автореферат диссертации по химической технологии, 05.17.15, диссертация на тему:Разработка и исследование технологического процесса и оборудования для производства профилированных расщепляющихся мононитей для установок мойки автомобилей и автобусов

кандидата технических наук
Пидтилок, Леонид Михайлович
город
Киев
год
1994
специальность ВАК РФ
05.17.15
Автореферат по химической технологии на тему «Разработка и исследование технологического процесса и оборудования для производства профилированных расщепляющихся мононитей для установок мойки автомобилей и автобусов»

Автореферат диссертации по теме "Разработка и исследование технологического процесса и оборудования для производства профилированных расщепляющихся мононитей для установок мойки автомобилей и автобусов"

Р Г Б О»

1 6 ЯИВ Кг:ї

ДЕРІАВНА АКАДЕМІЯ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

На правах рукопиоу

ПІДТІЛОК ЛЕОНІД МИХАЙЛОВИЧ

РОЗРОБКА ТА дослідження ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ТА ОБЛАДНАННЯ ВИРОБНИЦТВА ПРОФІЛЬОВАНИХ МОПОШГГОК, ЩО РОЗЩЕПЛЮЮТЬСЯ, ДЛЯ УСТАНОВОК МИТТЯ АВТОМОБІЛІВ ТА АВТОБУСІВ

Спеціальність 05.17.15 - !ге:-иіологія хімічних волокон

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

КИЇВ - I9S4

Дисертація в рукопис.

Робота виконана в НАУКОВО-ВИРОБНИЧОМУ ПІДПРИЄМСТВІ "ХІМТЕКС-ТИЛЬМАГ м. Чернігів і ДЕР2АБНІИ АКАДЕМІЇ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ.

т

Науковий керівник -

доктор хімічних наук, професор Цебренко М.В.

Науковий консультант -

доктор технічних наук, професор Ступа В.1.

Офіційні опоненти: ' •

1. Доктор технічних наук, професор, заслукеїшй діяч науки України Носов М.П.

2. Доктор технічних наук Ліняік В. А.

Провідне підприємство - Виробниче об'єднання "ХІМВОЛОКНО" Міністерства промисловості України, м.Київ.

Захист відбудеться Х995 р. о го-

дині на засіданні спеціалізованої вченої ради КОІ.17.06 при Дераавній академії легкої промисловості України. Адреса: м.Київ, вул. Н.-Данченко/ 2, ауд. 231.

З дисертацією шана ознайомитися у бібліотеці Державної академії легкої промисловості-України, м.Київ, вул.Н.-Данченко, 2.

Автореферат розісланий 1994 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,’ кандидат хімічних наук, доцент

Шостак Т.С.

- з -

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність темп. Робота присвячена створенню профільованих мононкток, що розщеплюються, із композицій на основі поліетилену високого тиску з добавками каучукоподібних полімерів для щіток установок миття автомобілів, автобусів, вагонів метро та інших транспортних засобів. Робота відповідає напрямку, що широко розгортається у теппішній час - розробці промислових технологій малотоннажних виробництв ниток та волокон із спеціальними властивостями методом модіфікації, зокрема, фор-мутзаїшям їх із суміші полімерів. .

Не дивлячись на те, що нитки для щіток повинні -відповідати цілому ряду специфічних вимог, серйозної уваги їх виробництву не приділяли. Якісні щітки та установки миття купува-.лись за кордоном, а для виготовлення вітчизняних щіток використовували випадкові матеріали, що не тільки но дозволяло добитися високої якості обслуговування автомобілів, але й приводило до поступового руйнування поверхні покриття автомобілів. Оскільки автомобіль є коштовним об'єктом, питання' створення технологічного процесу одержання шток для. щіток, що забезпечують високу якість обслуговуваній, виявляється актуальним.

Важливість рішення цього питання для України підтверджується заявками замовників - Укравтомотосервіс, Укравтотранс.» Робота виконувалась відповідно Цільовій комплексній програмі України "Обладнання виробництва хімічних ниток та волокон", а також тематичному плану НЕП "Хімтекстильмаш".

