автореферат диссертации по транспортному, горному и строительному машиностроению, 05.05.04, диссертация на тему:Разработка вибрационных рабочих органов для уплотнения дорожных цементобетонных покрытий

ХЛРКШСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АВТОМОБГЛЬНО-ДОРОЖИ 1Й ТЕХН1ЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕГГ

РГ6 од

I 3 !;:0п '007

На правах рукопису МАСЛОВА Наталя Олександр1вна

Р03Р0БКА В1БРАЦ1ЙНИХ РОБОЧИХ 0РГАН1В ДЛЯ УЩЛЬНЕННЯ Д0Р0ЖН1Х ЦЕМЕНТОБЕТОШШХ ПОКРИГПВ

05.05.04 - машини для земляних 1 дорожа х роб!т

АВТОРЕФЕРАТ дисертацП на здобуття наукового ступени ¡кандидата техн!чних наук

Харк1в - 1997

Дисертац1я представлена у вигляд1 рукопису

Робота виконана на кафедр! буд1вельних 1 дорошйх машин Харк1вського державного автомоб1льно- дорожнього техтчного ун1вер-ситету (ХДАДТУ)

Науковий кер1вник : доктор техн1чних наук, професор

Шчке Вз.льгельм В1льгельмович

0ф1щйн1 опоненти : доктор техн1чних наук, професор

Назаренко 1ван 1ванович кандидат техн1чних наук, професор Богомолов Анатсшй Олександрович

Ведуча оргатзащя : Полтавський технхчний ун1верситет

Захист в!дбудеться " 1997 р. о 10 ГОДИН1

на зас1данн1 спец1ал!зовано1 вчено! Ради Д 02.17.02 Харк1вського державного автомоб1льно - дорожнього технгчного ун1верситету за адресою : 310078» м.Харк1в, вул.Петровського,25.

3 дисертагцею можна ознайомитися у б1блхотец1 Харк1вського державного автомоб1льно-дорожнього техн1чного ун1верситету

Автореферат роз1сланий 0/р(У&МЯ 1997 р.

Вчений секретар спец1ал1зовано! вчено! Ради,

доктор техн1чних наук, професор Подригало М.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальность роботи. В1брац1.йн1 робоч! органи широко викорис-товуються у складх шляхових машин для ущ1льнення грунту, дорозюих основ 1 покритт1в, формування дорожньо-буд1Еельних вироб1в (дорож-н1х плит, бордюр!в, поребрик!в та 1нших) 1 виконання 1нших техноло-Нчних операщй.

Спорудження дорожн!х основ 1 покритт1в та виготовлення до-рожньо-буд1вельних виробгв з цементобетонних сум Шей можна виконати в основному т1льки з використанням в1брац1йного д1яння на матер1ал, який упЦльнюеться. Тому до в1брац1йних робочих орган1в, застосову-ваних для ущ1льнення цементобетонних сум!шей пред'являються пЛдви-щен! вимоги. Вони повинн! мати пор1вняно просту конструкц1ю, високу над!йн!сть та низьку енергоемюсть 1 забезпечувати високу ефектив-н1сть упцльнення. Цим критер1ям в1дпов1дають супергармон1йн1 в!бра-ц1йн1 робоч1 органи, як! справляють на покладену сум1ш вхбращйне д1яння з частотою, вдв1ч1 перевищуючу частоту вимушених коливань, генерованих в1брозбудником коливань. Однак для ефективно'1 та над1й-но1 роботи цих в1брац1йних робочих орган1в необх1дно точно вибрати 1х параметри та режими в1брац1йного д1яння у залежност! в1д ф1зико-механ!чних характеристик увдльнювального матер1алу. Для чого необ-х1дно провести досл1даення коливань динам1чно! системи "робочий орган - упцльнювальне середовище" 1 визначити рац1ональне сп1вв1д-ношення м1ж основними параметрами в1брац!йного робочого органа.

Дана робота присвячена викладеншо науково - обгрунтованих тех-н1чних р1шень по створеншо теорП 1 розробц! супергармонХйних в1б-рац!йних робочих орган!в для увольнения дорожн!х цементобетонних покритт1в, переводу процесу розробки 1 проектування вибрац1йних робочих орган1в на якюно новий р!вень, реал!зац1я котрих вносить

пом!тний внесок у науково-техн1чний прогрес. Ця робота включена у бюджетно-щльову комплексну вузовську програму "Досл1дження законо-м1рностей функц!онування динач1чних систем машин и механ!зм!в".

Ц1дь роботи полягае у розробц1 конструктивних схем вибращй-них робочих орган1в з супергарыоншними поливаниями, вивчен1 дина-м1чних процес1в, як1 в1дбуваються у коливальн!й систем! "в!брац!й-ний робочий орган - ущ1льнювальне середовище", створенн! теорП 1 методики !нженерних розрахушйв, 1 розробщ на ц1й основ! супергар-мон1йних в!брац!йних робочих органгв для ущ1льнення цементобетонних покритт!в.

Для р1шення поставлено! ц1л1 автором були виршен1 так! задач!:

- розроблен1 розрахунков! схеми супергармон!йних в!брац1йних робочих органов для ущ1льнення дорожи1х цементобетонних покритт!в;

- проведен! теоретичн! досл!дження динам1чно1 системи супер-гармон!йних в!брац!йних робочих орган!в у режим! холостого ходу ! визначен! закони руху та рац!ональн! сп1вв!дношення !х основних параметр!в;

- знайден! теоретичн! залежност1, як! описують взаемод!яння в1брац!йного робочого органа з ущ!льнювальним середовищем ! дозволять визначити дш пружних, дисипативних та !нерц!йних сил з боку сум1ш1 на ущльшоючий в!брац1йний робочий орган;

- проведен! досл!дження динам1чно1 системи Ив!брац1йний робочий орган - упЦльнювальне середовище" ! розроблен! теор!я та !шкенерн! методи розрахунку супергармон1йних в1брац!йних робочих орган1в для упЦльнення цементобетонних сум!шей;

- проведен! експериментальн! досл!дження ! визначена ефектив-н1сть ущ!льнення цементобетонних сутшей запропонованими супергар-мон!йними В1брад!йними робочими органами;

- виконан! роботи по впровадженню результат1в досл1джень у

виробництво.

