автореферат диссертации по архитектуре, 18.00.01, диссертация на тему:Особенности организации предметно-пространственой среды интерьеров доходных домов конца XIX - начала XX веков (на примере г. Киева)

ДЕРЖКСММІСТОБУДУЕАННЯ УКРАЇНИ

НАГлово-ліоацдва інститут теорії,історії АРХІТЕКТУРИ ТА ’ їСТОБУДУВАННЯ /м- КИЇВ/.

РГ6 од На правах рукопису.

2 2 Г.1АІ> 1395 -

РОЗДОРОЖНЮК ОЛЕНА ЯРОСЛАВІВНА

■■ - - 7ДК 727. 1:881".5

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТРЕДМЕТНО-ІРОСТОРОВОГО СЕРЕДОВИЩА ІНТЕР'ЄРУ ПРИБУТКОВИХ БУДИНКІВ В КІНЦІ XIX НА ПОЧАТКУ XX СТОЛІТЬ ( НА ПРИКЛАДІ м. КИЕВА )

18.00.01 - "Теорія та історія архітектури, реставрація пам'яток архітектури".

АВТОРЕФЕРАТ дисертації для здобуття вченого ступеня кандидата архітектури

Робота виконана у Київському Науково-Дослідному інституті теорії та історії архітектури та містобудування.

Науковий керівник:

- доктор архітектури, професор Дьсмін М.М.

Офіційні опоненти: .

- доктор архітектури, професор Лавр®: Г.І.

- кандидат архітектури Чизкевсгкий О.П. ...

Провідна установа: Укрпроектрзставрація,м.Кяів,

с '[ Ц годині на засіданні спеціалізованноі ради К 01.52.01 лря Українській Академії мистецтв ъз. адресою: 252053, м. Хяів, вул.

Смірноза-Ласточкіна. 20.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Української

.Захист дисертації відбудеться

Академії мистецтв. *

Автореферат розісланий

.1995 року

Вчений секретар спеціалізованоі ради: кандидат мистецтвознавства, професор

Криволапов М.А.

АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ

Перехід економіки краіни на шлях інтенсивного розвитку значно підвищує роль реставраціі пам'яток культури, що являються складовими предметно-просторового середовища, як діяльності, яка направлена на формування системи збереження цілих комплексів об'єктів, котрі складають єдиний інтер'єрний ансамбль. Саме це дасть змогу підвищити ефективність охоронних заходів і раціонального використання історично-культуркоі спадщини. Необхідність розглядати інтер'єр як комплекс, то невід'ємний зід архітектури споруди з цілому, продиктована самою течією ■історичного процесу. Архітектура споруди обов'язково впливає на" організацію інтер'єру. Зараз ми недооцінюємо нерозривній зв’язок знутішнього і зовнішнього в єдиному організмі архітектурноі споруди, що дійшла до нашого часу у первинному або видозміненому вигляді. •

На сучасному етапі на Україні відсутня ке тількі практика комплексної інтер'єрноі авторської реставраціі, але і науково не розроблені підходи та методи з питань класифікації, комплектації і критеріїв у вирішенні істричноі значимості предметного середовища інтер'єрного ансамблю, що підлягає реставрації. Це стосуєтся не тільки масового житлового будівництва кінця XIX -початку XX століть, але і питання про інтер'зрну реставрацію на Украіні взагалі. Відроджувати культуру інтер'єрноі реставраціі на Украіні є нагальна потреба сучастності. Адже саме зараз, коли кардинально змінюється підхід до реставрації споруд взагалі,ще є можливість врятувати ті крихти інтер'єрів, що збереглись до нашого часу.

Самш перспективним та доступиш у цьому відношенні в „ період кінця XIX - початку XX століття із наступних обставин:

1) У цей період на Украіні почалось зародження та розвиток промислового виробництва окремих предметів інтер'єрного середовиша та іх комплексів, що являє великий науковий і практичний інтерес.

2) У великій кількості зберереглись буДІЕЛІ того періоду, інтер'єри яких при сучасній реконструкції знищуються.

