовлений зд с гла з иапиленим шаром ЗпОг- В

iocTi даерела УФ-випромшення лампи ЛУФ-ВО i ДРТ-3000. К1нетичн1 злежвост1 опору Rv-f(tfl) за допомогою программ "6RAFER" л!неари-/вали, будували графачШ залекност! LnRv-f(ta), а методом наймен-IX квадрат1в визначались коеф1ц1енти лШйного р!вняння (у-а+Ьх) використанням ПЕОМ типу IBM 386 PS/2.

Anauis параметр1в Mirpani'i оптичного збудження Ф113Ф рхзних ;цептур зд1йснювався методами лазерно! спектроскоп! I та вим1рю-ання спектров поглинаиня зв'язуючого 1 ФГОФ. Реестрац1ю оптичного отромииовання зд1йснювали з допомогою двох фотопомножувач1в, що юилають два сигнали штенсивност! 10 та Ii, що поступають на ЕОМ, у проводять розрахунок коефЩ1ента поглинання:

1 ( JoU) \ , де а(\) - коеф. екстинцП на довлшн1

хвил1 X; d - товвдша зразка

Вимхрювпння спектр1в в облает! вакуумного УФ проводили на 13i вакуумного монохроматора ВМР-2, що дозволяв досл1дкення в об-ют! 80...185 нм з використанням газорозрядно! воднево! або гел1е-j'i лампи. В якост! етапону використовувапи кристали MgO Ky6i4Ho'i joTponno'i модиф1кацИ з"в1домим коефШшггом в^дбивання RQT(*)-ззрахунок спектру в1дбивання реал!зуеться за оиввШюшенням: , КвтШ1эр(>) jgj Абсолютна похибка коефнцента ' вадбиття лежнть в межах 4...6Х.

Ri-p(X)

Для нанесения флрби на 'аадану г.оверхню використовунаяи прист-;н (рис.1),, розроблений автором, що дозволяе наноси™ на основу купр, скло тощо) фарбов! шари тобщинсю (10...500) * 2,5 мкм. шосили фарбовг шари товщшою 40, 70 та 100 мкм.

/8

Рис.1.Схема пристрою для нанесения фарбових шар!в 33,131101 товшлни: 1-станина;

2-рухомий предметам ст1л;

3-приь1дна пружина;4-зати-скач!;5-основа (пдн1р,скло, метал тощо) на яку наноситься фарба; 6-ракель; 7-мшро-метричний геинт; 8-дШыьна шкапа;9-шганга;10-рогулю-вальний гвинт; М-щул-каибр.

- в -

Для досл!дження МВФ на тверд1сть, зносост1йк1сть та адгез1ю автором розроблена ун!версальна конструкц!я пристрою (рис.2).

Рис.2. Пристри! для дошиджен-ня твердост!, вносост1Йкост1 та адгезП лакофарбових покрить.

Досл1дження зд1йснюбться так: на предметний ст!л 4, що приводиться в рух двигуном 2,кладуть зразок б, 1ндентор 7 опускають на поверхню фарбового покриття. Противагою 12 зр1вновалують коромисло 9, на яке встановлюеться р1з-не навантаження 10. Для оц1нки твердост1 шару використовують Ментор 7 (стальну голку 0 1мм) 1 яюцо в1н не залишае подряпини, то наступн1 його ходи проводять при зростаючому навантажешИ, доки не з'явиться подряпина. Ст1йк1сть покригтя^до дряпання (тобто в1дносна

С*

тверд!сть) оШмоеться за м1н1мальним навантаженням, при якому утво-рюетъся подряпина.

Визначення зносост1йкост1 покрить на цьому ж пристро! можна опосередковаио визначати двома способами: при першому в якост! 1ндентора використовуеться стальна голка 0 1мм (аналог1чно прилад'у ИСт-1), а другому - стержень а 10. ..20мм. У першому випадку, вм1нш-чи навантаження в1д м!н1мального до максимального, визначають число зворотньо-поступальних рух1в, при якому 1ндентор досягне основи зразка. Цим числом як1сно овдшоють зносост1йк!сть. В другому -зносост1йк1сть оц1нюють к1льк1сно за формулою: . Im-(mi-rn2)/s , де 1ш - зносост1йк1сть г/см2; mi та mz - маса зразка до 1 п!сля • випробовувань, г; S - площа сл!ду стирания, см2.

На пристро'1 можна також б!льш коректно тж на стандартному прилад1 АД-1 оцИповати адгезию покрить методом граткових надр1з!в, оск1льки його конструкц1я дозволяв п!дтримувати стаб1льне навантаження i швидк1сть руху 1ндентора. Надр1зи наносяться роликовими або плоскими ножами, розтсшованими на Ыддал! 1...2 мм один в!д imiioro.

У т р е т i й r.iaei - "Лягии'з параметр!в шграцИ отличного ибулхсшт фщботх катоз'.щШ при УФ-опрои1иетп" - билчршю моха-Шзм tamta покриття <к,тоактирними штошдаьачами (И Г Б). роз-глянут! Mirp'iiUfiHi про:н'< и в- он^ргетичтс. термач (pii.mix) '«с*!».