Наукова новизна 1 практична ц!нн1сть виконано'1 роботи. На основ! анал1зу iCHymnx cnocoôiB унЦльнення i констругаЦй Biôpa-ц1йних машин i механ1зм1в запропонован1 hobî TexHi4Hi ргшення конструктивного виконання в!брад1йних робочих орган!в, зд!йснюючих супергармстйне д1яння на ущльнювальне середовище. Визначено закон руху супергармонхйного В1брац1йного робочого органа для упЦльнення доролипх цементобетонних покритт1В у режим1 холостого ходу i знай-ден1 сп1вв1дношення мхж його основними параметрами, одержан! вирази для визначення моменту 1нерцП реактивно! маси робочого органа i jirapcTKOCTi пружних амортизатор!в, установлен! параметри, при яких базов1й машин1 не передаеться шк!дливе В1брац1йне д1яння з боку робочого органа.

На ochobî теоретичних досааджень динам1чно1 системи "Bi6po-плита - упцльнювальне середовище", в як1й остання представлена у вигляд1 системи з розпод!леними параметрами, розроблена ф1зико -механ!чна модель увдльнювально! цементобетонно! cyMinii, дозволяюча достатньо точно визначити пружн!, дисипативн1 i iHepuirâi сили, д1юч1 з боку cyMimi на робочий орган при в1брад1йн1м д!янн1.

Розроблет теор1я i методи 1нженерних розрахунк1в супергармо-нхйних робочих opraHiB для упЦльнення дорсвдйх цементобетонних пок-Phttîb, як! дозволюють визначити закон руху i ochobhî параметри цих орган1в у залежност1 В1д ф1зико - мехашчних характеристик ущ1льню-вального цементобетонного шару cyMimi. Запропонован1 теор1я i методи 1нженерних розрахункхв супергармон1йних в1броплощадок.

Створенi HOBi конструкцП супергармон!йних в1брац1йних робочих орган1в.

Для 1нженерних метод1в розрахунку i моделювання робочих режи-MiB супергармоншних вхбращйних робочих opraHiB розроблен1 на MOBi Turbo Pascal приклад^ об'ектно-ор1ентован1 програми.

Реад1зац1я роботи. На основ! проведении теоретичних i експери-знтальних досайджень розроблен1 i впроваджен1 у виробництво:

- методика 1нженерних розрахушйв i прикладна об'ектно-ор!енто-ана програма у систем! Turbo Pascal для розрахунку на ПЕОМ робочих ежим1в cyneprapMOHifcfflX в1брац!йних робочих орган!в для увдльнення орожн1х цементобетонних покритт1в.

- робочий проект i досл1дний зразок супергармон!йного в1бращй-ого робочого органа бетоноукладально! машини;

- супергармон1йна в1броплощадка СВ-15П 7x2.

Результати роботи впроваджен1 в акц1онерному товариств! в1д-;ритого типу "Кременчуцьк1 дорожн1 машини", колективному п!дпри->MCTBi "Енергомехан1чний завод", Кременчуцькому науково-досл1дному : досв!дно-конструкторському п1дприемств! "Будшляхмаш".

Апробац1я роботи. Дисертац1йна робота у повному обсяз1 допов1-1алась 1 обговорювалась на зас1даннях кафедри дорожн1х i буд1вель-1их машин ХДАДТУ, кафедри основ конструювання машин Кременчуцького &Шалу ХДТУ, секцИ дорожи 1х, буд1вельних 1 транспортних машин peri онально"1 науково-техн1чио! конференцП "Проблеми створення нових «ашин i технолог^" (Кременчук, 1997), у Полтавському техничному /н!верситет1. Результати досл1джень допов1дались на щянародних еколог1чних конференц1ях (Кременчук, 1994, 1996), рег!ональн1й нау-ково-техн1чн1й конференцП "Проблеми створення норих машин i техно-лог1й" (Кременчук, 1996, 1997), Перш1й всеукрашськ1й науково-прак-тичн1й конференцП "Прогресивш технолог! ï i машини для виробництва будматер!ал1в, вироб!в i конструкц!й" (Полтава, 1996).

На захист виносяться:

- двомасна математична модель супергармон1йного в!брац!йного робочого органа для ущ!льнення дорожн!х цементобетонних покритт1в, дозволяюча визначити сп!вв1дношення основних параметр1в робочого органа i умови, при яких базов1й машин! не передашься шк!длив!

BiöpauiüHi дхяння;

- ф!зико-механ1чна модель, яка описуе взаемод1яння вЮрацШю-го робочого органа з ущ1льнювальним середовщем i дозволяе визначи-ти npyjmi, дисипативн1 та 1нерцшй сили, д!юч! з боку цементобе-TOHHO'i cyMimi на робочий орган, а такол спростити розрахункову схему "в1брац!йний робочий орган - ущльнювальне середовище";

- теоретичн1 i експериментальнг досл1дження супергармоншгого в1бращйного робочого органа для ущ1льнення доролш!х цементобетонних покритт1в в умовах його взаемод:яння з увдльнювальним середови-щем;

- результати теоретичних та експериментальних досл1джень супер-гармонйших в!броплощадок;

- 1нженерн1 методи розрахунку i принципи створення супергармо-Н1ЙНИХ в1бращйних робочих opraHiB для уш,1льнення цементобетонних дорсшйх покриттХв.

Пубд1кац11. По матер!алам, викладеним у дисертацП, опубл!ковано 8 друкованих po6iT.

Структура роботи. Дисертац1я складаеться i3 вступу, 5 глав, заключения, додатк1в i списку л1тератури, який включае 163 наймену-вання.

SMICT РОБОТИ

У пераоиу розд1л! наведений анайз досл!даень в1брац1йних машин для ущльнення буд1вельних MaTepianiB. Великий внесок в досл!дження в1брац1йно1 TexHiKH взагал! та ущлышочих в1брац!йних машин 1 технологи зокрема, удосконадення конструкцхй в!бращйних машин i ме-тод1в !х розрахунку внесли в!дом! вчен! : I.1.Артоболевський, A.A. Афанасьев, Д.Д.Баркан, В.А.Бауман, 1.1.Блехман, IЛ.Биховський, А.А.Борщевський, ЬФ.Гончаревич, Б.Г.Гольдштейн, Б.Г.Гусев, А.Е.Лесов, Б.1.3иков, Б.I.Крюков, Е.Е.Лавендел, А.Н.Лялинов, е.П.Микла-

шевський, IЛ.Назаренко, Я.Г.Пановко, В.Н.Потураев, К.М.Рагульскис, ЬФ.Руденко, О.А.Савинов, В.I.Сивко, П.Ф.Овчинников, К.А.Олехнович, С.А.Осмаков, К.Ф.Фролов, Н.Я.Хархута, А.М.Холодов, Ю.Ф.Чубук, В.Н. Шмигальський та imii.