Мата роботи

- створення композиції з двох чи кількох полімерів, яка дозволяє сформувати профільовану моноіштку, що розщеплюється, душ установок іліття автотранспорту;

- розробка і впровадження технологічної^ процесу та обладнання виробництва профільованих монониток, що розщеплюються;

- розробка технологічного процесу переробки відходів ви-

робництва монониток, а також монониток зношених при експлуатації щіток. ; '

- дослідження можливості одержання моионпток, що розщеплюються, із композицій, що містять як базові (матричні) найбільш розповсвджені та дешеві полімери - поліетилен високого тиску (ПЕВТ) і полікапроамід (ПКА);

- дослідження вшшву параметрів технологічного процесу одержання моноішток для щіток, включаючи стадії формування, охолодження та витягування, на фізико-механічні показники і здатність до розщеплеїшя монониток дай щіток, одгнмізаціл параметрів технологічного процесу;

- дослідження і розробка обладнашія, що забезпечує реалізацію технологічного процесу, в тому числі і однієї з найбільш відповідальних конструкцій - фільєрп.

. Наукова новизна роботи полягає у тому, що

* - вперше на основі виконаних теоретичних та експеримен-

тальних досліджень запропонована композиція полімерів та знайдені режими її переробки з метою одержання профільованих монониток, що'розщеплюються, які задовольняють комплекс експлуатаційних вимог;

- розраховано та експериментально відпрацьовано профіль отвору фільєри, що забезпечує ' необхідну ступінь розщеплення і необхідні на вимогу експлуатації властивості моноїш-

ток;

- вперше комплексно, від розробки композиції для вироб-ішцтва монониток і до переробки відходів виробництва, вирішена проблема одержання якісшпс мо; лшток для щіток установок миття автомобілів та інших транспортних засобів.

Практична цінність. На основі виконаних досліджень створено технологічний процес виробництв профільованих монониток, що розщеплюються, та’обладнання для його реалізації. Теїаюло-гічниіі процес впроваджено в НШ "Хімтекстильмаш" (м.Чернігів), створено дослідно-промислове виробпщтво щіток, по заявках замовників виготовляї ься комплекти щіток з мононигками із композиції ПЕВТ і ПІБ для установок миття автомобілів. Так, по заявці Лозовського авторемонтного заводу виготовлені комплекти щітої: для нової вітчизняної установки миття автомобілів,'комплекти щіток виготовлені дл" корпорації "Украгтоїранс", яУкр-автомотосирвіс", автобази адміністрації Президента Україїш, автобази Верховної Ради Україїш, ДКП "Комерційній центр нобу-тового обслуговування" (м.Ізмаїл). Фірма "ГОЩ ШІ" (Угорщина) спільно з Ізмаїльським ДКП "Комерційній центр побутового обслуговувати" провела випробування щіток для миття автомобілів, виготовлених НВП "Хімтекстильмаш", та встановила, що щітки задовольнить експлуатаційним вимогам та відповідають по яі.остї крг-цим закорцошшіл зразкам. .

Апробація роботи. На мі;ліародній Еіютавці "Інлегтпі-93" (Україна, м.Кіїїв, Національний виставочний центр, вересень 1093 р.) і на міжнародній, виспвці "1шіегааш-91" (Росія, м.Москва, Червона Пресня, травень 1994 р.) з успіхом демонструвались натурні зразки щіток з профільованими моношткаии,

At- f 'зщеплшться.

Матеріали дисертації обговорені на Науково-технічній раді НШ "Хімтекстильмаш", засіданні кафедри Чернігівського технологічного інституту, на 7 галузезій нараді (1993 р.) "Проблеми та перспективи розвитку ДП Томський нафто-хішчннй комбінат".

Особистий вклад а туго па. Особистий вклад автора полягає у тому, що він здійснював наукове керівництво і приіімав безпосередню участь в постановці задач, проведенні теоретичних і експериментальних дослідаень, аналізі і оформленні результатів у вигляді заявок на винахіди, доповідей та публікацій, самостійно узагальнюючи окремі етапи дослідаень і дисертаційну роботу в цілому.

• Публікаітії. Основний зміст дисертації викладено у 9 опуб-

лікованих працях, у тому числі 4 авторських свідоцтвах на винахід. ' .