3) У приватних колекціях і фондах музеів це збереглись предмети інтер'єру того періоду і вони можуть бути використані при пошуках аналогів як окремих предметів, так і цілих

комплексів предметно-просторового середовища інтер'єрів, що підлягають реставраціі.

Осноеними проблемами у роботі по вивченню обліку, і виявленню предметів інтер'єру даного періоду є:

-відсутність інформації про існуючу у той час розгалужену мережу приватних і державних підприємств і фірм, що виробляли на території України предмети для формування інтер'єрного ансамблю; відсутність аналогічної інформації про мережу постачальників даних виробів з за кордону та географія цієї мережі; ’

-відсутність досліджень з питань авторського проектування значної маси інтер'єріз як невід’ємної -частки авторского проектування архітектури будінків;

-нерозробленість системного підходу до аналізу історичноі і культурної важливості конкретних інтер'єрів та окремих іх складових;

-безсистемність у підході до методів обліку, виявлення і реставраціі лк інтер’єрних ансамблів, так і окремих предметів, що зберігайсь у розрізненому вигляді.

Саме тому автор почала практичну роботу у галузі

інтер'єрноі реставраціі з розробок по вивченню фактичного

V

матеріалу, що був законсервований у архівах і фондах та його систематизації. Есе це малоймовірно без широкого використання досягнень фундаментальної науки, і насамперед такій іі галузей як інформатика, кібернетика та засобів електронно-обчислювальної техніки.

Наладь, комплексного наукового обгрунтованого підходу до реставраціі інтер'єру кінця XIX - початку XX століть з урахуванням історичних, національних, соціально-економічних і технічних аспектів впливу на Украіні серед доступних досліджень та публікацій зустрічати ке доводилось.

Особливість інтер’єрноі реставраціі, яка випливає із розуміння інтер'єрних об'єктів, як окладних динамічних систем соціально-економічного тішу '■ потребує, щоб політика розвитку цієі галузі будувалась на довгострокових стратегічних рішенях, що відповідають програмним цілям у виборі оптимальних шляхів досягненя цієі мети у кожний момент часу і для кожного окремо взятого інтер'єрного комплексу. •

Для створення експертних систем у галузі реставраціі

інтер'єру необхідно: .

-сформувати конкретне обгрунтування цілісних об'єктів інтер’єрних комплексів;

-зизнати межі і структуру об'єктів та предметного середовіша інтер'єру;

-вивчити особливості функціонального і планового розміщення комплексів об’єктів предметного середовища, системсформуючих елементів;

-розробити структурно-функціональну модель; .

-розробити методи та способи прогнозування, проектування і розміщення елементів предметно-просторового середовища з використанням системного аналізу і ЕОМ/

Практика роботи автора при реставруванні окремих предметів антикваріату та цілих інтер'єрних комплексів свідчить, перш за все, про необхідність попуків архівних матеріалів та створення єдиного банку даних по результатах архівних досліджень. Саме ці матеріали дадуть змогу відтворити галузь реставраційноі науки і практики - реставрцію окремих предметів іктер'єрного комплексу та цілих інтер'єрних ансамблів на реальному грунті історичних документів. Де дасть змогу ввійти Украіні до світозоі спільноти як держави, що дбає про збереження своєі спадщини на науковому грунті.

Мета дослідження. Виявлення особливостей формування предметно-просторового середовища інтер'єрів .шлих квартир прибуткових будінків в умовах масового промислового виробництва елементів устаткування та виробів художньоі промисловості,- їх аналіз та систематизація з метою створення експертних' систем з обліку, опису та реставрації пам'яток культурноі спадщини Укрзіни. .

Межі дослідження. Райони масового будівництва прибуткових будинків в м. Києві з кінці ХІХ-на початку XX століть.

Предмет дослідження._________Закономірності формування

предметно-просторового середовища інтер'єру об'єктами з умовах мзсового промислового виробництва.

Задачі дослідження.

