автореферат диссертации по процессам и машинам агроинженерных систем, 05.20.03, диссертация на тему:Производственные мощности и структуры технологических линий капитального ремонта двигателей Д-240 и их модификаций

' ¡ О \j • ■

A I) H V) V-'.'-'ï

1 I) ¡.¡.u

ИЛДЮИЛЛЬННЙ АГРАРНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

УДК 621.43.004.67 На правах рукоин,-

ФЕДОСЕНКО Cepriii Анатолшович

ВИРОБНИЧ1 ПОТУЖ1ЮСТ11 СТРУКТУР!! ТЕХНОЛОПЧНИХ Л1Н1Й КАШТАЛЫГОГО РЕМОНТУ ДВИГУHFB Ц-240 ТА ÏX МОДИФ1КАЦ1Й

05.20X13 Експлуатащя, »¡лчовлення та ремонт rj / сЬчьськогосподррськоТ техшкч

АВТОРЕФЕРАТ днсертацп на здобуття паукового стуненя кандидата техшчних наук

КИ'Ш - Ш;»

Дисартац1я е рукописом.

Робота викокана у Льв1вському державному с1льськогосподар ському Хнстнтут!

Науковай кор1вшсс: доктор теххйчшх наук

прсфосор,. акеде-<;1к АН® СШКОЗ^Н О.Д.

0ф1ц12н1 спонзнтя: доктор таяПчннх нар

професор I«/..;

кандндз? те:ш!чних пар К ОЗЛЛУШ В Л

Проз1дна усгакова ~ ВАТ Льв1вагрорз:лмайпос?а'3

^хист дисертацИ в1дбудеться " п ¿^ер&З'У^Ъ95 р.

годин! на зас1да1ш1 спэц1ал1зовано1 вчено£ Ради Д.01.05. в Нац1ональному аграрному ун1верситет1 за адросоа: 25204 м. Ки1в-41, вул. Геройз Оборони, 13, навчальнкй корпус 7, ау; торХя 27.

Просимо взята участь в обговорена! дисертацИ п!д час захисту або над1слати в1дгук на автореферат у 2-х прим1рншн зав1рених .печаткою, на адресу 252.041, м. Ки2в-41, вул. Гере Оборони, 13, сектор захисту дисертац!й.

3 дисертацХею можна ознайомитись у С1бл1отец1 Аграрш ун1верситвту.

Автореферат над!слано " 1995 р.

Вчений секретар соц!ал1зовано1 вчено! Рада кандидат техн1чких наук,

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ АКТУАЛЬН1СТЬ ТЕМИ. Ремонт с1льськогосподарсько1 техн1ки зд!йс-нюеться зде01льшого агрегатним методом. Ефективн1сть використання матер1альних, енергетичних 1 трудових ресурс1в- у технолоПчному процес1 (ТП) кап1тального ремонту (КР) агрэгат1в значнсю м1рою зу-мовлюеться в1дпов1да1стю м1й виробничою потужн1стю агрегатно-ремо-нтного п!дприемства (АРП) I структурою техналоПчно! л1н11 (ТЛ). В1дом1 методики унеможливлюють об'ективне обгрунтування ц1е! в!д-пов1дност1, оск1Льки не враховують структурн! властивост1 ремонтного процесу 1, зокрема, мнонину в!дм1н його конструктивно-техно-лоПчного базису (КТБ). Тому наявн1 ТЛ КР агрегач1в здеб1лыюго в р9сурсоБитратн1, що негативно вшшвае на ефективн1сть с!льсько-господарського вироСництва. В дисертац11 ця прогалина заповнюеться розробкою теоретичних'1 методичних засад розрахунку 1 проектувошя ГП КР двигун1в, що умонливлюз вивчення залезкностей м!ж властивос-гями КТБ I показниками ефективност!. ТП, а в1дтак - узгоджэняя в!д-¡юв1дност1 м1к виробничою потужностю 1 структурою ТЛ.

Дисертац1я в частиною науково-досл!дницьких роС1т, виконаних у 1ьв1вському державному с!льськогосподарськсму 1нститут1 за наступ-шми темами: "Розробити 1 впровадитк процеси ремонту с1льськогос-юдарсько! техн1ки, що забезпечують основн1 вимоги господарств за-[Щних район!в УкраЗйш" на 1986-1990 рр. № ДР у ВНТ1Ц 01.87. Ю50847); "Орган1зац1йно-технолог1чна взаемод1я в систем!. ремонту . експлуатацИ МТП" на 1991-1995 рр.

МЕТА РОБОТИ - п!дв;лздати ефективн1сть використання мэтер1аль-гах, енергетичних I трудових ресурс!в у техколог1чному прсцес! начального ремонту дизельвих двигун1в.

На пГдстав! анал!зу стану питания в теорИ та практиц! рсмонт-ого виробництва , сформульован! задач! досл!.ц:;е:стл: 1) проанал1зу-ати теорэтичн! засади провктуваикя агрегатно-ремонтшп. п1дпр;'.ем-

ств та оц1нити ефективн!сть 1х робота; 2) обгрунтувати науково-ме-тодичн! засади проектування технолог!чних процес!в кап1тального ремонту двигун1в 1 визначення за енергетичним критер1ем оптимальных структур окремих виробнкчях д1льниць 1 технолог1чно2 л1н11 загалом; 3) на п!дстав1 машинного моделювання встановити залежност! параметр!в технолог!чно! л1н!1 та показник!в ефективност1 техноло-г1чного процесу в!д продуктивное^; 4) визначити оптимальн! структура технолог!чних л1н1й кап!тального ремонту двигун1в Д-240 та 1х модиф1кац1й 1 сформувати з них параметричний ряд; 5) впровадити результата досд!да9Ння у виробнкцтво та розрахувати енергетичний 1 економ!чний ефекти.

ПРЕДАЕТ Д0СЛ1ДШЮЯ - залежност! параметр!в технолог1чно1 л1-та показник!в ефективност! технолог!чного процесу капХтального ремонту дизельных. двигун1в в1д продуктивност! 1 властивостей кон-структивно-технолог1чного базису. .

ОБ'бКТ Д0СЛ1ДШШЯ - двигун Д-240 та його модаф!кац11; техноло П1 1 ремонтно-технолог!чна обладнання ТЛ; технолог!чний процес КБ НАУКОВА НОВИЗНА полягае в тому, що л1я!я КР .цвигун!в розгляда-еться як складна технолог1чна система, досл!даення яко! зд1йснюе-ться на Шдстав! моделювання ТП поетапно на операцМному, фазовому 1 узагальненому р1ЕНЯх.

Розроблено методики: оц!нки технологи 1 технолог!чного облад-нашя за питомиыи сукупними енерговитратами; синтезу ефектквнш комплекпв обладна:шя виробничих д1льниць 1 комплекс 1в обладнанш ТЛ в!даов1дно на фазовому 1 узагальненому р!внях; моделювання час-ткових технолог!чних процес!в (ЧТП); визначення оптимальнее структур виробничих д1льниць 1 ТЛ загалом; обгрунтування параметричногс ряду л!н1й КР двигун!в за 1х виробничою потужн!стю.

Отркмано: залежност! параметра 1 показник!в ефективност1, я; ЧГП, так 1 ТП КР загалом у функц11 в!д властивостей НТВ 1 р!чно!

продунтивност! ТЛ.

ПРАКТИЧНА ЦШНТСТЬ. Серед альтернативних встановлен! пр1орите-тн1 технологи 1 технолог!чне обладнання для Еиконання процесу К? двигун!в, а такон 1нтервалн продуктивностей 1х ефективного ккори-стання. Визяачено оцтимальн! структура виробничкх д!льннць 1 вс!ех ТЛ. Обгрунтовано паракетричний ряд л1л1й КР двигун!в Д-240 та 1х модиф1кац!й.