Оптималышм тут екомплексний п1дх!д, який охоплюе, з одного Ооку, теоретичн! к!лыисн! квантово-х1м1чн1 оц!нки, а э другого - спек-троскоп!ч!П досл1дження.

Для оптим!эац1'1 яскрав!сних характеристик важливим е вивчення механ1зму передавання енергП збудження м1х р1зними молекулярними термами ФШ.1. На жаль, на сьогодн! ще недостатньо вивчеШ процеси передавання оптИчного збудження м1ж р1зними компонентами фарб УФ-тверд!ння р!зно'( рецептури.

Розрахунковг методи електронних параметр1в ФЕМ принципово в1д-р!зняються м!ж собою тальки вибором базисних функц!й 1 досить часто можуть Сути отриман1 з одного .1 того ж вар1ац1йного функц1онала электронно! густини Кона-Шема, як, наприклад, у випадку метод1в приеднаних плоских хвиль, Кона-Корршга-Ростокера, ортогонал!зова-них плоских хвиль. Внасл1док цього коректи!сть 1 придатн1сть того чи 1ншого методу визначаеться тим, наск!льки адекватно пробна хви-льова функц!я описуе реальну хвильову функц!ю молекулярно! пол!ме[)-но'1 системи та, в значн1й м!р!, зал ежить в!д конкретних структурно-х!'м!чних параметров системи, що досл!джуеться.

На рис.3 наведена енергетична схема стану Ф113Ф при р1зних концентрациях Ф1- (поз.2...7). Виразно видно наявтсть дискретних ста-к!в електронних молекулярних смуг, як! стають значно складншими при зб1льшенн! кондентрацП Ф1,. що знаходить свое воображения в

експериментальних (рис.4) спектрах. Збгльшення концентрацП П призводить до появи широких ква-з!зон (рис.3 поз.8), характерних для твердих т!л.

Р;гс.З Д1аграма енергетичних терм1в для твердих М13Ф: 1-ЧИСтиЙ ПЕ284Б (ПЕ);2-ПЕ+1%Ф1; З-ПЕ+СШ ;4-ПЕ+ЗШ; 5-ПЕ+4ХФ1; 6-ПЕ+5%Ф1;7-ПЕ+67.Ф1; 8-ГШ>Ф1(1...6Х)+П(10...12X)

На рис.4а,б приведен! спектри абсорбцп р1дких ФПЗФ з р1зною киыастю П та Ф1. Сггастер1гаеться майже л1н!йне зростання Шен-сивност! абсорбцп з ростом концентрат 1 Ф1 ! одночасне "п зм1щен-ня у б!льш високо енергетичну область. Виняток складае композищя,

Е, е В

ДО

2.0

СЕЗ сз сэ ста

сз ,

' с=

_ аэ га

СЭ Е23 СЗ ЕЗ ^

, га

СЗ Г23

СГЭ Ш

=» с»

СЭ с-э

гз го

СЗ й а СЗ ш Г71 сз гз

Е2Э га сэ сз ш П

СЗ

•2 3

У/А

ША

8

Ь 5

■Ш

в

1,5

П*

10

о

8

г

500 550 600 650 700 V ИМ 4,Д)3 150 500 550 600 V нм

Рис.4 Спектри поглинання р1дко! (а,б) та твердо! (в,г) ФПЗФ: 1 - чистий ПЕ; 2 - ПЕ+1ЖФ1; 3 - ПЕ+2ХФ1; 4 - ПЕ+3%Ф1; 5 - ПЕ+4ХФ1; 6 - ПЕ+5Ш; 7 - ПЕ+6ХФ1; 8 - ПЕ+1%Ф1+8%П; 9 - ПЕ+2%Ф1+8%П; 10 - ПЕ+ЗХФ1+8ХП;11 - ПЕ+4%Ф1+8%П;12 - ПЕ+5%Ф1+8ХП;13 - ПЕ+б%Ф1+8%П

що м1стигь 67. Ф1. Добре .спектрально розд1лен1 дв! основн1 групи полос - перша для ФПЗФ з вм1стом Ф1 до 3% (рис.4а. кр.1...4), а друга - 4...6Х Ф1 (рис.4а. кр.5...7). В друПи груп1 з1 зб1льшен-ням концентрацГ! Ф1 з'являеться довгохвильова смуга, яка змщуе-ться в ще б1льш довгохвильову область. На рис.46 (кр.8...13) показано спектри цих же композищй з введениям 8£ П. Видно, що введения П до складу композит! призводить до суттБвого.перерозподьяу полос поглинання.

