автореферат диссертации по электротехнике, 05.09.12, диссертация на тему:Прогнозное микропроцессорное управление широтно-импульсными преобразователями

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Фетюхіна Людмила Вікторівна

ПРОГНОЗНЕ МІКРОПРОЦЕСОРНЕ КЕРУВАННЯ ШИРОТНО-ІМПУЛЬСНИМИ ПЕРЕТВОРЮВАЧАМИ

05.09.12 - Напівпровідникові перетворювачі електроенергії

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

ХАРКІВ -1996

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі "Промислова електроніка" Харківського державного політехнічного університету.

Науковий керівник - доктор технічних наук, доцент Сокол Євген Іванович Офіційні опоненти - Лауреат Державної премії України, академік

Провідна організація - НДІ ВО ХЕМЗ м. Харків,Міністерство

машинобудування, військово-проміслового комплексу і конверсії України.

о 14 год. ЗО хв. на засіданні спеціалізованої вченоі ради К 02.09.14 в Харківському державному політехнічному університеті.

(310002, м. Харків-2, МСП, вул. Фрунзе, 21, ХДПУ)

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського державного політехнічного університету.

Автореферат розісланий "//" січня 1997 року

МАЕН, доктор технічних наук, професор Сенько Віталій Іванович Кандидат технічних наук,старший науковий співробітник

Щербак Яков Васильович

Захист відбудеться "27” лютого 1997 р.

спеціалізованої вченої ради

Вчений секретар

Гончаров Ю.П.

з

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

. Актуальність проблеми і ступень дослідження тематики. Створення силових напівпровідникових перетворювачів з мікропроцесорним керуванням є складовою частиною комплекса проблем розробки та освоєння складних технічних систем з пристосуванням обчислювальних засобів і мікроЕОМ.

Підвищення вимог до якості та швідкодії регулювання вихідних координат перетворювальних установок у режимах автоматичної стабілізації, програмного та слідкуючого управління привело до створення нових більш удосконалених повністю керуємих напівпровідникових пристроїв. А необхідність підвищення якості вхідних енергетичних показників перетворювачів з метою поліпшення іх електромагнітноі сумісності з мережою та підвищення частки потужності, що перетворюється, обумовило швидке проникання мікропроцесорного керування у перетворювальну техніку.

Застосування традиційних структур авторегулювання на основі аналогової схемотехніки доцільно лише у ряді простих окремих випадків, тоді як у перспективі реалізація складних законів керування буде вирішена лише на рівні прямого цифрового управління (DDC - direct digital control).

У теперішній час існує багата кількість розробок DDC, де мікропроцесор виконує функцію регулятора, копіючи відомі алгоритми аналогового регулювання, а також функцію С1ФУ с визначеним класом імпульсної модуляції. Різновидність DDC в силовій електрониці, що заснована на прогнозному обчислюванні результату, може бути віднесена до "інтелектуальних" мікропроцесорних систем керування (ІМС - intelligent microprocessor control), які мають ряд позитивних якостей порівняльно з вищезгаданими. Ці системи за результатами одно- чи багаторазових обчислювань за інтервал дискретності перетвоювача приймають рішення про здійснення наступної комутації ключей силової схеми, а послідовність комутацій приводить у підсумку до реалізації заданої функції схеми.

Застосування прогнозного мікропроцесорного керування дозволяє розробити якісно нові пристрої перетворювальної техніки для різних галузей народного господарства. Використання цього виду мікропроцесорного керування дає змогу вирішувати задачі регулювання при швідкодії, близької

до крайньої, у стаціонарних і аварійних режимах, а також при слідкуючій відробці напруг і струму заданої форми.

Широтно-імпульсні перетворювачі постійної напруги широко вживають для регулювання та стабілізації напруги різних споживачів електричної енергії. Розробка, дослідження та впровадження мікроконтролерів і систем на їх основі, що реалізують прогнозне мікропроцесорне керування по новим алгоритмам стосовно до широтно-імпульсних перетворювачів є актуальною задачею.