Роботи по впровадженню поверхневого в1брац1йного упцльнення буд1вельних матер1ал1в (грунту, цементобетонних i асфальтобетонних сумшей) базуються головним чином на досл!дженнях А. А. Афанасьева, Н.П.Бородачова, I.ЬБиховського, А.В.Болотного, А.А.Богомолова, С.А.Варганова, В.Н.Гарнеця, М.П.Зубанова, БЛ.Зикова, 1.Ф.Руденко, В.I-Удовикова, Н.Я.Хархути, А.М.Холодова та шших.

Для упЦльнення дорожн!х основ i покритт!в використовуються ро-боч1 органи з одночасютними круговими i вертикально направленими, пол1частотними i кутовими коливаннями в1броплити. В1брац1йн1 робоч1 органи з одночастотними круговими коливаннями i пол!частотними коливаннями використовують здеб1льш для упЦльнення асфальтобетонних i цементобетонних покритт!в, з вертикально направленими коливаннями -для упЦльнення грунту, а з кутовими коливаннями (в1броплощадки) -т1льки для позтцйного ущльнення дорожтх основ та покритт1в. При одночастотних кругових i вертикально направлених коливаннях nepeMi-щуючийся в1бращйний робочйй орган пер1одично деформуе упЦльнюваль-не середовище з постз.йною частотою i ампл!тудою, а при штчастот-них коливаннях - здд.йснюе зм1нне амшЦтудно - частоте в!бращйне д1яння. При цьому найб1лып ефективним е в!броударний режим роботи, дозволяючий розвинути достатньо великий ущ1льнювальний 1мпульс i, таким чином, забезпечити якюну проробку сум1шей по вс1й товщшй упЦльнювального шару. Ц1 в1брац1йн! робоч! органи забезпечують як!сне упЦльнення дорожнього покриття з цементобетонних сумшей за один прох!д т1льки товщиною шару до 100 - 150 мм. Тому сучасн1 бетоноукладальМ машини оснащенi трьома або чотирма ущ1льнювальними органами : двома упЦлыдавальними вхбробрусами i вигладжуючою Bi6po-

плитою або глибинними в!браторами, двома упцлыювальними в1бро-брусами 1 вигладжуючою в1броплитою.

Для формування дорожньо - буд1вельних вироб1в використовують : 1нерщ.ша В1броплощадки з вертикально направленими 1 горизонтальни-ми коливаннями; резонансн1 в1брошющадки з поздовжн1ж 1 двочастот-ними просторовими коливаннями; пол1частотн1 в1броплощадки з горизонтально направленими 1 просторовими коливаннями. Щ в1броплощадки або складн1 по конструкщ1 та мають високу енергоемн!сть, або недо-статньо високу ефективгасть при ущ1льнен! жорстких бетонних сумшей.

Багато як1 досл3.дники (Н.П.Бородачов, А.б.Десов, М.П.Зубанов, б.П.Миклашевський та 1нш1) у сво!х роботах представляли взаемодшче з В1брац1йним робочим органом унцльнювальне середовище у вигляд1 пружного елемента, реолог1чних моделей Максвелла або Кельвд.на. При-родно, що 1ц модел1 не враховують 1нерц1йних сил ущлыдавального матер!алу, як1 можуть мати значну величину 1 суттево впливати на процес коливань робочого органа.

1нш1 досл1дники при вивчен1 руху упЦльнюючо! В1брац1йн01 ыаши-ни представляли цементобетонну сумш у вигляд1 сущлъного середови-ща з розпод1леними параметрами. Такий п1дх1д приводить до одержання хоча 1 точних, но дуже складних теоретичних залежностей при пор1в-няно простому закон1 збудження коливань, 1 не може бути застосова-ним при складному закон! збудження коливань, такому як у супергар-мон1йного в!брац1йного робочого органа.

Отже, питания розробки в1брац1йних робочих орган1в з супергар-моншними коливаннями потребуе подальших теоретичних 1 експеримен-тальних досл1джень. Для комплексного р1шення ще! задач1 необх1дно: розробити конструктив^ схеми в1брац!йних робочих орган!в з супер-гармон!йними коливаннями для упцльнення цементобетонних покритт1в; вивчити повед1нку двомасно! динам1чно! системи супергармон!йного в!брац1йного робочого органа 1 визначити сп1вв1дношення його основ-

них параметр!в i умови, при яких базов1й машин! не передашься шк!длив1 в1брац1Йн! д!яння; досл!дити взаемод!яння в1брац1йного робочого органа з увдльнювальним середовищем, представлении у виглядi системи з розпод1леними параметрами, i побудувати дискретну ф!зико-механ1чну модель, дозволяючу визначити д!ю пружних, дисипа-тивних та !нерц!йних сил з боку ущ1льшовально1[ cyMimi на робочий орган; досл1дити робочий режим супергармон!йних в!брац!йних робочих орган!в, визначити 1х закони руху та ochobhI параметри i розробити !нженерн! методи розрахунк1в; визначити ефективн1сть упцльнення цементобетонних покритт1в запропонованими робочими органами.

Другий розд1л присвячено теоретичному досл1дженню параметр1в робочих орган!в бетоноукладальних машин з супергармон1йними коли-ваннями в1броплит. Супергармон!йний в!брац!йний робочий орган (рис.1) складаеться з верхньо! рами 1, до яко! на пружних амортизаторах 2 п1дв!шена в!броплита 3 з одноваловим в!брозбудником кру-тильних коливань 4, змонтованим так, що його Bicb розм1щена по ходу руху машини, а дебаланси 5 установлен! на к1нцях валу i повернут! один в!дносно 1ншого на кут 180°. Збудник крутильних коливань 4 з'еднаний з приводом клиноремпшою передачею 6. Верхня рама 1 шар-HipHO п!двшена до несущих 6pyciB 7, з'еднаних з базового машиною при допомоз! регульованих пристро'!в. Конатрукц!я в!броплити викона-на так, що вертикальна л!н1я, яка проходить через центр П ваги, умовно под!ляе днище в!броплити на передню (ущ1льнюючу) довжиною L\'(0.6 - 0.7)Lq ! задню (вигладжуючу) довжиною L±=(0.6 - 0.7)Lo частини. При робот! бетоноукладально! машини в1броплита 3 п!д д1ян-ням в1брозбудник!в коливань 4 зд!йснюе крутильн! коливання в1дносно свое! поздовжньо! oci, яка проходить через центр ваги. При цьому цементобетонна суит п!дпадае. супергармон!йному 81 зм!нною ампл1ту-дою в!брац!йному д1янню, тобто за кожний оберт дебалансного валу в!брозбудника крутильних коливань в!броплита дв!ч1 si зм!нною

•ПТг

Рис.1. Розрахункова схема супергармон1йного в1брац1йного робочого органа (а) 1 ф1зико-механ!чна модель 1-го елементар-ного об'ему асфальтобетонно! сум1ш1 (б).