При фотопол1меризацП в1д6уваеться зам1на системи молекуляр-них смуг системою молекул'ярннх кваз1зон, яка с в]дносно вузькими 1 як! суттево зм1нюють структуру спектру (рис.4в,г). Очевидно, ш.о П х1м!чно взагмод1е з г.углсводневою складовою фарби. тому можна чег^а-ти зм!ни абсорОшшшх сиоктр1в при а<Мльпюпн1 концентрацЛ П (в на-

шому випадку до 12%). Встановлено, що ч!тко проробдяеться структура енергетичних спектр1в поглинання. На приклад! наш! фарби показано, що введения в систему б!лыле 4% Ф1 недоц1льне, тому, що його надлишок, ймов.1рно вид1лявться у самост!йну фазу 1 не бере участ1 у процес! зшивання ол1гоыерно! складово! зв'язуючого.

Проведен! дослдаення показують, що метод лазерно! спектроскоп! 1 може бути використаний для досл!дження взаемодП складних фотопол1мерних систем, у тому числ! фарб УФ-отверд1ння.

Вагомими технолог!чними властивостями фарб е !х кольоров: характеристики, для' визначення яких використовуються спектралып за-лежност! спектр!в в!дбнвань. В той же час, виходячи э спектрального розпод1лу криво! видност1, яка в!дтворюе фактичну спектральну чут-лив1сть ока, неважко побачити необх!дн!сть введения додаткового параметру для оц!нки кольорових характеристик ЛФМ. Спектроскоп!я дозволяе (без суттевого впливу на об'екти досл!джень) значно розши-рити коло технолог!чних параметр!в матер!ал!в, що досл1джуються." Для визначення спектроскоп!чних характеристик найб1льш коретним.е метод Крамерса-Крон1га.

Дисперс!йн1 сп1вв!дношення Крамерса-Кротга можуть бути ви-користан! для опису кольорових характеристик, як! визначаютьса к1льк1снкми величинами.

} Й0)> (3) Г - ^. (4)

де Х'(и) та Х//(ш)-д1йсна та уявна частики в1дпов!дно1 сприй-нятливост!. Сп!вв!дношення (3) та (4) Показуе на т!сний взаемозв'я-эок д!йсно! та уявно! частин д!електрично! сприйнятливост!. При цьому сд!д враховувати, коеф!ц!ент в1дбиття як.в1д поверхн! мате-р1алу, так.1 в1д ока. Таким чином, можна записати:

, 2 и ^ Ьп/И1г) ((^

0(ш)----„ ^ п-V1- Оы , (5>

71 О «

де - спектр "в1дбиття ока"; !?'т) (и) - коеф!ц1ент

в!дбиття ЛМ. Тобто, фактично ми маемо справу а !нтегралом згортки в!дбиття В1д ока га лакофарбового покриття (ЛФП).

Для визначення спектроскоп!чних характеристик найб!льш важли-вими е функцП £1(ы) та £2(ы), як1 безпосередньо встановлюють зв'я-

вок м1ж м!кро - та макро характеристиками. Вони'мають такий вигляд:

а ^ " ик I ГТИ.Ь'Т I Г>. I 1 I • •![/* I IV I - III < Г\. I ■

(6)

ПгЕо кЧ •< (2Я) |ч- х ос

зб Сь)к(к) - Ш1(к)]2 - ы2

ег(и)-

ле2Ь2

,_ й

£

ст зб

2с!к

(2Ю

Э1 емм (к) 12б[ык(к)-и1 (к)-и) ], (7)

де (1к1(к)-матричн1 елементи, е.о в!дпов!дають задан!й пар1 електроних терм1в.

, в. ОЛ

Рис.5 Розрахована спектральна эалежн!сть уявио! частини д1електрично1 проникност! ег для ФПЗФ р1зного складу: 1.ПЕ+2ХФ1+82П; 2.ПЕ+.4Ш+8ХП; З.ПЕ+27.Ф1+10ХП; 4.ПЕ+4%Ф1 + 10%П; 5. ПЕ+27.Ф I+1-2ХП; 6. ПЕ+4ХФI+12%П.

; На рис.5 показан! спектри уявно! частини д!електричнсЯ проник-ност1, як! розрахован! за вищеоиисанога методикою. Виразно видно наявн!с.ть трьох максимумов при 4, 9 та 16 еВ. При мал их концентра-Ц1ях Ф1 та П вшилягться четверта смуга при С,5...5,8 еВ (рис.5 кр.1...3), яка о1 зб1льшенням концентрацП зникае (рис.5 кр.4.. .Р). Вплнв коицеитрацП Ф та П мае немонотошшй характер, в зв'яэку в чим б1лма доШлмшм е ыисористаннл ефективно) дз'електрично']' про-никлнпосп:

а эагальну кольорову ефектив-н!сть визначати за 1нтеграль~ ним сп!вв1дношенням:

п £В*(и) . ,пч де 1Паа(ы) - спектральний розпод1л о ЧпадС^) випромпповання, то падае.

В табл.1 приведен! розрахован1 за вищевказаним методом е^юк-тивний спектроскоп1чний. параметр видност1 ФПЗФ. ПотрЮно в!дм!тити суттеву немонотонн1сть отриманих залелностей, що робить деяк! по-передн! оц!нки цих характеристик недостатньо коректними.