Реал!зац1я розроблених рекомендац1Я вдо оптамальних структур ТЛ умокливлюе рвсурсозаоп>эджэння з систем! техн!чнсго серв!су.

РВАЛ13АЦ1Я. За результатами дисертац!йно£ робота ВАТ "Велико-мост!вськкй Агротехсерв!с" Льв1всько1 област1 передан! рекомзвда-ц!1 для рекопструкцИ' л1н11 КР двигуа1в типу Д-240.

Злементн методик використовуються студентами факультету мзха-н!зац!1 с. г. Льв!вського ДСП в курсовому 1 дипломному проектува-нн1.

АПР05АЦ1Я. Головн1 положения дисертацП обговорен! та схвален1 на заседаниях м1ккафедраяъного сек!нару факультету механ1зац!1 с. г. та на наукоЕИХ коггференц!ях Льв!вського ДСП (1989 -1994 рр.),. рог1ональн1й науково-практичнМ конферэнцИ "Актуальн! напрямки паукового забезтаченая агропротаслового кошиехсу зах!дних район!в -УРСР" (Оброшино, 1890 р.), конференцП молодих вчэних та спец!ал1-ст1в "Наукоз! резробки 1 досяпюння далодих вчених -с!льськогос-водарському виробництву" (взлека Бакта, 1991 р.), науково-практич-н1й кскференцИ молода:-. вч-эшхх "Ооверпшкствование хозяйственного механизма к интенсификация агропремшзлэнного производства" {Житомир, 1991 р.), нэуково—Биробнзч1Я ксяфэрэнцИ "Наукове забвзпечен-ня агропрошелззого комплексу зах!дного рег!ону УкраЫи а умовах переходу до ринкових в1дносин" (Льв!в, 1992 р.).

ПУБЛЖА1Ш. Результата досл1дезнь викладен! в 12 наукових роботах загальним обсягом 3,7 друкованих аркув!в.

СТРУКТУРА ТА ОБСЯГ ДИСЕРТАЦИ. Дисертац1йна робота складавтьс; з вступу, п'яти розд1л1в, загальних висновк1в та рекомендац!й ви-робництву, б!бл!ограф!чного списку та додатк!в. Загальний обся1 дисертацИ Зв7 стор1нок, в т. ч. 155 стор1нок машинописного тексту, 23 таблиц!, 29 рисунк!в. Б1бл!ограф!чний список мае 218 найме-нувань.

ДЕКЛАРАЦ1Я ОСОВИСТОГО ВНЕСКУ ДИСЕРТАНТА. Теоретичн! шредумов! моделювання ТП КР дизэльних двигун!в 1 формування структур ТЛ 3! енергетичним критер!ем; алгоритми моделювання ЧТП для зм!нного те-хнолог!чного Оазису; методика синтезу ефективних комплект!в облад-нання виробничих д!льниць 1 комплекс!в обладнання ТЛ; залежност: параметр1в виробничих д1льниць i ТЛта показник1в ефективност! ЧТ1 ! ТП загалом в!д продуктивн!ст! i властивостей КТБ; оптимальн! структура виробничих д1льниць i л1л!й КР двигун!в та 1лтервали про-дуктивностей 1х ефективного використання; параметричний ряд ТЛ КЗ двигун!в Д-240 та ix модиф!кац1й. ' ■--

SMICT РОБОТИ

СТАН ПИТАНИЯ В TEOPII ТА ПРАКТИЦ1 РЕМОНТНОГО ВИРОБНИЦТВА

Робота ремонтно-обслуговуючо! бази (РОБ) спрямована на задово логшя вшог основного сШьськогосподарського виробництва. Но зва каючи на значке матер!альне забезпечення ремонтного виробництва використання в ньому велико! к!лькост! енергетичних 1 трудових ре сурс!в, воно не виконуе в повному обсяз! поставлен! перед ним зав дання. Це частково пояснюеться шзькою ефективн!стю ремонтного ви робнтцтва, зумовленою недосконал!стю метод1в його розрахунку проектування. .■■'.-.

Питаниям проектування РОБ,.визначенню обсяг1в та рац!ональног розпод!лу ремо'нтних роб1т м!ж окремими п!дприемствами, розрахунк ТП КР присвячен! досл!дження B.C. Крамарова, B.I. Казарцева, I.I Луневського, I.e. Ульмана, В.П. Суслова, С.С. Черепанова та низк

• 5

1нших вчених.

Окремо сл1д вид1лити роботи I.C. Лев1тського щодо виробкичоУ програми 1 зони д11 ремонтного п1дприемства, а також щодо потреби узгодження програми, р!вня технологи 1 виробничо* структури АРП. Хоча цю потребу не було реал1зовано, проте роботи згадапих вчених були покладен1 в основу методик проектування наявно! РОБ с!льсько-господарсько! галуз1.

По-новому досл1джують ТП 1 структуру розб!рно-складальних д1-льниць, обгрунтовують оптимальну продуктивн1сть ремонтно-техноло-г1чного обладнання О.Д. Семкович та його учн1. Новизна полягае в .структурному моделюванн! процесу, досл!дженн1 його динам!ки, внас-л!док чого в1дкриваеться шлях до в!дшукання в!дпов1дност1 м1ж мож-ливостями КТБ 1 вт!ленням 1х в орган!зац!йно-техя!чн! параметри.

ТЕ0РВТИЧН1 ПИТАНИЯ Д0СЛ1ДЖЕННЯ ТВХНОЛОГ1ЧМХ ПР0ЦЕС1В I 0ПТЙМ1-ЗАЦ11 СТРУКТУР ТЕХНОЛОГИЯМ ЛШШ КАПТТАЛЬНОГО РЕМОНТУ ДВСТУНХВ. Технолог1чна л!н1я характеризуемся множиною параметр1в, котр1 в1добранають 11 структуру (С) 1 принципи функц1онування. Розр1зня-ють параметри КТБ 1 параметри ТП. До перших в!дносяться конструк-ц!я i передремонтний техн1чний стан об'екта ремонту, техн!ко-експ-луатац!йн! характеристики ремонтно-технолоПчного обладнання, оснастки 1 1нструменту, к1льк1сть одиниць г-го типу оснащения, чисе-льн1сть виконавц!в, фронт ремонту. Параметрами ТП в - такт вироб-нидтва, к1лък!сть операц1й, 2х тривал!сть, тривал!сть ЧТП ! ТП.

Тохнолог!чну л!н!ю можна представити у вигляд1 !ерзрх!чно2 по-сл1довност! структурних складових: робочв м!сце; виробнича д1льни-ця; ТЛ. Ефективн1сть структури ТЛ проявляеться в результат! 11 фу-нкц!онування - виконання ТП, який в насл1дком взаемодИ структурних складових 1 мае також структурну будову. Кожн!й структуры!« складов!й ТЛ в!дпов!дае структурна складова ТП: операц!я; ЧТП.

Досл!дження ТЛ зд!йснюеться петодаш! ыоделивання - зам!нсю

оркпяаду л!н!2 21 моделлю 1 вивченням властивостей оригЗлалу на п1дстав1 досл1д2эння кодел1. Модель системи в1доСражае лише т1 кжякини характеристик {Уи), як1 залежать в!д досл!дкувано1 мно&ини паремэтр1в {Бт> за умови означено! мнокина зовн1ш1х чинник1в С^}.

