автореферат диссертации по архитектуре, 18.00.04, диссертация на тему:Принципы функционально-планировочной организации приморских городов Ливана (на примере г. Триполи)

_ J .iiV.nl '

МВСЬКИЙ

ДЕРЖА8НИЙ ТНХН1ЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ БУД1ВНИЦТВА IАРХГГЕКТУРИ

ЮСЕФ МУХАМЕД ЗУХЕ1Р

УДК 711,453.4

ПРИНЦИП« ФУНКиЮНАЛЬН0-Р03ПЛАНУВАЛЬН0[0РГАН13АЦ|Г ПРИМОРСЬКНХ Ml CT Л1ВАНУ (НА ПРИКЛАД] М.ТРШ0Л1)

18.00.04 - *М1сто5удування та лэндшафтна apxtreinypa"

Автореферат дисертацПГ на здобуття наукового ступеня кандидата ар*1тектури

КиТВ - 1998

Диеертац1ею е рукопис.

Робота виконана в ХарювськШ державшй академП мгського государства ММстёрсгва освггиУкраГни.

кандидат архггектури, доцент ХОДЮК Микола Васильевич, Зав'|дуючий кафедрою ХарювськоГ державнот академП"м!ського господарства

доктор аротектури, професор ПАНЧЕНКО Тамара Федота на, головний науковий сшвробп-ник Державного науково-дослщного та проектного шституту з шстобудуваиня

кандидат архп-ектури, професор КУШН1РЕНКО Мар1я Марювна, професор кафедри м'ютобудування КиТвського державного техшчного ужверситету будшництва \ архетектури

УкраТнська академ1я мистецтв, архггектурний факультет, ММстерство культур и та мистецтв УкраТни, м. КиТв

Захист в'дбудеться 11 червня 1998 року о 13 годиж на засданш спефалоовано! вченоТ ради Д 26.056.02 Кшвського державного техжчного унюерситету буд1вництва ! арх!тектури: м. КиТв, Повпгрофлотський проспект, 31, №н.31Э.

3 дисертац!сю можна ознайоыитись у бШлютец! Кшвського державного техшчного ужверситету будвництва I архйектури: м. КиТв, Повггрофлотський проспект, 31.

Автореферат розкланий"_7 * тРавня__ 1998 р.

Науковий кер!вник -

Оф|Ц!Йн1 опоненти

Пров&на уста нова -

Вчений секретар спец1алЬованоТ вченоТ ради

"ПмохШВ.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнклъ теми. Л1ван розташований на схщному узбереяою Середземного моря. На п!вноч1 та сход1 П1ван межуе з Cupiera (на протяз! 278 км), на п1вдн1 - з Палестинською азтоном1ею (на протяз! 79 км), на saxofti омиваеться Середземним морем. Територ1я Л!вану- 10,4 тис.км2. Чисельн1сть населення - 4,0 млн.чоловж. Республпса ГПван займае важливе транзитно-транспортне значения в Середземноморському басейШ та е зах!дними морськими воротами до Аз1Т, а також ланцюгом, який поеднуг КГ з Свропою (близько 1200 км доузбережжя Чорного моря на niBH04i) та з Африкою (близько 500 км до узбережжя Червоного моря). Ун!кальн1сть такого географшного розташування обумовила активну 1нтеграц1ю економ1ки Гавану до систем» мЬкнародних господарських зв'язкй, а також досить bhcokí тем пи урбан1зацИ краТни. В 1960 р. частка м1ських мешканфв у Л1ван1 складала 44%, десять роюв потому - вже 62%, до 1980 р. мешканцями mIct стали 76% усього населення краТНи, на меж! 1990-1995 pp. ця цифра перевищила вже 80%. Отже, практично за одне поколшня Л1ванське суспшьство з аграрного, частково патр1архального, перетворилося у висококонцентроване м!ське. Найб!льш bhcokí темли росту чисельност1 населення властив! для таких лриморських м1ст як столиця Л1вану -Бейрут (2180 тис.чолов!к) I Tpinoni (890 тис.чоловж), що обумовлюе значний дисбаланс в структур! мерезю м!ст Л1вану, коли практично 80% населення краТни зосереджено в двох приморських MicTax.