Таблиця 1

Залежн!сть ефективного спектроскоп1чного параметру видност! в!д складу ФПЗФ

N п/п зразка Склад ФПЗФ Ефективний спектроскоп!чний параметр видност1, 10ф

1 ПЕ + 27.Ф1 + 37.П 8,27

2 НЕ + 47.Ф1 + 87Л 9,64

3 ПЕ + 2Ш + 107.П 10,12

4 ПЕ + 47.Ф1 + 107Л1 ' 12,16

5 ПЕ- + 27.Ф1 + 12ХП 11,87

6 НЕ + 47.Ф1 + 127.11 10,93

Таким чином, проведен! досл!дження показують доц1льн!сть комплексного п1дходу для визначення параметр!в кольору. При цьому пропонувться спектроскоп!чний параметр якост! кольору; який врачо-вуе одночасно спектралып характеристики само! фарби та чутлив!сть ока. В такому випадку домануюча роль може наледати сп!вв!дношенням Крамерса-Крон!га, як1 ставлять вс! в!дпов!дн! параметри на строгу к1льк!сну основу.

У четверт1й глав1 - "Досл1дження к1 ветки ,фотопол1-меризацН ФПЗФ методом кондуктометра" - проводили в аерсбних та аиаеробних умовах. При отвердгшй в аерсбних умовах П1Д лампою типу ДРТ, з допомогош комз'рки типу "полоскового конденсатора" було вияв-лено, що деяка частнна У<1-ог1ром1нення, що проходить через'шар фарби до скла, поглинаетьгя осташпм, нагр!ваючи його та фарбу до * 40°С. Таким чином. П1д час .отвердншя. яке характеризуемся п!двищенням опору гтг.кл и.ч -л.шшоот (рИ'-'.О) та пост!иному (рис.7) струмах,

ёе®. (ш) -1+ —- [ь> "1ег(ь))йи, (8)

я ^

одночасно 1де роз!гр!в зразка,

який приводить до зменшення опору Иу

1, с

оо

30 0

60.0

90.0

Рис.6 Кинетика зм1ни Ну композиц!! ФПЗФ (в аеробних умовах) на зм1н-ному струм1 на частотах: а - 0,1кГц, б - 1,0 кГц; 1 - ПЕ + 47. Ф1; £ 7 ПЕ + 4% Ф1+2% Аеросилу; 3 : ПЕ + 4Х Ф1 + 20% Т102

При певних умовах УФ-експонування ий процеси зр1вноважуються 1 тому через * 60с експозицп, значения на вм1нному струм1 (0,1 та 1,0 кГц) ¿таить пост1йними. Це явйще спостер!гаеться як у пл!вц1 на основ! чистого ПЕ-284Б з'Ф1,.так 1 в пл1вц1 з введениям аеросилу ! Т!0г.

При безперервному осв!тленн1 лереважае нагр1в зразка 1 ИО перестав зменшуватись через 20...30 с. Для деяких зразк!в в цей час спостер1гаеться зниження нав!ть у пор1внян1 з вих!дним.

Шсля завершеня експозицП ! охолодження зразка до Ммнатно! геиперат^ри оп1р аб1лыиувався в 1,3...2,0 рази у пор1внянн! з опором на завершальних етапах ёкспозицП.

Таким чином, кЛнетику отвердження ФПЗФ в умовах в!лыюго доступу ' кисню пов1тря досл!дити на протяз1 всього часу експозицН необх1Дно5 для отвердження фарбово'1 гшвкн, не вдалося. В як1йсь м1р1 к1нетика лол1меризацП може бути охарактеризована початковою д1дяншо кШтично! криво! при час! експонування, яке не переви-щуе 60 с.

Попередн! досл!ди показали, що УФ-отверд1ння ФПЗФ в анаероб-них умовах в!дбуваеться з ыеншою ввидмстю н!ж в аеробних. Тому к1нетика фотоотверд1ння вивчалась в анаоробних умовах за допомогою ком1рки, з1брано] за двоелектродною схемою. Кр1м того, для зручно-ст!' вим1рювань (сповиънення пол1мериэацП ! злачного зменшення' впливу теплових ефект1в) отверд1ння проводили випромпиованням ламп ЛУф-80.

К1нетич1П крив! фотоотверд1ння манне вс^х доотджених компо-виЩй, мають ч1тко виражений З-подЮннй нигляд (рис.7). 3 зменшен-ням частот вим1рюваць на порядок, сиостертшться майже л1н1йне зб1льшення опору, що дае Шдстави вважати мехшизм пров1дност! да-них композиц!й стрибковим, Ел^ктпшЫзиин 1 властивост! композици'з

20.0 г

- 15 -18.0

€0.0 1200 1S0.C 0.0 120.0 240.0 360.0 «0.0

t, с t, с

Рис.7 К1нетика зм1ни Rv (в анаеробних умовах) на зм!нному

(.а - 0,1; б - 1,0 кГц) струм!: 1 - ПЕ+4%Ф1; 2 - ПЕ+47.Ф1+27.аеросилу; 3 - ПЕ+4%Ф1+20Х ТЮг; 4 - ПЕ+4%Ф1+10£сак!