0ск1лъки ТЛ е складной техэолог1чноа системою (ТС), то вона зам!нюеться 1ерарх1чною посл1довн1стю моделей, як1 в1даов1дають р!вням досл!дження ТП - операц1£ному {У^}, {Б^}, фазовому

(р!вень ЧТП) {У^>, {8*), узагапьненому (р1вень ТП) (У™),

«£>. У формал!зованому вигляд! модел! ТЛ на в1дпов1дних р1внях розгляду в1дображаються залехиостями

Ф «£». (1> «ф- Ф (2)

{у™}« \ ({Х£>. {Б™}). (3)

Задача оптим!зац!1 вводиться до вЧдзукання тако! в!даов1дност1 м1ж зовн1ш1ми чинниками 1 парамзтрг&а робочого м1сця {Б^}, Еиробничо! д1льниц1 {Б^} 1 вс1в! ТЛ {Б™}, для якоГ показники ефективност! (характеристики), в1даов1дво, отарацЦ, ЧГП 1 ТП набували б екст-рэмальних значень. Загальна схема досл!даення подана на рис.1.

Початковою умовою досл1деэнея на шергц1Сашу р1вп1 в власти-вост1 КТБ, який являв собою поздаання конструктивного (КБ) 1 тех-ножиЧчного базис1в (ТБ). Конструктивней базис задаеться постИЗним (двигун Д-240 з техн1чним станса, ¡до вшагае КР), а ТБ - зм!нним (технологи, технолог!чнэ обладнання). 0кр1м того, змИгними у дос-л!даэнн1 е такт вироОнзщтва 1, якоау в1дпов1дав р!чна нродуктивн!-сть робочого м1сця Пр, потукн1сть виробни4о1 д1льнвд1 Мд 1 ТЛ Мтл.

Конструкц1я двигуна, кодел! операцШ 1 ЧТП в1добра1Ш2оться в1д-пов1дао звааеними ор1ентованш.ш графами - вк (Ик, Ьк); йто (гто, 1то); Сф (2ф, Iф), де Ы, 2,то, 2ф - мнокини вераин, що символ1зу-ють складальн1 одиншц, перехода ! операц!*; Ьк, Ьто, Ь$ - множили ребер, як1 вказують на характер конструктивных. зв'язкХв м1к скла-дальними одиницями двигуна, часових зв'язк!в. ы!н переходами (для

операцЗА) 1 чассвих зв'язк!в м!к технолог!чкими операЩями (для

ЧТО).

__|р!ВН1 д о с л I д а в н ня~1__

I 1 - ОПЕРАЩККИИ —> 2 - ФАЗОБЗИ -» 3 - зтГАЛЬНЕШШ 1

структура дослтлзуванж! МОДЕЛЬ ! процесу д1апа30н ПРОДУКТИВНОСТЕИ ПР01ШСУ |

1 дослшення т эден процесу

Показники ефзктиЕНОст! тех-нолог!чнях опараЩй - Пр!оштетн! технологи ! ремонтне обладнання

Показники ефектиЕност! част-кових тэхнолоПчеих процес!в Штимальн! структури вигобничях д!льшщь

Показшзки ефзктиЕкост! тех-нолог!чного шюцесу Оптимвльн! структури техно-лог!чно! л1н!1

Потуззюст! оптииалышх структур технолог!чко5 л!н11 ■ Парамэтркчиий ряд технолог1-чних л!н1й

Рке. 1. Загальнз схема досл1даення ТП ремонту двигун!в 1 оптим!-зац!2 структура ТЛ.

Модель кснструкцИ.даягуна разом з пародретнтаим •тэхш.чнвм станом е поставок) для плгнування рационально" посл1довност! еико-нання опэрац!й I ЧГП ремонту, а такса формування ряд1в- альтернативна технолог!й 1 технолог1чного обладания.

Структурн1 модэл! ошрац1й 1 ЧТП будуються безв!дносно до значения такту г, а тому в пешорядкоззЕгггл!. Упорядкуватя модель опэ-, рац11 означав знайти теку псед1довл1с?ъ ииезання пэреход!в, яка б забезпэчувзла для зеданого т ы1н1мзльяу траэал1сть операцИ го 1 шхтом! сукунн! екэрговитрати Р°,? на 12 вкконання.

Модель ошрацП Екзначаз складов! тривалостей порэход!в 1 фро-

нт ремонту Io на дан1й одиниц1 обладнання. На п1дстав1 ïx значень розраховуеться: критична значения такту за якого досягаеться максимальна завантаження обладнання 1 в1дпов1дна р1чна продуктив-н1сть Пркр; к1льк!сть дублювань N даного обладнання в досл!джува-ному д1апазон1 продуктивностей Прт1п... Пртах; коеф1ц!енти викори-стання фонду робочого часу виконавця т]° 1 техн!чного використання одиниц! обладнання т)тв на виконанн! дано! onepauiï

= to / fo, (4) ПРкр = F / ткр, • (5)

KJ® = t£ / 'Скр, (6) TJI.B - t» / -ад. (7)

N = Пр max / Пр кр, (8)

де tp, tp - в!дпов!дно тривал!сть робота роб!тника 1 одиниц1 обладнання у загальн1й структур! тривалост1 onepauiï, год.; ? - р1чний фонд часу одиниц! обладнання, год.

Отриман! параметра ! показники, а також техн1ко-екс1хлуатац!йн1 характеристики, обладнання 8 Щдставою для розрахунку залежност1 питомих сукупних енерговитрат P°w в1д поточного значения продуктивное^ Прп

+ + ^ + О)

де Р^п, Р®", - питом! енерговитрати в1дпов!дно живо! ! уречевлено! прац!, енергИ 1 матер!ал!в, МДж.

Для кожно! onepauiï, що моие бути виконана за допомогою р1зно-го обладнання, визначаеться ефэктивнэ, а також !нтервали продуктивностей його доц1льного використання. В заданому д!апазон1 продуктивностей Прш1п... Пршх 1снуе множина посл1довних 1нтервал1в, на яких доц!льно використовувати те або 1ше обладнання, яке називае-ться пр1оритетним.

На фазовому piBHi досл1дження вивчаються можливост! виконання одн1ею единицею обладнання дек!лькох операЩй (i...d) ЧТП посл1до-вно. Доц!льн!сть такого виконання визначаеться на п!дстав! моделю-вакня i пор!вняння енерговитрат у ЧТП для двох вар!ант!в - викона-

9 О. .

ння сукупност1 сперац!й дапим обладнашям (Р " ) 1 кожно" з ее

Л о Г* о о . ,

за допомогою пр1оритетного (_2.-Р„_). Коли я. Рс„ >Р„г,''' °, то об-

Си С ™ У У*

ладнання, то виконув декЗлька операц'1й поол1довно, •"•экаеться пр1-

оритетним пор!вняно з обладавнням, яке отримаяе на опс-ргц1йно;-.у

р!вн1 досл!дження, 1 навпаки. Таким чином для Еиробнзгшх д1льнипъ

формуються ефективн1 комплекта обладнання 1 визначаються 1нтервали о • о •

продуктивностей ) 1х ефективного використання.

Необх1дна чисельнЮть виконавц!в на виробничих д!льницях 1 розяодШ операц1й м1ж ними, за якого досягавться м1н1м1зац1я три-валост! ЧТП, визначавться на п1дстав! побудови модел1 ЧТП 1 впоря-дкування 11 для такп,1в, що в1дпов1дають 1нтервалам' продуктивностей доц1льного використання комплекту обладнання д1льниц!..

Досл1даення ТП на фазовому р1вн1 умокливлюе визначення наступ-них показник!в ефективност!: коеф1ц!ент1в використання фокд!в рс-бочого часу коеного (с-го) виконавця 1 вс!х виконавц!в ЧТП тф коеф!ц1ент1в використання фонд!в робочого часу г-о2 одиниц1 обладнання кожного типу т}ф 1 жятлекту обладнання виробничо! д1льниц! т)ф; гштомих енерговитрат на виконання ЧТП тривалост! ЧТП Т<?