Л1ван - переважно г!рська кратна. Приморська р!внинна зона Л1вану дуже вузька. На п!вдн1, де гори близько п!дходять до берегу, тт ширина складае всього 1,5 км; на nfBH04i зона зб!льшуеться, сягаючи шсцями 10 та öinbuie к!лометр13. Разом з тим, приморсью територм Л1вану с найбшьш щ!льно заселеною та жтенсивно освоеною зоною краТни, м!стобуд1вний розвиток якоТ мае глибок! (сторичн! корен!, що почався ще в III-IV тисячолИт! до н.е. з утворення незалежних ф1н!к1йських м!ст-держав: BiSnoca, Угарита, Авада,, Tpinoni на п1вноч! краТни, Tipa та Сайди - на п!вдн|.

Сьогодн! на узбережж! сконцентрован! 12 приморських míct, cím з яких е м!стами-адмМстративними центрами мухофаза (Бейрут, Tpinoni, Сайда) чи када (Tip, Батрун, Джубейпь, Джун1я). Щтьисть населення на приморських територ!ях сягае 400-450 чол./км2, в той час коли в долиж Бекаа вона складае 50-70 ч0л./км2, в Прському Л1важ -30-35 чол./км2. Значний внесок у розвиток приморських територШ П<вану вносить Бейрутський мЬкнародний аеропорт I морський порт. До п!ванських nopTis Tpinoni та Сайда проведен! нафтспроводи найб!льших компанШ "1рак петролеум компакГ (Великобритан!я) та "Арабл1н-америкен ойл компанГ (США), як1 розташували в цих мютах своТ нафтопереПнн! заводи.

Все це св!дчить про те, що приморськ! и ¡ста вЭДфають ключову роль у фориуванн! софально-економ1чного потенцюлу Швану, як! е морськими входами до краТни та на баз) яких здШснюсться основний товарно-фошовий о61г краТни, голов ним и розпланувальними центрами приморських територШ.

В той же час механ!зм м1стобуд!вного управл1ння розвитком м1ст Швану недостатньо ефективний. Вщсутшсть нац!ональних профам по стратеги м!ського та репонального розвитку, а такой науково обфунтованих прогноза розвитку приморських територ1й та приморських м/ст /Ивану призводить до хижацького використання ресурав цього репону. Шванськ! проект^ установи не мають единих нацюнальних норм з проектування. Будшельне законодавство фунтуеться та под!ляеться за адм№стративно-територ1альним принципом. Кожна мухофаза мае свШ адмж!стративний центр, в якому I вир/шуються конкретн! питания буд1вництва.

Сприятлив! природно-шматичн! умови, близьюсть до моря стимулюють зростання чисельносл населения та сприяють його концентрацп саме на морському узбережж! в приморських м1стах. Водночас збереження еколоп'чног р1вноваги на територГС кра'[ни вимагас управлшня темпами урбадааци приморських територШ, Тх просторовоТ ¡ндустр1алвацп, а також пошуком нових форм перспективноТ розпланувальнот органЬацПГ приморських м!ст. Це обфунтовуе актуальшеть проблем и формування функцкжально-розпланувально)" структури приморських м!ст Лшану.

Дисертац1йне дослщження спиралося на роботи, присвячеш загальнотеоретичним проблемам розвитку м1ст, яю викладеж в працях: М.Г.Бархжа, Ю.П.Бочарова, В.В.ВладМрова, А.Е.Гутнова, М.МДьом1на, П.Лаврика, В.А.Лаэрова, В.Ф.Макух1на, А.1.Р1мши, А.М.Рудницького, 1.М.Смоляра, Т.Ф.Панченко, Г.Й.ФШьварова, 1.0.Фом1на та )н.

В дисертацГС врахован! також досл1дження з формування функц1онально-розпланувальноТ структури мют I мкьких агломерацМ у специф1чних реп'онах, як! виевгглен! в роботах: В.Р.Кролуса, М.М.Куширенко, В.О."Пмохша,

B.К.Щербаня, Т.В.Устенко та ¡н.

Вивчекня автором м!стобуд1вноТ спадщини свое! кратни фунтувалося на роботах лШанських I закордонних спец(ал!ст1'в: 1.М.См1лянськоТ,

C.Л.Стеклицького, К.Бернхардта, Ж.Велерса, Салш Хамаде, Сл1б1 Камаль Сулеймана, Н.Джежел1ан'|, Авад Мунзер, Рашад-ель Джисра та ¡н. Значна частина цих роб)т с, здеб1льшого, 1сторичними.

Водночас, м1стобуд1вн1 досл!дження з проблем розвитку приморських мгст I район® для умов Л1вану в1дсутн1, що п!дтверджуе актуальн1сть обраноГ теми, обумовлюе мету та завдання роботи, выб¡р сб'ектв дошдження.