ампл!тудою деформуе у вертикальному напрямку упЦлышвальну сум1ш : спочатку передньою частиною, а пот1м задньою. Одночасно з вертикально налравленими коливаннями сумш зазнае зсувн1 деформацП в горизонтально площин1 з частотою р1вною частот! крутильних коли-вань в1брозбудник1в. В результат! створюеться оптимальний режим ушДльнення та вигладжування дорожнього покриття.

Рух представлено! динам1чно! системи на холостом ходу, тобто при вившен1й в1броплит1, може бути описаний такою системою рхвнянь

г d Ф1 о г d<Pi dt2 \ 9

J1 -5" + Ьз-1зс-\---+ с31 - фг) = M sinfat);

dv- v dt dt 1

(l)

dZ<9Z L w p Г d(fl dVZ ) , 2 , . ,2

J2 —To ~ Ьз-12Г-\ —--- ~ Сз-1з -ГФ1 - <$2) + С4'1Г'Ф2 = О.

dfr ^ dt dt >

Тут Ji - момент 1нерцп в1брошшти; J¿ - введений момент 1нер-ui'i верхньо! рами; q>i и Фг - кутов1 зсуви в1дпов1дно в1брошшти i верхньо! рами; сз и Ьз - жорсткЛсть и коеф1ц1ент опору пружних амортизатор1в, на яких в1броплита п1дв1шена до верхньо! рами, С4 -констругаЦйна жорстк1сть п1дв1ски верхньо! рами в1бращ.йного робо-чого органа до базово! машини; И - ампл1туда моменту збурюючик сил вХброзбудника крутильних коливань; о - кутова частота вимушених коливань. '

Р1шення системи пор1внянь (1) було знайдено в такому вигляд1

Ф1 = Фц •stnCwt-Bn); Ф2 = <¡¡>zz-sin({x)t-Bzz), (2)

де Фц та' Ф22 ~ ампл!туди крутильних коливань в1броплити та верхньо! рами в1дпов1дно; ец та £22 ~ кути зсуву фаз м1ж збурюючим моментом та кутовими перем!щеннями в1броплити та верхньо! рами.

Фц - и С(сз1зг + C4I42 - J2w2;2 + (Ьз1з2и)*]/(г2 + R2); (3)

Ф22 - и -[(Сз1з2)2 + (Ьз1г?ы)Ь/а2 + В2); (4)

R- (C3I32 + C4J42 - Jz<¿z) - г-Ьз1з2ь)

Ell - arctg-5-5-5-5- ; (5)

z- (C3l3¿ + C^L/f - J%¿r) + к-ьда»

RC3I32 - 2-Ьз1з2«

£22 - arete-—5-, р . (6)

ZC3I32 + К-Ьз1з Ш

Z «= ÍC3-Í32 - JlO>2;-fC3-I32 + C4-Í42 - J2W2; - сз2-1з4; (7)

Я = ЬЗ-1З2-«-ГС4-142 - . (8)

В результат! анал1зу одержаних вираз1в (2-4) було установлено, що при с1Пвв!дношенн1 м1ж моментом !нерцП реактивно! маси J2 ! моментом !нерцП в1броплити ^ р!вному |л = 1.6 - 2.0, жорсткост! пружних амортизатор!в сз - 6 МН/м ! частот! вимушених коливань ы = 300 рад/с базов1й машин! практично не передаються шк!длив1 в!бра-ц1йн! д1яння, а розрахункова модель у вигляд1 двомасно! динам1чно! системи може бути з достатн!м ступеней точносй представлена у виг-ляд! одномасно! динам1чно! системи.

У процес! вивчення розповсюдження пружно - пластичних хвиль деформац1й у динам1чн1й систем! "В1броплита - ущ1льнювальне середо-вище", в як1й остання представлена в вигляд1 системи з розпод!лени-ми параметрами, були знайден1 коефШенти жорсткост! с\ ! опору ! зведена маса а± цементобетонно! сум!ш1, дозволяюч1 визначити величину пружних, дисипативних та !нерц!йних сил, д1ючих на в1бра-ц1йний робочий орган з боку упцльнювально! сум!ш1, тобто

де

С1 = Р-С1У; = Р-Ь1У; Пб = Р-Пеу; (9)

ос£5ЛГ2«н; + (кЕ + т\<м)31п(2кн)

Сх м - . (Ю)

сЛ (2аЯ) -сох С2кН)

(кЕ + ъ<м) 5!1(2аИ) + (тк - аЕ)з1п(2кН)

Ь1у--; (11)

«•£1'сЬ(гаЮ - соз(2кН)]

пкзМгаП)

/Ябу - -- ; (12)

ы [с11(2аЛ) - соБ(2кН)]

С1У, Ь\у, Иву - питом! коефШенти жорсткост! ! опору ! питома зведена маса цементобетонно! сум!ш1; £ и п - динам1чний модуль пруж-ност! ! коеф1ц1ент динам1чно1 в'язкост! цементобетонно! сум!ш!-, к -хвильове число, к-ш/а; а ! а - фазна швидк!сть розповсюдження

- 12 -

бурения 1 коефщ1ент поглинання у cyMimi;

а - / 2- (Е2 + Л2ы2)Ар-[Е +(Е2 + n2«2;°-5J> ; (13)

а = /ры2-Г(Е2 + Т12и2;0-5 - E1/L2-CE2 + TlVjJ ; (14)

> - щ1льн1сть cyMimi.