• - 0|п гр0/ч, (Ю) ^о/и^^^гр/хф]), (И)

ф у м л ( х ( у м

Т]Г = гр/тф. (12) г|=(1/кф)[р§1улр/тф]]1 (13)

= р! Ре*' (14) Тф = Гф (15)

Р

де 1;р -тривалЮть робота с-го роб1тнкка на виконанн1 операц1й о=1,

2____1, год; тф-такт ЧТП, год; 3=1,2.....и$-к1льк!сть в'.<конавц1в

м

ЧТП, чол.; 1р„-трпвал1с?ь роботи г-о! одиниц! обладнання на вико-нанн1 опэрад1й £И,2,...год; кф-к1лк«1сть.твхнолог1чкого обладнання виробничо! д1льнкц1, од.; р=1,2,...,х-опврац1! ЧТП; Гф-фро-кт ремонту на д1льнщ1, од.

На узэгадькенсагу р1ви1 досл1д2ення ТП, за коеф1ц1ентаыи г^ 1

т)| зд1йснювться перев1рка можливост1 виконання роб1тниками 1 обла-днанням операцШ дек!лькох ЧТП. У раз1 тако! монливост1 моделюють-ся в1дпов1дн1 процеси 1 уточнюеться к1льк1сть обладнання та чисе-льн1сть роб!тник1в.

3 ефективних комплект1в обладнання формуються комплекса ТЛ 1

о_ с

визначаються 1нтервчли продуктивностей (Пр|;1т1.1х доц1ль-ного використання.

Показншш ефективност1 ТП на узагальненому р1вн! досл1даень визначаються суперпозиц1ею аналоПчних показник1в ЧТП.

На п1дстав1 в1дпов1даост1 м1а потужн1стю 1 структурою обгрун-товуеться параметричний ряд за критер1ем в1дносного в1дхилення пи-томих сукупних енерговитрат сумИних структур ТЛ.

ПРОГРДМА ТА МЕТОДИКА ВКС11Й^в8ВаГМЬНЖС ДОСЛДОЕНЬ. 3 метою моде лювання ЧТП п1дрозбирання, розбирання 1 складання двигуна анал1-зувться його конструкц1я на п1дстав! побудови структурно! модел!.

Технолог1чний базис вивча8ться даференц1йовано для кожного ЧТП. Шдставо» для цього в технолог1чн1 карта на кап1тальний ремонт. Окр1м того, ТБ таких ЧТО як обкатування-випрсбовування 1 фар-бування досл1джуеться на п!дстав1 вивчення альтернатиьних техноло-г1й. рекомендова*шх проЕ1дними науково-досл!дними установами до. впровадання. Тривал1сть операц1й визначавться хронометражем у ви-робничих умовах ремонтних п1дориемств. Для обладнання, цо рекомендована до впровадання, але в!дсутне на даний час у ремонтних п1д-приемствах,,тривал!сть операц1й визначавться анал!тичним методом.

3 огляду на специф1ку ЧТП обкатування розроблено алгоритм 1 програмне забезпечення розрахунку енергобалансу, який дав змогу встановити сп1вв1дношення спокито! I вироблено! енергИ електрич-ною машиною стенда залакно в!д вар1анту реал1зовувано! техьологИ.

Для виявлення прЮритетних технолог1й 1 обладнання .серед аль-тернатпвних розроблено алгоритм визначення,в1даов1дност1 м!ж про-

и

дуктивн!стю 1 параметрами ТБ. Врахован! особливост1 моделей одно!-менних операц!й для кожно! одиниц! обладнання.

Розроблена методика, алгоритм i програмне забезпечення синтезу ефективних комплектов обладнання виробничих д1льниць i шзначення 1нтервал1в продуктивностей Ix доц!льного використання.

3 метою досл!дкення залекностей пара?летр1в та показник!в ефек-тивност! в1д значения т для таких ЧТП, як1 характеризуются посл!-довним виконанням операц1й над одним об'ектом за допомогою oähIsI одиниц1 обладнання (п!дрозбирашя, розбирання, складання, обкату-вання-випробовування), розроблений алгоритм i програмне забезпечення структурного мсделввання. Для досл1даеяня характеру залежнос-тей параметр1в та показник1в ефвктивност! ЧТП киття 1 фарбування, операцИ яких виконуються посл!довно-паралэльно, використано мето-. дику графо-анал1тичного моделювання.

Розроблено методику синтезу комплекс1в обладнання з ефективних комплект1в обладнання виробничих д1лышць 1 визначення 1нтервал1в продуктивностей íx доц1льного використання, а такоя методику фор-нування з цих комплекс!в параметркчного ряду ТЛ за виробничими по-тужностями.

Bei прогреми реал1зован1 на нов! Pascal 6.0. Машинн! експери-менти виконано на ПЕШ IBM PC/IT.

РЕЗУЛЬТАТИ ЕКС1Вйд.-ЗКТАЛЬШа дослшгиь ТА П АНАЛ13. За результатами вивчэння об'екта ремонту побудозана його модель. Еиявлено 9 plBHlB розчленування, яким в!ддов!дають 6 вгрэгат!в, 38 вузл!в, 115 деталей i 272 кр!пильн! детал!. Означено 28 операций ЧТП п1д-розбирання, 88 розбирання 1 260 складання.

Для виконання onepauiñ таких ЧТП-/1-п!дрозбзрання; 2-розбиран-ня; 3-миття; 4-складання; 5-сбкатування-випробовування; 6-фарбува-ння сформован! ряди альтернзтиЕних технолог1й i ремонтно-техноло-Пчного обладнання. В сукупност! до розгляду прййято 11 тзхноло-

к О

у SI" РчКг

N* 1

г!й i 105 одиниць обладнання.

Досл!даэння проведено для д1апазону р!чних продуктивностей 500

- 15000 од.

На операц!йксыу piEKi досл!джеиня встановлено, що для ЧТП об-катування-випробовування пр!оритетною е технолог!я з використанням обкатного масла ОМ-?. 1 'дизельного палива з елемэнтоорган1чною присадкою АЛП-4д, яка реал1зуеться на стенд1 КИ-5543. (рис. 2). Для

ЧТП п!дрозбирання, розбиран-ня 1 складання, осо0лив1с?ю яких е виконання на одн1й одшшц! обладнання шоеини операций,"виявлено пр!орите-тне обладнання - стенда-кан-тувач! ОПР-989,' ОГГГ-5557, г1дровипробовувальний стенд КИ-24002. Для процес1в миття 1 фарбування, як! зд1йснк®-ться в результат! виконання в!дпов1дно 7-ми (миття: 3.1

0,5 2 б 8 К Пр»$од

Рис. 2. ЗалежнЛсть питомих екерго-ритрат ЧТП обкатування В1д продук- _ тибностх для схзних технолопй: :-э використанням обкатних масел • СМ-2 i палива з присадкою АЛП-4ц; 2-обкзтннх масел uí-2 i палива оез присадки; З-з подачею елекщричного-До поверхонь тертя.

-п!дроз!браного двигуна; 3.2-вузл!в 1 деталей загальне; 3.3-дета-лей в1д смолистих забрудкень; 3.4-метиз!в; 3.5-деталей в!д нагару 1 наквпу; 3.6-масляних канал!в £лок1в цил1ндр1в ! кол1нчастих ва-л!в; 3.7-деталей перед.складанням) ! 6-ти (6.1-знежирення поверхн! двигуна; б.2-суш!ння п!сля знекирення; 6.3-грунтування; 6.4-суш1н-ня грунту; 6.5-ф^роування; 6.6-суш!1шя фарби) оперзщй, встановлено перел!к нр1оритетцого обладнання. Кр1м того, для операц!й грун-тування 1 фарбування встановлено пр!оритетну технологНо розпилення лакофарбових матер!ал!в - безпоытряне розпилення без нагр!ву, со виконуеться у камер1 ПЛ-21470 за допомогои установки "Ингуль 0Р-6550" 1 кок;ресора 111-0,15/10. Для пр!оритетного обладнання, за д;п;ь'.огов якого виконуються операцИ ус!х ЧТП, встановлено 1нтер-

вали продуктивностей його. доц1льного (Пр®^) 1 мокливого (Пр|а5) Еикор'1стання.