1. Розробка принципів і методів класифікації, структурування тз формалізованкого представлення елементіз предметно-просторового середоЕїшд житла, як об’єкту вивчення та проектування структурно-інформаційної моделі ‘інтер'єрного

комплексу; основ експертних систем з використанням засобів прикладноі інформатики. ' _

2. Аналіз факторів та умов, що визначають специфіку організаціі інтер'єру житла в епоху зародження капіталістичних відносин.початку промислового виробництва меблів, освітлювальної арматури, фурнітури, шзадерно-драпіювальних матеріалів та виробів художньо-декоративних промислів.

3. Вивчення специфічних процесів дрібносерійного та масового виробництва окремих елементів предметно-просторового середовища інтер’єру на рубежі XIX -XX століть.

Методи дослідження: . . .

-Розробка методологічних підходів до . ‘ класифікації, структурування та формалізованного представлення елементів предметно-просторового середовища прибуткових будинків як об'єкту вивчення і проектування з використанням комп'ютерної техніки.

-Системний аналіз особливостей об’ємно-просторового та художньо-декоративного вирішення окремих об’єктів інтер'єру та іх комплексів в умовах дрібносерійного та масового виробництва.

-Виявлення специфічних рис розвитку житла В УМ0ЕЗХ посилення міграційних процесів населення, розвитку нових промислових технологій та потужностей.

-Розробка основних принципів створення експертних систем для виявлення обліку, реставраціі і проектування окремих елементів предметного середовиша та іх комплексів як єдиного цілого з архітектурним рішеням конкретних споруд.

-Визначення вшшву промислового виробництва на стандартизацію планувального вирішена житлових будівель та окремих квартир, а також на об'ємно-просторове вирішена окремих предметів благоустрою житла, особливості іх

декоративно-художнього вирішення.

На захист виносяться:

1. Принципи класифікації, структурування і формалізованого представлення елементів предметно-просторового середовища житла як об’єкту вивчення та проектування.

2. Основні методичні підходи та принципи створення експертних систем для обліку, реставраціі та проектування окремих елементів інтер'єрних комплексів.

3. Аналіз факторів та умов, що визначають специфіку

організації інтер’єру житла з умовах дрібносерійного тз промислового виробництва в м. Києві на рубежі XIX - XX століть.

4. Основні методологічні напряики по обліку, виявленню та приняттю реставраційних рішень лк по окремим об'єктам формування предметного середовишд, так і по уламкам (фрагментам) об’єктіз та часткового зберігшимся гарнітурам, наборам меблів, декору, освітлювальній арматурі та іншого з урахуванням можливостей створення локальних баз даних і експертних систем.

Наукова новизна дослідження.

1. Виявлено особливості 'організації . предметно-просторового середовища житлових прибуткових будинків у м. Києві з період кінця XIX - початку XX століть з урахуванням факторів і умов, що вплинули на зародження дрібносерійного та масового виробництв предметів (меблі, освітлювальна арматура, фурнітура, установча арматура, пшалерно-драпіювальні матеріали та вироби художньо-декоративних промислів).

2. Визначені основні фактори впливу промислового виробництва на стандартизацію та уніфікацію архітектурного проектування квартир і об’ємно-просторове вирішена окремих об'єктів інтер'єру.

3. Розроблені основні принісши, методи, структурування та формалізованого представлення об'єктів проедметно-просторового середовища житла;

4. Запропонована класифікація окремих елементів інтер'єрних комплексів у системі органічної єдності з архітектуряо-худодагім рішенням житлових приміщень у прибуткових будинках Києва кінця XIX - початку XX століть.

5. Вивчені особливості декоративно-художнього рішення окремих предметів, що є елементами організаціі предметно-просторового середовшпа з урахуванням особливостей масового промислового виробництва.

6. Розроблені та практично використані стандартні форми обліку та опису як окремих пам'яток інтер'єру, так і іх комплексів (наборів, гарнітурів і т. ін.).

7. Розроблені основні методологічні підходи та принципи по створенню експертних систем з галузі роботи з елементами предметно-просторового середовища житла як об'єкту вивчення і проектування на базі ззсобів комп'ютерних технологій.

Структура та об'єм роботи. Дисертація складаєтся з вступу,

; - 3 -

З глав та аакдюченя на 130 сторінках, список літератури з 111 найменувань., 4 додатків. Робота містить 13 схем, 16 таблиць, ілюстративний додаток з 37 малюнків.