наповнювачами,' особливо на зм1нному струм!, будуть в значн!й Mlpl виэначатись 1нтенсивн1сио поляризац1йних процес!в на границ! под!лу "пол1мер - наповнювач" i сп!вв1дношенням д!електричних характеристик цих компонент1в, тобто на границ! под!лу утворюеться конденса1 тор Максвела-Вагнера. Тому для молишвост! сп1вставлення характеристик композит! з наповнювачами р1зного ступеня дисперсност!, в них вводили pi3Hi калькост! наповнювача, щоб загальн! плоц! границь под!лу ол1гомер-наповнювач, для pisHiix композиц1й, були сум!рн!. Аеросил вводили в к1лькост1 '¿%, а ТЮг - 20Z; питома площа аеросилу 175...380, а ТЮг - 5. ..8 м2/г. 3 врахуванням того, що мектроф!зи-4Hi властивосг1 цих наповнювач!в досгатньо близьк!, такнй п!дх!д дозволяб коректно оц!шовати електроф!зичн! властивост! ФПЗФ.

Fnc.8 Типовий вигляд кривих LnRv-f(teKc) композищй. ФПЗФ.

'Спов1льнення процесу фотопол1-меризацП дозволяе провести л1н1йно-в1др1зкову апроксимац!га к!нетичних.кривих (рис.8) зм1ни опору. Такий анал1з дозволив виявити два процеси, а саме д!-ллнка I в!дпов1дае ш1гомерн1й, л IV - вздттовШю лол!мерн!й

складов1й композицИ, в як1й вже досягнутий достатньо високий сту-п!иь конверсП подв1йних зв'язк!в в межах 50...75Х.

Найб1льша швидк!сть зм1ни спостер!гаеться на II д!лянц! криво!, причому абсолютне вначення ц1е'1 швидкост! залежить В1Д складу композицИ. 1з введениям наповнювача швидк!сть пол1мериза-цП зменшуеться, що легко пояснити зменшенням !нтенсивност1 акти-н1чного випромШвання, що досягае шару, в якому в^дбуваеться пол!-меризац!я. ШвидкЮть утворення пол1мерного шару в композицИ а сажею прибдиэно на порядок меша, н!ж в чист!й композицП, що свад-чить про значно менау швидгасть процесу термоштмеризацП.

Таблиця 2

Середня тривал1сть етап!в пол1меризацП ФПЗФ при У^-отьердпш1.

Тип зразка Вид струму вим!рювань Iзм або Iп Етапи пол!меризац!1,

I - II 11 - III " III - IV

ПЕ284Б(Г1Е)+Ф1 0.1кГц 1, ОкГц I ПОСТ 1ЙНИЙ 36 37 85 98 76 205 250 183

ПЕ+ФЛАеросил 0,1кГц 1,ОкГЦ 1 ПОСТ 1ЙНИЙ 18 23 91 65 111 175 148 245

ПЕ+Ф1+Т!0г , 0,1кГц 1,0кГц I пост 1ЙНИЙ 45 44 148' 157 508 244 290

ПЕ+ФНСажа 0,1кГц 1,0вГц" 20. И 300 285 360 ' 360

I ПОСТ ! ЙНИЙ - 180

Сум1сне роз'язання р!внянь, що описують той чи 1нший етап процесу пол1меризац1'1, дозволив встановити часов! границ; в яких переважае той чи 1нишй процес. Дан1 наведен1 в табл.2.

Характер кхнетичних кривих вих1дно! полимерно! складово! композицИ 1 композицЛ з аеросилом на эмхнному та поспйному струмах практично однаков1. Це св1дчить про те, що умови переносу заряду в цих двох композиц1ях однфуэвь Деяка к1льк1сна р:зниця м1ж ними характерна для вс1х д1електричних матер1ал!в 1 мае сп!льну природу.

К1нетика вм1ни на поотШюму струм1 для композицП з ТЮг як1сно схожа на к1нетичн! крив! для ампшого струму, але спостер!-гаються суттев! вщиншосп. Величина Ки суттсво нижча н!ж для

вих1дно! композицП та композицП в аеросилом. а д1 ал аз он зм1ни опору вначно звужений.

Пров1дний наповшовач суттево спотворюе електричне поле, що визначав характер. зм1ни композицП з сажею в процес1 фотоотвер д1ння. Можливий 1ндукцШшй пер!од характеризуемся деяким зб!ль-шеним композицП, а п1сля утворення пол 1 меру при 1э-120...180с спостер1гавться р!зке його пад!ння, що може бути пов'язане з утвр-ренням пров1дних структур у вигляд! 'ланцожк!в з частинок саж1, що розм!шуеться вздовж поля.