Структура та обсяг ооботп. Дисертація складається із вступу, п’яти глав, висновку, списку використаної літератури, додатку. Бміщує 146 сторінок машинописного тексту, 27 таблиць, 43 рисунка, 137 найменувань літературних даерал.

ЕЇЛІСТ РОБОТИ

У першій главі викладено аналіз стану виробництва ціток установок миття автотранспорту, вимоги до матеріалу монониток цих.щіток: зносостійкість, м’якість, еластичність1 та стій- . кість до багаторазових вигинань, до миючої суміші та ін.

Патентна література та проспекти фірм CM, Японії, Німеччини, Угорщини свідчать, що якісні цітки виробляють з су-

міші полімерів, використовуючи як базовий полімер поліетилен, полілропілон або полікалроамід, робочі кііщі монониток розщеп-

. ч

ллються різноманітними засобами.

Для одержати комплексу вказаних властивостей необхідно розробити нову композицію для монониток, що розщеплюються у процесі експлуатації, на базі відомих полімерів. Розглянуто методи одержання ішток, що розщеплюються, - метод одеркання фібріліроваїшх та об’ємно-фібрілірованлх ниток (роботи Поло-віхіної Л.А., Зверева М.П., Полонського B.C.). а також метод бікомпононтного формування, ідо дозволило віддати перевагу при одержанні схильної до розщеплення структури одному із видів бікошонентного формування - методу формування матрично-фіб-рілярних ішток із суміші несумісних полімерів.

Розглянуті матеріали досліджень з питань сумісності полімерів ІУля В.6., Кулезиьова В.Н., Олексієшса В.І., Мішусті-на І.У., Шифрпнсї B.C., Слонімського Г.Л., Іванкжова Д.В., Мартинова .U.A., Гольдмана А.Я., Віноградова Є.Л. і зроблено висновок, що одержання макрооднорідних композицій для форму-' вання моноішток на основі поліетилену високого тиску цілком можливо при забезпеченні необхідних умов змішання.

Розглянуто морфологічні струістури сумішей, питання техніка і технології змішання полімерів, формування .шток із розплавів сумішей, їх охолодження та витягува-шя по матеріалгЛ досліджень Конкіна 0.0., Зверева М.П.. Юціна О.В., Цебрен-ко М.В., Романкевича О.В., Ніколаєвої Г.П., Забелло С.6., Резанової Н.М., Друкпніної Т.В., Яко.слєва К.В.., Носова М.ІІ., Роговіла З.А., Нечаєвої С.А., Білоусова С.І. та інших.

ІІа підставі аналізу стану виробництва щіток, експлуатаційних вимог до монониток щіток, патентних та літературних

джерел сформульовано основні задачі дисертаційної роботи.

У другій главі дається опис експериментальної установки формування та витягуваьяя. монониток, методики експериментів. При вивченні структури моноішток використовувались метода рентгеноскопії, електронної мікроскопії. Фізико-механічні показніші витягнутих монониток визначали стандартнішії методами. Сйтішізадія процесу одержання монопіток для щіток проводилась за допомогою алокування експерименту другого порядку. Обробка результатів експериментів здійснювалась на ЕОМ СМІ420 з використанням програми APR0. Побудова графіків проводилась на електронно-обчислювальній машині IBM AT з використанням програми SUFFER

- Третя глава присвячена розробці композиції ниток, що розщеплюються. Одна з перших робіт у цьому напрямку була проведена з використанням ПКА. З розплавів ПКА різної відносної в’язкості, а також із сполучення не сумісних полімерів (ПКА і ПЕТФ), одержували комплексні .нитки з круглим та профільованим перетином за допомогою спеціально розроблених пристроїв, р'шіщєшіх

а.с. J5 461984 , 270961, 289758 (рис. І). Технологія одержання ниток, що розщеплюються, захищена а.с. £ 370287. Такі комплексні нитки мають здатність до розщеплення по межі розподілу складових компонентів при орієнтаційному витягуванні.