Науково-дослідницька робота по темі дисертації проводилась

відповідно з:

-координаційним планом науково-дослідницьких робіт по комплексній проблемі "Наукові основи електроенергетики" на 1991-1995 рр., п. 1.9.2.2.1.2.19.;

-державною цільовою науково-технічною програмою 5.1.2. "Розвиток перетворювальной техніки, як засіб енерго- та ресурсозбереження, підвищення технічного рівню машинобудування", проект 5.51.02/069-92 "Інтелектуальне мікропроцесорне управління напівпроводниковими

перетворювачами електроенергії";

-госццоговірною темою "Розробка і дослідження прямого

мікропроцесорного керування ШІП з поліпшенними динамічними характеристиками".

Метою дисертаційної роботи є розробка нових алгоритмів прогнозного мікропроцесорного керуванші широтно-імпульсними перетворювачами і їх програмно-апаратна реалізація.

Поставлена мета вимагає рішення таких задач:

- аналізу механізма реалізації процесів кінцевої тривалості в широтно-імпульсних перетворювачах при аналоговому керуванні;

- розробки алгоритмів прогнозного мікропроцесорного керування, реалізуючих процеси кінцевої тривалості широтно-імпульсних перетворювачів;

- розробки алгоритмів крайніх по швідкодії процесів за допомогою прогнозної МПСК по середньоінтегральному значенню вихідної коордінати;

- програмно-апаратної реалізації, запропонованих алгоритмів

мікропроцесорного керування широтно-імпульсними перетворювачами.

Об'єктом дослідження е широтно-імпульсний перетворювач з прогнозним мікропроцесорним керуванням.

Методологія та методи дослідження. При рішенні поставлених завдань використовувались: операторно-рекурентний метод аналізу та синтезу

електричних кіл; непреривне та дискретне перетворювання Лапласу; методи рішення лінейних та нелінейних диференційних рівнянь; методи математичного та фізичного моделювання.

Наукова новизна проведених досліджень полягає у такому:

- проаналізований механізм реалізації процесів кінцевої тривалості (ПКТ) у широтно-імпульсних перетворювачах при аналоговому керуванні;

- розроблено нові алгоритми прогнозного мікропроцесорного керування, на основі одно- та багатократного прогнозів, які реалізують процеси кінцевої тривалості в ШІП;

- розроблений новий алгоритм мікропроцесорного керування, який

реалізує крайні по швидкодії процеси по середньому значенню вихідної

координати;

- розроблено програмно-апаратні засоби мікропроцесорних систем керування, що дозволяють реалізувати запропоновані алгоритми прогнозного керування та значно підвищити швидкодію існуючих мікропроцесорних контролерів за рахунок програмно-апаратної оптимізації.

Теоретична та практична значимість результатів роботи полягає у слідуючому:

- запропоновані нові алгоритми реалізації ПКТ при прогнозному мікропроцесорному керуванні у широтно-імпульсних перетворювачах дозволяють поліпшити динамічні показники цих систем;

- розроблена конфігурація прогнозної мікропроцесорної системи керування, яка доповнена пристроєм сполучення з об'єктом, а також зроблений вибір формату подання даних у арифметичних операціях. Це дало змогу підвищити швидкодію при виконанні обчислювальних операцій в реальному масштабі часу;

- проведені дослідження оптимізації програмного забезпечення дали

змогу додатково зменшити витрати машиного часу при виконанні керуючої програми на 35%. .

Конкретний особистий внесок дисертанта у розробку наукових результатів, що виносяться на захист:

- засіб формування процесів кінцевої тривалості при прогнозному

мікропроцесорному керуванні в широтно-імпульсних перетворювачах;

0

- засіб крайнього по швидкодії мікропроцесорного керування по середньоінтегральному показнику ;

- розробка алгоритмів прогнозного мікропроцесорного керування ШІП, а також їх апаратно-програмна реалізація. -

Реалізація результатів роботи здійснювалася шляхом розробки та впровадження методики проектування прогнозних мікропроцесорних систем керування у НДІ ВО ХЕМЗ, а також комплекса керуючих програм для ШІП з поліпшеними динамічними характеристиками. Ряд теоретичних положень, що викладені в дисертації, використовуються в учбово-методичній работі у Харківському державному політехнічному університеті при читанні курсов "Мікропроцесори та мікропроцесорна техніка" та "Цифрові та аналогові електронні управляючі пристрої".

Апробація роботи. Наукові положення та результати дисертаційної роботи докладалися на 8 Міжнародних науково-технічних конференціях.