В л' я т ! й глав1 "МодифЫаЩя 1снутих фарб т старения нов их ФПЭФ" - пропонувться спос1б надання св!тлочутливост! сер!йним фарбам типу МП та офсетним сер!! 2513, показано вплив модиф1куючих ' добавок на час пол!меризацП цих фарб, а також досл1джен! техноло-г1чн! та експлуатац!йн! параметри (в'язк1сть, липк!сть, адгез!ю та тверд!сть).

Створення нових ФЕЗФ П[эводили використовуючи фотопол!мерне зв'язуюче нэ баз1 лаку НЕ-284В, основа'якого в!дноситься до класу ол!гоеф!рмале1нат1в. Проведений пошук та вибран! оптимальн! види П та В. Критер!вм в!дбору були 1х колориметричн! характеристики, сум1сн!сть з ол1гомернию основою фарби, що забезпечуе технолог1чно необх!дну св!тлост!йк1сть (табл.3) Таблица 3

Рекомендован! п!гменти та лаки для отримання 1ГОФ на основ! лаку ПЕ-2В4Б та деяк! характеристики фарбових шар!в.

Вид п!гменту та С, Г. т, Св.СТ. Тон, Чисто- Яскрав.

барвника С бали л нм та Р.Х В, %

Лак червоний ЖБ г 110 7-8 640 50 14

Лак яскраво-червоний Ш 3 120 7 - 8 640 48 18

Лак основний зелений БЖ 6 120 5 - 6 525 60 37

Лак основний ф1олеговий 3 240 7 420 70 52

Шгмент оранжевий Ж 2 130 7-8 594 85 12

Шгмент жовтий прозорий 0 Лак основний сшйй 2К 6 180 7 580 94 46

3 230 7 - 8 473 55 12

Шгмент гол.фталоц!анин. 7 140 7-8 491 62 7-

Шгмент гол.фталоц!ани-

новий + ТЮг (1:1) 10 150 7 484 50 6,4

Шгмент оранжевий Л+п!гм.

гол.фталод1аниновий (9:1) 8 160 7 588 10 18,8

Сажа К - 354 •ю 180 8 75 ■ 16

Двоокис титану 12 160 7 ^ 50 12

Фоточутлив1сть ФПЗФ забезпечуеться-Ф1 бензоинового ряду типу "тригонал.14", або його аналогами (1БЕБ тощо). Створена фарба

отверджуеться протягом 2...3 хв в залекносп в1д потужност! джерелг УФ-випромШювання, тлькосп та xiMi4noï природи П та Б. Розроблею фарби характеризуются такими друкарськими властивостями:

- дисперснЮть (cTyniHb перетиру) - 10 - 1S мкм;

- роат1канни (структурна в'язк!сть)" - 45 ± 2 мм;

' - розд1льна вдатн1сть - 100 ± 10 мкм;

- оптична густила (в залежпосП в1д кольору) - 1,2 - 1,8 -Проведен 1 досл1дження ф!зико-мехашчних властивостей фарбоьих

caplB, цо сформован! на ргзних п!дкладках: всмоктуюча та не всмок-туюча. Сл1д чекати. ко ф'Шжо-мехашчш властивост! фарбовлх шарав залежать в!д термоШЩйованих релаксащйних процесс, якл !дуть поралельно з фотох1м1чним формуванням. Саме цим можна пояснити най-кращ! ф1зико-мехаи1чн! характеристики чорно) фарби, а в днших фар-бах ьоци дещо нижч! та близьк! м!ж собой.

Таблица 4

Ф1зико-механ!чн! властивост! ФПЗФ

KoJiip фарби Товщина шару, ым nanip 1т,г/см2 скло

Br.H/W2 £,мм namp скло P. H А. бал

40 20,0 3 1

чорна 70 21,6 10 1

100 23,8 10 4,4 9,6 68,6 1.8

40 11,0 3 1.8

ксвта 70 13,3 Б 1.3

100 14,4 10 6,0 И 58,8 1

40 . 6,5 1 1

червона 70 10.0 1 1

10,5 3 6,5 16 51,0 1,3

синя 40 70 100 Ь.5 9,1 10,5 1 1 3 7,2 19 57,3 2 2,4 2,8

де * 6Г - ь!дносна ьпщпсть на роэрив, 1ш - мосост1йк1сть,

Е - еластичн1сть, Р - тверд ion, А - адгез!я .фарбоього шару. РозроОле»! M131 ил ocuoiù I1E-284U, проишли випросоьувашш у лайораторних I виробничик умоьах. йокр^ма пиробнич! ьищюйовуьанни фарб 12ти кольор1в (61ло1, cipoï, чорно!, woino'i, орапжс-иП, чер-EOiiO'i, коричнево!, зелено), синьо), фНик-топо), cpiOnoi та бронзо-.во'П проводили на пишрисмстЫ замоышкп ВО "Штан" (м.Харкт). Фарби наносились методом тамнодруку на радЮдетгш. Маькув.ання про-

зодили в реальних умовах цеху на конвейеры!й л1н!1 "Зборка - 85". г'Ф-отвердання фарб проводили надосл1дн!й експонумчИ"! установи! 1ротягом 3 хв. Спирто-бензост1нк!сть, да б одШот з основннх вимог' з умовах виробництва, проведена вг1дно ГОСТ 25485-82 добра, а здгеэ!я фарби до основи - задов!льна.