Для ус!х опэрац!й 1 в1доов1дного пр!оритетного обладнання вия-влено загальний характер залекност! питомих онерговитрат Р^ в1д продуктнвност! Пр (рис. 2). В иенах нэперершост! функцП ф(Пр) ця залежн1сть е г!пэрбол!чпа. Розрпвя функцП зумовлюються дублюванням одно!мэкного обладнання. И1я1малън1 значения в точках розриву для когно! одншц! обладнання е ш>ст1йнкмл. . Еисота стрибнопод!бннх зм!н 1з зб!льшенням продуктивное?! Пр гмешувться ! асинптотично набликгеться до м1н1кального значешя.

На фэзсэоиу р!вн! дослЛдавння для вс!х ЧТИ сформовано наступну к!льк!сть ефективних ко;шлект1в обладнання виробнпчих д!льниць: п!дрозбирання -5; розбирання -10; гаття -25; складання -15; обка-■гування -24; фарбування -13. Для кодюго ношлэкту визначено 1нте-рвали продуктивностей Ех рационального -впкористання. За результатами структурного ! графо-анал!тичного шдолпвання для вказаних д!лькпць впзначеп! 1х оптшлальн! структур:!.

Комплекта обладнання таких виробначих дХльннць як миття 1 фарбування сформовано з урахуваннкм доц!льност! виконення одн!зю единицею обладнання дек!лькох операц1й ЧТП (табл. 1). Що стосуеться ЧТП миття, то, як показали досл!дг-:эшя, ун!ворсальн!сть мийного обладнання не завэди гарантуе доц1льност1 його Еикористання пороняно з спец1ал1зованим. Так, !.гайну магину ОМ-15429 не доц!льно еи-користовувати на виконанн1 1, 2, 3 17-1 операд1й в !нтервал! 500< Пр^2192 од. Пр!оритетнши серед ун±версального обладнання для цьо-го 1нт8рвалу продуктивностей .на никонанн! частнни перел!чених опе-рац1й е мазши СМ-1366Г (1,2 1 7-а операцП для 500С1р<1540 од.), 04-22609 (2, 3 1 7-а операцП для 1540<Пр£1676 од.) 1 ОН-1366Г (2 1 7-а операцП для 1676<Пр^192 од.). Використакня пешни 0М-15429 на виконанн! 4-х операц!й доцЛльне в 1нтервал! 2192гШр^3832 од.

Для ЧТП фарбування встановлено, що операцИ грунтування 1 фар-' бування двигуна в 1втервал1 500<Пр^10364 од. дощльно виконуватй сум!сно в одн1й фарбувальн1й камер1 ГИ-21470 за допомогою двох установок "Ингуль 0Р-5550" 1 одного компресора ГП-0,15/10. Для вщю значень Пр ц1 операцИ доц1льно виконувати окремо. ОперацИ суш1н-ня грунту 1 фарой з 1нтервал1 5СКХПр<*4500 од. також доц1льно об*е-днувати у сушильнШ камер1 ПЛ-302.012. В 1дтервал1 450С^Пр<580£ од. для цих двох операц!й ефективною е сушильна камера 1Ш-310.502. Подальше зростання значения Пр призводить до пер1одичного чергува-ння доц1льност! використання цих двох одиниць обладнання як дл/ сум!сного, так 1 окрем1шнього виконання операц1£.

Таблица 1

Ефективн! комплекта обладаання д!льниць миття 1 фарбування

Умов, по- значення комплекту Рац!ональний :Номер : Мв~п 1нтервал про-:опера-: дуктивностей,:ц!1 :00ладнання од. : : Питом1 енерго-к1сть.: ви5Рати' Мда

ОД- = П8т^ П0

с1 * 3 . Б00-1640 1 ;2;7: Ш-1366Г 1 :1649,44 602,02

3;5 : 0М-9312М 1 :1264,40 487,65.

4 : 0М-6068А 6 : Ш-22601 _1 , : 11,91 1 : 879,44 ____6x17. 297,97

с1 * с6 < 500-4500 1 : 0М-1366Г 1 :1571,78 187,85

2 : ОМ-5897 1 :1790,52 225,29

3;5 : 1Ш-21470 : 0Р-5550 1 : 1 : 246,26 90,12

4;6 :ШГ-302.012 1 :1767,26 255,82

Прим1тка: * в умовному позначенн1 еикн1й цифровий 1дцекс означае номер д!льниц1, а вархн1й - порядковий номер комплекту.

Для досл!джуваних ЧТП 1 отриыашх комплект!в обладнання вироб-ничих д1льниць визначэно залежност! параметр1в 1 показник1в ефек-тивност! в1д продуктивност1 (рис. 3).

1з залб-жностбй иф=ы(Пр), кф=е(Пр), Гф=?(Пр). видно, що в м1ру зб1льшення продуктивном! 1 порядкового номера структури, парамет-ри иф, кф, Гф дискретно зростають. /шив в окремих випадках для ЧТП

иф.

чол. 12

8 4 I

КФ.

од.

8 4

г 0

од. 12 8 4

а/

■

гЛ-

_1—

■ л--

.1 „ '

5,5

7 14 Пр*Ю, од.

14 Пр*Ю3, од.

Рис. 3. Фрагменти закежностей па- 20 раметглв д!льниц1 /а/ та пок?зни-К1в ефеетивност! ЧТП /б/ в1д про- О дукгивност! складання. 0,5

миття 1 складання в1дм1чено зменшення значень иф 1 кф у продуктив-

ностях, в яких в!дбуваються зм1ни структур цих виробничих д!ль-

ниць. Що-стосуеться значения фронту Гф, то спостерЛгаеться б1льш

часта, 1 в окремих випадках (ЧТП фарбування, шггтя) значна (¿10-40

од.), стрибкопод1бна зм!на його у продуктпвностях зм1ни структур

даних д1льниць. В 1нтервалах продуктивностей, в яких структура д1-

льниц1 залишаеться незм1нною, в1дбуваеться пер1одичне наростання

значень иф 1 Хф при' пост!йному значенн! кф. _

Граф1ки функц1й т^ =ф(Пг) 1 т^ =ф(Пр) являють собою прям1, цо

. проходять через початок координат. Стрибкопод1бна зм1на показник!в

1 т;| пов'язана в1дпов1дно 1з зм!нов значень иф 1 кф - 1з зб1ль-

пенням иф 1 кф значения "П^ 1 дискретно змениуються, 1 навпаки.

У м!ру зростання продуктивност1 1 порядкового номера структура

показники т]^ 1 т)| для р!зних ЧТП, починаючи з Пр=6000 од., прийма-

ють в1дпов1дно значения в межах 0,65-0,95, 0,75-0,95.

Характер залекност! тривалост1 циклу ЧТП в1д значения Пр опи-суеться дискретною функц1ею, яка представлена в 1нтервалах непере-рвност! г1лерболами. Максимальн! значения Тф з наростанням продуктивное^ зменшуються. М1н1мальн1 значения Тф в раз1 незм1нно! структура для ЧТП п!дрозбирання, розбирання 1 обкатування залишаю-ться не зм1ннимн, що пояснэетьса використанням у них однотипного обладнання. Зм1на структура призводить до стрибкопо'д1бного нарос-тання чи зменшення значения Тф, яке обумовлене зм1ною значения Гф.