Мета досл!дження полягае в розробц! принципе I методичних рекомендацМ щодо удосконалення функц1онально-розпланувальнот структури приморських м1ст Л1зану.

У в1дпов(дност1 з поставленою метою були визначен! завдання доел!дження:

1. Охарактеризувати ¡сторичн!, соц)ально-економ'1чн] та адмш1стративно-пол(тичн1 передунови м!стобуд1вного освоения приморських територ!й П1вану.

2. Вивчити та проаналйувати ввчизкяну та закордонну практику проектування приморських мют I район1в.

3. Виявити фактора, як1 впливають на функц!онально-розпланувальну оргажзац1ю приморських мгст.

4. Визначити типолопю приморських м!ст Лшану на п1дстав1 функц1онально-розпланувальних ознак I з урахуванням рельефноТ ситуацГГ.

5. Розробити принципи та методична рекомендацйг щодо удосконалення функц1онально-розпланувально'Г структур» приморських м1ст на приклад! м. Тртол(.

6. Розробити функц!онально-розпланувальн1 модел! впорядкування структури н. Тртол1 як центру м1ськот агломерацГГ.

7. Розробити пропозифТ щодо розпланувальноТ орган1зацП' приморських територ1й в структур! ТртолъськоТ м!ськоТ агломерацГГ.

Об'вктом досШдження е приморсш н(ста - адм!н1стративн1 центри -мухофази або када. Бтьш детально досл(дження проведене по м. Тр1пал1 -другому за чисельн!стю населения мюту Л1вану, центру приморськоТ мюько'Г агломерацПг.

Предмет досШдження - функцкжально-розпланувальна органЬац1я приморських м!ст П!вану.

Методи доспШження: аналЬ I систематизац1я лгсературних джерел; картограф ¡чних, проектно-планувальних I статистичних матер!злш: натур и обстеження; структурно-планувальнэ моделювання; типолопя приморських м'|ст; експериментальне проектування.

Наукова новизна досл!джения:

• визначен! етапи мгстобу&'виого освоения приморських територШ Лшану;

• вид!лен1 м!ста, як1 нагать пров!дне значения на р!зних етапах розвитку морського узбережжя;

• розроблено типолопю приморських мгст Л1'вану на основ! ¡сторичних, функцюнально-розпланувальних ознак \ з урахуванням рельефу ситуацЙГ;

• визначен1 принципи та методичн! рекомендац!Г щодо вдосконалення функц1онально-розпланувальноГ структури м. Тр!пол1 як центру м!ськоТ агломерацГГ;

• розроблен1 функц!онально-розпланувальн1 модел) вдосконалення функцт на пьно-роз пла нува льно'( структури ТртольськоГ агломерацПг;

Паактичне знамения та впровадження результата роботи. Розроблеж методичж пропозицГГ щодо розпланувальноТ органЬацГГ приморських територ!й Тр1польсько( MicbKOT агломерацН. Ochqbhí висновки та результат» роботи можуть бути вихористан1 ММстерством будШництва Швану при формуванж нац!ональноГ профами з м!стобудування, розробц1 районного розпланування приморських територ1й /Ивану; ММстерством будшництва мухофази ГНвмчний ГНван i мушципал(тетом м. Tplnoni - при розробц! науково-проектннх пропозицш з розвктку Тр1польськог MícbKoT агпомерацГГ, методичних рекомендацШ з рацюнального використання приморських територШ м. Tpinoni, розробц! проектних пропозицм щодо забудови територШ, що розташован1 поруч з транснац!ональною швидк!сною автомаНстраллю 'Дружба*.

Дпробаи1я роботи. Ochobhí положения та результати роботи висв!тлеш в доповщях на науково-практичних конференцшх ХДАМГ (1996-1998 рр.), КДТУБА (1997-1998 рр.), а також опублйюван! в чотирьох статтях.

Структура роботи. Дисертафя складаеться з вступу, трьох роздМв, висhobkíb, прик!нцевого висновку, 39 рисункш, мае20? стор!нок машинописного тексту та перел1к використаних джерелз 94 позиц1й.

3MICT РОБОТИ

Розд1л 1. Вивчежсть проблем и формування розпланувальноТ структури приморських районШ

Ужкальн!сть географ1чного розташування Лвану обумовила доц1льн!сть поршняння Сх^дно-Середземноморського та Чорноморського басейн1в за ¡ндексом софально-економ!чного розвитку, ц!льност! населения, питомою вагою приморських територЮ в!д загальноТ площ! крагни - "коеф ¡центом моря".