У вступі розглянуті:

-актуальність дослідження;

-стан вивчення проблеми;

-ціігь, межі, предмет, задачі, методи дослідження;

-наукова новизна; -

-поактичне значення роботи.

У главі 1 "Інтер'ер'прлбуткозих будинків у м. Києві на рубежі XIX - XX століть як об'єкт математичного аналізу та архітектурного проектування" розглянуті; ’

- інформаційна модель інтер’єрного комплексу;

-загальні принципи опису об'єктів предметно-просторового середовища інтер'єру; ■ '

-структура відомостей і пропоновані позамашнні форми опису та обліку пам'яток інтер'єру.

У главі 2 "Особливості формування предметно-прострового середовища інтер'єрів прибуткових будинків м. Києза кінця XIX -початку XX століть" розглянуті:

-основні фактори і умови, що вплинули на Формування інтер'єрів;

-розроблена класифікація виробників, авторів окремих пам'яток культури, постачальників;

-запропонована класифікація об'єктів інтер'єрного комплексу, іх специфічних та інваріантних прикмет.

У главі 3 ■'Використання експертних систем у зиявленні опису, дослідженню та реставрації пам'яток інтер'єру на Украіні" запропоновані: . -

-алгоритм реставраційних процесів з урахуванням можливостей. ЕОМ;

-рекомендації по впорядкуванню зовнішнього інформаційного середовища з питань вивчення та обліку об'єктів предметно-просторового середовишз інтер'єрів різних епох.

У заключен ні приведені основні висновки.

Практичне значення роботи: _

Результати дослідження разраховані на довгострокове ' використання в практиці виявлення, обліку та реставраціі окремих пам'яток культури та інтер'врних комплексів з цілому, що дасть

змогу раціонально організувати матеріально-технічну базу для роботи з пам'ятками культури, враховуючи можливості використання комп'ютерних технологій та ЇЇОМ. ’

Створення експертних систем на основі запропонованих методів і принципів класифікації, структурування та формалізованого представлення елементів організації

предметно-просторового середовищз як об'єктів вивчення і проектування дає змогу:

-значно полегшити стадію лредпроектнсго дослідження та реставрацію, окремих пам'яток-культури;

-скоротити часові та .матеріально-технічні витрати при реставраліі як окремих об’єктів так- і інтер’єрних комплексів в цілому; " ..

-полегшити обмін дослідницькою і проектною документації») в аспекті обміну даних про наявність відомостей по питанням архівних матеріалів та інформаціія про іх наявність;

-приймати рішення про проведення ремонтно-реставраційних робіт з урахуванням факторів і умов, специфічних особливостей характерних для різних часових періодів та необхідного органічного зв'язку об’єктів архітектури і організації предметно-просторового середовища конкретних типів житла.

Зміст роботи: Інтер'єрний комплекс пропонується розглядати лк систему пам'яток культури, що мають історичне, культурологічне та художньо-декоративне значення у системі культурноі спадщини України.

Пам’ятками інтер'єру запропоновано прийняти як інтер'єр взагалі, так і частину інтер’єру, або його елемент (окремий виріб). Об’єкт інтер'єру повинен:

-мати історичну, наукову, художню або іншу культурну цінність, зберегти достатьнл для індефікаціі повноту форми; '

-входити в перелік пам'яток культури, щр знаходяться під охороною держави або являтись складовою частино®- архітектурної пам'яткі, що підлягає реставрації..

Пам'ятки інтер'єру пропонується розділити на рухомі та нерухомі. Нерухомі пам’ятки - культурні цінності, місцезнаходження яких з архітектурному середовищі зафіксоване. Рухома пам’ятка - культурні цінності, місцезнаходження яких з архітектурному середовищ може змінюватись.