Варто зазначити, що для 01льшост1 ЧТП екстремальн! значення показник!в т]^, г^ 1 Тф досягаоться для р1зних значвнь Др. Винятком е ЧТП розбирання 1 обкатування-випробовування, для яких виявлено продуктивност1, що одночасно забезпечують екстремуми значень т®, 1 Тф.

Зм1на цитомих сукупних екерговитраг ЧТП в 1нгервалах продуктивностей одн!е1 структура описуеться Плерболою. Зм1на структури призводить до стрибкопод1бного зростання значень Р1^. В м!ру зрос-тання продуктивност1 Пр 1 порядкового номера структури висота стрибк!в змэкауеться 1 Р^ стаб1л!зуються. Розкид максимальних I м1л1мальних значень починажчи 3 Пр=6000 од., хвшть в менах 5-ю №. 0ск1льки наступив зростання продуктивност1 не призводить до 1стотного зменаення значень Р® , то це означав, що застосовува-

СП

н! технологи 1 ремонтно-технолог1чне обладнання на виконаян! опэ-рац1й ЧТП досягли максимально шкливого р1вня бфективност!..

На узагалькзноку р1вн1 досл1 даэшя з оптимальних структур ви-робничих д1льниць сштезовано структура ТЛ. 3 отриманих структур ТЛ сформовано 2х параметричний ряд.

За результатами анал!зу шказншс!в ефектизност! ЧТП обгрунто-вано можливЮть 1 доц!льн1сть залученкя одного роб1тш:ка до посл1-довного виконання'опорац!й сум!нних ЧТП п1дрозбирання, розбирення

1 миття в 1нтервал1 500<Пр<756 од. 1 п!дрозбирання, розбирання в 1нтервал1 756<Пр<1486 од. Також обгрунтовано доц!льн1сть поеднання виконання ЧТП п!дрозбирання 1 розбирання на одному стенд1-кантува-ч! 0ПР-98Э в Злтервал! 500<Пр^1566 од. Таке поеднання ЧТП як для роб1тника, так 1 для обладнання умокливлюз п1двищення ефективност1 1х використання, а також зменшення тривалост! технолог1чного циклу Т™ 1 питомих сукупних енерговитрат Р™ ТП ремонту. За отриманими результатами внесено корективи до в1дпов1дних структур виробничих д1льниць.

В досл1джуваному д!апазон1 продуктивностей за результатами синтезу отримано 86 структур ТЛ. Для прикладу, в табл. 2 подано 12 -ту структуру ТЛ (С^д), ефективний 1нтервал продуктивностей яко! перебувае в межах 2192-2459 од. Крайня менша межа 1нтервалу обу-мовлена введениям у структуру ТЛ 3-го комплекту обладнання д!льни-ц1 миття (сЗ), а крайня б1льша - потужн1стю д!льниц1 складання

Анал1з отриманих результат!в св!дчить про незб!жн1сть потужно-стей окремих виробничих д1льниць. Так, максимальний резерв пстуж-ност1 е для д1льниц! п!др'озбирання (Пр^р1 =6571 од.), а м!н1мальний для д1льниц1 обкатування-випробовування (Пр,1ф5=629 од.). М1н1маль-не значения 1лтервалу продуктивностей одн1в! структури становить 10 од., максимальна - 629 од. Лише для двох структур ТЛ 1 С^ потужност1 виробничих д1льниць с^6 I с|, с|2 1. сп1впадають.

Оск1льки залежност1 параметр1в 1 показник1в ефективност1 ТП в сумарними щодо в1дпов!дних залежностей у ЧТП, то для них збер!гаю-ться т! сам! законом1рност1., Варто зазначнти, що на узагалькеному р!вн1 спостер1гаються ст1йк1ш! тенденцИ до стаб1л!зац11 показни-к1в ефективност1, починаючи з Пр=6000 од. (рис. 4). Так, значения ■С в 1нтервал1 6000<Пр<15000 од., стрлбкопод1бно зм!нюючись, за-лишаються в межах 0,7-0,8. КоефШент т)™ в цьому ж 1нтервал1 про-

Таблиця 2

Структура ТЛ (С^), 11 паракетрк та показники бфективност!ТП

ЧТП ' (Фази ТП) Ум. : Марка поз.!обладнання кф, од. т> ф 71 к, пил, тах иф, ЧОЛ. " и !гф, Й-!«- год.: таг,: шах, т!п : тгп

П!дрозби-рання г1 : С1 . ОПР-989 1 0,33 0,37 1 0,40: 0,45: 1 0,86: 2,448 0,77: 2,222

Розбирання с| : ОПР-989 .2 0,53 0,59 2 0,53: 0,59: л 1,73: 5,331 1,56: 4,879

Миття _4 : 0М-15429 с3 : Ш-6068А : 0М-9788А : СМ-22601 1 1 1 1 0,34 0,38 2 0,24: 4 : '5 0,27: 5 3,46: 1459,529 3,86: 1326,679

Складання -Э : КИ-24002 4 : ОПР-989 1 2 0,88 0,99 4 0,52; 4 0.58: 4 3,46: 19,142 3,08: 17,284

Обкатуван-ня С4 | КЙ-5543 4 0,87 0,97 2, 0,82: . 0,92: 4 3,46: 141,936 3.08: 134,612

Фарбуван-ня „1 : 0:,!-13в6Г сб : Щ-9897 :ПЛ-21470 :пл-302.012 1 1 1 1 0,31 0,34 1 Ч 2 0,48: 0,49: 0,24: 4 0,26: 3,46: 1366,722 3,08! 1238,083

Сумарн1 параметра, показники * • - ТЛ щ » 18 0,58 0,63 12 12 13 13 0,51: 19 0,52: 19 0,48: 20 0,53: 20 16,4: 2995,108 16,1: 17,0| 15,4! 2723,759

Прк,11тка: * з уыоваону позначенн! цщрзвий 1вдзкс означав порядко-вий номер структура ТЛ...

дуктивностей набуваз значень 0,8-0,9. Щз а стосуеться значень три-валост! технологичного цзклу Т™, то вошх в 1втерзал1 3000сШр^7000 од. лакать в коках. 14,2-15,6 год. В раз! Пр >7000 од. спостер!гав-ться значнэ зростзкня 1 розвдц значень Т^.

. Питом! сукутш! енэргоЕйтрати з нарастанняы порядкового номера структура 1стотко змэнпушься до Пр--6СОО од. 0п1сля, в м1ру зрос-тання продуктивное?!, зааченкя р™ с'габШзуються, висота стриЗ-к1в, поз'заких !з зм!нсаз с?руктург, з^вкзуетьса. Так, для змэ-шення Р™ станошть 1313,380 ЦЕд, що сгаксвить 14,095 МДж на ода-ющю продуктивное?!. Для СЙ зшазення значень Р?^ становись

¿Л и"

77,436 ! 17,938 ЫДа, що стаковйть в!дпов1дао 0,368 1 0,073 № на одинищо продуктивное?!. Таку тенденц!» зм!нн показгак!в ефективно-

0,5 Рис.

л, • я/ рга j/lt"—

i r-j Ljl

■

j

—

у-

n, u

jj"

Г

t-

J —

я ft

A£-

l-j

4— — —

—

Г

2

5ï

0,5

0,5 0,4

7

0,2 Тгц,

год 18

Í8 M

J

new «lOi

б 5 4

Фрагмент« залежностей параметр!в ТЛ /а/ та показник1а ефектизност! ТП /б/ KP двигунхр в!д продуктивной!.

14 Пр*Ю?од. 3 2 i

6/ r llv

'v

y

/

-à <

! 1- íl y

\

\

n

4

v.-

с 0,6-

ОД ff

0,4.