Для визначення основних параметр1в в1брац!ююго робочого эргана бетоноукладально! машини розглянуто рух в1броплити при 'i'i ззаемод1янн! з упЦльнювальним середовищем (рис.1). При цьому в pyci зЮроплити можна вилучити два етапи:

1) удар передньою частиною днища в!броплити об упйльнювальне ;ередовище, 'ix сумюний рух до максимального деформування упцльню-вального середовища та повернення у початкове положения за час t\;

2) удар i сум1сний рух задньо1 частини днища в!броплити i упцльнювального середовища за час tz-

Умова пер1одичност1 буде мати такий вигляд

t\ + tz - 2Л/ы (15)

Рух в!броплити на I eTani, в пер1од взаемод1яння I'i передньо! частини днища з упЦльнювальним середовищем, можна описати таким диференц1альним р1внянням

П1 О П1 а

v i-i > dtл к 1=1 / dt nl nl

+ (сз1з2 + H Cili2)-q>i - Й1 Y. exp(-\>it)biliz + U slnfatH), (16) v i=l } i-i

де щ, сi та bi - введен! маса та коеф1ц1енти жорсткост1 i опору цементобетонно! cyMimi i-ro елементарного об'ему;

mi = AI-S*ixiy; а = Cd-S ciy; bi - AlSbiy; (17)

Б - ширина в1броплити; М - довжина елементарно! дШнки днища в1б-роплити, Д1 =Ьо/п; п - число елементарних об'ем!в сумш1 п1д в1бро-плитою; 1о - довжина в1броплити; 11 - в1дстань в1д центра ваги вЮроплити до середини 1-го елементарного об'ему по горизонтали /л^у, аУ, 61У, аь «1 - значения елемент1в для 1-го елементарного об'ему, як1 визначаються залежностями (10)-(14) при значениях динамичного модуля пружно! деформацП Е^ коеф1ц1ент1 динам1чно1 в'яз-кост1 ти та щ1льност1 сум1ш1 рг, 1 - номер елементарного об'ему, починаючи в1д передньо! кромки днища вхброплити; П1 - к1льк1сть елементарних об'ем1в п!д передньою частиною в1броплити, п\ -

- кутова швидк1сть в1броплити в момент удару об ущгльнювальне середовище;

II = ¿1 - М 0.5; при 1 < 1 < пи (18)

Е1 = £о { 1 + Д-Г МП-0.5)/1о З2 } : (19)

г_

Р1 = Ро + <Рк - Ро)/ (Ех-Ео)/(11Ео) ' (20)

Т>1 = = ш/ах; V! » Ка^И; (21)

Ршення р1вняння (16) здобуто в такому вигляд!

п1

па) = ехрС-5- [ X 8и + Ф&пС* - М) ]соз(р1Ъ) +

4 1 1=1

п1 п1 .

+{й1 + X ^ви ~ - Ф^-СОЗСф-А!.) + /Р1Х

^ 1=1 1-1 V

п1

X эЫрхЪ) } + X! Вц -ехр(-Ч1Ь) + Фl•sinfwt + + - М)- (22) ' 1=1

де - ампл!туда вимушених крутильних коливань в!броплити в пер1од взаемод1яння П передньо! частини з упилыговальним середовищем; 8ц - ампл1туда вимушених апер^одичних коливань; 81, - коеф1ц1-ент демпф1рування 1 частота власних коливань системи;

Pl= /Pol2 - 5i2; Pol2 « Гсз1з2 + CuVfJi + Jui; (23)

5i= Фз1з2 + Ьц)/Г2-(Ji + JiiJJ; Xi- arctg (polz-uz)l. (24)

Ф1 - U/[(Jx + JiiJ-/ (Poi2~u>Z)Z + 45a2w2 J; (25)

Bu- Öibili2/Wi+ Jn;-Vi2 + C3i32 + en - Vifb3l32 + bnJJ; (26) ril nl nl

bii-'Zbili2; cu-^cili2; Jn- Ц «ill2. (27)

i=l i=l i=l

Pyx в1броплити, в пер1од ï'i взаемод1яння задньою частиною

днища з ущльнювальним середовищем може бути описаний таким дифе-

ренц1альним р1внянням

+ (b3i32 + I ic3i32 +

^ i-n2 ' dt V i=n2 J dt ^

n

+

Y Cili2 ) -Ф2 - Й2- Y exp(-Vit)biliZ + H-sin[<ù(t+tO+*). (28)

i=n2 ' i=n2

де йг ~ кутова швидк1сть в1брошшти в момент удару ï'i задньою частиною об увдльнювальне середовище, = dt?i(ti)/dt; n2=ni+l;

Ii = &l(i - 0.5J - Li при n2 < ï < a. (29)

Р1шення piBHHHHH (28) здобуто у такому вигляд!

n

<9z(t) - cxp(-d2t) {- [ Y 02i + ^SinCwt-L+ï- A2jl COS fat) + { й2 +

v i=n2 J 4

n n

Y vi02i - бг-Ц 02i - Фz^-cos((i)ti+^-\z) + 5z-sla(a>ti+^-\z)] } x

j «n9 < =n<7 '

i «n2 i =n2

n

x sin(pzt)\ + Y Ö21 -exp(-Vit) + $2-Sin[<ù(t+ti)+b-\2l, (30)

' i-n2

де Фг - ампл1туда вимушених крутильних коливань в1броплити в пер!од

взаемсщяння Ti задньо! частини з ущ1льнювальним середовищем; 82 ампл1туда вимушених апер1одичних коливань; Sg, Pz - коеф1ц1ент демпф!рування i частота власних коливань системи в перюд взаемод!-яння задньо! частини днища вЮроплити з ушДльнювальним середовищем;

Р2 = /рог2 - S22; Р022 - (C3I32 + C22)/(Jl + J22)', (31)

52= (ЬзЬ2 + Ьгг)/С2 (Ji+ Jzz)]-. Хг- arete Г252«/ГРо22-и2Л; (32)

Ф2 - И / [(Ji + JzsúV ÍPo22-«2;2 + 452V J; (33)

02i= ÜzbiliZ/[(Jl+ Jzz)-Vi2- + C3I32 + C22 - Vi • (Ьз1з2 + bzz)]-, (34)

n n n

&22~ Z Mi2 ; C22" Z ciii2 ; J22- Ц Hiii2. (35)

i=n2 i=n2 i=n2

3 виразу (30) виходить, що через деякий час t2i в1дбудеться максимальне деформування ущ!льнювального середовища задньою части-ною днища в1броплити i швщдасть в1броплити стане дор1внювати нулю, тобто

при t - tz 1 V2(tzi) - Фо2 ; d<?z(t2l)/dt - О . (36)

При подальшому pyci Б1броплита повертаеться в початкове положения 1 при t = tz в1дбуваеться в1дрив задньо! частини днища Bi6po-плити в!д ущ1льнювального середовища i одночасно удар передньо! частини днища в1броплити об упйльнювальне середовище. Таким чином, за один пер1од вимушених коливань в1броплита дв1ч! деформуе упйльнювальне середовище: по черз1 передньою 1 задньою частинами днища.