Публікації. По темі дисертації опубліковано 18 друкованих робіт, у тому числі отримано 2 авторських свідоцтва СРСР.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, чотирьох глав, заключення, списку літератури. Обсяг дисертаціі 186 сторінок, з них 110 сторінок основного тексту, 37 сторінок малюнків.

ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтована актуальність теми, сформульована мета та задачі досліджень. Викладено основні наукові та практичні результати, які отримані в работі, а також основні положення, що виносяться на захист.

В. першому розділі розглянуті специфічні особливості широтно-імпульсного перетворювача як елемента системи автоматичного регулювання. Проведений аналіз показав, що прогнозне мікропроцесорне керування , яке має інтелектуальний рівень, призначається для реалізації складних законів керування ШІП, як у стаціонарних, так і в аварійних режимах. Математична модель перетворювача, яка закладена в керуючий контролер, здібна прогнозувати зміну координат стану на інтервалі дискретності.

У теперішній час відомо цілий ряд методів, за допомогою котрих здійснюється вибір структур і параметрів СЛР, які забезпечують заданий запас стійкості, швидкодію та якість переходних процесів по внходним координатам. На основі їх аналізу зроблений висновок про те, що для реалізації алгоритмів прогнозного мікропроцесорного керування найбільш доцільно застосувати операторно-рекурентний метод з подальшою перевіркою на математичних і фізичних моделях.

В цьому розділі дана класифікація засобів керування та регулювання широтно-імпульсними перетворювачами. Показано, що застосування 1МС керування відкриває широкі перспективи для здійснення таких задач, як; реалізація программно-змінювальних та адаптивних законів керування; поліпшення динамічних характеристик перетворювачів; виконання задач діагностики, захисту та сигналізації.

З урахуванням раніш проведених досліджень були визначені мета та основні задачі дисертаційної роботи, що приведені у розділі "Загальна характеристика роботи" цього автореферату. '

У другому розділі показано, що одним з найбільш ефективних методів є метод імпульсних моделей, який дозволяє розглянути структуру широтно-імпульсного перетворювача в цілому як дискретну та застосувати для аналізу та синтезу добре розробленого математичного апарату г-перетворюваиня.

Аналіз і синтез процесів на виході ШІП достатньо ефективно можно проводити при імпульсній лінеаризації його передаючих властивостей, що призводе ШІП до амплітудно-імпульсного модулятора. В цьому вГшіїдку аналіз стійкості в ''малому" вирішується точними методами, а якість переходних процесів оцінюєтся для випадку малих відхилень від стану рівноваги. Динамічні характеристики в "великому" одержати достатньо складно, так як процеси істотно змінюються від періоду до періоду, для їх опису використовуються числені методи послідовного розрахунку з урахуванням начальних умов на кожному інтервалі. Другою ускладнюючою обставиною є те, що статичні та динамічні характеристики ШІП, який працює по принципу ШІМ-ІІ, схильні до впливу пульсацій на вході системи керування, що з'являються внаслідок замкнутої структури, тому навіть при лінеаризації рівнянь такого ШІП, що приводить до амплітудно-імпульсної моделі, необхідно ураховувати дію фактора пульсацій.

Проведені дослідження показали, що вплив фактора пульсацій Г властивий тільки системам з адитивними зворотними зв'язками, тому значення Г у мікропроцесорних системах прогнозного типу дорівнює одиниці.

У цьому розділі також розглянута квазінепереривна модель широтно-імпульсних перетворювачів. В основі цього підходу лежать два основних положення: ' .

-нелінейна динамічна система приводиться до лінейної структури з змінними параметрами та в припущенні постійності цих параметрів описується в області зображеннь по Лапласу та г-зображеннь;

-знайдене г-зображення штучно уявляється у вигляді двох співмножників, один з котрих розглядається як передаточна функція деякої умовної системи, а другий - як зображення деякого умовного сигналу на вході умовної системи. Це дозволяє перейти до часових функцій за допомогою умовних різносних рівнянь, використовуючи їх як рекурентну формулу для послідовних обчислювань тактових значень оригіналу з урахуванням реальних залежностей змінних параметрів від часу чи поточних координат самої системи. При цьому рекурентна процедура проводиться по явному обчислювальному алгоритму, але володіє абсолютною стійкостю, яка властива неявним методам.