Ъч, ад

18

■¡6

14

12 }ТП

■w 4Q]

о,&

я

0,5 I

14 Пр*Ю,од.

ст1 ТП ЯР лвигун1в Ттд 1 Р™) можна пояснити там, що

для досл1дауваного- КТБ 1нтервал 6000<Пр<7000 од. в оптимальним. Функц1онування ТЛ в цьому 1нтервал1 гарантув ефективне використан-ня матер1альних, енергетичних 1трудових ресурс1в.

Анал1з в1дсоткового розпод1лу значень' Р™ у ЧТП показуе. що найб1льш енергом1сткими середних в фарбування 1миття (в1дпов1дно 57-381 1 40-51Ж для С^ 1 С®д). Щостосуеться вм!сту окремих скла-дових у загальн1й структур1 питомих енерговитрат, то найвищий высоток в них становлять витрати енергИ, а найменший - жива праця (в1дпов1дао 82,94-61,77« 1 0,08-0,51 % для 1

До параметричного ряду ув1йшли 12 структур ТЛ з 86-ти, що були попередньо синтезован! (табл. 3).

Таблиця 3

Параметричний ряд структур ТЛ КР двигун!в Д-240 1 1х модиф!кац1й

Ум. поз. структу-ри пара-матричного ряду * Виробни-: Меж1 знача поту-:чень проду-кн1сть :ктивност! Мв, ; т1п пах :Пр - Пр , од. : од. дЦр, од. Ыек1 значень питомих енер-г . говитрат ртах _ рю!п етг е» , МДх дР , № к, %

1 Спр 629 : 500-629 129 9407,02-7588,64 1818,38 4

2 Сгтр 1229 : 629-1229 600 7647,41-4162,89 3484,51 40

3 Спр 1540 * 1229-1540 331 4198,25-3439,51 758,74 4

4 Спр 1886 : 1540-1886 346 3836,13-3308,74 527,39 2

_ 5 Спр • 2459 : 1888-2459 573 3400,56-2723,75 676,81 488,13 ,5 4

" 6 Спр 3143 : 2459-3143 684 2740.30-2252,16

7 Спр 4042 : 3143-4042 899 2285.03-1880,86 404,16 4

8 Спр ~ 9 Спр 5182 : 4042-5182 1140 2267.09-1880,68 386,41 4

6779 : 5182-6779 1597 2135,62-1742.37 392,83 5

10 Спр 8837 : 6779-8837 2058 2131.21-1742.80 388а41 5

11 Спр 11618 : 8837-11618 2781 3382 1948.15-1604,12 1846,77-1532,29 344,02 314,47 5 4

12 Спр 15000 :11618-15000

Прим1тка * в умовному позначенн1 цифровий 1ндекс означае порядко-вий номэр структури параметричного ряду.

Як бачимо, !з зростанням виробничо! потужност1 ТЛ, 1нтервал

продуктивностей дПр !х ефективного використання зростае, а еконо-

м1я питомих енерговитрат дРе1/7 зменшуеться. В1д!юсн8 в1дхилення к

питомих сукупних енерговитрат сум1жних структур ТЛ лежить у межах

2

2-5%. Винятком е 2-га структура параметричного ряду Спр, для яко! значения к=40%, що обумовлено розм1щенням дано! структуры у досл!-джуваному д!апазон! продуктивностей.

ЕКОНШГШВ ОБГРУНТУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТА Д0СЛ1Д5ЕНЬ. Економ1чний ефект в1д впровадження результатов досл1дкень в АРП "Великомост!в-ський Агротехсерв!с" Льв!всько! облает! становить 1016,5 млн. крб (в ц1нах за станом на 30.12.94 р.) на р!к 1 досягавться за рахунок реконструкцП 1 впровадження оптимально! структура ТЛ НР дизельних двигун1в.

ЗАГАЛЫП ВШЮБКИ ТА ГЕКОМЕНДАЦП ВИГСШЩТВУ

1. В1дсутн1сть досконало! методики проектування технолог!чпих л!н1й кап1тального ремонту агрегат1в, яка б повною м!рою врахову-вала структурну будову процесу 1 множину вар1ант!в його конструк-тивно-технолог!чвого базису, в одн!ею з головних причин неефектив-них витрат матер!альних, енергетичних 1 трудових ресурс!в в сучас-них ремонтних технолоПчних процесах. Так, що стосувться л1н1й ка-п1тальн - о ремонту дизельних двигун!в ремонтних п1дприбмств зах!д-ного рег!ону Укра!ни, то показяики ефективност! !х робота 8 низь-кими та лежать-в межах: т)™=0,28-0,39; т)™=0,30-0,42; Т™= 14,2 -23,7 год; Р™=9789,45-14039,46 !АДя.. •. .

2. Проектування ефэктивних технолог1чних процес!в вимагае зас-тосування системного методу, повного врахування структурно! !х бу-дови, мнсаини альтернативних вар1ант1в технолог!чного базису - технологи та рвмонтно-технолог!чного обладнання.■:

В результат! проведеного досл!дкенння встановлено, що оптима-льн! локальн! р!шення, наприклад, щодо вибору ремонтно-технолоПч-

ного обладнання на вп<окання окреыих операц!й чи !х мноекк, не за-вхда зб1гааться з глобальним оптимумом система - максимальною вфе-ктивн1 - продесу ремонту. Так, зокрвма, м!н!мум енергоштрат на виконання ошрац!! загального миття вузл1в 1 деталей деигуна з продуктивн!сто Пр=3500 од. забезпэчуеться в раз! викоркстання мий-но! машини 0М-1366Г. М1н!муи енэргонитрат на виконанн! часткового технолог1чного процесу миття з продуктивною Пр=3500 од. вшага? Еккористання на ц!й хе операц!! машни ОМ-15429.

Отав, проектування ефективких процес1в кап!тального ремонту двигун1в тицу Д-240 вимагав застосування !терац!йного п!дходу до розгляду технолог!чшх процэс!в на р!зних р!внях 1ерарх11 - опара-циному, фазовому та узагалькеному.

3. За результата5® машинного моделювання встаковлэнот цо 1з зростанням продуктивное?! так! паказншш ефектавност1, як т)^1 зросташъ 1, починашн в!д Др=6000 од., етаб1л1зуються в1дпов1дно в мехах 0,7...0,8 1 0,8..,0,9. Значения Т^ зм!нюсться по-р!зному: в 1нтервал1 Пр=500-3000 од. спостер!гаеться значкий розкид (12,1 ...20,2 год); для Пр=3000-7000 од.-стаб1я!зац!я (14,2.=.15,6 год); для Пр=7С>00-15000 од. етрИзсо зростання 1 суттевий разкнд (15,6... 24,1-год). Пятом! сукула! ешршштрата в !нтервал! Пр=500-6000 од. 1стотно змешзувгъся {з 9407 до 1814 ЦЦк), а оп!сдя стаб1л!зую~ ться в мэжах 1700.. Л500 Ц2е.

Нэобх!дя1с?ь Ем1ш структура тагаолоПчно! л!н!1 зумовлэеться потребою викорастання 1ееого тицу (марки) або к1лькост! обладнання та," здаб!льшого, супровоотеться гм!нса чксельност! виконавц1в 1 фронту ремонту - чвы б!льша вродуктнвн!сть, тем вид! значения цех параметр1в.

4. За яоказнакачи ефектЕШОСт! твхнолог!чного процесу кандального ремонту двигун!в типу Д-240 встановлено, що найб!льш доц!-льна виробнича потужн!сть ремонтшх н!дприеггств дано! спец!ал!за-

Uli e в межах 6000-7000 од., оск1льки тут вс1 показники ефективно-ст! процесу досягають екстремальних значень.