Характер деформування поверхн1 упЦльнювального середовища в вертикальному напряму в1дпов1дно п!д передньою i задньою частинами в1броплити можна описати такими виразами:

ux(t) - Xfi(t) - yc{l-cos[n(t)jj при 0 < X < L\, (37)

uz(t) - X fz(t) - yc{l-cos[vz(t)l} при -(Lo-Lx) < X < 0, (38)

де х - поточна координата днища в1броплити в горизонтальному нап-рям1 в1дносно центра крутильних коливань; ус - координата центра ваги вгброплити по вертикал1 в1дносно П днища. Перемщення днища у горизонтальном напрям1 визначиться такими залежностями

Xol(t)=yc-Sin[Vi(t)] при Oit<ti; Xo2(t)~Ус Sin[<t2(t)J при tl<t<2rtA>.

Для забезпечення ст1йкого режиму роботи з заданими характеристиками, сп!льном1рност1 ампл1туд кутових перем!щень Ф01 i Фо2 необхгдно, щоб частота власних коливань р0г дор1внювала або була менше частоти власних коливань р0i» тобто

PoZ < Pol - кро> = (0,8 - 0,9Ju>. (39)

На ochobí вираз!в (39), (23), (31) и (17), була визначена необх1дна площа поверхн1 днища в!броплити

Pi + Jz2) - C3I32 F - - . (40)

v- a.iEi Sh(2aiH) + (kiEi+T)i<M.i)sin(2kiH)

(1/n)- ¿_-

i=n2 ch(2ail¡) - cos(2kíU)

В результат! виконаних досл1джень здобут1 вирази, дозволяюч! у залежност1 в1д ф1зико- механ1чних характеристик ущ1льнювального середовшца визначити ochobhí параметри в!брац!йного робочого органа з супергармон1йними коливаннями та знайти закон перемщення в!бро-плити при П взаемодП з упйльнювальним середовищем.

У третьоыу роздШ описан1 конструкцИ та принцип дП супер-гармон1йних в1броплошддок для упЦльнення дорожн!х плит, бордюр!в i поребрик1в : а) з горизонтально розм1щеними одноваловими в1брозбуд-никами крутильних коливань, у яких дебаланси установлен! на к!нцях вал1в 1 повернут! один в1дносно другого на кут 180°; б) з вертикально розмщеними консольними в1брозбудниками крутильних коливань.

Розроблена розрахункова схема i досл1джен1 коливання динам i ч-

но! системи супергармон1йно1 в!брошгощадки на холостому ходу 1 в робочому режим! на кожному з чотирьох вилучених етап!в руху П ру-хомо1 рами. В результат! визначен1 закон кутових перем1щень рухомих блок1В та закон руху робочого органа в!броплощадки в горизонтально площин1 та в вертикальн!м напрям1, знайден! спДввшюшення основних параметр!в в!броплощадки 1 установлен! умбви !снування ст!йкого режиму супергармон1йних коливань в1броплощадки на холостому ходу 1 в робочому режим!. Наведен! рекомендацП по використанню супергармо-н1йних в!броплощадок. Проведен! теоретичн! досл1дження стали основою для розробки та створення супергармон!йних в!броплощадок для ущ!льнення дорожн1х плит, бордюр!в и поребрик1в.

В четвертому роздШ описана методика проведения експеримен-тальних досл!джень. Програмою експеримент!в було передбачено:

- уточнения теоретичних залежностей для визначення основних па-раметр!в та закон!в руху супергармон!йних в1брац!йних робочих орга-н1в для упЦльнення цементобетонних дорожн!х покритт!в;

- визначення рац1ональних режим!в роботи супергармон1йних в1б-рац!йних робочих орган!в;

- визначення працездатност1 в1брац!йних робочих орган1в та ефективност! ущ!льнення ними дорожн!х цементобетонних покритт!в.

Для експериментальних досл!джень була створена лабораторна установка, яка розроблена таким чином, щоб точно змоделювати роботу натурного супергармон1йного в!брац!йного робочого органа бетоноук-ладально! машини. Для цього довжина в!броплити на лабораторий установц! була прийнята такою ж, як довжина в!брошшти натурного в!брац1йного робочого органа, а I! ширина в 10 раз!в меншою ширини укладки дорожнього покриття натурним зразком. В!дпов1дно були в 10 раз1в зменшен1 моменти !нерцп в!броплити ^ ! реактивно"! маси Зг, кутова жорстк1сть пружних амортизатор!в сз7з2, ампл1туда моменту збуруючих сил в!брозбудника крутильних коливань.

При проведен! експериментальних досаджень супергармонхйного робочого органа використовувались доросли цементобетонн1 сумш1 з водоцементним в1дношенням В/Ц=0.4-0.48. Експерименти проводились в так!й посл1довност1 : сум1ш1 р1зно! консистенцН укладались на плоску основу 1 ущ1лышвались в!бращйним робочим органом на швид-костях V- 1.7; 2.4; 3.4 м/хв, установлювальних посл!довно при товщин! упйльнювального шару И - 15, 20, 25 1 30 см.

На протяз1 кожного експерименту визначались 1 записувапись так1 показники: консистенвдя цементобетонно! сумш1; товщина упЦль-нювального шару; амшптуда моменту збурюючих сил; швидк1сть руху робочого органа; перемщення передньо! 1 задньо! кромок днища в1б-роплити в вертикальному налрямд.; перем!щення днища вЮроплити в горизонтальному напрям!; кутов1 перемщення в1броплити; потужн!сть привода; коеф1Щент уицльнення; м1щпсть бетону.

Також випробовувалась лабораторна супергармон1йна в1бропло-щадка для упцльнення дорожи1х плит, бордюр!в та поребрик1в.