Відповідно з викладеним переходні процеси у стуктурі, яка представлена на рис. 1, описуються наступними явними рекурентними рівня кйми:

+1] = У[л + 1] =—ї-;і [п +1] =—7-. • (1)

4 д д д

1 ТАф 0 Ріп] 0

д = 1 1 -АТ/ /2 С 1! -а- < М[п\ 1 47/ /2 с

0 -\т/ Ак 1+ Ак Мл] - АЯТ/ Ак 1 + %„

і Мя] 0 1 У2к Ял]

д« = 1 1 г? М[п\ А,Т/ /2 С Дп = ~тАс 1 М\п\

0 Мл] І + кт/ Ак 0 ~АпТ/ Ак Мл]

Рис. 1

Значення коефіцієнта передачі ключів у тактові моменти А„ визначаються алгоритмом роботи ШІП, при цьому в точках переключення необхідно брати праве значення, яке відповідає стану ключей на даному поточному тактовому інтервалі.

Початкові значення струмів та напруг і<р[0], ЩО], іц/0] визначаються вихідним станом схеми, з котрого починається перехідний процес. При цьому напруга джерела живлення е(і) також може взагалі змінюватися за часом.

Таким чином, ці співвідношення є універсальними, тобто придатними для синтезу будь-яких законів керування.

У розділі розглянуто вплив вхідного фільтру на синтез алгоритмів керування та показано, що при виборі вхідного фільтра по запропонованій методиці забезпечується статична та динамічна стійкіть всієї системи, а сам фільтр опиняється ланкою, постійна часу котрої значно більше ніж постійна часу ланцюгу навантаження. Тому при розробці алгоритмів керування впливом вхідного фільтра на процеси, які існують у ланцюзі навантаження, можна знехтувати.

У третьому розділі розроблені крайні по швидкодії алгоритмі*, прогнозного мікропроцесорного керування широтно-імпульсними перетворювачами.

У цьому розділі були проаналізовані структури мікропроцесорного регулювання ШІП. Показано, що прогнозне МП-керування дозволяє здійснити принципи автоматичного регулювання більш високого інтелектуального рівня, шо опираються на прогнозні розрахунки процесів у реальному масштабі часу. Структура такого МП-керування показана на .2. Об'єкт, що описується системою диференціальних рівняннь п порядка (при цьому він може мати змінну структуру при обліку комутаційних процесів у

напівпроводниковому перетворювачі) контролюється по всім інерціальним координатам X].. .х„ , що визначають його поточний стан, цифрова інформація о котрих, як і інформація о сигналах завдання та збурення поступає в МПС. На відміну від традиційних структур, тут відсутні адитивні зв'язки, а задача МП (по суті це математична модель ШІП) - обчислення потрібного моменту включення чи виключення силового ключа ШІП у кожному поточному такті, засновуючись на прийнятої стратегії керування, при якій забезпечується потрібна швідкодія, якість процеса, достатній запас стійкості.

Реалізація структури МП-керування заснована на використанні нетрадиційних алгоритмів керування, заснованих на операторно-рекурентному методі розрахунку процесів у електричних ланцюгах і системах.

Алгоритм крайнього по швидкодії керування ШІП для випадку аперіодичного навантаження забезпечує переходний ПКТ тривалістю в один такт. При цьому відстежуються тактові значення //«/, відповідні мінімальним наприкінці паузи попереднього такту.

Різносне рівняння першого порядку зі змінним коефіцієнтом у , що визначається параметром і[п] , має вигляд:

([я + 1] = е ^‘(і(п) + (Є'МЛ -1)).. (4)

/ к0

Досягнення заданого струму за один такт здійснюється вибіром значення у[п] згідно виразу:

у[п] = Т//Го !п(1 + і3\п + Це"> - 1\п\). • (5)

Дія практичної реалізації запропонованого алгоритма у реальному масштабі часу добрий результат дає білінейна апроксимація виразу (5):

у\п] = , де Я = Цп + 1]е/г" - і[я| . (6)

1 о Л + І

Точність такої апроксимації залежить від параметру . При

^ помилка не перевищує 2 %, а при < 0,8 - 5 % .