За р!внем соц1ально-економ1чного розвитку (7,2 бали) Шван випередив переважну 61льш1сть держав ílirn арабських держав (ЛАД) i noclas 4 м!сце п!сля Кувейту, ОАЕ, Катару завдяки специфЫнШ орган1зацГ( л!ванськоТ економйси, пр!оритетну роль в як!й в1д1грають фжансово-банк1вська система, сфера обслуговування та торИвл!, залучення краТни до системи зовншин!х народногосподарських зв'языв. ГНван с найбшьш щшьно заселеною кратною у Сх&но-Середземноморському та Чорноморському басейнах. Щ'тьжсть його населения складае 278 чол./км2. За питомою вагою приморських територШ в загальнШ площ! краТни ГШан пос!дае друге мкце пюля Туреччини та наложить до фупи кратн, в яких приморсью територП складають 8-11%.

Вид!лен1 етапи м1стобуд!вного освоения приморських територШ ГИвану, як) складалися на протяз! тривалого вторичного пер/оду в залежност1 вщ соц1ально-економ!чного та фомадсько-пол!тичного розвитку крагни, нацкжальних i культурних традицШ народ!в, як) Tí населяли, а також

специф!чних природно-кл!матичних умов. На цей процес вплинули сус1дн1 держави та народи в результат! т!сних господарських I культурних контакта, а також завоювзнь !ншими кратна ми та 1мпершми. НайШльш в!дчутно проявився вплив цих фактор ¡в на освосння приморських територШ на таких етапах:

I етап (III тисячол1ття до н.е. - VI ст.) - стародавн1й;

II етап (VI стол(ття - початок XVIII) - феодальний;

III етап (шнець XVIII - початок XX) - розвитку кап1тал!зму;

IV етап - сучасний.

На кожному етага м1стобуд!вного освосння приморських територМ визначен1 Ti чи iHuii MicTa, як1 займали л1дируюче положения на узбережж!, стаючи мкггами-центрами в мереж! приморських поселень. На першому етап! м!стобуд1вного освоения приморськоТ зони головними мктами були: БШлос (Джубейль), Сайда, Tip. На другому етап1 сл!д видшити м!ста: Tpinoni, Сайда. На третьому етага мотами-центрами були: Tpinofli, Сайда, Бейрут. Основними м1стами-л!дерами на приморському узбережж! в сучасний пер1од с «¡ста Бейрут, Тр!пол1.

На п!дстав1 анап!зу ¡сторико-культуролопчних, соц!ально-економ1чних, рел1г!йно-демограф1чних I адмМстративно-полггичних фактор!в встановлено, що на першому та другому етапах м!стобуд1вного освосння приморських територ!й /Ивану вир1шальну роль у зростанн! чисельност! населения та розкв(ту того чи 1ншого MicTa на узбережж! була його приваблив!сть як морського порту, близьк!сть експортних pecypciB, а також його адмМстративний статус. Визначальними факторами розвитку приморських м1ст на меж119 I 20 стол!ть е формування мереж! зал!зниць i автошляхш, прокладення нафтопроводШ, модернЬа^я морських порта.

Аналв проектних, науково-досл!дних po6iT, як! пов'язан! з розвитком приморських м!ст I райошв, св!дчить про те, що ¡fx явно недостатньо I це не в|дпов1дае широкому колу проблем, що виникають у зв'язку з швидкими темпами урбанЬацГГ приморських територЮ ¡зростанням Тх м!ського населения.

В /Иван! немае нац!ональних норм з проектування, не виконуються районно-розплакувальн! роботи, недостатньо сформована нормативно-методична база проектування. Проектування та буд!вництво ведеться, як правило, ¡ноземними ф!рмами, як! недостатньо враховують природно-кл!матичж, соц!альн1, репональн! фактори, нац1ональн! траднцй Л!вану. Оснэвний масив (74%) дисертац!йних дослджень, як! виконан! в УкраТн! та PociT з 1973 р. по /Ивану, припадае на так! галуз!, як !стор!я, мистецтвознавство, юриспруденц!я, TexHi4Hi науки, ф"тософ!я. Тшьки 8 роб!т (26%) присвячен! питаниям арх!тектурита м1стобудування.