Згідно з постановою ЮНЕСКО, прийнятою у 1968 році, статус

-10 - ' історичноі пам'ятки' маять "окремі предмети або іх групи, що збереглися у незмінному вигляді, або предмети, що були реставровані у відповідності до первісного вигляду згідно з матеріалами архівних досліджень. Документи про відповідність предметів іх первісному вигляду можуть бути: оригінали

предметів, шо пройшли експертну оцінку, зображення предметів у каталогах фірм-виробників або торгових закладів з посиланням на каталог виробника,..., фотографічне зображення предмета, зроблене з оригіналу (при втрачені оригіналу у період воєнних дій...)". Дане ; дослідження є спробою аналізу інтер'єрних комплексів масового житлового будівництва у м. Києві ка.межі ХІХ-ХХ століть як невід'ємної частки культурної-спадщини Украіни з урахуванням особливостей формування іх предметно-просторового середовища, специфіки розвитку виробництва та впливу світових стильових тенденцій.

Інтер'єр масового житла у м. Києві кінця XIX - початку XX століть пропонуєтся розглядати як комплекс, який включає основні фактори та умови, що визначили специфіку його формування. Запропонована інформаційна модель інтер’єркого комплексу даного періоду.

Населення, народно-промисловий комплекс та архітектурна система взаємодіють шляхом пред'явлена та задоволення взаємних соціально-демографічних, технічних, економічних та інших вимог до організації процесів забезпечення житєдіяльності населення, стану предметно-просторового середовиша. Роблячи висновок з цього, з запропонованій інформаційній моделі, ер представляє інтер'єр як єдиний комплекс, Концептуальне розчленування предметного середовища задане трьома взаємодіючими і існуючими в діалектичному зв'язку угрупованнями елементів і: "населення",

"виробництво", "архітектурне середовище". В підсистемі "населення" - відображені основні структури: демографічна, соціальна, структура зайнятості; переміщення населення -незалежне, механічне; потреби: матеріальні, духовні,

хозяйсько-побутові.

Підсистема "виробництво" представлена двома угрупованнями виробників : місцеві (на території данного регіону, краіни) та

зарубіжні (за межами регіону, краіни); які в свою чергу мають характеристики виробництва: індивідуальне (малими партіями до 10 предметів одного проекту), масове ( значна кількість копій).

Підсистема "архітектурне середовище" несе інформацію про: тип споруди; тип пршіщеня. стиль, комплектацію та інше.

Формалізація предметно-просторового середовища пред ставлена у вигляді деякоі інформаційної моделі, основана на принципі ділення іі на окремі приміщення по функціональному показнику, виділення окремій об’єктів у групи (меблі,

освітлювальна арматура, конструкції вікон і дверей, оздоблення вікон і дверей, огороджуючі поЕєрхні, оздоблення огороджуючих поверхонь, інженерне обладнаня, каміни та печі, фурнітура, тканини, декоративно-прикладне мистецтво, монументальне та

, камерне мистецтво) та виділення у них характерних (специфічних) і загальних (інваріантних) характеристик (особливостей).

По гемі дослідження розроблені: • ..

-стандартні позамазшнні форми опису об'єктів

предметно-просторового середовища інтер'ерного-комплексу;

-стандартна форма опису зображуючих документів, персоналій, фотодокументів;

-класифікація прикмет компонентів інтер'єру, зображуючих документів, персоналій, фотодокументів;

-система унікального- кодування об'єктів предметно-просторового середовиша інтер'ерного комплексу

Для всіх зидів об'єкгіз інтер'єру пропонується три рівня опису та шість форм:

- рЄьСїр;

-хронологія;

-загальні відомості;

-історична справка;

-відомості про зображуючі документи; .

-відомості про персоналіі.

Запропоновані форми обліку і дослідження об'єктів предметно-просторового середовиша роблять можливим створення експертних систем у галузі реставраціі пам'яток культури, що є складовими єдиного інтер'ерного комплексу різних типів споруд, що мають конкретний час формування і належать до культурноі спадщини Украіни.

В цілях впорядкування зовнішнього інформаційного середовища запропоновано проект банку даних по формуванню предметно-просторового середовища інтер'єру масового житла у м.’ Києві на рубежі XIX - XX століть.