Установлено, що використання методу бікомдонентного формування "бік-о-бік” для монониток щіток недоцільне: композиція із ПКА з різною відносною В’язкістю і ПКА з несумісним з ішм ЛЕТФ дає при оріштаці'їному витягуванії' розщеплення, що не контролюється.-Відомі систеш контролю розщеплення для метода формування "бік-о-бік" потребують використання складних

фільєрних пристроїв. З іншого боку, формувашія ниток матрнчно-фібрілярної структури навіть із суміші безперечно носумісша полімерів, наприклад ПКА і ПЕТФ, неефективне в зв'язку з низькою здатністю такої системи до розщеплення.

а) б)

в)

Рнс. І Перетин ниток (100х), що розщеплштьоя, з композицій на основі ПКА. (а, б) і схема

• фільерного пристрою для їх одержання (в).

Подальші роботи проводилися з використанням видозміненого методу матрично-фібрілярного формування з композицій на базі ПЕВТ з пошуком добавок, які дають змогу регулювати здатність до розщеплення. Сам ПЕВТ має малу здатність до розщеп-

лешія, тоді як для забезпечення М'ЯКИХ УМОВ миття вільні кінці молоігаток щіток повинні бути розщеплені з утворенням "прапорця" (пензля), що складається щопаіЬіоншо з 20-30 тошспх, елементарних волоконець. Ліс добавки досліджені поліізобутилен (ЇЇІБ), лолікапроамід, полістирол (ПС), поліпропілен (ІШ), поліетилен шізького тиску (ПЕПТ), а такок суміш сополімеру вінілхлориду та стиролу (ДСТ) з ізопреновіш каучуком (СКІ) (табл. І). Визначено верхній рівень вмісту дисперсної фази, при якому зберігається стабільність формування та витягуваніш каток з досліднешіх композицій. Для суміші ДСТ і СКІ цей рівець становить 5 мас.ч., для ІШГГ, ІІС і ПКА - 20 мас.ч., для ПІБ стабільність зберігається у всьому дослідкеному діапазоні сумішей - від 5 до 50 мас.ч. Установлена залежність основних фізико-механічних показників від складу композиції і властивостей полімера.дисперсної фазп. В залешюсті від умов експлуатації щіток, ступеня забруднеішості, конструктивних особливостей транспортних засобів мокна здійснювати корекцію ос~ повних експлуатаційних характеристик моношіток добавками до ПЕВТ досліджених полімерів. Так, при витримуванні постіііного складу дошозиції могла збільшити початковий модуль подовж-

р

ньої прушюсті шноішток на базі ПЕВГ від 500 до 1120 !>ЩАі додаванням слідуючих полімерів:

ПКА. ( І] = 2,75), ІІІБ, ДСТ + СКІ, ІІКД ( ^ - 3,Зо), ПІІ, ПЕПТ.

Цей ка ряд полімерів приводить до одночасного збільшення відносного розришюго навантаження від 6,9 до 14,1 сії/текс.

З дослідкешпс композицій найбільш високу здатність до розщеплення і оптимальний рівень основних фізнко-механічних показників має композиція ПЕВТ і ПІБ. За допомогою рентгоно-

, Таблиця І Склад композицій для формування і властивості моноігаток, що розщеплюються

Щ ! Склад композицій !Початковий!Відносне

п/п----------------------------------------модуль розоишіе

Полімери !Масові подоганьої наваііта-

частки пружності, кеннл,

Шї/м** сН/текс

І. ПЕБТ + ІІС • 80 : 20 388 6,2

2. ПЕ5Т + ПКА ( у = 2,34) БО : 20 472 6,8

пквт + іш ( П = 2,75) 80 : 20 540 7,2

1ІЕВТ ь 1ІКА ( Ч = 2,7Ь) 75 : 25 500 6.9

ПЕВТ 4 ПКА ( Ч = 3,35) 80 : 20 63-4 9,2

ПЕВТ ь ПКА ( П - 3,35) + 80:20:5 447 8,2

+■ ПІБ 1

3. ПЕВТ + ІШ 80 : 20 820 9,6

4. ПЕБТ + Ш'Ж 80 : 20 1120 14,1

5. ПЕЫ + ДІБ 80 : 20 532 . 7,7

6. І1ЕВТ + (ДОТ + СКІ) . 95 : 5 582 9,1

7. ПЕВТ 100 1640' 32,5

(насилу розтоплюється)