б

Роздт 2. А нал to функфонально-розпланувальноТ орган)зац1У приморських MiCT

Як визначальм вид1лен1 так! фактор и формування функц'юнально-розпланувальноТ структур« приморських Micr: природно-кл!матичн1, ¡сторичн!, соц1альм та економ!чн!. АналЬ природно-шматичних умов /Ивану св1дчить, що SaraTi природ^ ресурс», близьисть до моря стимулюють зростання населения та сприяють його концентрацПГ саме на приморських територ!ях. Водночас збереження еколоПчноТ р1вноваги на територгг краТни вимагас управл!ння темпами урбансзацЛГ приморських територм, Гх просторовоТ ¡ндустршлЬацП, а також пошуком нових форм перспективноГ функц1онально-розпланувальнот органйацК приморських mict.

Аналв територ)ального розвитку приморських MicT свщчить, що на розпланування м1ського плану та функц'юнальне зонування територП приморських м[ст вир!шальний вплив мають ландшафтн! особливост! морського узбережжя - рельеф I форма береговот смуги. В залежност1 в!д сукупност! цих факторов вид!лен( три типи розапанувальних структур: компактна, рад!ально-натвктьцева структура, яка лритаманна для м!ст Бейрута i Джубейля, лжшно-смугова - м1ста Сайда, Tip, розчленована - м. Тр)пол).

Анал1з росту чисельност1 населення приморських м!ст св!дчить, що найб1льш швидкими темпами зростають м(ста Бейрут i Tplnoni, суггево в!дстають у темпах розвитку так! мкта-адмУстративш центри, як Сайда, Tip, Батрун, Джужя, Джубейль. Це обумовлюе значний дисбаланс у структур! мереж! приморських м1ст, коли практично 80% м1ського населення кратни зосереджено в двох MicTax.

Характеристика питомоТ ваги п1дприемств пров!дних га лузе й промисловост! Ливану та Vx розташування св1дчить про нер1внон(рн1сть розвитку соц!ально-економ!чного потен^алу окремих perioHis I mict Л1вану. Найбшьш високим pis,нем соц!ально-економ1чного розвитку вид1ляються м. Бейрут! його столичний округ, а також мухофаза Прський Л1ван, де зосереджено б!льше 45% п1дприемств пров1дних га лузе й промисловост!. Наступним за концентрафею промиспових п!дприемств е регион Пйн1чного Л1вану та Tplnoni, де розташовано бШьше 20% гёдприемств провщних галузей економжи. Менш насиченими лромисловими п!дприемствами е репон ! Micra Пш денно го Л1вану та долина Бекаа, де зосереджено в середньому 6-10% пщприемств.

Розроблено класиф!кац)ю приморських mict на п!дстав! наступних ознак: рельеф кот ситуацК; типу розппанувальноТ структур«; функцМ мгета; розвитку його транспортноТ ¡нфраструктури; величина мгёта та його вторично го значения. В результат! видйеж три типи приморських mi'ct:

• м1сто-столиця держави, з чнсельн!стю населення 1000 тис.чол., пол!функц!ональне з лереважно адмшктративними функц1ями,

найбШьший транспортний вузол, 1сторичний клас "А", розпланувальна структура компактна, рад1ально-напшшьцева;

• м!сто-столиця мухофази, з чисельшстю населения в(д 500 до 1000 тис.чол., пол1функц!ональне з перевагою торгово-промислових функц1й, великий транспортний вузол, ¡сторичний клас "А", розпланувальна структура розчленування;

• м'1ста - адмМстративно-торгов! центри з чисельшстю населения 20-100 тис.чол., розвинутий транспортний вузол, 1сторичний клас "А", розпланувальна структура смугова, лжШна.

Роздш 3. Методичн! пропозицГГ щодо функц1онально-розпланувальноТ органЬац!Тм. Тр1пол!

Аиал!з розроблених ран1ше генеральних план1в м. Тр1пол1 як центру мгськоТ агломерац!Т дозволив вид1лити в ТТ функцкжально-розпланувальн!й структур! функцюналь Н1 зони та структур^ елементи, як! е загальними для трьох м/с т. До них в!днесен1: 1сторичн1 та громадськ1 центри м!ст, морський порт, м!сця прикладення прац1, дорожньо-транспортна мережа, приморсы« рекреацШш територй та в|дкрит1 простори м1ст агломерацПГ.