5. В 1нтервал1 р1чних продуктивностей 500...15000 од. обгрун-товано 86 оптимальних структур л!н1й кап1тального ремонту двигун!в Д-240 та ix модиф1кац1й. 3 них 12 ув1йшли до в1дпов1дного парамет-ричного ряду. Таким чином, 1з 11-ти технолог1й 1 105-ти одиниць ремонтно-технолоПчного обладнання, яке рекомандоване для викорис-тання п!д час кап!тального ремонту двигун1в типу Д-240, ефективня-ми виявились лише 6 технолог1й 1 36 одиниць обладнання. Отриманий параметричний ряд, пор!вняно з рексмендованим ГОСНИТИ, в значно щ1льн1шй 1 забезпечув економ1ю енерговитрат у 1,9 - 2,2 рази.

6. Результата дисертацИйюго досл!даення впровадаэн!. в ВАТ "Великомост 1всыа1й Агротехсерв1сн Льв1всько1 област1. Енергетичний ефект в1д впровадкення 'станоЕив 7,463 №. Р1чний економ1чний ефект (в ц1дах за станом на 30.12.94-р.) становить 1016,5 млн. крб. Розрахунковлй енергетичний ефект в1д впровадаення рззультат!в досл1даен'ь в АРП зах1дного рег!ону Укра1ни становить 35,525 ТДж. Економ1чний ефзкт в1д впровадання становить 4254,824 млн. крб.

Основн! полсгення йнсортацИ ЕШ5лздон1 а пастушнх роботах:

1. Свдорчук О.В., Карпа I.M., Тимочко В.О., Федосенко С.А. Техно-лог!чн1 вкмоги механ!зованого процесу в рослгшшцтз1 до темп!в ремонту машин //Щдащення орг2н1зац1йно-технолог1чного р1вня ремон-тно-в 1дновних процэо1в АПК рег1ону. Льв1в: Льв1в. с.-г. 1н-т, 1990. -С. 84-90.

2. Федосенко С.А., Кузьм1нськиЯ Р.Д. Конструктавно-технолог1чн1 передумоЕИ ефективност1 процесу розбзрання-складання двигуна Д-240 //Над1йн1сть 1 ремонт машин'у с1льському господарств1. - Льв1в: Льв1в. с.-г. 1н-т, 1992. -С. 63-69.

3. Семкович о.Д., Сидорчук 0.В., Федосенко С.А. Енергетичний кри-тер1й обгрунтування доц1льного мийпого устаткуЕання //Над1Йн1сть 1 ремонт машин у с1льському господарств1. -Льв1в: Льв1в. дврж. с.-г. 1н-т, 1993. -С. 43-50.

4. Семкович О.Д., Сидорчук О.В., Федосенко С.А. 0птнм1зац1я струк-тури д1льниц! миття вузл!в 1 деталей даигуна Д-240 //Над1йн1сть i

ремонт машин у с1льському господарств1. - Льв1в: Льв1в. держ. с. -г. 1н—т, 1993. -С. 50-59.

5. Федосенко С.А. Про темпи ремонту тракторних двигун1в //Актуаль-н1 напрямки наукового забезпечення агропромислового комплексу За-х1дних район1в УРСР: Тези доп. наук.-виробн. конф. (25-26 с1чня 1990 р.). -Льв1в, 1990. -С. 157.

6. Сидорчук A.B., Боярчук В.М.,"Тимочко В.О., Федосенко С.А. Взаимоотношения между производственными и ремонтным подразделениями хозяйства //Совершенствование хозяйственного механизма и интенсификация агропромышленного, производства: Тез. док. науч.-практич. конф. молодых ученых. -Житомир, 1990. -С. 68-69.

7. Федосенко С.А. Технолог1чна структура агрегатно-ремонтного п1д-приемства //Науков1 розробки та досягнення молодих учених - с1ль-ськогосподарському виробництву: Тези доп. наук.-практ. конф. молодих вчених та спец1ал1ст1в (25-27 березня 1991 р.). -В.Бакта, 1991. -С. 106.

8. Федосенко С.А. PIbhí розгляду i метода розрахунку технолог1чних процес1в кап1тального ремонту агрегат1в //Наукове забезпечення агропромислового комплексу зах1дного рег1ону УкраЗСни в умовах переходу до ринкових в1дносин: Тези доп. наук.- вироЗ. конференцИ. -Льв1в, 1992. -С. 61-62.

9. Федосенко С.А. Виробнича програма I структура технолог1чно! л1-н11 кап1тального ремонту дизельних двигун1в // Зв1тна конференц1я викладач1в та асп1рант!в за насл1дками науково-досл1дно! роботи 1993 року: Тези доп. конф. (13-20 кв1тня 1994 р.). -Льв1в, .1994. -С. 174-175.

10. Диференцированные нормы времени на замену основных агрегатов тракторов Т-150К, МТЗ-80/82, ГОЗ-6 и текущий ремонт их двигателей в условиях хозяйств: Информ. листок о передовом произв.-техн. опыте /A.B. Сидорчук, В.Г. Мельничук, И.М. Флыс, С.А. Федосенко и др. -Вып. 12. -Серия 36. -JÍS9-155. -Львов: Львов. МТЦНТИ, 1989. -3 с.

11. Организационно-технологическое взаимодействие между ремонтными мастерскими колхозов Хустского агропромышленного обьеданения "Тиса" и специализированными ремонтными предприятиями: Отчет о НИР (промежуточный)/Львов. "СХИ; руков. А.Д. Сбмкович № ГР 01870043860; инв. Л 02900045178. -Львов, 1989. - 104 с.

12. Организационно-технологическое взаимодействие между ремонтными мастерскими колхозов Хустского -агропромышленного объединения "Тиса" и специализированными ремонтными предприятия;,«!!: Отчет о НИР (заключительный)/Львов. СХИ; руков. А.Д.Семкович JS ГР 02900045178. -Львов, 1990. -93 с.

JedoBeyenko S.A. Productive capacity and structures of production lines lor overhaulind of engines D-240 and their modifications.

Manuscript ci dissertation for the degree of Candidate of technical sciences in the speciality 05.20.03 - Operation, restoration ml repairs of agricultural Eachinery. national Unl-veraity of Agriculture, Kiev, 1955.

Defended theoretical and technical principles oî determination of correspondence between the capacity and structure of the line for overhauling oî engines of D-240 jrodol ty poper criterion. Optimal structures in the range of capacity of 500 - 15000 unite have teen established by way of simulation. Parametric array oî capacities for enterprises of the given specialization has teen substantiated.

С.Л. Пропаводствэнкне отгости и структуры техко-логнчесхак лккгй кашталького ремонта двигателей д-240 к ех ко-дзфпсацЕй.

Рухопксь ядссертацпа на соискание ученой степени кандидата технических паук по специальности 05.20.03 - гкеплуатацпя, восстановление и ремонт сельскохозяйственной техники, Национальны! аграрный ушзерситет, г. Киев, 1395.

Заицдцэются теоретические и методические основы определения соответствия мззкду мощностью и структурой линии капитального ремонта двигателей типа Д-240 по энергетическому критерию. Посредством моделирования установлены оптимальные структура в диапазоне мощностей 500-15000 ад. Обоснован параметрический ряд «o'jçîocTefl предприятий данной специализации.

Клачов! слова: обладнання, енергетичкий критвргй, лроцос, структура, ыодвлювання

П1ДП.Г.0 spjsy I3.02.9C. Форм.пап.60x84/16 Ум.друк.арк.1,39.

Уч.-Епдаз.л. 1,13. Пап1р друкерська*. Друк охсе-тнп;;.

Зам. 55. тир. 100.

Ротапринт ЛДСГ1 йгблянп, Студенська, 2.