скопічппх і електроннооптпчних методів проведені дослідження структури моношіток із композицій ПЕВТ і ДІБ. Рентгенограми композицій <£ор;,г/ються накладенням одної на другу рентгенограм аморфного IIІБ і кристалічного ПЕВТ. ЬстаноЕЛоно фор.иуЕания у моношшшх шаруватої структури різного ступеня довершеності, вд схильна до розщеплення, в залежності від умов змішання і форму раніш. ПІБ існує у матриці 1ІЕЕТ у вигляді дискретних сферичних часток, рішимерно розподілених у патриці. Розмір сферичних часток (від 0,1-0,2 мкм до 2-4 лскм) та їх кількість залежить від Е/.іісту дисперсної фази Пііі і від умов змішання і формування. Зниження температур змітання і формувзння приво-

дг-'ь до збільшення кількості і розмірів сферичних часток, а також до формування більш грубої шаруватої структури суміші, що приводить до погіршення здатності композиції до розщепленій. -

Досліджено вплив кількості дисперсної Аази ПІБ на фізи-ко-мєханічні властивості сформованих моноииток та їх здатність до розщеплення. Здатність композиції до розщеплення залишається практично незмінною прі; емісті дисперсної фази від 6 до ЗО шс.ч. і зменшується при збільшенні кількості ПІБ до 40-50 мас.ч. Рівень показників початкового модуля подоежііьої пружності та відносного розривного навантаження значно зменшується при збільшенні вмісту ПІи в композиції (рис. 2а), і збільшується пропорційно збільшенню кратності витягування, незалежно від кількісного складу композиції (рис. 26, в). Здатність матеріалу композиції до деформації при орієнтацій-дому витягуванні незначно зменшується при збільшенні ЕМІСТУ дисперсної фази бід 6 до 50 мас.ч. (рис. 2а). При збільшенні кратності витягування у дослідженому діапазоні від 4,5 до 6,0 подовження розриву лінійно зменшується незалежно від ■ кількісного вмісту композиції (рис. 2г).

Четверта глава присвячена розробці технологічного процесу одержання монониток, що розщеплюються, із композиції ПЕВТ і ПІБ, та переробці відходів виробництва.

Досліджені, умови одержання і властивості- монониток із ПЕВТ при переробці на екструдерному обладнанні. Виявлено, що у іі рналі температур формування 292-330 °С відносне розривне наЕантакешія та модуль пружності моиошіток проходять через максимум в області температури формування 320 °С і при подаль-їлоліу збільшенні температури до 330 °С зменшуються в декілька

і?

І*

f!

ft s 5

Ґ*//4№' prtfOXVDtCy

•f 7:*ncW vnti*fi*3*if

a

a

з

3

£M

j£ 'f’tnJnJ

KfmmmU**

разів. Досліджена формуємость ЇЇІБ марок П-200, ІІ-І55, П-ІІ8, П-85, виявлено, що ПІБ марок П-200 і П-І55 придатний до використання як полімер дисперсної фази при формуванні монониток щіток. Досліджено процес формування композиції ПЕВТ і ПІБ, виявлено діапазон температур сталого формування і витягування, а також діапазон температур формування, що забезпечує необхідний рівень величин фізико-механічних показників та високу здатність до розщеплення матеріалу композиції. Досліджені процеси охолодження, орієнтаційного зміцнення монониток,-виявлено вплив температури води у ванні охолодження на здатність матеріалу композиції до деформування при витягуваїші та на фізико-механічні показники моноішток. Здатність моноішток до витягування зменшується при температурах охолодження вищих ЗО °С: при 33-40 °С кількість обривів збільшується, а при 45-47 °С витягування стає неможливим в зв'язку з масовими обривами. Виявлено характер залешіості фізико-механічних показників і здатності до розщеплення моноішток від величини кратності витягування (рис. За-г). Основними (факторами, що визначають процес одержання монониток, що розщеплюються, як показали результати експериментів і напрацювань експериментальних партій монониток, являються:

‘ Т3 (Хц-) - температура зони гомогенізації екструдера (314-330 °С);

Тф (Х2) температура формування - формувальної голівки (314-330 °С);

Тв (Хд )- температура води у ванні охолодкешш (18-40 °С);

К (Х4) - кратність витягування монониток (5,0-6,0).