Для реестрадП досл!джуваних характеристик використовувались: в1бровим!рювальна апаратура ВИ6-6ТН у комплект! з датчиками в1бра-ц!й ДВ-1Г ! ДВ-1В; осцилогра£ Н-700; комплект К505 (для вим1рювання потужност1). Рухлив1сть ! жорстк!сть цементобетонно! сум1ш! визна-чалась стадцартним методом по ГОСТ 10181-31. Як!сть ущ!льнення виз-началась по коефВДенту увольнения та границ! м1цност1 на стиснення бетону у в!дпов!дност1 з Г(ЮТ 10180-78.

Обробка одержаних експериментальних даних проводилась в!домими методами математично! статистики.

У п'ятому роздШ вводиться анал!з результат!в теоретичних та експериментальних досл1джень супергармон1йних в!брац1йних робочих орган!в.

Проведен! експериментальн! досл!дження п!дтвердили виявлен! у процес! теоретичних досийджень законом!рност1 повед1нки супергармо-

Рис.2.

Рис.3. Зм1нювання коеф1щента ущШнення Ку В1Д товщини увдль-нювального шару И 1 швидкост1 перем!щения робочого органа V :

(-) - при К-1,7 м/хв; (---) - при У-2,4 М/хв; (- • -) - при

/-3,4 м/хв; 1, 4, 7 - при жорсткост1 сум!ш1 Ж-30 с; 2, 5, 8 - при Ж-60 с; 3, б - при Д-90с.

НЗ.ЙНИХ в1брац!йних робочих орган1в, а також дозволили обгрунтувати умови Хснування !х найб1льш сприятливого стойкого пер1одичного режиму роботи, уточнити режими в1брац1йного • д!яння на увдльнювальне середовище, визначити швидк1сть перемщення робочого органа та к1льк!сн1 показники ефективност1 ущ1льнення дорожн1х цементобетонних покритт1в. Характер коливань в1брац!йного робочого органа та амшйтуда деформування поверхн1 упЦльнювального шару цементобетон-ного покриття багато у чому визначають ефективнгсть в!брац1йного д1яння на упйльнювальне середовище. На рис.2 зведен1 теоретичн1 та експериментальш залежност! ампл!туди деформування поверхн1 цементо-бетонно! сумш! передньою (крива 1) 1 задньою (крива 2) кромками днища в1броплити у вертикальному напряму 1 передньою (крива 3) та задньою (крива 4) частинами днища в горизонтальному напряму в1д товщини упЦльнювального шару И при кутов!й частот1 вимушених коливань <1>-293.2 рад/с. На рис.3 показано зм1нювання коеф1ц!ента ущ!ль-нення ку цементобетонних сум1шей р1зно1 консистенцП у залежност! в1д товщини ушд льнювалыюго шару Н-15-30 см 1 жорсткост! сум!ш1 &= 30+90 с при швидкост! руху робочого органа в!дпов1дно ¥-1.7, 2.4, 3.4 м/хв. Дан1 експеримента дозволяють зробити висновок про дос-татньо високу ефективн3.сть запропонованих робочих орган1в.

ВИСНОВОК.

1. • Розроблен! конструктива та розрахунков1 схеми в1брац!йних робочих орган1в для упцльнення цементобетонних'сум1шей 1 наведен1 рекомендацП по IX використанню. В1брацшн1 робоч1 органи з дво-валовими в1брозбудниками крутильних коливань можна використовувати практично при будь-яко.й укладальн1й за один прох1д бетоноукладаль-но1 машини ширин! дорожнього покриття, а з одноваловими в1брозбуд-никами крутильних коливань - тхльки в широкозахватних машинах.

2. Вивчено процес взаемсШання в1брац1йних робочих орган1в з упЦльнювальним цементобетонним середовщем, представлении у вигляд! системи з розпод!леними параметрами, 1 запропонована ф1зико-меха-н1чна модель, дозволяюча визначити д1ю пружних, дисипативних та 1нерц1йних сил з боку упцльнювально! сум1ш1 ,на в1брац!йний робочий . орган. Величини коеф1ц1ент1в жорсткост1 с\ та непружного опору Ь\, а також зведена маса упйльнювального середовища пщ, 1стотно зале-жать в!д консистенц!! цементобетонно! сум1ш1, товщини ущ1льнювальг ного шару, напряму та м1сця прикладання в1брац1йного д1яння, кутово! частоти коливань.

3. Дослужено двомасний супергармонШий в1брац1йний робочий орган у режим1 холостого ходу. Установлено, що основн1 параметри цього робочого органа доц1льно вибирати з умови, при як!й сп1вв1д-ношення момент1в шерцП реактивно! та активно! мае дор1в-нюе (1-1.6^2.0, а жорстк1сть пружних амортизатор1в при кутов!й частот! вимушених коливань №-290*310 рад/с прийнята р1вною сз=6*8 МН/м. При цих показниках базов!й машин! практично не передаеться шк!дливе в!брац!йне д!яння, а розрахункова схема в1брац!йного робочого органа може бути з достатньою для !нженерних розрахунк!в точн!стю представлена у вигляд! одномасно! системи.

4. Момент 1нерцП в1броплити повинен бути вибраним таким, щоб кутова частота власних коливань динам!чно! системи в режим! холостого ходу знаходилась у д!апазон1 ро-100*125 рад/с.

5. Теоретичн! залежност1, одержан! в результат! дослхджень су-пергармон1йного в!брац1йного робочого органа бетоноукладально! машини у режим! ущхльнення цементобетонно! сум!ш1, дозволяють дос-татньо точно описати закон руху 1 визначити його основн1 параметри у залежност! в1д ф!зико - механ!чних характеристик упЦльнювального середовища. Розходження теоретичних та експериментальних даних не перевшцуе 8+10%.

6. Характер коливань в1брац1йного робочого органа i ампл1туда деформування поверхн! упЦльнювального шару цементобетонного покрит-тя багато в чому визначають ефективн1сть в1брац1йного д1яння на упйльнювальне середовще. Ампл1туди деформування поверхн1 цементо-бетонно! cyMimi в!дпов1дно передньою та задньою частиками в1бропли-ти icTOTHO залежать в1д кутових частот власних коливань системи p0i и Ро2. величини котрих, в свою чергу, знаходяться у залежност! в1д консистенцП cyMimi, товщини ущ!льнювального шару i площ1 опорно! noBepxHi передньо! та задньо! д!лянок днища в1броплити.

7. Величину площ1 опорно! noBepxHi днища в1броплити доц1лыю призначити такою, щоб частота власних коливань системи р0г та р0z були сп!льном1рн1 та лежали у д1апазон1

Ро2 * Pol - (0,8*0,9)-ы.