Для системи другого порядку рекурентне співвідношення має вигляд:

х[п + 2] + ах[п +1] + Ьх\п\ = с[у „+| 1 + сі[уп) (7)

а = -(е + е ); (8)

ь = е-іТЛУА,Кі (9)

-т/ Ут/ -т/ уТ/

Т}е /т'(е-'т' - 1)-7\е 1 (е /г’ -1) /іт

£ __ “ “ і (10)

М “

, -і)-т;(/^ -і)]

СІ =--------ТГІТ--------------' *■ '

М 2

та використовується як алгоритм МП-керування ШІП ПН при формуванні потрібного закону зміни вихідної координати .г(/). Зокрема, досягнута крайня швидкодія у вигляді процеса кінцевої тривалості, який закінчується за два такти перетворювача при забезпеченні інтенсивного затухання субгармонічних коливань у[і]. Часові діаграми показані на рис. З а, б. при різних стрибках завдання.

Для випадку, коли необхідно досягнути крайньої швидкодії по підтримці чи зміні по заданому закону пріоритетної вихідної координати реалізують перехідний процес по її середньоінтегральному значенню, в той час як решта координат системи може змінюваться.

При цьому виникає питання про стійкість такої системи та швидкості затухання перехідного процеса. У випадку нестійкості системи, а аналіз можно провести будь-якими відомими методами, переходять до реалізації перехідного процесу за більше число тактів системи.

а)

б) Рис. З

Рис. 4

Рекурентну процедуру обчислення потрібних імпульсних 5-функцій у кожному поточному такті, котра забезпечує перехідний процес за один такт по середньоінтегральному значенню вихідної координати об'єкта описують такі вирази :

для системи другого порядку

Потактовий розрахунок перехідного процесу при стрибці завдання виконаний на математичної моделі, перехідний процес показаний на рис. 4. Аналогичні результати одержані для системи третього порядку.

Четвертий розліл присвячений апаратно-програмній реалізації розроблених алгоритмів прогнозного керування.

Вибір структури апаратної частини мікропроцесорної системи, яка працює у режимі прогнозу, у більшості випадків залежить віт функцій, які вона виконує при керуванні. При цьому основним параметром, від якого залежить швидкодія системи, є час, необхідний для прийняття рішення МП-системою. Цей параметр у рівному ступені залежить від швидкості передачі інформації у каналі обміну, продукційності обчислювальних засобів, олтимізації програмного забезпечення.

У розділі подані різні конфігурації архітектури апаратної частини прогнозної МПСК. Показано, що у випадку цілочисленого формату представлення даних застосування арифметичного співпроцесора для систем прогнозного типу є недоцільним. Невід'ємною частиною архітектури МПСК перетворювачем є пристрій сполучення з об'єктом (ПСО). Схема ПСО, що розроблена, дозволяє організувати передачу на об'єкт сигналів керування ШІМ, а також запуску АЦП чи виробку цих сигналів програмованими таймерами, що розташовані на платі ПСО. Зрівнюючи часові витрати на прийняття рішення у структурах ПСО з таймером і без нього, можно зробити такі висновки. По часу перетворення аналог-код, часу обчислення уТ, часу прийому вхідних для однопроцесорого модуля кодів

(12)

л,[« +1] = (х,\п] + сУ[л])ёа'г; х2[п +1] = (х2[п\ + Ь2ЗІп])е“іТ;

(14)

(13)

напруг і струмов вони не відрізняються між собою. Але загальний час у другому варіанті зростає. Причинами цього є необхідність організації роботи з перериванням (у загальному випадку переривання повинні бути багаторівневими) та перенавантаження таймерів під час роботи. Разом з тим. повне функціональне використання мікропроцесора робить структуру з проміжним таймером в цілому більш перспективною. Очевидно, що вибір стуктури треба робити з урахуванням потрібної швидкодії МПК, котра в свою чергу залежить від частоти ШІП і деяких іншіх факторів. .