- 16 -

Вихідними параметрами прийняті:

3^ - подовження розриву,

У2 - лінійна щільність Бигягнутих монониток, текс;

Уо - відносне розривне навантаження, сЦ/текс;

У4 - початковий модуль подовжньої пружності, МЦ/м ;

У§ - характеристика здатності матеріалу монониток до розщеплення (показник якості розщеплення), %. Розроблено математичну модель процесу одержання моноішток, що розщеплюються, яка вміщує п'ять рівнянь, що описують залежність У^5 від зазначених факторів. У експериментальних точках проведено контрольні експерименти, які підтвердили вірність розрахунків. Уточнені параметри технологічного режиму формувати монониток для щіток на створеній установці, що за* безпечують одержання високоякісних моноішток, що розщеплюються.

В зв’язку з тим, що при експлуатації щіток допускається знос монониток не більше, як на І/З початкової довжини, рішення питання переробки матеріалу моноішток зношених щіток та відходів формування має велике значення при організації економічного і екологічно чистого виробництва щіток. З метою виявлення можливості переробки відходів проведено експерименти", що дозволили установити режим, який забезпечує стале формування та витягування моноішток з відходів.

П’ята глава присвячена дослідженню та розробці обладнання виробництва моноішток. Апаратурне оформлення нового технологічного процесу виробництва монониток, що розщеплюються, для виготовлення високоякісних щіток миття автотранспорту вимагало рішення цілого ряду задач. Частину з них можливо було вирішити, спираючись на досвід роботи у цій області НВП "Хім-

текстильмаш". Інші задачі, у тому числі й створення спеціальної фільери, вимагали проведення теоретичних та експериментальних досліджень. Виходячи із аналізу вимог експлуатації монониток у щітках установок миття автотранспорту, вибраний перетин монониток у вигляді чотирьохпроменевої зірки і фІЛЬЄ- ' ра з відповідним формуючим отвором. Проведено аналіз матеріалів, що торкаються розмірів формуючих отворів фільер, спроектовані і досліднені експериментальні фільери. Виявлено, що співвідношеній довкиїш І та ширини, j променя фільери має суттєве значення при формуванні заданого профілю перетину монониток. Для характеристики цього співвідношення введено коефіцієнт форми фільери Кф, ЯКИЙ дорівнює Кф =-£//’•

Аналіз вшшеу на профіль сформованих монониток дозволив ВИЯВИТИ, що при % < 4 одержуються мононитки з оплившою формою, що прагне до кола. За допомогою фільєр !з = 5,5*6,4 отримані мононитки з оптимальним чітким чотирьохпроменевим (хрестообразним) перетином. Формування та витягування таких монониток проходить у стабільному режимі. А ось використання фільєр з Кф > 9, хоча і-забезпечує формування монониток з чітко виявленим чотирьохпроменевим профілем, однак із-за надмірно довгих і тонких променів мононитки схильні до втрати стабільності форми при витягуванні. Розроблено методику проектного розрахунку параметрів формуючих отворів фільєр по характеристиках лінійної щільності та форми монониток, які завдаються.

Проаналізовані показники і властивості монониток, сформованих за допомогою фільєр з профільованим та круглим отвором. Профільовані мононитки мають механізм розщеплення вільних кінців, що відрізняється від механізму розщеплення /лоно-

- 18 -

виток з колоподібним перетином.