8. Супергармон1йний В1брац1йний робочий орган забезпечуе як1с-не упцльнення до коеф1ц1ента Ау-0.99+1.0 цементобетонних сум1шей жорстк1стю 30*60 с при товщин1 дорожнього покриття ff-15-ЗО см на швидкост1 1.7-3.4 м/хв, сум1шей жорстк1стю 90 с при товщин1' покриття 1/-15-20 см на швидкост! 1.7 м/хв.

9. Дослужена супергармон1йна в1броплощадка на холостому ходу i в робочому режим!. OchobhI параметри супергармон1йно! в1бропло-щадки необх1дно вибирати такими, щоб виконувалась умова

аг-(riz+rzz)/J - иг - 4 * 8,

в як1й найб!льш переважно значения v-z = 5,5 * 6.

Пор1вняння теоретичних та експериментальних даних по ампл!туд1 та закону руху рухомо! рами в1броплощадки на холостому ходу та в робочому режим1 показуе, що !х максимальне розходження не перевищуе 8 - 127о. Супергармон1йна в1броплощадка забезпечуе ефективне упцль-нення жорстких цементобетонних сум1шей жорстк1стю 30 - 90 с.

10. На основ! результатов проведених досл1джень розроблен! !нженерн! методи розрахушйв та об'ектно-ор1ентован! программ у систем! Turbo Pascal, як1 дозволяють змоделювати робочий режим в!б-рац1йних робочих орган!в i визначити ïx ochobhI параметри у залеж-HOCTi в!д ф!зико-механ1чних характеристик упцльнювально! cyMimi.

11. На основ! проведених теоретичних та експериментальних дос- -л1джень розроблен! та впроваджен! у виробництво:

- методика !нженерних розрахунк!в i прикладна об'ектно ор1ентована програма у систем! Turbo Pascal для розрахунку на ПЕШ робочих^ режюЛв супергармон1йних в1брац1йних робочих орган!в для ущ!льнення дорожн!х цементобетонних покритт1в.

- робочий проект i досл1дний зразок супергармон1йного вДбра-ц!йного робочого органа бетоноукладально! машини;

- супергармон!йна воброплощадка СВ-15П 7x2.

OcHOBHi положения дисертацП викладен! в таких роботах:

1. Маслова H.A. Теоретические исследования параметров рабочих органов бетоноукладочных машин с супергармоническими колебаниями виброплит.// HoBi технолог!!. Переробка в!дход!в виробництва. 36ip-ник наук, праць наук. конф.- Кременчук, 1996.- с. 86-93. (0.5 умов, друк. арк.)

2. Маслова H.A. Создание супергармонического рабочего органа бетоноукладочной машины.//Экологические проблемы бассейна р. Днепр. Сб. научн.трудов междунар. научн.-практич. конф. - Кременчуг, 1996, - с. 134-135. (0.12 умов. друк. арк.)

3. Ничке В.В., Маслова H.A. Определение напряженно-деформированного состояния подвижной рамы супергармонической виброплощадки в продольном направлении.//Проблемы создания новых машин и технологий. Науч. труды регион, науч.-техн. конф. - Кременчуг, 1996, - с.46-49. (0.45 умов. друк. арк. )

4. Маслова H.A. Определение параметров виброплощадки с супергармоническими колебаниями.// Проблемы создания новых машин и технологий. Науч. труды регион, научн.-техн. конф. - Кременчуг, 1996, - с. 42-44. (0.35 умов. друк. арк.)

5. Маслова H.A. Определение напряженно-деформированного состояния подвижной рамы виброплощадки с супергармоническими колебаниями!// Проблемы создания новых машин и технологий. Науч. труды регион. науч.-техн. конф. - Кременчуг, 1996, - с. 44-46. (0.35 умов, друк. арк.)

6. Ничке В.В., Маслова H.A. Обоснование основных параметров супергармонического рабочего органа бетоноукладочной машины.// Прогрессивные технологии и машины для производства стройматериалов, изделий и конструкций. Тез. докл. Первой всеукраин. науч.-практич. конф. - Полтава, 1996, - с. 17-18. (0.12 умов. друк. арк.)

7. Маслова H.A. Определение взаимодействия поверхностного виброуплотнителя с цементобетонной средой.// Прогрессивные технологии и машины для производства стройматериалов, изделий и конструкций. Тез. докл. Первой всеукраин. научн.-практич. конф. - Полтава, 1996, - с. 19-20. (0.12 умов. друк. арк.)

8. Маслова H.A. Супергармоническая виброплощадка для уплотнения бетонных смесей.// Актуальные вопросы охраны окружающей среды от антропогенного воздействия. Тез. докл. междунар. научн.-практич. конф. - Кременчуг, 1994, - с. 130-131. (0.12 умов. друк. арк.)

Декларац1я особистого внеску до опублжованих роб1т у соавторства.

N п/л Поз.СП. Особистий внесок по зм1сту Внесок,%

1. 3. Теоретичн! досл1дження коливань рухо- 50

мо1 рами супергармонiйно'£ Bi6po-

площадки

2. 6. Досл1дження параметр1в супергармон1й- 50

ного в1бращйного робочого органа

ANNOTATION

Maslova N. A. Elaboration of vibratory work organs for compaction of road cement-concrete surface.

The dissertation for an Academic Degree of Candidate of Technical Science by the speciality 05.05.04 - machines for ground and road works.

The manuscript of dissertation is defended. This thesis includes the theoretical researches of superharmonic vibratory work organs for compaction road concrete surface and the results of experimental researches. The elaborations are executed on the base of conduct researches and got established to production.

The clue words are vibration,.a work organ, compaction, a road surface, a cement concrete mix.

АННОТАЦИЯ

Маслова H.A. Разработка вибрационных рабочих органов для уплотнения дорожных цементобетонных покрытий.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.05.04 - машины для земляных и дорожных работ. Харьковский государственный автомобильно-дорожный технический университет.

Защищается рукопись диссертации, которая включает теоретические исследования супергармонических вибрационных рабочих органов для уплотнения дорожных цементобетонных покрытий, а также результаты экспериментальных исследований. Разработки, выполненные на основе проведенных исследований, внедрены в производство.

Ключевые слова: вибрация, рабочий орган, уплотнение, дорожное покрытие, цементобетонная смесь.