Дефщит територ!альних ресурсе агломерацПГ, який випереджае р1ст сельбищних зон м1ст, як! складають приблизно 80% в1д ус« забудованих територЮ агломерацГС, обумовлюють розмЬцення нового житлового буд1вництва на ц!нних приморських територ1ях, що призводить до рЬкого Гх скорочення, дисбалансу урбан!зованих I природних компоненте М|'ського середовища. В цих умовах важливого значения набувае проблема не лише охорони, а й науково обгрунтованого використзння в1дкритих простор1з агломерацП як спец!алЬованоГ п!дсистеми, яка забезпечуе архггектурно-розпланувальну ц1л!сн1сть приморських територ!й.

Дом1Нуючою (деею, яка лежить в основ! мютобуд!вних прогнозш розвитку мгськоГ агломерацГГ е р!зн! форм и концентрац1Т п структурних елеменпв, яю можуть бути: точковими, л!н1йними, у вигляд! псяс1в, осередйв, зон, що й зум овило конф!гурац!ю та характер розроблених функцкжальио-розпланувальних моделей перспективного формування Тр!польсько'Г агломерацПГ: трипроменевоГ, багатопроменевот, сектор!ально-к!льцевоТ, дугопод!бно"Г.

Виршальною ум свою формування рац!ональиот функц!онально-розпланувальнот структури агломерацГГ с принцип узгодженого розвитку И м!ських елемекг!в, який лежить в основ! розвитку розпланувальноТ структури взаемопов'язаних мгст I IX елеменпв, вимог комплексного регулювання розвитком агломерацПГ та ефективност! реал!зац!Г проектно-розпланувальних р!шень. 3 урахуванням цього принципу розроблен! рекомендацГГ щодо

оргажзацГГ розпланувально! структур и приморських територШ Тр1польсько'Г MicbKOT агломерацГГ, в основу яких покладеш:

• в!дмова В1д суцшьног забудови, паралельно до морського узбережжя -головного елеменгу природного середовища;

• чергування °вузл!в" забудови та в1дкритих простор!в ("ландшафтних пауз"), як'1 формуються приморськими парками, що охороняюгься природними об'ектами i т.д.;

• органйац1я системи гпибинних ввод!в приморських рекреацШних територ!йдо розпланувально! структур« агломерацП, з метою розкриття головннх громадських центр 1в на морське узбережжя, створення единоТ системи в!дкритих npocTopiB приморських територ!й.

ОСНОВН1 ВИСНОВКИ ТА РЕЗУЛЬТАТ!/! РОБОТИ

1. Поршняльна характеристика кра№ Схдно-Середземноморського та Чорноморського басейН1В I ix приморських територ!й дозволила визначити досить висою показники Швану за р)внем соц!ально-економ!чного розвитку (7,2 бала), щ1пьн1стю населения (384 чол./км2), питомою вагою приморських територШ В(Д загальнот площ| краТни (10,8%), що св1дчнть про залучення економ!ки Люану до системи зовн1шн!х св1тогосподарських зв'язюв, а також про bhcokí швидк! темпи урбанЬацЯ краТни, питом а вага м!ського населения в як!й сягае 80%.

2. На п1дстав( ¡сторико-культуролопчних, соц!ально-економ1чних, природно-кл!матичних, рел1гШно-демограф1чних i адм!н1стративно-полггичних фактор!в визначен! етапи м!стобуд1Вного освоения приморських тернторШ Л1вану, а також м)ста-л!дери узбережжя в рЬн! пергсди:

I етап - стародавне (III ст. до н.е. - VI ст.). Основними м!стами цього

етапу в рЬн: пер!оди були: Б1бл (Джубейль), Сайда, Tip.

II етап - феодалому (VII ст. - XVIII ст.). Основними м1стами цього етапу

в ptoHi пвр1оди були: Тр1пол1, Сайда.

III етап - кашталйму (йнець XVIII - початок XX ст.). Основними м1стами

цього етапу в pi3Hi перЮди були: Тр1пол1, Сайда, Бейрут.

IV етап - сучасний. Ochobhí м1ста цього етапу. Бейрут, Tpinoní.

3. АналЬ територ1ального розвитку приморських míct св1дчить, що на рсзпланування м1ського плану вир1шальний вплив мають ландшафтм особливост! морського узбережжя - рельеф I форми береговоТ смуги. В залежност! в'щ сукулност) цих фактор® визначен) три типи розпланувальних структур: компактно-напшк1льцева; лШно-смугова; розчленована.