В процесі роботи з архівними матеріалами по підготовці банку даних виявлено основні фактори та умови, що визначили специфіку формування предметно-просторового середовища приміщень прибуткових будинків у м. Києві на межі XIX - XX століть. Основними з них є наступні: соціальна і демографічна структура

населення, економічні умови і іх вплив на формування прибуткових будинків як об'єктів власгності та способу вирішена житловоі проблеми, планувально-просторова організація, прийоми проектування та зонування будівель данного типу; типи квартир, вплив світових стильових тенденцій на архітектурно-художні вирішення інтер'єрів, створена нових промислових технологій та потужностей на- стандартізацію і типізацію окремих виробів, що в елементами просторового середовиша інтер'єру даного періоду; специфічні та інваріантні ознаки окремих об'єктів та іх комплексів, структура виробників. проектувальників та постачальників окремих виробів та іх комплексів. Проектування інтер'єру у рамках реставраційних завдань - інтеграційний процес, котрий спрощено можливо представити як циклічну послідовність операцій інтегрування варіантів проектних рішень, збереження, моделювання та редагування графічкоі інформації і і оцінки та приняття рішень про дальшій напрям процесу пошуку і проектування.

Не змінюючи загадьноі схеми процесу проектування і залишаючи повністю за архітектором процес творчого генерування проектного рішеня, уже сьогодні з певністю можна сказати, що частково або повністью автоматизувати всі інші стани цого процесу необхідно і реально. При цьому спектр можливостей користувача експерткоі системи досить творчий - від автоматизованих креслярских робіт за допомогою графічних станцій в пасивному режимі, до автоматизованого формування проектних рішень в інтерактивному режимі засобами автоматизованого робочого місця дослідника-проектувальника з візуалізаціію на графічних моніторах та можливістю виконання операцій видозміни зображень. Метод базується на принципах моделювання з використанням графічних засобів.

Суть функціонування експергноі системи базується на побудові інформаційної моделі предметно-просторового середовиша інтер'єру, занесення іі у банк даних та наступноі обробки фрагментів об'єктів або іх комплексів.

- ІЗ -

Деяка умовність і схематичність попередніх матеріалів аналізу продукціі автоматизованої системи, разом з тим дозволяє' професіоналам отримати досить обгрунтовану та мотивовану для прийняття картину.

Запропоновані у роботі алгоритми прийняття проектно-реставраційних рішень дають змогу побудови декількох експертних систем в галузі рестазраціі як окремих об’єктів інтер’єру, так і іх комплексів у здиній системі з архітектурою будівель відповідних типів і епох; локальних баз даних.

Пропонований підхід базуєтся на використанні моделі імітаційного типу, що відображає багатоваріантність можливих комплектацій окремих елементів . предметно-просторового

середовища, послідовність іх реставрації, динаміку заповнення предметного середовища, а також іх взаємовикористання.

Головними факторами, ідо визначають розміщення в інтер’єрі окремих приміщень та іх комплекс (група приміщень, квартира, поверх ,споруда в цілому) є такі : наявність вяе реставрованих

елементів середовища; архітектурно-стильові особливості приміщень; динаміка .заповнення предметно-просторового середовища; взаємодія всіх факторіз вцілому з урахуванням економічних затрат.

При моделюванні вся плошз, що підлягає розміщенню елементів предметного середовища, поділяється на окремі приміщення. Виділяються: специфіка приміщеня (спальня, кабінет, дитяча,

будуар, ідальня і т.д.); соціальний стан власника; серійність розмішуваних об'єктів; необхідний рівень реставраційних робіт (консервація, заміна деталей, косметична реставрація, відновлення, заміна конструктивних елементів і*т.ін.); наявність оригінальної інформації про комплектацію окремих груп об’єктів (індивідуальний проект заповнення середониша, виробники та постачальники). .

Прийняті для подальшого розгляду менш компетентними експертами зображення традиційними методами до стану,шр наглядно ілюструє об'єкт. Такий перехід значно спрощує, підготовку проектних матеріалів і підвищує ефективність системи, гак як при цому різко скорочуються розміри завдань, витрати часу, об'єми робіт по підготовці базових матеріалів та виготовленню креслень.