Законником проводились випробовування у ВНД1 "Електростандарт" (м.Санкт-Петербург, Рос!я) для визлачення ст1йкост1 маркувально! Еврби до д!'1 очисннх розчииник1в зг!дно ГОСТ 20.57.406-81, як! показали, що пропснована ФПЗФ вилробування усп!шно витримала.

В EKTI "Автопромпокриття" (м.Льв1в) проводились випробованкп ШЗФ на ст!йк1сть до кл1матичних умов зг!дно ГОСТ 20.57.405-81. ШЗФ була нанесена на металев! корпуси м!кросхем. Випробовування на repMocTijiKicTb проводили в термокамер! WS-31 при 100±3°С, протягом 2-х год. Випробовування на ст!йк1сть до д!1 вологи проводили в талер! Fentron при 40±2°С та волого.ст! 93±3% протягом 48 год. Випро-Зовувашш на холодост!йк1сть проводили в камер! холоду HCL протягом 2-х год при,Minyc 60t3°С. Випробовування на зм!ну температурного зередовищз (три цикли зм!<,и температури -60.125°С), проводили з камер! холоду та термокамер1. Результата вилробовувань, зокрема Исля кожного виду, показали, що ФПЗФ нанесена на вироби, не зм1-шлась за зовн!шн!м видом. •

ЗАГАЛЬН1 ВИСНОВКИ

1. Зам!на npoysclB термоотвердження ЛЙ1 на фотох1м1чне фор-чування дозволяв вдосконалити технолог!» ix використання в пол!-графП та 1нших гаауэях промисловост! де застосовуеться тампо- та графаретний друк, як! викорисговуються зокрема в рад!оелектронн!й, промисловост! для маркувания елемент1в апаратури.

Застосування ФПЗФ при маркуванн! деталей рад1оелектрон!ки, зуттево зкорочуе час ix отверд!кня, енергозаграти, кр!м того зни-туеться к1льк!сть браку за рахунок проведения процесу при звичай-них температурах. •

2. Показана принцйпова можлив1сть УФ-отверд1ння фарб типу МЛ га офсетних cepi'i 2533, що використовуються для маркування радЮде галей. У фарбах МЛ-5257 це досягаеться шляхом введения фото!н!ц1а-ropin (тригоналу 1...2X, абсэ кеталю 2...3X та 1н), як! прискорюють йроцес у nopiBHEHHi з термосушкою приблизно в 5 раз!в.

МодифЭкащя офсетних фарб сер!! 2513 може бути проведена, як введениям до 11 складу фото!н1ц!атор1в (в к!лькост1 4...8Z) так ! C.OCKOB01 Комгюненти К (8... 16%). Час УФ-отвердШт складае Б... 10с.

Технолопчн! та експлуатащйн! параыетри в1дпов1дають вимогам нормуючих документ!в на ц! фарби.

3. За допомогою квангово-х!м1чних розрахунк1в встановлена як1сна зм1на електронно! структури фарбових композиций при введен)! 1 фото1н!ц!атора, наповнювача (п1гменту або барвника) та при фотоз-шивц! зв'язуючого. Отриман! результата використан! при визначенн1 к!лькост1, фото!н!ц!атора та наповнювача (зв'язуюче до 95%, фото-!нШатор 41 та наповнювач 3...8%), як1 забезпечують кол!рн! та

' експлуатацШ! характеристики фарби.

4. Запропоновано в'провадити спектроскоп!чний параметр якост! коль ору, що одночасно враховуе спектральн1 характеристики само') фарби та чутлив1сть ока. Показана доцШн!сть застосувашш цього параметру для строго) к1льюсно1 оц!нки оптико-ф!зичних характеристик матер!апу за допомогою сп1вв1дношень Крамерса-Кротга, як! модиф1кован! шляхом пьренормування на спектральну чутлив1сть ока.

5. 0держан1 к!нетичн1 р!вняння яю описують залежнхсть опору композит! МВФ на пост!йному та зм1нному (на рззних частотах) струм! (параметр який при певних умовах м!няегься симбатно з1 ступеней пол!мериза«Ш В1Д тривалост! експозицП. Визначена залеж-н!сть параметр!в юнетичних р!внянь в!д частоти струму та природи композит'!. Пол!меризац1я ФПЗФ в!д&уваеться за участю кисню пов!т-ря, причому певний вплив на !нтегральну швидк!сть процесу мае про-цес термошшмеризацП. Утворення фарбового пол!мерного шару за-вершуеться за 240...500с експозицП, прнчому час утворення пол!меру заяежить в!д природи та дисперсност! наповнювача.