4. Розроблено класиф1кац"1ю приморських míct Л1вану на п!дстав1 таких ознак: особливост! рельефу, типу розпланувальног структури м1ста, функцЫ м1ста, розвитку йога транспортног 1нфраструктури, величини н!ста та його 1сторичного значения. В результат! визначен! три типи приморських м1ст.

5. Аналв розроблених проект!в генеральних планов м. Tpinoni, як центру MicbKoY агломерац!Г, дозволив вид1лити в ТГ функц!онально-розпланувальнШ структур! функц!ональн! зони та структурн! елементи, загальн1 для трьох м!ст: Tplnon!, Ель-ИИни та Ель-Бедеуея. До них в&несен!: ¡сторичн! та фомадськ1 центри míct, зона морського порту, м!сця прикладення npaqi, транспортна мережа, приморсью рекреац!йн! територАГта в!дкрит1 простори míct агломерацГС.

6. Дом!нуючою !деею, яка лежить в основ! м!стобуд!вних прогноз!в упорядкування структури Тр!польськогMicbKoYагломерацПГе pfeHi форми концентрацП" П структурних елемент'га, що i зумовило конф!гурац!ю та характер розроблених функц!онально-розпланувальних моделей перспективного розвитку Тр!польськоТ шськот агломерац!Т: трипроменеву, багатопроменеву, сектор!ально-к!льцеву, дугопод!бну.

7. Вир!шальною умовою вдосконалення функцюнально-розпланувальнот структури приморськот ТртольськоТ м!ськоТ агломерацГГ е принцип узгодженого розвитку Tí м!ських елемент!в, який лежить в основ! формування розпланувальног структури взаемопов'язаних míct i (x елеменпв, вимог комплексного регулгавання розвитком агломерацГГ та ефективност1 реал!зац!Т проектно-розпланувальних р!шень.

3. 3 урахуванням цього принципу розроблен! методичн! рекомендацК щодо органсацГГ розпланувальног структури приморських територШ Тртольськог м1ськоТ агломерац!Г, в основу яких покладен!: в^мова в!д суфльноТ забудови паралельно морському узбережжю - головному елементу природного середовища; чергування "вузп'щ" забудови та в'|дкритих простор!в, що формуються приморськими парками, природними об'ектами, що охороняються, ! т.д.; органЬац'я снстеми глибинних ввод!в приморських рекреацШних територ!й в розпланувальну структуру агломерацГГ з метою розкриття головних фомадських центр!в агломерацГГ на морське узбережжя.

Основн! виснозки та результати дисертацй розкрит! в таких публ!кац1ях автора:

1. Юсеф Мухамед Зухеир. Факторы, влияющие на развитие жилищного строительства в Ливане // Сучасн! проблем и архитектур и та м!стобудування.- К.:КДТУБА, 1997.- Вип.1,- с. 190-193.

2. Юсеф Мухамед Зухеир. Этапы градостроительного освоения приморских территорий Ливана И Коммунальное хозяйство городов.- К.: Техника, 1998,- Вып. 13,- с.138-144.

3. Юсеф Мухамед Зухеир. Этапы социально-экономического развития Ливана //Коммунальное хозяйство городов.- К.: Техника, 1998,- с.159-163.

4. Ходюк Н.В., Юсеф Мухамед Зухеир. Проблемы планировочного регулирования развития г. Триполи в Ливане // Коммунальное хозяйство городов,- К.: Техника, 1997,- Вып.Ю,- с.197-201.

Юсеф Мухамед Зухе!р. Принципи функцюнзльно-розпланувальноТ органиацн приморських мгст Л|'вану (на приклад! м. Тргал!).- Рукопис.

Дисертац1я на здобуття наукового ступеня кандидата арх!тектури за спец!альжстю 18.00.04 - "М1стобудування та ландшафтна архГгектура".-Китвський державний техн!чний ушверситет буд(вництва I архитектур и, КиТв, 1998р.

В дисертацИ визначем етапи м1стобуд1вного освоения приморських територЮ, а також м1ста, яш в^фають головну роль на морському узбережж! в той чи 1нший ¡сторичний пер!од. Розроблено класиф1кац1ю приморських м1ст. Визначен! принципи та методичй рекомендацП щодо упорядкування функцюнально-розпланувальноТ структур и приморського мгста Тртол! - як центру М|'ськоТ агломерацГГ. Розроблеш пропозицПГ щодо розпланувальноТ орган(зацГ|' приморських територ1й Тр1польськоТ м1ськоТ агломерацИ, як! можуть бути використан! в м!стобуд'шному проектуванн! на стад!» мгського та районного розлланування.