Інформацію, яку одержано в результаті досліджень та обробки експериментальних даних, було покладено у основу технічного завдання на створення потокової лінії ЛРН-8 виробництва монониток для щіток. Наступним етапом роботи явилась розробка конструкторської документації відповідно до ТЗ. Документація потокової лінії ЛРН-8 виробництва монониток розроблена під керівництвом автора даної роботи і передана Дослідному заводу НВП "Хімтекстильмаш" для виготовлення облад-напня лінії. Планом роботи НВП "Хімтекстильмаш" передбачається проведення у 1995 р. на Дослідному виробництві НВП монтажу та пуско-налагоджувальних робіт потокової лінії ЛРН-8.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 1 РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ

1. Вперше на основі виконаних теоретичних та експери-

ментальних досліджень запропонована композиція полімерів і знайдеио режим її переробки з метоп одержання профільованих монониток, ідо розщеплшться, які задовольняють заданому комплексу експлуатаційних вимог. -

2. Дооліджена можливість одержання монониток, що розщеплюються, із композицій на основі ПКА і ПЕВТ з добавками

«

полімерів, що кристалізуються, та аморфних. Виявлено, що композиція із ПКА з різною відносною в'язкістю, а також із сполучення несумісних полімерів (ПКА і ПЕТФ), дозволяє одержувати мононитку, що розщеплюється. Спосіб одержання питки, що розщеплюється, захищено авторським свідоцтвом № 370287. .

3. Вивчено властивості монониток, що розщешшються, із ПЕВТ з добавками полістиролу, поліпропілену, поліізобутилену, поліетилену низького тиску, полікапроаміду, суміші сопо-

- 19 -

лімеру вінілхлориду і стиролу та ізопренового каучуку. Виявлено залежність основних фізико-мехаиічних показників монониток від складу композиції і властивостей полімера дисперсної фази. Показано, що змінюючи якісішй та кількісний склад композиції на базі ПЕВТ можна зоільшитп початковий модуль монониток від 500 до 1120 Ш/м та відносне розривне навантаження від 6,9 до 14,1 сН/текс. З досліджених композицій найбільш високу здатність до розщеплення і оптимальний рівень основних фізико-маханічітх показників має композиція ЇЇЕВТ і аморфного поліізобутилену.

4. Проведено дослідження структури монониток із композицій ПЕВТ і поліізобутилену. Дисперсна фаза поліізобутилену існує у матриці ПЕВТ у вигляді дискретних сферичних часток розміром від 0,1-0,2 до 2-4 мкм, розподілених у об’ємі матриці. Кількість і розмір часток залежать від вмісту поліізобутилену у композиції та умов змішання і формування.

5 ^тзикоч/еханічні показники монониток із композицій ПЕВТ і ПІГ залежать як від кількісного складу композицій, та.'с і від величини кратності витягування. Значення цих показників зростає при збільшенні ступеня орієнтації моноші-і зменшенні Емісту ПІБ у композиції.

6. Розроблено математичну модель процесу формування монониток, що розщеплюються, із ПЕВТ з добавками ПІБ. Проведено оптимізаціи процесу одержання монониток до иіток в ме-«х вивченої області факторного простору, що забезпечує максимальну здатність матеріалу монониток до розщеплення. Розрахункові значеннл параметрів процесу підтверджено експериментами .

- 20 -

7. Досліджено можливість і визначено технологічний режим переробки відходів виробництва і монониток зношених при експлуатації щіток.

8. Досліджено вплив параметрів формуючого отвору фільє-ри на профіль монониток із композиції ПЕВТ і ПІБ. Розроблена і випробувана конструкція фільєри, яка дозволяє отримувати профільовані мононитки з необхідним по вимогам експлуатації комплоксом показників. Розроблено методику проектного розрахунку параметрів формуючих отворів фільер по характеристиках лінійної щільності та форми монониток, які завдаються.

9. На базі інформації, одержаної експериментальним шляхом, а також раніше виконаних НВП "Хімтекстильмаш" робтт по створенню обладнання, розроблена конструкторська документація потокової1лінії ЛРН-8 виробництва моношток до щіток. Документацію передано Досліднс;.іу заведу НВП "Хімтекстильмаш" для виготовлешш технологічної^ обладнання потокової лінії.

10. Розроблений технологічний процес виробництва щіток установок миття автотранспорту освоєний НВП "Хімтекстильмаш". Комплекти щіток серійно виготовляються по заявках замові'чків.

11. Експлуатація виготовлених НВП."Хімтекстильмаш" щіток із монониток, що розщеплюються, показала, що по ефективності. миття та зносостійкості щітки зідповідають крьдим закордонним зразкам.