Тому при визначенні ступеня детальності інформаціі необхідно для кожного проектного рішеня знаходити необхідний і

достатній мінімум'основноі інформації, ідо забезпечує вирішення виникаючих проблем. Індівідуального підходу також вимагає визначена співвідношення об'ємів машинних .та немашиннйх способів підготовки матеріалу, опису наявного стану цілосності, специфічних га інваріантних прикмет конкретного об'єкту інтер'єру.

Основні висновки:

1. Розроблено моделі для використання

електронно-обчислювальної техніки як засобу збору, обліку, обробки та збереження інформації про пам'ятки культури, які є елементами предметно-просторового середовища інтер'єру,

що надав нові можливості більш ефективної робота по вивченю, віднаходженню та проведенню проектно-реставраційних робіт по окреміш об'єктам, з також іх комплексам'.

2. Зизначено слідуючі загальні властивості та характерні особливості об’єктів предметно-просторового середовища інтер'єру масового житла у м. Києві кінік XIX - початку XX століть:

а) класифікація: типів споруд, типів приміщень, типів та

видів об'єктів та іх комплексів; вадів реставраційних робіт; типи серійності об’єктів; типи конструктивного вирішення; види матеріального складу,^ колірного . та декоративно-художнього вирішення; види комплектності; типи розміщеня у предметно-просторовому середовищі інтер'єру;

б) персональний склад фірм-виробникїв, постачальників, авторів проектів (виготовлення та розміщєнл);

в) специфічні особливості організації та заповнена предметного середовища з урахуванням економічних, соціальних і демографічних факторів розвитку міста.

3. Обгрунтовано необхідність систематизації . зовнішнього

інформаційного середовища по питанням пам’яток інтер'єру з урахуванням специфіки реставраційно-дослідницької роботи по окремим об'єктам інтер'єрного комплексу, розроблені основні методологічні напрямки його впровадження.

4. Розроблена та впроваджено у практику стандартні

позамашннні та машинні форми опису пам'яток інтер'єру у системі Національного Кадастру Украіни: стандартна форма опису

персонадій; стандартна форма опису фотодокументів; класифікація

прикмет: компонентів Інтер'єру, зображуючих документів,

персоналій, фотодокументів.

5. Запропоновано для всіх видів об'єктів інтер’єрного

комплексу три рівня опису та шість форм обліку: реєстр,

хронологія, загальні відомості, історична довідка; відомості про зображуючі документи; відомості про персоналіі.

6. Розроблена система кодування компонентів інтер'єру.

7. Запропоновано інформаційну модель, що визначає предметно-просторову структуру об'єкту вквченя, яка відображує: класифікацію, струкіурування, взаємодію елементів; характеристики, показники, опис місцезнаходження, опис геометричної форми, специфічні та інваріантні особливості архітектурно-художнього вирішення окремих об'єктів інтер'єру та іх комплексів (наборів, гарнітурів, комплектів). -

8. Розроблені форми обліку, опису та збереження інформації, а також запропонсвона інформаційна модель організації предметна-просторового середовища інтер'єру, дали можливість:

з) розробити проект банку даних "Інтер'єр масового міського житла у м. Києві кінця XIX - початку XX століть";

6) запропонувати алгоритми та принципи створеня експертних систем з галузі моделювання об'ємно-просторового заповнення реставрованих та відновлюваних інтер’єрів; прийняття експертних рішень по проектуванкЬ та комплектації предметного середовища інтер’єрних комплексів: створення локальних баз даних з окремих типів структурно-формуючих елементів інтер’єру,автоматизованих систем по відновленню втрачених пам’яток культури, що є складовими предметно-просторогого комплексу інтер’єру; створення інтер’єрних комплексів із розрізнених елементів предметно-просторового середовища.