6. йибран! опгимальн! п1гменти та Сарвники, якл добре сум1таю-ться в ол!гомерною основою фарби, забезпечують .технологию в!дпо-в!дну св!тлост1йк!сть та-колориметричн! характеристики ЗГОФ.

Розроблена гама маркувальних фарб (12 кольорхв) зг!дно ГОСТ 20.39.405-84..

7. Досл1джен1 ф!зико-меха)ичн! властивосп фарбових шар!в, що .сформован! на р1зиих Шдкладках. Вони залежать тд процес!в, як!. 1дуть паралельно з фотох1м1чнцм формуванням за ра<унок взаемо-д!5 пигмента в довгохвнльоною складовою спектра джерела УО^випром!-ненл.,, нагр1ву фарбового шару, сприймаючо) ловерхн1 1 протшаяням внасл1док цього термоШщйовамих релакеацШшх пронес1в.

.8. Сконструйоваш та виготовлено пристро! для нанесения фарбового шару контрольокано! товщиии та для дослиджоння фгзико-механ!чних характеристик (зное, тведцетв та адгезия) тонких

таИмерних шар1в.

9. Виробнич! випробовування запропоновоних Ф1Ш показали ¡х висок1 технолог1чн1 та експлуаташйн! якост!: ст1йк!сть при 1истц1 розчинниками зг!дно ГОСТ 20.57.406-88, тепло та холодо-зт1йк1сть 1 ст1йк!сть до дП вологи.

Основн!,положения дисертацП опубл!кован! в роботах: 1.'Кучма М.М., Дудяк В.О. Пристр!й для досл1джеиня екснлуата-щйних властивостей тонкопл!вкових покрить на невбираочих поверхнях: В зб. Пол1граф1я 1 видавнича справа 30'95. - Льв1в. 1995. 0.30-33.

Кучма М.М., Мервинский Р.М., Дудяк В.А. Краска УФ-отвержде-ния с повышенной адгезией к металлу /Лакокрасочные материалы И их применение. -1994. N5. - С.22-24. 3. Кучма М.М. Створеяия фотопол!мерних маркувальних фарб. Тези доп. зв1тно1 наук.-техн. ковференцП проф.-виклад.. складу, наук. прац!вшгав 1 асп1рант1в за 1994 р. УАД. - Льв!в. 0.103. 1. Кучма М.М., Мервинский Р.И., Китык И.В, Исследование фотополи-меризационноспособных полиэфирных лакокрасочных материалов методами лазерной спектроскопия. / Лакокрасочные материаты и их применение. - 1995.' N2.' - 0,26-28. 5. Мерв1нский Р. I., Кучма'М.М., Ютик 1.В. Слектроскоп!чн1 пара-метри якост! лакофарбових матер1ал1в /Пал1тра друку. - 1995. ■ N1. С. 54-35.

. Автор висловлюв пиру подяку д.ф.-м. н. К1тику 1.В. та ?.х.н. Ротеру Ю.А. за науково-методичну та консультативну допо-логу при викснанн! ц!е! роботи.

Здобувач

Кучма М.М.

- гг -

Кучма M.M. Создание и исследование свойств фотополймериза-циойноспособных красок для тампо- и трафаретной печати. Дисертация на соискание учаной степени кандидата технических наук по специальности 05,05.01 "Машины, агрегаты и процессы полиграфического производства". Украинская академия печати, Львов, 1995.

Проведены комплексные спектроскопические экспериментальные и квантово-химические теоретические , исследования энергетических характеристик' фотополимеризационноспособных полиэфирных красок. Установлены качественные изменения структуры энергетического спектра при ввёденйи пигмента. Обнаружено существенно немонотонный характер концентрационных зависимостей оптико-спектральных характеристик и определена оптимальная концентрация краски: полиэфир - .фотоинициатор - пигмент.

Kuchma M. Creation and investigation of the properties photopolymer polyether Inks for tampon and stencil printing. Dissertation for. the scientifical degree candidate of the technical sciences by the speciali2ation 05.05.01. equipment, agregates and processes df the polygraphy indastry. Ukrainian Academy of Printing ■Lviv.1995. ' •

' It was performed £he complexe spectroscopical experimental and quantum chemical theoretical investigation of the energetically features of the photopolymer polyether inks.lt was revealed the qualitative changes of the energetically structure, of the spectra with the Introdu'clng of the pigments. It was revealed an essentially nonmonotonically features of the concentrâtional dependences in-the optical-spectral features and It was revealed the optimized concentracion ink: polyether-photolnitlator-pigment.

Ключов! слова: фотопол1меризацШюэдатна фарба, фотопол1мер, ' спектрапыи властивост1, друк.

Пшшсано до друку il\Qi <7 у Формат 60x84/16.

Обсяг 1,25 друк.арк. Зам. ^¿ЗТираж 100. Везплатно.

Вхддруковано офсетнкм способом в учбово-експеримептальн1й друкарн! Укра1нсько'1 академи друкарстьа м.Льв!в, вул.Личак1вська 3