Основний зміст’ дисертації опубліковано у слідуючих роботах:

1. Пидтилок Л.М., Додонкина В.И., Соколоеский И.М.,

Кузнецова Л.Г. Оборудование для производства бикомдонент-ного волокна - ЦНИИТЭИлегпищемаш, і.і. ,'1972 - 56 с.

2. Л.С. 270961 (СССР) Устройство для формования многокомпо-

. , - 21 -нентных синтетических волокон /Л.И.Пидтялок/ - 1968.

3. А.С. 289758 (СССР) Устройство для формования ипогокоыпо-нентных синтетических волокон из расплавов плн растворов полимеров /А.П.Зайцев, Л.М.Пвдтилок, В.И.Белитчеяко, Р.И.Шнуренок/ - 1970.

4. А.С. 370267 (СССР) Высокообьемная комплексная пить /Л.М.Пидтилок, Б.П.Левицкий и др./ - Евллот. изобрет., 1973, № II. -

5. А.С. 461984 (СССР) Устройство для формования многокомпонентных синтетических волокон /А.П.Зайцев, Л.М.Пидтилок, В.И.Болптченко, Р.И.Шнуренок/ - Биллет, изобрат., 1975,

Я 8.

6. Пвдтилок Л.М., Ступа Б.И., Цебренко М.В., Иванова И.Н., Левицкий Б.П. К вопросу получения профилированной мононити для щеток установок койки автомобилей. - К., 1994. -8 с. - Доп. э ШГБ Украины 20.04.94, № 842 Ук94.

7. Пидтилох Л.М., Ступа В.И., Цебрэнко М.В., Кузьменкова Р.А. Лоза В.М., Гутарева Л.И. X вопросу выбора полимерных материалов композиции для формования расщепляющихся мопони-тей - К., 1994. - 7 с. - Д^л. а ШГБ Украины, 20.04.94, ’ » 841 Ук94.

8. Пидтллок Л.М., Левицкий Б.П. Щэткп для мойкт: транспорт -Инф. листок № 33-93 - Чернигов: Укр. инфориг. корпорация "УкрНГИ", ЧЩШ1, 1393. - 4 с.

9. Пидтилок Л.М., Левицкий Б.П., Кузьменкова Р.А., Лоза В.М. Исследование процесса получения композиционных профилированных расщешгящихся мононитей //Тез. докл. мевдуняр, кауч. - техн. конф. "Композиционные материалы. Технология и производство", 11-13 октября 1994 г. п.Песчаное. - Киев, 1994 г. - с. 120-121.

- 22 -ANNOTATION

PidtiloJc L. M. "T.'ie development and investigation of techno-logioul process and equipment for production ol' profiled splitting monofiluienta for oar und bus laundry", manuscriptt thesis lor technical doctor's degree competition on the speciality 05.17.15 cneuical fibres technology - Eiev, 1994. The subject of inquiries» the technology of manufacturing profiled splitting out of polymer blends. A quantity and quality composition compound ia suggested and nodes of its processing is brought to produce monofilamenta which compile with a defined complex of operational requirement8. The usage of brush complete sets have shown their high wear resistance and washing efficiency.

АННОТАЦИЯ

. Пицтилок Л.М. "Разработка в исследование технологического процесса в оборудования для производства профилированных расщепляющихся моионитей для установок мойки автомобилей и автобусов", рукопись, диссертация на соискание ученой степени, кандидата технических наук по специальности 05.17.15 - технология химических волоки, - Киев, 1994-г. Объект исследования-технология получения профилированных расщепляющихся монони-тэй из смесей полимеров. Предложен количественный и качественный состав композиции, найдены и освоены режимы ее переработки для получения ЫОНОШ1ТОЙ, удовлетворяющих задаїшому комплексу эксплуатационных требований. Эксплуатация комплектов щеток показали их Еысокую износоустойчивость и эффективность мойки.

Перелік клячових слів

Мононитки профільоваг', суміш полімерів, розщепленая, формування, витягування, структура, показники ниток фільє-ра, потокова лінія.

rrn „ 3K0HCPFI/I "з- 24? 7- /СО 94 і.