Перелік впроваджень: .. . _

1. Проектна документація для реставрації пам'яток культури

(меблі, освітлювальна арматура), що належать до колекції готелів "Національ", "Метрополь", "Савой" (м. Москва),

-Науково,-дослідний' га проектній Інститут

"Спецпроектреставрація", м. Санкт-Петербург —1995 р. Всього 58 об'єктів. '

2. Розробка стандартів позамашинних інформаційних моделей об'єктів інтер'єру, класифікаторів прикмет окремих об’єктів та іх комплексів, форм обліку /а також опису/у системі Національ ного кадастру Украіни - КиівНДШАМ зідділ прикладноі інформатіки,

1995р.

♦ Перелік опублікованих робіт:

1. Роздорожнюк О.Я., Дьомін М.М. Деякі аспекти вирішення • проблем роботи з архівними матеріалами у бібліотеках в контексті вивчення і виявлення втрачених пам'яток культури. Тези науково-практичноі конференції "Бібліотеки у роэвидку історичної науки а Украіні" - Киів,1994р. -с.130-132.

2. Роздорожнюк О.Я. Інтер'єр масового житла у Києві

наприкінці XIX - початку XX століть (проблеми вивчення і рестазраціі). Архітектурна спадщина України. -Киів,1995р. -N2

(0,5 д.а.) ' .

3. Роздорожнюк О.Я. Викристання експертних систем у галузі реставрації інтер'єрів. Теорія та Історія архітектури -Киів,1995р. N1 (0,35 д.а. -у друці).

Автором виконано проектно-дослідницку документацію в питань реставраціі : ,

15 об'єктів з колекції готелю "Метрополь”, м. Москва,

40 об'єктів з колекції готелю "Національ", м. Москва,

З об’єкти з колекціі готелю "Савой" (бувш. "Берлін"), м. Москва. '

Ключові слова: рухомі тз нерухомі пам'ятки: інтер'єру,

об’єкт предметно-просторового середовиша інтер’єру, специфічні та інваріантні прикмети об’єктів, позамашнні форми опису та облік:/, банк даних, експертна система, інформаційна модель, алгоритм реставраційного процесу, зовнішнє інформаційне середовище.

, . АНОГАМЯ.

Роздорожнюк Е.Я. Особенности организации предметно-пространственой среды интерьеров доходных домов конца XIX -начала XX веков / на примере г. Киева /.

На соискание ученой степени кандидата архитектуры.

Специальность: 13.00.01 - "Теория и история архитектуры, реставрация памятников архитектуры".

Защита состоится: Украинская Академия Искусств, 252053,

г.Киев. ул. Смирнова-Ласточкина 20.

Предметно-пространственная среда интерьеров доходных домов г. Киева на рубеле XIX - XX веков рассматривается как объект

системного анализа и архитектурно-реставрационного

проектирования. Предложенные формы упорядочения внешней информационной среды, учетз и описания объектов интерьера создаст основу для создания экспертных систем в области реставрации памятников интерьера Украины с учетом возможностей современных компьютерных технологий.

Ключевые слова: движимые и недвижемые памятники интерьеров, объект предметно-пространственной среды интерьера, специфические и инвариантные признаки объектов, знемашинные фермы описания и учета, банк данных, экспертная система, алгоритм реставрационного процесса, знедшяя информационная среда.

ANNOTATION

Rozdorozhnvuk Ye. Ya.

Specific features in arranging subjects and-spatial surroundinga with respect to interior of mass-construction lodgings in late I9th - early 20th century (with Si.«▼ taken as example).

For being awarded the scientific degree of Candidate of Architecture. Speciality! № 28.00.OX, "Theory & History of Architecture, Restoration of Architectural Monuments’'.

The candidate' a thesis is t<> Ъ* defended in 1995 &iev State Academy of Arte» city of Kiev.

Interior subject-and-spatial environment of rented houses in Kiev of late I9th — early 20th century is examined as an object of mathematical simulation and of architectural restoration designing» The proposed forma of regulating external information surroundings, taking into account and description of interior objects make it possible to develop expert systems based upon modern computerized technologies and Intended for restoration of Ukrainian architectural monuments.

Key Vardai

movable and immovable monuments of interior, an object of inte-

rior subject-and-spatial environment, specific and invarlable features of objeota, extra-computer form* of description and accounting, a database, an expert system, a data model, restoration prooess algorithm, external Information surroundings.

%