Ключовг слова: приморське мгсто, функцюнально-розпланувальна структура, розпланувальна органвафя приморських територ1й.

Юсеф Мухамед Зухеир. Принципы функционально-планировочной организации приморских городов Ливана (на примере г. Триполи).- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата архитектуры по специальности 18.00.04 - «Градостроительство и ландшафтная архитектура».-Киевский государственный университет строительства и архитектуры, Киев, 1998 г.

В диссертации выделены этапы фадостроительного освоения приморских территорий, а также города, ифающие главенствующую роль на морском побережье в тот или иной исторический период. Разработана классификация приморских городов. Определены принципы и методические рекомендации по

упорядочению функционапьно-ппанировочной структуры приморского города Триполи - как центра городской агломерации. Разработаны предложения по планировочной организации приморских территорий Трипольской городской агломерации, которые могут быть использованы в градостроительном проектировании на стадии городской и районной планировки.

Ключевые слова: приморский город, функционально-планировочная структура, планировочная организация приморских территорий.

Yousef Mohammed Zuhir. "Principles of the functional and planning organization for the coastal cities planning of Lebanon (for example of Tripoli-Manuscript.

This thesis was prepared to seek for Candidate of Architecture degree in Kyiv State Technical University of Construction and Architecture for speciality "Town planning and landscape architecture' (18.00.04).- Kyiv, 1998.

The following items were outlined In this thesis: urban development stages of coastal areas has been defined as well as cities prevailing at the seashore in different historical periods; classification of the coastal cities was developed; principles and recommendations to improve the zoning structure of Tripoli city being the center of urbanized area were suggested; proposals on the planning structure of the Tripoli coastal areas, which could be involved to the town planning process at the city and district levels were prepared.

Keywords: coastal city, functional and planning structure, planning organization of the coastal cities.

эль-БЕааЕи,

Епь-MiHa

и

центри:

розпланувальних районе лромислових зон

рекреацШ

О

Тр(пол1 центри MlcT

MicbKa забудовз громислов! эо ни

1ТПТ1 територ1я порту

урбанЬований пояс (дуга)

природно-рекреац!йн1 ос!

ФУНКЦЮНАЛЬНО-РОЗПЛАНУВАЛЬНА МОДЕЛЬ УПОРЯДКУВАННЯ СТРУКТУРИ ТРШОЛЬСЬКОЧ АГЛОМЕРАЦ1К (БАГАТОПРОМЕНЕВА)

Ель-М1на

ЭЛЬ-БЕИЕУЕЙ

/

центри:

розпланувальних

ЗОН

промислових зон

О

Tpinonl

центр и MICT

м!ська забудава . fffFffl промислова зона

ш територ1я порту урбанвоваш о ci

ФУНКЦЮНАЛЬНО-РОЗПЛАНУВАЛЬНА МОДЕЛЬ УПОРЯДКУВАННЯ СТРУКТУРИ ТР1ПОЛЬСЬКО'( АГЛОМЕРАЦИ (ТРИПРОМЕНЕВА)

Ель-MiHa

центра

розпланувальних ф зон

g промислоеих зон ^ рекреафй

м1ська забудова ПрОМИСЛОВ! зони

територй порту урбапсзован! oci

ФУНКЦЮНАЛЬНО-РОЗПЛАНУВАЛЬНА МОДЕЛЬ УПОРЯДКУВАННЯ СТРУКТУРИ ТР1ПОЛЬСЬКО! АГЛОМЕРАЦИ (ДУГОПОД1БНА)

зль-бевеуеи

центр и:

розппанувапьних ф районов

Л промислових зон

А

рекреац!й

ш

мюька забудоеа промиелова зона

територ"]Й порту

урбанаований пояс (к!льце)

ФУНКЦЮНАЛЬНО-РОЗПЛАНУВАЛЬНА МОДЕЛЬ УПОРЯДКУВАННЯ СТРУКТУРИ ТР1ПОЛЬСЬКО! АГЛОМЕРАЦИ (СЕКТОР1АЛЬНО-К1ЛЬЦЕВА)

Подписано до друку 28.04.98 р. Формат 60x90/16. Ум. друк. арк. 1,0. Обл.-вид. арк. 0,8. Наклад 100. Зам. 115.

В!ддш оперативно! пол1графи Центру М|жнароднсм ocbíth 252005, м.КиТв, вул. Червоноарммська, 57/3, к.101. 227-12-75, 227-37-86