Істотно підвищити швидкодію систем можно також максимально використовуючи лише ті модулі системи, які принципіально необхідні, та їх оптимальні режими робот. Проведені дослідження показують, що, наприклад, застосування арифметичного помножувача у режимі ”з накопиченням" чи "з відніманням" дозволяє скоротити кількість математичних операцій та тим самим зменшити час виконання керуючої програми до 50% порівняно з базовим варіантом. '

Розробка алгоритмів керування повинна виконуватись з урахуванням специфіки та можливостей цифрової обчислювальної техніки та самі алгоритми повині мати мінімально можливу кількість операцій з великим часом виконання, таких як ділення, помноження, піднесення до ступеню та т.п. Також показано, що застосування мов високого рівня, що мають засоби вводу/виводу, обробки переривань, можливість працювати з окремими бітами та т.п., для розробки керуючих програм дало позитивний результат.

На основі алгоритмів, що отримані у розділі 3, були розроблені керуючі програми, що реалізують крайнє по швидкодії прогнозне мікропроцесорне керування ШІП.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ВИВОДИ

Виконана робота яшіяє собою узагальнення та вирішення комплексу задач, які мають наукове, практичне та прикладне значенім.

1. Показано, що прогнозне мікропроцесорне керування, що мас інтелектуальний рівень, дає змогу формувати ПКТ ШІП як функцію мети без підвищення порядка структури та параметричної корекції у всьому діапазоні змінення входного сигналу.

2. Одержано основні рекурентні співвідношення для синтезу алгоритмів

прогнозного мікропроцесорного керування, що забезчують крайні по швидкодії перехідні процеси. _

3. Розглянуті специфічні особливості побудови мікропроцесорних систем прогнозного типу для ШІП. Вибрана структура МПСК, яка володіє найкращими показниками як для однократного, так і для багатократного прогнозів.

4.Розроблено нові алгоритми формування ПКТ ШІП за допомогою прогнозної МПСК при одно- та багатократному прогнозах. Показано, що розроблені алгоритми дозволяють з високою точністю зформувати переходний процес кінцевої тривалості при крайньої швидкодії.

5. Показана доцільність формування крайніх по швідкодії перехідних процесів за допомогою прогнозної МПСК за один інтервал дискретності по середньоінтегральному значенню вихідної координати ШІП і отриманий рекурентний алгоритм такого процесу.

6. Розглянуто особливості побудови архітектури мікропроцесорних контролерів, які працюють у системах прогнозного керування ШІП. Визначено вимоги, що пред'являються до модуля сполучення з об’єктом, та запропонована реальна схема. Показано, що такі системи доцільно доповняти арифметичними розширниками, а також застосовувати цілочислений формат предстаатення даних.

7. Розглянуто питання побудови структур однопроцесорних систем

прямого мікропроцесорного керування ШІП, які працюють у режимі реального масштабу часу. Показано, що безтаймерний варіант побудови мікропроцесорного контролера, володіє більшою швидкодією ніж таймерний. .

8. Проведений аналіз підвищення швидкодії за рахунок оптнмізації програмного забезпечення. Це дозволило скоротити час виконання керуючих програм на 35%.

9. Розроблені керуючі алгоритми прогнозного мікропроцесорного керування ШІП. Результати, що отримані при математичному моделюванні повністю збігаються з експериментами, які проведені на фізичних моделях. Керуючі программи, які розроблено для мікропроцесорного контролера на базі МПК К1810 дозволяють керувати ШІП при частотах до 10 кГц.

ОСНОВНІ ПУБЛИКАЦІЇ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1 .Домнин И.Ф., Фетюхина Л.В. Использование языков высокого уровня в системах экспресс-прогнозного управления Межвуз.науч.сборник "Вопросы преобразовательной техники и частотного электропривода, Саратов, 1992, с.4-9.

2.Фетюхина Л.В., Шишкин М.А., Ластовка А.П. Специализированный управляющий контроллер с арифметическим умножителем. Межвуз.науч.сборник "Вопросы преобразовательной техники и частотного электропривода, Саратов, 1993, с.34-40.

3.Сокол Е.И., Домнин И.Ф., Фетюхина Л.В. Анализ эффективности применения арифметического умножителя в управляющих контроллерах. Техническая электродинамика, Киев, 1993, N 4, с.34-37.

4. Фетюхина Л.В., Зинин Ю.С. Формирование оптимального управления вентильных систем на основе аналитического решения. Сб.трудов МНТК "РЭС-93", Алушта, с.205-209.

5. Сокол Е.И., Фетюхина Л.В., Ластовка А.П. К вопросу о

быстродействии микропроцессорных систем управления

полупроводниковыми преобразователями. Труды МНТК "Проблемы автоматизированного электропривода. Теория и практика. 1994, с.57

- 6. Сокол Е.И., Фетюхина Л.В. Прогнозное микропроцессорное

управление ШИП Труды МНТК "Проблемы автоматизированного электропривода. Теория и практика. 1995, с.197

7. Shipillo V.P., Sokol E.I., Domnin I.F., Fetiuhina L.V. Microprocessor Prognosis Control of Semiconduction Power Converter // Proceed, of Int. Conf. of PEMC'96, Budapest, Hungary, Vol.l, pp.303-306.

S. Сокол Е.И., Кипенский A.B., Фетюхина Л.В. и др. Цифровое устройство для управления вентильным преобразователем. А.с. № 1595624, БИ N 38, 1990. .

9. Сокол Е'.И., Кипенский А.В., Фетюхина Л.В. и др. Цифровое устройство формирования переходных режимов в вентильном электроприводе машины непрерывного лигья. А.с. №1595624, БИ N36, 1990.

10. Разработка прямого микропроцессорного управления для систем питания ускорительно-накопительных комплексов. Закл. отчет по НИР №0293V001238, 1992, 252с.

И. Интеллектуальное микропроцессорное управление полупроводниковыми преобразователями электроэнергии. Закл. отчет о НИР №0195V014008, 1996, 96 с.

12.Сокол Е.И., Кипенский А.В., Колесник Ю.И., Фетюхина Л.В. Аппаратная реализация микропроцессорных систем управления вентильными преобразователями. Тезисы докладов 2 Всесоюзной научн,-техн. конф., "Микропроцессорные системы", Челябинск, ЧПИ, 1988, с.97.

13. Шипилло В.П., Сокол Е.И., Домнин И.Ф., Фетюхина JI.B., Шишкин М.А. Моделирование на ЭВМ систем прогнозного управления полупроводниковыми преобразователями частоты. Тезисы докл. межа, научно-техн. конф. MicroCad-SYSTEM-93, Харьков, Мишкольц, ч.З, с.86-88.

14. Сокол Е.И., Фетюхина Л.В., Домнин И.Ф. Математическое моделирование электромагнитных процессов в ШИП. Тезисы докл. междн. научно-техн. конф. MicroCad-SYSEM-95, Харьков, Мишкольц, ч.З с.83-86.

Особистий внесок автора в основних .публикациях, які надруковані у співавторстві, складається у такому: представлено результата аналізу динамічних особливостей ШІП у роботах [5,10]; запропоновані алгоритми прогнозного мікропроцесорного керування ШІП у [6,7]; результати експериментальних та теоретичних досліджень ШІП у [1,10,11]; нові схемотехнічні рішення МПСК перетворювачами у [2,3,8,9,12] (при наявності авторського свідоцтва ідеї належать соавторам у рівному ступені); розроблено математичні моделі ШІП у [4,13,14].

ANNOTATION

Fetiuhina L.V. Prognosis microprocessor control of Pulse Width Modulation Converters.

Dissertation for seeking of Candidate of Science Degree on 05.09.12 speciality - semiconductor converters of electric energy, Kharkov State Polyteclinica! University, Kharkov, 1997.

18 scientific works are submitted, which contain the development of new prognosis microprocessor algorithms of PWM converters and their soft- and hard-

ware. Found, that proposed algoritluns provide the increase of quickness of microprocessor control systems and quality of transient processes in PWM converters.

АННОТАЦИЯ

Фетюхина JI.B. Прогнозное микропроцессорное управление широтноимпульсными преобразователями. Диссертация в виде рукописи на

соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.09.12-полупроводниковые преобразователи электроэнергии. Харьковский государственный политехнический университет, Харьков, 1997.

Защищается 18 работ, которые содержат разработки новых алгоритмов прогнозного микропроцессорного управления ШИП, а также их

программно-аппаратная реализация. Установлено, что предложенные алгоритмы обеспечивают повышение быстродействия микропроцессорных систем управления, а также качество переходных процессов в широтноимпульсных преобразователях.

Ключов1 слова: широтно-импульсный преобразователь, прогнозное микропроцессорное управление, алгоритм, программно-аппаратная

реализация.